Презентація на тему:

Холера

Виконала :
Вовчанська Софія Василівна
Група ЛЗП для ПС
 Холера – гостра інфекційна хвороба,спричинювана холерними
вібріонами,яка має фекально-оральний механізм зараження і
характеризується розвитком тяжкої діареї,що супроводжується значними
порушеннями водно-електролітного балансу ,зневоднюванням
організму,розладами гемодинаміки.
Етіологія
 Холерний вібріон-грамнегативна бактерія,що має форму зігнутої
палички,нагадує кому ,завдяки наявності джгутика дуже рухлива;спор і
капсул не утворює.Добре культивується на простих і лужних
середовищах.Росте за температури 30°-40°С,оптимальною є температура
37°С.Добре переносить низькі температури і заморожування.Довго
зберігає життєздатність у воді; у продуктах харчування за кімнатної
температури зберігається протягом 2-5 днів,на поверхні плодів і овочів під
дією сонячного світла -8 год,за низьких температур і в морській воді -2
тиж. І більше,у кишках річних і морських мешканців-кілька місяців.
 Під час кип’ятіння холерний вібріон гине протягом 1 хв,
малостійкий до висушування і прямого сонячного проміння,
дуже чутливийй до дії звичайних дезінфекційних засобів.
 Збудники холери здатні продукувати
екзотоксин(холероген),ендотоксин,що виділяється під час їх загибелі й
спричиняє загальнотоксичну і неврогенну дію.Крім того,холерний вібріон
виробляє токсин ІІІ типу,який порушує зворотнє всмоктування рідини і
солей у нижніх відділах кишок.Додатковими факторами патогенності є їх
активна рухливість ,здатність до адгезії і ферментоутворення.
Джерело збудника
 Холера-типовий антропоноз.
 Джерело збудника – хворий, реконвалесцент,
вібріоносій ,які виділяють холерні вібріони із
випорожненнями у навколишнє середовище.
 Механізм зараження-фекально-оральний.
Шляхи передачі-водний (провідний),аліментарний,
контактно-побутовий.

 Хворий заразний протягом всієї недуги – з моменту

появи перших клінічних симптомів, а також
у стадії реконвалесценції. Хворі на маніфестну
форму виділяють до 10-20 л випорожнень за добу,
а в окремих випадках на тлі регідратації й більше.
В 1 мл таких випорожнень міститься 107-109 вібріонів.
 Клінічні прояви
 Загальноприйнятої клінічної класифікації немає.Іноді виділяють типову
й атипову (блискавичну,суху,септичну)клінічні форми.
 Ступінь тяжкості перебігу пов’язаний з ступенем
зневоднювання.Згідно з Рекомендацією ВООЗ виділяють
такі форми:
1.Рання дегідратація(без клінічних ознак).
2.Помірна дегідратація ( у хворого виявляють 2 або більше
таких ознак:достатнє вживання рідини через спрагу,неспокійна поведінка
абл дратівливість;розправляння шкірної складки менше ніж за
2 с;відчуття м’якості при надавлюванні на очні яблука;помірно
сухий язик;знижений діурез;холодні кінцівки)
3.Тяжка дегідратація(характерна наявність більше ніж 2 таких ознак:
недостатнє вживання рідини або відмова від неї;патологічна сонливість
або сплутаність свідомості;період розправляння шкірної складки більше
ніж за 2 с; глибоко запалі очі;дуже сухий язик;відсутність сечо-
виділення;холодні вологі і ціанотичні кінцівки;різка блідість шкіри тулуба;
частий слабкий пульс;низький АТ)
Діагностика і лікування
 Клініко-діагностичні критерії:
-епідеміологічні –перебування в ендемічному щодо холери
регіоні;вживання для пиття води з відкритих водойм;контакт з хворими на
холеру або з хворими з подібною клінічною картиною;особи з асоціальних
груп(безпритульні,алкоголіки)
- клінічні- гострий початок;відсутність гарячки;діарея без болю та
позивів,що передує блюванню;випорожнення нагадують рисовий
відвар,часті;блювання без нудоти;швидке наростання
зневоднювання;оліго- й анурія.
 Специфічна діагностика:
Основний метод- бактеріологічний.
Матеріал-випорожнення,блювотні маси і жовч,які забирають до початку АБ
терапії,а також відрізки тонкої кишки у разі смерті хворого.

 У лікуванні холери основним напрямком є регідратація.До 80% випадків

захворювання можна успішно лікувати ОРС. При парентеральній
регідратації використовують полійонні збалансовані розчини.
Протиепідемічні заходи в осередку
Нейтралізація джерела збудника:
 Виявлення та ізоляція в провізорний госпіталь усіх осіб з розладами
травлення.
 Виявлення та ізоляція на максимальний інкубаційний період – 5 діб в
ізолятор усіх, хто перебував у контакті з тілами померлих або їх речами
(за відсутності клінічної симптоматики).
 Переведення хворих на холеру в холерний госпіталь.
 Термінове повідомлення в місцеву санепідемстанцію, управління охорони
здоров'я і МОЗ про кожний випадок холери і вібріоносійства.
 Перехворілих виписують після клінічного видужання, завершення курсу
антибіотикотерапії і негативного результату триразового бактеріологічного
дослідження випорожнень (для декретованих – п’ятиразове дослідження
калу й одноразове – жовчі).
 П’ятиденна обсервація з бактеріологічним обстеженням калу осіб, які
прибули з ендемічних щодо холери регіонів. Різко обмежують (у разі
карантину – повністю припиняють) контактування осіб в осередку з
населенням за його межами.
Протиепідемічні заходи, спрямовані на
розрив механізму передачі:
 Обмежувальні заходи – забороняють користування відкритими водоймами
(купання, риболовлю), з якими, ймовірно, пов’язаний спалах.
 Систематичний санітарно-гігієнічний контроль – щоденно обстежують
водогони, відкриті водойми, стічні води; стежать за повнотою і
своєчасністю санітарної очистки території від нечистот, санітарним станом
торгових місць, закладів громадського харчування і харчової
промисловості, водопостачання населення; проводять гіперхлорацію води
для пиття.
 Проведення поточної і заключної дезінфекції.
 Організація санітарно-освітньої роботи.
Дякую за увагу!