ГОСТРА СПЕЦИФІЧНА

ІНФЕКЦІЯ.
АНАЕРОБНА ІНФЕКЦІЯ.
План лекції:
Правець. Клініка, діагностика, принципи
профілактики та лікування.
Сибірка. Клініка, діагностика, принципи лікування.
Анаеробна інфекція. Класифікація, клініка,
діагностика, принципи лікування.
 Правець – tetanus
 Вперше описав перебіг правця Гіппократ;
 Вперше виділив чисту культуру палички
правця С. Кітазато у 1889 році.
 Летальність від правця залежить від форми
захворювання і важкості його перебігу:
- блискавичні форми дають летальність
майже 100%;
- при гострих вона становить 70-80%;
- при хронічних та місцевих формах –
летальність майже відсутня.
 Правець – tetanus
 Збудником є правцева паличка – Сlostridium tetani;
 Паличка правця має три характерні ознаки: є
анаеробом, утворює спори, виділяє токсин.
 Вона міститься в ґрунті, а її спори – у травному
тракті овець, коней та інших свійських тварин.
 Збудник правця дуже стійкий. Він протягом однієї
години витримує нагрівання до 80° С.
У висушеному вигляді може зберігати свою
життєздатність без доступу світла до 10 років.
Спори правця не завжди гинуть після кип'ятіння
протягом 30-60 хв.
У зовнішньому середовищі вони можуть
зберігатися протягом тривалого часу (роками).
 Правець – tetanus
– правцевий екзотоксин містить:
тетаноспазмін, тетаногемолізин.
 Тетаноспазмін діє на нервову систему
і зумовлює розвиток тонічних та кло-
нічних судом посмугованих м’язів;
Тетаногемолізин руйнує еритроцити.
 Правець – tetanus
 Інкубаційний період правця коливається
в середньому від 4 до 14 діб, в окремих
випадках правець може розвиватись і
через одну добу, і через 6 місяців;
 Тривалість інкубаційного періоду
залежить від виду, дози, вірулентності
мікрофлори; локалізації рани, наявності
в ній некротичних тканин і анаеробних
умов; резистентності організму.
 Види правця за характером
проникнення збудника
 рановий;
 післяін’єкційний;
 післяопіковий;
 післяопераційний;
 після відмороження;
 після електротравм;
 правець новонароджених;
 післяпологовий правець.
 Види правця за його
поширенням
 загальний (поширений) правець, при
якому у процес втягуються м’язи усього
тулуба і кінцівок;
 місцевий (обмежений) правець, з
локалізацією у ділянці поранення
кінцівок, голови.
 форми правця залежно від
клінічного перебігу
 блискавична;
 гостра;
 підгостра;
 хронічна.
 КЛІНІЧНА КАРТИНА
 Ранні (продромальні) симптоми правця:
– Біль у вигляді печії у рані;
– напруження та посмикування м’язів біля рани,
відчуття стискання в рані;
– сильна пітливість;
– підвищення рефлексу жувальних м’язів під час
вживання їжі, їх напруження і поява тонічних
судом;
– місцева м’язева ригідність;
– втомлюваність, дратівливість хворого, головний
біль, субфебрилітет.
 КЛІНІЧНА КАРТИНА
 Тонічні судоми скелетних м’язів, які час від
часу змінюються клонічними;
 тризм, що утруднює відкривання рота;
 «сардонічна посмішка» (risus sardonicus)
– судомне скорочення мімічних м’язів, при
цьому утворюються глибокі зморшки на
лобі та щоках (facies tetanica);
 опістотонус – спастичне скорочення
м’язів спини, шиї та кінцівок – супрово-
джується різким перерозгинанням тулуба
та кінцівок, хворий дотикається ліжка
тільки п’ятками та потилицею;
 ригідність міжреберних м’язів, що різко
обмежує дихальні рухи грудної клітки;
коли судомні скорочення охоплюють
діафрагму, може виникнути асфіксія;
 з’являється біль у животі і напруження
м’язів передньої черевної стінки, що може
бути причиною помилкового діагнозу
гострої хірургічної патології органів
черевної порожнини і навіть помилкових
оперативних втручань.
 КЛІНІЧНА КАРТИНА
 при блискавичній формі симптоми розвиваються
швидко, протягом 12-24 годин. Перебіг захворювання
важкий, судоми з'являються часто, супроводжуються
загрозливою асфіксією. Температура тіла підвищується
до 39-40°С, прискорюється серцебиття. Через 1-2 доби
настає смерть.
 При гострій формі симптоми захворювання
розвиваються протягом 24-48 годин (усі симптоми
захворювання). Напади судом повторюються декілька
разів на годину. Часто протягом 4-5 діб хворий помирає.
 Повільніше розвивається клініка підгострої форми
(інкубаційний період триває 4-6 діб). Симптоми виражені
нерізко, судоми з'являються рідко, кілька разів на добу.
 Діагностика
 класична тріада симптомів (тризм,
дисфагія, ригідність потиличних м'язів).
 Наявність тільки одного з компонентів тріади
не є підставою для встановлення діагнозу
правця.
Тризм може бути проявом стоматологічної
патології
ізольована дисфагія або ригідність м'язів
потилиці – наслідком нервово-психічного
захворювання.
 Ускладнення
 трапляються у 30% хворих, вони бувають
ранніми і пізніми;
 до ранніх ускладнень належать: пневмонії
(аспіраційні, гіпостатичні, ателектатичні),
асфіксія (є однією з основних причин смерті
хворих на правець); розриви м’язів та
компресійні переломи кісток (виникають під час
судом), гнійно-септичні ускладнення рани
(гнилісна інфекція, сепсис, нагноєння рани);
 пізніми ускладненнями правця є: гіпотензія,
слабість, пітливість, контрактури суглобів,
деформація хребта (це наслідки перенесеного
правця, які виникають через ураження
екзотоксином нервових центрів та судом).
 Лікування
1) специфічна терапія;
2) протисудомна терапія;
3) покращення загального стану, корекція
білкового, водно-електролітного балансу
та кислотно-лужної рівноваги;
4) хірургічне лікування;
5) допоміжні засоби.
 Лікування
 Протисудомні засоби (діазепам, сомбревін, гексенал,
хлоралгідрат); ці засоби ефективні у разі судом слабкої
та середньої важкості;
 їх застосовують разом з нейроплегіками (аміназин,
димедрол, піпольфен);
 з цими препаратами у комбінації використовують 25%
розчин магнію сульфату по 20–30 мл внутрішньом’язово;
 у разі важкого перебігу правця з частими болючими
судомами застосовують міорелаксанти. Хворого
інтубують і уводять міорелаксанти короткої (1% дитилін,
2% містенон) або тривалої дії (2% тубокурарин),
переводять на апарати для штучної вентиляції легень,
яка може проводитись тривалий час (іноді до 2 тижнів за
допомогою трахеостомії).
 Лікування
 З метою корекції білкового, водно-електролітного
балансу проводять корегуючу інфузійну терапію;

 харчування хворих повинно бути висококалорійним, у

разі тризму хворого треба харчувати рідкою їжею через
поїльник з гумовим наконечником або через
назогастральний зонд. Поєднують зондове харчування з
парентеральним. За добу хворий повинен отримати
2500-3000 ккал;

 нормалізація серцевої та дихальної діяльності

здійснюється шляхом використання корглікону, глюкози
з інсуліном, кисневих наметів, дихання зволоженим
киснем, застосуванням гіпербаричної оксигенації.
 Профілактика
 Екстрена профілактика здійснюється усім потерпілим при будь-якій
відкритій травмі (з ушкодженням шкіри та слизових оболонок), вона
буває неспецифічною і специфічною.
 Неспецифічна профілактика полягає у проведенні своєчасної і
повноцінної первинної хірургічної обробки рани, яка доповнюється
уведенням антибіотиків;
 Специфічна активно-пасивна профілактика правця полягає в
активній імунізації правцевим анатоксином: 1 мл підшкірно під час
надання першої допомоги потерпілим з відкритою травмою, через 1
місяць – 0,5 мл, через 9 місяців – 0,5 мл та обов’язковому введенні
3000 ОД протиправцевої сироватки за Безредком; у разі позитивної
шкірної проби на сироватку обмежуються активною імунізацією
протиправцевим анатоксином;
 Планова специфічна профілактика правця здійснюється
адсорбованою коклюшно-дифтерійно-правцевою (АКДП) і
адсорбованою дифтерійно-правцевою вакцинами усім дітям віком до 1
року (перша і друга ін’єкції – з проміжками у 8 тижнів, третя – через 4-6
місяців), а також правцевим анатоксином – усьому населенню, яке
проживає у районах з підвищеними показниками захворюваності на
правець (1 випадок на 100 тис. населення), працівникам сільського
господарства, будівельникам, робітникам водопровідних, асенізаційних
і очисних споруд. Правцевий анатоксин вводять по 0,5 мл (2 щеплення
і 2 ревакцинації).
 Анаеробна клостридіальна
інфекція
Збудники анаеробної
клостридіальної інфекції :
 Cl. perfringens;
 Cl. оedematiens;
 Cl. histoliticum;
 Cl. septiсum.
 Фактори, які сприяють розвитку
анаеробної клостридіальної інфекції
 Обширність пошкодження із значною
кількістю некротичних тканин;
 Пошкодження магістральних судин з
подальшим порушенням кровотоку у
тканинах;
 Тампонада рани, погана її аерація;
 Значна крововтрата;
 Тривале розміщення джгута на
розтрощеній кінцівці.
 КЛАСИФІКАЦІЯ
 Емфізематозна форма;
 Набрякова (токсична) форма;
 Змішана форма;
 Тканинорозплавляюча форма;
 Флегмонозна форма.
 Форми анаеробної інфекції за
клінічним перебігом
 Блискавична форма, яка виникає
через 3-5 годин після ураження;
 Гостра форма:
а) швидкопрогресуюча, що виникає
через 6-7 годин після ураження;
б) повільнопрогресуюча, симптоматика
поступово наростає через 12-24 години
після ураження.
 Ранні симптоми
 Постійний сильний розпираючий біль у рані,
який наростає і не знімається навіть
наркотичними аналгетиками;
 Втрата чутливості у дистальних від рани
ділянках кінцівки і рухової функції пальців. Це
відбувається під впливом токсинів, спазму і
тромбозу судин;
 Рентгенологічно виявляється накопичення газу
в м’яких тканинах у вигляді окремих чи багатьох
пухирців (симптом «бджолиних сот»);
 Хворі збуджені, неспокійні, багатослівні;
 Значна тахікардія, яка не відповідає температурі
тіла.
Рентгендіагностика газової гангрени
 Класичні місцеві симптоми
 Блідість шкіри з появою на ній розсіяних плям багрово-
синього та буро-жовтуватого (бронзового), інколи
жовтувато-зеленуватого кольору;
 Наявність пухирів із геморагічною рідиною;

 Специфічні зміни самої рани (темно-брудна, некротична,

смердюча );
 Швидке наростання набряку тканин (позитивний
«симптом лігатури» Мельникова);

 Під час пальпації ділянки ураження визначається

крепітація, яка вказує на наявність газу під шкірою
(позитивний симптом бритви);
 При локалізації анаеробної інфекції на ногах: кінцівка
стає холодною, зникає пульс периферично від рани.
 «Симптом лігатури»
Мельникова
 Накладена на уражену кінцівку лігатура
при анаеробній інфекції швидко
врізається в м’які тканини і швидко в них
зникає
 Вказує на швидкий прогресуючий
розвиток набряку м’яких тканин при
анаеробній інфекції.
 Симптом бритви

 Під час гоління шкіри довкола рани при

наявності газу під нею з'являється
характерний звук, схожий на
потріскування.
 Ознаки, які характеризують рану при
анаеробній клостридіальній інфекції
 Рана суха з незначними виділеннями:
кількість ексудату незначна, бурого
кольору, з пухирцями газу;
 М’язи візуально нагадують варене м’ясо,
тьмяного забарвлення, не кровоточать;
 М’язи випинаються з рани;
 Позитивний симптом Конрадо–Бете
(шматочок м’яза, ураженого анаеробною
інфекцією, у 4-6% розчині натрію хлориду
не тоне через наявність у ньому газу).
 Загальні ознаки анаеробної
інфекції.
 Підвищення температури до фебрильної (38-40° С);
 Блідість слизових оболонок і шкіри, землистий відтінок,
поява жовтяничності склер і шкіри;
 Загострення рис обличчя (“обличчя Гіппократа”);
 Загальмованість, адинамічний стан;
 Прогресуюча важка інтоксикація організму, яка
обумовлює загальні розлади: декомпенсацію серцево-
судинної системи та внутрішніх органів;
 Значні зміни з боку крові: наростаюча анемія,
підвищення ШОЕ, різкий зсув лейкоцитарної формули
вліво;
 Поява у сечі білка, циліндрів, еритроцитів;
 Олігурія, анурія.
 ЛІКУВАННЯ
Принципи консервативного лікування:
 Масивна дезінтоксикаційна терапія (2-3 літри
на добу – ізотонічний розчин натрію хлориду,
неогемодез, плазма, вітаміни, білкові
препарати);
 Антибактеріальна терапія (використовують
пеніцилін у дозах 20-30 млн. ОД на добу,
кліндаміцин по 300-600 мг через кожні 6 годин,
левоміцетин 3-4 г на добу, метронідазол 500 мг
4 рази на добу внутрішньовенно);
 Протигангренозні сироватки у лікувальних
дозах (150 000-200 000 МО внутрішньовенно і
підшкірно);
 Гіпербарична оксигенація.
 ЛІКУВАННЯ
Особливості ампутації кінцівки при
анаеробній інфекції:
 Ампутацію виконують на візуально здорових
тканинах;
 Ампутацію виконують гільйотинним способом,
тобто перерізають тканини на одному рівні;
 Шви після ампутації кінцівки на куксу не
накладають;
 Кукса розрізається із 4 боків до кістки, вздовж
кукси розтинаються фасції і м’язові футляри, у
них вводять дренажі і перманентно зрошують
окислювачами.
 Профілактика поширення
 Хворі з анаеробною інфекцією повинні бути ізольовані від
інших хворих і забезпечені автономною припливно-
витяжною вентиляцією і кварцуванням;
 Просочені рановими виділеннями пов’язки та дренажі
повинні збиратись в окремий посуд і спалюватись;
 При прибиранні приміщення, де перебуває хворий,
використовують 6% розчин перекису водню;
 Натільну та постільну білизну замочують у 20% розчині
натрію гідрокарбонату, після чого кип’ятять протягом 90
хвилин;
 Використаний інструментарій занурюють у суміш 6%
розчину перекису водню і 0,5% розчину мийного засобу;
після знезараження миють у проточній воді і стерилізують у
сухожаровій шафі;
 Матраци, ковдри піддають камерній дезінфекції в режимі
для спороутворюючих форм мікроорганізмів.
 Завдання для контролю
1) Назвіть правець на латині, його збудники та
екзотоксин\

2) Специфічна активно-пасивна профілактика правця

полягає у введенні:
А – 1,0 мл правцевого анатоксину та
антибактеріаль-них препаратів
Б – 3000 АО протиправцевої сироватки та
антибакте-ріальних препаратів
В – 1,0 мл протиправцевого анатоксину та 3000
АО протиправцевої сироватки
Г – 1,0 мл протиправцевого анатоксину та
міорелак-сантів
Д – 3000 АО протиправцевої сироватки та
міорелак-сантів