АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК У ДІТЕЙ

НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА.
 ВИЗНАЧЕННЯ

Анафілактичній шок – гостра генералізована алергічна реакція негайного типу, яка

виникає на повторне введення алергену, виникає в результаті швидкого масивного
іммуноглобулін-Е опесередковоного виділення медіаторів запалення та
характеризується важкими порушеннями кровообігу, дихання, діяльності ЦНС.

Це тяжкий прояв, загрозливий для життя.

 ЕПІДЕМІОЛОГІЯ

 Частота анафілаксії становить 4—5 випадків на 100 000 осіб на рік;

 За даними досліджень, проведених у Північній Америці, Європі та Австралії, поширеність анафілаксії протягом
життя становить 0,05–2%;

 У дітей харчова форма алергії є найбільш поширений у індустріальних країнах, даний факт очевидно пов'язаний з
підвищеним рівнем контакту з обробленою їжею

 У Північній Америці та Європі вважають, що анафілаксія, викликана їжею, становить третину випадків
анафілаксії у пацієнтів, що надходять до відділень невідкладної медичної допомоги.

 Харчова алергія зустрічається однаково часто у осіб різної статі;

 Існують повідомлення про дещо підвищений рівень харчової анафілаксії серед осіб чоловічої статі у Гонконгу та
осіб жіночої статі у Австралії;

 Медикаменти, особливо пеніцилін і нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) часто спричиняють анафілаксію
у дітей старшого віку та дорослих;
 ЕТІОЛОГІЯ
Алергенами розвитку АШ у дітей можуть бути:

• ліки (антибіотики, сульфаніламідні препарати, місцеві анестетики, гепарин, в/в рентгенконтрасти,

НПЗП, плазмозамінники – декстран, желатин);
• чужорідні білки (вакцини, сироватки, донорська кров, плазма);
• екстракти алергенів для діагностики та лікування;
• отрута комах, змій;
• деякі харчові продукти (цитрусові, горіхи тощо);
• хімічні сполуки;
• пилок рослин;
• невідомий тригер (випадки, коли тригер АШ невідомого походження)

На частоту і час розвитку АШ впливає шлях введення алергену в організм. У разі парентерального введення алергену АШ
спостерігається частіше (особливо небезпечний в/в шлях введення медикаментозного препарату). Хоча розвиток АШ цілком
можливий за будь-якого варіанту поступлення лікарських засобів в організм дитини.
 ПАТОГЕНЕЗ

Анафілактичний шок відноситься до I типу алергічних реакцій (до цього ж типу

відноситься набряк Квінке, кропиниця, атопічний дерматит, алергічний
риніт/кон’юктивіт)

I тип – розвивається в результаті зв’язування алергену із специфічним IgE, фіксованим

на тучних клітинах, базофілах, що призводить до викиду з клітин – медіаторів алергії
(великої кількості цитокінів та гістаміну) - що в свою чергу провокують виникнення
різних клінічних проявів анафілаксії.
 ПАТОГЕНЕТИЧНІ СТАДІЇ АШ
Імунологічна стадія Ця стадія починається при першому надходженні алергену в організм. При цьому на чужорідний агент починається вироблення
антитіл – імуноглобулінів Е. Вони адсорбуються на поверхні гладких клітин та базофілів. Імунологічна стадія часто протікає
приховано, без будь-яких симптомів.

При вторинному попаданні алергену в організм патогенез алергічного захворювання перетворюється на другу стадію.

Імунохімічна стадія Алерген зв’язується вже утвореними до нього антитілами, які знаходяться на мембранах клітин, що містять гістамін. Це
викликає дегрануляцію тучних клітин із вивільненням медіаторів запалення (гістамін, брадикінін, цитокіни, простагландини,
гепарин).

Патофізіологічна Реалізація дії речовин, що утворилися на другу стадію.

стадія
Гістамін зв’язуючись з рецепторами судин → призводить до дилятації судин, брадикінін - підвищує проникність судин
→градієнт тиску в капілярах зростає → вихід великої кількості плазми з кров’яного русла → зниження ОЦК та падіння АТ;

Гістамін призводить до спазму гладкої мускулатури → розвиток бронхоспазму (також спазму міометрію) → набряк глотки та
гортані, набряк бронхів →асфіксія. Дія на шкіру → свербіння, поява висипки, еритеми;

Активація автономної нервової системи викликає → тахікардію, розвиток відчуття тривоги та гіперсекрецію слизу.
 ФОРМИ АНАФІЛАКТИЧНОГО ШОКУ
Важкість анафілактичного шоку визначається проміжком часу від моменту надходження алергену до
розвитку шокової реакції:
 І. Блискавична форма (розвивається через 1-2 хв. після надходження алергену).
Іноді хворий не встигає навіть поскаржитися. При огляді відзначається блідість або різкий ціаноз шкіри,
судомні посмикування, розширення зіниць, відсутність реакці х на світло.
Пульс на периферійних судинах не визначається. Тони серця різко ослаблені або не вислуховуються.
Дихання утруднене. При набряку слизових оболонок верхніх дихальних шляхів - дихання відсутнє.

 ІІ. Тяжка форма шоку розвивається через 5-7 хв. після введення алергену.
Хворий скаржиться на відчуття жару, нестачу повітря, головний біль, біль в ділянці серця. Потім
з’являється ціаноз або блідість шкіри, утруднене дихання, артеріальний тиск не визначається, пульс - тільки
на магістральних судинах.
Тони серця ослаблені або не вислуховуються.
Зіниці розширені, реакція на світло різко знижена або відсутня.

 ІІІ. Анафілактичний шок середньої важкості спостерігається через 30 хв. після надходження алергену.

 ІV. Повільна форма (може розвинутись впродовж декількох годин)

 ЗАЛЕЖНО ВІД КЛІНІКИ ВИДІЛЯЮТЬ ФОРМИ
1. Асфіктичний варіант
2. Гемодинамічний (кардіоально-судинний) варіант
Слабкість, відчуття тиснення в грудях, нехватка повітря,
надсадний кашель, пульсуючий головний біль, біль в
області серця, страх. Піна з рота, задуха, експіраторна
задишка з хрипами на видиху. Можливий розвиток
ангіоневротичного набряку. В подальшому при
прогресуванні дихальної недостатності і приєднанні
симптомів гострої надниркової недостатності може
наступити летальний кінець.
Слабкість, шум у вухах, проливний піт, ангінозні болі в
області серця. Наростає блідість шкіри, акроціаноз.
Прогресивно падає артеріальний тиск, ниткоподібний
пульс, тони серця різко ослаблені, аритмії серцевої
діяльності. Через декілька хвилин можлива втрата
свідомості, судоми. Летальний кінець може наступити при
наростанні явищ серцево-судинної недостатності.
3. Церебральний варіант Швидко наростає осередкова неврологічна і
загальномозкова симптоматика.

4. Абдомінальний варіант Спастичні розлиті болі в животі, нудота,

блювота, діарея, шлунково-кишкові кровотечі.

5. Змішаний варіант Поєднання декількох форм.

СТУПІНЬ ТЯЖКОСТІ АНАФІЛАКТИЧНОГО ШОКУ

Ступінь шоку Клінічні прояви

I Переважають загальні симптоми (свербіж неспокій,
головокружіння, відчуття жару).
II Спостерігаються неспокій, головокружіння, еритема
в місці введення препарату, розповсюджена
кропив’янка, набряк Квінке, тахікардія, помірне
зниження артеріального тиску.
III Характерна раптова втрата свідомості, судоми,
ціаноз шкіри, різке падіння артеріального тиску,
задишка, бронхоспазм і/або стридорозне дихання.
IV Клінічна смерть (майже миттєво) – блискавична
форма АШ.
 НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА

Анафілактична реакція?

Припинити надходження алергену. Обстеження за алгоритмом АВСDE.

Покликати на допомогу. Покласти пацієнта в лежаче положення з піднятими ногами, якщо дозволяє дихання. Голову повернути на бік.

Ввести адреналін в/в – титровано (у дітей 1 мкг/кг) (якщо немає доступу до вени – в/м – дітям менше 6 р. – 0.15 мл; від 6-12 р. – 0.3 мл; дітям понад 12 р.
– 0.5 мл; Повторити через 5 хвилин, якщо немає ефекту.

Коли обдаднання дозволяє:

• забеспечити прохідність дихальних шляхів;
• провести оксигенотерапію з високим потоком суміші;
• почати в/в інфузію кристалоїдами (дітям 20 мг/кг) (припинити інфузію колоїдами, якщо воно стало причиною анафілаксії);
• ввести антигістамінний препарат (хлорфенамін в/в повільно або в/м – діти старше 12 р. – 10 мг; діти 6-12 р. – 5 мг; діти 6 міс - 6 р. – 2.5 мг; діти менше
6 міс. – 250 мкг/кг.
• ввести гідрокортизон в/в повільно – діти старше 12р. – 200 мг; - діти 6-12 р. – 100 мг; діти 6 міс - 6 р. – 50 мг; діти менше 6 міс. – 25 мг;
• проводити моніторинг: пульсоксиметрії, ЕКГ, АТ, діурезу
 ПРОФІЛАКТИКА АШ
Первинна профілактика
• додавання пробіотиків до раціону харчування під час вагітності та годування грудьми може
знизити ризик алергічних захворювань;

• профілактика укусів комах полягає у використанні взуття закритого типу під час прогулянок
надворі, вікна мають бути зачинені, як під час поїздок на автомобілі, так і в разі перебування
вдома (захисні вікна від комах);

• споживання рідини та їжі надворі потребує дотримання спеціальних вимог (бджоли, особливо у
спекотну пору, шукають рідину, а оси – цукор у напоях);

• ретельно зібрати алергологічний анамнез (у хворих із обтяженим алергоанамнезом на

сигнальному листі історії хвороби ставлять штамп “алергія” і перелічують медикаментозні
препарати, які викликають алергію);

• після парентеральних ін’єкцій необхідно спостерігати за хворим протягом 30 хв;

• в усіх процедурних, хірургічних та інших кабінетах - необхідно мати протишокову аптечку для
надання невідкладної допомоги при АШ;
• алергодіагностика - надавайте перевагу скарифікаційним тестам, ніж внутрішньошкірним;
 Вторинна профілаткика

• Запобігання наступних алергічних реакцій розпочинається з чіткої ідентифікації

причинного алергену і уникнення контакту з ним. Уникати ЛЗ, харчових
продуктів (врахування складу харочових продуктів в магазинах, в заклажах
харчування);

• Десенсибілізація організму (специфічна імунотерапія на отруту комах або

специфічна десенсибілізація до ЛЗ);

• Призначення автоматичного ін’єктора з епінефрином (адреналіном) має

проводитися для всіх пацієнтів після будь-якого епізоду анафілаксії. Пацієнт або
людина, яка за ним доглядає, повинні постійно мати їх із собою і знати «план
дій».

• Фармакологічна профілатктика: пролонгований прийом антигістамінних

препаратів пацієнтам з частими епізодами ідіопатичної анафілаксії.
 ПРОГНОЗ

 Прогноз анафілактичного шоку визначається ступенем сенсибілізації організму, його тяжкістю, своєчасністю та адекватністю
проведеної терапії.

 Летальний результат при анафілактичному шоку може наступити протягом першої години при явищах асфіксії (внаслідок набряку
дихальних шляхів), також через 24-48 год від незворотних змін: шлунково-кишкового тракту (профузні кровотечі), серця (гостра
серцево-судинна недостатнісь - зупинка серця), головного мозку (набряку мозку, крововиливу у мозок тощо).

 Купірування гострої реакції ще не означає благополучного завершення патологічного процесу.

 У 2-5 % хворих, які перенесли АШ, можуть спостерігатись пізні алергінчі реакції. Двофазні реакції передбачають рецидив симптомів
після вирішення первинного епізоду в межах 78 годин після початку проявів (хоча більшість повторних ознак спостерігаються через
8–10 годин). Тому хворий, який переніс АШ має бути госпіталізований та бути під контролем медичного персоналу.

 У деяких випадках анафілактичний шок може стати пусковим механізмом латентно протікаючих захворювань, алергічного та
неалергічного генезу.
 ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

 BMJ Best Practice 2023р. – анафілаксія

 Інфекційні хвороби в дітей: підручник / С.О. Крамарьов, О.Б. Надрага, Л.В. Пипа та ін.; заред. проф. С.О. Крамарьова,
О.Б. Надраги. — К.: ВСВ «Медицина». — 2010.
 Наказ МОЗ № 432 03.07. Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Алергологія»
 Підручник «Анастезіологія та інтенсивна терапія» за редакцією професора Ф.С. Глумчера, Київ ВСВ «Медицина».-
2019.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!