Вірус гепатиту ТТ

ПІДГОТУВАЛА СТУДЕНТКА
15-Б ГРУПИ ІІ КУРСУ
ТКАЧУК СОФІЯ АНТОНІВНА
Історична довідка

 Оперізуючий герпес був відомий ще в античні часи,

проте його розглядали як самостійне захворювання.
У 1831 році англійський лікар Річард
Брайт припустив, що оперізувальний герпес
розвивається внаслідок ураження дорзальних
нервових гангліїв. Припущення про зв'язок вітряної
віспи із захворюваннями на оперізувальний герпес
зробив вперше у 1888 році австро-угорський лікар
Й. фон Бокай, який спостерігав захворювання
вітряною віспою дітей після контакту з хворими на
оперізуючий герпес. У 1943 році німецький лікар і
біолог Г. Руска виявив при електронній мікроскопії
вмісту везикул вітряної віспи та пухирів
оперізувального герпесу тотожні
ультраструктурні вірусні частки. У 1952
році американський вірусолог, лауреат Нобелівської
премії Томас Гакл Веллер вперше виділив збудника
на клітинних культурах від пацієнтів з обома
клінічними формами інфекції.
Загальні відомості

 Вірус Varicella-Zoster, який належить

до родини Herpesviridae, підродини α-
Herpesviridae 3-го типу, роду
Varicellaviridae. Розміри елементарних
часток вірусу коливаються від 150 до
200 нм. У складі вірусу є ДНК, він
чутливий до впливу факторів
навколишнього середовища і
розмножується тільки в клітинах
організму людини. За межами
організму людини у крапельках слини,
на речах він може зберігатися протягом
10–15 хв.
Поширеність

 Актуальність проблеми
оперізувального герпесу на сучасному
етапі зумовлена зростанням кількості
пацієнтів за рахунок старіння
населення і збільшення кількості осіб
із клітинною імуносупресією. Частота
захворювання серед осіб віком 60—80
років коливається від 5 до 10 на 1 000
осіб, а в загальній популяції цей
показник становить 1,3-4,8 на 1 000
осіб. У 30 % хворих на оперізувальний
герпес виникають ускладнення, у
20 % — тривала симптомна
постоперізувальна невралгія.
Резистентість

 Невисока, чутливі до
нагрівання, легко
інактивуються дез.розчинами
(0,5% формаліну, 1% фенол,
перманганат калію та ін.)
 Особливість! Тривало
зберігається у висушеному
стані, при низьких
температурах, в 50% розчині
гліцерину !!!
 При кімнатній температурі
може зберігатися до 4 годин.
Епідеміологія

 люди — єдиний резервуар; джерело

інфекції — хворий на вітряну віспу,
рідше — на оперізуючий герпес;
інфекція передається повітряно-
крапельним шляхом, через
безпосередній контакт та через
плаценту.
 Хоча оперізуючий герпес не є
настільки заразним, як первинна
інфекція вітряної віспи, люди з
реактивованою інфекцією можуть
передавати вірус вітряної віспи
неімунним контактним особам.
Зазначено, що рівень передачі
становить приблизно 15 %.
Розвиток інфекції

 Вірус вітряної віспи – дуже контагіозний ДНК-вірус.

Вітряна віспа – це первинна інфекція, викликана
даним вірусом у неімунної або не повністю імунної
людини. Під час первинної інфекції вірус потрапляє в
сенсорні дорсальні кореневі ганглії. Яким чином вірус
потрапляє в сенсорні дорсальні корінцеві ганглії та чи
знаходиться він у нейронах або підтримуючих
клітинах, до кінця не зрозуміло. Геном вірусу вітряної
віспи був виявлений у трійчастих гангліях майже всіх
серопозитивних пацієнтів.
 Вірус залишається латентним протягом десятиліть
через специфічний клітинний імунітет, що виник під
час первинної інфекції, а також завдяки ендогенному
та екзогенному підвищенню активності імунної
системи періодично протягом усього життя.
Реактивація вірусу відбувається після зниження
специфічного до вірусу клітинного імунітету.
Реактивований вірус рухається по сенсорному нерву і
є причиною дерматомального розподілу болю та
уражень шкіри.
Особливі клінічні форми

 оперізуючий герпес ока — зміни вздовж

трійчастого нерва (особливо V1); захоплюють
шкіру чола, повік та кон'юнктиву і рогівку
ока; буває тяжкий перебіг; у рогівці можуть
утворюватися виразки; при відсутності
лікування може призвести до порушення зору
(навіть сліпоти) та ураження окорухового
нерва;
 оперізуючий герпес вуха (синдром Рамсея-
Ханта)— зміни вздовж периферичних нервів
колінчастого вузла, захоплює шкіру вушної
раковини та завушну ділянку, зовнішній
слуховий хід, барабанну перетинку, їх
супроводжує сильний біль вуха, шум у вусі,
глухуватість та запаморочення (ураження VIII
нерва), може також розвинутись периферичне
ураження VII нерва (синдром Рамсея-Ханта);
Особливі клінічні форми

 дисемінований оперізуючий
герпес — в основному у хворих на
лімфому Ходжкіна або неходжкінські
лімфоми (40 %); висипання можуть
поширитися на всю шкіру, нагадують
зміни при вітряній віспі, але
супроводжуються болем; часто
пневмонія, гепатит та енцефаліт;
 рецидивуючий оперізуючий
герпес (≤5 %) — може вказувати на
злоякісний новоутвір або порушення
клітинного імунітету.
Лабораторна діагностика

 Матеріал для досліджень - вміст пухирців, слина,

зіскрібки рогівки, кров, спіномозовая рідина, біоптати
уражених органів.
 Зазвичай лабораторне обстеження не потрібне, але
воно може бути розглянуто у пацієнтів із
повторюваними ураженнями, схожими на простий
герпес, або у пацієнтів із підозрою на zoster sine
herpete, у яких вірус викликає біль без уражень.
Обстеження також можна розглядати в нетипових
випадках, таких як широко поширені ураження, які
можуть виникати у пацієнтів із ослабленим
імунітетом. Лабораторне дослідження також корисно
для диференціації оперізуючого герпесу від інших
везикулярних дерматозів, таких як контактний та
герпетиформний дерматити.
 ПЛР вмісту везикули або інші рідини в організмі є
кращими через його високу чутливість та
специфічність (95% та 100% відповідно) та швидке
отримання результатів (як правило, вже через один
день).
Профілактика

 Хворого на ізолюють до 5-го дня з моменту

появи останніх елементів висипу.
 Можлива пасивна імунопрофілактика
вітряної віспи імуноглобуліном з високим
титром антитіл проти вірусу Varicella-Zoster.
Імуноглобулін вводять внутрішньом’язово
не пізніше 48–96 год від моменту контакту в
першу чергу: імуноскомпрометованим дітям,
вагітним, дітям, народженим матерями, у
яких вітряна віспа виникла за 5–10 днів до
пологів чи через 2 дні після них,
недоношеним дітям, які народилися до 28-го
тижня вагітності та з масою тіла до 1000 г.
 На сьогодні розроблена жива вакцина проти
вітряної віспи, яку використовують у 80
країнах світу.
Дякую за увагу!