Professional Documents
Culture Documents
ентеробіоз
ентеробіоз
• Вночі під час сну, коли анальний сфінктер розслаблений, гострики виповзають на шкіру
періанальної ділянки і відкладають яйця. При температурі 35 -37 °С і вологості 90 %
яйця стають інвазійними за 46 годин.
• Повзання гостриків викликає свербіж. Людина розчухує сверблячі ділянки шкіри, яйця
гостриків потрапляють під нігті і можуть бути занесені в рот (аутореінвазія). Тому, хоча
тривалість життя гостриків всього близько місяця, людина може хворіти на ентеробіоз
довготривало. Можлива також ретроінвазія - вихід личинок із дозрілих яєць у
періанальній ділянці і міграція їх через відхідник у кишківник.
КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ
• При первинній інвазії інкубаційний період становить 2 доби, гостра фаза триває 5—7 діб. Виповзання самиць
гостриків відбувається через 35—75 днів.
• Найбільш ранній симптом – періодичний свербіж у періанальній ділянці, що виникає частіше у нічний час. Триває 3-4
дні, потім проходить та відновлюється через 2-3 тижні. Ця періодичність пов’язана із завершенням розвитку нового
покоління гельмінтів у результаті реінвазії. При більш інтенсивній і тривалій Інвазії свербіж періанальної ділянки турбує
хворого не лише у вечірні й нічні години, а й удень.
• У періанальній ділянці на фоні розчухів відзначається утворення саден, тріщин, піодермії, екзематозного запального
процесу. У дівчаток при попаданні гостриків у піхву розвиваються вульвіт чи вульвовагініт. Рецидивуючий періанальний
свербіж призводить до формування астено-невротичного синдрому (дратівливість, безсоння, зниження працездатності,
головний біль, непритомні стани, стомлюваність, нічний енурез). Частіше страждають діти; вони стають примхливими,
плаксивими, дратівливими, швидко втомлюються, погано засвоюють корисні навички. Нестійкість уваги, нездатність
зосередитися знижує успішність, у дорослих — працездатність.
• Посилюється біль у животі частіше у клубово-сліпокишковій ділянці, що може нагадувати біль при апендициті,
метеоризм, почастішання випорожнень, зміна його консистенції (напівоформлений, кашкоподібний), поява слизу в
калових масах, іноді – нудота. Нерідко спостерігається безсимптомна форма захворювання.
• Ентеробіозного ендометриту
• Апендицит,
• Тифліт,
• Сфінктерит,
• Парапроктит).
• У гострий період у загальному аналізі крові виявляють незначну еозинофілію, але не в усіх
випадках.
Кал на ентеробіоз здають, щоб виявити дорослих особин паразита. Аналіз потрібен, якщо зішкріб
дав негативний результат. Щоб дослідження калу було об’єктивним, необхідно надати лабораторії
свіжий (ще теплий) матеріал. Збирають невелика кількість фекалій (10-15 г) в куплену ємність або
простерилізованих баночку з кришкою. Зразки калу беруть не менше, ніж з 3-4 точок. Якщо в години
прийому матеріалу лабораторією не виходить зібрати його, то можна надати для аналізу порцію,
зібрану ввечері. До відправки на діагностику її необхідно тримати (добре упакувавши) при
температурі 6-8 градусів
ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА
• Атопічним дерматитом,
• Себорейним дерматитом,
• Плоским лишаєм,
• Грибковою інфекцією,
• Проктитом,
• Тріщинами ануса,
• Психогенним свербінням,
• •дотримання чистоти рук і нидів, боротьба зі шкідливою звичкою гризти нігті, брати пальці в рот; миття рук із милом
перед їдою є основою успішного лікування;
• надягання інвазованими перед сном закритих трусів (які мають резинки не лише навколо пояса, а й навколо ніг),
щоденна заміна їх;
• обов’язкове підмивання періанальної ділянки водою з милом на ніч і вранці після сну, щоденне обмивання тіла,
купання під душем, особливо вранці;
• за наявності свербежу в періанальній ділянці — постановка перед сном содової очисної клізми для механічного
видалення гельмінтів із прямої кишки (часникові,молочно-часникові, оптові клізми застосовувати не рекомендується,
томущо вони подразнюють слизову оболонку прямої кишки);