Professional Documents
Culture Documents
Ехінокок
Ехінокок
Етіологія
Родина: Taeniidae.
Рід: Echinococсus.
Людина уражується 4 видами: Ech. granulosus, Ech. multilocularis, Ech. vogeli, Ech. oligarthrus.
Морфологія:
Статевозріла особина довжиною 0,25-0,5 см, складається з 3-4 члеників (1-2 юних,
1 гермафродитний, 1 зрілий).
Зрілий членик містить мішкоподібну матку закритого типу, в якій знаходиться 500-800 яєць.
Всередині дозрілого яйця (розмір 31-40 мкм) розвивається шестигачковий зародок (онкосфера).
Голівка озброєна чотирма присосками і втяжним хоботком із подвійним рядом гачків (36-40).
Етіологія
Фіна – ехінококовий міхур, оточений товстою стінкою, заповнений токсичною рідиною. Внутрішня
паренхіматозна оболонка утворює випинання і дочірні міхури, які розриваючись, осідають на дно і
утворюють ехінококовий «пісок». Зовні знаходиться товста кутикулярна оболонка та фіброзна, сформована
організмом хазяїна.
Ехінококовий міхур зберігає здатність до росту впродовж всього життя хазяїна.
Стадії ехінококозу:
І - латентна, з моменту проникнення в організм до появи
суб'єктивних ознак
ІІ - слабо виражені, переважно суб'єктивні розлади
ІІІ - різко виражені об'єктивні симптоми
ІV - ускладнення
При ураженні печінки (45-85%) – тяжкість і При ураженні легенів (10%): кашель і виділення
біль в правому підребер’ї, збільшення пінистої мокроти з гнійним запахом. Болі у грудях,
селезінки. На пізній стадії хвороби – здавлення задишка. Ускладнюється розривом нагноєних
жовчних проток або нижньої порожнистої вени, ехінококових міхурів, при чому розвиваються
розрив ехінококового міхура, нагноєння міхура астматичні явища.
(абсцес печінки).
Діагностика
Індивідуальна:
дотримання правил особистої гігієни
миття овочів
кип’ятіння води
профілактична дегельмінтизація домашніх собак двічі на рік
Громадська:
знищення уражених ехінококозом внутрішніх органів
забиття хворих тварин
догляд за бродячими собаками
санітарно-просвітня робота
Дякую за увагу!