Machine Translated by Google

Тема 2.6. Особливо небезпечн нфекц ї

Поняття про конвенц йн (карантинн ) та особливо небезпечн нфекц ї

Нин характеризується бурхливим розширенням м жнародних зв'язк в. Актив зац ї

м ждержавної м грац ї населення значною м рою сприяє розвитку сучасних транспортних
засоб в. Спроби запоб гання поширенню нфекц йних захворювань шляхом встановлення
р зного роду карантин в в дом з XI V ст. Накопичений досв д м жнародних заход в
щодо запоб гання поширенню карантинних нфекц й
дозволив д йти принципового висновку: без наявност швидкої та
централ зованої системи обм ну еп дем олог чною нформац єю
м ж державами неможливо своєчасно вжити в дпов дних заход в нац ональної та
м жнародної безпеки. У зв'язку з цим деяк особливо небезпечн хвороби вид лено до групи
конвенц йних (або карантинних).

Конвенц йна (стара назва « карантинна» в д тал. carante) хвороба - це хвороба, система
нформац ї та заходи проф лактики якої зумовлен м жнародними угодами (конвенц єю), тобто.
це хвороби, як п дпадають п д д ю м жнародних медико-сан тарних правил та п длягають
м жнародному сан тарно-еп дем олог чному нагляду.

З 1 жовтня 1952 р. набули чинност м жнародн медико-сан тарн правила. Правила ц

стосувалися насамперед чуми, холери, жовтої лихоманки та натуральної в спи як особливо
небезпечних нфекц й.

Основна мета правил полягає у забезпеченн протиеп дем чного захисту держав в д занесення
нфекц й. Правила зобов'язують нац ональн органи охорони здоров'я негайно пов домляти
ВООЗ про виникнення конвенц йних хвороб та регулярно пов домляти про еп дем олог чну
ситуац ю в країн . У свою чергу, на ВООЗ покладається в дпов дальн сть за швидке поширення
одержуваної нформац ї. В даний час до конвенц йних хвороб в дноситься чума, жовта
лихоманка та холера.

Особливо небезпечн нфекц ї (ООІ) - група гострих заразних захворювань людини, як

здатн до раптової появи, швидкого поширення та широкого охоплення населення. ООІ
характеризуються важким переб гом та високою летальн стю. До ООІ, кр м конвенц йних
хвороб, в дносяться висипний та зворотний тифи, пол ом єл т, грип, сиб рка, тулярем я,
бруцельоз, арбов русн нфекц ї, ботул зм та н.

Для своєчасного виявлення ООІ особливо важливе значення мають методи експрес-д агностики. Вся
робота з м кробами-збудниками ООІ проводиться у спец альних лаборатор ях.

При виникненн у будь-як й точц планети випадк в карантинних нфекц й набирає

чинност , зг дно з правилами, така система:

1. країна направляє у ВООЗ нформац ю про випадки; 2. ВООЗ

обробляє дан та спрямовує їх ус м країнам св ту; 3. країни св ту,
отримавши нформац ю, приймають р шення про проведення будь-яких особливих
протиеп дем чних заход в та нформують про це ВООЗ; 4. ВООЗ опрацьовує отриману
нформац ю та направляє її вс м країнам св ту.

Аналог чним чином зд йснюється обм н нформац єю та п сля л кв дац ї

випадк в захворювання у ураженому район . Головним каналом передач нформац ї є
щотижневий еп дем олог чний бюлетень Weekly epidemiology review (WER), а також
автоматичний телексний зв'язок накопичення та передач нформац ї, через
яку поширюється денне зведення про конвенц йн хвороби.

Найб льш ефективний контроль за м жнародним розповсюдженням нфекц йних

захворювань може бути заснований на пост йно д юч й систем глобального еп дем ї.
Machine Translated by Google

лог чного нагляду, спрямованого, з одного боку, виявлення зменшення розм р в

уражених хворобою територ й, з другого — вдосконалення протиеп дем чних заход в,
знижують ризик поширення захворювання у раз його завезення ззовн . Глобальний
еп дем олог чний нагляд за заразними хворобами передбачає вивчення поширення
нфекц ї у межах одн єї країни, а й м ж країнами. У Рос ї д ють правила щодо
сан тарної охорони територ ї, як поширюються на особливо небезпечн нфекц йн
та паразитарн хвороби: холеру, чуму, жовту лихоманку (конвенц йн хвороби);
в русн гемораг чн лихоманки Ласса, Марбурга, Ебола; маляр ю та нш небезпечн
для людини нфекц йн хвороби, що передаються комарами (лихоманки Денге,
Ч кунгунья, долини Рифт, Зах дного Н лу; енцефалом єл ти - зах дний, сх дний,
венесуельський; енцефал ти - японський, кал форн йський, Сан-Луї, долини. Сан тарна
охорона територ ї Рос ї є системою загальнодержавних заход в, вкладених у запоб гання
занесення з-за кордону поширення б ля Рос ї особливо небезпечних нфекц й,
обмеження л кв дац ю вогнищ цих хвороб за її виявленн .

ЧУМА

Чума - (Pestis, в д лат загибель) гостра природно-осередкова нфекц йна хвороба,

антропозооноз, характеризується найважчою нтоксикац єю, лихоманкою, ураженням
шк ри, л мфатичних вузл в, легень, здатн стю приймати септичну теч ю. Належить
до особливо небезпечних нфекц й.
ІСТОРІЯ
Чума належить до небагатьох хвороб людини, еп дем чний прояв
яких простежується з давн х-давен. Першою достов рною пандем єю чуми вважається
« Юстин анова чума», що лютує в Єгипт та м стах Римської мпер ї у VI стол тт н.е.
забрала близько 100 млн. людських житт в. Еп дем я чуми не оминала стороною
Рос ю. У 1364 р. у Москв Казан що залишилися живими було так мало, що вони не в
змоз були поховати померлих. У 19 стол тт Рос я пережила 14 спустошливих чумних
еп дем й. У 1894 роц А.І.Йерсен К тазато незалежно один в д одного вид лили та
описали збудника чуми.
Фах вц 16 країн, як обговорювали у ВООЗ у Женев 1967 р.
чумою, д йшли висновку: « над св том пост йно висить загроза спалаху чуми».
Ет олог я.
Збудник - чумна паличка (Yersinia pestis), невелика грам-паличка, яйцепод бної форми,
нерухома, суперечка не утворює, має капсулу. Властивост м кроба - поза орган змом не
ст йкий. При Т 50 хвилин. Добре переносить низьк температури. При Т-0 м сяц в. Може
збер гати0с-6я0пр0 иги-н3е10чСе.рУезпо1р0охжв.н х норах – до07- чмересз., 5у хгнв.о,
ез,ам1о0к0ротинн0 граддо -1п6р5одтняговм, на
шкурах тварин – до 23 дн в. Чумна паличка вид ляє ендо- та0 е-5кз0о- тзобкесри н иг а,
єяткьсямдаою3т-ь6 високу нейротропн сть некротизуючими властивостями.

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ
Джерело – хвора людина, хвора тварина (щури, к шки, лисиц , собаки та нш гризуни,
хижаки, а також верблюди). Переносники – блохи, як можуть проковтнути разом з
кров'ю при укус до 5000 чумних паличок. У передшлунку чумн палички розмножуються
так активно, що через 3 тижн майже повн стю закупорюють просв т травної трубки,
утворюючи своєр дну м кробну пробку (чумний блок). В н повн стю закупорює
стравох д блохи. П д час чергового укусу тваринного блоха зригує в ранку кров разом з
чумними паличками. Так чумна нфекц я передається новому хазяїнов . Заразлив сть
бл х переважно збер гається близько 7 тижн в, а за деякими даними до 1 року.
Machine Translated by Google

Резервуар - природн осередки чуми зустр чаються у 50 країнах. У РФ вони

зареєстрован — на Кавказ , Ставроп лля, Волго-Уральському рег он , Забайкалл ,
Прикасп ї , на Алтаї та н . ), асп рац йний (в д хворого на легеневу форму чуми, в
лабораторних умовах при розбризкуванн матер алу), ал ментарний (при вживанн
продукт в, обс менених чумними паличками). Сприйнятлив сть – все населення
незалежно в д в ку. Вх дн ворота - слизов дихальних шлях в, слизов шлунково-
кишкового тракту, шк ра. Контаг озн сть – висока. Сезонн сть – пов'язана з
м грац єю щур в. Імун тет – м цний.

ПАТОГЕНЕЗ
Укус комахи (блоха, воша) - може утворитися шк рна форма (пустула
на м сц укусу), - нфекц ям грує за л
мфатичною системою (запалення
л мфатичних вузл в -2 - 6 день) - л мфатичн вузли зб льшуються, спаюються
утворюють бубони (бубонна форма), - некроз л мфатичних вузл в (вих д
м кроорган зму в кров, вид лення токсину) - можлива форма та занесення нфекц ї
легеневу тканину – утворення вторинних бубон в. При пов тряно-краплинному шляху
передач розвивається первинна легенева форма. КЛАСИФІКАЦІЯ

1. Локальн форми -
шк рна форма -
шк рно - бубонна форма
- бубонна форма 2.
Генерал зован
- внутр шньо - дисем нован (первинно-септична, вторинно-септична) -
зовн - дисем нован (первинно-легенева, вторинно-легенева)
КЛІНІКА
Інкубац йний пер од зазвичай триває 3-6 д б,
при легенев й форм в н скорочується до 1-2 дн в, у щеплених може
подовжуватися до 8-10 д б. Продромальний пер од Початок раптово з
сильного головного болю, ознобу, п двищення температури до 39-40оС.
Синдром нтоксикац ї швидко наростає, з'являється спрага, нудота, блювання,
м'язов бол , розбит сть. Може з'явитися блювання « кавової гущавини». Швидко
розвивається порушення св домост – збудження, марення, почуття страху, порушення
координац ї, хода, що хитається, порушення мови. Зовн шн й вигляд хворого - одутле
червоне обличчя з темними колами навколо очей, страждальне. Хворий нагадує п'яну
людину. Шк рн покриви гаряч , сух , язик потовщений, вкритий густим б лим
нальотом - крейдяний язик. На шк р з'являються петех ї темно-
червоного в дт нку. Слизов оболонки ротоглотки г перемован з
крововиливами, мигдалики з гн йним нальотом. З боку ССС – тах кард
я, ниткопод бний пульс, АТ знижений, тах пное.
Жив т здутий, у важких випадках спостер гається криваве блювання, р дке
випорожнення до 10 – 12 раз в на добу з дом шкою кров . Кр м загальних прояв в,
при чум розвиваються поразки, притаманн форм.

окремих кл н чних
Шк рна форма чуми
Machine Translated by Google

трапляється р дко (3-4%) є, як правило, початковою стад єю шк рно-бубонної. На шк

р спочатку виникає пляма, пот м папула, везикула, пустула, наповнена темно-
кров'янистим
вм стом, в др зняється болюч стю. Коли пустула лопається, утворюється виразка, дно якої
вкрите темним струпом. Чумн виразки на шк р мають утворюючи рубець. Бубонна форма
тривалий
теч я, гояться пов льно, чуми зустр чається
найчаст ше (78%). У м сц виникнення збудника зм н не зазначається. Процес розвивається
у л мфатичних вузлах. Найчаст ше уражаються пахов та стегнов л мфатичн вузли,
р дше шийн та пахвов .
У тому м сц , де має розвинутися бубон, хворий в дчуває сильний б ль, який
ускладнює рух ногою, рукою, шиєю. П зн ше хвор можуть приймати через бол
вимушен пози (з гнута нога, шия, в дведена уб к рука). Бубон - болючий, зб
льшений
л мфатичний вузол або конгломерат з дек лькох вузл в, спаяних з п дшк рною
кл тковиною, має д аметр в д 1 до 10 см локал зується в пахвинн й, пахвов й област або
к лькох одночасно. У процес зазвичай залучається кл тковина, що надає бубону характерних
рис: пухлинопод бне утворення щ льної консистенц ї з неч ткими контурами, р зко
бол сне. Шк ра, у м ру зб льшення бубона, напружується, стає гладкою, блискучою (блисне)
набуває темно-червоного кольору. На 10-12 день бубон розкривається з рясним вид ленням
гною. При своєчасному розпочатому л куванн в дбувається зворотний розвиток бубона та
його склерозування. Летальн сть не л кованої бубонної форми – до 50% на 3-5 день хвороби. У
процес залучаються селез нка та печ нка з утворенням вторинних вогнищ.

Легенева чума -
первинно-легенева пневмон я
Захворювання має надгострий початок:
-
на тл повного здоров'я раптово з'являються швидке п двищення температури т
ла, з'являється озноб, сильний головний б ль, слабк сть, розбит сть, нудота,
блювання. Характерн г перем я шк рних
покрив в, кон'юнктиви, н'єкц я судин склер.
Хвор стають збудженими або загальмованими, їх невиразна мова. Порушується
координац я рух в, з'являється тремор, утруднюється артикуляц я. Тиск знижується,
пульс ниткопод бний. Прискорене дихання стає поверхневим, може бути кашель з
прозорим мокротинням, пот м к льк сть мокротиння зб льшується
з'являється дом шка кров - розвивається набряк легень. Якщо хвор
з легеневою чумою не отримують адекватної
ет отропної терап ї, вони гинуть на 3-4 добу в д р зко вираженої серцево-судинної та
дихальної недостатност .
Однак можлива так звана блискавична теч я чуми,
коли в д початку захворювання до летального результату проходить не б льше
одн єї доби. вторинно-легенева форма чуми Кл н чно под бна до первинної,
але
розвивається як вторинне захворювання п сля будь-якої форми чуми. Прогноз завжди
серйозний, летальн сть сягає 40-90%. Септична форма чуми – первинно-септична зустр чається
р дко (1-3%). Збудник проникає через шк ру та слизов оболонки в дразу потрапляє в
кров. Початок хвороби раптовий: р зко п двищується температура до 40-410С, з'являється
тах кард я, задишка, слабк сть, марення, крововиливи, кровотеч , явища нфекц йно-
токсичного м окардиту, мен нгоенцефал ту. вторинно- септична є ускладненням нших
кл н чних форм характеризується дуже важким переб гом, наявн стю вторинних
вогнищ, бубон в, виражених прояв в гемораг чного синдрому.
Machine Translated by Google
ДІАГНОСТИКА
Д агноз встановлюється на основ :
Machine Translated by Google

- кл н чної картини (сильний головний б ль, п двищення температури, спрага,

нудота, блювання, характерний вигляд, р зко болючий карбункул, при бубонн й форм –
бубон). - еп дем чних даних (перебування в осередку, контакт з тваринами, зняття шкурок
промислових гризун в, наявн сть у прим щеннях щур в, укуси бл х, контакт з хворими
на тяжк захворювання легень, з особами померлими в д гострих неясних хвороб). -
лабораторн досл дження

o бактер олог чн досл дження - досл дження пунктат в з карбункул в, що

в докремлюється виразки, мокротиння, сеча, кал, блювота, кров). o серолог чн
досл дження -
- РНГА, РПГА, РСК, РНат, РГаг, ІФА, o
б олог чна проба, o ОАК, ОАМ Вс роботи
проводять з дотриманням протичумного
режиму Доставка заразного матер алу в лаборатор ю зд йснюється
в дпов дно до правил, регламентованих нструкц єю по робот з хворими на
карантинн нфекц ї.

Л кування чуми
Терм нова госп тал зац я вс х ос б хворих на чуму та ос б з п дозрою є суворо
обов'язковою. Хворий госп тал зується до окремого боксу (умови суворої золяц ї)
Медичний персонал, який обслуговує хворого, одягається у спец альний протичумний
костюм. Пост льний режим до 7-10 дня нормальної температури. Догляд за шк рою та
ротовою порожниною. Проф лактика пролежн в, шпитальної нфекц ї. Вар ант д єти з
п двищеною к льк стю б лка (високоб лкова д єта). Вживання р дини до 1,5-2,5
л/добу
(чай, компот, кис ль, морси, наст й шипшини, фруктов соки та н.). При тяжкому переб гу
призначається додаткове ентеральне харчування (еп ти) та парентеральне харчування.

Медикаментозне л кування
Істор я. У середн в ки чума практично не л кувалася, д ї зводилися в основному до вир зування чи
прип кання чумних бубон в. Н хто не знав справжньої причини хвороби, тому не було уявлення, як її
л кувати. Л кар намагалися застосовувати саами химерн засоби. До складу одного такого з лля входила
сум ш з патоки 10-р чної витримки, др бно порубаних зм й, вина та 60 нших компонент в. В дпов дно
до ншого методу. Хворий по черз мав спати на л вому боц , пот м на правому. Починаючи з XI I I
стол ття, еп дем ю чуми намагаються обмежити за допомогою карантин в.

Л кування чуми має бути комплексним. Воно включає застосування ет отропних,

патогенетичних симптоматичних засоб в. Ет отропне л кування Ет отропн
препарати призначають при перш й п дозр на чуму, ґрунтуючись на кл н ко-
еп дем олог чних даних. Усп х л кування залежить в д своєчасного проведення.
Тривал сть ет отропного л кування при локал зованих формах хвороби становить 7
дн в, при дисем нованих – 10 дн в. Антибактер альне л кування Антибактер альне
л кування починається при перших ознаках та проявах захворювання. Якщо хворому
призначається л кування антиб отиками протягом перших 15 годин, його вдається
врятувати. Групи препарат в, що використовуються для л кування чуми:

1. Ам ногл козиди (стрептом цин, гентам цин)

Machine Translated by Google

2. Тетрацикл ни (тетрацикл н, доксицикл н) 3.

Фторх нолони I I I покол ння (ципрофлоксацин, офлоксацин) 4.
Цефалоспорини I I I покол ння цефтр аксо, цефотаксим, цефтазидим). При
септичних формах захворювання рекомендується комб нац я антиб отик в. Курс
антибактер альної терап ї становить щонайменше 7 – 10 дн в. Патогенетична терап я

Л кування, спрямоване на р зн етапи розвитку патолог чного процесу – мета

патогенетичної терап ї – знизити нтоксикац йний синдром шляхом виведення токсин вз
кров хворого. Основу л кування становить в дновлення обсягу циркулюючої р дини,
збалансоване сольовими розчинами у поєднанн з декстранами (2-3:1). Загальний обсяг р дини,
що вводиться, повинен становити в д 2 до 6 л тр в, залежно в д тяжкост .

стану.

Дез нтоксикац йна терап я

Легкий переб г o рясне пиття
(2,5-3 л/добу) o ентеросорбенти
(ентеродез 15 г/добу) Середньоважкий переб г

o в/в – 20-40 мл/кг маси т ла (кристалоїдн та колоїдн розчини)

поєднанн з форсованим д урезом
Тяжка теч я
o обсяг нфуз йних засоб в в д 40 до 80 мл/кг. Сп вв дношення колоїдних та
кристалоїдних 1: 3; o кортикостероїди коротким курсом – 3-5 дн в (всередину 45-
60
мг або внутр шньовенно 120-150)
мг/добу); o
гемосорбц я, плазмосорбц я; o за
показаннями зд йснюється корекц я дихальної недостатност , боротьба з
набряком легень, ОНГМ, протишокова терап я;
o при легенев й септичн й форм , розвитку гемораг й – усунення синдрому
ДВС - плазмоферез, o
пол в там ни; o
стимулятори лейкопоезу репаритивних процес в-п дсилюють не т льки
лейкопоез, але процеси регенерац ї орган в тканин, сприяють в дновленню
пошкоджених тканин загоєнню ран (метилурацил (0,5-таб св чки, 10% мазь), пентоксил ,
(0,2) тима зимозан , молграмостим п/к, внутр шньовенно, ф лграстим внутр шньовенно,
п/к У пер од реконвалесценц ї при виражен й астен ї - н-ка елеутерококу, заманихи,
пантокрину, кореня женьшеню, китайського лимонника. усунення прояв в (симптом в) чуми
, як насл док, полегшення страждань хворого, воно спрямоване на усунення болю, кашлю,
задишки, задухи, тах кард ї . . Б) у раз флюктуац ї у сфер бубона – розтин дренування
бубона. Для попередження вторинної супер нфекц ї призначають а/б, ефективн щодо
стаф локок в, як вводять у бубони. Накладення пов'язок з розчинами а/септик в.
Л кування ускладнень (ІТШ, ТГС, гн йний мен нг т, ОДН, ОНГМ).

Прогноз
Бубонна форма чуми без в дпов дного л кування зак нчується летально у 60-90% випадк
в. Легенева форма чуми призводить до смертвс х хворих.
Machine Translated by Google

Своєчасно розпочате л кування при бубонн й форм чуми знижує частоту летальних
насл дк в до 10% б льше. Прогноз при легенев й форм чуми несприятливий. Якщо
правильний д агноз не буде встановлений в дпов дну терап ю не розпочато протягом
перших 15 годин.
Критер ї виписки хворих з стац онару А) при
бубонн й форм – не ран ше 4-х тижн в з дня кл н чного одужання, 3-х негативних б/
пос вах пунктату з бубон в.

Б) при легенев й форм – не ран ше 6 тижн в з дня кл н чного одужання та 3-х

негативних бак. пос вах мокротиння та мазках з з ва на чумну паличку.
Диспансеризац я
П сля виписки реконвалесценти складаються 3 м сяц на обл ку.
Проф лактичн заходи щодо боротьби з чумою

Неспециф чна 1.
Попередження занесення збудника чуми з-за кордону досягається на основ
М жнародних медико-сан тарних правил та правил щодо сан тарної охорони територ ї
(сан тарний огляд вантажних та транспортних засоб в, що прямують через портов м ста;
медичний огляд, обсервац я громадян, як прибувають з країн, неблагополучних 2.
Комплекс заход в, спрямованих на скорочення еп зотичної активност
природних вогнищ чуми та попередження захворювань
людей у цих осередках зд йснюються протичумними та н. закладами охорони здоров'я
(нагляд за чисельн стю популяц ї гризун в та зайцепод бних, боротьба з гризунами та
ектоп , еп дрозв дка, медичне спостереження за населенням, сан.- просв т робота серед
населення та н.) 3. При виявленн хворого на чуму проводиться
комплекс первинних п/еп дем чних заход в та надал карантинних заход в. у
територ альний центр Держсанеп днагляду не п зн ше 12 годин п сля виявлення
хворого. 5. Хворий госп тал зується до спец ально-орган зованих госп тал в. 6. В
осередку проводиться поточна та заключна дез нфекц я. 7. Дератизац я проводиться при
еп зоот ї чуми серед гризун в. Особи, що стикалися з хворими на чуму, п длягають
золяц ї (обсервац я) та медичному спостереженню протягом 6 дн в з обов'язковою
термометр єю 2 рази на день; Ус м контактованим проводиться екстрена проф лактика
(див. нижче). Специф чна У природних осередках чуми проводиться мун зац я населення
живою (штам EV НДІЕГ) сухою протичумною вакциною. Захворюван сть внасл док
вакцинац ї серед щеплених знижується у 5-10 раз в. П сля щеплення протичумною
вакциною мун тет збер гається протягом року. Повторно щеплюються через 6 м с. особи,
яким загрожує повторне зараження: пастухи, мисливц , прац вники с льського господарства
та прац вники протичумних установ.
Machine Translated by Google

Ус х лихоманливих хворих з осередку негайно госп тал зують у пров зорний

госп таль. На територ ї еп дочага за необх дност вводиться карантин р шенням
ППК. Вакцинац їп длягає чи все населення певної територ ї, чи виб рково особливо
загрозлив контингенти (тварини, мисливц тощо.). При можливост передач нфекц ї
бл хами карантин встановлюють на 12 дн вп сля
проведення дез нсекц ї.
Екстрена проф лактика при чум
Доксицикл н 0,2 х 2 рази – 7 дн в Ципрофлоксицин 0,5 х 2 рази –
5 д б. Офлоксацин 0,2 х 2 рази на 5 д б. Пефлоксацин 0,4 х 2 рази
– 5 д б. Рифамп цин 0,3 х 2 рази – 7 д б Гентам цин 0,05 х 2
рази в/м – 5 д б Ам кацин 0,5 х 2 рази – 5 д б Стрептом цин
0,5 х 2 рази – 5 д б Цефтр аксон 1,0 х 1 раз в/м - 5доб
Цефотаксим 1,0 х 2 рази в/м - 7 д б При контакт з хворим в
дкрит частини т ла обробляти дезрозчином (1%
розчином хлорамну або 70º спиртом. Рот горло прополскують
70º-ним спиртом, в н с закопують 1% розчин протарголу В оч н с
закопують розчин одного з антиб отик в (гентам цин, ам
кацин, амп цил н, левом цетин, тетрацикл н).

Домашнє завдання

Інструкц я 1. Дайте в дпов дь на так запитання письмово:

1. Що є збудником хвороби? 2. Хто

джерелом нфекц ї? 3. Який ступ нь
контаг озност
захворювання? 4. Якими є кл н чн прояви
хвороби?
Machine Translated by Google

додаток
ЧУМА
З стор ї:

• « Юстин анова чума» (551—580) — виникла у Сх дн й Римськ й мпер ї та охопила весь

Близький Сх д. В д ц єї еп дем ї загинуло близько 100 млн людей. • П д оп кою
рос йського арх єпископа Самуїла знаходилася паства м ста Ростова
Великого, який був в домий своїми городниками-в ртуозами – вони вирощували нав ть
волоський гор х. Цибуля там теж був у пошан . Ось врятував населення м ста в д
чуми 1777 року, про що Самуїл доносив мператрицКатерин . I I [en]: «
Жител цього граду уникають хвороб цибулею, а л к в
нших н коли ж не вимагають». • « Чорна смерть» —
еп дем я як бубонної, так легеневої чуми, що прокотилася середньов чної Європи в XI
V стол тт . Забрала життя 50 м льйон в людей.
• 2 серпня 1812 року в Одес розпочалася еп дем я чуми, в д якої помер[en] кожен 9-й житель
м ста. • 19 кв тня 1838 року наказом Імператора Миколи I було засновано медаль « За

припинення чуми в Одес ».

• В еп дем ї чуми, яка спустошила Європу в XI V стол тт (« Чорна Смерть»), опинилися
винн не щури, а любител в тварин п щанки, що викликають симпат ю, а також
верблюди. Такого висновку д йшли норвезьк вчен , автори статт в журнал
Proceedings of the N ational Academy of Sciences.
• Чуму, яка атакувала Європу до середини XI X стол ття занапастила м льйони людей,
викликає бактер я Yersinia pestis, переносником якої є блохи, а хвор ють в д неї найчаст
ше гризуни. Вважалося, що Yersinia pestis потрапила до Європи Великою шовковою дорогою,
а наступн спалахи захворювання починалися через м сцевих щур в, на яких паразитували
заражен бл хи.
Machine Translated by Google

Так маски носили л кар п д час чуми. Маска з дзьобом, в як клали

спец альн речовини, що грала роль протигазу.

Маска з Венец анського карнавалу. Маска Л кар Чуми (Medico della Peste), схожа на
жахливий пташиний дзьоб, в дсилає до сторичної правди: За старих час в одним з
найстрашн ших лих для Венец ї була чума, яка в дв дувала м сто к лька раз в
знищувала величезну к льк сть житт в. Маску Medico della Peste у звичайний час не
носили, але п д час еп дем ї її одягали л кар ,в дв дуючи пац єнт в. У її
довгий дзьобопод бний н с пом щали р зн ароматичн ол ї та нш
ароматичн речовини – вважалося, що вони
обер гають в д зараження чумою. Поверх одягу л кар
носив темний довгий плащ з лляної або вощеної матер ї, через що скидався на злов сного
птаха, а в руц тримав спец альний палицю – щоб не торкатися до зачумленого руками. У
минулому венец анц носили маски не лише п д час карнавалу, а й у будн . Венец я
була
залишається м стом невеликим частково зольованим в д материка, тому м сцев
жител непогано знали один одного в обличчя. Можлив сть зустр ти на вулиц знайомого
в самий нев дпов дний момент, ймов рно, дуже заважала венец анцям в особистому та
громадському житт . Тому вони вигадали звичай носити маски, завдяки яким можна було
приховати як особист сть соц альне становище, нав ть стать. Нарешт , уряд м ста
Венец ї вир шив навести лад заборонив, поряд з багатьма речами, нос ння масок
протягом б льшої частини року. Особливо суворо стежили, щоби н хто не ходив з закритим
обличчям у дн церковних свят. Для маскараду в дводилося к лька пер од в на р к, з
них був Карнавал. Багато масок карнавалу – це вар анти масок тал йської комед ї дель
арте, особливого виду вуличного театрального д йства. До них в дносяться Арлек н,
Коломб на, Педрол но, Пульч нелла та нш персонаж , кожен з яких в др знявся
певним характером, стилем повед нки та манерою одягатися. До класичних масок, як не
пов'язан з театром, в дносяться Баута, Венец анська дама, К т, Доктор Чуми та
Вольто.

Маска Medico della Peste

Це перший в рш сер ї "Венец анськ маски":

Я у важкому плащ в рукавичках з шк ри

вола лоскочу брук вку набитою ладаном

тростиною, У одяз повному, посол мого

ремесла, Вирушаю зустр чати дорогу неспод вану

гостю.

Гостя входить до будинк в через стулки закритих дверей,

На мостах каналах заводить весел танц , І,
як прийнято це в республ ц в льної моєї,

Я йду на побачення, одягнувши карнавальну маску.

У круглих пташиних очах по уламку прозорої слюди, А в

Machine Translated by Google
вигнут й дзьоб – з далекої країни пахощ ,
Machine Translated by Google

Але безглуздий маскарад перед пащею великої б ди, І

безглуздий м й диплом, що отриманий у вчен й Болоньї.

Гостя у м ст нашому свої стверджує права, Н суду,

н Сенату за те не даючи зв ту, Мочен го Джованн

- будинок номером с мдесят два - Був повалений жартома.

А безр дних – то цих без рахунка.

Ось один з людей – полум'я гниття всередин ,У

кров покусаний рот жад бно дихає, бурмоче невиразно, На

змучен й шиї, у пахвах, у паху – пухир , На пергамент щ к –

мертвої плот чорнильн плями.

В н побачив мене - в очах не над я, а страх І,

св дом сть того, що безсила моя медицина,

Що н кчемна моя шарлатанська палиця в руках, Що

чотириста рок в в докремлюють в д стрептом цину.

Душне пов тря, в якому зараза, в дчай, гн й,

Зупинять, не пустять до лиця ароматн сол , І злов

сна маска - боягузливий екран м ж мною І морем, що

розлився,

суц льного людського болю.

Я рукою махну, , лаючи безрад сну працю, Два

велик як стр мчаки, вже приречених атлета

П дн муть його на човн з ншими звезуть

Вмирати в лазарет на чумний остр вець Лазаретто.

Ск льки сотень тисяч туди, а назад – н кого…

Носить униз Великим Каналом сумна барка. І за вс х

пасажир в , може, самого себе Я поставлю св чку в

кафедральному собор Сан-Марко.

А коли знову обплутає вулиць твоїх пастка, Я

ковтну, як з чаш вина, клуб сирого туману. І не

страшно н трохи - ти без маски вп знаєш мене, М сто

сл з любов , нереальне, як Фата Моргана.

Зп двалу назустр ч - обл злий щур... Ну, от І до

ф налу наблизилася середньов чна казка... А по с р й

вод повз яскрав палаци попливе Безпечна, дурна,

п дла, страшна маска.

Machine Translated by Google

Пояснювати нема чого - все

гранично ясно: Розум помер, тепер
гниє м'ясо. І
прим ряючи рол я н як не додам розуму
-Я-л кар чуми, або Я є Чума?