ЗАДАЧА 1

У хворого П., 40 років, який працое слюсарем у компанії «Водоканал» діагностовано черевний тиф
родиною (дружина працоє поваром в кафе, син 6-ти років, відвідує дитячий садок).

Який метод лабораторної даігностики дозволив підтвердити діагноз черівного тифу на першому тижні
завхорювання?
Бактеріологічний метод. Він є єдиним достовірним методом встановлення бактеріоносійства є виділення
культури відповідних бактерій з організму людини за допомогою бактеріологічного дослідження. Матеріалом
для бактеріологічного дослідження для виявлення осіб, які є носіями збудників черевного тифу і паратифів, є
випорожнення, сеча і жовч (дуоденальний вміст).

Які дослідження необхідно провести, починаючи з другого тижня захворювання?

Серологические реакции:
РПГА - наростання титрів специфічних О-антитіл свідчить про гострий інфекційний процес, а наявність
тільки Н- або Vi-антитіл - про перенесений раніше черевний тиф або бактеріоносійство
Реакция Видаля - реакция аглютинации
ИФА - определение иммуноглобулинов

Термін госпіталізації хворого, умови для виписки.

Всі хворі (підозрілі на захворювання) на черевний тиф підлягають обов’язковій госпіталізації. Ізоляція
хворого припиняється після зникнення клінічних симптомів і триразового дослідження випорожнень і сечі.
Перше дослідження проводять через 5 днів після встановлення нормальної температури (але не раніше 3-4
днів після закінчення прийому антибіотиків), наступні - з п’ятиденним інтервалом;
Реконвалесцентів, які отримували антибіотики, виписують із стаціонару не раніше 21 дня нормальної
температури, а особи, які не отримували антибіотики, можуть бути виписані не раніше ніж на 14 день після
встановлення нормальної температури.

Складіть план протиепідемічних заходів в осередку інфекції.

I. Заходи спрямовані на джерело інфекції
1) виявлення хворих або підозрілих на захворювання - проводиться під час амбулаторних
прийомів, відвідувань хворих удома, під час медичних оглядів, профілактичних обстежень,
диспансеризації, госпіталізації тощо;
2) Облік та реєстрація - на кожен випадок захворювання (підозри) медичні працівники заповнюють
«Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння,
незвичайну реакцію на щеплення»
3) Госпіталізація - підлягають обов’язковій госпіталізації.
4) Діагностика - методом гемокультури (бактеріологічне дослідження крові) протягом 1 тижня
хвороби, починаючи з 2ого тижня використовують серологічні реакції (РПГА, РА, ІФА).
5) Виписка - ізоляція хворого припиняється після зникнення клінічних симптомів і триразового
дослідження випорожнень і сечі. Перше дослідження проводять через 5 днів після встановлення
нормальної температури (але не раніше 3-4 днів після закінчення прийому антибіотиків), наступні - з
п’ятиденним інтервалом;
Реконвалесцентів, які отримували антибіотики, виписують із стаціонару не раніше 21 дня нормальної
температури, а особи, які не отримували антибіотики, можуть бути виписані не раніше ніж на 14 день
після встановлення нормальної температури.
6) Диспансерне спостереження - підлягають диспансерному спостереженню протягом трьох місяців з
проведенням термометрії один раз на тиждень протягом першого місяця і в подальшому - не рідше
одного разу на два тижні. У разі підвищення температури або погіршення загального стану
проводиться обстеження хворого (включаючи бактеріологічне дослідження крові, випорожнень і сечі).
Якщо встановлено рецидив захворювання, хворі знову госпіталізуються; Після закінчення 3 місяців
проводиться бактеріологічне дослідження проб випорожнень, сечі, жовчі для виключення хронічного
бактеріоносійства.

II. Заходи спрямовані на механізм передачі - Дезінфекція

1. Особливу увагу приділяють дезінфекції виділень хворих (випорожнення, сеча), предметів догляду за
хворими.
 2. Проведення поточної, заключної дезінфекції обов’язкове. Поточна дезінфекція проводиться з
моменту виявлення хворого до його госпіталізації і до повного одужання (до 3 місяців після виписки з
лікарні). Поточна дезінфекція проводиться також у вогнищах хронічного бактеріоносійства.
Організація поточної дезінфекції покладається на дільничних (сімейних лікарів), які виявили хворого.
Рекомендовані хлорвмісні дезінфекційні засоби.
Застосовується камерна дезінфекція постільних і особистих речей хворого.

III. Зах
оди, спрямовані на осіб, які контактували з джерелом інфекції
1) Діагностика - Для Виявлення джерел інфекції бактеріологічному і серологічному обстеженню піддають
всіх контактних осіб у вогнищі за місцем проживання
2) За контактними особами встановлюється медичне спостереження протягом 3 тижнів - при черевному тифі;
3) Профілактичні заходи:
• Щеплення проводяться за епідемічними показаннями для активної імунізації з метою профілактики
черевного тифу у дітей віком від 2 років та дорослих (зокрема осіб, що відправляються в ендемічні
регіони, емігрантів, медичного персоналу та військовослужбовців). Ревакцинація рекомендована
кожні 3 роки, якщо є ризик захворювання.
• У разі якщо спалах черевного тифу вже почався, вакцинація не проводиться але можуть бути
використані бактеріофаги (застосовується для запобігання захворюванню в осіб, які перебували у
контакті з хворими або реконвалісцентами у вогнищі). Протипоказань до застосування бактеріофагів
немає. Контактні особи отримують бактеріофаг триразово з інтервалом 3-4 дні, при цьому перший раз
бактеріофаг призначається після забору матеріалу для проведення бактеріологічного дослідження,
триразово з інтервалом 3-4 дні;
ЗАДАЧА N 2
Діагноз «кір» був встановлений 25 жовтня студенту 20 років, який звернувся до сімейного лікаря зі
скаргами на підвищену температуру тіла 38 С макулопапульозну висипку. 3 анамнезу хвороби
встановлено, що захворів 24 жовтня. 3 анамнезу життя встановлено, що 23 жовтня студент відвідував
заняття, 21 жовтня був в гостях, де спілкувався з 7-місячною дитиною. Студент живе в гуртожитку, в
кімнаті, крім нього, мешкає ще 3 студента.

Вкажіть дії сімейного лікаря які (лабораторні дослідження, епідрозслідування)

Сімейний лікар зобов’язаний протягом 12 годин повідомити про випадок кору в територіальний заклад
громадського здоров’я шляхом подання Форми первинної облікової документації № 058/о «Екстрене
повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на
щеплення».
Госпитализация пациента в инфекционное отделение, определение наличия вирус-специфических IgM
методом ИФА в образце сыворотки крови, взятом после четвертого дня от момента появления сыпи.
Определение круга лиц, контактирующих с пациентом (соседи по комнате), их прививочный анамнез.

Наведіть класифікацію випадків кору.

Кожен випадок кору та краснухи має бути класифікований за:
1) визначенням випадку (використовуються тільки для епідеміологічного нагляду і не замінюють клінічний
діагноз):
• Підозрілий - випадок з ознаками та симптомами, що відповідають клінічним критеріям випадку кору.
• Лабораторно-підтверджений - випадок захворювання, який відповідає критеріям лабораторного
підтвердження випадку кору;
• епідеміологічно пов’язаний - підозрілий випадок захворювання на кір/краснуху, за якого не
проведено адекватного лабораторного обстеження але який мав контакт з іншим лабораторно
підтвердженим випадком кору за 7-18 днів до появи висипки;
• клінічно сумісний - підозрілий випадок захворювання на кір, за якого не проведено лабораторного
обстеження та для якого не встановлено епідеміологічного зв’язку з іншим лабораторно
підтвердженим випадком;
• Відхилений - підозрілий випадок захворювання на кір, який було досліджено та діагноз не було
підтверджено у зв’язку з негативними результатами лабораторного обстеження.
2) походженням збудника інфекції:
• ендемічний;
• завізний;
• пов’язаний із завізним;
• невстановленого походження.

Складіть план протиепідемічних заходів в осередку кору. Чи потрібно проводити поточну та заключну
дезінфекцію?
I. Заходи спрямовані на джерело інфекції
1. Госпіталізація - Хворі на кір або особи з підозрою на ці захворювання підлягають обов’язковій
госпіталізації у таких випадках:
• тяжкий клінічний перебіг захворювання;
• незалежно від форми захворювання - особи з дитячих організованих колективів для дітей та
закладів для дорослих з добовим перебуванням (психоневрологічні диспансери, будинки-
інтернати, пансіонати для людей похилого віку тощо);
• особи, що живуть у гуртожитках, у несприятливих умовах (включаючи комунальні квартири);
• у разі виявлення серед членів сім’ї хворого працівників окремих професій, виробництв і
організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до
поширення інфекційних хвороб.
2. Виписка - Госпіталізовані особи повинні залишатися у стаціонарі до зникнення клінічних
симптомів, але не менше ніж 5 днів з моменту появи висипки під час захворювання на кір.
3. Діагностика - определение наличия вирус-специфических IgM методом ИФА в образце сыворотки
крови, взятом после четвертого дня от момента появления сыпи.
4. Проведение эпидемиологического обследования очага инфекции,
III. Зах
оди, спрямовані на осіб, які контактували з джерелом інфекції
До 21 дня с момента выявления заболевания контактирующие находятся на карантине. Определние их
прививочного и инфекционного анамнеза в отношении кори
Медичне спостереження за особами, що контактували з хворим на кір, здійснює медичний працівник
відповідного закладу.
Серед числа контактних із хворими на кір або краснуху визначається коло осіб, що підлягають екстреній
(постекспозиційній) пасивній імунопрофілактиці або вакцинації проти цих інфекцій за епідемічними
показаннями. За наявності протипоказань до введення коревмісної вакцини або у разі недоступності останньої
проводиться пасивна імунопрофілактика кору - введення внутрішньом’язово 10 % імуноглобуліну людського
нормального. Пасивна імунопрофілактика кору проводиться якомога раніше після моменту контакту з хворим
на кір, оптимально - в перші 6 діб

Допуск перехворілих на кір, краснуху до навчальних закладів здійснюється лише після їх повного
видужування та згідно з документальним підтвердженням.

Дезинфекция при кори, как таковая, не проводится, так как возбудитель вне человеческого тела быстро
погибает.
ЗАДАЧА 3
Дiагноз кашлюк поставлено на 10-й день хвороби 5-річній дитині.

1. Чи міг заразитися ії 8-місячний брат ?.

Так, може заразитися, так як у нього вже немає материнських антитіл. (Хвора людина є небезпечною для
оточуючих, починаю чи з кінця інкубаційного періоду (приблизно з 7-ї доби після зараження); максимально
контагіозним є хворий з моменту розвитку клінічних проявів захворювання. В катаральний період
захворювання, а також на першому тижні спазматичного кашлю 90-100 % хворих виділяють збудника.)

Заразитися кашлюком можна тільки від хворої людини або бактеріоносія.

Збудник передається повітряно-крапельним шляхом (через повітря). Крапельки слизу, що виділяються хворим
під час дихання, чхання, кашлю поширюються на відстань 1-2 м і осідають на дихальні шляхи.

2. Якщо так, які дії треба провести з профілактичною метою?

Важливим профілактичним заходом є раннє виявлення хворих за допомогою 2-разового бактеріологічного
обстеження дітей.

Протиепідемічні заходи в осередку здійснюються за наступними напрямами: заходи спрямовані на джерело

інфекції; заходи, спрямовані на розрив механізму передачі збудника, та заходи щодо осіб, які перебували у
контакті з хворим.

Хворі на кашлюк можуть бути ізольовані вдома, за клінічними та епідеміологічними показаннями — в

інфекційному стаціонарі. Госпіталізації підлягають хворі з тяжкою та ускладненою формами коклюшу,
особливо діти віком до 2 років, хворі діти з родин, що проживають у несприятливих побутових умовах, а
також з родин, в яких є діти віком до 6 міс, що не хворіли на коклюш. Ізоляція хворого продовжується до 25-
го дня від початку хвороби.

Завершальна осередкова дезінфекція не проводиться через низьку стійкість збудника. Проводиться поточна
дезінфекція з вологим прибиранням і провітрюванням.

Усім дітям першого року життя, а також дітям віком до 2 років, які не щеплені та не хворіли на кашлюк, що
спілкувалися з хворим на кашлюк, за показаннями рекомендовано з профілактичною метою вводити
донорський нормальний імуноглобулін 3мл. (Екстрена імунопрофілактика)

З метою профілактики кашлюку дитині має проводитися вакцинація згідно з календарем щеплень.
Інактивована корпускулярна кашлюкова вакцина міститься в складі таких вакцин.
Так як нічого не відомо на рахунок вакцинації 8-міс брата , то згідно того, що на дітей віком до 7 років, які
були в контакті з хворими, що раніше не хворіли на коклюш і не були щеплені проти нього, накладають
карантин терміном до 14 днів з моменту ізоляції хворого.

Якщо хворий не був ізольований і спілкування з ним продовжувалося протягом усього періоду хвороби,
карантин накладають до закінчення заразного періоду у хворого. Встановлюють медичний нагляд. У разі
підозри на коклюш проводять бактеріологічне обстеження.

Контактним особам проводять хіміопрофілактику еритроміцином в дозі 50 мг/кг протягом 14 днів.

ЗАДАЧА 4
Діагноз кашлюк встановлений 15 березня школяреві 8 років, який раніше не був щеплений. Дитина
хвора з 8 березня, останне відвідування школи 9 березня. Хворий залишений удома. Молодший брат 5
років здоровий, відвідуе дитячий сад, вакцинований, і в 3 роки ревакцинований АКДП- вакциною.
Мати і батько перехворіли на кашлюк в дитинстві, сім'я живе в двокімнатній квартирі.

Організуйте заходи в осередку.

Активная иммунизация в очаге не проводится.
Больные коклюшем подлежат обязательной изоляции на 25 сут. от начала заболевания при условии
этиотропного рационального лечения.

На контактных детей в возрасте до 7 лет накладывается карантин сроком на 14 сут. от момента изоляции
больного (контактными считаются как непривитые, так и привитые против коклюша дети). В это время
запрещается прием новых детей, не болевших коклюшем, и перевод из одной группы в другую. Назначают
ограничительные мероприятия для данных групп (смещение расписания занятий и прогулок, запрещение
посещений общих мероприятий).
С целью раннего выявления больных в очаге коклюша проводят ежедневное медицинское наблюдение за
контактными детьми и взрослыми.
Дети старше 7 лет разобщению не подлежат.

С целью локализации и ликвидации очага коклюша всем контактным детям (в том числе новорожденным) и
взрослым после изоляции больного рекомендуется прием препаратов группы макролидов в течение 7 сут. в
возрастной дозировке.
Контактным детям первого года жизни и непривитым в возрасте до 2 лет, имеющим медикаментозную
аллергию к макролидным антибиотикам, рекомендуется ввести нормальный человеческий иммуноглобулин от
2 до 4 доз (по 1 дозе или 2 дозы через день).

Дезинфекцию (текущую и заключительную) не проводят, достаточно проветривания и влажной уборки

помещения.

Порядок снятия ограничений – выписка в детский коллектив реконвалесцентов коклюша осуществляется при
клиническом выздоровлении на основании осмотра врачом.
При отсутствии осложнений в реабилитации и диетических ограничениях не нуждаются. Освобождаются от
занятий физической культурой после выздоровления сроком на 2 недели.
Мед. отвод от прививок на 1 месяц.
ЗАДАЧА 5 до семінару «Організація протиепідемічних заходів надавачами медичних послуг в осередках
інфекційних захворовань з різними механізмами адавачами передачі: аерозольний:фекально-
оральний:контактиий;трансмісивний»
У жіночу консультацію звернулася жінка, в анамнезі якої неодноразове невиношування вагітності. 3
огляду на те, що часто призводить до захворювання на краснуху, необхідно будо провести лабораторне
дослідження. Завдання:

1. До якої групи мікробін відноситься збудник краснухи?

Возбудитель Rubella virus относится к семейству Matonaviridae.

2. До чого призводить зараження жінок в перші 4 місяці вагітності?

Если женщина в первые 2-3 мес. беременности переболела краснухой, у младенца могут возникнуть катаракта
(помутнение хрусталика глаза), глухота, врожденные пороки сердца, повреждения центральной нервной
системы (микроцефалия - череп малого размера, спинномозговая грыжа, гидроцефалия - водянка мозга),
повреждения костной ткани (расщепление твердого неба, арахнодактилия т.д.). Кроме того один из исходов
это самопроизвольный аборт.

3. Епідеміологія краснухи (джерело інфекції, механізм, фактори, шляхи передачі інфекції).

Источник - больной человек с клинически выраженной или стертой формой болезни (вирус выделяется у
больного за 2-8 дней до появления сыпи и в течение 5-7 дней после появления высыпаний), а также дети с
врожденной краснухой, при которой вирус выявляется в слизи носоглотки и в моче в течение 12-18 мес.
Механизм передачи - аэрозольный,
Основной путь передачи – воздушно-капельный. Возможен контактный путь у детей (через игрушки),
вертикальный путь от матери - плоду. Для краснухи характерна зимне-весенняя сезонность. Восприимчивость
к заболеванию высокая.
Иммунитет после краснухи стойкий, повторные заболевания редки.

4. Методи мікробіологічної діагностики краснухи? Характер досліджуваного матеріалу?

Первый серологический метод диагностики, который применялся для постановки диагноза краснуха - реакция
нейтрализации.
Иммуноферментный анализ.
Полимеразно-цепная реакция является наиболее точным и современным методом диагностики, так как
позволяет определить наличие участков нуклеиновых кислот вируса, что позволяет 100%-но утверждать о
том, что причина заболевания - вирус краснухи.
Вирусологическая диагностика краснухи направлена на определение вируса в смывах со слизистых оболочек
дыхательных путей, в спинномозговой жидкости, моче, отделяемом из конъюнктивы.
Диагностика краснухи во время беременности заключается в определении АТ - основной метод диагностики -
иммуноферментный анализ.
Можно выявить вирус в культуре клеток, фрагментах хориальных ворсин или плаценты, а также из крови
плода, которую берут методом кордоцентеза.

5. Специфічна профілактика краснухи?

Проведение вакцинации. В настоящее время вакцинация от краснухи внесена в национальный календарь
профилактических прививок.
Вакцинация проводится двукратно : в 1 год и в 6 лет.
ЗАДАЧА 6
У пологовий будинок No28 поступила вагітна жінка, яка в минулому перехворіла на гепатит «В». При
серологічному дослідженні антигени вірусів гепатиту були виявлені.
Завдання:
1. Чи передаеться гепатит «В» дитині під час вагітності, якщо так, то яким шляхом, якщо ні, то в яких
випадках?
Риск заражения новорожденного от матери, заболевшей острым вирусным гепатитом В во время
беременности, зависит от ее срока. Если заболевание вирусным гепатитом В произошло в первом триместре
беременности, то риск передачи инфекции ребенку очень низок. При заболевании во втором триместре
беременности риск заражения новорожденного оценивается в 6-10%, а если женщина заболевает в третьем
триместре, то риск перинатальной передачи вируса гепатита В – более 60%.
К естественным механизмам передачи относится перинатальная (вертикальная) передача вируса гепатита В от
инфицированной матери к ее ребенку. В 95% случаев передача реализуется во время родов, в 5% во время
беременности (что подтверждает возможность трансплацентарной передачи)

2. Який шлях передачі є основним при гепатиті «В»?

Контактный, половой.

3. Які методи лабораторної діагностики застосовуются при ГВ?

Верификация острого ВГВ проводится путём выявления специфических маркёров. Антигены и антитела к НВ
определяются методом ИФА. НВsAg появляется в крови за 2 нед - 2 мес до появления симптоматики . При
гладком течении ВГВ в периоде реконвалесценции НВsAg исчезает, а через 3-4 мес от начала заболевания
появляются анти- НВs, что свидетельствует о формировании иммунитета .
Самым достоверным специфическим маркером ОГВ являются анти-НВсIgМ, которые появляются в конце
инкубационного периода и сохраняются в течение всего периода клинических проявлений. Через 4-6 мес от
начала заболевания анти-НВс IgМ исчезают и появляются анти-НВс IgG (они сохраняются пожизненно).

4. Який патогенез гепатиту «В», чи можливий успішний результат після перенесеного захворювання?
Гемоконтактный способ заражения обеспечивает гематогенный занос вируса в печень. Репликация вируса
гепатита В возможна также в клетках костного мозга, лимфоцитах, почках, поджелудочной железе, но с
меньшей интенсивностью. Сложный механизм репликации ДНК, с образованием нуклеокапсидов для
синтезирования дочерних вирионов и матриц для сборки вирионов приводит к возможности длительной
персистенции вируса в организме.
Вирусу не свойственно прямое повреждающее действие на гепатоциты. Их цитолиз осуществляется
иммуноопосредованно, главным образом, за счет реакций со стороны клеточного иммунитета. Реакция со
стороны гуморального звена менее значима в иммунопатогенезе и заключается в продукции специфических
антител к антигенам ВГВ, их связывании, с образованием иммунных комплексов и прекращении циркуляции
в крови в свободном виде. При благоприятном течении гепатита последней стадией патогенеза является
освобождение организма от вирусов и формирование иммунитета. Выздоровление наступает крайне редко,
исходы почти всегда неблагоприятны: либо летальный исход (при фульминантной форме или при тяжёлой
форме с развитием подострой дистрофии печени), либо формирование хронического ВГ (примерно у 80%) с
высокой активностью процесса и быстрым переходом в цирроз печени.

5. Чи проводиться специфічна профілактика гепатиту «В», якщо так, то чим? Поясніть відповідь.
Специфическая профилактика вирусного гепатита В — это вакцинация. Она показана как новорожденным
детям, так и взрослым пациентам в любом возрасте. Вакцина защищает организм от вирусной инфекции,
применяется для первичной и вторичной профилактики.
Генноинжинерная вакцина (дрожжевая) получают путем пересадки гена, отвечающего за продукцию Hbs Ag в
клетке дрожжей.
График. Специфическая профилактика гепатита B для детей осуществляется по двум схемам:
• Стандартная. По этой схеме прививают детей, родившихся без отклонений. Первую инъекцию выполняют
сразу после родов, вторую — через 30 дней, третью — по истечении 5 месяцев после повторной прививки.
• Альтернативная. Предполагает дополнительный ввод вакцины и применяется для новорожденных со
слабым иммунитетом, а также новорожденных от матерей с вирусным гепатитом В. Прививки делают по
следующей схеме: 0-1-2-12.
Для иммунизации взрослых врач индивидуально выбирает одну из трех базовых схем:
• стандартная: 0 – 1 месяц – 6 месяцев;
• ускоренная: 0 – 1 – 2 – 12;
• экстренная: 0 – 3 – 3 .
После вакцинации организм постепенно начинает вырабатывать иммунитет к возбудителю. Через 6 месяцев
желательно сделать качественный и количественный анализ крови на выявление иммунного ответа к вирусу.
ЗАДАЧА 7
Biрусним гепатитом В захворів лікар-нейрохірург, який працюе в лікарні швидкої медичної допомоги.
У складі сімї дружина, лікар педіатр і дитина 4-х років, яка відвідує дитячий дошкільний заклад. Вони
проживають в квартирі з усіма зручностями.

Висловіть припущення про можливі шляхи зараження даного хворого.

Можливі шляхи зараження - небезпечні медичні маніпуляції, пов'язані з контактом з кров'ю
Механізм передачі ГВ - контактний (медичні інвазивні втручання та немедичні патернтеральні втручання, при
яких порушується цілісність шкіри та слизових; фактори передачі - кров, її компоненти, органи та
тканини,інші біологічні рідини організму, медичні інструменти забруднені кров’ю інфікованого)

Складіть план протиепідемічних заходів щодо ліквідації осередку.

I. Заходи спрямовані на джерело інфекції (рання діагностика та госпіталізація хворих)
1. ізоляція хворого в окремій кімнаті з виділенням окремого посуду та індивідуальних засобів
особистої гігієни,
2. поточна і заключна дезінфекція,
3. консультація інфекціоніста,призначення аналізів
4. лікування хворого, корекція лікування.
5. Диспанцеризація (Реконвалесцентів після вірусного гепатиту В знімають з обліку при
відсутності ознак хронізації процесу та наявності 2-х негативних результатів дослідження
крові на НВsAg, проведеного з відрізком в 10 днів.
Носії НВsAg підлягають диспансерному спостереженню протягом 2 років з обстеженням сперш після
виявлення, через 3 місяці, і, далі 2 рази на рік (активність ферментів, рівня білірубіну, тимолової
проби). Їх знімають з обліку при відсутності будь-яких проявів хвороби, нормальних біохімічних
показниках, негативних результатах п'ятикратного дослідження крові на НВsAg протягом зазначеного
періоду. При стійкій НВsAg-емії і появленні ознак хронізації процесу, хворі підлягають повторній
госпіталізації.
6. Порядок допуску до роботи (Особи з виявленим HВsAg і анти-ВГС, які працюють хірургами,
гінекологами, операційними медсестрами, тимчасово відсторонюються від роботи до
отримання результатів поглибленого клініко-лабораторного дослідження з подальшим
вирішенням питання про професійну діяльність.
Особи, які перехворіли на вірусний гепатит В, непрацездатні протягом 4-5 тижнів, в залежності від
тяжкості перебігу хвороби. Вони підлягають працевлаштуванню терміном на 6-12 місяців (звільнення
від тяжкої фізичної роботи, відряджень, спортивних занять).
7. проведення роз’яснювальної роботи, щодо дотримання сан-гіг правил у сім’ї, колективі

II. Заходи, спрямовані на розрив механізму передачі збудника (завдяки сан-гіг заходам)
1. індивідуалізація усіх предметів особистої гігієни, роздільне їх зберігання
2. дотримання правил особистої гігієни
3. запобігання мікротравм у побуті та на виробництві
4. запобігання штучних парентеральних шляхів передачі - обстеження донорів крові, органів, тканин на
наявність маркерів гепатиту
5. виконання будь-яких інвазійних втручань за допомогою стерильних мед.інструментів та апаратури з
дотриманням медичним персоналом усіх правил епідрежиму і використанням ним засобів
індив.захисту
6. якісна дезінфекція, передстерилязаційна обробка, стерилізація інструментів
7. правильна утилізація мед.інструментів
8. вакцинація
9. виявлення хворих, носіїв

III. Зах
оди щодо осіб, які перебували у контакті з хворим :
1. медичне спостереження
2. термінова активно-пасивна профілактика шляхом введення специф.імуноглоб або вакцинація
ЗАДАЧА 8
Хворий Б.,21 pік, поступив із скаргами на підвищення температури тіла до 37,9°C, м'язовий біль,
артралгії, нудоту, інтенсивний головний біль, що вимагає прийняти вимушене положення(сидячі).
Хворіє 5й день, захворювання розпочалося гостро, з'явилися артралгії, міальгії, температура тіла
підвищилася до 39°С. Через 2 дні помітив кільцеподібну пляму у лівій пахвовій ділянці, у місці, де за 2
тижні до цього виявив кліща, якого видалив самостійно. Визначить необхідні протиепідемічні заходи
Клещевой боррелиоз (болезнь Лайма)

I. Заходи спрямовані на джерело інфекції

1. Санітарно-епідеміологічна станція після одержання екстреного повідомлення на випадок захворювання
або підозри на ІКБ (форма 058/о) проводить його епідеміологічне обстеження. Збір інформації з
епідеміологічного моніторингу здійснюється згідно з даними офіційної облікової документації - форми
N 357/о "Карта епідеміологічного обстеження вогнища інфекційного захворювання".
При цьому до Карти додатково заносяться наступні відомості:
- обставини інфікування (факт, дата і локалізація присмоктування кліща, територія (село, район), де
відбувся напад); наявність чи відсутність еритеми після укусу кліща, дата її появи, максимальний діаметр;
- чи приймав хворий антибіотики у зв'язку з даним захворюванням, якщо так, то які (включаючи
спосіб вживання, дозування і тривалість курсу);
- основні симптоми в момент звернення до лікаря (для хронічних і рецидивуючих випадків);
- результати лабораторного (серологічного) обстеження хворого.
2. Визначення місця знаходження вогнища і його меж: встановлюються зміни чисельності гризунів,
наявність і чисельність кліщів (Ixodidae) та дані їх спонтанної інфікованості збудниками.
3. Виявлення обставин зараження людей (фактів присмоктування кліщів чи німф).
4. Дослідження кліща, який присмоктався, а також збір кліщів на території вогнища з метою виявлення їх
інфікованості бореліями чи навіть виділення збудника.
5. Визначення кола осіб, що піддались ризику інфікування у вогнищі. Окрім осіб, у яких розвинулось
клінічно виражене захворювання, це також особи, які мали можливість заразитись в аналогічних
умовах, але у них інфекційний процес перебігає в субклінічній формі.

II. Заходи, спрямовані на розрив механізму передачі збудника (завдяки сан-гіг заходам)
Проведення акарицидних та дератизаційних заходів з метою знищення чи зменшення чисельності кліщів і
гризунів (резервуарів і факторів передачі борелій).

III. Зах
оди щодо осіб, які перебували у контакті з хворим :
• Призначення і проведення екстреної профілактики особам, що були інфіковані (доксициклин в течение
первых часов с момента установления присасывания клеща и не позднее 5 дней по 0,1 г 1 раз в сутки в
течение 3 дней, позже 3-го дня от момента присасывания клеща курс увеличивается до 10 дней)
• Подвірні обходи проводяться з метою виявлення хворих, що не звернулися за медичною допомогою.
Повторне відвідування вогнища проводиться для встановлення нових випадків захворювання чи
констатації факту їх відсутності.
ЗАДАЧА 9
На прийомі лікар амбулаторіїї встановив діагноз "гостра дизентерія" хворому А., 31 pік. Він мешкає в
благоустроєній квартирі із родиною (дружина- кондитер, донька-5 років, відвідує дитячий садок, мати
пенсіонерка). Складіть план протиепідемічних заходів в осередку інфекції.

Заходи, спрямовані на джерело інфекції

1. Своєчасне виявлення інших хворих
2. Діагностика
Проводиться за клінічними, епідеміологічними даними та результатами лабораторних досліджень.
3. Облік та реєстрація
Первинними документами обліку інформації щодо захворювання є: медична карта амбулаторного хворого (ф.
025у); історія розвитку дитини (ф. 112 у); медична карта (ф. 026 у). Випадок захворювання реєструється у
журналі обліку інфекційних захворювань (ф. 060 у).
4. Екстрене повідомлення у ЦДЕ
Хворі на дизентерію підлягають індивідуальному обліку в територіальних ЦГЕ. Лікар, який зареєстрував
випадок захворювання, направляє до ЦГЕ екстрене повідомлення (ф. 058у): первинне – усно, по телефону в
місті в перші 12 годин, на селі – 24 години, остаточне – письмово, після проведеного диференціального
діагнозу та отримання результатів бактеріологічного або серологічного. дослідження, пізніше 24 годин з їх
отримання.
5. Ізоляція.
Госпіталізація в інфекційний стаціонар здійснюється за клінічними та епідемічними показаннями.
Клінічні показання:
· всі тяжкі форми інфекції, незалежно від віку хворого;
· середньотяжкі форми у дітей раннього віку та в осіб старше 60 років з обтяженим преморбідним тлом;
· захворювання в осіб, різко ослаблених та обтяжених супутніми захворюваннями;
· затяжні та хронічні форми дизентерії (при загостренні).
Епідемічні показання:
· при загрозі поширення інфекції за місцем проживання хворого;
· працівники харчових підприємств та особи до них прирівняні при підозрі як джерело інфекції (в
обов'язковому порядку для повного клінічного обстеження).
6. Лікування
7. Виписка
Працівники харчових підприємств та особи до них прирівняні, діти, які відвідують дитячі дошкільні заклади,
школи-інтернати та літні оздоровчі заклади виписуються зі стаціонару після повного клінічного одужання та
одноразового негативного результату бактеріологічного обстеження, проведеного через 1-2 дні після
закінчення лікування. У разі позитивного результату бактеріологічного обстеження курс лікування
повторюється.
8. Порядок допуску до організованих колективів та на роботу
Працівники харчових підприємств та особи до них прирівняні допускаються на роботу, а діти, які відвідують
ДДУ, що виховуються у будинках дитини, у дитячих будинках, школах-інтернатах, відпочиваючі у літніх
оздоровчих закладах, допускаються до відвідування цих закладів одразу після виписки зі стаціонару або
лікування на будинку на підставі довідки про одужання та за наявності негативного результату
бактеріологічного аналізу. Додаткове бактеріологічне обстеження у разі не проводиться.
Категорії хворих, які не належать до зазначених вище категорій, допускаються працювати й у організовані
колективи відразу після клінічного одужання.
Харчовики та особи до них прирівняні за позитивних результатів контрольного бактеріологічного обстеження,
проведеного після повторного курсу лікування, переводяться на іншу роботу, не пов'язану з виробництвом,
зберіганням, транспортуванням та реалізацією продуктів харчування та водопостачання (до одужання). Якщо
у них виділення збудника триває більше трьох місяців після перенесеного захворювання, то вони, як хронічні
носії, довічно переводяться на роботу, не пов'язану з продуктами харчування та водопостачанням, а за
неможливості переведення усуваються від роботи з виплатою допомоги із соціального страхування.
Діти, що перенесли загострення ня хронічної дизентерії, що допускаються в дитячий колектив при
нормалізації стільця не менше, ніж протягом 5 днів, хорошому загальному стані, нормальній температурі.
Бактеріологічне обстеження проводиться на розсуд лікаря.

9. Диспансерне спостереження
Працівники харчових підприємств та особи до них прирівняні, що перехворіли на дизентерію, підлягають
диспансерному спостереженню протягом 1 місяця. Наприкінці диспансерного спостереження необхідність
бактеріологічного обстеження визначає лікар.
Діти, які відвідують дошкільні заклади, школи-інтернати, які перехворіли на дизентерію, підлягають
диспансерному спостереженню протягом 1 місяця після одужання. Бактеріологічне обстеження призначається
їм за показаннями (наявність тривалого нестійкого випорожнення, виділення збудника після закінченого
курсу лікування, зниження маси тіла та ін.).
Харчовики та особи до них прирівняні за позитивних результатів контрольного бактеріологічного обстеження,
проведеного після повторного курсу лікування, підлягають диспансерному спостереженню протягом 3-х
місяців. Наприкінці кожного місяця проводиться одноразове бактеріологічне обстеження.

2. Заходи, направлені на механізм передачі

2.1 Поточна дезінфекція
У домашніх осередках проводиться самим хворим або особами, що доглядають його. Організовує її медичний
працівник, який встановив діагноз.
Санітарно-гігієнічні заходи: хворого ізолюють в окрему кімнату або відгороджену частину її (кімнату хворого
піддають щодня вологому прибиранню та провітрюванню), виключається контакт з дітьми, обмежується
кількість предметів, з якими хворий може стикатися, дотримуються правил особистої гігієни; виділяють
окрему постіль, рушники, предмети догляду, посуд для їжі та пиття хворого; посуд та предмети догляду за
хворим зберігають окремо від посуду членів сім'ї. Брудну білизну хворого містять окремо від білизни членів
сім'ї. Дотримуються чистоти у приміщеннях та місцях загального користування. Влітку систематично
проводять боротьбу з мухами. У квартирних осередках дизентерії доцільно застосовувати фізичні та механічні
способи дезінфекції, а також використовувати миючі дезинфікуючі препарати побутової хімії, соду, мило,
чисту ганчірку, прання, прасування, провітрювання тощо.

2.2 Заключна дезінфекція

У квартирних осередках після госпіталізації або лікування хворого виконується його родичами із
застосуванням фізичних методів знезараження та використанням побутових мийно-дезінфікуючих засобів.
Застосовують різні дезінфекційні засоби – розчини хлораміну (0,5-1,0%), сульфохлорантину (0,1-0,2%),
хлордезину (0,5-1,0%), перекису водню (3%), дезаму. (0,25-0,5%) та ін.

2.4 Лабораторне дослідження зовнішнього середовища

Як правило, виконують забір проб залишків їжі, проб води та змив з об'єктів зовнішнього середовища для
бактеріологічного дослідження.

3. Заходи, спрямовані на осіб, які спілкувалися з джерелом інфекції

3.1 Виявлення
3.2 Клінічний огляд
3.3 Збір епідеміологічного анамнезу
3.4 Медичне спостереження
Встановлюється на 7 днів із моменту ізоляції джерела інфекції. У квартирних осередках медичному
спостереженню підлягають «харчові речовини» і до них прирівняні особи, діти, які відвідують ДДУ. Його
здійснюють медичні працівники за місцем проживання. Об'єм спостереження: щодня (у ДДУ 2 рази на день –
вранці та ввечері) опитування про характер стільця, огляд, термометрія.

3.5 Режимно-обмежувальні заходи

Забороняється участь карантинної групи у спільних культурно-масових заходах. Організуються прогулянки
карантинної групи та повернення з них в останню чергу, дотримання групової ізоляції на ділянці, отримання
їжі в останню чергу.
3.6 Екстрена профілактика
Не проводиться. Можна використовувати дизентерійний бактеріофаг.

3.7 Лабораторне обстеження

Як правило, в організованому колективі бактеріологічне обстеження осіб, що спілкувалися, виконується, якщо
захворіла дитина до 2-х років, що відвідує ясла, працівник харчового підприємства, або до нього прирівняний.
У квартирних осередках обстежуються «харчові рослини» і до них прирівняні особи, діти, які відвідують
ДДУ, школу-інтернат, літні оздоровчі заклади. При отриманні позитивного результату бактеріологічного
обстеження осіб, які належать до категорії «харчовиків» та прирівняних до них, усувають від роботи,
пов'язаної з харчовими продуктами або від відвідування організованих колективів та прямують до КІЗ
територіальної поліклініки для вирішення питання їх госпіталізації.
3.8 Санітарна освіта
Проводиться розмова про профілактику зараження збудниками кишкових інфекцій.