Епідеміологія та стадії патогенезу

ехінококозу

Підготувала:
студентка 6 курсу
ІІ медичного факультету
17 групи
Олійник З.А.
Визначення
Ехінококоз — це паразитарне
захворювання, яке викликається
дрібними стрічковими хробаками
роду Echinocococcus.
 Епідеміологія
Зооноз. Пероральний
біогельмінтоз

Джерелом зараження в людини є

хворі тварини.

Основні господарі ехінокока –

дикі та домашні псові тварини
(собака, вовк, шакал, койот,
лисиця). Проміжні господарі –
дикі та домашні копитні тварини
(кози, вівці, велика рогата худоба,
свині) та людина.
Механізм зараження: фекально-оральний
(попадання паразитів з кишечника зараженого
в організм здорової людини через рот).

Шляхи передачі паразита:

● аліментарний (з їжею, ягодами, грибами

та овочами, забрудненими яйцями
паразита);
● водний (через забруднену паразитами
воду);
● контактно-побутової (в результаті
розбирання шкур заражених м’ясоїдних
тварин, занадто тісного контакту з
собаками, включаючи взаємне
облизування, недотримання правил
гігієни).

Хвора людина для оточуючих не заразна.

Патогенез
Будова ехінококової кісти
Ураженні органи
 Основні етапи патогенезу
Яйця з їжею → вихід личинки та фіксація на слизовій
оболонці дванадцятипалої кишки → пробуравлення
стінки судини, занесення в печінку, легені тощо → у
місці проникнення утворення кіста, формування місцевої
запальної реакції

Токсикоалергічна дія метаболітів Місцеве ушкодження тканин:

ехінокока:
-поглинання білків хазяїна,
розвиток імунної мімікрії;
-виділення імуносупресорів.
− здавлювання оточуючих тканин,
порушення трофіки;
− некрози, грануляція
− заміна загиблих клітин сполучною
тканиною.