Збудник стрептококових інфекцій

Завдання 1. Заповніть таблицю

Назва, РОДИНА: Streptococcaceae РІД: Streptococcus ВИД: Streptococcus pyogenes

класифікація
Коки, що мають кулясту форму. Діаметр кожного кока в середньому 0,6-1 мкм, однак для них
Морфологічні характерний поліморфізм: зустрічаються дрібні і великі коки, строго кулясті і овальні.
властивості Стрептококи розташовуються ланцюжком, що є результатом поділу їх в одній
площині.Стрептококи нерухомі, не мають спор. Свіжо виділені культури іноді утворюють
капсулу. На ультратонких зрізах видно мікрокапсула, під нею розташована тришарова
клітинна стінка і тришарова цитоплазматична мембрана. Грампозитивні, факультативні
анаероби
Ростуть при температурі 370С і рН середовища 7,6-7,8. Оптимальними середовищами для їх
Культуральні вирощування є середовища, що містять кров або сироватку крові. На щільних поживних
властивості середовищах колонії стрептококів дрібні, плоскі, мутні, сіруватого кольору. На кров’яному
агарі розрізняють колонії α-гемолітичних стрептоків, оточених невеликою зоною гемолізу з
зеленувато-сірим відтінком; β-гемолітичних, оточених
прозорою зоною гемолізу; не гемолітичних, які не змінюють колір субстрату Зустрічаються
стрептококи, що не дають гемолізу. На цукровому бульйоні стрептококи ростуть з утворенням
пристінкового і придонного дрібнозернистого осаду, бульйон при цьому залишається
прозорим.

Ферментативна активність нижча, ніж у стафілококів. Це каталазонегативні хемоорганотрофи з

Біохімічні метаболізмом бродильного типу; клінічно важливі види ферментують глюкозу з утворенням
властивості молочної кислоти. Протеолітичні властивості у них слабо виражені. Вони згортають молоко,
желатин не розріджують

Токсини:1) стрептолізин - руйнують еритроцити (О-стрептолизин володіє кардіотоксичної дії);

Токсино- 2) лейкоцідін - руйнує лейкоцити (утворюється високовірулентних штамами); 3) ерітрогенний
утворення (скарлатинозний) токсин - обумовлює клінічну картину скарлатини - інтоксикацію, судинні
реакції, висип та ін. Синтез ерітрогенний токсину детермінований профагом; 4) цитотоксини -
мають здатність викликати гломерулонефрит.

У цитоплазмі клітини міститься видовий Нуклеопротеїдні природи антиген - єдиний для всіх
Антигенна стрептококів. На поверхні клітинної стінки розташовані протеїнові типові антигени. У клітинній
структура стінці стрептококів виявлений полісахаридних груповий антиген. По складу полисахаридной
групоспецифічною фракції антигену все стрептококи діляться на групи, що позначаються
великими латинськими літерами А-S. Крім груп, стрептококи поділені на серологічні типи, які
позначаються арабськими цифрами. 9 Група А включає 70 типів. У цю групу входить більшість
стрептококів, що викликають різні захворювання у людини. Група В включає в основному
умовно-патогенні для людини стрептококи. Група С включає патогенні для людини і тварин
стрептококи. Група D складається з непатогенних для людини стрептококів, проте в цю групу
входять ентерококи, які є мешканцями кишкового тракту людини і тварин. Білок М –
типоспецифічний антиген, що проявляє властивості суперантигена,
викликаючи поліклональну активацію лімфоцитів та утворення антитіл.
Стрептококи досить стійкі в навколишньому середовищі. При температурі 60 0С гинуть через 30
Резистентність хв. У висушеному гної і мокроті вони зберігаються місяцями. Звичайні концентрації
в дезінфікуючих речовин гублять їх через 15-20 хв. Ентерококи значно стійкіше, дезінфікуючі
навколишньому розчини вбивають їх тільки через 50-60 хв
середовищі
Чутливість До патогенних стрептококів чутливий рогата худоба, коні, собаки, птахи. З лабораторних
лабораторних тварин чутливі кролики і білі миші. Однак стрептококи, патогенні для людини, не завжди
тварин патогенні для експериментальних тварин.

Стрептококи викликають у людини різні гострі і хронічно протікають інфекції, як з утворенням

Патогенез, гною, так і не нагноїтельниє, що розрізняються по клінічній картині і патогенезу. Нагноїтельниє
епідеміологія, - флегмони, абсцеси, ранові інфекції, ненагноітельние - гострі інфекції верхніх дихальних
клініка шляхів, бешиха, скарлатина, ревматизм та ін. Стрептококи часто викликають вторинні інфекції
захворювань при грипі, кору, кашлюку та інших захворюваннях і нерідко ускладнюють ранові інфекції
Лабораторна діагностика включає бактеріологічний та серологічний методи, а при підозрі на
Методи та пневмококову інфекцію – додатково бактеріоскопічний і біологічний. Матеріалами для
принципи дослідження слугують гній, кров, сеча, слиз із горла та носа.
діагностики
Профілактика зводиться до санітарно-гігієнічним заходам, зміцненню загальної
Препарати для резистентності організму. Специфічна профілактика не розроблена. Лікування: застосовують
лікування, антибіотики. Найчастіше використовують пеніцилін, до якого стрептококи не набули стійкості,
специфічна а також еритроміцин і тетрациклін.
профілактика
Завдання 2.

Рис. Препарат фиксованого мазка збудника (морфологія)

Рис . морфологія колоній ( вказати назву середовища) – кров’яний агар

Завдання 3. Схема лабораторної діагностики