Лекція на тему: ВЛАШТУВАННЯ I РЕЖИМ РОБОТИ ІНФЕКЦІЙНОЇ ЛІКАРНІ

Інфекційна лікарня призначена для ізоляції інфекційних хворих I надання їм діагностичної та

лікувальної допомоги. У paзi відсутності такого самостійного спеціалізованого закладу його функції
покладаються на інфекційне відділення багатопрофільної (районної, міської) лікарні.

Є два типи побудови інфекційної лікарні: павільйонний i централізований. Найліпше вдається

організувати роботу, якщо інфекційна лікарня побудована за павільйонним типом. Це дає змогу в
окремій будівлі розташувати хворих з однаковою інфекційною хворобою, а отже, краще їх
ізолювати від інших хворих. Проте часто стаціонар розташований у кількаповерховій будівлі
(централізований тип). У такому paзi відділення розміщують на різних поверхах або виділяють для
них окремі крила будівлі, намагаючись ізолювати від інших структурних підрозділів. Зважаючи на
можливість розповсюдження збудників ряду інфекційних хвороб з потоками повітря, хворих на
інфекції дихальних шляхів (грип, кip, вітряна вicпa тощо) спрямовують у палати верхніх пoвepxiв.

У будь-якій інфекційній лікарні функціонують три основні служби:

►Лікувально-діагностична;

►адміністративно-господарська;

►організаційно-методична.

Лікувально-діагностична служба має приймальне та лікувальні відділення, а також відділення або

палату інтенсивної теpaпiї. У крупних інфекційних лікарнях є ще відділення рентгенолопчної та
ультразвукової діагностики, клінічна, бioxiмічнa, бактеріологічна, вірусологічна та імунолопчна
лабораторії. У багатопрофільних лікарнях загального типу, що мають одне або декілька
спеціалізованих інфекційних відділень, обстеження проводиться в лікарняних лабораторіях, які
працюють у відповідно-протиепідемічному режимі.

Адміністративно-господарська служба необхідна для організації лікувально-діагностичного

процесу i його матеріально-технічного забезпечення. Вона складаеться з адміністрації лікарні
(головний лікар, його заступники, головна медична сестра), бухгалтерії, канцелярії, apxiвy,
харчоблоку, дезінфекційного відділення з пральнею, центральної стерилізаційної та інших
технічних розділів.

На організаційно-методичну службу покладаеться керівництво роботою лікарів i медичних сестер

щодо попередження, виявлення i лікування інфекційних хвороб на тepитopiї, яку обслуговує
лікарня. Цей розділ роботи здійснюється у тicній співпраці з місцевою санепідемстанцією, а також
профільними кафедрами медичних університетів і академій, профільними науково-дослідними
інститутами.

Лікap, фельдшер чи медична сестра, які виявили інфекційного хворого, подають у місцеву
санепідемстанцію термінове повідомлення.

Перевезення хворих до інфекційної лікарні здійснюється на санітарному транспорті місцевої

санітарно-епідеміологічної станції. Доставкою займається бригада працівників, яка складається з
фельдшера (медичної сестри), санітарки та водія. Не можна перевозити в одній машині декількох
хворих з різними хворобами. Після виконання роботи салон машини піддають дезінфекції на
спеціально відведеній площадці.

Допомогу інфекційному хворому надають, дотримуючись поточно-пропускної системи. Вона

полягає в тому, що з моменту вступу i до виписки хворий переміщується в одному напрямку не
зустрічаючись iз жодним хворим у санпропускнику та з хворими на інші інфекційні захворювання,
що перебувають на стаціонарному лікуванні. Дотримання цієї системи забезпечує попередження
внутрішньолікарняних заражень.

Приймальне відділення належить до дуже важливих і відповідальних структурних підрозділів

лікарні. Воно розташовується в окремому павільйоні або на першому поверсі лікарні цент-
ралізованого типу. Внутрішнє планування має бути таким, щоб виключити можливість зустрічі двох
хворих і забезпечити максимум зручностей для обслуговування пацієнта.

У приймальному відділенні повинно бути декілька боксів і оглядових кімнат. Бокси призначені для
хворих на інфекційні хвороби, шо розповсюджуються з повітрям (пилом) і кровосисними
комахами. У загальній оглядовій кімнаті можна приймати хворих на малоконтагіозні хвороби
(харчова токсикоінфекція, ботулізм, бешиха, гельмінтози тощо).

Типовий бокс складається із зовнішнього передбоксника, що сполучений з подвір'ям, кімнати для

огляду хворого, санітарного вузла (туалет і ванна) та внутрішнього передбоксника, з'єднаного із
загальним коридором. У внутрішньому передбокснику знаходиться умивальник і халати для
персоналу.

Порядок користування боксом:

- зайти у внутрішній передбоксник, зачинити за собою двері, одягнути другий халат, шапочку і
маску;

- перейти в палату, зачинивши за собою внутрішні двері передбоксника, та обслужити хворого;

- повернутись у внутрішнїй передбоксник, зачинивши внутрішні двері, зняти другий халат, шапочку
і маску, помити руки з милом;

- вийти у загальний коридор і зачинити двері передбоксника;

- дати вказівку провести дезінфекцію в усіх приміщеннях боксу після звільнення його хворим.

Застереження! У випадку поступлення в бокс хворого на висококонтагіозну інфекційну хворобу

(вітряна віспа, кір) внутрішні двері боксу і двері внутрішнього передбоксника заклеюють папером,
щоб не допустити проникнення в загальний коридор вірусу з потоком повітря. Для обслуговування
хворого медичні працівники користуються зовнішнім входом.

При підозрі на чуму, легеневу форму сибірки, карантинні геморагічні гарячки медичні працівники
перед входом у бокс одягають спеціальний захисний костюм.
Кожного хворого, що поступає на стаціонарне лікування, зустрічає медична сестра приймального
відділення. Вона ознайомлюється із супровідною документацією і залежно від зазначеного
діагнозу спрямовує хворого до відповідного боксу чи оглядової кімнати. Тут лікар оглядає пацієнта,
встановлює попередній або остаточний діагноз, у разі потреби надає йому негайну медичну
допомогу.

Медична сестра заповнює ''Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання…'' (форма

№058/о) і відправляє його у санепідемстанцію. Вона заводить на хворого карту стаціонарного
хворого: заповнює її лицевий листок, заносить дані вимірювання температури тіла, маси і зросту,
огляду на наявність педикульозу, корости, про те, чи хворів на вірусний гепатит, чи не виходять
членики гельмінтів з калом (наявність теніозу), а також записує адресу і номери телефонів
найближчих родичів. На окремому бланку медсестра переписує речі хворого, які залишаються в
лікарні. Необхідно хворого ознайомити з лікарняним режимам і, при потребі, пояснити, чому його
потрібно дотримуватися. Відомості про хворого медсестра заносить також у "Журнал реєстрації
інфекційних захворювань" (форма № 060/о).

За призначенням лікаря медична сестра надає хворому необхідну допомогу (наприклад, промиває
шлунок, вводить серцеві засоби), забирає від нього матеріал для лабораторного дослідження,
засіває його на живильні середовища і кладе тимчасово в термостат або негайно відсилає в
лабораторію.

Усі хворі і повинні пройти санітарну обробку, спосіб якої призначає лікар приймального відділення.
Медична сестра (санітарка), яка допомагає хворому її здійснити одягає поліетиленовий фартух, що
закриває тулуб і ноги. У разі тяжкого стану хворого обмежуються обтиранням його тіла, при
задовільному стані хворий миється сам. Миття під душем більш гігієнічне, ніж у ванні. Для лежачих
хворих можна застосувати миття піл душем на лежаку, покритому клейонкою. Далі хворого
одягають у чисту білизну і переводить у відповідне лікувальне відділення, а його власний одяг
відправляють на дезінфекцію.

Біли ванни повинні бути дві кушетки, вкриті цератою, або клейонкою: на одній хворого
роздягають, а на другій – витирають після миття і одягають. Поряд у шафі зберігають промарковані
каструлі для "чистої"', "брудної" мочалок, засоби для миття і стрижки, відро, банки з
дезрозчинами, мило, мішки для одягу хворого, чисту білизну.

Якщо у хворого виявили воші, негайно приступають до їх знищення.

Для розміщення хворих сучасні інфекційні стаціонари мають бокси і напівбокси. Бокси знаходяться
на першому поверсі, напівбокси – на другому і вище, у них немає виходу у двір. У небоксованих
відділеннях хворих розміщують у палатах на 2-4 ліжка. У спільній палаті можуть перебувати лише
хворі з аналогічними захворюваннями, приблизно однаковими строками і тяжкістю хвороби. Не
можна в палату до одужуючого підселяти пацієнта в періоді розпалу інфекційної хвороби.

Лікувальні відділення, крім палат, мають санітарний пропускник, процедурну, ординаторську,

буфет, туалети, ряд підсобних приміщень (для дезрозчинів, білизни, інвентарю тощо).

Бокси у першу чергу призначені для госпіталізації хворих, які мають хвороби, що передаються
через повітря, змішані інфекційні захворювання, а також із ще не встановленим діагнозом і у
випадку карантину, який було встановлено з приводу іншої хвороби.

У палаті хворому виділяють ліжко з чистою білизною і необхідні предмети догляду (судно,
плювальниця, сечоприймач тощо). Кожні 7-10 днів хворі беруть гігієнічну ванну або душ про що
робиться відповідний запис у карті стаціонарною хворого. Брудну білизну збирають у мішки або
металеві банки і після дезінфекції відправляють у пральню.

Санітарно-протиепідемічний режим в інфекційній лікарні запроваджується з метою попередження

внутрішньолікарняного зараження і виносу збудників за межі закладу.

Прийшовши в інфекційне відділення (лікарню), медична сестра одягає робоче плаття, халат,
ковпак (або косинку) і тапки. У кінці зміни йде під душ і перевдягається. Особистий одяг і спецодяг
треба зберігати в різних шафах.

Обслуговуючи хворих з інфекцією дихальних шляхів чи з невідомою хворобою, треба завжди

користуватись маскою. Вона повинна щільно закривати ніс і рот. Маски є одноразового та
багаторазового користування. Краще застосовувати одноразову маску, але не більше 1 год. Маски
багаторазового вжитку виготовляють із 4-х шарів марлі, їх носять 3-4 год.

Стерильні маски в достатній кількості потрібно зберігати в біксі на видному місці. Поряд ставлять
скляну банку з дезінфекційним розчином, у який занурений пінцет для виймання масок.
Використані маски кладуть у посуд з написом "Для використаних масок". Їх знезаражують
кип'ятінням з наступним прасуванням.

Застереження! Якщо маска стає вологою, її треба негайно замінити, бо вона пропускає
мікроорганізми при диханні.

У випадку, коли є загроза попадання в очі бризок крові, сечі або іншої біологічної рідини, треба
одягти захисні окуляри. Використаний термометр дезінфікують в 1% розчині хлораміну або 0,1%
розчині дезоксону протягом 30 хв. Металеві шпателі після огляду ротової порожнини хворого
замочують на 1 год в 3% розчині хлораміну або 0,5% розчині сульфохлорантаіну, після чого
занурюють на півгодини в 0,3-0,5% розчин біодезу, ополіскують проточною і дистильованою водою
й висушують у стерилізаторі при температурі 80-85 °С.

В інфекційних відділеннях регулярно здійснюють поточну дезінфекцію (не рідше 2-х разів на день).
Підлогу і меблі протирають ганчіркою, змоченою 1% розчином хлораміну, 0.5% розчином хлорного
вапна або відповідним мийним засобом. Панелі миють і протирають вологою ганчіркою 1 раз у 3
дні, а віконні рами, двері, плафони - 1 раз на місяць. Тумбочки раз на тиждень звільняють від
продуктів і ретельно миють.

Усі виділення хворого підлягають негайній дезінфекції. З цією метою до рідких виділень додають
1/5частину хлорного вапна (від їх об’єму), а до оформлених (кал) – у 2рази більше і лише через 1
год експозиції виливають у каналізацію. Підкладні судна миють водою і дезінфікують протягом
1год упризначених для цього баках з1%розчином хлораміну або 0,5% розчином хлорного вапна,
після чого прополіскують і сушать.

Звільнений від залишків їжі посуд знежирюють у 2% розчині соди аби мийному засобі при
температурі 45° С і дезінфікують в 1% розчині хлорного вапна при температурі 50° С протягом 30
хв, миють у теплій воді та сушать. Ганчірки, що використовувались для миття посуду, додатково
замочують у дезрозчині на 1 год, кип'ятять 15 хв, висушують і зберігають успеціально відведеному
місці.

Палати і бокси, де перебуває хворий, 2-3 рази на день провітрюють, не створюючи протягу. Для
дезінфекції повітря користуються бактерицидними лампами.
Після звільнення палати від хворого роблять заключну дезінфекцію. Матраци та одіяла віддають
для камерної дезінфекції. Приміщення і меблі зрошують дезрозчином (1% розчин хлораміну, 0,5%
освітлений розчин хлорного вапна або 0,1% розчин двітретинноосновної солі гіпохлориту кальцію).
Зрошення здійснюють за допомогою гідропульту або іншого пристрою. Норма витрати розчину
становить 0,3 л на квадратний метр площі. Приміщення, оброблені дезрозчином, закриваюсь на 1
год, після чого протирають чистою ганчіркою, провітрюють, заносять продезінфіковані постільні
речі і включають на 1-2 год бактерицидну лампу. Після цього палата готова для прийому іншого
хворого.

Останнім часом у протиепідемічну роботу впроваджується дуже ефективний та економічно

вигідний спосіб застосування дезінсекційних і дезінфекційних розчинів – їх розпилення до стану
зависі мікроскопічних крапель. 3 цією метою для обробки приміщень можна застосувати апарати
типу "Циклон" чи "Торнадо". Вони утворюють туман (аерозоль), який "висить" у повітрі коло 3-5 год
і проникає в найменші шпаринки.

Застереження! Персоналу інфекційного відділення дозволяється споживати їжу лише в окремій,

відведеній для цього кімнаті, знявши халат і вимивши руки з милом.

В інфекційних лікарнях (відділеннях) здійснюється систематичне обстеження всього персоналу на

бактеріоносійство, зокрема, посів мазка із слизової ротоглотки працівників у відділенні з
крапельними інфекціями і фекалій у персоналу відділення кишкових інфекцій та харчоблоку.
Виявлених бактеріоносіїв тимчасово не допускають до роботи і санують.

Санітарно-епідеміологічний режим інфекційної лікарні (відділення) залежить від професіоналізму і

добросовісного ставлення до своїх функціональних, обов'язків середнього і молодшого медичного
персоналу, суворого дотримання ним інструкцій та настанов. Бездоганна чистота приміщень,
охайність медичних працівників, чітко налагоджена повсякденна робота повинні переконати
хворого в тому, що він перебуває у повній епідеміологічній безпеці.