Гельмінтози (глистяні інвазії) – захворювання, які визиваються плоскими чи

круглими червами (багатоклітинними організмами), які використовують

організм людини в якості середовища для проживання та харчування.
Гельмінти визивають ураження різних органів та тканин за рахунок
механічного подразнення дорослими чи проміжними (личиночними)
формами гельмінтів, за рахунок виділення токсичних речовин (продуктів
життєдіяльності гельмінтів), а також поглинання вітамінів, мікроелементів та
інших поживних речовин з організму людини.

Опісторхоз

Хворобу спричинюють трематоди -котячий сисун .Коропові риби (короп,

карась, лин, плітка, краснопірка, сазан, лящ, вобла) є додатковими хазяями

паразита. Дефінітивні хазяї (людина, м’ясоїдні тварини) заражаються,
споживаючи уражену рибу.

Збудник. Дорослий (котячий сисун) має

витягнуте тіло, довжина якого становить 4–13 мм, ширина 1–3,5 мм. В

організмі риб паразитують метацеркарії збудника. Вони мають розмір

від 0,17 до 0,25 мм. В цисті паразита знаходять рухливі, овальної форми,
сірого кольору личинки.

ЦЕСТОДОЗИ

Цестодози – інвазійні захворювання, збудниками яких є стьожкові

гельмінти, що відносяться до класу цестод. Тіло цестод

стрічкоподібне, плоске, різної довжини – від 0,5 см до 1,5 м і складається з

голівки (сколекса), шийки й власне тіла гельмінта (стробіли).

Воно може бути членистим у стьожаків і нечленистим у гвоздичників.

Голівка або сколекс, різної форми, має прикріпні органи у формі присосок
або хітинових гаків, або має ботрії для прикріплення до тканин

хазяїна. За голівкою йде шийка – зона росту стробіли. Тіло покрите

кутикулою, під якою є тонкий шар м'язів. Травна система відсутня й

харчування здійснюється усією поверхнею тіла через кутикулу.

Дифілоботріоз

Хвороба спричиняється стьожковими стьожак широкий, його довжина

становить від 1 до 20 м, ширина – 1,5 см. Сколекс має

дві глибокі ботрії. Членики короткі, але широкі. На їх бічних краях розміщені
від 700 до 800 сім'яників, що мають вигляд крапок.

Гельмінтози або глистні інвазії - група захворювань з множинною

симптоматикою

3 основні групи:

Круглі черви, або нематоди (аскарида, ентеробіоз, трихінельоз,

стронгілоїдоз, трихоцефальоз, анкілостомоз).

Стрічкові або стьожкові черв'яки або цестоди (теніоз, дифілоботріоз,

ехінококоз, альвеококоз).

Глистні інвазії розвиваються внаслідок проникнення в організм гельмінтів.

Шляхи зараження при цьому різні. Глисти можуть передаватися від людини
до людини (антропонози), від тварин людині (зоонозы), а також зберігатися в
ґрунті.

Зараження може відбутися за наступними шляхами:

- фекально-оральним, коли з їжею в організм потрапляють яйця або личинки

паразитів;

- перкутанным, коли гельмінт потрапляє всередину через шкіру людини;

- трансмісивним - при укусі комах, в тілі якого живе гельмінт.

Всі глистні інвазії мають гостру і латентну фазу перебігу. Після закінчення
інкубаційного періоду, який в залежності від типу збудника триває від 2
тижнів до 2 місяців, починають проявлятися общеаллергические і
общетоксические реакції:

- свербіж шкіри;

- збільшення лімфовузлів;

- підвищення температури;

- підвищення еозинофілів крові.

При цьому можуть виникати різноманітні ураження внутрішніх органів:

- серця (інфекційний алергічний міокардит);

- печінки (гепатити);

- легких (дифузно-вогнищева пневмонія);

- ЦНС (алергічний менінгоенцефаліт).

КАРЛИКОВИЙ ЦІП’ЯК

Це представник стрічкових черв’яків розміром близько 1,5-5 см, викликає

захворювання гіменолепідоз. В організм людини потрапляє після контакту з
проміжним господарем – комахою. Яйце руйнується в зоні тонкого
кишечника, личинка дозріває 3-8 діб, а потім стає зародком, який
розвивається в брижових лімфовузлах і печінки. Потім цестода потрапляє в
просвіт кишки, фіксується на слизовій оболонці на 2 тижні – дозріває до
готовності до розмноження.

СВИНЯЧИЙ ЦІП’ЯК

Викликає захворювання теніоз, паразитує в тонкому кишечнику. Найчастіше

зустрічається в країнах Азії, Америки, Африки. Інвазія пов’язана з поїданням
свинини, яка не пройшла належну термічну обробку. Потрапивши в тіло
людини личинка 2-2,5 місяці зростає, прикріпляється до слизовій оболонці.
Дорослі особини можуть жити десятки років, отруюючи весь організм.

БИЧАЧИЙ ЦІП’ЯК

Збудник теніарінхоза, стрічковий черв’як, який потрапляє в тіло людини

після поїдання зараженого яловичого м’яса, що не пройшло достатню
термічну обробку.

В процесі дозрівання і розмноження, гельмінт травмує слизові оболонки

тонкого кишечника, подразнює стінки і виробляє токсини, отруйні все тіло.
Глист може жити кілька років, крім того, були зафіксовані випадки наявності
декількох особин в організмі людини.

ЛЕНТЕЦ ШИРОКИЙ
Збудник кишкового гельмінтозу – дифілоботріоза. Зараження відбувається
після поїдання зараженої риби, яка не пройшла теплову обробку. Глист
виростає до значних розмірів – 2-10 метрів і здатний прожити до 25 років.

ПЕЧІНКОВИЙ СИСУН

Інша назва – котяча двуустка- гельмінт, що має плоску форму тіла і розміри
до 5 см. До людини потрапляє після вживання зараженої риби або м’яса, які
пройшли недостатню термічну обробку. Печінковий сисун – гермафродит,
для розмноження досить однієї особини, яка виробляє близько мільйона
яєць за день.Двуустка живе на печінці, прісасиваясь до органу і отримуючи з
нього все необхідне для життєдіяльності. Інвазія дуже небезпечна: через
слабку симптоматики ускладнюється постановка діагнозу, тривалий вплив
паразита здатне зруйнувати печінку, в результаті чого людина може померти.

Симптоматика опісторхоза:

гіпертермія;

болю в м’язах і суглобах;

діареї, запори;

алергічний висип;

ущільнення, збільшення печінки, болю при пальпації органу.

ЕХІНОКОК

Ехінококоз викликає личиночная форма стрічкового глиста, якій можна

заразиться при контакті з тваринами, поїданні немитих овочів, вживанні води
з відкритих джерел. Виділяють 4 стадії хвороби: латентну, слабо виражену,
різко виражену і ускладнену.

Загальні симптоми:

алергічна кропив’янка;

лихоманка;

озноб;

болю в животі (верхній половині).

Визначити патологію без допомоги медиків можна лише при великих
розмірах кісти – при тому, що промацує відчувається туга і еластична
пухлина. Можливий розрив кісти (найтяжче ускладнення).