Тропічні гельмінтози, спричинені

трематодами. Фасціольоз

Підготувала студентка 17-а групи:

Оніщенко Єлизавета
 Фасціольоз ( fascioliasis )
інвазія з групи трематодозів з переважним ураженням
печінки і жовчовидільної системи
Збудники
Fasciola hepatica – фасціола звичайна і
Fasciola gigantica – фасціола гігантська
 рід - Fasciola,
 Родина - Fasciolidae,
 клас сисуни - Trematodes
 тип плоскі черви – Platelmintes.
Родове найменування походить від латинського слова fascia
- «пов′язка», «стрічка».
 Морфологія
 Листоподібне тіло довжиною 20-30 мм, шириною 8-12 мм;
спереду невеликий конічний виступ довжиною 4-5 мм.
 У задній третині тіло звужене. Кутикула озброєна
шипиками. Кутикула хвостової частини гладка.
 Черевна присоска крупніше ротової. Статеві отвори
розташовані між присосками. На задньому кінці тіла -
отвір видільної системи.
 Травна система: мускулиста глотка, стравохід і два
кишкових стовбура з бічними відгалуженнями. Задня
кишка з анальним отвором відсутня.
Епідеміологія
 Джерело інвазії – травоїдні
тварини (велика и дрібна
рогата худоба, коні та інш.).
 Механізм передачі – фекально-оральний.
 Людина заражається при вживанні в немитому вигляді
салатних трав, при питті ставкової води, використанні її
для миття зелені, фруктів, овочів, ягід, заковтуванні
адолескаріїв під час купання.
 Тварини заражаються при поїданні трави на випасі,
свіжого сіна з заболочених ділянок і при заковтуванні
адолескаріїв з водою з біотопів молюсків.
Життєвий цикл
 Остаточний хазяїн - велика і мала рогата худоба, зрідка
людина.
 Проміжний хазяїн - молюск ставковик малий.
 Локалізація в тілі остаточного хазяїна:
внутрішньопечінкові жовчні протоки. Живиться жовчю,
слизом, клітинними залишками. В організмі людини
може жити впродовж 9-13 років.
 Яйця виділяються у зовнішнє середовище з фекаліями. У
воді з них виходять мірацидії, які активно проникають у
тіло проміжного хазяїна - молюска ставковика малого, де
проходять стадії спороцисти, редій, церкарій.
 Церкарії залишають тіло молюска, активно плавають за
допомогою хвоста, згодом відкидають хвіст і
інцистуються у воді або на водяних рослинах,
утворюючи адолескарії.
 Інвазійна стадія для остаточного хазяїна - адолескарії, які
зберігають інвазійність 2-3 роки.
 Людина і тварини заражаються під час пиття води з
заражених водойм або при поїданні водяних рослин з
прикріпленими адолескаріями.

 Шлунковий сік розчиняє оболонку адолескарія, крізь

стінку кишківника личинки проникають у черевну
порожнину, згодом крізь капсулу печінки - у
внутрішньопечінкові протоки і жовчний міхур.

 Можливий і гематогенний шлях міграції - системою

ворітної вени.
 Статевої зрілості досягає через 3-4 міс, після чого
починається виділення яєць.
Патогенез
 Міграція личинок фасціол, період їх дозрівання
визначають ранню стадію інвазії. Провідну роль у
патогенезі цій стадії відіграють алергічні реакції
організму хворого на продукти обміну паразита і в
меншій мірі - механічний фактор - пошкодження тканин
молодими фасціолами.
 У хронічній стадії дорослі особини гельмінтів своїми
присосками і шипиками кутикули викликають механічні
пошкодження стінок жовчних проток. Самі гельмінти і
скупчення їх яєць порушують відтік жовчі, створюють
умови для приєднання вторинної мікробної флори і
розвитку гнійного ангіохоліта. При тривалому перебігу
хвороби можливий розвиток фіброзу печінки з явищами
портальної гіпертензії.
Клініка і перебіг хвороби
У людини протягом 2-4 тижнів спостерігаються
лихоманка, кашель, висип на шкірі; збільшується
печінка, втрата апетиту, болі в животі.

 Надалі гострі прояви хвороби зникають,

відбувається перехід у хронічну фазу, в якій
головним чином спостерігаються диспепсичні
розлади, збільшення і болючість печінки.
В процесі розвитку захворювання відбувається
запалення функціональної тканини печінки (гепатит), в
результаті чого порушується загальний обмін речовин.

 Токсини, що виділяються паразитами отруюють

організм. Відбуваються зміни морфологічного та
хімічного складу крові.

 Велика рогата худоба знижує надої. Дрібна худоба

(вівці, кози) при інтенсивній інвазії гине.
 Діагностика
 Перші яйця фасціоли з'являються через 12 тижнів
після зараження. Їх знаходять при аналізі
дуоденального соку або при копрологічному
дослідженні. Яйця не змінюються при проходженні
через травні шляхи і виявляються при копроскопіі.

 Імунологічні реакції - внутрішньошкірна алергічна

проба і реакція преципітації.
Лікування
У гострій стадії фасціольозу з яскравими алергічними
проявами проводять десенсибілізуючу терапію
(антигістамінні препарати, кальцію хлорид), при
розвитку гепатиту, міокардиту призначають
преднізолон.
У хронічній стадії лікування проводять хлоксилом,
препаратами, що усувають холестаз,
загальнозміцнюючими засобами.

 Приприєднанні бактеріальної інфекції жовчних шляхів

попередньо призначають антибіотики.
Профілактика

 Для людини - кип'ятіння або фільтрування води для

пиття.

 Для тварин - зміна пасовищ, боротьба з проміжними

господарями паразитів (молюсками) та інші
ветеринарно-санітарні заходи.