ГЕЛЬМІНТОЗИ

НЕМАТОДОЗИ
ЦЕСТОДОЗИ
ТРЕМАТОДОЗИ
 Гельмінтози- інфекційні паразитарні хвороби, які
спричинюють гельмінти.
На сьогодні паразитарні
захворювання залишаються
одними з найбільш
поширених захворювань у
світі. Серед усіх паразитарних
захворювань 89% припадає
на долю гельмінтозів. За
даними ВООЗ майже у
третини з 50 млн. населення,
помираючих щороку у світі,
причиною смерті є інфекційні
та паразитарні
захворювання.
Круглі черви - нематоди
Аскаридоз, ентеробіоз, трихоцефальоз, трихінельоз,
стронгілоїдоз).

Плоскі черви - цестоди і трематоди

(теніоз/цистицеркоз, теніаринхоз, гіменолепідоз,
ехінококоз).
(опісторхоз)

Волосатики
паразити
“ комах, які випадково потрапляють до
організму людини при проковтуванні з комахою

Скребні, або акантоцефали


Гостра фаза
Триває від 1-2 тиж до 2-3 міс.
Відповідає міграційній стадії і проявляється
загальноалергічними і
загальнотоксичними реакціями-
лихоманка, шкірними висипаннями різного
характеру, лімфаденопатією,
гіпереозинофілією.
При цьому виникають різні органні
порушення-легеневі (дифузно-вогнищева
еозинофільна пневмонія), серцеві
(алергічний міокардит), печінкові (гепатит,
іноді -з жовтяницею), ЦНС (алергічний
менінгоенцефаліт, енцефаломієліт).
Хронічна фаза
- порушення харчування хворої людини, оскільки
гельмінти використовують різні продукти, в тому
числі і вітаміни, що надходять з їжею, для свого росту
й розвитку.
- механічним пошкодженням тканин у зоні
паразитування гельмінтів. Це супроводжується
запаленням, атрофією тканин, порушенням функцій
різних органів і систем(закупорка просвіту
кишечника аскаридами - кишкової непрохідності)
-алергічними і токсичними реакціями, оскільки
продукти життєдіяльності гельмінтів чинять не
тільки місцеву, але і, всмоктуючись,
загальнотоксичну і алергізуючу дію.
-зниження місцевої та загальної реактивності, що
полегшує проникнення в організм вторинної
інфекції;
—є відомості про можливу канцерогенну дію
гельмінтів.
 при
при трихінельозі
трематодозах
у типових
печінки
випадках з
(опісторхоз, при аскаридозі –
перших днів
фасциольоз) легеневий та
хвороби
частіше наявна абдомінальний
з`являється
жовтяниці, синдроми
лихоманка,
збільшення
міалгії, набряк
печінки та
повік та лиця
селезінки;
– антропонозний геогельмінтоз, який характеризується у
фазі міграції личинок враженням легень, а при
паразитуванні дорослих гельмінтів – хронічним ураженням
травного тракту.
Етіологія: Аскарида людська. Великий роздільнополий паразит веретеноподібної форми, тіло покрито кутикулою:
самки довжиною 25-40 см, самці – 15-25 см. Тривалість життя – 1 рік.
Самка відкладає як заплідненні, так і незаплідненні яйця

Епідеміологія: Антропоноз. Механіз передачі - фекально-оральний. Джерело інфекції - хвора людина.

Патогенез: Зі зрілих яєць, які попали per os, у тонцій кишці виходять личинки, які проникають у стінку кишки і далі у
капіляри → мігрують у легені (іноді в печінку) - міграційна фаза → виходят в альвеоли та бронхіоли → у легенях
формуються еозинофільні інфільтрати → просуваються по бронхах до ротоглотки, де повторно заглотуються разом із
мокротинням. попадання в кишківник повторно личинки протягом 70-75 діб досягають статевозрілих особин-
кишкова фаза

Клініка:
Фаза міграції
—загально-токсичний синдром (підвищення температури, артралгії, міалгії)
-алергічний синдром (свербіж, шкірний висип - кропивʼянка)
-ураження органів дихання (бронхіт, пневмонія, ринофарингіт, синдром Лефлера)
Пізня (кишкова стадія)
-зниження апетиту
-нудота, печія, метеоризм
-біль у правій здухвинній ділянці
-втомлюваність, поганий сон, головний біль
Ускладнення: Міграційна фаза (гострий апендици,механічна жовтяниця, гнійний холецистит, абсцес печінки, панкреатит, обтураційна або спастична
непрохідність кишечника. Кишкова фаза(перфорація стінки кишечнику, Перитоніт, асфіксія)

Лабораторна діагностика: неспецифічна (ЗАК - лейкоцитоз, еозинофілія), специфічна діагностика в ранній стадії мікроскопія харкотиння, в кишковій
стадії - копроовоскопія.
серологічні методи: РНФ, РНГА, РЕМА.

Лікування: У ранній фазі хвороби призначають десенсибілізуючу терапію і протинематодозні препарати широкого спектру дії - мебендазол (В дозі
100 мг 2 рази на день протягом 3 днів), мінтезол (50 мг / кг / добу в 2-3 прийоми курсом 5-7 днів ), альбендазол (400 мг одноразово).
Для лікування кишкового аскаридозу використовують: піперазин адипінат по 2,0 гр 2 рази в день через 1 годину після їжі з інтервалом між
прийомами 6 годин, протягом 2 днів. Препарат малотоксичний, його застосування не вимагає попередньої підготовки і спеціальної дієти; левамізол
(150 мг одноразово), прантел (10 мг / кг маси тіла одноразово), мебендазол, альбендазол.
Через 3 тижні слід провести гельмінтологічні дослідження (триразове з інтервалом в 2 тижні).

Профілактика:
~запобігання забрудненню грунту фекаліями людини
~ретельне миття фруктів і овочів перед вживанням
~миття рук перед їжею
 Ентеробіоз
1 ЕТІ ОЛОГ І Я
E n t e r o b i u s v e r m i c u l a r i s – к р у г л и й г е л ь м ін т , в к р и т и й
кутикулою, самки довжиною 9-12 мм, самці – 3-4
м м , т р и в а л і с т ь ж и т т я г е л ь м ін т у 3 - 4 т и ж н і

2 ЕПІ ДЕМІ ОЛО Г І Я

Антропоноз. Джерело інвазії - людина.
Механізм передачі - фекально-оральний (контактно-
побутовий шлях)

ПАТОГ ЕНЕЗ
3 .Інвазійні яйця з личинкою заковтуються -› дистальний
відділ тонкої кишки (запалення, крововиливи, некрози;
с т а т е в е д о з р і в а н н я л и ч и н о к ) - > в и х ід с а м к и з п р я м о ї
к и ш к и д л я в і д к л а д е н н я я є ц ь в п е р и а н а л ь н ій д іл я н ц і
Клініка
перианальний свербіж, головний біль,
порушення сну, дратівливість, запаморочення

Ускладнення:
апендицит, перфорація з перитонітом, дисбактеріоз,
запалення,піодермія періанальної ділянки

Діагностика:
: овоскопія перианальних зіскрибків

Лікування
мебендазол, альбендазол,
попередження аутоінвазії -
суворе дотримання правил
особистої гігієни
геогельмінтоз людини, який спричинюють людські волосоголовці.
Характеризується хронічним перебігом з переважним ураженням ілеоцекальної
частини кишечнику, порушенням його функції, анемією і астенією.

Етіологія: Trichocephalus trichiuris - нематода 3,5-5,5 см, що паразитує в

товстій кишці, рідше - в нижньому відділі тонкої. Передня частина
гельмінта витягнута у вигляді волоска. Волосоголевець - облігатний
гематофаг.
Епідеміологія: Антропоноз, пероральний геогельмінтоз.
Механізм передачі - фекально-оральний. Виникає при вживанні зрілих яєць.
Сприйнятливість - загальна, сезонність - травень-жовтень

Патогенез: Заковтування яйця -> проникнення личинки в ворсинку слизової оболонки

товстої кишки -> випадіння в просвіт кишківника, фіксація до слизової товстого (інколи -
тонкого кишечника), апендикса. Відбувається травматизація стінки товстої кишки,
приєднання бактеріальної флори, запальна реакція, крововиливи - тифліт, утворення
інфільтратів, ерозій і виразок. Проникнення у слизовий, підслизовий та мʼязовий шари -
постійне подразнення інтерорецепторів-рефлекторне порушення функцій ЦНС, шлунку, 12-п
кишки.
 -диспепсичні симптоми (діарея,
біль у правій здухвинній ділянці,
слинотеча)
-тенезми, втрата у вазі, випорожнення слизисто-
кровʼянисті, клейкі і дуже густі

Клініка -симптоми загальної інтоксикації

-апендикулярні кольки
-вітамінна недостатність
Випадіння прямої кишки, апендицит,
гіпохромна анемія, проктосигмоїдит
Ускладнення ЗАК (гіпохромна анемія, помірна еозинофілія)
Виявлення яєць при мікроскопії.
При ректороманоскопії спостерігають гельмінтів ,
прикріплених
Діагностика до слизової сигмоподібної і прямої кишок
Слизова завжди різко гіперемована , набрякла , дуже
пухка , кровоточить і легко ранима

Мебендазол, альбендазол, піперазин Лікування

-дотримання правил ооьистої гігієни

Профілактика -охорона середовища від фекального

забруднення
-ретельне миття овочів і фруктів
Етіологія
Стьожак свинячий (Taenia solium). Його тіло довжиною до 2 метрів складається з сколекса,
шийки і стробіли. Сколекс має 4 присоски і хоботок з
25-30 гаками. Стробіла складається з члеників. Кінцеві членики заповнені маткою з яйцями.
В одному зрілому членику нараховується до 50 тис. яєць.

Епідеміологія
Пероральний біогельмінтоз
Джерело інвазії та кінцевий хазяїн - людина.
Проміжний хазяїн - свині, кішки, собаки, людина
Фактори передачі - сире або напівсире мʼясо свині з фінами
Патогенез теніозу: Личинка з фінни через 2-3 місяці зрілий гельмінт. Механічна дія
пошкодження слизової оболонки в місці фіксації паразиту, подразнення інтерорецепторів,
порушення процесів всмоктування, інтоксикація.

Самозараження: при блювоті в шлунок з кишечника можуть закидатись зрілі членики

→
ціп`яка під дією шлункового соку членики перетворюються в онкосфери, які звільняються
від яйцевих оболонок та проникають через слизову оболонку дванадцятипалої кишки у
кровоносну систему і розносяться по організму →
цистицеркоз

Патогенез цистицеркозу: Проковтування яйця - вихід личинки в шлунку - проникнення в

капіляри і поширення в мозок, міокард, очі, скелетні мʼязи - інкапсуляція - формування
інфільтрації, васкулітів. Механічна дія на тканини,розвиток алергічних реакцій, розвиток
токсикозу

Клініка теніозу: помірно виражені диспепсичні симптоми та загальнотоксичні симптоми (астено-

невротичні прояви: слабкість, головний біль, порушення сну, біль в животі)
При цистицеркозі клініка залежить від локалізації цистицерка.
 → порушення
В мозковій тканині, яка оточує цистецерк, розвивається ендартеріиї та інфільтрація периваскулярних тканин плазматичними клітинами
ліквородинаміки, розвиток менінгіту, енцефаліту.
•Явища подразнення структур мозку превалюють над випадінням функції.
•Нападоподібні головні болі, нудота, блювота, епілептиформні припадки, можливі галюцинаторні стани.
•Цистецеркоз шлуночків мозку → внутрішньочерепна гіпертензія.
1 ДІ АГ НОСТИ К А
-ЗАК помірна еозинофілія
-офтальмоскопія
рентгенографія тканин, КТ
біопсія поверхневих тканин
знаходження члеників в фекаліях
копроовоскопія
ІФА
2 ЛІ К УВАННЯ
Празиквантел 25-35 мг/кг на добу в три прийоми з
інтервалом 4-6 годин чи
•Никлозамид (фенасал) 2-3 грами на один прийом.
•При лікуванні тениозу з ціллю профілактики розвитку
цистецеркоза призначення вищезазначених препаратів
поєднують із сольовими послаблюючими препаратами.
Лікування цистицеркозу: При ураженні очей, при
ураженні шлуночків мозку, розвитку гідроцефалії –
хірургічне лікування
•Альбендазол по 400 мг 2 рази на день протягом 30 днів
•Антигістамінні, глюкокортикостероїди
•Симптоматична терапія
Ехінококоз
Етіологія
Echinococus granulosus і alveolaris, що складаються з 3-4
члеників. Зрілі членики, подібно до попередніх гельмінтів містять онкосфери, які інвазують
тварин (травоїдних і свиней), а також людей. Онкосфери досить стійкі у довкіллі, можуть
перезимовувати і зберігають життєздатність до 1 року.

Епідеміологія
Зооноз. Пероральний біогельмінтоз.
2 типи осередків:
1. природні (дикі травоїдні – олені, лосі, косулі та дикі хижаки – вовки, лиси)
2. синантропні – вівці, кози, собаки (заключний хазяїн).

Джерело інвазії - твариниб в тонкому кишечнику яких паразитує

статевозріла форма гельмінта. Зрілі членики гельмінта виділяються
з фекаліями тварин або мимовільно виповзають з анального отвору.
Яйця не потребують розвитку в зовнішньому середовищі, тому що містять сформовану
личинку (онкосферу). Подальший розвиток личинки відбувається в проміжному господарі
(травоїдні тварини, гризуни, а також людина).
Людина заражається при ковтанні яєць з забрудненою рослинною їжею (ягоди, овочі), при
контакті з
інвазованими собаками, на хутрі яких удосталь яєць гельмінтів,
пиття води із забруднених джерел.
Можливий і інгаляційний шлях зараження, коли онкосфери з пилом потрапляють в легені.
 КЛІНІКА
Перші ознаки ехінококозу можуть зʼявитися через кілька років після
зараження. Клінічні прояви залежать від локалізації кіст, їх розмірів. При
локалізації кісти в печінці визначається зниження апетиту, відрижка, при
розташуванні кісти в області воріт печінки - жовтяниця, обумовлена
здавленням жовчної протоки. При поверхневій локалізації кісти в нижніх
відділах правої частки печінки вона часто пальпується.
Прояви ехінококозу легень також виявляються локалізацією кісти.
Кіста, розташована поблизу плеври, рано виявляє себе больовим синдромом.
При локалізації кісти у бронхіального стовбура - зʼявляється кашель,
кровохаркання. При локалізації в мозку - ознаки пухлини.

Ускладнення: розрив ехінококової кісти - анафілактичний шок

дисемінація сколексів з утворенням нових міхурів

− гострі запальні реакції (перитоніт, менінгіт, плеврит)
→
− нагноєння кіст абсцес
→
− при тривалій інвазії амілоїдоз паренхіматозних органів
− ехінококоз печінки (50%) – 3 стадії: механічна жовтяниця, цироз
печінки, портальна гіпертензія
− ехінококоз легенів – масивна кровотеча
− ехінококоз головного мозку – епілептиформні напади, втрата зору,
парези та паралічі
− ехінококоз яєчників – розрив труби - кровотеча
− лейкоцитоз
− анемія
− прискорення ШЗЕ
− еозинофілія
− рентгенографія
− УЗД
− комп’ютерна томографія
− серологічні реакції (ІФА з ехінококовим антигеном)
− внутрішньошкіряна проба (реакція Кацоні)

—хірургічне
-Специфічне медикаментозне лікування АЛЬБЕНДАЗОЛ у дозі
10-13 мг/кг
•для лікування первинних та рецидивуючих кіст
АЛЬБЕНДАЗОЛ не менше 3-х курсів по 28 днів з інтервалом
10-14 днів.
•для профілактики рецидивів після хірургічного лікування
АЛЬБЕНДАЗОЛ від 1 до 3 курсів лікування по 28 днів з
інтервалом 10-14 днів.
-диспансерне спостереження - до 5 років.
 ОПІСТОРХОЗ
один з найбільш розповсюджених гельмінтозів людини. В Україні досить
значні осередки опісторхозу виявлено в басейнах річок Дніпра, Десни,
Південного Бугу, Сіверського Дінця. Реєструються випадки зараження
опісторхозом більше ніж у 20 областях України

Етіологія: котячий двовустець Opisthorchis felineus. Має листоподібну

форму.
Наголовному кінці є ротовий присосок. Опісторхіси - гермафродити,
виділяють в добу близько 1000 яєць. Статевозрілі опісторхіси мешкають в
жовчних ходах печінки і протоках підшлункової залози

Епідеміологія: Природно-вогнищевий зооноз. Біогельмінтоз.

Кінцевий хазяїн - людина та тварини (кішки, собаки, свині)
Проміжний хазяїн - прісноводний молюск сімейства Bithynia;
риби з сімейства карпових
Фактор передачі - риба (сира або малосольна), що містить живі личинки
(метацеркарії)
ПАТОГЕНЕЗ
При холепатичному варіанті:
Захворювання перебігає монотонно і проявляється відчуттям важкості, давлючими болями в правому підребір"ї з іррадіацією в праву
ключицю або в спину;
Болі загострюються у вигляді нападів жовчної
коліки;
Часто виникають запаморочення, головні болі і диспепсичні розлади;
Печінка збільшена, ущільнена;
Жовчний міхур збільшений, досягає часом, частіше у жінок, величезних розмірів.

Гастродуоденопатичний варіант хвороби:

Перебігає з помірно вираженими болями в епігастрії та правому підребер"ї;
Зниженням апетиту , нудотою;
Порушенням стільця , частіше зі схильністю до закрепів;
Кислотоутворююча функція шлунку зазвичай знижена.
У дітей молодшого віку виявляють уповільнення фізичного розвитку , порушення апетиту , зниження харчування , помірне
збільшення розмірів печінки , нестійкі випорожнення;
Ускладнення: гнійний холангіт , абсцеси печінки , розрив
кистозно розширених жовчних проток з подальшим
розвитком жовчного перитоніту , первинний рак печінки (холангіома ) .
• У крові - виражена еозинофілія , помірна анемія з нормо- або макробластичним типом кровотворення.
Лікування. Препаратами вибору при опісторхозі є празиквантель і
Хлоксил .
Празиквантель - 25 мг / кг 3 рази на добу. Курс лікування 1-2 дні.
Хлоксил - добова доза 0,1 гр / кг (6 - 10гр. дорослому). Препарат
приймають
дрібно, через кожні 10 хвилин по 2 гр. курс лікування - 2 дні. Контроль
ефективності лікування проводять через 3-4 місяці шляхом триразових
досліджень дуоденального вмісту і фекалій.
 SOS

Підготувала студентка 22
групи 5 курсу
Греб М. Мийте руки!