Аскаридоз

Виконав студент
5 курсу
групи 1 6 м
Антоненко Іван
Васильович
 Аскаридоз (лат. ascaridosis) - гельмінтоз з групи кишкових нематодозів, що
викликається аскаридами (зазвичай Ascaris lumbricoides), що характеризується в ранній
стадії явищами алергії, а в пізній - диспепсичними явищами та ускладненнями при
проникненні гельмінтів в інші органи кишківника.

К о д и п о М К Б - 10
• В77.0. Аскаридоз із кишковими ускладненнями.
• 877.8. Аскаридоз з іншими ускладненнями.
• 877.9. Аскаридоз неуточнений.
Епідеміологія
аскаридозу
• Аскаридоз відноситься до
геогельмінтозів.
• Джерело зараження
навколишнього середовища - лише
хвора на аскаридоз людина.
• Факторами передачі є забруднені
овочі, ягоди, інші харчові продукти,
вода, а також руки.
• У зоні помірного клімату сезон
зараження триває до 7 місяців. - З
квітня по жовтень, в умовах теплого
вологого клімату - цілий рік.
Епідеміологія
аскаридозу
• Зараження людини відбувається при
безпосередньому контакті з ґрунтом, що
містить інвазійні яйця.
• При недотриманні правил особистої гігієни
яйця із ґрунту із немитими руками
потрапляють у рот людини.
• У житлові приміщення яйця можуть попадати
з пилом, заноситися на підошвах взуття.
• Сприйнятливість до аскаридозу висока. У
високоепідемічних місцевостях до 90% дітей
хворі на аскаридоз. Це пов’язано з тим, що
аскаридоз не залишає вираженого імунітету.
Епідеміологія
аскаридозу
• Аскаридоз – найпоширеніший гельмінтоз у
світі.
• За даними ВООЗ, у світі аскаридозом
заражено понад 1,2 млрд людей. Із них
щороку помирають від цієї інвазії приблизно
100 тис. осіб.
• Аскаридоз поширений у 153 із 218 країн світу,
розташованих у зонах помірного,
субтропічного та тропічного клімату.
• Понад 50% населення з числа обстежених
заражено аскаридозом у Нігерії, Конго,
Бразилії, Еквадорі, Іраку, Малайзії,
Афганістані, Індонезії. У зонах пустель,
напівпустель та вічної мерзлоти аскаридоз
зустрічається дуже рідко.
 Патогенез

• Інвазійна личинка аскариди звільняється від оболонок у

верхньому відділі шлунково-кишкового тракту через вплив
ферментів.
• Личинка з тонкої кишки проникає в кровоносні судини. По
ворітній вені личинки аскарид «проходять» через печінку,
потрапляючи до правого відділу серця, і по малому колу
кровообігу потрапляють у легені.
• З капілярів личинки проникають в альвеоли, потім
поступово по бронхіальному дереву піднімаються до
гортані, потрапляють у горлянку, заковтуються зі слиною і
знову потрапляють у тонку кишку.
• Міграційний процес, описаний вище, триває від 2 до 3
тижнів.
• Личинки дозрівають до дорослих особин протягом 2
місяців.
• У тонкій кишці виникають набряк, гіпермія, проліферація
макрофагальних елементів, лімфоїдних, еозинофільна
реакція (місцева та загальна).
• При аскаридозі розлад травлення викликається як
запальної реакцією з гіперсекрецією кишкових ферментів, а
й порушенням продукції і на взаєморегуляції пептидних
гормонів.
 Симптоми
аскаридоза
Виділяють:

1)Ранню (міграційну) фазу. Основу становить підвищення

чутливості організму до «чужорідних агентів» продуктами
обміну та розпаду личинок. Алергени аскарид відносяться
до групи найсильніших паразитарних алергенів. Також має
місце і токсична дія на організм людини самих личинок.
При інтенсивному зараженні має значення механічне
травмування кишківника, судин, печінки, легень.

2)Пізню (кишкову) фазу. У пізній фазі алергічна

налаштованість організму слабша. Патогенний вплив
пов'язаний з токсичною дією продуктів діяльності та
розпаду при загибелі дорослих особин аскарид. Мають
місце і механічні травми дорослими паразитами тонкої
кишки до її наскрізного ушкодження. Паразитування
аскарид призводить до дефіциту вітамінів -
піридоксину (В6), ретинолу (А), аскорбінової кислоти
(С). Зазначено пригнічення імунітету під дією аскарид.
 Симптоми ранньої
(міграційної) ф а з и
При виражених формах хвороби характерні такі синдроми:

1) гострий інфекційно-токсичний синдром (висока температура

до 39-40° протягом 1-8 днів, нездужання, слабкість, пітливість,
стомлюваність, зниження працездатності) у перші тижні після
зараження;

2)алергічний синдром (поява пухирцевої висипки на тулуб

або тільки на кистях і стопах, що супроводжується сильним
свербінням);

3)у деяких хворих може розвинутись печінковий синдром

(помірні болі у правому підребер'ї, дискомфорт у животі,
збільшення печінки, можуть бути зміни біохімічного аналізу крові
– підвищення рівня печінкових ферментів АЛТ, АСТ, білірубіну);
 Симптоми ранньої
(міграційної) ф а з и
• Найбільш характерний для ранньої фази
бронхолегеневий синдром або так званий
транзиторний пневмоніт (синдром Леффлера).
• У хворого з'являється кашель сухий або з мокротою,
в якій можуть бути прожилки крові, з'являються
скарги на задишку, болі в грудях, при огляді
вислуховуються сухі або вологі хрипи
великопухирчасті, укорочення перкуторного звуку
при простукуванні легень; може розвинутись
ексудативний плеврит – в ексудаті: еритроцити та
еозинофіли, у поодиноких випадках личинки.
• На рентгенограмі органів грудної клітки: ділянки
інфільтрації (запалення) розміром 2-4 см – це
еозинофільна інфільтрація. Ці вогнища змінюють
своє місце розташування, тому що личинка
рухається, у зв'язку з чим отримали назву "летючих
інфільтратів Леффлера". Вогнища можуть зникати
через 3-5 днів, але іноді можуть триматися до 20-30
днів.
•
У цей період аскаридоз слід розрізняти з
пневмонією, туберкульозом, онкологією.
 С и м п т о м и пізньої
ф а з и
• Процес перетворення личинки на дорослу особину
визначає виникнення симптомів пізньої (кишкової) фази.
• У пацієнта виникають 2 синдроми: гастроінтестинальний
(кишковий) та нервовий.
• Гастроінтестинальний синдром характеризується
зниженням апетиту, випорожнень. нудотою вранці,
блюванням, болями в животі, розладом
• Нервовий синдром характеризується поганим
самопочуттям, порушенням сну, головним болем,
зниженням працездатності, стомлюваністю.
• У дітей затримується психомоторний розвиток, іноді
реєструються епілептиформні напади, явища менінгізму
(виражені головний біль, нудота, блювання, біль у шиї).

У всіх хворих, навіть у випадках, що протікають без

симптомів захворювання, спостерігається втрата ваги,
іноді навіть значно.
 Ускладнення даного захворювання обумовлені тим, що
личинки аскарид розносяться кров'ю по всьому організму,
Ускладення пошкоджуючи органи та тканини, а дорослі особини
активно рухаються усередині кишечника, провокуючи
порушення роботи травної системи. До найчастіших
аскаридоза ускладнень аскаридозу відносять такі хвороби:
кишкова непрохідність;
перфоративний перитоніт;
гострий панкреатит;
гострий апендицит;
абсцеси печінки;
гострий холецистит та запалення жовчних проток;
задуху при проникненні аскарид у дихальні
шляхи; гнійний плеврит, пневмонія;
ускладнення перебігу вагітності та
пологів; важче перебіг інших недуг;
зрідка запальні процеси в нирках та
статевій системі.
• Для діагностики аскаридозу в гострій стадії у дітей
необхідний епідеміологічний анамнез, визначення
клінічної картини, що включає гарячкове захворювання
зі шкірним, легеневим синдромами, минущими
диспепсичними явищами та гіпереозінофілією.
• Підтверджують діагноз аскаридозу за допомогою
серологічних методів РНГА, ІФА. На другому або Д і а г н ос т и ка
третьому тижні після зараження можна отримати
позитивні результати. аскаридоза
• У харкотинні личинки виявляються рідко, але
фіксують
велику кількість еозинофілів, іноді знаходять кристали
• Шарко-Лейдена.
Якщо з моменту зараження пройшло 2-2,5 місяці,
діагноз підтверджується виявленням у фекаліях
дитини
• яєць паразита. Яйця аскарид мають розмір 0,05-0,1x0,1-
0,04-0,06 мм, овальної форми.
Непліднені яйця мають неправильну, кулясту або
трикутну форму, заповнені великими неправильною
формою жовтими тілами, рідко оточені білковою
оболонкою.
 Диференційна
діагностика
аскаридозу
• Диференціальна діагностика аскаридозу в
міграційній стадії проводиться з токсокарозом,
ранньою фазою інших гельмінтозів, що
характеризуються алергічними проявами,
гострим бронхітом, пневмонією.

• У кишковій стадії за клінічними симптомами

практично неможливо диференціювати
аскаридоз від хронічних хвороб ШКТ.

• У разі виникнення ускладнень, залежно від

характеру, диференціальна діагностика
аскаридоза проводиться з кишкової
непрохідністю, холангітом, абсцесом печінки,
панкреатитом інший етіології.

• У цих випадках необхідні додаткові

інструментальні дослідження (УЗД органів
черевної порожнини) та консультація хірурга.
 Лікування аскаридоза
Організаційно-режимні заходи:
1)аскаридоз лікується вдома чи денному стаціонарі;
госпіталізації підлягають хворі;
2) дієтотерапія - стіл № 13 (за Певзнером) - призначається на весь
період лікування та відновлення. Режим харчування – 4-5 разів на
день невеликими порціями.
Загальна характеристика: - дієта з енергоцінністю, зниженою
великою мірою за рахунок жирів та вуглеводів, з підвищеним
вмістом вітамінів
Хімічний склад та енергоцінність (добовий раціон): - білки -
75-80 г
(60-70% тварини); - жири – 60-70 г; - вуглеводи – 300-350 г; -
енергоцінність – 2200-2300 ккал
Продукти та страви, що рекомендуються: пшеничний
підсушений
хліб; знежирені м'ясні та рибні бульйони, супи на
овочевому
відварі, слизові відвари з круп; нежирні сорти м'яса, птиці,
риби;
молочнокислі напої, сир; протерті каші з рису, манної та
гречаної
круп; картопля, морква, буряк, цвітна капуста, стиглі
томати; стиглі
м'які фрукти та ягоди, відвар шипшини; цукор, мед, варення, джем,
мармелад.
Виключні продукти та страви: житній та будь-який свіжий хліб,
здоба; жирні бульйони, борщ, борщі; жирні сорти м'яса, птиці,
риби, ковбаси, копченості, солона риба, консерви; цільне молоко
та
вершки, жирна сметана, сири; пшоно, перлова та ячна крупи,
макарони; білокачанна капуста, редька, редька, цибуля, часник,
огірки, бобові; плоди, багаті на клітковину; шоколад, тістечка, какао
Медикаментозне
лікування а с к а р и д о з а

• 1)Протипаразитарні препарати: декаріс

(левамізол), вермокс (мебендазол), немозол
(албендазол), пірантел.
• 2)Ферментативні препарати (креон, мікразим,
ерміталь, мезим, панкреатин) з метою покращення
травної функції кишечника.
• 3)Антигістамінні засоби (кларитин, зіртек,
зодак, ериус, супрастин, тавегіл) – призначаються
коротким курсом одночасно з
протипаразитарними засобами, щоб уникнути
алергізації при знищенні гельмінту.
• 4)Пробіотики (біфістим, біфіформ, ліннекс,
біфідум форте та ін) для корекції нормальної
мікрофлори кишечника.

Document shared on https://www.docsity.com/ru/epidemiologiya-ta-stadiji-patogenezu-askaridozu-infekciyni-hvorobi-6-kurs-3-zanyattya/10257733/

Downloaded by: Daria-Nz (dnizhegorodtseva17@gmail.com)
 Профілактик
а аскаридоза
Профілактика аскаридозу спрямована на виявлення заражених та їх
лікування, захист ґрунту від забруднення фекаліями, просвітницьку
роботу серед населення.
Вона включає наступні заходи:
дотримання гігієнічних правил: регулярне миття рук, вживання
тільки ретельно вимитих овочів, фруктів та зелені;
відмова від звички гризти нігті та облизувати пальці;
попередження забруднення дворів та дитячих майданчиків
фекаліями тварин та людей (регулярне чищення дворових туалетів,
відмова від використання випорожнень як добрива);
дитячі майданчики необхідно розміщувати у сонячних місцях,
оскільки яйця аскарид гинуть під впливом прямих променів
сонця;
відмова від вживання сирої води.

Document shared on https://www.docsity.com/ru/epidemiologiya-ta-stadiji-patogenezu-askaridozu-infekciyni-hvorobi-6-kurs-3-zanyattya/10257733/

Downloaded by: Daria-Nz (dnizhegorodtseva17@gmail.com)
Дякую за увагу