ПВНЗ

КИЇВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ХАРАКТЕРИСТИКА
ШИСТОСОМ

Роботу виконала студентка групи ФЗК 22-01 Датчук Наталія

КРОВ’ЯНІ СИСУНИ АБО
ШИСТОСОМИ
Представники родини Schistosomatidae. збудники шистосомозів.

ТИП: ПЛОСКІ ЧЕРВИ (Plathelminthes)

КЛАС: СИСУНИ
КРОВ’ЯНІ СИСУНИ АБО це група
тропічних

ШИСТОСОМИ паразитичних
гельмінтів.

- країни Африки й Азії (Західна

Індія, Ангола, Нігерія, Судан,
Єгипет, Сирія, Ліван, Ірак,
Саудівська Аравія та ін.)

-країнах Екваторіальної і
Південно-Східної Африки, у
західній півкулі (Бразилія,
Суринам, Венесуела, деякі
Карибські острови).

- Китай, Індонезія і на Філіпіни.

ПРЕДСТАВНИКИ

збудник кишкового шистосомозу Shistosoma haematobium збудник японського шистосомозу

(шистосомоз Менсона, збудник сечостатевого шистосомозу (хвороба Катаяма)
кишковий більгарциоз) ураження сечового міхура, сечоводів характеризується ураження
з переважним ураженням та нирок кишечнику, печінки, іноді ЦНС
кишечнику, печінки та легенів
МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
 Кров'яні трематоди - роздільностатеві .
 У самця тіло ширше та коротше (10-15 мм),
ніж у самки (до 20 мм).
 Молоді особини (до 6 місяців) живуть окремо,
а потім попарно з'єднуються. Для цього на
черевній стороні самця є жолобок
(гінекофорний канал), в якому міститься
самка.
 Самці мають розвинену черевну присоску, яка
забезпечує надійну фіксацію їх до стінок судин.

Яйця шистосом великі, не мають кришечки-наявна шпичка

(шип).
 S. Haematobium - шпичка розташована термінально (на
кінцях), розмір яйця 150 х 62 мкм;
 яйце S. mansoni містить шпичку на бічній поверхні,
розмір яйця 140 х 61 мкм;
 яйце S. Japonicum округле, шпичка невелика розташована
латерально(ближче до середини), розмір яйця 85 х 60
мкм.
МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ

Шистосоми – біогельмінти (гельмінти, для розвитку яких потрібні проміжні

хазяїни).
Остаточний хазяїн - людина, для S. japonicum - велика і мала рогата худоба,
коні, свині, собаки, кішки, гризуни.
Проміжний хазяїн - прісноводні молюски Bulinus, Planorbis, Oncomelania
та ін.
Локалізація в тілі остаточного хазяїна:
• S.haematobium - у венах малого таза, зокрема сечового міхура.
• S.mansoni - у венах брижі кишківника і гемороїдальних венах,
• S. japonicum - у верхніх венах брижі кишківника і ворітній вені.
ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ
Стадії життєвого циклу:

яйце

мірацидій
(незрілі
личинки
шистосом)

спороцисти

церкарій
(інвазійна
стадія)
ПАТОГЕНЕЗ
1. Токсично-алергічна дія паразита на ранній стадії хвороби (поки
паразити живуть в крові, проявляється тільки їх токсичний вплив
на організм).

2. Міграція самок в найтонші капіляри і накопичення там яєць

веде до розвитку запальних явищ.

3. На пізніх стадіях хвороби відбувається травмування (так як

яйця мають шипи) та руйнація стінок кровоносних судин.

4. Потім вони потрапляють в сечовід або сечовий міхур і з сечею

виводяться в зовнішнє середовище.
КЛІНІКА / КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ
Прояв хвороби залежить від тривалостіі ступеня інвазії, реактивності організму.
Інкубаційний період складає 4-6 тижнів. У розвитку хвороби виділяють декілька стадій.

• Стадія проникнення. На шкірі в місці проникнення церкаріїв виникає відчуття печії, свербіж, почервоніння,
висипка, що зберігається 1-2 дні. Міграція шистосомул може супроводжуватися підвищенням температури,
кашлем, болем у грудях. Тривалість цієї стадії 2-3тижні.
• Стадія дозрівання. Шистосоми досягають місця локалізації. Характерна лихоманка з ознобом, біль у суглобах
і головний біль, нудота, блювота, пронос, можливе збільшення селезінки. Тривалість цієї стадії 8-10 тижнів. У
ці періоди симптоми шистосомозу однакові, незалежно від виду збудника. На пізніших стадіях хвороби
клініка залежить від локалізації паразита.
• Стадія розвиненої інвазії відповідає паразитуванню статевозрілих шистосом та інтенсивному відкладанню
яєць. При сечостатевому шистосомозі спостерігаються болі і тяжкість у промежині та надлобковій ділянці.
При кишковому й японському шистосомозах характерні біль у животі, чергування запору і проносів, у
випорожненнях домішки крові і слизу. У цей період можливе гематогенне занесення яєць у центральну
нервову систему. Стадія розвиненої інвазії продовжується 3C7 років.
• Стадія пізньої інвазії й ускладнень. Виділення яєць зменшується або припиняється, переважають симптоми,
пов'язані з прогресуючим фіброзом тканин.
ДІАГНОСТИКА
КЛІНІЧНА ЛАБОРАТОРНА
 овоскопія осаду сечі (S.
haematobium) або фекалій (S.
ґрунтується на даних mansoni, S. japonicum).
При дослідженні на сечостатевий
епідеміологічного шистосомоз досліджують денну
анамнезу і порцію сечі, давши пацієнту випити
відповідних 250 мл води за 30 хв. до
дослідження;
симптомах хвороби.  внутрішньо-шкірна алергічна
проба.
ІНСТРУМЕНТАЛЬНА
доцільні на пізніх стадіях хвороби,
коли інтенсивність виділення яєць
не велика.
Застосовують цистоскопію і
ректоромано-
скопію, рентгенівське дослідження
(кальциновані яйця шистосом
добре помітні у стінках органів).
ПРОФІЛАКТИКА

ОСОБИСТА ГРОМАДСЬКА

Виявлення і лікування хворих

Методи особистої профілактики зводяться
охорона водойм від фекального забруднення,
до того, щоб не купатися і не мати контакту
знищення молюсків - з метою поліпшення
з водою в тих водоймах, де можуть бути
санітарно - гігієнічних умов і стану
церкаріі різних шистосом, не слід ходити
навколишнього середовища проводять боротьбу
босоніж. Вживання в їжу не кип'яченої води
з молюсками (проміжними господарями
слід виключати.
шистосом).
ЛІКУВАННЯ
Празиквантель (білтрицид),
Метрифонат (біларцил),
Нірідазол (амбілхар),
Гікантон (етренол),
Мірацил (нілодін) та інші протиглистяні лікарські препарати.

Для радикального видалення осередку ураження буває

необхідно хірургічне втручання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Пішак В. П, Бойчук Т. М., Бажора Ю. І. Клінічна паразитологія. C Чернівці: ВидCво БДМА,, 2003. C 344 с.
2. Тимченко А. Д. Биология с основами генетики и паразитологии. C К.: Вища шк. Головное изд-во,1982.-331с.
3. О.Б. Приходько, А.П. Попович, К.І. Гейченко, Т.І. Ємець, Г.Ю. Малєєва ОСНОВИ МЕДИЧНОЇ
ПАРАЗИТОЛОГІЇ. ЕВОЛЮЦІЯ. БІОСФЕРА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК , Запоріжжя2018р.

• Інтернет-джерела
1. https://www.zoology.dp.ua/parprogr_223.html
2. https://www.sciencedirect.com/topics/medicine-and-dentistry/schistosoma-intercalatum
3. https://www.msdmanuals.com/ru/%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0/multimedia/figure/%D0%B
6%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9-%D1%86%D0%B
8%D0%BA%D0%BB-schistosoma