БІЛЕТ 1

Задача 1
Хлопчик 3,5 років поступив у відділення із скаргами на геморагічний висип на ногах, підвищення
температури тіла, поганий апетит. Дитина хворіє три тижні, коли стала менш активною, зблідла,
але в дитячий садочок продовжувала ходити. За останні три дні підвищилась температура до 37,9
оС, з’явились геморагії на ногах.
Дитина від нормальної вагітності та пологів, народилася з масою 3600 г, ріст 52 см. Розвиток
відповідно віку, вигодовування штучне. Щеплення зроблені згідно календарю. Дитячий садочок
відвідує з 1 року 2 місяців. ГРІ – 3-4 рази на рік. Матері 26 років, батькові 28 років, обидва здорові.
При огляді стан дитини важкий, виражені блідість шкіри та слизових, в’ялість, на шкірі ніг та в
області сідниць петехіальний висип. Підшкірно-жировий шар розвинений помірно. Лімфатичні
вузли розміром 1х1,5 см. В легенях везикулярне дихання, тони серця ритмічні, достатньої
звучності, на верхівці вислуховується систолічний шум. Живіт збільшений в об’ємі, печінка на 3 см
нижче реберної дуги, селезінка на рівні пупка, щільна. Стул та сечовиділення не порушені.
Менінгеальних знаків немає.
В аналізі крові: еритроцитів 3,3х1012 /л, гемоглобін 110 г/л, ретикулоцити 2%0 , тромбоцити
7х109/л, лейкоцитів 11,2х109/л, бласти 49%, юних 1%, п- 4%, с- 9%, л- 35%, м- 2%, ШОЕ 24 мм/год.
В мієлограмі кількість бластів складає 94%.
Завдання:
1. Про яке захворювання можна думати у даному випадку?
2. Яке ще необхідно зробити обстеження до початку терапії?
3. Яку слід призначити терапію ?
Відповіді:
1. Гострий лімфобластний лейкоз (гепатолієнальний синдром, збільшення лімфатичних вузлів,
еритроцитопенія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз, велика кількість ретикулоцитів при
нормальній кількості лімфоцитів)
2.Для підтвердження діагнозу потрібне проведення аспіраційної біопсії кісткового мозку (визначити
тип бластних клітин, що домінує), проточна цитометрія для визначення імунофенотипу – В-
клітинний чи Т-клітинний.
ПЛАН ОБСТЕЖЕННЯ ДИТИНИ З ЛЕЙКОЗОМ
1. ЗАК + тромбоцити + ШОЕ (якщо > 20 мм/год (30-40) підозра на онко)
2. ЗАС
3. Кал на я/г, зішкребок на ентеробіоз
4. Рентгенографія ОГК, кісток (при потребі)
5. УЗД внутр. Органів
6. ЕКГ, ФКГ, Ехо-КС (для визначення фракції викиду (бо деякі хіміопрепарти кардіотоксичні  якщо ФВ
низька – питання про прийом цих препаратів)
7. Біохім. ан. крові (глюкоза, білок, креатинін, сечовина, АЛТ,АСТ, ЛФ, К, Nа)
8. Вірусологічне досл. (НВsА, ВПГ, ЦМВ, ВІЛ) (бо проводимо багато гемотрансуфій  впевнитися що не
вона стала причиною загострення гепатиту В, С)
9. Люмбальна пункція - цитологія, цитоз+білок, посів на стерильність, цукор
10. Стернальна пункція (трепанбіопсія кісткового мозку) - імунофенотипічне дослідження,
цитохімічне, мієлограма, цитогенетичне дослідження (для визначення типу лейкемії)
11. Дослідження на флору і чутливість до а/б (мазок із зіву, носа, піхви, ануса) (якщо є хронічні вогнища
 ліквідація їх)
12. Коагулограма.

3. Застосовують цитостатики (вінкристин, 6-меркаптопурин , метотрексат, великі дози преднізолону

(60-100 мг)), глюкокортикостероїди, променеву терапію, трансплантацію гемопоетичних
стовбурових клітин, імунотерапію.
1. Підготовча терапія: мета — зниження маси новоутворення, щоб зменшити ризик синдрому
розпаду пухлини, застосовують преднізон або дексаметазон.
2. Індукція ремісії: мета — досягнення ПР; поліхіміотерапія (найчастіше вінкристин, антрациклін, ГК
[преднізон або дексаметазон] і аспарагіназа [або пегільована аспарагіназа]; як правило, протягом
4 тиж.). Після індукції визначте стан ремісії на основі мієлограми

3. Консолідація ремісії: мета — стабілізація ремісії; секвенційне введення високих або середніх доз
протипухлинних ЛЗ.

4. Лікування після консолідації ремісії: мета — зниження ризику рецидиву, підтримуюча

терапія (зокрема меркаптопурин і метотрексат); під час лікування проводять моніторинг МРХ
(моніторингу резидуальної хвороби)

Чотири основні напрямки терапії:

• Специфічна хімієтерапія, спрямована на досягнення та закріплення ремісії захворювання.
Складається з декількох етапів, різних для лімфобластного та мієлобластного лейкозів.
• Супроводжуюча підтримуюча терапія, що проводиться для зниження інтоксикації при лізисі
пухлинного субстрата та зменшення побічних токсичних ефектів хімієпрепаратів.
• Замісна терапія, необхідна при загрозі тромбоцитопенії та тяжкій анемії.
• Трансплантація червоного кісткового мозку та стовбурових кровотворних клітин.

Білет №2
Задача
Хлопчик 4 років поступив до стаціонару із скаргами на слабкість, зниження апетиту, біль у
животі, підвищення температури до 38 0 С , жовтушне забарвлення шкіри та склер, потемніння сечі.
Ці скарги спостерігалися протягом декількох днів. Було також встановлено, що перед
захворюванням дитина проходила лікування у стоматолога з приводу карієсу зубів. Із сімейного
анамнезу: у батька хлопчика у дитинстві відмічалася періодична жовтяниця, у 19 років переніс
спленектомію.
При огляді: стан середньої важкості, t 36,8. Шкіра та склери субіктеричні. Слизова оболонка
ротової порожнини чиста, волога, має жовтуватий колір. У легенях дихання везикулярне, ЧД 24/хв.
Тони серця гучні, ритмічні, апікальний систолічний шум,ЧСС 108/хв. Межи серця при перкусії у
нормі. Живіт м’який, при пальпації помірно болісний, печінка виступає з під краю реберної дуги на 2
см, селезінка – на 2,5 см нижче краю реберної дуги, щільна, чутлива при пальпації. Сеча має
інтенсивне забарвлення.
Аналіз крові: еритроцити-2,4*10 12 /л, гемоглобін – 80 г/л, КП.- 1,0, Ретикулоцити – 80 %0,
лейкоц.-10,0*10 9/л, еоз.-2%, п-3 %, с-66 %, л – 22 %, мон-7 %, ШОЕ – 30 мм/год., тромбоцити -
250,0*10 9 /л, мікросфероцити 25 – 30 у полі зору, середній об’єм еритроцитів – 85 мкм3, середній
діаметр еритроцитів – 6 мкм, осмотична резистентність еритроцитів: min-0,6 % , max – 0,32 % NaCl.
Біохімічні показники крові: загальний білірубін – 50 мкмоль/л, непрямий – 46 мкмоль/л,
прямий – 4 мкмоль/л, АЛТ – 25 Од/л, АСТ – 30 Од/л, проба Кумбса негативна.
У аналізі сечі – білірубін відсутній, рівень уробіліну декілька підвищений.
1. Який діагноз є найбільш вірогідним?
2. Призначте лікування.
1. Гемолітична анемія Мінковського – Шоффара, стан гемолітичного кризу.
Діагноз можна сформулювати на підставі даних спадкового анамнезу, наявності провокуючого
психоемоційного фактору, даних клінічного спостереження (жовтяниця, блідість,
гепатоспленомегалія, гострий початок захворювання), даних лабораторного обстеження:
анемія, ретикулоцитоз, мікросфероцитоз, зниження середнього діаметру еритроцитів до 6 мкм
при нормі 7,2 – 7,6 мкм, зниження осмотичної резистентності еритроцитів, збільшення
загального білірубіну за рахунок непрямої фракції при нормальній активності ферментів,
відсутність білірубіну у сечі.
Оцінка ЗАК: нормохромна гіперегенераторна анемія ІІ ст., лейкоцитоз незначний (н – 4-9), підвищ ШОЕ,
знижена осмотична резистентність Ер (0,45-0,52 % розчині (мінімальна осмотична резистентність), в
0,28-0,32 % розчині NaCI, руйнуються всі еритроцити (максимальна осмотична резистентність).
Оцінка БХ: підвищ білірубіну (за рахунок непрямої фракції),
2. Лікування:
• Під час гемолітичних кризів допомога - швидкому зменшенні концентрації білірубіну
(детоксикаційна терапія):
інфузійна терапія розчинами 10% глюкози + інсулін (1од інсуліну на 50мл 10% розчину глюкози)
в перші дні, далі - 5% розчин глюкози, 0,9% NaCl, реополіглюкіну з кокарбоксилазою,
аскорбіновою кислотою.
При необхідності – разом з інфузійною терапією в деяких випадках використовують
плазмаферез.
• Спазмолітики: но-шпа
• Фенобарбітал – має білірубінкон’югуючу дію, індукуючи глюкуронілтрансферазну активність
печінки – по 10-15мг/кг 3 рази на день, курс лікування 7-10 днів.
• Антиоксиданти: препарати вітаміну Е.
• Недоцільно використовувати глюкокортикоїди і препарати заліза.
• При ацидозі – 4% розчин гідрокарбоната натрію (2мл/кг).
• Після виходу з кризу санація вогнищ інфекції. Методом вибору є спленектомія, але її можливо
здійснювати після 5 років.
Профілактика ГНН: контроль добового діурезу; 2,4% розчин еуфіліну; при необхідності – форсований діурез (лазикс
1-2мг/кг 1-2 рази в день); гемодіаліз використовується при рівні сечовини 25ммоль/л і калію більше 7,5ммоль/л.
Профілактика ДВЗ-синдрому: гепарин 25од/кг в час шляхом безперервної інфузії, курантил 4-6мг/кг/добу; при
зниженні рівня антитромбіну ІІІ – свіжозаморожена плазма 10мл/кг.
Анемія Мінковського-Шофара - пов'язаний з підвищенням проникності мембрани еритроцитів і
проникненням всередину еритроцитів іонів натрію. Успадковується за аутосомно-домінантним типом і
зазвичай діагностується в дитячому або підлітковому віці.
 Характеризується тріадою ознак: пониженням осмотичної резистентності еритроцитів,
мікросфероцитозом і ретикулоцитозом.
 Мікросфероцити не здатні змінювати свою форму в мікроциркуляторному руслі, тому мінімальна
травматизація призводить до їх лізису.
 Хвороба носить хвилеподібний характер – періоди відносної стабільності чергуються з
гемолітичним кризом, що виникає під дією провокуючих чинників (інфекції, переохолодження і
т.д.).
 Клініка:
o невеликою жовтяницею (за рахунок непрямого білірубіну), сплено- і гепатомегалією.
o Характерні також наявність стигм дисембріогенезу (нерівний зубний ряд, .баштовий. череп,
косоокість, монголоїдний тип лиця), супутньої жовчнокам’яної хвороби.
o Гемолітичний криз - це масивний гемоліз еритроцитів у кров'яному руслі, що характеризується
гострим погіршенням загального стану хворих, наростанням анемії, вимагає їх негайної
госпіталізації і лікування.
Висновок: норма, віковий перехрест – нейтрофіли та лімфоцити по 45 %. У 4-5 днів лейкоцитів та
лімфоцитів 50 на 50
Сеча мутна, гіпостенурія (норма до 4 років 1,008-1,018, 4-10 років 1,012-1,02, понад 10 років 1,01-
1,025), невелика протеїнурія (норма не виявлено - 0.033) , лейкоцитурія, наявність слизу та
бактерії – можна запідозрити наявність інфекції сечовивідних шляхів.

Норма АЛТ у новонароджених до 38-45, АСТ – до 32-36.

Підвищення рівня загального білірубіну за рахунок непрямої фракції. Вважатимемо, що дитина
доношена. Тоді за шкалою Крамера рівень білірубіну 240 відповідає 4 зоні – нижче пупка. Це
жовтяниця новонароджених. Зважаючи на те, що фізіологічною вважається жовтяниця до рівня
білірубіну 204 мкмоль/л, можемо припустити, що ця жовтяниця патологічна.
Суправентрикулярна екстасистолія – з АВ-вузла, бо зубець Р перед ЕС відсутній, QRS не
змінений. Відстань між зубцями R-R нормальних комплексів, між якими знаходиться
екстасистола не дорівнює двом інтервалам R-R, тобто це неповна компенсаторна пауза.

На рентгенормані ОГК в прямій проекції візуалізується тотальне затемнення легені зліва.

Можна припустити наявність ателектазу лівої легені.
Можливі причини ателектазу:
 • Внутрішня обструкція дихальних шляхів (наприклад, стороннім тілом, пухлинним
утворенням, слизовою пробкою)
• Зовнішня компресія дихальних шляхів (наприклад, при пухлині, лімфаденопатії)
• Пригнічення дихання або кашлю (наприклад, при загальній анестезії, гіперседації, болі)
• Стиснення або спад легеневої паренхіми (наприклад, при значному плевральному випоті
або пневмотораксі)
• Торакальне та абдомінальне хірургічне втручання

Білет 3
Задача1
Хлопчик 11 років, який отримував терапію вдома з приводу нетяжкого перебігу поза
лікарняної пневмонії, став скаржитись на задишку…..
Ехокардіографічно:ехонегативний простір між стінками лівого шлуночка і парієтальним
листком перикарда
Хлопчик 11 років, який отримував терапію вдома з приводу нетяжкого перебігу поза лікарняної пневмонії
(азітроміцин, ацетілцистеїн, симптоматичні заходи), став скаржитися на задишку, виражене серцебиття.
Лікар госпіталізував дитину до педіатричного стаціонару.
Об`активно при поступленні: Стан тяжкий, відмічається задишка у спокої. Набряк та пульсація
шийних вен. ЧСС - 120 на хв, АТ - 110/60 мм рт ст . Межі серця різко розширені, права на 1,5 см
назовні від парастернальпої лінії, ліва доходить до середньо-підпахвинної лінії. При натискуванні
фонендоскопом вислуховується ніжний шум тертя перикарду на фоні послабленої гучності
серцевих тонів. Над легенями вологі хрипи у великій кількості, більше в паравертебральній
ділянці. Печінка на 4-5 см виступає з під реберної дуги. На нижніх кінцівках відмічається
пастозність. ЕКГ, ЕхоКГ та рентгенограма додаються
Запитання до задачі:
1. Виділити основний клінічний синдром.
2. Провести диференційну діагностику.
3. Поставити діагнозю
4. Скласти план обстеження.
5. Скласти план лікування.

Діагноз: Гострий ексудативний перикардит (інфекційний, без тампонади серця?)на тлі перебігу
пневмонії.
Клінічні критерії ексудативного перикардиту:
 симптоми основного захворювання
 біль у ділянці серця за типом кардіалгії, вираженість якого зменшується в міру накопичення рідини і розходження листків перикарда;
 симптом стиснення близько розміщених органів:
- трахеї («гавкаючий» кашель);
- стравоходу (порушення ковтання їжі — дисфагія);
- легень (задишка);
- зворотного нерва (тихий голос);
 При огляді - зглажуватися міжреберні проміжки в ділянці серця
 при перкусії- розширення всіх меж серцевої тупості,
 послаблення верхівкового повштоху та зсув його вверх до 3-4 міжреберного проміжку в напрямі груднини
 набухання шийних вен без їх пульсації
 при тампонаді серця - збільшення печінки та біль у ній, набряки на нижніх, рідко — верхніх кінцівках, асциту, диспептичних ознак, схуднення.
 тони серця глухі і поєднуються з шумом тертя перикарда, зберігається найчастіше в положенні сидячи;
 парадоксальний пульс;
ЕКГ:
- синусова тахікардія;
- зниження вольтажу зубців ЕКГ;
- сплющення зубця Т
- короткий підйом сегмента ST у декількох відведеннях;
- часті порушення ритму серця.
ЕхоКГ:
Критерії одномірного режиму:
наявність ехонегативного простору між листками перикарда
Тріада ознак тампонади серця (тріада Бека) при проникаючих пораненнях серця, розриві аневрзми аорти, розриві серця при ІМ:
1.  системного АТ
2. підвищений системний венозний тиск
3. невеликі розміри серця
План терапії:
1. Госпіталізація дитини у дитяче кардіоревматологічне відділення
2. Постільний режим (до 3-4 тижнів), спокій.
3. Харчування – адекватне віку дитини, обмеження солі – лише за показаннями, наприклад,
наявності серцевої недостатності.
4. Етіотропна т-пія:
a) антибіотикотерапія (захищені пеніциліни (аугментин) / цефалоспорини / аміноглікозиди) -
ванкоміцин 40 мг/кг на добу, 3 введення кожні 8 годин та цефтріаксон 50-75 мг/кг на добу, 1
введення кожні 24 години . При підозрі на стафілококову інфекцію - додають гентаміцин.
b) Якщо вірусна етіологія - ліжкового режиму і НПЗП
5. Патогенетичне - НПЗП (індометацин - 1-2мг/кг/добу, диклофенак натрію - 3-3,5 мг/кг/добу
6. За показаннями при швидкому надлишковому накопиченні випоту, розвитку тампонади серця,
підозрі на пухлинний, гнійний перикардит – перикардіоцентез з послідуючим дослідженням та
бак. посівом випоту
7. Інфузійна терапія
8. Лікування основного захворювання та здійснення симптоматичної терапії
Тривалість терапії: терапія триває до усунення больового синдрому, бажано до зникнення
випоту в порожнині перикарда; нерідко це потребує до кількох тижнів.

Показання до призначення глюкокортикостероїдів (преднізолону): дифузних захворюваннях сполучної

тканини, гострій ревматичній лихоманці, автоімунному перикардиті, туберкульозному ексудативному
перикардиті, тяжкому ексудативному перикардиті нез’ясованої етіології, у тих клінічних випадках, коли
больовий синдром не вдається контролювати НПЗП ( це на випадок якщо буде таке питання).
Коли не використовуємо ГК? Якщо це інфекційний, гнійлий/гнилісний перикардит (бо ще більше
живить бактерії)

Перикардіоцентез (якщо запитає як проводиться):

Має проводити досвідчений фахівець під постійним моніторингом Ехо-КГ та ЕКГ (для своєчасного
виявлення аритмій).
Використовують шприц об’ємом 10–30 мл (залежно від віку дитини), голку 20 G довжиною від 2,5
см (у грудних дітей) до 7,5 см (у дорослих).
Де колоть? За Ларреєм - Марфаном - точка введення голки у трикутнику між мечовидним
відростком і лівою реберною дугою (екстраплевральний доступ, який обходить коронарні і
перикардіальні судини, а також внутрішню грудну артерію)
Після обробки шкіри (йод, етанол) під мечовидним відростком вводять голку під кутом 30 градусів і
спрямовують її до середини лівої лопатки. При такому способі введення загроза поранення плеври
відсутня, голка потрапляє в нижньо-передній кут перикардіального мішка, де при ексудативному
перикардиті скупчується велика кількість рідини. У шприці відтворюють негативний тиск. Коли
голка потрапляє у порожнину перикарда, у шприці з’явиться рідина (як правило, вона має більш
низький гематокрит порівняно з кров’ю і не згортається).
Можливі ускладнення — пневмоторакс, дизритмії, травматичне ураження коронарних артерій та міокарда.

ЗАК (не має фото завдання)

В файлі написано було, що там буде бакт запалення ( підвищення рівня лейкоцитів, нейтрофілів, ШОЕ)
Вставила просто норму

Показник Вік дитини

2-4 тиж. 5-6 міс 1 рік 2 – 3 роки 4-8 р. 8-14 р.

Гемоглобін 170,0 123,6 119,2 118,0 128,0 130,0

Г/л

Еритроцити 5,31 4,55 4,67 4,00 4,29 4,50

* 10 12 /л

Ретикулоцити 43,0 7,3 9,0 9,0 8,0 4,0- 8,0

0
/00

тромбоцити 263 - 200 - 300 - 250-400 -

*10 9 /л

Лейкоцити 10 - 30 9 - 12 9 – 12 7,1 - 15 6,5 - 13 4,5 – 11

*10 9 /л

Нейтрофіли

Абс *10 9 /л 6 – 12 - 2–7 - 2,7 – 7,0 3–7

% 53 - 82 - 26 - 50 - 40 - 50 60 – 70

Еозинофіли

Абс *10 9 /л 0,9 - 0,7 - 0,6 0,55

% 0,6 - 1–5 - 1-5 1–5

Базофіли
 Абс *10 9 /л 0,08 – 0,6 - 0 – 0,1 - 0 –0,1 0 – 0,5

% 0-4 - 0–1 - 0 -1 0–1

Лімфоцити

Абс *10 9 /л 2 – 8,6 - 4–0 - 2,5 – 6,0 1,5 – 4,5

% 5 - 56 - 52 - 64 - 34 - 48 28 – 42

Моноцити

Абс *10 9 /л 0,69 – 5,17 - 0,84 - 0,75 0,6

% 15 - 34 - 1–6 - 1-6 1–6

Біохімія крові
Скоріше за все: Ювенільний ревматоїдний артрит

Висновок:
- підвищення рівня глобулінів за рахунок альфа-1 , альфа-2 і гама-глобулінів
- зниження альбуміно-глобулінового коефіцієнту (Норма 1,2-2,0)
- АСЛО 150 (у дітей норма до 150 якраз)
- підвищення рівня сіалових кислот (норма 1,8-2,7)
- підвищення рівня серомукоїда (норма 0,13-0,2 од)
- значне підвищення СРБ(норма до 5 мг/л)
- значне підвищення рівня ревматоїдного фактора (норма до 30 МО/мл)
Можливий діагноз: ГРЛ
 ЗАС
немає завдання, відповіді пишуть, що норма має бути, прикріпляю норму

Рентгенографія: Вогнищева верхньодольова правостороння пневмонія

Які зміни мають місце?

На даній оглядовій рентгенограмі ОГК в прямій і боковій проекції візуалізується вогнище
інфільтрації (затемнення) без чітких меж у верхній долі правої легені.

ЕКГ
Гіпертрофія правих відділів серця:
1. Гіпертрофія правого шлуночка
- зубець Т негативний або негативно-позитивний в V1-V2
- депресія ST в V1-V2
- правограма RIII>RII>RI
- підвищений зубець R (>7мм) в V1-V2
- підвищений зубець S (>7мм) в V5-V6
2. Гіпертрофія правого передсердя (не точно):
- Р-pulmonale – високий гострокінцевий Р (висота > 2-2,5 мм, ширина - норма) в ІІ, ІІІ, aVF

Білет 4

ЗАДАЧА: В задачі треба вказати ступінь задишки дихальної недостатності.

Можливо ця задача:
Хлопчик 4 років поступив у клініку зі скаргами на підвищення температури та кашель. Хворіє 2
тижні. Захворювання почалося з проявів ГРВІ. В останню добу спостерігався повторний підйом
температури. При об’єктивному обстеженні відзначається зміна частоти дихання (36 за 1 хв.),
його глибини та ритму з участю допоміжної мускулатури (втяжіння міжреберних проміжків та
яремної ямки, роздування крил носа) у стані спокою. Справа перкуторно відзначається
укорочення звуку від кута лопатки донизу. Аускультативно - вище зони укорочення легеневого
звуку – бронхіальне дихання, від кута лопатки донизу – ослаблене, хрипи вислухати не вдалося.
ЧСС – 128 за 1 хв. Тони серця ритмічні, ослаблені, функціональний шум на верхівці. Живіт
доступний пальпації, не болючий. Фізіологічні випорожнення не змінені. .
Діагностовано гостру правобічну нижньочасткову полі сегментарну пневмонію з залученням
плеври.
1. Вкажіть вид задишки та ступінь дихальної недостатності.
2. Визначте тактику лікування
Ступінь ДН: Акроціаноз та задишка у стані спокою, участь допоміжної мускулатури, втяжіння
міжреберних проміжків та яремної ямки, роздування крил носа, що свідчать на користь ДН ІІІ
ступеня.
Ступені дихальної недостатності:
ДН І ст. – задишка, акроціаноз при фізичному навантаженні, тахікардія, АТ в нормі
SаО2 - 90-94% (PаО2 - 65-80 мм рт. ст.)
ДН ІІ ст. – задишка акроціаноз в стані спокою, АТ підвищений, тахікардія
SаО2 - 89-75% (PаО2 - 50-65 мм рт. ст.)
ДН ІІІ ст. – задишка, апное, ціаноз генералізований, АТ знижений, пульс ниткоподібний
SаО2 - < 74% (PаО2 - < 50 мм рт. ст.)
АБО
ДН-1 ступінь - задишка виникає при звичному фізичному навантаженні;
ДН-2 ступінь - задишка при незначному фізичному навантаженні;
ДН-3 ступінь - значна задишка в спокої
АБО
Класифікація дихальної недостатності для дітей раннього віку.
1-й ступінь – задишка, тахікардія при фізичному навантаженні ( для немовлят фізичне навантаження
– грудне вигодовування, крик, хвилювання) . Парціальний тиск кисню в артеріальній крові – 80-
65 мм рт.ст.
2-й ступінь – задишка, тахікардія в спокої, значне ії підсилення при фізичному навантаженні.
Періоральний ціаноз губ, акроціаноз. Роздування крил носа, втягування міжреберних проміжків
при диханні. Дитина млява, дративлива. Парціальний тиск кисню в артеріальній крові – 65-50
мм рт.ст.
3-й ступінь – задишка до 80-100 дихань в хвилину в спокої. Загальний ціаноз шкіри, слизових. В акті
дихання беруть участь допоміжні м’язи. Може розвинутися гіпоксична енцефалопатія
(порушення свідомості, судоми). Парціальний тиск кисню – нижче 50 мм рт.ст.

Також, ступінь ДН можна оцінити за ДК (дихальним коефіцієнтом) = ЧД:ЧСС – N>3:

ДН І ст. – 2,5-3
ДН ІІ – 2,5-1,5
ДН ІІІ - <1,5
Вид задишки: змішаний (експіраторно-інспіраторний).

Лікування:
Невідкладна допомога на догоспітальному етапі
1. Надати дитині підвищене положення, піднімаючи головний кінець, або положення на боці.
2. Звільнити від здавлюючого одягу.
3. Відновити прохідність дихальних шляхів:
 Очистити ротову порожнину від слизу пальцем, загорнутим бинтом, носовою хусткою;
 Відсмоктати вміст носових ходів і ротової порожнини за допомогою гумової груші, провести
туалет носа, при значному набряку слизової оболонки застосувати судинозвужувальні краплі;
 При западанні язика надати дитині положення на спині з максимальним розгинанням голови,
висунути нижню щелепу вперед, очистити ротову порожнину і ввести повітропровід.
4. Забезпечити доступ свіжого повітря, надходження кисню за допомогою катетера, маски.
Допомога на госпітальному етапі
1. Лікування та спостереження в умовах відділення інтенсивної терапії під контролем
гемодинаміки та сатурації О2.
2. Постільний режим, з нормалізацією температури режим розширюють протягом 2—3 днів
3. Харчування - має відповідати вікові, у гострому періоді хвороби - механічно і хімічно щадна
їжа. Кількість рідини збільшують на 20% порівняно з віковими нормами.
4. Разом з торакальним хірургом вирішити питання про плевральну пункцію та бронхосанацію.
5. Оксигенотерапія (при Sa02<90%) зволоженим киснем (50-60%) через носовий катетер, маску
6. Забезпечити венозний доступ
7. Якщо бактеріальна етіологія - антибактеріальна терапія в/в 7 днів (2 антимікробних препарати з
розрахунку максимальних доз з використанням цефалоспоринів ІІІ покоління:
амоксицилін/клавуланат (амоксиклав, аугментин) 60-120 мг в/в + цефепiм 6-8 мг в/в ???
 8. Інфузійна дезінтоксикаційна терапія (розрахунок об’єму рідини з урахуванням ентеральних
надходжень).
9. З метою розвантаження малого кола кровообігу в/в: 2.4% розчин еуфіліну 3-5 мг / кг, 0,05%
розчин строфантину або 0,06% розчин корглікона - 0,1 мл / рік життя, 1% розчин лазиксу - 1-2
мг / кг, глюкокортикоїди - 2 мг / кг по преднізолону.
10. Протизапальна т-пія (мефенамінова кислота, ереспан та ін.) - пригнічують активність
медіаторів запалення
11. Антиоксиданти (вітаміни А,Е) 7- 10 днів
У тяжких випадках - ДН III і навіть II ступеня при наявності у дитини рясної кількості мокротиння, яку вона не
може сама відкашляти, є показанням до активної санації трахеї і бронхів: інтубація трахеї и «лаваж»
(промивання ізотонічним розчином хлориду натрію (0,5-1 мл/кг) з антибіотиками, а також ІВЛ.
12. Симптоматично:
- Муколітики (ацетилцистеїн – 2-3 дні, потім -> амброксол)
- Антипіретики: парацетамол, ібупрофен ( при t ≥ 38,5С)
Показання до ШВЛ:
Абсолютні:
- зупинка дихання; його патологічні типи;
- нестабільна гемодинаміка (шок);
- виразні порушення свідомості (кома, сопор).
Відносні:
- зниження РО2 <45 мм рт. ст.;
- підвищення РСО2 > 60 мм рт.ст.;
- рН артеріальної крові – < 7,35;
- важка СН, набряк легень; виразна інтоксикація.

ЗАК: норма;
ЗАС: нефротичний синдром:
Повний:
1. набряки м'які
2. протеїнурія > 3-3.5 г (до 10 г / добу) (норма - <0,033г)
3. гіпопротеїнемія (сироватковий альбумін низький (якщо < 25 г/л – діагноз точний))
4. диспротеїнемія (за рахунок збільшення α2 - глобулінової фракції (коефіцієнт а/г - <1)).
5. гіперхолестеринемія (>6,0 ммоль/л)
Неповний: відсутність одного з вищевказаних симптомів

БОХІМІЯ: СРБ і гамма глобуліни підвищені, запальний процес:

- СРБ – норма 0-5 мг/л
- Гамма-глобуліни – норма – 10,5 г/л
РЕНГЕН: Тетрада Фалло (кардіомегалія, вигляд чобітка):
- Серце має форму «черевика»
- Недостатньо виражений легеневий судинний малюнок
- Збільшення правого передсердя
Тетрада Фалло:
1. стеноз вивідного тракта правого шлуночка;
2. дефект міжшлункової перегородки;
3. декстрапозиція аорти (виявляється нетипове високе відходження аорти від лівого шлуночка або ж аорта
взагалі відходить від правого шлуночка)
4. гіпертрофія правого шлуночка.
+ при тріаді - є всі ознаки тетради, окрім неправильного відходження аорти;
+ при пентаді - є всі ознаки тетради + дефект міжпередсердної перегородки.

ЕКГ: АВ-екстрасистолія по типу бігеменії (кожна друга):

a) в верхній част. вузла: негативний Р перед QRS, інтервал PQ вкорочений

b) в середній част.: Р зливається з QRS

c) в нижній част.: негативний Р після QRS

- неповна компенсаторна пауза

- QRS не змінений

Задача 5

Пароксизмальна тахікардія
До шкільного педіатра звернувся хлопчик 12-років зі скаргами на раптовий біль в ділянці серця,
відчуття стиснення за грудиною, головокружіння та одноразове блювання. Стан дитини погіршився
на уроці фізкультури після фізичного навантаження. З анамнезу відомо, що зазначені скарги вже
турбували хлопчика раніше декілька разів під час заняття фізкультурою.
При огляді звертає на себе увагу блідість шкіряних покровів, ціаноз губ, підвищена пітливість та
пульсація яремних вен. Перкуторно межі серця відповідають віковій нормі; аускультативно –
виражена тахікардія (180 за хв.), тони серця посилені. Дихання везикулярне, 22 за хв. Живіт м’який,
доступний глибокій пальпації. Печінка та селезінка не пальпуються. Сечовипускання без
особливостей.
При подальшому обстеженні на ЕКГ: частота серцевих скорочень 180 ударів за хв., незвичайний
зубець Р, не змінений комплекс QRS, тривалість його не перевищує 0,12 секунд.
Завдання:
1. Встановити діагноз.
2. Невідкладна допомога на догоспітальному та госпітальному етапах.
 1. Надшлуночкова пароксизмальна тахікардія.
2. Догоспітальний етап:
- Хворого слід заспокоїти, звільнити дихальні шляхи від зовнішніх перешкод (розстібнути комірці,
тощо).
- Спочатку - методи рефлекторної дії на тонус блукаючого нерва: натискання на очні яблука (зараз не
використовується через ризик відшарування сітківки), корінь язика, масаж каротидного синуса,
затримка дихання - ці прийоми дозволяють купувати тільки напади суправентрикулярної тахікардії,
причому в основному в ранні терміни їх виникнення.
- надати дитині підвищене, напівсидячи положення;
- забезпечити доступ свіжого повітря;
- седативна терапія: настоянка валеріани 10-20 крапель, корвалол 1 крапля на рік життя або седуксен

3. Госпітальний етап:
За відсутності ефекту  антиаритмічні препарати: аденозин (препарат 1-ї лінії) або
в/в недігідропіридиновий БКК (верапаміл або дилтіазем) або β-блокатор (анаприлін).
- За відсутності ефекту протягом 1 години напад слід купувати за допомогою парентерального
введенення антиаритмічних препаратів.
a) При шлуночковій формі ПТ найбільш ефективними є новокаїнамід та лідокаїн.
b) У хворих із застійною серцевою недостатністю купування нападу слід починати з в/в
введення серцевих глікозидів (строфантин, ізоланід і ін.).
- При нападах ПТ, що часто повторюються, з профілактичною метою призначають
антиаритмічні препарати перорально протягом тривалого часу.
- У випадках неефективності лікарської терапії застосовують метод дефібриляції.

— оксигенотерапія 40% зволоженим киснем;

— 0,25% розчин ізоптину 0,1-0,5 мг/кг маси внутрішньовенно
струминно повільно на 20 мл 10% розчину глюкози крім синдрому
передчасного збудження шлуночків;
— при відсутності ефекту – 10% розчин новокаїнаміду 3-6 мг/кг маси
на 10-15 мл ізотонічного розчину натрію хлориду разом з 1%
розчином мезатону (0,1-0,3 мл) внутрішньовенно струминно
повільно;
— через 1,5-2 год – 0,05% розчин строфантину 0,01-0,05 мг/кг маси
(0,1-0,3 мл залежно від віку) з 10% розчину глюкози
внутрішньовенно струминно повільно (не використовується при
синдромі передчасного збудження шлуночків.

Пароксизмальна тахікардія – раптове прискорення ЧСС 140-220/хв з правильним регулярним ритмом

(раптовий початок і кінець)
1) НАДШЛУНОЧКОВА:
1. ПЕРЕДСЕРДНА (моно-/мультифокальна):
- синусовий, регулярний ритм
- ЧСС – 140-220
- Деформований Р перед незміненим QRS
2. AV-ВУЗЛОВА:
-регулярний ритм
- ЧСС – 140-220
- відсутній Р
- незмінений QRS
ШЛУНОЧКОВА:
- безладдя між QRS і Р
- деформація і розширення QRS (0,12 сек.)+ дискордантно Т

БІЛЕТ 6
Задача 6
1. 16-річна дівчина звернулась до лікаря зі скаргами на переривчастий біль та набряк обох кісточок,
що триває протягом останнього місяця. На даний момент вона не скаржиться на біль. Коли біль
виникає, то він настільки сильний, що дівчина не може ходити. Лихоманка чи озноб при цьому
відсутні. Дівчина живе активним статевим життям, має одного статевого партнера протягом 12
місяців. Температура тіла 37°C (98,6°F), пульс – 80 ударів/хв, тиск - 145/87 мм.рт.ст. Обстеження не
виявило жодних патологій та болю в суглобах. На щічній слизовій ротової порожнини
спостерігається безболісна виразка. Легені на аускультації чисті. Кардіологічне обстеження не
виявило ніяких патологій. Дані лабораторного обстеження наступні:
Вміст лейкоцитів 4000/мм3
Сегментоядерні нейтрофіли 65%
Еозинофіли 3%
Лімфоцити 25%
Моноцити 7%
Вміст тромбоцитів 60.000/мм3
ШОЕ 100 мм/г
Сироватка
Антинуклеарні антитіла 1:320
Анти-ДНК антитіла позитивний тест
Швидкий реагін плазми 1:16
Ревматоїдний фактор негативний тест

Сеча
Білок 3+
Циліндри червоних кров. Тілець негативний тест
Червоні кров’яні тільця жодних
Білі кров’яні тільця 10–20 в полі зору мікроскопа
Рентген кісточок не показав інших патологічних змін, окрім набряку тканин. Який з наведених
діагнозів є найбiльш імовірним?

Діагноз: СЧВ, гострий перебіг (?), активна фаза, активність Іст (?), артларгії.
Тактика лікаря:

Лікування:
А) Загальна т-пія:
1. Сонцезахисні креми
2. Кальцій, віт Д (захист від ГК)
3. Контроль АТ
4. Офтальмолог
Б) Патогенетична т-пія:
1. ГК: преднізолон по 0,5-1 мг/кг маси тіла 4-8 тижні (до зниження активності); потім -
підтримуюча терапія – 12,5-15 мг 2-3 роки (все житття)
2. Цитостатики (при високій активності):
- Азатіоприн 1-4 мг на кг 2 міс; потім підтримуюча - 0,5-1 мг на кг тривало
 - метотрексат — 10-15 мг/тиж – 4-6 тижнів
- циклофосфамід до 5 мг на кг при люпус нефриті, при ураж цнс
3. НПЗП? (диклофенак 2-3 мг, мелоксикам)
4. Терапія одним із амінохінолінових препаратів при низькій активності процесу: -
гідрохлорохін (делагіл 5-7 мг на кг на день або плаквеніл 8 мг на кг на день)
5. При неефективності біологічні препарати – адалімумаб
В) Антикоагулянти – 75 мг аспірину
Діагноз системного червоного вовчака ставлять при поєднанні 3-х великих ознак (одна з них обов’язкова —
наявність «метелика», LE-клітин у великій кількості або антинуклеарного фактора у високому титрі,
гематоксилінових тілець).

Завдання 4
ЗАС
Повышены лейкоциты, слизь, бактерии = инфекция мочевыделительных путей

Завдання 5
Экскреторная урография:
Слабо констрастируется чашечно-лоханочная система левой почки. Возможно, отек и спазм чашечек
и лоханок из-за пиелонефрита.
Гипоплазия правой почки - она небольших размеров, чашечки сближены, шейки их укорочены,
форниксы деформированы
Завдання 6
ЭКГ:
Ритм синусовый, правильный. Высокие амплитуды зубца S в левых отведениях (V4-6), высокий R в
правых (V2) свидетельстуют о гипертрофии правого желудочка
 Білет 7
Завдання 1 задача

У доношеного новонародженого з масою тіла 2900 г від 3-Ї вагітності 1-х пологів….

Попередній діагноз: Гемолітична хвороба новонароджених, резус-конфлікт, жовтянична форма,

сер.ст.тяжкості (по білірубіну)? (по Нв - важка ступінь)

Тактика ведення:
1. ОЗПК (замісне переливання крові) донорською кров’ю (одногрупна резус-негативна еритроцитарна
маса і плазма АВ(ІV) у співвідношенні 2:1) О(І) резус негативної належності терміном заготовлення не
більше 3-х діб в об’ємі 2 ОЦК: 2 х 85 х 2,9 = 500 мл.
Показання до ОЗПК: Загальний білірубін > 80, гемоглобін < 100 г/л + Погодинний приріст білірубіну -
≥ 7 мкмоль/л, співвідношення рівнів загального білірубіну сироватки (мкмоль/л) та альбуміну (г/л) - 6,8-12,2
2. Фототерапія
При неефективності - полівалентний імуноглобулін 500 мг/кг протягом 4 годин в/в. Можна
повторити 2-3 рази. (блокування антигенних детермінантів еритроцитів і макрофагів, запобігання
негативному впливу на них материнських антитіл)
3. Інфузійна терапія (10% розчин глюкози)
 4. Сорбенти

Профілактика:
• Специфічна профілактика резус-імунізації проводиться шляхом введення анти-D-імуноглобуліну всім
резус-негативним породіллям, які не мають антитіл і народили резус-позитивних дітей, у перші 72
години внутрішньом’язово в дозі 200 мкг. При оперативних втручаннях (кесарів розтин) дозу
збільшують до 300 мкг. Також показано введення після аборту.
• Антенатальна профілактика рекомендована всім резус-негативним жінкам у терміні гестації 28-30
тижнів в дозі 300 мкг, або в терміні 28 і 34 тижні по 100 мкг.

Завдання 2
Загальний аналіз крові
1 місяць:
Лейкоцити норма (6,5-13,8)
Еритроцити знижені (норма 3,8-5,6)
Гемоглобін знижений (115-175)
Гематокрит знижений (30-50%)
КП знижений (0,85-1,1)
Ретикулоцити норма (3-15)
Тромбоцити норма (180-400)
Метамієлоцити, мієлоцити норма
П/я норма (0,5-4)
С/я норма (15-45)
Еозиноф. Норма (0,5-7)
Базофіли норма (0-1)
Лімфоцити норма (40-76)
Моноцити норма (2-12)
Висновок: Дефіцитна анемія, можемо припустити ЗДА

Завдання 3
Біохімія- нема((
В відповідях: АСЛО, стрептококова інфекція, ГРЛ, гломерулонефрит

Завдання 4

Завдання 5
ВІДПОВІДЬ: Сегменатарна пневмонія (гомогенне затемнення з чіткими межми, яке відповідає двом
сегментам правої легені (4,5?)
Завдання 6

Повна блокада ЛНПГ НЕповна блокада ЛНПГ

1. комплекс QRS - типу rR’/RR’/Rr’ (літера М) або R’ (літера Л) в V5-V6 (I, aVL)
2. QRS > 0,12 c QRS – 0,10-0,12 c
3. депресія ST + негативний Т в V5-V6 
(депресія/ елевація/на ізолінії ST + Т
позитивний/негативний)
4. елевація SТ - в V1 – V1 
5. ЕВС – горизонтальна (вліво) ЕВС - норма

Білет 8
 Дитині 9 місяців, доставлений швидкою допомогою зі скаргами матері на судоми із
знепритомленням…

Попередній діагноз: Рахіт, період розпаду, важкий ступінь. Явна спазмофілія, еклампсія?.
Тяжкий ступінь - ураження кісток в 3 відділах скелету:
 виражені кісткові деформації, рухова загальмованість
 “О”, “Х” – подібні деформації нижніх кінцівок
 затримка розвитку статичних функцій
 знижений м’язовий тонус, підвищена рухливість суглобів
 збільшення печінки, селезінки
 функціональні порушення з боку серцево-судинної, травної, сечовидільної систем.
Невідкладна допомога:
1) На догоспітальну етапі при виникненні судом - створити домінантне вогнище збудження
шляхом механічного подразнення шкіри і слизових оболонок («струшування» дитини,
поплескування, зрошування обличчя холодною водою тощо), забезпечити адекватну
вентиляцію.
2) Невідклана допомага:
1. Седуксен 0,5% розчин – протисудомний препарат – при судомах, ларингоспазмі (по 0,1 мл/кг
маси тіла в/в або в/м (дітям до 3 міс. по 03 мл; до 1 року- 1 мл, старше року - 1,0-1,5 мл)
2. При відновленні судом - 20 % розчин натрію оксибутирату
3. Магнію сульфат 25% р-н в/в 1 раз на добу (0,2 мл/кг)
4. 10% р-н кальцію глюконату, потім - перорально 10 днів
5. Інгаляції кисню
3) При необхідності продовження терапії рахіту вітаміном Д його призначають через 3—5 днів
після зникнення проявів явної спазмофілії і від початку введення препаратів кальцію.
4) Заспокійливі засоби (відвар кореня валеріани, собачої кропиви тощо)
5) У раціоні дітей обмежують вживання коров’ячого молока (великий вміст фосфатів) і
збільшують кількість овочевих страв.
Лікування рахіту:
Неспецифічна терапія:
• Раціональне харчування
• Режим дня, тривале перебування на свіжому повітрі, фізична активність
• Догляд; гігієнічні ванни
• Загальнозміцнюючі засоби: АТФ, кокарбоксилаза, оротат калію, карнітіну хлорид, панангін, рибоксин,
вітаміни Е, С, В
• Стимулятори: апілак, метилурацил, пентоксил, нуклеінат натрію.
• Фізіотерапія: лікувальні ванни, парафіно-озокеритові аплікації, масаж, ЛФК;
• При грудному вигодовуванні недоношених хворих на рахіт дітей в період лікування призначають
препарати кальцію (гліцерофосфат кальцію по 0,05 г в першому і по ОД г в другому півріччі або
глюконат кальцію по 0,15-0,25 г 2 рази на день) протягом 1-1,5 місяця
Специфічна – вітамін Д 5000 МО 30-45 днів.
У подальшому для попередження загострень та рецидивів хвороби - по 2000 МО протягом 30 днів 2-3 рази на
рік з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці до 3-5 річного віку.

Спазмофілія (дитяча тетанія, рахітична тетанія) – це схильність до судом у дітей віком 6 -18 місяців,
патогенетично пов'язана з рахітом.
Етіологія:
• при застосуванні ударної дози препаратів вітаміну D або під впливом тривалого ультрафіолетового
опромінювання у весняний час -> підвищення рівня активного метаболіта віт. D в крові -> підвищення
відкладення кальцію в кістки -> гіпокальціємія.
• Провокуючі фактори виникнення судом: алкалоз (настає внаслідок гіпервентиляції (тривалий плач,
крик), повторних блювань або передозування лужних розчинів при корекції ацидозу)
Патогенез:
В основі - порушення фосфорно-кальцієвого обміну, які супроводжуть у дитини рахіт:
• Гостра гіперпродукція кальцитріолу пригнічує функцію паращитовидних залоз, стимулює
всмоктування солей кальцію і фосфору в кишечнику і реабсорбцію їх і амінокислот в ниркових
канальцях -> підвищується лужний резерв крові з розвитком алкалозу.
• Кальцій активно відкладається в кістках і швидко виникає гіпокальціємія (до 2-1,7 ммоль/л)
• + виникає гіперкаліємія -> сприяє підвищенню збудливості нервової системи -> підвищена
збудливість дитини, судорожну готовність.
Явна спазмофілія:
1. Ларингоспазм – гостре звуження голосової щілини, яке супроводжується ціанозом, гучним вдихом,
«півнячим криком», різким переляком дитини.
• Легке/помірне звуження - блідістю шкіри і утрудненим хриплим вдихом, після чого настає шумний
видих - “півнячий крик”
• При повному закритті голосової щілини - ціаноз, “ловить ротом повітря”, покривається липким
холодним потом, можлива короткочасна втрата свідомості; через декілька секунд появляється
шумний видих і поступово відновлюється нормальне ритмічне дихання.
• Після нападу діти переважно засинають.
• Напад ларингоспазму при тривалій зупинці дихання (більше 2-3 хв.), що буває дуже рідко, може призвести до
смерті дитини.
• Летальний кінець може настати також внаслідок раптової зупинки серця (тетанія серця).
2. Карпопедальний спазм – тонічне скорочення м'язів стоп і кистей з подальшим реактивним набряком цих
частин тіла.
• Може тривати годинами, іноді протягом декількох днів.
• кінцівки зігнуті у великих суглобах, пальці кисті зібрані в кулак або розігнуті, формуючи “руку
акушера” + стопи в стані підошвового згинання, пальці підошвово зігнуті (рез equinus).
• Можливий спазм інших м'язів або гладкої мускулатури.
3. Еклампсія – найважча форма спазмофілії – напад клоніко-тонічні судоми, що виникають слідом за
короткочасними тонічними судомами.
• Під час еклампсії може наступити зупинка серця або дихання.
• напад починається з посмикування мімічних м’язів -> судоми кінцівок, ригідність потиличних
м’язів, виникає ларингоспазм і розлад дихання, ціаноз
• Дитина втрачає свідомість, з’являються піна на губах, самовільне сечовипускання та дефекація
• Тривалість нападу - від декількох секунд до 20-30 хв., іноді до декількох годин.
У дітей першого року частіше спостерігаються клонічні судоми, у старших – переважно тонічні.
Спазмофілію диференціюють від інших захворювань, що супроводжуються судомами:
1. тетанія новонароджених - розвивається в перші дні життя дитини,
2. судомний синдром у перші 1—3 місяців, пов’язаний із перенесеною травмою мозку прн народженні
дитини,
3. менінгоенцефаліт із судомним синдромом (окрім можливих судом, є відповідна неврологічна
симптоматика, відповідні зміни спинно-мозкової рідини).
4. фебрияльні судоми - при різних захворюваннях, що протікають з підвищенням температури. При
цьому немає гіпокальціємії, гіперфосфатемії, алкалозу.
5. з епілепсією, що проводиться на основі даних анамнезу, ЕЕГ, біохімічного аналізу крові.

Завдання 2
 Дитині 1 рік
Лейкоцити норма (6-12)
Еритроцити норма (3,6-4,9)
Гемоглобін норма (110-135)
Гематокрит незначно знижений (30-50%) десь до 41 пише
КП норма
Ретикулоцити знижені (3-15)
Тромбоцити норма (180-400)
Мієлоцити, метам. Норма
Палички норма (0,5-4)
Сегменти норма (15-45)
Еозинофіли норма (0,5-7)
Базофіли норма (0-1)
Лімфоцити норма (38-72)
Моноцити норма (2-12)
Висновок: напевно все ок, але це не точно

Завдання 3

Щільність сечі норма до 1025 (1030)

рН норма (5-7)
Білок не норма (норма - < 0,033)
лейкоцити багато
плоский епітелй багато
Висновок: інфекція сечовивідних шляхів (пієлонефрит, цистит?)
Завдання 4

Загальний білок норма (45-75)

Альбумін незн.підв (норма 40-55) Альбуміни 60%, Глобуліни 40% !!!
Глобулін незн знижений (45-60)
АЛТ високі, АСТ тоже
альфа-амілаза висока (25-125)
ЛФ висока (до 350)
білірубін загальний високий за рахунок прямого
ХС норма (3,5-7,5)
Висновок: Цитолітичний синдром (АЛТ, АСТ, ЛФ високі + білірубін високий за рахунок обох
фракцій) + висока амілаза  Печінкова жовятниця + панкреатит?

Завдання 5

Правостороння середньосегментарна пневмонія

Завдань 6,7 немає

Білет 9

1. Нефротичний синдром (гіперпротеїнурія (до 2,5-3 г), гіперхолестеринемія (до 4,5 г),
гіпопротеїнемія (60-80 г/л), диспротеїнемія, збільшення альфа-2 глобулінової фракції – до
8-10 %).
2. Різке підвищення проникності базальної мембрани, виражена селективна протеїнурія.
Мінімальні зміни (ліпоїдний нефроз) – назва форми пов’язана з практично повною
відсутністю змін у препараті на світло-оптичному рівні. При електронній мікроскопії
базальна мембрана інтактна, депозитів нема, констатується тільки злиття малих відростків
подоцитів.
3. Гострий гломерулонефрит, непроліферативна форма: хвороба мінімальних змін.
 2-4 роки: пік захворюваності на нефропатію з мінімальними змінами.

1. Режим — ліжковий тільки в тяжких випадках.

2. Дієта — обмеження рідини та солі, білків тваринного походження . У разі зникнення
набряків, нормалізації артеріального тиску, покращення функції нирок дієта
розширюється.
3.Антибіотики (оптимально-захищені пеніциліни). Термін призначення антибіотиків
визначається індивідуально в залежності від наявності хронічних вогнищ інфекції..
1. При набряках , артеріальній гіпертензії, ознаках серцевої недостатності, ангіоспастичній
енцефалопатії— діуретики: лазикс, фуросемід, гіпотіазид, урегіт та ін.
2. При артеріальній гіпертензії — блокатори кальцієвих каналів, β-блокатори, інгібітори
АПФ та ін.
3. Антикоагулянти, антиагреганти (гепарин, курантил, трентал) — за наявності симптомів
гіперкоагуляції і порушень мікроциркуляції
4. Зменшення рівня протеїнурії дозволяє контролювати набряки і ускладнення
нефротичного синдрому, запобігти чи зменшити швидкість прогресування захворювання.
Для цього застосовуються інгібітори АПФ і блокатори рецепторів ангіотензину, які
знижують рівень протеїнурії незалежно від гіпотензивного ефекту
III. Патогенетична терапія:
1. Стандартна терапія НС складається з 6-тижневого курс преднізолону (преднізону) в
дозі 2 мг / кг маси в день або 60 мг / м2. Після закінчення 6 тижневого курсу переходять
на прийом преднізолону в альтернуючому режимі (через день). При цьому доза
знижується до 40 мг / м2. Такий режим прийому препарату передбачений протягом 4-6
тижнів, потім проводиться поступове зниження дози до 10 мг / м2 в тиждень, а іноді
повільніше до повного скасування. При 6 тижневому початковому курсі загальна
тривалість лікування стероїдами повинна досягати 4-5 міс.
2. При частому рецидивуванні і стероїдзалежності – алкілуючі агенти з цитостатичними
властивостями – циклофосфамід (2 мг / кг) або хлорамбуцил (0,2 мг / кг) протягом 8-12
тижнів в поєднанні з альтернючим прийомом преднізолону.
3. При відсутності ефекту - циклоспорин (інгібітор кальцінейріна, що пригнічує
транскрипцію РНК інтерлейкіну-1 і за рахунок цього пригнічує патологічну
актівностьТ-лімфоцитів), мофетилу мікофенолат, рітуксімаб.

Інфекційний мононуклеоз (помірний лейкоцитоз (до 20 000/мкл) з високим відсотком лімфоцитів

(>50 %)), дефіцитна анемія?
Залізодефіцитна анемія, білірубінемія за рахунок прямого білірубіну (обструкція мб?)

Еритроцитурія.
Еритроцити в сечі здорової дитини будь-якого віку відсутні або визначаються поодинокі (1-2 в полі
зору). Перевищення цього показника завжди свідчить про захворювання сечовивідних
шляхів( гломерулонефрит, пухлина, сечокам’яна хвороба, травматичне ураження) і вимагає
проведення подальших кількісних тестів з підрахунку клітинних елементів.
Односторонній міхурово-сечовідний рефлюкс 1 ступеня.
Запуск епізоду надшлуночкової тахікардії (з вузькими комплексами, схожими на нормальні).
Ритм несинусовий, нерегулярний. Терміном «суправентрикулярні тахікардії» (СВТ) називають
порушення ритму серця, які характеризуються формуванням імпульсів на рівні АВ-вузла або вище з
частотою 100 і більше ударів за хвилину. Атріовентрикулярна вузлова тахікардія?
Пароксизмальна тахікардія – раптове прискорення ЧСС 140-220/хв з правильним регулярним
ритмом (раптовий початок і кінець)
НАДШЛУНОЧКОВА:
1. ПЕРЕДСЕРДНА (моно-/мультифокальна):
- синусовий, регулярний ритм
- ЧСС – 140-220
- Деформований Р перед незміненим QRS
2. AV-ВУЗЛОВА:
- регулярний ритм
- ЧСС – 140-220
- відсутній Р
- незмінений QRS

• Вдарте 5 разів по спині дитини в її середній частині основою долоні, коли дитина находиться в
положенні сидячи, на колінах лежачи чи лежачи.
• Якщо обструкція продовжується, встаньте позаду дитини і обхватіть руками її тулуб; стисніть одну
руку в кулак і помістіть його на живіт дитини одразу нижче грудини; положіть другу руку на кулак і
різко натисніть на живіт дитини в напрямку всередину і догори (див. малюнок 4). Повторіть цю
процедуру (прийом Геймліха) 5 разів при потребі.
• Якщо обструкція зберігається, перевірте ротову порожнину на наявність будь якої перешкоди, яку
можливо видалити механічно.
• При необхідності повторіть послідовно усю процедуру, починаючи з ударів по спині.
• Прийом Геймліха для видалення стороннього тіла із дихальних шляхів дитини, що задихається
більш старшого віку.
Після виконання процедури ми повинні перевірити порожнину рота на наявність стороннього тіла.
Всі видимі сторонні тіла мають бути видалені. Необхідно у дітей очистити дихальні шляхи від
виділень. Перевірити дихання ще раз.

Білет 10
Дівчинка 6 років хворіє другу добу. Захворіла гостро, коли підвищилась температура тіла до 38,3° С,
з'явився сухий, нападоподібний кашель. Дівчинка стала неспокійна, дратівлива.
Об'єктивно: Загальний стан дитини середнього ступеня важкості. Температура тіла 38,4° С, ЧД 36 у
хв., ЧСС 110 у хв., АТ 118/78 мм.рт.ст. Шкіра тілесного кольору, звичайної вологості, висипки
немає. Гіперемія шкіри щік. Слизова оболонка ротоглотки гіперемована, нальотів на мигдаликах
немає. Видих подовжений, шумний свистячий, «wheezing”, який чути на відстані від дитини.
Перкуторно над легенями визначається коробковий відтінок легеневого тон. Аускультативно
вислуховується жорстке дихання, видих подовжений, багато сухих свистячих хрипів з обох боків.
Тони серця ритмічні, гучні. Живіт м'який, безболісний при пальпації. Печінка на 1 см нижче краю
реберної дуги. Селезінка не палькується. Стілець і діурез в нормі.

Попередній діагноз
На основі скарг на підвищення температури, сухий нападоподібний кашель, клінічного огляду:
експіраторна задишка, шумний свистячий, «wheezing”, який чути на відстані, аускультації: жорстке
дихання з сухими хрипами
Можна встановити діагноз - Гострий обструктивний бронхіт. ДНІ?(тахіпное, тахікардія)
ДН І ст. – задишка, акроціаноз при фізичному навантаженні, тахікардія, АТ в нормі
SаО2 - 90-94% (PаО2 - 65-80 мм рт. ст.)
ДН ІІ ст. – задишка акроціаноз в стані спокою, АТ підвищений, тахікардія
SаО2 - 89-75% (PаО2 - 50-65 мм рт. ст.)
ДН ІІІ ст. – задишка, апное, ціаноз генералізований, АТ знижений, пульс ниткоподібний
SаО2 - < 74% (PаО2 - < 50 мм рт. ст.)

План обстеження
ЗАК: лімфоцитоз при вірусній етіології; лейкоцитоз з зсувом вліво, нейтрофільоз, прискорене ШОЕ при
бактеріальній етіології
Рентген: горизонтальне положення ребер, підвищення прозорості легеневих полів, сплощення купола
діафрагми (ознаки «здуття легень»), посилення легеневого малюнку і розширення коренів.
Лікування:
А) Загальні рекомендації:
- постільний режим у період гарячки і 2-3 дні після нього
- молочно-рослинна гіпоалергенна дієта збагачена вітамінами з рясним питвом
- відволікаючі процедури (гарячі ручні й ножні ванни з підвищенням температури до 41 °С протягом 15-
20 хвилин, банковий масаж)
Б) Медикаментозна терапія:
1. Бронхолітична:
a) бета-2-адреноміметики в інгаляції: сальбутамол через небулайзер (1-2 дози 2-3 рази на день)
b) метилксантини (еуфілін) в/в 2,4 % розчин або в /м 24 % із розрахунку 4 мг/кг
c) холінолітики - солутан 1-2 краплі на І рік життя 2-3 рази на день.
d) При неефективності бронхолітиків - ГК системно (преднізолон у дозі 2-3 мг/кг)
2. Симптоматична:
a) Муколітики - ацетилцистеїн, амброксол, бромгексин, муковент, лазолван
b) Антипіретики (при температурі >38,5°С): парацитамол (15 мг/кг 4 рази на добу); ібупрофен
(10 мг/кг 4 рази на добу)
3. Антиоксидантна: аскорбінову кислоту, тіамін, рибофлавін, вітамін А та Е

НОРМА З ПЕРЕХРЕСТОМ(5 РОКІВ) (На 5-6-й день відбувається перший перехрест, коли
кількість нейтрофілів і лімфоцитів стає однаковою. Далі кількість лімфоцитів збільшується до
60-65 %. У віці 5-6 років відбувається другий перехрест)
Лейкоцити-норма(4-9)
Еритроцити-норма(4,2-4,8)
Гемоглобін-норма(120-150)
Гематокрит-норма? (34-43)-незначно крч
КП-норма(0,8-1)
МСН-норма(26-32)
Тромбоцити-норма(160-390)
Мієлоцити---
Метамієлоцити---
Паличкоядерні-норма(0,5-5)
Сегментоядерні-норма(25-60)
Еозинофіли-норма(0,5-7)
Базофіли-норма(0-1)
Лімфоцити-дорівнюють нейтрофілам-ПЕРЕХРЕСТ в 5-6 років
Моноцити-норма(2-10)
Плазматичні клітини ---
ШОЕ-норма(4-15)

Лейкоцитурія 22-26 в полі зору, поодинокі бактерії, поодинокі еритроцити 1-3 в п/з, збільшений
білок в сечі (норми(до 0,033 г/л)-)
Результати вказують на інфекцію сечовивідних шляхів (цистит)
Висновок: гіпопротеїнемія, диспротеїнемія, гіпоальбумінемія, гіпергамаглобулінемія,
гіперхолестеринемія.
Нефротичний синдром?
 Заг. білок нижче норми (65-85 г/л)
 Альбуміни норма (40-60% від заг. білку)
 Глобуліни вище норми (30-40%), а1 (1-4%), а2 (2-8%), бета до12%, гама до 22%
 Холестерин вище норми(3,7-6,5)
 Креатинін норма(35-110 ммоль/л)
 Сечовина-норма(1,8-6,2)
 Калій-норма(3,5-5,1)
 Натрій-норма (132-156)
 Кальцій-норма(2,3-2,8)

Міхурово-сечовідний рефлюкс 3 ступеня зліва. (розширені миска, частково чашечки та

дифармований міхур зліва)
(При тривалому існуванню МСР, коли настає функціональна декомпенсація сечоводу, останній не в змозі
повністю випорожнитися від сечі. Явища уростазу поступово поширюються на чашково-мискову систему,
викликають підвищення внутрішньониркового тиску, призводять до розвитку гідронефротичної
трансформації. МСР спричинює склерозуючізміни у нирках, формування рефлюкс-нефропатії і вторинне
зморщення нирок, що може призвести до виникнення хронічної ниркової недостатності)
ЧСС= 60/(15*0,04)=100 уд/хв
Тривалість РQ 0,08 сек-вкорочений.QRS-0,12-норма.
Комплекс QRS норма, немає дельта хвиль, це Синдром CLC (Клерка–Леви–Кристеско) або феномен
вкороченого PQ
Для WPW характерним є розширення QRS та дельта хвиля

Діагностика
Клінічна картина
Визначення триптази тучних клітин у сироватці крові.

Невідкладна допомога
 1. Припинити подальше надходження алергену в організм: видалити жало комахи; вище від місця укусу
накласти джгут тривалістю до 25 хв; місце ураження обколоти навхрест 0,1% розчином адреналіну в
дозі 0,1 мл на рік життя в 3-5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду; місце введення обкласти
льодом на 10-15 хв;
2. При блискавичній формі – реанімаційні заходи й інтенсивна терапія за загальноприйнятною
програмою.
3. Хворого покласти на спину, забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів – видалити сторонні
тіла з ротоглотки, закинути голову, вивести нижню щелепу, розкрити рот, налагодити подачу
зволоженого підігрітого 100% кисню через дихальну маску або носовий катетер у кількості 10-12 л/хв
чи забезпечити доступ свіжого повітря.
4. Негайно ввести внутрішньом’язово:
- 0,1% розчин адреналіну у дозі 0,05-0,1 мл на рік життя (не більше 1 мл) і 3% розчин преднізолону
в дозі 5мг/кг у м’язи дна ротової порожнини;
- антигістамінні препарати: 1% розчин димедролу в дозі 0,05 мл/кг (не більше
0,5 мл – дітям віком до 1 року і 1 мл – віком понад 1 рік) або 2% розчин супрастину 0,1-0,15 мл на
рік життя.
5. Забезпечити центральний або периферичний венозний доступ, увести внутрішньовенно або
ендотрахеально 0,1 % розчин адреналіну у дозі 5мкг/кг, надалі у дозі від 1-2 мкг/кг•хв
внутрішньовенно краплинно в 200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду до відновлення
ефективного кровообігу і появи тахікардії. Якщо АТ низький, то болюсне внутрішньовенне введення
адреноміметичних препаратів проводять кожні 10-15 хв до поліпшення стану дитини в дозі: 0,1%
розчин адреналіну 0,05-0,1 мл на рік життя (сумарно до 5 мг) або 0,2% розчин норадреналіну 0,1 мл на
рік життя (не більше, ніж 1 мл) або 1% розчин мезатону 0,1 мл на рік життя (не більше, ніж 1 мл).
6. За відсутності ефекту при низькому АТ внутрішньовенно титровано ввести допамін з індивідуальним
підбором дози пацієнту: 6-8-10 мкг/кг*хв і більше за допомогою інфузійного насоса чи краплинно.
При введенні адреноміметичних препаратів здійснювати постійний контроль ЧСС та АТ.
7. Проводити інтенсивну інфузійну терапію, починаючи з внутрішньовенного введення кристалоїдів в
об’ємі 10-20 мл/кг (розчини Рінгера, ізотонічний розчин натрію хлориду) упродовж 20-30 хв та в
подальшому за відсутністю стабілізації показників гемодинаміки продовжувати внутрішньовенне
введення колоїдів у дозі 10-20 мл/кг. Вибір препаратів, їх співвідношення, об’єм інфузії та швидкість
уведення розчинів визначаються величиною АТ, ЦВТ, станом хворого.
8. Увести внутрішньовенно глюкокортикостероїди: 3% розчин преднізолону 2-5 мг/кг (в 1 мл – 30 мг),
або гідрокортизон 10-15 мг/кг (в 1 мл суспензії – 25 мг), або 0,4% розчин дексаметазону 0,3-0,6 мг/кг
(в 1 мл – 4 мг).
9. Увести внутрішньовенно 1% розчин димедролу в дозі 1-2 мг/кг.
10. При бронхоспазмі та інших розладах дихання – продовжувати оксигенотерапію, внутрішньовенно
ввести 2% розчин еуфіліну в дозі 5 мг/кг у 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду; інгаляції
селективних β2-агоністів (сальбутамол, вентолін) по 2-4 дози через 20 хв при використанні дозованого
інгалятора, по 0,15 мг/кг (максимально 5 мг) або 0,03 мл/кг 0,5% розчину в 3 мл ізотонічного розчину
натрію хлориду при інгаляції через небулайзер; видаляти накопичений секрет із трахеї і ротової
порожнини; при стридорозному диханні і за відсутності ефекту від комплексної терапії – негайна
інтубація, за життєвими показаннями – конікотомія.
11. При явищах шоку, що зберігаються – інтубація трахеї і переведення пацієнта на ШВЛ.
12. Симптоматична терапія.

БІЛЕТ11
Дівчинка 6 років, госпіталізована до стаціонару із скаргами на випорожнення рідкої консистенції з домішками
крові та слизу 4-6 разів на день, біль в нижній ділянці живота, зниження апетиту, дратівливість.
Хворіє протягом 6 місяців, спостерігається гастроентерологом в поліклініці в продовж останнього тижня
відзначається загострення хвороби.
Об’єктивно : дитина млява, зниженого харчування, ЧСС – 100/хв., ЧД – 25/хв., температура тіла 36,6 ° С,
шкіряні покрови бліді, болісність під час пальпації живота в параумбілікальній та здухвинних ділянках. Дані
лабораторних методів дослідження: Загальний аналіз крові: Нв – 90 г/л, еритр.- 3х1012/л, лейк.- 10х109 /л,
ШОЕ- 25 мм/год. Копрограма: колір – жовто-коричневий, консистенція – неоформлена, м’язові волокна,
жирні кислоти, лейкоцити, еритроцити, слиз у великій кількості. Результати інструментальних методів
дослідження: Ендоскопічна картина: слизова оболонка товстої кишки гіперемована, зерниста, численні ерозії
та виразки. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини: без патологічних змін.
1. Діагноз
2. Диф діагноз
3. План додатк обстеження
4. Лікування

1. Неспецифічний виразковий коліт

(Виразковий коліт (ВК) є дифузним неспецифічним запаленням слизової оболонки прямої кишки або прямої
та ободової кишок, що у тяжчих випадках призводить до утворення виразок. Належить до групи
неспецифічних запалень кишківника нез'ясованої етіології.)

на основі скарг : випорожнення рідкої консистенції з домішками крові та слизу 4-6 разів на день, біль в
нижній ділянці живота; даних огляду (болісність живота під час пальпації в здухвинній ділянці); даних ЗАК
(анемія, лейкоцитоз, зб. ШОЕ), копрограми (неоформлена консиситенція, колітичний синдром – лейкоцити,
еритроцити, слиз; даних ендоскопії: слизова оболонка товстої кишки гіперемована, зерниста, численні ерозії
та виразки
можна встановити діагноз : неспецифічний виразковий коліт, хронічний рецидивуючий перебіг,
лівобічний коліт??, перебіг середньої тяжкості, залізодефіцитна анемія.

2. Диф діагноз:
З хворобою Крона

З дизентерією: характерний груповий характер захворювання, при дезентеріїї болісні позиви на

дефекацію, хворобливі почуття при дефекації, ефективна антибакт терапія, позитивні результати бак
досліджень, гостре захворювання.
Диф діагностика з іншими колітамиіншими колітами (мікроскопічним, інфекційним, ішемічним і
радіаційним), дивертикулітом, пухлинами, функціональною діареєю.

3. Додаткове обстеження:
ЗАС (можливе ураження нирок – лейкоцитурія, гематурія, циліндрурія)
2. Б\Х (гіпопротеїнемія, гіпоальбумінемія, підвищення рівня С-реактивного
білка, зниження заліза й електролітів крові;)
 1. Непряма РІФ: р-АNCA (антитіла класу IgA до антигенів цитоплазми нейтрофілів - утворюються до
ферменту мієлопероксидази, і деяких інших ферментів (катепсину G, лактоферрину, лізоцину та
еластази):
• допомогає підтвердити наявність автоімунного захворювання судин
• провокують вивільнення з клітин різних БАР -> руйнування стінок судин і розвиток
геморагічного васкуліту
+ ASCA Ig A ,ASCA Ig G (антитіла до фрагменту клітинної стінки Sacchаromyces cerevisiae, що
використовується для диференціальної діагностики ЗЗК)
1. Бактеріологічне дослідження калу

4. Гістологічне дослідження біоптату товстої кишки (При НВК уражається лише слизова обоонка,
при ХК – трансмуральне, тобто на всі шари, запалення)
5. Іригорграфія (місцева гіпермобільність (прискорене визволення ураженої ділянки від контрастної
речовини), часто з болючими відчуттями; при тяжкому перебігу - синдром "вільного переміщення",
порушення гаустрального малюнку (асиметрія, деформація до повного зникнення), укорочення кишки і
зміщення (згладжування) природних вигинів, після спорожнювання - стовщення складок, їхній подовжній
напрямок ("причесаний рельєф"), плямистий ("мармуровий") малюнок, у місцях ерозій і виразок –
скупчення барієвої суспензії.

4. ЛІКУВАННЯ:
1) Дієта – з обмеження жирів і вуглеводів, підвищеним вмістом білків, виключення молочних продуктів,
круп, хлібобулочних виробів, свіжих овочей і фруктів
При середньотяжких і тяжких форма – парентеральне харчування:
Призначити суміш Modulen IBD - містить протизапальний фактор росту TGF-β2, що сприяє
зменшенню запального процесу в кишечнику
2) Медикаментозна т-пія:
А) Базисна терапія:
1. Препарати 5-аміносаліцилової кислоти та сульфапіридина (сульфасалазин, месалазин, пентаса)
2. Кортикостероїди (преднізолон, метилпреднізолон, будесонід) – системно/ректально
Показання до призначення ГК:
o мала успішність двотижневого курсу терапії препаратами 5-АСК;
3. Імуносупресанти (азатіоприн, меркаптопурин) - при відсутності ефективності двовотижневої т-пії ГК
4. Біологічна терапія (інфліксимаб,адалімумаб) - при активному, стероїд-резистентному ВК, який не
піддається контролю 5-АСК і тіопуринами
Б) Симптоматична терапія:
1. Антидіарейні препарати, ентеросорбенти (смекта, ентеросгель, холістерамін)
2. Антихолінергічні препарати (реасек, імодіум)
3. Спазмолітики (но-шпа, мебеверин, бускопан)
4. Седативна терапія
5. Анаболічні гормони (ретаболіл, нерабол)
6. Ферментні препарати, що не містять жовчних кислот (панкреатин, креон)
7. Антибактеріальна т-пія — при приєднанні вторинної інфекції чи загостренні осередків хронічної
інфекції (метронідазол, амікацин)
Еозинофілія
 Лекоцити норма (4-9 на 10 в 9 г/л)
 Еритроцити норма (3,5-4,5)
 Гемоглобін норма (нижня межа 120 г/л)
 Гематокрит норма (35-45)
 КП норма (0,85-1)
 Ретикулоцити норма (0,5-2%)
 Тромбоцити норма (250-400)
 П\я норма (1-5%)
 С\я норма (40-60)
 Еозинофілис↑ (норма до 5%)
 Лімфоцити (норма)
 Моноцити норма (1-6%)
 Плазматичні клітини норма (до 1%)
 ШОЕ норма (до 10)
Висновок: Еозинофілія ( в нормі до 5%). Можливі причини: паразитарні інвазії, алергічні хвороби
(БА, поліноз, медикаментозна алергія), еозинофільний гастрит.

Завдання 3
ЗАС немає. У відповідях – Цукровий діабет
Можливі зміни – підвищеня шільність сечі (Більше 1025), виявляється глюкоза, кетонові тіла

• Заг. білок норма (65-85 г/л)

• Альбуміни норма (40-60% від заг. білку)
• Глобуліни норма (30-40%), а1 (1-4%), а2 (2-8%), бета до12%, гама до 22%
• АЛТ, АСТ норма (до 45)
• Амілаза норма (25-100)
• ЛФ норма (у дітей до 15 років норма до 500, бо в них кістки ростуть)
• КФК норма (25-200)
• Глюкоза норма (3,5-5,5)
• Білірубін заг. ↑ ( норма до 20,5) за рахунок непрямого (норма до 17)
Висновок: Збільшення непрямого білірубіну Можливо с-м Жильбера( в ЗАК не має бути ознак гемолізу
еритроцитів), Криглера – Наяра ІІ типу, гемоліз еритроцитів

ЗАВДАННЯ 5
На даній рентгенограмі ОГК в прямій проекції візуалізується затемнення в передньому середостінні, симптом
зубця Тимомегалія? Тимома (в нормі тимус не перевищує розмріу двох поперечників грудного хребця)

Завдання 6
- Вкорочення інтервалу PQ (менше 0,12с)
- Дельта хвиля
Зміни зумовлені наявністю додаткового Пучка Кента

Білет 12

Хлопчик, 16 років протягом місяця скаржиться на рецидивуючі приступи сильного болю тривалістю
20 хв

Хлопчик, 16 років, на протязі 7 місяців скаржиться на рецидивуючі приступи сильного болю

тривалістю 20 хвилин, що локалізуються в епігастрії, правому підребер'ї, у лівому підребер'ї, що
виникають після смаженої, копченої їжі, зниження апетиту, нудоту. Об'єктивно: загальний стан
порушений. Шкірні покриви звичайного кольору, чисті, склери субектеричні. Живіт звичайної
форми, болючий при пальпації в правому підребер’ї, пілородуоденальній області. Печінка + 2 см,
край м'яко-еластичної консистенції. Позитивні міхурові симптоми. УЗД органів черевної порожнини:
печінка – паренхіма однорідна, ізоехогенна, контури рівні. Жовчний міхур з перегином в нижній
третині тіла, стінка не потовщена. Загальна жовчна протока розширена – 3 мм. Після жовчогінного
сніданку через годину площа жовчного міхура скоротилася - менш чим на ½ свого первісного
об’єму. Проведено дуоденальне зондування: збільшення тривалості фази закритого сфінктера (більш
як 30 хвилин), подовжений час ІІ фази (більш як 8 хвилин). Порція «В» надходить повільно,
подовження 4 фази.
Завдання:
1 Визначте діагноз .
Дифсункція жовчного міхура за гіпокінетичним типом, дисфункція сфінктера Одді за біліарним
типом
2.З якими захворюваннями доцільно проводити диференціальну діагностику і за якими
критеріями?
1. З дисфункцією сфінктера Одді по панкреатичному типу (відсутні ознаки гострого панкреатиту:
підвищення амілази крові, зниження еластази-1 в калі, відсутність УЗД-ознак запалення
підшлункової залози )
2. З холангітом (у нас відсутні зміни на УЗД)
3. З холециститом (у даного хворого відсутнє потовщення стінки ЖМ за даними УЗД)
3.Призначте план додаткового обстеження.
Рекомендовано провести ЗАК та біохімію крові.
Можливо ще Манометрію та Ендоскопічну ретроградну холангіопанкреатографію ???
Інші обстеження (УЗД ОЧП, дуоденальне зондування) вже проведені
4.Дайте інтерпретацію заключенню дуоденального зондування
Порушення виділення жовчі з жовчного міхура, порушення кінетики жовчовивідних шляхів (спазм
сфінктера Одді)

1. Гіперкінетична форма:
- Біохімічне дослідження жовчі: зниження концентрації жовчних кислот, холестерину й білірубіну в
порції В
- в 4-ту фазу - прискорення спорожнення жовчного міхура: швидкість скорочень жовчного міхура в
середньому більше 20 мл за 5 хвилин, час виділення жовчі міхура скорочується до 10-15 хвилин, об’єм жовчі
міхура менше 60 мл
2. Гіпокінетична форма:
- Біохімічне дослідження жовчі: збільшення концентрації жовчних кислот, холестерину й білірубіну
в порції В
- швидкість виділення жовчі з міхура в середньому менше 12 мл за 5 хвилин, збільшується час виділення
порції «В» до 45-60 хвилин і більше, об’єм жовчі міхура може перевищувати 100 мл
3. Дисфункція сфінктера Одді:
 в першу фазу зменшення кількості жовчі (< 20 мл) порівняно зі здоровими особами. При
значному підвищенні тонусу сфінктера Одді - жовч у цю фазу може бути відсутньою.
 у другу фазу зондування подовжується час закритого сфінктера Одді (> 6 хвилин).

Характеристика:
• Перша фаза - виділяється порція А, яку відбирають коли зонд потрапляє в дванадцятипалу кишку, до введення
холецістокінетіческіх засобів. Дуоденальне вміст на цьому етапі складається з жовчі, панкреатичного, кишкового і
частково шлункового соку. Фаза триває близько 20 хвилин.
• Друга фаза - настає після введення магнію сульфату і припинення виділення жовчі з спазму сфінктера Одді. Триває
друга фаза фракційного дуоденального зондування 4-6 хвилин.
• Третя фаза - виділення вмісту позапечінкових жовчних шляхів. Триває 3-4 хвилини.
• Четверта фаза - виділення порції В: спустошення жовчного міхура, секреція міхурній густий жовчі коричневого або
темного жовтого кольору.
 • П'ята фаза - починається після того як темна міхурово жовч перестала виділятися і знову йде жовч золотистого жовтого
кольору (порція С). Збирають жовч протягом півгодини.
Лікування (додатково):
Дієтотерапія:
• Режим харчування 4-5 разiв на день у фіксовані години.
• Обмежити бульйони, жири, сало, смаженi, гострi страви, жирнi сорти м'яса i риби, продукти, які
містять екстрактивні речовини (перець, гірчицю, хрін, цибулю, часник, гострі соуси), копченостi,
консерви, горох, боби, вироби з солодкого тiста, шоколад.
• Вживати продукти з жовчогінною дiєю: рослинну олiю, молочні продукти, сир, яйця, свiжi овочi та
фрукти - капусту, салат, буряк, моркву, помідори, огiрки, яблука, грушi, сливи.
Мінеральні води середньої мінералізації у теплому вигляді (Лужанська, Моршинська, Поляна
Квасова)
Медикаментозна терапія:
Жовчогінний засіб (холекінетик – екстракт листя артишоку) по 1 таблетці 3 рази на добу після їжі 3
тижня
Прокінетик (домперідон) по 10 мг 3 р\добу під час їжі 3 тижня
Спазмолітик (міотропний - дюспаталін) на почтакових етапах для зняття спазму, пізніше відмітини і
назнасити прокінетик?

++Задача - дисфункції сфінктера одді

Рентген: правостороння полісегментарна пневмонія
ЕКГ: АВ блок. 3ст
ЗАК: анемія, гемобластоз
ЗАС: інфекція
БАК: гіпербілірубінемія

Білет 13
Задача:
Хлопчик 3 років поступив до стаціонару зі скаргами на постійний вологий кашель з виділенням
серозно-гнійної мокроти

Хлопчик 4 років. Поступив в стаціонар зі скаргами на постійний вологий кашель з виділенням

серозно-гнійної або гнійної мокроти.
Дитина від другої вагітності, що протікала з незначним токсикозом першої половини, друге
термінових пологів. Маса при народженні 3500 г, довжина 51 см. У масі додавав погано. Вага в 1 рік
- 9 кг, в 2 роки - 10,5 кг. З перших днів життя відзначалися виділення з носа гнійного характеру,
утруднене дихання. У віці 8 місяців вперше діагностована пневмонія. Повторні пневмонії
спостерігалися у віці 1 року і 2 років. На першому році життя тричі переніс отит. З другого півріччя
життя - часті ГРВІ. У дитини відзначався поганий апетит.
На момент госпіталізації маса тіла 12 кг. Дитина млява, апатична. Шкірні покриви бліді,
відзначається ціаноз ногосубного трикутника, акроціаноз. Пальці у вигляді «барабанних паличок»,
нігтьові пластинки у вигляді «годинних скелець». ЧД - 32/хв. Перкуторно над легенями
визначаються ділянки притуплення переважно в прикореневих зонах, аускультативно: з обох сторін
різнокаліберні вологі хрипи. Межі серця: права - по правій середньо-ключичній лінії, ліва - по лівому
краю грудини. Тони серця ритмічні, вислуховуються чітко праворуч, зазначається м'який
систолічний шум, акцент II тону над легеневою артерією. ЧСС - 100 ударів на хв. Печінка +2 см з-під
краю лівої реберної дуги. Пальпується край селезінки справа. Живіт дещо збільшений, м'який,
болючий по ходу товстої кишки.
Рентгенограма ОГК: легеневий малюнок посилений, виявляються вогнищеві тіні.
Рентгенографія гайморових пазух: двостороннє затемнення верхньощелепних
Д/з: Синдром Картагенера (синдром циліарної дискінезії) включає в себе тріаду: зворотне
розташування внутрішніх органів, бронхоектази, хронічні синусити (риніти, отити)
відсутність дінеінових ручок у війках циліарного епітелію. Оскільки саме вони містять АТФ,
забезпечуючи рух війок, вії у цих хворих нерухомі (синдром циліарної дискінезії або нерухомості
війок). Результатом цього є застій секрету в дихальних шляхах, інфікування і формування
хронічного запального процесу.
Лікування: симптоматичне: передбачає настирне проведення постурального дренажу протягом
всього життя хворого і енергійне антибактеріальне лікування легеневих загострень і синуситу.
Показання для оперативного лікування вкрай обмежені у зв'язку з поширеністю основного дефекту і
обумовленою цим можливістю прогресування процесу після резекції легень; є досвід видалення
самих уражених бронхоектазами ділянок легких.
БАК: патологічна жовтяниця новонароджених
ЗАК: гіпопротеїнемія
Сеча: посів на чутливість до антибіотиків
ЕКГ: шлуночкові екстрасистола
Ехо-КГ: додаткова хорда в лівому шлуночку

Білет 14
Завдання 1 Задача: Яка причина АГ. Синдром Іценка-кушинга

1. Прични підвищення АТ – надлишок глюкокортикоїдів. У дівчинки на фоні довготривалого

прийому ГКС розвинувся синдром Кушинга (екзогенний). Це один із побічниз ефектів даних ліків +
характерна клініка
2. Я думаю, що треба виключити інші можливі причини синдрому Кушинга: пухлина наднирників
або пухлина гіпофізу (Хвороба Кушинга)
Для диф діагностики необхідно:
1. Аналіз крові на АКТГ (при пухлині гіпофіза буде підвищений)
2. УЗД наднирників/ МРТ
3. МРТ гіпофізу для підтвердження (якщо АКТГ виявитьс вище норми)
Завдання 2

ЗАК, хлопчик 11м.

Еритроцити норма (4-4,5)
Гемоглобін норма (нижня межа 110)
КП норма (0,85-1)
Лейкоцити ↑ (норма 9-12)
Еозинофіли норма (до 5%)
Метамієлоцити ( внормі немає)
П/я ↑ (норма 1-5%)
Сегментоядерні (20-35%)
Лімфоцити ↓ (45-65)
Моноцити ↑ (1-6%)
Тромбоцити↑ (150-400)
ШОЕ ↑ (до 10)
Висновок: Нейтрофільний Лекоцитоз із зсувом вліво до метамієлоцитів, моноцитоз, підвищене
ШОК, лімфопенія. Можливо при важкій бактеріальін інфекції (генералізованій)
Завдання 3

ЗАС, Хлопчик 5 років

Колір норма (соломяно-жовта)
Мутна ( в нормі прозора)
Відносна щільність норм
Реакція слабо кисла норм
Білок ↑ (норма до 0,33 г/л)
Лейкоцити ( норма до 5)
Еритроцити (до 2)
Епітелій плоский норма (до 3)
Епітелій перехідни (норма – поодинокі)
Епітеліій нирковий (в нормі не визначається)
Гіалінові циліндри ( нормі немає)
Висновок:протеїнурія, лейкоцитурія, еритроцитурія,гіалінові циліднри, перехідний та нирковий
епітелій. Це може бути нефротичний синдром з гематурією. Можна запідозрити гломерулонефрит

Завдання 4

Б\Х Хлопчик 6 років

 ЗАг. білок норма (65-85 г/л)
 Альбуміни норма (40-60% від заг. білку)
 Глобуліни↑ (норма 30-40%), а1 (1-4%), а2↑ (норма 2-8%), бета до12%, гама до 22%
 Глюкоза норма (3,5-5,5)
 Креатинін ↑ ( норма у дітей 27-62)
 Сечовина (норма 2-6,5)

Висновок: ниркова недостатність + якийсь запальний процес

Завдання 5
РГ ОГК дівчини 17 років
На даній рентгенограмі ОГК в прявій проекції візуалізуються двосторонні інфільтративні
вогнища
Висновок: Полісегментарна двостороння пневмонія

Завдання 6??
ЕГК хлопчик 11 років
Норма (сподіваюсь це вірно)