ВСІ ВСІ ВСІ ЗАДАЧІ

Задача 1 (т.5.1).
У лікарню машиною «швидкої допомоги» була доставлена хвора Н., 22 років. Загальний стан
тяжкий, хвора адинамічна. Верхні повіки опущені, хвора не може без допомоги рук відкрити очі.
Шкіра бліда, з ціанотичним відтінком, тонус скелетних м´язів знижений, тони серця приглушені,
екстрасистолія, ЧСС 130 за хв., ЧД 40 за хв., дихання поверхневе. Напередодні вживала в їжу
консервовані огірки. У інших членів сім´ї спостерігається клініка харчового отруєння, розлади зору.
1. Сформулюйте діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.
Задача 1 (т.5.1) Еталон відповіді:

1. Ботулізм, офтальмоплегічний, міастенічний синдроми, тяжкий перебіг.
2. ЗАК, ЗАС. Ідентифікація ботулотоксину в крові хворого (біопроба на білих мишах).
3. Промивання шлунка та кишечника розчином соди. Протиботулінічні сироватки А, Е по 10
тис. ОД та В – 5 тис. ОД в/в з інтервалом у 12 год. Дезінтоксикаційна терапія, левоміцетин
0,5 4 р/добу протягом 5 днів, оксигенотерапія (гіпербарична оксигенація), симптоматичне
лікування.
Хворий К., 38 років, госпіталізований у лікарню зі скаргами на головний біль, запаморочення,
загальну слабкість, «сітку», «туман», двоїння предметів перед очима, погіршення зору. Згодом
зявилися утруднене ковтання, сухість у роті. Напередодні хворий вживав у їжу консервовані гриби.
Об´єктивно: птоз, мідріаз, анізокорія, голос гугнявий, хриплий, мова невиразна. При аускультації в
легенях вислуховується жорстке дихання, ЧД 28 за хв. Тони серця приглушені, розширення меж
відносної тупості серця вліво, ЧСС 95 за хв., АТ 140/95 мм рт.ст.

1. Харчовий ботулізм, офтальмоплегічний, ларингоплегічний та фарингоплегічний синдроми,
тяжкий перебіг.
2. Кров на реакцію нейтралізації на білих мишах (біопроба).
лікування.
В інфекційну лікарню доставили хворого в тяжкому стані. Захворів раптово: з´явився біль в
епігастральній ділянці, тяжкість у шлунку, м´язева слабкість. Температура тіла нормальна. Через 5-6
годин у хворого з´явився помірний птоз, ністагм, мідріаз, стробізм, осиплість голосу. З боку
внутрішніх органів: розширення меж серця, глухість серцевих тонів, брадикардія. З епіданамнезу
встановлено, що 18 годин тому вживав копчену ковбасу, ікру, мариновані гриби. Ще дві людини, які
їли ці продукти, перебувають у цій же лікарні в тяжкому стані з подібною симптоматикою.

1. Ботулізм, офтальмоплегічний, міастенічний синдроми, тяжкий перебіг.
2. ЗАК, ЗАС. Ідентифікація ботулотоксину в крові хворого (біопроба на білих мишах).
лікування.
До інфекційного відділення доставлений хворий Г., 32 років через день після вживання
маринованих грибів. Захворювання почалось гостро: блювання, нудота, пронос. Пізніше, на фоні
зникнення нудоти та блювання почались скарги на здуття живота, запор, сухість у роті, «туман»
перед очима, двоїння предметів, утруднення при ковтанні. Об´єктивно: свідомість збережена,
температура нормальна, АТ 160/100 мм рт.ст. Визначається зниження звучності серцевих тонів,
помірна тахікардія. У легенях змін не виявлено. ЧД 22 за хв. Має місце птоз, анізокорія, мідріаз,
ністагм, гугнявість голосу. Живіт здутий, печінка та селезінка не збільшені, кал без патологічних
включень. У крові помірний лейкоцитоз із зсувом вліво, дещо прискорена ШОЕ.
2. Які фактори передачі інфекції можливі?

1. Харчовий ботулізм, офтальмоплегічний та фоноларингоплегічний синдроми, тяжкий
перебіг. Міокардит.
2. Мариновані гриби.
3. Дослідження крові, блювотних мас, промивних вод шлунку, випорожнень, залишків їжі з
метою вичвлення ботулотоксину.
лікування.
Задача 5 (т.10.1).
Хворий 17 років поступив у клініку на 6-й день хвороби. Занедужав гостро з підвищення
температури тіла до 39оС, слабкості, на 2-й день хвороби знизився апетит, температура утримувалась
на протязі 4-х діб, потім знизилась до норми, на 5-й день хвороби – потемніла сеча
Об-но: Т - 36,8оС, шкіра та слизові оболонки субіктеричні, без висипу. Живіт при пальпації
м'який, безболісний, печінка збільшена, селезінка не пальпується. ЧСС - 64 уд/хв. АТ - 110/70 мм
рт.ст.
1. Попередній діагноз.
3. Лікування

1. Вірусний гепатит А, безжовтянична форма, легкого ступеню перебігу.
2. ЗАК, ЗАС, біохімічний аналіз крові, специфічні маркери: виявлення HAVAg в ІФА,
IgM anti-НАV IgM в РІА, ІФА, ПЛР НАV-RNA в крові та фекаліях, УЗД ОЧП.
3. Лікування: дієта (із вживанням достатньої кількості рідини) + ліжковий режим +
аскорутин х 3 рази на день (7 днів) + лактулоза 15-20 мл х 3 рази на день (7 днів), рибоксин по 0,2 г 4
рази в день.
Задача 6 (т.10.1).
Хвора 27 років, студентка, мешкає в гуртожитку. Поступив у клініку на 5-й день хвороби зі
скаргами на пожовтіння склер та шкіри, слабкість, відсутність апетиту. Захворювання почалося
гостро з підйому температури до 38оС, катарального синдрому не було. Ліків не приймала, в
гуртожитку були випадки вірусного гепатиту А.
Об-но: Т – 36,3оС, невелика слабкість. Помірна жовтяниця шкіри та склер, висипу немає. Живіт
м'який, безболісний у всіх відділах, печінка збільшена, безболісна, селезінка пальпується біля
реберної дуги. Пульс - 64 уд/хв., АТ - 110/70 мм рт.ст. У крові відзначається лейкопенія, відносний
лімфоцитоз, ШЗЕ – 5 мм/год.

1. Вірусний гепатит А, жовтянична форма, легкий перебіг.
2. ЗАК, ЗАС, біохімічний аналіз крові, специфічні маркери: виявлення HAVAg в ІФА, IgM
anti-НАV IgM в РІА, ІФА, ПЛР НАV-RNA в крові та фекаліях, УЗД ОЧП.
3. Лікування: дієта (із вживанням достатньої кількості рідини) + ліжковий режим +
аскорутин х 3 рази на день (7 днів) + лактулоза 15-20 мл х 3 рази на день (7 днів), рибоксин по 0,2 г 4
рази в день, гепабене 3к/добу, цитроаогінін 10мл 2р/добу.
Задача 7 (т.10.1).
Хворий 20-ти років, поступив в інфекційне відділення на 6-й день хвороби зі скаргами на
слабкість, зниження апетиту, пожовтіння шкірних покривів, темний колір сечі. Подібні скарги
відмічались у молодшого брата три тижні тому.
Об-но: Стан середнього ступеня важкості, шкіра і слизові жовтушні, печінка по Курлову -16, 4,
11, 10 см, дещо ущільненої консистенції.
1. Яке лабораторне дослідження має вирішальне значення для встановлення діагноз?
2. Основні синдроми, що мають місце у даного хворого.
3. Патогенетичне обґрунтування наявних синдромів.
4. Патогенетичне лікування даного хворого.

1. Специфічні маркери: виявлення HAVAg в ІФА, IgM anti-НАV IgM в РІА, ІФА, ПЛР НАV-
RNA в крові.
2-3. Основні синдроми, що мають місце у даного хворого та їх обґрунтування:
 Холестатичний синдром:
Підвищення рівня зв’язаного білірубіну, жовчних кислот, холестерина, міді, ЛФ, 5-
нуклеотидази, ГГТП, білірубінурія
 Цитолітичний синдром:
Підвищення активності АлАт, АсАт (починаючи з кінця інкубаційного періоду),
підвищення вмісту заліза в крові, зниження ПІ та інших факторів згортання, зниження альбуміну,
ефірів холестерину.
 Мезенхимально-запальний синдром:
Підвищення рівня α2 – β – γ – глобулінів, імуноглобулінів всіх класів, зміна колоїдних проб
(зниження сулемового титру та підвищення тимолверналовой проби).
4. Патогенетичне лікування даного хворого:
 дієта + ліжковий режим (з надмірним питвом)
 мікроклізми з 2-3% розчином натрію гідрокарбонату
 глюкозо-калієво-інсулінова суміш 50-70 мл калію хлоріду + 300-500 мл 5% глюкози +
інсулін
 «Ацесіль», «Трисіль» в/в крапельно 200-400 мл щоденно 5-7 днів (особливо при
наявності блювання)
 Реамберин, Реосорбілакт 200-400 мл в/в крапельно щоденно 7-10 днів
 Ентеросгель 1 ст. л.х 3 рази на день, перорально щоденно 5-7 днів
 Лактулоза 15-30 мл х 3рази на день щоденно
 Вит С 1000 мг в/в на фіз. р-ні або р-ні 5% глюкози
 Гепасол А 500 мл, Аміностерил – N –гепа 8% - 500 мл, Гепа-Мерц 40 мл на фіз. р-ні,
Аміносол 500 мл в/в крапельно
 Цитраргінін 40 10 мл х 3 рази на день, перорально 5-7 днів
 Трентал 200 мг х 3 рази на день після їди 7-10 днів
 Осетрон 4-8-мг х на добу 5-7 днів
Задача 8 (т.10.1).
Хворий Е., 18 років, поступив в інфекційне відділення на 6-й день хвороби зі скаргами на
сухість в роті, нудоту, відсутність апетиту, потемніння сечі. Захворів гостро, захворювання почалося
з підвищення температури тіла до 38,5°С, слабкості. Температура через 3 дні впала до нормальних
цифр, але зберігалась слабкість, наросла нудота, з'явилась блювота. Дома приймав парацетамол, у
зв'язку з появою іктеричності склер звернуся до лікаря.
Об-но: стан важкий, у свідомості, адекватний. Т тіла – 36,7 оС, шкірні покриви без висипки,
помірно іктеричні, бліді. Тони серця звучні, ритм правильний. Живіт м'який, болючий в епігастрії при
пальпації, печінка й селезінка помірно збільшені, симптом Воскресенського позитивний, симптомів
подразенння черевної порожнини немає.

1. Вірусний гепатит А, жовтянична форма, важкий перебіг.
2. ЗАК, ЗАС, біохімічний аналіз крові, специфічні маркери: виявлення HAVAg в ІФА,
IgM anti-НАV IgM в РІА, ІФА, ПЛР НАV-RNA в крові та фекаліях, УЗД ОЧП.
3. Лікування:
 мікроклізми з Лактулозою
інсулін
 Фуросемід 1%-1-2мл, Маннитол 30% - 200 мл на добу
 Амінокислоти з підвищеним вмістом амінокислот з розгалуженим бічним ланцюгом і
зниженим вмістом ароматичних амінокислот: Гепасол А 500 мл, Аміностерил – N –гепа
8% - 500 мл, Гепа-Мерц 40 мл на фіз. р-ні, Аміносол 500 мл в/в крапельно
 Цитраргінін 10 мл х 3 рази на день, перорально 5-7 днів.
 Лактулоза 30-50 мг х 3 рази на день, перорально 7-10 днів
 Бифи-форм 2 капсули х 2-3 рази на день , перорально 5-7 днів
Задача 9 (т.10.1).
Хвора А., 23 роки, 16 тиждень вагітності. Занедужала гостро, підвищилася Т тіла до 38,5 оС,
відзначалися слабість, головний біль, нудота. З 3 дня хвороби зник апетит, декілька разів була
блювота. На 5-й день на шкірі помітила появу жовтяниці, в той же час потемніла сеча. З анамнезу
відомо, що останні 3 місяці мешкала в Узбекістані, в дитинстві перенесла вірусний гепатит А, що був
підтверджений серологічно.
При огляді: Т тіла – 36,8 оС, хвора млява, трохи загальмована. Колір шкіри та слизових
оболонок субіктеричний, на шкірі тулуба – поодинокий геморагічний висип. Периферичні лімфатичні
вузли не пальпуються.
Живіт м'який, безболісний, печінка незначно збільшена, м'якої консистенції, пальпується край
селезінки. Слизова оболонка ротоглотки іктерична. Пульс 92 уд/хв., АТ – 110/70 мм рт.ст., тони серця
приглушені, дихання везикулярне, менінгеальних знаків немає. Ан.крові: Ер.- 4,61012/л, лейк. –
8,1109/л, п-6%, с-64%, л-25%,м-5%, ШОЕ -10 мм/год.

1. Вірусний гепатит Е, жовтяничний перебіг, важкого ступеню.
2. План обстеження: ЗАК, ЗАС, біохімічний аналіз крові, вміст заліза в крові, ПІ та інших факторів
згортання, рівень альбуміну, ефірів холестерину, рівень α2 – β – γ – глобулінів, імуноглобулінів всіх
класів, колоїдні проби (зниження сулемового титру та підвищення тимолової проби), холестерин.
Специфічні маркери: вірусологічне дослідження (імунна електрона мікроскопія фільтрату фекалій),
серологічні методи: виявлення anti-HЕVIgM, позитивна ПЛР НЕV-RNA в крові.
3. Дієта № 5а. Необхідно забезпечити хворій не менше 2000 ккал на добу чи 8374 кДж на добу.
Забезпечується така кількість калорій за рахунок білків (1,5 – 2 г/кг маси тіла на добу), жирів (0,8 –
1,8 г/кг маси тіла на добу), вуглеводів (4 – 5 г/кг маси тіла на добу). Половина отриманих з їжею
білків має бути рослинного походження. Дезінтоксикаційна терапія з метою виведення шкідливих
метаболітів із крові, корекції водно-електролітного та кислотно-лужного балансу. Забезпечується
призначенням ентеросорбентів, а також внутрішньовенного крапельного введення 5% розчину
глюкози, 0,9% натрію хлориду та інших кристалоїдних розчинів з урахуванням клініко-лабораторних
показників. Амінокислотні суміші 2 –3 рази на тиждень по 500 мл інфузійно, повільно, протягом 12 –
24 годин, 7 – 10 вливань на курс, бажано на фоні введення глюкозо–інсуліно–калієвої суміші.
Гепатопротектори.
Задача 10 (т.10.1).
Медсестра дитячого інфекційного відділення, 18 років, захворіла 16.09: з’явилась загальна
слабість, нудота, блювання, біль в суглобах. 18.09 потемніла сеча, пожовтіла шкіра. Госпіталізована
18.09.
Об-но: Загальний стан важкий. Болі в животі і сонливість. Т тіла – 38,2 оС, виражена
істеричність шкіри і слизових оболонок, край печінки +3см нижче реберної. 21.09 з’явились гематоми
в місцях ін’єкцій, множинні петехії, печінковий запах з рота, пастозність стоп та поперекової ділянки,
печінка не палькується.
1. Розвиток якого патологічного стану має місце у даної хворої?
2. Патогенетичне обґрунтування наявних симптомів?
4. Прогноз

1. Печінкова кома.
2. Патогенетичне обґрунтування наявних симптомів:
 Холестатичний синдром:
Підвищення рівня зв’язаного білірубіну, жовчних кислот, холестерина, міді, ЛФ, 5-
 Цитолітичний синдром:
Підвищення активності АлАт, АсАт (починаючи з кінця інкубаційного періоду), підвищення
вмісту заліза в крові, зниження ПІ та інших факторів згортання, зниження альбуміну, ефірів
холестерину.
 Мезенхимально-запальний синдром:
Підвищення рівня α2 – β – γ – глобулінів, імуноглобулінів всіх класів, зміна колоїдних проб
(зниження сулемового титру та підвищення тимолверналовой проби).
 Дієта (обмеження білку до 50мг на добу) + суровий ліжковий режим
 Для зменшення утворення аміаку в кишечнику:
- Лактулоза 30-120 мл на добу перорально або перректально 1-3л 20% розчину.
 Антибіотики, що не всмоктуються для перорального прийому:
- Ципрофлоксацин 500 мг х 2 рази на добу – 7 днів
- Метронідазол 800-1000мг на добу – 7 днів
- Неомицин (в особливо тяжких випадках) 4-6г на добу 7 днів
 Посилення знешкодження аміаку в печінці:
- L- орнітин – L – аспартат (Гепа-Мерц) 9-18 г на добу перорально або 20-40 г/добу в/в
крапельно
- Орницетил – 3-6 г х 3 рази на добу
Зв’язування аміаку в крові:
- Глутаминовая кислота 1% - 150мл в/в крапельно
- L- аргиніну – L – глутамат (Глутаргин) 40% - 5мл на фізрозчині
Препарати, що зменшують тормозні процеси в ЦНС:
- Флумазеніл
- Леводофа
- Бромкриптін
Препарат з комбінованою дією:
- Гепасол А 500мл х 2 рази на день в/в крапельно
Сифонні промивання кишечнику
Осмодіуретики: Маннітол 30% - 400мл на добу, Сорбітол 15% - 400мл на добу,
Фуросемід 1% - 4-8мл на добу
4. Важкий.
Задача 11 (т.6.1).
Пацієнт викликав лікаря додому. Скарги на високу температуру (39,6°-40°С), озноб, головний
біль, розбитість і біль у всьому тілі, м'язах, суглобах. На роботі був контакт з грипозним хворим.
Захворів гостро 1 день тому, після переохолодження (потрапив під осінній дощ і змок). При огляді:
обличчя гиперемійоване, склери ін'єктовані. Зів злегка гиперемійований. Над легенями жорстке
дихання. Тони серця посилені, ритм нормальний. З боку інших органів і систем патології при огляді
не виявлено.
1. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз.
2. Призначте лікування.

1. Грип, середнього ступеню важкості.
2. Призначають етіотропні препарати (інтерферон, ремантадин, донорський імуноглобулін,
оксолін).
Постільний режим, додатково приймати не менш як 2 – 3 л рідини на добу.
Мікстури і таблетки з протикашлевим і відхаркувальним ефектом, гірчичники на грудну
клітку, ненаркотичні анальгетики, полівітаміни.
Задача 12 (т.6.1).
Хворий А., 40 років, викликав лікаря додому. Скарги на високу температуру (39,6°-40°С),
загальну слабкість, озноб, ломоту і біль у всьому тілі. Захворів раптово після переохолодження. На
роботі багато співробітників хворіють на грип. Пацієнт хворий третій день, і всі ці дні тримається
висока температура. При огляді: обличчя гиперемійоване. Склери ін'єктовані. Зів гиперемійований.
Над легенями справа голосове тремтіння посилене. При перкуссии – укорочення перкуторного звуку
від 4 межребір´я справа по l. Axillaris posterior. Тут же вислуховуються одиничні крепітуючі хрипи.
На оглядовій рентгенограмі оганов грудної клітки справа в нижній частці є посилення легеневого
малюнка з перибронхіальною інфільтрацією, правий корінь інфільтрований. У крові ШОЕ 30 м/час,
Нв 116 г/л, Л- 8,2*109/л зміщення лейкоформули вліво. Харкотиння не виділяє. З боку інших органів і
систем без істотної патології.

1. Грип, ускладнений гострою вірусною пневмонією справа в нижній долі.
2. Постільний режим, додатково приймати не менш як 2 – 3 л рідини на добу.
Етіотропно – препарат «Таміфлю».
Антибіотикотерапія, серцеві глікозиди, протизапальні засоби, десенсибілізуючі
препарати.
Задача 13 (т.6.1).
Хворий вчора відчував нездужання, незначний головний біль, слабкість. Сьогодні температура
підвищилася до 38,9°С, озноб, посилився головний біль, біль при русі очних яблук. Шкіра обличчя і
кон’юнктива гиперемійовані. Виник сухий кашель. Зів гиперемійований, зерниста енантема,
поодинокі крововиливи. Над легенями - дихання з жорстким відтінком.

1. Грип.
2. Вірусологічний метод – змиви з носоглотки, якими інфікують курячі ембріони.
Експрес методи: імунофлюоресцентний. Серологічний метод: РГГА, РНГА, ІФА.
Задача 14 (т.6.1).
Бригадою ШМД доставлений в стаціонар хворого з діагнозом ГРВІ. Захворів гостро з
підвищення температури до 39,9°С. Скаржився на головний біль в лобно-скроневих областях, ломоту
у всьому тілі, закладенність носа, першіння в горлі. Сухий кашель. Вдома двічі була носова
кровотеча.
1. Яку ГРВІ переносить хворий.
1. Грип.
2. Загальний аналіз крові.
Вірусологічний метод – змиви з носоглотки, якими інфікують курячі ембріони.
Експрес методи: імунофлюоресцентний.
Серологічний метод: РГГА, РНГА, ІФА.
Задача 15 (т.6.1).
Пацієнтка П. 14 р. Госпіталізована в інфекційне відділення у важкому стані. Скарги на
виражений головний біль переважно в лобовій і скроневій ділянках, надбровних дугах, виникненням
блювання на висоті болю, біль при рухах очними яблоками, в м'язах, суглобах. Об'єктивно: хворий
збуджений, t-39°С. Брадикардія змінилася на тахікардію. Виникли тонічні і клонічні судоми.
Сумнівні менінгіальні ознаки. З анамнезу відомо, що вдома хворіє на грип брат.
1. Ваш діагноз.

1. Грип з явищами набряку мозку.
Вірусологічний метод – змиви з носоглотки, якими інфікують курячі ембріони.
Експрес методи: імунофлюоресцентний.
Серологічний метод: РГГА, РНГА, ІФА.
Задача 16 (т.13.1).
36-річний чоловік протягом 8 днів відмічає 6-8-годинні підйоми температури з сильним
ознобом, які закінчуються рясним потовиділенням і повторюються регулярно через день. Були схожі
приступи гарячки в Пакістані, звідки повернувся 4 місяці тому.
Об-но: Т°- 39,20С, Ps- 94 уд. за хв. Живіт при пальпації неболючий. Є помірне збільшення
селезінки та печінки без дисфункції кишківника. В копроцитограммі – без патологічних змін.
1.Попередній діагноз.
2.План обстеження.
3.План лікування.

1. Триденна малярія (P.vivax або P.ovale), середньої тяжкості.
2. Обстеження:
 ЗАК – лейкопенія, лімфоцитоз, тромбоцитопенія, поява ретикулоцитів, анемія, ↑
ШОЕ).
 Біохімічні тести
 Паразитологічні методи – дослідження товтої краплі крові (для виявлення малярійного
плазмодію) та тонких мазків крові (для встановлення видової приналежності
малярійного плазмодію).
 ПЛР
 Серологічні методи – РНІФ, РНГА, ІФА.
 Делагіл (хлорохін) – 1,5 г в першу добу та по 0,5 г ще 2 доби – 3 дні.
 Примахін – 0,027 г 2 р/доб 7-14 днів.
 Ліквідація гіповолемії – ацесіль, трисіль і т.п.в/в крап.
 Дезінтоксикація, ліквідація гіпоглікемії – 5% глюкоза в/в крап.
 Боротьба з гіперпірексією – анальгін 50% 1-2 мл в/м
 Ліквідація анемії – препарати заліза, фолієвої кислоти, Er-маса в/в.
Задача 17 (т.13.1).
У 31-річного хворого з'явився різкий озноб, Т° 39,0С , що трималась на тлі головного болю,
слабості, жару 9 годин і раптово знизилась до нормальної з сильним потовиділенням. Рік тому
повернувся з Південної Азії, де було декілька приступів гарячки, з приводу яких не обстежувався і не
лікувався. Наступного дня звернувся за допомогою.
Об-но: Т° 36,8 , пульс 70 уд. за 1 хв. Живіт м'який, неболючий. Печінка +2 см, селезінка +3 см.

1.Пізній рецидив чотириденної малярії (P.malariae), середньої тяжкості. Первинна малярія рік
тому.
2.Обстеження:
ШОЕ).
 Паразитологічні методи – дослідження товтої краплі крові (для виявлення малярійного
плазмодію) та тонких мазків крові (для встановлення видової приналежності
малярійного плазмодію).
 ПЛР
3.Лікування:
 Делагіл (хлорохін) – 1,5 г в першу добу та по 0,5 г ще 2 доби – 3 дні.
 Примахін – 0,027 г 2 р/доб 7-14 днів.
Задача 18 (т.13.1).
Хворий 26 років, що 2 тижні тому повернувся з Гвінеї, де був протягом місяця, вступив до
інфекційного відділення на 9 добу хворобу без свідомості з діагнозом «пневмонія, менінгіт?».
Захворювання почалося гостро - з’явився озноб, висока лихоманка постійного типу, незначний
кашель. Звернувся до дільничного лікаря, встановлений діагноз «ГРВІ», приймав парацетамол,
амброксол. Однак стан не покращувався, зберігалася лихоманка, слабкість, температура після
прийому парацетамолу не знижувалась. Звернувся до знайомого лікаря-терапевта, виконана
рентгенографія легень, встановлений діагноз бронхіту, призначений азитроміцин. Стан не
покращувався, зберігалася лихоманка, незначний кашель. На 9 добу хвороби родичі не змогли
розбудити хворого, викликали КШД, госпіталізований.
Об-но: Т°-40,1°С. Без свідомості, виражене психомоторне збудження. Зіниці звужені, погано
реагують на світло. Колінні рефлекси підвищені, позитивні симптоми Бабинського та Оппенгейма.
Шкіра бліда з лимонним відтінком, ціаноз губ. Склери іктеричні. Пульс 112 за 1 хвилину, слабкого
наповнення. АТ- 90/60 мм рт.ст. Тони серця глухі. В легенях послаблене дихання, хрипів немає.
Пальпується значно збільшена селезінка. Печінка помірно збільшена. У загальному аналізі крові
низький рівень гемоглобіну.

1.Малярія тропічна (P.falciparum) вкрай важкий перебіг. Малярійна кома, 2-га стадія.
ШОЕ).
 Паразитологічні методи – дослідження товтої краплі крові (для виявлення
малярійного плазмодію) та тонких мазків крові (для встановлення видової
приналежності малярійного плазмодію).
 ПЛР
3.Лікування в умовах реанімації:
 Хінін дигідрохлорид 20 мг/кг маси в/в на фізрозчині протягом 4 год., потім по 10 мг/кг
протягом 4 год. До тих пір, поки хворий не зможе вживати таблетки, після цього хінін
per os 10 мг/кг кожні 8 год.
 ГКС – преднізолон 90 мг 3 р/доб
 Боротьба з гіпотензією – адреналін 0,1% 1 мл п/ш, або допамін 2 мл на 400 мл 5%
глюкози в/в крап.
 Боротьба з енцефалопатією – седуксен 10 мг (2 мл) або оксибутират натрію 20% 10 мл
в/ в, в/м
 Манніт 15% 200 мл в/в крап.
Задача 19 (т.13.1).
Хвора 54 років на 15-й день хвороби має скарги на сильний головний біль, нудоту, слабкість,
періодичні підйоми температури з послідуючим сильним потовиділенням при нетривалих (менш
доби) її зниженнях. Захворіла раптово. За два тижні до хвороби повернулась з Нігерії.
Об'єктивно: Свідомість потьмарена, гіперестезія. Позитивні менінгеальні знаки, симптом
Бабінського з обох боків. Легка іктеричність шкіри. Т° 40,1С, Ps 100, АТ 100/65 мм рт.ст. Тони серця
приглушені. Печінка + 3 см. Селезінка +4 см. В загальному аналізі крові анемія, тромбоцитопенія.

1.Малярія тропічна (P.falciparum) вкрай важкий перебіг. Малярійна кома, 1-ша стадія.
ШОЕ).
 Паразитологічні методи – дослідження товтої краплі крові (для виявлення
малярійного плазмодію) та тонких мазків крові (для встановлення видової
приналежності малярійного плазмодію).
 ПЛР
3.Лікування в умовах реанімації:
 Хінін дигідрохлорид 20 мг/кг маси в/в на фізрозчині протягом 4 год., потім по 10 мг/кг
протягом 4 год. До тих пір, поки хворий не зможе вживати таблетки, після цього хінін
per os 10 мг/кг кожні 8 год.
 ГКС – преднізолон 90 мг 3 р/доб
 Боротьба з гіпотензією – адреналін 0,1% 1 мл п/ш, або допамін 2 мл на 400 мл 5%
глюкози в/в крап.
 Боротьба з енцефалопатією – седуксен 10 мг (2 мл) або оксибутират натрію 20% 10 мл
в/ в, в/м
 Манніт 15% 200 мл в/в крап.
Задача 20 (т.13.1).
Хворого М., 25 років, що перебував на лікуванні в інфекційному відділенні з приводу тропічної
малярії на фоні лікування хініном (який він вживав нерегулярно, незважаючи на зауваження лікарів)
після чергового його прийому раптово підвищилась температура тіла, посилилась жовтяниця, пульс –
120 за хв., АТ – 75/40 мм рт.ст., змінився колір сечі, вона стала чорною, а після відстоювання
двошаровою: верхній шар – кольору червоного вина, нижній – темно-коричневий.
1.Попередній діагноз
2.План лікування

1. Малярія тропічна (P.falciparum) вкрай важкий перебіг. Гемоглобінурійна лихоманка, або
гострий медикаментозний гемоліз.
 Відмінити хінін
 Гідрокортизон 125-250 мг в/в крап.
 Інфузійна терапія 1, 2-1,5 л – глюкоза 5%, ацесіль, реополіглюкін в/в крап.
 Лазикс 10% 2-4 мл в/в струйно.
Задача 21 (т.12).
Під час профогляду у донора П. 35 років, методом імуноферментного аналізу виявлено антитіла
до ВІЛ. Пацієнт одружений 15 років, дружині не зраджує. Наркотичні речовини не вживає. Скарг не
пред’являє. Самопочуття добре. Об’єктивно змін з боку систем і органів не виявлено.
2. Куди слід направити пацієнтп?
3. Кому потрібно рекомендувати провести аналогічні дослідження?
4. Яка тактика лікаря ?
Задача 21 (т.12) Еталон відповіді:

1. ВІЛ-інфекція
2. Направити в спеціалізований центр ВІЛ-інфекції для подальшого обстеження, лікування і
спостереження
3. Рекомендувати провести дослідження крові дружини в ІФА на антитіла проти ВІЛ
4. Усунення вiд здачi кровi як донора. Диспансерне спостереження.
Хворий Л. 23 р., гомосексуаліст. Хворіє протягом 3-х місяців, скаржиться на загальну слабість,
підвищення температури до 37,5°-38°С, збільшення лімфатичних вузлів (на шиї, під пахвами,
пахвинні), значну втрату маси тіла, тривалий пронос.
1. Який метод обстеження є обов'язковим?
2. З якими хворобами необхідно диференціювати дане захворювання?
3. Тактика щодо контактних осіб?
4. Які заходи допоможуть уникнути інфікування при випадкових статевих контактах?

1. Дослідження крові в ІФА на наявність антитіл проти ВІЛ.
2. Лімфогранулематозом, сальмонельозом, неспецифічним виразковим колітом.
3. Рекомендувати обстеження на ВІЛ-інфекцію статевим партнерам та їхнім дружинам.
4. Використання презервативів.
Медична сестра після проведення забору крові у ВІЛ-інфікованого хворого випадково
проколола собі голкою кисть руки. Через 1 мiс. у неї підвищилась температура тiла i з'явився біль у
горлi. Пiд час клiнiчного огляду виявлено катаральний тонзилiт i гепатолiєнальний синдром. Ранiше
була здоровою, статевих стосункiв не мала.
1. Можливий дiагноз у медичної сестри?
2. Який метод обстеження є обов'язковим?
3. Тактика лікаря ?

1. Первинні прояви ВІЛ-інфекції.
2. Дослідження крові в ІФА на наявність антитіл проти ВІЛ.
3. Направити пацієнта у спеціалізоване відділення для дообстеження, нагляду і вирішення питання
про призначення АРТ.
В інфекційне відділення доставили хворого М. 29 років у тяжкому стані зі скаргами на
тривалу гарячку (більше 1 міс), нічну пітливість, періодичний пронос, значне схуднення (біля 6 кг).
Об'єктивно: хворий худий, риси обличчя загострені, температура тіла 37,3 0С, слизові оболонки рота
вкриті білими нашаруваннями, під якими видно яскраво червону слизову, пальпуються неболючі
збільшені лімфатичні вузли. При огляді: в ділянці ліктьових вен численні синці. З анамнезу відомо,
що він ін’єкційний наркоман, безробітний.
2. Складіть план обстеження хворого.
3. Яке дослідження необхідно провести в першу чергу?

1. СНІД-асоційований комплекс, поширений кандидоз ротової порожнини.
2. План обстеження: - загальні аналізи крові та сечі; - кров на ПЛР; - кров на вміст глюкози; - кал на
яйця гельмінтів; - рентгенологічне дослідження органів грудної порожнини; - кров на антитіла до ВІЛ
методом ІФА; - імунограма; - мікроскопічне дослідження мазків із слизової оболонки ротової
порожнини; - мікологічне дослідження мазків із слизової оболонки ротової порожнини.
3. В першу чергу необхідно визначити антитіла до ВІЛ в ІФА.
Пацієнт інфекційного стаціонару блоку СНІДу перебуває на лікуванні впродовж 27 днів. В
анамнезі вживання наркотичних речовин парентерально. Біля 1 року тому повернувся з місць
позбавлення волі. При фізичному обстеженні хворий кахектичний, шкіра бліда з землистим
відтінком. На слизових оболонках рота суцільне біле нашарування, яке поширюється за межі ротової
порожнини. На крилах носа і губах герпетична геморагічна висипка. Пальпуються збільшені
задньошийні та аксілярні лімфатичні вузли. Дихання жорстке, вислуховуються численні сухі та
вологі хрипи. Серцеві тони приглушені, ритмічні. Пульс частий, задовільних властивостей. Живіт
м'який, не болючий. Печінка виступає на 2 см з-під правої реберної дуги, не болюча. Селезінка не
пальпується. Симптом Пастернацького негативний з обох боків. На промежині – виразка з нерівними
краями, з якої виділяється каламутна рідина жовто-зеленого кольору з неприємним запахом.
1. Попередній діагноз?
2. Яке обстеження буде основою для визначення клінічної категорії?
3. Прогноз перебігу захворювання.

1. СНІД (термінальна стадія), поширений кандидоз, герпетична інфекція, кишкова нориця.
2. Полімеразно-ланцюгова реакція (визначення рівня вірусемії).
3. Високий рівень вірусного навантаження (більше 10 000 копій/мл) і низький вміст СД4 + клітин
(менше 200/мкл) свідчить про надзвичайно несприятливий прогноз у прогресуванні СНІД.
Задача 26 (т.2.2).
Хворий 32 років, поступив до інфекційного відділення зі скаргами на підвищення температури
тіла, біль у животі, послаблення стільця, нудоту, блювання. Захворювання розпочалось вранці з
ознобу, розлитого болю в животі, нудоти та блювання, після якого наступило короткочасне
полегшення. Через годину приєднався пронос. Пронос та блювання повторювалися не менш ніж 8
разів, з’явилась виразна слабкість, судоми литкових м’язів. На вечерю споживав м’ясний салат,
яєчню, ковбасу домашнього виготовлення.
Об-но: стан середньої тяжкості, Т тіла – 38,9 оС. Шкіра бліда, суха, тургор її знижений,
акроціаноз, поодинокі судоми литкових м’язів. АТ – 100/50 мм рт.ст., пульс 102 уд/хв, слабкий. Тони
серця приглушені. Язик сухий, обкладений білим нальотом. Живіт м’який, помірно болючий навколо
пупка, в епігастральній та здухвинній ділянках. Симптомів подразнення очеревини немає.
Випорожнення – рясні, рідкі, смердючі, зеленуватого кольору, без домішок слизу та крові.
3. План лікування.

1. Сальмонельоз, гастроінтестінальна форма, перебіг середньої важкості.
2. Бактеріологічне дослідження калу, блювотних мас, промивних вод; серологічні методи діагностики
(РНГА).
3. Режим – палатний. Стіл № 4 (перша доба – голод). Промивання шлунка розчинами калію
перманганату або натрію гідрокарбонату до чистих промивних вод. Промивання кишківника.
Дезинтоксикаційна терапія (глюкоза 5% - 200,0 в/в крапельно, реамберин – 400,0 в/в крапельно,
трісоль 400,0 в/в крапельно, фіз.розчин 200,0 в/в крапельно); ентеросгель 1 ст.л. тричі на день, мезим-
форте 1 т. тричі на день, біфіформ 1 кап. двічі на день
Задача 27 (т.2.2).
Хвора 17 років при поступленні до стаціонару скаржиться на різку слабкість, запаморочення,
нудоту, багаторазове блювання. Захворіла гостро через годину після обіду в кафе, де їла борщ, курячу
відбивну та тістечко з кремом.
Об-но: температура – 36,8оС, свідомість ясна, менінгеальні ознаки відсутні. Шкіра бліда, вкрита
холодним потом. АТ – 90/60 мм.рт.ст., пульс – 100 уд/хв, тони серця приглушені, ритм правильний.
Язик сухий, вкритий білим нальотом. Живіт м’який, болючий у надчерев’ї, навколо пупка.
Сигмоподібна кишка еластична, не болюча. Стілець – вранці, звичайних властивостей.

1. Харчова токсикоінфекція
2. Бактеріологічне дослідження блювотних мас, промивних вод, залишків харчових продуктів.
3. Режим – палатний.Стіл № 4 (перша доба – голод). Промивання шлунка розчинами калію
Дезинтоксикаційна та регідратаційна .терапія (глюкоза 5% - 200,0 в/в крапельно, реамберін –
400,0 в/в крапельно, трісоль 400,0 в/в крапельно, фіз.розчин 200,0 в/в крапельно), ентеросгель 1
ст.л. тричі на день, мезим-форте 1 т. тричі на день, біфіформ 1 кап. двічі на день
Задача 28 (т.2.2).
Хвора 45 років, поступила в клініку в 1-й день хвороби. Захворювання почалось гостро через
2 години після вживання у їжу бісквітного торта з ознобу, болю в епігастрії, підвищення температури
тіла до 37,5оС, блювання. В подальшому наростали слабкість, головокружіння.Об-но: температура
тіла 37,1оС, шкіра бліда, язик сухий, живіт болючий в епігастрії, сигма не болюча, еластична. Пульс
110 уд/хв. АТ – 100/60 мм.рт.ст. Тони серця звучні, ритмічні, в легенях дихання везикулярне. Стільця
не було.

1. Харчова токсикоінфекція
2.Бактеріологічне дослідження блювотних мас, промивних вод, залишків харчових продуктів.
3.Режим – палатний.Стіл № 4 (перша доба – голод). Промивання шлунка розчинами калію
Дезинтоксикаційна та регідратаційна .терапія (глюкоза 5% - 200,0 в/в крапельно, реамберін –
400,0 в/в крапельно, трісоль 400,0 в/в крапельно, фіз..розчин 200,0 в/в крапельно), ентеросгель 1
ст.л. тричі на день, мезим-форте 1 т. тричі на день, біфіформ 1 кап. двічі на день
Задача 29 (т.2.2).
Хворий 20 років, захворів гостро. Скаржився на озноб, відчуття жару, підвищення температури
тіла до 37,3оС, нудоту, блювання, випорожнення смердючі без патологічних домішок, біль у
епігастрії. Одночасно захворіла сестра. За 6 годин до початку захворювання вживав в їжу варену
гуску, яка протягом 10-12 годин зберігалася при кімнатнй температурі.
Об-но: стан середньої тяжкості, Т тіла – 37,2 оС, тургор шкіри знижений, язик сухий, обкладений
бурим нальотом. АТ – 100/60 мм.рт.ст., пульс – 100 уд/хв., слабкого наповнення. Живіт м’який, при
пальпації болючий у епігастральній ділянці. Поодинокі судоми литкових м’язів.
2. 2. План обстеження.
3. 3. План лікування.

1. Харчова токсикоінфекція.
2. Бактеріологічне дослідження блювотних мас, промивних вод, залишків харчових
продуктів.
3. Режим – палатний.Стіл № 4 (перша доба – голод). Промивання шлунка розчинами калію
перманганату або натрію гідрокарбонату до чистих промивних вод. Промивання
кишківника. Дезинтоксикаційна та регідратаційна терапія (глюкоза 5% - 200,0 в/в
крапельно, реамберін – 400,0 в/в крапельно, трісоль 400,0 в/в крапельно, фіз..розчин 200,0
в/в крапельно), ентеросгель 1 ст.л. тричі на день, мезим-форте 1 т. тричі на день, біфіформ
1 кап. двічі на день
Задача 30 (т.2.2).
Хворий 53 років поступив до інфекційного відділення зі скаргами на пропасницю, озноб, різку
слабкість, порушення сну, відсутність апетиту. Захворів гостро, 10 днів тому, коли після ознобу
підвищилась температура до 39оС, з’явилися біль у животі, блювання та пронос. Випорожнення були
рясні, смердючі. Після промивання шлунку та кишечнику блювання та пронос зникли, але
зберігалась лихоманка, слабкість. 2 дні тому помітив на шкірі живота рожеві плями, появу яких
зв’язав з прийомом жарознижуючих ліків.
Об-но: стан середньої тяжкості. Т тіла – 39,2 оС. Свідомість не порушена, але хворий в’ялий,
малорухомий, лежить закрив очі. Менінгеальних та вогнищевих ознак немає. Шкіра бліда, суха,
тургор її декілька знижений, на животі поодинокі розеоли. Межи серця розширені, тони глухі,
тахікардія. АТ – 100/60 мм.рт.ст., пульс – 106 уд/хв., слабкого наповнення. В легенях везикулярне
дихання. Язик сухий, потовщений, обкладений сіруватим нальотом. Живіт здутий, декілька болючий
у правій здухвинній ділянці, де відмічається притуплення перкуторного тону. Печінка еластична, не
болюча, край її на 2 см нижче реберної дуги. Пальпується селезінка. Відділи товстого кишечнику
розтягнути, не болючі та не спазмовані. Стілець затриманий 2 дні.

1. Сальмонельоз, генералізована форма (тифоподібний варіант), перебіг середньої важкості.
2. Бактеріологічне дослідження калу, блювотних мас; серологічні методи діагностики (РНГА)
3. Режим – палатний. Стіл № 4. Етіотропна терапія – левоміцетину сукцинат 1,0 тричі на день в/в .
Дезинтоксикаційна терапія (глюкоза 5% - 400,0 в/в крапельно, реамберін – 400,0 в/в крапельно,
трісоль 400,0 в/в крапельно, фіз.розчин 200,0 в/в крапельно); біфіформ 1 кап. двічі на день
Задача 31 (т.16.1).
Хлопець 16 років, що відпочивав у селі, захворів гостро після купання у ставку: швидко
підвищилась Т° тіла до 39,0°С, відчув загальне нездужання, м`язовий біль, особливо у ділянках
жувальних та гомілкових м`язів. Оглянутий фельдшером амбулаторії, діагностовано «ГРЗ», приймав
аспірин, відвари трав. Під час огляду на 3 день хвороби: гіперемія обличчя, ін`єкція судин
кон`юнктиви, біль, що посилюється, при пальпації м`язів. На шкірі нерясна папульозна висипка. Тони
серця ритмічні, звучні. Дихання жорстке, хрипи не вислуховуються. Живіт не болючий, печінка
еластична, + 3 см, селезінка не пальпуєтья. Сеча темніша, ніж зазвичай. Колір і консистенція
випорожнень не змінені. Додатково стало відомо, що серед однолітків є подібні випадки
захворювання.

1. Лептоспіроз, безжовтянична форма, середньоважкий перебіг.
 ЗАК (лейкоцитоз, нейтрофільоз, тромбоцитопенія, ↑ ШОЕ)
 ЗАС (альбумінурія, ↓ питомої ваги, мікро- або макрогематурія, гіалінові та зернисті циліндри)
 Біохімічні тести (білірубінемія за рахунок обох фракцій, активність трансаміназ збільшена
нерізко, АСТ може перевищувати АЛТ, ↑ ЛФ, ↑ КФК
 Бактеріоскопія крові в темному полі – на 1-му тижні, сечі – на 2-му тижні
 Бактеріологічний метод – культивування лептоспір на спеціальних середовищах Флетчера,
Ферворта-Вольфа в темноті
 Серологічні методи – РМА - 1:100, РНГА - 1:80, ІФА - IgM до лептоспірозного антигену з 3-4
дня.
 ПЛР
 Пеніцилін 10-16 млн.ОД/добу в/м 5-7 днів
Або ампіцилін, амоксицилін по 0,5-1 г 4 р/доб 5-7 днів
Або доксициклін по 0,1 2 р/доб 5-7 днів.
 Гіперімунний гама-глобулін 5-10 мл в/м 3 дні.
 Дезінтоксикація - інфузійна терапія – 5% глюкоза, фізрозчин, реополіглюкін,
гідрокарбанат натрію до 1,5 л в/в крап.
 Допамін (для покращення роботи нирок) – 15 мг/кг в/в крап повільно, або еуфілін
 Фуросемід 2-4 мл в/в.
Задача 32 (т.16.1).
Чоловік 32 років, інженер, захворів гостро: різко підвищилась Т° до 39,0°С, з`явився головний
біль. Наступного дня приєднались болі у литкових м`язах, що заважали рухам, помітив зменшення
діурезу, зміну на червонуватий кольору сечі. З 4 дня хвороби помітив жовтяницю, що наростає. Т°
тіла високою трималась 5 днів, потім знизилась до субфебрильної. Госпіталізований на 6 день
хвороби. З анамнезу з`ясовано, що протягом останнього місяця жив на дачі, де безліч гризунів, пив
воду з криниці. Під час госпіталізації: у свідомості, гіперемія обличчя та кон`юнктив, помірна
жовтяниця. Тони серця приглушені, ритм правильний. Пульс 110/хв., АТ 110/85 мм рт.ст. Живіт не
болючий, печінка виступає з-під реберної дуги на 3 см, чутлива, пальпується селезінка. Пальпація
литкових м`язів болюча. Симптом Пастернацького позитивний, сеча червонуватого кольору, близько
200 мл вперше за добу.

1. Лептоспіроз, жовтянична форма, гепаторенальний синдром, тяжкий ступінь. ГНН, стадія олігурії.
дня.
 ПЛР
 Фуросемід 2-4 мл в/в кожні 3 год.
 Вікасол 1% 1 мл.
 Преднізолон в/в 90 мг (0,5-1 мг/кг) 3 р/доб не більше 7 днів.
 Гемодіаліз, перитонеальний діаліз при неефективності попередніх процедур.
Задача 33 (т.16.1).
Хворого 43 років госпіталізовано з підозрою на ВГА на 6 день хвороби. З анамнезу відомо, що
захворів гостро, коли відчув мерзлякуватість, було запаморочення, Т° тіла 39°С, нудило, 1 раз було
блювання, біль у жувальних та литкових м`язах. Виникали труднощі при пересуванні. Приймав
антипіретики та анальгетики без ефекту. На 4 день хвороби помітив жовтяницю, потемнішала сеча,
наступного дня з`явилась геморагічна висипка на тулубі і кінцівках. Під час огляду: у свідомості,
адекватний, Т° 37,2°С, язик сухий з білим нашаруванням, шкіра та склери істеричні, є петехіальна
висипка на спині та нижніх кінцівках. Дихання жорстке, з обох боків у нижніх відділах – вологі
хрипи, ЧД 32/хв. Тони серця ритмічні, приглушені, пульс 110/хв., АТ 115/40 мм рт.ст. Пальпація
м`язів стегон і гомілок посилює біль. Близько доби не було сечовипускання.

1. Лептоспіроз, жовтянична форма, гепаторенальний та геморагічний синдроми, тяжкий ступінь.
ГНН, стадія анурії.
дня.
 ПЛР
 Фуросемід 2-4 мл в/в кожні 3 год.
 Вікасол 1% 1 мл.
 Преднізолон в/в 90 мг (0,5-1 мг/кг) 3 р/доб не більше 7 днів.
 Гемодіаліз, перитонеальний діаліз при неефективності попередніх процедур.
Задача 34 (т.16.1).
Хворий 17 років тиждень тому повернувся після відпочинку з наметового табору у Карпатах.
Скаржиться на підвищення температури тіла до 38,9°С, що зберігалась 4 доби, головний біль,
відчуття сухості в роті. Учора з’явилися сильні болі у попереку.
Об’єктивно: Т° тіла – 37,2оС, пульс – 62 уд/хв, гіперемія обличчя та шиї, слизової оболонки
ротоглотки, ін’єкція судин склер. Пальпація м’язів неболюча. Печінка, селезінка не збільшені.
Симптом Пастернацького позитивний з обох боків. За добу хворий виділив 550 мл сечі.
У загальному аналізі сечі – значна протеїнурія, мікрогематурія, в осаді - гіалінові та зернисті
циліндри.
1. Попередній діагноз

1. ГГНС, типова форма, середньоважкий перебіг.
 ЗАК (лейкопенія, тромбоцитопенія, N або незначно ↑ ШОЕ)
 ЗАС (протеінурія, ↓ питомої ваги, мікро- або макрогематурія, гіалінові та зернисті циліндри)
 Виділення вірусу з крові можливо в перші 2-3 дні хвороби
 Серологічні методи – ІФА - IgM до буньявірусу з 6-10 дня.
 ПЛР
 Рибавірин 2г/доб. в/в 3-5 днів.
 Аскорутин 1-2 г/доб.
Задача 35 (т.16.1).
Хворий 40 років звернувся до терапевта зі скаргами на загальну слабкість, головний біль,
гарячку 40°С. З анамнезу відомо, що у минулому місяці хворий працював на сільськогосподарських
роботах, полював у лісі. Після огляду встановлено діагноз ГРВІ та призначена симптоматична
терапія. Через 3 доби з’явилися болі в попереку, блювання.
Під час повторного огляду хворого на 4 день хвороби: гіперемія обличчя, ін’єкція судин склер.
Позитивний симптом “манжетки”. Температура тіла 39,2°С, пульс – 72 уд/хв. Живіт під час пальпації
чутливий, симптоми подразнення очеревини негативні, явищ міозиту немає, печінка і селезінка не
збільшені. Позитивний симптом Пастернацького з обох боків. За добу хворий виділив 600 мл сечі. В
гемограмі – лейкопенія.
Задача 35 (т.16.1) Еталон вірної відповіді:

1. ГГНС, типова форма, середньоважкий перебіг.
 ЗАК (лейкопенія, тромбоцитопенія, N або незначно ↑ ШОЕ)
 ЗАС (протеінурія, ↓ питомої ваги, мікро- або макрогематурія, гіалінові та зернисті циліндри)
 Виділення вірусу з крові можливо в перші 2-3 дні хвороби
 Серологічні методи – ІФА - IgM до буньявірусу з 6-10 дня.
 ПЛР
 Рибавірин 2г/доб. в/в 3-5 днів.
 Аскорутин 1-2 г/доб.
 Амінокапронова кислота 5% 100 мл в/в крап.
Задача 36 (т. 8.2).

Хворий Т., 30 років, скаржиться на підвищену температуру до 38С, головний біль,
слабкість, помірний біль в горлі. Захворів гостро 3 дні тому.
Об'єктивно: виражена блідість шкіряних покровів. Підщелепні лімфовузли збільшені до 2 см в
діаметрі, помірно болючі, еластичні. Мигдалики, м'яке піднебіння, язичок набряклі, гіперемовані з
ціанотичним відтінком. На поверхні мигдаликів блискуча сіра плівка, яка поширена за їх межу,
важко знімається, щільна. Тони серця приглушені. АТ - 110/65 мм рт. ст.
1. Сформулюйте та обгрунтуйте діагноз.
Задача 36 (т. 8.2) Еталон відповіді:
1. Помірний біль у горлі, підвищення температури тіла, набряклість ті ціанотичність мигдаликів,

наявність блискучої сірої плівки, що поширюється за межі мигдаликів характерно для
поширеної дифтерії мигдаликів, середнього ступеню важкості.
 Обов′язкова ізоляція хворого в інфекційний стаціонар
 Введення ПДС в/м в дозі 40-60 тис. ОД за Безредком після попередньої проби на
чутливість, повторне введення через 24 год. 20-30 тис. ОД.
 Антибактеріальна терапія: макроліди або пеніциліни в звичайних дозах 5-10 діб
 Дезінтоксикаційна терапія.
Задача 37 (т. 8.2).

Хвора З., 24 років, вихователька дитячого садочка. Скарг не має. При обстеженні по вогнищу
дифтерії з ротоглотки виділено збудник дифтерії, токсигенний штам.
1. Яка клінічна тактика лікаря?
2. Які необхідно провести протиепідеміологічні заходи?

1. Хвора є епідеміологічно небезпечним бактеріоносієм токсигенного штаму
Corynebacterium diphtheriae і підлягає обов′язковій антибактеріальній санації (макролідами або
пеніцилінами) на 5-7 діб.
2. Протиепідемічні заходи:
 Ізоляція, відлучення від роботи до повної санації
 Дезінфекція за місцем роботи
 У вогнищі – карантин на 7 днів
 Обстеження контактних на предмет носійства C. diphtheriae.
Задача 38 (т. 8.2).

Хворий Д., 32 роки, скаржиться на підвищену температуру до 38,2С, помірний біль в
горлі, закладеність носу, біль за грудиною, серцебиття. Хворіє 4 дні. Об'єктивно: Шкіра бліда.
Підщелепні лімфовузли збільшені до 2 см в діаметрі, помірно болючі, еластичні. Мигдалики, м'яке
піднебіння, язичок набряклі, гіперемовані з ціанотичним відтінком. На поверхні мигдаликів
блискуча сіра плівка, яка важко знімається шпателем. При задній риноскопії виявляється
набряклість слизової, поширений сірий наліт. Відмічається щільний набряк п/ш клітковини нижче
ключиці. Тони серця приглушені. АТ - 90/50 мм рт. ст. Пульс 110/хв, поодинокі екстрасистоли.
2. Яке ускладнення виникло?
3. Які обстеження необхідні?
1. Важкий загальний стан, підвищення температури тіла, набряклість і ціанотичність утворень зіву,
сірі щільні нальоти на слизових рото- та носоглотки, набряк п/ш клітковини нижче ключиці, а також
ознаки ураження серцевого м′язу свідчать про Комбіновану дифтерію (дифтерія мигдаликів та
дифтерійний назофарингіт), гіпертоксичну форму III ст. Ранній міокардит.
2. Ранній міокардит.
 Бактеріологічне дослідження на патологічну флору
 Мазок на BL
 РПГА з дифтерійним антигеном
 ІФА – антитіла до дифтерійного антигену класу Ig M
 ПЛР.
 Обов′язкова ізоляція хворого в інфекційний стаціонар.
 Введення ПДС в/м в дозі 150 тис. ОД за Безредком після попередньої проби на чутливість,
повторне введення через 12 год. 70-80 тис. ОД.
 Антибактеріальна терапія: макроліди або пеніциліни в звичайних дозах 5-10 діб.
 Лікування міокардиту – ГКС, десенсебілізуючі препарати, метаболічні препарати.
Задача 39 (т. 8.2).

Студент медуніверситету С., скаржиться на підвищення температури тіла до 38С, сильний біль
в горлі, ломоту в усьому тілі. Хворіє 2 дні. Напередодні проводив курацію хворого на дифтерію.
Проти дифтерії щеплений вчасно. З тижні тому лікувався антибіотиками з приводу урогенітальної
інфекції. Об'єктивно: Шкіра звичайного кольору, обличчя гіперемоване. Утворення зіву яскраво
гіперемовані. Мигдалики збільшені, набряклі, вкриті білуватим налетом. Язичок, дужки, задня
стінка глотки вкриті білуватим налетом, який можна зняти шпателем. Підщелепні л/в збільшені до
2 см, болючі. Дихання везикулярне. Тони серця гучні, АТ 120/70 мм рт. ст.
2. Які обстеження необхідні?
1. Лакунарна ангіна, середнього ступеню важкості. Кандидоз ротоглотки (сильний біль в горлі,
ломота в тілі – інтоксикація, гіперемія утворень зіву, мигдалики вкриті налетом, який легко
знімається, наліт на дужках, язичку та задній стінці глотки – грибкове ураження).
 Бакпосів вмісту ротоглотки на патологічну флору
1. Можливе амбулаторне лікування
2. Антибактеріальна терапія (макроліди в звичайних дозах 5-7 днів)
3. Протигрибкова терапія – дифлюкан
4. Дезінтоксикаційна терапія.
Задача 40 (т. 8.2).

Хворий 21 року поступив в інфекційне відділення на 5-й день хвороби зі скаргами на
прогресуючу загальну слабкість, неприємні відчуття за грудиною підвищення температури тіла до
38,6о С, біль у горлі, що підсилюється при ковтанні.
Об’єктивно: при свідомості, адекватний. Пальпуються підщелепні лімфовузли (0,5-1см).
Слизова ротоглотки набрякла, незначно гіперемійована з ціанотичним відтінком. На гіпертрофованих
мигдаликах визначаються плівчасті нашарування, що виходять за їх межі, при спробі зняти –
кровоточать. Визначається набряк підщелепної області. Дихання везикулярне. Пульс 102 уд/хв. Т -
37,8оС. Тони серця приглушені. Живіт м’який, безболісний.
В б/х ан. крові: підвищення активності АСТ, КФК, ЛДГ, на ЕКГ – зниження вольтажу зубців.

1. Поширена дифтерія мигдаликів. Ранній міокардит.
 Бактеріологічне дослідження на патологічну флору
 ІФА – антитіла до дифтерійного антигену класу Ig M
 ПЛР.
 Обов′язкова ізоляція хворого в інфекційний стаціонар.
 Введення ПДС в/м в дозі 50-80 тис. ОД за Безредком після попередньої проби на чутливість,
повторне введення через 24 год. 30-60 тис. ОД.
 Антибактеріальна терапія: макроліди або пеніциліни в звичайних дозах 5-10 діб.
 Лікування міокардиту – ГКС, десенсебілізуючі препарати, метаболічні препарати.
Задача 41
Хвора С., 28 років, ін’єкційна наркоманка, скаржиться на тупий біль у правому підребер’ї,
слабкість, зниження апетиту, біль у суглобах, який турбує впродовж 2 тижнів.
При огляді: жовтяниця шкіри та склер, печінка та селезінка збільшені, сеча темна, кал
знебарвлений.
1. Попередній діагноз і його обґрунтування
2. План обстеження і можливі зміни лабораторних показників у даної хворої
3. План лікування

1. HВV-інфекція, жовтянична форма, середнього ступеня важкості. Даний діагноз можна
поставити на основі даних епіданамнезу, печінкових та поза печінкових проявів.
2. Біохімічні маркери:
- Підвищення активності АлАт, АсАт (починаючи з кінця інкубаційного періоду), підвищення
вмісту заліза в крові, зниження ПІ та інших факторів згортання, зниження альбуміну, ефірів
холестерину.
- Підвищення рівня α2 – β – γ – глобулінів, імуноглобулінів всіх класів, зміна колоїдних проб
(зниження сулемового титру та підвищення тимолверналовой проби)
- Підвищення рівня зв’язаного білірубіну, жовчних кислот, холестерина, міді, ЛФ, 5-
Специфічні маркери:
1. Серологічні методи: виявлення НВsAg, HBeAg, anti-HBcorIgM, негативні anti-
HBcorIgG в ІФА, ЗІЕФ, РІА (на восьмому тижні після інфікування), свідчить про
гострий вірусний гепатит В.
2. Позитивна ПЛР НВV DNA в крові.
3. План лікування: дієта + ліжковий режим (з надмірним питвом)
 ректально крапельно 2-4% розчин натрію гідрокарбонату 150-200 мл на добу
інсулін
У пацієнта при серологічному дослідженні крові виявлені наступні маркери:
Анти-HAVIgG позитивні, анти-HBsAgIgG позитивні, анти-HBcorIgG негативні, анти-HCV
негативні.
1. Інтерпретація лабораторних даних
Задача 42 (т.11) Еталон відповіді: пацієнт переніс вірусний гепатит А і В, вірусним гепатитом С не
інфікований.
Хворий О., 65 років звернувся до дільничного лікаря зі скаргами на болі в усіх крупних
суглобах ниючого характеру, підвищення температури тіла до 37,1°С, загальне нездужання,
незначний головний біль, жовтий колір склер, незначне потемніння кольору сечі. Із анамнезу відомо,
що за місяць до цього був прооперований з приводу аденоми передміхурової залози. Оперативне
втручання ускладнилось кровотечею, в зв’язку з чим двічі хворому переливали еритромасу.
1. Які дані епідеміологічного анамнезу треба уточнити?
2. Попередній діагноз і його обґрунтування
3. Які експрес методи діагностики можна використати в даному випадку?
4. Диференціальна діагностика
5. План лікування даного хворого

1. Чи був хворий вакцинований від вірусного гепатиту В?
2. HBV-інфекція. Гострий вірусний гепатит В, жовтянична форма, середнього ст.. важкості.
3. Експрес діагностика:
 Серологічні методи: виявлення НВsAg, HBeAg, anti-HBcorIgM, негативні anti-
HBcorIgG в ІФА, ЗІЕФ, РІА (на восьмому тижні після інфікування)
 Позитивна ПЛР НВV DNA в крові
4. Диференційний діагноз слід провести з вірусним гепатитом А, Е, С, з над- та під печінковими

жовтяницями.
5. Дієта + ліжковий режим (з надмірним питвом)
інсулін
Хвора А., 35 років звернулася в інфекційне відділення Вінницької міської лікарні зі скаргами на
виражений свербіж шкіри, пожовтіння шкіри і склер, появу кров’янистих виділень з носу, поганий
нічний сон і сонливість вдень.
При поступленні проведено швидкі імунохроматографічні тести на визначення маркерів
вірусного гепатиту С та В. Виявлені позитивні HBeAg, HBsAg, anti-HBcorIgM. Рівень загального
білірубіну 398 мкмоль/л за рахунок переважно прямого, АлАт 500 ОД, АсАт 600 ОД, ПІ 50%.
1. Які дані епідеміологічного анамнезу треба уточнити?
2. Діагноз і його обґрунтування
3. Наявність маркерів якого ще вірусу гепатиту необхідно дослідити і чому?
4. План лікування даного хворого

1. Чи за останні 6 міс. були оперативні втручання, переливання крові чи замінників,
незахищені статеві контакти, відвідування стоматолога тощо.
2. HBV-інфекція. Гострий вірусний гепатит В (HBeAg, HBsAg, anti-HBcorIgM позит.)
жовтянична форма, висока активність запального процесу.
3. Враховуючи однакові шляхи передачі, необхідно дослідити маркери вірусного гепатиту С.
4. План лікування даного хворого:
 мікроклізми з Лактулозою
інсулін
 Фуросемід 1%-1-2мл, Маннитол 30% - 200 мл на добу
 Амінокислоти з підвищеним вмістом амінокислот з розгалуженим бічним ланцюгом і
зниженим вмістом ароматичних амінокислот: Гепасол А 500 мл, Аміностерил – N –гепа
8% - 500 мл, Гепа-Мерц 40 мл на фіз. р-ні, Аміносол 500 мл в/в крапельно
 Цитраргінін 10 мл х 3 рази на день, перорально 5-7 днів.
 Лактулоза 30-50 мг х 3 рази на день, перорально 7-10 днів
 Бифи-форм 2 капсули х 2-3 рази на день , перорально 5-7 днів
5. Лише 10-15% гострого вірусного гепатиту В переходить в хронічну форму, тому при
адекватному лікуванні прогноз сприятливий.
За медичною допомогою звернулась жінка 24 років, у її чоловіка виявлено HBsAg, HBeAg,
сумарні антитіла до HBcorAg, DNA HBV виявлено в ПЛР.
1. Який специфічний аналіз потрібно здати особі, щоб підтвердити або заперечити наявність
вірусу гепатиту В у її організмі?
2. Запропонуйте метод профілактики даної особи якщо вона не інфікована.

1. Потрібно зробити аналіз на наявність HBsAg.
2. Екстрена профілактика: введення вакцини вірусного гепатиту В (енжерікс В) 4-х
кратно – сьогодні, через 2 тижні, через 1 місяць, через 1 рік або планова – 3-х кратна –
сьогодні, через 1 міс., через 6 місяців.
Задача 46 (т.6.2).
Хлопчик 5 років захворів поступово. Захворювання розпочалось з слабкості, нездужання,
підвищення температури до 37,8 С, осиплість голосу, гавкаючий кашель, закладеність носу. Під час
огляду: температура 38,5С, незначна гіперемія шкіри обличчя, неяскраву гіперемію дужок, м’якого
піднебіння, задньої стінки глотки, над легенями – дихання везикулярне з жорстким відтінком. ЧД 20
за 1 хв.
1. Сформулюйте попередній діагноз.

1. Парагрип
2. Обстеження: РІФ, ІФА – виявлення антигенів вірусу в мазках відбитках сл.оболонки носоглотки;
серологічні методи: РЗК, РГГА
3. Лікування: 1. посиленне пиття, жарознижуючі, деконгестанти, відхаркуючі антигістамінні,
полівітаміни; 2. етіотропне: індуктори ендогенного інтерферону нормальний людський
інтерферон
Задача 47 (т.6.2).
Хвора П., 28 років захворіла гостро. Хвороба почалася з закладеності носу та підвищення
температури тіла до 37,8С. На наступну добу з’явився помірний біль в горлі під час ковтання, дертя в
ділянці задньої стінки глотки, різь та відчуття піску в правому оці. Об’єктивно: на задній стінці
глотки гіперплазовані фолікули, мигдалики помірно набряклі, гіперимовані, пальпуються
м’якоеластичні, безболісні, не спаяні між собою та оточуючими тканинами лімфатичні вузли, очна
щілина правого ока, повіки набряклі, гіперимійована та набрякла кон’юнктива.

1. Аденовірусна інфекція
3. Лікування. 1. посиленне пиття, жарознижуючі, деконгестанти, відхаркуючі антигістамінні,
полівітаміни; 2. етіотропне: індуктори ендогенного інтерферону нормальний людський інтерферон.
Задача 48 (т.6.2).
Дитина 1-го року з’явилась закладеність носу, сухий кашель, підвищення температури до
37,5С. На наступний день – кашель нападоподібний з виділенням незначної кількості харкотиння,
дихання шумне, різко виражена задишка по експіраторному типу. ЧД – 40 за 1 хвилину, акроцианоз,
в легенях – розсіяні сухі і поодинокі вологі хрипи.

1. Респіраторно-синцитіальна інфекція
полівітаміни; 2. етіотропне: індуктори ендогенного інтерферону нормальний людський інтерферон
Задача 49 (т.6.2).
Хвора 32 років захворіла гостро з незначного ознобу та підвищення температури тіла до
37,4С, чхання, закладеності носу, сухості та дертя в горлі. Дуже швидко з’явились надмірні рідкі
виділення з носу. Об’єктивно: носове дихання утруднене, шкіра навколо носових отворів мацерована,
неяскрава гіперемія м’якого піднебіння та задньої стінки глотки.
1. Риновірусна інфекція
полівітаміни; 2. етіотропне: індуктори ендогенного інтерферону нормальний людський інтерферон.
Задача 50 (т.6.2).
Пацієнт М., викликав лікаря додому. Скарги на субфебрильну температуру, загальну
слабкість, біль в горлі, відчуття «піску» в очах. В родині на ГРВІ хворіє дитина. При огляді –
виявлено ознаки блефарокон’юнктивіту, фарингіту, пальпуються збільшені шийні, пахові та пахвинні
лімфатичні вузли до 1 см в діаметрі, м’які, не спаяні між собою і оточуючими тканинами, зів
гіперимований, мигдалики гіпертрофовані і гіперемовані. Дихання везикулярне, тони серця
приглушені. АТ – 140/80 мм.рт.ст. ЧСС – 80 за хвилину. Живіт м’який, пальпується збільшена на 3 см
печінка і селезінка.
3.Лікування.

1. Аденовірусна інфекція
полівітаміни; 2. етіотропне: індуктори ендогенного інтерферону, нормальний людський інтерферон.
Задача 51 (т.9.1).
Хворий А 55 років доставлений в приймальне відділення районної лікарні з підозрою на
менінгіт. Пред’являє скарги на сильний головний біль, головокружіння, недомагання, відсутність
апетиту протягом останніх 6-9 міс.
Об’єктивно: в свідомості, язик чистий, вологий; слизова оболонка ротоглотки без змін.
Температура тіла 37,3°С, пульс 74 у хвилину, задовільних властивостей, АТ-100/65 мм рт.ст.
Позитивні с-ми Керніга та Брудзинського. З анамнезу відомо, що 2 роки тому хворий отримував курс
хіміотерапії з приводу онкоутворення головного мозку, після чого на МРТ змін не було; останні 1,5
роки не обстежувався з приводу даного захворювання.
1. З яким станом потрібно провести диференційний діагноз?
2. Які методи діагностики потрібно застосувати для уточнення діагнозу?

1. З явищами менінгізму.
2. ЗАК, ЗАС, спинномозкову пункцію з наступним дослідженням спинномозкової рідини, МРТ
головного мозку.
Задача 52 (т.9.1).
Хвора В., 23 р. звернулась в кабінет КІЗ зі скаргами на гнійні виділення з носу, які розпочались
2 дні тому, головний біль, температуру тіла до 38,0°С протягом останньої доби.
Об’єктивно: загальний стан задовільний, температуру тіла 37,6°С, пульс 74 уд. за хвилину, А/Т-
110/75 мм. рт. ст. Зів і задня стінка глотки помірно гиперемовані, по задній стінці помітні «гнійні
доріжки». Дихання через ніс утруднене, гнійні виділення з носа. Болючості над гайморовими та
лобними пазухами немає. З боку внутрішніх органів патологічних відхилень не визначається.
Менінгеальних і осередкових знаків ураження ЦНС немає.
З епіданамнезу відомо, що вона працює вихователем у дитячому саду; 4 дні тому назад
обстежилася як контактна у вогнищі менінгококової інфекції (у групі занедужав хлопчик на
менінгококцемію тиждень тому назад).
При посіві мазка з носоглотки у вихователя В. виділена культура менінгокока, у зв'язку з чим
вона направлена в інфекційну лікарню
1. Клінічний діагноз.
2. Призначення лікування.
1. Гострий менінгококовий назофарингіт, легкий перебіг.
2. Призначення лікування:
 Ампіцилін 0,5 г 4 рази на добу протягом 5 днів
 Полоскання горла фурациліном
 Антигістамінні препарати.
Задача 53 (т.9.1).
Хворий А, 28 р., поступив на лікування в перший день захворювання зі скаргами на різкий
головний біль, часте блювання не пов’язану з прийомом їжі температуру тіла до 40С.
Захворювання почалось гостро з сильного ознобу. З епіданамнезу встановлено, що за 5 днів до
початку хвороби у 8 річного сина відзначались явища назофарингіта.
У хворого збудження, ригідність м’язів потилиці. Симптомами Керніга та Брудзинського різко
позитивні. Пульс 140 ударів за хвилину, ритмічний, ниткоподібний. Тони серця різко ослаблені. В
крові лейкоцитоз, п/я – 15%, с/я – 79%, ШОЕ – 46 мм/год.
1. Сформувати попередній діагноз
2. Принцип лікування.

1. Менінгококовий менінгоенцефаліт, середнього ступеня важкості.
2. З лікувально-діангостичною метою провести люмбальну пункцію з наступним дослідженням
спинно-мозкової рідини на предмет туберкульозного процесу та визначити чутливість до
антибіотиків.
 Левоміцетин 1 гр. в/м, після чого пеніцилін-3 млн ОД кожні 3 год.
 Анальгін 50% - 2мл 2 р/добу
 Преднізолон 90 мг 3 р/добу
 Манніт 200 мл- 15% р-ну, фурасемід в/в 3-4 мл 2 рази на добу; контроль діурезу за
потреби встановити сечовий катетер.
 Реополіглюкін 400 мл в/в 2 р/добу
 Фізичний розчин 0,9% 400 мл в/в.
 Фраксипарин 0,3 1 раз на добу
 Оксібутірат натрію в/в.
Задача 54 (т.9.1).
Хворий Д. 32 роки, скаржиться на загальну слабкість, втомлюваність, відсутність апетиту,
головний біль температуру тіла до 39С, біль у м’язах, наявність висипу. Захворювання розпочалось
гостро.
Об’єктивно: загальний стан середнього ступеня важкості, свідомість не порушена, блідість та
ціаноз шкіри обличчя. На шкірі тулуба та сідниць спостерігається зірчастий геморагічний висип,
елементи висипу щільні, підвищуються над рівнем шкіри.
Пульс 140 уд. за хв., АТ 100/60 мм рт.ст. Аускультативно: над легенями везикулярне дихання,
серцеві тони ослаблені. Живіт м’який, безболісний.

1. Менінгококова інфекція. Менінгококцемія, середнього ст. важкості.
2. З лікувально-діангостичною метою провести люмбальну пункцію з наступним дослідженням
спинно-мозкової рідини на предмет туберкульозного процесу та визначити чутливість до
антибіотиків.
 Левоміцетин 1 гр. в/м, після чого пеніцилін-3 млн ОД кожні 3 год.
 Анальгін 50% - 2мл 2р/добу
 Преднізолон 90 мг 3р/добу
 Манніт 200 мл- 15% р-ну, фурасемід в/в 3-4 мл 2 рази на добу; контроль діурезу за
потреби встановити сечовий катетер.
 Реополіглюкін 400 мл в/в 2р/добу, фізрозчин 0,9% 400 мл в/в
 Фраксипарин 0,3 1 раз на добу
 Оксібутірат натрію в/в.
Задача 55 (т.9.1).
Хворий А. 55 років доставлений в приймальне відділення районної лікарні з підозрою на
менінгіт. Пред’являє скарги на сильний головний біль, головокружіння, недомагання, відсутність
апетиту протягом останніх 6-9 міс.
Об’єктивно: в свідомості, язик чистий, вологий; слизова оболонка ротоглотки без змін.
Температура тіла 37,3°С, пульс 74 у хвилину, задовільних властивостей, АТ-100/65 мм рт.ст. З
анамнезу відомо, що 2 роки тому хворий отримував курс хіміотерапії з приводу онкоутворення
головного мозку, після чого на МРТ змін не було; останні 1,5 роки не обстежувався з приводу даного
1. З яким станом потрібно провести диференційний діагноз?
2. Які методи діагностики потрібно застосувати для уточнення діагнозу?

1. З явищами менінгізму.
2. ЗАК, ЗАС, спинномозкову пункцію з наступним дослідженням спинномозкової рідини, МРТ
головного мозку.
Задача 56 (т.1.2).
Хворий П. 30 р., захворів гостро: виникла гарячка, виражений головний біль, безсоння. Об
´єктивно: набряклість і гіперемія обличчя, почервоніння очей, висип на перехідній складці кон
´юктиви нижньої повіки, енантема на слизовій оболонці м´якого піднебіння та язичка, статичний
тремор.
1. Поставте попередній діагноз.
2. Складіть план обстеження.

1. Висипний тиф.
2. Серологічна діагностика РЗК, РНГА.
Визначення імуноглобулінів класу М, G.
Задача 57 (т.1.2).
У хворого 34 років, що знаходився в інфекційному відділенні з підозрою на черевний тиф, на 17
день хвороби раптово погіршалось самопочуття. Не дивлячись на зниження температури до норми,
з'явився холодний піт, шкіра бліда, пульс ниткоподібній, АТ 80/60 мм рт.ст. Живіт м'який, рідкий
стілець, на колір якого хворий не звернув увагу, персонал випорожнень не бачив.
1. Яке ускладнення найімовірніше виникло у даного хворого?

1. Кишкова кровотеча.
2. Хворий повинний дотримуватись постільног режиму, забороняється прийом їжі на 12-16
годин, застосовують холод на ділянку живота (підвішують), гемостатичні засоби – вікасол,
етамзилат, 10% розчин желатину під шкіру живота, кріопреципітат, альгостат,
антигемофільну і свіжозаморожену плазму.
Задача 58 (т.1.2).
Сантехнік 45 років госпіталізований на 7-й день лихоманки. Об'єктивно: t-39,8°С, сонливість
(вночі безсоння), загальмованість, адинамія, блідість шкірних покривів, Рs-78/хв, АТ-105/70 мм рт.ст.
Язик густо обкладений сірим нальотом з відбитками зубів. Пальпаторно: живіт вздутий, печінка
виступає на 2 см, а селезінка на 1 см нижча за реберну дугу, в правій клубовій області крепітуюче
бурчання і гіперестезія шкіри. Стільця не було 2 доби.
1. Про яке захворювання можна думати в даному випадку.
2. Які додаткові дослідження необхідно виконати для уточнення діагнозу.
1. Черевний тиф.
2. Бактеріологічне дослідження крові.
Задача 59 (т.1.2).
Хворий Н. захворів поступово з підвищення температури до 37,3°С, слабкості, головному болю.
До кінця першого тижня температура 39,8°С, млявий, адинамічний. Шкіра бліда, дихання
везикулярне, поодинокі сухі хрипи. Пульс-84 на хвилину, АТ-100/60 мм рт.ст. Язик сухий,
обкладений в центрі коричневим нальотом. Живіт вздутий, безболісний, печінка і селезінка
збільшені. Стілець затриманий на 2 дні.
1. Ймовірний діагноз.

2. Бактеріологічне дослідження крові, калу, сечі, жовчі, з розеол, кіскового мозку, харкотиння,
гною, цереброспінальної рідини.
Серологічне дослідження (РНГА).
Задача 60 (т.1.2).
У хворого 45 років впродовж 10 днів температура 38,5°-39,5°С. Блідий, на шкірі живота 2
розеоли. Язик потовщений. Живіт вздутий, укорочення перкуторного звуку в правій клубовій області.
Гепатомегалія. У крові: л-3,0*109/л. П-8%, С-48%, Л-36%, М-8%, ШОЕ-8 мм/год.
1. Ймовірний діагноз.

2. Бактеріологічне дослідження крові, калу, сечі, жовчі, із розеол, кіскового мозку,
харкотиння, гною, цереброспінальної рідини.
Серологічне дослідження (РНГА).
Задача 61 (т.1.2).
Студент, проживаючий в гуртожитку, потрапив до інфекційної лікарні з діагнозом “черевний
тиф”. Отримує антибіотики.
1. Коли він зможе виписатися із стаціонару.
2. Які антибіотики він приймає.

1. На 22-й день нормальної температури.
2. Він може приймати левоміцетин, ампіцилін, бактрим (бісептол).
Хворий, 50 років, у якого два дні тому з’явився приступоподібний біль у лівій половині грудної
клітки, загальна слабкість, гарячка, біль голови, вранці помітив висипання на шкірі грудей.
Об’єктивно: на шкірі тулуба зліва за ходом 4-го та 5-го міжреберіїв на ерітематозно-набряклому фоні
– множинні згруповані пухирці з набряклими покришками, заповнені прозорою рідиною, розміром 3-
5 мм у діаметрі.
1.Сформулюйте попередній діагноз.

1. Оперізуючий лишай.
2. ЗАК, ЗАС, визначення титру антитіл до Herpes zoster, ДНК вірусу в ПЛР.
3. План лікування: Етіотропна терапія – противірусна терапія: ацикловір, валацикловір, фамцикловір,
ганцикловір; специфічна імуноглобулінемія; інтерферони: лаферон, віаферон, роферон; індуктори
інтерферонів: аміксин, неовір, циклоферон. Патогенетична та симптоматична терапія: дезинтоксикація,
антибіотики, місцеве лікування
Хворий 24 років звернувся з приводу появи пухирців в куті рота. Хворіє 3 роки, захворювання
рецидивує 2-3 рази на рік, як правило, після переохолодження. Об'єктивно: у правому куті рота –
згруповані пухирці розміром 2-3 мм, шкіра біля пухирців запалена, яскраво-червоного кольору.

1. Herpes labialis (рецидив ), легкий перебіг.
2. Противірусні препарати: ацикловір, валацикловір, ганцикловір.
До лікаря звернувся хворий зі скаргами на болісні відчуття і висип на статевому члені, які
з'явилися після захворювання на грип. Об'єктивно: на голівці статевого члена спостерігаються
згруповані пухирці та ерозії з фестончатими краями, з чіткими межами, м'які при пальпації, яки
супроводжуються болем.
2. Етіотропне лікування лікування.
1. Генітальний герпес.
2. Валацикловір, фамцикловір, ацикловір (400 мг на добу per os протягом 10-14 діб).
У хворого гостро з’явились озноб, біль голови, блювання, підвищення температури тіла до
38,5°С. Увечері приєдналися ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга. На слизових оболонках
губ та носа відмічаються рясні герпетичні пухирці.
2.Специфічна діагностика.
3.План етіотропного лікування.

1. Герпетичний менінгіт.
2. Аналіз крові на Ig M та G HSV, DNAHSV в ПЛР, спинномозкову пункцію з наступним
дослідженням спинномозкової рідини.
3. Противірусні препарати: панавір, ацикловір(5 мг/кг маси тіла, 3 р/добу в/в крапельно 8-10
діб). Інтерферони: реаферон, лаферон по 3 млн ОД/добу.
До гінеколога звернулась жінка 34 років зі скаргами на висип у вагіні, який зявляється 5-6 раз
на рік та супроводжується свербежем і болем пекучого характеру, підвищення температури тіла до
38,5°С. При об’єктивному огляді в області вульви та вагіни виявляються згруповані пухирці та ерозії
з фестончатими краями, з чіткими межами, м'які при пальпації, яка супроводжуються болем.
2. План етіотропного лікування.

1. Герпетичний вульвовагініт (рецидив ВПГ-2), середнього ступеню важкості.
2. Противірусні препарати: панавір, ацикловір (5 мг/кг маси тіла, 3 р/добу в/в крапельно 8-10
діб). Інтерферони: реаферон, лаферон по 3 млн ОД/добу.
Задача 67 (т.3.2).
Хворий 17 років звернувся до дільничого терапевта на 3 день хвороби із скаргами на головний
біль, біль і відчуття дряпання в горлі, ломоту в суглобах і м’язах, загальну слабкість, підвищення
температури тіла до 39,0º С, висип, пронос.
Об’єктивно: обличчя гіперемоване, судини склер розширені, склери субіктеричні. Слизова
оболонка ротоглотки гіперемована, набрякла. На шкірі тулуба, кінцівок плямисто-папульозний
висип. Лімфаденопатія. Язик обкладено білим нальотом, гіпертрофіровані сосочки. Пульс 98 / хв., АТ
110/60. Живіт помірно здутий, болісний в ілеоцекальній області.. Печінка на 2 см виступає з-під краю
реберної дуги. Випорожння рідкі, 3 рази на добу.

1. Кишковий ієрсиніоз.
2. Бактеріологічний метод:
 Посів калу, сечі, жовчі на середовище Ендо, Левіна
 Серологічний метод РА або РНГА, діагностичний титр 1:280 і більше
 ЗАК – нейтрофільний лейкоцитоз, зсув лейкоформули вліво, ↑ ШОЕ.
 Дієта 5.
 Пероорально глюкосол
 Глюкоза, неогемодез, трисіль в/в
 Етіотропна терапія – левоміцетин, або тетрациклін.
Задача 68 (т.3.2).
Хворий Т., 25 років, поступив у клініку на 3-й день захворювання з діагнозом „вірусний
гепатит”. Захворів гостро: підвищилася температура тіла до 38,0˚С. На 2-й день з’явились однократне
блювання, болі в животі, у колінних , литкових суглобах, надвечір – висипка. На 3-й день з’явилась
жовтушність склер та шкіри, сеча стала темно-жовтого кольору.
Об-но: Помірна жовтушність шкіри та склер. На бокових поверхнях тулуба та навколо суглобів
дрібноплямиста висипка на гіперемійованому фоні. Кон’юнктиви гіперемійовані, ін’екція судин
склер. Задня стінка глотки гіперемійована, зерниста. Язик обкладений сіруватим нальотом,
малиновий по краю. В легенях без змін. Тони серця приглушені, ритмічні. Живіт м’який, при
пальпації – болісний в правій здухвинній ділянці. Печінка виступає на 3 см з-під реберної дуги по
середньо-ключичній лінії. Селезінка не пальпується. Стілець світліше звичайного забарвлення, сеча
темно-жовтого кольору. Суглоби не змінені.

1. Кишковий ієрсиніоз.
 Бактеріологічний метод: Посів калу, сечі, жовчі на середовище Ендо, Левіна
3. Лікування: Дієта 5, перорально глюкосол, глюкоза, неогемодез, трисіль в/в
 Етіотропна терапія – левоміцетин, або тетрациклін.
Задача 69 (т.3.2).
Хворий 15 років госпіталізований в інфекційне відділення ЦРЛ із скаргами на високу
температуру тіла, інтенсивний головний біль, болі в м'язах та суглобах, висип, повторну блювоту.
Хворіє 4 дні. Стан важкий. Т-ра 39,8 º С, позитивні симптоми «рукавичок», «каптура», «шкарпеток».
На тулубі, кінцівках рясний дрібноплямистий висип. Пальпується збільшена печінка і нижній полюс
селезінки. Позитивні симптоми Брудзинського, Керніга, визначається помірна ригідність потиличних
м’язів.. Аналіз СМР: колір безбарвний, прозора, цитоз – 475/мм 3, нейтрофіли -82 %, білок – 346 мг / л,
глюкоза– 2,3 ммоль/л.
1. Псевдотуберкульоз. Менінгіт.
2. Бактеріологічний метод:
 Посів ліквору
 Посів калу, блювотних мас на середовище Ендо, Левіна
 Дієта 5.
 Пероорально глюкосол
 Глюкоза, неогемодез, трисіль в/в
 Етіотропна терапія – левоміцетин, або тетрациклін, ампіцилін.
Задача 70 (т.4.1).
Хворий 16 років, скаржиться на нездужання, кашель з виділенням слизового харкотиння,
підвищення Т тіла до 37,8ºС.
Об’єктивно: при обстеженні виявлено вкорочення перкуторного звуку, сухі та вологі
дрібнопухірчасті хрипи в легенях. На шкірі висип у вигляді кропивниці. При рентгенологічному
дослідженні легень – інфільтрати 2,5 – 4 см в діаметрі, різної величини та форми. В загальному
аналізі крові: лейкоцити – 10,0 х109/л, еозинофіли – 46%.

1. Аскаридоз.
2. Обстеження: Дослідження калу на яйця гельмінтів
3.Лікування: Вормил 400мг 1 р. на добу протягом 3 днів
Задача 71 (т.4.1).
Хворий 18 років скаржиться на частий кашоподібний стілець, інколи з домішками слизу,
тенезми, свербіж в ділянці ануса, який посилюється в вечірній та нічний час.
Об’єктивно: блідий, дещо пониженого відживлення. При ректороманоскопії: на слизовій
оболонці виявлено крапко подібні крововиливи, посилення судинного малюнка, слизова оболонка
внутрішнього та зовнішнього сфінктерів подразнена.

1. Трихоцефальоз.
1. Обстеження: Ан.кала на яйця гельмінтів.
2. Лікування: Ворміл 400 мг 1 раз на добу протягом 3 діб.
Задача 72 (т.4.1).
Хворий 22 років, госпіталізований до стационару з лихоманкою, скаргами на світлобоязнь, біль
в очах, біль при жуванні, в міжреберних та інших м'язах. Захворів 2 тижні тому, коли підвищилась Т
тіла, погіршало самопочуття та з'явились означені вище симптоми. На 3-й день хвороби на шкірі
тулуба та кінцівок помітив рясну розеольозну висипку, яка тривала 8 днів. Епіданамнез – отримав
посилку від батьків, в якій була свине сало, ковбаса, шинка домашнього приготування.
Об’єктивно: шкіра волога, висипка відсутня, обличчя гіперемовано, судини склер ін’єктовані.
Пульс ритмічний, задовільних властивостей. ЧСС – 100 уд/хв. Тони серця приглушені, легені без
особливостей. Живіт м'який, неболісний. Печінка та селезінка не пальпуються.

1. Трихінельоз.
2. Обстеження: Загальний ан.крові, Серологічні методи( РЗК РНГА РІФ)
3. Лікування: Ворміл 400мг 2 раза на добу протягом 7 днів, Дексаметазон 6-10 мг на добу протягом 7
днів
Задача 73 (т.4.1).
Хворий 36 років скаржиться на болі по всьому животі, який іноді супроводжується
підвищенням температури та висипкою за типом кропивниці. Постійні проноси. В стільці багато
залишків неперетравленої їжі, слиз та кров.
Об’єктивно: хворий анемічен, живіт мякий, болісний при пальпації. Тони серця приглушені,
систолічний шум на верхівці. При дуоденальному зондуванні в вмісті 12-палої кишки виявлені
личинки паразита.

1. Стронгілоідоз.
2. Обстеження: Аналіз дуоденального вмісту на личинки паразита.
3. Лікування: Ворміл 400 мг добова доза протягом 3 днів.
Задача 74 (т.4.1).
Хворий 20 років госпіталізован зі скаргами на біль в м'язах верхніх та нижніх кінцівок, високу
Т тіла, загальну слабкість, спрагу, набряки повік вранці на 7 день хвороби. Захворів 23.10, коли
з'явилась загальна слабкість, біль в м'язах ніг, особливо при ході, біль в язиці. 23.10 помітив на тулубі
плямисту висипку, набряк повік та обличчя. Знаходився у геоекспедиції . Об'єктивно: Т тіла – 38,9ºС,
пастозність рук, китиці набряклі, болісна пальпація тенора та гіпотенара, болісність литкових м'язів.

1. Трихінельоз.
2. Обстеження: Серологічні методи: РЗК РНГА РІФ.
3. Лікування: Ворміл 400 мг 2 раза на добу.
Задача 75 (т.4.2).
Хвора 25 років була госпіталізована до стаціонару зі скаргами на загальну слабкість,
підвищений апетит, біль в животі, більше у правій здухвинній ділянці, нудоту, метеоризм, періодично
– напіврідкий стілець до 4 разів на добу. Вважає себе хворою на протязі 2 років. Останнім часом
запримітила періодичну появу при дефекації, а також зранку у ліжку стрічкоподібних утворів білого
кольору, розміром 1-2 см. З епіданамнезу встановлено, що при приготуванні котлет куштує сирий
м'ясний фарш.
Об’єктивно: зниженої ваги, шкіра бліда, в ротоглотці запальних змін немає, язик збільшений у
розмірах та вкритий білим нальотом. Серце та легені без патологічних змін. Живіт м'який. Здутий,
печінка та селезінка не збільшені. В гемограмі: еозинофілів – 8%, Нв – 100 г/л.

1. Теніоз.
2. Обстеження: Аналіз кала на яйця глистів
3. Лікування: Празіквантел 25 мг/кг ваги тіла добова доза.
Задача 76 (т.4.2).
Хвора 32 років звернулась до інфекційного стаціонару зі скаргами на часту нудоту,
головокружіння, загальну слабкість, біль в епігастрії натще, закрепи та виділення з калом білих
утворень до 2 см. Хворіє 4 роки. 3 місяці тому з'явились болі та відчуття підсмоктування в
епігастральній ділянці, при дефекації бачила відокремлений членик. Епіданамнез: відмічає, що при
приготуванні їжі часто куштує на смак сирий м'ясний фарш.
Об'єктивно: з боку внутрішніх органів патології не виявлено. Свідомість ясна, настрій
знижений, подразлива. В гемогра

1. Теніарінхоз.
2. Обстеження: Ан.кала на яйця гельмінтів.
3. Лікування: Фенасал 2,0 добова доза.
Задача 77 (т.4.2).
Хворий 43 років, скаржиться на біль в епігастральній ділянці та правому підребер'ї,
періодичний сильний переймоподібного характеру біль в проекції жовчного міхура. Хворіє на протязі
двох років.
Об’єктивно: зниженої маси тіла, шкіра бліда з жовтушник відтінком. Живіт різко болючий у
правому підребер’ї. печінка збільшена на 3 см. Позитивний симптом Курвуаз'є. Після третьої спроби
дуоденального зондування встановлено наявність у всіх порціях, але особливо у порціях "В" і "С",
значної кількості слизу, лейкоцити густо вкривають поле зору. У загальному аналізі крові –
лейкоцитоз з вираженою еозинофілією.

1. Фасциольоз.
2. Обстеження: Аналіз кала, дуоденального вмісту на яйця глистів.
3. Лікування: Празіквантел 20-30 мг/кг ваги добова доза.
Задача 78 (т.4.2).
Хворий 42 років, поступив зі скаргами на загальну слабкість, головний біль, поганий сон,
відчуття важкості та біль у правому підребер’ї, зниження апетиту, гіркоту у роті. Болі в правому
підребер’ї відмічає останні 5 років. Довго лікувався з приводу холециститу. З епіданамнезу: часто
їсть малосольну, в'ялену або свіжоморожену рибу, останні декілька років працював у Тюмені.
Об’єктивно: Т тіла 37ºС. Шкіра чиста, біла. Живіт правильної форми, мякий, болючий в
епігастральній ділянці та правому підребер’ї. Печінка помірно болюча, виступає з-під реберної дуги
на 3 см, щільна.

1. Опісторхоз.
2. Обстеження: Аналіз крові на ІФА.
Задача 79 (т.4.2).
Жінка 18 років влітку відпочивала в селі, купалася в ставку. Поступила до клініки зі скаргами на
поганий апетит, нудоту, біль у животі та язиці, нестійкі випорожнення.
Об’єктивно: шкірні покриви бліді. Пульс ритмічний, 83 уд/хв., тони серця приглушені. Печінка
збільшена на 3см. В гемограмі еритроцитопенія, підвищений кольоровий показник, еозинофілів 18%.
В фекаліях знайдені яйця гельмінтів овальної форми.

1. Дифілоботріоз.
2. Обстеження: Аналіз кала на яйця глистів.
Задача 80 (т.3.1).
Хворий Т., 48 років, скаржиться на загальну слабкість, тягнучий судомний біль в ділянці
відхідника, який супроводжується позивом на дефекацію (до 20-25 разів на добу), випорожнення не
мають калового характеру і під час дефекації виділяється лише згусток зі слизу та крові. Захворів
гостро 3 дні тому, коли з’явилися слабкість, головний біль, озноб з підвищенням температури до
38С., періодичний переймоподібний біль в животі спочатку без чіткої локалізації, потім в лівій
здухвинній ділянці. Випорожнення спочатку були калові, потім кашкоподібні, а згодом з домішками
слизу та крові. За 2 дня до хвороби їв немиті яблука та помідори.
Стан хворого середньої важкості. Шкіра бліда. Пульс - 90 уд. на хвилину. Температура - 38С.
Язик обкладений біло-бурим налетом. Живіт болючий по ходу товстого кишківника, більше в лівій
здухвинній ділянці. Сигмовидна кишка спазмована, ущільнена, болюча.
1. Сформулюйте та обґрунтуйте діагноз.

Шигельоз, колітична форма, середньо важкий перебіг.
Діагноз ґрунтується на даних епідеміологічного анамнезу (вживання за 2 дні до виникнення
захворювання немитих фруктів та овочів) та клінічних симптомах хвороби (див вище), які вказують
на поєднання загальнотоксичних явищ з явищами гемоколіту.
Лікування.
Ліжковий режим;
Дієта – стіл №4;
Норфлоксацин – 0,4 - 2 рази на добу;
Регідрон – 1пак розчинити на 1 літр води – приймати по 100 мл кожен час;
Смекта – 1пак розчинити на 1 ст теплої кип’яченої води – 3 рази на добу.
Дюспаталін – 200мг – 2 рази на добу.
Хілак-форте – 30 крапель 3 рази на добу.
Задача 81 (т.3.1).
Хворий Т., 48 років, скаржиться на загальну слабкість, тягнучий судомний біль в ділянці
відхідника, який супроводжується позивом на дефекацію (до 20-25 разів на добу), випорожнення не
мають калового характеру і під час дефекації виділяється лише згусток зі слизу та крові. Захворів
гостро 3 дні тому, коли з’явилися слабкість, головний біль, озноб з підвищенням температури до
38С., періодичний переймоподібний біль в животі спочатку без чіткої локалізації, потім в лівій
здухвинній ділянці. Випорожнення спочатку були калові, потім кашкоподібні, а згодом з домішками
слизу та крові. За 2 дня до хвороби їв немиті яблука та помідори.
Стан хворого середньої важкості. Шкіра бліда. Пульс - 90 уд. на хвилину. Температура - 38С.
Язик обкладений біло-бурим налетом. Живіт болючий по ходу товстого кишківника, більше в лівій
здухвинній ділянці. Сигмовидна кишка спазмована, ущільнена, болюча.
1. Сформулюйте та обґрунтуйте діагноз.

Дані епіданамнезу, гострий початок хвороби, висока пропасниця, виражена інтоксикація,
важкий колітичний синдром, лейкоцитоз характерні для шигельозу, колітичної форми, важкого
перебігу.
Госпіталізація в інфекційне відділення. Антимікробна терапія: фторхінолони (норфлоксацин 0,4
або ципрофлоксацин двічі на добу). Дезінтоксикаціна терапія (глюкоза, сольові розчини).
Спазмолітики та знеболюючі (дротаверин, баралгін, дюспаталін, свічки з анестезолом). Препарати
біфідо- і лактобактерій, панкреатин.
Задача 82 (т.3.1).
Хворий А., 22 років, студент, поступив в інфекційну лікарню на 3-й день хвороби зі скаргами
на загальну слабкість, переймоподібний біль у животі, часті рідкі випорожнення зі слизом і кров’ю.
Захворювання почалося з підвищення температури, головного болю, тенезмів, частих випорожнень.
Живе в ізольованій квартирі з комунальними зручностями. Усі члени сім’ї здорові. Тиждень тому
повернувся із села, де були випадки подібного захворювання.
Об-но: Температура тіла 38,1˚С. Шкіра бліда,висипу немає, язик вологий, обкладений білим
нальотом. Тони серця приглушені, АТ 110/80 мм рт.ст., пульс 96 уд/хв. Живіт помірно здутий,
болючий по ходу товстої кишки. Пальпація провокує потяги на низ. Сигмоподібна кишка спазмована,
різко болюча. Стілець до 10 разів на добу, випорожнення рідкі, зі слизом і кров’ю.

Шигельоз, колітична форма, середньо важкий перебіг.
Лікування.
Ліжковий режим;
Дієта – стіл №4;
Норфлоксацин – 0,4 - 2 рази на добу;
Регідрон – 1пак розчинити на 1 літр води – приймати по 100 мл кожен час;
Смекта – 1пак. розчинити на 1 ст теплої кип’яченої води – 3 рази на добу.
Хілак-форте – 30 крапель 3 рази на добу.
Задача 83 (т.3.1).
Хворий Г., 27 років, скаржиться на нездужання, зниження апетиту, втомлюваність, біль внизу
живота, переважно у правій здухвинній ділянці, випорожнення близько 10 разів на добу, фекалії
мають вигляд “малинового желе”. Скарги з’явилися 2 дні тому.
Об-но: температура 36,7ºС, шкіра звичайного кольору, тургор збережений. Язик обкладений
білим нальотом, при пальпації живота - болючість по ходу товстої кишки, спазм сліпої та висхідного
відділу ободової кишки. Печінка та селезінка не збільшені. З анамнезу відомо, що два тижні тому
повернувся з Африки.

Амебіаз, маніфестна форма, середнього ступеня важкості.
2. Загальний аналіз сечі.
3. Копроцитограма.
4. Біохімічні методи.
5. Паразитоскопічне дослідження (кал)
6. Серологічні методи:
- РНГА
- ІФА
- РНІФ
7. Додаткові методи:
- ректороманоскопія
- УЗД
Лікування: Амебоциди універсальної дії (метронідазол 750г 3 раза в день протягом 5-8 днів.)
Ферментні препарати (панкреатин 1т.3рази на добу).
Пробіотики (біфідумбактерін)
Задача 84 (т.3.1).
Хворий В., 41 рік, звернувся зі скаргами на непостійний біль внизу живота, більше в
здухвинних ділянках, зниження апетиту, відчуття гіркоти у роті, головний біль, порушення сну,
схуднення. Випорожнення з домішками крові й слизу, спостерігається чергування проносів та
закрепів. Хворіє більше року, але за допомогою не звертався.
Об-но: блідий, шкіра суха, висипу немає. Температура тіла 37,1ºС, тони серця приглушені, язик
обкладений, при пальпації живіт чутливий за ходом товстої кишки, переважно в правій здухвинній
ділянці, сигма не спазмована. В загальному аналізі крові: анемія, незначна еозинофілія, відносний
лімфоцитоз.

Амебіаз, непреривно прогресуючий перебіг, середнього ступеня важкості.
2. Загальний аналіз сечі.
3. Копроцитограма.
4. Біохімічні методи.
5. Паразитоскопічне дослідження (кал)
6. Серологічні методи:
- РНГА
- ІФА
- РНІФ
7. Додаткові методи:
- ректороманоскопія
- УЗД
Лікування: Амебоциди універсальної дії (метронідазол 750г 3 раза в день протягом 5-8 днів.)
Ферментні препарати (панкреатин 1т.3рази на добу).
Пробіотики (біфідумбактерін)
Задача 85 (т.19.2).
Хвора 40 років, повернулася літаком із туристичної поїздки в Бразилію. Через 5 днів гостро
захворіла: піднялася температура до 39°С, з’явилися скарги на біль в суглобах та м’язах. При огляді:
гіперемія обличчя, одутлість. Ін’єкція склер. Хвора збуджена, дезорієнтована.
2. Складіть план обстеження.
3. Визначить необхідність ізоляції, виходячи з попереднього діагнозу
Задача 85 (т.19.2) Еталон відповіді.

1. Жовта гарячка, фаза гіперемії.
2. Загальні аналізи крові, коагулограма, функціональні проби печінки, нирок. Доцільна
біологічна проба шляхом інтрацеребрального зараження кров’ю мавпи або миші.
Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.
3. Обов’язкова ізоляція в боксі.
Задача 86 (т.19.2).
Біолог 30-ти років, повернувся із службового відрядження до Камеруну. Більшу частину
відрядження проводив у джунглях з метою вивчення місцевої флори та фауни. Захистом від комарів
користувався не регулярно. Скарги на різкий головний біль, головним чином в ділянці потилиці,
температуру 38-39°С. При огляді: гіперемія та одутлість обличчя. Ін’єкція склер. При збиранні
анамнезу змістовні відповіді отримати важко.
1. Ваш діагноз.
2. На як питання з епідеміологічного анамнезу потрібно звернути увагу.
3. План додаткового обстеження.

2. Чи проводилася вакцинація перед відрядженням.
3. Загальні аналізи крові коагулограма, функціональні проби печінки, нирок.
4. Доцільна біологічна проба шляхом інтрацеребрального зараження кров’ю мавпи або
миші. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.
Задача 87 (т.19.2).
Стюардеса 25-ти років, після рейсу до Кенії гостро захворіла: підвищилась температура тіла
до 380С, з’явився біль в поперековому відділі та суглобах. Загальна гіперестезія. Диспептичні явища.
Щеплення проти жовтої гарячки із нез’ясованих причин не отримала.
1. Про яке захворювання слід подумати в першу чергу.
2. Складіть план загального обстеження.
3. Невідкладна тактика лікування до отримання результатів лабораторних тестів.

2. Загальні аналізи крові, коагулограма, функціональні проби печінки, нирок. Серологічні
реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.
3. Посиндромна терапія у відділенні реанімації.
Задача 88 (т.19.2).
У хворого на жовту гарячку спостерігається сильний озноб. Скаржиться на головний біль,
головним чином в ділянці потилиці. Відмічаються різка гіперемія та одутлість обличчя.
1. В якій фазі захворювання він знаходиться.
2. Додайте до повноти картини інші симптоми.
3. Яка буде наступна фаза захворювання.

2. Клінічні ознаки гемарогічного синдрому.
3. Фаза ремісії на третій– п’ятий день.
Задача 89 (т.19.2).
У хворого, що прибув з ендемічної зони жовтої гарячки спостерігаються нападоподібна
лихоманка впродовж двох тижнів. При додатковому обстеженні виявлена гепатоспленомегалія,
анемія, анізоцитоз, пойкилоцитоз.
1. З якими захворюванням потрібно проводити диференційну діагностику.
2. Які дослідження потрібно негайно призначити для з’ясування нападоподібної гарячки.

1. З малярією.
2. Мазок крові, товста крапля.
Задача 90 (т.8.1).
Хворий 17 років надійшов у клініку на 3-й день хвороби з діагнозом «Парагрип, алергійний
дерматит». Занедужав гостро з підвищення температури тіла до 39,0 оС, слабкості, болю в горлі. На 2-
й день хвороби з'явився надсадний гавкаючий кашель, рясні слизисті виділення з носа, різі в очах.
Об-но: Т- 38,8оС. Обличчя набрякле, повіки потовщені. Склерит, катаральний кон’юнктивіт.
Слизисті виділення з носа. На шкірі шиї та обличчі плямисто-папульозний висип. Слизова оболонка
ротоглотки яскраво гіперемована, дрібна біла енантема біля нижніх кутніх зубів. Дихання жорстке,
поодинокі сухі хрипи. Пальпуються дрібні підщелепні й передньошийні лімфовузли. ЧСС - 110 уд/
хв. АТ - 100/70 мм рт.ст. Живіт м'який. Печінка й селезінка не збільшені.

1. Кір.
2. ЗАК:
 Лейкопенія, лімфоцитоз, зниження кількості еозинофілів, моноцитів, помірно ↑ ШОЕ
 Вірусологічне дослідження – виділення вірусу із змиву з носоглотки, секрету кон´юнктив
 Серологічне дослідження – ІФА, РНГА, РЗК.
 Ліжковий режим
 Дієта 15
 Нафтизин в ніс
 Альбуцид в кон´юнктиву
 Жарознижуючі препарати
 Парові лужні інгаляції 4% розчином соди.
Задача 91 (т.8.1).
Хворий 17 років, студент, мешкає в гуртожитку. Надійшов у клініку на 2-й день хвороби зі
скаргами на висипку на тілі, незначне нездужання. Захворювання почалося гостро з підйому
температури до 38,0оC, закладеності носу. У той же день помітив висипку.
Об-но: Т – 37,3оС, невелика слабкість. Помірна гіперемія кон’юнктив, слизуваті виділення з
носа. Висип дрібноплямистий, на незміненій шкірі, легка гіперемія слизової оболонки ротоглотки.
Пальпуються болючі задньошийні й потиличні лімфовузли. Пульс - 80 уд/хв., АТ - 110/70 мм рт.ст. З
боку органів черевної порожнини й легенів патології не виявлено. У крові визначається лейкопенія,
відносний лімфоцитоз, 10% плазмоцитів, ШЗЕ – 5 мм/год.

1. Краснуха.
2. ЗАК, ЗАС, вірусологічний метод РГГА, змив з носоглотки
 Дієта 15
 Симптоматична терапія.
Задача 92 (т.8.1).
Хворий 18 років, надійшов на 6-й день хвороби зі скаргами на слабкість, сухість у роті,
підвищення температури тіла до 39,0оС. Захворювання почалося гостро з підвищення Т тіла до
38,5оС, слабкості, безболісного припухання біля вух. Лікування полягало в прийомі аспірину й сухого
тепла на уражені ділянки. Лихоманка знизилася, однак на 6-й день хвороби знову піднялась
температура тіла до 39,0оС, з'явився біль у мошонці, нудота, дворазово – кашкоподібний стілець.
Об-но: - невелике збільшення м’якуватих за консистенцією привушних залоз, Т – 39,0 оС. У
ротоглотці без патологічних змін. Живіт м'який, чутливий в епігастрії, пульсація черевної аорти
ослаблена. Праве яєчко помірно збільшене, болісне. З боку інших внутрішніх органів патології не
виявлено.

1. Епідемічний паротит. Правобічний орхіт.
2. ЗАК, ЗАС, калу, сеча на діастазу, серологічні дослідження – парні сироватки РГГА,
РЗК.
 Дієта 15
 Сухе тепло, солюкс, УВЧ на слинні залози
 Носіння суспензорію на мошонку
 Полоскання порожнини рота 2% розчином соди
 Преднізолон по 15-20 мг на добу протягом 5-7 днів.
Задача 93 (т.8.1).
Хвора К., 20 років, занедужала гостро, з'явився біль у горлі, головний біль, підвищилася Т тіла
до 38,0оС. На 2-й день хвороби з'явилася висипка на обличчі, а через кілька годин - на шкірі тулуба й
кінцівок.
При огляді: температура тіла 37,7оС. Слизова оболонка ротоглотки гіперемована. Помірно
виражені явища кон’юнктивіту, назофарингіту. На ообличчі, тулубі й кінцівках дрібноплямистий
висип. Збільшені та болючі потиличні лімфовузли. З боку органів грудної клітки й черевної
порожнини патології не виявлено.
Ан. крові: Эр.- 4,6´1012/л, лейк.- 3,4´109/л, п-5%, з-38%,л-38%,м-12%, э-3%,пл.кл.-5%, ШЗЕ -
8мм/год.

3. Краснуха.
4. ЗАК, ЗАС, вірусологічний метод РГГА, змив з носоглотки
 Дієта 15
 Симптоматична терапія.
Задача 94 (т.2.3)
У хворого раптово виник біль в очах, світлобоязнь, набряк повік, гіперемія, крововиливи,
серозні виділення, субфебрильна температура. Ротоглотка гіперемована, зерниста, набрякша.
2. План обстеження

1. Ентеровірусна інфекція, геморагічний кон’юктивіт, середнього ступеня важкості
 ЗАК (як правило при неускладненому перебігу всі показники в нормі, іноді
можливий помірний лейкоцитоз, далі лейкопенія
 ЗАС
 Копрограма (збільшена кількість лейкоцитів)
 Аналіз калу на мікрофлору
 Визначення антитіл до збудника методом ІФА
 Вірусологічний метод дослідження
 Серологічні методи (РНГА, РЗК - діагноз підтверджується при 4-х кратному
наростанні титрів антитіл)
 Госпіталізація, затемнена палата
 Промивання очей
 При приєднанні вторинної мікрофлори антибактеріальні засоби (в краплях
місцево)
У хворого на фоні температури 39ºС з’явилися сильний біль в усіх групах м’язів,
нападоподібного характеру, утруднене дихання, які мають хвилеподібний перебіг. На шкірі –
екзантема, глотка гіперемована, набрякша. В крові помірний лейкоцитоз.

1. Ентеровірусна інфекція, епідемічна міалгія, середнього ступеня важкості.
 ЗАК (як правило при неускладненому перебігу всі показники в нормі, іноді
можливий помірний лейкоцитоз, далі лейкопенія
 ЗАС
 Копрограма (збільшена кількість лейкоцитів)
 Визначення антитіл до збудника методом ІФА
 Вірусологічний метод дослідження
 Серологічні методи (РНГА, РЗК, РН - діагноз підтверджується при 4-х кратному
 Специфічного лікування немає
 Гірчичники, грілка, УВЧ
 Нестороїдні протизапальні засоби (анальгін, дексалгін)
Чоловік, 20 років хворіє 2 дні. Захворювання розпочалось гостро, коли з’явилась слабкість,
нудота, блювання, підвищилась температура тіла до 37,2 ºС, дискомфорт в біляпупковій ділянці,
бурчання, водяниста діарея по 6-7 раз на добу. Язик обкладений білим нальотом, слизова ротоглотки
гіперемована. Живіт м’який, відділи тонкого кишківника неболючи, виражене їх бурчання. Печінка
та селезінка не збільшені. Кількість сечі зменшеншилась. Випорожнення водянисті. Аналогічні
захворювання мають лише по місцю роботи.

1. Ротавірусна інфекція, ротавірусний гастроентерит, середнього ступеня
важкості.
 ЗАК (як правило при неускладненому перебігу всі показники в нормі, на
початку можливий лейкоцитоз, а далі лейкопенія)
 ЗАС (підвищена кількість лейкоцитів, альбумінурія)
 Електроліти Na, K, Ca
 Копрограма
 Безпосереднє дослідження клінічного матеріалу (фекалій) на наявність
маркерів ротавірусної інфекції (їх антигенів, вірусної РНК або цілих вірусних
часток)
 Електронна мікроскопія фекалій
 Вірусологічний метод (виділення ротавірусів в культурі клітин та їх повна
ідентифікація)
 Серологічна діагностика (РНГА, РЗК - діагноз підтверджується при 4-х
кратному наростанні титрів антитіл)
 Експрес діагностика (РНГА із ротавірусним діагностикумом «Ротатест» на
основі імунохроматографічного аналізу)
 Етіотропного лікування немає
 Дієта № 4б з виключенням молока, молочних продуктів, з обмеженням
вуглеводів
 Регідратація (регідрон, ораліт per os, дисіль, трисіль, квартасіль в/в)
 Ферментотерапія
Жінка, 18 років хворіє 2 дні. Захворювання розпочалось гостро, коли з’явилась слабкість,
нудота, блювання, дискомфорт в епігастрії, бурчання, водяниста діарея до 8 раз за добу, рясного
характеру. Наприкінці доби з’явились судоми литкових м’язів, головокружіння. Язик обкладений
білим нашаруванням, слизова гіперемована. Живіт м’який, не болючий, бурчання тонкого
кишківника. Стул водянистий, діурез знижений.

1. Ротавірусна інфекція, ротавірусний гастроентерит, середнього ступеня важкості.
 ЗАК (як правило при неускладненому перебігу всі показники в нормі, на початку
можливий лейкоцитоз, а далі лейкопенія)
 Безпосереднє дослідження клінічного матеріалу (фекалій) на наявність маркерів
ротавірусної інфекції (їх антигенів, вірусної РНК або цілих вірусних часток)
 Серологічна діагностика (РНГА, РЗК - діагноз підтверджується при 4-х кратному
 Експрес діагностика (РНГА із ротавірусним діагностикумом «Ротатест» на основі
імунохроматографічного аналізу)
 Дієта № 4б з виключенням молока, молочних продуктів, з обмеженням вуглеводів
 Регідратація (регідрон, ораліт per os, дисіль, трисіль, квартисіль в/в)
Студент 21 року госпіталізований з приводу гострого гастроентероколіту в стані середньої
важкості. Захворів 2 доби назад. Захворів гостро, коли з’явилася нудота, повторне рясне блювання,
діарея по 6-7 раз, рясна. Температура тіла до 37,3 ºС. Стан середньої важкості. Шкірна складка на
животі розправляється повільно, тургор знижений. АТ-90/50 мм.рт.ст., пульс 94 уд/хв, тони
послаблені. Язик суховатий, білий. Слизова ротоглотки гіперемована. Живіт м’який, неболючий,
виражене бурчання. Стул водянистий, олігурія. Мав місце контакт з аналогічним хворим з меньш
вираженою клінікою.

1. Ротавірусна інфекція, ротавірусний гастроентерит, середнього ступеня важкості,
дегідратація ІІ ступеня.
 ЗАК (як правило при неускладненому перебігу всі показники в нормі, на початку
можливий лейкоцитоз, а далі лейкопенія)
 Безпосереднє дослідження клінічного матеріалу (фекалій) на наявність маркерів
ротавірусної інфекції (їх антигенів, вірусної РНК або цілих вірусних часток)
 Серологічна діагностика (РНГА, РЗК - діагноз підтверджується при 4-х кратному
 Експрес діагностика (РНГА із ротавірусним діагностикумом «Ротатест» на основі
імунохроматографічного аналізу)
 Дієта № 4б з виключенням молока, молочних продуктів, обмеженням вуглеводів
 Регідратація (регідрон, ораліт per os, дисіль, трисіль, квартисіль в/в)
У студента М. 20 років, що приїхав з Індії, через півроку підвищилася температура тіла,
з'явилася млявість, адинамія і незначне збільшення селезінки. Пізніше, на фоні високої лихоманки
виявлено значне збільшення селезінки (до пупка), тупі болі в животі, збільшення печінки. У гемограмі
– анемія, значна лейкопенія, лімфо-моноцитоз, тромбоцитопенія.

1. Індійський вісцеральний лейшманіоз (кала-азар), гострий перебіг, гепатолієнальний синдром,
середньої важкості.
 ЗАК (анемія, лейкопенія, лімфомоноцитоз, анеозинофілія, тромбоцитопенія, різко ↑ШОЕ).
 Біохімічні тести (гіпоальбумінемія, гіперглобулінемія, ↑протромбіновий час).
 Формолово-гелевий метод – проба на зміну вмісту Ig в крові.
 Паразитологія – виділення збудника (амастигот) в патол. матеріалі (крові, вміст рани, л/в,
пунктаті селезінки, печінки, кісткового мозку).
 Серологія – РСК, ІФА.
 Шкірний тест Монтенегро.
 Препарати п´ятивалентної сурьми (пентостам, глюкантим, солюсурьмін), або амфотерицин
В протягом 20 днів.
 a-інтерферон.
 При неефективності – спленектомія.
Задача 100 (т.15).

Представник «Нафтогаз» України повернувся з Туркменістану, де в районі Байрам-Алі був на
газовому родовищі. Через місяць після повернення, на тлі субфебрилітету, в області лівої щоки
з'явився горбик, потім фурункулоподібний інфільтрат, і незабаром утворилася кратероподібна
виразка з дном вкритим гноєм, по краях якої товстий інфільтрат.

1. Шкірний лейшманіоз Старого світу, пендинська виразка, стадія виразкування.
 Паразитологія – виділення збудника (амастигот) в патол. матеріалі (соскоб з язви або
пунктат).
 Препарати п´ятивалентної сурьми (пентостам, глюкантим, солюсурьмін), або амфотерицин В
протягом 20 днів.
Задача 101 (т.15).

Український бізнесмен повернувся з Південної Америки, де відвідав плантацію по збору
каучуку. Після повернення додому у нього на правому вусі утворилася виразка, яка швидко
розповсюдилася на все вухо. Пізніше – вушна раковина почала руйнуватися.

1. Мексиканський шкірний лейшманіоз Нового світу, виразка Чиклерів.
 Паразитологія – виділення збудника (амастигот) в патол. матеріалі (соскоб з язви або
пунктат).
Задача 102 (т.15).

Хворий Н., 20 років, що приїхав з Індії був госпіталізований до стаціонару з клінікою тривалої
лихоманки, вираженою гепатоспленомегалією, анемією, тромбоцитопенією, лейкопенією, лімфо- та
моноцитозом. Через 2 тижні в порожнині рота почали розвиватися явища некротичного гінгівіту.

1. Індійський вісцеральний лейшманіоз (кала-азар), гострий перебіг, гепатолієнальний синдром,
важкий ступінь.
 ЗАК (анемія, лейкопенія, лімфомоноцитоз, анеозинофілія, тромбоцитопенія, різко ↑ШОЕ).
 Біохімічні тести (гіпоальбумінемія, гіперглобулінемія, ↑протромбіновий час).
 Формолово-гелевий метод – проба на зміну вмісту Ig в крові.
 Паразитологія – виділення збудника (амастигот) в патол. матеріалі (крові, вміст рани, л/в,
пунктаті селезінки, печінки, кісткового мозку).
 При неефективності – спленектомія.
Задача 103 (т.15).

Хворий П. повернувся з Ефіопії, де був кілька років на заробітках. Після повернення додому у
нього з´явився набряк м´яких тканин та біль в ділянці носа. Пізніше – відбулася деформація носа.

1. Шкірно-слизовий лейшманіоз (еспундія).
o Паразитологія – виділення збудника (амастигот) в патол. матеріалі (соскоб з язви або
пунктат).
o Серологія – РСК, ІФА.
o Шкірний тест Монтенегро.
 Препарати п´ятивалентної сурьми (пентостам, глюкантим, солюсурьмін), або
амфотерицин В протягом 30 днів.
Задача 104 (т.14.2).

Хвора 35 років госпіталізована до інфекційного стаціонару у стані психомоторного збудження.
З анамнезу з`ясовано, що хвороба розпочалася гостро, з гарячки до 39°С, головного болю,
запаморочення, нудоти, безсоння. З перших днів – ейфорія. Діагностовано «грип», симптоматична
терапія неефективна. Хвора стала збудженою, брутальною. Об`єктивно: Т тіла 39,5°С, ЧСС 126
уд/хв., АТ 100/70 мм рт.ст., ЧД 22 за хв. Хвора не бажає спілкуватись, виражений негативізм.
Обличчя гіперемійоване, набрякле; катаральний кон`юнктивіт, розеольозно-петехіальна висипка на
грудях, бокових поверхнях тулуба, згинальних ділянках кінцівок. Геморагічна енантема на м`якому
піднебінні. Дихання жорстке, тони серця глухі, межі дещо розширені. Живіт м`який, не болить,
гепатоспленомегалія. Спостерігаються гіперакузія, фотофобія, девіація язика вліво, дизартрія.
Незначна ригідність потиличних м`язів.

1. Епідемічний висипний тиф, типова форма, тяжкий перебіг.
 ЗАК, ЗАС, біохімічні тести.
 ЕКГ
 УЗД
 Серологічні методи: реакція Вейля-Фелікса, РЗК з антигеном рикетсій Провачека
1:160-1:1320, РАР (реакція аллютинації рикетсій) 1:40-1:80, РНГА 1:1000-1:2000, ІФА
– IgM до риккетсіозного антигену.
 ПЛР
 Обов´язкова госпіталізація
 Дієта №13
 Тетрациклін по 0,5 4 р./добу або доксициклін по 0,1 2 р./добу протягом усього
лихоманкового періо та ще 3 дні нормальної температури.
 Дезінтоксикаційна терапія (обільне пиття, інфузійна терапія)
 Кордіамін 1 мл 2 р/доб.
 Гепарин 40-50 тис. ОД/доб.
 Заспокійливі, снодійні, транквілізатори.
 Виписка не раніше 12 дня нормальної температури.
Задача 105 (т.14.2).

Хворий 50 років госпіталізований на 6 день від початку хвороби з діагнозом
«менінгоенцефаліт». Приймальник вторсировини. Захворів гостро, підвищилась Т° тіла до 39,2°С,
турбував сильний головний біль, з`явилось безсоння. Оточуючі помітили, що хворий став
дратівливим, брутальним. На 4 день хвороби спостерігалось нетривале зниження Т° тіла до 37,4°С.
Об`єктивно: хворий не орієнтується в оточенні, говіркий, рухливий. Гіперемія обличчя, тремор язика
та пальців на руках. На шкірі рясна дрібна крапкова висипка з переважанням петехій. ЧСС 128 за хв.,
пульс аритмічний, АТ 140/65 мм рт.ст. Над нижньою долею легені справа вислуховуються ослаблене
дихання та вологі хрипи, ЧД 30 за хв. Живіт м`який, гепатомегалія. Затримка випорожнень 2 доби.

1. Ендемічний висипний тиф, типова форма, тяжкий перебіг.
 ЕКГ
 УЗД
 Серологічні методи: РЗК з антигеном рикетсій Музера 1:160-1:1320, РАР (реакція
аллютинації рикетсій) 1:40-1:80, РНГА 1:1000-1:2000, ІФА – IgM до риккетсіозного
антигену.
 ПЛР
Задача 106 (т.14.2).

Хворого 68 років госпіталізовано на 3 добу хвороби зі скаргами на високу лихоманку,
мерзлякуватість, сильний головний біль, ломоту в кістках, безсоння, зрідка сухий кашель, сухість у
носі та носову кровотечу. Захворів гостро після контакту з хворим на грип. В анамнезі малярія,
черевний та висипний тифи. Об`єктивно: Т° тіла 40°С. Ейфоричний, непосидючий. Гіперемія і набряк
обличчя, петехії на кон`юнктиві нижніх повік, гіперемія слизової ротоглотки, геморагії на м`якому
піднебінні. Шкіра чиста, висипка відсутня. Носове дихання утруднене, виділень немає. Над легенями
– поодинокі сухі непостійні хрипи на тлі жорсткого дихання. Тони серця приглушеня, брадикардія,
АТ 120/70 мм рт.ст. Живіт м`який, не болючий, печінка на 1 см виступає з-під реберної дуги,
селезінка - не збільшена. В гемограмі – лейкопенія, ШОЕ 3 мм/год.

1. Хвороба Брілла-Цинсера, середньоважкий перебіг.
 ЕКГ
 УЗД
 Серологічні методи: реакція Вейля-Фелікса, РЗК з антигеном рикетсій Провачека 1:160-
1:1320, РАР (реакція аллютинації рикетсій) 1:40-1:80, РНГА 1:1000-1:2000, ІФА – IgM до
риккетсіозного антигену.
 ПЛР
Задача 107 (т.14.2).

Хвора 53 років, прибиральниця в лазні, захворіла гостро – підвищилась Т° тіла до 38,9°С,
з`явились головний біль та болі у м`язах. Вдома крім рясного пиття нічого не застосовувала в
лікуванні. Весь час погано спала, було марення, галюцінації. На час госпіталізації (7 день хвороби):
Т° тіла 39°С, значний негативізм, брутальна поведінка. Ротоглотка гіперемійована, язик не
висовується за межі різців, дрижить, девіація вліво. Шкіра вкрита дрібною розеольозно-петехіальною
висипкою. Тони серця приглушені, АТ 110/70 мм рт ст. Дихання над усією поверхнею легень
жорстке. Живіт не здутий, не болить при пальпації, гепатоспленомегалія. Фізіологічні випорожнення
без порушень.

1. Епідемічний висипний тиф, типова форма, середньоважкий перебіг.
 ЕКГ
 УЗД
 ПЛР
Задача 108 (т.14.2).

Хворому 27 років, геолог, протягом місяця жив у бараку, контактував з завошивленими
колегами. Госпіталізований на 6 день хвороби зі скаргами на нестерпний головний біль, страхітливі
сновидіння, відсутність апетиту, Т° до 40°С. Захворів гостро, з`явився головний біль,
мерзлякуватість, ломота в тілі, Т° підвищилась до 39°С. Ночами марив, були зорові галюцинації,
турбувало безсоння. На 5 день хвороби спостерігалось короткочасне зниження Т° тіла до 37,5°С,
після чого на тілі з`явилась рясна розеольозно-петехіальна висипка. Об`єктивно: Т° тіла 39,5°С,
збуджений, говіркий, ейфоричний. Свідомість збережена, гіперемія обличчя та кон`юнктив, плямиста
енантема на слизовій ротоглотки, поодинокі петехії біля uvulae. Язик сухий, вкритий сіруватим
нашаруванням, дрижить при висовуванні. На шкірі тулуба і кінцівок розеоли та місцями первинні
петехії. Тони серця глухі, АТ 90/55 мм рт.ст., ЧСС 120 уд. хв. Живіт м`який, печінка і селезінка
помірно збільшені.

1. Епідемічний висипний тиф, типова форма, середньоважкий перебіг.
 ЕКГ
 УЗД
 ПЛР
Задача 109 (т.2.1).

У хворої 50 років, яка відпочивала біля ставка захворювання почалося з проносу, який
розвинувся раптово серед ночі, потім приєдналася блювота. Виражена слабкість, адинамія,
запаморочення. Стілець частий, водянистий, мутновато-білуватий.
2. Які методи обстеження підтвердять діагноз.

1. Холера.
2. Бактеріологічний метод (фекалії, блювотні маси), експрес-методи (реакції імобілізації,
мікроаглютинації вібріонів протихолерною О-сироваткою з використанням фазово-
контрастної мікроскрпії), серологічний метод (РНГА, РН, ІФА).
Задача 110 (т.2.1).

У хворого П. в 32 р. лікар запідозрив холеру. Свідомість затьмарена, t-35°С, шкіра суха,
холодна, збирається в складку, риси обличчя загострені, живіт запалий, загальний ціаноз, судоми,
гикавка, АТ-40/0 мм рт. ст., пульс відсутній, анурія.
1. Вкажіть ступінь зневоднення.
2. Призначити даному хворому лікування.
1. 4-й ступінь (втрата рідина 10% від маси тіла).
2. Регідратаційна терапія шляхом парантерального введення ізотонічних сольових розчинів. При
4 ступені протягом перших 20-30 хвилин регідратації 2-3 л розчину вводиться струминно із
швидкістю 100 мл/хв, протягом наступних 30-40 хв – по 50 мл/хв, в останні 40-50 хв – по 25
мл/хв. Потрібно використовувати такі розчини : «Квартасіль», «Трисіль», «Ацесіль»,
«Хлосіль», « Лактосіль».
Антибіотикотерапія (тетрациклін, доксициклін, левоміцетин).
Задача 111 (т.2.1).

У хворого Н. 40 р. випорожнення до 10 разів на добу, рясні, повторне блювання, спрага,
понижений тургор шкіри, t-37°С, тахікардія, олігурія, короткочасні судоми литкових м'язів.
1. Вкажіть ступінь дегідратації у хворого.
2. Призначити хворому лікування.

1. 2-й ступінь (втрата рідини до 4-6% від маси тіла).
2. Регідратаційна терапія преорально. З цією метою використовують «Ораліт»,
«Глюкосалан», «Регідрон», «Гастроліт». Якщо виникає після їх використання повторне
блювання, то прейти на парентеральну регідратацію. Антибіотикотерапія (тетрациклін,
доксициклін, левоміцетин).
Задача 112 (т.2.1).

Бригада “швидкої допомоги” прибула до хворого, в якого виник пронос, а потім – часте рясне
блювання без попередньої нудоти і болю в животі. У блювотних масах спочатку були залишки їжі,
потім вона набула водянистого характеру.
2. Складіть план обстеження хворому.

1. Холера.
2. Бактерологічне дослідження фекалій, блювотних мас.
Реакція імобілізації, мікроаглютинації вібріонів протихолерною О-сироваткою.
РНГА, РН, ІФА.
Задача 113 (т.2.1).

Хворий І., 30 років, знаходився у відрядженні протягом 5-ти днів в одній з країн Південно-
Східної Азії. У серпні літаком прибув в місто А. В дорозі відчував слабкість. Після прибуття за
вечерею вживав ковбасу, рибні консерви, холодець. Через 2 години після вечері посилилася
слабкість, з'явилася блювота, частий водянистий стілець, спрага. Температура тіла залишалася
нормальною. У анамнезі у хворого гастрит із зниженою секреторною функцією шлунку. Серед осіб,
що вживали ті ж продукти, ніхто не захворів. При звернення до лікаря був встановлений діагноз:
«Холера». Об'єктивно: Хворий млявий. Апатичний. Шкірні покриви холодні на дотик. Риси обличчя
загострені. Голос сиплий. Наголошується ціаноз і задишка у спокої. Температура 35,6°С. Пульс 136 в
1 мин. АТ 80/40 мм рт.ст. Тони серця ослаблені. Язик сухий. Живіт запав. Злегка хворобливий при
пальпації в епігастральній ділянціі.
2. Намітьте план обстеження хворого.

1. Бактерологічне дослідження фекалій, блювотних мас.
Реакція імобілізації, мікроаглютинації вібріонів протихолерною О-сироваткою.
РНГА, РН, ІФА.
2. Регідратаційна терапія шляхом парантерального введення ізотонічних сольових розчинів. При
4 ступені протягом перших 20-30 хвилин регідратації 2-3 л розчину вводиться струминно із
швидкістю 100 мл/хв, протягом наступних 30-40 хв – по 50 мл/хв, в останні 40-50 хв – по 25
мл/хв. Потрібно використовувати такі розчини : «Квартасіль», «Трисіль», «Ацесіль»,
«Хлосіль», «Лактасіль».
Антибіотикотерапія (тетрациклін, доксициклін, левоміцетин).
Задача 114 (т.19.1).

Хворий М., 48 років, поступив в інфекційне відділення на третій день хвороби зі скаргами на
підвищення температури тіла до 40ºС, мерзлякуватість, загальну слабкість, головний біль, нудоту. За
чотири дні до хвороби полював на зайців. Під час розділу тушки зайця поранив руку.
Об’єктивно: загальний стан середньої важкості, свідомість не порушена, температура 38,7ºС,
АТ 120/60 мм рт.ст., пульс 60 уд/хв. Шкірні покриви без висипки. У аксилярній ділянці справа
пальпується помірно болісний утвір діаметром до 6 см, не спаяний з оточуючими тканинами.
Склерит, кон’юнктивіт. Тони серця ослаблені, ритмічні. В легенях вислуховується жорстке дихання.
Живіт м’який, не болючий. Нижній край печінки виступає на 2 см з-під краю реберної дуги.
Селезінка не збільшена. Менінгеальних знаків не виявлено. В крові L.- 9,4 *109, п -13%, с -68%, л -
18%, е -1%, ШОЕ – 40 мм/год.
1.Клінічний діагноз.

1. Туляремія, бубонна форма.
 Бактеріологічне обстеження (посів пунктата бубона)
 Серологічні реакції: РПГА, ІФА, РА.
 Шкірно-алергічна проба з тулярином.
 Біологічний метод – зараження білих мишей.
 Госпіталізація хворого в боксоване відділення.
 Етіотропна терапія (Левоміцетин, стрептоміцин, макроліди).
 Вакцинотерапія (жива ослаблена протитуляремійна вакцина
Ельберта-Гайського).
Задача 115 (т.19.1).

Хворий К., 40 років, поступив зі скаргами на озноб, сильний головний біль, різку слабкість,
міалгіі, біль в правій паховій ділянці, де є набряк та збільшення лімфатичних вузлів Захворів 3 дні
тому. Хвороба почалась раптово з ознобу, головного болю, підвищення температури до 40ºС. На 3 –й
день хвороби з явився біль в правій здухвинній ділянці, набряк та збільшення лімфатичного вузла.
Епіданамнез: був у відрядженні в Індії. В порту помітив велику кількість пацюків. На кораблі були
хворі з високою температурою.
Стан хворого важкій, збуджений. Температура тіла 40ºС. Положення вимушене, права нога
зігнута в колінному суглобі. Обличчя гіперемоване, склери ін’єктовані. Язик обкладений білим
нашаруванням. Пульс 140 уд/хв., слабких властивостей. АТ-80/40 мм рт.ст. Пальпується збільшена
селезінка. В правій здухвинній ділянці різко виражений набряк, збільшений лімфатичний вузол,
болючий, спаяний з навколишніми тканинами, шкіра гіперемована. Гемограма: лейкоцитоз, зсув
формули вліво.
2.Які необхідно провести допоміжні методи дослідження.

3. Основні принципи лікування.

1. Чума, бубонна форма.
 Бактеріоскопія і бактеріологічне дослідження пунктата бубона.
 Серологічні реакції: РПГА, ІФА.
 Обов’язкова госпіталізація хворого в боксоване відділення.
 Етіотропна терапія (Стрептоміцин, левоміцетин, аміноглікозіди).
 Патогенетична та симптоматична терапія.
Задача 116 (т.19.1).

Хворий Ч., 42 років, поступив в інфекційне відділення на 2-й день хвороби зі скаргами на
озноб, підвищення температури до 40ºС, міалгіі, головний біль, слабкість, біль у правій паховій
ділянці, спрагу. Працює дератизатором, останній раз проводив дератизацію за 3 дні до хвороби.
Об’єктивно: стан важкий, температура тіла 40С, АТ 80/40 мм рт.ст., Рs 124 уд/хв.,
аритмічний. У свідомості, але на запитання відповідає мляво. Визначається гіперемія обличчя,
сухість слизових оболонок. Тони серця ослаблені, перкуторно - розширення меж серця. Печінка,
селезінка не збільшені. У паховій ділянці справа виявлено вузол діаметром до 6 см, різко
болючий при пальпації, без чітких меж, шкіра над ним гіперемована з цианотичним відтінком.
В крові: L-1810/л, ШОЕ – 54 мм/год, Hb-122 г/л, П-24%, С-60%, Л-15%, М-1%.

Задача 117 (т.19.1).

Хворий К., 32 років, лікар, госпіталізований в інфекційне відділення в перший день хвороби із
скаргами на підвищення температури до 40С, озноб, головний біль, біль у грудній клітці при
глибокому диханні, задишку, кашель із виділенням великої кількості пінистого мокротиння. Вдень
захворювання повернувся з Індії, де під час відрядження працював у шпиталі, в якому перебували
хворі з підозрою на чуму.
Об’єктивно: стан вкрай важкий. Температура тіла 41,0С, АТ 60/40 мм рт.ст., Ps 130 уд./хв., ЧД
38 уд./хв. Дихання поверхневе, ритмічне. Загальмований, на питання не відповідає. Лімфатичні вузли
не збільшені. Висипки на шкірі немає, обличчя гіперемоване, склерит. Кашель інтенсивний з
виділенням великої кількості кров’янистого мокротиння. Тони серця різко приглушені. В легенях
дихання ослаблене, багаточисельні вологі хрипи. Печінка, селезінка без особливостей. Менінгеальні
знаки відсутні. У крові: L-20109/л, Hb-98 г/л, ШОЕ-40 мм/год.

1. Чума, первинно-легенева форма.
 Бактеріоскопія і бактеріологічне дослідження мокротиння.
Задача 118 (т.19.1).

Хвора Л. 36 років, поступила в лікарню на 5-й день хвороби, скаржилась на набряк та свербіж
правої кисті, головний біль. На тильній поверхні правої кисті - безболісний чорний струп, навколо
струпу - декілька пухирців. Має місце набряк кисті , шкіра з синюшним відтінком. Пахвові
лімфатичні вузли справа збільшені, безболісні, рухомі. Хвора працює на тваринницькій фермі.
1. Поставте діагноз.
2. З якими хворобами треба проводити диференційний діагноз.
3. План обстеження .

1. Сибірка, карбункульозна форма.
2. Бешиха, фурункул, карбункул, еризипелоїд.
 Бактеріоскопія та бактеріологічне дослідження матеріалу з периферії струпу.
 Реакція термокільцепреципітації Асколі.
 Шкірно-алергічна проба з антраксином.
 Етіотропна терапія антибіотиками пеніцилінового ряду.
 Специфічний імуноглобулін внутрішньом’язево за методом Безредки.
Задача 119 (т.19.1).

Захворювання почалось раптово сильним головним болем, ознобом і швидким підвищенням
температури. Одночасно з явився біль у всьому тілі , загальна слабкість і нудота. Аксилярні вузли
збільшені до розмірів горіха. Пальпація вузлів чутлива. Контури їх чітко відмежовані від
навколишніх тканин. Обличчя гіперемоване. Пульс частий. Хворий протягом 2-х тижнів ловив рибу
на березі мілководної річки, з якої пив воду. В прибережних чагарниках відзначав велику кількість
гризунів.
4. Про яке захворювання слід подумати в першу чергу.
5. Складіть план загального обстеження.

1. Туляремія, бубонна форма.
Задача 120 (т.19.1).

Хворий К., 46 років, поступив у інфекційне відділення на 4-й день хвороби із скаргами на
слабкість, біль у горлі, що посилювався при ковтанні, головний біль, підвищення температури тіла
до 39,8С, нудоту, збільшення шийних лімфовузлів. Хворий працював трактористом на польових
роботах. Об’єктивно: стан важкий. Свідомість не порушена. Температура тіла 39,1С, висипки на тілі
немає. Виражений склерит, кон’юнктивіт. У ротоглотці – яскрава гіперемія слизових оболонок;
правий піднебінний мигдалик різко збільшений, вкритий масивним білуватим нашаруванням, що
погано знімається шпателем, не виходить за межі мигдалика. Лівий піднебінний мигдалик помірно
збільшений, чистий. Лімфатичні вузли справа збільшені, помірно болючі при пальпації, шкіра над
ними незмінена. В легенях везикулярне дихання; тони серця ослаблені, ритмічні. АТ 110/ 65 мм
рт.ст., Ps 98 уд. у хвилину. Пальпація живота не болюча, помірне збільшення печінки та селезінки.

1. Туляремія, ангінозно-бубонна форма.
 Госпіталізація хворого в боксоване відділення.
 Етіотропна терапія (Левоміцетин, стрептоміцин, макроліди).
 Вакцинотерапія (жива ослаблена протитуляремійна вакцина Ельберта Гайського).
 Полоскання ротоглотки розчином фурациліна 1:5000.
Задача 121 (т.19.1).

Хворий 30 років, геолог, протягом 2-х місяців знаходився в Африці. Занедужав гостро на 3-тю
добу повернення з відрядження, підвищилася температура до 40°С, з'явився озноб, головний біль,
біль у правій паховій ділянці. На 2-гу і 3-тю добу лихоманка й інтоксикація збільшились.
Доставлений швидкою допомогою в стаціонар. В приміщеннях, де перебував хворий помічалась
велика кількість бліх.
Об-но: Т - 37,7°С. Хворий неспокійний, невиразно розмовляє, поривається кудись бігти. Язик
густо покритий білим нальотом. ЧД - 26 за 1 хвилину, в легенях хрипів немає. Пульс – 110 уд./хв.,
АТ- 80/55 мм рт.ст. У правій паховій ділянці пальпується різко болючий конгломерат вузлів до 5 см у
діаметрі. Шкіра над ним багряного відтінку, блискуча.

o Обов’язкова госпіталізація хворого в боксоване відділення.
o Етіотропна терапія (Стрептоміцин, левоміцетин, аміноглікозіди).
o Патогенетична та симптоматична терапія.
Задача 122 (т.19.1).

Хворий 63 років, сторож ферми. Поступив у клініку на 4-ту добу хвороби зі скаргами на
загальну слабкість та набряк обличчя. Хворий помітив на правій щоці “пухирець”, який став швидко
збільшуватись у розмірах, з’явився набряк обличчя та шиї. У подальшому на його місці утворилась
виразка. Набряк наростав, стало важко дихати. Температура тіла сягала 39°C, посилилась загальна
слабкість.
Об-но: На правій щоці в ділянці кута нижньої щелепи – виразка з чорним струпом до 5 см в
діаметрі. Навколо неї вінчик із дрібних пухирців з геморагічним вмістом. Виражений набряк обличчя
та шиї. В правій підщелепній ділянці пальпується значно збільшений (до 4 см) безболісний
лімфатичний вузол. Пульс – 90 уд/хв, АТ – 100/60 мм. рт.ст. Тони серця приглушені.

1. Сибірка, шкірна форма набряковий варіант.
 Бактеріоскопія та бакдослідження матеріалу з периферії виразки (струпу).
o Етіотропна терапія антибіотиками пеніцилінового ряду.
o Патогенетична та симптоматична терапія.
o Специфічний імуноглобулін внутрішньом’язево за методом Безредки.
Задача 123 (т.19.1).
Робітник - вантажник працював на розвантаженні вагонів з лісом, шкіросировиною і зерном.
Через 3 дні у нього на шиї виник сверблячий пухирець, який він розчесав. Навколо пухирця з`явилася
припухлість, яка швидко розповсюдилась у вигляді набряку на шию і грудну клітину. Температура
підвищилась до 39,7°C. Загальне нездужання і розбитість. Язик сухий і обкладений білим нальотом.
На місці пухирця з явився чорний струп , по краях якого були дрібні пухирці у вигляді віночка. Центр
струпа безболісний.

1. Сибірка, шкірна форма карбункульозний варіант.
 Бактеріоскопія та бактеріологічне дослідження матеріалу з периферії карбункулу
(струпу).
Задача 124 (т.19.1).

Захворювання почалось раптово з ознобу і підвищення температури до 39,5°C. Сильний
головний біль, запаморочення. Хода не впевнена. Зрідка блювання. Мова нечітка. Пульс 130 уд/хв. В
лівій паховій ділянці дуже болюча пухлина, що змушує хворого тримати ногу у приведеному
положенні. На зовнішній поверхні лівої гомілки є виразка. Хворий працює вівчарем. В степу, де він
пас овець, величезна кількість ховрахів, серед яких спостерігається падіж.

1. Чума, шкірно-бубонна форма.
 Етіотропна терапія (стрептоміцин, левоміцетин, аміноглікозіди).
Задача 125 (т.19.1).

Хвора, 39 років поступила в інфекційне відділення. Захворіла гостро, коли почало морозити, з
явився головний біль, сльозотеча, біль в грудній клітині, кашель. Через декілька годин почала
виділятися піниста з кров`ю мокрота в великій кількості. Хвора працює хутровиком на шкіряній
фабриці. Контакту з інфекційними хворими не було.
Загальний стан хворої важкий. Температура 40°C, загальмована. Виражений ціаноз, задишка.
Пульс 130 за хв. В легенях велика кількість вологих хрипів. Число дихань - 48 за 1 хв. В аналізі крові
- гіперлейкоцитоз.
5. З якими хворобами треба проводити диференціальний діагноз.
6. План обстеження та лікування.
Задача 125 (т.19.1) Еталони відповідей

1. Сибірка, легенева форма.
2. Легенева форма чуми, пневмонія.
 Бактеріоскопія та бактеріологічне дослідження мокротиння.



 Задача 126 (т.18.1).
Хворий Н., 23 років звернувся до інфекціоніста зі скаргами на субфебрильну температуру тіла
протягом останніх 2-х місяців, загальну слабість, дратівливість, головний біль, погіршення зору. При
огляді: температура 37,5°С, пальпуються дрібні шийні, пахвинні, пахові лімфовузли. Тони серця
приглушені, тахікардія до 90 ударів за 1 хвилину, гепатоспленомегалія.
1. Які додаткові дані епідеміологічного анамнезу необхідні?
2. Сформулюйте попередній діагноз
3. План обстеження хворого

1. Чи має хворий контакт з домашніми тваринами (котами, собаками та інш.), які особливості
харчування – чи не вживає погано термічно обробленого мяса або сирого мясного фарша.
2. Набутий хронічний токсоплазмоз.
3. Заг. ан. крові, заг. ан. сечі, ЕКГ, УЗД ОЧП, консультація окуліста, серологічне дослідження крові
на наявність АТ IgG та IgM до токсоплазми.
Задача 127 (т.18.1).

Хвора К, 28 років звернулась в на приймальне відділення інфекційної лікарні зі скаргами на
загальну слабість, періодичне підвищення температури тіла до 37,3°-37,4°С, незначний головний
біль. При огляді: полілімфоаденопатія, гепатоспленомегалія, тахікардія. Методом ІФА визначено
наявність в крові підвищеного рівня IgM та IgG до токсоплазми.
1. Сформулюйте діагноз
3. План лікування хворого

на наявність АТ IgG та IgM до токсоплазми в динаміці.
3. Лікування: етіотропні проти паразитарні препарати (фансідар або тиндурін, або роваміцин),
дезинтоксикаційна терапія, десенсибілізуючі препарати, вітаміни – фолієва кислота, симптоматичне
лікування (седативні засоби, препарати для покращення мікроциркуляції).
Задача 128 (т.18.1).

На консультацію до інфекціоніста звернувся пацієнт 36 р. з діагнозом хоріоретиніт.
Встановлено, що протягом останнього року періодично підвищується температура тіла, турбує
головний біль, загальна слабість. Об’єктивно: пальпуються збільшені потиличні, шийні, пахвинні,
пахові лімфатичні вузли, дрібні, чутливі при пальпації, збільшення розмірів печінки.
1. Про який діагноз можна думати?

1.Набутий хронічний токсоплазмоз.
на наявність АТ IgG та IgM до токсоплазми в динаміці.
3.Лікування: етіотропні проти паразитарні препарати (фансідар або тиндурін, або роваміцин),
дезинтоксикаційна терапія, десенсибілізуючі препарати, вітаміни – фолієва кислота, симптоматичне
лікування (седативні засоби, препарати для покращення мікроциркуляції).
Задача 129 (т.18.1).

На прийом до інфекціоніста звернулась пацієнтка 24 років, вагітність перша, 20 тижнів.
Проживає у власному будинку, де утримує двох кішок. Скаржиться на підвищення температури тіла
до 37,3°С протягом останнього місяця, виражену загальну слабість, пітливість. При огляді : збільшені
і незначно болючі шийні і пахвинні лімфатичні вузли. М’язи чутливі при пальпації.
1. Про яке захворювання можна думати?

3. Які спеціалісти повинні оглянути пацієнтку?
на наявність АТ IgG та IgM до токсоплазми в динаміці
3. Окуліст, акушер-гінеколог.
Задача 130 (т.18.1).

На прийом до інфекціоніста звернулась вагітна жінка. Вагітність перша, 32 тижні. Скарг не
подає. Вагітність перебігає нормально. Температура тіла не підвищена. Пальпуються незначно
збільшені шийні і пахвинні лімфатичні вузли. Печінку та селезінку пропальпувати не вдалось. При
серологічному обстеженні виявлено підвищений рівень IgG до токсоплазм.
1. Про який діагноз можна думати
2. Скласти план обстеження
3. Тактика лікування вагітної
1. Латентний токсоплазмоз
на наявність АТ IgG та IgM до токсоплазми в динаміці
3. Медикаментозного лікування не потребує.
Задача 131 (т.3.3).

Хворий К., 40 років, працює на свинофермі, поступив до інфекційної лікарні зі скаргами на
нудоту, багаторазове блювання, болі в животі, пронос 8-10 разів на добу. Температура тіла 37,6,живіт
здутий, болючий за ходом товстої кишки, випорожнення часті, з домішками крові і гною.
2. Диференційний діагноз.
1. Балантидіаз, гостра форма, середньотяжкий перебіг.
2. Шигельоз, сальмонельоз, харчові токсикоінфекції, кишковий амебіаз, лямбліоз, НВК.
Задача 132 (т.3.3)
Хворий 25 років, студент, хворіє декілька місяців проносом. Захворювання почалося поступово.
Стілець 10 разів на день, інколи у вигляді »малинового желе». Болючість по ходу товстої кишки. При
ректороманоскопії знайдено 2 великі виразки з підритими краями. Хворий родом з Середньої Азії.
2. Лабораторні дослідження.

1. Амебіаз, шигельоз, балантидіаз, НВК.
2. Копрограма, бактеріологічне дослідження калу на шигели, сальмонели, УПФ.
Задача 133 (т.3.3).

Хвора 38 років, свинарка, поступила зі скаргами на кволість, схуднення, поганий апетит, біль у
лівій половині живота. Стілець кашкоподібний, з домішками слизу.
2. Які додаткові методи дослідження треба провести для підтвердження діагнозу?

1. Балантидіаз, гостра форма, середньотяжкий перебіг.
2. Копроскопія, ректороманоскопія.
3. Мономіцин, окситетрациклін 0,25 г 4 р/д 5 днів. Амінарсон 0,25 г 2 р/д 10днів.
Задача 134 (т.3.3).
У хворого впродовж місяця поступово підвищувалась температура, з’явилися головний біль,
загальна слабкість, знизився апетит, з’явилися рідкі випорожнення, дратівливість. Під час огляду:
температура 37,5°С, болючість при пальпаціі живота у правому під ребер′ї та в зоні проекції
жовчного міхура. З епіданамнезу відомо, 6-ти річна дочка лікується з приводу якогось паразитарного
2.План обстеження
1. Маніфестний лямбліоз (ентероколіт)
2. Паразитологічне дослідження (кал, дуоденальний вміст)
- Серологічні методи (РНІФ, РФА)
3.- Дієта №5
 Етіотропне лікування (протицистні препарати)Мератин 1,5 г на добу 1-3 дні або метронідазол
по 0,25 г 2-3 раза на добу 5днів
- Патогенетична терапія (ністатин по 5000000 ОД 3-4 раза на добу протягом 5-7 днів)
- Антигістамінні препарати (діазолін)
- Вітаміни групи В, аскорбінова кислота.
 Спазмолітики (но-шпа).

Задача 135 (т.3.3).
У пацієнтки з хронічним холецистопанкреатитом, при плановому дослідженні (працює
вихователем у дитячому садку) в копроцитограмі виявлені цисти овальної форми, довжиною 12-14
мкм, рідиною Люголя фарбуються в жовтий колір.
1. Латентний лямбліоз.
2. Паразитологічне дослідження (кал).
- Серологічні методи (РНІФ, РФА).
3.- Лікування:
Дієта №5
Етіотропне лікування (протицистні препарати) Мератин 1,5 г на добу 1-3 дні або метронідазол
по 0,25 г 2-3 раза на добу 5 днів.
- Антигістамінні препарати (лоратадин)
- Вітаміни групи В, аскорбінова кислота.
- Спазмолітики (но-шпа).
Задача 136 (т.16.2).

Хворий 35 років, звернувся зі скаргами на сильний головний біль, переважно в потиличній
ділянці, підвищення температури тіла до 39°С, загальну слабкість, біль в епігастральній області,
однократне блювання, носову кровотечу. При огляді: обличчя гіперемоване, гіперемія поширюється
на шию та грудну клітину. Крім того на тулубі та кінцівках геморагічний висип. АТ 80/40 мм рт.ст.
Враховуючи незвичайну симптоматику при додатковому анамнезі, з ясувалося, що тиждень тому
повернувся із відрядження у тваринницькі господарства степових районів Криму. Проживав у
палатках. Декілька разів помічав укуси кліщів.
1. Ваш попередній діагноз.
2. Які необхідно провести обстеження для уточнення діагнозу.

1. Геморагічна гарячка Конго-Крим. ДВЗ-синдром в стадії гіпокоагуляції.
2. Загальні аналізи крові, сечі, коагулограма, сечовина, креатинін крові. Серологічні
3. Ізоляція хворого. Патогенетична і симптоматична терапія, гемостатичні препарати,
переливання крові, еритроцитарної і тромбоцитарної маси, кортикостероїди,
антибіотики при бактеріальних ускладненнях.
Задача 137 (т.16.2).
Хворий 24 років госпіталізований в інфекційне відділеня Сімферополя з діагнозом: грипп,
капіляротоксикоз, тяжкий перебіг на 4-й день хвороби. Початок гострий з підвищенням температури
тіла до 39°С, головним болем, артралгіями та міалгіями, нудотою, незначним сухим кашлем,
першінням в горлі.
В кінці 3-ї доби від початку захворювання з’явилась геморагічна висипка на шкірі верхніх та
нижніх кінцівок, тулубі, спині, кровотеча з ясен, носова та кишкова кровотечі. Шкіра бліда, обличчя
гіперемоване, пастозне. Гепатолієнальний синдром. Живіт при пальпації болючий, здутий, АТ 85/60
мм рт.ст., Рs – 108 за хв. Менінгеальні знаки сумнівні. Хворий працює зоотехніком у радгоспі
Джашковського р-ну в Криму.


Задача 138 (т.16.2).

Військовослужбовець, який проходить строкову службу в радіотехнічних військах в горах
Криму був доставлений в шпиталь на 5-й день хвороби у вкрай тяжкому стані з діагнозом: ГРВІ,
алергічний дерматит?
Хвороба почалась гостро із загальної слабкості, головного болю, ознобу, нудоти, артралгій та
міальгій, підвищення температури тіла до 40°С.
Об-но: стан тяжкий, хворий марить. Менінгеальні знаки слабопозитивні. Обличчя
гіперемоване, крововиливи в перехідну складку кон’юнктиви, кровотечі з носу та ясен. На шкірі
тулуба, верхніх та нижніх кінцівках геморагічний висип, в місцях ін’єкцій гематоми.
Гепатолієнальний синдром. При аускультації над легенями крепітуючі та вологі хрипи. Задишка 34 за
хв. Виражений акроціаноз. Тахікардія, Р- 112 за хв. АТ 85/60 мм рт.ст.


Задача 139 (т.16.2).

Хворий 34 років, агроном, який живе і працює в Криму, був госпіталізований в терапевтичне
відділення з діагнозом правобічна пневмонія, ІТШ ІІ ст.
Хвороба розпочалася гостро з підвищення температури тіла до 39,5°С, слабкості, головного
болю, нудоти, головокружіння, міалгій. На другий день хвороби з'явся біль в животі, гуркотіння,
пронос до 3-х разів.
На четвертий день з'явилися кровотечі з носу та ясен, а в наступний день - стан хворого
погіршився, проте температура знизилась до 37,8°С, зросла слабкість, головний біль,
головокружіння, нудота, кашель з кров'янистим харкотинням, задишка. При аускультації в легенях
вислуховуються вологі хрипи. Пульс 110 за 1 хв., АТ 90/55 мм рт.ст. На животі, спині, верхніх та
нижніх кінцівках з'явилися геморагії темно-вишневого кольору. При пальпації виражений
гепатолієнальний синдром, печінка болюча.

1. Геморагічна гарячка Конго-Крим, ІТШ ІІ ст. Двобічна полісегментарна пневмонія. ДВЗ-
синдром в стадії гіпокоагуляції.
Задача 140 (т.16.2).

Волонтер з гуманітарної місії у Кенії звернувся у шпиталь з приводу підвищення температури,
повторних носових кровотеч, геморагій на шкірі та слизових оболонках. Раптово почалася профузна
шлункова кровотеча. При наданні екстреної допомоги хворому на незахищену шкіру рук медичної
сестри потрапили краплі крові. На 7 день у медсестри розвинулися схожі ознаки захворювання:
підвищення температури, геморагічний висип, носові кровотечі.
1. Ваш клініко-епідеміологічній діагноз.

2. План обстеження і лікування.

1. Гемарогічна гарячка Конго-Крим. ДВЗ-синдром в стадії гіпокоагуляції.
Задача 141 (т.16.2).

У хворого, що прибув з ендемічної зони гарячки Конго-Крим спостерігаються нападоподібна
лихоманка впродовж двох тижнів. При додатковому обстеженні виявлена гепатоспленомегалія,
анемія, анізоцитоз, пойкилоцитоз.
3. З якими захворюванням потрібно проводити диференційну діагностику.
4. Які дослідження потрібно негайно призначити для з’ясування нападоподібної лихоманки.

1. Малярія.
2. Мазок і товста крапля крові на малярію.
Задача 142 (т.13.2).

У хворого Н. протягом 12 днів підвищення температури тіла до 38˚С, що супроводжується
пітливістю, відчуттям жару. Загальне самопочуття не страждає. Хворий працює зоотехніком.
Об-но: шкірні покриви вологі, пальпуються всі групи лімфатичних вузлів розміром до 5 мм. Під час
пальпації живота визначається збільшення печінки і селезінки. Біль у крижі та лівому тазостегновому
суглобі.

1. Гострий бруцельоз.
2. Загальноклінічні лабораторні дослідження: заг. ан. крові-червона кров без змін, лейкопенія,
лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія із зсувом вліво, ШОЕ помірно підвищена. Специфічні методи-
бактеріологічний метод- гемокультура, мієлокультура, використувується рідко в спеціальних
лабораторіях, серологічні реакції – РНГА,
реакція аглютинації (Райта-Хеддлсона) враховується позитивною в титрі 1:200-1:400, РСК
діагностичний титр 1:80, 1:160, алергична внутришкірна проба Бюрне- виміряють розміри набряку
шкіри – 1-3см слабо+, 3-6 см – (+), більше 6 см – різко (+). Реакція Райта і проба Бюрне можуть бути
(+) протягом тривалого часу після одужання.
3. Лікування: специфічна антибіотикотерапія- тетрациклин 2 г/добу 7-10 днів, повторними курсами
(2-3) з інтервалом 10-14 днів, можна левоміцетин 3 г/добу до 3-4 дня нормальної температури, потім
по 2 г/добу, курс 7-10 днів, можна ріфампіцин 600-900 мг/добу 7 днів, повторний курс не потрібен.
Бажано повторный курс левоміцетином або тетрацикліном. Після зникнення гострих проявів хвороби
проводять вакцинотерапію разними способами (в/ш, п/ш, в/м, в/в). При важкому перебігу хвороби
показано введення ГКС, нестероідні п/запальні засоби, може бути в/суглобове введення препаратів,
потім ЛФК, масаж, діатермія, УВЧ, грязелікування.
Задача 143 (т.13.2).

Хворий А., працівник м'ясокомбінату, звернувся до лікаря зі скаргами на суглобові болі,
періодичне підвищення температури останні 8 місяців.
Об-но: гепатолієнальний синдром, біль та обмеження рухливості лівого гомілковостопного суглоба.
При дослідженні крові: нормоцитоз, реакція Хеддельсона 1:100.

1. Хронічний бруцельоз, кістково-суглобна форма.
2. Загальноклінічні лабораторні дослідження: заг. ан. крові-
червона кров без змін, лейкопенія, лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія із зсувом вліво, ШОЕ
помірно підвищена. Специфічні методи-бактеріологічний метод- гемокультура,
мієлокультура, використовується рідко в спеціальних лабораторіях, серологічні реакції –
РНГА,
реакція аглютинації (Райта-Хеддлсона) вважається позитивною в титрі 1:200-1:400, РСК
діагностичний титр 1:80, 1:160, алергична внутришкірна проба Бюрне- виміряють розміри
набряку шкіри – 1-3см слабо+, 3-6 см – (+), більше 6 см – різко (+). Реакція Райта і проба
Бюрне можуть бути (+) протягом тривалого часу після одужання.
3. Лікування: специфічна антибіотикотерапія- тетрациклин 2 г/добу 7-10 днів, повторними
курсами (2-3) з інтервалом 10-14 днів, можна левоміцетин 3 г/добу до 3-4 дня нормальної
температури, потім по 2 г/добу, курс 7-10 днів, можна ріфампіцин 600-900 мг/добу 7 днів,
повторний курс не потрібен. Бажано повторный курс левоміцетином або тетрацикліном. Після
зникнення гострих проявів хвороби проводять вакцинотерапію разними способами (в/ш, п/ш,
в/м, в/в). При важкому перебігу хвороби показано введення ГКС, нестероідні п/запальні
засоби, може бути в/суглобове введення препаратів, потім ЛФК, масаж, діатермія, УВЧ,
грязелікування.
Задача 144 (т.13.2).

Хворий З. звернувся зі скаргами на підвищену стомлюваність, дратівливість, періодичні
радикулярні болі летючого характеру, поганий сон. З анамнезу відомо, що пацієнт за фахом лікар-
ветеринар, раніше працював в господарстві, де реєструвалися випадки бруцельозу.
Об-но: психоемоційна лабільність, легені, серце, печінка – без особливостей. Реакція Райта –
негативна. ІФА IgG(+).

1. Хронічний бруцельоз з ураженням нервової системи.
РНГА,
реакція аглютинації (Райта-Хеддлсона) вважається позитивною в титрі 1:200-1:400, в даному
випадку потрібно повторити цю реакцію – парні сироватки, РСК діагностичний титр 1:80,
1:160, алергична внутришкірна проба Бюрне- виміряють розміри набряку шкіри – 1-3см
слабо+, 3-6 см – (+), більше 6 см – різко (+). Реакція Райта і проба Бюрне можуть бути (+)
протягом тривалого часу після одужання.
3. Лікування: специфічна антибіотикотерапія- тетрацикліин 2 г/добу 7-10 днів, повторними курсами

(2-3) з інтервалом 10-14 днів, можна левоміцетин 3 г/добу до 3-4 дня нормальної температурт, потім
по 2 г/добу, курс 7-10 днів, можна ріфампіцин 600-900 мг/добу 7 днів, повторний курс не потрібен.
Бажано повторний курс левоміцетином або тетрацикліном. Далі проводять вакцинотерапію різними
способами (в/ш, п/ш, в/м, в/в), нестероідні п/запальні засоби.
Задача 145 (т.13.2).

Хворий Н. госпіталізований у клініку з високою температурою, вираженим менінгеальним
синдромом. Захворів 3 тижні тому. Захворювання почалося гостро з високої температури, ознобу,
пітливості. Місяць тому працював на фермі і допомогав при окоті овець.
Об-но: свідомість ясна, виражені оболонкові симптоми. Шкіра волога, суглоби не змінені. У лікворі:
цитоз 1,5 тис. лімфоцитів в 1 мкл.; білок 3,5г/л. Реакція Райта 1:200, ІФА IgМ (+).

1. Гострий бруцельоз, серозний менінгіт.
помірно підвищена. Специфічні методи-бактеріологічний метод- гемокультура, мієлокультура,
використувується рідко в спеціальних лабораторіях, серологічні реакції – РНГА,
діагностичний титр 1:80, 1:160, алергична внутришкірна проба Бюрне- виміряють розміри набряку
шкіри – 1-3см слабо+, 3-6 см – (+), більше 6 см – різко (+). Реакція Райта і проба Бюрне можуть бути
(+) протягом тривалого часу після одужання.
повторний курс не потрібен. Бажано повторный курс левоміцетином або тетрацикліном.
Після зникнення гострих проявів хвороби проводять вакцинотерапію разними способами
(в/ш, п/ш, в/м, в/в). При важкому перебігу хвороби
показано введення ГКС, патогенетична дезинтоксикаційн терапія, введення сечогінних
препаратів (маніт, лазікс), нестероідні п/запальні засоби, ноотропи в периоді
реконвалесценції.
Задача 146 (т.13.2).

Хворий М. повернувся з туристської поїздки по Сіцилії, де часто вживав в їжу козине молоко,
сири домашнього виготовлення. Звернувся зі скаргами на підвищення температури тіла упродовж 3
тижнів, пітливість, відчуття жару. Загальне самопочуття не страждає.
Об-но: шкіра волога, тахікардія, розширення меж серця, приглушеність серцевих тонів, помірне
збільшення печінки і селезінки, системна лімфаденопатія. У гемограмі – лейкопенія, лімфоцитоз,
анеозинофілія, помірно прискорена ШЗЕ.

1. Гострий бруцельоз, середньоважкий перебіг.
РНГА,
діагностичний титр 1:80, 1:160, алергична внутришкірна проба Бюрне- виміряють розміри
набряку шкіри – 1-3см слабо+, 3-6 см – (+), більше 6 см – різко (+). Реакція Райта і проба
Бюрне можуть бути (+) протягом тривалого часу після одужання.
повторний курс не потрібен. Бажано повторный курс левоміцетином або тетрацикліном.
Після зникнення гострих проявів хвороби проводять вакцинотерапію разними способами
(в/ш, п/ш, в/м, в/в). При важкому перебігу хвороби показано введення ГКС, нестероідні
п/запальні засоби, може бути в/суглобове введення препаратів, потім ЛФК, масаж, діатермія,
УВЧ, грязелікування.
Задача 147 (т.13.2).

Хворий Н. 24 років доставлений в стаціонар машиною швидкої допомоги зі скаргами на
температуру (39ºС), озноб, біль в нижній щелепі, зниження діурезу, кашель. Два дні тому – видалення
корінного зуба.
Об-но: на місці видаленого зуба – набряк, гіперемія ясен, гнійні нальоти; збільшені і болючі
підщелепні лімфатичні вузли. Під час аускультації легень з обох боків вислуховуються вологі хрипи
середнього калібру. Тони серця приглушені, ритмічні. Пульс 120/хв. Язик обкладений білим
нашаруванням. Живіт м'який, пальпується селезінка – м'яка, безболісна. При постукуванні в області
нирок – біль, сеча рожевого кольору. У крові лейкоцитоз 18 х 109, ШОЕ-32 мм/год.

1. Сепсис, гострий перебіг (одонтогенний).
2. Загальноклінічні методи: заг.ан. крові- анемія, лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом формули вліво,
прискорена ШОЕ, заг. ан. сечі- протеінурія, лейкоцитурія, циліндрурія, рентгенографія ОГК-
рентгенкартина двобічної пневмонії, ЕКГ – зниження вольтажа зубців, дифузні зміни міокарда, УЗД
ОЧП – ознаки гепатолієнального синдрома, бактеріологічна діагностика – посів з рани, посів крові на
стерильність (тричі, на висоті лихоманки) з наступним визначенням чутливості виділеної мікрофлори
до антибіотиків.
3. Проводиться санація первинного вогнища хірургічним шляхом в умовах відділення щелепно-
лицевої хірургії. Антибіотикотерапія- призначення препаратів широкого спектру дії (цефалоспоріни 3
покоління, фторхінолони), а також мератін (діє на анаеробну флору), шляхи введеня препаратів в/в
та в/в крап., інтенсивна дезинтоксикаційна терапія, призначення лазолвану, панангину,
сульфокамфокаіну, при важкому перебігу – ГКС, нестероідні п/запальні препарати.
Задача 148 (т.13.2).

Хворий М. 48 років доставлений машиною швидкої допомоги: загальмований, скаржиться на
сильний головний біль, високу температуру тіла, блювання.
Об-но: нечітко орієнтований у часі та просторі, шкіра бліда, на тулубі одиничні елементи
розеольозно-геморагійного висипу. Слизисті оболонки ротоглотки без особливостей. Системно
збільшені лімфатичні вузли – розміром до 5-6 мм, не спаяні між собою. В легенях - жорстке дихання,
розсіяні сухі хрипи. Тони серця приглушені, ритмічні. АТ-90/60 мм рт.ст., пульс 110/хв., слабкої
напруженості, м'який. Язик сухий, обкладений білим нашаруванням. Живіт м'який, пальпується край
печінки і селезінки. Позитивні симптоми Керніга, Брудзинського. При проведенні люмбальної
пункції спинномозкова рідина витікає з частотою 80 крапель/хв., каламутна.
1. Сепсис, гострий перебіг, гнійний менінгит, негоспітальна двобічна пневмонія, ІТШ 1 ступеню.
прискорена ШОЕ, заг. ан. сечі- протеінурія, лейкоцитурія, циліндрурія, рентгенографія ОГК- рентген
картина двобічної пневмонії,
аналіз ліквору – цитоз тисячі клітин в 1 мл за рахунок нейтрофілів, підвищення рівня білку,
коагулограма, ЕКГ – зниження вольтажа зубців, дифузні зміни міокарда, УЗД серця, УЗД
ОЧП – ознаки гепатолієнального синдрому, бактеріологічна діагностика – посів крові на
стерильність (тричі, на висоті лихоманки), а також посів ліквору з наступним визначенням
виділеної мікрофлори до антибіотиків.
3. Антибіотикотерапія- призначення препаратів широкого спектру дії (цефалоспоріни 3 покоління,
фторхінолони), а також мератін (діє на анаеробну флору), шляхи введення препаратів в/в та в/в крап.,
інтенсивна дезинтоксикаційна терапія, ГКС, сечогінні (маніт, лазікс), свіжозаморожена плазма,
призначення лазолвану, панангину, сульфокамфокаіну, нестероідні п/запальні препарати, в періоді
реконвалесценції – ноотропи, вітаміни
Задача 149 (т.13.2).
Хвора З. 32 років доставлена в стаціонар зі скаргами на високу температуру, помірну
жовтяницю шкіри та склер. Хворіє 3 дні, 1-й день жовтяниці.
Об-но: свідомість ясна, шкіра бліда, іктерична, волога, чиста. ЧД 26/хв. При аускультації легень
вислуховуються сухі розсіяні хрипи. Ліва межа серця розширена вліво. ЧСС 112/хв. Тони серця
приглушені, вислуховується систолічний шум. АТ-80/60 мм рт.ст. Пульс слабкого наповнення і
напруження. Язик сухий, обкладений білим нальотом. Живіт помірно здутий, біль в гіпогастрії.
Печінка +1,5 см, селезінка (+). З піхви гнійно-кров'янисті виділення. Менінгеальних знаків немає.
1. Сепсис, гострий перебіг, гострий ендометрит, двобічна пневмонія, ІТШ 1 ст.
2. Огляд гінеколога. Загальноклінічні методи: заг.ан. крові- анемія, лейкоцитоз з нейтрофільним
зсувом формули вліво, прискорена ШОЕ, заг. ан. сечі- протеінурія, лейкоцитурія, циліндрурія,
рентгенографія ОГК- рентген картина двобічної пневмонії,
коагулограма, ЕКГ – зниження вольтажа зубців, дифузні зміни міокарда, УЗД серця, УЗД
ОЧП – ознаки гепатолієнального синдрому, УЗД органів малого тазу,бактеріологічна
діагностика – посів крові на стерильність тричі на висоті лихоманки з наступним визначенням
чутливості мікрофлори до антибіотиків, посів виділень з піхви.
3. Санація первинного вогнища хірургічним шляхом в гінекологічному відділенні.
Антибіотикотерапія- призначення препаратів широкого спектру дії (цефалоспоріни 3 покоління,
фторхінолони), а також мератін (діє на анаеробну флору), шляхи введеня препаратів в/в та в/в крап.,
інтенсивна дезинтоксикаційна терапія, призначення лазолвану, панангину, сульфокамфокаіну, при
важкому перебігу – ГКС, нестероідні п/запальні препарати, свіжозаморожена плазма, інгібітори
протеолізу (контрікал, гордокс).
Задача 150 (т.13.2).

Хворий Н. 40 років звернувся зі скаргами на періодичне підвищення температури тіла (37,2°-
37,5ºС), яке чергується з періодами апірексії до 10-12 днів, слабкість, швидку втомлюваність.
Лікувався амбулаторно у зв’язку з виділенням з крові стрептококу, «С»-реактивний білок (+);
прискорену ШЗЕ-28 мм/год, лейкоцитоз – 12 х 109/л.
Об-но: свідомість ясна, на шкірі тулуба, кінцівках одиничні елементи гнійничкового висипу.
Збільшені чутливі при пальпації пахвові і пахові лімфовузли. У легенях ослаблене дихання, хрипів
немає. Тони серця ритмічні, приглушені. Пульс 78 /хв. Язик вологий, помірно обкладений білим
нальотом. Живіт м'який, безболісний. Печінка +1,5 см, край чутливий, селезінка (+).

1.Сепсис стрептококової етіологіі, хронічний перебіг
2. заг. ан. крові, заг. ан. сечі, біохімічні дослідження крові, УЗД ОЧП,серця, посів крові на
стерильність с наступним визначенням чутливості до антибіотиків.
3. Антибітикотерапия препаратами широкого спектру дії до 10 дня нормальноїтемператури.
Дезинтоксикацийна терапія, можливо в подальшому використання імуномодуляторів (циклоферона,
імунофана) по схемі, вітаминотерапія. При хроніосепсисі можливо лікування аутовакциною по схемі,
призначення бактериофага специфічного п/стрептококового.
Задача 151 (т.13.2).

Хворий М. 60 років поступив до стаціонару зі скаргами на Т до 40ºС, озноби, відчуття жару.
Захворів гостро, через п'ять днів після холецистектомії.
Об-но: свідомість ясна, шкірні покриви чисті, мармурові, нігтьові ложа ціанотичні. ЧД 24/хв.
Везикулярне дихання. Тони серця приглушені, ритмічні. АТ-80/40 мм рт.ст. Пульс 120/хв., слабкого
наповнення, м'який. Язик сухий. Живіт м'який, болючий у області операційної рани. Сеча відсутня.
Менінгеальних знаків немає.

1. Сепсис, гострий перебіг (хірургічний), ІТШ 2 ст., ГНН ст. анурії.
прискорена ШОЕ, заг. ан. сечі- протеінурія, лейкоцитурія, циліндрурія, рентгенографія ОГК, ЕКГ –
зниження вольтажа зубців, дифузні зміни міокарда, УЗД ОЧП – ознаки гепатолієнального синдрома,
бактеріологічна діагностика – посів з рани, посів крові на стерильність (тричі, на висоті лихоманки) з
наступним визначенням чутливості виділеної мікрофлори до антибіотиків
3. Проводиться релапаротомія, ревізія черевної порожнини в хірургічному відділенні після
виведення з ІТШ, стабілізації гемодинаміки(інтенсивна дезинтоксикаційна терапія, ГКС, дофамін)
Антибіотикотерапія- призначення препаратів широкого спектру дії (цефалоспоріни 3 покоління,
інтенсивна дезинтоксикаційна терапія, призначення панангину, свіжозаморожена плазма, інгібітори
протеолізу (контрікал, гордокс)., нестероідні п/запальні препарати.
Задача 152 (т.13.2).
Хворий К., 23-х років, поступив в інфекційний стаціонар із скаргами на підвищення
температури тіла до 39-40°С, сильні озноби, виражену пітливість, кашель із слизово-гнійним
харкотинням, ломоту в м’язах, суглобах, головний біль, різку загальну слабкість, нудоту, відсутність
апетиту.
Вважає себе хворим біля 2-х тижнів, коли з’явився озноб, підвищилась температура тіла до39-
40°С, з’явився кашель. За мед. допомогою не звертався, приймав жарознижуючі препарати – без
эфекту.
Вживає ін’єкційні наркотики кустарного виробництва (опіати). Рік назад звільнився з місць
позбавлення волі.
Об’єктивно: стан важкий. Свідомість ясна. Шкіра бліда із землисто-жовтуватим відтінком,
волога, на передній черевній стінці – поодинокі п/ш крововиливи. Хворий пониженого харчування. В
паховій ділянці сліди від множинних ін’єкцій («шахти»). Видимі слизові субіктеричні. Над легенями
– везикулярне дихання з жорстким відтінком, різко ослаблене в нижньобокових ділянках з обох
боків, крепітація, тони серця ослаблені, пульс 100 за 1 хв., ритмічний, середньої величини, АТ 90/60
мм рт.ст. Язик суховатий, обложений сіруватим нальотом. Живіт дещо піддутий, при пальпації
помірно болісний в правому підребір’ї, епігастрії. Печінка збільшена +3-4 см, пальпується селезінка.
Симптом Пастернацького позитивний з обох боків.
Результати додаткових методів обстеження: заг.ан. крові – гемоглобін -78 г/л, лейкоцити – 15,
2х 10 9/л п-24%, с-68%, л-8%, ШОЕ-42 мм/год, заг. ан. сечі – білок – 0,33 г/л, еп. пл. – покр. все п/з,
лейк. – 25-30 в п/з, циліндри гіал. – 8-10 в п/з, Сечовина – 12,2 мМоль/л, креатинін – 0,2 мМоль/Л, заг.
білірубін – 58,1 мкМоль/л, непрямий – 38,1, прямий – 20,0, АлАт- 1,5, АсАт- 1.2 мМоль/л.
Рентгенографія ОГК – двобічна нижньодольова пневмонія.
1.Який попередній діагноз?
2.Які ще додаткові обтеження необхідно провести для його підтвердження?
3.Призначте лікування.

1. Сепсис, гострий перебіг, негоспітальна двобічна пневмонія, ІТШ 1 ст.
2. Загальноклінічні методи: ЕКГ – зниження вольтажа зубців, дифузні зміни міокарда, УЗД серця,
УЗД ОЧП – ознаки гепатолієнального синдрому, бактеріологічна діагностика – посів крові на
стерильність (тричі, на висоті лихоманки) з наступним визначенням чутливості виділеної мікрофлори
до антибіотиків
3.Антибіотикотерапія- призначення препаратів широкого спектру дії (цефалоспорини 3 покоління,
інтенсивна дезинтоксикаційна терапія, ГКС,сечогінні (маніт, лазікс), призначення панангину,
свіжозаморожена плазма, інгібітори протеолізу (контрікал, гордокс)., нестероідні п/запальні
препарати, лазолван, сульфокамфокаін в періоді реконвалесценції- ноотропи, вітаміни,
гепатопротектори.
Задача 153 (т.13.2).

Хвора Ш., 35 років, поступила в інфекційний стаціонар із скаргами на тривалий –біля року
субфебрилітет, загальну слабкість, періодичну появу на обличчі та тулубі пустульозної висипки, іноді
фурункулів. Рік тому у хворої був правобічний гідраденіт, який вскрився самостійно. За мед.
допомогою не зверталась. Після чого відмічає появу вище вказаних скарг.
Об’єктивно: температура тіла 37,2°С, на шкірі тулуба – пустульозна висипка, видимі слизові -
блідо-рожеві. Над легенями – везикулярне дихання, пульс – 80 за 1 хв., АТ 110/70 мм рт.ст. Живіт
м’який, безболісний. Печінка +1,5 см, пальпується нижній полюс селезінки.
З посіву крові на стерильність виділений Staph. aureus.
1. Який попередній діагноз.
2.Призначте додаткові обстеження та лікування.
Задача 153 (т.13.2) Еталон відповіді :

1. Сепсис стафілококової етіології, хронічний перебіг.
2. Загальноклінічні обстеження (заг. ан. кр., заг. ан. сечі, біохімічні обстеження крові, УЗД ОЧП,
серця, ЕКГ), посів крові на стерильність з наступним визначенням чутливості до антибіотиків.
3. Антибиотикотерапія з урахуванням чутливості препаратами широкого спектру дії до 10 дня
нормальної температури тіла. Дезинтоксикаційна терапія, можливо в подальшому призначення
імуномодуляторів (циклоферона, імунофана) по схемі, вітамінотераія. При хроніосепсисі можливо
лікування хворого аутовакциною по схемі, призначення бактеріофага специфічного
п/стафілококового.
Задача 154 (т.19.4).

В приймальне відділення інфекційної лікарні звернувся хворий Н., у якого 8 днів тому різко
підвищилась температура тіла до 40°С, з’явилися виражений головний біль, міальгії, біль в попереку.
Через 3 дні стан значно покращився, температура тіла нормалізувалась, але з’явилась п’ятниста
висипка на обличчі та тильній поверхні пальців рук, яка на наступний день розповсюдилась на шию
та передню поверхню тулуба, а на третій день висипу шкірні елементи вже визначались і на спині та
кінцівках, причому на обличчі вони перетворились на пухирці з прозорим вмістом. Через два дні
після висипу повторно підвищилась температура тіла до 39°С, з’явився біль в горлі при ковтанні,
набряклість повік, різь в очах, сльозотеча, різі при сечовипусканні, біль при дефекації та домішки
крові в калі, що й заставило звернутись до лікаря.
При огляді: загальний стан хворого важкий. Температура тіла 40,5°С. Свідомість спутана. АТ
100/60 мм рт.ст. ЧСС – 120 уд./хв. На шкірі обличчя, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок множинні
багатокамерні пустули з пупковидним вдавленням по центру пухирця. Шкіра обличчя та кінцівок
різко набрякла. Гнійний кон’юнктивіт. Слизова ротової порожнини та ротоглотки набрякла,
гіперемійована, з множинними ерозіями, покритими гнійним нальотом. При аускультації: в легенях
жорстке дихання. Тони серця приглушені. Живіт м’який, хворобливий при пальпації в нижніх
відділах. Печінка +3 см. Пальпується край селезінки. Випорожнення 2 рази на добу з домішками
крові. Сеча мутна, з червонуватим відтінком.
2. Специфічна діагностика.
3. Принципи лікування.

1. Натуральна віспа.
2. Метод імунофлююресценції (вміст везикул), серологічні методи діагностики (РЗК, РПГА,
РН)
3. Метисазон (0,6 г двічі на день протягом 4-6 днів), дезинтоксикаційна терапія (пероральна і
парентеральна), антибактеріальна терапія для профілактики гнійно-септичних уражень
(цефалоспорини, макроліди), шкірні покриви протирати розчином калія перманганата
(1:5000), камфорного спирту.
Задача 155 (т.19.4).

Хвора К, 27 років, за 10 днів до захворювання оглядала туриста із Бангладеш. Захворіла гостро.
Протягом 3-х днів температура була 40-410С, турбували головний біль, біль в поперековому відділі
хребта. На 4-й день хвороби температура знизилась до 37,3 0С, але на обличчі з´явилась плямиста
висипка. На 5-й день хвороби стан хворої задовільний, температура 36,8 0С, на голові та обличчі –
папули, на кінцівках та тулубі – поодинокі плями. Зів гіперемований. Порушень з боку органів
дихання та серцево-судинної системи не має. На 10-й день хвороби папули перетворились в везикули.
2. Додаткові методи обстеження?

1. Натуральна віспа, варіолоїд?
РН)
Задача 156 (т.19.4).

Хвора С., 46 років, поступила на 3-й день хвороби з скаргами на головний біль, ломоту в
суглобах, блювання. Шкіра чиста, на слизовій ротоглотки декілька плям і везикул. Через дві доби
температура тіла нормалізувалась, але на внутрішній поверхні лівого плеча з´явилось декілька
щільних везикул. Встановлено, що син повернувся із Індії 10 днів тому.
2. Додаткові методи обстеження?

1. Натуральна віспа, варіолоїд?
РН)
Задача 157 (т.6.3).

Хворий, 42 років, скаржиться на озноб, підвищення температури до 40 0С, частий кашель зі
слизово - гнійним харкотинням, біль у грудній клітці праворуч при кашлі, задишку, загальну
слабкість. Із анамнезу відомо, що захворювання почалось гостро 3 дні тому, 10 серпня, коли виникла
різка загальна слабкість, озноб, біль у суглобах. Протягом останніх років хворий страждає на
алкоголізм. За 7 днів до початку хвороби купався у водоймищі. Шкіра бліда, акроціаноз. Перкуторно
праворуч у нижніх відділах легенів укорочення звуку нижче 7 ребра, дихання не вислуховується.
Тони серця приглушені, пульс – 120/хв., АТ- 90/60 мм. рт.ст. При пальпації живота виявлене
збільшення печінки. Госпіталізований у стаціонар.
Результати лабораторних досліджень – гіпоальбумінемія – 20г/л, гіпербілірубінемія, АлАТ 2,2
ммоль/г.л., гематурія, протеїнурія, Л-15 х 109 /л, п/я зсув, лімфопенія-8%, ШОЕ - 80 мм/год.
Рентгенологічно - односторонні негомогенні вогнищеві інфільтрати праворуч у нижній ділянці. Через
3 години після госпіталізації з’явилось блювання, діарея, криваве харкотиння, галюцинації, хворий
втратив свідомість. Незважаючи на комплексне лікування з використанням достатніх доз
антибіотиків температура не знизилась, стан хворого не покращився.

 Атипова пневмонія, що викликається Legionella pneumophyllia;
 План обстеження: мікроскопія мазків харкотиння, аналіз крові на креатинін, сечовину;
бактерілогічний (виявлення збудника в харкотинні, промивних водах бронхів); пряма РІФ –
експрес метод діагностики легіонельозу; серологічні методи діагностики РНІФ – наростання
титру антитіл не менш, ніж у 4 рази (перше дослідження - 1-2 тиждень захворювання, друге - 3-4
тиждень захворювання)
 Лікування: етіотропна терапія – кларитроміцин 500 мг через кожні 6 годин в/в крапельно перші 6-
7 днів, потім можна перейти на пероральний прийом препарату протягом 1-2 тижнів.
Патогенетична терапія – дезінтоксикаційна (краще перорально).
Задача 158 (т.6.3).

Хворий 45 років доставлений 26 липня у лікарню на 3 день хвороби зі скаргами на значно
виражену задишку, різку загальну слабкість, підвищення температури до 40 0С, біль у грудній клітці
при кашлі. Повернувся з туристичної поїздки під час якої проживав у великому готелі, де працювали
кондиціонери, повертався додому літаком. Захворювання почалось як нежить з дряпанням у зіві. При
обстеженні - стан хворого тяжкий, шкіра бліда, акроціаноз. ЧДР – 32/хв. Тони серця значно
приглушені, пульс – 60/хв., АТ- 100/60 мм рт.ст. Виникло одноразове блювання та діарея 3 рази на
добу. Рентгенологічно – білатеральні інфільтрати значні фокальні та зливні тіні, залучена нижня та
середня доля справа, плевральний випіт, з часом спостерігалось прогресування легеневих
інфільтратів, не дивлячись на антибактеріальну терапію. На 10 день перебування хворого у лікарні
з’явились симптоми міокардиту . При лабораторних дослідженнях - гіпонатріємія - 100 ммоль/л, у
клінічному аналізі крові лейкоцитоз, різкий нейтрофільний зсув, ШОЕ - 50 мм/год.

 Лікування: етіотропна терапія – кларітроміцин 500 мг через кожні 6 годин в)в крапельно перші 6-
Задача 159 (т.6.3).

Хворий доставлений у відділення стаціонару в кінці серпня у вкрай тяжкому стані, без
свідомості, на 3 день хвороби. При огляді у приймальному відділенні – шкіра бліда, на тулубі і
кінцівках рясна геморагічна висипка, акроціаноз, задишка - 37 дихальних рухів за 1 хв., підвищення
температури до 400С, діарея. Пульс – 125/хв., АТ 70/40 мм рт.ст. Зі слів супроводжуючих осіб
хвороба почалась гостро, спочатку у хворого виник частий сухий кашель та підвищення температури
зразу до високих цифр, за 5 днів до цього він плавав у басейні. При перкусії грудної клітки –
укорочення звуку з обох сторін нижче кутів лопаток, аускультативно – незначна кількість вологих
дрібнобульбашкових хрипів. При рентгенографічному обстеженні - обширна двостороння
пневмонічна інфільтрація. ШОЕ 50 мм/год.

 Лікування: етіотропна терапія – кларітроміцин 500 мг через кожні 6 годин в)в крапельно перші 6-
Задача 160 (т.6.3).
Хворий 20 років, студент, що проживає у гуртожитку, скаржиться на сухий частий нав’язливий
кашель, помірну загальну слабкість, підвищення температури тіла до 37,5 0С. Захворювання
починалось поступово протягом 6 днів. Спостерігався постійний помірний біль у горлі не пов’язаний
з ковтанням, нежить. Відомо, що захворіли ще 2 студенти, які проживали разом з хворим у одній
кімнаті гуртожитку. Обидва госпіталізовані з діагнозом пневмонія. При обстеженні хворого - шкіра
бліда з сіруватим відтінком, число дихальних рухів 26/хв. Пальпаторно виявлена лімфаденопатія.
Аускультативно над легенями різнокаліберні сухі та вологі хрипи у невеликій кількості. На
рентгенограмі - двосторонні вогнища негомогенної інфільтрації, неінтенсивні. Лікування
цефалоспорином III покоління протягом 72 годин не привело до зниження температури, та
покращення стану хворого. У клінічному аналізі крові - гемолітична анемія, лейкопенія, підвищені
кількість лімфоцитів, відсутній зсув формули вліво, незначне підвищення ШОЕ.

 Атипова пневмонія, що викликається Mycoplasma pneumoniae.
 Бактеріологічне дослідження харкотиння та промивних вод бронхів (до початку
антибактеріальної терапії). Серологічні методи діагностики – РЗК парні реакції з інтервалом 2-4
тижні (для ретроспективного підтвердження діагнозу). ЕLISA – виявлення IgM та IgG (наявність
IgМ у титрі 1:32 достатня для обґрунтування діагнозу). ПЛР.
 Тетрациклін по 0,25 4 рази на добу, кларітроміцин 500 мг три рази на добу ( 10 днів).
Дезінтоксикаційна терапія (краще перорально). Бронхолітики, відхаркувальні мікстури.
Задача 161 (т.6.3).

Хворий 17 років скаржиться на помірну загальну слабкість, сухий нав’язливий кашель,
підвищення температури до 38,50С, міалгії. Хвороба почалась поступово. При обстеженні на 10 день
хвороби - шкіра бліда, на тулубі і кінцівках макуло - папульозна висипка, лімфаденопатія, збільшення
печінки та селезінки на 2 см. ЧДР – 24/хв. Тони серця значно приглушені, пульс 84/хв. При
аускультації легенів – незначна кількість сухих та вологих хрипів у нижній ділянці справа.
Рентгенографічно - інфільтрація у нижніх відділах правої та лівої легень. У клінічному аналізі крові -
нормоцитоз без палочкоядерного зсуву.Через 4 дні після призначення у комплексному лікуванні
ампіциліну клавуланату - температура не знизилась.

 Атипова пневмонія, що викликається Mycoplasma pneumoniae.
 Бактеріологічне дослідження харкотиння та промивних вод бронхів (до початку
антибактеріальної терапії). Серологічні методи діагностики – РЗК парні реакції з інтервалом 2-4
тижні (для ретроспективного підтвердження діагнозу). ЕLISA – виявлення IgM та IgG (наявність
IgМ у титрі 1:32 достатня для обґрунтування діагнозу). ПЛР.
 Тетрациклін по 0,25 4 рази на добу, кларітроміцин 500 мг три рази на добу ( 10 днів).
Дезінтоксикаційна терапія (краще перорально). Бронхолітики, відхаркувальні мікстури.
Задача 162 (т.14.1).

Хворий С. 30-ти років, поступив в інфекційне відділення на третій день хвороби зі скаргами на
загальну слабкість, підвищення температури до 38,7°С, головний біль, біль у горлі та у великих
суглобах, нудоту. За півтора тижня до захворювання виїжджав до лісу на відпочинок .Після
повернення додому в правій паховій ділянці виявив кліща, якого видалив самостійно. Об’єктивно:
температура тіла 38,2°С, АТ 120/60 мм рт.ст., пульс 90/хв. У свідомості, активний. Склериту,
кон’юнктивіту немає. В правій паховій ділянці еритематозне ураження шкіри з просвітлінням
всередині. На шкірі рук поодинокі розеоли. Тони серця приглушені, ритмічні. В легенях визначається
везикулярне дихання. Пальпація живота безболісна. Пальпується край печінки та селезінка. Симптом
Керніга негативний. Ригідність м’язів потилиці не визначається.

1. Системний кліщовий бореліоз (хвороба Лайма).
2. Епід.анамнез, клініка, об-но, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в спино-мозковій або синовіальній
рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням титру антитіл при дослідженні парних
сироваток.
3. Антибактеріальна терапія: бензилпеніцилін, тетрациклін, цефалоспорини до 10 днів, а також НПЗЗ,
гормони за показами і симптоматичне лікування.
Задача 163 (т.14.1).

Хвора Ч. 60 років, поступила в інфекційне відділення на 13-ий день хвороби зі скаргами на
інтенсивний головний біль, нудоту, блювання, слабкість, кашель, артралгії та міальгії, підвищення
температури тіла до 39°С. За 3тижні до захворювання у лісі була укушена кліщем.
Об’єктивно: в’яла, сонлива, на питання відповідає із затримкою. Температура 39,8°С, АТ
130/70 мм рт.ст., пульс 92 уд/хв., ритмічний. На шкірі шиї праворуч кільцеподібне еритематозне
ураження до 6 см в діаметрі; збільшені шийні лімфатичні вузли справа. Склерит, кон’юнктивіт. Тони
серця приглушені, ритмічні. В легенях аускультативно – жорстке дихання, послаблене над нижніми
відділами справа, де перкуторно визначається притуплення легеневого звуку. Пальпація живота
безболісна, печінка та селезінка помірно збільшена. Ригідність м’язів помірно виражена. Симптом
Керніга позитивний справа. Грубої вогнищевої симптоматики не виявлено.

1. Хвороба Лайма.
2. Враховують дані клінічного, об-ного обстеження, епід.анамнез, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в
цереброспинальній або синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням
титру антитіл при дослідженні парних сироваток.
3. Антибіотики широкого спектру дії, НПЗЗ, за показами глюкокортикоїди і симптоматичне
лікування.
Задача 164 (т.14.1).

Хворий А. 42 років, госпіталізований у інфекційне відділення на 9-й день хвороби зі скаргами
на: підвищення температури тіла до 39°С, головний біль, нудоту, блювання, світлобоязнь, міалгії.
Хворий працює лісничим. За 7 днів до захворювання при поверненні з лісу виявив на собі кліщів, у
паховій і шийній ділянках. Видалив їх самостійно.
Об’єктивно: температура тіла 39,2°С. АТ – 130/65 мм рт.ст. Пульс 66/хв., ритмічний. В
свідомості. При зміні положення тіла – посилення нудоти і блювання. Кашлю, задишки немає. Тони
серця приглушені. Аускультативна картина в легенях без особливостей. Живіт при пальпації не
болючий, незначне збільшення печінки та селезінки. Висипки на тілі немає. Виражена ригідність
м’язів потилиці, різко позитивний симптом Керніга. Тонус м’язів знижений, пригнічення
сухожилкові рефлексів з обох боків.

1. Кліщовий енцефаліт.
2. Епід.анамнез, клінічне та об-не обстеження, ЗАК, ЗАС, аналіз спиномозкової рідини, РЗК, РГГА,
ІФА в динамиці, РН на білих мишах.
3. Введення кінського Ig за Безредком протягом 3-х днів: 1й день-3, 6 або 12 мл, 2-3 день по 3 мл. При
необхідності курс можна повторити. Також застосовують інтерферони, глюкокортикоїди,
дегідратаційну терапію, седативні, серцево-судинні засоби. Протягом лікування дотримуються
постільного режиму.
Задача 165 (т.14.1).
Хворий П., 36 років, працівник лісгоспу, поступив до інфекційного відділення на 6й день
хвороби із скаргами на слабкість, знобіння, нудоту, неодноразове блювання головний біль.
Захворювання розпочалося гостро з підвищення температури тіла до 39°С, головного болю, міальгій,
слабкості. При огляді – стан важкий, сопор. Обличчя гіперемоване, наявний склерит, кон’юнктивіт.
Висипки на тілі немає. У паховій ділянці справа – почервоніння розміром 1Х1 см, не болюче, з
незначними виділеннями гнійного характеру; збільшені пахові лімфовузли справа. Пальпація м’язів
чутлива, суглоби не змінені. Менінгеальні знаки відсутні, парезів, паралічів немає. У легенях –
везикулярне дихання, тони серця трохи приглушені. Органи черевної порожнини без особливостей.
АТ 120/60 мм рт.ст., пульс 98 на хв., температура тіла 39,2°С. Фізіологічні відправлення не порушені.

2. Епід.анамнез, клінічне і об-не обстеження, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в цереброспинальній або
синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням титру антитіл при
дослідженні парних сироваток.
3. Антибіотики широкого спектру дії до 10 днів, НПЗЗ, за необхідністю гормони та симптоматичне
лікування.
Задача 166 (т.14.1).

Хвора Т., 15 років, госпіталізована на 3-й день хвороби із скаргами на виражену слабкість,
в’ялість, підвищення температури тіла до 39°С, головний біль. Захворіла гостро, з’явився головний
біль, нудота, періодичне блювання; температури тіла підвищена з першого дня хвороби. За півтора
тижні до захворювання виїжджала з подругами до лісу, де була укушена кліщем, якого видалила
самостійно. Об’єктивно: стан важкий; у свідомості, адекватна, положення у ліжку вимушене через
інтенсивний головний біль. Висипки на тілі, катаральних явищ не виявлено. Ригідність потиличних
м’язів (++++), симптом Керніга позитивний, парестезії кінцівок, помірна м’язова слабкість. З боку
серця та легенів – без змін. Пальпація живота не болюча. АТ 115/70 мм рт.ст., пульс 72 на хв., частота
дихання 20 у хв.
У загальному аналізі крові – помірний нейтрофільний лейкоцитоз, лімфопенія, помірно
збільшена ШОЕ.

2. Клінічне і об-не обстеження, дані епід.анамнезу, ЗАК, ЗАС, дослідження спиномозкової рідини,
РЗК, РГГА, ІФА в динаміці, РН на білих мишах.
3. Введення кінського Ig за Безредком протягом 3-х днів:1й день - 3, 6 або 12 мл, 2-3-й день по 3 мл.
За необхідністю курс можна повторити.Застосовують інтерферони, глюкокортикоїди, дегідратаційна
терапія, седативні і серцево-судинні препарати. Протягом всього лікування дотримуються ліжкового
режиму.
Задача 167 (т.14.1).

Хворий Ш., 53 років, після відвідування приміської лісопосадки у ділянці лівої гомілки помітив
кліща, якого видалив самостійно. Через тиждень після укусу кліща побачив на цьому місці
почервоніння 1х1 см, яке продовжувало збільшуватися. Відчував біль у колінному та кульшовому
суглобах. Через 2 тижні звернувся до лікаря із скаргами на почервоніння шкіри Температуру тіла не
вимірював. При огляді: температура тіла 37,3°С. При обстеженні внутрішніх органів патології не
виявлено. У місці укусу – еритематозне ураження шкіри діаметром 20х25 см з просвітленням у
центрі, не свербить. Збільшені пахвинні лімфовузли зліва, інші периферичні лімфатичні вузли.

2. Клінічне і об-не обстеження, дані епід.анамнезу, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в
цереброспинальній або синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням
титру антитіл в парних сироватках.
3. Антибіотики широкого спектру дії протягом 10 днів, НПЗЗ, при необхідності глюкокортикоїди та
симптоматичне лікування.
Задача 168 (т.14.1).

Хворий Т., 58 років, лісник, поступив із скаргами на слабкість, підвищення температури тіла до
38,7°С, неможливість ходити. Хворіє 5 днів, захворювання розпочалося гостро з гарячки, підвищення
температури тіла до 39°С, інтенсивних міалгій, нудоти, відмічав періодичні посмикування м’язів
кінцівок. Надалі з’явилася тетраплегія, кінцівок та фоні зниження температури тіла до 37,3-37,7°С. З
підозрою на поліомієліт направлений до інфекційного стаціонару. За 2 тижні до захворювання був
укушений кліщем, якого видалив самостійно. Об’єктивно: загальний стан середньої важкості. У
свідомості, активність знижена, рухається із значними зусиллями. Висипки на тілі немає. Відчуття
оніміння, парези нижніх кінцівок, фібрілярні посмикування м’язів рук. Менінгеальна ознаки не
виявлені. З боку серця, легенів, органів черевної порожнини патології не виявлено. Лімфатичні вузли
не збільшені. АТ 126/82 мм рт.ст., пульс 68 на хвилину. Стілець, діурез не порушені.
В крові: L-9,2Х109/л, ШОЕ – 34 мм/год, Hb-142 г/л, П-14%, С-60%, Л-19%, М-7%.

2. Дані епід.анамнезу, клінічне і об-не обстеження, ЗАК, ЗАС, вірусологічний м-д, РЗК, РГГА, ІФА в
динаміці, РН на білих мишах і культурах клітин.
3. Введення гетерогенного кінського Ig за Безредком протягом 3-х днів по 3, 6 або12 мл в 1-й день і 3
мл на 2 і 3-й день. При необхідності курс можна повторити. Застосовують інтерферони,
глюкокортикоїди, дегідратаційна терапія, седативні та СС засоби. Дотримуються ліжкового режиму.
Задача 169 (т.14.1).

Хворий П., 40 років, поступив із скаргами на біль у колінних суглобах, їх набряк, зменшення
рухів у них. Хворіє близько місяця; захворювання почалося гостро з гарячки до 40°С, нудоти,
загальної слабкості, потім з’явилася еритема у нижній третині гомілки справа; еритема з часом
набула кільцеподібного характеру. Був встановлений діагноз бешихи правої гомілки, призначений
ампіокс внутрішньом’язево 5 днів, місцева терапія. Стан дещо покращився, еритема зникла,
нормалізувалася температура тіла. У подальшому періодично відчував перебої у роботі серця,
зберігалася помірно виражена слабкість, з’явилися набряк, болючість кульшових, колінних суглобів з
обох боків. Встановлений діагноз ревматоїдного артриту, розпочата терапія не стероїдними
протизапальними засобами.
При огляді: стан середньої важкості Свідомість не порушена. Шкірні покриви без висипки,
ротоглотка, периферичні лімфовузли без патологічних змін. Колінні суглоби набряклі, шкіра над
ними почервоніла, об’єм рухів у них зменшений. Тони серця приглушені, виявлені поодинокі
екстрасистоли. При огляді органів черевної порожнини патології не виявлено. У легенях –
везикулярне дихання. Менінгеальних знаків не виявлено, парезів, паралічів немає. АТ 156/82, пульс
80 у хвилину, аритмічний, температура тіла нормальна.
У заг. аналізі крові - L-9,8Х109/л, ШОЕ – 61 мм/год, Hb-122г/л, Ер – 3,6Х10 12/л. Аналіз крові на
ревмопроби негативний.

1. Системний кліщовий бореліоз.
2. Епід.анамнез, клініка, об-не обстеження, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в цереброспінальній або
синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням титру антитіл в динаміці.
3. Антибіотики широкого спектру дії до 10 днів, НПЗЗ, при потребі глюкокортикоїди та
симптоматичне лікування.
Задача 170 (т.14.1).

Хворий М., 32 років, геолог, госпіталізований на 5 день хвороби із скаргами на загальну
слабкість, підвищення температури тіла до 39°С, зниження апетиту.
За 10 днів до захворювання виїжджав у лісову місцевість де був укушений кліщем. При огляді:
у свідомості, адекватний, температура тіла 38,4°С, АТ 110/60 мм рт.ст., Ps 64 на хвилину. Висипки на
тілі немає. Присутні явища склериту, кон’юнктивіту. У ротоглотці - енантема на слизовій оболонці.
Тони серця приглушені, в легенях везикулярне дихання, хрипів не виявлено. Пальпація живота не
болюча; печінка, селезінка не збільшені. Виражена ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга слабо
позитивний з обох боків. Парезів, порушень чутливості не виявлено. У загальному аналізі крові –
помірний лейкоцитоз, лімфопенія, збільшена ШОЕ. У спиномозковій рідині – незначний
лімфоцитарний плеоцитоз.

2. Епід.анамнез, клініка, об-не обстеження, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в цереброспінальній або
3. Антибіотики широкого спектру дії до 10 днів, НПЗЗ, при необхідності гормони та симптоматичне
лікування.
Задача 171 (т.14.1).

Хворий Б., 21 рік, поступив із скаргами на підвищення температури тіла до 37,9°С, м’язовий
біль, артралгії, нудоту, інтенсивний головний біль, що вимагає прийняти вимушене положення
(сидячі). Хворіє 5-й день, захворювання розпочалося гостро, з’явилися артралгії, міальгії,
температура тіла підвищилася до 39°С. Через 2 дні помітив кільцеподібну пляму у лівій пахвовій
ділянці, у місці, де за 2 тижні до цього виявив кліща, якого видалив самостійно. Приймав ібупрофен,
діазолін, аспірин, по медичну допомогу не звертався. У подальшому температура трохи знизилася,
але з’явився і швидко посилився головний біль, нудота, блювання. З підозрою на кліщовий енцефаліт
хворого госпіталізовано до інфекційного відділення.
Об’єктивно: стан важкий. Хворий збуджений, багатослівний. Висипки на тілі немає, слизова
ротоглотки – без катаральних змін. Помірне збільшення пахвових лімфовузлів зліва. Тони серця
приглушені, у легенях – везикулярне дихання. Живіт м’який, при пальпації не болючий, печінка та
селезінка не збільшені. Виражена ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга позитивний з обох
боків. Парезів, паралічів немає. АТ 130/80 мм рт.ст., пульс 96 на хв., задовільних властивостей,
температура 37,5°С. Стілець, діурез не порушені.

1. Системний кліщовий бореліоз.
2. Епід.анамнез, клініка, об-не обстеження, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в цереброспинальній або
3. Антибіотики широкого спектру дії до 10 днів, НПЗЗ, при необхідності гормони та симптоматичне
лікування.
Задача 172 (т.17.2).

Хвора М., 62 роки, захворіла гостро з підвищення температури до 39,8°С з ознобом,
інтенсивним головним болем, ломотою в тілі. Турбували збільшення і болючість пахових
лімфовузлів справа, набряк правої гомілки і гіперемія шкіри з чіткими контурами.

1. Бешиха правої гомілки, еритематозна форма.
2. Дані клінічного обстеження, ЗАК, ЗАС, огляд хірурга, ЕКГ.
3. Етіотропне лікування:бензилпеніцилін кожні 3 години по 200-400 тис.ОД/кг на добу 7-10 днів.
Також застосовують лінкоміцин, оксацилін, цефтріаксон, ампіцилін. З метою протирецидивного
лікування показано введення біциліну-5 по 1,5 млн. ОД 1 р/міс. 1-1,5 року. Показана протизапальна і
жарознижуюча терапія.
Задача 173 (т.17.2).

Хворий 58 років, тривалий час страждає варикозною хворобою, хронічним тромбофлебітом
нижніх кінцівок, ожирінням 3 ст. Вчора помітив появу гарячки, свербіж шкіри лівої гомілки, після
незначної травми стопи. Об'єктивно: температура тіла 39,8°С, шкіра гомілки яскраво-червоного
кольору, гаряча на дотик, зона гіперемії чітко відокремлена з нерівними краями у вигляді язиків
полум'я. Визначається помірно збільшені болючі пахові лімфатичні вузли.

1. Бешиха лівої гомілки, еритематозна форма.
2. Клінічне обстеження, ЗАК, ЗАС, ЕКГ.
3. Антибактеріальна терапія:бензилпеніцилін кожні 3 години по 200-400 тис.ОД/кг на добу 7-10 днів.
Застосовують лінкоміцин, оксацилін, цефтріаксон, ампіцилін. З метою протирецидивного лікування
показано введення біциліну-5 по1,5 млн. ОД 1 р/міс. 1-1,5 року. Показана протизапальна і
жарознижуюча терапія.
Задача 174 (т.17.2).

Хвора А., 45 років, скаржиться на слабкість, гарячку, біль і почервоніння лівої щоки і носа
справа. Хворіє 2-й день. Пов'язує захворювання з миттям обличчя холодною водою. Під час огляду:
температура тіла 37,8°С, збільшені і болючі підщелепні лімфатичні вузли, межа між здоровою
шкірою і ураженою чітка, в ділянці гіперемії є кілька міхурців наповнених геморагічним вмістом.

1. Бешиха обличчя, бульозно-геморагічна форма.
3. Антибактеріальна терапія: бензилпеніцилін кожні 3 години по 200-400 тис. ОД/кг на добу 7-10
днів, або лінкоміцин, оксацилін, цефтріаксон, ампіцилін. З протирецидивною метою вводять біцилін-
5 по 1,5 млн. ОД 1 р/міс. 1-1,5 року. Протизапальна і жарознижуюча терапія,а також місцеве
лікування розчином риванолу або фурациліну.
Задача 175 (т.17.2).

Хвора С, 52 роки, скаржиться на слабкість, головний біль, підвищення температури тіла до
39,4°С. Захворіла гостро напередодні, сьогодні виникло відчуття розпирання і тупий біль у правій
гомілці, почервоніння шкіри. Об'єктивно: загальний стан середньої тяжкості, набряк гомілки і ступні,
різка гіперемія нижньої третини гомілки чітко відокремлена від здорової шкіри, в ділянці пораження
є міхур наповнений прозорою рідиною. В аналізі крові: лейкоцитів - 12,6*10%, ШОЕ – 42 мм/год, Е-
0%, П-10%, С-73%, Лімф - 11%, М-4%.

1. Бешиха правої гомілки, бульозна форма.
днів, або цефтріаксон, оксацилін, ампіцилін. З проти рецидивною метою - біцилін-5 по 1,5 млн. ОД 1
р/міс. 1-1,5 року. Протизапальна,жарознижуюча терапія, місцеве лікування розчином риванолу або
фурациліну.
Задача 176 (т.17.2).

До лікаря звернувся пацієнт зі скаргами на збільшення та болючість аксілярних л/в справа. З
анамнезу відомо, що 3 тижні тому, його подряпала кішка. Об'єктивно: на місці подряпин відмічається
декілька пустул. Температура тіла нормальна, аксілярні л/в справа до 2 см в діаметрі, болючі на
дотик, не спаяні між собою.

1. Феліноз.
2. Клінічне,об’єктивне обстеження, епід.анамнез, РЗК, в/шкірна алергічна проба з спорідненим або
гомологічним антигеном, ЗАК, ІФА, ПЛР, біоптати з лімфатичних вузлів.
3. Антибіотики широкого спектру дії, десенсибілізуюча, протизапальна терапія, УВЧ, діатермія на
уражені лімфатичні вузли.
Задача 177 (т.17.2).

Хвора, 43 роки, скаржиться на висип на шкірі правої руки, біль, слабкість, підвищення
температури до 38,5°С. Захворіла гостро, 2 роки тому перенесла мастектомію, після чого страждає
лімфостазом правої верхньої кінцівки. Об'єктивно: відсутня права молочна залоза, на правій руці
виражений лімфостаз; на передпліччі, ліктьовому суглобі і нижній третині плеча є гіперемія без
чітких контурів, в ділянці пораження є поодинокі геморагічні елементи.

1. Бешиха правої верхньої кінцівки, геморагічна форма, лімфостаз.
2. Клінічне обстеження, ЗАК, ЗАС, ЕКГ, огляд хірурга.
днів, або цефтріаксон, ампіцилін, оксацилін. З протирецидивною метою-біцилін-5 по 1,5 млн ОД 1
р/міс. 1-1,5 року. Для зменшення лімфостазу призначають лідазу.
Задача 178 (т.17.2).

Ветеринарний лікар звернувся зі скаргами на значне збільшення та болючість л/в зліва в
аксілярній ділянці, а також наявність нориці й виділення гнійного вмісту. Об'єктивно: лімфатичні
вузли збільшені до 4 см болючі, не спаяні. В проекції одного з них є нориця, з якої виділяється гній.
Посів гнійного вмісту на поживні середовища росту не дав.

1. Феліноз.
2. Клінічне,об’єктивне обстеження, епід.анамнез, РЗК, в/шкірна алергічна проба з спорідненим або
гомологічним антигеном, ЗАК, ІФА, ПЛР, посів гною з лімфатичних вузлів.
3. Антибактеріальна терапія, хірургічне лікування, протизапальна і десенсибілізуюча терапія.
Задача 179 (т.17.2).
Хвора С.,18 років, скаржиться на відчуття «піску» в лівому оці, набряк повік і щоки. Оглянута
окулістом і встановлений діагноз - кон'юнктивіт лівого ока. У зв'язку з наявністю набряку лівої щоки
та привушної ділянки направлена на консультацію до інфекціоніста з підозрою на паротитну
інфекцію. Вдома утримує кішку сіамської породи. Об'єктивно: набряк лівого ока, виділень немає,
збільшені навколовушні лімфатичні вузли. Кон'юктива лівого ока гіперемійована, виявляються дрібні
просовидні гранульоми.

1. Феліноз.
2. Клінічне обстеження, епід.анамнез, РЗК, в/шкірна алергічна проба з спорідненим або гомологічним
антигеном, ЗАК, ІФА, ПЛР, біоптати з уражених лімфатичних вузлів.
3. Антибактеріальна терапія, десенсибілізуюча, протизапальна терапія, УВЧ, діатермія на уражені
лімфатичні вузли.
Задача 180 (т.17.2).

Хворого К., 15 років, турбують біль і припухлість в обох підпахвинних ділянках, гнійні
виділення справа, підвищена температура тіла. Госпіталізований в хірургічне відділення з приводу
двобічного підпахвинного лімфаденіту, з нагноєнням справа. Дитина часто грається з домашньою
кішкою. Батько дитини на обліку в протитуберкульозному диспансері. З причини неефективності
антибіотикотерапії цефтріаксоном викликаний консультант-інфекціоніст та фтизіатр. Об'єктивно: на
обох передпліччях множинні папульозні і пустульозні елементи, двобічне збільшення і болючість
аксілярних лімфовузлів, помірна болючість, шкіра над ними злегка гіперемійована, справа є нориця із
гнійними виділеннями. Посів гною росту мікрофлори не дав.

1. Феліноз.
2. Клінічне обстеження, епід.анамнез, РЗК, в/шкірна алергічна проба з спорідненим або гомологічним
антигеном, ЗАК, ІФА, ПЛР, посів гною з уражених лімфатичних вузлів.
3. Антибактеріальна терапія, хірургічне лікування, протизапальна і десенсибілізуюча терапія.
Задача 182 (т.17.2).

Хворий С, 26 років, ВІЛ-інфікований, 2 тижні тому у нього збільшилися лімфовузли у паховій
ділянці. Згодом збільшились й інші групи лімфовузлів, зросла температура тіла до 38,5°С,
пальпуються збільшені печінка і селезінка. Вдома тримає кішку сіамської породи.
1. ВІЛ-інфекція, феліноз.
2. Епід.анамнез, клініка, об’єктивне обстеження, РЗК, в/шкірна алергічна проба з спорідненим або
гомологічним антигеном, ЗАК, ІФА, ПЛР, біоптати з уражених лімфатичних вузлів.
3. Антиретровірусна терапія, антибактеріальна терапія, протизапальна, десенсибілізуюча терапія.
Задача 183 (т.17.1).

Пацієнт Ф., 28 р., захворів гостро через 1 міс після укусів у руку кота , який потім зник.
Захворювання почалося з появи неприємних відчуттів у ділянці укусу (печіння, тягнучий біль з
іррадіацією до центру, свербіж, гіперестезія шкіри). На цей момент рана вже цілком зарубцюватися.
Об’єктивно: стан вкрай важкий, свідомість затьмарена, іноді марить, лежить на кушетці
нерухомо, параліч нижніх кінцівок. Пульс 130 ударів у хвилину, дихання переривчасте - 50 у
хвилину.

1. Сказ, паралітична стадія.
2. Клінічні і об’єктивні дані, епід.анамнез, біологічна проба, м-д флюоресціюючих антитіл,
гістологічно - виявлення тілець Бабеша-Негрі у мозочку і гіпокампі.
3. Ізоляція хворого і захист від зовнішніх подразників, заспокійливі, спазмолітики, снодійні,
наркотичні, проти судомні засоби (промедол, хлоралгідрат, аміназин, гексенал). Засоби для
підтримання серцево-судинної та дихальної систем, проводять люмбальну пункцію для зниження
ВЧТ. При необхідності - трахеотомія і ШВЛ.
Задача 184 (т.17.1).

Пацієнт, 58 р., захворів гостро. Упродовж останнього місяця хворий любив бігати босоніж.
Звернувся зі скаргами на біль і скутість рухів нижньої щелепи, м'язів живота і спини, утруднене
ковтання. Згодом у нього з'явилося тонічне напруження і судомне скорочення жувальних м'язів, яке
утруднювало відкривання рота.

1. Правець, судомний період.
2. Клінічні і об’єктивні дані, мікроскопія тканин в мазках-відбитках, бактеріологічне дослідження
посівів матеріалу з рани на середовище для анаеробів, РНГА з імуноглобуліновим правцевим
діагностикумом.
3. Створення умов щодо запобігання дії зовнішніх подразників. Хірургічна обробка рани з
обколюванням рани протиправцевою сироваткою 10000 ОД за Безредком. Нейтралізація токсину -
введення протиправцевої сироватки, одноразове, з попередньою десенсибілізацією за Безредком
1500-2000 МО/кг, в/м або в/в. Введення протиправцевого людського Ig, але не більше 1500 МО також
правцевого анатоксину по 0,5-1 мл в/м кожні 3-5 днів 3-4 рази. Застосовують протисудомні
препарати, для усунення ацидозу, порушення водно-сольового і білкового балансу - лужні розчини,
плазму крові, альбумін. При необхідності - годування через зонд.
Задача 185 (т.17.1).

Хвора С., 28 р., через 8 днів після травми стопи скаржилась на напруження м'язів потилиці,
спини, живота. На третій день хвороби – тонічне напруження всіх груп м'язів. При огляді: t – 38,9°С,
свідомість не порушена. Пульс 112 у хв., ритмічний, задовільних властивостей, АТ 120/70 мм рт.ст.
Рота відкриває неповністю, язик вологий, вкритий білим нашаруванням. Генералізовані судоми кожні
15–20 хв.
3. Який основний метод лікування цієї хворої?

1. Правець, судомний період, тяжкий перебіг.
2. Клінічне і об’єктивне обстеження, мікроскопія тканин в мазках-відбитках, бак.дослідження посівів
матеріалів з рани на середовища для анаеробів, РНГА з імуноглобуліновим правцевим
3. Запобігти діям зовнішніх подразників. Хірургічна обробка рани з обколюванням рани
протиправцевою сироваткою 10000 ОД за Безредком. Нейтралізація токсину - одноразове введення
протиправцевої сироватки з попередньою десенсибілізацією за Безредком 1500-2000 МО/кг, в/м або
в/в, протиправцевий людський Ig не більше 1500 МО. Введення правцевого анатоксину по 0,5-1 мл
в/м кожні 3-5 днів 3-4 рази. Годування через зонд, протисудомні, лужні розчини, плазма крові,
альбумін.
Задача 186 (т.17.1).

Фермер Ц., звернувся за медичною допомогою. Він повідомив, що 2 год тому досить сильно
порізав стопу. Відомості про будь-яку імунізацію пацієнта відсутні.
1. Якою інфекцією може заразитися означений пацієнт?
2. Які обстеження необхідно провести даному хворому.
3. Вкажіть лікарську тактику щодо цього пацієнта.

1. Правець.
2. Анамнез хвороби, клініка, об’єктивне обстеження, мікроскопія мазків-відбитків, бак.посіви па
середовища для анаеробів, РНГА з имуноглобуліновим правцевим діагностикумом.
3. Екстренна імунізація - якщо хворий знає, що був щеплений, то одноразово вводять 0,5 мл
правцевого анатоксину. Якщо не щеплений чи не пам’ятає - проводять активно-пасивну імунізацію -
вводять п/ш 0,5 мл ПА і в/м 3000 МО протиправцевої сироватки або 3 мл протиправцевого
донорського Ig за Безредком.
Задача 187 (т.17.1).

Домашня собака покусала господаря. Протягом двох днів у собаки з'явилися ознаки сказу.
1.Тривалість нагляду за домашніми тваринами, вірогідно зараженими сказом?
2. Які спеціалісти у означеному випадку здійснюють обстеження осередку сказу?
3. Ваша тактика дії відносно постраждалої особи.

1. Нагляд за твариною 14 днів.
2. Епідеміолог.
3. Введення 0,5 мл/кг антирабічного Ig за Безредком і через 24 години проведення курсу щеплення
антирабічною вакциною по 5 мл 20-25 ін’єкцій, а далі по 5 мл на 10, 20, 30 день після закінчення
основного курсу.
Задача 188 (т.17.1).

Будівельник У., 58 р., звернувся в травматологічний пункт з приводу колотої рани гомілки.
Травму отримав на роботі, 2 дні тому. При госпіталізації: стан задовільний, температура тіла 37,1°С.
Шкірні покриви звичайного кольору, підвищена пітливість. Кути рота відтягнуті нагору, очні щілини
звужені. Ліва стопа набрякла, гіперемійоване, на підошві наявна колота рана з незначним
кров’янистим виділенням.
3. Яке лікування слід використати для термінової профілактики хворому?

1. Правець.
2. Клінічне і об’єктивне обстеження, мікроскопія мазків-відбитків, бак.посів матеріалу з рани на
середовище для анаеробів, РНГА з правцевим діагностикумом.
3. Прищепленим - 0,5 мл протиправцевого анатоксину через 3-5 днів 3-4 рази на курс.
Неприщепленим-0,5 мл п/ш ПА, 3000 МО протиправцевої сироватки або 3 млн. протиправцевого
донорського Ig за Безредком.
Задача 189 (т.17.1).

Хворий 34 років, водій, скаржиться на слабкість, серцебиття, пітливість, відчуття незрозумілої
тривоги та страху смерті. Під час огляду у відповідь на відкривання крану з водою з’явилося сильне
збудження, судоми м’язів обличчя, неможливість вдиху, гіперсалівація. Зіниці розширені. У ділянці
лівої кисті рубець червоного кольору, що піднімається над поверхнею шкіри. За 2 місяця був
укушений у праву руку лисицею, яку підібрав на дорозі. У лисиці визначався в’ялий рух,
гіперсалівація. Рану хворий змащував розчином йоду, за медичною допомогою не звертався.

1. Сказ.
2. Епід.анамнез, клініка, об’єктивне обстеження, м-д флуоресціюючих антитіл, біологічна проба,
виявлення тілець Бабеша-Негрі.
3. Захист від дії зовнішніх подразників, заспокійливі, спазмолітини, снодійні, протисудомні,
наркотичні препарати, а також серцево-судинні, проведення люмбальної пункції для зниження ВЧТ.
При необхідності трахеотомія та ШВЛ.
Задача 190 (т.17.1).

Ветеринар, 48 р., звернувся за медичною допомогою. Він повідомив, що 2 години тому його
покусала в обличчя бездомна собака, якій він перев'язував рану. Після цього собака втекла.
1.Призначте повний курс обстеження.
2. Лікування даного хворого.
3. Які санітарно–епідеміологічні заходи необхідно призначити щодо тварини, яка покусала
ветеринара?

1. Клініка, об-но, ЗАК, ІФА, біологічна проба.
2. Мильний розчин для обробки рани, введення 0,25 мл/кг антирабічного Ig або антирабічної вакцини
3-5 мл 2-4 рази.
3. Спостереження за собакою 14 днів, якщо з’явились ознаки хвороби - провести курс вакцинації
згідно з інструкцією.
Задача 191 (т.17.1).
Мисливець З., 28 р., був укушений пораненою ним лисицею в пальці, руки і лице. Через місяць,
02.12, почали турбувати незначні болі і свербіння в ділянці укусу, вночі не спав. Температура –
37,1°С. 03.12 – температура 38,2°С, біль голови, під час спроби пити – судороги ковтальних м'язів.
Хвиля повітря (протяг) викликає також судороги. Іноді чогось боїться (острахи). Госпіталізований.
04.12, збуджений, дотик до шкіри, вигляд і шум води, що ллється, викликають у хворого судороги
ковтальних і дихальних м'язів. Просить їсти, але відмовляється пити. Виражені: мідріаз, пітливість,
тахікардія. Мова невиразна, свідомість ясна. 05.12 – напад психомоторного збудження, кидається,
благає про допомогу, має зорові галюцинації, надмірні виділення пінистої слини. Під вечір
заспокоївся, лежить нерухомо: параліч верхніх і нижніх кінцівок. 06.12 – помер.
1. Діагноз.
2. Яку екстрену профілактику слід було провести.
4. План секційного обстеження померлого.
1. Сказ.
2. Введення 0,25 мл/кг антирабічного Ig, антирабічної вакцини 3-5 мл 2-4 рази. Якщо за 14 днів
спостереження за твариною вона захворіла, то вводять антирабічний Ig та антирабічну сироватку по 5
мл 20-25 ін’єкцій на курс, далі 5 мл на 10, 20, 30 день після основного курсу.
3. Захист від зовнішніх подразників, заспокійливі, снодійні, протисудомні, спазмолітини,наркотичні
препарати, підтримання ССС та дихальної систем, люмбальна пункція, трахеотомія та ШВЛ.
4. Виявлення тілець Бабеша-Негрі в гіпокампі та мозочку.
Задача 192 (т.17.1).
Будівельник Ж., 25 р., після колотого поранення гомілки, видалив скалку та змазав рану
спиртовим розчином йоду. За медичною допомогою не звертався. Через 10 днів у ділянці рани
з'явились тягучі болі, а навколо неї – напруження і посмикування м'язів. Від незначних подразників
хворий здригався, йому стало важко жувати. Після госпіталізації, на другий день хвороби, стан
середньої важкості, свідомість ясна, температура 38,2°С. Обличчя мокре від поту, сардонічна
посмішка. Відкривання рота утруднене. М'язи тіла напружені, особливо – черевної стінки, спини і
потилиці. На 3-й день хвороби посилився загальний м'язовий тонус і пітливість, два-три рази за
годину – болючі тонічні судороги усіх м'язів обличчя, тулуба, кінцівок, затримка дихання. Судороги
виникають навіть від скрипу дверей, дотику, розмови. Під час годування – судороги глоткових м'язів.
Для припинення судорог у пацієнта застосовували нейроплегичну суміш (аміназин, димедрол,
промедол). Хворий одержував бензилпеніцилін, дезинтоксикаційні і серцеві засоби. У відділенні
реанімації перебував 8 днів. Виписаний на 35-й день хвороби.
3. Оцінити адекватність і повноцінність призначеного лікування.
1. Правець.
2. Анамнез хвороби, клініка, об-но, ЗАК, біологічна проба.
3. Було необхідно введення протиправцевої сироватки в/м після десенсибілізації за Безредком, а
також введення протиправцевого людського Ig, протиправцевого анатоксину по 0,5-1 мл в/м кожні 3-
5 днів 3-4 рази.
Задачі з пар Софія
Хворий 55 років поступив у клініку на 2 - й день захворювання зі скаргами на утруднення під час
дихання та ковтання, різку загальну слабкість, двоїння в очах, погіршення зору. Захворювання
почалося через 8 годин після вживання в'яленої риби з помірного білю в епігастрії, короткочасного
блювання.
Об’єктивно: дихання утруднене, шкіра обличчя бліда з ціанозом. Зіниці широкі, на світло не
реагують, птоз. Язик сухий, живіт здутий. AT - 120/70 мм. рт. ст. Пульс - 86 за хв. Частота дихання 36
за хв.
Попередній діагноз
Харчовий ботулізм. Тяжкий стан. ГДН 1 ступеня.
План обстеження
- загальний аналіз крові
- біохімічний аналіз крові (сечовина, креатинін, глюкоза, електтроліти (К, Na, Cl), газовий та
кислотний стан крові)
- коагулограма
- аналіз крові на RW
- аналіз крові на HbsAg
- загальний аналіз сечі
- копроцитограма
- рентгенографія ОГК
- ЕКГ
- бактеріологічне дослідження – посів у 10% жовчний бульйон (блювотних мас, калових мас,
промивних вод) на наявність Cl.botulinum
- виявлення ботулотоксину шляхом проведення реакції нейтралізації в крові, блювотних масах,
промивних водах
- контроль АТ, ЧСС, ЧДР, КОС, діурезу
- пульсоксиметрія
- Консультація суміжних спеціалістів : офтальмолога, невропатолога.
План лікування
1)Термінова госпіталізація в реанімаційне відділення
2)Суворий ліжковий режим
3) Харчування – парентеральне (Амінол 900 мл внутрiшньовенно краплинно зі швидкістю 20 крапель
на хвилину щоденно до вiдновлення ентерального харчування, Нутрифлекс Омега)
4) ШВЛ для цільового SpO2 більше 95%
5)Зондове промивання шлунку: перша порція – чиста переварена вода, далі – розчином натрію
бікарбонату (300-500 г харчової соди на 10 л перевареної вод
6)Сифонна клізма
7) Антитоксична протиботулінічна сироватка типів А, В, Е – 25 000 МО в шлунок через зонд
0,1 мл розчиненої 1:100 ПБС в/ш
через 20 хв. – 0,1 мл ПБС цільної п/ш
через 20 хв, при негативних пробах – 25 000 МО полівалентної ПБС типів А,В, Е в/в крапельно).
Через 12 год таку ж дозу вводять внутрішньо м’язово.
8) Для профілактики анафілактичного шоку - преднізолон в дозі 60-90 мг в/в. При позитивній пробі –
десенсибілізація та введення препарату з преднізолоном в дозі 240 мг
9) Дезінтоксикаційна терапія: трисоль 1000 мл в/в крап. 2 рази на добу + 5% глюкоза 500 мл в/в крап.
2 рази на добу
Задача
Хворий 40 р. поступив у клініку на 2 день захворювання. Напередодні вживав м’ясний холодець,
після чого через 10 годин з’явилися біль в епігастрії, блювання, рідкі смердючі випорожнення
зеленого кольору 16 разів.
Об-но: температура тіла 37,0оС. Шкіра бліда, акроціаноз. Пульс 120 уд/хв., слабкого наповнення. АТ
– 60/20 мм.рт.ст. Язик сухий, живіт болючий в області епігастрію та правій здухвинній ділянці.
Попередній діагноз: Сальмонельоз, гастроінтестинальна форма (гастроентерит), тяжкий перебіг.

ГВШ→, дегідратація важкого ступеню
План обстеження:
1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою + гематокрит

2. Відносна густина плазми
3. Біохімічний аналіз крові: загальний білок крові та його фракції, сечовина, креатинін,
залишковий азот, КФК, амілаза, електроліти (К+, Na+, Cl-, Са2+) КОС( pH, pCO2, pO2, HCO3-, SBE),
4. Аналіз крові на ВІЛ-інфекцію
5. Аналіз крові на RW
6. Аналіз крові на HBsAg (ІФА)
7. Коагулограма (протромбіновий час,протромбіновий індекс МНВ, загальний фібриноген,
АЧТЧ)
8. Копроцитограма
9. Пульсоксиметрія
10. Погодинний контроль АТ, ЧД, ЧСС, ЦВТ
11. Катетеризація сечового міхура та погодинний контроль діурезу
12. Контроль втрати рідини (блювання, випорожнень)
13. ЕКГ
14. Бакт. посів випорожнень, блювотних мас, підозрюваних продуктів харчування на Salmonella
spp., на УПФ
15. РІФ на виявлення антигенів Salmonella spp. в копрофільтраті / ПЛР на виявлення ДНК
Salmonella spp. в копрофільтраті
План лікування:
1. Госпіталізація в інфекційне відділення
2. Ліжковий режим
3. Дієта: голод 1 добу, далі за відсутності блювання - дієта №4, через 1-2 дні – дієта №2
4. Встановлення центрального та периферичного венозного катетеру
5. Катетеризація сечового міхура
6. Регідратація
Трисоль 7000мл в/в крапилинно:

 розчин підігріти до 28◦С
 Перші 2000 мл в/в зі швидкістю 120мл/хв
 Наступні 2000 мл в/в зі швидкістю 90 мл/хв
 3000 мл в/в зі швидкістю 50 мл/хв
7. Ципрофлоксацин 400 мг 2 рази/добу в/в
8. Диклофенак внутрішньовенно по 0.05г 3 рази на добу.
Задача:
Хворий 45 років, шахтар, поступив до гастроентерологічного відділення лікарні. Скаржиться на
загальну слабкість, головний біль, запаморочення, миготіння «мушок» перед очима, біль в
гастродуоденальній ділянці, пронос, шкірний свербіж.
Об'єктивно: тіла 36,7°С, хворий блідий. На шкірі живота, грудей і стегон є висипання папульозного
характеру. АТ 100/60 мм рт. ст., пульс 100 уд/хв. В гемограмі лейкоцити 5,5х10 9 /л, еозинофілів 43%,
гемоглобін 72 г/л.
Анкілостомоз, кишкова форма, стан середньої тяжкості . Вторинна гіпохромна

залізодефіцитна анемія середнього ступеня тяжкості.
1. Загальний аналіз крові
2. Загальний аналіз сечі
3. Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, загальний білок крові та його фракції, загальний білірубін
та його фракції, АлАт, АсАт, ГГТП, ЛФ, ЛДГ, сечовина, креатинін, амілаза, залізо сироватки,
загальна залізозв’язуюча здатність сироватки)
8. Аналіз калу на приховану кров (Реакція Грегерсена)
9. ЕКГ
10. Вимірювання АТ
11. УЗД ОЧП
12. РГ ОГК
13. С13-уреазний тест на виявлення H.pylori
14. ФГДС з взяттям дуоденального вмісту
15. Мікроскопія калу на виявлення яєць та личинок гельмінтів, найпростіших та їх цист.
16. Мікроскопія дуоденального вмісту на виявлення збудників анкілостомозу – A.duodenale чи
N.americanus)
17. ІФА на виявлення АТ класу IgM,G до збудника анкілостомідозу в сироватці крові
18. Щоденний контроль АТ, пульсу, термометрія.
2. Палатний режим
3. Дієта № 4
4. Рідина 3000мл/добу невеликими порціями перорально
5. Альбендазол 400 мг (1 таблетка) перорально 1 раз/день під час прийому іжі. Курс 3 дні.
5. Залізо ІІІ гідроксид-полімальтозний комплекс (Феррум Лек) 100мг (1 таблетка) 2 рази/ день
під час прийому їжі перорально.
6. Аскорбінова кислота 50мг по 2 драже 2 рази/день разом з препаратом заліза перорально
7. Дюспаталін 200 мг по 1 капсулі 2 рази/добу перорально зранку та ввечері за 20 хвилин до їжі.
8. Лоратадин 10 мг 1 р/добу per os
9. Saccharomycesboulardii 250 мг (Ентерол 250 мг) по 1 капсулі перорально 2рази/день за 1
годину до прийому їжі.
Хворий 34 років, захворів гостро: після раптового ознобу зявились сильний головний біль та
ретрообітальні болі, міалгії, головокружіння, наростаюча загальна слабкість. Температуру тіла не
вимірював. Поступив на 2-й день хвороби. При огляді: температура 40,0оС, свідомість ясна,
менінгеальних ознак немає. Обличчя гіперемійоване. Носове дихання утруднене. Слизова оболонка
ротоглотки, кон’юнктиви яскраво гіперемійовані. Піднебінні мигдалики не збільшені. В легенях
жорстке дихання, особливо в паравертебральних ділянках, хрипів немає. Печінка та селезінка не
збільшені. Тони серця приглушені, пульс 100 уд/хв. АТ – 110/60 мм.рт.ст.
1. Попередній діагноз. 2. План обстеження. 3. План лікування
1. Попередній діагноз: Грип, типова форма, стан середньої тяжкості.

2. План обстеження:
- Загальний аналіз крові

- Коагулограма
- Б/х аналіз крові:глюкоза, СРБ, сечовина, креатинін
- Загальний аналіз сечі
- Аналіз калу на яйця гельмінтів;
- Аналіз крові на RW;
- Аналіз крові на HBsAg;
- Рентгенографія ОГК;
- ЕКГ;
- РІФ мазків-відбитків слизової оболонки ротоглотки з грипозним діагностикумом
- РТГА з грипозним антигеном у парних сироватках з інтервалом 7-10 днів.
3. План лікування:
•Постільний режим
• Дієта №15
• Тепле рясне пиття до 3000 мл на добу у поєднанні з потогінними засобами
(відвар квіток липи, чай з лимоном, малиновим варенням, калиною),
• Озельтамівір 75 мг двічі per os
• Aскорутин 0,5 г х 3 рази per os
•Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу, per os
•Лоратадин 0,1 1 раз в день, per os
Хворий 17 років скаржиться на помірну загальну слабкість, сухий нав’язливий кашель,

підвищення температури до 380С. Хвороба почалась поступово.
При обстеженні на 10 день хвороби: шкіра бліда, на тулубі і кінцівках макуло- папульозна
висипка, лімфаденопатія, збільшення печінки та селезінки на 2 см. ЧДР – 24/хв. Тони серця
значно приглушені, пульс 84уд./хв. При аускультації легенів - вологі хрипи у нижній ділянці
справа. Рентгенографічно - неінтенсивна негомогенна інфільтрація у нижній ділянці справа. На
ЕКГ - негативний зубець Т та розширений комплекс QRS. У клінічному аналізі крові –
нормоцитоз без палочкоядерного зсуву. Через 4 дні після призначення у комплексному лікуванні
ампіциліну, клавуланату - температура не знизилась.
Респіраторний мікоплазмоз. Позагоспітальна правобічна вогнищева пневмонія в нижній частці.

Гострий міокардит. Стан середньої тяжкості. Гостра дихальна недостатність І ступеню.
- Загальний аналіз сечі;
- Дослідження калу на яйця гельмінтів;
- Аналіз крові на HBsAg, RW
- Біохімічний аналіз крові: рівень глюкози, СРБ, загальний білок та його фракції, загальний білірубін
та його фракції, КОС, АсАт, АлАТ рівень креатиніну та сечовини, рівень ЛДГ, КФК-МВ;
- КТ ОГП
- УЗД ОЧП
- Пульсоксиметрія
- Контроль: ЧД, сатурації, АТ, пульсу, температури, Na+,K+,Cl-, глюкози, діурезу.
- Контроль ЕКГ
- Ехо-КГ
- Консультація кардіолога
Специфічна діагностика:
- ПЛР мазка ротоглотки або змиву з носоглотки або сироватки крові для виявлення ДНК
збудника (Mycoplasma pneumoniae)
- Серологічна діагностика (ІФА): виявлення IgM, G в плазмі крові до збудника (Mycoplasma
pneumoniae)
- Кров на РЗК з мікоплазмовим діагностикумом в динаміці
1. Госпіталізація у інфекційне відділення

2. Суворий ліжковий режим
3. Дієта – стіл № 13, рясне тепле пиття – 3000 мл на день
4. Оксигенотерапія 30% теплим зволоженим киснем ( 32 °С ) через носові канюлі при сатурації
менше 94%
5. Амброксол - перорально 30 мг 3 рази на добу
6. Лоратадин - перорально 10 мг 1 раз на добу
7. Левофлоксацин 500 мг перорально 1 раз на добу
8. Ентерожерміна 1 флакон (5 мл) перорально 2 рази на добу
9.Фуросемід 2 мл (20 мг) в/в 1 раз на добу
10. Аскорбінова кислота 500мг 2рази/добу per os після прийому їжі
11. Ібупрофен 200 мг перорально – при підвищенні температури вище 38 градусів
Задача
Хворий 42 років звернувся до лікаря на 5-й день хвороби зі скаргами на підвищення температури до
380С, втрату апетиту, загальну слабкість, помірний головний біль, нечастий сухий кашель, задишку.
Відомо, що захворів гостро. Почалася хвороба з різкого підвищення температури до 38,20С,
вираженої загальної слабкості, через кілька днів помітив втрату нюху та смаку, з'явився нечастий
сухий кашель. Лікувався самостійно, приймав жарознижуючі. Поява задишка змусила звернутися за
медичною допомогою.
У стаціонарі на 8-й день хвороби стан хворого погіршився, підвищилась температура до 390С,
наросли явища задишки - до 28/хв, SpO2 - 90%. У клінічному аналізі крові – виражена
лейкоцитопенія, лімфоцитопенія, зниження кількості тромбоцитів. На рентгенограмі двостороння
плямистість, виявлено інфільтрати розташовані білатерально, які стрімко збільшились за добу,
з’явилась їх консолідація, незважаючи на терапію захищеним пеніциліном та макролідом. При огляді
хворого, ураховуючи задишку та рухи грудної клітки, складалось враження виконання ним тяжкої
фізичної праці. Перкуторно над легенями незначне укорочення звуку паравертебрально,
стетоакустично - незначна кількість вологих та сухих хрипів у нижніх ділянках з двох сторін.
Коронавірусна хвороба (COVID-19). Позагоспітальна двобічна полісегментарна пневмонія. Тяжкий

перебіг. ДН ІІ ст.
1. Загальний аналіз кров з лейкоцитарною формулою+ гематокрит
6. Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, загальний білок крові та його фракції, активність АлАт,
АсАт, рівень сечовини, креатиніну, загальний білірубін та його фракції, тропонін І,Т, СРБ
кількісно, електроліти: К+, Na+, Cl-, КОС: pH, pCO2, pO2, HCO3-, SBE; лактат, феритин,
прокальцитонін, D-димер,)
7. Визначення в плазмі крові IL-6
8. МНВ
10. ЕКГ
11. КТ ОГК
12. Контроль: АТ, ЧД, ЧСС, пульс, температура тіла, сатурація, діурез (дотримання «нульового
балансу»)
13. Контроль: лейкоцити, абсолютна кількість нейтрофілів, лімфоцитів, СРБ кількісно,
прокальцитонін, феритин, коагуляція: D-димер, фібриноген, PT,PTT; IL-6; КОС: pH, pCO2, pO2,
HCO3-, SBE; білірубін, загальний білок, альбумін, креатинін, сечовина.
14. Цитологічне дослідження мокротиння
15. Бактеріологічний посів мокротиння на патологічну мікрофлору
16. ПЛР з орофарингеальним та назофарингеальним мазком на виявлення РНК SARS-CoV-2
17. ІФА виявлення Ig M Ig G до SARS-CoV-2
18. УЗД легень
1. Госпіталізація у відділення інфекційної реанімації
2. Ліжковий режим, прон-позиція
3. Дієта № 15
4. Катетеризація вени та сечового міхура
5. Тепле пиття 2500 мл/добу невеликими порціями
6. Киснева терапія CPAP
7. Забезпечення венозного доступу
8. Цефтріаксон 1г в/в 1 раз/добу
9. Кларитроміцин 500мг в/в 2 рази/день
10. Дексаметазон по 6 мг 1 раз/добу в/в
11. Тоцилізумаб 400 мг на 100мл 0,9% р-ну NaCl в/в крапильно
12. Фленокс 0,4 мл 2 рази/день п/п
13. Парацетамол 0,5 мг per os при температурі вище 38,5
14. Аскорбінова кислота 300 мг в/в кожні 6 годин
15. Лазолван 2 мл в/в струминно 3 рази/день
16. Реосорбілакт 200 мл в/в крапильно
17. 0,9% розчин NaCl 400 мл в/в крапильно
18. Фуросемід 20мг в\в 1 раз/добу
19. Вітамін Д 2000 МО 1 раз/добу per os
Ситуаційна задача
Хвора Н., 18 років, поступила у інфекційне відділення на перший день хвороби. Захворіла гостро.
Була застуда, підвищення температури тіла до 39, 5С, сильний головний боль, ломота у м'язах. Через
4 години на шкірі тулуба і ніг помітила геморагичний висип.
Об-но: Хвора адинамічна, свідомість затьмарена, гіперестезії шкіри, температура тіла 37,8ºС. Слизова
оболонка ротоглотки гіперемійована, з цінотичним відтінком, на задній стінці глотки гіперплазія
лимфоїдних фолікулів. На шкірі стоп, кистей, сідниць, стегон, тулуба зірчастий геморагічний висип.
Різко означена ригідність потиличних м'язів, позитивні симптоми Керніга, Брудзинського. Тони
серця приглушені, пульс 120 уд/хв, АТ – 80/50 мм.рт.ст. Тони серця приглушені. Над легенями
везикулярне дихання, ЧД - 20 за хв. Живіт м'який, безболісний. Печінка, селезінка не збільшені.
Менінгококова інфекція, комбінована форма: менінгококцемія, менінгіт, тяжкий перебіг. ІТШ 2

ст.

- Біохімічний аналіз крові (глюкоза, загальний білок крові і його фракції, сечовина, креатинін, АлАТ.
АсАТ, ЛДГ-1,2, КОС: pH, pCO2, pO2, HCO3-, електроліти: K, Ca, Na, Сl;, СРБ, прокальцитонін)
- Аналіз крові на RW (РЗК)
- Аналіз крові на HbsAg (ІФА)
- ЕКГ
- Рентгенографія ОГК
- УЗД ОЧП
- Контроль ЧСС, ЧД, АТ, діурезу (погодинний контроль), електролітів, сатурації
- Контроль лабораторних показників: ЗАК, глюкоза, КОС (pH, pCO2, pO2, бікарбонати),
коагулограма, загальний білірубін і його фракції, сечовина, креатинін, АлАТ, АсАТ, електроліти (К+,
Na+, Cl-)
- люмбальна пункція з дослідженням ліквору (тиск, колір, рівень білка, глюкози, хлоридів, кількість
нейтрофілів та лімфоцитів)
- Бактеріоскопія товстої краплі крові за Грамом на виявлення Neisseria meningitidis
- Бак. посів крові, мазків задньої стінки глотки на кров’яний агар на виявлення Neisseria meningitidis
- ПЛР крові, ліквору на наявність ДНК Neisseria meningitidis
- РНГА крові на виявлення антитіл до менінгокока наростання титру специфічних антитіл в динаміці
в 4 рази і більше (діагностичний титр 1:40)
1. Госпіталізація у відділення інфекційної реанімації
3. Дієта № 13
4. Тепле пиття 2000 мл/добу невеликими порціями
5. Інгаляція зволоженого кисню через маску
6. Катетеризація центральної та периферичних вен
7. Катетеризація сечового міхура
8. Левоміцетину сукцинат 1,0 4р/д в/в
9. Преднізолон 180 мг/мл в/в струминно 4 рази на добу
10. Еноксіпарин 2000 МО п/ш 1раз/день під контролем МНВ
11. Інфузійна терапія (під контролем ЦВТ): 0,09 % р-н NaCl 400,0 в/в крапельно 1 р/добу, р-н
Рінгера 400, 0 в/в крапельно 1 р/добу, плазмовен 500,0 в/в крапельно 1 р/добу, стереофундин
500,0 в/в крапельно 1 р/добу, ГЕК 200,0 в/в крапельно 1 р/добу
12. Фуросемід 1% 4 мл в/в 1 раз на добу
13. Інфулган 200 мл в/в крапельно при підвищенні температури вище 38,5
14. Аскорбінова кислота 5% 10 мл в / в струйно
Хворий 22 років поступив в інфекційне відділення на 6 день хвороби зі скаргами на гарячку,

головний біль, кашель, висип. Захворювання почалось гостро, з підвищення температури тіла
до 38,9 о С, головного болю, слабкості. На другий день приєднався кашель, нежить, сльозотеча.
На 4-ий день хвороби помітив висип на обличчі, який поступово розповсюдився на тулуб і
кінцівки. Стан прогресивно погіршувався, зростала слабкість, посилився кашель, з’явилось
гнійне мокротиння, стало важко дихати. Звернувся до лікаря, був госпіталізований.
Об’єктивно: Т тіла – 40,2 С. Обличчя гіперемоване, набрякле. Значний склерит та
кон’юнктивіт. На шкірі обличчя, шиї тулуба і кінцівок - рясний плямисто-папульозний висип з
тенденцією до злиття. Слизова оболонка рота гіперемована, на м’якому піднебінні яскрава
енантема, на щоках – дрібні білуваті плямочки.. Пальпуються чутливі шийні лімфовузли. Тони
серця приглушені, пульс – 110 уд/хв, АТ – 100/60 мм.рт.ст. Дихання над легенями жорстке,
нижче правого кута лопатки – ослаблене, дрібнопухирчасті хрипи, перкуторно тут же
притуплення тону. ЧД – 30, дихання поверхневе. Живіт м’який, не болючий. Печінка та
селезінка не збільшені.
Кір, типова форма, тяжкий перебіг.

Ускладення: позагоспітальна правобічна нижньодольова пневмонія ІІІ клінічна група. ГДН ІІ-ІІІ ст.
1. Загальний аналіз крові + лейкоцитарна формула + гематокрит
3. Біохімічни аналіз крові: глюкоза, загальний білок та його фракції, загальний білірубін, АЛТ,
АСТ, сечовина, креатинін, КОС,електроліти: Na, K, Cl; СРБ, прокальцитонін
7. Діастаза сечі/амілаза крові.
8. Коагулограма
10. Рентгенографія ОГК
11. УЗД ОЧП
12. ЕКГ
14. Контроль: АТ, ЧДД, , ЧСС, пульсу, сатурації, діурезу
16. Бак.посів мокротиння хворого для виявлення патологічної мікрофлори
17. Дослідження мокротиння методом GeneXpertMTB/RIF
18. ПЛР мазків с носової частини горла для виявлення РНК вірусу кору;
19. ІФА сироватки крові для виявлення специфічних антитіл(IgM) до вірусу кору;
1. Госпіталізція в інфекційне відділення
2. Постільний режим
3. Дієта №13 + тепле рясне пиття до 3000мл на добу (вода, теплий чай, фруктові соки, гарячі
напої з калини, малини, настої липи, евкаліпта, чебрецю, ромашки)
4. Оксигенотерапія зволоженим киснем 5-7 л/хв для досягнення цільового SpO2 більше 95%
5. Гігієнічний догляд за ротовою порожниною та очима; туалет носа
6. часте провітрювання приміщень
8. Азитроміцин 500 мг 1 раз на добу внутрішньо
9. Цефтріаксон 1г в/м 2 рази на добу (після проведеної негативної проби)
10. Реосорбілакт - 200 мл в/в крапельно 1 раз на день
11. 0.9% розчин NaCl 400 мл в/в крапельно 1 раз на день
12. Розчин Рінгера лактат - 200 мл в/в крапельно 1 раз на день
13. Фуросемід 1% 2 мл в/в 1 раз на добу
14. Парацетамол 1000 мг в/в крапельно одноразово, далі – при підвищенні температури вище
38,5°С
15. Лоратадин 10 мг по 1 таблетці в день per os
16. Амброксол 30 мг 3 рази на добу per os
17. Полоскання ротоглотки розчином хлорофіліпту 3 рази на день
18. Нафазолін 1% по 2 краплі інтраназально 3 рази на день
19. Аскорбінова кислота 50 мг 3 рази на добу per os
20. Окомістин - 0,01 % - закапувати у кон’юнктивальний мішок по 2 краплі 4 р/добу
21. Ентерожерміна 1 флакон (5 мл) перорально 2 рази на добу
22. Ретинол по 100000 МО per os 1 раз на добу
23. Флуконазол 100мг в/в 1 раз на добу
У двадцятирічного наркомана з’явились швидко зростаючі слабкість, артралгії, нудота, анорексія, а

через 6 діб – яскрава жовтяниця, блювота, безсоння, запаморочення, носова кровотеча, незначна
тахікардія, субфебрилітет, збільшення селезінки, печінки, болючість та тістоподібність її краю.
При повторному огляді на 10 - й день хвороби: збуджений, неадекватний, яскрава жовтяниця,

болюча, тістоподібна печінка, що пальпується під реберною дугою, тахікардія, артеріальна гіпотонія.
У крові – помірний нейтрофільний лейкоцитоз, незначно переважає прямий білірубін, АлАТ – 1650
ОД/Л, АсАТ – 1240 ОД/Л, ЛФ – 280 ОД/Л, γГТП – 140 ОД/Л, тимолова проба – 12 ОД, креатинін – 90
мкмоль/л, сечовина – 1,6 ммоль/л, протромбіновий індекс – 36%.
Попередній діагноз: Гострий фульмінантний гепатит В, жовтянична форма, важкий перебіг. Гостра
печінкова енцефалопатія: прекома ІІ.
План обстеження.
1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою + гематокрит
2. Загальний аналіз сечі + жовчні пігменти, діастаза
3. Біохімічний аналіз крові: Глюкоза, загальний білок і його фракції, білірубін загальний і його
фракції, АЛТ, АСТ, ГГТП, ЛДГ 5, ЛФ, тимолова проба, креатинін, сечовина, залишковий
азот, СРБ, електроліти: : К+, Na+, Cl-, КОС: pH, pCO2, pO2, HCO3-, SBE
4. Аналіз крові на ВІЛ-інфекцію, на RW
5. Група крові та Rh-фактор
6. Повна коагулограма
7. Копроцитограма, аналіз калу на приховану крові (реакція Грегерсена),аналіз калу на
стеркобілін
9. Контроль АТ, ЧСС, ЧДР, температури тіла, ЦВТ
10. Контроль діурезу
11. ЕКГ
12. ЕЕГ
13. РГ ОГК
14. УЗД ОЧП і нирок з доплерографією
15. Дослідження крові в ІФА на HBsAg, HBeAg., antiHBcIgM( маркер гостроти процесу).
16. Дослідження крові в ІФА на анти HDV IgM , HDV Ag
17. Дослідження крові в ІФА на загальні анти HCV, на анти HCV Ig M
18. ПЛР крові хворого на виявлення HBV DNA з кількісним визначенням вірусемії
19. ПЛР крові хворого на виявлення HDV RNA з кількісним визначенням вірусемії
20. ПЛР крові хворого на виявлення HCV RNA з кількісним визначенням вірусемії
Лікування.
1. Госпіталізація в інфекційний стаціонар, відділення реанімації
3. Катетеризація центральної вени, сечового міхура, назогастрального зонду
4. Дієта №5
5. Рідина через зонд 1500 мл на добу невеликими порціями
6. Інсуфляція кисню через назальні канюлі
7. Розчин глюкози 5% 500 мл в/в крапельно 1 раз на добу
8. Реосорбілакт 700 мл в/в крапельно 1 раз на добу
9. Лазикс в/в 20 мг/добу
10. L-орнітину-L-аспартатом в/в 40 мл/ добу у 500мл фіз. Розчину
11. Проведення плазмаферезу ( 2 сеанси з ексфузією плазми 800 мл, під контролем рівня
загального білка)
12.Преднізолон по 60 мг - 2 амп ро 30 мг - в/в струминно .
13.Контрикал 100 000 МО/ добу в/в на 200 мл фіз. Розчину
14.Етамзілат в/в 12,5% р-н по 2 мл 3 р/добу
15.Лоратидин 10мг 1 р на добу per os
16.5% розчин амінокапронової кислоти 100 мл в/в та 50 мл черз зонд кожні 6 годин
17.Рифаксимін 400 мг 3 рази/добу перорально
18.Сифонна клізма 3% розчином гідрокарбонату натрію
19.Ентеросгель через зонд 30 г 3 рази за 2 години до та після прийому ліків та їжі
20.Лактулоза через зонд 15 мл 2 рази на добу
21.Омепразол 40 мг в/в 1 раз на добу
22.Аскорбінова кислота в/в 5% 10 мл 1 раз на добу
23.Сібазон 4 мл/добу в/в
24.При підтвердженні діагнозу (гострий вірусний гепатит В) необхідно розпочати
противірусну специфічну терапію.
Рекомендовано Ламівудин 150 мг 2 рази на добу per os
1. Дiагноз
ВІЛ- інфекція,стадія первинної ВІЛ-інфекції,гострий ретровірусний синдром?. Гострий катаральний

тонзиліт. Перебіг легкий.
 ЗАК
 ЗАС
 Біохімія крові ( загальний білок, глюкоза, сечовина, креатинін, білірубін та його фракції, АЛТ,
АСТ)
 Група крові, резус-фактор
 Аналіз крові на реакцію Вассермана
 Імунограма (рівень CD4+-лімфоцитів, CD8+-лімфоцитів, співідношення CD4/CD8)
 ЕКГ
 УЗД ОЧП
 Рентгенографія ОГК
 ІФА крові на виявлення HBsAg, HBeAg, anti-HbcorIgM та anti-HCVcorIgM, anti-HDVIgM
 Бак. посів мазку з ротоглотки на пат.мікрофлору
 Бактеріоскопія мазку з ротоглотки на виявлення патогенної мікрофлори
 ІФА крові для виявлення антитіл до CMV, анти-EBNA IgG до капсидного та ядерного
антигенів EBV, антитіл до вірусу простого герпесу 1 і 2 типів, IgG до токсоплазми
 Виявлення ДНК мікобактерії туберкульозу в мокротинні методом XpertMTB/RIF;
Специфічне доослідження на ВІЛ-інфекцію після отримання письмової згоди пацієнта та

проведення предтестової консультації
 ІФА крові на наявніть антитіл проти структурних білків й антигенів ВІЛ

( при позитивному результаті – дослідження повторити двічі)
 Тест Western Blot ( при позитивному або сумнівному результаті ІФА) (імуноблотинг) на
визначення антитіл до окремих білків( внутрішні білки — р17, р24, р55: білки оболонки —
gp41, gpl20, gpl60; ферменти — рЗІ, р51)
 ПЛР крові на визначення вірусної РНК ВІЛ (вірусне навантаження)
3.Лікування
1. Лікування амбулаторне
2. Дієта №15, рясне тепле пиття 2500 мл на добу
3. Полоскання горла розчиному фурациліну ( 1 таб розчинити на 100 мл теплої дистильованої
води) 3-4 р/добу
4. Декатилен - 1 таб кожні 4 години повільно розсмоктувати

5. Аскорбінова кислота по 2 драже (50 мг) 4 р/день
6. Інгаліпт 2 зрошування слизових оболонок порожнини рота 4 р/добу (20 хвилин після
застосування – утриматися від прийому їжі та води)
7. Ібупрофен 200 мг per (при температурі більше 38,5 o C)
8. Антиретровірусна терапія (після лаборатрного підтвердження діагнозу ВІЛ-інфекції)
- тенофовіру дизопроксил фумарат 300 мг 1 раз на добу per os
- ламівудин 300 мг 2 рази на добу per os
- Долутегравір 50мг 1 раз на добу per os
Задача
Хворий, 36 р., скаржиться на сильний головний біль, запаморочення, підвищення температури до
38°С, порушення мови, хиткість ходи, слабкість і обмеження активних рухів у правих кінцівках,
виражену загальну слабкість та схуднення впродовж останніх 4-х місяців. З анамнезу відомо, що
хворий близько 7 років вживав ін’єкційні наркотичні речовини.
Об’єктивно: астенізований, зниженого вгодовування. Збільшені всі групи лімфовузлів. В

легенях дихання везикулярне. Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм рт.ст., пульс 92 уд/хв,
температура тіла 38°С. Живіт м’який, безболісний, печінка збільшена, селезінка не пальпується.
Менінгеальний синдром виражений незначно, правобічний геміпарез, порушення координаційних
проб, афазія. За результатами МРТ: множинні вогнища ураження головного мозку в області
базальних ядер і таламуса, оточені зоною перифокального набряку, ознаки стиснення прилеглої
речовини мозку.
1. Попередній діагноз: ВІЛ-інфекція, клінічна стадія 4. Токсоплазмозний менінго-енцефаліт. Перебіг

тяжкий.
 ЗАК
 ЗАС
 Біохімія крові ( загальний білок, глюкоза, сечовина, креатинін, білірубін та його фракції, АЛТ,
АСТ, ЛФ, ГГТП, тимолова проба, загальний холестерин, альбумін)
 Аналіз крові на реакцію Вассермана
 Імунограма (рівень CD4+-лімфоцитів, CD8+-лімфоцитів, співідношення CD4/CD8)
 ЕКГ
 УЗД ОЧП
 МРТ головного мозку
 ІФА крові на виявлення HBsAg, HBeAg, anti-HbcorIgM та anti-HCVcorIgM, anti-HDVIgM
 ІФА крові для виявлення антитіл до CMV, анти-EBNA IgG до капсидного та ядерного
антигенів EBV, антитіл до вірусу простого герпесу 1 і 2 типів, IgG до токсоплазми
 Виявлення ДНК мікобактерії туберкульозу в мокротинні методом XpertMTB/RIF;
Специфічне доослідження на ВІЛ-інфекцію після отримання письмової згоди пацієнта та

проведення предтестової консультації
 ІФА крові на наявніть антитіл проти структурних білків й антигенів ВІЛ
( при позитивному результаті – дослідження повторити двічі)
 Тест Western Blot ( при позитивному або сумнівному результаті ІФА) (імуноблотинг) на
визначення антитіл до окремих білків( внутрішні білки — р17, р24, р55: білки оболонки —
gp41, gpl20, gpl60; ферменти — рЗІ, р51)
 ПЛР крові на визначення вірусної РНК ВІЛ (вірусне навантаження)

 Люмбальна пункція: мікроскопія мазків ліквору на токсоплазму
 ІФА крові та спинномозкової рідини на виявлення титру специфічних антитіл (IgG, IgM) до
токсоплазми
 Виявлення ДНК Toxoplasma gondi методом ПЛР у СМР
 Контроль: ЧСС, АТ, ЧД, температури тіла, добовий діурез
 Консультація нарколога
9. Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії

10. Дієта №5 рясне тепле пиття – до 2000мл на добу
11. Забезпечення венозного доступу, постановка сечового катетера
12. Піриметамін, 200 мг, п/о, одноразово
13. наступна доза: піриметамін, по 75 мг, п/о щоденно + сульфадіазин, по 1500 мг, п/о, кожні 6
годин + лейковорин, по 10–25 мг, п/о, щоденно
14. Дексаметазон 16мл 2 р/д в/в
15. Дезінтоксикаційна терапія: Трисіль 500 мл 2рази на добу в/в крапельно, Розчин глюкози 5%
500 в/в, Розчин Рінгера лактат 500 в/в
16. Фуросемід 20 мг в/м 1 р/д
17. Ентеросгель перорально 1 ст. ложка 3 рази на добу за 1-2 години до/після прийому їжі або
інших медикаментів
18. Лоратидин 10 мг per os 2 рази на добу
19. Аскорбінова кислота в/в 5% 10 мл 1 раз на Ібупрофен 200 мг per (при температурі більше 38,5
o C)
20. Антиретровірусна терапія (після лабораторного підтвердження діагнозу ВІЛ-інфекції)
- тенофовіру дизопроксил фумарат 300 мг 1 раз на добу per os
- ламівудин 300 мг 2 рази на добу per os
- Долутегравір 50мг 1 раз на добу per os
Задача
Хвора 52 років занедужала гостро, коли після ознобу температура тіла підвищилася до 39,8°С,
з'явився головний біль, одноразово була блювота. У наступні дні зберігалася, незважаючи на прийом
аспірину, висока постійного типу лихоманка, наростала сонливість. На 6-ту добу впала в безсвідомий
стан. 10 днів тому приїхала з Африки, де була протягом 1 місяця.
Об-но:Т-40,1°С. Без свідомості, виражене психомоторне збудження. Зіниці звужені, погано реагують
на світло. Колінні рефлекси підвищені, позитивні симптоми Бабинского та Оппенгейма. Шкіра бліда
з лимонним відтінком, ціаноз губ. Склери іктеричні. Пульс 112 за 1 хвилину, слабкого наповнення.
АТ- 90/60 мм рт. ст. Тони серця глухі. Пальпується значно збільшена селезінка. Печінка помірно
збільшена. У загальному аналізі крові низький рівень гемоглобіну.
Попередні діагноз: Малярія тропічна, первинна атака, церебральна форма, стадія типових
гарячкових пароксизмів, ускладнена тяжкий стан. Гемолітична анемія. Малярійна кома.
Діагностика:
1. ЗАК
2. ЗАС+ аналіз сечі на жовчні пігменти
3. Група крові,резус-фактор
4. Біохімічний аналіз крові: глюкоза, загальний білок та його фракції, загальний білірубін та
його фракції, АЛТ, АСТ, ГГТП, ЛФ, ЛДГ, КФК, сечовина, креатинін, КОС: pH, pCO2, pO2,
HCO3-, SBE;
8. Аналіз калу на стеркобілін
9. Пульоксиметрія
10. Катетеризація сечового міхура і погодинний контроль сечі
11. ЕКГ
12. РГ ОГК
13. УЗД ОЧП
14. Контроль: АТ, ЧДР,ЧСС, пульсу, сатурації, діурезу, ЦВТ,
15. Консультація невропатолога
16. Паразитоскопія крові хворого (товста крапля + тонкі мазки за Романовським-Гімзою) на
наявність малярійних плазмодіїв (Plasmodium falciparum)
17. ПЛР крові хворого на виявлення ДНК Plasmodium falciparum
18. ІХГ крові для виявлення гістидин-багатого протеїну-2 та паразитарної ЛДГ
Лікування:
1. Обовязкова госпіталізація до інфекційного відділення, у відділення реанімації
3. Постановка назогастрального зонда
4. Харчування через зонд – Дієта № 1
5. Рідина: 1500 мл/добу невеликими порціями через зонд
6. Забезпечення центрального та периферичного венозного доступу
7. Катетеризація сечового міхува
8. Інсуфляція кисню через маску
9. Інфулган 100 мл в/в крапельно одноразово, далі – при температурі вище 38
10. Мезатон 1% 0,1 мл розвести в 20мл 5% роз-ну глюкози, вводити в/в повільно
11. Розчин Рінгера 300 мл/добу в/в крапельно
12. 0,9 % розчин NaCl 200 мл/добу в/вкрапельно
13. Реосорбілакт 200 мл в\в крапельно
14. ГІК 200 мл/добу в/в крапельно
15. Фуросемід 4,0 в/в струйно 1 р/добу
16. Хініну дигідрохлорид 1,5 г (5 ампул – 10 мл) в 500 мл 0,9% розчину NaCl в/в крапельно
протягом 4 годин, потім кожні 8 годин по 900 мг (3 ампули – 6 мл) в 500 мл 0,9% розчину
NaCl в/в крапельно
17. Доксициклін 200 мг 1 р/добу, в/в.
18. Аскорбінова к-та 10% 2 мл в/в стр.
19. Переливання еритроцитарної маси 100 мл (при рівні гемоглобіну менше 70 г/л)
Хворий 45 років доставлений до реанімаційного відділення машиною швидкої допомоги у край

важкому стані. Свідомість порушена, психомоторне збудження, марення, періодичні спастичні
судоми. З повідомлення рідних захворювання почалося гостро на тлі повного здоров’я. З’явився
сильний озноб, нестерпний головний біль, блювання, що не приносило полегшення, температура тіла
піднялася до 39,50С. Стан з кожною годиною погіршувався. Була викликана машина швидкої
допомоги. За 10 днів до початку захворювання повернувся із Західної Сибірі, куди їздив у відпустку
на полювання.
Об’єктивно: температура 40,3. Свідомість втрачена, на огляд не реагує. Обличчя гіперемійоване.
Визначаються менінгіальні симптоми, моторне збудження. Має місце вогнищева
симптоматика. АТ 85/50 мм рт.ст., пульс 65/хв.
Попередній діагноз: Вірусний кліщовий енцефаліт,гостра фаза, менінгоенцефалітична форма, стан

тяжкий.
Ускладнення-ННГМ. Кома ІІ ст.
19. ЗАК
20. ЗАС
21. Біохімічне дослідження крові: загальний білок крові та його фракції,рівень глюкози,загального
білірубіну, ЛДГ, АСТ, АЛТ, рівень сечовини, креатиніну, СРБ, прокальцитонін, електроліти:
К+, Na+, Cl-, КОС: pH, pCO2, pO2, HCO3-, SBE.
25. ЕКГ
27. ЕЕГ
28. МРТ головного мозку
29. Контроль ЦВТ, АТ, ЧСС, електроліти, діурезу
30. Консультація офтальмолога, невролога з приводу проведення люмбальної пункції
31. Діагностична люмбальна пункція (після протинабрякової терапії!!!)
32. Загальноклінічний та біохімічний аналіз ліквору
33. Вірусологічне дослідження крові та ліквору на виявлення вірусу кліщового енцефаліту (посів
на курячих ембріонах)
34. Дослідження крові (ІФА) на виявлення IgM до вірусу кліщового енцефаліту
35. ПЛР крові та СМР на виявлення РНК збудника кліщового енцефаліту
25. Необхідно госпіталізувати в інфекційний стаціонар,у відділення реанімації

26. Забезпечити ліжковий режим, підвищене положення тулуба(15-30 градусів)
27. Катетеризація центральної вени,постановка назогастрального зонда, сечового катетера
28. Дієта №1(через зонд)
29. Пиття великої кількості рідини – 3000мл
30. Інсуфляція зволоженого кисню через маску
31. Дезінтоксикаційна терапія(0,9 % розчин NaCl 500 мл/добу в/в, Реосорбілакт 500 мл в/в,
Рінгер 200 мл 1 раз на добу в/в)
32. Протинабрякова терапія(Манітол 200 мл 1 раз на добу в/в крапл,Лазікс 20 мг 1 раз на добу
в/в повільно)
33. Дексаметазон 8 мг в/в струминно
34. Гомологічний імуноглобулін проти вірусу кліщового енцефаліту в/м 7 мл 2 р/д
35. Рибонуклеаза в/м 25 мг на 2 мл 0,25% р-ну прокаїну 6 р/д. Попередньо перевірити
чутливість в/шк.
36. Цефтріаксон 1,0 г 2 рази на добу в/в попередньо провести пробу на чутливість в/шк.
37. Інфулган 1000мг в/в крапл. одноразово, далі - при температурі вище 38◦С
38. Діазепам в/в 0,5% 20 мг в/в-при виникненні судом
39. Омепразол в/в 40 мг 1 р/добу
40. Аскорбінова кислота в/в 5% 10 мл 1 р/д

Визначаються менінгіальні симптоми, моторне збудження. Має місце вогнищева симптоматика. АТ
85/50 мм рт.ст., пульс 65/хв.
Попередній діагноз: Вірусний кліщовий енцефаліт,гостра фаза, менінгоенцефалітична форма, стан

тяжкий.
Ускладнення-ННГМ. Кома ІІ ст.
1. ЗАК
2. ЗАС
3. Біохімічне дослідження крові: загальний білок крові та його фракції,рівень

глюкози,загального білірубіну, ЛДГ, АСТ, АЛТ, рівень сечовини, креатиніну, СРБ, прокальцитонін,
електроліти: К+, Na+, Cl-, КОС: pH, pCO2, pO2, HCO3-, SBE.
7. ЕКГ
9. ЕЕГ
10. МРТ головного мозку
11. Контроль ЦВТ, АТ, ЧСС, електроліти, діурезу
12. Консультація офтальмолога, невролога з приводу проведення люмбальної пункції
13. Діагностична люмбальна пункція (після протинабрякової терапії!!!)
14. Загальноклінічний та біохімічний аналіз ліквору
15. Вірусологічне дослідження крові та ліквору на виявлення вірусу кліщового енцефаліту (посів
на курячих ембріонах)
16. Дослідження крові (ІФА) на виявлення IgM до вірусу кліщового енцефаліту
17. ПЛР крові та СМР на виявлення РНК збудника кліщового енцефаліту

 Необхідно госпіталізувати в інфекційний стаціонар,у відділення реанімації
 Забезпечити ліжковий режим, підвищене положення тулуба(15-30 градусів)
 Катетеризація центральної вени,постановка назогастрального зонда, сечового катетера
 Дієта №1(через зонд)
 Пиття великої кількості рідини – 3000мл
 Інсуфляція зволоженого кисню через маску
 Дезінтоксикаційна терапія(0,9 % розчин NaCl 500 мл/добу в/в, Реосорбілакт 500 мл в/в, Рінгер
200 мл 1 раз на добу в/в)
 Протинабрякова терапія(Манітол 200 мл 1 раз на добу в/в крапл,Лазікс 20 мг 1 раз на добу в/в
повільно)
 Дексаметазон 8 мг в/в струминно
 Гомологічний імуноглобулін проти вірусу кліщового енцефаліту в/м 7 мл 2 р/д
 Рибонуклеаза в/м 25 мг на 2 мл 0,25% р-ну прокаїну 6 р/д. Попередньо перевірити чутливість

в/шк.
 Цефтріаксон 1,0 г 2 рази на добу в/в попередньо провести пробу на чутливість в/шк.
 Інфулган 1000мг в/в крапл. одноразово, далі - при температурі вище 38◦С
 Діазепам в/в 0,5% 20 мг в/в-при виникненні судом
 Омепразол в/в 40 мг 1 р/добу
 Аскорбінова кислота в/в 5% 10 мл 1 р/д

захворів гостро, коли відчув мерзлякуватість, було запаморочення, Т тіла 39,0 С, нудило,1 раз було
наступного дня з`явилась геморагічна висипка на тулубі і кінцівках.
Під час огляду: у свідомості, адекватний, Т 37,2 С, язик сухий з білим нашаруванням, шкіра та склери
істеричні, є петехіальна висипка на спині та нижніх кінцівках. Дихання жорстке, з обох боків у
нижніх відділах – вологі хрипи, ЧД 32\хв. Тони серця ритмічні, приглушені, пульс 110\хв., АТ 115\40
мм рт, ст. Пальпація м`язів стегон і гомілок посилює біль. Близько доби не було сечовипускання.
Лептоспіроз, жовтянична форма, важкий стан. Гостра ниркова недостатність, стадія анурії. Гостра
дихальна недостатність 2-3 ст. Двобічна нижньодольова пневмонія?
- біохімічний аналіз крові (глюкоза, електроліти К+, Na+, Cl-, білірубін і його фракції, сечовина,
креатинін, АлАТ, АсАТ, ЛФ, ЛДГ-5, γГТП, тимолова проба, амілаза, загальний білок та його фракції,
прокальцитонін, СРБ)
- пульсоксиметрія
- показники КОС: рН крові, бікарбонати, рСО2, рО2
- загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Зимницьким
- визначення групи крові та резус-фактору
- ІФА крові на наявність HBsAg
- рентгенографія ОГК
- УЗД органів черевної порожнини та заочеревинного простору
- ЕКГ
- Контроль температури тіла,ЦВТ,АТ,ЧСС,ЧД,діурезу-погодинний
- бакпосів мокротиння на патогенну мікрофлору
- мікроскопічне дослідження крові, сечі в темному полі на наявність лептоспір
- ПЛР крові на наявність ДНК лептоспір
- кров на РМА лептоспір для виявлення титру антитіл в динаміці
- ІФА крові на IgM до лептоспір
1. Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії інфекційної лікарні
2. Режим ліжковий
3. Дієта № 7
4.Тепла рідина 500 мл/добу per os невеликими порціями
5. Катетеризація сечового міхура, Катетеризація центральної вени;
6. Киснева підтримка: інсуфляція киснем О2 2-6 л/хвил. для підтримання SaO2 не нижче 90%, при
відстуності ефекту – ШВЛ;7. Бензилпеніциліну натрієва сіль - по 2 млн ОД розвести в 20 мл 0,9 % р-
ну NaCl 6 р/добу в/в струминно після негативної проби на чутливість
8. Глюкоза 5% - 400мл + інсулін 4 ОД в/в крапельно
9. Реосорбілакт- 200мл в/в крапельно
10. 0,9% розчин NaCl 400 мл/добу в/в крапильно
11. 10% розчин NaHCO3 100 мл/добу в/в крапильно ( доза розраховується на основі показників КОС
і вводиться під контролем опказників кос
12. Етамзилат 12,5% - 4 мл 2 р/д в/в повільно
13. Контрикал - 100 000 ОД 1 раз в день в/в крапельно
14. Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в стр
15. Парацетамол 1000 мг в/в крапельно (під підвищенні температури вище 38,5)
16. Омепразол – внутрішньо 40 мг 1 р на добу
17.Після стабілізації гемодинаміки: фуросемід 10% 2 мл по 2 ампули 5 раз на добу в/в через перфузор
під контролем діурезу11) Ентеросгель 20 г 3 рази на добу внутрішньо
18. Гемодіаліз ( за наявності показань: метаболічний ацидоз рН<7,1, гіперкалійемія >6,5 ммоль/л,
анасарка, резистна до терапії діуретиками, клінічні прояви уремічної інтоксикації: енцефалопатія,
перикардіальний випіт)13) Допамін – 50 мг розвести в 250 мл фіз. розчину, вводити в/в повільно
Задача
Хвора С., 28 р., через 8 днів після травми стопи скаржилась на напруження м'язів потилиці, спини,
живота. На третій день хвороби – тонічне напруження всіх груп м'язів. При огляді: t – 36,9°С,
свідомість не порушена. Пульс 112/хв., ритмічний, задовільних властивостей, АТ 120/70 мм рт. ст.
15–20 хв. З боку внутрішніх органів патології не виявлено.
Правець, генералізована форма, тяжкий перебіг
Загально-клінічні:
 Загальний аналіз крові + гематокрит,

 загальний аналіз сечі,
 аналіз крові на RW,
 аналіз крові на HbsAg,
 аналіз калу на яйця гельмінтів
 Біохімічне дослідження крові: (загальний білок та його фракції, білірубін та його фракції,
креатинін, сечовина, глюкоза, лужна фосфатаза, електроліти (Na, K, Cl), АлАТ, АсАТ, ГГТ,
КОС)
 Коагулограма
 Контроль життєвих показників ( температури тіла,ЦВТ,АТ,ЧД,діурезу, ЧСС, сатурації)
Інструментальні:
 Пульсоксиметрія
 Рентгенографія ОГП
 ЕКГ
 Бактеріоскопія – виявлення збудника Сlostridium tetani, матеріал – мазок з рани на кордоні
здорової та ураженої тканини
 Бактеріологічний матеріал з рани, посів на поживне середовище в анаеробних умовах
( кров’яний агар, жовтковий агар, середовище Кітта – Тароцці, середовище Уілсона – Блера)
для виділення збудника Сlostridium tetani;
 Біологічна проба на білих мишах за типом реакції нейтралізації токсину – матеріал кров,
визначення токсину збудника Сlostridium tetani
Консультація
 Хірурга (для визначення доцільності та проведення ХО рани) - СІТО
 Невропатолога (визначення рівня неврологічних порушень)
1) Госпіталізація до відділення інтенсивної терапії
2) Ліжковий режим, спокій із виключенням усіх зовнішніх подразників
3) Дієта №1 через назогастральний зонд, пиття 2000 мл на добу
4) Катетеризація центральної вени, катетеризація сечового міхура
5) Оксигенотерапія підігрітим зволоженим киснем через маску
6) Хірургічна обробка рани, обколювання рани протиправцевою сироваткою 3000 МО
7) Протиправцева сироватка 100 000 ОД в/в одноразово після в/ш та п/ш проби (спочатку
внутрішньошкірна проба, через 20 хвилин підшкірна проба, спостереження за станом пацієнта ще 20
хвилин; якщо одна із проб є позитивною, то вводити потрібно з попередньою десенсибілізацією по
Безредко)
8) Протиправцевий анатоксин 0,5 мл в/м через 3 дні після введення сироватки
9) Діазепам перша доза 10 мг в/м, наступні по 2 мг в/м кожні 6 годин
10) Метронідазол 0,5 г в/в крапельно 4 рази на добу (кожні 6 годин)
12) 0,9% розчин NaCl 400 мл в/в крапельно 1 раз на добу
13) Розчин глюкози 5% 300 мл в/в крапельно 1 раз на добу
14) Розчин Рінгера 300 мл в/в крапельно 1 раз на добу
15) Фуросемід 40 мг (4 мл) в/в 1 раз на добу
16) Ентерожерміна 1 флакон (5 мл) перорально 2 рази на добу
17) Аскорбінова кислота 10% 5 мл в/в струминно 1 раз на добу
Хворий К., 52 років, лікар-ветеринар, госпіталізований в інфекційне відділення в перший день
хвороби із скаргами на підвищення температури тіла до 40°С, озноб, головний біль, ріжучий біль у
грудях при глибокому диханні, задишку, кашель із виділенням великої кількості пінистого
мокротиння. Вдень захворювання повернувся з Індії.
Об’єктивно: Температура тіла 37,4°С, АТ 60/40 мм рт. ст., Ps 130 у хв., ЧД 38 у хв. Дихання
поверхневе, ритмічне. Загальмований, на питання не відповідає. Висипки на шкірі немає, обличчя
гіперемоване, склерит. Кашель інтенсивний з виділенням великої кількості кров’янистого
мокротиння. Тони серця різко приглушені. В легенях дихання послаблене, багато чисельні вологі
хрипи над обома легенями. При пальпації живота помірна болючість у всіх відділах. Печінка,
селезінка без особливостей. Менінгеальні знаки відсутні. У крові: L-20´109/л, Hb-98г/л, ШОЕ-40
мм/год.
Попередній діагноз.
Чума, легенева форма, тяжкий перебіг.
ІТШ ІІІ ст., геморагічний набряк легень, ДН ІІІ ст., анемія І ст.
 ЗАК, гематокрит, лейкоцтарна формула
 ЗАС
 Б/х крові ( глюкоза,білірубін та його фракції, сечовина, креатинін, загальний білок та його
фракції, АлАТ, АсАТ, КФК, ЛДГ, прокальцитонін , КОС електроліти К+, Na+, Cl-, СРБ.
 Аналіз крові на HBsAg , RW
 Копроцитограма, аналіз калу на приховану кров.
 Коагулограма
 Група крові та Rh фактор
 ЕКГ
 КТ органів грудної попрожнини
 Пульсоксиметрія
 Контроль температури, АТ, ЧСС, ЧД ЦВТ, погодинного діурезу, електролітів К+, Na+, Cl-,
газів крові, гемоглобін, білірубін, коагулограма, загальний білок і його фракції, глюкоза,
АлАт, АсАт, ЛФ, ЛДГ, креатинін, сечовина, загальний білірубін і його фракції
 Мікроскопія і бакпосів мокротиння, мазка з ротоглотки на патогенну мікрофлору
 Експрес діагностика — РІФ крові на виявлення антигену Yersinia pestis
 Бактеріоскопічне дослідження мокротиння, пофарбованого за Грамом, на виявлення овоїдної

грамнегативної палички, біполярно забарвленої.
 РПГА крові з чумним діагностикумом в динаміці для виявлення титру антитіл до Y.pestis
 Бакпосів мокротиння, крові на виявлення Yersinia pestis
 ПЛР крові для виявлення ДНК збудника чуми Yersinia pestis
 ІФА крові на наявність IgM до антигенів Yersinia pestis
Лікування.
o Госпіталізація у відділення реанімації спеціалізованого інфекційного стаціонару

o Ліжковий режим, підвищене положення верхньої половини тулуба
o Встановлення назогастрального зонду, ЦВК, сечового катетеру
o Дієта №1 (харчування ентеральне через назогастральний зонд)

o Пиття теплої води через зонд до 1000 мл на добу під контролем діурезу
o Інтубація трахеї та ШВЛ
o Стрептоміцин - по 1,0 г в/в кожні 12 год
o 0,2% розчин норадреналіну 1 мл в 200 мл 5% розчину глюкози в/в крапельно 1 раз на добу;
Далі - допамін 10 мл в в 200 мл натрію хлориду ізотонічного розчину 2 р/д в/в
o 0,9% NaCl 400,0 в/в крапельно 1 р/добу, р-н Рінгера 400, 0 в/в крапельно 1 р/ добу, Трисоль
200,0 в/в крапельно 1 р/добу
o Фуросемід 1% 2,0 в/в струминно 1 р/добу
o Омепразол 40 мг 1 раз на добу в/в
o Фленокс 0,4мл 2р/д п/ш під контролем коагулограми
o Контрикал 10000 - вміст флакона розчинити в 0,9 % розчині NaCl (співвідношення 1:1).
Вводити в/в повільно (5 мл/хв)
o Лазікс 20 мг 2 раз на добу в/в повільно
o Преднізолон 70 мг/добу в/в струминно

o Інфулган 100 мл в/в, крапельно – при підвищенні температури вище 38,5 оС
o Перливання свіжезамороженої плазми 200 мл
o Аскорбінова к-та 5% 10 мл в/в струминно 1 р/д
o Плазмофорез ( після стабілізації стану)
Чоловік 38років, що 12 днів назад повернувся з Судану. День хвороби 4-й. Захворів гостро з підйому
температури тіла до 39*С, вираженого головного болю, ломоти у всьому тілі. Виражені м’язові болі.
На 2-й день появилась багаторазова рвота, часті рідкі випорожненя з домішками алої крові.
Відмічалась носова кровотеча. Біль горлі, ознаки фарингіту. На шкірі множинні геморагії, гематоми.
Пальпація живота різко болюча. Печінка збільшена. Пульс прискорений, слабкого наповнення. АТ
знижений. Випорожнення набули чорного кольору.
Геморагічна лихоманка Ебола, період розпалу, тяжкий перебіг. ДВЗ-синдром. Шлунково-

кишкова кровотеча. Геморагічний шок ІІ-ІІІ ступеню.
 ЗАК, гематокрит, лейкоцитарна формула
 ЗАС
 Б/х крові ( глюкоза, загальний білок та його фракції , креатинін, сечовина, загальний білірубін
з фракціями, залишковий азот, АЛТ, АСТ, ЛФ, ЛДГ, СРБ, КФК, електроліти Na, K, Cl, КОС
крові, прокальцитонін)
 Група крові, Rh фактор
 Аналіз крові на RW, HBsAg
 ЕКГ, ЕхоКГ
 УЗД органів черевної порожнини та нирок

 ФЕГДС, колоноскопія
 Контроль АТ, ЧСС, температуру тіла, ЦВТ, діурезу, лабораторних показників (гемоглобіну,
еритроцитів, гематокриту, тромбоцитів, показників коагулограми, сечовини, креатиніну,
електролітів крові Nа, K, Cl, загальний білок та альбумін)
 ПЛР крові для виявлення РНК вірусу Еболи
 РНІФ крові для виявлення антитіл Ebola-vіrus
 ІФА крові для виявлення АТ класу IgM, IgG до АГ збудника гарячки Ебола
 Консультація хірурга
o Госпіталізація в окремий бокс реанімаційного відділення інфекційної лікарні.

o Режим: ліжковий
o Встановлення сечового катетеру, центрального венозного катетеру

o Голод (до проведення досліджень та консультації хірурга); далі – дієта № 4
o Рідина до 1000 мл невеликими порціями
o Інсуфляція кисню через маску
o 0,9% NaCl 400,0 в/в крапельно 1 р/добу, р-н Рінгера 400, 0 в/в крапельно 1 р/ добу, Трисоль 400,0
в/в крапельно 1 р/добу
o Реополіглюкін 10% - 200 мл в/в на добу
o Свіжозаморожена плазма (СЗП) 200 мл (15 мл/кг), в/в крапельно + гепарин 1 мл п/ш
o Транексамова кислота 10% 5,0 в розчині 0,09% NaCl 200,0 в/в крапельно 2 р/добу
o Фуросемід 1% 2,0 в/в струминно 1 р/добу
o Етамзилат натрію 12,5% - 2 мл в/в 4 р/добу
o Церукал 10 мг до 2 р/д в/в повільно

o Омепразол- 40 мг в/в 1 раз на день
o Інфулган - 100 мл (1000 мг) в/в крапельно (при підвищенні температури > 38,5 °С)
o Контрикал 10000 - вміст флакона розчинити в 0,9 % розчині NaCl (співвідношення 1:1). Вводити
в/в повільно (5 мл/хв)
o Фарінгосепт 0,1 г 3 р/д розсмоктувати

o Аскорбінова кислота 10% 2,0 в/в струминно 1 р/добу
o Переливання еритроцитарної маси – якщо показних гематокриту нижче 20%
Задачі
Хворий 55 років поступив у клініку на 2 - й день захворювання зі скаргами на утруднення під час
дихання та ковтання, різку загальну слабкість, двоїння в очах, погіршення зору. Захворювання
почалося через 8 годин після вживання в'яленої риби з помірного білю в епігастрії, короткочасного
блювання.
за хв.
1. Попередній діагноз:
Харчовий ботулізм. Тяжкий перебіг. ГДН ІІ ступеня
Загальноклінічні обстеження:
● Загальний аналіз крові
● Загальний аналіз сечі
● Біохімічний аналіз крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його
фракції, електроліти (К, Na, Cl), газовий склад крові, кислотно-основний стан)
● Аналіз крові на RW методом РЗК;
● Аналіз крові на HbsAg методом ІФА;
● Короцитограма;
● Спірометрія, пульсоксиметрія,
● Рентгенографічне дослідження ОГК
● ЕКГ
● Добовий ЕКГ-моніторинг
● Добовий моніторинг сатурації
● Моніторинг: оцінка стану пацієнта кожні 2 години, контроль АТ, пульсу, ЧДР, ЦВТ,
добового діурезу
● Консультація офтальмолога
● Консультація невропатолога
Специфічні дослідження:
- біологічний метод: виявлення ботулотоксину в РН, досліджуваним матеріалом можуть бути кров,
блювотні маси, початкові промивні води.
- бактеріологічне дослідження промивних вод шлунка, залишків їжі, калу на Cl. botulinum.
3.Лікування :
- Госпіталізація в реанімацію інфекційного відділення
- Постільний режим
- Дієта 15
- протиботулінічна сироватка 25000 МО в/м 1 раз на день
- Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/в краплинно
- Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу в/в краплинно
- Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу, per os
- Очисна клізма кожен день
- Інгаляції кисню
11111111
1. План лікування( в умовах ВРІТ інфекційного відділення )
- Режим: ліжковий
- Дієта: стіл №15
- За показниками оксиметрії, необхідність інкубації та ШВЛ
- Зондове промивання шлунку та сифонна клізма: кип’яченою водою для бак
посіву та рН, потім 3% розч. натрій гідрокарбонату до чистих промивних вод
- 0,1 мл розчиненої 1:100 ПБС внутрішньошкірно
- Через 20 хв – нерозбавлена ПБС 0,1 мл підшкірно
- Через 30 хв, за умови негативних проб: 25000 МО полівалентної ПБС типів А,
В, Е внутрішньом’язово
- Хлорамфенікол 1,0 – 3 р\д в\м
- Інфузійна терапія:
1. Рінгера лактат 400,0 в\в крапельно
2. Натрію хлорид 0,9% 400,0 в\в крапельно
3. Глюкоза 5% 400,0 в\в крапельно
Тема 2
Хворий 40 р. поступив у клініку на 2 день захворювання. Напередодні вживав м’ясний холодець,
після чого через 10 годин з’явилися біль в епігастрії, блювання, рідкі смердючі випорожнення
зеленого кольору 16 разів.
Об-но: температура тіла 37,0оС. Шкіра бліда, акроціаноз. Пульс 120 уд/хв., слабкого наповнення. АТ
– 60/20 мм.рт.ст. Язик сухий, живіт болючий в області епігастрію та правій здухвинній ділянці.
Сальмонельоз, шлунково-кишкова форма (гастроентерит), тяжка форма. ГВШ.
- Загальний аналіз крові;
- Біохімічний аналіз крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
електроліти (К, Na, Cl), газовий склад крові, кислотно-основний стан)
- Копроцитограма
- - Моніторинг ЦВТ, АТ, пульсу, частоти дихання, сатурації
- -РНГА з сальмонельозним антигеном в динаміці
- -Бак посів калу, блювотних мас, харчових продуктів на групу сальмонел та умовно-патогенну
флору на щільні диференціальні середовища
- - постільний режим
- - спеціальна дієта: голодування протягом першої доби, надалі, у разі відсутності блювання,
стіл номер 4
- - внутрішньовенне введення розчину квартасіль/трисіль/ацесіль у об'ємі 7% від масси тіла,
4900 мл, перші 2400 мл вводяться за 20 хвилин, наступні 2500 мл вводяться за 45 хвилин
- Зондове промивання шлунку та кишечнику спочатку кип’яченою водою (для бакпосіву), а
далі 3% розчином гідрокарбонату натрію до чистих промивних вод
- Ентеросгель по 30,0 г 3 рази/добу за або після 2 годин від прийому їжі.
- Індометацин 0,05 з інтервалом 2 год 3 рази/добу
- Біфідумбактерин 1 капсула 3 рази на добу;

- Панкреатин 25000 по 1 таблетці під час прийому їжі або перед прийомом їжі, запиваючи
лужним питвом ( мінеральна вода “Боржомі”, 1-2% р-н NaHCO3);
- Креон 25000peros 1 таблетка на день під час їжі, протягом 5-7 днів;
- Лінекс peros1 таблетка 3 рази на день – 14 днів .
-
Тема 3
Хворий 45 років, шахтар, поступив до гастроентерологічного відділення лікарні. Скаржиться на
загальну слабкість, головний біль, запаморочення, миготіння «мушок» перед очима, біль в
гастродуоденальній ділянці, пронос, шкірний свербіж.
Об'єктивно: тіла 36,7°С, хворий блідий. На шкірі живота, грудей і стегон є висипання папульозного
характеру. АТ 100/60 мм рт. ст., пульс 100 уд/хв. В гемограмі лейкоцити 5,5х109 /л, еозинофілів 43%,
гемоглобін 72 г/л.
1. Попередній діагноз: Анкілостомідоз, кишкова форма, середній ступінь тяжкості. Анемія
середнього ступеню тяжкості.
3. Біохімічне дослідження крові: загальний білок крові і його фракції, глюкоза, АлАТ, АсАТ,
загальний білірубін і його фракції, ГГТП, сечовина, креатинін, рівень вітаміну В12, фолієвої
кислоти
4. Рівень заліза сироватки, феритин сироватки, трансферин, загальна залізозв’язуюча здатність
сироватки
Аналіз ЯКИЙ? крові на RW, HbsAg, ВІЛ ГРУБА ПОМИЛКА! УМОВА?

7.
8. ЕКГ
9. УЗД ОЧП
11. ФГДС з взяттям дуоденального вмісту
12. Мікроскопія калу на виявлення яєць та личинок Ancylostoma duodenale, Necator americanus
13. Мікроскопія дуоденального вмісту на виявлення личинок Ancylostoma duodenale, Necator
americanus
14. ІФА сироватки крові на IgG до Ancylostoma duodenale, Necator americanus
1. Госпіталізація в інфекційне відділеня
2. Режим - ліжковий
3. Дієта №4
4. Рясне пиття (до 2 л на добу перорально невеликими порціями)
5. Альбендазол - перорально 400 мг 1 р/д під час їжі
6. Ентеросгель - 20г per os 3 рази на день за 1,5 год до чи після прийому їжі та лікарських
препаратів
7. Сорбіфер дурулес - 1 таблетка (100 мг) peros 2 рази на добу за 30 хвилин до їжі
8. Лоратадин - по 1 таблетці (10 мг) 1 раз на добу per os
9. Дротаверин - по 1 таблетці (40 мг) 3 рази на добу per os
10. Ентерол - по 1 капсулі (250 мг) peros2 рази на день за 1 годину до прийому їжі
6. Сироп Мальтофер – перорально 30 мл 1 раз на день під час прийому їжі

7. Фолієва кислота – по 1 мг(1 таб.) 3 рази на день після прийому їжі
Тема 4
Карета швидкої допомоги приїхала на виклик. Хворий 15 р. захворів поступово. Захворювання
розпочалось з нездужання, підвищення температури до 37,80С, осиплості голосу, гавкаючого кашлю,
закладення носу. Раптово вночі з’явилось відчуття нестачі повітря, шумне свистяче дихання з
подовженим вдихом та участю допоміжної мускулатури.
Об-но: хворий неспокійний, ціаноз носо-губного трикутника та нігтьових фаланг, Т тіла 37,30С, Р
115/ хв., АТ 120/85 мм рт. ст., тони серця ритмічні, звучні, дихання утруднене на вдиху з втягуванням
податливих частин грудної клітки, вислуховується жорстке дихання, сухі та крупнокаліберні вологі
хрипи, ЧД – 35/хв. Живіт м’який, фізіологічні виділення без змін.
Парагрип, типова форма, ларингіт, тяжкий перебіг. Ускладнення: стенозуючий
ларинготрахеїт 2 ступеня, дихальна недостатність 2 ступеня.
- Рентгенографія органів грудної порожнини в прямій та бічній проекціях;
- Пряма ларингосокпія;
- Пульсоксиметрія;
- Аналіз крові на RW(РЗК);
- Аналіз крові на HbsAg(ІФА);
- ПЛР мазку з носоглотки на РНК вірусу парагрипу
- НРІФ сироватки на антитіла до вірусу парагрипу
- госпіталізація
- палатний (напівліжковий) режим
- дієта №15, збагачена вітамінами
- оксигенотерапія зволоженим киснем через носові канюлі 4л/год.
- Літуча суміш аміназин 2,5% -1,0мл; димедрол 1% - 1,0мл; новокаїн 0,5%-10,0мл;
внутрішньом’язово
- Преднізолон 3% - 2мл внутрішньом’язово через кожні 4 години ( 360 мг добова доза з
розрахунку 5мг/кг м = 70кг)
- Інгаляції через небулайзер Еуфілін 2% 3мл протягом 10 хв.
- Муколітик: Таб. Амброксол 30мг 3р/д
- тепле рясне пиття до 3000 мл на добу (лужні мінеральні води, чай)
- Ацетилцистеїн табл. 0.2, 3 рази на добу
- Аскорбінова кислота табл. 0,5 3 рази на добу
Тема 5
Задача
Хворий 17 років скаржиться на помірну загальну слабкість, сухий нав’язливий кашель, підвищення
температури до 380С. Хвороба почалась поступово.
При обстеженні на 10 день хвороби: шкіра бліда, на тулубі і кінцівках макуло- папульозна висипка,
лімфаденопатія, збільшення печінки та селезінки на 2 см. ЧДР – 24/хв. Тони серця значно
приглушені, пульс 84уд./хв. При аускультації легенів - вологі хрипи у нижній ділянці справа.
Рентгенографічно - неінтенсивна негомогенна інфільтрація у нижній ділянці справа. На ЕКГ -
негативний зубець Т та розширений комплекс QRS. У клінічному аналізі крові – нормоцитоз без
палочкоядерного зсуву. Через 4 дні після призначення у комплексному лікуванні ампіциліну,
клавуланату - температура не знизилась.
1. Респіраторний мікоплазмоз. Позагоспітальна правобічна вогнищева пневмонія в нижній частці,
стан середньої важкості. ДН І ступеня. Гострий міокардит.
2. Дослідження:
-Загальний аналіз крові
- Біохімія крові(глюкоза, електроліти(К, Na, Cl), показники КОС(pH, HCO3), сечовина, азот сечовини,
креатинін, КФК, серцеві тропоніни, ЛДГ, АсАт, АлАт., загальний білок і його фракції, СРБ, ГГТП)
- Аналіз крові на ВІЛ (за письмової згоди пацієнта)
-Моніторинг: оцінка стану пацієнта 4 рази на добу, контроль АТ, пульсу, ЧДР, ЦВТ, добового
діурезу, температури тіла
- Контроль ЕКГ
- Ехо-КГ
- КТ ОГК
- УЗД ОЧП
- Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки (прямі та бокові проекції).
-ЕКГ
- ПЛР мазка з носоглотки, мокротиння для виявлення ДНК Mycoplasma pneumoniaе

-ІФА на антитіла до Mycoplasmapneumonia
-Також рекомендовано провести консультацію у кардіолога

3. Дієта №13
4. Тепле рясне пиття (перорально до 2000 мл на добу невеликими порціями (чай, морс, напої з
калини, малини, настої липи, ромашки, мінеральна вода без газу))
5. Дихальна гімнастика
6. Інгаляція теплим (підігрітий до 320С) зволоженим киснем
7. Азитроміцин – по 1 таблетці (500 мг) per os 1 раз на добу
8. Амброксол – по 1 таблетці (30 мг) per os 3 рази на день після прийому їжі
9. Фуросемід - по 1 таблетці (40 мг) per os 1 раз на добу
10. Лоратадин - по 1 таблетці (10 мг) 1 раз на добу per os
11. Аскорбінова кислота – 500 мг peros 2 рази на добу після прийому їжі
12. Ентерол - по 1 капсулі (250 мг) peros 2 рази на день за 1 годину до прийому їжі
1. -Ацетилцистеїн 200 мг - 3 рази на добу.
Тема 6
Хворий 42 років звернувся до лікаря на 5-й день хвороби зі скаргами на підвищення температури до
380С, втрату апетиту, загальну слабкість, помірний головний біль, нечастий сухий кашель, задишку.
Відомо, що захворів гостро. Почалася хвороба з різкого підвищення температури до 38,20С,
вираженої загальної слабкості, через кілька днів помітив втрату нюху та смаку, з'явився нечастий
сухий кашель. Лікувався самостійно, приймав жарознижуючі. Поява задишка змусила звернутися за
медичною допомогою.
COVID-19, вірус не ідентифікований. Тяжкий перебіг. Позагоспітальна двобічна нижньочасткова

пневмонія. Тяжкий перебіг. ДН ІІ-ІІІ.
Загальний аналіз крові
Біохімічне дослідження крові:(АЛТ, АСТ, креатинін, СРП, КФК або МВ-КФК, тропонін Т або І,
глюкоза крові, КОС (pH, pCO2, pO2, HCO3-), загальний білок крові та його фракції, загальний
білірубін та його фракції,феритин, прокальцитонін);
Загальний аналіз сечі
Аналіз крові на RW (РЗК)
Аналіз крові на HbsAg (ІФА)
Копроцитограма
ЕКГ
Рентгенографія ОГП в двох проекціях / КТ ОГП
-Коагулограма (протромбіновий час (PT), Тромбіновий час (ТЧ), фібриноген, D-димер);
-Імунограма (IL-4, IL-6, IL-10, TNF-α, INF-γ)
-ПЛР мазку з носо-, ротоглотки для виявлення РНК SARS-CoV-2;
-ІФА крові на виявлення Ig-G, Ig-M до антигенів до SARS-CoV-2;
-Посів мокротиння або трахеобронхеального аспірату, на патогенну флору та чутливість до

антибіотиків;
-Пульсоксиметрія+ постійний контроль сатурації;;
-Контроль АТ, ЧД, ЧСС, діурезу.
Госпіталізація в інфекційний стаціонар, у відділення реанімації

Режим: ліжковий, прон-позиція
Забезпечення венозного доступу, катетеризація сечового міхура
Дієта №15
Рясне тепле пиття до 2,5 л на добу
Оксигенотерапія FiO2- 100%
Неінвазивна вентиляція легень-СРАР
Дезінтоксикаційна терапія(Реосорбілакт 200 мл 1 раз на добу в/в крапельно, глюкоза 5% 200 мл 1 раз
на добу в/в, фіз. розчин 0,9 % 200 мл на добу в/в краплинно) - під контролем ЦВТ;
Лазикс 20 мг в/в 1 раз на добу
Метилпреднізолон 80мг кожні 6 годин в/в
Еноксапарин 4000 анти-Ха Ме 0,4 мл 2 рази на добу ШЛЯХ
Моксіфлоксацин 0,4 1 раз на добу в/в
цефотаксим 1,0 кожні 12 год в/в
Амброксол 0,03 3 рази на добу peros
Фамотидин 0,04 в/в 1 раз на добу
Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно
Вітамін Д peros 2000 МЕ 1 раз на добу
Інфулган 10мг/мл 100мл краплинно при t≥38,5оС
Яна:
2. Бакпосів мокротиння на патологічну мікрофлору
3. ПЛР мазка з носо- і ротоглотки, мокротиння на виявлення РНК SARS-CoV-2
1. Госпіталізація у віділення інфекційної реанімації
2. Режим – ліжковий, прон-позиція
3. Дієта №13
4. Тепле рясне пиття (перорально до 2500 мл на добу невеликими порціями (чай з лимоном,
малиною, калиною, морс, мінеральна вода без газу))
6. Киснева терапія СРАР
7. Дексаметазон - 6 мг в/в 1 раз на добу
8. Тоцилізумаб - 400 мг на 100 мл 0,9% р-ну натрію хлориду в/в краплинно (вводити впродовж 1
години)
9. Цефтріаксон - 1г в/в 2 рази на добу
10. Левофлоксацин - 100 мл (500 мг) в/в крапельно 1 раз на добу
11. Фленокс - 4000 анти-Ха MO (40 мг) п/ш 2 рази на добу (за умови, якщо кількість тромбоцитів
>50х109/л)
12. Реосорбілакт - 400 мл в/в крапельно 1 раз на добу
13. 0,9% розчин NaCl - 200 мл в/в крапельно 2 раз на добу
14. Фуросемід – 20 мг в/в струминно 1 раз на добу
15. Парацетамол – 500 мг per os (при підвищенні температури > 38,5 °С)
16. Амброксол – по 1 таблетці (30 мг) per os 3 рази на день
17. Омепразол - 40 мг per os 1 раз на добу
18. Вітамін Д - 2000 МО per os1 раз на добу
19. Вітамін С - 500 мг peros 2 рази на добу
20. Цинк – 50 мг per os 2 рази на день
Тема 7
Хвора Н., 18 років, поступила у інфекційне відділення на перший день хвороби. Захворіла гостро.
Була застуда, підвищення температури тіла до 39, 5С, сильний головний боль, ломота у м'язах. Через
4 години на шкірі тулуба і ніг помітила геморагичний висип.
Об-но: Хвора адинамічна, свідомість затьмарена, гіперестезії шкіри, температура тіла 37,8ºС. Слизова
оболонка ротоглотки гіперемійована, з цінотичним відтінком, на задній стінці глотки гіперплазія
лимфоїдних фолікулів. На шкірі стоп, кистей, сідниць, стегон, тулуба зірчастий геморагічний висип.
Різко означена ригідність потиличних м'язів, позитивні симптоми Керніга, Брудзинського. Тони
серця приглушені, пульс 120 уд/хв, АТ – 80/50 мм.рт.ст. Тони серця приглушені. Над легенями
везикулярне дихання, ЧД - 20 за хв. Живіт м'який, безболісний. Печінка, селезінка не збільшені.
Менінгококова інфекція, змішана форма (менінгококовий менінгіт, гостра менінгококцемія). Стан

тяжкий. Інфекційно-токсичний шок ІІ ст.

- Біохімічний аналіз крові (глюкоза, АлАТ. АсАТ, загальний білок крові та його фракції, рівень
сечовини, креатиніну, залишковий азот, КОС: pH, pCO2, pO2, HCO3-, електроліти: K, Ca, Na, Сl;,
СРБ, прокальцитонін)
- ЕКГ
- УЗД наднирників
- Контроль ЧСС, ЧД, АТ, діурезу (погодинний контроль)
- Контроль лабораторних показників: ЗАК, глюкоза, КОС (pH, pCO2, pO2, HCO3-, SBE),
коагулограма, загальний білірубін і його фракції, сечовина, креатинін, АлАТ, АсАТ, електроліти (К+,
Na+, Cl-)
- Бактеріоскопія товстої краплі крові пофарбованої за Грамом на виявлення Neisseria meningitidis
- Бак. посів (на кров’яний агар) крові, мазків задньої стінки глотки на виявлення Neisseria meningitidis
- Консультація невропатолога
- Консультація офтальмолога
- Консультація ЛОР
- люмбальна пункція з дослідженням спинномозкової рідини у чотирьох пробірках ( клітинний склад
ліквору, кількість білку, глюкози, хлоридів) звертають увагу на колір ліквору та тиск під яким він
витікає
- ПЛР крові, ліквору на наявність ДНК Neisseria meningitidis
- Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії

- Венозний доступ, катетеризація сечового міхура
- Режим - ліжковий
- Дієта №13
- Тепле рясне пиття (перорально до 2000 мл на добу невеликими порціями)
- Інсуфляція зволоженого кисню
- Розчин «Трисіль» – 600 мл в/в краплинно на добу
- Преднізолон - 175 мг в/в 4 рази на добу
- 0,9% р-н NaCl - 400 мл в/в краплинно 1 раз на добу
- Реосорбілакт - 400 мл в/в краплинно 1 раз на добу
- Фуросемід - 4 мл в/в 1 раз на добу
- Метилпреднізолон 700 мг в/в 1 р на добу
- Омепразол - 40 мг в/в1 раз/добу
- Левоміцетину сукцинат - 1 г в/м 4 рази на добу
- Контрикал - 200000 МО/добу в/в краплинно;
- Гепарин 5000 МО/добу під контролем тромбінового часу п/ш кожні 6 годин;
- Вітамін С - 500 мг peros 2 рази на добу
- Ентерол - по 1 капсулі (250 мг) peros 2 рази на день за 1 годину до прийому їжі
Яна:
2. Режим - суворий ліжковий
3. Дієта №13
4. Тепле рясне пиття (перорально до 2000 мл на добу невеликими порціями (чай з лимоном,
мінеральна вода без газу))
5. Оксигенотерапія зволоженим киснем
7. Левоміцетину сукцинат - 1 г в/м 4 рази на добу
8. Преднізолон - 175 мг в/в 4 рази на добу (добова доза – 700 мг)
9. Розчин «Трисіль» – 500 мл в/в краплинно на добу
10.0,9% розчин NaCl - 500 мл в/в краплинно 1 раз на добу
11.Розчин Рінгера – 400 мл в/в краплинно 1 раз на добу
12.Реосорбілакт - 400 мл в/в краплинно 1 раз на добу
13.Фуросемід - 4 мл (40 мг) в/в 1 раз на добу
14.Допамін – 700 мкг/хв в/в краплинно під контролем АТ
15.Омепразол - 40 мг per os 1 раз на добу
16.Контрикал - 40 000 ОД в/в краплинно 1 раз на добу
17.Фленокс - 4000 анти-Ха MO (40 мг) п/ш 2 рази на добу
18.Вітамін С - 500 мг peros 2 рази на добу
19.Ентерол - по 1 капсулі (250 мг) peros 2 рази на день за 1 годину до прийому їжі
Тема 8
Хворий 22 років поступив в інфекційне відділення на 6 день хвороби зі скаргами на гарячку,
головний біль, кашель, висип. Захворювання почалось гостро, з підвищення температури тіла до 38,9
о С, головного болю, слабкості. На другий день приєднався кашель, нежить, сльозотеча. На 4-ий
день хвороби помітив висип на обличчі, який поступово розповсюдився на тулуб і кінцівки. Стан
прогресивно погіршувався, зростала слабкість, посилився кашель, з’явилось гнійне мокротиння,
стало важко дихати. Звернувся до лікаря, був госпіталізований.
Об’єктивно: Т тіла – 40,2 С. Обличчя гіперемоване, набрякле. Значний склерит та кон’юнктивіт. На

шкірі обличчя, шиї тулуба і кінцівок - рясний плямисто-папульозний висип з тенденцією до злиття.
Слизова оболонка рота гіперемована, на м’якому піднебінні яскрава енантема, на щоках –
дрібні білуваті плямочки.. Пальпуються чутливі шийні лімфовузли. Тони серця приглушені, пульс –
110 уд/хв, АТ – 100/60 мм.рт.ст. Дихання над легенями жорстке, нижче правого кута лопатки –
ослаблене, дрібнопухирчасті хрипи, перкуторно тут же притуплення тону. ЧД – 30, дихання
поверхневе. Живіт м’який, не болючий. Печінка та селезінка не збільшені.
Кір, типова форма, тяжкий перебіг. Ускладнення:позагоспітальна правостороння нижньочасткова

пневмонія, ДН ІІ ст.

- Біохімічний аналіз крові (глюкоза, АлАТ. АсАТ, загальний білок крові та його фракції, рівень
сечовини, креатиніну, залишковий азот, КОС: pH, pCO2, pO2, HCO3-, електроліти: K, Ca, Na, Сl;
СРБ, прокальцитонін)
-Коагулограма
- Рентгенографія ОГК у двох проекціях
- ЕКГ
- Контроль ЧСС, ЧД, АТ, діурезу
- Консультація офтальмолога та пульмонолога
- Бак. посів мокротиння для виявлення патологічної флори
- ІФА на виявлення антитіл класу IgM до вірусу кору в плазмі крові
- ПЛР для виявлення РНК вірусу кору в плазмі крові
- ПЛР-дослідження назоорофарингіального секрету на ДНК Mycoplasma pneumoniae
Госпіталізація в мельцеровський бокс інфекційного відділення

Режим: ліжковий
Дієта: № 13
Рясне тепле пиття 2500 мл на добу
Інгаляції зволоженого кисню через маску
Амоксиклав 1 г 3 рази на добу
Дезінтоксикаційна терапія(реосорбілакт 200 мл на добу в/в, Трисіль 400 мл 1 раз на добу в/в, глюкоза
5% 400 мл 1 раз на добу в/в)
Фуросемід 1% 2мл в\в струминно в кінці інфузії
Супрастин 25 мг peros 3 рази на добу

Промивання очей розчином нітрофуралу 1:5000 4 рази на добу
Окомістин по 1 краплі в кожний кон’юнктивальний мішок 5 рази на добу
Ацетилцистеїн 200 мг 3 рази на добу
Парацетамол 500 мг peros (при температурі більше 38,5 оС)
Аскорбінова кислота 50 мг по 2 драже 3 рази на добу після прийому їжі
Ентерожерміна 5мл/д peros
Яна:
1. Попередній діагноз: Кір, типовий перебіг, період висипу, тяжкий стан. Позагоспітальна
правобічна нижньодольова пневмонія, ІІІ клінічна група. ДН ІІ ст.
15. ЗАК, гематокрит
17. Біохімічне дослідження крові: глюкоза, загальний білок і його фракції, СРБ, сечовина,
креатинін, загальний білірубін і його фракції, АлАТ, АсАТ, лактат, електроліти (К+, Na+, Сl-),
КОС (рО2, pCO2,pH, HCO3-, SBE), прокальцитонін
19. Аналіз калу на яйця гельмінтів
20. Аналіз крові на RW, HbsAg
21. Аналіз крові на ВІЛ (за письмової згоди пацієнта)
23. ЕКГ
25. Контроль АТ, ЧД, ЧСС, сатурації, температури тіла, діурезу
26. Консультація офтальмолога
27. Консультація пульмонолога
28. Цитоскопія мазків з ротоглотки для виявлення типових для кору багатоядерних гігантських
клітин
29. Бакпосів мокротиння на патологічну мікрофлору з визначенням чутливості до антибіотиків
30. ІФА сироватки крові для виявлення IgM, ІgG до вірусу кору
31. РІФ сироватки крові для виявлення антигенів вірусу кору
32. ПЛР мазка з носоглотки на виявлення РНК вірусу кору
2. Режим – ліжковий
3. Дієта № 13
4. Тепле рясне пиття (перорально до 2500 мл на добу невеликими порціями (чайз лимоном,
калиною, ромашкою, мінеральна вода без газу))
5. Оксигенотерапія теплим зволоженим киснем
7. Азитроміцин - 500 мг per os 1 раз на добу
8. Цефтріаксон - 1г в/в 2 рази на добу (після попередньої в/ш проби)
9. Реосорбілакт - 200 мл в/в крапельно 1 раз на день
10. 0.9% розчин NaCl 400 мл в/в крапельно 1 раз на день
11. Розчин Рінгера лактат - 200 мл в/в крапельно 1 раз на день
12. Фуросемід - 4 мл (40 мг) в/в 1 раз на добу
13. Лазолван - 2 мл (15 мг) в/в 2 рази на день
14. Евказолін аква – по 1 вприскуванню (0,14 мг)у кожен носовий хід до 3 разів на добу
15. Інфулган - 100 мл (1000 мг) в/в крапельно (при підвищенні температури > 38,5 °С)
16. Сульфацил натрію 30% - закапувати у кожен кон’юнктивальний мішок по 2 краплі 3 рази на
день
17. Цетрин - по 1 таблетці (10мг) per os 1 раз на добу
18. Вітамін С 10% - 2,0 мл в/в струминно 1 раз на добу
19. ВІтамін А 100 000 МО – по 1 капсулі per os 1 раз на добу
Тема 9
Задача
У двадцятирічного наркомана з’явились швидко зростаючі слабкість, артралгії, нудота, анорексія, а
через 6 діб – яскрава жовтяниця, блювота, безсоння, запаморочення, носова кровотеча, незначна
тахікардія, субфебрилітет, збільшення селезінки, печінки, болючість та тістоподібність її краю.
1. Вірусний гепатит В, жовтянична форма, фульмінантний перебіг, стан тяжкий.Гостра

печінкова енцефалопатія 2 ст., ДВЗ-синдром, епістаксис.
-Загальний аналіз крові
-Загальний аналіз сечі
- Біохімічний аналіз крові (Білірубін (загальний, прямий, непрямий), АлАт, АсАТ, ГГТП, лужна
фосфатаза, ЛДГ, залишковий азот, загальний білок,альбумін, глобуліни, креатинін, сечовина,
глюкоза, тимолова проба, сулемова проба, КОС: pH, pCO2, pO2, HCO3-, електроліти: K, Ca, Na, Сl;)
- УЗД ОЧП (печінка, селезінка)
- ЕКГ
-Копроцитограма + реакція на кров, стеркобілін
- пульсоксиметрія;
-серологічна діагностика маркерів HBV-вірусної інфекції (методом ІФА, матеріал- кров) - визначення
антигенів вірусу гепатиту В і антитіл до них (HBsAg, HBeAg, anti-HBe,anti-HBcIgM;);
-Дифренційна діагностика: ВГС – визначення РНК НСV методом ПЛР, anti-HСVIgM методом
ІФА.ВГD – визначення РНК НDV методом ПЛР, anti-HDVIgM методом ІФА.
- ВГЕ (та ВГА)- anti-HEVIgM методом ІФА.
ГРУПА КРОВІ ТА РЕЗУС!
-Термінова госпіталізація в інфекційне відділення
-Режим: ліжковий;
- Дієта: №5 (харчування через зонд);
⁃Катетеризаціясечовогоміхура, центральноїтепериферичнихвен
⁃Встановленняназогастральногозонду
⁃Теплепиття 1500 мл/добучереззондневеликимипорціями
⁃Дезінтоксикаційнатерапія(реосорбілакт 200 млнадобув/в, трисіль 400 мл 1 разнадобув/в, глюкоза 5%
400 мл 1 разнадобув/в, розчинРінгера 200 мл 1 раз на добу в/в)
⁃Фуросемід 20 мгв/в 1 разнадобу
-Контрикал 350000МО в/в крапельно попередньо розчинивши в 0,9% NaCl, 5 мл/хв., підтримуюча
доза 140000 МО кожні 4 год.
⁃омепразол 40мгв/в
⁃Етамзилат 250 мгв/в 4 рази /добу
⁃Промиванняшлунку 0,9% розчином NaCl
-L-орнітин-L-аспартат40 мл, попередньо розчинивши в 400 мл NaCl 0,9 % в/в крапельно, 2 р/добу.
-Глутамінова кислота 500 мл 5% розчину в/в крапельно.
-Ентеросгель peros 1 ст. ложка 3 рази на добу за 1-2 години до/після прийому їжі або інших
медикаментів;
-Лактулоза 45мл/д протягом 2-3 днів, після цього доза 30мл/д.
-Аскорбінова кислота 5% 10 мл 1 раз на добу в/в струминно
⁃Плазмаферез (підконтролемпротеїнограми) з заміщенням 35% ОЦК донорською плазмою.
АБ? ГКС?
Яна:
1. Клінічно: Гострий вірусний гепатит В, жовтянична форма, фульмінантний перебіг,
тяжкий стан. Ускладнення: ГПЕ: прекома І ст.
1. Загальний аналіз крові (гематокрит з лейкоцитарною формулою)
2. Загальний аналіз сечі -- жовчні пігменти, діастаза сечі
3. БХ крові (креатинін, сечовина, глюкоза, АлТ, АсТ, загальний білірубін і його фракції, ЛФ,
ГГПТ, ЛДГ, залишковий азот, електроліти К+, Na+, Cl-, КОС крові, загальний білок і його
фракції, тимолова проба, альбумін,аміак, амілаза, Д-димер)
4. Копроцитограма (з дослідженням калу на приховану кров та стеркобілін)
5. Коагулограма (протромбіновий індекс)
6. Група крові та Rh-фактор
7. РЗК крові з трепонемним антигеном (RW)
8. ІФА крові на визначення антитіл (Анти HIV 1\2, ) до ВІЛ (за згодою )
10. ЕКГ, ЕхоКГ,
11. ЕЕГ
12. УЗД органів черевної порожнини, нирок, щитоподібної залози.
13. Контроль: АТ, ЧСС, діурезу, АлАт, АсАт, ЛФ, γГТП, креатинін, сечовина, загальний білок і
альбумін, загальний білірубін і його фракції, протромбіновий індекс, тромбоцити, рівень
аміаку
14. ІФА крові на наявність HBsAg, HВeAg, antiHBcorIgM,
15. ІФА крові на наявність antiHCV, antiHCVIgM, antiHCVIgG
16. ІФА крові на наявність antiHDV, antiHDVIgM, antiHDVIgG
17. ПЛР крові на наявність ДНК HBV, РНК HCV, РНК HDV з кількісним виявленням вірусемії
18. Консультація нарколога
 Госпіталізація у ВАЛІТ
 дієта - №5
 харчування ентеральне через назогастральний зонд до 1000 мл на добу
 Пиття 1500-2000 мл на добу
 інсуфляція кисню через назальні канюлі
 Катетерізація сечового міхура, центральної вени,
 Контроль ЦВТ, гематокриту й діурезу
 Сібазон 2 мл в/в, потім по 1 мл кожні 4 години
 Ламівудин 100 мг/д перорально
 Глюкоза 5% розчин 400 мл в/в крап 1 р/д
 Розчин Рінгера- 600 мл в/в крапельно 1р/д
 Реосорбілакт 400 мл вв 1 раз на добу
 Контрикал 100 тис ОД на 200 мл фізіологічного розчину 1 раз на добу в/в;
 L-орнітину-L-аспартат – 20 мл (2 амп по 10) в 500 мл фізіологічного розчину 1р/д
 Плазмоферез – сеанси через 24 години, ексфузія 30-35% на перший сеанс, 20-25% на 2,3 сеанси
 Ріфаксимін по 400 мг 2 рази на день
 Промивання шлунку та сифонна клізма 3% розчином гідрокарбонату натрію 1 раз на добу
 Ентеросгель 50 г 3 рази на добу перорально за 2 години до їжі та прийому ліків.
 Лактувіт 20 мл 2 рази на добу всередину через 3 години після застосування ентеросорбентів.
 Глутаргін 4% 50мл на150 мл фізіологічного розчину 2р/д
 Преднізолон 60 мг - 2 амп ро 30 мг - в/в струминно .
 1% Вікасол 2,0 мл в/в 1 р/д
 Пантопразол пор/інєкцій 40мг + 10 мл NaСl0,9% в/в струменно 1р/д
 Фуросемід 20 мг в/м 1 р/д
 Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струменно 1р/д;
Тема 10
Медична сестра після проведення забору крові у ВІЛ-інфікованого хворого випадково проколола собі
голкою кисть руки. Через 1 місяць у неї підвищилась температура тіла i з'явився біль у горлі. Під час
клінічного огляду виявлено катаральний тонзиліт i гепатолiєнальний синдром. Раніше була здоровою,
незахищених статевих стосунків не мала.
1. Дiагноз
ВІЛ-інфекція, стадія первинної ВІЛ-інфекції, гострий ВІЛ-інфекційний синдром, середньої тяжкості
- біохімічний аналіз крові (білірубін та його фракції, АлАТ, АсАТ, ГГТП, ЛФ, сечовина, креатинін,
глюкоза, загальний білок, альбумін, СРБ, холестерин загальний;)
- аналіз крові на RW(методом РЗК)
- аналіз крові на HbsAg (методом ІФА)
-Копроцитограма
- Рентгенографія органів грудної порожнини
- УЗД ОЧП (печінки, селезінки)
- ЕКГ
- Контроль температури тіла, ЧД, АТ
- Бактеріоскопія мазка з мигдаликів на патогенну мікрофлору
-Бакпосів мазка з мигдаликів на патогенну мікрофлору
-Консультація імунолога, отоларинголога, гастроентеролога.
- ІФА крові хворого на визначення специфічних антитіл (анти-HIV1/2) до ВІЛ після

попередньої згоди пацієнта
- Підтверджуюче дослідження «Westernblot»: Дослідження плазми крові на виділення антитіл
до окремих білків - p17, p24, gp41, gp120 ВІЛ-1 та gp36, gpl05, gpl40 ВІЛ-2
- Імуноцитометричний метод на визначення абсолютної кількості та відсоткового значення CD-
4+, CD-8+лімфоцитів, CD-4+/CD-8+
- Дослідження мокротиння методом GeneXpertMTB/RIF
- ІФА крові на HBsAg, HBeAg,
- ІФА крові на загальні анти HCV
- ІФА крові на IgG, IgM до ВПГ-1,2
- ІФА крові на виявлення IgM та IgG до вірусного капсиду (VCA) і антитіл до вірусного
раннього антигену VЕА-комплексу, до ядерного антигену (EBNA), мембранного антигену
(МА) віруса Епштейна-Барр
- ІФА крові на виявлення IgG, IgM до цитомегаловіруса
- ПЛР крові на виявлення ДНК віруса Епштейна-Барр, цитомегаловіруса
застосування APT до отримання результатів обстежень не є доцільним, тому на даному етапі - терапія
тонзиліту.
Лікування: амбулаторне;
Режим: вільний
Дієта: №15 з виключенням кислої, перченої та дуже солоної їжі
Ретинолу ацетат 1 крапля перорально 1 раз на добу
Полоскання ротової порожнина: - Фурацилін 20 мг розчинити 1 таблетку в 100 мл теплої води,
проводити полоскання горла 5-7 хвилин 3 рази на добу;
- Декатилен по 1 таблетці peros розсмоктувати кожні 2 години, після зменшення симптомів
запалення- кожні 4 години
- Аскорбінова кислота 50 мг по 2 драже 3 рази на добу після прийому їжі
- Ібупрофен 200 мг per (при температурі більше 38,5 o C)
Реосорбілакт 200 мл 2 р/добу в/в крапельно.
Яна:
1. Дiагноз
ВІЛ-інфекція, клінічна стадія:первинна ВІЛінфекція. Гострий ВІЛ-інфіковаиий ретровірусний

синдром. Тонзиліт. Стан середньої тяжкості.
 Загальний аналіз крові, лейкоцитаран формула, гематокрит

 Загальний аналіз сечі
 Біохімія крові: глюкоза, загальний білок і його фракції, СРБ, білірубін, КФК, ЛДГ, АСАТ,
АЛАТ, ГГТ, сечовина, креатинін, ЛФ,
 Коагулограма (МНВ, протромбіновий індекс, АЧТЧ)
 Аналіз крові на яйця глистів ЧИ Я ЩОСЬ ПРОПУСТИЛА?
 УЗД ОЧП (особливо печінки і селезінки), нирок
 ЕКГ
 Скринінг: експрес тест (ІХГ крові для витявлення АТ до ВІЛ)
 ІФА крові на виявлення антитіл до антигену р24
Якщо позитивне направляємо до кабінету довіри, де виконають підтвердження:
o ПЛР крові для визначення РНК ВІЛ
o Імуноблотинг крові на визначення АТ до специфічних білків ВІЛ
o Імуноцитометричний метод – визначаємо кількість та відсоток CD4+ CD-
8+лімфоцитів, співвідношення CD4+/CD8+ Т-лімфоцитів
 Ретгенографія ОГК
 Дослідження крові на RW
ІФАсироватки крові на виявлення:
o HbsAg, анти-HBc IgG;
o сумарних анти-HСV та анти-HCV IgM, IgG;
o сумарних анти-HDV та анти-HDV IgM
 Визначення групи крові і резус-фактора
 Бактеріоскопія мазків з ротоглотки і носоглотки на виявлення патогенної мікрофлори
 Бакпосів на патогенну мікрофлору мазків з ротоглотки
 Мікроскопія мазку мокротиння для визначення Mtuberculosis
 ІФА – кров на визначення IgM та IgG до CMV, до вірусу простого герпесу 1 і 2 типів (HSV
½); анти-VCAIgG та анти-EBNAIgM та IgG – імуноглобуліни до капсидного та ядерного
антигенів EBV, до токсоплазми
 Мазок за Папаніколау у жінок
 Консультація ЛОР-лікаря
 Лікування амбулаторне
 Звернутись до центру допомоги хворим на ВІЛ
 Рясне пиття 2000 мл – чаї, негазовані води
 Полоскання горла розчином фурациліну.
 Віт С – 500 мл перорально 2 р на добу
 Еріус –5 мг 1р/добу, перорально
 Тенофовір дизопроксил фумарат - 300 мг перорально 1 раз на добу
 Емтрицитабін - 200 мг перорально 1 раз на добу
 Долутегравір - 50 мг перорально 1 раз на добу УМОВА?
 Амоксиклав – 500 мг per os 2 рази на добу
 Ентерожерміна – по 1 флакону 3 рази на добу
 Ангі-септ - розсмоктувати льодяники.
Тема 11
Хворий 30 років скаржиться на рідкі випорожнення протягом 6 тижнів, підвищення температури
тіла до субфебрильних цифр. На першому тижні хвороби діагностували сальмонельоз, проте збудник
не виявлено, лікування було практично неефективним, антибіотикотерапія, що проводилась, ефекту
теж не дала. Хворий відзначає прогресуючу слабкість, пітливість, втрату ваги.
Об’єктивно: астенізований, зниженого живлення. Збільшені усі групи лімфовузлів. В легенях

розсіяні сухі хрипи. Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм рт ст., пульс 92 уд/хв., температура тіла 38
°C. Живіт м‫ۥ‬який, безболісний, печінка збільшена, селезінка не пальпується. Менінгеального
синдрому немає
Діагноз
ВІЛ-інфекція, клінічна стадія 4. Криптоспоридіоз, поширена форма, стан тяжкий.
Обстеження

- Біохімічний аналіз крові (глюкоза, загальний білірубін та його фракції, АЛТ, АСТ, ГГТП, ЛФ,
загальний білок крові та його фракції, сечовина, креатинін, холестерин, СРБ, , електроліти: К+, Na+,
Cl-, КОС: pH, pCO2, pO2)
- Імуноцитометричний метод на визначення абсолютної кількості та відсоткового значення CD-4+,
CD-8+лімфоцитів, CD-4+/CD-8+
- Аналіз крові на HbsAg методом ІФА;
- Аналіз крові на RW методом РЗК;
- ЕКГ
- Рентгенографія органів грудної порожнини в двох проекціях
- УЗД ОЧП
- Контроль температури тіла, ЧД, АТ, діурезу.
- Консультація фтизіатра
Отримання попередньої згоди на специфічне дослідження щодо ВІЛ:
- Мікроскопія випорожнень хворого для виявлення ооцист Cryptosporidium;

- ІФА випорожнень хворого на антигени Cryptosporidium;
- ПЛР випорожнень хворого на ДНК Cryptosporidium;
- Бакпосів мокротиння хворого на поживне середовище Левенштейна-Йєнсена на виявлення
КСБ;
- Виявлення ДНК мікобактерії туберкульозу в мокротинні методом XpertMTB/RIF;
- Бакпосів мокротиння хворого на патогену мікрофлору;
- Імуноцитометричний метод на визначення абсолютної кількості та відсоткового значення
CD-4+, CD-8+лімфоцитів, CD-4+/CD-8+;
- Підтверджуюче дослідження «Westernblot»: Дослідження плазми крові на виділення антитіл
до окремих білків - p17, p24, gp41, gp120 ВІЛ-1 та gp36, gpl05, gpl40 ВІЛ-2;
- ІФА крові хворого на виявлення HBsAg;
- ІФА крові хворого на виявлення total антиHCV;
- ІФА крові на виявлення антитіл класу IgM та IgG до вірусного капсиду (VCA) і антитіл до
вірусного раннього антигену VЕА-комплексу, до ядерного антигену (EBNA), мембранного
антигену (МА) віруса Епштейна-Барра;
- ІФА крові на виявлення антитіл класу IgM та IgG до Цитомегаловіруса;
- ІФА крові на anti-HSV-IgG, HSV-1,2.
- ПЛР крові хворого на виявлення РНК ВІЛ та ДНК провірусу ВІЛ з кількісним визначенням
вірусемії та «вірусного навантаження»;
- ПЛР крові на виявлення ДНК віруса Епштейна-Барра, Цитомегаловіруса
Лікування
- Госпіталізація в інфекційний стаціонар;

- Режим: ліжковий;
- Катетеризація центральної вени;
- Дієта №15;
- Рясне тепле пиття до 2,5 л на добу;
- Розчин Регідрону peros (1 пакетик розчинити в 1л кип'яченої води);
- Трисіль в/в 1000 мл/добу під контролем діурезу;
- Реосорбілакт 200 мл в/в краплинно 40 кр/хв 1 раз/добу;
- Лоперамід peros 2 мг 3 р/добу ;
- Парамоміцин peros 1 г 3 р/добу;
- Азитроміцин 600 мг 1 р на добу п/о 4 тижні
- Комбівір (AZT+3TC 300 мг/150 мг) peros по 1 таблетці 2 р/добу;
- Ефавіренц(EFV) peros 600 мг 1 р/добу натщесерце;
- Еріус peros по 1 таблетці 1 р/д;
- Аскорбінова кислота peros 200 мг 3 р/добу;
- Ентеросгель 30 г 3 рази/день peros за 2 години до та після прийому ліків та їжі, 10 днів;
- Ацетилцистеїн peros 200 мг 3 р/д.
- Вітамін В1- 1 мл 5% в/м 1 раз на добу
- Вітамін С 5% - 5 мл в/в струминно 2 рази на добу
- Ібупрофен 500 мг при температурі більше 38.5 peros
Яна:
Хворий 30 років скаржиться на рідкі випорожнення протягом 6 тижнів, підвищення температури тіла
до субфебрильних цифр. На першому тижні хвороби діагностували сальмонельоз, проте збудник не
виявлено, лікування було практично неефективним, антибіотикотерапія, що проводилась, ефекту теж
не дала. Хворий відзначає прогресуючу слабкість, пітливість, втрату ваги.
Об’єктивно: астенізований, зниженого живлення. Збільшені усі групи лімфовузлів. В легенях
розсіяні сухі хрипи. Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм рт ст., пульс 92 уд/хв., температура тіла 38
°C. Живіт м‫ۥ‬який, безболісний, печінка збільшена, селезінка не пальпується. Менінгеального
синдрому немає
1. Діагноз:ВІЛ-інфекція, клінічна стадія 4. Криптоспоридіоз, поширена форма, гастроентеритний
варіант, стан середньої тяжкості. Пневмоцистна пневмонія?Легеневий туберкульоз?
3. Біохімічне дослідження крові: глюкоза, загальний білок і його фракції, питома вага плазми
крові, сечовина, креатинін, загальний білірубін і його фракції, АлАТ, АсАТ, ЛДГ, ГГТП, ЛФ,
тимолова проба, ліпідограма (загальний холестерин, ЛПНЩ, ЛПВЩ, тригліцериди), СРБ,
КОС (рО2, pCO2,pH, HCO3-, SBE), електроліти (К+, Na+, Cl-)
7. ЕКГ
8. КТ ОГК
9. УЗД ОЧП,нирок
11. Контроль АТ, ЧСС, ЧД, діурезу, сатурації, температури тіла
12. Контроль лабораторних показників: гемотокрит, глюкоза, питома вага плазми крові,
креатинін, сечовина, загальний білірубін і його фракції, електроліти (К+, Na+, Cl-)
13. Бакпосів мокротиння на патогенну мікрофлору з визначенням чутливості до антибіотиків
14. Бронхоскопія з отриманням бронхоальвеолярного лаважу
15. Отримання письмової згоди пацієнта згоди на проведення тестування на ВІЛ
16. Передтестова та післятестова консультація
17. ІФАсироватки крові на виявлення антитіл до ВІЛ та антигену р24
18. Тест Western Blot (імуноблотинг) крові на визначення антитіл до білків ВІЛ (p24, p10, gp120,
gp41)
19. Імуноцитометрія крові на визначення кількості та % CD4-лімфоцитів, CD8+ та їх
співвідношення (CD4+/CD8+)
20. ПЛР крові на визначення РНК ВІЛ (кількісне визначення вірусного навантаження)
21. Мікроскопія індукованогомокротиння, випорожненьна виявлення ооцист Cryptosporidium
22. ІФА індукованого мокротиння, випорожнень на виявлення IgM до антигенів Cryptosporidium
23. ПЛР індукованогомокротиння, випорожнень на виявлення ДНК Cryptosporidium
24. Бактеріоскопія індукованогомокротиння, бронхоальвеолярного лаважуна виявлення цист або
трофозоїтів Pneumocystis carinii
25. ПЛР індукованого мокротиння, бронхоальвеолярного лаважу на виявлення ДНК Pneumocystis
carinii
26. Мікроскопія мокротиння на виявлення КСБ (фарбування за Цілем-Нільсоном)
27. Тест GeneXpert MTB/RIF мокротиння для виявлення ДНК M. tuberculosis
28. ІФАсироватки крові на виявлення HbsAg,анти-HBcor IgG; сумарних анти-HСV;сумарних
анти-HDV
29. ІФАсироватки крові навизначення IgM та IgG до CMV
30. ІФАсироватки крові навизначення IgM та IgGдо ВПГ 1 і 2 типів
31. ІФАсироватки крові навизначення анти-VCA IgG, анти-EBNA IgM та IgG до антигенів вірусу
Епштейна-Барр
1. Госпіталізаціяу інфекційне відділення центру ВІЛ/СНІД
3. Дієта № 4
4. Тепле рясне пиття: перорально невеликими порціями до 2500 мл на добу (1500 мл - чай,
мінеральна вода без газу + 1000 млРегідрон (1 пакетик розчинити в 1000 мл кип’яченої води))
6. Трисіль - 400 мл в/в крапельно1 раз на добу
7. Реосорбілакт - 200 мл в/в крапельно1 раз на добу
8. Лоперамід - 2 мг per os після кожного рідкого випорожнення(до 6таблеток на добу)
9. Парамоміцин - 1000 мг peros 3 рази на день
10. Азитроміцин - 600мг peros 1 раз на добу
11. Бісептол – 480 мг peros4 рази на день (при підтверджені діагнозу пневмоцистна пневмонія)
12. АРТ - після специфічного лікування опортуністичних інфекцій і підтвердження діагнозу ВІЛ:
• Тенофовір дизопроксил фумарат - 300 мг per os 1 раз на добу
• Емтрицитабін - 200 мг per os 1 раз на добу
• Долутегравір - 50 мг per os 1 раз на добу
13. Ентеросгель - по 30,0 г 3 рази на добу за 1,5-2 години до або після прийому їжі та медикаментів
14. Парацетамол – 500 мг per os (при підвищенні температури > 38,5 °С)
15. Амброксол – по 1 таблетці (30 мг) peros 3 рази на день
16. Лоратадин - по 1 таблетці (10 мг) peros 1 раз на добу
17. Аскорбінова кислота – 500мг peros 2рази на добу
Тема 12
аспірину, висока постійного типу лихоманка, наростала сонливість. На 6-ту доба впала в безсвідомий
Малярія, неуточнена, з церебральними ускладненнями, первинна атака, тяжкий стан. Малярійна
кома, 2 стадія. Набута гемолітична анемія.
2. Діагностика
Загальний аналіз крові;
Загальний аналіз сечі;
Біохімічний аналіз крові ( глюкоза , креатинін , сечовина, загальний білок і фракції , АЛТ , АСТ ,
ЛДГ-1/2 , загальний білірубін і фракції );НЕ ВСЕ
Коагулограма;
Аналіз крові на RW(РЗК);
ІФА крові на HbsAg;
Копроцитограма;
Рентгенографія органів грудної порожнини;
УЗД ОЧП;
ЕКГ;
Контроль АТ, ЧД, ЧСС, ЦВТ, діурезу;
ІХГ крові на визначення гістидин-багатого протеїну-2 та паразитарної ЛДГ;
Паразитоскопія (тонка/товста капля) крові на виявлення збудника малярії за Романовським-Гімзою;
ПЛР крові на виявлення ДНК збудника малярії;
ГРУПА КРОВІ+РЕЗУС
Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії
Ліжковий режим
Харчування через назогастральний зонд – дієта №1, пиття 1000 мл на добу через зонд
Артезунат 0,14 г в/в 1 раз на добу
Доксициклін 0,1 г 2 рази на добу в/в струминно.
Дезінтоксикаційна терапія(реосорбілакт 200 мл на добу в/в, Трисіль 400 мл 1 раз на добу в/в, глюкоза
5% 400 мл 1 раз на добу в/в, розчин Рінгера 200 мл 1 раз на добу в/в)
Лазикс 20 мг в/в 1 р на добу
Інфулган 1г в/в краплинно. при t>38,5 0С з інтервалом не менше 4 годин і не більше 4 разів на добу
Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в 1 раз на день
Мальтофер 100 мг через зонд, попередньо подрібнивши до стану порошка 2 рази на добу після
прийому їжі
Яна:
1.Попередній діагноз: Малярія тропічна, первинна атака, церебральна форма, тяжкий стан.
Малярійна кома, стадія сопору. Вторинна гемолітична анемія.
2.План обстеження:
2. ЗАС + жовчні пігменти
4. Біохімічний аналіз крові: глюкоза, загальний білок та його фракції, загальний білірубін та
його фракції, АсАТ, АлАТ, ЛДГ, ГГТП, ЛФ, тимолова проба, сечовина, креатинін,
електроліти (К+, Na+, Cl-), КОС (pH, pCO2, pO2, HCO3-, SBE)
4. Аналіз крові на RW, HbsAg
6. Визначення групи крові та Rh-фактору
8. Аналіз калу на стеркобілін
10. Погодинний контроль ЧД, АТ, ЧСС, ЦВТ, сатурації, температури тіла, діурезу
11. Контроль лабораторних показників: еритроцити, гемоглобін, коагулограма, глюкоза,
загальний білірубін та його фракції, сечовина, креатинін, АсАТ, АлАТ, електроліти (К+, Na+,
Cl-),КОС (pH, pCO2, pO2, HCO3-, SBE)
12. Контроль паразитемії
13. ЕКГ
14. УЗД ОЧП
15. Консультація невролога, офтальмолога (перед проведенням ЛП)
16. Люмбальна пункція з проведенням загального, біохімічного та мікроскопічного дослідження
ліквору
17. Паразитоскопія товстої краплі і тонких мазків крові (забарвлення за Романовським-Гімзою)
для виявлення Plasmodium falciparum та визначення ступеня паразитемії
18. ІХГ крові для виявлення гістидин-багатого протеїну-2 (PfHRP2) та паразитарної ЛДГ
19. ПЛР крові на виявлення ДНК Plasmodium falciparum
3. Встановлення назогастрального зонду
4. Дієта - №1 (харчування ентеральне через назогастральний зонд)
5. Парентеральне харчування (Нутріфлекс) - 1000мл
6. Тепле рясне пиття (через назогастральний зонд до 1500 мл невеликими порціями)
7. Забезпечення центрального венозного доступу, катетеризація сечового міхура
8. Оксигенотерапія теплим зволоженим киснем
9. Розчин Рінгера лактат - 400 мл в/в крапельно 1 раз на добу
10. 0,9 % розчин NaCl - 400 мл в/в крапельно 1 раз на добу
12. Фуросемід - 20 мг (2 мл) в/в струминно 1 раз на добу
13. Хініну гідрохлорид – 1400 мг (20 мг/кг) на 500 мл 5% розчину глюкози 1 раз в/в повільно
крапельно (20 крапель/хв), потім - 700 мг (10 мг/кг) 3 рази на добу (кожні 8 годин)
14. Доксициклін - 200 мг в/в 1 раз на добу
16. Сибазон – 5 мг в/в 1 раз на добу
17. Аскорбінова кислота 5% - 10 мл в/в струминно 1 раз на добу
18. Переливання еритроцитарної маси (при рівні гемоглобіну < 70 г/л)
Тема 13
допомоги. За 10 днів до початку захворювання повернувся із Західного Сибіру, куди їздив у
відпустку на полювання.
Визначаються менінгеальні симптоми, моторне збудження. Має місце вогнищева симптоматика. АТ
Далекосхідний кліщовий енцефаліт, менінгоенцефалітична форма, вкрай тяжкий стан. Набряк –
набухання головного мозку.
Загальний аналіз крові, лейкоцитарна формула + група крові, Rh-фактор
Біохімічний аналіз крові глюкоза, білірубін загальний і фракції, АЛТ, АСТ, ЛФ, ЛДГ, ГГПТ,
загальний білок і фракції, креатинін, сечовина, K+, Na+, Cl-);
Аналіз крові на HbsAg методом ІФА;
Аналіз крові на RW методом РЗК;
Пульсоксиметрія
ЕКГ
Рентгенологічне обстеження ОГП
УЗД органів черевної порожнини та нирок
ПЛР крові на виявлення РНК вірусу кліщового енцефаліту
ІФА крові на виявлення IgM до вірусу кліщового енцефаліту
Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії інфекційної лікарні
Режим суворий ліжковий
Дієта № 1 за Певзнером
Катетеризація центральної вени, сечового міхура
Встановлення назогастрального зонду
Оксигенотерапія: через носові канюлі ( 2 л/хв)
Маніт 15% 400 мл в/в краплинно 1 раз на добу
Фуросемід 1% 2 мл в/в струминно 1 раз на добу
Дексаметазон 10 мг у 20 мл 0,9% розчину NaCl в/в струминно , далі по 4 мг вводити кожні 6
годин.
Гомологічний імуноглобулін титрований проти вірусу кліщового енцефаліту 6 мл в/м 1 раз на
добу
Рибонуклеаза 30 мг в 2 мл 0,5% розчину прокаїну ( після негативної проби на чутливість) 6
разів на добу в/м кожні 4 години;
Діазепам 0,5% 2 мл розведений у 10 мл 0,9% розчину NaCl в\в струминно
При підвищенні температури тіла >38,5 oC - диклофенак 25 мг 3 мл в/м (не більше 75 мг на
добу)
Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струминно впродовж 10-15 хв
Тема 14
Діагноз: Лептоспіроз, жовтянична форма, важкий стан.
Ускладнення: Гостра ниркова недостатність, стадія анурії. Дихальна недостатність 2 ст.
● Загальний аналіз крові+ Ht + лейкоцитарна формула
● Загальний аналіз сечі+ жовчні пігменти;
● Біохімічний аналіз крові (загальний білок крові та його фракції, загальний білірубін
та його фракції, жовчні кислоти, тимолова проба, АлАт, АсАт, ЛФ, ЛДГ, ГГТП, СРБ,
рівень сечовини, креатиніну, глюкози, КОС, Na+, K+, Cl-)
● Копроцитограма
● Коагулограма
● Аналіз крові на RW(РЗК)
● Аналіз крові на HbsAg(ІФА)
● ЕКГ
● ЕхоКГ
● Рентгенологічне дослідження ОГК
● УЗД органів черевної порожнини та нирок
● Пульсоксиметрія
● Контроль АТ, ЧСС, ЧД, ЦВТ, діурезу
● Бак. посів мокротиння на мікрофлору + антибіотикограма;
● Темнопольова мікроскопія крові хворого на виявлення Leptospira interrogans
● РМАЛ крові з живими культурами лептоспір на виявлення специфічних IgM до

лептоспірозного антигену
● ІФА крові хворого на виявлення антитіл ІgM до Leptospira interrogans
● РНГА крові методом парних сироваток в динаміці на виявлення антитіл до антигенів

лептоспіри
● Госпіталізація до інфекційного відділення.
● Режим: ліжковий.
● Дієта №7 за Певзнером.
● Пиття лужної рідини 500 мл
● Встановлення сечового катетера

● Натрій гідрокарбонат 4% 100 мл 1 р/д в/в крапельно (20 крап/хв)
● Розчин Рінгера в/в 400 мл 1 р/д в/в крапельно (20 крап/хв)
● Глюкоза 5% 200 мл 1 р/д в/в крапельно(15 крап/хв)
● Фуросемід 40 мг (10мг/мл) 1 раз на добу в/в струминно впродовж 10-15 хвилин
● Бензилпеніцилін 2 000 000 ОД розчинити у 2 мл стерильної води для ін'єкцій в/м 6

р/доб (після негативної проби на чутливість)
● Дексаметазон -12 мг ( 4 мг/ мл) в /м 3 рази на добу
● Амінокапронова кислота 5 г 100 мл в/в краплинно 40 кр/хв 4 рази/добу
● Контрикал 100 000ОД розвести на 200 мл 0,9% натрію хлориду в/в крапельно 40 кр/хв
● Лактулоза 30 мл (670 /1 мл) 3 рази на добу peros
● Ентеросгель 15 мг 3 рази/добу через 2 год після їжі peros
● Лінекс форте 1 капсула 2 рази на добу peros
● Аскорбінова кислота 5% -10мл в/в струминно протягом 5 хв
Яна:
Попередній діагноз:
Лептоспіроз,жовтянична форма , тяжкий стан.
ІТШ. ГНН, стадія анурії . Двобічна нижньодольова пневмонія. ДН ІІ ст.
 Загальний аналіз крові, гематокрит
 Загальний аналіз сечі + жовчні пігменти
 Біохімічнийаналіз крові: глюкоза, КОС, газовий склад крові,сечовина,
креатинін,ШКФ, заг білок та фракції,АЛТ, АСТ, ГГТП,білірубін +фракції,КФК,
ЛДГ електроліти (К+, Na+, Cl-).
 Аналіз крові на RW(РЗК)

 Аналіз крові на HbsAg(ІФА)
 ЕКГ
 ЕхоКГ
 Група крові, резус фактор
 Копроцитограма
 УЗД ОЧП + нирки
 КонтрольЧД, АТ, ЧСС, теператури, погодинний діурез, газів крові, електролітів,
сатурації.
 Темнопільна мікроскопія - дослідження крові та сечі на виявлення лептоспір
 РЗК, РМАЛ – виявлення в крові специфічних IgM до лептоспірозного антигену;
методом парних сироваток, взяти повторно через 8 діб
 ІФА - виявлення в крові антигенів лептоспір та специфічних антитіл
 ПЛР – виявлення в крові ДНК лептоспір
План ліквання:
 Госпіталізація до ВАІТ
 Режим – ліжковий
 Дієта № 7
 Пиття до 500мл
 катетеризація периферичної вени, сечового міхура, погодинний контроль діурезу
 Оксигенотерапія зволоженим киснем за допомогою носових канюль
 Гетерологічний протилептоспірозний імуноглобулін 0,1 мл підшкірно, через 30 хв 0,7 мл
розведеного 1:10 п/ш, потім через 30 хв 10 мл в/м не розведеного
 Бензилпеніцилін 2 млн ОД 6 р/добу в/м (перед введення виконати алергопробу)
 Р-н рінгера 200 мл в/в крап. 1 р/ добу
 Глюкоза 5% 200 мл в/в крап. 1 р/добу

 Фуросемід 2 мл 3р/д в/в
 Контрикал 100 000 ОД 1 р/ добу в/в крап на 200 мл фіз. розчину
 Преднізолон 40 мг на 20 мл NaCl 0,9%, в/в стр. повільно 2 р/добу.
 Контролок 40 мг в/в стр, 1р/добу
 парацетамол 1000 мг на один прийом перорально, при підвищенні температури >38,5, не
більше 3 гр на добу.
 лінекс – по 2 капсулі 3 р/добу, п/о
 Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в стр
 Ентеросгель 15 г 3 р/добу, п/о за 2 години до прийому інших препаратів
 Дуфалак - 20-30 мл 2-3 р/д, п/о
Тема 16
Хворий К., 52 років, лікар-ветеринар, госпіталізований в інфекційне відділення в перший день
хвороби із скаргами на підвищення температури тіла до 40°С, озноб, головний біль, ріжучий біль у
грудях при глибокому диханні, задишку, кашель із виділенням великої кількості пінистого
мокротиння. В день захворювання повернувся з Індії.
мокротиння. Тони серця різко приглушені. В легенях дихання ослаблене, багаточисельні вологі
селезінка без особливостей. Менінгеальні знаки відсутні. У крові: L-20*109/л, Hb-98 г/л, ШОЕ - 40
мм/год.
Чума. Первинно-легенева форма. Тяжкий перебіг.
Ускладнення: Інфекційно-токсичний шок 3 ст. Гостра дихальна недостатність 3 ст. Геморагічний
набряк легень.
Біохімічний аналіз крові (глюкоза, білірубін загальний і фракції, АЛТ, АСТ, ЛДГ, загальний
білок і фракції, КФК, креатинін, сечовина, КОС: pH, pCO2, pO2, HCO3-, прокальцитонін,
СРБ)
Група крові, резус-фактор
Аналіз крові на HbsAg методом ІФА;
Аналіз крові на RW методом РЗК;
ЕКГ
Рентгенологічне обстеження ОГП у двох проекціях
Бакпосів мокротиння на мікрофлору + Yersinia pestis + Mycobacterium tuberculosis +
антибіотикограма
РІФ з мокротинням на виявлення Yersinia pestis;
ІФА крові для виявлення IgM до Yersinia pestis
ПЛР крові для виявлення ДНК Yersinia pestis
Контроль ЧСС,АТ, ЦВТ, частоти дихання, сатурації, діурезу, температури тіла, оцінка ШКГ
Госпіталізація у мельцеровський бокс інфекційного відділення
Суворий ліжкой режим.
Встановлення назогастрального зонду.
Дієта № 15 у подрібненому вигляді через зонд (парентеральне харчування (глюкоза
4г/кг/добу(280г); ліпіди 0.9г/кг/добу(63г); амінокислоти 1.2г/кг/добу(84г))
Пиття 2500 мл лужної рідини на добу
Оксигенотерапія (5л\хв зволоженого кисню).
Катетеризація периферичної вени і сечового міхура
Стрептоміцин 1,0 у 4 мл розчину NaCl 0,9% 2 рази на добу кожні 12 годин в/м (після
негативної проби на чутливість)
Ацесіль 400 мл 1 рази на добу в/в краплинно (50 крап/хв)
Розчин Рінгера 400 мл 1 рази на добу в/в краплинно (50 крап/хв)
Реополіглюкін 400 мл 1 рази на добу в/в краплинно (50 крап/хв)
Розчин декстрози 5% 400 мл 1 рази на добу в/в крапельно (40 крап/хв)
Фуросемід 40 мг 2 рази на добу в/в струминно
Преднізолон 70 мг на 10 мл розчину NaCl 0,9% 1 рази на добу в/в струминно
Амінокапронова кислота 5% 100мл в/в крапельно протягом 30хв
Аскорбінова кислота 1 мл 5% розчину в/в 3 рази на добу
Плазмаферез.
Яна:
Чума, легенева форма, тяжкий стан. Геморагічний набряк легень. ГДН ІІІ ст. ІТШ ІІІ ст. Анемія І
ступеня.
3. Біохімічне дослідження крові: глюкоза, загальний білок і його фракції, сечовина, креатинін,
загальний білірубін і його фракції, АлАТ, АсАТ, ЛДГ, КФК, тропоніни Т і І, електроліти (К+, Na+,
Сl-), КОС (рО2, pCO2,pH, HCO3-, SBE), прокальцитонін, СРБ
6. Аналіз калу на приховану кров (реакція Грегерсена)
7. Визначення групи крові та Rh-фактору
8. Аналіз крові на RW, HBsAg
11. ЕКГ
13. УЗД ОЧП
14. Контроль АТ, ЧД, ЧСС, ЦВТ, сатурації, температури тіла, діурезу
15. Контроль лабораторних показників: коагулограма, загальний білок і його фракції, глюкоза,
АлАт, АсАт, ЛФ, ЛДГ, креатинін, сечовина, загальний білірубін і його фракції, електроліти (К+,
Na+, Сl-), КОС (рО2, pCO2,pH, HCO3-, SBE)
16. Мікроскопія і бакпосів мокротиння, мазка з ротоглотки на патогенну мікрофлору
17. Бактеріоскопія та бакпосів мокротиння, мазка з ротоглотки, кровідля виявлення Y.pestis
18. РІФ мокротиння,мазка з ротоглотки, крові на виявлення антигенівY.pestis
19. РПГА крові з чумним діагностикумом в динаміцідля виявлення титру антитіл до Y.pestis
20. ІФА сироватки крові на виявлення IgM до Y.pestis
21. ПЛР крові, мокротиння, мазка з ротоглоткина виявлення ДНК Y.pestis
Лікування:
1. Госпіталізація у відділення інфекційної реанімації в індивідуальний бокс з обмеженим
доступом персоналу
2. Режим – суворий ліжковий
4. Встановлення назогастрального зонду
5. Дієта №1 ((харчування ентеральне через назогастральний зонд)
6. Парентеральне харчування (Нутріфлекс) - 1000мл
7. Тепле рясне пиття (через назогастральний зонд до 1500 мл невеликими порціями)
8. Інтубація трахеї та ШВЛ
9. Стрептоміцин - 1,0 г в/в струминно кожні 12 год
10. Трисіль – 400 мл в/в крапельно 1 раз на день
11. Реосорбілакт – 200 мл в/в крапельно 1 раз на день
12. Бікарбонат натрію – 400 мл в/в крапельно 1 раз на день (під контролем показників КОС)
13. Фуросемід - 20 мг (2 мл) в/в струминно 2 рази на добу
14. Преднізолон - 70 мг в/в 2 рази на добу
15. Дексаметазон - 8 мг в/в 3 рази на добу
16. Омепразол- 40 мг в/в 1 раз на день
17. Контрикал - 100 000ОДна 200 мл 0,9% розчину NaCl в/в 1 раз на добу
18. Норадреналін 0,2% - 1 мл на 200 мл 5% розчину глюкози в/в крапельно до стабілізації АТ
(90/60)
Далі допамін – 140 мг на 50 мл 0,9% розчину NaClв/в краплинно
19. Клексан - 4000 анти-Ха MO (40 мг) п/ш 2 рази на добу
21. Лазолван - 2 мл (15 мг) в/в 2 рази на день
22. СЗП
Тема 17
Задача
Чоловік 38 років, що 12 днів назад повернувся з Судану. День хвороби 4-й. Захворів гостро з підйому
температури тіла до 39*С, вираженого головного болю, ломоти у всьому тілі. Виражені м’язові болі.
На 2-й день появилась багаторазова рвота, часті рідкі випорожнення з домішками алої крові.
Відмічалась носова кровотеча. Біль горлі, ознаки фарингіту. На шкірі множинні геморагії, гематоми.
Пальпація живота різко болюча. Печінка збільшена. Пульс прискорений, слабкого наповнення. АТ
знижений. Випорожнення набули чорного кольору.
Геморагічна гарячка.Тяжкий перебіг. Геморагічний шок Іст.. Шлунково-кишкова кровотеча. ДВЗ-
синдром.
- загальний аналіз крові+ група крові+Rh-фактор
- біохімічний аналіз крові(глюкоза крові, загальний білок + фракції,креатинін,сечовина,АЛТ,
АСТ,ЛФ,загальний білірубін+фракції,загальний холестерин, КОС, С-реактивний білок, Na, K, Cl)
- аналіз крові на RW(метод виконання РЗК)
- аналіз крові на HbsAg(метод виконання ІФА)
- ЕКГ
- Рентгенографія органів грудної порожнини в прямій і боковій проекціях
- Аналіз крові на IgM до вірусу Ебола(метод виконання РНІФ)
- Аналіз крові на виявлення РНК вірусу Ебола(метод виконання ПЛР)
- госпіталізація в реанімацію інфекційного відділення (мельцерівський бокс)
- ліжковий режим
- дієта №4 за Певзнером
- катетеризація центральної вени
- Трисіль 400 мл 2 рази на добу в/в краплинно
- Розчин Рінгера 400 мл 2 рази на добу в/в краплинно
- Реосорбілакт 200 мл 2 рази на добу в/в краплинно
- 5% розчин глюкози 200 мл 2 рази на добу в/в краплинно
- Осетрон 2.0 + 10 мл 0.9%NaCl 1 раз на добу в/в струминно
- Гемотран 50 мг + 200мл 0.9%NaCl 1 раз на добу в/в краплинно
- Фуросемід1% 1.0 1 раз на добу в/в струминно
- Аскорбінова кислота 5% 20 мл 1 раз на добу в/в струминно
- Омепразол 20 мг(1 капсула) перед кожним прийомом їжі peros
- полоскання ротової порожнини розчином Фурациліну 4-5 разів на день
Яна:
1.Попередній діагноз:
Геморагічна гарячка Ебола, тяжкий стан. Геморагічний синдром: шлунково-кишкова кровотеча.
22.ЗАК, гематокрит
23.Загальний аналіз сечі
24.Біохімічний аналіз крові: глюкоза, загальний білок і його фракції, питома вага плазми крові,
сечовина, креатинін, загальний білірубін і його фракції, АлАТ, АсАТ, ЛДГ, ЛФ,КФК, амілаза,
електроліти (К+, Na+, Сl-), прокальцитонін, СРБ
25.Коагулограма
26.Копроцитограма
27.Аналіз калу на приховану кров (реакція Грегерсена)
28.Визначення групи крові та Rh-фактору
29.Аналіз крові на RW, HBsAg
30.Аналіз крові на ВІЛ (за письмової згоди пацієнта)
32. ЕКГ
33. Рентгенографія ОГК, ОЧП
34. УЗД ОЧП, нирок
35. ЕФГДС
36. Колоноскопія
37. Контроль АТ, ЧД, ЧСС, ЦВТ, сатурації, температури тіла,погодинний діурез
38. Контроль втрат рідини: випорожнень, блювотних мас
39. Контроль лабораторних показників: еритроцити, гемоглобін, тромбоцити, гематокрит,
коагулограма, питома вага плазми крові, загальний білок і його фракції, глюкоза, АлАт, АсАт,
ЛФ, ЛДГ, креатинін, сечовина, загальний білірубін і його фракції, електроліти (К+, Na+, Сl-)
40. РНІФ сироватки крові на виявлення антитіл до антигенів вірусу Ебола в динаміці
41. ІФА сироватки крові на виявлення IgM, IgGдо вірусу Ебола
42. ПЛР крові на виявлення РНК вірусу Ебола
43. Консультація хірурга
3.План лікування:
23. Госпіталізація у відділення інфекційної реанімації в індивідуальний бокс з негативним тиском
та індивідуальною витяжною вентиляцією; робота персоналу в захисних костюмах
26. Дієта – голод на 1 добу, далі - дієта № 1 (рідка їжа)
27. Тепле пиття (до 1500 мл невеликими порціями: вода без газу, Регідрон (1 пакетик розчинити в
1000мл кип’яченої води))
28. Парентеральне харчування (Нутріфлекс) – 1000мл
29. Інсуфляціятеплого зволоженого кисню через маску
30. Етамзилат натрію 12,5% - 2 мл в/в 3 рази на добу
31. Амінокапронова кислота - 100 мл в/в крапельно кожні 6 годин
32. Контрикал - 100 000 ОД на 200 мл 0,9% розчину NaCl в/в 1 раз на добу
33. Трисіль – 400 мл в/в крапельно 1 раз на день
34. 5% розчин глюкози - 400 мл в/в крапельно 1 раз на день
35. 0,9% розчин NaCl - 200 мл в/в крапельно 1 раз на добу
37. Омепразол- 40 мг в/в 1 раз на день
40. Метоклопрамід – 2 мл (10 мг) в/в струминно 3 рази на добу
41. Септифрил – по 1 таблетці peros4 рази на добу після їжі
42. СЗП – 250 мл в/в крапельно 1 рази на добу
Ситуаційна задача №1
Хворий 21 року, студент, захворів вранці, відчувши озноб, підвищилася
температура до 39,0°С, з’явилися загальна слабкість, головний біль, помірний біль у горлі під час
ковтання, ломота у м’язах та суглобах, нудота, повторне блювання. Тричі протягом дня був
кашоподібні випорожнення без патологічних домішок. Ввечері приєднався біль у правій половині
живота. Наступного дня біль у животі посилився, локалізувався у правій здухвинній ділянці,
зберігалася висока температура тіла. З діагнозом «гострий апендицит» направлений до стаціонару, де
у той же вечір
прооперований: виявлено незмінений апендикс і збільшені мезентеріальні лімфатичні вузли. З
підозрою на черевний тиф хворий переведений в інфекційний стаціонар. Об’єктивно: гіперемія
ротоглотки, незначна іктеричність склер. Печінка +2 см, чутлива під час пальпації. З боку серця – без
змін. У загальному аналізі крові – помірний лейкоцитоз, нейтрофільоз, зсув лейкоцитарної формули
вліво, помірна еозинофілія, помірно прискорена ШОЕ.
1. Кишковий єрсеніоз, гастроінтестинальна форма, середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
Аналіз крові на RW
Аналіз крові на HbsAg
Аналіз калу на яйця гельмінтів
Біохімія крові (креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ, глюкоза, загальний білок і його
фракції, білурубін(прямий і непрямий))
ЕКГ
УЗД ОЧП
Бак-посів калу на збудника кишкового єрсиніозу
Аналіз крові на РНГА з псевдотуберкульозним Ag в динаміці

Постільний режим
Дієта 5
Ципрофлоксацин 0,5 2 раза в день, per os

Лоратадин 0,1 1 раз в день, per os
Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу в/в крапильно+тепле рясне пиття до 2л на

добу
Ентеросгель по 1ст. ложці 2 рази на добу, per os
Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os
Парацетамол 0,5 (при підвищенні Т більше 38), per os
Перев’язка післяопераційної рани
Кетанов 10мг в/м (при вираженому болю в післяопераційному рубці)
Хворий 32 років захворів гостро з появи гарячки, незначного головного болю, загальної слабкості. На
2 добу з’явилися рідкі випорожнення до 3 р/добу, біль у суглобах, на 3 добу хворий помітив
висипання на тілі. Госпіталізований на 4 добу захворювання. З’ясовано, що за 10 днів до
захворювання був у відрядженні, часто вживав у їжу салат зі свіжої капусти та моркви. Об’єктивно:
температура тіла 39,1°С. На шкірі обличчя, шиї, дистальних відділів кінцівок дрібний точковий
висип, що має вигляд «капюшона», «рукавиць» та «шкарпеток». Губи вишневого відтінку. Язик
обкладений білим нашаруванням, його кінчик має вигляд «малини». Живіт чутливий під час
пальпації у правій здухвинній ділянці, там же - укорочення перкуторного звуку. Печінка та селезінка
помірно збільшені. Над легенями дихання везикулярне. Пульс – 88 уд/хв., ритмічний. АТ –
120/80 мм рт.ст. Суглоби візуально не змінені.
1.Гострий псевдотуберкульоз, генералізована форма, середньої тяжкості
2.Діагностика:

фракції, білурубін(прямий і непрямий), ревмопроби)
ЕКГ
УЗД ОЧП
Кров на гемокультуру
Копроуринокультура
Дієта 5

добу
Хворого робітника молочної ферми 45 років госпіталізовано до інфекційного стаціонару на 14 день
захворювання із скаргами на гарячку, озноб, підвищену пітливість. Захворів гостро з підвищення
температури тіла до 38,0°С, незначного погіршення загального стану. Продовжував працювати
протягом 5 діб. Надалі температура підвищилась до 38,5-39,0°С, з’явився помірний біль у суглобах,
пітливість, наросла загальна слабкість.
Об’єктивно: активний, не відчуває інтоксикації. T- 38,5°С. Суглоби не
деформовані, помірний біль під час рухів. Печінка збільшена до 3 см, пальпується нижній край
селезінки. Пульс – 80 уд/хв, ритмічний, АТ – 140/80 мм рт.ст. Тони серця трохи приглушені.
1.Гострий бруцельоз, середній ступінь тяжкості
Біохімія крові (креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ, ЛФ, тимолова проба, глюкоза,
загальний білок і його фракції, білурубін(прямий і непрямий), ревмопроби)
ЕКГ
УЗД ОЧП
Специфічна діагностика
Реакції Райта, Хаддлсона(реакція аглютинації) з бруцельозним діагностикумом

в динаміці
Аналіз крові на ІФА Ig M до збудника бруцельозу в динаміці
Аналіз крові на ПЛР ДНК бруцел

Бак посів крові на збудника бруцельозу
Стернальна пункція з бактеріальним дослідженням кісткового мозку на

бруцели
ліжковий режим
дієта стіл № 5
Доксициклін 0,1 1 раз на добу per os
Рифампіцин 0,3г х3 рази на добу протягом per os
рясне пиття (до 3000 мл на добу)
Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os
Аскорутин (по 1 т х 3 рази на добу, per os)
Ситуаційна задача №4 У студента, що відвідував хворого товариша, на 2 добу після цього з’явився
озноб, сильний головний біль у лобній ділянці, ломота в тілі, підвищилася температура тіла до
39,0°C. До кінця першої доби з’явилися закладеність носа, сухий надсадний кашель з відчуттям
дряпання за грудниною.Об’єктивно: обличчя гіперемійоване та дещо набрякле. Ін’єкція судин склер
та кон’юнктив, утруднене носове дихання. Ротоглотка гіперемійована, зернистість задньої стінки
глотки. У легенях жорстке дихання та одиничні сухі розсіяні хрипи. Пульс 96 уд/хв., ритмічний. АТ –
110/75 мм рт.ст. Тони серця приглушені.
Менінгеальних знаків не виявлено.
1.Грип, типова форма, середній ступінь тяжкості

ЕКГ
Аналіз мазка з носоглотки на РНІФ вірусу грипу
Аналіз крові на РНГА з грипозним AG в динаміці

Дієта 15
Озельтамавір 0,075 2 рази на добу, per os

Тепле рясне пиття до 3,5 л на добу
Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу, per os

Полоскання рото глотки розчином хлорофіліпту 3 рази в день
Назоферон 2 вприскування в кожну ніздрю 2 рази на день
Робітницю птахофабрики 37 років госпіталізовано на 5 день хвороби. Захворілагостро з підвищення
температури тіла до 39,0°С, головного болю, сухого кашлю, загальної слабкості, погіршення сну.
Об’єктивно: температура тіла 38,5°С. Гіперемія слизової оболонки м’якого
піднебіння, дужок. Незначна задишка. Над легенями жорстке дихання. Пульс 86
уд/хв., ритмічний. АТ - 120/80 мм. рт. ст. Незначна ригідність м’язів потилиці, слабо
позитивний симптом Керніга.
1.Орнітоз, типова форма, середній ступінь тяжкості, дихальна недостатність 1
ступеня
Аналіз крові на Hbs Ag
Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,

лужна фосфатаза, АСТ, АЛТ, КОС)
Газовий склад крові
Спірографія
Рентгенографія ОГП
УЗД ОЧП
Бак-посів харкотиння
Аналіз харкотиння на МБТ

Аналіз крові на РЗК з орнітозним діагностикумом в динаміці
Аналіз крові на ІФА Ig збудника орнітозу

Дієта 5
Азитроміцин 0,5 1 раз в день, per os
Ібупрофен 0,5 3 рази на добу, per os
Інгаляції кисню
Хворого 45 років госпіталізовано на 4 день хвороби. Захворювання почалосягостро з підвищення
температури тіла до 39,0° С, ознобу, головного болю, пітливості, болю у м’язах та лівій пахвовій
ділянці. З епідеміологічного анамнезу встановлено, щоза тиждень до захворювання полював на
зайців в Одеській області, знімав шкіру з убитого зайця.
Об’єктивно: Т - 39,5°С. На шкірі тулуба симетричні, еритематозно - петехіальні висипання. На
великому пальці лівої руки виразка діаметром 0,5 см із щільним дном, шкіра навколо неї набрякла,
гіперемійована. На лівому передпліччі лімфангоїт. У лівій пахвовій області збільшений до величини
курячого яйця лімфатичний вузол, малочутливий. Тони серця приглушені. Пульс частий, відповідає
рівню температури тіла. АТ – 130/80 мм рт.ст. В загальному аналізі крові - нормоцитоз, прискорена
ШОЕ.
1. Діагноз: Туляремія, виразково-бубонна форма (ульцерогландулярна),
середній ступінь тяжкості
Біохімічне дослідження крові (глюкоза,креатинін, сечовина, КОС)
Коагулограма
ЕКГ
Огляд хірурга
Бак посів (кров, пунктат бубону, виділення з виразки) на виявлення збудника

туляремії
Біологічна проба на лабораторних тваринах (пунктат бубону)
Аналіз крові на ІФА IgM з використанням туляремійного діагностикуму в

динаміці
Шкірно-алкргійна проба з тулярином

Режим постільний
Дієта №15
Стрептоміцин 1г 1раз в день в/м

Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно
Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно
Лоратадін 0,01 1р/д пер ос
Аскорутін 0,5 1раз на добу
Вскриття бубону, аспірація гною, промивання антисептиком, первязка
Хвора 35 років поступила на 7 добу хвороби з діагнозом «грип». Скаржиться на кашель, осиплість
голосу, нежить, підвищення температури тіла. Захворювання почалося поступово, з’явився
гавкаючий кашель, нежить. Продовжувала працювати, температуру не вимірювала.
Об’єктивно: температура 37,2°С, в ротоглотці – легка гіперемія дужок. Голос осиплий. Носове
дихання утруднене. В легенях – дихання з жорстким відтінком. З боку серцевої діяльності без змін.
Печінка і селезінка не збільшені.
1. Парагрип, типова форма, середній ступінь ступінь тяжкості

ЕКГ
Аналіз мазка з носоглотки на РНІФ вірусу парагрипу
Аналіз крові на РНГА з парагрипозним AG в динаміці

Дієта 15
Тепле рясне пиття до 3500мл на добу

Хвора 16 років поступила в інфекційне відділення через 20 год від початку
хвороби. Захворювання почалося гостро, з ознобу та підвищення температури тіла до 40,0° С,
блювання, сильної ломоти у тілі, головного болю. Об’єктивно: температура тіла 36,1°С, свідомість
порушена. На ін’єкції реагує слабко. Риси обличчя загострені, шкіра вкрита липким холодним потом.
На тулубі та кінцівках геморагічний висип з ціанотичним відтінком неправильної форми та різного
ступею забарвлення. Тотальний ціаноз. Тахіпное. Тони серця глухі, пульс ниткоподібний, 148 уд/хв.
АТ – 50/0 мм рт.ст. Менінгеальні знаки відсутні.
1. Менінгококова інфекція, менінгококцемія, вкрай тяжкий перебіг, пізній
ІТШ 2 ступеня, ГДН 2 ступеня, ДВЗ-синдром
ЗАК, ЗАС…

електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)
Група крові і резус фактор
ЕКГ
Консультація офтальмолога
Консультація невропатолога
Бактеріоскопія крові на менінгокок (мазок+товста крапля)
Бак-посів крові на менінгокок
Бак-посів мазка з носоглотки на менінгокок
Аналіз крові на РНГА з менінгококовим Ag в динаміці

Дієта 15
Катетеризація підключичної вени, сечового міхура, назогастральний зонд, ШВЛ
При збудженні – аміназин 2,5% 2,0 в/м

Левоміцетин 1,0 4 рази на добу в/в ст
Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в

Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в кр
Преднізолон 60мг 2 рази на добу в/в струминно
Поліглюкін 500 мл 1 раз на добу в/в краплинно
Контрикал 100 000 ОД 2 разу на добу в/в крапинко
Фуросемід 2,0 1 раз на добу в/в стр
Гепарин 5 000 ОД 4 рази на добу в/в ст
Адреналін 0,1% 1,0 в/в струминно
Хворого 24 років доставлено в клініку бригадою швидкої медичної допомоги на 2 добу
захворювання. Захворювання почалося з ознобу, підвищення температури тіла до 40,0°С, значного
головного болю, тричі було блювання. За 3-4 доби до цього скаржився на помірну загальну слабкість,
дряпання у горлі, нежить. Продовжував працювати.
Об’єктивно: температура тіла – 40,5°C, мовне та рухове збудження. Свідомість відсутня, судоми
нижніх кінцівок. Обличчя гіперемійоване, ін’єкція склер. Гіперестезія шкіри. Пульс 110 уд/хв,
ритмічний, АТ 150/90 мм рт.ст. Тони серця звучні, над легенями дихання везикулярне. Живіт м’який,
печінка та селезінка не збільшені. Помірна гіперемія задньої стінки глотки, там же гнійна доріжка.
Позитивна ригидність потиличних м’язів.
1. Менінгококова інфекція, комбінована форма (назофарингіт + менінгіт),
важкий ступінь тяжкості, набряк мозку
Загальний аналіз крові з гематокритом

ЕКГ
Консультація ЛОР
Люмбальна пунція, загальний і біохімічний аналіз ліквору

Бактеріоскопія ліквору на менінгокок
Бак-посів ліквору на менінгокок

Дієта №15
Бензилпеніцилін 6 млн ОД 4 рази на добу ( після проби на чутливість)


Чоловік, 40 років, хворіє протягом 2 років, своє захворювання пов’язує з
перебуванням в Індії. Скаржиться на майже постійні болі в животі, часті рідкі випорожнення з
домішками крові. Захворювання почалося поступово з непостійного олю у животі, періодичного
проносу, у подальшому у випорожненнях почали з’являтися домішки крові. Лікування
антибактерійними засобами стійкого ефекту не дало.
Об’єктивно: температура тіла 37,0°С. Шкіра бліда. Язик вологий, обкладений білим нашаруванням. У
легенях дихання везикулярне. Пульс – 80 уд/хв., АТ 110/75 мм рт.ст. Тони серця звучні. Живіт
м’який, помірно болісний за ходом товстого кишечника. Печінка та селезінка не збільшені. Під час
ректороманоскопії виявлені глибокі виразки з підритими краями та сальним дном, слизова за межами
виразок – без змін. У просвіті кишечнику багато склоподібного слизу.
1. Хронічний амебіаз, кишкова форма, стадія загострення, середній ступінь
тяжкості
Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції)
ЕКГ
Паразитоскопія калу на на амебіаз
Дієта 4
Метронідазол 0,5 3 рази на добу, per os
Індометацин 0,5 3 рази на добу, per os
Лоратадин 0,1 1 раз на добу, per os
Аевіт 1 капсула 3 рази на добу, per os

Хворий 20 років поступив до інфекційного відділення зі скаргами на біль внизуживота, часті рідкі
випорожнення спочатку калового характеру, потім мізерні, зіслизом і кров’ю у вигляді «ректального
плювка». Температура тіла 39,5°С, язик сухий, обкладений білим нашаруванням. Живіт м’який,
болючий в ділянці сигмоподібної кишки, остання спазмована. Зі сторони інших органів та систем –
без змін.
1. Шигельоз, колітний варіант, середній ступінь тяжкості
ЗАК, ЗАК

ЕКГ
Ректорманоскопія
Бак-посів калу на збудник шигельозу
Аналіз крові на РНГА з шигельозним Ag в динаміці

Постільний режи
Дієта 4
Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу, per os
Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/в краплинно+Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу

в/в краплинно
Хворий 42 років доставлений у відділення на 2 день хвороби зі скаргами на
головний біль, розлитий біль у животі, нудоту, безперервне блювання, судоми м’язів нижніх кінцівок,
часті рідкі смердючі випорожнення, головний біль. Захворів через 18 год після вживання у їжу сирих
курячих яєць. Об’єктивно: температура тіла 36,2°С. У свідомості, риси обличчя загострені,
акроціаноз. Тургор шкіри знижений. Голос осиплий. Язик сухий, живіт здутий, під часпальпації
болісний переважно в епігастральній ділянці, навколо пупка та вілеоцекальному кутку, сигмоподібна
кишка не спазмована. Печінка виступає на 2 см нижче краю реберної дуги. Селезінка не пальпується.
Тони серця глухі, пульс ниткоподібний, частий, 120 уд/хв. АТ – 40/20 мм рт.ст. ЧД 36/хв., дихання
поверхневе. Судоми м’язів нижніх кінцівок. Діурез 400 мл.
1. Сальмонельозний ентерит, тяжкий ступінь важкості, дегідратаційний шок 2
ступеня

ЕКГ
Бак-посів калу/блювотних мас на збудник сальмонельозу
Аналіз крові на РНГА з сальмонельоз ним Ag в динаміці

Дієта 4
Промивання шлунку та кишечника розчином гідрокарбонату Na до чистих

промивних вод
Спочатку Трисіль 2000 мл в/в зі швидкістю 120мл/хв., далі 2000 мл в/в зі

швидкістю 80мл/хв., наступні Трисіль 2000 мл в/в зі швидкістю 50мл/хв.
Аскорбінова кислота 5% 10мл, в/в струминно

Хворий 35 років поступив на 7 добу захворювання зі скаргами на сильний біль у м’язах, високу
температуру тіла, головний біль, жовтяницю. Захворювання почалося гостро з остуди, підйому
температури тіла до 40,0°C, сильного болю у м’язах. У подальшому – гарячка постійного типу,
головний біль, нудота, позиви на блювання, кров’яниста сеча, на 5 добу – жовтяниця. За 2 тижні до
захворювання перебував у селі, купався в озері.
Об’єктивно: у свідомості., не дає доторкнутися до м’язів, кричить від болю.
Температура тіла 37,4°С. Інтенсивна жовтяниця з геморагіями. Язик сухий,
обкладений коричневим нашаруванням. Виражений склерит та кон’юнктивіт. Пульс – 100 уд/хв., АТ
– 80/50 мм рт.ст. Тони серця приглушені. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 3 см. В
загальному аналізі крові – лейкоцитів 30,0х109/л, ШОЕ – 50
мм/год. Олігурія.
1. Діагноз: Лептоспіроз, жовтянична форма, тяжкий перебіг. ГНН ІІ,
(олігурична стадія). ДВЗ-синдром
Біохімія крові (сечовина, креатинін, азот, глюкоза, загальний білок і його

фракції, електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС, білірубін та фракції,
АСТ, АЛТ, КФК, ЛДГ)
Аналіз сечі за Зимницьким
ЕКГ, ЕхоКГ
УЗД ОЧП
Аналіз крові на РМАЛ з жививми культурами лептоспір
Дієта №7 з обмеженням білка та солі
Бензилпеніцилін 2млн 6 р/д в/в

Трисіль 1000мл 2 рази на в/в кр
Глюкоза 5% 400мл 2рази на добу в/в кр + Допамін 1 ампула (20 мг)
Реополіглюкін 200мл 2 рази на добу в/в кр
Етамзилат 12,5 % 8 мл в/в стр
Контрикал 100тис. 1 раз в день вв краплинно
Фуросемід 2,0 3 рази на добу в/в стр

Хворий 23 років, працівник забійного цеха м’ясокомбінату, поступив на 6 день хвороби зі скаргами
на виражений головний біль, біль у м’язах, особливо ніг, блювання. Захворювання почалося гостро:
температура тіла підвищилася до 40,0°С й утримувалася на цьому рівні всі дні, турбував біль в
м’язах, головний біль, що поступово посилювався. З 3 дня хвороби - щоденно носові кровотечі. Через
м’язовий біль не зміг ходити.
Об’єктивно: лежить непорушно, стогне. Незначна жовтяниця, висипка відсутня. На склерах - зливні
геморагії, в ротоглотці - без змін. Помірна ригідність потиличних м’язів, позитивний симптом
Керніга. Гепатолієнальний синдром. Т тіла 39,6°С, пульс 104 уд/хв., поодинокі екстрасистоли. Тони
серця приглушені. АТ – 130/80 мм рт.ст. За
добу у відділенні хворий виділив 300 мл сечі, яка мала вигляд «м’ясних помиїв».
4. Діагноз: Лептоспіроз, жовтянична форма, тяжкий перебіг. ГНН ІІ
(олігоурична стадія). Лептоспірозний менінгіт (?).Геморагічний синдром
5. Діагностика: додати люмбальна пункція з дослідженням ліквору в темному полі,
згальним і біохімічним дослідженням

Хвора 45 років госпіталізована у стаціонар на 2 добу захворювання зі скаргами на слабкість,
нечіткість зору, двоїння в очах, сухість у роті, закреп. За 2 дні до хвороби їла копчену свинину
домашнього приготування.
Об’єктивно: бліда, свідомість ясна. Температура тіла 36,8°С, пульс – 68 уд/хв., АТ – 130/80 мм рт.ст.
Живіт здутий, метеоризм. Зіниці розширені, на світло реагують погано; птоз, конвергенція порушена.
Сухожилкові рефлекси жваві, симетричні. Чутливість не порушена. Менінгеальних симптомів немає.
1. Харчовий ботулізм, середній ступінь тяжкості

ЕКГ
Аналіз крові на РН з ботулотоксином
Бак-посів промивних вод шлунка/залишків їжі/кишечника на збудник ботулізму

Дієта 15

ПБС 25000 МО в/м 1 раз на день (після проби на чутливість)
Очисна клізма через день

Хворий 55 років поступив у клініку в 1-й день захворювання зі скаргами на
утруднення під час дихання та ковтання, значну загальну слабкість, двоїння в очах, погіршення зору.
Захворювання почалось через 8 годин після вживання в’яленої риби з помірного болю в епігастрії,
короткочасного блювання. Об’єктивно: дихання утруднене, шкіра обличчя бліда з ціанозом. Зіниці
широкі, на світло не реагують, птоз. Порушений глотковий рефлекс, є парез м’якого піднебіння.
Виразна слабкість кінцівок. Язик сухий, живіт здутий. АТ - 120/70 мм. рт.
ст., пульс - 86 уд/хв., ЧД 36 за хв.
1. Харчовий ботулізм, важкий ступінь тяжкості, ГДН 1 ст.

ЕКГ

Дієта 15

Гіпербарична оксигенація
Очисна клізма кожен день

Хворий 35 років на добу хвороби госпіталізований у стаціонар зі скаргами на нудоту, повторне
блювання, біль у верхній половині живота ріжучого характеру. Однократно був пронос без
патологічних домішок. Із анамнезу відомо, що за 3 години до захворювання їв торт, що зберігався в
холодильнику протягом 1 тижня. Об’єктивно: шкіра бліда, періодично виникають судоми м’язів
нижніх кінцівок. Температура тіла 37,1°С, пульс 90 уд/хв., слабкого наповнення. АТ – 100/60 мм
рт.ст., ЧД – 18 за хв. Тони серця приглушені. Над легенями вислуховується жорстке дихання.
Язик сухий, обкладений білим нашаруванням. Живіт м’який, чутливий в
епігастральній ділянці.
1. Харчова токсикоз-інфекція (стафілококова), середній ступінь тяжкості,
помірна дегідратація

ЕКГ
Бак-посів блювотних мас/калу на s. aureus

Голод


Ентеросгель 1столова ложка 3 рази на день

Хвора 46 років захворіла гостро: о 5 годині ранку виникли часті водянисті
випорожнення та блювання – 5 разів. О 8 годині виникли судоми литкових м’язів, відчула серйозну
слабкість, запаморочення. В приймальному відділенні було рясне блювання «фонтаном». Об’єктивно:
температура тіла 36,0°С. Шкіра холодна на дотик, акроціаноз. Тургор шкіри знижений.
Риси обличчя загострені, очі запалі. Слизові ротової порожнини та кон’юнктиви сухі, гіперемійовані.
Язик обкладений. Голос осиплий. Періодичні судоми м’язів кистей, стоп, гомілок. Пульс
ниткоподібний, ЧД 28/хв., АТ – 60/40 мм рт.ст. Живіт м’який, безболісний, бурчання під час
пальпації в навколопупковій ділянці. Випорожнення
безбарвні, водянисті, нагадують рисовий відвар.
1. Холера, типова форма, важкий ступінь тяжкості, дегідратаційний шок


ЕКГ
Бак-посів калу на збудника холери
Експрес-діагностика Аналіз калі на реакцію мікроаглютинації збудника холери
Аналіз крові на РНГА з холерни Ag в динаміці

Дієта 4



Хворий 22 років поступив на 1 добу захворювання зі скаргами на слабкість,
пронос. Встановлено, що брат і мати хворого знаходяться в інфекційному відділенні. Захворювання
розпочалося раптово з проносу без больових відчуттів зі сторони кишечника. Об’єктивно:
температура тіла 36,8°С. Шкіра фізіологічного забарвлення, тургор не знижений. Язик вологий.
Живіт м’який, безболісний, урчить. Випорожнення рідкі у
вигляді «рисового відвару». Блювання немає. Пульс – 80/хв., АТ – 110/70 мм рт.ст.
Тони серця звучні.
1. Холера, типова форма, середній ступінь тяжкості, легка дегідратація

ЕКГ

Дієта 4



Хворий 16 років захворів гостро через три тижні після аналогічного захворювання
у молодшого брата, котрий лікувався амбулаторно під наглядом педіатра з діагнозом
«Грип». Раптово з’явився озноб, головний біль, загальна слабкість, міалгії, біль під час
рухів очними яблуками, температура підвищилась до 39,5°С і трималась протягом 3
діб. Потім загальний стан покращився, збереглись лише слабкість та знижений апетит.
З 3 дня захворювання потемніла сеча, з’явилась тяжкість в епігастрії після прийому
їжі. На 5 день на тлі подальшого покращання загального стану помічена жовтяниця.
Об’єктивно: субіктеричність склер, м’якого піднебіння. Живіт м’який, неболючий,
печінка + 4 см, м’яка, селезінка не збільшена. Пульс – 68 уд/хв, АТ – 110/70 мм рт. ст.
1. Вірусний гепатит А, жовтянична форма, середній ступінь тяжкості

білірубін і його фракції, лужна фосфатаза, ГГТП, АлАт, АсАТ)
УЗД ОЧП
Специфічна:
Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вірусного гепатиту А

Дієта №5

Ентеросгель 1 ст.ложка (15мг) 3 рази на добу per os
Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
Лактулоза 15 мл 2 рази на добу per os

Хворий 37 років поступив в клініку зі скаргами на загальну слабкість, зниження апетиту, свербіж
шкіри. Захворювання почалося з болю в суглобах, загальної слабкості, погіршення апетиту. Через 3
дні виникла нудота, двічі було блювання, зник апетит, наросла загальна слабкість. На 8 добу
захворювання стала темнішою сеча, знебарвилися випорожнення, з’явився свербіж шкіри, люди з
близького оточення помітили жовтяницю.
Об’єктивно: температура тіла нормальна, помірна жовтяниця. Пульс 62 уд/хв., АТ – 100/60 мм рт.ст.
Язик обкладений нашаруванням. Печінка +3 см, середньої щільності, пальпується збільшена
селезінка.
1. Гострий вірусний гепатит В, жовтянична форма, середній ступінь тяжкості

УЗД ОЧП
ЕКГ
Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вірусного гепатиту В

Аналіз крові на ПЛР ДНК вірусу гепатиту В
Дієта №5
Глюкоза 5% 500 мл 2 рази на добу
Контрикал 100 тис ОД 1 раз на добу в/в крапельно на фізіологічному розчині


Хворий 19 років, студент, поступив в інфекційне відділення на 5 день хвороби зі скаргами на нежить,
кашель, відчуття дертя в горлі. Захворювання почалося гостро з підвищення температури тіла,
кашлю. Гарячка постійного типу тривала 3 дні. На 4 день спостерігалось короткочасне зниження
температури, після чого на обличчі
з’явився висип, який наступного дня поширився на шию і грудну клітку. Висип супроводжувався
підвищенням температури до 39,5°С.
Об’єктивно: температура тіла 39,9°С, хворий кволий. Обличчя набрякле. На
шкірі обличчя, шиї, грудей – плямисто-папульозний висип. Виражений кон’юнктивіт і склерит,
пальпуються помірно болісні задньошийні лімфовузли розміром до 1 см. Слизова оболонка
ротоглотки гіперемійована. Дихання жорсткувате, поодинокі сухі хрипи. Пульс 110 уд/хв.,
ритмічний. Тони серця приглушені. АТ 105/70 мм рт. ст. Язик
вологий, обкладений нашаруванням. Печінка і селезінка не пальпуються.
1. Кір, період розпалу, типова форма, середній ступінь тяжкості
ЕКГ
Аналіз крові на ІФА IgM до збудника кору

Дієта №15
Лоратадин 0,1 1 раз на добу
Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу per os
Дексаметазон 0,01% по 1 краплі в обидва ока 4 рази на день
Полоскання рото глотки розчином фурациліну 3 рази на день

Парацетамол 0,5 (при підвищенні температури вище 38,0)

Хворий 17 років, студент, проживає у гуртожитку. Поступив до клініки на 2 день хвороби зі скаргами
на висип на тілі, незначне нездужання. Захворювання почалося гостро, з одночасного підвищення
температури тіла до 38,0°С і появи висипу на тілі. Об’єктивно: Т-37,3°С, незначна слабкість.
Помірна гіперемія кон’юнктив, слабкі слизисті виділення з носу. Висип плямистий, по всьому тілу,
незначна гіперемія в ротоглотці. Пальпуються збільшені потиличні лімфатичні вузли. Гемодинаміка
стабільна. З боку органів грудної клітки та живота патологічних змін не виявлено.
1. Набута краснуха, типова форма, середній ступінь тяжкості
ЕКГ
Аналіз крові на ІФА IgM до збудника краснухи

Дієта №15

Хворого 15 років госпіталізовано в інфекційне відділення на 4 день хвороби. Захворювання почалося
з підвищення температури тіла до 37,4°С. Продовжував ходити на заняття. В день госпіталізації
з’явився біль в очах, сльозотеча, біль в горлі при ковтанні. Об’єктивно: температура тіла 38,6°С.
Шкіра обличчя бліда. Правосторонній плівчастий кон’юнктивіт, повіки очей набряклі. Слизова
оболонка ротоглотки гіперемійована. Мигдалики збільшені в розмірах, нашарувань немає. Збільшені
підщелепні, шийні лімфовузли до 2 см, не болісні. Серце та легені без змін. Печінка та
1. Аденовірусна інфекція, фарингокон’юнктивальна гарячка, перебіг
середньої важкості
2. Діагностика.

Біохімія крові – креатинін, сечовина, глюкоза, білок з фракціями
ЕКГ
Аналіз крові на РНІФ з аденовірусним діагностикумом в динаміці
ПЛР на виявлення ДНК аденовірусів

Дієта №15
Рясне пиття до 3 л на добу
Дексаметазон 0,01% по 1 краплі в кожне око 4 рази в день
Назоферон по 2 вприски 3 рази на день
Парацетамол 0,5 пер ос (при 38 і більше)

Хвора 35 років поступила до лікарні на 7 добу захворювання з діагнозом «грип». Скаржиться на
кашель, осиплість голосу, нежить, підвищення температури тіла. Захворювання починалось
поступово, з’явився гавкаючий кашель, нежить. Продовжувала працювати, температуру не
вимірювала. Об’єктивно: температура тіла 37,2°С, в ротоглотці – легка гіперемія дужок. Голос
осиплий. Носове дихання утруднене. В легенях дихання з жорстким відтінком. Серце без змін.
Печінка і селезінка не збільшені. Пульс – 76 уд/хв, АТ – 120/80 мм
рт.ст.

ЕКГ

Дієта 15

Хворий 27 років поступив у клініку на 6 добу хвороби зі скаргами на сильний головний біль, високу
температуру, слабкість, безсоння. Захворів гостро, з’явилися головний біль, озноб, ломота в тілі.
Вночі були марення, страхітливі сновидіння. В наступні дні симптоми наростали, з’явилися безсоння,
зорові галюцинації. На 4 добу з’явився висип на тілі. Протягом місяця до початку захворювання був у
відрядженні в Африці, жив у поганих санітарних умовах. Об’єктивно: збуджений, говіркий,
ейфоричний. Свідомість збережена. Обличчя гіперемійоване, набрякле, склерит, кон’юнктивіт, на
кон’юнктивах петехії. Температура тіла 39,5°С. На шкірі тулуба, кінцівок значний розеольозно-
петехіальний висип, щонагадує «зоряне небо». Пульс 110 уд/хв. АТ – 90/55 мм рт. ст. ЧД – 18/хв.
Над легенями сухі розсіяні хрипи. Язик обкладений сіруватим нашаруванням, висовується
поштовхами, тремтить. Печінка і селезінка збільшені. Помірна ригідність потиличних м’язів,
1. Діагноз: Епідемічний висипний тиф, типова форма, період розпалу,тяжкий
перебіг. ІТШ ІІст.
Біохімічний аналіз крові( креатинін, сечовина, білірубін та його фракції, АЛТ,

АСТ, глюкоза, КФК, ЛДГ, калій, натрій, хлор крові)
ЕКГ
Огляд офтальмолога, невропатолога
Люмбальна пункція з мікроскопічним, біохімічним дослідженням ліквору
Консультація невропатолога, психіатра

Аналіз крові на ІФА Ig M до збудника висипного тифу

Режим суворий постільний
Дієта №15
Доксициклін 0,1 г 2р/д 3 дні, потім до 10 дня 1 раз на добу парентерально
Контрикал 100000 ОД 2р/д в/в
Гепарин 5000 ОД 4р/д в/в

Фуросемід 2 мл 3 рази на день в/в стр
Аскорбінова кислота 0,5 % 10мл в/в

Контроль гемодинаміки та електрол балансу

Хворий 40 років протягом 2 місяців перебував у Африці. Захворів гостро на 3 добу повернення з
відрядження, коли температура тіла підвищилася до 40,0°С, з’явився озноб, головний біль, сильний
біль у правій пахвинній ділянці. На 2 і 3 добу гарячка та інтоксикація прогресували. Каретою швидкої
допомоги доставлений в стаціонар. Об’єктивно: хворий неспокійний, хода хитка, мова нерозбірлива,
намагається втекти. Язик наче натертий крейдою. ЧД 26/хв., над легенями хрипи не вислуховуються.
Пульс 110 уд/хв., АТ – 80/55 мм рт. ст. В правій пахвинній області
пальпується сильно болісний конгломерат вузлів до 5 см в діаметрі. Шкіра над ним багряного
відтінку.
1. Діагноз: Чума, бубонна форма, тяжкий перебіг, ІТШ
загальний аналіз крові;
загальний аналіз сечі;
дослідження сечі на міккроальбумінурію
аналіз калу на яйца гельмінтів;

Біохімічний аналіз крові: креатинін, сечовина, електроліти К, Na, Cl, білок з
фракціями, глюкоза
аналіз крові на RW;
анализ крові на HBsAg;
ЕКГ;
Консультація невропатолога, психіатра, хірурга

Бактеріоскопія вмісту бубону на збудник чуми
Бак посів вмісту бубону на збудний чуми
Біопроба начуму
Аналіз крові РПГА з чумним діагностикумом в динаміці

Суровий ліжковий режим
Дієта №15, багато пиття до 3000 мл/доба
Стрептоміцин 1,0 2рази в день в/в стр
Ацесіль, 1000 мл 2 рази на добу в/в кр
Глюкоза 500 мл 2 рази в день в/в кр
Реополіглюкін 200 мл 2 рази на день в/в кр
Преднізолон 40 мг 2 рази в день в/в стр
Фуросемід 2 мл 3 рази в день в/в стр
Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в стр

Хворий 48 років, лісник, поступив до інфекційного відділення на 6 добу хвороби. Захворювання
почалося з тягнучого болю у вказівному пальці правої кисті, підвищення температури тіла до 37,3°С
слабкості, нездужання, головного болю, зниження апетиту. У наступні дні з’явилися страхітливі
сновидіння, безсоння, відчуття занепокоєння, туги, страху, плаксивість, нудота, блювання. Згідно слів
сина, 3 місяці тому батька вкусив собака, який потім зник з дому. Рука довго не загоювалась, шкіра
навколо рани була гіперемійована. За медичною допомогою не звертався,
продовжував працювати. Об’єктивно: у свідомості, адекватний. Обличчя гіперемійоване, погляд
зляканий, зіниці розширені, горизонтальний ністагм. Пульс 98 уд/хв., тони серця приглушені. АТ
110/70 мм рт ст. Дихання переривчасте, шумне. Шкіра гаряча, волога. Хворий попросив води, однак,
при вигляді склянки з водою з’явились судоми м’язів обличчя,
шиї, дихальної мускулатури. Обличчя посиніло, з’явилася задишка інспіраторного типу. З рота
витікала слина. Хворий почав безсистемно бігати по пропускнику, хапаючись за шию. Напад тривав
30 секунд.
1. Діагноз: Сказ, стадія збудження
Заг. аналіз крові,
заг. аналіз сечі,
дослідження крові на RW,
дослідження крові на HBsAg,
дослідження калу на я/глистів,
біохімічний аналіз крові(глюкоза, сечовина , креатинін, КОС, білок, глюкоза,

електроліти)
ЕКГ
огляд невропатолога, офтальмолога
огляд психіатра
Аналіз мазків-відбитків рогівки ока на РНІФ для виявлення вірусу сказу

Режим постільний,
дієта№15,
перевод на ШВЛ
Антирабічний гамаглобулін 0,5мг/кг в/м
Аміназин 2,5% 2 мл в/м,
Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/венно крапельно
Реосорбілакт 500 2 рази на добу в/венно крапельно

Глюкоза 400 мл 1 раз на добу в/венно крапельно
контоль стільця, діурезу, водного балансу.

Хвора 20 років поступила в інфекційного відділення на 3 день хвороби зі
скаргами на загальну слабкість, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, біль в горлі
під час ковтання, появу висипу. Захворювання почалося гостро. Ввечерітого ж дня виявила на шкірі
грудей, живота, стегон поодинокі рожеві папули, поява яких супроводжувалася незначним свербежем
і була розцінені як алергія на прийняту вранці ацетилсаліцилову кислоту. Наступного ранку, не
дивлячись на прийом
десенсибілізуючих препаратів, кількість елементів висипу значно збільшилась. На 3 день
захворювання з’явився біль в горлі.
Об’єктивно: температура тіла 38,6°С. На всій поверхні тіла, на обличчі,
волосистій частині голови наявні множинні висипання у вигляді плям, папул, везикул, поодинокі
кірочки. Помірна гіперемія слизової оболонки ротоглотки, на м’якому піднебінні окремі поверхневі
ерозії, болісні під час доторкування шпателем. Збільшені і трохи болісні шийні лімфовузли. Пульс –
80 уд/хв. АТ – 120/80 мм рт.ст. Тони серця звучні. Над легенями дихання везикулярне.
1. Вітряна віспа, типова форма, середній ступінь тяжкості
ЕКГ
Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вітряної віспи

Дієта №15
Ацикловір 0,4 4 рази на добу per os
Змащування елементів висипу діамантового зеленого 3% 1 раз на день

Хворий 16 років поступив у клініку на 8 добу хвороби зі скаргами на помірний головний біль,
слабкість, гарячку, біль у горлі під час ковтання. Захворювання почалося гостро з підвищення
температури до 38,5°С, болю в горлі. Гарячка трималася всі дні хвороби, не перевищуючи 39,0°С.
Зберігав достатню активність, не відчував інтоксикації. Об’єктивно: температура 38,7°С. Привушні,
задньошийні, аксілярні лімфовузли
збільшені до 1,5 см і чутливі під час пальпації. Гіперемія ротоглотки, мигдалики і фолікули задньої
стінки глотки розрихлені. Печінка і селезінка збільшені. Пульс 88 уд/хв. Тони серця незначно
приглушені. АТ – 110/70 мм рт.ст. Над легенями дихання везикулярне.
1. Інфекційний мононуклеоз, типова форма, середній ступінь тяжкості
БХ крові (АлАт, АсАТ, білірубін і його фракції, білок і його фракції, сечовина,
креатинін, глюкоза)
ЕКГ
УЗД ОЧП
Огляд ЛОР
Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вірусу Епштейн-Бар
Аналіз крові на ПЛР ДНК збудника вірусу Епштейн-Бар

Дієта №5

Хвора 30 років поступила до інфекційного відділення на 2 добу хвороби, яка розпочалася з появи
труднощів при відкриванні рота та жуванні, тягнучого болю в м’язах шиї. За кілька годин
напруження м’язів тулуба, приєдналися судомні скорочення м’язів кінцівок, тулуба, підвищена
пітливість. Об’єктивно: свідомість збережена. Шкіра бліда, волога на дотик. Вираз обличчя
страждальницький. Шкіра лоба зібрана у складки. Очні щілини звужені, кути рота припідняті. М’язи
тіла постійно напружені, крім кистей та стоп. В момент огляду напад тетанічних судом тривалістю до
10 секунд. Частота дихання – 28/хв. Пульс – 88 уд/хв., АТ – 160/80 мм рт.ст. Тони серця звучні.
1. Діагноз : Генералізований правець,тяжк.перебіг,ГНД1
2. План обстеж.
заг.ан.крові ,резус фактор,гр..крові
заг.ан.сечі
ан.крові на RW
ан.крові на Нbs антиген
ан.калу на я/г
Б/х,заг.білок фракції, креатинін ,сечов,глюк, КОС, електроліти Na,K,Cl
ЕКГ
Рентгенографія ОГК
ЕКГ,огляд хірурга,невроп,офтал, психіатра

Режим постільний,дієта№15,ШВЛ,інкубація,катетеризація
Протиправцева сиров 100тис ОД 1раз на добу в/в після пров.проби
Метранідазол 0,5 4р/д в/в крап
Трисіль 500 мл 2 рази на добу в/вкрап
Глюкоза 5% 500мл 2р/д в/вкрап
Реосорбілакт 400 в/в крап 2р/д

Магнію сульфат 25% 5 мл (при високому тиску)
Аміназин 2,5 % 2.0 в/в стр (при збудженні)
Аскорб.кислота 5 % 5мл в/в стр
Очисна клізма щодня
Контроль гемодинаміки та електролітів

Хворий 27 років, що вживає наркотичні речовини ін’єкційним шляхом,
скаржиться на помірний біль в горлі при ковтанні, послаблення випорожнень протягом 3 місяців,
втрату маси до 10 кг, слабкість, пітливість, періодичні підйоми температури тіла, двічі за цей період
були поширені герпетичні висипання на тілі. Об’єктивно: хворий астенізований, зниженої
вгодованості. Шкіра бліда. Збільшення всіх груп лімфовузлів. Пульс 90 уд/хв., тони серця злегка
приглушені. АТ 100/70 мм рт. ст. Живіт м’який, під час пальпації бурчання. На язику волосиста
лейкоплакія, є білі нашарування на м’якому піднебінні та задній стінці глотки.
1. D.S : ВІЛ інфекція, клінічна стадія, середній ст. тяжкості. Волосиста
лейкоплакія язика
2. План обстеж
заг.ан.крові
Б/х-білірубін(загальний,фракції)АЛТ,АСТ,заг.білок фракції,
креатинін,сечовина,глюкоза, ЛФ, тимолова проба.
УЗД ор.чер.порж,
ЕКГ
ЕЕГ
Бак посів мазка з рото глотки

Спец.діагн:
1. Ан.крові на ІФА антитіла до ВІЛ
Дієта№4 чи 5
Зидовудін 0,3г 2р/д пер ос
Ламівудин 0,3 г 2р/д пер ос
Індинавір 0,8г 3р/д пер ос
Флюконазол 0,1 2р/д в/в струм
Дексаметазон 16мл 2 р/д в/в

Трисіль 1000 мл 2рази на добу в/в кр
Глюкоза 5% 500 в/в

Аскорб.кислота 0,5 г 3р/д per os
Полоскання рото глотки розчином Ністатину

Хворий 53 років, сторож ферми великої рогатої худоби. Поступив у клініку на 4 добу хвороби зі
скаргами на загальну слабкість і набряки обличчя. На початку хвороби хворий помітив на правій
щоці «міхурець», який став швидко збільшуватися у розмірах, з’явився набряк обличчя та шиї. В
подальшому міхурець лопнув, на його місці утворилася виразка. Наростала слабкість, підвищилась
температура тіла до 38,0°С. Об’єктивно: на правій щоці виразка до 5 см в діаметрі. Навколо неї
вінчик із дрібних пухирців з геморагічним вмістом на тлі вираженого драглистого набряку обличчя та
шиї. Реґіонарний підщелепний лімфовузол збільшений до 2 см в діаметрі,
безболісний. Пульс 90 уд/хв., АТ – 90/60 мм рт ст. Тони серця приглушені. ЧД – 24/хв. Над легенями
везикулярне дихання.
1. D.S : Сибірка, шкірна форма, тяжкий перебіг, ІТШ 1
Б/х,заг.білок фракції, креатинін, сечов, глюк, КОС, Na, K, Cl, білок
ЕКГ
Бактеріоскопія вмісту карбункула на зб.сибірки

Бак посів вмісту карбункула на зб сибірки
Біологічна проба на сибірку
Ан.крові на РНГА з сибірковим діагност в динам

Режим постільний,дієта№15
Пеніцилін 2млн ОД 6р/д в/в стум
Глюк 5% 500мл в/вкрап 2р/д

Дексамет 16мг 2р/д в/в
Аскорб.кислота,5 % 5мл в/в
Фуросемід 2мл 3 рази на день в/в струм
Контроль гемодинаміки та еленктрол

У хворого 42 років впродовж 5 днів поступово підвищувалася температура тіла, з’явився головний
біль, загальна слабкість. У наступні дні на тлі високої постійної гарячки інтенсивність головного
болю наросла; хворого турбували безсоння, затримка випорожнень, помірний сухий кашель.
Госпіталізований на 10-у добу. Об’єктивно: температура тіла 39,8°С, загальмований, адинамічний.
Шкіра бліда, на передньо-бокових відділах живота поодинокі розеоли. Язик сухий, вкритий густим
білим нашаруванням, краї та кінчик його вільні від нашарування, є виразні відбитки зубів.
Метеоризм, гепато-лієнальний синдром. Над легенями жорстке дихання. Пульс 88 уд/хв., АТ – 95/65
мм рт.ст., тони серця глухі, ритм правильний.
1. D.S : Черевний тиф типова форма, тяжкий перебіг, ІТШ-1
копроцитограма
Б/х- креатинін,сечовина,глюкоза, білок,фракції, електроліти(К,Na,Cl)
коагулогрма
УЗД ор.чер.порож,
ЕКГ,
Ro ОГП,
Огляд невропатолога
1. ан.крові на гемокультуру
2. Копроурінокультура
3. Р-ція Відаля
4. Аналіз крові на РНГА з Vi-АГ в динам
Ципрофлоксацин 0,5г 2р/д в/в

Аскорб.кислота 0,5 % 10мл в/в

Ттавегіл 2.0 в/в стр 2р/д

Хворий 39 років направлений у клініку інфекційних хвороб із діагнозом
«сепсис». Захворювання почалося гостро з ознобу, потім з’явилося відчуття жару, підвищилася
температура тіла до 40,5°С та утримувалася протягом 6 годин. Зниження температури тіла до норми
супроводжувалося рясним потовиділенням. Подібні напади повторювалися кожні 48 годин. Хворіє 14
діб, до того приїхав з Уганди. Об’єктивно: температура тіла в межах норми, незначна іктеричність
шкіри та склер. З боку серця та легень - без змін. Живіт м’який, пальпуються збільшені печінка та
селезінка.
1. Малярія триденна(vivax), первинна атака, сер.ст.тяж. Вторинна
гемолітична гіпохромна анемія
заг.ан.сечі + жовчні пігменти
ан.калу на я/г +стеркобілін
креа,сечов,глюк,тим.проба,ЛФ
УЗД ор.чер.порж, ЕКГ

1. Паразитоскопія крові на зб малярії(мазок+товста крапля)
Хлорохін 1.0 реr os, через 6год 0,5 г, потім 0,5 1р/д
Примахін 0,027 1р/д реr os
Лоратадин 0.01 1р/д реr
Рясне тепле пиття до 3л на добу

Ентеросгель 1 ст ложка (15мг) 3 рази на добу
Хвора 32 років захворіла гостро, коли після ознобу підвищилась температура до 39,8°С, з’явився
головний біль, було одноразове блювання. У наступні дні, незважаючи на прийом нтипіретиків,
зберігалась висока гарячка, наростала сонливість. На 6 добу втратила свідомість. 10 днів тому
приїхала з Тропічної Африки, де була протягом 1 місяця. Об’єктивно: температура 40,1°С.
Непритомна, значне моторне збудження. Зіниці
звужені, слабко реагують на світло. Колінні рефлекси підвищені, позитивні симптоми Бабінського та
Оппенгейма. Шкіра бліда, з лимонним відтінком, ціаноз губ. Склери помірно жовтяничні. Пульс 112
уд/хв., слабкого наповнення, АТ 90/60 мм рт.ст. Тони серця глухі. ЧД – 22/хв, над легенями
везикулярне дихання. Пальпуються збільшені печінка та селезінка.
1. Малярія тропічна, первинна атака, тяжкий перебіг. Малярійна кома

Б/х-білірубін(загальний,фракції)АЛТ,АСТ,заг.білок фракції, креатинін,

сечовина, глюкоза, тим.проба,
ЛФ, електроліти, КОС
ЕКГ
Пульоксиметрія
Огляд невропатолога, офтальмолога

Хінін 0,5 3 рази на добу в/в стр на глюкозі 5%
Доксициклін 0,1 2 рази на добу в/в струминно
Фуросемід 2,0 1 раз на добу в/в струминно

Хворий 34 років поступив до клініки на 3 добу хвороби зі скаргами на головний біль, біль у горлі,
підвищення температури тіла.
Об’єктивно: температура тіла 38,6°С. Шкірні покриви бліді. В кутощелепних ділянках
спостерігається незначний набряк підшкірної клітковини, пальпуються малочутливі лімфовузли до 1
см в діаметрі. В ротоглотці на тлі ціанозу мигдалики вкриті сірим плівчастим нашаруванням, яке
погано знімається шпателем, переходить
на піднебінні дужки. Під час риноскопії в правому носовому ході виявлено сіре нашарування, яке не
знімається шпателем. Пульс 60 уд/хв., ритмічний. Тони серця приглушені, АТ 110/70 мм рт.ст. ЧД –
12/хв, над легенями ддихання везикулярне.
1. Дифтерія плівчаста, комбінована, глотки та носа, (піднебінні мигдалики,
піднебінні дужки, правий носовий хід), середній ступінь тяжкості
БХ крові (сечовина, креатинін, ЛДГ, КФК, глюкоза, загальний білок з

фракціями)
ревмопроби
ЕКГ
Огляд ЛОР
Консультація кардіолога
Бактеріоскопія мазка з носа та глотки на збудника дифтерії
Бак.посів мазка з носа та глотки на збудника дифтерії
Аналіз крові на РНГА з дифтерійним антигеном в динаміці

Дієта №15
ПДС 80 тис ОД в/м 1 раз на добу після проби на чутливість

Азитроміцин 0,5 1 раз на добу per os
Полоскання рото глотки та носа розчином фурациліну 3 рази на день

Пацієнтка 25 років госпіталізована в інфекційне відділення у тяжкому стані.
Скаржиться на виражений головний біль в скроневій та лобовій ділянках, надбрівних
дугах, біль при рухах очима, біль у м’язах, ломоту в тілі, виникнення блювання на
висоті головного болю. З анамнезу з’ясовано, що вдома хворіє на грип молодший брат.
Об’єктивно: хвора збуджена, температура 39,60С, брадикардія змінюється
тахікардією, виникли генералізовані судоми, є сумнівні менінгеальні знаки. АТ –
1. Грип, типова форма, тяжкий перебіг, набряк мозку
ЕКГ

ЕКГ
Люмбальна пункція, загальне і біохімічне дослідження ліквору


Дієта 15

Лазолван 2,0 в/в струминно 3 рази на добу

Хворий 29 років поступив на 6 день хвороби зі скаргами на підвищення Т тіла до 39,20С, сухий
кашель з періодичним виділенням слизисто-гнійного харкотиння, задишку. Захворювання почалось з
підвищення температури тіла до 38,00С, ознобу, головного болю з локалізацією в ділянці лоба,
надбрівних дуг, ломоти в тілі. Потім з’явився сухий кашель з відчуттям дертя за грудниною, сухість
та дряпання в горлі, закладення носу. На 4 добу температура тіла нормалізувалась, з’явились мізерні
виділення з носу, посилився кашель. Приймав жарознижувальні, відхаркувальні препарати та краплі
в ніс. На 5 добу температура знову підвищилась до 39,80С,
з’явився кашель з виділенням харкотиння. Об’єктивно: гіперемія шкіри обличчя, температура тіла
38,20С, АТ 120/70 мм рт. ст., пульс 96 уд/хв., тони серця приглушені, ритмічні, ЧД 24/хв. Над
легенями укорочення перкуторного звуку в нижньому відділі правої легені, аускультативно -
дихання жорстке, в нижніх відділах вислуховуються дрібнопухирчаті вологі хрипи та крепітація.
Живіт м’який, випорожнення без змін.
1. Грип, типова форма, тяжкий перебіг
Пневмонія, поза госпітальна, вторинна, правостороння, нижньодольова, ДН 1
Біохімія крові (глюкоза, сечовина, креатинін, білок загальний і фракції, газовий

склад крові, КОС)
ЕКГ
Бак.посів харкотиння
Аналіз харкотиння загальний і на МБТ
Спірометрія

Дієта 15
Азитроміцин 0,5 1 раз в день per os


Хворий 18 років поступив в інфекційне відділення на 3 день хвороби зі скаргами на сухість у роті,
гарячку, набряк привушної ділянки праворуч.
Об’єктивно: у свідомості, адекватний. Температура тіла – 39,0оС, шкірні
покриви без висипки, бліді. Обличчя та шия асиметричні за рахунок м’якуватого набряку безболісної
правої привушної залози. Мигдалики не збільшені, нашарувань немає. Тони серця звучні, ритм
правильний. Живіт м'який, болісний в епігастрії під час пальпації, печінка й селезінка не збільшені.
1. D.S : Епідемічний паротит, типова форма, середній ступінь тяжкості.
Панкреатит
Б/х-білірубін(загальний,фракції),заг.білок фракції, креа,сечов,глюк, амілаза
ЕКГ
УЗД ОЧП
1. Ан.крові ІФА на IgM до збуд
Рясне пиття до 3л на добу
Лоратадин 0.01 1р/д реr os
Аскорб.кислота 0,5 г 3р/д per
Полоскання ротоглостки розчином хлорофіліпту
Сухе тепло на ураж.ділянки

Хворий 18 років звернувся до лікаря зі скаргами на появу на різних ділянках шкіри червоних плям
різного діаметру (3-7 см), що чітко відокремлені від здорової шкіри, головний та м’язовий біль,
ломоту у всьому тілі, неприємні відчуття, біль в області серця. Відмічає також періодичний біль у
суглобах. Об’єктивно: свідомість не порушена, на шкірі тулуба, кінцівок еритематозні плями різної
насиченості, безболісні. Тони серця дещо приглушені, поодинокі екстрасистоли. Конфігурація
суглобів не змінена, рухливість у повному обсязі. Три тижні тому хворий помітив почервоніння на
правому стегні в місці укусу кліща, яке через кілька днів зникло. Загальний стан у той час практично
не погіршувався.
1. Хвороба Лайма, дисемінована стадія,середній ступінь тяжкості
Б/х-білірубін(загальний,фракції),АСТ,ЛДГ, КФК,заг.білок фракції, креа, сечов,

глюк, ревмо проби
ЕКГ, ехокардіографія
Огляд кардіолога, невропатолога

1. Ан крові ІФА на IgM до збуд хв Лайма
Доксициклін 0,1 2р/д в/в струм
Рясне тепле пиття до 3 л добу
Ібупрофен 0,2 3 рази на день
Аскорб.кислота 0,5 3 рази на добу пер ос
Контроль гемодинаміки та електролітного стану

Хворий 21 року поступив в інфекційне відділення на 5 день хвороби зі скаргами на прогресуючу
загальну слабкість, неприємні відчуття за грудниною, підвищення температури тіла до 38,6о С, біль у
горлі, що підсилюється під час ковтання. Об’єктивно: в свідомості, адекватний. Температура тіла
37,8оС.Шкіра бліда, акроціаноз. Пальпуються підщелепні лімфовузли (0,5-1см). Слизова оболонка
ротоглотки набрякла, незначно гіперемійована з ціанотичним відтінком,. На гіпертрофованих
мигдаликах визначаються плівчасті нашарування, що виходять за їх межі на задню стінку глотки,
язичок, піднебінні дужки, при спробі зняти слизова оболонка кровоточить. Визначається набряк
підщелепної області. Дихання
везикулярне. Пульс 92 уд/хв., АД- 100/50 мм.рт.ст. Тони серця приглушені. Живіт
м’який, безболісний.
1. Дифтерія плівчаста, поширена (піднебінні мигдалики, піднебінні дужки,
язичок, задня стінка глотки), середній ступінь тяжкості

фракціями)
ЕКГ
Огляд ЛОР

Дієта №15

Хворий 35 років доставлений до інфекційного відділення через 48 годин після вживання м’ясного
салату зі скаргами на багаторазове блювання, профузний пронос, розлитий біль у животі, судоми
кінцівок
Об’єктивно: температура тіла 38,6оС, шкіра бліда, тургор знижений, АТ 90/65 мм рт.ст., пульс 115
уд/хв. Тони серця приглушені, ритмічні. Дихання везикулярне. Живіт болісний в епігастрії та правій
здухвинній ділянці. Випорожнення рясні, рідкі, смердючі з домішками слизу.
1. Сальмонельозний ентерит, тяжкий ступінь важкості, помірна дегідратація

електроліти К, Na, Cl)
ЕКГ

Дієта 4
Регідрон до 4л на добу per os
Трисіль 1000 мл в/в струминно 2 рази на добу
Індометацин 0,5 3 рази на добу per os
Ентеросгель 1ст.ложка (15мг) 3 рази на добу per os

Хвора 52 років скаржиться на слабкість, головний біль, підвищення
температури тіла до 39,40С. Захворіла напередодні гостро: з ознобом ввечері піднялась до високих
цифр температура тіла. Сьогодні зранку виникло відчуття розпирання і тупий біль у правій гомілці,
почервоніння шкіри. Об’єктивно: температура тіла 39,80 С, на шкірі гомілки еритема яскраво-
червоного кольору, гаряча на дотик, чітко видокремлена у вигляді «язиків полум’я» з нерівними
краями. Помірно збільшені болючі пахвинні лімфатичні вузли справа. Пульс – 98 за хвилину. Тони
серця ледь приглушені. АТ – 130/85 мм рт.ст. Над легенями везикулярне дихання.
1. D.S : Бешиха первинна, еритематозна форма, середній ступінь тяжкості
Б/х - заг.білок фракції, креатинін, сечовина, глюкоза, ревмопроби
ЕКГ
огляд хірурга
Пеніцілін 1 млн ОД 6р/д в/в струм
Рясне тепле пиття
Лоратадин 0,1 1р/д реr os
Аскорб.кислота 0,5 г 3р/д реr os
Парацетамол 0,5г реr os (при підвищенні Т 38)
УФО на уражені ділянки щоденно

Хворий 45 років доставлений у лікарню на 3 день хвороби зі скаргами на
виражену задишку, значну загальну слабкість, підвищення температури до 40,00С, біль у грудній
клітці під час кашлю. Повернувся літаком з туристичної поїздки, під час якої мешкав у готелі, де
працювали кондиціонери. Захворювання почалося з нежитю і дряпання у горлі.
Об’єктивно: шкіра бліда, акроціаноз. ЧД 32/хв. Тони серця значно приглушені, пульс – 60 уд/хв., АТ
100/60 мм. рт. ст. Були одноразове блювання та діарея тричі за добу. Над легенями жорсткедихання, в
нижніх відділах обох легень є поодинокі вологі хрипи.
1. Легінельоз, хвороба легіонелів, важкий ступінь тяжкості, ГДН 2 ступеня

склад крові, КОС, АлАТ, АсАТ, білірубін загальний і фракції)
ЕКГ
УЗД ОЧП
Аналіз харкотиння методом РНІФ на наявність легіонел
Бак посів харкотиння на наявність легіонел

Дієта 5
Катетеризація підключичної вени, сечовий катетер, назогастральний зонд, ШВЛ
Азитроміцин 0,5 в/в струминно 1 раз на добу

Хворий, 36 р., скаржиться на сильний головний біль, запаморочення,
підвищення температури до 39°С, порушення мови, хиткість ходи, слабкість і обмеження активних
рухів у правих та нижніх кінцівках, виражену загальну слабкість та схуднення впродовж останніх 4-х
місяців. З анамнезу відомо, що хворий близько 7 років вживав ін’єкційні наркотичні речовини.
Об’єктивно: астенізований, зниженого вгодовування. Збільшені всі групи лімфовузлів. В легенях
дихання ослаблене. Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм рт.ст., пульс 92 уд/хв, температура тіла
38°С. Живіт м’який, безболісний, печінка збільшена, селезінка не пальпується. Менінгеальний
синдром виражений незначно,правобічний геміпарез, порушення координаційних проб, афазія. За
результатами МРТ: множинні вогнища ураження головного мозку в області базальних ядер і
таламуса, оточені зоною перифокального набряку, ознаки стиснення прилеглої
1. D.S : ВІЛ інфекція, клінічна стадія, тяжкий перебіг. Токсоплазмовий
менінгоенцефаліт
ЕКГ
ЕЕГ
Люмбальна пункція: бак посів ліквору на токсоплазму
Ровоміцин 3 млн ОД 2р/д в/м + Бісептол 0,4 3р/д пер ос



Хвора 17 років, скаржиться на тупі болі в епігастральній ділянці та правому
підребер’ї, що виникають після прийому їжі, нудоту, зниження апетиту, напіврідківипорожнення до 3
разів на добу, загальну слабкість, роздратованість. Хворіє 3 роки. Неодноразово лікувалася у
гастроентеролога з приводу хронічного гастродуоденіту та
дискінезії жовчовивідних шляхів. Об’єктивно: загальний стан задовільний, температура тіла 36,6°С.
Астенічної тілобудови, зниженого вгодовування. Живіт при пальпації болісний у пілородуоденальній
ділянці, в правому підребер’ї та в точці Кера. Слабопозитивний с- м Ортнера, симптоми подразнення
очеревини негативні. Тони серця ритмічні, звучні,
ЧСС – 80 уд/хв, АТ – 100/60 мм рт.ст.
1. Хронічний лямбліоз, стадія загострення, середній ступінь тяжкості

білірубін фракції і загальний, АлАТ, АсАТ)
ЕКГ
УЗД ОЧП
ФЕГДС
Ретроградна пактеато-дуодено-холангіо графія
КТ ОЧП
Паразитоскопія калу на на лямблії
Аналіз дуоденального вмісту на лямблії
Аналіз крові на ІФА IgM до збудника лямбліозу
Дієта 5
Но-шпа 0,04 1 раз на добу при спазмі per os
Гепабене 0, 25 3 рази на добу per os
Канадський йогурт 1 капсула 3 рази на день per os
Задача 1
Хвора М., 62 роки, захворіла гостро із підвищення температури до 39,80 С з ознобом,
інтенсивним головним болем, ломотою в тілі. Турбували збільшення і болючість
пахвових лімфовузлів справа, набряк правої гомілки і гіперемія шкіри з чіткими
контурами. При огляді гемодинаміка стабільна, температура тіла 38,1°С. Н а передній
поверхні правої гомілки – набряк, гіперемія шкіри, чітко обмежені від оточуючих
тканин. З боку інших органів і систем дані без особливостей.
1.Попередній діагноз. 2.План обстеження. 3.План лікування.
Зразок рішення: 1. Бешиха правої гомілки, еритематозна форма, середнього ступеню
тяжкості.
2. Заг. аналіз крові,
Заг. аналіз сечі,
HBsAg,
дослідження калу на я/гельмінтів, біохімічний аналіз крові: глюкоза крові, дослідження
крові на ревмопроби,
ЕКГ,
á=2
9
дослідження крові на реакцію коаглютинації із специфічним стрептококовим
3. Режим постільний, дієта No 15,
багато питии - до 3 літрів на добу,
пеніцилін в/м 1 млн. ОД 6 разів на добу після внутрішньошкірної проби, аскорутин 0,5
× 3 рази на добу,
лоратадин 0,1×1раз на добу,
індометацин 0,05×рази на добу,
УФО на уражену ділянку
Задача 2
Хворий 58 років, тривалий час страждає варикозною хворобою, хронічним
тромбофлебітом нижніх кінцівок, ожирінням 3 ст.. Вчора помітив появу гарячки,
свербіж шкіри лівої гомілки, після незначної травми стопи.
Об’єктивно: температура тіла 39,80 С, шкіра гомілки яскраво-червоного кольору,
гаряча на дотик, зона гіперемії чітко відокремлена з нерівними краями у вигляді язиків
полум’я. Визначається помірно збільшені болючі пахвові лімфатичні вузли.
1.Попередній діагноз. 2.План обстеження. 3.План лікування. Зразок рішення: 1. Бешиха лівої гомілки,
еритематозна форма, середнього ступеню
важкості. 2. Заг. аналіз крові,
дослідження крові на HBsAg, дослідження калу на я/глистів, біохімічний аналіз крові:
глюкоза крові, дослідження крові на ревмопроби,
ЕКГ,
дослідження крові на реакцію коаглютинації із специфічним стрептококовим
3. Режим постільний, дієта No 15,
пити не менше 2 літрів на добу,
пеніцилін в/м 1 млн. ОД 6 разів на добу, після внутрішньошкірної проби
в/вено крапельно глюкоза 5% 500,0+р-н Рінгера 500,0+дексаметазон 8мг,
перорально детралекс 0,5×3 рази на добу,
перорально індометацин 0,05×3 рази на добу,
перорально аскорутин 0,5×3 рази на добу,
перорально лоратадин 0,1×1раз на добу,
Задача 3
Хворий С., 26 років, ВІЛ-інфікований, 2 тижні тому у нього збільшилися
лімфовузли у паховій ділянці. Згодом збільшились й інші групи лімфовузлів, зросла
температура тіла до 38,50С. Вдома тримає кішку сіамської породи. За час хвороби схуд.
2 роки тому у хворого діагностований вірусний гепатит С.
При огляді: свідомость не порушена, астенізований, температура тіла 39,1°С, АТ
95/65мм рт. ст., пульс 90 у хвилину, задовільного наповнення. На шкірі багаточисельні
гнійничкові елементи висипу, колір шкіри не змінений. У ротоглотці явища
кандидозного фарингіту Збільшені всі групи периферичних лімфовузлів, пальпуються
збільшені печінка і селезінка. У легенях аускультативно визначається жорстке
дихання, хрипів немає.Тони серця приглушені, ритмічні. При пальпації живота
болючості не виявлено. Стілець не порушений, діурез протягом хвороби не
зменшувався.
á=2
á=3
10
3. План лікування. Зразок рішення: 1. Феліноз, генералізована форма, важкий перебіг. ВІЛ-
інфекція(IV
клінічна стадія). Кандидоз слизової оболонки ротової порожнини. Хронічний вірусний
гепатит С у стадії ремісії.
2. Заг. аналіз крові, Заг. аналіз сечі,
копроцитограма,
біохімічний аналіз крові: загальний білірубін та фракції, АЛТ, АСТ, глюкоза, сечовина,
креатинін,
кров на імунограму.
ЕКГ,
ФГДС,
УЗД органів черевної порожнини, Рентгенографія ОГК,
бакпосів крові на стерильність та гемокультуру на висоті температури тіла,
мікроскопія мазка з ротоглотки
бактеріологічне дослідження мазка з ротоглотки,
дослідження крові на antiHCVIgM та IgG,
дослідження крові на РНК HCV методом ПЛР, дослідження крові на ВІЛ методом ІФА,
ДНК збудника фелінозу методом ПЛР.
4. Режим постільний, дієта No15,
азитроміцин 0,5×1 раз на добу перорально,
дифлюкан 200 мг в/венно крапельно у 2 прийоми на добу,
ламівудин 0,3×добу перорально,
зидовудин 0,6×добув/венно крапельно на розчині глюкози 5% у 6 прийомів,
індинавір 2,4×добу перорально у 3 прийоми,
в/вено крапельно глюкоза 5% 500,0+р-н Рінгера 500,0+віт. С 5% 5,0 2 рази на добу,
реаферон 1млн. ОД 1 раз на добу в/м,
індометацин 0,05×3 рази на добу,
полоскання ротоглотки розчином ністатину(50000ОД на 200 мл води).
Задача 1 á=2
Хворий 43 років поступив у стаціонар на перший день захворювання зі скаргами на
виражену загальну слабкість, посилену втомлюваність, запаморочення, короткочасну
нудоту та блювання, що
6 супроводжувались болями в епігастрії, сухість у роті, «туман», «сітку» перед очима,
розпливчастість контурів, сиплість голосу, відчуття тиснення за грудиною та нестачі
повітря.
При об'єктивному обстеженні: Т-36,7° С, шкіра чиста, свідомість збережена, очні
щілини звужені, зіниці широкі. Язик сухий, вкритий густим білим нальотом. Виражене
відчуття спраги, але під час спроби пити воду вона виливається через ніс. Різка
слабкість у м'язах. Пульс 96 ударів за хвилину. Тони серця приглушені, на ЕКГ -
ознаки дистрофічних змін у міокарді. AT-140/90 мм. рт. ст. Частота дихання - 20-26 за
хвилину. Дихання везикулярне. Живіт під час пальпації м'який, дещо здутий,
перистальтика не відчувається, випорожнень не було, помірна чутливість в епігастрії.
Печінка та селезінка не збільшені. В аналізах крові та сечі змін не виявлено.
1. Попереднійдіагноз, 2. Планобстеження. 3. Лікування.
Зразок рішення Діагноз: Ботулізм. середньо тяжкий стан.
Обстеження:
1. Заг. ан.крові
2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.
9.
10.
Заг.ан.сечі
Копрограма
Кров на RW, HBsАg
Біохімічне дослідження крові: електроліти (К+ , Na+ , Cl- ), глюкоза, КОС у динаміі
ЕКГ
Контроль сатурації кисню.
Бакпосів фекалій, блювотних мас,промивних вод шлунку та кишечнику випорожнень
на Clostridium botulinum, умовно-патогенну флору.
Кров (до введення ротиботулінічної сироватки), випорожнення, промивні води шлунку
та кишечнику, підозрілу їжу для реакції нейтралізації з ботулотоксином.
Контроль діурезу
Лікування:
1. Режим – суворий постільний
2. Дієта –No 15
3. Зондове промивання шлунку та сифонна клізма: спочатку кіп'яченою водою для
бак посіву
та РН, далі - 3% розчином гідрокарбонату натрію до чистих промивних вод.
4. Антитоксична протибуліністична сироватка типів А, В.Е – 25 000 МО в шлунок
через зонд 5. 0,1 мл розчиненої 1:100 ПБС в/ш
6. через 20 хв. – 0,1 мл ПБС цільної п/ш
7. через 20 хв, при негативних пробах – 25 000 МО полівалентної ПБС типів А,В.Е
в/м
8. Левоміцетину сукцинату 1,0 3 рази на добу в/м
9. 5% р-н глюкози 400,0 в/в крапельно
5% р-н аскорбінової кислоти 5,0
р-н Рингера 400, 0 в/в крапельно
р-н Трисіль 400,0 в/в крапельно
1% р-н лазіксу 4,0 в/ в струмінно наприкінці інфузії
10. 0,05 % р-н прозерину 1,0 1 раз на добу п/ш. Задача 2
á=3
Хвора Д., 22 років, надійшла в клініку зі скаргами на сильну м'язову слабкість, двоїння
предметів при погляді, здуття живота. Захворювання почалося через 18 годин після
вживання в
їжу копченої риби домашнього готування. У комплексі лікування хворий була уведена
в/м антитоксична сироватка, уведення було повторено наступного дня. Через 7 днів
після введення в хворої підвищилася температура тіла до 380С, з'явилися болі в
суглобах, висип уртикарного характеру, рясний, сверблячий.
1. Клінічнийдіагноз
7
2. План обстеження на момент госпіталізації та на 8-й день хвороби 3. План лікування
на момент госпіталізації та на 8-й день хвороби
Зразок рішення Діагноз: Ботулізм середньо тяжкий стан.
Ускладнення: сироваткова хвороба
Обстеження: на момент госпіталізації 1.Заг. ан.крові
2.Заг.ан.сечі
3.Копрограма
4.Кров на RW, HBsАg
5.Біохімічне дослідження крові: електроліти (К+ , Na+ , Cl- ), глюкоза, КОС у динаміі
6.ЕКГ
7.Контроль сатурації кисню.
8.Бакпосів фекалій, блювотних мас,промивних вод шлунку та кишечнику випорожнень
на Clostridium botulinum, умовно-патогенну флору.9.Кров (до введення ротиботулінічної сироватки),
випорожнення, промивні води
шлунку та кишечнику, підозрілу їжу для реакції нейтралізації з ботулотоксином.
Обстеження: на 8-ий день хвороби
Лікування на момент госпіталізації
2. Дієта –No 15
бак
посіву та РН, далі - 3% розчином гідрокарбонату натрію до чистих промивних вод.
через зонд
5. 0,1 мл розчиненої 1:100 ПБС в/ш
в/м
10. 0,05 % р-н прозерину 1,0 1 раз на добу п/ш.
Лікування 8 день хвороби
1. Режим – = постільний
2. Дієта – No0, голод на 12 годин
3. Очисна клізма 3% розчином гідрокарбонату натрію до чистих промивних вод
5. 5% р-н аскорбінової кислоти 5,0
6. р-н Рингера 800, 0 в/в крапельно
7. 0,4 % р-н дексаметазону – 8 мл в/в крапельно
8. кларитин 1 таб 1 раз на добу Задача 1 á=2
Хворий 45 років доставлений 26 липня у лікарню на 3 день хвороби зі скаргами на
значно виражену задишку, різку загальну слабкість, підвищення температури до 400С,
біль у грудній клітці при кашлі. Повернувся з туристичної поїздки під час якої
проживав у великому готелі, де працювали кондиціонери, повертався додому літаком.
Захворювання почалось як нежить з дряпанням у зіві.
При обстеженні - стан хворого тяжкий, шкіра бліда, акроціаноз. ЧДР – 32/хв. Тони
серця значно приглушені, пульс – 60/хв., АТ- 100/60 мм. рт. ст. Виникло одноразове
блювання та діарея 3 рази на добу. Рентгенологічно – білатеральні інфільтрати значні
фокальні та зливні тіні, залучена нижня та середня доля справа, плевральний випіт, з
часом спостерігалось прогресування легеневих інфільтратів, не дивлячись на
антибактеріальну терапію. На 10 день перебування хворого у лікарні з’явились
симптоми міокардиту. При лабораторних дослідженнях - гіпонатріємія - 100 ммоль/л, у
клінічному аналізі крові лейкоцитоз, різкий нейтрофільний зсув, ШОЕ-50 мм/год.
1. Сформулюйте попередній діагноз. 2. План обстеження.
Діагноз: Атипова пневмонія, що викликається Legionella pneumophyllia;
Задача 2
Хворий 20 років, студент, що проживає у гуртожитку, скаржиться на сухий частий
нав’язливий кашель, помірну загальну слабкість, підвищення температури тіла до
37,50С. Захворювання починалось поступово протягом 6 днів. Спостерігався постійний
помірний біль у горлі не пов’язаний з ковтанням, нежить. Відомо, що захворіли ще 2
студенти, які проживали разом з хворим у одній кімнаті гуртожитку. Обидва
госпіталізовані з діагнозом пневмонія.
При обстеженні хворого - шкіра бліда з сіруватим відтінком, число дихальних рухів
26/хв. Пальпаторно виявлена лімфаденопатія. Аускультативно над легенями
різнокаліберні сухі та вологі хрипи у невеликій кількості. На рентгенограмі -
двосторонні вогнища негомогенної інфільтрації, неінтенсивні. Лікування
цефалоспорином III покоління протягом 72 годин не привело до зниження
температури, та покращення стану хворого. У клінічному аналізі крові - гемолітична
анемія, лейкопенія, підвищені кількість лімфоцитів, відсутній зсув формули вліво,
незначне підвищення ШОЕ.
Діагноз: Атипова пневмонія, що викликається Mycoplasma pneumoniaeЗадача 3 á=3 Хворий 28 років,
скаржиться на підвищення температури до 390С, різку
загальну слабкість,
міалгії, біль у грудній клітці, що підсилюється при кашлі. Працівник птахоферми. При
огляді не виявлено ознак риніту та фарингіту. При перкусії легенів – праворуч у
нижній ділянці нечітко укорочення звуку. При пальпації виявлене збільшення печінки
та селезінки. Рентгенологічні дані - підсилення та деформація легеневого малюнка,
розширення коренів легенів, на цьому фоні - невеликі вогнища інфільтрації. У
клінічному аналізі крові - лейкопенія, підвищення ШОЕ. На тлі спостереження та
лікування з’явився менінгеальний синдром, однократно блювання та запаморочення
свідомості. Покращення стану хворого спостерігалось після застосування антибіотика
із групи макролідів.
Діагноз: Атипова пневмонія, що викликається Chlamydia psittaci, менінгіт
Задача No 1 (á=2)
Хворий Н. 36 р. поступив в стаціонар на 1-й день хвороби зі скаргами на загальну
слабкість, блювання, рідкий стілець до 10 разів. За 3 дні до захворювання контактував
з сусідом, що прибув з Індії, де хворів на діарейне захворювання.
Об-но: Т – 36,7Со . Пульс 98 за 1хв, ритмічний. Тони серця приглушені. АТ 100/60
мм.рт.ст. Шкірні покриви бліді. Язик сухуватий, обкладений білим нашаруванням.
Живіт м'який, безболісний. Під час огляду хворого в приймальному відділенні –
повторне блювання. Стілець рясний, водянистий. Одиничні судоми нижніх кінцівок.
Загальний аналіз крові – лейкоцитів 9,5 х.109 , ШЗЕ – 10 мм /год.
ЗРАЗОК РІШЕННЯ
Діагноз: Холера середній ступінь важкості, дегідратація 11 ступеню.
1. ЗАК+ гематокрит
2. ЗАС
3. Копрограма
4. Бакпосів випорожнень на Ф-30
5. РПГА з холерним діагностикумом в динаміці
6. Біохімія крові: К+ , Na+ , Cl- , відносну густину, білок+ його фракції, сечовина,
креатинін
Лікування:
1. Режим -
2. Дієта – стіл No 153. в/в крап. (100крап/хв): Квартасіль 400 мл + 400 мл Трисолі + 400 мл Дисолі
(розчини
підігріти до 37,00С)
Задача No 2 (á=3)
Хворий Ж.,25 р. поступив в інфекційне відділення через 8 годин від початку
захворювання. Захворювання почалося гостро з частого, до 20 разів, рідкого стільця і
блювоти. Незабаром з'явилася значна слабкість і судоми кінцівок.
Об-но: Т – 35,0С0 . Виражена адинамія. Свідомість збережена. Голос осиплий. Шкіра
ціанотична, покрита холодним липким потом, шкірна складка розправляється повільно.
Кінцівки холодні. Пульс слабкого наповнення, 120 за 1 хв., тони серця глухі, АТ 70/40
мм рт ст. Язик обкладений білим нашаруванням, сухий. Живіт запалий, м'який,
безболісний. Печінка і селезінка не збільшені. Стілець частий, рясний, водянистий з
домішкою білих “пластівців”. Повторні судоми рук і ніг. Сечі виділено близько 100 мл.
Загальний аналіз крові: гемоглобін 156 г/л, лейкоцити 14,0х109 ,ШЗЕ – 9 мм/год. 1.
Діагноз: Холера, важкий перебіг
Ускладнення: ГВШ, дегідратація III ступеню; ГНН, фаза олігоанурії.
1. Заг. ан.крові, гематокрит cito! 2. Заг.ан.сечі
3. Зважування хворого, з’ясування його маси до хвороби
4.Бакпосів випорожнень на холерний вібріон (Ф-30)
5.Дослідження випорожнень люмінісцентно- серологічним методом на холерний
вібріон
5. РПГА з холерним антигеном в динаміці
6. Біохімічне дослідження крові:електроліти (К+ , Na+ , Cl- ), відносна густина плазми
крові, загальний білок, глюкоза, КОС, сечовина, креатинін, залишковий азот
7.Контроль втрат рідини: випорожнення, блювотні маси
8. Контроль діурезу погодинно
Лікування:
2. Дієта – стіл No 15
3. Розчин Квартасіль (Ацесіль, Трисіль, Хлосіль) підігрітим до 38,00 С в дозі 4900мл
(7% від маси тіла 70 кг) в/в: струминно (120мл/хв) 2400 мл за 20 хв., а 2500 мл зі
швидкістю (60 мл/хв) за 45хвилин
4. Доксіциклін 300 мг 1 раз
Задача 1. α - 2 Хворий Ч., 48 років, поступив в інфекційне відділення на 2й день хвороби із скаргами
на озноб, підвищення температури тіла до 40oС, міальгії, головний біль, слабкість, біль
у правій паховій ділянці, спрагу. Працює дератизатором, останній раз проводив
дератизацію за 3 дні до хвороби.
Об’єктивно: температура тіла 39,7°С, АТ 80/40 мм рт ст, Рs 114 у хв., аритмічний. У
свідомості, але на запитання відповідає мляво. Визначається гіперемія обличчя, сухість
слизових оболонок. Тони серця різко приглушені. В легенях послаблене дихання
везикулярного характеру, хрипів немає. Печінка, селезінка не збільшені. У паховій
ділянці справа виявлено вузол діаметром до 10 см, різко болючий при пальпації, без
чітких меж, шкіра над ним червона з цианотичним відтінком. Інші лімфовузли не
збільшені, висипки на тілі немає.В крові: Л- 18×109/л, ШОЕ – 54 мм/год, Hb-122г/л, П-
28%, С-60%, Л-11%, М-1%.
Діагноз. Чума, бубонна форма, тяжкий перебіг
• загальний аналіз крові;
• загальний аналіз сечі;
• аналіз калу на яйца гельмінтів;
• аналіз крові на RW;
11
• анализ крові на HBsAg;
• ЕКГ;
• Біохімічний аналіз крові: АЛТ, АСТ, ТП, ЛФ, білірубін (фракції)
• Серологічна діагностика (ІФА, РПГА)
• Мікроскопія пофарбованих по Граму, або оброблених специфічною
люмінесцентною сироваткою мазків (пунктат із бубона)
• Біопроба на білих мишах
Лікування.
• Суровий ліжковий режим
• Стрептоміцин 0,5г в/м 4 рази на добу
• Ацесіль, трисіль 40-50 мл/кг в/в
• Ascorutini 0,5 х 3 рази per os
• Diasolini 0,1 х 2 рази per os Задача 2
Хворий 63 років, сторож ферми. Поступив у клініку на 4-ту добу хвороби зі
скаргами на
загальну слабкість та набряк обличчя. Хворий помітив на правій щоці
“пухирець”, який став швидко збільшуватись у розмірах, з’явився набряк
обличчя та шиї. У подальшому пухирець луснув і на його місці утворилась
виразка. Набряк обличчя та шиї наростав, з’явилась задишка. Температура тіла
сягала 39,0°C, посилилась загальна слабкість.
Об-но: На правій щоці в ділянці кута нижньої щелепи – виразка до 5 см в
діаметрі. Навколо неї вінчик із дрібних пухирців з геморагічним вмістом.
Виражений набряк обличчя та шиї. В правій підщелепній ділянці пальпується
значно збільшений (до 4 см) безболісний лімфатичний вузол. Пульс – 110 уд/хв,
АТ – 90/60 мм.рт.ст. Тони серця приглушені. Температура тіла 37.3°C
Діагноз: Сибірка, шкірна форма, тяжкий перебіг, ІТШ І ст. План обстеження:
• загальний аналіз крові;
• загальний аналіз сечі;
• аналіз калу на яйца гельмінтів;
• аналіз крові на RW;
• анализ крові на HBsAg;
• ЕКГ;
• Біохімічний аналіз крові: АЛТ, АСТ, ТП, ЛФ, білірубін (фракції),
сечовина,
креатинін, калій, натрій, хлор, КОС, загальний білок та його фракції
• коагулограма.
• ПЛР для виявлення ДНК збудника
• Бактеріологічне дослідження матеріалу з виразки, крові
• Серологічні реакції (РЗК, РНГА з сибірковим діагностикомум) в парних
сироватках
• ІФА – визначення IgM
• Мікроскопія мазків (з патологічного матеріалу)
Лікування.
• Ліжковий режим
• Пеніцілін 6 млн од х 6 раз на добу в/м
• Специфічний протисибірковий імуноглобулін 80 мл в/м\
α - 3 12
• Р-н 5% глюкози 800,0
трисоль 1200,0 в\в реополіглюкін 800,0
фуросемід 80 мг в\в струйно
• Дексазон 8 мг+ р-н 0,9% NaCl 200,
• Діцинон 12,5% 2 мл в\м
Задача 5
У студентки А., 22 роки, через місяць після повернення з Ефіопії, з’явилось
послаблення
випорожнення, схуднення. В послідуючі дні випорожнення до 7 разів на добу,
приєднався переймоподібний біль в животі, що посилюється при дефекації.
Випорожнення мають вигляд «малинового желе».
Діагноз: Гострий амебіаз, кишкова форма
Задача 2
Хворий 22 років доставлений КШД з гуртожитку, де знепритомнів. З анамнезу відомо,
що
захворів учора ввечері, коли відчув мерзлякуватість, загальну слабкість, головний біль,
швидко підвищилась Т до 39,2о С, нудило, зник апетит. За кілька годин з`явилось
відчуття дискомфорту та «переливання» рідини у кишківнику. Обідав у їдальні.
Ранком відчув переймоподібний біль у животі, тричі були рідкі випорожнення зі
слизом.
Під час огляду: блідий, млявий, зіниці звужені, Т - 38,0оС, АТ 90/60 мм.рт.ст., пульс
120 уд/хв. Тони серця ритмічні, приглушені. Дихання везикулярне. Живіт болить при
пальпації переважно у гіпогастрії зліва, спазм сигми. Випорожнень у відділенні не
було, кількість сечі зменшена.
Діагноз: Гострий шигельоз, колітична форма, тяжкий стан, ускладнення ІТШ І, стадія
зворотнього пізнього шоку.
á=2
У хворого впродовж тижня поступово підвищувалась температура, з’явилися головний
біль, загальна слабкість, знизився апетит. Звернувся до лікаря на 8 день хвороби. Під
час огляду: температура 39,50С, на запитання відповідає мляво, дещо загальмований, шкіра бліда,
язик сухий, обкладений коричневим нальотом, з відбитками зубів. АТ
100/60мм рт ст, пульс 74/хв. Метеоризм, на шкірі живота - декілька розеол.
Визначається гепатолієнальний синдром. Випорожнення затримані декілька днів. 1.
2. План обстеження 3. Лікування.
Зразок рішення
Діагноз: Черевний тиф. Стан середньотяжкий. План обстеження:
3. УЗД органів черевної порожнини
4. ЕКГ
5. Аналіз крові на гемокультуру
6. Аналіз сечі і кала на копроурінокультуру
7. РНГА з О-, Н-, Vi- АГ в динаміці (в парних сироватках крові з інтервалом 2
тижні)
8. Реакція Відаля в динаміці (в парних сироватках крові з інтервалом 2 тижні)
Лікування:
2. Дієта No2
3. Рясне питво: не менше 3,5 л ( чай, компоти, морси, соки, слабомінералізована
мінеральна вода без газу)
4. Левоміцетин 0,75×4 р. на добу per os
5. Лоратадин 0.01×1 р. на добу per os
6. Очисна клізма
7
Задача 2 á=3
Пацієнт 36 років хворіє приблизно 3 тижні: поступове підвищення температури, що з
2-го тижня хвороби набула хвильоподібного характеру, зниження працездатності,
головний біль, безсоння. Лікувався амбулаторно з діагнозом «ГРЗ», за відсутності
ефекту
напрвлений у стаціонар.
Під час прийому: блідий, адинамічний, на питання відповідає мляво. Температура
400С. „Фулігінозний” язик. Метеоризм. Позитивний симптом Падалки. Печінка
виступає на 2 – 3 см з-під края реберної дуги. Пальпується нижній полюс селезінки.
Через 2 дні після госпіталізації з’явилися запаморочення, шум у вухах, холодний піт на
обличчі, мелена. АТ 70/40мм рт ст, пульс 120/хв., температура знизилась до норми. 1. Попередній
діагноз 2. План обстеження. 3. Лікування.
Діагноз: Черевний тиф. Кишкова кровотеча. Геморагічний шок II ступеня. Стан
тяжкий. План обстеження:
1. Загальний аналіз крові, гематокрит
3. Визначення групи крові та резус-фактору
4. Біохімія крові: сечовина, креатинін, глюкоза, калій, натрій, хлор, КОС
7. ЕКГ
8. Консультація хірурга сіtо!
11. РНГА з О-, Н-, Vi- АГ в динаміці (в парних сироватках крові з інтервалом 2
тижні)
13. Погодинний діурез
Лікування:
2. Голод на 12 годин
3. Холод на живіт.
4. 0,9% NaCl 800 мл; Лактасол 400 мл; 5% глюкоза 400,0 довенно струйно;
Реосорбілакт 800,0; Кріоплазма 500,0, Еритроцитарна масса 250,0 довенно крапельно
5. 10% розчин CaCl2 по 10,0×2 р. на добу довенно
6. 5% розчин епсилон-амінокапронової кислоти 100,0×2р. на добу довенно
7. Левоміцетин 1,0×3 р. на добу довенно; після виведення з шоку 0,75×4 р. на добу
per
os
8. Етамзилат натрію 12,5% по 2,0×3 р. на добу довенно
9. Вікасол 1% по 1,0×2 р. на добу внутрішньом’язово
10. Левоміцетин 1,0×3 р. на добу довенно; після виведення з шоку 0,75×4 р. на добу
per
os
11.Нагляд хірурга (хірургічне втручання в разі неефективності консервативної
гемостатичної терапії) Задача 1 (á=2)
Хвора 25 років поступила в клініку зі скаргами на слабкість, підвищений
апетит, біль в животі, більше в правій клубовій області, нудоту,
метеоризм, періодично напіврідкі випорожнення до 4 разів на добу. Хворіє
2 роки. Останнім часом звернула увагу на виділення під час дефекації, а
також виявила вранці у ліжку стрічкові утворення білого кольору
розміром 0,5х2 см. Встановлено, що готуючи м'ясний фарш для котлет,
хвора оцінює його смакові якості в сирому вигляді.
Об'єктивно: язик збільшений, на спинці його нашарування білого кольору,
живіт м'який, здутий. Печінка і селезінка не пальпуються.
1. Попередній діагноз. 2. План обстеження
ЗРАЗОК РІШЕННЯ Діагноз: Теніаринхоз, середній ступінь тяжкості.
1. Загальнийаналізкрові
2. Загальнийаналізсечі
3. Аналіз крові на HBsAg, RW
4. Аналізкалунанаявністьфрагментівтаяєцьгельмінтів 5.
Мікроскопічнедослідженняперіанальногозішкребку 6.
Контрольвипорожнень
Лікування:
2. Дієта–стілNo4
3. Ряснепиттядо2лнадобу(регідрон,відваршипшини)
4. Празиквантель 50 мг/кг маси тіла, 3,5 г в 2 прийоми з інтервалом 6
годин,
внутрішньо
5. Лоратадин10мг1разнадобувнутрішньо
Задача 2 (а=3)
До інфекційної лікарні доставлено хворого 41 року. Зі слів родичів, що
доставили хворого, він останні півроку скаржився на лихоманку, незначну
жовтяницю, біль в правій половині грудної клітки, утруднене дихання,
постійний біль в правому підребер’ї. 2 години тому, після незначної травми грудної клітки стан різко
погіршився. Мешкає в приватному будинку, в господарстві має собак,
корову, овець. Об’єктивно: хворий кволий, адинамічний, Т тіла 36,2°С.
Шкіра бліда,
істерична, акроціаноз, вкрита холодним потом, АТ 60/20 мм рт.ст., пульс
110 уд/хв., ниткоподібний. Дихання затруднене, частота дихальних рухів
32/хв.
1.Попередній діагноз 2.План обстеження. 3.Лікування.
15
15
Діагноз: Ехінококоз легень та печінки, важкий перебіг. Анафілактичний
шок.
1. Загальний аналіз крові + гематокрит
2. Група крові, резус-фактор cito!
3. Загальний аналіз сечі, жовчні пігменти
6. Бакпосів на мікрофлору та мікроскопія харкотиння, дослідження на
ВК.
7. Біохімічний аналіз крові: білірубін (загальний, фракції), АлАТ,
АсАТ, ГГТП,
загальний білок та фракції, сечовина, креатинін, КОС, електроліти.
9. Рентгенографія органів грудної клітки.
10.Ультразвуковедослідженняорганівчеревноїпорожнини.
11.Консультаціяреаніматологом,хірургом
12.Мобілізаціяцентральноївени
13.Контрольдіурезу
Лікування:
2. Дієта – голод до виведення з шоку 3. Прикласти теплі грілки до кінцівок
4. Адреналіну гідрохлорид 0,1% - 0,3 мл на 50 мл ізотонічного розчину
хлористого натрію
в/в струминно повільно!!! (протягом 10 хвилин)
5. Гідрокортизону 20 мл (500 мг) в/в струминно
6. Димедрол 1% - 2 мл в/в струминно
7. Трисіль 1600 мл в/в крапельно, реосорбілакт 400 мл в/в крапельно
8. Мебендазол 300 мг 2 рази на добу внутрішньо (після виведення з
шоку)
Задача 1
У хворого Н. протягом 12 днів підвищення температури тіла до 38 ̊С, що
супроводжується пітливістю, відчуттям жару. Загальне самопочуття не страждає.
Хворий працює зоотехніком.
Об-но: шкірні покриви вологі, пальпуються всі групи лімфатичних вузлів розміром до
5 мм. Під час пальпації живота визначається збільшення печінки і селезінки. Біль у
крижі та лівому тазостегновому суглобі.
ЗРАЗОК ВИКОНАННЯ
1.Попередній діагноз. Гострий бруцельоз, середньотяжкий перебіг 2. План обстеження.
- загальний аналіз калу
- біохімічний аналіз крові: білірубін, АЛТ, АСТ
- RW
- HBsAg
- бакпосів крові на бруцельоз
- визначення IgM до бруцел методом ІФА
- реакція Райта
- реакція Хедельсона
- ЕКГ
- УЗД ОЧП
- дієта стіл No 15
- рясне пиття (до 3000 мл на добу)
- аскорутин (по 1 т х 3 рази на добу, per os)
- діазолін 0,1 х 3 рази на добу, per os)
- доксициклін 0,1х2 рази на добу протягом 6 тижнів per os -рифампіцин 300 мгх3 рази
на добу протягом 6 тижнів per os - диклофенак натрія 50 мг х2 рази на добу після їжі 8
Задача No2 á=3
Хворий Н. 24 років доставлений в стаціонар машиною швидкої допомоги зі скаргами
на
температуру (39oС), озноб, біль в нижній щелепі, зниження діурезу, кашель. Два дні
тому – видалення корінного зуба.
Об-но: на місці видаленого зуба – набряк, гіперемія ясен, гнійні нальоти; збільшені і
болючі підщелепні лімфатичні вузли. Під час аускультації легень з обох боків
вислуховуються вологі хрипи середнього калібру. Тони серця приглушені, ритмічні.
Пульс 120/хв. Язик обкладений білим нашаруванням. Живіт м'який, пальпується
селезінка – м'яка, безболісна. При постукуванні в області нирок – біль. У крові
лейкоцитоз 18 х 109 , ШОЕ-32 мм/год.
1. Попередній діагноз: Гострий одонтогенний сепсис з ураженням легень (двобічна
пневмонія), нирок (пієлонефрит), тяжкий перебіг. Гостра ниркова недостатність, стадія
олігоурії.
- загальний аналіз сечі, аналіз сечі по Нечіпоренко
- біохімічний аналіз крові: білірубін, АЛТ, АСТ, сечовина, креатінін, залишковий азот,
калій, натрій, хлор, КОС, загальний білок та його фракції
- ревмопроби
-посів крові на стерильність тричі
- посів сечі, харкотиння
- RW
- HbsAg
- група крові та резус-фактор
- консультація стоматолога
- рентгенографія ОГП
- ЕКГ
- УЗД ОЧП
- цефтріаксон 1,х3 рази в/в
- лінкоміцин 600мг х2 рази на добу в\м
- р-н глюкози 5% 800,0 + трисоль 1200, в\в капельно, фуросемід 80 мг в\в струйно
- реополіглюкін 800,0 в\в\ капельно
- при необхідності - гемодіаліз Задача 1 (а-2)
Хворий П., 32 років, скаржиться на підвищення температури тіла до
высоких цифр, головний біль, біль у м’язах так суглобах. Хворіє на протязі
3-х днів. Захворювання розпочалося гостро через 2 тижні післе укусу
щура. При об’єктивному обстеженні: температура тіла 37,2°С,
гемодинаміка стабільна. У ділянці променевозап’ястного суглоба правої
руки глибока виразка з підритими краями, пальпуються пахвові
лімфатичні вузли. З боку інших органів патологічних змін не виявлено.
Пацієнт відмічає, що виразка утворилась на місці загоєної рани від укусу
щура.
1. Попереднійдіагноз. 2. Планобстеження. 3. Лікування.
Зразок рішення:
1. Содоку, середнього ступеню важкості.
дослідження крові на RW, дослідження крові на HBsAg,
дослідження калу на я/глистів, огляд хірурга
3. Режим палатний, дієта No 15,
пеніцилін 1000000 ОД ×6 разів на добу в/м’язево після проби на
чутливість, перорально аскорутин 0,5 ×3 рази на добу,
лоратадин 0,1 ×1 раз на добу,
обробка місця укусу антисептичними засобами.
Задача 2 (а-2)
Хвора Г., 49 років, працює дезинфектором-дератизатором, хворіє
близько 2-х тижнів. Захворювання розпочалось гостро з підвищення
температури тіла до високих цифр, знобіння, головного болю, болю у
м’зах та суглобах. На 7-й день хвороби температура тіла різко знизилась і
на протязі 5- ти днів, на фоні вираженої слабкості, трималась у межах
фізіологічної норми. Потім симптоматика початку хвороби ввідновилась
знову. При об’єктивному обстеженні: температура тіла 37,7°С, АТ 125/75,
пульс 80 у хв., Виявлено підвищення чутливості при пальпації лівоїгомілки і макуло-папульозний
висип на шкірі лівої гомілки, стегна і
сідниці. Тони серця звучні, ритмічні. Задишки,
набряків на тілі немає. У легенях визначається везикулярне дихання.
Печінка та селезінка не збільшені. Стул, діурез не порушені.
1. Попередній діагноз. 2. План обстеження. 3. Лікування.
дослідження крові на RW, дослідження крові на HBsAg,
дослідження калу на я/глистів, глюкоза крові,
ЕКГ,
УЗД органів черевної порожнини.
3. Режим палатний, дієта No 15,
чутливість, перорально аскорутин 0,5 ×3 рази на добу,
лоратадин 0,1 ×1 раз на добу, індометацин 0,05×3 рази на добу.
Хвора Г., 25 років, звернулась по допомогу до сімейного лікаря на 5-му
тижні хвороби, до цього лікувалась самостійно. Скарги на періодичні
напади гарячки із ознобом, головним болем, болем у м’зах та суглобах,
тривалостю більше тижня, які міняються з такими ж періодами апірексії.
Під час третього нападу з’явився біль у ділянці серця, задишка та
серцебиття. З анамнезу відомо, що пацієнтка захворіла гостро, приблизно
через 10 днів після укусу щура. При об’єктивному обстеженні: стан
середнього ступеню важкості. У відомості, температура 38,1°С, АТ 120/70,
Ps 80 у хв., на тілі виявлено поліморфний, переважно макуло-папульозний
висип на шкірі правої верхньої кінцівки, вислуховується ритм галопу. На
ЕКГ спостерігається блокада ніжок пучка Гіса та шлуночкові
екстрасистоли. З боку інших внутренних органів дані без особливостей.
3. Лікування. Зразок рішення:
1. Содоку важкий перебіг. Міокардит. Серцева недостатність І-
ІІст.Недостатність кровообігу 0-І.
біохімічний аналіз крові (глюкоза, КФК, ЛДГ, ревмопроби, АЛТ, АСТ),
ЕКГ,
ЕхоКС,
УЗД органів черевної порожнини, огляд кардіолога. 3. Режим палатний,
дієта No 15,
чутливість,
перорально аскорутин 0,5 ×3 рази на добу, лоратадин 0,1 ×1 раз на добу,
індометацин 0,05×3 рази на добу, дигоксин 0,025×1раз на добу,
мілдранат 10% 5,0 ×2 рази на добу в/венно крапельно на фізрозчині 200,0,
рибоксин 2% 10,0×2 рази на добу в/венно струминно повільно .
Задача 1
Хворий 38 років скаржиться на субфебрильну температуру, кашель, слабкість,
головний біль, біль в епігастрії, нестійкі випорожнення. Хворіє протягом року. Лікував
бронхіт, гастродуоденіт, дискінезію жовчних шляхів. Останнім часом непокоє пронос.
Схуд на 6кг. Працює землекопом.
Об'єктивно: шкіра бліда, суха, є сліди розчухів. Перкусія грудної клітки - легеневий
звук з коробочним відтінком, аускультація – везикулярне дихання з жорстким
відтінком, сухі хрипи. Живіт м’який, здутий, болісний в епігастральній області, в
проекції жовчного міхура. Випорожнення за останню добу 6 разів, рідкі, без
патологічних домішок. В гемограмі еозинофілів 70 %, ШЗЕ – 35 мм/год.
Діагноз: Стронгілоїдоз, кишкова фаза. Середній ступінь тяжкості. План обстеження: 1. Загальний
аналіз крові + гематокрит
5. Біохімічний аналіз крові: білірубін (загальний, фракції), АлАТ, АсАТ, ГГТП,
загальний білок та фракції.
6. Дослідження калу на наявність личинок кишкової вугриці (метод Бермана)
7. Дослідження дуоденального вмісту на наявність личинок кишкової вугриці
(метод
Бермана)
8. Аналіз крові на виявлення антитіл до ВІЛ (після письмової згоди хворого)
9. Контроль випорожнень
Лікування:
2. Дієта–стілNo4
3. Рясне пиття до 2 л на добу (регідрон, відвар шипшини)
4. Альбендазол 400 мг 2 рази на добу внутрішньо
5. Лоратадин 10 мг 1 раз на добу внутрішньо
Задача 2
Хворий 30 років, житель Херсону, потрапив до клініки зі скаргами на утворення
мігруючої болісної підшкірної «пухлини» на грудній клітці в області правої ключиці,
що має діаметр 2,0х1,0 см та супроводжується свербежем та печінням. Вперше помітив
«пухлину» 2 тижні тому в ділянці правої лопатки, яка через деякий час нагноїлася, а
«пухлина» мігрувала в ділянку правої ключиці. Консультований хірургом та
онкологом, даних на користь онкологічних утворень не виявлено. Епіданамнез –
займається рибною ловлею на озерах в Херсонській області, не застосовує репеленти.
Об’єктивно: температура нормальна, пульс 78 уд. за 1 хв., АТ 125/75 мм рт. ст. живіт
м’який, безболісний, печінка та селезінка не збільшені, дихання в легенях везикулярне,
тони серця ритмічні. Змін з боку периферичних лімфатичних вузлів не виявлено. Під
час пальпації пухлиноподібне утворення щільне, чутливе, шкіра не змінена. В
гемограмі еозинофілів 8%.
1.Попередній діагноз. 2.План обстеження. 3.Лікування.
Діагноз: Дирофіляріоз, середній ступінь тяжкості.
2. Група крові та резус-фактор 3. Загальний аналіз сечі
6. Біохімічне дослідження крові: загальний білок та фракції, креатинін, сечовина,
електроліти, коагулограма.
7. Консультація хірургом
8. УЗД пухлиноподібного утворення
Лікування:
1. Режим – палатний
2. Дієта – стіл No 15
3. Лоратадін 100 мг 1 раз на добу внутрішньо
4. Оперативне втручання після консультації хірургом з подальшою мікроскопією
макропрепарату гельмінта.
Задача 1
До інфекційної лікарні звернулася дівчина 20 р. зі скаргами на підвищення
температури тіла до 380С, головний біль, слабкість, запаморочення, біль у надчеревній
ділянці і біля пупка, нудоту, блювання 3 рази, випорожнення 6 разів за ніч, кал
водянистий, пінистий, смердючий, з домішками слизу, судоми нижніх кінцівок,
осиплість голосу. З анамнезу хвороби з'ясовано, що ввечері вживала тістечка з кремом,
які не зберігались у холодильнику.
Об'єктивно: Т 36,5оС, бліда, акроціаноз, язик сухий, пульс 112/хв., АТ 80/50мм рт.ст.,
тони серця приглушені, живіт здутий, бурчить при пальпації, болючий у надчеревній
ділянці. Випорожнення рясні, водянисті, діурез знижений.
1. Попередній діагноз. 2. План обстеження. 3. План лікування.
Діагноз: Харчова токсикоінфекція, дегідратація 3 ст, ДШ2 ст. План обстеження
1.Загальний аналіз крові + гематокрит
3. Кров на електроліти, КОС, сечовину, креатинін, густину плазми 4. Посів
випорожнень на сальмонели, шигели, холерний вібріон
5. Кров на сифіліс, НВV, НСV-інфекцію
6.ЕКГ
7.Катетеризація центральної вени.
Лікування. Умовно, маса хворої 70кг
Режим – ліжковий Дієта - 4Розчин «Трисіль» 5000 мл струменем довенно під контролем ЦВТ
(підігріти до
температури 37°С), за перші 15 хв влити не менше 1500 мл.
Ентеросорбент «Атоксил» 2 ст ложки всередину 3 рази на день Діазолін 1т 3 рази на
день.
Задача 1
У хворого впродовж дня різко підвищилась температура, з’явилися головний біль, біль
у м’язах шиї, плечів, загальна слабкість, блювання. Звернувся до лікаря на 2 день
хвороби.
Під час огляду: температура 39,50С, дещо збуджений, виражена гіперемія шкіри
обличчя, верхньої половини тулуба, ін’єкція судин склер, кон’юнктив АТ 100/60 мм рт.
ст., пульс 74/хв. Метеоризм. Визначаються помірно виражені менінгеальні симптоми.
Декілька днів тому повернувся з відрядження з Карпатського регіону.
1. Попередній діагноз. 2. План обстеження
1. Діагноз: Кліщовий енцефаліт, менінгеальна форма, середній ступень тяжкості.
- Загальний аналіз крові + гематокрит,
- Загальний аналіз сечі,
- Аналіз калу на яйця гельмінтів,
- RW, HBsAg,
- Біохімічний аналіз крові: глюкоза, коагулограма, електроліти, загальний білок, КОС,
(á=2)
креатинін, сечовина, АлАТ, АсАТ
- консультація неврологом, окулістом
- люмбальна пункція
- Загальноклінічне дослідження спинномозкової рідини
- Посів крові та ліквору на виявлення збудника кліщового енцефаліту
- РЗК, РНГА з діагностикумом кліщового енцефаліту в динаміці
- ІФА та ПЛР ліквору з діагностикумом кліщового енцефаліту
- ЯМРТ головного мозку
- енцефалограма
- ЕКГ
- Режим – ліжковий
- Дієта No 15, рясне пиття (до 2,0 л/доб)
- Специфічний донорський імуноглобулін 6 мл 1 раз на добу в/м
- Лейкоцитарний донорський інтерферон 3 млн ОД 2 рази на добу в/м- Аміксин 0,15 г 1 раз на добу
внутрішньо
- В/в крапельно: ацесіль 800 мл, 5% розчин глюкози 800 мл + вітамін С 5%-3 мл -
інсулін 8 ОД підшкірно
- Преднізолон 90 мг 2 раз на добу в/м
- Цефтріаксон 1, 0 г 2 рази на добу в/м
Задача (á=3)
Хворий 18 років звернувся до лікаря зі скаргами на з’явлення на різних ділянках шкіри
червоних плям різного діаметру 3-7 см чітко відокремлені від здорової шкіри, головну,
м’язову біль, ломоту у всьому тілі, неприємні відчуття, біль в області серця.
Відмічає також періодичні болі у суглобах.
Об’єктивно: свідомість не порушена, на шкірі тулуба, кінцівок еритематозні плями
різної насиченості, безболісні, на мочці вуха набрякле, трохи болісне малинового
кольору ущільнення. Тони серця дещо приглушені, поодинокі екстрасистоли.
Конфігурація суглобів не змінена, рухливість у повному обсязі. Три тижні тому хворий
помітив почервоніння на правому стегні, в місці укусу кліща, яке через кілька днів
зникло. Загальний стан у той час практично не погіршувався.
1. Діагноз: Хвороба Лайма, тяжкий перебіг.
- Загальний аналіз крові,
- RW, HBsAg,
- Біохімічний аналіз крові: глюкоза, загальний білок, креатинін, сечовина, АлАТ,
АсАТ, ЛДГ, КФК, ревмопроби
- ІФА та ПЛР крові з бореліозним діагностикумом
- ехоенцефалограма
- ЕКГ
- Дієта No 15, рясне пиття (до 2,0 л/доб)
- Тетрациклін 0,5 г 4 рази на добу внутрішньо
- В/в крапельно: ацесіль 800 мл, 5% розчин глюкози 800 мл + вітамін С 5%-3 мл -
інсулін 8 ОД підшкірно
- Преднізолон 60 мг 2 рази на добу в/м
Хворий 21 року, студент, захворів вранці, відчувши озноб, підвищилася
температура до 39,0°С, з’явилися загальна слабкість, головний біль, помірний біль у
горлі під час ковтання, ломота у м’язах та суглобах, нудота, повторне блювання. Тричі
протягом дня був кашоподібні випорожнення без патологічних домішок. Ввечері
приєднався біль у правій половині живота. Наступного дня біль у животі посилився,
локалізувався у правій здухвинній ділянці, зберігалася висока температура тіла. З
діагнозом «гострий апендицит» направлений до стаціонару, де у той же вечір
прооперований: виявлено незмінений апендикс і збільшені мезентеріальні лімфатичні
вузли. З підозрою на черевний тиф хворий переведений в інфекційний стаціонар.
Об’єктивно: гіперемія ротоглотки, незначна іктеричність склер. Печінка +2 см,
чутлива під час пальпації. З боку серця – без змін. У загальному аналізі крові –
помірний лейкоцитоз, нейтрофільоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, помірна
еозинофілія, помірно прискорена ШОЕ.
1. Кишковий єрсеніоз, гастроінтестинальна форма, середній ступінь тяжкості

фракції, білурубін(прямий і непрямий))
ЕКГ
УЗД ОЧП
Бак-посів калу на збудника кишкового єрсиніозу

Дієта 5


добу
Перев’язка післяопераційної рани
Кетанов 10мг в/м (при вираженому болю в післяопераційному рубці)

Хворий 32 років захворів гостро з появи гарячки, незначного головного болю,
загальної слабкості. На 2 добу з’явилися рідкі випорожнення до 3 р/добу, біль у
суглобах, на 3 добу хворий помітив висипання на тілі. Госпіталізований на 4 добу
захворювання. З’ясовано, що за 10 днів до захворювання був у відрядженні, часто
вживав у їжу салат зі свіжої капусти та моркви.
Об’єктивно: температура тіла 39,1°С. На шкірі обличчя, шиї, дистальних відділів
кінцівок дрібний точковий висип, що має вигляд «капюшона», «рукавиць» та
«шкарпеток». Губи вишневого відтінку. Язик обкладений білим нашаруванням, його
кінчик має вигляд «малини». Живіт чутливий під час пальпації у правій здухвинній
ділянці, там же - укорочення перкуторного звуку. Печінка та селезінка помірно
збільшені. Над легенями дихання везикулярне. Пульс – 88 уд/хв., ритмічний. АТ –
120/80 мм рт.ст. Суглоби візуально не змінені.
1.Гострий псевдотуберкульоз, генералізована форма, середньої тяжкості


ЕКГ
УЗД ОЧП
Кров на гемокультуру
Копроуринокультура

Дієта 5

добу

Хворого робітника молочної ферми 45 років госпіталізовано до інфекційного
стаціонару на 14 день захворювання із скаргами на гарячку, озноб, підвищену
пітливість. Захворів гостро з підвищення температури тіла до 38,0°С, незначного
погіршення загального стану. Продовжував працювати протягом 5 діб. Надалі
температура підвищилась до 38,5-39,0°С, з’явився помірний біль у суглобах,
пітливість, наросла загальна слабкість.
Об’єктивно: активний, не відчуває інтоксикації. T- 38,5°С. Суглоби не
деформовані, помірний біль під час рухів. Печінка збільшена до 3 см, пальпується
нижній край селезінки. Пульс – 80 уд/хв, ритмічний, АТ – 140/80 мм рт.ст. Тони серця
трохи приглушені.
1.Гострий бруцельоз, середній ступінь тяжкості

Біохімія крові (креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ, ЛФ, тимолова проба, глюкоза,
загальний білок і його фракції, білурубін(прямий і непрямий), ревмопроби)
ЕКГ
УЗД ОЧП

в динаміці

бруцели

Ситуаційна задача №4 У студента, що відвідував хворого товариша, на 2 добу після цього з’явився
озноб, сильний головний біль у лобній ділянці, ломота в тілі, підвищилася
температура тіла до 39,0°C. До кінця першої доби з’явилися закладеність носа, сухий
надсадний кашель з відчуттям дряпання за грудниною.
Об’єктивно: обличчя гіперемійоване та дещо набрякле. Ін’єкція судин склер та
кон’юнктив, утруднене носове дихання. Ротоглотка гіперемійована, зернистість
задньої стінки глотки. У легенях жорстке дихання та одиничні сухі розсіяні хрипи.
Пульс 96 уд/хв., ритмічний. АТ – 110/75 мм рт.ст. Тони серця приглушені.
Менінгеальних знаків не виявлено.
1.Грип, типова форма, середній ступінь тяжкості


ЕКГ

Дієта 15


Робітницю птахофабрики 37 років госпіталізовано на 5 день хвороби. Захворіла
гостро з підвищення температури тіла до 39,0°С, головного болю, сухого кашлю,
загальної слабкості, погіршення сну.
Об’єктивно: температура тіла 38,5°С. Гіперемія слизової оболонки м’якого
піднебіння, дужок. Незначна задишка. Над легенями жорстке дихання. Пульс 86
уд/хв., ритмічний. АТ - 120/80 мм. рт. ст. Незначна ригідність м’язів потилиці, слабо
1.Орнітоз, типова форма, середній ступінь тяжкості, дихальна недостатність 1
ступеня
Аналіз крові на Hbs Ag

лужна фосфатаза, АСТ, АЛТ, КОС)
Газовий склад крові

Спірографія
УЗД ОЧП
Бак-посів харкотиння
Аналіз харкотиння на МБТ

Аналіз крові на РЗК з орнітозним діагностикумом в динаміці

Дієта 5
Азитроміцин 0,5 1 раз в день, per os
Ібупрофен 0,5 3 рази на добу, per os
Хворого 45 років госпіталізовано на 4 день хвороби. Захворювання почалося
гостро з підвищення температури тіла до 39,0° С, ознобу, головного болю, пітливості,
болю у м’язах та лівій пахвовій ділянці. З епідеміологічного анамнезу встановлено, що
за тиждень до захворювання полював на зайців в Одеській області, знімав шкіру з
убитого зайця.
Об’єктивно: Т - 39,5°С. На шкірі тулуба симетричні, еритематозно - петехіальні
висипання. На великому пальці лівої руки виразка діаметром 0,5 см із щільним дном,
шкіра навколо неї набрякла, гіперемійована. На лівому передпліччі лімфангоїт. У лівій
пахвовій області збільшений до величини курячого яйця лімфатичний вузол,
малочутливий. Тони серця приглушені. Пульс частий, відповідає рівню температури
тіла. АТ – 130/80 мм рт.ст. В загальному аналізі крові - нормоцитоз, прискорена ШОЕ.
1. Діагноз: Туляремія, виразково-бубонна форма (ульцерогландулярна),
середній ступінь тяжкості
Біохімічне дослідження крові (глюкоза,креатинін, сечовина, КОС)

ЕКГ
Бак посів (кров, пунктат бубону, виділення з виразки) на виявлення збудника

туляремії
Біологічна проба на лабораторних тваринах (пунктат бубону)
Аналіз крові на ІФА IgM з використанням туляремійного діагностикуму в

динаміці
Шкірно-алкргійна проба з тулярином

Дієта №15
Стрептоміцин 1г 1раз в день в/м

Лоратадін 0,01 1р/д пер ос
Аскорутін 0,5 1раз на добу
Вскриття бубону, аспірація гною, промивання антисептиком, первязка

Хвора 35 років поступила на 7 добу хвороби з діагнозом «грип». Скаржиться на
кашель, осиплість голосу, нежить, підвищення температури тіла. Захворювання
почалося поступово, з’явився гавкаючий кашель, нежить. Продовжувала працювати,
температуру не вимірювала.
Об’єктивно: температура 37,2°С, в ротоглотці – легка гіперемія дужок. Голос
осиплий. Носове дихання утруднене. В легенях – дихання з жорстким відтінком. З
боку серцевої діяльності без змін. Печінка і селезінка не збільшені.

ЕКГ

Дієта 15

Хвора 16 років поступила в інфекційне відділення через 20 год від початку
хвороби. Захворювання почалося гостро, з ознобу та підвищення температури тіла до
40,0° С, блювання, сильної ломоти у тілі, головного болю.
Об’єктивно: температура тіла 36,1°С, свідомість порушена. На ін’єкції реагує
слабко. Риси обличчя загострені, шкіра вкрита липким холодним потом. На тулубі та
кінцівках геморагічний висип з ціанотичним відтінком неправильної форми та різного
ступею забарвлення. Тотальний ціаноз. Тахіпное. Тони серця глухі, пульс
ниткоподібний, 148 уд/хв. АТ – 50/0 мм рт.ст. Менінгеальні знаки відсутні.
1. Менінгококова інфекція, менінгококцемія, вкрай тяжкий перебіг, пізній
ЗАК, ЗАС…

ЕКГ
Бактеріоскопія крові на менінгокок (мазок+товста крапля)

Бак-посів крові на менінгокок

Дієта 15

Левоміцетин 1,0 4 рази на добу в/в ст
Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в
Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в кр
Поліглюкін 500 мл 1 раз на добу в/в краплинно
Контрикал 100 000 ОД 2 разу на добу в/в крапинко
Фуросемід 2,0 1 раз на добу в/в стр
Гепарин 5 000 ОД 4 рази на добу в/в ст
Адреналін 0,1% 1,0 в/в струминно

Хворого 24 років доставлено в клініку бригадою швидкої медичної допомоги на
2 добу захворювання. Захворювання почалося з ознобу, підвищення температури тіла
до 40,0°С, значного головного болю, тричі було блювання. За 3-4 доби до цього
скаржився на помірну загальну слабкість, дряпання у горлі, нежить. Продовжував
працювати.
Об’єктивно: температура тіла – 40,5°C, мовне та рухове збудження. Свідомість
відсутня, судоми нижніх кінцівок. Обличчя гіперемійоване, ін’єкція склер.
Гіперестезія шкіри. Пульс 110 уд/хв, ритмічний, АТ 150/90 мм рт.ст. Тони серця
звучні, над легенями дихання везикулярне. Живіт м’який, печінка та селезінка не
збільшені. Помірна гіперемія задньої стінки глотки, там же гнійна доріжка. Позитивна
ригидність потиличних м’язів.
1. Менінгококова інфекція, комбінована форма (назофарингіт + менінгіт),
важкий ступінь тяжкості, набряк мозку


ЕКГ
Консультація ЛОР
Люмбальна пунція, загальний і біохімічний аналіз ліквору

Бактеріоскопія ліквору на менінгокок
Бак-посів ліквору на менінгокок

Дієта №15
Бензилпеніцилін 6 млн ОД 4 рази на добу ( після проби на чутливість)


Чоловік, 40 років, хворіє протягом 2 років, своє захворювання пов’язує з
перебуванням в Індії. Скаржиться на майже постійні болі в животі, часті рідкі
випорожнення з домішками крові. Захворювання почалося поступово з непостійного
болю у животі, періодичного проносу, у подальшому у випорожненнях почали
з’являтися домішки крові. Лікування антибактерійними засобами стійкого ефекту не
дало.
Об’єктивно: температура тіла 37,0°С. Шкіра бліда. Язик вологий, обкладений
білим нашаруванням. У легенях дихання везикулярне. Пульс – 80 уд/хв., АТ 110/75 мм
рт.ст. Тони серця звучні. Живіт м’який, помірно болісний за ходом товстого
кишечника. Печінка та селезінка не збільшені. Під час ректороманоскопії виявлені
глибокі виразки з підритими краями та сальним дном, слизова за межами виразок – без
змін. У просвіті кишечнику багато склоподібного слизу.
1. Хронічний амебіаз, кишкова форма, стадія загострення, середній ступінь
тяжкості
ЕКГ
Паразитоскопія калу на на амебіаз
Дієта 4
Індометацин 0,5 3 рази на добу, per os
Аевіт 1 капсула 3 рази на добу, per os

Хворий 20 років поступив до інфекційного відділення зі скаргами на біль внизу
живота, часті рідкі випорожнення спочатку калового характеру, потім мізерні, зі
слизом і кров’ю у вигляді «ректального плювка». Температура тіла 39,5°С, язик сухий,
обкладений білим нашаруванням. Живіт м’який, болючий в ділянці сигмоподібної
кишки, остання спазмована. Зі сторони інших органів та систем – без змін.
1. Шигельоз, колітний варіант, середній ступінь тяжкості
ЗАК, ЗАК

ЕКГ
Ректорманоскопія
Бак-посів калу на збудник шигельозу
Аналіз крові на РНГА з шигельозним Ag в динаміці

Постільний режи
Дієта 4

Хворий 42 років доставлений у відділення на 2 день хвороби зі скаргами на
головний біль, розлитий біль у животі, нудоту, безперервне блювання, судоми м’язів
нижніх кінцівок, часті рідкі смердючі випорожнення, головний біль. Захворів через 18
год після вживання у їжу сирих курячих яєць.
Об’єктивно: температура тіла 36,2°С. У свідомості, риси обличчя загострені,
акроціаноз. Тургор шкіри знижений. Голос осиплий. Язик сухий, живіт здутий, під час
пальпації болісний переважно в епігастральній ділянці, навколо пупка та в
ілеоцекальному кутку, сигмоподібна кишка не спазмована. Печінка виступає на 2 см
нижче краю реберної дуги. Селезінка не пальпується. Тони серця глухі, пульс
ниткоподібний, частий, 120 уд/хв. АТ – 40/20 мм рт.ст. ЧД 36/хв., дихання поверхневе.
Судоми м’язів нижніх кінцівок. Діурез 400 мл.
1. Сальмонельозний ентерит, тяжкий ступінь важкості, дегідратаційний шок 2
ступеня

ЕКГ

Дієта 4


Аскорбінова кислота 5% 10мл, в/в струминно

Хворий 35 років поступив на 7 добу захворювання зі скаргами на сильний біль у м’язах, високу
температуру тіла, головний біль, жовтяницю. Захворювання почалося
гостро з остуди, підйому температури тіла до 40,0°C, сильного болю у м’язах. У
подальшому – гарячка постійного типу, головний біль, нудота, позиви на блювання,
кров’яниста сеча, на 5 добу – жовтяниця. За 2 тижні до захворювання перебував у селі,
купався в озері.
Об’єктивно: у свідомості., не дає доторкнутися до м’язів, кричить від болю.
Температура тіла 37,4°С. Інтенсивна жовтяниця з геморагіями. Язик сухий,
обкладений коричневим нашаруванням. Виражений склерит та кон’юнктивіт. Пульс –
100 уд/хв., АТ – 80/50 мм рт.ст. Тони серця приглушені. Печінка виступає з-під краю
реберної дуги на 3 см. В загальному аналізі крові – лейкоцитів 30,0х109/л, ШОЕ – 50
мм/год. Олігурія.
1. Діагноз: Лептоспіроз, жовтянична форма, тяжкий перебіг. ГНН ІІ,
Біохімія крові (сечовина, креатинін, азот, глюкоза, загальний білок і його

фракції, електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС, білірубін та фракції,
АСТ, АЛТ, КФК, ЛДГ)
Аналіз сечі за Зимницьким
ЕКГ, ЕхоКГ
УЗД ОЧП
Аналіз крові на РМАЛ з жививми культурами лептоспір
Бензилпеніцилін 2млн 6 р/д в/в

Трисіль 1000мл 2 рази на в/в кр
Глюкоза 5% 400мл 2рази на добу в/в кр + Допамін 1 ампула (20 мг)
Реополіглюкін 200мл 2 рази на добу в/в кр

Етамзилат 12,5 % 8 мл в/в стр
Контрикал 100тис. 1 раз в день вв краплинно
Фуросемід 2,0 3 рази на добу в/в стр

Хворий 23 років, працівник забійного цеха м’ясокомбінату, поступив на 6 день
хвороби зі скаргами на виражений головний біль, біль у м’язах, особливо ніг,
блювання. Захворювання почалося гостро: температура тіла підвищилася до 40,0°С й
утримувалася на цьому рівні всі дні, турбував біль в м’язах, головний біль, що
поступово посилювався. З 3 дня хвороби - щоденно носові кровотечі. Через м’язовий
біль не зміг ходити.
Об’єктивно: лежить непорушно, стогне. Незначна жовтяниця, висипка відсутня. На
склерах - зливні геморагії, в ротоглотці - без змін. Помірна ригідність потиличних
м’язів, позитивний симптом Керніга. Гепатолієнальний синдром. Т тіла 39,6°С, пульс
104 уд/хв., поодинокі екстрасистоли. Тони серця приглушені. АТ – 130/80 мм рт.ст. За
добу у відділенні хворий виділив 300 мл сечі, яка мала вигляд «м’ясних помиїв».
4. Діагноз: Лептоспіроз, жовтянична форма, тяжкий перебіг. ГНН ІІ
5. Діагностика: додати люмбальна пункція з дослідженням ліквору в темному полі,
згальним і біохімічним дослідженням
Хвора 45 років госпіталізована у стаціонар на 2 добу захворювання зі скаргами
на слабкість, нечіткість зору, двоїння в очах, сухість у роті, закреп. За 2 дні до хвороби
їла копчену свинину домашнього приготування.
Об’єктивно: бліда, свідомість ясна. Температура тіла 36,8°С, пульс – 68 уд/хв., АТ –
130/80 мм рт.ст. Живіт здутий, метеоризм. Зіниці розширені, на світло реагують
погано; птоз, конвергенція порушена. Сухожилкові рефлекси жваві, симетричні.
Чутливість не порушена. Менінгеальних симптомів немає.
1. Харчовий ботулізм, середній ступінь тяжкості

ЕКГ

Дієта 15


Хворий 55 років поступив у клініку в 1-й день захворювання зі скаргами на
утруднення під час дихання та ковтання, значну загальну слабкість, двоїння в очах,
погіршення зору. Захворювання почалось через 8 годин після вживання в’яленої риби
з помірного болю в епігастрії, короткочасного блювання.
Об’єктивно: дихання утруднене, шкіра обличчя бліда з ціанозом. Зіниці широкі,
на світло не реагують, птоз. Порушений глотковий рефлекс, є парез м’якого
піднебіння. Виразна слабкість кінцівок. Язик сухий, живіт здутий. АТ - 120/70 мм. рт.
ст., пульс - 86 уд/хв., ЧД 36 за хв.
1. Харчовий ботулізм, важкий ступінь тяжкості, ГДН 1 ст.

ЕКГ

Дієта 15

Хворий 35 років на добу хвороби госпіталізований у стаціонар зі скаргами на
нудоту, повторне блювання, біль у верхній половині живота ріжучого характеру.
Однократно був пронос без патологічних домішок. Із анамнезу відомо, що за 3 години
до захворювання їв торт, що зберігався в холодильнику протягом 1 тижня.
Об’єктивно: шкіра бліда, періодично виникають судоми м’язів нижніх кінцівок.
Температура тіла 37,1°С, пульс 90 уд/хв., слабкого наповнення. АТ – 100/60 мм рт.ст.,
ЧД – 18 за хв. Тони серця приглушені. Над легенями вислуховується жорстке дихання.
Язик сухий, обкладений білим нашаруванням. Живіт м’який, чутливий в
епігастральній ділянці.
1. Харчова токсикоз-інфекція (стафілококова), середній ступінь тяжкості,
помірна дегідратація

ЕКГ
Бак-посів блювотних мас/калу на s. aureus

Голод


Ентеросгель 1столова ложка 3 рази на день

Хвора 46 років захворіла гостро: о 5 годині ранку виникли часті водянисті
випорожнення та блювання – 5 разів. О 8 годині виникли судоми литкових м’язів,
відчула серйозну слабкість, запаморочення.
В приймальному відділенні було рясне блювання «фонтаном». Об’єктивно:
температура тіла 36,0°С. Шкіра холодна на дотик, акроціаноз. Тургор шкіри знижений.
Риси обличчя загострені, очі запалі. Слизові ротової порожнини та кон’юнктиви сухі,
гіперемійовані. Язик обкладений. Голос осиплий. Періодичні судоми м’язів кистей,
стоп, гомілок. Пульс ниткоподібний, ЧД 28/хв., АТ – 60/40 мм рт.ст. Живіт м’який,
безболісний, бурчання під час пальпації в навколопупковій ділянці. Випорожнення
безбарвні, водянисті, нагадують рисовий відвар.
1. Холера, типова форма, важкий ступінь тяжкості, дегідратаційний шок

ЕКГ

Дієта 4



Хворий 22 років поступив на 1 добу захворювання зі скаргами на слабкість,
пронос. Встановлено, що брат і мати хворого знаходяться в інфекційному відділенні.
Захворювання розпочалося раптово з проносу без больових відчуттів зі сторони
кишечника.
Об’єктивно: температура тіла 36,8°С. Шкіра фізіологічного забарвлення, тургор
не знижений. Язик вологий. Живіт м’який, безболісний, урчить. Випорожнення рідкі у
вигляді «рисового відвару». Блювання немає. Пульс – 80/хв., АТ – 110/70 мм рт.ст.
1. Холера, типова форма, середній ступінь тяжкості, легка дегідратація

ЕКГ

Дієта 4



Хворий 16 років захворів гостро через три тижні після аналогічного захворювання
у молодшого брата, котрий лікувався амбулаторно під наглядом педіатра з діагнозом
«Грип». Раптово з’явився озноб, головний біль, загальна слабкість, міалгії, біль під час
рухів очними яблуками, температура підвищилась до 39,5°С і трималась протягом 3
діб. Потім загальний стан покращився, збереглись лише слабкість та знижений апетит.
З 3 дня захворювання потемніла сеча, з’явилась тяжкість в епігастрії після прийому
їжі. На 5 день на тлі подальшого покращання загального стану помічена жовтяниця.
Об’єктивно: субіктеричність склер, м’якого піднебіння. Живіт м’який, неболючий,
печінка + 4 см, м’яка, селезінка не збільшена. Пульс – 68 уд/хв, АТ – 110/70 мм рт. ст.
1. Вірусний гепатит А, жовтянична форма, середній ступінь тяжкості

УЗД ОЧП
Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вірусного гепатиту А

Дієта №5

Хворий 37 років поступив в клініку зі скаргами на загальну слабкість, зниження
апетиту, свербіж шкіри. Захворювання почалося з болю в суглобах, загальної
слабкості, погіршення апетиту. Через 3 дні виникла нудота, двічі було блювання, зник
апетит, наросла загальна слабкість. На 8 добу захворювання стала темнішою сеча,
знебарвилися випорожнення, з’явився свербіж шкіри, люди з близького оточення
помітили жовтяницю.
Об’єктивно: температура тіла нормальна, помірна жовтяниця. Пульс 62 уд/хв.,
АТ – 100/60 мм рт.ст. Язик обкладений нашаруванням. Печінка +3 см, середньої
щільності, пальпується збільшена селезінка.
1. Гострий вірусний гепатит В, жовтянична форма, середній ступінь тяжкості

УЗД ОЧП
ЕКГ
Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вірусного гепатиту В

Аналіз крові на ПЛР ДНК вірусу гепатиту В
Дієта №5
Контрикал 100 тис ОД 1 раз на добу в/в крапельно на фізіологічному розчині

Хворий 19 років, студент, поступив в інфекційне відділення на 5 день хвороби зі
скаргами на нежить, кашель, відчуття дертя в горлі. Захворювання почалося гостро з
підвищення температури тіла, кашлю. Гарячка постійного типу тривала 3 дні. На 4
день спостерігалось короткочасне зниження температури, після чого на обличчі
з’явився висип, який наступного дня поширився на шию і грудну клітку. Висип
супроводжувався підвищенням температури до 39,5°С.
Об’єктивно: температура тіла 39,9°С, хворий кволий. Обличчя набрякле. На
шкірі обличчя, шиї, грудей – плямисто-папульозний висип. Виражений кон’юнктивіт і
склерит, пальпуються помірно болісні задньошийні лімфовузли розміром до 1 см.
Слизова оболонка ротоглотки гіперемійована. Дихання жорсткувате, поодинокі сухі
хрипи. Пульс 110 уд/хв., ритмічний. Тони серця приглушені. АТ 105/70 мм рт. ст. Язик
вологий, обкладений нашаруванням. Печінка і селезінка не пальпуються.
1. Кір, період розпалу, типова форма, середній ступінь тяжкості
ЕКГ
Аналіз крові на ІФА IgM до збудника кору

Дієта №15
Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу per os
Дексаметазон 0,01% по 1 краплі в обидва ока 4 рази на день
Парацетамол 0,5 (при підвищенні температури вище 38,0)

Хворий 17 років, студент, проживає у гуртожитку. Поступив до клініки на 2 день
хвороби зі скаргами на висип на тілі, незначне нездужання. Захворювання почалося
гостро, з одночасного підвищення температури тіла до 38,0°С і появи висипу на тілі.
Об’єктивно: Т-37,3°С, незначна слабкість. Помірна гіперемія кон’юнктив, слабкі
слизисті виділення з носу. Висип плямистий, по всьому тілу, незначна гіперемія в
ротоглотці. Пальпуються збільшені потиличні лімфатичні вузли. Гемодинаміка
стабільна. З боку органів грудної клітки та живота патологічних змін не виявлено.
1. Набута краснуха, типова форма, середній ступінь тяжкості
ЕКГ
Аналіз крові на ІФА IgM до збудника краснухи

Дієта №15


Хворого 15 років госпіталізовано в інфекційне відділення на 4 день хвороби.
Захворювання почалося з підвищення температури тіла до 37,4°С. Продовжував
ходити на заняття. В день госпіталізації з’явився біль в очах, сльозотеча, біль в горлі
при ковтанні.
Об’єктивно: температура тіла 38,6°С. Шкіра обличчя бліда. Правосторонній
плівчастий кон’юнктивіт, повіки очей набряклі. Слизова оболонка ротоглотки
гіперемійована. Мигдалики збільшені в розмірах, нашарувань немає. Збільшені
підщелепні, шийні лімфовузли до 2 см, не болісні. Серце та легені без змін. Печінка та
1. Аденовірусна інфекція, фарингокон’юнктивальна гарячка, перебіг
середньої важкості
2. Діагностика.
Біохімія крові – креатинін, сечовина, глюкоза, білок з фракціями
ЕКГ
Аналіз крові на РНІФ з аденовірусним діагностикумом в динаміці
ПЛР на виявлення ДНК аденовірусів

Дієта №15
Дексаметазон 0,01% по 1 краплі в кожне око 4 рази в день
Назоферон по 2 вприски 3 рази на день
Парацетамол 0,5 пер ос (при 38 і більше)

Хвора 35 років поступила до лікарні на 7 добу захворювання з діагнозом «грип».
Скаржиться на кашель, осиплість голосу, нежить, підвищення температури тіла.
Захворювання починалось поступово, з’явився гавкаючий кашель, нежить.
Продовжувала працювати, температуру не вимірювала.
Об’єктивно: температура тіла 37,2°С, в ротоглотці – легка гіперемія дужок.
Голос осиплий. Носове дихання утруднене. В легенях дихання з жорстким відтінком.
Серце без змін. Печінка і селезінка не збільшені. Пульс – 76 уд/хв, АТ – 120/80 мм
рт.ст.
ЕКГ

Дієта 15

Хворий 27 років поступив у клініку на 6 добу хвороби зі скаргами на сильний
головний біль, високу температуру, слабкість, безсоння. Захворів гостро, з’явилися
головний біль, озноб, ломота в тілі. Вночі були марення, страхітливі сновидіння. В
наступні дні симптоми наростали, з’явилися безсоння, зорові галюцинації. На 4 добу
з’явився висип на тілі. Протягом місяця до початку захворювання був у відрядженні в
Африці, жив у поганих санітарних умовах.
Об’єктивно: збуджений, говіркий, ейфоричний. Свідомість збережена. Обличчя
гіперемійоване, набрякле, склерит, кон’юнктивіт, на кон’юнктивах петехії.
Температура тіла 39,5°С. На шкірі тулуба, кінцівок значний розеольозно-петехіальний
висип, щонагадує «зоряне небо». Пульс 110 уд/хв. АТ – 90/55 мм рт. ст. ЧД – 18/хв.
Над легенями сухі розсіяні хрипи. Язик обкладений сіруватим нашаруванням,
висовується поштовхами, тремтить. Печінка і селезінка збільшені. Помірна ригідність
потиличних м’язів, позитивний симптом Керніга.
1. Діагноз: Епідемічний висипний тиф, типова форма, період розпалу,тяжкий
Біохімічний аналіз крові( креатинін, сечовина, білірубін та його фракції, АЛТ,

АСТ, глюкоза, КФК, ЛДГ, калій, натрій, хлор крові)
ЕКГ

Аналіз крові на ІФА Ig M до збудника висипного тифу

Дієта №15

Фуросемід 2 мл 3 рази на день в/в стр

Хворий 40 років протягом 2 місяців перебував у Африці. Захворів гостро на 3
добу повернення з відрядження, коли температура тіла підвищилася до 40,0°С,
з’явився озноб, головний біль, сильний біль у правій пахвинній ділянці. На 2 і 3 добу
гарячка та інтоксикація прогресували. Каретою швидкої допомоги доставлений в
стаціонар.
Об’єктивно: хворий неспокійний, хода хитка, мова нерозбірлива, намагається
втекти. Язик наче натертий крейдою. ЧД 26/хв., над легенями хрипи не
вислуховуються. Пульс 110 уд/хв., АТ – 80/55 мм рт. ст. В правій пахвинній області
пальпується сильно болісний конгломерат вузлів до 5 см в діаметрі. Шкіра над ним
багряного відтінку.
1. Діагноз: Чума, бубонна форма, тяжкий перебіг, ІТШ
загальний аналіз крові;
загальний аналіз сечі;
дослідження сечі на міккроальбумінурію
аналіз калу на яйца гельмінтів;
Біохімічний аналіз крові: креатинін, сечовина, електроліти К, Na, Cl, білок з

фракціями, глюкоза
аналіз крові на RW;
анализ крові на HBsAg;
ЕКГ;
Консультація невропатолога, психіатра, хірурга

Бактеріоскопія вмісту бубону на збудник чуми
Бак посів вмісту бубону на збудний чуми
Біопроба начуму
Аналіз крові РПГА з чумним діагностикумом в динаміці

Суровий ліжковий режим
Дієта №15, багато пиття до 3000 мл/доба
Стрептоміцин 1,0 2рази в день в/в стр
Ацесіль, 1000 мл 2 рази на добу в/в кр
Глюкоза 500 мл 2 рази в день в/в кр
Реополіглюкін 200 мл 2 рази на день в/в кр
Преднізолон 40 мг 2 рази в день в/в стр

Фуросемід 2 мл 3 рази в день в/в стр
Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в стр

Хворий 48 років, лісник, поступив до інфекційного відділення на 6 добу хвороби.
Захворювання почалося з тягнучого болю у вказівному пальці правої кисті,
підвищення температури тіла до 37,3°С слабкості, нездужання, головного болю,
зниження апетиту. У наступні дні з’явилися страхітливі сновидіння, безсоння, відчуття
занепокоєння, туги, страху, плаксивість, нудота, блювання. Згідно слів сина, 3 місяці
тому батька вкусив собака, який потім зник з дому. Рука довго не загоювалась, шкіра
навколо рани була гіперемійована. За медичною допомогою не звертався,
продовжував працювати.
Об’єктивно: у свідомості, адекватний. Обличчя гіперемійоване, погляд зляканий,
зіниці розширені, горизонтальний ністагм. Пульс 98 уд/хв., тони серця приглушені. АТ
110/70 мм рт ст. Дихання переривчасте, шумне. Шкіра гаряча, волога. Хворий
попросив води, однак, при вигляді склянки з водою з’явились судоми м’язів обличчя,
шиї, дихальної мускулатури. Обличчя посиніло, з’явилася задишка інспіраторного
типу. З рота витікала слина. Хворий почав безсистемно бігати по пропускнику,
хапаючись за шию. Напад тривав 30 секунд.
1. Діагноз: Сказ, стадія збудження
Заг. аналіз крові,
біохімічний аналіз крові(глюкоза, сечовина , креатинін, КОС, білок, глюкоза,

електроліти)
ЕКГ
огляд невропатолога, офтальмолога
огляд психіатра
Аналіз мазків-відбитків рогівки ока на РНІФ для виявлення вірусу сказу

дієта№15,
перевод на ШВЛ
Антирабічний гамаглобулін 0,5мг/кг в/м
Аміназин 2,5% 2 мл в/м,

Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/венно крапельно
Реосорбілакт 500 2 рази на добу в/венно крапельно

Глюкоза 400 мл 1 раз на добу в/венно крапельно
Хвора 20 років поступила в інфекційного відділення на 3 день хвороби зі
скаргами на загальну слабкість, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр,
біль в горлі під час ковтання, появу висипу. Захворювання почалося гостро. Ввечері
того ж дня виявила на шкірі грудей, живота, стегон поодинокі рожеві папули, поява
яких супроводжувалася незначним свербежем і була розцінені як алергія на прийняту
вранці ацетилсаліцилову кислоту. Наступного ранку, не дивлячись на прийом
десенсибілізуючих препаратів, кількість елементів висипу значно збільшилась. На 3
день захворювання з’явився біль в горлі.
Об’єктивно: температура тіла 38,6°С. На всій поверхні тіла, на обличчі,
волосистій частині голови наявні множинні висипання у вигляді плям, папул, везикул,
поодинокі кірочки. Помірна гіперемія слизової оболонки ротоглотки, на м’якому
піднебінні окремі поверхневі ерозії, болісні під час доторкування шпателем. Збільшені
і трохи болісні шийні лімфовузли. Пульс – 80 уд/хв. АТ – 120/80 мм рт.ст. Тони серця
звучні. Над легенями дихання везикулярне.
1. Вітряна віспа, типова форма, середній ступінь тяжкості
ЕКГ
Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вітряної віспи

Дієта №15
Ацикловір 0,4 4 рази на добу per os
Змащування елементів висипу діамантового зеленого 3% 1 раз на день

Хворий 16 років поступив у клініку на 8 добу хвороби зі скаргами на помірний
головний біль, слабкість, гарячку, біль у горлі під час ковтання. Захворювання
почалося гостро з підвищення температури до 38,5°С, болю в горлі. Гарячка трималася
всі дні хвороби, не перевищуючи 39,0°С. Зберігав достатню активність, не відчував
інтоксикації.
Об’єктивно: температура 38,7°С. Привушні, задньошийні, аксілярні лімфовузли
збільшені до 1,5 см і чутливі під час пальпації. Гіперемія ротоглотки, мигдалики і
фолікули задньої стінки глотки розрихлені. Печінка і селезінка збільшені. Пульс 88
уд/хв. Тони серця незначно приглушені. АТ – 110/70 мм рт.ст. Над легенями дихання
везикулярне.
1. Інфекційний мононуклеоз, типова форма, середній ступінь тяжкості
БХ крові (АлАт, АсАТ, білірубін і його фракції, білок і його фракції, сечовина,
креатинін, глюкоза)
ЕКГ
УЗД ОЧП
Огляд ЛОР
Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вірусу Епштейн-Бар
Аналіз крові на ПЛР ДНК збудника вірусу Епштейн-Бар

Дієта №5

Хвора 30 років поступила до інфекційного відділення на 2 добу хвороби, яка
розпочалася з появи труднощів при відкриванні рота та жуванні, тягнучого болю в м’язах шиї. За
кілька годин напруження м’язів тулуба, приєдналися судомні
скорочення м’язів кінцівок, тулуба, підвищена пітливість.
Об’єктивно: свідомість збережена. Шкіра бліда, волога на дотик. Вираз обличчя
страждальницький. Шкіра лоба зібрана у складки. Очні щілини звужені, кути рота
припідняті. М’язи тіла постійно напружені, крім кистей та стоп. В момент огляду
напад тетанічних судом тривалістю до 10 секунд. Частота дихання – 28/хв. Пульс – 88
уд/хв., АТ – 160/80 мм рт.ст. Тони серця звучні.
1. Діагноз : Генералізований правець,тяжк.перебіг,ГНД1
Б/х,заг.білок фракції, креатинін ,сечов,глюк, КОС, електроліти Na,K,Cl
ЕКГ
ЕКГ,огляд хірурга,невроп,офтал, психіатра

Режим постільний,дієта№15,ШВЛ,інкубація,катетеризація
Протиправцева сиров 100тис ОД 1раз на добу в/в після пров.проби
Метранідазол 0,5 4р/д в/в крап
Трисіль 500 мл 2 рази на добу в/вкрап
Глюкоза 5% 500мл 2р/д в/вкрап

Магнію сульфат 25% 5 мл (при високому тиску)
Аміназин 2,5 % 2.0 в/в стр (при збудженні)
Аскорб.кислота 5 % 5мл в/в стр
Очисна клізма щодня
Контроль гемодинаміки та електролітів

Хворий 27 років, що вживає наркотичні речовини ін’єкційним шляхом,
скаржиться на помірний біль в горлі при ковтанні, послаблення випорожнень
протягом 3 місяців, втрату маси до 10 кг, слабкість, пітливість, періодичні підйоми
температури тіла, двічі за цей період були поширені герпетичні висипання на тілі.
Об’єктивно: хворий астенізований, зниженої вгодованості. Шкіра бліда.
Збільшення всіх груп лімфовузлів. Пульс 90 уд/хв., тони серця злегка приглушені. АТ
100/70 мм рт. ст. Живіт м’який, під час пальпації бурчання. На язику волосиста
лейкоплакія, є білі нашарування на м’якому піднебінні та задній стінці глотки.
1. D.S : ВІЛ інфекція, клінічна стадія, середній ст. тяжкості. Волосиста
лейкоплакія язика
ЕКГ
ЕЕГ
Бак посів мазка з рото глотки

Флюконазол 0,1 2р/д в/в струм


Полоскання рото глотки розчином Ністатину

Хворий 53 років, сторож ферми великої рогатої худоби. Поступив у клініку на 4
добу хвороби зі скаргами на загальну слабкість і набряки обличчя. На початку хвороби
хворий помітив на правій щоці «міхурець», який став швидко збільшуватися у
розмірах, з’явився набряк обличчя та шиї. В подальшому міхурець лопнув, на його
місці утворилася виразка. Наростала слабкість, підвищилась температура тіла до
38,0°С.
Об’єктивно: на правій щоці виразка до 5 см в діаметрі. Навколо неї вінчик із
дрібних пухирців з геморагічним вмістом на тлі вираженого драглистого набряку
обличчя та шиї. Реґіонарний підщелепний лімфовузол збільшений до 2 см в діаметрі,
безболісний. Пульс 90 уд/хв., АТ – 90/60 мм рт ст. Тони серця приглушені. ЧД – 24/хв.
Над легенями везикулярне дихання.
1. D.S : Сибірка, шкірна форма, тяжкий перебіг, ІТШ 1
Б/х,заг.білок фракції, креатинін, сечов, глюк, КОС, Na, K, Cl, білок
ЕКГ
Бактеріоскопія вмісту карбункула на зб.сибірки
Бак посів вмісту карбункула на зб сибірки
Біологічна проба на сибірку
Ан.крові на РНГА з сибірковим діагност в динам

Пеніцилін 2млн ОД 6р/д в/в стум
Глюк 5% 500мл в/вкрап 2р/д

Дексамет 16мг 2р/д в/в
Аскорб.кислота,5 % 5мл в/в
Фуросемід 2мл 3 рази на день в/в струм
Контроль гемодинаміки та еленктрол

У хворого 42 років впродовж 5 днів поступово підвищувалася температура тіла,
з’явився головний біль, загальна слабкість. У наступні дні на тлі високої постійної
гарячки інтенсивність головного болю наросла; хворого турбували безсоння, затримка
випорожнень, помірний сухий кашель. Госпіталізований на 10-у добу.
Об’єктивно: температура тіла 39,8°С, загальмований, адинамічний. Шкіра бліда, на
передньо-бокових відділах живота поодинокі розеоли. Язик сухий, вкритий густим
білим нашаруванням, краї та кінчик його вільні від нашарування, є виразні відбитки
зубів. Метеоризм, гепато-лієнальний синдром. Над легенями жорстке дихання. Пульс
88 уд/хв., АТ – 95/65 мм рт.ст., тони серця глухі, ритм правильний.
1. D.S : Черевний тиф типова форма, тяжкий перебіг, ІТШ-1
копроцитограма
Б/х- креатинін,сечовина,глюкоза, білок,фракції, електроліти(К,Na,Cl)
коагулогрма
УЗД ор.чер.порож,
ЕКГ,
Ro ОГП,
1. ан.крові на гемокультуру
2. Копроурінокультура
3. Р-ція Відаля
4. Аналіз крові на РНГА з Vi-АГ в динам
Ципрофлоксацин 0,5г 2р/д в/в

Аскорб.кислота 0,5 % 10мл в/в

Ттавегіл 2.0 в/в стр 2р/д

Хворий 39 років направлений у клініку інфекційних хвороб із діагнозом
«сепсис». Захворювання почалося гостро з ознобу, потім з’явилося відчуття жару,
підвищилася температура тіла до 40,5°С та утримувалася протягом 6 годин. Зниження
температури тіла до норми супроводжувалося рясним потовиділенням. Подібні напади
повторювалися кожні 48 годин. Хворіє 14 діб, до того приїхав з Уганди.
Об’єктивно: температура тіла в межах норми, незначна іктеричність шкіри та
склер. З боку серця та легень - без змін. Живіт м’який, пальпуються збільшені печінка
та селезінка.
1. Малярія триденна(vivax), первинна атака, сер.ст.тяж. Вторинна
гемолітична гіпохромна анемія
креа,сечов,глюк,тим.проба,ЛФ
УЗД ор.чер.порж, ЕКГ

Хлорохін 1.0 реr os, через 6год 0,5 г, потім 0,5 1р/д
Примахін 0,027 1р/д реr os
Лоратадин 0.01 1р/д реr
Ентеросгель 1 ст ложка (15мг) 3 рази на добу

Хвора 32 років захворіла гостро, коли після ознобу підвищилась температура до
39,8°С, з’явився головний біль, було одноразове блювання. У наступні дні,
незважаючи на прийом антипіретиків, зберігалась висока гарячка, наростала
сонливість. На 6 добу втратила свідомість. 10 днів тому приїхала з Тропічної Африки,
де була протягом 1 місяця.
Об’єктивно: температура 40,1°С. Непритомна, значне моторне збудження. Зіниці
звужені, слабко реагують на світло. Колінні рефлекси підвищені, позитивні симптоми
Бабінського та Оппенгейма. Шкіра бліда, з лимонним відтінком, ціаноз губ. Склери
помірно жовтяничні. Пульс 112 уд/хв., слабкого наповнення, АТ 90/60 мм рт.ст. Тони
серця глухі. ЧД – 22/хв, над легенями везикулярне дихання. Пальпуються збільшені
печінка та селезінка.
1. Малярія тропічна, первинна атака, тяжкий перебіг. Малярійна кома
Б/х-білірубін(загальний,фракції)АЛТ,АСТ,заг.білок фракції, креатинін,

сечовина, глюкоза, тим.проба,
ЛФ, електроліти, КОС
ЕКГ
Пульоксиметрія
Огляд невропатолога, офтальмолога

Хінін 0,5 3 рази на добу в/в стр на глюкозі 5%

Хворий 34 років поступив до клініки на 3 добу хвороби зі скаргами на головний
біль, біль у горлі, підвищення температури тіла.
Об’єктивно: температура тіла 38,6°С. Шкірні покриви бліді. В кутощелепних
ділянках спостерігається незначний набряк підшкірної клітковини, пальпуються
малочутливі лімфовузли до 1 см в діаметрі. В ротоглотці на тлі ціанозу мигдалики
вкриті сірим плівчастим нашаруванням, яке погано знімається шпателем, переходить
на піднебінні дужки. Під час риноскопії в правому носовому ході виявлено сіре
нашарування, яке не знімається шпателем. Пульс 60 уд/хв., ритмічний. Тони серця
приглушені, АТ 110/70 мм рт.ст. ЧД – 12/хв, над легенями ддихання везикулярне.
1. Дифтерія плівчаста, комбінована, глотки та носа, (піднебінні мигдалики,
піднебінні дужки, правий носовий хід), середній ступінь тяжкості


фракціями)
ЕКГ
Огляд ЛОР

Дієта №15

Полоскання рото глотки та носа розчином фурациліну 3 рази на день

Пацієнтка 25 років госпіталізована в інфекційне відділення у тяжкому стані.
Скаржиться на виражений головний біль в скроневій та лобовій ділянках, надбрівних
дугах, біль при рухах очима, біль у м’язах, ломоту в тілі, виникнення блювання на
висоті головного болю. З анамнезу з’ясовано, що вдома хворіє на грип молодший брат.
Об’єктивно: хвора збуджена, температура 39,60С, брадикардія змінюється
тахікардією, виникли генералізовані судоми, є сумнівні менінгеальні знаки. АТ –
1. Грип, типова форма, тяжкий перебіг, набряк мозку

ЕКГ

ЕКГ
Люмбальна пункція, загальне і біохімічне дослідження ліквору


Дієта 15


Хворий 29 років поступив на 6 день хвороби зі скаргами на підвищення Т тіла
до 39,20С, сухий кашель з періодичним виділенням слизисто-гнійного харкотиння,
задишку. Захворювання почалось з підвищення температури тіла до 38,00С, ознобу,
головного болю з локалізацією в ділянці лоба, надбрівних дуг, ломоти в тілі. Потім
з’явився сухий кашель з відчуттям дертя за грудниною, сухість та дряпання в горлі,
закладення носу. На 4 добу температура тіла нормалізувалась, з’явились мізерні
виділення з носу, посилився кашель. Приймав жарознижувальні, відхаркувальні
препарати та краплі в ніс. На 5 добу температура знову підвищилась до 39,80С,
з’явився кашель з виділенням харкотиння.
Об’єктивно: гіперемія шкіри обличчя, температура тіла 38,20С, АТ 120/70 мм
рт. ст., пульс 96 уд/хв., тони серця приглушені, ритмічні, ЧД 24/хв. Над легенями
укорочення перкуторного звуку в нижньому відділі правої легені, аускультативно -
дихання жорстке, в нижніх відділах вислуховуються дрібнопухирчаті вологі хрипи та
крепітація. Живіт м’який, випорожнення без змін.
1. Грип, типова форма, тяжкий перебіг

склад крові, КОС)
ЕКГ

Дієта 15
Азитроміцин 0,5 1 раз в день per os


Хворий 18 років поступив в інфекційне відділення на 3 день хвороби зі скаргами
на сухість у роті, гарячку, набряк привушної ділянки праворуч.
Об’єктивно: у свідомості, адекватний. Температура тіла – 39,0оС, шкірні
покриви без висипки, бліді. Обличчя та шия асиметричні за рахунок м’якуватого
набряку безболісної правої привушної залози. Мигдалики не збільшені, нашарувань
немає. Тони серця звучні, ритм правильний. Живіт м'який, болісний в епігастрії під
час пальпації, печінка й селезінка не збільшені.
1. D.S : Епідемічний паротит, типова форма, середній ступінь тяжкості.
Панкреатит
Б/х-білірубін(загальний,фракції),заг.білок фракції, креа,сечов,глюк, амілаза
ЕКГ
УЗД ОЧП
1. Ан.крові ІФА на IgM до збуд
Рясне пиття до 3л на добу
Лоратадин 0.01 1р/д реr os
Аскорб.кислота 0,5 г 3р/д per
Полоскання ротоглостки розчином хлорофіліпту
Сухе тепло на ураж.ділянки

Хворий 18 років звернувся до лікаря зі скаргами на появу на різних ділянках
шкіри червоних плям різного діаметру (3-7 см), що чітко відокремлені від здорової
шкіри, головний та м’язовий біль, ломоту у всьому тілі, неприємні відчуття, біль в
області серця. Відмічає також періодичний біль у суглобах.
Об’єктивно: свідомість не порушена, на шкірі тулуба, кінцівок еритематозні
плями різної насиченості, безболісні. Тони серця дещо приглушені, поодинокі
екстрасистоли. Конфігурація суглобів не змінена, рухливість у повному обсязі. Три
тижні тому хворий помітив почервоніння на правому стегні в місці укусу кліща, яке
через кілька днів зникло. Загальний стан у той час практично не погіршувався.
1. Хвороба Лайма, дисемінована стадія,середній ступінь тяжкості
Б/х-білірубін(загальний,фракції),АСТ,ЛДГ, КФК,заг.білок фракції, креа, сечов,

глюк, ревмо проби
ЕКГ, ехокардіографія
Огляд кардіолога, невропатолога

1. Ан крові ІФА на IgM до збуд хв Лайма
Доксициклін 0,1 2р/д в/в струм
Ібупрофен 0,2 3 рази на день
Аскорб.кислота 0,5 3 рази на добу пер ос
Контроль гемодинаміки та електролітного стану

Хворий 21 року поступив в інфекційне відділення на 5 день хвороби зі скаргами
на прогресуючу загальну слабкість, неприємні відчуття за грудниною, підвищення
температури тіла до 38,6о С, біль у горлі, що підсилюється під час ковтання.
Об’єктивно: в свідомості, адекватний. Температура тіла 37,8оС.Шкіра бліда,
акроціаноз. Пальпуються підщелепні лімфовузли (0,5-1см). Слизова оболонка
ротоглотки набрякла, незначно гіперемійована з ціанотичним відтінком,. На
гіпертрофованих мигдаликах визначаються плівчасті нашарування, що виходять за їх
межі на задню стінку глотки, язичок, піднебінні дужки, при спробі зняти слизова
оболонка кровоточить. Визначається набряк підщелепної області. Дихання
везикулярне. Пульс 92 уд/хв., АД- 100/50 мм.рт.ст. Тони серця приглушені. Живіт
м’який, безболісний.
1. Дифтерія плівчаста, поширена (піднебінні мигдалики, піднебінні дужки,
язичок, задня стінка глотки), середній ступінь тяжкості

фракціями)
ЕКГ
Огляд ЛОР

Дієта №15

Хворий 35 років доставлений до інфекційного відділення через 48 годин після
вживання м’ясного салату зі скаргами на багаторазове блювання, профузний пронос,
розлитий біль у животі, судоми кінцівок
Об’єктивно: температура тіла 38,6оС, шкіра бліда, тургор знижений, АТ 90/65 мм
рт.ст., пульс 115 уд/хв. Тони серця приглушені, ритмічні. Дихання везикулярне. Живіт
болісний в епігастрії та правій здухвинній ділянці. Випорожнення рясні, рідкі,
смердючі з домішками слизу.
1. Сальмонельозний ентерит, тяжкий ступінь важкості, помірна дегідратація

ЕКГ

Дієта 4
Регідрон до 4л на добу per os
Трисіль 1000 мл в/в струминно 2 рази на добу
Індометацин 0,5 3 рази на добу per os
Ентеросгель 1ст.ложка (15мг) 3 рази на добу per os

Хвора 52 років скаржиться на слабкість, головний біль, підвищення
температури тіла до 39,40С. Захворіла напередодні гостро: з ознобом ввечері піднялась
до високих цифр температура тіла. Сьогодні зранку виникло відчуття розпирання і
тупий біль у правій гомілці, почервоніння шкіри.
Об’єктивно: температура тіла 39,80 С, на шкірі гомілки еритема яскраво-
червоного кольору, гаряча на дотик, чітко видокремлена у вигляді «язиків полум’я» з
нерівними краями. Помірно збільшені болючі пахвинні лімфатичні вузли справа.
Пульс – 98 за хвилину. Тони серця ледь приглушені. АТ – 130/85 мм рт.ст. Над
легенями везикулярне дихання.
1. D.S : Бешиха первинна, еритематозна форма, середній ступінь тяжкості
Б/х - заг.білок фракції, креатинін, сечовина, глюкоза, ревмопроби
ЕКГ
Пеніцілін 1 млн ОД 6р/д в/в струм
Лоратадин 0,1 1р/д реr os
Аскорб.кислота 0,5 г 3р/д реr os
Парацетамол 0,5г реr os (при підвищенні Т 38)
УФО на уражені ділянки щоденно

Хворий 45 років доставлений у лікарню на 3 день хвороби зі скаргами на
виражену задишку, значну загальну слабкість, підвищення температури до 40,00С, біль
у грудній клітці під час кашлю. Повернувся літаком з туристичної поїздки, під час якої
мешкав у готелі, де працювали кондиціонери. Захворювання почалося з нежитю і
дряпання у горлі.
Об’єктивно: шкіра бліда, акроціаноз. ЧД 32/хв. Тони серця значно приглушені,
пульс – 60 уд/хв., АТ 100/60 мм. рт. ст. Були одноразове блювання та діарея тричі за
добу. Над легенями жорсткедихання, в нижніх відділах обох легень є поодинокі вологі
хрипи.
1. Легінельоз, хвороба легіонелів, важкий ступінь тяжкості, ГДН 2 ступеня

склад крові, КОС, АлАТ, АсАТ, білірубін загальний і фракції)
ЕКГ
УЗД ОЧП
Аналіз харкотиння методом РНІФ на наявність легіонел
Бак посів харкотиння на наявність легіонел

Дієта 5
Катетеризація підключичної вени, сечовий катетер, назогастральний зонд, ШВЛ
Азитроміцин 0,5 в/в струминно 1 раз на добу

Хворий, 36 р., скаржиться на сильний головний біль, запаморочення,
підвищення температури до 39°С, порушення мови, хиткість ходи, слабкість і
обмеження активних рухів у правих та нижніх кінцівках, виражену загальну слабкість
та схуднення впродовж останніх 4-х місяців. З анамнезу відомо, що хворий близько 7
років вживав ін’єкційні наркотичні речовини.
Об’єктивно: астенізований, зниженого вгодовування. Збільшені всі групи
лімфовузлів. В легенях дихання ослаблене. Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм
рт.ст., пульс 92 уд/хв, температура тіла 38°С. Живіт м’який, безболісний, печінка
збільшена, селезінка не пальпується. Менінгеальний синдром виражений
незначно,правобічний геміпарез, порушення координаційних проб, афазія. За
результатами МРТ: множинні вогнища ураження головного мозку в області базальних
ядер і таламуса, оточені зоною перифокального набряку, ознаки стиснення прилеглої
1. D.S : ВІЛ інфекція, клінічна стадія, тяжкий перебіг. Токсоплазмовий
менінгоенцефаліт
ЕКГ
ЕЕГ
Люмбальна пункція: бак посів ліквору на токсоплазму

Ровоміцин 3 млн ОД 2р/д в/м + Бісептол 0,4 3р/д пер ос


Хвора 17 років, скаржиться на тупі болі в епігастральній ділянці та правому
підребер’ї, що виникають після прийому їжі, нудоту, зниження апетиту, напіврідкі
випорожнення до 3 разів на добу, загальну слабкість, роздратованість. Хворіє 3 роки.
Неодноразово лікувалася у гастроентеролога з приводу хронічного гастродуоденіту та
дискінезії жовчовивідних шляхів.
Об’єктивно: загальний стан задовільний, температура тіла 36,6°С. Астенічної
тілобудови, зниженого вгодовування. Живіт при пальпації болісний у
пілородуоденальній ділянці, в правому підребер’ї та в точці Кера. Слабопозитивний с- м Ортнера,
симптоми подразнення очеревини негативні. Тони серця ритмічні, звучні,
ЧСС – 80 уд/хв, АТ – 100/60 мм рт.ст.
1. Хронічний лямбліоз, стадія загострення, середній ступінь тяжкості

білірубін фракції і загальний, АлАТ, АсАТ)
ЕКГ
УЗД ОЧП
ФЕГДС
Ретроградна пактеато-дуодено-холангіо графія
КТ ОЧП
Паразитоскопія калу на на лямблії
Аналіз дуоденального вмісту на лямблії
Аналіз крові на ІФА IgM до збудника лямбліозу

Дієта 5
Но-шпа 0,04 1 раз на добу при спазмі per os
Гепабене 0, 25 3 рази на добу per os
Канадський йогурт 1 капсула 3 рази на день per os
1.Хворий 29 р., на 6 день хвороби поступив зі скаргами на підвищення Т тіла до 39,20, сухий кашель,
з періодичним виділенням слизово-гнійного харкотиння, задишку. Захворювання почалось з
підвищення температури тіла до 38С, остуди, головного болю з локалізацією в ділянці лоба,
надбрівних дуг, ломоти в тілі. На 2 добу з’явився сухий кашель з дертям за грудиною, сухість та
дряпання в горлі, закладення носу. На 3 добу температура тіла нормалізувалась, з’явились мізерні
виділення з носу, посилився кашель. Приймав жарознижуючі, відхаркуючі препарати та краплі в ніс.
На 5 добу температура знову підвищилась до 39,8С, з’явився кашель з виділенням харкотиння. Об-
но: Т тіла 39,С, АТ 100/60 мм рт. ст., пульс 96/хв., тони серця приглушені, ритмічні. ЧД 32/хв,
акроціаноз. Над легенями укорочення перкуторного звуку в нижніх відділах, аускультативно –
дихання жорстке, в нижніх відділах вислуховуються дрібнопухирчаті вологі хрипи та крепітація.
Живіт м’який, випорожнення без змін. 1. Попередній діагноз. 2. План обстеження. 3. Лікування.
1. Попередній діагноз: Грип, вірус грипу не ідентифікований, типова форма, тяжкий перебіг, ДН II
ступеня. Позагоспітальна двохстороння нижньодольова пневмонія.
 ЗАК
 ЗАС
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Група крові, резус фактор
 Реакція Вассермана та HBsAg
 БХ крові (АлАТ, АсАТ, білірубін загальний, загальний білок,КФК, сечовина, креатинін,
СРБ, глюкоза крові, К,Na,Cl, рН крові)
 Контроль вітальних функцій ( АТ, ДІУРЕЗ, ЧД)
 КТ грудної клітки
 Сатурація крові, РаО2, РаСО2
 Аналіз харкотиння загальний і на МБТ
 Спірометрія
 ЕКГ
 РІФ змиву із носоглотки на наявність антигену вірусу грипа
 Визначення IgG, IgM крові за допомогою РЗК із грипозним діагностикумом у динаміці
 Госпіталізація в інфекційне відділення

 Постільний режим
 Озельтамавір - 0,075 2 рази на добу, per os
 Азитроміцин - 0,5 1 раз в день per os
 Тепле рясне пиття до 3,5 л на добу
 Ацетилцистеїн - 0,2 3 рази на добу, per os
 Лоратадин - 0,1 1 раз в день, per os
 Аскорбінова кислота - 0,5 3 рази в день, per os
 Парацетамол - 0,5 при підвищенні t вище 38, per os
 Полоскання ротоглотки розчином хлоргекседину 3 рази в день
 Назоферон - 2 вприскування в кожну ніздрю 2 рази на день
 Інгаляції кисню
2.Хвора М., 19 років, поступила в клініку інфекційних хвороб через 20 годин від початку
захворювання. Хвороба розпочалася гостро з ознобу та підвищення температури тіла до 39,50С.
Відмічалося запаморочення та повторне блювання, болі у м’язах та суглобах. При госпіталізації:
свідомість відсутня, на ін’єкції не реагує. Риси обличчя загострені, липкий піт, на шкірі тулуба та
кінцівок геморагічна висипка з ціанотичним відтінком, місцями зливається у круглі поля. Тони серця
глухі, пульс ниткоподібний 148 уд./хв., АТ - 60/20 мм рт. ст. Сухожильні рефлекси пригнічені.
Менінгеальні симптоми відсутні.
Аналіз крові: гем. - 100 г/л. ер. - 3,8*1О12/л, Л. - 28,8*1О9/л. е. - 0%, п. - 28%, ю. - 12%. с. - 42%,
лімф. - 8%, мон. - 10%. ШОЕ - 38 мм /год.
Рішення:
1. Діагноз: генералізована менінгококова інфекція, менінгококцемія, стан пацієнта тяжкий, ІТШ

3 ступеня, ГДН 2 ступеня, ДВЗ синдром.
• ЗАК з лейкоцитарною формулою;
• ЗАС;
• аналіз кала на яйця гельмінтів;
• RW;
• HBsAg;
• б/х: креатинін, сечовина, глюкоза, загальний білірубін, прямий білірубін, загальний білок,
альбумін;
• електроліти: Na, K, Cl;
• коагулограма;
• Sp02;
• газовий склад крові;
• ЕКГ;
• люмбальна пункція з дослідженням СМР;
• бак посів крові/СМР на кров’яний агар;
• бактеріоскопія крові/СМР на наявність грам-негативних диплококів.
• госпіталізація у відділення інфекційної реанімації;
• ліжковий режим;
• дієта №13 за Певзнером;
• катетерізація вени;
• ШВЛ;
• левоміцетин 1 г 4 р/д в/м;
• реополіглюкін 400 мл в/в краплинно;
• трисіль 800 мл в/в краплинно;
• глюкоза 5% 400 мл в/в краплинно;
• вітамін С 10% 2 мл 2 р/д в/в;
• фуросемід 1% 2 мл 3 рази на день в/в струйно;
• еноксапарин 10% 0,4 мл 2р/д п/ш;
• преднізолон 100 мг в/в струйно одноразово, далі краплинне введення для підтримання
стабільного АТ до 500 мг на добу.
3.Хворий К. 45р., на 3-тю добу госпталізований в інфекційне віддділеннязі скаргами на зниження

гостроти зору, туман, сітку перед очима, сухість у роті, визначну м’язову слабкість, порушення
ковтання. Напередодні хвороби в гостях їв м’ясний салат, консервовані гриби домашнього
приготування. Одночасно захворіло 4 осіб. При огляді: свідомість збережена, голос гугнявий, не
ковтає; значна задишка з участю допоміжної мускулатури, ціаноз видимих слизових та кінчика носу.
Відмічається птоз, мідріаз, парез піднебіння. Ps -100 в 1хв., слабкого наповнення та напруження. АТ
80/30 мм рт.ст. Над легенями послаблення дихання. ЧД – 35 за 1 хв. Язик сухий , густо обкладений
сірим нашаруванням. Живіт здутий, м’який, бере участь в акті дихання, безболісний при пальпації.
Харчовий ботулізм. ГДН 1 ступеню. Важкий стан.
-ЗАК
- ЗАС
-Аналіз крові на RW
-Аналіз крові на HbsAg
-Аналіз калу на яйця гельмінтів
-ЕКГ
- Б/х (сечовина, креатинін, азот, глюкоза, загальний білок і його фракції, електроліти К, Na, Cl,
газовий склад крові, КОС, білірубін та фракції, АСТ, АЛТ, КФК, ЛДГ).
-пульсоксиметрія
-визначення життєвої ємності легень і парціального тиску газів артеріальної крові.
-консультація невропатолога
-аналіз крові на виявлення ботулотоксину в реакції нейтралізації на білих мишах
-Госптіталізація у реанімаційне відділення
- Інтубація та ШВЛ
- катетеризація надключичної вену
- В\В краплинне (у 200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду) введення полівалентної ПБС 25000
ОД після обов'язкової проби на чутливість до чужорідного білка( за необхідністю проведення
десенсибілізації)
- В\м введення тієї ж дози через 12 годин
- Сифонна клізма 10 літрами лужного розчину (в декілька прийомів)
- гіпербарична оксигенація
- Промивання шлунку через зонд
4.Хворий 26 років поступив до інфекційного відділення на 3-ю добу хвороби зі скаргами на виражену
загальну слабкість, підвищення температури тіла до 39С, часті, до 25 разів на добу випорожнення із
слизом та домішкою крові, переймоподібний біль у животі. Об’єктивно пульс 120 уд/хв., АТ 80/50
мм.рт.ст, ЧД 26, температура тіла 36,0 ., акроціаноз, над легенями - без змін, тони серця приглушені,
живіт м’який, болючий в лівій здухвинній ділянці, печінка, селезінка не збільшені
1. Попередній діагноз
Шигепьоз, колітна форма, гострий перебіг, тяжкий ступінь.

Ускладнення: змішаний шок (інфекційно-токсичний + дегідратаційний) 3ступеня.
• Загальний аналіз крові з гематокритом.
• Загальний аналіз сечі.
• Аналіз крові на RW.
• Аналіз крові на HВsAg.
• Аналіз калу на яйця гельмінтів.
• Коагулограма
• Група крові + резус фактор
• Контроль вітальних функцій ( АТ,ЧД,ЧСС )
• Копрограма.
• КТ черевної порожнини (виключення перфорації кишки)
• БХ крові (глюкоза, сечовина, креатинін, КОС, електроліти К, Na, Cl, загальний білок і його
фракції, СРБ, АЛТ, АСТ, білірубін та його фракції ).
• ЕКГ
• Бакпосів випорожнень на групу шигел та умовно-патогенну флору із антибіотикограмою
• ПЛР крові для виявлення генетичної інформації шигел
• Госпіталізація у реанімацію інфекційного відділення
• Режим ліжковий
• Постановка периферичного венозного доступа, сечового катетера
• Дієта № 4,
• Регідрон до 1,5л
• Реополіглюкін 400 мл в/в краплинно
• Трисіль 1200 в/в краплинно
• Поповнення поточних витрат рідини
• Ципрофлоксацин 0,5мг 2 р/добу в/в
• Вітамін С 10% 2мл 2р/добу
• Но-шпа 2,0 мл в/м

• Преднізолон 90 мг в/в струйно, надалі краплинно для стабілізації АТ до 500 мг на добу
• Фуросемід 1% 2 мл 3 рази на день в/в струйно
• Креон 2500 – по 1 пакету під час їжі per os
• Біфіформ 1 капс. 2 рази/добу per os
5.Хвора 45 років захворіла, приблизно 2-3 тижні тому: загальна слабкість, порушення працездатності,
поступове підвищення температури. В кінці 1 тижня хвороби температура досягла 38,8-39,5 С, у
наступні дні мала постійний характер, головний біль іноді був нестерпним, погіршився сон, з’явився
помірний кашель. Лікувалась амбулаторно з діагнозом “бронхопневмонія”. Призначений пеніцилін
був неефективним. Стан різко погіршився напередодні госпіталізації: виражена загальна слабкість,
запаморочення, хвора знепритомніла. Під час огляду: шкіра бліда, холодний піт на обличчі;
температура 37,20, АТ 80/50 мм рт. ст. Пульс 130/хв., слабкий. Живіт дещо здутий, безболісний.
Випорожнення рідкуваті, мають вигляд дьогтю. Гепатолієнальний синдром. Притуплення
перкуторного тону в правій здухвинній ділянці.
Діагноз: Черевний тиф, типова форма, тяжкий стан. Кишкова кровотеча
ЗАК з гематокритом
ЗАС
Аналіз крові на RW, HbsAg
Аналіз калу на яйця гельмінтів
БХ (сечовина, креатинін, залишковий азот, глюкоза, заг.білок і фракції, білірубін та фракції, АСТ,
АЛТ, електроліти К, Na, Cl, КОС)
УЗД ОЧП
ЕКГ
Контроль вітальних функцій: сатурація, АТ, ЧСС, ЧД
Консультація хірурга
Аналіз калу на приховану кров
ІФА крові (IgM)

ПЛР крові на наявність ДНК S.typhi
Гемокультура на 10 % жовчному бульйоні та визначення чутливості до АБ, копроуринокультура
Лікування:
Госпіталізація в інфекційне відділення
Суворий ліжковий режим, дієта№1
Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу в/в крапельно
Глюкоза 5% 200мл 2 рази на добу в/в крапельно
Реосорбілакт 400мл 2 рази на добу в/в крапельно
Фуросемід 0,02 (2мл) 2 рази на день в/в у крапельницю
Омепразол 60 мг 1 раз на добу per os
Аскорбінова кислота 5 % 5мл в/в 1 раз на добу у крапельницю
Холод на живіт
Розчин амінокапронової кислоти 5% 200 мл в/в струминно
6.Хвора К., 20 років, занедужала гостро, з'явився біль у горлі, головний біль, підвищилась Т тіла по
38,0 С. На 2-й день хвороби з'явилася висипка на обличчі , а через кілька годин — на шкірі тулуба і
кінцівок. При огляді дільничного терапевта: температура тіла 37,7 С. Слизова оболонка ротоглотки
гіперемійована. Помірно виражені явища кон'юнктивіту, назофарингіту. На обличчіі, тулубі й
кінцівках дрібноплямистий висип. Збільшені та болючі потиличні лімфовузли. З боку органів крудної
клітки й черевної порожнини патології не виявлено. На тлі лікування гарячка зникла, висип почав
згасати, проте з'явилось порушення сну, сильний головний біль, відчуття оніміння у кінцівках. При
вступі до стаціонару — загальмована, млява. Шкіра бліда з залишками макульозного висипу,
генералізована лімфаденопатія, потиличні та завушні лімфовузли болючі. Анізокорія. Помірна
ригідність потиличних м'язів, позитивний симптом Керніга. Ан.крові: Эр.-4,6, лейк. - 8,4, п-5%,з-
38%,л-38%,м-12%, э-3%, плазматичні клітини-5%, ШОЕ-15мм/год.
Попередній діагноз: Набута краснуха. Типова форма. Важкий стан.
Ускладнення: Менінгоенцефаліт
• ЗАК+гематокрит;
• ЗАС ;
• Аналіз крові на RW;
• Аналіз крові на HbsAg ;

• Аналіз калу на яйця гельмінтів ;
• Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції, електроліти К,
Na, Cl, газовий склад крові, КОС);
• ЕКГ ;
• Люмбальна пункція;
• Аналіз крові на ІФА IgM до збудника краснухи.
Лікування:
• Госпіталізація в неврологічне відділення ;
• Ліжковий режим;
• Дієта №15;
• Лоратадин 0,1 1 раз на добу п/о ;
• Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу п/о ;
• Полоскання ротоглотки розчином фурациліну 3 рази на день.
• Реособрілакт 400 мл в/в крапельно 1 р/д.
7.Хворий М. Повернувся з туристичної поїздки до Сицилії, де часто вживав в їжу козине молоко,
сири домашнього виготовлення. Звернувся зі скаргами на підчищення температури тіла упродовж 3
тижнів, пітливість, відчуття жару. Загальне самопочуття не страждає. Об-но: шкіра волога,
тахікардія, розширення меж серця, приглушеність серцевих тонів, помірне збільшення печінки й
селезінки, системна лімфаденопатія. У гемограмі — лейкопенія, лімфоцитоз, анеозинофілія, помірно
прискорена ШОЕ.
Попередній діагноз: Бруцельоз. Гострий перебіг. Стан середньої тяжкості.
Ускладнення: Міокардит.
• ЗАК+гематокрит;
• ЗАС;
• Аналіз крові на RW ;
• Аналіз крові на HbsAg;
• Аналіз калу на яйця гельмінтів ;
• Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції, електроліти К,
Na, Cl, газовий склад крові, КОС);
• ЕКГ;
• ЕХО-кардіографія;
• УЗД ОЧП.
• Дослідження крові методом ІФА з визначенням IgM, до збудника бруцельозу;
• Дослідження крові методом ПЛР для виявлення генетичного матеріалу збудника бруцельозу.
Лікування:
• Госпіталізація до інфекційного стаціонару
• ліжковий режим
• дієта стіл № 5
• Доксициклін 0,1г 1 раз на добу per os
• Рифампіцин 0,3г х3 рази на добу протягом per os
• Рясне пиття (до 2000 мл на добу)
• Супрастин 25мг 3 рази на добу per os
• Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу п/о ;
8.Хвора С., 28 р., через 8 днів після травми стопи скаржилась на напруження м’язів потилиці, спини,
живота. На третій день хвороби – тонічне напруження всіх груп м’язів. При огляді: t – 36,9 С,
свідомість не порушена. Пульс 112/хв., ритмічний, задовільних властивостей. АТ 120/70 мм рт. ст.
15-20 хв. З боку внутрішніх органів патології не виявлено.
Генералізований правець, судомна стадія, тяжкий перебіг. Стан хворого важкий.

ЗАК, ЗАС
Аналіз крові на RW, HbsAg
Аналіз калу на я/г
Бх крові (глюкоза, загальний білок і фракції, білірубін і фракції, креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ,
КФК, ЛДГ, КОС, електроліти N К Сl, гази крові)
ЕКГ
Контроль сатурації, ЧД, ЧСС, АТ, діурезу
Спец. діагностика:
- Бактеріоскопія вмісту з рани на наявність Cl.tetani, посів на середовище Кітта-Тароцці
- Біологічна проба з кров’ю хворого на визначення правцевого токсину
Лікування:
Госпіталізація у відділення реанімації або спеціалізований центр
Дієта №15 (харчування через зонд)
Оксигенотерапія за допомогою маски, ШВЛ за необхідності
Встановлення венозного доступу, сечового катетера, назогастрального зонду
Хір. обробка і ревізія рани, обколюванням протиправцевою сироваткою в дозі 3000 МО після в/ш
проби на чутливість
ПП імуноглобулін людський 900 МО в/м одноразово
ПП анатоксин 0,5 мл в/м 1 р
Розчин Рінгера 400 мл в/в
Діазепам 20 мг в/в кожні 3 год
Аміназин 2,5 % 2.0 в/в струминно
Магнію сульфат 20% 20мл в/в струминно
Метронідазол 0,5 в/в крапельно кожні 6 годин
Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струминно

9.Хворий 20 років скаржиться на тривалий наполегливий кашель протягом 4-х місяців, діарею,
підвищення температури тіла до високих цифр. В кінці першого місяця хвороби діагностували
інтерстиціальну пневмонію, проте антибіотикотерапія , що проводилась, ефекту не дала. Обстеження
на туберкульоз легень дало негативний результат. Хворий відзначає прогресуючу слабкість,
пітливість, втрату ваги. Кілька разів за останні місяці спостерігалось поширені герпетичні висипання
на обличчі. Об’єктивно: астенізований, зниженного харчування. Збільшені всі групи лімфовузлів. В
легенях розсіяні сухі хрипи.
ВІЛ-інфекція, IV стадія. Позагоспітальна двобічна полісегментарна пневмонія, пневмоцистної

етіології. Хронічний криптоспоридіозний ентероколіт. Стан середнього ступеня тяжкості.
ЗАК з гематокритом
ЗАС
Аналіз крові на RW, HbsAg, HCV
Аналіз калу на я/г
Бх (глюкоза, загальний білок і фракції, білірубін і фракції, креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ, КФК,
ЛДГ, КОС, електроліти N К Сl, газовий склад крові)
ЕКГ
КТ ОГП
УЗД ОЧП
Мазок з уретри на ЗПСШ
Мікроскопія випорожнень на наявність паразитів, посів на поживні середовища
Спец. діагностика:
ІФА крові для виявлення антитіл до HIV-1,2 (зі згоди пацієнта), вестерн-блот для підтвердження
діагнозу
Визначення числа лімфоцитів CD4+(абс. і %) двократно з інтервалом 7 днів
Кількісний аналіз ПЛР крові для визначення вірусного навантаження
Мікроскопія матеріалу бронхоальвеолярного лаважу на P. jirovecii та криптоспоридії
Лікування:
Дієта №4
Регідрон 3500мл за 4 години невеликими порціями
Киснева підтримка за допомогою маски
ламівудин 0,15 таб. 2 р на добу per os
тенофовір 0,3 таб. 1 р на добу per os
ефавіренз 0,6 таб. 1 р на добу per os.
Ко-тримоксазол 350мг/1750 мг 4 рази на добу per os
Спіраміцин 3-6 млн МО 2 р на добу per os
Лоперамід 2 мг у капс 2 р на добу per os
Мезим 1 таб 3 р на добу per os під час їжі
Аскорбінова кислота 0,5 3 р на добу per os
10.Хворому 27 років, геолог, протягом місяця жив у бараку, контактував з завошивленими колегами.
Госпіталізований на 6 день хвороби зі скарга на нестерпний головний біль, страхітливі сновидіння,
відсутність апетиту, Т до 40С. Захворів гостро, з'явився головний біль, мерзлякуватість, ломота в тілі,
Т підвищилась до 39 С. Ночами марив, були зорові галюцинації, турбувало безсоння. На 5 день
хвороби спостерігалось короткочасне зниження Т тіла до 37,5 С, після чого на тілі з'явилась рясна
розеольозно- петехіальиа висипка. Об'єктивно: Т тіла 39,5С, збуджений, говіркий, ейфоричний.
Свідомість збережена, гіперемія обличчя та кон'юнктив, плямиста енантема на слизовій ротоглотки,
поодинокі петехії біля uvulae.
Язик сухий, вкритий сіруватим нашаруванням, дрижить при висовуванні. На шкірі тулуба і кінцівок
розеоли та місцями первинні петехії. Тони серця глухі, AT 90/55 мм рт. ст., ЧСС 120 уд. хв. Живіт
м'який, печінка і селезінка помірно збільшені. 1. Попередній діагноз. 2. План обстеження. 3. План
лікування.
Діагноз: Епідемічний висипний тиф, типова форма, період розпалу,тяжкий перебіг. ІТШ І ступеню.
Загальний аналіз крові
Загальний аналіз сечі
Біохімічний аналіз крові( креатинін, сечовина, білірубін та його фракції, АЛТ, АСТ, глюкоза, КФК,
ЛДГ, калій, натрій, хлор крові)
ЕКГ
Аналіз крові на ІФА Ig M до збудника висипного тифу в динаміці
Лікування:
Режим суворий постільний
Діазепам 2 мл в/в струм
Глюкоза 5% 200 мл 2рази на добу в/в краплинно
Ацесіль 400 мл 2 рази на добу в/в краплинно
Фуросемід 2 мл в кінці в/в інфузій
11.
1. Гострий вірусний гепатит E, жовтяничний варіант , фульмінативна форма, тяжкий перебіг.

Стан тяжкий. ГПЕ - II стадія.
2. ЗАК + лейкоцитарна формула
ЗАС
БХ крові ( АЛТ, АСТ, ЛФ, ГГТП, білірубіни ( прямий та не прямий), тимолова проба, загальний
білок, креатинін, сечовина, Na,K+,Cl-, Сa+, pH крові, глюкоза )
Аналіз кала на яйця гельмінтів
RW
Визначення Anti HЕV IgM за допомогою ІФА
Визначення HBsAg
Визначення HCV
Коагулограмма
ЕКГ
Контроль АТ, ЧСС, діурезу
3. Госпіталізація до інфекційної реанімації. Ліжковий режим. Дієта №5
Постановка сечового та назогастрального катетерів
Ентеросгель 2 капсули за 2 години до їжї 3 рази на добу
Аскорбинова кислота 10% 2 мл 2 рази на добу в\м
Глюкоза 5% 400 мл вв краплинно
Гепа-Мерц 20 мл на добу ( розвести в 200 мл NaCl) вв краплинно 2 рази на добу
Етамзилат 250мг в\м 2 рази на добу
Фуросемід 2 мл вв струйно
Лактулоза 30г 3 рази на добу всередину
12.Чоловік 26 років, працівник м’ясокомбінату, госпіталізований на 6 день хвороби зі скаргами на

сильний головний біль, біль в епігастрії, м’язах ніг, блювоту. Захворів гостро: першого дня
температура підвищилась до 40,0 оС, і трималась в межах 39,5-40,0 оС. Турбував сильний біль у
м’язах, посилився головний біль. З третього дня хвороби рясні носові кровотечі. Під час огляду:
лежить нерухомо, стогне. Шкіра ледь жовтянична, висипки немає. На кон’юнктивах масивні, місцями
зливні геморагії. Ротоглотка чиста. Помірна ригідність м’язів потилиці, позитивний симптом Керніга.
Пальпуються печінка та селезінка. Т 39,6 оС, пульс 124 за хв., поодинокі екстрасистоли, АТ 110/70
мм рт. ст. За добу у відділенні хворий виділив близько 300 мл сечі кольору «м’ясних помиїв». В
гемограмі: Л 18,0 х 109/л, ШОЕ 65 мм/год.
Лептоспіроз, жовтушно-геморагічна форма, тяжкий перебіг, ускладнений ГНН, стадія олігоанурії,

ІТШ І, менінгіт (?).
• ЗАК розгорнутий;
• ЗАС;
• Біохімія крові (АЛТ, АСТ, ЛФ, ГГТП, білірубін (загальний, прямий, непрямий), загальний
білок з фракціями, залишковий азот, креатинін, сечовина, глюкоза, K, Na, Cl, pH);
• Аналіз кала на яйця гельмінтів;
• Аналіз крові на RW; HBsAg;
• Коагулограма;
• Визначити групу крові;
• Аналіз калу на приховану кров;
• ЕКГ; ЕхоКГ
• Контроль АТ, погодинного діурезу, ЧД, ЦВТ, сатурації;
• Рентгенографія ОГП;
• Люмбальна пункція;
• УЗД ОЧП; УЗД нирок
• Виявлення лептоспір у спинномозковій рідині методом темнопольної мікроскопії;
• Реакція мікроаглютинації та лізису лептоспір з сироваткою хворого та живими еталонними

штамами лептоспір, серологія крові у динаміці;
• ІФА крові на антигени лептоспір.
• Госпіталізація в реанімаційне відділення
• Суворий ліжковий режим
• Дієта № 7
• Катетеризація сечового міхура, встановлення периферичного катетеру
• Об’єм рідини
• Бензилпеніцилін 4 млн ОД 6 разів на день в/м
• Дексаметазон 0,4 г в/в 1 раз вранці
• Омепразол 20 мг вранці п/о
• Розчин манітолу 15% 200 мл в/в крапельно + фуросемід 2 мл в/в + погодинний діурез
• Розчин натрію бікарбонату 200 мл в/в крапельно
• Розчин рінгеру 200 мл в/в крапельно
13. Хворий 15 років госпіталізований в інфекційне відділення ЦРЛ із скаргами на високу температуру
тіла, інтенсивний головний біль, болі в м'язах та суглобах, висип, повторну блювоту. Хворіє 4 дні.
Об-но: Т-ра 39,8 С, позитивні симптоми «рукавичок», «каптура», «шкарпеток». На тулубі, кінцівках
рясний дрібноплямистий висип. Пальпується збільшена печінка і нижній полюс селезінки. Позитивні
симптоми Брудзинського, Керніга, визначається помірна ригідність потиличних м’язів.. Аналіз СМР:
колір безбарвний, прозора, цитоз – 475кл./мм3, нейтрофіли -82 %, білок – 346 мг / л, глюкоза– 2,3
ммоль / л. 1. Попередній діагноз. 2. План обстеження.3. План лікування.
Діагноз: Гострий псевдотуберкульоз, генералізована форма, тяжкий перебіг. Псевдотуберкульозний

менінгіт.
 ЗАК + гематокрит
 ЗАС
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Біохімія крові (креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ,ЛФ, ГГТ, глюкоза, загальний білок і його
фракції, білурубін загальний та прямий і непрямий)
 Контроль вітальних функцій (сатурація, АТ, ЧСС, ЧД)
 Ревмопроби
 УЗД ОЧП
 Люмбальна пункція з дослідженням СМР
 ПЛР мазка випорожнень на виявлення ДНК збудника псевдотуберкульозу
 Бакпосів випорожнень/блювотних мас/СМР на виявлення Y. Pseudotuberculosis на середовище
Ендо, Левіна
 Дослідження крові методом РІФ на виявлення антигенів
 Дослідження крові методом ІФА з визначенням IgM, IgA до Y. Pseudotuberculosis
Лікування:

 Дієта №5
 Тепле рясне пиття до 2л на добу
 Пефлоксацин 0,4 г 2 рази на добу парентерально
 Лоратадин 10 мг 1 раз на добу per os
 Трисіль 800 мл в/в краплинно
 Індометацин 25 мг 2-3 рази на добу
 Преднізолон 100 мг в/в струйно одноразово, далі краплинне введення для підтримання
стабільного АТ до 500 мг на добу
 Ентеросгель по 50 г 3 рази на добу, per os
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os
14.Студент з Ефіопії захворів поступово через тиждень після повернення з дому, де перебував на
канікулах впродовж місяця, жив у сільській місцевості без централізованого водопостачання.
Хвороба розпочалась із загальної слабкості, підвищення температури до 38.0, погіршення апетиту.
Починаючи з 5 дня хвороби, температура має постійний характер у межах 39.0-40.0 С, з’явився
сильний головний біль, стан значно погіршився. Направлений до лікарні на 7 день хвороби. Під час
огляду: стан тяжкий, хворий загальмований, температура тіла 39,70С, язик “фулігінозний”. Слабко
позитивні симптоми Брудзинського, Керніга, визначається помірна ригідність потиличних м’язів.
Шкіра бліда, висипу немає. Пульс 80/хв.; АТ 100/60 мм рт ст. Живіт помірно здутий. Печінка,
селезінка збільшені. Позитивний синдром Падалки.
Попередній діагноз: Черевний тиф період розпалу, тяжкий перебіг, атипова форма, менінготиф (?).
 ЗАК з гематокритом
 ЗАС
 Аналіз крові на RW, HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 БХ (сечовина, креатинін, залишковий азот, глюкоза, заг.білок і фракції, білірубін та фракції,
АСТ, АЛТ, електроліти К, Na, Cl, КОС)
 УЗД ОЧП
 ЕКГ
 Люмбальна пункція
 Дослідження ліквору б/х, клінічне, мікроскопічне, б/п на мікрофлору
 Контроль вітальних функцій: сатурація, АТ, ЧСС, ЧД
 ІФА крові (IgM)
 ПЛР крові на наявність ДНК S.typhi
 Гемокультура на 10 % жовчному бульйоні та визначення чутливості до АБ,
копроуринокультура
Лікування:

 Дієта №1
 Левоміцетин 0,75-1,0 4 рази на добу парентерально
 Реополіглюкін 400 мл в/в краплинно;
 Трисіль 800 мл в/в краплинно;
 Глюкоза 5% 400 мл в/в краплинно
 Аскорбінова кислота 5 % 5мл в/в 1 раз на добу у крапельницю
Диференціальний діагноз
Диференціювати даний стан хворого необхідно від псевдотуберкульозу,
менінгококової інфекції, бруцельозу, інфекційного мононуклеозу.
Так, для важкого перебігу псевдотуберкульозу на 7-8 день хвороби характерні, крім
гострого початку з швидкого підвищення температури з ознобом, значних ознак
інтоксикації, гіперемії обличчя і шиї, розвитку диспепсичного синдрому, поява
симетричної «скарлатиноподібної» висипки (5-6 день хвороби) зі згущенням в
природних складках шкіри з її подальшим лущенням, розвиток артритів / синовіїтів,
запальні зміни в ротоглотці і «малиновий» язик, що відсутнє в нашому випадку.
При менінгококовому менінгіті захворювання розвивається гостро, часто
передують клінічні ознаки назофарингіту, виражений інтоксикаційний синдром,
різкий головний біль, нудота і блювання без полегшення, різні види гіперестезій,
швидко з'являються і наростають менінгеальні знаки, які при ненаданні невідкладної
допомоги пацієнту до 7 дня хвороби зумовлять несприятливий наслідок.
При бруцельозі, поряд з важливістю, особливо професійного, епіданамнезу
(контакт з хворими на бруцельоз тваринами або м'ясо-молочною сировиною під час
переробки, вживання непастеризованих молочних продуктів), звертає увагу
задовільне самопочуття хворого при високій лихоманці, виражена пітливість при
відсутності інших ознак інтоксикації, поява генералізованої лімфаденопатії до кінця
першого тижня хвороби, артралгії і несиметричні артрити або неврити, чого немає в
нашому випадку.
При інфекційному мононуклеозі, поряд з наявністю інтоксикаційного синдрому,
збільшення печінки і селезінки і генералізованої лімфаденопатії до кінця тижня від
початку хвороби розвиваються ознаки частіше гнійного фарингіту / ангіни і у частини
хворих може мати місце різна за характером висипка, що не спостерігається в нашому
випадку.
Задача 1 =2
Хворий 17 років надійшов у клініку на 3-й день хвороби з діагнозом «Парагрип, алергійний
дерматит». Занедужав гостро з підвищення температури тіла до 39 оС, слабкості, болю в горлі. На 2-й
день хвороби з’явився надсадний гавкаючий кашель, рясні слизуваті виділення з носа, різі в очах.
Об-но: Т- 38,8оС. Обличчя набрякле, повіки потовщені. Склерит, катаральний кон’юнктивіт.
Слизуваті виділення з носа. На шкірі шиї й обличчя плямисто-папульозний висип. Слизова оболонка
ротоглотки яскраво гиперемійована, біля нижніх кутніх зубів – дрібна біла енантема. Дихання
жорстке, поодинокі сухі хрипи. Пальпуються дрібні підщелепні й передньошийні лімфовузли. ЧСС -
110 уд/хв. АТ – 100/70 мм.рт.ст. Живіт м’який. Печінка й селезінка не збільшені.
4. Попередній діагноз. 2. План обстеження. 3. Лікування
ЗРАЗОК РІШЕННЯ.
Попередній діагноз: Кір, період розпалу, середньої тяжкості.
3. Кал на яйця гельмінтів
4. Діастаза сечі
5. Сироватка крові в реакції ІФА на НВsАg
6. Сироватка крові в RW
7. Глюкоза крові
8. ЕКГ
9. Рентгенографія органів грудної порожнини
10. Сироватка крові в реакції ІФА на anti Morbilli IgM
Лікування:
2. Дієта № 13
3. Рясне питво (узвар, сік, питна вода) 2800 мл/добу
4. Діазолін 0,01х2 рази в день всередину
5. Аскорутин по 1 табл. 3 рази в день всередину
6. 3% розчин соди 100,0 для полоскань ротоглотки 6 разів на добу
7. 20% р-н сульфаціл-натрію по 2 краплі в кон’юнктивальний міхур 3 рази на добу
8. Бромгексин по 1 табл. 3 рази в день всередину
9. Содові інгаляції 2 рази на добу по 10 хвилин.
Хвора К., 20 років, занедужала гостро, з'явився біль у горлі, головний біль, підвищилася Т тіла
до 38,0ос. На 2-й день хвороби з'явилася висипка на обличчі, а через кілька годин - на шкірі тулуба й
кінцівок.
При огляді дільничного терапевта: температура тіла 37,7 оС. Слизова оболонка ротоглотки
гіперемійована. Помірно виражені явища кон’юнктивіту, назофарингіту. На ообличчі, тулубі й
кінцівках дрібноплямистий висип. Збільшені та болючі потиличні лімфовузли. З боку органів
грудної клітки й черевної порожнини патології не виявлено. На тлі лікування стан гарячка зникла,
висип почав згасати, проте з’явилось порушення сну, сильний головний біль, відчуття оніміння у
кінцівках. При вступі до стаціонару – загальмована, млява. Шкіра бліда з залишками макульозного
висипу, генералізована лімфаденопатія, потиличні та завушні лімфовузли болючі. Анізокорія.
Помірна ригідність потиличних м’язів, позитивний симптом Керніга.
Ан.крові: Эр.- 4,61012/л, лейк.- 8,4109/л, п-5%, з-38%,л-38%,м-12%, э-3%,плазматичні
клітини - 5%, ШОЕ -15 мм/год.
1.Попередній діагноз. 2. План обстеження. 3. Лікування.
Попередній діагноз: Краснуха, тяжкий перебіг.
4. Діастаза сечі
5. Сироватка крові в реакції ІФА на НВsАg
6. Сироватка крові в RW
7. Глюкоза крові
8. ЕКГ
9. Рентгенографія органів грудної порожнини
10. Облік діурезу
11. Консультація офтальмолога сіtо!
12. Консультація невропатолога сіtо!
13. Сироватка крові в реакції ІФА на anti Rubella IgM
14. Цитологічне та біохімічне дослідження спинномозкової рідини
15. Ліквор в реакції ІФА на anti Rubella IgM
Лікування:
2. Дієта № 1
3. Реосорбілакт 200,0 в/в, крапельно
4. 5% р-н глюкози 200,0 в/в, крапельно
5. Аскорбінова кислота 5,0 в/в
6. Лазікс 2,0 в/в струмінно
7. Дексаметазон 4,0 в/в крапельно
8. Пеніцилін 1 млн ОД х 6 разів на добу, в/м
Задача 1 a=2
Хворий 45 років доставлений 26 липня у лікарню на 3 день хвороби зі скаргами на значно
виражену задишку, різку загальну слабкість, підвищення температури до 40 0С, біль у грудній клітці
при кашлі. Повернувся з туристичної поїздки під час якої проживав у великому готелі, де працювали
кондиціонери, повертався додому літаком. Захворювання почалось як нежить з дряпанням у зіві.
При обстеженні - стан хворого тяжкий, шкіра бліда, акроціаноз. ЧДР – 32/хв. Тони серця
значно приглушені, пульс – 60/хв., АТ- 100/60 мм. рт. ст. Виникло одноразове блювання та діарея 3
рази на добу. Рентгенологічно – білатеральні інфільтрати значні фокальні та зливні тіні, залучена
нижня та середня доля справа, плевральний випіт, з часом спостерігалось прогресування легеневих
інфільтратів, не дивлячись на антибактеріальну терапію. На 10 день перебування хворого у лікарні
з’явились симптоми міокардиту. При лабораторних дослідженнях - гіпонатріємія - 100 ммоль/л, у
клінічному аналізі крові лейкоцитоз, різкий нейтрофільний зсув, ШОЕ-50 мм/год.
Діагноз: Атипова пневмонія, що викликається Legionella pneumophyllia;
Хворий 20 років, студент, що проживає у гуртожитку, скаржиться на сухий частий
нав’язливий кашель, помірну загальну слабкість, підвищення температури тіла до 37,5 0С.
Захворювання починалось поступово протягом 6 днів. Спостерігався постійний помірний біль у
горлі не пов’язаний з ковтанням, нежить. Відомо, що захворіли ще 2 студенти, які проживали разом з
хворим у одній кімнаті гуртожитку. Обидва госпіталізовані з діагнозом пневмонія. При
обстеженні хворого - шкіра бліда з сіруватим відтінком, число дихальних рухів 26/хв. Пальпаторно
виявлена лімфаденопатія. Аускультативно над легенями різнокаліберні сухі та вологі хрипи у
невеликій кількості. На рентгенограмі - двосторонні вогнища негомогенної інфільтрації,
неінтенсивні. Лікування цефалоспорином III покоління протягом 72 годин не привело до зниження
температури, та покращення стану хворого. У клінічному аналізі крові - гемолітична анемія,
лейкопенія, підвищені кількість лімфоцитів, відсутній зсув формули вліво, незначне підвищення
ШОЕ.
Діагноз: Атипова пневмонія, що викликається Mycoplasma pneumoniae
Хворий 28 років, скаржиться на підвищення температури до 390С, різку загальну слабкість, міалгії,
біль у грудній клітці, що підсилюється при кашлі. Працівник птахоферми. При огляді не виявлено
ознак риніту та фарингіту. При перкусії легенів – праворуч у нижній ділянці нечітко укорочення
звуку. При пальпації виявлене збільшення печінки та селезінки. Рентгенологічні дані - підсилення та
деформація легеневого малюнка, розширення коренів легенів, на цьому фоні - невеликі вогнища
інфільтрації. У клінічному аналізі крові - лейкопенія, підвищення ШОЕ. На тлі спостереження та
лікування з’явився менінгеальний синдром, однократно блювання та запаморочення свідомості.
Покращення стану хворого спостерігалось після застосування антибіотика із групи макролідів.
Діагноз: Атипова пневмонія, що викликається Chlamydia psittaci, менінгіт
Хворий 17 років, поступив до інфекційного відділення на 4 добу хвороби. Захворювання
пов'язує з переохолодженням, коли з'явився сильний біль у горлі, що зберігається і сьогодні. З
першого дня хвороби відзначається висока (39,0 – 39,5 0С) лихоманка. Місцеве застосування
антисептиків до покращення стану не призвело.
Об-но: температура тіла 39,20СВ ротоглотці – якрава гіперемія слизової оболонки, гіпертрофія
(II cтупеню) піднебінних мигдаликів, що вкриті гнійними нашаруваннями, які легко знімаються
шпателем та не виходять за їх межі. Збільшені в розмірах всі групи лімфатичних вузліва, печінка та
селезінка.
1. Попередній діагноз: Інфекційний мононуклеоз, середньої тяжкості.
- RW
- HBsAg
- бакпосів мазків з носоротоглотки на мікрофлору
- бакпосів мазків з носоротоглотки на BL
- ЕКГ
- УЗД ОЧП
- аналіз крові на виявлення anti EBV(VCA) IgM методом ІФА
- аналіз крові на виявлення ДНК EBV методом ПЛР
- дієта стіл № 15
- рясне пиття (до 3 л на добу)
- бензилпеніциліна натрієва сіль по 1 млн Од 6 разів на добу в/м, після негативної внутрішньошкірної
проби на пеніцилін
- полоскання ротоглотки розчинами антисептиків 4-5 разів на добу
Хворий Т., 22 років постапає до інфекційного стаціонару на 6 день хвороби зі скаргами на
біль у горлі, підвищення температури тіла до 38 0 С, висипку на шкірі. Захворювання почалось
поступово зі збільшення в розмірах шийних лімфатичних вузлів та підвищення температури тіла до
37,20 С. Наступного ранку з’явився біль у горлі. Дільничий лікар діагностував ангіну і призначив
амоксил. На тлі прийому антибіотика стан хворого погіршився: збільшились в розмірах лімфатичні
вузли, наросли симптоми інтоксикації та біль у горлі, з’явилась плямисто-папульозна висипка на
шкірі.
Об’єктивно: Обличчя гіперемійоване, носове дихання утруднене. Слизова ротоглотки
гіперемійована, явища лакунарної ангіни. На шкірі рясний макуло-папульозний висип. Збільшені в
розмірах всі групи лімфатичних вузлів, печінка і, особливо, селезінка.
1. Попередній діагноз: Інфекційний мононуклеоз, середньої тяжкості.
Токсико - алергійний дерматит.
- RW
- HD
- HBsAg
- ЕКГ
- УЗД ОЧП
- преднізолон 20 мг зранку та 10 мг в обід, per os
Задача 1 (α=3)
Хворий 40 років скаржиться на сильний головний біль, озноб, біль у м'язах і правій паховій
області, де є набряк і збільшення лімфатичного вузла. Занедужав 3 дні назад, коли раптово з'явився
озноб, підвищилася температура до 39,80С, з'явився біль у правій паховій області. Був у відрядженні в
Індії, на кораблі були хворі з високою температурою.
Об′єктивно: стан важкий, збуджений, температура 40 0С. Язик покритий білим нальотом. Пульс
140 за хвилину, АТ 60/30 мм рт. ст. Збільшені печінка і селезінка. У правій паховій області збільшений
лімфовузел, шкіра над ним напружена, гіперемійована.
Укажіть найбільш ймовірний невідкладний стан:
3.Лікуання.
Діагноз: Чума, бубонна форма, тяжкий стан, ускладнена інфекційно-токсичним шоком 2-3 ст
(пізній оборотний-стійкий оборотний шок)
Задача 2 (α=3)
Хворий 27 років доставлений на 2 день хвороби зі скаргами на сильний головний біль, часту
блювоту.
Об’єктивно: Т-37 0С, пульс 120 уд / хв, АТ-80/50 мм рт. ст. У свідомості. Адинамічний. У
ліжку займає змушене положення з закинутою головою. На шкірі нижніх кінцівок, сідниць, тулуба
рясний геморагічний висип з некрозами у центрі. Виражена ригідність м'язів потилиці, симптоми
Кернига, Брудзинського.
3.Лікуання.
Діагноз: менінгококова інфекція: менігококцемія, менінгіт, ускладнений інфекційно-
токсичним шоком 2 ст(пізній оборотний шок)
Задача α-2
На консультацію до інфекціоніста звернувся пацієнт 36 р. з діагнозом хоріоретиніт.
Встановлено, що протягом останнього року періодично підвищується температура тіла, турбує
головний біль, загальна слабкість.
Об’єктивно: пальпуються збільшені потиличні, шийні, пахвинні, пахові лімфатичні вузли,
дрібні, чутливі при пальпації, збільшення розмірів печінки.
1. Попередній діагноз: Хронічний токсоплазмоз, лімфогландулярна форма. Токсоплазмозний
хоріоретиніт.
 Загальний аналіз крові
 Печінкові проби
 Аналіз крові на токсоплазмоз методом ІФА (anti-ToxIgM, anti-ToxIgG).
 Консультація окуліста
 Рентгенографія ОГП
 УЗД ОЧП
 ЕКГ
 Роваміцин 3 млн. х 2 рази – 10 днів
 Лоратадин 10 мг 1 таб. х 1 раз - 10 днів
 Карсил 1 таб. х 3 рази – 1 міс.
 Протефлазид 10 крап. х 3 рази – 1 міс.
Задача 2 (a=3)
Хвора М., 14 років поступила в інфекційний стаціонар зі скаргами на головний біль,
підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, напади судом, які почастішали останнім
часом. Хворіє протягом останніх 4 років.
При обстеженні: збільшені периферичні лімфовузли усіх груп. Тони серця приглушені, ЧСС
100 уд./хвилину. Нижній край печінки виступає з-під краю реберної дуги на 5 см, нижній край
селезінки – на 1 см. Зліва згладжена носо-губна складка. Сухожильні рефлекси живі, патологічних
рефлексів немає. Напади судом 2-3 рази протягом години. Свідомість під час нападів збережена. РЗК
з токсоплазмозним антигеном позитивна.
1. Попередній діагноз: Хронічний токсоплазмоз, церебральна форма. Судомний синдром.
 Печінкові проби
 Аналіз крові на токсоплазмоз методом ІФА (anti-ToxIgM, anti-ToxIgG).
 Аналіз крові на ВІЛ
 Консультація невропатолога
 МРТ головного мозку
 УЗД ОЧП
 ЕКГ
 Бісептол 9600 мг х 2 рази в/в – 10 днів
 Лоратадин 10 мг 1 таб. х 1 раз - 10 днів
 Карсил 1 таб. х 3 рази – 1 міс.
 Циклоферон 2,0 в/м по схемі (1,3,5,7,9,12,15,18,21 дні).
Хвора М., 62 роки, захворіла гостро із підвищення температури до 39,8 0С з ознобом,
інтенсивним головним болем, ломотою в тілі. Турбували збільшення і болючість пахвових
лімфовузлів справа, набряк правої гомілки і гіперемія шкіри з чіткими контурами. При огляді
гемодинаміка стабільна, температура тіла 38,1°С. Н а передній поверхні правої гомілки – набряк,
гіперемія шкіри, чітко обмежені від оточуючих тканин. З боку інших органів і систем дані без
особливостей.
Зразок рішення: 1. Бешиха правої гомілки, еритематозна форма, середнього ступеню тяжкості.
HBsAg,
дослідження калу на я/гельмінтів,
біохімічний аналіз крові: глюкоза крові,
дослідження крові на ревмопроби,
ЕКГ,
дослідження крові на реакцію коаглютинації із специфічним стрептококовим діагностикумом.
2. Режим постільний, дієта № 15,
багато питии - до 3 літрів на добу,
пеніцилін в/м 1 млн. ОД 6 разів на добу після внутрішньошкірної проби,
аскорутин 0,5 × 3 рази на добу,
лоратадин 0,1×1раз на добу,
індометацин 0,05×рази на добу,
Хворий 58 років, тривалий час страждає варикозною хворобою, хронічним тромбофлебітом
нижніх кінцівок, ожирінням 3 ст.. Вчора помітив появу гарячки, свербіж шкіри лівої гомілки, після
незначної травми стопи.
Об’єктивно: температура тіла 39,80 С, шкіра гомілки яскраво-червоного кольору, гаряча на
дотик, зона гіперемії чітко відокремлена з нерівними краями у вигляді язиків полум’я. Визначається
помірно збільшені болючі пахвові лімфатичні вузли.
Зразок рішення: 1. Бешиха лівої гомілки, еритематозна форма, середнього ступеню важкості.
біохімічний аналіз крові: глюкоза крові,
дослідження крові на ревмопроби,
ЕКГ,
дослідження крові на реакцію коаглютинації із специфічним стрептококовим діагностикумом.
3. Режим постільний, дієта № 15,
пити не менше 2 літрів на добу,
пеніцилін в/м 1 млн. ОД 6 разів на добу, після внутрішньошкірної проби
в/вено крапельно глюкоза 5% 500,0+р-н Рінгера 500,0+дексаметазон 8мг,
перорально детралекс 0,5×3 рази на добу,
перорально індометацин 0,05×3 рази на добу,
перорально аскорутин 0,5×3 рази на добу,
перорально лоратадин 0,1×1раз на добу,
Хворий С., 26 років, ВІЛ-інфікований, 2 тижні тому у нього збільшилися лімфовузли у
паховій ділянці. Згодом збільшились й інші групи лімфовузлів, зросла температура тіла до 38,5 0С.
Вдома тримає кішку сіамської породи. За час хвороби схуд. 2 роки тому у хворого діагностований
вірусний гепатит С.
При огляді: свідомость не порушена, астенізований, температура тіла 39,1°С, АТ 95/65мм рт.
ст., пульс 90 у хвилину, задовільного наповнення. На шкірі багаточисельні гнійничкові елементи
висипу, колір шкіри не змінений. У ротоглотці явища кандидозного фарингіту Збільшені всі групи
периферичних лімфовузлів, пальпуються збільшені печінка і селезінка. У легенях аускультативно
визначається жорстке дихання, хрипів немає.Тони серця приглушені, ритмічні. При пальпації живота
болючості не виявлено. Стілець не порушений, діурез протягом хвороби не зменшувався.
Зразок рішення: 1. Феліноз, генералізована форма, важкий перебіг. ВІЛ-інфекція(IV клінічна
стадія). Кандидоз слизової оболонки ротової порожнини. Хронічний вірусний гепатит С у стадії
ремісії.
копроцитограма,
біохімічний аналіз крові: загальний білірубін та фракції, АЛТ, АСТ, глюкоза, сечовина, креатинін,
кров на імунограму.
ЕКГ,
ФГДС,
УЗД органів черевної порожнини,
Рентгенографія ОГК,
бакпосів крові на стерильність та гемокультуру на висоті температури тіла,
мікроскопія мазка з ротоглотки
бактеріологічне дослідження мазка з ротоглотки,
дослідження крові на antiHCVIgM та IgG,
дослідження крові на РНК HCV методом ПЛР,
дослідження крові на ВІЛ методом ІФА,
ДНК збудника фелінозу методом ПЛР.
4. Режим постільний, дієта №15,
азитроміцин 0,5×1 раз на добу перорально,
дифлюкан 200 мг в/венно крапельно у 2 прийоми на добу,
ламівудин 0,3×добу перорально,
зидовудин 0,6×добув/венно крапельно на розчині глюкози 5% у 6 прийомів,
індинавір 2,4×добу перорально у 3 прийоми,
в/вено крапельно глюкоза 5% 500,0+р-н Рінгера 500,0+віт. С 5% 5,0 2 рази на добу,
реаферон 1млн. ОД 1 раз на добу в/м,
полоскання ротоглотки розчином ністатину(50000ОД на 200 мл води).
Хворий 43 років поступив у стаціонар на перший день захворювання зі скаргами на виражену
загальну слабкість, посилену втомлюваність, запаморочення, короткочасну нудоту та блювання, що
супроводжувались болями в епігастрії, сухість у роті, «туман», «сітку» перед очима, розпливчастість
контурів, сиплість голосу, відчуття тиснення за грудиною та нестачі повітря.
При об'єктивному обстеженні: Т-36,7° С, шкіра чиста, свідомість збережена, очні щілини звужені,
зіниці широкі. Язик сухий, вкритий густим білим нальотом. Виражене відчуття спраги, але під час спроби
пити воду вона виливається через ніс. Різка слабкість у м'язах. Пульс 96 ударів за хвилину. Тони серця
приглушені, на ЕКГ - ознаки дистрофічних змін у міокарді. AT-140/90 мм. рт. ст. Частота дихання - 20-26 за
хвилину. Дихання везикулярне. Живіт під час пальпації м'який, дещо здутий, перистальтика не відчувається,
випорожнень не було, помірна чутливість в епігастрії. Печінка та селезінка не збільшені. В аналізах крові та сечі
змін не виявлено.
1. Попередній діагноз,
Діагноз: Ботулізм. середньо тяжкий стан.
2. Заг.ан.сечі
4. Кров на RW, HBsАg
5. Біохімічне дослідження крові: електроліти (К+, Na+, Cl-), глюкоза, КОС у динаміі
6. ЕКГ
7. Контроль сатурації кисню.
8. Бакпосів фекалій, блювотних мас,промивних вод шлунку та кишечнику випорожнень на
Clostridium botulinum, умовно-патогенну флору.
9. Кров (до введення ротиботулінічної сироватки), випорожнення, промивні води шлунку та
кишечнику, підозрілу їжу для реакції нейтралізації з ботулотоксином.
Лікування:
2. Дієта –№ 15
бак посіву та РН, далі - 3% розчином гідрокарбонату натрію до чистих промивних вод.
через зонд
в/м
Хвора Д., 22 років, надійшла в клініку зі скаргами на сильну м'язову слабкість, двоїння предметів
при погляді, здуття живота. Захворювання почалося через 18 годин після вживання в їжу копченої
риби домашнього готування. У комплексі лікування хворий була уведена в/м антитоксична
сироватка, уведення було повторено наступного дня. Через 7 днів після введення в хворої
підвищилася температура тіла до 380С, з'явилися болі в суглобах, висип уртикарного характеру,
рясний, сверблячий.
1. Клінічний діагноз
2. План обстеження на момент госпіталізації та на 8-й день хвороби
3. План лікування на момент госпіталізації та на 8-й день хвороби
Діагноз: Ботулізм середньо тяжкий стан.
Ускладнення: сироваткова хвороба
Обстеження: на момент госпіталізації
1.Заг. ан.крові
2.Заг.ан.сечі
3.Копрограма
4.Кров на RW, HBsАg
5.Біохімічне дослідження крові: електроліти (К+, Na+, Cl-), глюкоза, КОС у динаміі
6.ЕКГ
7.Контроль сатурації кисню.
8.Бакпосів фекалій, блювотних мас,промивних вод шлунку та кишечнику випорожнень на Clostridium
botulinum, умовно-патогенну флору.
9.Кров (до введення ротиботулінічної сироватки), випорожнення, промивні води шлунку та
кишечнику, підозрілу їжу для реакції нейтралізації з ботулотоксином.
Обстеження: на 8-ий день хвороби

Лікування на момент госпіталізації
2. Дієта –№ 15
бак посіву та РН, далі - 3% розчином гідрокарбонату натрію до чистих промивних вод.
через зонд
в/м
Лікування 8 день хвороби

1. Режим – = постільний
2. Дієта – №0, голод на 12 годин
3. Очисна клізма 3% розчином гідрокарбонату натрію до чистих промивних вод
5. 5% р-н аскорбінової кислоти 5,0
6. р-н Рингера 800, 0 в/в крапельно
7. 0,4 % р-н дексаметазону – 8 мл в/в крапельно
8. кларитин 1 таб 1 раз на добу
Хворий Т, 20 років поступив у інфекційний стаціонар зі скаргами на підвищення температури тіла до
37,3 С протягом 2 місяців, загальну слабкість. За останні 6 місяців схуд на 9кг.
В об’єктивному статусі: шкіра звичайного кольору, пальпуються дрібні периферійні лімфатичні
вузли. Пульс 84 уд/хв., ритмічний, АТ 110/70 мм рт ст. Тони серця приглушені, над легенями –
дихання везикулярне. Живіт м‫ۥ‬який, безболісний, гепатолієнальний синдром. Дизурічних розладів не
виявлено. Менінгеального синдрому немає. У загальному аналізі крові: лейкоцитів – 3,2х10 9, П-7, С-
77, Л-8, М-8, ШОЕ-26мм/год
1.Діагноз
2.Обстеження
Попередній діагноз: ВІЛ-інфекція, 2-3 стадія
1.Загальний аналіз крові
3.Імунограма
4. ІФА на ВІЛ-інфекцію після перед тестової консультації
5. Кров на білірубін, АлАт, АсАТ, сечовину, креатинін, тимолову пробу
6. Кров на анти-НСV IgG, анти-НВсоr IgG
Лікування
1.Р-2
2.Д-15
3.Аскорутин по 1тх3 рази на день.
4.Специфічне лікування після уточнення діагнозу та кількості СД4
Хворий К, 27 років поступив в інфекційний стаціонар зі скаргами на підвищення температури
тіла до 38 С, загальну слабкість, біль в прямій кишці, рідкі випорожнення 4-5 разів на день з
домішкою слизу та крові, деяку охриплість голосу. За останні 6 місяців схуд на 11 кг, а пронос, біль у
прямій кишці і підвищення температури тіла тривають більше 2 місяців.
В об’єктивному статусі звертали на увагу мікрополіаденопатія, білі ніжні нальоти в
ротоглотці, гепатолієнальний синдром. При ЕФГДС: кандидозний езофагіт.
Ректороманоскопія: на фоні незначної гіперемій слизової оболонки нижньої третини прямої кишки
виразки до 0,5 см діаметром. В загальному аналізі крові – лейкопенія, лімфопенія.
1. Діагноз
2. Обстеження
3. лікування
Діагноз: ВІЛ-інфекція, 4-я стадія, кандидозний езофагіт, кандидозний ларингіт?,
рецидивуючий герпетичний проктит.
1.Загальний аналіз крові.
4. Посів калу на збудники кишкових інфекцій
5. Перед тестова консультація з наступним дослідженням крові в ІФА на ВІЛ-інфекцію.
6.Посів з ротоглотки на патогенні гриби.
7.Дослідження крові в ІФА на IgM та IgG проти вірусу простого герпесу.
8. Кров на білірубін, АлАТ, АсАТ, тимолову пробу, сечовину, креатинін.
9. Кров на анти-HCV IgG та анти-HBcor IgG
10.Огляд отоларингологом.
Лікування.
Р-2
Д-4
Флюконазол 400мг 1 капсула 1 раз на день
Ацикловір 200 мг 2таблетки 5 разів на день
Діазолін 0,1 1таблетка 3 рази на день
Інше лікування після отримання результатів обстеження.
Задача № 1 а=2
Стоматолог, 29 років, 2 роки тому була успішно планово щеплена вакциною «Гепавакс». 6
місяців тому при плановому обстежені у крові anti HCV сумарні (-), HBsAg (-), HBsAb Ig G (+).
Захворіла через 5 тижнів після мікротравми пальця під час лікування пацієнта. Поступово з’явились
незначні втома, подразливість, зниження апетиту.
При огляді на 15 – й день хвороби: скарг вже немає, жовтяниця майже не помітна. Не болюча,
не щільна, еластична печінка, права частка якої пальпується на 3 см нижче реберної дуги. Селезінка не
збільшена. Пульс – 60 уд. за хв., Т – 36,4 0 С. У крові – незначна лейкопенія з відносним
лімфомоноцитозом, ШОЕ 6 мм/год, підвищений білірубін – 34 мкмоль\л), АлАТ – 1850 ОД/Л, АсАТ –
940 ОД/Л, тимолова проба – 1,8 ОД.
ЗРАЗОК ВІДПОВІДІ: приклад вирішення ситуаційної задачі (а=2).
1. Попередній діагноз: Гострий вірусний гепатит С, легка жовтянична форма.
 Загальний аналіз крові.
 Загальний аналіз сечі.
 Копроцитограма .
 Біохімічний аналіз крові на білірубін і його фракції, глюкозу, тимолову пробу, АлАТ,
АсАТ
 Визначення у крові за допомогою ІФА anti HCV Ig M, anti HCV Ig G.
 Визначення у плазмі крові RNA HCV за допомогою ПЛР якісно. При позитивному
результаті – кількісне визначення вірусемії та генотипу віруса.
 УЗО органів черевної порожнини, нирок, щитоподібної залози.
 госпіталізація у інфекційне відділення;
 режим – суворий ліжковий;
 дієта - № 5а;
 гелевиві ентеросорбенти (ентеросгель по 25 - 30 г 3 рази на добу) за 2 години до їжі та
прийому ліків per os ;
 препарати лактулози (Лактувіт) по 20 – 30 мл усередину 1 раз на добу через 3 – 4 години
після застосування ентеросорбентів;
 противірусна терапія (сполучення препаратів альфа інтерферону і рибавірину) лише при
збереженні через 12 тижнів вірусемії на попередньому рівні, особливо за наявності 1 чи 4
генотипів вірусу гепатиту С.
Задача № 2 а=3
Хворий, 19 років, періодично вживає довенно наркотики. Протягом 5 днів непокоїли загальна
слабкість, нудота й блювота, анорексія, артралгії. Два дні тому загальний стан погіршав, піднялась до
37,8 0 С температура, з’явились різка слабкість, запаморочення, носова кровотеча, біль у правому
підребер’ї, жовтяниця, блювота вночі. Об’єктивно на 7 добу хвороби: загальмований, адинамічний. З
рота – солодкуватий запах, значна яскрава жовтяниця з петехіями на шкірі. Температура тіла – 37,9 0С,
пульс – 120 уд./хв. А/Т – 110/70 мм рт.ст. Язик обкладений біло – жовтими нашаруваннями. Живіт
м’який, помірно болючий у правому підреберрі. Селезінка не збільшена. Край печінки тістоподібний,
болючий, визначається під правою реберною дугою.
ЗРАЗОК ВІДПОВІДІ: приклад вирішення ситуаційної задачі ( а=3) :
1. Попередній діагноз: Вірусний гепатит В, фульмінантна форма, гостра печінкова
енцефалопатія ІІ, ДВЗ-синдром.
 Загальний аналіз крові.
 Визначення добового діурезу.
 Копроцитограма (з дослідженням калу на приховану кров включно).
 Біохімічний аналіз крові на білірубін і його фракції, загальний білок, альбумін, глюкозу,
тимолову пробу, сечовину, креатинін, АлАТ, АсАТ, ЛФ, γГТП, К, Na, Cl.
 Визначення кислотно-лужного стану крові.
 Коагулограма.
 Визначення групи крові та Rh-фактору.
 Визначення у крові за допомогою ІФА HBsAg, anti HBcor Ig M, anti HDV Ig M, HBeAg.
 ЕКГ
 УЗО органів черевної порожнини, нирок.
 госпіталізація у відділення інфекційної реанімації
 дієта - № 5а – 4 з виключенням білків тваринного походження, обмеженням білків до 40% на
добу;
 катетерізація центральних вен й довенна дезінтоксикаційна терапія із розрахунку 50 – 60 мл
на добу під контролем ЦВТ, гематокриту й діурезу (ГІК до 400 мл, розчин Рінгеру до 1200 мл,
реосорбілакт до 400 мл, Ацесіль чи Трисіль до 800 мл, бікарбонат натрію 2,4% - від 100 до
250 мл залежно від показників КОС;
 преднізолон довенно 3 мг/кг маси тіла на добу рівними дозами через 6 годин;
 плазмаферез (сеанси через 24 год, ексфузія 30-35% ОЦП під час першого сеансу та 20-25% -
під час 2- 3 сеансів з наступним заміщенням глюкозо-сольовими розчинами за нормального
початкового рівня загального білка крові, та препаратами свіжезамороженої плазми після 2 -
3 сеансу);
 довенно крапельно інгібітори протеолізу – контрікал 100 000 МО на 200 мл фізіологічного
розчину 2 рази на добу;
 щоденно - промивання шлунка та сифонна клізма з подальшим введенням гелевих
ентеросорбентів (ентеросгель по 50 г 3 рази на добу за 2 години до їжі та прийому ліків) per os
й per rectum;
 препарати лактулози (Лактувіт) по 20 – 30 мл усередину 1 – 2 рази на добу через 3 – 4 години
після застосування ентеросорбентів;
 12,5% розчин етамзилату натрію по 2 - 4 мл в/в кожні 4 – 6 годин, 5% розчин Σ –
амінокапронової кислоти 100 – 200 мл в/в й по 30 – 50 мл per os кожні 6 – 8 годин, глюконат
кальцію 10% - 10 мл в/в 1 - 2 рази на добу, вітамін С 5% - 5 мл в/в 1 раз на добу, 1% вікасол
2,0 мл в/в 1 раз на добу, свіжезаморожена плазма 200 – 300 мл.
Хворий З., 42 років, був госпіталізований в інфекційне відділення на 23-й день хвороби із
скаргами на загальну слабкість, відсутність апетиту, нудоту, періодичні позиви на блювання.
Хвороба розпочалась поступово із загальної слабкості, нудоти, погіршення апетиту, болей у
суглобах. Через кілька днів - поклики на блювання, особливо, під впливом кулінарних запахів,
почуття важкості в надчеревній ділянці, на 16-й день хвороби помітив темну сечу, в наступні дні –
жовтяницю. 3 місяці назад був оперований з приводу інвагінації товстої кишки, в післяопераційному
періоді – гемотрансфузія.
Об'єктивно: контактний, адекватний. Температура тіла 36,8 0С. Значна жовтяниця. Пульс 68
уд/хв. Метеоризм. Печінка виступає з-під реберної дуги на 4 см. Пальпується нижній полюс
селезінки. Кал світлий, сеча темна.
Діагноз. Гострий вірусний гепатит В, жовтушна форма, циклічний
середньотяжкий перебіг
 загальний аналіз крові;
 загальний аналіз сечі;
 аналіз калу на яйца гельмінтів;
 аналіз крові на RW;
 анализ крові на HBsAg; антиНВсоrAgIgM
 ЕКГ;
 Біохімічний аналіз крові: АЛТ, АСТ, ТП, ЛФ, білірубін (фракції)
 коагулограма.
Лікування.
 Рясне пиття до 3 л на добу (компот із сухофруктів)
 Ентеросгель по 1ст. ложці х 3 рази на добу (за 2 год. до їжі)
 Ascorutini 0,5 х 3 рази per os
 Diasolini 0,1 х 2 рази per os
У кардіохірурга, 32 років з’явились швидко зростаючі слабкість, нудота, погіршання апетиту,
артралгії, збільшення селезінки, печінки, а через 9 діб – блювота, відраза до їжі, безсоння,
запаморочення, зменшення розмірів печінки, болючість та тістоподібність її краю, яскрава
жовтяниця, петехії на шкірі, незначні тахікардія, субфебрилітет, гіперамінотрансфераземія.
При огляді на 11-й день хвороби: збуджений, ейфоричний. Яскрава жовтяниця, болюча,
тістоподібна печінка, помірна тахікардія. При УЗО – жовчі у жовчному міхурі немає, печінка майже
не збільшена, помірно зменшеної акустичної щільності, холедох не більше 3 мм, дещо збільшена, не
ущільнена селезінка. У крові – незначний нейтрофільний лейкоцитоз, ШОЕ 15 мм/год, незначно
переважає прямий білірубін, АлАТ – 5650 ОД/Л, ЛФ – 280 ОД/Л, АсАТ – 3240 ОД/Л, γГТП – 240
ОД/Л, креатинін – 90 мкмоль/л, сечовина 1,6 ммоль/л, альбумін 16 г/л, протромбіновий індекс – 42 %.
1. Поеоредній діагноз.
Діагноз. Гострий вірусний гепатит В, жовтушна форма, тяжкий стан,
ГПЕ ІІ ступеню
 анализ крові на HBsAg; антиНВсоrAgIgM
 ЕКГ;
 Група крові, Rh фактор
Лікування.
 Суровий ліжковий режим
 Плазмаферез
 ГКС (преднізолон) 3-5 мг/кг
 Контрикал (1000 од/кг) в/в
 Ацесіль, трисіль 40-50 мл/кг в/в
 Лактулоза 40-60 мг на добу per os
 Ентеросгель по 1ст. ложці х 3 рази на добу (за 2 год. до їжі)
Задача 1 α-2
Хворий 28 років поступив до інфекційного стаціонару через 6 годин від початку захворювання
зі скаргами на підвищення температури тіла до 39,0 С, нудоту, багаторазове блювання, біль у животі,
рясний рідкий стілець до 10 разів.
2 дні тому повернувся з Єгипту. Страждає хронічним панкреатитом, хронічним бронхітом курця.
Працює шеф-кухарем ресторану. 3 місяці тому лікувався у стоматолога. Напередодні вживав в їжу
м’ясний салат, яєчню, яблука, смажені гриби, сметану, куплену в магазині. У дружини – останні 3 дні
гарячка, нежить, кашель.
Об-но: блідий, поодинокі судоми литкових м’язів, живіт болючій навколо пупка та лівому
підребер’ї, симптомів подразнення очеревини, спазму сигмоподібної кишки немає. АТ – 90/60 мм.
рт.ст, пульс – 100 уд/хв..
1. До якої групи інфекцій відноситься захворювання? Вкажіть синдром органного ураження.
2. Визначте місце госпіталізації хворого (відділення, його профіль)
3. Важить дані епіданамнезу, важливі для встановлення діагнозу.
4. Який біоматеріал доцільно використати для підтвердження діагнозу?
1. Кишкова інфекція. Синдром органих уражень – гастроентерит
2. Інфекційне відділення для хворих з кишковими інфекціями, бокс (контакт з дружиною,
можливо хворою на респіраторну інфекцію)
3. Вживав в їжу м’ясний салат, яєчню
4. Випорожнення, блювотні маси, промивні води
кров для серологічних реакцій
Задача 1. α=2
Хворого 68 років госпіталізовано на 3 добу хвороби зі скаргами на високу лихоманку,
мерзлякуватість, сильний головний біль, ломоту в кістках, безсоння, зрідка сухий кашель, сухість у
носі та носову кровотечу. Захворів гостро після контакту з хворим на грип. В анамнезі малярія,
черевний та висипний тифи.
Об`єктивно: Т тіла 400С. Ейфоричний, непосидючий. Гіперемія і набряк обличчя, петехії на
кон`юнктиві нижніх повік, гіперемія слизової ротоглотки, геморагії на м`якому піднебінні. Шкіра
чиста, висипка відсутня. Носове дихання утруднене, виділень немає. Над легенями – поодинокі сухі
непостійні хрипи на тлі жорсткого дихання. Тони серця приглушеня, брадикардія, АТ 120/70 мм рт.
ст. Живіт м`який, не болючий, печінка на 1 см виступає з-під реберної дуги, селезінка - не збільшена.
В гемограмі – лейкопенія, ШОЕ 3 мм/год.
1. Діагноз: Хвороба Брілля-Цінссера, середнього ступеню тяжкості.
- RW, HBsAg,
- Біохімічний аналіз крові: глюкоза, коагулограма, електроліти, загальний білок та фракції,
креатинін, сечовина
- РЗК (РНГА, ІФА) з рикетсіозним діагностикумом в динаміці
- Гемокультура на виявлення рикетсій Провачека
- Рентгенографія органів грудної клітки
- ЕКГ
- УЗД органів черевної порожнини та нирок
- Дієта №13
- Рясне пиття до 2 літрів на добу (регідрон, відвар шипшини)
- Доксициклін 100 мг 2 рази в першу добу, надалі - 100 мг 1 р/ доб per os
- Лоратадин 10 мг 1 раз на добу per os
Задача 2. а=3
Хворий 27 років захворів гостро через 5 днів після того, як знімав кліща з тулуба своєї собаки
і розчавив його. Скаржиться на підвищення Т тіла до 40 0С, мерзлякуватість, сильний головний біль,
болі в суглобах та м`язах, поганий сон. 2 дні був вдома, не лікувався.
Об`єктивно: Т тіла 38,90Стан середньої тяжкості, гіперемія і набряк обличчя, ін`єкція судин
кон`юнктиви, слизової ротоглотки. На передпліччі ділянка запалення шкіри діаметром 10 мм, в
центрі якої некротичне вогнище близько 4 мм в діаметрі, покрите темною шкірочкою. При пальпації
цієї ділянки болю не відчуває. У правій пахвовій ділянці пальпується лімфовузол до 1,0-1,3 см у
діаметрі, чутливий при пальпації. На шкірі грудей та живота, кінцівок, а також долонях та підошвах
рясна плямисто-папульозна висипка, під пахвами поодинокі геморагії. Дихання везикулярне. Тони
серця ритмічні, пульс 88 уд.хв., АТ 105/70 мм рт. ст. Гепатоспленомегалія. Випорожнення не змінені.
В гемограмі – незначний нейтрофільний лейкоцитоз, ШОЕ 28 мм/год.
1. Діагноз: Марсельська гарячка, період розпалу, тяжкий перебіг.
- RW, HBsAg,
- Біохімічний аналіз крові: глюкоза, коагулограма, електроліти, загальний білок та фракції,
креатинін, сечовина
- РЗК, РНГА з діагностикумом рикетсії Coronii в динаміці
- Гемокультура на виявлення рикетсій Coronii
- Рентгенографія грудної клітки
- ЕКГ
- УЗД органів черевної порожнини та нирок
- Режим – палатний
- Дієта №13
- Рясне пиття до 2 літрів на добу (регідрон, відвар шипшини)
- В/в крапельно ацесіль 800,0 мл, 5% розчин глюкози 800,0 мл, віт. С 5%-3 мл
- інсулін 8 ОД підшкірно
- Доксициклін 100 мг 2 рази в першу добу, надалі по 100 мг 1 р/доб per os
- Лоратадин 10 мг 1 раз на добу per os
Задача 1 а-2
Пацієнт захворів гостро: озноб, головний біль, загальна слабкість, ломота у м’язах, суглобах,
температура тіла підвищилась до 390С. Висока гарячка у межах 39-400С зберігалась впродовж 4-х діб.
На 5-й день хвороби температура тіла знизилась до субфебрильної, хворий помітив геморагічний
висип, двічі булу носова кровотеча, стан погіршився.
Під час огляду:день хвороби 6-й, температура тіла 38,50С. Обличчя гіперемоване, пастозне,
акроціаноз. На слизовій оболонці м’якого піднебіння та кон’юнктиві-петехіальна енантема.
Геморагічний висип яскраво-червоного кольору на шкірі (переважно на тулубі, кінцівках). Позитивні
симптоми Пастіа, Леєде-Кончаловського, Пастернацького. Печінка збільшена. Брадикардія. АТ в
межах норми. Із епіданамнезу встановлено, що хворий працює в Кримському заповіднику.
1. порередній діагноз.
2.план обстеження
3.лікування.
Діагноз. Геморагічна лихоманка Крим-Конго, тяжкий перебіг
 анализ крові на HBsAg;
 ЕКГ;
 Серологічна діагностика (ІФА)
 ПЛР
 Метод флюорисцуючих антитіл (в парних сироватках)
 УЗО ОЧП
 Ro ОГК
Лікування.
 Суворий ліжковий режим
 Рабавірін: ударна доза 2000 мг одноразово (10 капсул), в подальшому – 1000 мг на
добу (в 2 прийоми)
 Свіжезаморожена плазма 600 мл /добу
 Етамзилат 6 мл /добу
Задача 2 α-3
Жінка 35 років, місіонерка, що 11 днів назад повернулась із Зімбабве. Захворіла гостро з
підвищення температури тіла до 39-400С, сильної головної болі дифузного характеру, виникла рвота.
Виражений біль в м’язах, особливо в м’язах спини та попереку. На 4-й день хвороби появились болі в
животі нападоподібного характеру, діарея(часті рідкі випорожнення до 10 р/д з домішками алої
крові). Геморагії на шкірі, слизових оболонках. На 5-й день хвороби появився макулопапульозний
висип темно-червоного кольору на шкірі тулуба, сідниць, верхніх кінцівках, обличчі, що місцями
зливається.
При огляді виявляється кон’юнктивіт, гіперемія слизової оболонки ротоглотки з дрібними
везикулами та поверхневими ерозіями. Над легенями сухі розсіяні хрипи. Серцеві тони приглушені,
відносна брадикардія. Печінка помірно збільшена. Мікрогематурія.
Діагноз. Геморагічна лихоманка Марбург. тяжкий перебіг
 ЕКГ;
 Серологічна діагностика (РНІФ, ІФА, РН, РЗК)
 ПЛР
 Метод флюорисцуючих антитіл (в парних сироватках)
 УЗО ОЧП
 Ro ОГК
Лікування.
 Суворий ліжковий режим
 Етамзилат 6 мл /добу
У хворої Н., 28 років, захворювання почалося гостро з підвищення температури до 39°С,
сильного болю голови, слабкості, болю шкіри голови, до якої неможливо доторкнутися. Самостійно
приймала колдрекс, полівітаміни. На волосистій частині голови, обличчі та тулубі помітила висипку
у вигляді плям на інфільтрованій шкірі, які швидко змінилися на пухирці. На 2-й день хвороби
кількість везикул збільшилась.
1.Попередній діагноз: Вітряна віспа, середньої тяжкості.
- RW
- HD
- HBsAg
- ЕКГ
- аналіз крові на виявлення anti VZV IgM методом ІФА
- аналіз крові на виявлення ДНК VZV методом ПЛР
- діазолін 0,1 х 3 рази на добу, per os
- змащування елементів висипки розчином фукарцину
На прийом до дерматолога звернувся хворий із скаргами на появу висипки у куті рота, яка
супроводжується свербіжем і поколюванням. При огляді: в ділянці кута рота справа на
еритематозному фоні – згруповані дрібні пухирці, наповнені прозорим серозним вмістом, та дрібні
ерозії. Температура 38,90С. При фарингоскопії – гіперемія слизової оболонки ротоглоки, гнійні
нашарування в лакунах. Збільшені реґіонарні лімфовузли.
1.Попередній діагноз: Лакунарна ангіна, середньої тяжкості.
Herpes simplez labiales
- RW
- HD
- HBsAg
- ЕКГ
- аналіз вмісту везикул на виявлення HHV1|2 методом РІФ
- аналіз вмісту везикул на виявлення ДНК HHV1|2 методом ПЛР
- бакскопія та бакпосів мазків з мигдаликів на мікрофлору
- бакскопія та бакпосів мазків з мигдаликів на BL
- бакпосів мазків з мигдаликів та задньої стінки глотки на менінгокок
- змащування елементів висипки «Герпевіром» 3 рази на добу
Хвора 20 років скаржиться на підвищену температуру до 39,0 C0, головний біль в лобній
ділянці, біль в очних яблуках, світлобоязнь, біль в м’язах, сухий кашель. Захворіла гостро,
напередодні. Сьогодні стан погіршився, відчуває нестачу повітря, голос став захриплим.
Об’єктивно: збуджена, весь час рухається, Т 38,6 C0, обличчя гіперемійоване, очі блискучі,
ін’єкція судин кон’юнктиви, периоральний ціаноз. Слизова ротоглотки гіперемійована, зерниста,
судини розширені. Пульс 96/хв., ритмічний. Тони серця приглушені. В легенях тимпаніт, розсіяні
сухі хрипи, втягування міжреберних проміжків та роздування крил носа на вдиху. Менінгеальних
симптомів немає. В гемограмі: лейк. – 3х109 л, е - 1%, п - 6%, с - 51%, л - 35%, м - 7%.
Діагноз: Парагрип, ускладнений крупом 2ст, ГДН 3 ст
У хворої 27 років через 10 годин після вживання консервованих грибів з'явились м'язова
слабкість, диплопія, двосторонній птоз, відчуття, що давиться їжею, та нестачі повітря, тяжкість і
здавлювання грудної клітки, неможливість зробити глибокий вдих, кашель.
Об’єктивно: у свідомості, збуджена, бліда, акроціаноз. Спілкується лежачи. Т тіла 36,1 С 0, птоз,
анізокорія. Тонус м'язів знижений. Слизова ротоглотки суха, під час ковтання рідина виливається
через ніс. Дихання поверхневе, ЧД 36/хв. Тони серця приглушені, ритмічні, АТ 140/90 мм рт. ст.,
ЧСС 112/хв. Живіт здутий, гази не відходять.
Діагноз: Харчовий ботулізм, ускладнений ГДН 3, важкий перебіг
Задача 3 а= 3
Хворий, 18 років, доставлений у лікарню з скаргами на приступи ядухи, біль у горлі. Хворіє 4-ий
день
Об′єктивно: пульс 98 уд/хв, АТ140/90мм рт ст. Голос хрипкий. Обличчя бліде. Відмічається
цианоз губ, носогубного трикутника.ЧД 30 на хвилину. Дихання утруднене. Вдих супроводжується
свистячим шумом. У диханні приймає участь допоміжна мускулатура. У ротоглотці – слизова
оболонка гіперемійована з цианотичним відтінком. Мигдалики збільшені, на них поширені біловато-
сірі плівчасті нашарування, які важко знімаються, оголюючи кровоточиву слизову, погано
розтираються шпателем. Набряк шиї.
Діагноз: Комбінована дифтерія: плівчаста поширена мигдаликів+гортані, ускладнена крупом
2ст, ГДН3ст Важкий перебіг
Хвора П., 28 років захворіла гостро. Хвороба почалася з закладення носу та підвищення
температури тіла до 37,8С. На наступну добу з’явився помірний біль в горлі під час ковтання,
дряпання в ділянці задньої стінки глотки, різь та відчуття піску в правому оці.
Об’єктивно: на задній стінці глотки гіперплазовані фолікули, мигдалики помірно набряклі,
гіперемійовані, пальпуються м’якоеластичні, безболісні, не спаяні між собою та оточуючими
тканинами лімфатичні вузли, очна щілина правого ока, повіки набряклі, гіперемійована та набрякла
кон’юнктива. АТ – 120/80 мм.рт.ст. ЧСС – 78 за хвилину. 1. Попередній діагноз.
Діагноз: Аденовірусна інфекція, фарингокон’юнктивальна гарячка, перебіг середньої
вважкості
Хворий 49 р. госпіталізований на 5 добу хвороби. Захворювання почалось з підвищення Т тіла
до 38,20С, головного болю, серозних виділень з носу, сухого кашлю. Через 3 доби Т тіла знизилась,
посилився нападоподібний кашель, дихання шумне, свистяче, з’явились задишка, періодично напади
ядухи.
Об-но: адинамічний, займає вимушене сидяче положення, шкірні покриви бліді, ціаноз
носогубного трикутника, Т тіла 37,30С, тони серця
глухі, АТ100/60 мм рт. ст., пульс 114/хв. ЧД 26/хв., над легенями перкуторно–ділянки тимпаніту
чередуються з укороченням перкуторного звуку, аускультативно–дихання жорстке, різнокаліберні
вологі та сухі хрипи. Живіт м’який, фізіологічні випорожнення без змін.
Діагноз: РС-інфекція важкий перебіг. Ускладнення: обструктивний бронхіт
Задача =2
Хворий 30 р. звернувся до дільничного лікаря на 3 день хвороби. Захворів гостро з підвищення
Т тіла до 39,20С, остуди, сильного головного болю з локалізацією в ділянці лоба, надбрівних дуг,
ломоти в тілі. На 2 добу з’явився сухий кашель із саднінням за грудниною, сухість та дряпання в
горлі, закладення носа.
Об-но: Т тіла 38,50С, на запитання відповідає мляво, гіперемія шкіри обличчя, ін’єкція судин
кон’юнктиви, гіперемія, зернистість та сухість слизової оболонки ротоглотки, АТ 100/60, пульс
90/хв., ЧД 20 за 1 хв. Тони серця приглушені, ритмічні. Дихання везикулярне з жорстким відтінком.
Живіт м’який, безболісний.Фізіологічні випорожнення без змін.
ЗРАЗОК РІШЕННЯ:
Діагноз: грип, перебіг середньої тяжкості .
3. Мікроскопія калу на яйця гельмінтів
4. Дослідження крові на НBsАg, RW
5. Флюорографія легень
6. ЕКГ
7. ІФА виділень з носу на вірус грипу
8. Бакпосів змиву з ротоготки на мікрофлору
9. РГГА з грипозним антигеном в динаміці
Лікування:
2. Дієта – стіл № 15
3. Рясне питво (відвар квіток липи, чай з лимоном, малиною, калиною)
4. Полоскання ротоглотки розчином фурациліну 1:5000 6 раз/добу
5. Людський лейкоцитарний інтерферон в інгаляції 2 рази/добу
6. Аскорутин по 0,05г 3 рази/добу внутрішньо
7. Мукалтин 0,05г х 3 рази/добу внутрішньо
8. Діазолін по 0,1г 3 рази/добу внутрішньо
9.Людський лейкоцитарний інтерферон по 2 краплі в ніс 6 разів/добу
10. Метилурацил 0,5г 4 рази/добу
Задача =3
Хворий 29 р. на 6 день хвороби поступив зі скаргами на підвищення Т тіла до 39,2 0С, сухий
кашель, з періодичним виділенням слизово-гнійного харкотиння, задишку. Захворювання почалось з
підвищення температури тіла до 380С, остуди, головного болю з локалізацією в ділянці лоба,
надбрівних дуг, ломоти в тілі. На 2 добу з’явився сухий кашель з дертям за грудниною, сухість та
дряпання в горлі, закладення носу. На 3 добу температура тіла нормалізувалась, з’явились мізерні
виділення з носу, посилився кашель. Приймав жарознижуючі, відхаркуючі препарати та краплі в ніс.
На 5 добу температура знову підвищилась до 39,80С, з’явився кашель з виділенням харкотиння.
Об-но: гіперемія шкіри обличчя, Т тіла 38,2 0С, АТ 100/60 мм рт. ст., пульс 96/хв., тони серця
приглушені, ритмічні, ЧД 26/1 хв. Над легенями укорочення перкуторного звуку в нижньому відділі
правої легені, аускультативно - дихання жорстке, в нижніх відділах вислуховуються дрібнопухирчаті
вологі хрипи та крепітація. Живіт м’який, випорожнення без змін.
Діагноз: Грип важкий перебіг. Ускладнення: негоспітальна правобічна нижньодольова пневмонія
ДНо ст.
3. Мікроскопія калу на яйця гельмінтів
4. Дослідження крові на НBsАg, RW
5. Біохімічне дослідження крові: креатинін, сечовина, загальний білок, КФК, ЛДГ, електроліти
6. ЕКГ
8. РІФ мазка-відбитка з носу на грип
9. Бакпосів харкотиння на мікрофлору та ВК
10. РГГА з грипозним антигеном в динаміці
Лікування:
3. Рясне питво (відвар квіток липи, чай з лимоном, малиною, калиною)
4. Аугментин 1,2г на 200,0 мл фізрозчину 4 рази/добу в/в крап.
5. В/в крап. сорбілакт 400,0 мл, лазікс 4 мл в трубку в кінці крапельниці
6.Сульфакамфокаїн 10% 2 мл п/ш 2 рази/добу
7.Сироп “Геделікс” по 1 мірній ложці 3 рази/добу
8. Інгаляції з калія йодидом (5 мл) 2 рази/добу
9.Полоскання ротоглотки розчином фурациліну 1:5000 6 раз/добу
10.Аскорутин по 0,05г 3 рази/добу внутрішньо
11.Лоратадин по 0,01г 1 рази/добу внутрішньо
12. УВЧ по полям №3
Хворий 28 років поступив до інфекційного стаціонару на 2-й день хвороби зі скаргами на
помірний біль у горлі, незначну слабкість, підвищення температури тіла. Діагноз при направленні:
“Лакунарна ангіна”.
При огляді: Т 38,2°С. В ротоглотці - на фоні незначного набряку мигдаликів спостерігається
сірий наліт у вигляді острівців, що не виходять за їх межі та погано знімаються з послідуючою
кровоточивістю. Пальпуються помірно збільшені, мало болючі підщелепні лімфовузли. Загальний
стан мало порушений. Дихання носом вільне, в легенях хрипів немає. Пульс – 80 уд/хв. Тони серця
звучні, ритмічні. Живіт м’який, безболісний.
1. Попередній діагноз 2. План обстеження 3. План лікування
Приклад рішення
Попередній діагноз Локалізована острівцева дифтерія ротоглотки. Середнього ступеню
тяжкості.
4. Біохімічний аналіз крові: АСТ, КФК, ЛДГ, Na, К, Сl, сечовина, креатинін
5. Ревмопроби
6. Консультація отоларинголога сіtо!
7. ЕКГ
8. Бакпосів мазка із ротоглотки на мікрофлору
9. Бакскопія мазків із ротоглотки и носу на коринебактерії дифтерії
10. Бакпосів мазків із ротоглотки и носу на коринебактерії дифтерії 2-хкратно
11. РПГА з дифтерійним антигеном в парних сироватках
2. Дієта – 13
3. 0,1 мл розчиненої 1:100 протидифтерійної сироватки в/ш
4. після оцінці в/ш проби: 0,1 мл цільної протидифтерійної сироватки п/ш
5. після оцінці п/ш проби: 50 000 МО протидифтерійної сироватки в/м
6. Пеніцилін 1 млн ОД х 6 разів на добу в/м
7. 3% р-н соди 100,0 для полоскання ротоглотки х 6 разів в день
8. Діазолін 0,01 х 2 рази на добу всередину
9. Аскорутин 1 табл. 3 рази в день всередину
10. Рясне питво (узвар, сік, питна вода) – 2500 мл на добу.
Хвора 42 років поступила до інфекційного стаціонару зі скаргами на головний біль, значну
загальну слабкість, відсутність апетиту, помірний біль в горлі, гарячку до 38,0°С, охриплість голосу.
Захворювання почалося поступово, з появи невеликого болю в горлі, головного болю, загальної
слабкості, підвищення температури тіла до 37,6°С. На 2 день помітила потовщення шиї в верхній
третині, охриплість голосу, стало важко ковтати, наросла слабкість, зник апетит. Звернулась по
медичну допомогу та була направлена в стаціонар з діагнозом «флегмонозна ангіна».
Об’єктивно: хвора млява, адинамічна, голос тихий, сиплий. Шкіра бліда, помірний ціаноз губ,
кінчика носу. Набряк підшкірної клітковини до середини шиї, пальпуються збільшені до 2 см
підщелепні лімфатичні вузли без чітких меж. В ротоглотці – гіперемія слизових оболонок з
ціанотичним відтінком, значний набряк паратонзилярної клітковини, язичка, гіпертрофованих (ІІІ
ступінь) мигдаликів. На мигдаликах, язичку, дужках, задній стінці глотки - жовто-сірі щільні
нальоти, які важко знімаються шпателем.
Тони серця значно приглушені. Пульс - 96 уд/хв, АТ-105/80 мм.рт.ст. ЧД-20 на хв., Т-38,7°С.
Легені та органи черевної порожнини без патологічних змін.
1. Попередній діагноз 2. План обстеження 3. План лікування
Приклад рішення
Попередній діагноз Комбінована дифтерія: розповсюджена плівчаста ротоглотки
(мигдаликів, піднебінних дужок, язичка, задній стінці глотки) та гортані, тяжкий перебіг.
Ускладнення – ранній інфекційно-токсичний міокардит.
4. Добовий діурез
5. Біохімічний аналіз крові: АСТ, КФК, ЛДГ, Na, К, Сl, сечовина, креатинін, рН.
6. Ревмопроби
7. Консультація отоларинголога сіtо!
8. Консультація кардіолога сіtо!
9. ЕКГ
10. Бакпосів мазка із ротоглотки на мікрофлору
11. Бакскопія мазків із ротоглотки и носу на коринебактерії дифтерії
12. Бакпосів мазків із ротоглотки и носу на коринебактерії дифтерії 2-хкратно
13. РПГА з дифтерійним антигеном в парних сироватках
2. Дієта – 1, назогастральний зонд
3. 0,1 мл розчиненої 1:100 протидифтерійної сироватки в/ш
4. після оцінці в/ш проби: 0,1 мл цільної протидифтерійної сироватки п/ш
5. після оцінці п/ш проби:
120 000 МО протидифтерійної сироватки
200,0 підігрітого до 37°С ізотонічного в/в крапельно
розчину хлориду натрію
6. Пеніцилін 1 млн ОД х 6 разів на добу в/м
7. Преднізолон 60 мг в/м
8. Ацесіль 400,0 в/в крапельно
9. Реосорбілакт 200,0 в/в крапельно
10. Лазікс 2,0 в/в в резінку
Хворий, 17 років. В період відпочинку на Чорному морі захворювання почалося раптово.
З'явився озноб, підвищилася температура тіла (до 39-40°С), двократний рідкий стілець і майже
одночасно сильні м'язові болі, які локалізувалися в м'язах живота (більше в пупковій області) і в
нижніх відділах грудної клітки. Біль посилювався при русі, кашлі. Напади міалгії продовжувалися 5-
10 хв і повторювалися через 30-60 хв. Лихоманка тривала 2-3 дні. Потім наголошувалася друга хвиля
лихоманки з новим нападом болю.
1. Попередній діагноз: епідемічна міалгія, середнеьої ст. тяжкості
- RW
- HBsAg
- ЕКГ
- УЗД ОЧП
- ПЛР для виявлення РНК ентеровірусів
- ІФА для виявлення IgM до ентеровірусів
- вірусологічне дослідження калу на ентеровіруси
- діклофенак натрію 59 мг при вираженому больовому синдромі
Хворий, 19 років. Захворювання почалося раптово - з'явився озноб, підвищилася температура

тіла (до 39-40°С), двократний рідкий стілець і майже одночасно сильні м'язові болі, які
локалізувалися в м'язах живота (більше в пупковій області) і в нижніх відділах грудної клітки. Біль
посилювався при русі, кашлі. Напади міалгії продовжувалися 5-10 хв і повторювалися через 30-60 хв.
На 3-тю добу хвороби зявився сильний головний біль,який посилювався при зміні положення тіла,
декілька разів була блювота на висоті головного болю, що не приносила полегшення. При огляді –
позитивні менінгеальні знаки.
1. Попередній діагноз: ентеровірусне захворювання: епідемічна міалгія, менінгіт, тяжкий
перебіг.
- люмбальна пункція, загальний та біохімічний аналіз спино-мозкової рідини
- RW
- HBsAg
- ЕКГ
- УЗД ОЧП
- ПЛР для виявлення РНК ентеровірусів з крові та ліквору
- ІФА для виявлення IgM до ентеровірусів
- вірусологічне дослідження калу та ліквору на ентеровіруси
- консультації офтальмолога (до проведення спино-мозкової пункції) та невропатолога
- р-н 5% глюкози 800+ трисіль 1200 мл в\в крапельно, 120 мг фуросеміда в\в струйно в кінці
процедури
- діклофенак натрію 59 мг при вираженому больовому синдромі
У хворого впродовж дня різко підвищилась температура, з’явилися головний біль, біль у м’язах
шиї, плечів, загальна слабкість, блювання. Звернувся до лікаря на 2 день хвороби.
Під час огляду: температура 39,50С, дещо збуджений, виражена гіперемія шкіри обличчя,
верхньої половини тулуба, ін’єкція судин склер, кон’юнктив АТ 100/60 мм рт. ст., пульс 74/хв.
Метеоризм. Визначаються помірно виражені менінгеальні симптоми. Декілька днів тому повернувся
з відрядження з Карпатського регіону.
3. Діагноз: Кліщовий енцефаліт, менінгеальна форма, середній ступень тяжкості.
- Загальний аналіз крові + гематокрит,
- RW, HBsAg,
- Біохімічний аналіз крові: глюкоза, коагулограма, електроліти, загальний білок, КОС, креатинін,
сечовина, АлАТ, АсАТ
- консультація неврологом, окулістом
- люмбальна пункція
- Загальноклінічне дослідження спинномозкової рідини
- Посів крові та ліквору на виявлення збудника кліщового енцефаліту
- РЗК, РНГА з діагностикумом кліщового енцефаліту в динаміці
- ІФА та ПЛР ліквору з діагностикумом кліщового енцефаліту
- ЯМРТ головного мозку
- енцефалограма
- ЕКГ
- Дієта № 15, рясне пиття (до 2,0 л/доб)
- Лейкоцитарний донорський інтерферон 3 млн ОД 2 рази на добу в/м
- Аміксин 0,15 г 1 раз на добу внутрішньо
- В/в крапельно: ацесіль 800 мл, 5% розчин глюкози 800 мл + вітамін С 5%-3 мл
- Преднізолон 90 мг 2 раз на добу в/м
- Цефтріаксон 1, 0 г 2 рази на добу в/м
Задача (a=3)
Хворий 18 років звернувся до лікаря зі скаргами на з’явлення на різних ділянках шкіри
червоних плям різного діаметру 3-7 см чітко відокремлені від здорової шкіри, головну, м’язову біль,
ломоту у всьому тілі, неприємні відчуття, біль в області серця. Відмічає також періодичні болі у
суглобах.
Об’єктивно: свідомість не порушена, на шкірі тулуба, кінцівок еритематозні плями різної
насиченості, безболісні, на мочці вуха набрякле, трохи болісне малинового кольору ущільнення. Тони
серця дещо приглушені, поодинокі екстрасистоли. Конфігурація суглобів не змінена, рухливість у
повному обсязі. Три тижні тому хворий помітив почервоніння на правому стегні, в місці укусу кліща,
яке через кілька днів зникло. Загальний стан у той час практично не погіршувався.
- RW, HBsAg,
- Біохімічний аналіз крові: глюкоза, загальний білок, креатинін, сечовина, АлАТ, АсАТ, ЛДГ,
КФК, ревмопроби
- ІФА та ПЛР крові з бореліозним діагностикумом
- ехоенцефалограма
- ЕКГ
- Дієта № 15, рясне пиття (до 2,0 л/доб)
У студента М. 20 років, через півроку після відвідування Індії, з’явились скарги на
підвищення температури тіла, млявість, адинамію, при огляді виявлялось незначне збільшення
селезінки. Діагностовано аденовірусну інфекцію, призначено відповідне лікування. Стан хворого не
покращився, при повторному огляді на фоні високої лихоманки виявлено значне збільшення
селезінки (до пупка) та печінки, розлиті тупі болі при пальпації живота. У гемограмі – анемія, значна
лейкопенія, лімфо-моноцитоз, тромбоцитопенія.
1. Діагноз: Індійський вісцеральний лейшманіоз (кала-азар), період розпалу, середньої тяжкості.
a. Загальний аналіз крові
b. Група крові та резус-фактор
c. Загальний аналіз сечі
d. Аналіз калу на яйця гельмінтів
e. Біохімічний аналіз крові – АлАТ, АсАТ, тимолова проба, білірубін та його фракції,
загальний білок та його фракції, сечовина, креатинін, КОС.
f. Коагулограма
g. УЗД органів черевної порожнини
h. Рентгенографія ОГК
i. ЕКГ
j. Стернальна пункція з аспірацією кісткового мозку
k. Мікроскопія товстої краплі та мазка крові на лейшманії
l. Посів пунктату кісткового мозку на лейшманії
m. Мікроскопія мазку кісткового мозку на лейшманії
n. РЗК з лейшманіозним антигеном у парних сироватках
o. Консультація гематолога
p. Консультація хірурга
a. Режим – ліжковий
b. Дієта №5, рясне пиття до 2000 мл
c. Солюсурмин 20%
d. перша доба 1.2 г (6 мл 20% розчину) на бідистильованій воді 2 рази на добу, в/в
крапельно
e. друга доба 2,5 г (12,5 мл 20% розчину) на бідистильованій воді 2 рази на добу, в/в
крапельно
f. третя доба 3,5 г (17,5 мл 20 % розчину) на бідистильованій воді 2 рази на добу, в/в
крапельно
g. Метил урацил 1,0 3 рази на день всередину
h. Лоратадін по 1 табл на ніч
i. Ацесіль 800 мл в/в крапельно
j. Реосорбілакт 400 мл в/в крапельно
k. Аскорутин по 0,05 3 рази на добу всередину
СИАТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ ТРЕТЬОГО РІВНЯ ЗАСВОЄННЯ (a=3)

Український бізнесмен повернувся з Південної Америки, де відвідав плантацію по збору
каучуку. Після повернення додому у нього на правому вусі утворилася виразка, яка швидко
розповсюдилася на все вухо. Пізніше – вушна раковина почала руйнуватися, з поверхні виразки
рясні сукровичні та серозно-гнійні виділення.
1. Діагноз: Американський шкірний лейшманіоз період розпалу, тяжкий перебіг
Ускладнення Піодермія
a. Загальний аналіз крові
b. Група крові та резус-фактор
c. Загальний аналіз сечі
d. Аналіз калу на яйця гельмінтів
e. Біохімічний аналіз крові –загальний білок та його фракції, сечовина, креатинін, калій,
натрій, хлор, КОС..
f. Коагулограма
g. УЗД органів черевної порожнини
h. ЕКГ
i. Мікроскопія мазка-відбитка з виразки на лейшманії
j. Консультація хірурга
Режим – ліжковий
a. Дієта №5, рясне пиття до 2000 мл
b. Мономіцин 250 000 ОД 3 рази на добу в/м
c. Ампіцилін 1,0 4 рази на день в/м
d. Амінохінол 0,15 3 рази на день всередину
e. Обробка виразки перекисом водню, потім - 5% протарголова мазь
f. Метил урацил 1,0 3 рази на день всередину
g. Лоратадін по 1 табл на ніч
h. Ацесіль 800 мл в/в крапельно
i. Реосорбілакт 400 мл в/в крапельно
j. Аскорутин по 0,05 3 рази на добу всередину
У хворого 32 років протягом тижня через день з’являються напади ознобу, підвищується
температура тіла до 40° С, що змінюється рясним потовиділенням.
Об-но: шкіра бліда. Збільшені селезінка та печінка. Пульс 88 в хвилину. АТ- 105/ 75 мм рт.
ст. Тони серця дещо приглушені.
1. Попередній діагноз: Триденна малярія, середньої тяжкості.
- біохімічний аналіз крові: білірубін, АЛТ, АСТ, загальний білок, сечовина, креатинін, глюкоза,
КОС
- RW
- HBsAg
- ЕКГ
- УЗД ОЧП
- аналіз крові на малярію: товста крапля + мазок
- делагіл 1,0 при поступленні + 0,5 через 6 годин, per os (перша доба лікування, далі делагіл 0,5
однократно, протягом 3 діб)
- примахін 0,027, по 3 табл. двічі на добу, per os, протягом 7 діб
У хворого 34 років, якому встановлений діагноз vivax-малярії, після прийому делагілу зявився
темний ( чорний) колір сечі.
Об-но: Т- 37,5°С. Шкіра субіктерична. Язик сухий, обкладений білим нальотом. Пальпується
селезінка на 2,5 см нижче лівої реберної дуги, печінка – на +1,5 см. Пульс 80 в хвилину, ритмічний.
АТ –90/60 мм рт. ст.. Тони серця приглушені. В легенях везикулярне дихання. Менінгеальні знаки не
виявлені.
1. Попередній діагноз: Триденна малярія vivax, середньої тяжкості. Гемоглобулінурійна
гарячка.
- біохімічний аналіз крові: білірубін, АЛТ, АСТ, загальний білок, сечовина, креатинін,
глюкоза, КОС
- RW
- HBsAg
- ЕКГ
- УЗД ОЧП
- аналіз крові на малярію: товста крапля + мазок
- делагіл з примахіном відмінити
- хінін дегідрохлоріда 0,65 тричі на добу, per os, протягом 3 діб
- 5% розчин глюкози 400,0 в/в крапельно
- розчин трисіль 400,0 в\в крапельно
Ситуаційна задача № 1.  =2
Хворий 24 років доставлений КШД у клініку інфекційних хвороб на 2 день хвороби.
Захворювання почалося з застуди, підвищення температури тіла до 40 0С, різкого головного болю,
болю в очних яблуках, нудоти, блювання 4 рази на добу. За 3-4 дні до цього була нежить, слабкість,
дертя у горлі.
Об-но: температура 39 0С, при свідомості. Лице гіперемійоване, ін'єкція судин склер. На губах
- герпетичні висипання. Гіперестезія шкіри. Пульс – 110 уд за 1 хв., АТ - 125/80 мм рт. ст. Тони серця
приглушені, над легенями дихання везикулярне. Значна ригідність потиличних м'язів. Позитивні
симптоми Керніга, Брудзинського. Помірна гіперемія задньої стінки глотки з гнійними
нашаруваннями.
ДЗ: Менінгококва інфекція, комбінована форма (менінгококовий назофарингіт + менінгіт),
важкий стан.
Задача 2 α=3
Хворий Н., 21 р., студент. Звернувся до дільничного лікаря зі скаргами на різку слабкість,
головний біль, нудоту, біль у суглобах. Захворювання розпочалось з першіння в горлі, нежиті,
загальної слабкості. Стан погіршився день тому: з’явились мерзлякуватість, головний біль, біль у
суглобах, підвищилась температура до 38,9°С.
Об’єктивно: температура 37°С, шкірні покриви бліді. Губи і фаланги пальців ціанотичні, на
шкірі пальців рук, ніг, стегон елементи геморагічної висипки від петехій до крововиливів розміром 2-
3 см. Визначається ригідність м’язів потилиці та симптом Керніга. Пульс 100 за хв., АТ 80/40 мм
рт.ст.
2. Вкажіть місце госпіталізації, засіб транспортування хворого, невідкладну допомогу на
догоспітальному етапі.
3. Яке обстеження та лікування треба провести в стаціонарі.
Відповідь:
ДЗ: Менінгококва інфекція, комбінована форма (менінгококцемія + менінгіт), важкий стан,
ІТШ ІІ ступеню.
1. Хворий підлягає госпіталізації в інфекційний стаціонар. Транспортування та надання
невідкладної допомоги на етапах госпіталізації здійснює реанімаційна бригада швидкої допомоги.
Хворому необхідно ввести внутрішньовенно крапельно: глюкоза 5% – 500 мл., інсулін – 8 од,
преднізолон – 90 мг, панангін – 10 мл, лазикс – 40 мг. Якщо хворого транспортує не реанімаційна
бригада, а лікар швидкої допомоги, то перед транспортуванням слід ввести не менше ніж 90 мг
преднізолону.
2. Обстеження хворого
Кров на RW, HBsAg
ВЕ. КОС, рСО2. рО2, креатинин, сечовина
ЕКГ, рентгенографія ОГК
Консультація окуліста та ЛОР-лікаря.
Люмбальна пункція.
Виділення менінгококу із носоглотки, крові, ліквору.
4. Лікування режим – строгий ліжковий; дієта - № 15
- Левоміцетин сукцинату по 1,0 на добу  4 рази на добу
-“Ацесіль” – 500 мл, р-н Рінгера 500 мл , в/в крапельно;
- преднізолон 5 мг/кг з гідрокортизоном 20 мг/кг в/в;
-манітол 15% – 1г/кг в/в крапельно під контролем діурезу;
Хворий 17 років доставлений на 2 день хвороби. За словами родичів, захворів гостро,
підвищилася температура тіла до 40°С, скаржився на сильний головний біль, блювання. Вжив
аспірин, ліг спати. Вранці батьки не змогли його добудитися.
Об’єктивно: Т-38°С, пульс 120 уд /хв., АТ-160/80 мм рт. ст.. Свідомість відсутня, періодично
психо-моторне збудження. У ліжку займає змушене положення з закинутою головою. Шкіра без
висипу. Виражена ригідність м’язів потилиці, симптоми Кернига, Брудзинського позитивні.
Проведена діагностична люмбальна пункція, отримано 18 мл СМР білого кольору. Через 35 хв після
люмбальної пункції розвинулися судоми, артеріальний тиск знизився до 90/60 мм рт ст..
Діагноз: менінгококова інфекція: менінгіт, ускладнений набряком головного мозку,
кома,синдромом вклинення стовбура мозку у великий потиличний отвір.
Хворий, 38 років, доставлений в інфекційну лікарню у вкрай важкому стані швидкою
допомогою без супроводу близьких. Анамнез захворювання невідомий, однак, за словами сусідів, які
знайшли його без свідомості, останні 2 дні почувався добре, хворим себе не вважав.
Під час огляду: свідомість відсутня, виражене рухове збудження, однак рухи в лівих кінцівках
відсутні, в них високий тонус м‫ۥ‬язів. Періодично відзначаються клоно-тонічні судоми в правих
кінцівках. Виражена асиметрія обличчя, звужена права очна щілина, зглажена права носогубна
складка, опущений правий куточок рота. Різко виражені ригідність потиличних м‫ۥ‬язів та симптом
Керніга. На шкірі кінцівок тулуба, сідниць рясний геморагічний висип "зірчастого" характеру з
некрозом в центрі. Температура тела 38,8°С. Слизова оболонка ротоглотки гіперемована. ЧД до 26 на
хв, аритмічне з короткочасним апноє до 7-8 сек. В легенях везикулярне дихання. Тоны сердца без
змін. Пульс 92 уд/хв, АТ-100/70 мм рт.ст. Живіт м‫ۥ‬який доступний для пальпації.
Діагноз: менінгококова інфекція: менінгококцемія, менінгоенцефаліт, ускладнені набряком
головного мозку, лівобічним парезом, синдром вклинення стовбура у великий потиличний отвір.
Задача 3. а= 3
Хвора 20 років поступила до інфекційної лікарні без свідомості на 3-ю добу хвороби.
Захворювання почалося з підвищення температури тіла до 38°С, головного болю, болю в горлі.
Дільничний лікар встановив діагноз гострого назофарингіту, призначив доксіциклін, який хвора
почала приймати на третій день хвороби, коли різко посилився головний біль, турбувало блювання.
Прийняла знеболювальне, лягла спати, однак за 2 год батьки не змогли її розбудити. Викликали
швидку допомогу, яка доставила її в стаціонар.
При поступленні: свідомість відсутня, шкіра без висипки. Температура тіла 38,5°С. Слизова
оболонка ротоглотки помірно гіперемована. гіперемія обличчя. Тони серця приглушені. Пульс 98
уд/хв., АТ-130/80 мм рт.ст. ЧД – 22 на хв. Живіт м‫ۥ‬який, на пальпацію хвора не реагує. Значно
виражена ригідність потиличних м‫ۥ‬язів, позитивний симптом Керніга, верхній та нижній симптоми
Брудзинського. З діагностичною метою проведена пункція: СМР біла, витікала струменем; при
лабораторному дослідженні отримано: білок - 2,3 г/л, р. Панді ++++; цитоз - 5475 лейк. в I мл3; при
мікроскопії осаду - нейтрофілів 97%, лімфоцитів – 3%. У гемограмі - нейтрофільний лейкоцитоз с
паличкоядерним зсувом, помірно прискорено ШОЕ.
Діагноз: менінгококова інфекція: менінгіт, ускладнений набряком головного мозку
До інфекційної лікарні звернулася дівчина 20 р. зі скаргами на підвищення температури тіла до
380С, головний біль, слабкість, запаморочення, біль у надчеревній ділянці і біля пупка, нудоту,
блювання 3 рази, випорожнення 4 рази за ніч, кал водянистий, пінистий, смердючий, з домішками
слизу. З анамнезу хвороби з'ясовано, що ввечері вживала копчену курку, яка не зберігалась у
холодильнику.
Об'єктивно: Т - 37,9оС, бліда, акроціаноз, язик сухий, пульс 112/хв., АТ 90/60мм рт.ст., тони
серця приглушені, живіт здутий, бурчить при пальпації, болючий у надчеревній ділянці.
Випорожнення рясні, водянисті, з домішками слизу, діурез знижений.
Діагноз: Сальмонельоз, гастроентеритичний варіант, середньої тяжкості, дегідратація ІІ.
Хворий С. 18 років скаржиться на часті випорожнення, спрагу. Пронос почався гостро,
несподівано. Випорожнення до 20-25 разів на добу, водянисті, нагадують "рисовий відвар". Потім
приєдналося багаторазове блювання без попередньої нудоти. Скаржиться на слабкість, сухість у роті,
спрагу. Температура тіла 36,00С. З епідеміологічного анамнезу відомо, що хворий 2 дні тому
відпочивав у селі, де вживав сиру воду.
Під час огляду: шкіра синюшна, холодна на дотик, тургор знижений. Живіт втягнутий,
неболючий. Тахіпное, тахікардія, АТ 80/50 мм рт. ст., олігоурія, судоми литкових м'язів.
Діагноз: Холера, тяжкий стан, дегідратація ІІІ, ДШ.
Хворий 18 років був доставлений КШД з вулиці, де знепритомнів. З анамнезу стало відомо,
що постійного житла не має, ночує на ж/д вокзалі . Останні 2 – 3 тижні почувався погано: дуже
боліла голова, відмічав виражену загальну слабкість, відсутність апетиту. Температуру не вимірював,
але припускає її підвищення. В день госпіталізації з’явилися біль у животі без чіткої локалізації,
нудота, блювання не було, посилилася загальна слабкість.
Під час огляду: блідий, на запитання відповідає мляво, температура тіла 38,0 0С. АТ 90/60 мм рт
ст, пульс 110/хв. Живіт здутий, помірно болісний, переважно в правій здухвинній ділянці, не бере
участі в акті дихання; пальпаторно виявлено напруження м’язів живота. На шкірі живота – блідо-
рожевий розеольозний висип, елементів висипу – не більше 10. Збільшені печінка і селезінка.
Діагноз: Черевний тиф, тяжкий стан. Перфорація тонкого кишечнику.
До інфекційної лікарні звернулася дівчина 20 р. зі скаргами на підвищення температури тіла
до 380С, головний біль, слабкість, запаморочення, біль у надчеревній ділянці і біля пупка, нудоту,
блювання 3 рази, випорожнення 6 разів за ніч, кал водянистий, пінистий, смердючий, з домішками
слизу, судоми нижніх кінцівок, осиплість голосу. З анамнезу хвороби з'ясовано, що ввечері вживала
тістечка з кремом, які не зберігались у холодильнику.
Об'єктивно: Т 36,5оС, бліда, акроціаноз, язик сухий, пульс 112/хв., АТ 80/50мм рт.ст., тони
серця приглушені, живіт здутий, бурчить при пальпації, болючий у надчеревній ділянці.
Випорожнення рясні, водянисті, діурез знижений.
Діагноз: Харчова токсикоінфекція, дегідратація 3 ст, ДШ2 ст.
1.Загальний аналіз крові + гематокрит
3. Кров на електроліти, КОС, сечовину, креатинін, густину плазми
4. Посів випорожнень на сальмонели, шигели, холерний вібріон
5. Кров на сифіліс, НВV, НСV-інфекцію
6.ЕКГ
7.Катетеризація центральної вени.
Лікування. Умовно, маса хворої 70кг
Режим – ліжковий Дієта - 4
Розчин «Трисіль» 5000 мл струменем довенно під контролем ЦВТ (підігріти до температури 37°С),
за перші 15 хв влити не менше 1500 мл.
Ентеросорбент «Атоксил» 2 ст ложки всередину 3 рази на день
Діазолін 1т 3 рази на день.
Хворий 38 років скаржиться на субфебрильну температуру, кашель, слабкість, головний біль,
біль в епігастрії, нестійкі випорожнення. Хворіє протягом року. Лікував бронхіт, гастродуоденіт,
дискінезію жовчних шляхів. Останнім часом непокоє пронос. Схуд на 6кг. Працює землекопом.
Об'єктивно: шкіра бліда, суха, є сліди розчухів. Перкусія грудної клітки - легеневий звук з
коробочним відтінком, аускультація – везикулярне дихання з жорстким відтінком, сухі хрипи. Живіт
м’який, здутий, болісний в епігастральній області, в проекції жовчного міхура. Випорожнення за
останню добу 6 разів, рідкі, без патологічних домішок. В гемограмі еозинофілів 70 %, ШЗЕ – 35
мм/год.
Діагноз: Стронгілоїдоз, кишкова фаза. Середній ступінь тяжкості.
1. Загальний аналіз крові + гематокрит
5. Біохімічний аналіз крові: білірубін (загальний, фракції), АлАТ, АсАТ, ГГТП, загальний
білок та фракції.
6. Дослідження калу на наявність личинок кишкової вугриці (метод Бермана)
7. Дослідження дуоденального вмісту на наявність личинок кишкової вугриці (метод Бермана)
8. Аналіз крові на виявлення антитіл до ВІЛ (після письмової згоди хворого)
Лікування:
4. Альбендазол 400 мг 2 рази на добу внутрішньо
Хворий 30 років, житель Херсону, потрапив до клініки зі скаргами на утворення мігруючої
болісної підшкірної «пухлини» на грудній клітці в області правої ключиці, що має діаметр 2,0х1,0 см
та супроводжується свербежем та печінням. Вперше помітив «пухлину» 2 тижні тому в ділянці
правої лопатки, яка через деякий час нагноїлася, а «пухлина» мігрувала в ділянку правої ключиці.
Консультований хірургом та онкологом, даних на користь онкологічних утворень не виявлено.
Епіданамнез – займається рибною ловлею на озерах в Херсонській області, не застосовує репеленти.
Об’єктивно: температура нормальна, пульс 78 уд. за 1 хв., АТ 125/75 мм рт. ст. живіт м’який,
безболісний, печінка та селезінка не збільшені, дихання в легенях везикулярне, тони серця ритмічні.
Змін з боку периферичних лімфатичних вузлів не виявлено. Під час пальпації пухлиноподібне
утворення щільне, чутливе, шкіра не змінена. В гемограмі еозинофілів 8%.
Діагноз: Дирофіляріоз, середній ступінь тяжкості.
2. Група крові та резус-фактор
6. Біохімічне дослідження крові: загальний білок та фракції, креатинін, сечовина, електроліти,
коагулограма.
7. Консультація хірургом
8. УЗД пухлиноподібного утворення
Лікування:
1. Режим – палатний
3. Лоратадін 100 мг 1 раз на добу внутрішньо
4. Оперативне втручання після консультації хірургом з подальшою мікроскопією
макропрепарату гельмінта.
Задача 1. (а-2)
Хвора 17 р. при госпіталізації в 1 добу до стаціонару скаржиться на значну слабкість,
запаморочення, нудоту, багаторазове блювання. Захворіла гостро після обіду в кафе, де їла борщ,
курячу котлету та тістечко з кремом.
Об-но: температура – 37,8оС, свідомість ясна, менінгеальні знаки відсутні. Шкіра бліда. АТ –
90/60 мм.рт.ст., пульс – 100 уд/хв, тони серця приглушені, ритм правильний. Язик сухий, вкритий
білим нашаруванням. Живіт м’який, болючий у надчерев’ї. Сигмоподібна кишка еластична, не
болюча. Стілець – вранці, звичайних властивостей.
ЗРАЗОК РІШЕННЯ :
Діагноз попередній: Харчова токсикоінфекція, легкий перебіг
1. Заг. ан.крові, гематокрит cito!
4.Бакпосів випорожнень на групу сальмонел та умовно-патогенну флору
5. РПГА з сальмонельозним антигеном в динаміці
6. Біохімічне дослідження крові:електроліти (К+, Na+, Cl-), глюкоза, КОС, сечовина, креатинін
7. Контроль втрат рідини: випорожнень, блювотних мас, діурезу
Лікування:
1. Режим - палатний
2. Дієта – голод на 1 добу, далі стіл № 4
3. Зондове промивання шлунку та кишечнику (сифонна клізма) спочатку кип’яченою водою (для
бакпосіву), а далі 3% розчином гідрокарбонату натрію до чистих промивних вод
4. Ентеросгель по 30,0 г 3 рази/добу за або після 2 годин від прийому їжі та медикаментів
5. Розчин Регідрону (Ораліт, Глюкосолан) підігрітим до 38,00С у кількості 2000мл (1 пакетик
розчинити в 1000мл кип’яченої води) , пити ковтками з інтервалом 5-10 хв
Задача 2. (а-3)
Хворий 40 р. поступив у клініку на 2 день захворювання. Напередодні вживав м’ясний
холодець, після чого через 10 годин з’явилися біль в епігастрії, блювання, рідкі смердючі
випорожнення зеленого кольору 16 разів.
Об-но: температура тіла 37,0оС. Шкіра бліда, акроціаноз. Пульс 120 уд/хв., слабкого
наповнення. АТ – 60/20 мм.рт.ст. Язик сухий, живіт болючий в області епігастрію та правій
здухвинній ділянці.
ЗРАЗОК РІШЕННЯ :
Діагноз попередній: Сальмонельоз, гастроінтестинальна форма (гастроентерит), тяжкий
перебіг. ГВШ, дегідратація III ступеню.
4.Бакпосів випорожнень на групу сальмонел та умовно-патогенну флору
5. РНГА з сальмонельозним антигеном в динаміці
4. Біохімічне дослідження крові: електроліти (К +, Na+, Cl-), глюкоза, КОС, питома вага плазми
крові, сечовина, креатинін, протеїнограма, амілаза,
6. Контроль втрат рідини: випорожнень, блювотних мас, діурезу
Лікування:
1. Режим - постільний
2. Дієта – голод на 1 добу, далі стіл № 4, за відсутності блювання
3. Розчин Квартасіль (Ацесіль, Трисіль, Хлосіль) підігрітим до 38,0 0С в дозі 4900мл (7% від маси тіла
70 кг) в/в: струминно (120мл/хв) 2400 мл за 20 хв., а 2500 мл зі швидкістю (60 мл/хв) за 45хвилин
4. Зондове промивання шлунку та кишечнику (сифонна клізма) спочатку кип’яченою водою (для
бакпосіву), а далі 3% розчином гідрокарбонату натрію до чистих промивних вод
4. Ентеросгель по 30,0 г 3 рази/добу за або після 2 годин від прийому їжі та медикаментів
5. Розчин Регідрону (Ораліт, Глюкосолан) за відсутності блювання підігрітим до 38,0 0С у кількості,
що відповідають подальшим втратам (1 пакетик розчинити в 1000мл кип’яченої води), пити ковтками
з інтервалом 5-10 хв
6. Індометацин 0,05 з інтервалом 2 год 3 рази/добу
7. Креон 25000 – по 1 пакету під час їжі
8. Йогурт – по 1 капсулі 3 рази/добу
Задача №1 α-2
У хворого Н. протягом 12 днів підвищення температури тіла до 38˚С, що супроводжується
пітливістю, відчуттям жару. Загальне самопочуття не страждає. Хворий працює зоотехніком.
Об-но: шкірні покриви вологі, пальпуються всі групи лімфатичних вузлів розміром до 5 мм.
Під час пальпації живота визначається збільшення печінки і селезінки. Біль у крижі та лівому
тазостегновому суглобі.
1.Попередній діагноз. Гострий бруцельоз, середньотяжкий перебіг
- RW
- HBsAg
- реакція Райта
- реакція Хедельсона
- ЕКГ
- УЗД ОЧП
- доксициклін 0,1х2 рази на добу протягом 6 тижнів per os
-рифампіцин 300 мгх3 рази на добу протягом 6 тижнів per os
- диклофенак натрія 50 мг х2 рази на добу після їжі
Задача №2 =3
Хворий Н. 24 років доставлений в стаціонар машиною швидкої допомоги зі скаргами на
температуру (39ºС), озноб, біль в нижній щелепі, зниження діурезу, кашель. Два дні тому – видалення
корінного зуба.
Об-но: на місці видаленого зуба – набряк, гіперемія ясен, гнійні нальоти; збільшені і болючі
підщелепні лімфатичні вузли. Під час аускультації легень з обох боків вислуховуються вологі хрипи
середнього калібру. Тони серця приглушені, ритмічні. Пульс 120/хв. Язик обкладений білим
нашаруванням. Живіт м'який, пальпується селезінка – м'яка, безболісна. При постукуванні в області
нирок – біль. У крові лейкоцитоз 18 х 109, ШОЕ-32 мм/год.
1. Попередній діагноз: Гострий одонтогенний сепсис з ураженням легень (двобічна пневмонія),
нирок (пієлонефрит), тяжкий перебіг. Гостра ниркова недостатність, стадія олігоурії.
- загальний аналіз сечі, аналіз сечі по Нечіпоренко
- біохімічний аналіз крові: білірубін, АЛТ, АСТ, сечовина, креатінін, залишковий азот, калій, натрій,
хлор, КОС, загальний білок та його фракції
- ревмопроби
-посів крові на стерильність тричі
- посів сечі, харкотиння
- RW
- HbsAg
- група крові та резус-фактор
- консультація стоматолога
- рентгенографія ОГП
- ЕКГ
- УЗД ОЧП
- цефтріаксон 1,х3 рази в/в
- лінкоміцин 600мг х2 рази на добу в\м
- р-н глюкози 5% 800,0 + трисоль 1200, в\в капельно, фуросемід 80 мг в\в струйно
- реополіглюкін 800,0 в\в\ капельно
- при необхідності - гемодіаліз
Пацієнт, 58 р., захворів гостро. Упродовж останнього місяця хворий любив бігати босоніж.
Звернувся зі скаргами на біль і скутість рухів нижньої щелепи, м'язів живота і спини, утруднене
ковтання. Згодом у нього з'явилося тонічне напруження і судомне скорочення жувальних м'язів, яке
утруднювало відкривання рота.
При огляді: температура нормальна, свідомість не порушена. Пульс 90/хв., ритмічний,
задовільних властивостей, АТ 120/70 мм рт. ст. Виявлено судомне скорочення мімічних м'язів, іні
групи м'язів – без особливостей. Менінгеальні знаки, груба вогнищева неврологічна симптоматика
відсутні. Тони серця звучні, ритмічні. У легенях аускультативна картина без особливостей. Печінка
та селезінка не збільшені. Функцію тазових органів контролює. Діурез у нормі.
1. Правець,рання стадія, пербіг середньої важкості.
біохімічний аналіз крові(глюкоза, сечовина, креатинін, КОС),
ЕКГ,
огляд невропатолога.
3. Режим ліжковий,
дієта №11,
в/м протиправцева сироватка одноразово 50000ОД після проби на чутливість,
ампіокс 1,0×4рази на добу в/м’язево після проби на чутливість,
аміназин 100мг/добу в/м’язево,
супрастин по 0,025×3 рази на добу,
тіопентал натрію до 2/г на добу в/венно на фізрозчині у 4 прийоми,
перорально аскорутин 0,5×рази на добу.
Контоль стільця, діурезу, кількості випитої рідини.
Домашня собака покусала господаря. Протягом двох днів у собаки з'явилися ознаки сказу.
При огляді пацієнта: температура тіла нормальна, АТ 125/80 мм. рт. ст. У свідомості, активний,
адекватний. На обох передпліччах декілька рваних ран. Ознак лімфаденіту, лімфангоїту немає.
Судоми,фібрілярні посмикування м'язів відсутні. З боку внутрішніх органів патології не виявлено.
3. Тактика лікування постраждалої особи.
1. Укушені рани обох рук, перебіг середньої важкості.
огляд хірурга.
3. Первинна хірургічна обробка ран,
введення антирабічної вакцини ( 5 мл) за схемою підшкірно,
введення антирабічного гамаглобуліну(0,5мг/кг) в/м’язево за схемою після проби
на чутливість,
введення протиправцевої сироватки 3000 МО в/м’язево після проби на чутливість.
Хворий 34 років, водій, скаржиться на слабкість, серцебиття, пітливість, відчуття
незрозумілої тривоги та страху смерті. За 2 місяця був укушений у праву руку лисицею, яку підібрав
на дорозі. У лисиці визначався в’ялий рух, гіперсалівація. Рану хворий змащував розчином йоду, за
медичною допомогою не звертався.
Під час огляду: температура 38,0°С, АТ 140/80 мм рт. ст. , пульс 96 за хв. У відповідь на
відкривання крану з водою з’явилося сильне збудження, судоми м’язів обличчя, неможливість вдиху,
гіперсалівація. Зіниці розширені. У ділянці лівої кисті рубець червоного кольору, що піднімається
над поверхнею шкіри. Менінгеальних знаків немає. Координаторні проби не визначались через
сильне збудження.
1. Сказ, стадія збудження, важкий перебіг.
біохімічний аналіз крові(глюкоза, сечовина , креатинін, КОС),
ЕКГ,
огляд невропатолога,
огляд психіатра,
дослідження відбитків рогівки на наявність антигену вірусу сказу.
3. Режим постільний,
дієта№15,
перевод на ШВЛ, антирабічний гамаглобулін 0,5мг/кг в/м’язево,
тубокурарин 30мг/год на добу ,
аміназин 600 мг/добу,
супрастин по 0,05×3 рази на добу,
тіопентал натрію до 4/г на добу в/венно на фізрозчині у 4 прийоми,
хлоралгідрат у клізмах до 6,0 г на добу,
в/венно крапельно трисіль 500,0+ реосорбілакт 500,0,
Хворий П., 32 років, скаржиться на підвищення температури тіла до высоких цифр, головний
біль, біль у м’язах так суглобах. Хворіє на протязі 3-х днів. Захворювання розпочалося гостро через 2
тижні післе укусу щура. При об’єктивному обстеженні: температура тіла 37,2°С, гемодинаміка
стабільна. У ділянці променевозап’ястного суглоба правої руки глибока виразка з підритими краями,
пальпуються пахвові лімфатичні вузли. З боку інших органів патологічних змін не виявлено.
Пацієнт відмічає, що виразка утворилась на місці загоєної рани від укусу щура.
3. Режим палатний,
дієта № 15,
пеніцилін 1000000 ОД ×6 разів на добу в/м’язево після проби на чутливість,
перорально аскорутин 0,5 ×3 рази на добу,
обробка місця укусу антисептичними засобами.
Хвора Г., 49 років, працює дезинфектором-дератизатором, хворіє близько 2-х тижнів.

Захворювання розпочалось гостро з підвищення температури тіла до високих цифр, знобіння,
головного болю, болю у м’зах та суглобах. На 7-й день хвороби температура тіла різко знизилась і на
протязі 5-ти днів, на фоні вираженої слабкості, трималась у межах фізіологічної норми. Потім
симптоматика початку хвороби ввідновилась знову. При об’єктивному обстеженні: температура тіла
37,7°С, АТ 125/75, пульс 80 у хв., Виявлено підвищення чутливості при пальпації лівої гомілки і
макуло-папульозний висип на шкірі лівої гомілки, стегна і сідниці. Тони серця звучні, ритмічні.
Задишки, набряків на тілі немає. У легенях визначається везикулярне дихання. Печінка та селезінка
не збільшені. Стул, діурез не порушені.
глюкоза крові,
ЕКГ,
УЗД органів черевної порожнини.
дієта № 15,
індометацин 0,05×3 рази на добу.
Хвора Г., 25 років, звернулась по допомогу до сімейного лікаря на 5-му тижні хвороби, до
цього лікувалась самостійно. Скарги на періодичні напади гарячки із ознобом, головним болем,
болем у м’зах та суглобах, тривалостю більше тижня, які міняються з такими ж періодами апірексії.
Під час третього нападу з’явився біль у ділянці серця, задишка та серцебиття. З анамнезу відомо, що
пацієнтка захворіла гостро, приблизно через 10 днів після укусу щура. При об’єктивному обстеженні:
стан середнього ступеню важкості. У відомості, температура 38,1°С, АТ 120/70, Ps 80 у хв., на тілі
виявлено поліморфний, переважно макуло-папульозний висип на шкірі правої верхньої кінцівки,
вислуховується ритм галопу. На ЕКГ спостерігається блокада ніжок пучка Гіса та шлуночкові
екстрасистоли. З боку інших внутренних органів дані без особливостей.
1. Содоку важкий перебіг. Міокардит. Серцева недостатність І-ІІст.Недостатність кровообігу 0-І.
біохімічний аналіз крові (глюкоза, КФК, ЛДГ, ревмопроби, АЛТ, АСТ),
ЕКГ,
ЕхоКС,
УЗД органів черевної порожнини, огляд кардіолога.
дієта № 15,
дигоксин 0,025×1раз на добу,
мілдранат 10% 5,0 ×2 рази на добу в/венно крапельно на фізрозчині 200,0,
рибоксин 2% 10,0×2 рази на добу в/венно струминно повільно .
Задача № 1 (=2)
Хворий Н. 36 р. поступив в стаціонар на 1-й день хвороби зі скаргами на загальну слабкість,
блювання, рідкий стілець до 10 разів. За 3 дні до захворювання контактував з сусідом, що прибув з
Індії, де хворів на діарейне захворювання.
Об-но: Т – 36,7Со. Пульс 98 за 1хв, ритмічний. Тони серця приглушені. АТ 100/60 мм.рт.ст.
Шкірні покриви бліді. Язик сухуватий, обкладений білим нашаруванням. Живіт м'який, безболісний.
Під час огляду хворого в приймальному відділенні – повторне блювання. Стілець рясний,
водянистий. Одиничні судоми нижніх кінцівок. Загальний аналіз крові – лейкоцитів 9,5 х.10 9, ШЗЕ –
10 мм /год.
Діагноз: Холера середній ступінь важкості, дегідратація 11 ступеню.
1. ЗАК+ гематокрит
2. ЗАС
4. Бакпосів випорожнень на Ф-30
5. РПГА з холерним діагностикумом в динаміці
6. Біохімія крові: К+, Na+, Cl-, відносну густину, білок+ його фракції, сечовина, креатинін
Лікування:
1. Режим -
3. в/в крап. (100крап/хв): Квартасіль 400 мл + 400 мл Трисолі + 400 мл Дисолі (розчини підігріти до
37,00С)
Задача № 2 (=3)
Хворий Ж.,25 р. поступив в інфекційне відділення через 8 годин від початку захворювання.
Захворювання почалося гостро з частого, до 20 разів, рідкого стільця і блювоти. Незабаром з'явилася
значна слабкість і судоми кінцівок.
Об-но: Т – 35,0С0. Виражена адинамія. Свідомість збережена. Голос осиплий. Шкіра
ціанотична, покрита холодним липким потом, шкірна складка розправляється повільно. Кінцівки
холодні. Пульс слабкого наповнення, 120 за 1 хв., тони серця глухі, АТ 70/40 мм рт ст. Язик
обкладений білим нашаруванням, сухий. Живіт запалий, м'який, безболісний. Печінка і селезінка не
збільшені. Стілець частий, рясний, водянистий з домішкою білих “пластівців”. Повторні судоми рук і
ніг. Сечі виділено близько 100 мл.
Загальний аналіз крові: гемоглобін 156 г/л, лейкоцити 14,0х109 ,ШЗЕ – 9 мм/год.
Діагноз: Холера, важкий перебіг.
Ускладнення: ГВШ, дегідратація III ступеню; ГНН, фаза олігоанурії.
3. Зважування хворого, з’ясування його маси до хвороби
4.Бакпосів випорожнень на холерний вібріон (Ф-30)
5.Дослідження випорожнень люмінісцентно- серологічним методом на холерний вібріон
5. РПГА з холерним антигеном в динаміці
6. Біохімічне дослідження крові:електроліти (К +, Na+, Cl-), відносна густина плазми крові, загальний
білок, глюкоза, КОС, сечовина, креатинін, залишковий азот
7.Контроль втрат рідини: випорожнення, блювотні маси
8. Контроль діурезу погодинно
Лікування:
3. Розчин Квартасіль (Ацесіль, Трисіль, Хлосіль) підігрітим до 38,0 0С в дозі 4900мл (7% від маси тіла
70 кг) в/в: струминно (120мл/хв) 2400 мл за 20 хв., а 2500 мл зі швидкістю (60 мл/хв) за 45хвилин
4. Доксіциклін 300 мг 1 раз
Хвора 25 років поступила в клініку зі скаргами на слабкість, підвищений апетит, біль в
животі, більше в правій клубовій області, нудоту, метеоризм, періодично напіврідкі випорожнення
до 4 разів на добу. Хворіє 2 роки. Останнім часом звернула увагу на виділення під час дефекації, а
також виявила вранці у ліжку стрічкові утворення білого кольору розміром 0,5х2 см. Встановлено,
що готуючи м'ясний фарш для котлет, хвора оцінює його смакові якості в сирому вигляді.
Об'єктивно: язик збільшений, на спинці його нашарування білого кольору, живіт м'який,
здутий. Печінка і селезінка не пальпуються.
Діагноз: Теніаринхоз, середній ступінь тяжкості.
13. Аналіз калу на наявність фрагментів та яєць гельмінтів
14. Мікроскопічне дослідження періанального зішкребку
Лікування:
9. Празиквантель 50 мг/кг маси тіла, 3,5 г в 2 прийоми з інтервалом 6 годин, внутрішньо
До інфекційної лікарні доставлено хворого 41 року. Зі слів родичів, що доставили хворого, він
останні півроку скаржився на лихоманку, незначну жовтяницю, біль в правій половині грудної
клітки, утруднене дихання, постійний біль в правому підребер’ї.
2 години тому, після незначної травми грудної клітки стан різко погіршився.
Мешкає в приватному будинку, в господарстві має собак, корову, овець.
Об’єктивно: хворий кволий, адинамічний, Т тіла 36,2°С. Шкіра бліда, істерична, акроціаноз,
вкрита холодним потом, АТ 60/20 мм рт.ст., пульс 110 уд/хв., ниткоподібний. Дихання затруднене,
частота дихальних рухів 32/хв.
Діагноз: Ехінококоз легень та печінки, важкий перебіг. Анафілактичний шок.
a. Загальний аналіз крові + гематокрит
b. Група крові, резус-фактор cito!
c. Загальний аналіз сечі, жовчні пігменти
d. Аналіз крові на HBsAg, RW
e. Аналіз калу на яйця гельмінтів
f. Бакпосів на мікрофлору та мікроскопія харкотиння, дослідження на ВК.
g. Біохімічний аналіз крові: білірубін (загальний, фракції), АлАТ, АсАТ, ГГТП,
загальний білок та фракції, сечовина, креатинін, КОС, електроліти.
h. Коагулограма
i. Рентгенографія органів грудної клітки.
j. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.
k. Консультація реаніматологом, хірургом
l. Мобілізація центральної вени
m. Контроль діурезу
Лікування:
2. Дієта – голод до виведення з шоку
3. Прикласти теплі грілки до кінцівок
4. Адреналіну гідрохлорид 0,1% - 0,3 мл на 50 мл ізотонічного розчину хлористого натрію
в/в струминно повільно!!! (протягом 10 хвилин)
5. Гідрокортизону 20 мл (500 мг) в/в струминно
6. Димедрол 1% - 2 мл в/в струминно
7. Трисіль 1600 мл в/в крапельно, реосорбілакт 400 мл в/в крапельно
8. Мебендазол 300 мг 2 рази на добу внутрішньо (після виведення з шоку)
У хворого впродовж тижня поступово підвищувалась температура, з’явилися головний біль,
загальна слабкість, знизився апетит. Звернувся до лікаря на 8 день хвороби. Під час огляду:
температура 39,50С, на запитання відповідає мляво, дещо загальмований, шкіра бліда, язик сухий,
обкладений коричневим нальотом, з відбитками зубів. АТ 100/60мм рт ст, пульс 74/хв. Метеоризм, на
шкірі живота - декілька розеол. Визначається гепатолієнальний синдром. Випорожнення затримані
декілька днів.
Діагноз: Черевний тиф. Стан середньотяжкий.
4. ЕКГ
7. РНГА з О-, Н-, Vi- АГ в динаміці (в парних сироватках крові з інтервалом 2 тижні)
Лікування:
2. Дієта №2
3. Рясне питво: не менше 3,5 л ( чай, компоти, морси, соки, слабомінералізована мінеральна вода без
газу)
4. Левоміцетин 0,75×4 р. на добу per os
5. Лоратадин 0.01×1 р. на добу per os
6. Очисна клізма
Пацієнт 36 років хворіє приблизно 3 тижні: поступове підвищення температури, що з 2-го
тижня хвороби набула хвильоподібного характеру, зниження працездатності, головний біль,
безсоння. Лікувався амбулаторно з діагнозом «ГРЗ», за відсутності ефекту напрвлений у стаціонар.
Під час прийому: блідий, адинамічний, на питання відповідає мляво. Температура 40 0С.
„Фулігінозний” язик. Метеоризм. Позитивний симптом Падалки. Печінка виступає на 2 – 3 см з-під
края реберної дуги. Пальпується нижній полюс селезінки. Через 2 дні після госпіталізації з’явилися
запаморочення, шум у вухах, холодний піт на обличчі, мелена. АТ 70/40мм рт ст, пульс 120/хв.,
температура знизилась до норми.
Діагноз: Черевний тиф. Кишкова кровотеча. Геморагічний шок II ступеня. Стан
тяжкий.
7. ЕКГ
11. РНГА з О-, Н-, Vi- АГ в динаміці (в парних сироватках крові з інтервалом 2 тижні)
13. Погодинний діурез
Лікування:
4. 0,9% NaCl 800 мл; Лактасол 400 мл; 5% глюкоза 400,0 довенно струйно; Реосорбілакт 800,0;
Кріоплазма 500,0, Еритроцитарна масса 250,0 довенно крапельно
7. Левоміцетин 1,0×3 р. на добу довенно; після виведення з шоку 0,75×4 р. на добу per os
11. Нагляд хірурга (хірургічне втручання в разі неефективності консервативної гемостатичної
терапії)
Задача 1. α-2
Хворий Ч., 48 років, поступив в інфекційне відділення на 2й день хвороби із скаргами на озноб,
підвищення температури тіла до 40ºС, міальгії, головний біль, слабкість, біль у правій паховій
ділянці, спрагу. Працює дератизатором, останній раз проводив дератизацію за 3 дні до хвороби.
Об’єктивно: температура тіла 39,7С, АТ 80/40 мм рт ст, Рs 114 у хв., аритмічний. У свідомості,
але на запитання відповідає мляво. Визначається гіперемія обличчя, сухість слизових оболонок. Тони
серця різко приглушені. В легенях послаблене дихання везикулярного характеру, хрипів немає.
Печінка, селезінка не збільшені. У паховій ділянці справа виявлено вузол діаметром до 10 см, різко
болючий при пальпації, без чітких меж, шкіра над ним червона з цианотичним відтінком. Інші
лімфовузли не збільшені, висипки на тілі немає.В крові: Л-18109/л, ШОЕ – 54 мм/год, Hb-122г/л, П-
28%, С-60%, Л-11%, М-1%.
Діагноз. Чума, бубонна форма, тяжкий перебіг
 ЕКГ;
 Серологічна діагностика (ІФА, РПГА)
 Мікроскопія пофарбованих по Граму, або оброблених специфічною люмінесцентною
сироваткою мазків (пунктат із бубона)
 Біопроба на білих мишах
Лікування.
 Суровий ліжковий режим
 Стрептоміцин 0,5г в/м 4 рази на добу
Задача 2 α-3
Хворий 63 років, сторож ферми. Поступив у клініку на 4-ту добу хвороби зі скаргами на
загальну слабкість та набряк обличчя. Хворий помітив на правій щоці “пухирець”, який став швидко
збільшуватись у розмірах, з’явився набряк обличчя та шиї. У подальшому пухирець луснув і на його
місці утворилась виразка. Набряк обличчя та шиї наростав, з’явилась задишка. Температура тіла
сягала 39,0°C, посилилась загальна слабкість.
Об-но: На правій щоці в ділянці кута нижньої щелепи – виразка до 5 см в діаметрі. Навколо
неї вінчик із дрібних пухирців з геморагічним вмістом. Виражений набряк обличчя та шиї. В правій
підщелепній ділянці пальпується значно збільшений (до 4 см) безболісний лімфатичний вузол. Пульс
– 110 уд/хв, АТ – 90/60 мм.рт.ст. Тони серця приглушені. Температура тіла 37.3°C
Діагноз: Сибірка, шкірна форма, тяжкий перебіг, ІТШ І ст.
 ЕКГ;
 Біохімічний аналіз крові: АЛТ, АСТ, ТП, ЛФ, білірубін (фракції), сечовина, креатинін,
калій, натрій, хлор, КОС, загальний білок та його фракції
 ПЛР для виявлення ДНК збудника
 Бактеріологічне дослідження матеріалу з виразки, крові
 Серологічні реакції (РЗК, РНГА з сибірковим діагностикомум) в парних сироватках
 ІФА – визначення IgM
 Мікроскопія мазків (з патологічного матеріалу)
Лікування.
 Пеніцілін 6 млн од х 6 раз на добу в/м
 Специфічний протисибірковий імуноглобулін 80 мл в/м\
 Р-н 5% глюкози 800,0
трисоль 1200,0 в\в
реополіглюкін 800,0
фуросемід 80 мг в\в струйно
 Дексазон 8 мг+ р-н 0,9% NaCl 200,
 Діцинон 12,5% 2 мл в\м
Задача 1 (α-ІІ)
Задача 5 (=2)
У студентки А., 22 роки, через місяць після повернення з Ефіопії, з’явилось послаблення
випорожнення, схуднення. В послідуючі дні випорожнення до 7 разів на добу, приєднався
переймоподібний біль в животі, що посилюється при дефекації. Випорожнення мають вигляд
«малинового желе».
Діагноз: Гострий амебіаз, кишкова форма
Задача 2 (α-ІІІ)
Хворий 22 років доставлений КШД з гуртожитку, де знепритомнів. З анамнезу відомо, що
захворів учора ввечері, коли відчув мерзлякуватість, загальну слабкість, головний біль, швидко
підвищилась Т до 39,2о С, нудило, зник апетит. За кілька годин з`явилось відчуття дискомфорту та
«переливання» рідини у кишківнику. Обідав у їдальні. Ранком відчув переймоподібний біль у животі,
тричі були рідкі випорожнення зі слизом.
Під час огляду: блідий, млявий, зіниці звужені, Т - 38,0оС, АТ 90/60 мм.рт.ст., пульс 120 уд/хв.
Тони серця ритмічні, приглушені. Дихання везикулярне. Живіт болить при пальпації переважно у
гіпогастрії зліва, спазм сигми. Випорожнень у відділенні не було, кількість сечі зменшена.
Діагноз: Гострий шигельоз, колітична форма, тяжкий стан, ускладнення ІТШ І,
стадія зворотнього пізнього шоку.
Задача
Чоловік 50 років вважає себе хворим протягом останніх 8 місяців. Захворювання розпочалось
поступово з ниючого болю в правому підребер’ї з періодичною іррадіацією в праве плече.
Температура тіла підвищувалась до 37,8°С. Останні два тижні відбулося потемніння сечі, посвітління
калу, пожовтіння шкіри, з’явився незначний свербіж.
З епіданамнезу відомо, що хворий є робітником тваринницького колгоспу по розведенню лисиць.
Об’єктивно: зниженого харчування. Шкіра ти видимі слизові іктеричні. Язик обкладений білим
нашаруванням, вологий. Живіт напружений з наявністю асциту. В правому підребер’ї пальпується
щільна дрібнобугриста пухлина. Селезінка збільшена. Межі серця розширені в поперечному розмірі
до 2 см. В легенях дихання везикулярне. В крові помірний лейкоцитоз з еозинофілією
1. Ехінококоз печінки, неуточнений. Механічна жовтяниця, портальна гіпертензія. Нагноєння кісти?
2. План діагностики
Загальний аналіз сечі (+ жовчні пігменти);
Біохімія крові (білірубін загальний, прямий та непрямий, сечовина, загальний білок та його фракції,
активність лужної фосфатази, АлАТ, АсАТ, ГГТП, аміак, електроліти К, Na, Cl);
Глюкоза крові;
Аналіз калу на яйця гельмінтів;
Кал на стеркобілін;
Аналіз крові на RW;
Аналіз крові на HBsAg та Anti-HCV.;
Група крові і резус-фактор;
УЗД ОЧП;
Рентгенографія ОГК;
Холецистографія;
ФГДС;
Консультація хірурга;
Контроль діурезу, АТ, температури;
+ Специфічна діагностика:
Дослідження крові на виявлення антитіл класу IgG до ехінококока в крові хворого методом
імуноферментного аналізу. Cito!
Госпіталізація в інфекційне відділення.
Ліжковий режим.
Дієта №5, пиття великої кількості рідини – 2,5 л на добу.
 Альбендазол 4,0 2 р/д per os
 Верошпирон 0,25 2 р/д per os
 Карсил 0,5 3 р/д per os
 Лоратадин 0,1 1 р/д per os
 Цефтріаксон 2,0 2/добу в/в струминно після п/ш в/ш проби на чутливість
 Ентеросгель 0,5 3 р/д per os за 2 години до прийому їжі
 Панкреатин 0,125 4 р/д per os під час або після їжі
Пацієнтка Н, 25 років госпіталізована в інфекційне відділення у важкому стані. Скаржиться на

виражений головний біль в скроневій та лобовій ділянках, надбрівних дугах, виникнення блювання
на висоті головного болю, біль при рухах очних яблук, в м’язах, суглобах.
Об’єктивно: хвора збуджена, температура 39,60С, брадикардія змінилась на тахікардію,
виникли клонічні та тонічні судоми, сумнівні менінгеальні знаки. З анамнезу з’ясовано, що вдома
хворіє на грип молодший брат.
1. Грип, типова форма, тяжкий перебіг. ННГМ
2. План діагностики
Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції, електроліти К, Na, Cl,
газовий склад крові, КОС, СРБ, ФК, ЛДГ, АСТ)
Аналіз крові на HbsAg та Anti-HCV.;
ЕКГ
Рентгенограма ОГК
КТ головного мозку
Пульсоксиметрія, моніторинг pO2
Моніторинг АТ
Моніторинг діурезу
Люмбальна пункція (після протинабрякової терапії!!!), Дослідження ліквору б/х, клінічне,
мікроскопічне, б/п на мікрофлору, РНІФ, (ПЛР) на визначення антитіл (РНК) до вір грипу.
+ Спецефічна діагностика:
РІФ мазка-відбитку з слизової ротоглотки з грипозним діагностикумом
Кров на ІФА - визначеня IgМ IgG до АГ вірусу грипу,
Кров на РЗК, РТГА з грипозним діагностикумом в динаміці
Лікування:
Зондове харчування
 Озельтамвір п/о 75 мг 2 × на день 5 днів
 Маніт 15% 200 мл 1 р/д в/в крап
 Фуросемід 2,0 1 раз на добу в/в струминно
 Анальгін 2,0 в/м одноразово – до зниження температури на 1-1,5 градус
 Цефтріаксон 2,0 1 р/д в/в струминно після п/ш проби
 Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно
 Преднізолон 60мг 2 рази на добу в/в струминно (при неефективності попереднього
лікування)
Хворий 35 років, робітник птахофабрики, госпіталізований у стаціонар зі скаргами на підвищення

температури до 390С градусів, загальну слабкість, значну пітливість, біль у м’язах, суглобах,
безсоння. Із анамнезу хвороби відомо, що заболів 4 дні тому. Хвороба почалася з підвищення
температури до високих цифр, загальної слабкості. На 3 - й день з’явився сухий кашель. При огляді:
слизова оболонка зіву звичайного кольору, носове дихання вільне. При перкусії легенів нечітке
укорочення звуку праворуч у нижній ділянці легень. Аускультативно - жорстке дихання, сухі хрипи,
на відокремленій ділянці - вологі дрібнобульбашкові хрипи. Пульс 65 уд./хв, задовільного
наповнення. При пальпації живота виявлено збільшення печінки та селезінки. У клінічному аналізі
крові лейкопенія, ШОЭ – 34 мм/год. На рентгенограмі у нижній ділянці праворуч вогнище
інфільтрації невеликого розміру. У періоді реконвалесценції виник рецидив захворювання, довго
зберігалась астенізація хворого, анемія.
1. Орнітоз, типова форма, середній ступінь тяжкості

2. План діагностики:
Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції, лужна фосфатаза,
АСТ, АЛТ, КОС ;
Аналіз крові на Hbs Ag та Anti-HCV;
Аналіз калу на яйця гельмінтів;
УЗД печінки;
ЕКГ;
Рентгенографія ОГК в динаміці;
Пульсоксиметрія;
Моніторинг діурезу
Бактеріологічне дослідження харкотиння на МБТ;
Аналіз крові на РНГА з орнітозним діагностикумом в динаміці
Дієта 5 + Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу
 Азитроміцин 0,5 1 раз в день, per os

 Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу, per os
 Притемпературі більше 38° - Парацетамол 0,5 мг per os
Хвора 42 років поступила до інфекційного стаціонару зі скаргами на головний біль, значну загальну
слабкість, відсутність апетиту, помірний біль в горлі, гарячку до 38,0°С, охриплість голосу.
Захворювання почалося поступово, з появи невеликого болю в горлі, головного болю, загальної
слабкості, підвищення температури тіла до 37,6°С. На 2 день помітила потовщення шиї в верхній
третині, охриплість голосу, стало важко ковтати, наросла слабкість, зник апетит. Звернулась по
медичну допомогу та була направлена в стаціонар з діагнозом «флегмонозна ангіна».
Тони серця значно приглушені. Пульс -96 уд/хв, АТ-105/80 мм.рт.ст. ЧД-20 на хв., Т-38,7°С. Легені
та органи черевної порожнини без патологічних змін.
Комбінована дифтерія: поширена плівчаста ротоглотки + дифтерія гортані (піднебінні

мигдалики, піднебінні дужки, язичок, задня стінка глотки), тяжкий перебіг
БХ крові (сечовина, креатинін, ЛДГ, КФК, АСТ, глюкоза, загальний білок з фракціями)
ЕКГ
Консультація оториноларинголога
Сатурація киснем в динаміці
Контроль АТ. Діурезу
Бактеріоскопія мазка з носа та глотки на C. diphtheriae
Бак.посів мазка з носа та глотки для виділення культури C. diphtheriae
3. ПЛАН ЛІКУВАННЯ
Дієта №2
 ПДС 100 тис ОД в/м 1 раз на добу після в/ш і п/ш проби на чутливість
 Азитроміцин 0,5 1 раз на добу per os
 Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу
 Розчин Рінгера 500 мл в/в крап 1 р/д
 Фуросемід 2,0 1 р/д в/в струминно
 Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os
 Парацетамол 0,5 1 раз на добу добу per os
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
 Полоскання рото-глотки розчином фурациліну 3 рази на день
 Інгаляції кисню через назальні канюлі
Хворий 22 років поступив в інфекційне відділення на 6 день хвороби зі

скаргами на гарячку, головний біль, кашель, висип. Захворювання почалось
гостро, з підвищення температури тіла до 38,9 о С, головного болю, слабкості.
На другий день приєднався кашель, нежить, сльозотеча. На 4-ий день
хвороби помітив висип на обличчі, який поступово розповсюдився на тулуб і
кінцівки. Стан прогресивно погіршувався, зростала слабкість, посилився
кашель, з’явилось гнійне мокротиння, стало важко дихати. Звернувся до
лікаря, був госпіталізований.
Об’єктивно: Т тіла – 40,2 0 С. Обличчя гіперемоване, набрякле. Значний

склерит та кон’юнктивіт. На шкірі обличчя, шиї тулуба і кінцівок - рясний
плямисто-папульозний висип з тенденцією до злиття. Слизова оболонка рота
гіперемована, на м’якому піднебінні яскрава енантема, на щоках – дрібні
білуваті плямочки. Пальпуються чутливі шийні лімфовузли. Тони серця
приглушені, пульс – 110 уд/хв, АТ – 100/60 мм.рт.ст. Дихання над легенями
жорстке, нижче правого кута лопатки – ослаблене, дрібнопухирчасті хрипи,
перкуторно тут же притуплення тону. ЧД – 28, дихання поверхневе. Живіт
м’який, не болючий. Печінка та селезінка не збільшені.
1. Кір, типовий перебіг, тяжкий ступінь тяжкості. Ускладнення: правостороння нижньодольова

пневмонія.
2. ЗАК з лейкоцитарною формулою
ЗАС
БХ крові (креатинін, сечовина, глюкоза, АлТ, АсТ, електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові,
КОС, загальний білок і його фракції)
Кров на РВ, HBsAg, ВІЛ
ЕКГ
КТ ОГП
Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження харкотиння
Консультація офтальмолога та дерматолога
Контроль ЦВТ
Контроль температури тіла
Вірусне генотипування вірусу кору з мазків носової частини горла
Дослідження крові пацієнта методом парних сироваток на наявність IgG проти кору
Визначення РНК вірусу кору за допомогою ПЛР мазків з носової частини горла.
3.
Госпіталізація в реанімаційне відділення, ізоляція хворого
Дієта № 15 + Рясне пиття (чай, лужні води) 2,5 л на день
 Реосорбілакт 400,0 в/в крапельно 1 раз на добу протягом 3 днів
 Азитроміцин 500 мг 1 раз на добу протягом 7 днів
 Лоратадин 0,1 1 раз на добу
 Ацетилцистеїн 0,6 1 раз на добу per os
 Парацетамол 0,5 (при підвищенні температури вище 38,0)
 Дексаметазон 0,01% по 1 краплі в обидва ока 4 рази на день
 Полоскання ротоглотки розчином фурациліну 3 рази на день
Гепатит
Гострий вірусний гепатит В, жовтянична форма, фульмінантний перебіг, тяжкий стан. ГПЕ:
прекома І ст.
Загальний аналіз сечі (жовчні пігменти, уробілін)
Аналіз крові на ВІЛ методом ІФА
Визначення групи крові та резус-фактора
Біохімія крові (білірубін загальний, прямий та непрямий, сечовина, глюкоза, загальний білок та
його фракції, активність лужної фосфатази, АлАТ, АсАТ, ГГТП, , амілази, загальний білок,
альбумін, тимолова проба, аміак, електроліти К, Na, Cl)
Коагулограма (ПТІ, ТЧ, фібриноген, фібрин), розрахунок МНВ
ЕКГ та ЕхоКГ
УЗД органів черевної порожнини
ЕЕГ
Аналіз крові на ДНК вірусу гепатиту В методом ПЛР
Дослідження крові на наявність HBe-Ag, анти-HDV
Дослідження крові методом ІФА на наявність Анти-HBc-IgM
Дослідження крові методом ПЛР на наявність ДНК HBV
Контроль АТ, ЧСС, температури тіла, сатурації.
Госпіталізація у інфекційне реанімаційне відділення

Суворий ліжковий режим
дієта - №5 за Певзнером;
катетерізація центральних вен
 Розчин Рінгера-лактат 200 млв/в крапельно
 Реополіглюкін 200 мл в/в крапельно + магнезія 10,0 в фізрозчині 200 мл в/в крапельно
 Тенофовір 300 мг 1 р/д перорально
 Преднізолон 30 мг, 2 ампв/в струминно кожні 6 годин.
 Амінокапронова кислота 100 мл в/в краплинно кожні 6 годин.
 Контрикал 100 тис ОД на 200 мл фізіологічного розчину 1 раз на добу в/в крапельно;
 Глутаргін 40% 5 мл 2 рази на день в/в, розвівши у 100 мл фізрозчину
 Ентеросгель 20 г 3 рази на добу перорально.
 Лактулоза 20 мл 3 рази на добу всередину.
 Фуросемід 2,0 на 5 мл фізрозчину 1 раз надобу в/в струйно.
 Вітамін С 5% 5 мл в/в 1 раз на добу;
СНІД
ВІЛ-інфекція, клінічна стадія, Опортуністична хворобі чи інфекція (інфекції), якою проявляється
ВІЛ.
 ЗАК
 ЗАС
 БХ крові (білірубін у фракціях, АЛТ,АСТ, ГГТ, загальний білок і його фракції, креатинін,
сечовина, глюкоза, ЛДГ, електроліти(Na, K, Cl))
 Імунограма: абсолютне число CD4+ , CD8+ та співвідношення (CD4+/CD8+)
 Аналіз крові на РВ
 Аналіз крові на HBsAg, гепатит С
 Бактеріологічне дослідження мазку з ротоглотки на мікрофлору
 УЗД ОЧП
 ЕКГ
 Контроль температури
 Ренгенографія ОГП
 Оглядова рентгенографія ОГП

 Консультація оториноларинголога
 Дослідження крові на визначення антитіл до ВІЛ ½ методом ІФА Аналіз крові на ПЛР до РНК
HIV
 Дослідженнякрові тестом WesternBlot на р24 і gp120
Режим активний
Дієта № 15
 Зидовудин 500 мг 2 р/д peros
 Абакавір 300мг 2р/д peros
 Ефавіренц 600 мг 1р/д peros
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу всередину
 Фарінгосепт 0,1 г 3 р/д розсмоктувати
 Полоскання рото-глотки розчином фурациліну 3 рази на день
аспірину, висока постійного типу лихоманка, наростала сонливість. На 6-ту доба впала в безсвідомий
1.Попередній діагноз. 2.План

обстеження. 3.Лікування
Малярія, спричинена P. falciparum, церебральна форма, тяжкий стан.
Малярійна справжня кома.
Набута гемолітична анемія.
 ЗАК
 ЗАС
 Біохімічне дослідження крові (білірубін у фракціях, АЛТ, АСТ, ГГТ, загальний білок у фракціях,
креатинін, сечовина, глюкоза, ліпідні фракції крові, ЛДГ, електроліти(Na, K, Cl))
 Група крові і резус-фактор
 Контроль діурезу
 Аналіз крові на Нbs антиген
 Аналіз калу на яйця гельмінтів + стеркобілін
 Бактеріологічне доследження випорожнень
 Бактеріологічне дослідження мазку з ротоглотки
 УЗД ОЧП
 ЕКГ
 Рентгенографія ОГП
 Паразитоскопія крові на зб малярії(мазок+товста крапля)
Госпіталізація в інфекційне реанімаційне відділеня
Зондове харчування
 Хінін 1,4 в/в струминно одноразово; 0,7 в/в струминно 3 р/д на глюкозі
 Доксициклін 0,2 2 рази на добу в/в струминно
 Трисіль 500мл 1 рази на добу в/в краплинно
 Армадін 0,4 1 р/д в/м
 Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно
 Киснева підтримка


Визначаються менінгіальні симптоми, моторне збудження. Має місце вогнищева
симптоматика. АТ 85/50 мм рт.ст., пульс 65/хв.
Далекосхідной Кліщовий енцефаліт. Менінгоенцефалітична форма. Фаза неврологічних розладів,

тяжкий перебіг.
ННГМ. Кома 1.
 Загальний аналіз крові + гематокрит
 Аналіз крові на HbsAg та Anti-HCV
 Біохімічний аналіз крові (креатинін, сечовина, білірубін та його фракції, АЛТ, АСТ, глюкоза,
КФК, ЛДГ, калій, натрій, хлор крові)
 ЕКГ
 ЕЕГ
 КТ головного мозку
 Люмбальна пункція після проведення протинабрякової терапії з мікроскопічним, біохімічним
дослідженням ліквору
 Контроль гемодинаміки та електролітного балансу
 Контроль діурезу
 Консультація офтальмолога
 РНГА (матеріал - венозна кров; з діагностикумом кліщового енцефаліту в динаміці)
 РЗК і РПГА методом парних сироваток (сироватка крові) наростання титру антитіл до вірусу в 4
рази
 ІФА (матеріал - ліквор; з діагностикумом кліщового енцефаліту)
 ПЛР (кров і ліквор) на виявлення РНК вірусу.
Госпіталізація в інфекційне реанімаційне відділення
Режимс суворий ліжковий

Катетеризація підключичної вени, сечового міхура, назогастральний зонд
Дієта №15 (зондове харчування)
 Гомологічний імуноглобулін, титрований проти вірусу кліщового енцефаліту 6 мл в/м 1 р/д 3

доби
 Розчин Рінгера 400 м/л 1 р/д в/в крапельно
 L -Лізин 10 мл на 50,0 мл фізрозчину в/в крап 1 р/д
 Преднізолон 40мг 2 рази на добу в/в струминно
 Клексан 0,2 мл п/ш 2 р/д
 Аскорбінова кислота 0,5 % 10мл в/в
 Кетопрофен 2 мл в/м при температурі <38,5
 Оксигенотерапія: при SpO2 <94% (через носові канюлі, починаючи з 2 л/хв);
 При судомах – сибазон 0,5% 2,0 в/м 1 раз на добу
 Доксициклін 0,1 г 2р/д 3 дні, потім до 10 дня 1 раз на добу

іктеричні, є петехіальна висипка на спині та нижніх кінцівках. Дихання жорстке, з обох боків у
Лептоспіроз, жовтянична форма, тяжкий перебіг.
ГДН ІІІ, ГНН ІІ, (олігурична стадія). ДВЗ-синдром? Гостра недостатність наднирників?
 Гематокрит, в'язкість крові;
 Загальний аналіз сечі;
 Аналіз сечі за Зимницьким
 Біохімія крові (білірубін загальний, прямий та непрямий, сечовина, креатинін, глюкоза, загальний
білок та його фракції, активність лужної фосфатази, АлАТ, АсАТ, ГГТП, ЛДГ4, ЛДГ5, амілази,
ліпази, холестерин, жовчні кислоти, загальний білок, альбумін, тимолова проба, аміак,
 Аналіз калу на яйця гельмінтів;
 Аналіз крові на RW;
 Аналіз крові на HBsAg та Anti-HCV.
 ЕКГ
 Ехо-КГ
 Кал на приховану кров
 УЗД ОЧП
 УЗД нирок
 Моніторинг діурезу
 Кортизол, АКТГ cito
 Мікроскопічне дослідження цитратной крові в темному полі (виявлення лептоспір)
 РМАЛ (матеріал - венозна кров; виявлення специфічних IgM до лептоспірозного антигену);
методом парних сироваток, взяти повторно через 8 діб
 ПЛР (сироватка крові) на виявлення ДНК, РНК лептоспір
 ІФА (виявлення специфічних антитіл IgMс 3-4-го дня хвороби, IgG уреконвалесцентов).
Режим ліжковий
Забезпечення венозного доступу
 Бензилпеніцилін по 2 млн ОД 6 разів на добу в/м; перед введенням п/ш, в/ш проба на
чутливість
 Розчин Рінгера 800 мл в/в кр 1 р/д
 Фіз. Розчин 300 мл в/в кр 2 р/д
 Фуросемід 2,0 1 р/д на добу в/в стр
 Етамзилат 12,5 % 8 мл в/в стр
 Контрикал 100тис. 1 раз в день в/в крап
 Омепразол 0,4 1 р/д в/в стр
 Іналяцій кисня
 У разі підтвердження діагнозу гострої недостатності наднирніків: Гідрокортизон —100 мг в/в
одразу, потім 100 мг у в/в інфузії кожні 6 год, а після нормалізації артеріального тиску
і пульсу — 50 мг в/в або в/м кожні 6 год.
Правець
1. Діагноз: Правець, генералізована форма, легкий перебіг.
Загальний аналіз крові
Загальний аналі зсечі
Біохімія крові (сечовина, креатинін, залишковий азот, глюкоза, загальний білок і його фракції,
білірубін та фракції, АСТ, АЛТ)
ЕКГ
3. Лікування: госпіталізація у інфекційне відділення
Режим постільний
Дієта No15
Хірургічна обробка рани
Протиправцева сироватка 100 тис. ОД одноразово в/в за методом Безредки
Правцевий анатоксин 0,5 триразово з інтервалом 4 дні в/м
Метранідазол 1,0 2 рази на день в/в краплинно протягом 7 днів
Реосорбілакт 400 1 рази на день в/в краплинно
Діазепам 0,5 % 2.0 в/м (при судомах)
Хворий К., 52 років, лікар-ветеринар, госпіталізований в інфекційне відділення в перший день хвороби
із скаргами на підвищення температури тіла до 40°С, озноб, головний біль, ріжучий біль у грудях при
глибокому диханні, задишку, кашель із виділенням великої кількості пінистого мокротиння. Вдень
захворювання повернувся з Індії.
мокротиння. Тони серця різко приглушені. В легенях дихання послаблене, багато чисельні вологі хрипи
над обома легенями. При пальпації живота помірна болючість у всіх відділах. Печінка, селезінка без
особливостей. Менінгеальні знаки відсутні. У крові: L-20´109/л, Hb-98г/л, ШОЕ-40 мм/год.
Чума, легенева форма, тяжкий перебіг, ІТШ III, ГДН III

Анемія легкого ступеня. Сопор.
 Загальний аналіз крові;

 Біохімія крові (білірубін загальний, прямий та непрямий, сечовина, креатинін, залишковий
азот загальний білок та його фракції, активність лужної фосфатази, АлАТ, АсАТ, електроліти
К, Na, Cl, КФК, ЛДГ)
 Глюкоза крові;
 Аналіз калу на яйця гельмінтів;
 Аналіз крові на HBsAg та Anti-HCV.;
 Кал на приховану кров
 ЕКГ
 УЗД ОЧП
 Пульсоксиметрія в динаміці
 Контроль температури, АТ, діурезу
 Рентгенографія ГК
 Бакпосів матеріала з ротоглотки
 Бактеріоскопічне дослідження мокротиння, вмісту бубона, пофарбованого за Грамом, на
виявлення Yersinia pestis.
 Бактеріологічне дослідження шляхом посіву мокротиння на агар Мартена з метою
ідентифікації Yersinia pestis.
 ІФА крові на IgM, IgG до антигенів збудника чуми з моно- та поліклональними антитілами
 ПЛР крові на ДНК збудника чуми
Лікування.

Забезпечення венозного доступу, сечовий катетер, назогастральний зонд
Дієта 15
 Стрептоміцин 1,0 2 р/д в/в струминно після п/ш проби на чутливість

 Маніт 15% 600 мл 1 р/д в/в крап
 Фуросемід 2 мл 3 р/д в/в струминно
 Під контролем діурезу
 Преднізолон 40 мг 2 рази в день в/в струминно
 Клексан 0,2 1 р/д п/ш
Чоловік 38 років, що 12 днів назад повернувся з Судану. День хвороби 4-й. Захворів гостро з підйому
температури тіла до 39*С, вираженого головного болю, ломоти у всьому тілі. Виражені м’язові
болі. На 2-й день появилась багаторазова рвота, часті рідкі випорожненя з домішками алої крові.
Відмічалась носова кровотеча. Біль горлі, ознаки фарингіту. На шкірі множинні геморагії,
гематоми. Пальпація живота різко болюча. Печінка збільшена. Пульс прискорений, слабкого
наповнення. АТ знижений. Випорожнення набули чорного кольору.
Геморагічна лихоманка Ебола, тяжкий перебіг.

Шлунково-кишкова кровотеча.

Гематокрит cito;
Біохімія крові (сечовина, загальний білок та його фракції, АлАТ, АсАТ, загальний білок, альбумін,
аміак, електроліти К, Na, Cl);
Глюкоза крові;
Гематокрит cito;
Кал на приховану кров;
Аналіз крові на HBsAg та Anti-HCV.;
Група крові і резус-фактор;
ЕКГ;
УЗД ОЧП;
Рентгенографія ОГК;
Контроль діурезу, АТ, температури;
+ Специфічни діагностика:
Ензимозв’язуючий імуносорбентний аналіз з захопленням антитіл до віруса (ELISA) матеріал – кров.
Імуноболт з моноклональними АТ до внутрішніх структурних білків віруса VP24, VP35, VP40 и NP.
матеріал – кров.
ПЛР зворотньої транскрипциії (RT-PCR) на виявлення РНК вірусу, матеріал – кров.
Госпіталізація в боксоване відділення інфекційної реанімації чи відділення із забезпеченням ізоляції,

робота в захисних костюмах
Суворий ліжковий режим
Дієта №15, Рясне тепле пиття 2,5 л на добу

 Етамзилат 750 мг 3 рази на добу в/в повільно у 3 прийоми
 Розчин Рінгера 400 мл 2 р/д в/в краплинно
 Реосорбілакт 400 мл 2 р/д в/в краплинно
Контроль діурезу
 Діазолін 0,1 х 2 рази per os
 Парацетамол 0,5 (при підвищенні Т більше 38), per os
 Вітамін С 0,2 3 р/д per os
 Вітамін К 0,5 3 р/д per os
 Транексамова кислота 10,0 1 р/д в/в краплинно (на 200 фізрозчину)
 Фарінгосепт 0,1 г 3 р/д розсмоктувати
 Полоскання рото-глотки розчином фурациліну 3 р/д
1. Ботулізм. Хворий 55 років поступив у клініку на 2 - й день захворювання зі скаргами на

утруднення під час дихання та ковтання, різку загальну слабкість, двоїння в очах, погіршення зору.
Захворювання почалося через 8 годин після вживання в'яленої риби з помірного білю в епігастрії,
короткочасного блювання.
за хв.
Харчовий ботулізм, стан тяжкий. Гостра дихальна недостатність 2 ступеня.
 Загальний аналіз крові, гематокрит

 Загальний аналіз сечі
 Біохімічний аналіз крові (глюкоза, електроліти Na+, K+, Cl-,, КОС, загальний білок крові та
його фракції, сечовина, креатинін, КФК, загальний білірубін та його фракції, АЛТ, АСТ,
ГГТП, ЛДГ, газовий склад крові, тропонін, СРБ)
 Коагулограма
 Копроцитограма
 Дослідження крові на RW
 Дослідження крові на HBsAg

 Вимірювання та погодинний контрольЧД, ЧСС та АТ
 Пульсоксиметрія (сатурація)
 Контроль діурезу
 ЕКГ
 Рентгенографія органів грудної порожнини
 УЗД органів черевної порожнини
 Біологічна проба(РН) перших промивних вод хворого на білих мишах на виявлення

ботулінічного токсину по симптомам у мишей
 Бакпосів промивних вод/блювотних мас хворого в анаеробних умовах на бульйон

Хоттінгера/Кітта-Тароцці на виявлення Clostridium botulinum
 РНГА крові хворого на антитіла до антигенів Clostridium botulinum в динаміці
 ІФА, РІА крові хворого на антитіла до антигенів Clostridium botulinum в динаміці
 ПЛР промивних вод/блювотних мас хворого на ДНК Clostridium botulinum
 Госпіталізація у відділення реанімації

 Режим – ліжковий
 Встановлення венозного катетера, назогастрального зонду
 Годування через зонд (Дієта №1)
 Пиття теплої води 1200 мл через зонд
 Інтубація трахеї та ШВЛ
 Промивання шлунку (перші промивні води – кип’яченою водою для отримання матеріалу для
досліджень, всі наступні – 3% р-ном натрію гідрокарбонату),
 Сифонні клізми з 3% р-ном гідрокарбонату натрію – двічі на день, до відновлення моторики
 Преднізолон 90 мг в/в одноразово перед введеням ПБС
 Антитоксична протиботулінічна сироватка типів А(10 000 МО), В( 5 000 МО), Е(10 000МО) –
25 000 МО в\м одноразово після попередньої в/шк. та п/шк. проби на чутливість
 Ампіцилін 1 г 4рази на добу в зонд або в/м після попередньої проби на чутливість в/шк.
 Прозерин 0,05% 1 мг в/в повільно
 Глюкоза 5% 400 мл 1 раз на добу в/в
 Трисіль 400 мл 1 раз на добу в/в
 Рінгер 200 мл 1 раз на добу в/в

 Реосорбілакт 200 мл на добу в/в
 Лазикс 20 мг в/в 1 раз на добу ??

 Ентеросгель 30 г 3 рази в зонд після промивання шлунку за 2 години до та після прийому
ліків та їжі
 Омепразол 40 мг 1 раз на добу в/в
2.Холера У хворого А. 27 років спостерігається постійне блювання, багаторазовий пронос

водянистого характеру. Напередодні вживав невідомі спиртні напої і гриби, а 3 дні тому знаходився в
місцевості, де був спалах кишкової інфекції.
Об-но: Т – 35,0С0. Свідомість збережена. Голос осиплий. Шкіра ціанотична, тургор знижений.
Кінцівки холодні. Пульс слабкого наповнення, 120 за 1 хв. Тони серця глухі, АТ 80/40 мм. рт. ст.
Язик обкладений білим нашаруванням, сухий. Живіт запалий, м'який, безболісний. Печінка і
селезінка не збільшені. Стілець частий, рясний, водянистий з домішкою білих “пластівців”. Повторні
судоми рук і ніг. Олігурія.
Загальний аналіз крові: гемоглобін - 150 г/л, гематокрит 54%, лейкоцити - 12,0 х 109/л.
Холера, холерний гастроентерит, стан тяжкий.
Ускладнення: гіповолемічний дегідратаційний шок 3 ст., гостра ниркова недостатність в стадії
олігурії.
Обстеження

 Біохімічний аналіз крові (глюкоза, електроліти (Na+, K+, CL-, Ca2+),загальний білок та його
фракції,КОС, креатинін, сечовина, залишковий азот, КФК)
 Вимірювання та погодинний контроль ЧСС та АТ, ЦВТ
 Пульсоксиметрія (сатурація)
 Погодинний контроль діурезу
 Контроль патологічної втрати рідини (блювання, випорожнень) , гематокриту, електролітів,

сечовини, креатиніну
 ЕКГ
 Ехокардіографія
 УЗД органів черевної порожнини та нирок
 Бактеріоскопія темно польова випорожнень/блювотних мас/жовчі хворого на Vibrio cholerae
 Метод іммобілізації та мікроаглютинації випорожнень/блювотних мас хворого на холерний

вібріонів під впливом специфічних протихолерної 01-сиворотки
 Бакпосів випорожнень/блювотних мас/жовчі на ТЦЖС агарі/ лужно-пептонній воді на
дослідження Vibrio cholerae
 РА, ІФА,РНГА, РПГА, РЗК, крові хворого на наявність антитіл до антигенів до Vibrio cholera
в динаміці
 ПЛР фекалій хворого на ДНК Vibrio cholerae
 Госпіталізація в інфекційне відділення

 Ліжковий режим
 Дієта №15
 Катетерізація центральної вени, сечового міхура,
 Перший етап: Трисоль підігрітий до 38◦С в дозі 4900 мл в/в (7% від маси тіла)
2000 мл за 17 хв (120мл/хв)
2000 мл за 23 хв (90 мл/хв)
900 мл за 18 хв (50 мл/хв)
 Другий етап під контролем діурезу, ЦВД та електролітів, функції нирок:
Тепла вода 2000мл з 2 пакетиками Регідрону per os

Дисіль 1000-1200 мл в/в (відповідно втраті рідини)
 Ципрофлоксацин 0,2г 2 рази per os

 Ентеросгель 30 г 3 рази в зонд після промивання шлунку за 2 години до та після прийому
3. Трихінельоз. Хворий 42 років скаржиться на різкий головний біль, безсоння, галюцинації, гарячку
до 39°С. 5 днів тому з'явилися загальна слабкість, сильний біль в м’язах, набряк обличчя та повік,
який розповсюдився на ділянку шиї та тулуба, нудота, блювання, на шкірі тулуба та внутрішніх
поверхнях кінцівок з’явився еритематозно-папульозний висип з поодинокими петехіальними
елементами. 17 днів тому їв смажену свинину, куплену на стихійному ринку.
Об'єктивно: температура 39,3°С. Обличчя та шия гіперемійовані, набряклі. Помірний екзофтальм.
М'язи кінцівок болючі, спостерігається тризм під час жування. Живіт м'який. В гемограмі еозинофілів
78%. В загальному аналізі сечі помірна протеїнурія та циліндрурія.
Трихінельоз, типова форма, стан тяжкий
 Біохімічний аналіз крові (глюкоза, електроліти Na+, K+, Cl-,Ca2+, Mg2+, КОС, загальний білок
крові та його фракції, сечовина, креатинін, КФК, загальний білірубін та його фракції, АЛТ,
АСТ, ГГТП, ЛДГ, газовий склад крові, тропонін, СРБ)
 ЕКГ
 Рентгенограма ОГП
 УЗД ОЧП та нирок
 Пульсоксиметрія (контроль сатурації), ЧСС, АТ,
 РПГА,РНГА , РНІФ крові хворого на антитіла до антигенів трихінел в динаміці
 ПЛР дослідження крові хворого для виявлення ДНК трихінел
 ІФА крові хворого на виявлення антитіл до трихінел
 Консультація хірурга про можливу біопсію м’язів хворого з наступним гістологічним
дослідженням на личинки та капсули трихінел
Лікування
 Дієта стіл № 15
 Пиття теплої води 2000 мл per os
 Реосорбілакт 200 мл 1 раз на добу в/в
 Фіз розчин 0,9% 200 мл 1 раз на добу в/в
 Лазикс 20 мг в/в 1 раз на добу
 Альбендазол 400 мг 2 рази на добу внутрішньо per os після їжі
 Гептрал 400 мг 2 рази на добу внутрішньо per os
 Лоратадин 10 мг 1 раз на добу внутрішньо per os
 Атоксіл 2 г 3 рази на добу внутрішньо per os
 Верашпірон 25 мг 1 раз на добу per os
 Ібупрофен 200 мг при підвищенні температури тіла вище 38,5◦С 2-3 рази на добу
4. Грип. Пацієнтка Н, 25 років госпіталізована в інфекційне відділення у важкому стані. Скаржиться

на виражений головний біль в скроневій та лобовій ділянках, надбрівних дугах, виникнення
блювання на висоті головного болю, біль при рухах очних яблук, в м’язах, суглобах.
Об’єктивно: хвора збуджена, температура 39,60С, брадикардія змінилась на тахікардію,
виникли клонічні та тонічні судоми, сумнівні менінгеальні знаки. З анамнезу з’ясовано, що вдома
хворіє на грип молодший брат.
Грип, типова форма, стан тяжкий
Ускладнення: набряк головного мозку
 Біохімічний аналіз крові (глюкоза, електроліти( Na+, K+, Cl-),, КОС, загальний білок крові та
його фракції, сечовина, креатинін, загальний білірубін та його фракції,АЛТ, АСТ, КФК, ЛДГ,
газовий склад крові, СРБ)
 Група крові та резус
 ЕКГ
 Рентгенограма ОГП
 КТ головного мозку
 Контроль сатурації (пульсоксиметрія), контроль ЧСС, ЧД, АТ, температури тіла, ЦВТ
 Контроль діурезу, газів крові, рівень електролітів (Na+, K+, Cl-), ос молярного тиску плазми
 Консультація невропатолога та окуліста ( огляд очного дна) по питанню проведення
люмбальної пункції
 Люмбальна пункція, але після проведення протинабрякової терапії ( можливе вклинювання
стовбура мозку в for magnum)
 Дослідження ліквору клінічне, біохімічне, мікроскопічне (в темному полі),
 Бак посів ліквора хворого на виявлення патогенної мікрофлори
 РНІФ ліквору хв. на визначення антитіл до вірусу грипу
 ПЛР ліквору хворого на виявлення РНК вірусу грипу.
 РІФ змиву слизу з носоглотки/ мазка- відбитку хворого на визначення антитіл до вірусу грипу
 ПЛР змиву/ мазка-відбитку з носоглотки хворого на виявлення антитіл до вірусу грипу
 ІФА крові хворого на виявлення Ig M,G до антигенів вірусу грипу.
 РЗК, РГГА крові хворого з грипозним діагностикумом в динаміці.
Лікування
 Госпіталізація в інфекційну реанімацію, бокс
 Катетеризація вени, сечового міхура, назогастральний зонд
 Годування через зонд (Дієта №1)
 Пиття теплої води 1500 мл в зонд
 Маска зі зволоженим киснем
 Гіпертонічний фіз. розчин 7,5% 140 мл на годину
 Манітол 200 мл в/в крапл. кожні 6 годин
 ФІз розчин 200 мл 1 раз на добу в/в
 Реосорбілакт 200 мл 1 раз на добу в/в
 Лазикс 20 мг в/в
 Інгаміст 300 мг + р-н Рінгера 200 мл в/в крапл.
 За неефективності Дексаметазон 12 мг 3 рази на добу в/в
 Озельтамівір 75 мг 2 рази на добу в зонд або Перамівір в/в
 Аміназин 2,5% 2,0 в/м при збудженні
 Діазепам 0,5% 35 мг в/м для купування судом
 Інфулган 1000мг в/в крапл. з інтервалом не менше 4 годин і не більше 4 разів на добу
 Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в 1 раз на добу
 Піносол 1 вприскування в кожну ніздрю 2 рази на добу
5.Орнітоз. Хворий 35 років, робітник птахофабрики, госпіталізований у стаціонар зі скаргами на

підвищення температури до 390С градусів, загальну слабкість, значну пітливість, біль у м’язах,
суглобах, безсоння. Із анамнезу хвороби відомо, що заболів 4 дні тому. Хвороба почалася з
підвищення температури до високих цифр, загальної слабкості. На 3 - й день з’явився сухий кашель.
При огляді: слизова оболонка зіву звичайного кольору, носове дихання вільне. При перкусії легенів
нечітке укорочення звуку праворуч у нижній ділянці легень. Аускультативно - жорстке дихання, сухі
хрипи, на відокремленій ділянці - вологі дрібнопухирцеві хрипи. Пульс 65 уд./хв, задовільного
наповнення. При пальпації живота виявлено збільшення печінки та селезінки. У клінічному аналізі
крові лейкопенія, ШОЭ – 34 мм/год. На рентгенограмі у нижній ділянці праворуч вогнище
інфільтрації невеликого розміру.
Орнітоз?, позагоспітальна правобічна нижньодольова пневмонія, стан середнього ступеня тяжкості.
ДН0
ГГТП, ЛДГ, ЛФ, СРБ)
 ЕКГ

 КТ органів грудної порожнини
 Рентгенографія ОГП в прямій та бічній проекціях
 УЗД ОЧП
 Контроль сатурації (пульсоксиметрія)
 Контроль погодинно діурезу
 Мікроскопія мокротиння хворого з забарвленням за Романовським-Гімза для виявлення
Chlamydia psittaci
 РІФ мокротиння хворого на визначення антигенів Chlamydia psittaci
 ПЛР мокротиння хворого для виявлення ДНК Chlamydia psittaci
 ІФА крові хворого на виявлення Ig M,G до антигенів Chlamydia psittaci.
 РЗК, РНГА крові хворого з хламідійним діагностикумом в динаміці.
 Посів мокротиння хворого на поживне середовище Левенштейна-Йєнсена на виявлення
мікобактерії туберкульозу
 Виявлення ДНК мікобактерії туберкульозу в мокротинні методом Xpert MTB/RIF
Лікування
 Дієта стіл № 5
 Рясне пиття теплої води до 3,5 л на добу
 Інсуфляція кисню через носові канюлі
 Азитроміцин 0,5 г 1 раз на добу per os
 Парацетамол 0,5 г при температурі більше 38,8◦С та більше з інтервалом не менше 4 годин і
не більше 4 г на добу
 АЦЦ 0,2 г 3 рази на добу per os попередньо розчинивши вміст пакетику в склянці теплої води
 Аскорбінова кислота 0,5 г 2 рази на добу
 Гептрал 400 мг 2 рази на добу per os
 Омепразол 20 мг 1 раз на добу ранком за 30-40 хв до їжі
 Лоратадин 0,01 г 1 раз на добу per os
6. Корона, covid. Хворий 42 років звернувся до лікаря на 5-й день хвороби зі скаргами на підвищення
температури до 38 С, втрату апетиту, загальну слабкість, помірний головний біль, нечастий сухий
кашель, задишку. Відомо, що захворів гостро. Почалася хвороба з різкого підвищення температури
до 38,20С, вираженої загальної слабкості, через кілька днів помітив втрату нюху та смаку, з'явився
нечастий сухий кашель. Лікувався самостійно, приймав жарознижуючі. Поява задишка змусила
звернутися за медичною допомогою.
Коронавірусна хвороба COVID-19. Позагоспітальна двобічна пневмонія . Стан тяжкий. ДН 2,3 (?).
ГРДС (?).
 Загальний аналіз крові, лейкоцитарна формула, гематокрит
ГГТП, ЛДГ, газовий склад крові, IL-4, IL-6, IL- 10, TNF-, ІNF-, прокальцитонін, D-
димер, фібрин, феритин, СРБ)

 RW
 ЕКГ
 КТ ОГП
 Контроль сатурації (пульсоксиметрія),
 Контроль ЧД, АТ, ЧСС , температури тіла, ЦВТ, діурезу («нульовий баланс»).
 Контроль СРБ, феритину, D-димеру, фібриногену, рівня лейкоцитозу, абсолютну кількість
нейтрофілів та лімфоцитів, білірубін, креатинін, сечовина, загальний білок та альбумін, , IL-
4, IL-6, IL- 10, TNF-а, ІNF-у, прокальцитонін
 Цитологічне дослідження мокротиння хворого на патологічну мікрофлору
 Бакпосів мокротиння хворого на патологічну мікрофлору
 ПЛР мазка-відбитка з ротоглотки (зіва) хворого на виявлення РНК SARS-CoV-2
 ІФА крові хворого на виявлення Ig M,G до антигенів SARS-CoV-2
Лікування
 Госпіталізація в інфекційну реанімацію
 Прон- позиція
 Дієта стіл № 15, пиття теплої води до 2500 мл на добу per os
 Катетеризація вени
 Киснева терапія CPAP
 Ремдесивір перший день 200 мг 1 раз на добу в/в , з другого дня 100 мг 1 раз на добу в/в,
курсом 5 днів
 Тоцілізумаб 400 мг на 100 мл Фіз розчину 0,9% 1раз на добу в/в крапил.
 Моксіфлоксацин 0,4 г 1 раз на добу в/в крапил.
 Цефепім 2 г 1 раз на добу в/в (під контролем ЕКГ) після проби на чутливість в/шк
 Реосорбілакт 200 мл 1 раз на добу в/в крапельно
 Фіз. Розчин 0,9 % 200 мл на добу в/в краплино
 Рінгер 400 мл на добу в/в краплино
 Лазикс 20 мг в/в 1 раз на добу
 Дексаметазон 4 мг 2 рази на добу в/в
 Фленокс 0,4 мл 2 рази на добу підшкірно біля пупка
 Інфулган 1000мг в/в крапл. при t 38,8◦С та більше з інтервалом не менше 4 годин і не більше 4
разів на добу
 Інгаміст 300 мг 1 раз на добу в/в вводити повільно
 Омепразол 40 мг в/в 1 раз на добу
 Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в 1 раз на добу
 Вітамін Д 2000 МЕ 1 раз на добу per os
7. Дифтерія. Хвора 42 років поступила до інфекційного стаціонару зі скаргами на головний біль,

значну загальну слабкість, відсутність апетиту, помірний біль в горлі, гарячку до 38,0°С, охриплість
голосу. Захворювання почалося поступово, з появи невеликого болю в горлі, головного болю,
загальної слабкості, підвищення температури тіла до 37,6°С. На 2 день помітила потовщення шиї в
верхній третині, охриплість голосу, стало важко ковтати, наросла слабкість, зник апетит. Звернулась
по медичну допомогу та була направлена в стаціонар з діагнозом «флегмонозна ангіна».
Тони серця значно приглушені. Пульс -96 уд/хв, АТ-105/80 мм.рт.ст. ЧД-20 на хв., Т-38,7°С. Легені
та органи черевної порожнини без патологічних змін.
Комбінована дифтерія: поширена плівчаста дифтерія ротоглотки (піднебінні мигдалики, піднебінні
дужки, язичок, задня стінка глотки)+ дифтерія гортані, стан тяжкий.
Ускладнення: Інфекційно-токсичний міокардит (?)
його фракції, сечовина, креатинін, КФК, АСТ, ЛДГ, СРБ, стрептолізин-О, ревматоїдний
фактор)
 ЕКГ
 Ехокардіогрфія
 Рентгенографія ОГП
 Контроль АТ, діурезу
 Консультація оториноларінголога по наявності ураження гортані (дифтерії гортані), ступінь
ураження та дифтерійного крупа
 Консультація кардіолога по питанню інфекційно-токсичного міокардиту
 Бакпосів мазка з ротоглотки хворого на виявлення C. Diphtheria
 Бактеріоскопія мазка з ротоглотки хворого на виявлення C. Diphtheria
 ПЛР мазка з ротоглотки хворого на виявлення гена токсигенності tox C. Diphtheria
 РНГА крові хворого з дифтерійним антигеном в динаміці
 ІФА крові хворого на наявність антитіл до антигенів C. Diphtheria
Лікування
 Дієта стіл № 10, пиття теплої води до 2000 мл на добу
 Інсуфляція кисню через назальні канюлі
 Катетерізація вени
 Протидифтерійна сироватка 100 000 МО в/м 1 раз на добу після в/ш та під/ш проби на
чутливість
 Пеніцилін 1 млн ОД 6 разів на добу в/м попередньо перевірити на чутливість в/ш
 Рінгер 600 мл 1 раз на добу в/в крап
 Манітол 200 мл в/в 1 раз на добу
 Лазікс 20 мг 1 раз на добу в/в
 Преднізолон 90 мг 1 раз на добу в/в
 Парацетамол 0,5 г per os при температурі більше 38,8◦С та більше з інтервалом не менше 4
годин і не більше 4 г на добу\\\АБО Диклофенак 3 мл (75 мг) в/м 2р/д;
 Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os
 Преднізолон 60 мг 1 раз на день в\м
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
 Полоскання ротоглотки розчином фурациліну 3 рази на день
8. Кір. Хворий 22 років поступив в інфекційне відділення на 6 день хвороби зі скаргами на гарячку,
головний біль, кашель, висип. Захворювання почалось гостро, з підвищення температури тіла до 38,9
о С, головного болю, слабкості. На другий день приєднався кашель, нежить, сльозотеча. На 4-ий день
хвороби помітив висип на обличчі, який поступово розповсюдився на тулуб і кінцівки. Стан
прогресивно погіршувався, зростала слабкість, посилився кашель, з’явилось гнійне мокротиння,
стало важко дихати. Звернувся до лікаря, був госпіталізований.
Об’єктивно: Т тіла – 40,2 С. Обличчя гіперемоване, набрякле. Значний склерит та кон’юнктивіт. На
шкірі обличчя, шиї тулуба і кінцівок - рясний плямисто-папульозний висип з тенденцією до злиття.
Слизова оболонка рота гіперемована, на м’якому піднебінні яскрава енантема, на щоках – дрібні
білуваті плямочки.. Пальпуються чутливі шийні лімфовузли. Тони серця приглушені, пульс – 110
уд/хв, АТ – 100/60 мм.рт.ст. Дихання над легенями жорстке, нижче правого кута лопатки – ослаблене,
дрібнопухирчасті хрипи, перкуторно тут же притуплення тону. ЧД – 30, дихання поверхневе. Живіт
м’який, не болючий. Печінка та селезінка не збільшені.
Кір, типова форма, стан тяжкий
Ускладнення: позагоспітальна правобічна нижньодольова пневмонія, ДН1.
 Загальний аналіз крові
 Аналіз крові на RW, HbsAg
 Біохімія крові (загальний білірубін і його фракції, креатинін, глюкоза, сечовина, СРБ,
загальний білок і його фракції, електроліти(Na, K, Cl), КОС, КФК, АЛТ, АСТ, ГГТП,
прокальцитонін )
 Дослідження крові на HBsAg, RW
 Рентгенографія органів грудної порожнини
 ЕКГ
 УЗД ОЧП
 Контроль сатурації (пульсоксиметрія)
 Мікроскопічне дослідження мокротиння на мікрофлору
 Бак/посів на мікрофлору мокротиння
 Аналіз крові методом ІФА на виявлення антитіл до антигенів вірусу кору в динаміці
 Аналіз крові на визначення РНК вірусу в ПЛР
 Консультація офтальмолога, кардіолога
 Госпіталізація у інфекційне відділення
 Постільний режим
 Дієта №15
 тепле рясне пиття до 3л на добу
 Інсуфляція кисню через назальні канюлі
 Реосорбілакт 200мл 1 раз на добу в\в крапельно
 Фіз розчин 0,9 % 200 мл 1 раз на добу в\в крапельно
 Розчин Рінгера 200мл на добу в\в крапельно
 Лазикс 20мг в\в 1 раз на добу



 АБО Інфулган 1000мг в\в краплинно при температурі 38,5 та вище до 4 разів на добу
 Азитроміцин 0,5г 1 раз на добу в\в попередньо провести пробу на чутливість в/шк.
 Цефтріаксон 2,0 г 2 рази на добу в\в після проби на чутливість в\шк
 Лоратидин 0,01г 1 раз на добу, per os
 Дексаметозон 0,1% по 1 каплі в обидва ока 4 рази на добу
 Аскорбінова кислота 0,5г 3 рази на добу per os
 Полоскання ротоглотки розчином фурациліну ( 20 мг на 100мл теплої води) 3 рази на добу
9.Гепатит В. У двадцятирічного наркомана з’явились швидко зростаючі слабкість, артралгії,

нудота, анорексія, а через 6 діб – яскрава жовтяниця, блювота, безсоння, запаморочення, носова
кровотеча, незначна тахікардія, субфебрилітет, збільшення селезінки, печінки, болючість та
тістоподібність її краю.
Гострий вірусний гепатит В, жовтянична форма, фульмінативний перебіг, стан тяжкий.
Ускладнення: Гостра печінкова енцефалопатія, прекома 1 ст.
 Загальний аналіз сечі ,жовчні пігменти,діастаза
 Біохімічний аналіз крові (глюкоза, електроліти Na+,K+,Cl-,, КОС, загальний білірубін та його
фракції, АЛТ, АСТ, ГГТП, ЛФ, амілаза,загальний білок крові та його фракції, тимолова проба,
сечовина, креатинін,залишковий азот, КФК, СРБ)
 Копроцитограма, кал на стеркобілін,на приховану кров
 Визначення групи крові та резус-фактору
 Дослідження крові RW
 Дослідження крові хворого ІФА на анти-HIV(ВІЛ )
 ЕКГ
 УЗД ОЧП і нирок з допплерографією
 ФГДС
 Пульсоксиметрія
 Контроль ЧД, АТ,ЧСС , температури тіла, ЦВТ
 ПЛР крові хворого на виявлення HBV DNAз кількісним визначенням вірусемії
 ПЛР крові хворого на виявлення HDV RNAз кількісним визначенням вірусемії
 ПЛР крові хворого на виявлення HCV RNAз кількісним визначенням вірусемії
 ІФА крові хворого на виявлення HBsAg, антиHBs IgM, HBeAg, антиHBe IgM, антиHBc
IgM, антиHBc IgG
 ІФА крові хворого на виявлення total антиHDV та антиHDVIgM, антиHDVIgG
 ІФА крові хворого на виявлення totalантиHCV та антиHCVIgM,
 антиHCVIgG
 ІФА крові хворого на виявлення AMA, ANA
Лікування
41. Госпіталізація в інфекційну реанімацію
43. Катетеризація центральної вени, сечового міхура, постановка назогастрального зонду
44. Харчування через зонд (Дієта 1)
45. Пиття теплої води до 1400 мл на добу через зонд
46. Інсуфляція кисню через назальні канюлі
47. Рінгер 400 мл 1 раз на добу в/в краплино
48. Реосорбілакт 200 мл 1 раз на добу в/в крапельно
49. Глюкоза 5% 400 мл 1 раз на добу в/в
50. Лазикс 20 мг в/в 1 раз на добу
51. Преднізолон 90 мг кожні 6 годин в/в
52. Амінокапронова кислота 100 мл кожні 6 годин в/в крапл
53. Тенофовір 300 мг 1 раз на добу в зонд
54. Альфа Нормікс (Ріфаксимін) 200 мг кожні 8 годин в/в
55. Контрикал 100 000 МО на 200 мл Фіз розчина 0,9% 1 раз на добу в/в крап.
56. Ларнамін 10 мл на 200 мл Фіз розчину 4 рази на добу в/в крапл
57. Промивання шлунку
58. Ентеросгель 30 г 3 рази в зонд після промивання шлунку за 2 години до та після прийому
59. Дуфалак 30 мл 2 рази на день в зонд через 3-4 годи після ентеросгелю
60. Сифонна клізма 3% розчином гідрокарбонату натрію 1 раз на добу
61. Аскорбінова кислота 5% 10 мл 1 раз на добу в/в струминно
62. Омепразол 40 мг в/в 1 раз на добу
63. Плазмофорез
10. ВІЛ. Медична сестра після проведення забору крові у ВІЛ-інфікованого хворого випадково
проколола собі голкою кисть руки. Через 1 місяць у неї підвищилась температура тіла i з'явився біль
у горлі. Під час клінічного огляду виявлено катаральний тонзиліт i гепатолiєнальний синдром. Раніше
була здоровою, незахищених статевих стосунків не мала.
ВІЛ- інфекція, стадія первинної ВІЛ-інфекції, гострий ретровірусний синдром. Катаральний тонзиліт.
 Біохімічний аналіз крові (глюкоза, загальний білірубін та його фракції, АЛТ, АСТ, ГГТП, ЛФ,
амілаза, загальний білок крові та його фракції, сечовина, креатинін, КФК, СРБ)
 Визначення групи крові та резус-фактору
 ЕКГ
 УЗД ОЧП з допплерографією
 Бактеріоскопія мазка з мигдаликів хворого на патогенну мікрофлору
 Бакпосів мазка з мигдаликів хворого на патогенну мікрофлору
 Після попередньої згоди хворого дослідження на ВІЛ:
 ІФА крові хворого на визначення антиHIV1/2, HIVAg до ВІЛ
 Імуноцитометричний метод на визначення абсолютної кількості та відсотокCD-4+, CD-
8+лімфоцитів, CD-4+/CD-8+
 ПЛР крові хворого на виявлення РНК ВІЛ та ДНК провірусу ВІЛ з кількісним визначенням
вірусемії та визначення «вірусне навантаження»
 Імуноблотинг крові хворого для визначення антитіл до протеїнів ВІЛ (antigp 17, gp 41, gp120,
gp160, р24 ВІЧ 1; gp36, gp105, gp140 ВІЧ 2)
 ПЛР мазка з уретри хворого на ЗППП (ДНК хламідії, папіломовірус, гонокока, трихомонады,
микоплазми, гарднерелл)
 ІФА мазка з уретри хворого на ЗППП (на антитіла доантигенівдо Neisseriagonorrhoeaе та
Treponemapallidum)
 ПЛР крові хворого на виявлення ДНК віруса Епштейна-Барра або ДНК Цитомегаловіруса
 ІФА крові хворого на виявлення антитіл класу IgM та IgG до вірусного капсиду (VCA) і
антитіл до вірусного раннього антигену VЕА-комплексу(VEAIgM, VEAIgG, VCAIgM,
VCAIgG, VNAIgG), до ядерного антигену (EBNA), мембранного антигену (МА) віруса
Епштейна-Барра в динаміці.
 ІФА крові хворого на виявлення антитіл класу IgM та IgG до Цитомегаловіруса
 ІФА крові хворого на антитіла до антигенів аденовіруса
 РІФ, визначення антитіл до вірусного капсиду, титр антитіл 1:160 і вище
 ІФА крові хворого на виявлення HBsAg, антиHBsIgM, HBeAg, антиHBeIgM, антиHBcIgM,
антиHBcIgG
 ІФА крові хворого на виявлення total антиHCV та антиHCVIgM,
 антиHCV IgG
 ІФА крові хворого на виявлення total антиHDV та антиHDV IgM, антиHDV IgG
 ІФА крові хворого на anti-HSV-IgM, IgG, HSV-1,2
 Консультація оториноларінголога по питанню катарального тонзиліту
Лікування
 Амбулаторне лікування
 Вільний режим
 Дієта стіл № 15, пиття теплої води до 3,5 л на добу
 Полоскання рото глотки р-м фурациліну (20 мг на 100 мл теплої води) 3 рази на добу
 Декатилен 1 таблетка розсмоктувати кожні 4 години
 Ангілекс спрей 1 розпилювання 4-6 разів на добу, чергувати з Декатиленом
 Амоксиклав 875 мг/125 мг 1 таб 3 рази на добу peros
 Аскорбінова к-та 0,5 г 3 рази на добу peros
 Зидовудин 300 мг 2 раза на добу peros
 Ефавіренз 600 мг 1 раз на добу peros
 Ламівудин 150 мг 2 рази на добу peros
11. ВІЛ.Хворий 30 років скаржиться на рідкі випорожнення протягом 6 тижнів, підвищення

температури тіла до субфебрильних цифр. На першому тижні хвороби діагностували сальмонельоз,
проте збудник не виявлено, лікування було практично неефективним, антибіотикотерапія, що
проводилась, ефекту теж не дала. Хворий відзначає прогресуючу слабкість, пітливість, втрату ваги.
Об’єктивно: астенізований, зниженого живлення. Збільшені усі групи лімфовузлів. В легенях розсіяні
сухі хрипи. Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм рт ст., пульс 92 уд/хв., температура тіла 38 °C.
Живіт м‫ۥ‬який, безболісний, печінка збільшена, селезінка не пальпується. Менінгеального синдрому
немає
ВІЛ інфекція, 4 клінічна стадія. Криптоспоридіоз, поширена форма, гастроентеритний варіант, стан
середньої тяжкості. Туберкульоз легень(?)
Діагностіка
його фракції, сечовина, креатинін, КФК, ліпіди, холестерин, загальний білірубін та його
фракції, АЛТ, АСТ, ГГТП, ЛДГ, СРБ)
 ЕКГ
 КТ ОГП
 УЗД ОЧП
 Контроль АТ,ЦВТ, ЧСС , температури тіла,
 Бакпосів мокротиння хворого на поживне середовище Левенштейна-Йєнсена на виявлення
мікобактерії туберкульозу (КСБ)
 Виявлення ДНК мікобактерії туберкульозу в мокротинні методом XpertMTB/RIF
 Бакпосів мокротиння хворого на мікрофлору
 Мікроскопія випорожнень хворого на виявлення ооцист Cryptosporidium
 РІФ випорожнень хворого на антигени Cryptosporidium
 ПЛР випорожнень хворого на ДНК Cryptosporidium
 ІФА крові хворого на визначення антиHIV1/2, HIVAg до ВІЛ
 Імуноцитометричний метод на визначення абсолютної кількості та відсотокCD-4+, CD-
8+лімфоцитів, CD-4+/CD-8+
 ПЛР крові хворого на виявлення РНК ВІЛ та ДНК провірусу ВІЛ з кількісним визначенням
вірусемії та визначення «вірусне навантаження»
 Імуноблотинг крові хворого для визначення антитіл до протеїнів ВІЛ (antigp 17, gp 41, gp120,
gp160, р24 ВІЧ 1; gp36, gp105, gp140 ВІЧ 2)
 ПЛР крові хворого на виявлення ДНК віруса Епштейна-Барра або ДНК Цитомегаловіруса
 ІФА крові хворого на виявлення антитіл класу IgM та IgG до вірусного капсиду (VCA) і
антитіл до вірусного раннього антигену VЕА-комплексу(VEA IgM, VEA IgG, VCA IgM, VCA
IgG, VNA IgG), до ядерного антигену (EBNA), мембранного антигену (МА) віруса Епштейна-
Барра в динаміці.
 ІФА крові хворого на виявлення антитіл класу IgM та IgG до Цитомегаловіруса
 ІФА крові хворого на виявлення HBsAg, HBeAg, антиHBcIgM,
 ІФА крові хворого на виявлення total антиHCV та антиHCVIgM,антиHCVIgG
 ІФА крові хворого на anti-HSV-IgM, IgG, HSV-1,2
Лікування
 Дієта стіл № 15,рясне пиття теплої води до 2,5 л на добу
 Рінгер 800 мл 1 раз на добу в/в крап
 Парамоміцин 1 г 3 рази на добу peros
 Азитроміцин 0,6 мг 1 раз на добу peros
 Лопінавір+ритонавір 200/50 2 раз на добу peros
 Ламівудин 150 мг 2 рази на добуperos
 Тенофовір 300 мг 2 раз на добу peros
 Ефавіренз 600 мг 1 раз на добу peros
 Парацетамол 0,5 г при температурі більше 38,3◦С та більше з інтервалом не менше 4 годин і
не більше 4 г на добу
 Лоратадин 0,01 1раз на добу peros
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу peros
 Лоперамід 2 мг 3 рази на добу per os
 Атоксил 2 г 3 рази на добу peros розчинити в 100 мл теплої води, приймати за 2 години до або
після прийому ліків
12. Малярія. Хвора 52 років занедужала гостро, коли після ознобу температура тіла підвищилася до
39,8°С, з'явився головний біль, одноразово була блювота. У наступні дні зберігалася, незважаючи на
прийом аспірину, висока постійного типу лихоманка, наростала сонливість. На 6-ту доба впала в
безсвідомий стан. 10 днів тому приїхала з Африки, де була протягом 1 місяця.
Малярія, спричинена Plasmodium falciparum, первинна атака, церебральна форма, стан тяжкий.
Ускладнення: малярійна кома, стадія сопору
 Загальний аналіз крові, гематокрит, контроль гемоглобіну, еритроцитів
 Загальний аналіз сечі, жовчні пігменти
його фракції, сечовина, креатинін, КФК, газовий склад крові, загальний білірубін та його
фракції, АЛТ, АСТ, ГГТП, ЛДГ, СРБ)
 Копроцитограма, стеркобілін
 Дослідження крові хворого RW
 Дослідження на групу крові та резус-фактор
 ЕКГ
 УЗД ОЧП
 Контроль АТ,ЦВТ, діурезу
 Контроль гемоглобіну, еритроцитів, паразитемії, загального білірубіну та його фракцій,
глюкози, коагулограми
 Консультація невропатолога та окуліста (огляд очного дна) по питанню проведення
люмбальної пункції
 Люмбальна пункція
 Дослідження ліквору клінічне, біохімічне, мікроскопічне, бакпосів на виявлення патогенної
мікрофлори
 Паразитоскопія (тонка/товста капля) крові хворого на наявність збудника малярії
Plasmodiumfalciparum за Романовським-Гімзою
 ПЛР крові хворого на виявлення ДНК збудника малярії Plasmodiumfalciparum
 РНІФ, РНГА,ІФА крові хворого на виявлення антитіл до антигенів Plasmodiumfalciparum в
динаміці в парних сироватках
Лікування
 Госпіталізація в відділення інтенсивної терапії
 Постановка венозного катетера, назогастрального зонда, сечового катетера
 Харчування через назогастральний зонд (Дієта 1) та парентерально
 Пиття теплої води до 1000 мл на добу через зонд
 Хінін гідрохлорид 1,4 г в 500 мл 5 %розчину глюкози одноразово повільно 20 кр/хв. (не
менше 3 годин) повільно, попередньо підігрівши до 35◦С. Далі Хінін гідрохлорид 0,7 г на 500
мл 5 %розчину глюкози 3 рази на добу(кожні 8 годин) в/в повільно, попередньо підігрівши до
35◦С
 Доксициклін 200 мг г 1 рази на добу в/в
 Рінгер 600 мл 1 раз на добу в/в крапл
 Реосорбілакт 200 мл 2 рази на добу в/в краплинно;
 Манітол 200 мл 1 раз на добу в/в крапл
 Лазікс 20 мг 1 раз на добу в/в повільно
 Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в 1 раз на день
13. Кліщовий енцефаліт. Хворий 45 років доставлений до реанімаційного відділення машиною

швидкої допомоги у край важкому стані. Свідомість порушена, психомоторне збудження, марення,
періодичні спастичні судоми. З повідомлення рідних захворювання почалося гостро на тлі повного
здоров’я. З’явився сильний озноб, нестерпний головний біль, блювання, що не приносило
полегшення, температура тіла піднялася до 39,50С. Стан з кожною годиною погіршувався. Була
викликана машина швидкої допомоги. За 10 днів до початку захворювання повернувся із Західної
Сибірі, куди їздив у відпустку на полювання.
Визначаються менінгіальні симптоми, моторне збудження. Має місце вогнищева симптоматика. АТ
Кліщовий енцефаліт, менінгоенцефалітична форма, фаза неврологічних розладів, стан тяжкий
Ускладнення: Набряк-набухання головного мозку. Кома 1 ст
його фракції, сечовина, креатинін, КФК, загальний білірубін та його фракції, газовий склад
крові, АЛТ, АСТ, ГГТП, ЛДГ, СРБ)
 ЕКГ
 ЕЕГ
 КТ головного мозку
 Контроль сатурації (пульсоксиметрія), АТ, ЧСС
 Контроль ЦВТ, діурезу, водно-електролітного балансу (Na+, K+, Cl-)
 Консультація невропатолога та окуліста (огляд очного дна) по питанню проведення
Люмбальної пункції
 Люмбальна пункція, але після проведення протинабрякової терапії ( можливе вклинювання
стовбура мозку в formagnum)
 Дослідження ліквору загальне клінічне, біохімічне, мікроскопічне, бакпосів на виявлення
патогенної мікрофлори
 ПЛР ліквору та крові хворого на виявлення РНК вірусу кліщового енцефаліту
 ІФА крові та ліквору хворого на виявлення антитіл до антигенів кліщового енцефаліту
 РНГА, РПГА, РЗК крові хворого з діагностикумом кліщового енцефаліту в динаміці
Лікування
 Госпіталізація в інфекційну реанімацію

 Постановка центрального венозного катетера, назогастрального зонда, сечового катетера
 Харчування через назогастральний зонд (Дієта 1)
 Пиття теплої води до 1500 мл на добу через зонд
 Гомологічний імуноглобулін проти вірусу кліщового енцефаліту 7 мл 2 рази на добу в/м
 Рибонуклеаза 25 мг на 2 мл 0,25% р-ну прокаїну 6 разів на добу в/м. Попередньо перевірити
чутливість в/шк.
 Лейкоцитарний донорський інтерферон 2 млн ОД в/м 2 рази на добу
 Преднізолон 90мг 1 раз на добу в\в
 Цефтріаксон 1,0 г 2 рази на добу в/в попередньо провести пробу на чутливість в/шк.
 Фленокс 0,4 мл під/шк біля пупка 2 рази на добу під контролем куагулограми
 Діазепам 0,5% 20 мг в/в при судомах
14.Лептоспіроз. Хворого 43 років госпіталізовано з підозрою на ВГА на 6 день хвороби. З анамнезу
відомо, що захворів гостро, коли відчув мерзлякуватість, було запаморочення, Т тіла 39,0 С, нудило,1
раз було блювання, біль у жувальних та литкових м`язах. Виникали труднощі при пересуванні.
Приймав антипіретики та анальгетики без ефекту. На 4 день хвороби помітив жовтяницю,
потемнішала сеча, наступного дня з`явилась геморагічна висипка на тулубі і кінцівках.
Лептоспіроз, жовтянична форма, стан тяжкий.
Ускладнення: ГНН, анурична стадія. Позагоспітальна двобічна нижньдольова пневмонія ДН 3ст.
 Загальний аналіз сечі+ жовчні пігменти
 Біохімічний аналіз крові (глюкоза, електроліти Na+, K+, Cl-, КОС, загальний білок крові та
його фракції, сечовина, залишковий азот, креатинін, КФК, загальний білірубін та його
фракції, газовий склад крові, АЛТ, АСТ, ГГТП, ЛДГ, СРБ)
 Копроцитограма+ аналіз калу на приховану кров та стеркобілін
 RW
 ЕКГ
 Контроль сатурації (пульсоксиметрія), АТ, ЧСС,ЦВТ
 Погодинний контроль діурезу та патологічної втрати рідини
 Контроль ниркових (креатинін, сечовина), печінкових показників (білірубін та фракції, АЛТ,
АСТ, ГГТП, ЛДГ), коагулограми
 Аналіз сечі за Земницьким
 Мікроскопія мокротиня хворого на патогенну мікрофлору

 Бакпосів мокротиння хворого на патогенну мікрофлору
 Темнопольнамікроскопія крові хворого на виявлення Leptospira
 РПГА, РНГА, РМА крові хворого на виявлення антитіл до антигенів Leptospira в
динаміці(РМАЛ (матеріал - венозна кров; виявлення специфічних IgM до лептоспірозного
антигену); методом парних сироваток, взяти повторно через 8 діб)
 ІФА крові хворого на виявлення антитіл до антигенів Leptospira
 ПЦР крові хворого на виявлення ДНК Leptospira
 ІФА крові хворого на HBsAg та antiHAVIgM
Лікування
 Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії
 Дієта №7
 Постановка венозного катетера, катетеризація сечового катетера
 Пиття теплої води до 500 мл на добу з конролем діурезу (+300-500мл)
 Інсуфляція зволоженого кисню через носові канюлі
 Бензилпеніцилін 2 000 000 ОД 6 разів на добу в/м, попередньо провести пробу на чутливість
в/шк.
 Етамзилат 12,5% 250 мг 4 рази на добу в/в
 Контрикал 100 000 ОД на 200 мл Фіз розчину 0,9% 1 раз на добу в/в крап.
 Преднізолон 90 мг 1 рази на день в/в
 Диклофенак 75 мг 1 раз на добу в/в застосувати при відсутності ефекту t тіла на Інфулган
15. Правець. Хвора С., 28 р., через 8 днів після травми стопи скаржилась на напруження м'язів
потилиці, спини, живота. На третій день хвороби – тонічне напруження всіх груп м'язів. При огляді: t
– 36,9°С, свідомість не порушена. Пульс 112/хв., ритмічний, задовільних властивостей, АТ 120/70 мм
рт. ст. Рота відкриває неповністю, язик вологий, вкритий білим нашаруванням. Генералізовані
судоми кожні 15–20 хв. З боку внутрішніх органів патології не виявлено.
Правець, генералізована форма, стан середньо-тяжкий
 Біохімічний аналіз крові (глюкоза, електроліти Na+, K+, Cl-, КОС, загальний білок крові та
його фракції, сечовина, залишковий азот, креатинін, КФК, газовий склад крові, ЛДГ, СРБ)
 Кров на RW
 ЕКГ
 Контроль сатурації (пульсоксиметрія), ЧД, АТ
 Контроль діурезу та наявності стільця
 Бакпосів вмісту рани хворого в анаеробних умовах на середовище Кітта-Тароцці на
Clostridium tetani
 Біологічна проба (РН) крові хворого на білих мишах на визначення правцевого токсину
 Бактеріоскопія з фарбуванням по Граму вмісту рани хворого на Clostridiumtetani
 Консультація невропатолога по питанню диференційної діагностики з хворобами та
ураженням ЦНС
 Консультація хірурга
Лікування
 Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії
 Ліжковий режим з виключенням звукових та світлових подразників
 Постановка венозного катетера, назогастрального зонда, сечового катетера
 Харчування через назогастральний зонд (Дієта 1)
 Пиття теплої води до 2,5 л на добу через зонд
 Хірургічна обробка рани
 Протиправцева сироватка 100 000 ОД в/в одноразово після попередньої п/шк. та в/шк.
перевірки на чутливість///// АБО Протиправцевий імуноглобулін людський 900 МО в/м
одноразово
 Протиправцевий анатоксин 0,5 мл через 3-5 днів 3 рази в\м
 Метронідазол 500 мг 4 рази на добу в/в крапл
 (Цефтриаксон 1 г 2 рази на добу в/в після проби на чутливість в/шк. )????
 Фіз розчин 0.9% 200 мл 1 раз на добу в/в крап
 Діазепам в\м 0,7 мг кожні 4 год
 Літична суміш: 2 мл 2 % р-у аміназину + 1 мл 2 % р-у промедолу + 2 мл 1 % р-у димедролу +
1 мл 0,05% р-у бускопану в\м , чергувати з діазепамом
16. Чума. Хворий К., 52 років, лікар-ветеринар, госпіталізований в інфекційне відділення в перший
день хвороби із скаргами на підвищення температури тіла до 40°С, озноб, головний біль, ріжучий
біль у грудях при глибокому диханні, задишку, кашель із виділенням великої кількості пінистого
мокротиння. Вдень захворювання повернувся з Індії.
мокротиння. Тони серця різко приглушені. В легенях дихання послаблене, багато чисельні вологі
селезінка без особливостей. Менінгеальні знаки відсутні. У крові: L-20´109/л, Hb-98г/л, ШОЕ-40
мм/год.
Чума, легенева форма, стан тяжкий. ІТШ, набряк легенів, ГДН 3
 Загальний аналіз крові, гематокрит, гемоглобін
 Біохімічний аналіз крові (глюкоза, електроліти Na+, K+, Cl-, Са 2+, КОС, загальний білок
крові та його фракції, сечовина, залишковий азот, креатинін, КФК, загальний білірубін та
його фракції, газовий склад крові, АЛТ, АСТ, ГГТП, ЛДГ, СРБ)
 Копроцитограма+ аналіз калу на приховану кров
 Встановлення групи крові та резус-фактору
 Аналіз крові на HBsAg
 Кров на RW
 ЕКГ
 КТ ОГП
 Контроль сатурації (пульсоксиметрія), АТ, ЧСС, ЦВТ
 Погодинний контроль діурезу та патологічної втрати рідини
 Контроль електроліти Na+, K+, Cl-, креатині ну, сечовини, газів крові
 Бактеріоскопія мазка тампоном з ротоглотки/мокротиння/крові хворого фарбованих за
Грамом на виявлення Yersinia pestis
 Бакпосів мазка тампоном з ротоглотки/мокротиння/крові хворого на МПА Та елективне
поживне середовище (агар Хоттингера або Мартена) на виявлення Yersinia pestis та її
ідентифікацію
 РІФ мазка тампоном з ротоглотки/мокротиння хворого на виявлення антигенів до Yersinia
pestis
 РНГА, РНАТ, РНАГ,РТПГА крові хворого на виявлення антитіл до антигенів Yersinia pestis в
динаміці
 ІФА крові хворого на виявлення антитіл до антигенів Yersinia pestis в динаміці
 ПЦР мазка тампоном з ротоглотки/мокротиння/крові хворого на виявлення ДНК Yersinia
pestis
 Біологічна проба з використанням матеріалу з мазка тампоном з ротоглотки/мокротиння
хворого на морських свинках
Лікування
 Госпіталізація у відділення інфекційної реанімації, в окремий бокс з ізоляцією хворого та
обмеженням доступу персоналу
 Постановка венозного катетера, катетеризація сечового катетера, встановлення
назогастрального зонду
 Харчування чере назогастральний зонд (дієта щадна № 1)
 Пиття теплої води до 1400 мл на добу з конролем діурезу через зонд
 Інтубація трахеї та ШВЛ
 Стрептоміцин 1 г 2 рази на добу в/в
 Цефтріаксон 2 г 1 рази на день в/в після проби на чутливість в/шк.
 Глюкоза 5% 400 мл 1 раз на добу в/в крапл
 Фленокс 0,4мл 2 рази на добу під/шк. в зоні біля пупка під контролем коагулограми
 Преднізолон 90 мг 1 раз на добу в/в
 Допамін 1 ампула на 50 мл Фіз розчину 0,9% на інфузоматі (перфузорі) зі швидкістю 5,25
мл/год під контролем АТ
 Свіжозаморожена плазма
17. Ебола. Чоловік 38років, що 12 днів назад повернувся з Судану. День хвороби 4-й. Захворів гостро
з підйому температури тіла до 39*С, вираженого головного болю, ломоти у всьому тілі. Виражені
м’язові болі. На 2-й день появилась багаторазова рвота, часті рідкі випорожненя з домішками алої
крові. Відмічалась носова кровотеча. Біль горлі, ознаки фарингіту. На шкірі множинні геморагії,
гематоми. Пальпація живота різко болюча. Печінка збільшена. Пульс прискорений, слабкого
наповнення. АТ знижений. Випорожнення набули чорного кольору.
Геморрагічна лихоманка Ебола, стан тяжкий. Геморагічний синдром: шлунково-кишкова кровотеча
 Загальний аналіз крові, гематокрит, гемоглобін
 Біохімічний аналіз крові (глюкоза, електроліти Na+, K+, Cl-, Са 2+, КОС, загальний білок
крові та його фракції, сечовина, амілаза, залишковий азот, креатинін, КФК, загальний
білірубін та його фракції, АЛТ, АСТ, ГГТП, ЛДГ, СРБ, щільність лазми)
 Копроцитограма+ аналіз калу на приховану кров
 Встановлення групи крові та резус-фактору
 Аналіз крові на HBsAg
 Аналіз крові на RW
 ЕКГ
 ФГДС
 Колоноскопія
 Контроль сатурації (пульсоксиметрія), АТ,пульс, ЦВТ
 Погодинний контроль діурезу та патологічної втрати рідини (блювотні маси та
випорожнення)
 Контроль гематокриту, гемоглобіну, тромбоцитів, коагулограми, сечовини, креатиніну,
електролітів (Na+, K+, Cl-), загальний білок та альбумін
 ПЛР крові хворого на РНК вірусу Еболи
 ІФА крові хворого на антитіла до антигенів вірусу Еболи
 РНІФ, РНГА, РІФ крові хворого на антитіла до антигенів вірусу Еболи в динаміці
Лікування
 Госпіталізація у відділення інфекційної реанімації, в окремий бокс з ізоляцією хворого та
обмеженням доступу персоналу, одягати захисні костюми
 Постановка венозного катетера, катетеризація сечового катетера, встановлення
назогастрального зонду
 Годування через зонд (Дієта 1)
 Пиття теплої води до 1200 мл з пакетиком Регідрону на добу з конролем діурезу через зонд
 Інсуфляція кисню через назальні конюлі
 Свіжозаморожена плазма 250 мл (1 доза) в/в
 Етамзилат 12,5% 250 мг 4 рази на добу в/в
 Амінокапронова кислота 100 мл кожні 6 годин в/в крапл
 Трисіль 400 мл 1 раз на добу в/в
 Сода-буфер 200 мл 1 раз на добу в/в під контролем Na+, ЦВД, АТ
 Рібавірін 200 мг 1 раз на добу в/в
 Глюкоза 5% 400 1 раз на добу в/в
 Реополіглюкін 200 мо 1 раз на добу в/в
 Полоскання ротоглотки р-м фурациліну (20 мг на 100 мл теплої води) 3 рази на добу
 Аскорбінова кислота 5% 10 мл
в/в 1 раз на день
5103
20 років
Попередній діагноз: Краснуха, тяжкий
перебіг.
 Кал на яйця гельмінтів
 Діастаза сечі
 Сироватка крові в реакції ІФА на НВsАg
 Сироватка крові в RW
 Глюкоза крові
 ЕКГ
 Рентгенографія органів грудної порожнини
 Облік діурезу
 Консультація офтальмолога сіtо!
 Консультація невропатолога сіtо!
 Сироватка крові в реакції ІФА на anti Rubella IgM

 Цитологічне та біохімічне дослідження носоглоткового змиву та мокроти
(бронхоальвеолярний лаваж) протягом 1-2 днів після висипу , кров через 1-2 дні після висипу
Лікування:
2. Дієта № 1
3. Реосорбілакт 200,0 в/в, крапельно
4. 5% р-н глюкози 200,0 в/в, крапельно
5. Аскорбінова кислота 5,0 в/в
6. Лазікс 2,0 в/в струмінно
7. Дексаметазон 4,0 в/в крапельно
8. Пеніцилін 1 млн ОД х 6 разів на добу, в/м
5106
45 років
Діагноз: Черевний тиф, тяжкий перебіг.
Ускладнення: Кишкова кровотеча. Геморагічний шок II ступеня.
7. ЕКГ
9. Аналіз крові на гемокультуру ( 1й тиждень), з 2го тижня - реакція Відаля та РНГА
11. РНГА з О-, Н-, Vi- АГ (на 6-7 день)в динаміці (в парних сироватках крові з інтервалом 2
тижні)
12. Реакція Відаля (на 5-7 день) в динаміці (в парних сироватках крові з інтервалом 2 тижні)
1. 13.ІФА
2. 14.Погодинний діурез
Лікування:
4. 0,9% NaCl 800 мл; Лактасол 400 мл; 5% глюкоза 400,0 довенно струйно; Реосорбілакт 800,0;
Кріоплазма 500,0, Еритроцитарна масса 250,0 довенно крапельно
11. Нагляд хірурга (хірургічне втручання в разі неефективності консервативної гемостатичної
терапії)
1. 12.Жива вакцина Visotif (оральна) /ін‘єкційна Typherix /Typhim VI
2. 13.Виписувати тільки після 23 діб нормальноі температури
ПРАЦІВНИК М'ЯСОКОМБІНАТУ
26 років
Лептоспіроз, жовтянична форма, гепаторенальний та геморагічний синдроми, тяжкий ступінь.
Ускладнення: Лептоспірозний менінгіт, ГНН II, стадія олігоанурії.
Стан хворого: тяжкий
1.ЗАК.
2.ЗАС + добовий діурез.
3.Група крові, резус-фактор.
4.Біохімія крові: білірубін і його фракції, загальний білок та альбумін, АЛТ, АСТ, ЛДГ, глюкоза,
сечовина, креатинін, азот, КОС, електроліти (К, Na, Cl), КФК.
5.Коагулограма.
6.Газовий склад артеріальної крові.
7.Аналіз крові на RW.
8.ІФА – виявлення в крові HBsAg та Anti-HCV.
9.Копрограма + аналіз калу на приховану кров.
10.Визначення рівня кортизолу та АКТГ в крові.
11.Тест з метирапоном.
12.РМАЛ – виявлення наростання титру антитіл в парних сироватках крові з живими культурами
лептоспір.
13.ІФА – виявлення в крові ІgM до лептоспірозного антигену.
14.ПЛР – виявлення в сироватці крові ДНК лептоспір..
15.Пульсоксиметрія.
16.ЕКГ-моніторинг + ЕхоКГ.
17.УЗД ОЧП + сечового міхура, нирок, наднирникових залоз.
18.Рентгенографія ОГП.
18.КТ наднирникових залоз.
19.Консультація нефролога.
20.Контроль температури, АТ, ЧСС, ЧД, ЦВТ, діурезу, сатурації кисню.
1.Госпіталізація у ВРІТ.
2.Суворий постільний режим.
3.Харчування з обмеженням вживання солі та білків.
4.Постановка венозного і сечового катетерів.
5.Оксигенотерапія зволоженим киснем, при необхідності ШВЛ.
6.Цефтріаксон 1г в/в 2р/д.
7.Гідрокортизон 100 мг в/в струминно одноразово + гідрокортизон 150 мг в 500 мл 5% р-ну глюкози з
0,9% NaCl в/в крапельно 1р/д + гідрокортизон 50 мг в/м кожні 6 годин – під контролем АТ, Na, K.
8.500 мл 0,9% р-н NaCl + 100мл 4% NaHCO3 в/в краплинно.
9.Одногрупна свіжозаморожена плазма 600мл в/в краплинно.
10.Плазмаферез.
11.Фуросемід 1% 4 мл в/в кожні 8 год.
12.Етамзилат 12,5 % 2мл 2 рази на добу в/в струминно.
13.Контрикал 100 тис. в/в краплинно 1р/д.
14.Допамін 25 мл розвести в 250 мл 0,9% NaCl вводити в/в крапельно.
15.Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струминно.
16.Омепразол 40мг в/в.
17.Гемодіаліз – при відсутності збільшення діурезу.
20 років
5401:ВІЛ-інфекція, клінічна стадія III-IV.пневмоцистна пневмонія, герпес simplex 1 тип( Herpes
labialis) ,криптоспоридіоз.Стан середньої тяжкості.
1.ЗАК.
2.ЗАС + діурез.
3.Біохімія крові: білірубін та його фракції, АЛТ, АСТ, ЛФ, ГГТП, сечовина, креатинін, глюкоза,
загальний білок та альбумін, КОС, електроліти (Na, K, Cl).
5.Імунограма методом моноклональних антитіл – визначення рівня CD4, CD8, CD4/CD8.
6.Аналіз крові на HbsAg, RW.
7.Мікроскопія випорожнень на виявлення ооцист Cryptosporidium, Microsporidium.
8.ІФА – визначення у крові IgM до криптоспоридій.
9.ІФА для виявлення антитіл до ВІЛ у сироватці крові, 2 рази.
10.Тест Western Blot (імуноблотинг) - визначення протеїнів BІЛ у крові: p24, gp120, gp41.
11.ПЛР – виявлення РНК ВІЛ у сироватці крові.
12.ПЛР – визначення концентрації РНК ВІЛ у крові (копій/мл) – вірусне навантаження.
13.ІФА – визначення у крові анти-НСV IgG, анти-НВсоr IgG.
14.Бакпосів бронхоальвеолярного змиву на кислостійкі бактерії.
15.ЕКГ.
16.УЗД ОЧП, нирок.
17.Контроль АТ, ЧСС, ЧД, температури тіла.ЕКГ
1.Госпіталізація в інфекційне відділення.
2.Ліжковий режим.
3.Виключення продуктів, що містять лактозу.
4.Регідрон перорально 1,5 л.
5.Трисіль 1000 мл в/в крапельно.
6.5% розчин глюкози 500 мл в/в крапельно.
7.Лоперамід 2мг 3р/д per os.
8.Атоксіл 1 ст. л. 3р/д per os.
9.Етіотропна терапія проти криптоспоридіозу: нітазоксанід (500-1000 мг 2 раза/день) 14 діб та АРТ
10.АРТ: тенофір дизопроксил фумарат (TDF) 300мг 1/д per os + ламівудин (3TC) 150мг 2р/д per os +
ефавіренз (EFV) 600мг 1р/д per os.
11.Аскорутин 1 таблетка 3р/д.
12.Ацикловір 400 мг 5 р/д протягом 10 діб з 4х годинними інтервалами протягом дня,і 8 годинним
інтервалом на ніч.
13.Етіотропна терапія пневмонії:Триметоприм-15 мкг/кг/с /сульфаметоксазол 75 мг/кг/с (1000
мкг/5200мкг) – кожні 6 год в.в. – 21 добу.
(при тяжкому перебігу PO2<70 мм. РТ.ст. – Преднізолон 80 мг/добу 5 діб, 40 мг / добу 5 діб, 20 мг до
кінця лікування.
Ефіопії
5212:Черевний тиф типова форма, тяжкий перебіг, ІТШ-1, status typhosus.
 заг.ан.крові
 заг.ан.сечі
 ан.крові на RW
 ан.крові на Нbs антиген
 копроцитограма
 Б/х- креатинін,сечовина,глюкоза, білок,фракції, електроліти(К,Na,Cl)
 коагулогрма
 УЗД ор.чер.порож,
 ЕКГ,
 Ro ОГП,
 Огляд невропатолога
 ан.крові на гемокультуру(1й тиждень)
 Копроурінокультура (з 2го тижня)
 Р-ція Відаля(з 2го тижня)
 Аналіз крові на РНГА з Vi-АГ в динам(на 6-7 день)
 Режим постільний,дієта№1
 Ципрофлоксацин 0,5г 2р/д в/в
 Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно
 Аскорб.кислота 0,5 % 10мл в/в
 Ттавегіл 2.0 в/в стр 2р/д
 Контрикал 100000 ОД 2р/д в/в
 Гепарин 5000 ОД 4р/д в/в
 Контроль гемодинаміки та електрол балансу
 Вакцина оральна Visotif /або ін‘єкційна Typherix /Typhim VI
27 років
5125:Епідемічний висипний тиф, типова форма, період розпалу,тяжкий
 Біохімічний аналіз крові( креатинін, сечовина, білірубін та його фракції, АЛТ,
 АСТ, глюкоза, КФК, ЛДГ, калій, натрій, хлор крові)
 ЕКГ
 Огляд офтальмолога, невропатолога
 Люмбальна пункція з мікроскопічним, біохімічним дослідженням ліквору
 Консультація невропатолога, психіатра
 Специфічна діагностика
 Реакція агоютинаціі рикетсій(РАР)-первинна ланка.Аглюттиніни з‘являються з 7 дня хвороби
у більшості,з 2 тижня -майже у всіх.
 РНГА -реакція виоринноі ланки(позитивна з 4 доби хвороби і до 6 місяця)
 Аналіз крові на ІФА Ig M до збудника висипного тифу
 РНІФ-золотий стандарт діагностики за ВОЗ(в кінці 1 тижня -високі титри Антитіл )
 Режим суворий постільний
 Доксициклін 0,1 г 2р/д 3 дні, потім до 10 дня 1 раз на добу парентерально
 Левоміцетин 1,0 г 4 р на д.парентерально ,протягом 5діб.
 Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно
 Контрикал 100000 ОД 2р/д в/в
 Гепарин 5000 ОД 4р/д в/в
 Фуросемід 2 мл 3 рази на день в/в стр
 Аскорбінова кислота 0,5 % 10мл в/в
 Контроль гемодинаміки та електрол балансу
Сицилії
5204:Гострий бруцельоз, середній ступінь тяжкості
 Біохімія крові (креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ, ЛФ, тимолова проба, глюкоза,
 загальний білок і його фракції, білурубін(прямий і непрямий), ревмопроби)
 ЕКГ
 УЗД ОЧП
 Реакції Райта(1:200),і не менш ++Хаддлсона(реакція аглютинації ) з бруцельозним
діагностикумом в динаміці
 Найбільш чутливі -РЗК,РНГА
 Аналіз крові на ІФА Ig M до збудника бруцельозу в динаміці
 Аналіз крові на ПЛР ДНК бруцел
 Бак посів крові на збудника бруцельозу
 Стернальна пункція з бактеріальним дослідженням кісткового мозку на бруцели
 Алергологічна проба Бюрне (внутришкірно!?) вводять бруцелін
 ліжковий режим
 дієта стіл № 5
 Доксициклін 0,1 1 раз на добу per os разом з
 Рифампіцином 0,3г х3 рази на добу протягом per os -6 тижнів
 рясне пиття (до 3000 мл на добу)
 Аскорутин (по 1 т х 3 рази на добу, per os)
 ГКС 2-3 тижня
 Або Доксициклін по 0,1г на добу 6 тижнів з стрептоміцином 1,0 г в/м 2-3 тижня
26 років
5114:Шигельоз, колітний варіант, середній ступінь тяжкості,ГШ IIIступінь (по тиску ,акроціанозу)
 ЗАК, ЗАК
 Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції)
 ЕКГ
 Ректорманоскопія
 Бак-посів калу на збудник шигельозу (с-ща Ендо,Плоскірєва)
 Негативні результати бак посіву та серологіі не виключають діагноз шигельоз на основі
клініко-епідеміологічних даних
 Аналіз крові на РНГА з шигельозним Ag в динаміці-чотирикратне зростання титру антитіл
 ІФА,РІФ,РІА,іммуноблотинг,ПЛР.
 Постільний режи
 Дієта 4
 Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу, per os (2-3 доби)
 Ентерол250 /Лінекс 2 т 3 р на д
 Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/в краплинно+Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу в/в
краплинно
 Ферменти - суто під клінічні покази кожного пацієнта,відповідно до клінічного стану шкт
19 років
5113:Менінгококова інфекція, менінгококцемія, вкрай тяжкий перебіг, пізній
 ЗАК, ЗАС…
 Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
 електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)
 Група крові і резус фактор
 ЕКГ
 Консультація офтальмолога
 Бактеріоскопія крові на менінгокок (мазок+товста крапля)
 Бак-посів крові на менінгокок
 Бак-посів мазка з носоглотки на менінгокок
 Аналіз крові на РНГА з менінгококовим Ag в динаміці
1. Постільний режим
2. Дієта 15
3. Оксиненація
4. Катетеризація підключичної вени, сечового міхура, назогастральний зонд, ШВЛ ,постійний
контроль діурезу
5. При збудженні – аміназин 2,5% 2,0 в/м
6. Левоміцетин 1,0 4 рази на добу в/в ст
7. Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в
8. Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в кр
9. Преднізолон 60мг 2 рази на добу в/в струминно
10. Поліглюкін 500 мл 1 раз на добу в/в краплинно
11. Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно
12. Контрикал 100 000 ОД 2 разу на добу в/в крапинко
13. Фуросемід 2,0 1 раз на добу в/в стр
14. Гепарин 5 000 ОД 4 рази на добу в/в ст
15. Адреналін 0,1% 1,0 в/в струминно
16. Або -інфуз терапія( інша )300-400 мл 5% р-н натрію бікарбонату і лазикс
17. Інфуз терапія та детоксикація:ізотонічний NaCl з розчином Рінгеру та глюкозо-інсулін-калієва
суміш (4-6 л на добу)
32 років
Гострий вірусний гепатит ,гепатит Е(?) печінкова енцефалопатія, печ.недостатність 1-2ст(запах з
рота)провідний диспептичний ,астеновегатитвний с-м, катаральний , і + приіхала з епід зони -
характерно для гепатиту Е
Діагностика: Антитіла Ig M HAV, HBsAg, сум.антитіла HBcor (для того ,щоб виключити, чи буда
давно хвора)або антитіла Ig M HBcorAg
Антитіла (визначити гострий процес зараз) Антитіла Ig M HEA

2. ЗАС + добовий діурез.
3. Група крові, резус-фактор.
4. Біохімічний аналіз крові: електроліти (калій, натрій, хлор), сечовина, креатинін, глюкоза,
загальний білок і його фракції, АсАТ, АлАТ, білірубін загальний і фракції, ЛФ, ГГТ.
5. Коагулограма: ПТІ, проакцелерин, проконвертин.
6. ІФА – визначення у крові HAV Ig M,G,HBS Ag, сумарні антитіла к HBcor Ag, або антитіла Ig
М до HBcor , анти HEV Ig G,антитіла Ig M HEV
7. ПЛР – виявлення в крові РНК HEV
10. Аналіз калу на я/г
11. ЕКГ
o План лікування:
o Госвіталізація у ВІТ
o Суворий ліжковий режим
o Дієта(обмежити вміст білка в їжі, сіль ,алкоголь)
o Катетеризація центральних вен(контроль вітальних функцій)
o Глутаргін 40% 5 мл в/в
o Контроль ЧСС, АТ, ЦВТ, діурезу, гематокриту, сатурації.
o Дезінтоксикаційна терапія: ГІК 400мл в/в крапельно; «Ацесіль» 400 мл в/в крапельно;
реосорбілакт 200,0 в/в, крапельно.
o 0,9% NaCl 200 мл в/в
o Лактулоза 60 мг на день per os
o Атоксіл 2 пакетики 3 р/д per os
o холестирамин в дозі 8 г 1–2 р/д per os
Розчин глюкози 5% 400 мл в/в крапельно
o Контрикал 70000 од в/в струйно
o L-орнітину-L-аспартат 40мл в 500мл 0,9% NaCl в/в крапельно
45р
Діагноз: Харчовий ботулізм, тяжкий перебіг
Ускладнення: ГДН 2 ступеня.
 загальний аналіз крові,
 загальний аналіз сечі,
 біохімічний аналіз крові (глюкоза, білірубін, креатинін, сечовина, АСТ, АЛТ, білок,
електроліти , КОС (pH ,PaCO, PaO)
 контроль діурезу.
 промивні води шлунка, блювотні маси,кров, рештки їжі,кал для серологічної діагностики
(РЗНГ)з діагностичними полівалентною , моновалентними (А,В,Е) ботуліністичними
сироватками
 Рентгенографія легень,
 Електронейроміографія,
 ЕКГ.
 Біопроба на білих мишах(in vivo): реакція нейтралізації з діагностичними моновалентними
ботулінічними сироватками.
 Посів матеріалу зі шлунка на анаеробні с-ща Кітта-Тароцці.
1. Інтубація та ШВЛ
2. Постановка сечового катетера та назогастрального зонда, забезпечення венозного доступу.
3. Промивання шлунку та кишківника 3-5% розчином натрію бікарбонату, очисна
клізма,ентеросорбенти.
4. До введення сироватки проводять пробу за Безредко у розведенні (сироватка кінська
очищена) 1:100 0,1 мл внутрішньошкірно у згинальну поверхню передпліччя( почервоніння та
набряк до 1 см- негативна проба, >1см – позитивна).
 При негативній пробі вводять 0,1 мл сироватки противоботуліністичної, і далі - решту
дози
 При позитивній пробі вводять 60 мг преднізолону , антигістамінні та сироватку
очищену кінську у розведенні 1:100 , з інтервалом 20 хв у дозі 0,5 мл, 2,0 мл, 5,0 мл.
5. Антитоксична серотерапія(одна лікувальна доза в/м):
Проба на чутливість, вводиться внутрішньовенно краплинно у 200 мл NaCl 0,9% (підігрітий до 37±1
°С - проти А та Е по 10 тис. ОД, проти В – 5 тис. ОД. Через 12 год – у тій самій дозі –
внутрішньом’язево.
6. Інфузійна терапія: розчин глюкози 5% 400 мл 2 р/добу, розчин Хартмана 400 мл 2 р/добу – в/в
краплинно , діуретична терапія: лазикс 40 мг в/в.
7. Фраксипарин 2850 МО анти-Ха/0,3 мл.
8. Цефтріаксон 1г 2 р/добу в/в крапельно.
Або
1.Госпіталізація в інфекційне відділення.
2. Режим – суворий постільний. Нутрієнтивні суміші в/в.
3. Гіпербарична оксигенація. При необхідності (після отримання лабораторних даних, або внаслідок
ускладнення стану хворого) – інтубація та ШВЛ.
4. Забезпечення венозного доступу з постановкою катетера.
5. При затримці сечової діяльності проводиться катетеризація катетерами Фоллі для запобігання
висхідної сечової інфекції.
6. Зондове промивання шлунку кип’яченою водою для взяття проб для бакпосіву та реакції
нейтралізації. Далі шлунок та кишечник промивають 3% розчином натрію гідрокарбонату до появи
чистих промивних вод.
7. Після промивання шлунку одноразове введення полівалентної ПБС 25 000 МО у шлунок.
8. Полівалентна ПБС (типу А та Е - 10 000 ОД , В - 5000ОД в/м 1 раз на день (після проби на
чутливість в/ш, п/ш, якщо проба позитивна - вводять під прикриттям ГКС – преднізолон 60 мг в/в).
9. У випадку неефективності попереднього введення через 12 год вводимо повторно 1 дозу
внутрішньом’язово.
11. 5% р-н глюкози 400 мл в/в крапельно, 5% р-н аскорбінової кислоти 5 мл, р-н Рінгера 400 мл в/в
крапельно, р-н Трисіль 400 мл в/в крапельно, 1% р-н лазіксу 2 мл в/в струминно наприкінці інфузії.
12. Проба з ацетилхолінестеразними препаратами (прозерин) – для диференціальної діагностики з
міастенічним синдромом.
13. Проведення очисних клізм кожен день.
14. Атоксіл у вигляді суспензії (4г-100 мл) внутрішньо.
28р
1.Попередній діагноз – Рановий генералізований правець, рання стадія, перебіг середньої тяжкості.
Стан пацієнта середньої тяжкості.
1.ЗАК.
2.ЗАС + діурез.
3.Біохімія крові: глюкоза, білок загальний та фракції, АЛТ, АСТ, КФК, ЛДГ, білірубін та його
фракції, сечовина, креатинін, КОС, електроліти (Na, K, Cl).
5.Аналіз крові на HbsAg, RW.
6.Аналіз калу на яйця гельмінтів.
7.Пульсоксиметрія.
8.ЕКГ.
9.Рентгенографія ОГП.
10.Консультація невролога, хірурга.
11.Контроль діурезу, стільця, сатурації, АТ.
2.Суворий ліжковий режим, повний спокій із виключенням усіх зовнішніх подразників;
оксигенотерапія.
3.Харчування підвищеної калорійності (не менше 3500 калорій/добу), не менше 150г білка, зі
збільшеним вмістом вітамінів та мінералів в/в.
4.Катетеризація периферичної вени, сечового міхура.
5.Нейтралізація токсину: протиправцева сироватка 100 000 МО в/м з попередньою десенсибілізацією
за методом Безредки.
6.Протисудомна терапія: діазепам 10мг в/м (ударна доза), потім 3,5мг в/м кожні 4 години
(підтримуюча доза).
7.Ретельна хірургічна обробка рани та її ревізія з попередньою місцевою анестезією й обколюванням
протиправцевою сироваткою (ППС) 3000 МО.
8.Створення активного антитоксичного імунітету: правцевий анатоксин 0,5 мл в/м.
9.Антибактерійна терапія: метронідазол 1г кожні 12 годин в/в краплинно.
10.Профілактика пневмонії, сепсису: цефтріаксон 1г 2р/д в/в.
11.Супрастин 20мг в/м 3р/д.
12.Аскорутин 1 таблетка 3р/д.
13.Профілактика пролежнів, догляд за ротовою порожниною.
22 років
Діагноз: Гострий шигельоз, колітична
форма, тяжкий стан
Ускладнення: ІТШ І, стадія
зворотнього пізнього шоку
 ЗАК, ЗАК
 Аналіз калу на яйця
гельмінтів
 Біохімія крові
(сечовина, креатинін,
глюкоза, загальний білок
і його фракції)
 ЕКГ
 Ректороманоскопія
 Бак-посів калу на збудник шигельозу
 Аналіз крові на РНГА з шигельозним Ag в динаміці
Лікування:
 Режим постільний
 Дієта №4. Виключити продукти, що містять лактозу
 Ципрофлоксацин по 0,5 г 2 рази на добу перорально 4-5 днів
 Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/в краплинно
 Глюкоза 5% 500 мл 2 рази на добу в/в краплинно
 Ентеросгель по 15 г (столова ложка) 3 рази на добу за 2 години до їжі і прийому
медикаментів.
 Симбітер по 1 флакону 2 рази на добу після їжі. Вміст флакона розвести в 15-30 мл води.
29 р
Грип, типова форма, тяжкий перебіг
 Загальний аналіз крові з гематокритом
 Біохімія крові (глюкоза, сечовина, креатинін, білок загальний і фракції, газовий
 склад крові, КОС)
 ЕКГ
 Бак.посів харкотиння
 Аналіз харкотиння загальний і на МБТ
 Спірометрія
 Аналіз мазка з носоглотки на РНІФ вірусу грипу
 Аналіз крові на РНГА з грипозним AG в динаміці
 Дієта 15
 Озельтамавір 0,075 2 рази на добу, per os
 Азитроміцин 0,5 1 раз в день per os
 Тепле рясне пиття до 3,5 л на добу
 Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу, per os
 Лоратадин 0,1 1 раз в день, per os
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os
 Парацетамол 0,5 (при підвищенні Т більше 38), per os
 Полоскання рото глотки розчином хлорофіліпту 3 рази в день
 Назоферон 2 вприскування в кожну ніздрю 2 рази на день
Або:
 2.План обстеження:
1.ЗАК
2.Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції, електроліти
(К, Na, Cl), газовий склад крові, КОС)
3.Коагулограма
4.Група крові і резус фактор
5.Аналіз крові на RW
6.Аналіз крові на HbsAg
7.ЗАС
8.Пульсоксиметрія
9.Газовий склад крові
10.Погодинний контроль діурезу та ЦВТ
11.МРТ головного мозку
12.Контроль АТ
13.ЕКГ
14.Рентгенографія органів грудної порожнини
15.ПЛР – для ідентифікації вірусного геному із визначенням типу і підтипу вірусу (матеріал –
кров, змиви з носа та горла)
16.ІФА – виявлення антитіл в сироватці крові
17.Консультація невролога та офтальмолога
 3.Лікування:
2.Ліжковий режим.
3.Катетеризація підключичної вени, сечового міхура, назогастральний зонд, ШВЛ.
4. Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно.
5. Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу в/в краплинно.
6.Преднізолон 60мг 2 рази на добу в/в струминно.
7.Фуросемід 2,0 1 раз на добу в/в струминно.
8.Аміназин 2,5% 2,0 в/м.
9.Озельтамівір 0,075 г 2 рази на добу.
10.Ібупрофен 400 мг 3 рази на добу – зниження температури тіла до ⁓38,5°С.

15 років
Псевдотуберкульоз, менінгеальна форма, гострий перебіг, тяжкий ступінь.
 Аналіз крові на біохімію (креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ, глюкоза, загальний білок і його
 ЕКГ
 УЗД ОЧП
 Аналіз крові на гемокультуру
 Аналіз калу на копроуринокультуру
 Аналіз крові на РНГА з псевдотуберкульозним Ag в динаміці
1) Пефлоксацин 0,4 2 рази на добу парентерально до 10 дня нормальної температури.

2) Лоратадин 0,1 1 раз в день, per os
3) Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу в/в краплинно + тепле рясне пиття до 2л на добу
4) Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os
5) Парацетамол 500 мг (при підвищенні Т більше 38), per os
18 років
- Аналіз крові на RW, HBsAg,
- Біохімічний аналіз крові: глюкоза, загальний білок, креатинін, сечовина, АлАТ,
АсАТ, ЛДГ, КФК, ревмопроби
- Аналіз крові на ІФА та ПЛР з бореліозним діагностикумом
- Ехоенцефалограма
- ЕКГ
- Огляд кардіолога, невропатолога
- Дієта № 15, рясне пиття (до 2,0 л/добу)
- Ібупрофен 0,2 3 рази на день(при підвищенні температури вище 38 градусів)
- Аскорб.кислота 0,5 3 рази на добу пер ос
- Контроль гемодинаміки та електролітного стану
22 років
1. Інфекційний мононуклеоз, типова форма, гострий перебіг, середньо тяжкий ступінь.
 БХ крові (АлАт, АсАТ, білірубін і його фракції, білок і його фракції, сечовина, креатинін,
глюкоза)
 ЕКГ
 УЗД ОЧП
 Огляд ЛОР
 Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вірусу Епштейн-Бар
 Аналіз крові на ПЛР ДНК збудника вірусу Епштейн-Бар
 Дієта №5
 Преднізолон 90 мг 1 раз на добу в/в струминно не більше 5 днів
 Полоскання рото глотки розчином фурациліну 3 рази на день
 Цефтріаксон 1 г 2 рази на добу в/м (при приєднанні бактеріальної інфекції)

Або : 2.План обстеження:

- RW
- HD
- HBsAg
- ЕКГ
- УЗД ОЧП
- бензилпеніциліна натрієва сіль по 1 млн Од 6 разів на добу в/м, після негативної
внутрішньошкірної проби на пеніцилін
- преднізолон 20 мг зранку та 10 мг в обід, per os
Діагноз: Черевний тиф, типова форма, період розпалу, ускладнений кровотечею, стан тяжкий.
Геморагічний шок.
Біохімічний аналіз крові (глюкоза, загальний білок та фракції, білірубін та його фракції, АлАТ, АсАТ,
креатинін, сечовина, електроліти, КОС)
Аналіз крові на RW, HBsAg, anti-HCV
Визначення групи крові і резус-фактора
ЕКГ
Рентгенографія органів грудної порожнини
Посів крові на жовчний бульйон для отримання гемокультури

Посів сечі і калу для отримання копроуринокультури
Бактеріологічне дослідження крові, випорожнень на наявність збудника черевного тифу
Аналіз крові методом ІФА для виявлення специфічних Ig M до збудника черевного тифу
Аналіз крові на РНГА з тифозним Аg в динаміці
Лікування: ліжковий режим, дієта №1, тепле рясне пиття до 2 літрів

Ципрофлоксацин – 0,4 г 2 рази на добу перорально
Ентерол – 250 мг 2 рази на добу перорально
40 мл/кг маси тіла на добу, якщо маса тіла 70 кг:
Трисіль – 800 мл на добу в/в крапельно
Реосорбілакт – 800 мл на добу в/в крапельно
Реополіглюкін – 400 мл на добу в/в крапельно
Парацетамол – 0,5 г 2 рази на добу перорально
Аскорбінова кислота 0,5 г 3 рази на день перорально
Лоратадин – 0,01 1 раз на добу перорально
Амінокапронова кислота – 5 г (100 мл) перорально
Свіжозаморожена плазма 200 мл, еритроцитарна маса 200 мл в/в крапельно
Черевний тиф, типова форма, період розпалу, стан тяжкий. Токсична енцефалопатія.
креатинін, сечовина, електроліти, КОС)
ЕКГ
Посів крові на жовчний бульйон для отримання гемокультури

Посів сечі і калу для отримання копроуринокультури
Бактеріологічне дослідження крові, випорожнень на наявність збудника черевного тифу
Аналіз крові методом ІФА для виявлення специфічних Ig M до збудника черевного тифу
Аналіз крові на РНГА з тифозним Аg в динаміці
Лікування: ліжковий режим, дієта №1, тепле рясне пиття до 2 літрів

Ентерол – 250 мг 2 рази на добу перорально
40 мл/кг маси тіла на добу, якщо маса тіла 70 кг:
Трисіль – 800 мл на добу в/в крапельно
Реосорбілакт – 800 мл на добу в/в крапельно
Реополіглюкін – 400 мл на добу в/в крапельно
Парацетамол – 0,5 г 2 рази на добу перорально
Аскорбінова кислота 0,5 г 3 рази на день перорально
Лоратадин – 0,01 1 раз на добу перорально
Кишковий єрсиніоз, гастроінтестінальна форма (або абдомінальна форма, або генералізована),

стан середньої тяжкості
креатинін, сечовина, електроліти)
ЕКГ
Бакпосів калу на збудника кишкового єрсиніозу

Бактеріологічне дослідження випорожнень на наявність збудника кишкого єрсиніозу
Аналіз крові на РНГА з псевдотуберкульозним антигеном в динаміці
Лікування: ліжковий режим, дієта №5, тепле рясне пиття до 2 літрів на добу
Ципрофлоксацин 0,5 г 2 рази на день перорально
Трисіль 1000 мл на добу в/в крапельно
Лоратадин 0,1 г 1 раз на добу перорально
Ентеросгель по 1 ст.л. 2 рази на добу перорально
Аскорбінова кислота 0,5 г 3 рази на добу перорально
Парацетамол 0,5 г 2 рази на добу перорально
Гострий псевдотуберкульоз, генералізована форма (або інтестінальна, або мезентеріальний

лімфаденіт, або термінальний ілеїт, або септична форма), стан середньої тяжкості

креатинін, сечовина, електроліти, ревмопроби)
ЕКГ
Бактеріологічне дослідження крові, випорожнень на наявність збудника
Аналіз крові на РНГА з псевдотуберкульозним антигеном в динаміці
Аналіз крові методом ІФА з визначенням Ig M до антигену збудника
Лікування: ліжковий режим, дієта №5, тепле рясне пиття до 2 літрів на добу
Ципрофлоксацин 0,5 г 2 рази на день перорально
Трисіль 1000 мл на добу в/в крапельно
Лоратадин 0,1 г 1 раз на добу перорально
Ентеросгель по 1 ст.л. 2 рази на добу перорально
Аскорбінова кислота 0,5 г 3 рази на добу перорально
Парацетамол 0,5 г 2 рази на добу перорально
Харчовий ботулізм, середній ступінь тяжкості
Біохімічний аналіз крові (глюкоза, загальний білок та фракції, креатинін, сечовина, електроліти, КОС,
газовий склад крові)
ЕКГ
Консультація офтальмолога, невролога
Аналіз крові на РН з ботулотоксином (біологічний метод)

Бакпосів промивних вод шлунка і кишечника, залишків їжі на збудник ботулізму
Лікування: суворий ліжковий режим, дієта №15

Промивання шлунку та кишечника спочатку перевареною водою, потім 2% розчином гідрокарбонату
Na до чистих промивних вод
Протиботулінічна сироватка 25 000 ОД в/м одноразово після проби на чутливість до гетерогенного
білка
Ципрофлоксацин 0,5 г 2 рази на добу перорально
Вітамін В1 1% 5 мл в/м 1 раз на день
Харчовий ботулізм, стан тяжкий (або вкрай тяжкий). ГДН 1 ст. (якщо є)
ЕКГ
Консультація офтальмолога, невролога
Аналіз крові на РН з ботулотоксином (біологічний метод)

Бакпосів промивних вод шлунка і кишечника, залишків їжі на збудник ботулізму
Лікування: суворий ліжковий режим, дієта №15

Промивання шлунку та кишечника спочатку перевареною водою, потім 2% розчином гідрокарбонату
Na до чистих промивних вод
Протиботулінічна сироватка 25 000 ОД в/м одноразово після проби на чутливість до гетерогенного
білка
Трисіль 40 мл/кг маси тіла в/в крапельно
Ципрофлоксацин 0,5 г 2 рази на добу перорально
Вітамін В1 1% 5 мл в/м 1 раз на день
Харчова токсикоінфекція (стафілококова), помірна дегідратація, стан середньої тяжкості
ЕКГ
Бакпосів блювотних мас, випорожнень на S.aureus
Лікування: ліжковий режим, голод в першу добу, далі дієта №4

Промивання шлунка та кишечника – сифонна клізма спочатку перевареною водою, далі 2% розчином
гідрокарбонату натрію до чистих промивних вод
Якщо без блювання: регідрон 1000 мл за першу годину перорально
Якщо блювання є: трисіль 50 мл/кг маси тіла за перші 3 години в/в крапельно
Ентеросгель 1 ст.л. 3 рази на добу
Харчова токсикоінфекція, тяжка дегідратація. Дегідратаційний шок 2 ст., стан вкрай тяжкий
Біохімічний аналіз крові (глюкоза, загальний білок та фракції, креатинін, сечовина, електроліти)
ЕКГ
Контроль ЦВТ, погодинний діурез
Бактеріологічне дослідження випорожнень, блювотних мас для виявлення збудника

Лікування:
ліжковий режим, голод в першу добу, далі дієта №4
Трисіль - 100 мл/кг маси тіла за перші 3 години в/в крапельно
Ентеросгель – по 2 ст.л. 3 рази на добу
Ентерол – 250 мг 2 рази на добу
Сальмонельозний ентерит, помірна дегідратація, стан тяжкий
Біохімічний аналіз крові (глюкоза, загальний білок та фракції, креатинін, сечовина, електроліти,
КОС)
ЕКГ
Бактеріологічне дослідження випорожнень, блювотних мас на збудник сальмонельозу

Аналіз крові на РНГА з сальмонельозним антигеном в динаміці
Лікування:
ліжковий режим, дієта №4
Трисіль – 50 мл/кг на добу в/в крапельно
Ентеросгель – 1 ст.л 3 рази на добу перор
Мезим-форте 1 табл 3 рази на добу
Аскорбінова кисл – 5% 10 мл в/в струминно
Біфіформ – 1 капсула 3 рази на добу перор
Холера, типова форма, стан тяжкий. Дегідратаційний шок
Біохімічний аналіз крові (глюкоза, загальний білок та фракції , креатинін, сечовина, електроліти,
КОС)
ЕКГ
Бактеріологічне дослідження випорожнень на виявлення холерних вібріонів

Експрес-діагностика: аналіз випорожнень на реакцію мікроаглютинації збудника холери під впливом
специфічної протихолерної О1-сироватки
Аналіз крові на РНГА з холерним антигеном в динаміці
Лікування: ліжковий режим, дієта №4

Ципрофлоксацин – 1 г перорально (якщо шок – парентерально), після виведення з шоку введення
ципрофлоксацину одноразово)
Трисіль – по 100 мл/кг маси тіла протягом перших 3 годин під контролем діурезу, ЦВТ
Ентеросгель – по 2 ст.л. 3 рази на добу перор
Мезим-форте 1 табл 3 рази на добу
Аскорбінова кисл – 5% 10 мл в/в струминно
Шигельоз: типова форма, колітний варіант, стан середньої тяжкості. Може бути ІТШ
Біохімічний аналіз крові (глюкоза, загальний білок та фракції,, креатинін, сечовина, електроліти)
ЕКГ
Бактеріологічне дослідження випорожнень на наявність збудника шигельозу

Аналіз крові на РНГА з шигельозним антигеном в динаміці

Тепле рясне пиття до 2 л на добу
Ципрофлоксацин 0,5 г 2 рази на добу перор
Ношпа – 2,0 мл в/м
Парацетамол – 0,5 г перорально
Амебіаз: гостр/хрон, кишковий/позакишк, стан середн тяжк

Біохімічний аналіз крові (глюкоза, загальний білок та фракції, білірубін та фракціїї ?АлАТ?,
АсАТ?, креатинін, сечовина, електроліти)
ЕКГ
Протозооскопія випорожнень на наявність збудника амебіазу
Бактеріологічне дослідження випорожнень нанаявність просвітних форм і цист збудника
Виявлення ДНК збудника в крові методом ПЛР
Колоноскопія с біопсією виразок

Метронідазол 0,5 г 3 рази на добу перор
Лоратадин 0,1 г перорально
Панкреатин 1 таблетка 3 рази на добу перор
Біфіформ 1 капсула 3 рази на добу перор
Аевіт 1 капсула 3 рази на добу перор
Лямбліоз: гострий лямбліоз, манфестний перебіг або хронічний лямбліоз, стадія загострення
Стан сер тяжкості
Біохімічний аналіз крові (глюкоза, загальний білок та фракції , креатинін, сечовина, білірубін і
фракції)
ЕКГ
Бактеріологічне дослідження випорожнень на наявність збудника
Аналіз крові методом ІФА з виявленням імуногл.М до антигену збудника
Лікування: ліжковий режим, дієта №5, рясне тепле пиття 2,5-3 л на добу
Метронідазол 0,5 г 3 рази на добу перор
Ношпа – 0,04 г перор
Лоратадин – 0,1 г перор
Аскорутин – 1 табл 3 рази на добу
Грип, тяжкий перебіг. Ускладнення: негоспітальна пневмонія.
Біохімічний аналіз крові (глюкоза, загальний білок та фракції , креатинін, сечовина, електроліти,
КОС)
Аналіз калу на яйцеглист
ЕКГ
Аналіз мокротиння/ змивів з носоглотки імунохроматографічним методом з визначенням антигену

вірусу грипу
Аналіз крові на РГГА з грипозним антигеном в динаміці
Бактеріологічний посів мокротиння на мікрофлору
Лікування: ліжковий режим, дієта №15, рясне пиття до 3 л на добу
Ібупрофен 0,2 г перор
Аскорутин 0,05 г перор
Фармазолін по 1 впорскуванню в кожний носовий хід
Полоскання горла 2% розчином гідрокарбонату натрію
Амоксиклав 875/125 перор
Грип, стан середньої тяжкості
Біохімічний аналіз крові (глюкоза)
ЕКГ
Аналіз змивів з носоглотки імунохроматографічним методом з визначенням антигену вірусу грипу

Дослідження змивів з носоглотки методом ПЛР для виявлення РНК збудника грипу
Лікування: ліжковий режим, дієта №15, рясне пиття до 3 л на добу

Озельтамівір – по 0,075 г 2 рази на добу протягом 5 днів
Ібупрофен 0,2 г перор
Аскорутин 0,05 г перор
Фармазолін по 1 впорскуванню в кожний носовий хід
Полоскання горла 2% розчином гідрокарбонату натрію
Парагрип, стан середньої тяжкості
ЕКГ
Аналіз змивів з носоглотки імунохроматографічним методом з визначенням антигену вірусу

парагрипу
Аналіз крові на РГГА з специфічним діагностикумом в динаміці
Лікування: ліжковий режим, тепле рясне пиття

Теплі парові інгаляції водним розчином евкаліпту 15-20 хвилин
Евказолін – по 1 впорскуванню в кожний носовий хід
Аскорбінова кислота – 1 г перор
Промивання носа розчином «Аквамаріс»
Синупрет – по 1 таблетці 2 рази на добу
Парагрип, типова форма, стан середньої тяжкості. Ускладнення: гайморит
ЕКГ
Рентгенографія придаткових пазух
Консультація ЛОРа
Аналіз змивів з носоглотки імунохроматографічним методом з визначенням антигену вірусу

парагрипу
Аналіз крові на РГГА з специфічним діагностикумом в динаміці

Парацетамол 0,5 г перор
Амоксиклав 500/125 мг перор
Риновірусна, аденовірусна – ПЛР крові для визначення ДНК у адено, РНК – у рино
Лікування: як неускладнений парагрип

ЕКГ

АТИПОВІ ПНЕВМОНІЇ:
Легіонельоз. Позагоспітальна пневмонія. 3 клінічна група, стан тяжкий. ДН 2 ст.

Біохімічний аналіз крові (глюкоза, АлАТ, АсАТ, білірубін та фракції, КФК, фосфат, газовий склад
крові, електроліти)
ЕКГ
Бактеріологічне дослідження мокротиння (для диференційної діагностики)
РІФ мокротиння на визначення антигенів легіонел
ІФА крові на визначення антитіл імуноглоб М, G в парних сироватках

азитроміцин 0,5 перорально 1 раз на добу 7 днів
Цефтріаксон – 1,0 г 2 рази на добу перорально 10 днів
Парацетамол 1,0 – 100 мл в/в
Аскобінова кислота 5% 10 мл в/в
Ентерол 250 мг 1 р/д перор
Оксигенотерапія з пульсоксиметрією в динаміці
Орнітоз. Позагоспітальна пневмонія, стан тяжкий. ДН?

Біохімічний аналіз крові (глюкоза, креатинін, сечовина, АлАТ, АсАТ, білірубін та фракції газовий
склад крові, електроліти, КОС)
ЕКГ
Бактеріологічне дослідження мокротиння (для диференційної діагностики)

Аналіз харкотиння методом ПЛР з визначення ДНК хламідій
Аналіз крові на РЗК в парних сироватках
ІФА, сироватка крові, імун.М, двічі на початку, потім через 2 тижні

В тяжких випадках – моксифлоксацин – 0,4 на добу
Респіраторний мікоплазмоз, ускладнений позагоспітальною пневмонією, стан тяжкий. ДН?

Біохімічний аналіз крові (глюкоза, креатинін, сечовина, загальний білок та фракції, газовий склад
крові, електроліти, КОС)
ЕКГ
Бактеріологічне дослідження змивів з носоглотки для визначення збудника (для диференційної

діагностики)
Аналіз змивів з носоглотки методом ПЛР з визначенням антигену збудника
ІФА, сироватка крові, імуногл. M,G в парних сироватках

В тяжких випадках – моксифлоксацин – 0,4 на добу
ВІЛ
Варіанти діагнозу:
Віл інфекція: клінічна група 3. Віл асоційована діарея. Криптосплридіоз? Стан тяжкий
- загальний аналіз крові + гематокрит
- аналіз крові на HBsAg
- аналіз крові на Anti-HCV
- аналіз калу на яйця гельмінтів
- біохімічний аналіз крові: глюкоза, білірубін та його фракції, АЛТ, АСТ, ЛДГ, загальний білок,
альбумін, сечовина, креатинін,
(електроліти, КОС, водний баланс,)
- ЕКГ
- УЗД ОЧП
- Контроль t, АТ, пульсу, сатурації
- Погодинний діурез, контроль ЦВТ (якщо тяжкий перебіг)
Бактеріологічне дослідження випорожнень з метою диф діагностики
мікроскопія випорожнень на виявлення ооцист криптосплридій
Передтестове консультування та отримання інформованої письмової згоди напроведення тестування
Ан.крові на ІФА визначення антитіл до антигенів ВІЛ в плазмі крові
За позитивного результату- ПЛР крові для визначення РНК ВІЛ (кількісно та якісно)
Імунограма (кількість СД4+ клітин)
Післятестове консультування
Лікування:
режим ліжковий
атрипла 1 т 1 р на добу
Регідрон 500 мл per os
Аскорбінова к-та 5% 5,0 вв
Віл інфекція: клінічна група 4. Віл асоційований токсоплазмовий менінгоенцефаліт. Стан середньо-
тяжкий
- біохімічний аналіз крові: глюкоза
- ЕКГ
- УЗД ОЧП
-МРТ
Консультація невролога, офтальмолога
люмбальна пункція
- Загальноклінічне, біохімічне та бактеріологічне дослідження спинномозкової рідини
ПЛР крові та спинномозковох рідини для визначення ДНК токсоплазми
Ан.крові на ІФА визначення антитіл токсоплазми
Передтестове консультування та отримання інформованої письмової згоди напроведення тестування
Ан.крові на ІФА визначення антитіл до антигенів ВІЛ в плазмі крові
За позитивного результату- ПЛР крові для визначення РНК ВІЛ (кількісно та якісно)
Імунограма (кількість СД4+ клітин)
Післятестове консультування
Лікування: режим ліжковий
Бісептол480 10 мл у 250 мл розчину для інфузій 2 р н добу вв крапельно
Кліндаміцин 600 мг вв крапельно 2 р/добу
Глюкоза 5% 400мл в/в краплинно
Реосорбілакт 400 мл в/в краплинно
Реополіглюкін 200 мл в/в краплинно
Преднізолон 3% 3 мг/кг/добу в/в повільно

Аскорбінова к-та 5% 5,0 вв
Якщо є ННГМ- форсований діурез: маніт 15% 200 мл
Через 3-4 тижні після покращення динаміки атрипла 1 т 1 р на добу per os
Малярія
Основні клініко-епідеміологічні дані: приїхав з Африки, Південної Америки, Океанії; гарячка 38-
40, гарячкові пароксизми: озноб, гарячка, профузне потовиділення, при тропічній – малярійна кома
Варіанти діагнозу: Малярія триденна( Р. vivax? ), первинна атака, стан середньо-тяжкий.
Малярія тропічна (Р. falciparum), первинна атака, тяжкий перебіг. Малярійна кома ІІ-ІІІ.
Можливі ускладнення: гемоглобінурійна гарячка (сеча чорного кольору); малярійний алгід, ГНН,
малярійний гепатит, розрив сеезінки
(електроліти, КОС, водний баланс, коагулограма – якщо тяжкий перебіг)
- ЕКГ
- УЗД ОЧП
- Бактеріологічне дослідження крові на стерильність (для диференційної діагностики)
- Паразитоскопія крові на збудника малярії: товста крапля + тонкі мазки (забарвлені за Романовським
Гімзою)
-ІХГ – метод для виявлення антигену збудника малярії в крові
-ПЛР – метод для виявлення ДНК плазмодіїв малярії в крові
Лікування:
Парацетамол 500 мг
Якщо нетропічна:
- Хлорохін 1.0 г реr os, через 6год 0,5 г, потім 0,5 1р/д протягом 3 днів
- примахін 0,027 1р/д реr os, протягом 14 діб
Якщо тропічна:
- Без ускладнень, без ознак порушення свідомості, низький рівень паразитемії:
Коартем 20/120 мг – по 4 таблетки 2 рази на добу per os в 1 день, потім по 4 таблетки 1
раз на добу ще 2 дні
- Тяжкий перебіг:
Хінін гідрохлорид 10 мг/кг 3 рази на добу в/в на 400 мл 5% розчину глюкози – 1 інфузія 20
крапель на хвилину
Глюкоза 5% 400мл в/в краплинно під контролем ЦВТ не вище 5 см вод. Ст
Трисіль 400мл в/в краплинно
Допамін 5 мг/кг/хв в/в інфузійно

Фуросемід 1% 2,0 мл 1 раз на добу в/в струминно
ГНН- гемодіаліз
Якщо гематокрит менше 20% - аналіз крові на групу та переливання еритроцитарної маси 1
дози в/в
Кліщовий енцефаліт
Основні клініко-епідеміологічні дані: з відрядження з Карпатського регіону, менінгеальний
синдром, вогнищеве ураження цнс; біль у м’язах шиї, плечів
Варіанти діагнозу: Кліщовий енцефаліт, менінгеальна форма, середньо – тяжкий стан
Далекосхідний кліщовий енцефаліт, менінгоенцефалітна форма, тяжкий перебіг ускладнений
набряком головного мозку. Кома І
- біохімічний аналіз крові: глюкоза, АЛТ, АСТ, загальний білок, альбумін, сечовина, креатинін,
(електроліти, КОС, водний баланс, коагулограма – якщо тяжкий перебіг чи ННГМ)
- ЕКГ
- КТ чи МРТ головного мозку
-ЕЕГ
- консультація невролога, окуліста, психіатра?
- аналіз крові на РЗК, РНГА з діагностикумом кліщового енцефаліту в парних сироватках
- ІФА крові та ліквору для виявлення IgM до вірусу кліщового енцефаліту
Лікування:
- Дієта № 15, рясне тепле пиття (до 3,0 л/доб)
- Лейкоцитарний донорський інтерферон 3 млн ОД 2 рази на добу в/м
- Рибонуклеаза по 0,03 г на 2 мл 0,9% фізіологічного розчину 6 разів/день внутрішньом’язово
Парацетамол 500 мг per os /Інфулган 1% 100 мл вв крап
При тяжкому перебігу:

Катетеризація центральної вени
Катетеризація сечового міхура
Якщо збуджений: сибазон 0,5% 2 мл в/венно струйно + тимчасове фізичне обмеження до зникнення
психомоторного збудження
Якщо є ННГМ- форсований діурез: маніт 15% 200 мл

Оксигенотерапія
Хвороба Лайма
Основні клініко-епідеміологічні дані: укус кліща, мігруюча еритема, відвідування лісу
Хвороба Лайма, рання стадія, локалізована форма, мігруюча еритема в ділянці лівого стегна.
Середньо-тяжкий стан.
Хвороба Лайма, рання дисемінована стадія, множинні еритеми, середній ступінь тяжкості
- біохімічний аналіз крові: глюкоза, білірубін та його фракції, АЛТ, АСТ, ЛДГ, КФК, загальний білок,
- ЕКГ, ехокардіографія
- Рентгенографія ОГК,
- УЗД ОЧП
- огляд кардіолога
Аналіз крові та ліквору методом ІФА на IgM до збудника хвороби Лайма
Вестерн-блот сироватки крові (за позитивного результату попереднього аналізу)
(якщо менінгіт) люмбальна пункція
Дослідження ліквору методом ПЛР для виявлення збудника хвороби Лайма ( Borrelia burgdorferi)
Лікування:
Доксициклін 0,1 2р/д per os ( якщо важкий стан –вв струм)
Ентерол 0.25 г 2р/д per os
Аскорбінова кислота 0,5г 3 рази на добу per os
Епідемічний висипний тиф
Основні клініко-епідеміологічні дані: вошивість, гострий початок, сильна інтоксикація, «п’яне
обличчя», «кролячі очі», позитивні симптоми Кіарі, Лендорфа-Розенберга, Годельє-Ремлінже, Діча;
типовий поліморфний розеольозно-петехіальний висип на шкірі тулуба і кінцівок (за виключенням
обличчя, долонь, підошов); збудження,делірій
Варіанти діагнозу: Епідемічний висипний тиф, типова форма, період розпалу,тяжкий
перебіг. ІТШІІст.
Хвороба Брілля-Цінсера (якщо в анамнезі висипний тиф), середньотяжкий стан.
- ЕКГ
- УЗД ОЧП

Аналіз крові на ІФА Ig M до збудника висипного тифу (Rickettsia prowazekii)

Аналіз крові методом РЗК з рикетсіозним діагностикумом в парних сироватках
Аналіз крові на РАР з антигеном рикетсій в парних сироватках
Бактеріологічне дослідження крові на мікрофлору (для диференційної діагностики)

Паразитоскопія крові на збудника малярії (для диференційної діагностики- якщо приїхав з Африки)
Лікування:
Дієта №15
Доксициклін 0,1 г 2р/д в першу добу, далі 0,1 г 1 раз/добу per os
Ентерол 0.25 г 2р/д per os
Аскорбінова кислота 0,5г 3 рази на добу per os
Фраксипарин 0,3 мл п/ш 2 рази на день
Тяжкий перебіг:
352
Лептоспіроз
Основні клініко-епідеміологічні дані: контакт з водою, наявність гризунів, раптовий початок з
ознобом, висока гарячка, міалгі (литковиз м’язівґ), поєднання патології нирок і печінки, геморагічний
синдром
Варіанти діагнозу: Лептоспіроз, жовтянична форма, тяжкий перебіг. ГНН ІІ,

Лептоспіроз, жовтянична форма, тяжкий перебіг. ГНН ІІ
-аналіз на Anti-HAV (IgM)-для диференційної діагностики
- біохімічний аналіз крові: сечовина, креатинін, азот, глюкоза, загальний білок і його
фракції, альбумін, електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС, білірубін та фракції,
АСТ, АЛТ, КФК, ЛДГ, лужна фосфатаза, тимолова проба
- ЕКГ, ЕхоКГ
- УЗД ОЧП
-УЗД нирок
- консультація невролога, кардіолога, психіатра?
Аналіз крові на РМАЛ з живими культурами лептоспір у парних сироватках
Мікроскопія крові (та ліквору) в темному полі на виявлення лептоспір
Аналіз крові на ІфА для виявлення антигенів лептоспір
Якщо менінгіт - люмбальна пункція

Лікування: госпіталізація в інфекційне реанімаційне відділення

Бензилпеніцилін 2млн ОД 6 р/д в/м
Реосорбілакт 400 мл вв крапельно
Глюкоза 5% 400мл на добу в/в крапельно
Інфулган 100 мл в/в крапельно
Фраксипарин 0,3 мл п/ш 2 рази на добу
Якщо збуджений: сибазон 0,5% 2 мл в/венно струйно + тимчасове фізичне обмеження до зникнення
психомоторного збудження
Бруцельоз
Основні клініко-епідеміологічні дані: молоко
Варіанти діагнозу: Гострий бруцельоз, середній ступінь тяжкості

353
- біохімічний аналіз крові: сечовина, креатинін, азот, глюкоза, загальний білок і його
фракції, альбумін, електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС, білірубін та фракції,
АСТ, АЛТ, КФК, ЛДГ, лужна фосфатаза, тимолова проба
- ЕКГ, ЕхоКГ
- УЗД ОЧП
в динаміці
бруцели
Лікування:
Задача №1 α=
2
У хворого Н., 34 років, протягом 12 днів підвищення температури тіла до
39˚С, що супроводжується пітливістю, відчуттям жару. Загальне самопочуття
не страждає. Хворий працює зоотехніком.
Об’єктивно: шкірні покриви вологі, пальпуються всі групи лімфатичних
вузлів розміром до 5 мм. Пульс – 80 за хв., АТ – 120/90 мм рт. ст. Тони серця
ледь приглушені. Під час пальпації живота визначається збільшення печінки і
селезінки. Біль у крижі та лівому тазостегновому суглобі.
1.Попередній діагноз. Гострий бруцельоз, середньотяжкий перебіг
- кал на я/г
- біохімічний аналіз крові: білірубін, АЛТ, АСТ, ЛДГ, КФК
- RW
- HBsAg
354
- реакція Райта-Хаддлсона
- РНГА
- ЕКГ
- УЗД ОЧП
- рясне пиття
- аскорутин по 0,01 х 3 рази на добу, per os
- доксициклін 0,1 г на добу
- рифампіцин 0,3 г х 3 рази на добу
Хворий, 18 років, періодично вживає внутрішньовенно наркотики. 2 місяці тому приїхав з

Єгипту. Протягом 6 діб непокоїли загальна слабкість, нудота й блювота, анорексія,
артралгії. Три дні тому загальний стан погіршав, піднялась до 37,9 С температура, з’явились
0
різка слабкість, запаморочення, носова кровотеча, біль у правому підребер’ї, жовтяниця,

блювота вночі. Об’єктивно на 7 добу хвороби: загальмований, адинамічний. З рота –
солодкуватий запах, значна яскрава жовтяниця з петехіями на шкірі. Температура тіла – 38,1 0
С, пульс – 110 уд. за 1 хвилину. А/Т – 100/60 мм рт.ст. Язик обкладений біло – жовтими
нашаруваннями. Живіт м’який, помірно болючий у правому підребір’ї. Селезінка + 1 см.
Край печінки тістоподібний, болючий, визначається під правою реберною дугою. У крові —
помірний лейкоцитоз, ПТІ -28%, сечовина -1,8 ммоль/л, HbsAg +.
2.Диференціальний діагноз.
Зразок відповіді: приклад вирішення ситуаційної задачі ( а=2) :
1. Попередній діагноз: Вірусний гепатит В, фульмінантна форма, гостра
печінкова енцефалопатія прекома ІІ, ДВЗ-синдром.
2. Диференціальний діагноз:
 Гострий медикаментозний гепатит
 Гострий алкогольний гепатит
 Фульмінантна форма ГА
 Фульмінантна форма ГЕ
 Тропічна малярія
 Лептоспіроз
 Загальний аналіз крові + на малярію.
 Визначення добового діурезу.
 Копроцитограма (з дослідженням калу на приховану кров включно).
 Біохімічний аналіз крові на білірубін і його фракції, загальний білок, альбумін,
глюкозу, тимолову пробу, сечовину, креатинін, АлАТ, АсАТ, ЛФ, γГТП, К, Na, Cl.
 Визначення кислотно-лужного стану крові.
355
 Коагулограма.
 Визначення групи крові та Rh-фактору.
 Визначення у крові за допомогою ІФА HBsAg, anti HBcor Ig M, anti HDV Ig M,
HbeAg, anti HАV Ig M,anti HЕV Ig M.
 ЕКГ
 УЗО органів черевної порожнини, нирок.
 госпіталізація у відділення інфекційної реанімації
 дієта - № 5 – 4 з виключенням білків тваринного походження, обмеженням білків до
а
40% на добу;
 катетерізація центральних вен й довенна дезінтоксикаційна терапія із розрахунку 50 –
60 мл на добу під контролем ЦВТ, гематокриту й діурезу (ГІК до 400 мл, розчин Рінгеру
до 1200 мл, реосорбілакт до 400 мл, Ацесіль чи Трисіль до 800 мл, бікарбонат натрію
2,4% - від 100 до 250 мл залежно від показників КОС;
 преднізолон довенно 3 мг/кг маси тіла на добу рівними дозами через 6 годин;
 плазмаферез (сеанси через 24 год, ексфузія 30-35% ОЦП під час першого сеансу та
20-25% - під час 2- 3 сеансів з наступним заміщенням глюкозо-сольовими розчинами за
нормального початкового рівня загального білка крові, та препаратами
свіжезамороженої плазми після 2 -3 сеансу);
 довенно крапельно інгібітори протеолізу – контрикал 100 000 МО на 200 мл
фізіологічного розчину 2 рази на добу;
 щоденно - промивання шлунка та сифонна клізма з подальшим введенням гелевих
ентеросорбентів (ентеросгель по 50 г 3 рази на добу за 2 години до їжі та прийому ліків)
per os й per rectum;
 препарати лактулози (Лактувіт) по 20 – 30 мл усередину 1 – 2 рази на добу через 3 – 4
години після застосування ентеросорбентів;
 12,5% розчин етамзилату натрію по 2 - 4 мл в/в кожні 4 – 6 годин, 5% розчин Σ –
амінокапронової кислоти 100 – 200 мл в/в й по 30 – 50 мл per os кожні 6 – 8 годин,
глюконат кальцію 10% - 10 мл в/в 1 - 2 рази на добу, вітамін С 5% - 5 мл в/в 1 раз на добу,
1% вікасол 2,0 мл в/в 1 раз на добу, свіжезаморожена плазма 200 – 300 мл.
 тенофовіру дезопроксилу фумарат 300 мг 1 раз на добу перорально
 L-орнітину-L-аспартат – по 20 мл, попередньо розчинивши в 500 мл інфузійного
розчину, 2-3 рази на добу
Хворий Ч. 48 років поступив в інфекційне відділення на 2-й день хвороби зі скаргами на

озноб, підвищення температури тіла до 40ºС, міалгії, головний біль, слабкість, біль у правій
паховій ділянці, спрагу. Працює дератизатором, останній раз проводив дератизацію за 3 дні
до хвороби.
Об’єктивно: температура тіла 39,7°С, АТ 80/40 мм рт ст, Рs 114/хв., аритмічний. У
свідомості, але на запитання відповідає мляво. Визначається гіперемія обличчя, сухість
слизових оболонок. Тони серця різко приглушені. В легенях ослаблене дихання
везикулярного характеру, хрипів немає. Печінка, селезінка не збільшені. У паховій ділянці
справа виявлено вузол діаметром до 10 см, різко болючий при пальпації, без чітких меж,
шкіра над ним червона з ціанотичним відтінком. Інші лімфовузли не збільшені, висипки на
тілі немає.В крові: Л-18×10 /л, ШОЕ – 54 мм/год, Hb-122г/л, П-28%, С-60%, Л-11%, М-1%.
9
356
Попередній діагноз. Чума, бубонна форма, тяжкий перебіг, ІТШ 1 ст
лан обстеження:
 мікроскопія калу на яйца гельмінтів;
 РЗК крові на RW;
 ІФА крові на HBsAg;
 ЕКГ
 Рентгенографія легень в прямій проекції
 Біохімічний аналіз крові: глюкоза, креатинін, сечовина, протеїнограма, КОС,
електроліти
 Бакпосів пунктату з бубону на збудник чуми
 РПГА крові з чумним діагностикумом в парних сироватках
Лікування.
 Суровий ліжковий режим в боксі
 Стрептоміцин 1, 0 г в/в 2 р/доб
 Ацесіль 1200 мл в/в
 Глюкоза 5% 400 мл в/в
 ГІК 400 мл + вітамін С 10% 4 мл в/в
 Реосорбілакт 400 мл в/в
 Реополіглюкін 400 мл в/в
Задача 2 α-3
Хворий 63 років, сторож ферми. Поступив у клініку на 4-ту добу хвороби зі скаргами
на загальну слабкість та набряк обличчя. Хворий помітив на правій щоці “пухирець”, який
став швидко збільшуватись у розмірах, з’явився набряк обличчя та шиї. У подальшому
пухирець луснув і на його місці утворилась виразка. Набряк обличчя та шиї наростав,
з’явилась задишка. Температура тіла сягала 39,0°C, посилилась загальна слабкість.
Об-но: На правій щоці в ділянці кута нижньої щелепи – виразка до 5 см в діаметрі.
Навколо неї вінчик із дрібних пухирців з геморагічним вмістом. Виражений набряк обличчя
та шиї. В правій підщелепній ділянці пальпується значно збільшений (до 4 см) безболісний
лімфатичний вузол. Пульс – 110 уд/хв, АТ – 90/60 мм.рт.ст. Тони серця приглушені.
Температура тіла 37.3°C.
2. 2.План обстеження.
Діагноз: Сибірка, шкірна форма, тяжкий перебіг, Дегідратаційний шок 1 ст.
 загальний аналіз крові, Ht cito!;
 мікроскопія калу на яйца гельмінтів;
 РЗК крові на RW;
 ІФА крові на HBsAg;
 ЕКГ;
357
 Біохімічний аналіз крові: АЛТ, АСТ, сечовина, креатинін, калій, натрій, хлор,
КОС, загальний білок та його фракції, питома вага плазми
 ПЛР для виявлення ДНК збудника
 Мікроскопія мазків (з патологічного матеріалу) на збудник сибірки
 Бактеріологічне дослідження матеріалу з виразки, крові на збудника сибірки
 Серологічні реакції (РЗК, РНГА з сибірковим діагностикомум) в парних
сироватках
 ІФА – визначення IgM дозбудника сибірки
Лікування.
 Ліжковий режим, рясне пиття (столова вода, морс тощо) 2 л/доб
 Пеніцілін 6 млн од х 6 раз на добу в/м
 Специфічний протисибірковий імуноглобулін 80 мл в/м
 Р-н 5% глюкози 800,0
трисіль 1200,0 в\в
реополіглюкін 400,0
Хвора С. 31 року перебуває у статевому зв’язку з людиною, що вживає наркотики

ін’єкційним шляхом. За останні 3 місяці двічі виникав рецидив herpes labialis. По медичну
допомогу звернулася у зв’язку з немотивованою втратою ваги на 15% протягом останніх 2
місяців. При об’єктивному обстеженні виявлено ангулярний хейліт, генералізовану
лімфаденопатію.
1. Діагноз попередній.
Попередній діагноз: ВІЛ-інфекція, клін.стадія 2 (ангулярний хейліт, генералізована ЛАП,
втрата ваги 15%)
1. 1.Заг.ан.крові.
2. Заг.ан.сечі.
3. Мікроскопія калу на яйця гельмінтів і найпростіші.
4. Мікроскопія та посів мазка з ротоглотки на мікрофлору, найпростіші, грибкову
флору.
358
5. Біохім.дослідження крові (глюкоза, креатинін, сечовина, заг. білок, електроліти,
АлАТ, АсАТ, білірубін, ТП).
6. ІФА HBsAg, abHBcorIgG, abHCV, ab HSV 1, 2
7. РЗК з сифілітичним антигеном в динаміці.
8. Рентгенографія ОГП в прямій проекції.
9. ЕКГ.
10. Імунограма
11. ІХА/ІФА ВІЛ (після передтестової консультації і отримання згоди пацієнта).
12. Western Blot, ПЛР РНК ВІЛ (за умови позитивного результату ІФА ВІЛ).
1. Перенаправлення та постановка на облік у спеціалізованому медичному закладі.
2. Полоскання ротоглотки розчинами антисептиків.
Рекомендована схема АРТ (за підтвердження діагнозу ВІЛ-інфекції):
TDF+3TC (або FTC)+ (LPV|r або ATV|r),
де TDF – тенофовіру дезопроксил фумарат, 3TC – ламівудин, FTC – емтріцитабін, LPV|r –
лопінавір/ритонавір, ATV|r – атазанавір/ритонавір
Хворий Ш. 24 років, ін’єкційний наркоман, звернувся по допомогу у зв’язку з

наявністю тривалої, більше 1 місяця, гарячки. При об’єктивному обстеженні виявлено: сліди
ін’єкцій наркотиків, поліаденопатія, гепатолієнальний синдром, оперізувальний лишай,
волосиста лейкоплакія язика.
3.Тактика лікування.
Попередній діагноз: ВІЛ-інфекція, клін.стадія 2 (ангулярний хейліт, генералізована ЛАП,
втрата ваги 15%)
359
1. 1.Заг.ан.крові.
2. Заг.ан.сечі.
3. Мікроскопія калу на яйця гельмінтів і найпростіші.
4. Мікроскопія та посів мазка з ротоглотки на мікрофлору, найпростіші, грибкову
флору.
5. Біохім.дослідження крові (глюкоза, креатинін, сечовина, заг. білок, електроліти,
АлАТ, АсАТ, білірубін, ТП).
6. ІФА HBsAg, abHBcorIgG, abHCV, ab HSV 1, 2
7. РЗК з сифілітичним антигеном в динаміці.
8. Рентгенографія ОГП в прямій проекції.
9. ЕКГ.
10. Імунограма
11. ІХА/ІФА ВІЛ (після передтестової консультації і отримання згоди пацієнта).
12. Western Blot, ПЛР РНК ВІЛ (за умови позитивного результату ІФА ВІЛ).
1. Перенаправлення та постановка на облік у спеціалізованому медичному закладі.
2. Полоскання ротоглотки розчинами антисептиків.
Рекомендована схема АРТ (за підтвердження діагнозу ВІЛ-інфекції):
TDF+3TC (або FTC)+ (LPV|r або ATV|r),
де TDF – тенофовіру дезопроксилфумарат, 3TC – ламівудин, FTC – емтріцитабін, LPV|r –
лопінавір/ритонавір, ATV|r – атазанавір/ритонавір
360
Тема 1
Задача 1 (Тема 1)
Хворий 45 років доставлений 26 липня у лікарню на 3 день хвороби зі скаргами на

значно виражену задишку, різку загальну слабкість, підвищення температури до 40 0С,
біль у грудній клітці при кашлі. Повернувся з туристичної поїздки під час якої
проживав у великому готелі, де працювали кондиціонери, повертався додому
літаком. Захворювання почалось як нежить з дряпанням у зіві. При обстеженні: шкіра
бліда, акроціаноз. ЧДР – 32/хв. Тони серця значно приглушені, пульс – 60/хв., АТ-
100/60 мм. рт. ст. Виникло одноразове блювання та діарея 3 рази на добу.
Рентгенологічно – білатеральні інфільтрати значні фокальні та зливні тіні,
залучена нижня та середня доля справа, плевральний випіт, з часом спостерігалось
прогресування легеневих інфільтратів, не дивлячись на антибактеріальну
терапію. На 10 день перебування хворого у лікарні з’явились симптоми міокардиту.
При лабораторних дослідженнях - гіпонатріємія - 120 ммоль/л, у клінічному аналізі
крові лейкоцитоз, різкий нейтрофільний зсув, ШОЄ - 50 мм/год.
Легіонельозна інфекця (Хвороба легіонерів). Позагоспітальна двобічна нижньо- та

середньодольова атипова пневмонія, викликана Legionella pneumophyllia, IV клінічна
група, тяжкий перебіг, ускладнена гострим інфекційним ексудативним плевритом,
гостра дихальна недостатність ІІІ ступеня. Гострий інфекційно-токсичний міокардит
легкого ступеню. Гостра СН ІІ. Загальний стан хворого важкого ступеню тяжкості.
 Загальний аналіз крові;

 Біохімічний аналіз крові (сечовина, креатинін, глюкоза, АлАТ, АсАТ,
гамаглутамілтрансфераза, СРБ, рівень йонів Натрію, Калію, Хлору, КОС (pH, pCO 2,
pO2, HCO3-, SBE), КФК-МВ, ЛДГ1, ЛДГ2, Тропонін І, Тропонін Т);
 Аналіз на визначення групи крові та Rh-фактора;
 Аналіз крові на HBsAg;
 Аналіз крові на ВІЛ – за попередньої інформованої згоди пацієнта;
 Пульсоксиметрія;
 ЕКГ;
 Ехо-КГ;
 УЗ-дослідження легень;
 Аналіз мокротиння загальний та на МБТ;
 Плевральна пункція з діагностикою (цитологічним, біохімічним та мікробіологічним
дослідженням) вмісту пунктату;
 Контроль АТ, ЧСС, ЧД, температури тіла;
 Контроль діурезу;
 Мікроскопія мокротиння та мазку з носо-/ротоглотки, фарбування за Грамом;
 Бакпосів мокротиння та пунктату плевральної порожнини на селективному середовищі
на наявність збудника – Legionella;
361
 Імуноферментний аналіз на визначення в сечі розчинного антигену Legionella
pneumophila;
 Аналіз мокротиння методом РІФ на наявність Legionella в динаміці;
 ПЛР-діагностика на виявлення ДНК Legionella pneumophila з виділень з респіраторного
тракту;
 Консультація кардіолога з приводу міокардиту та реаніматолога;
- Госпіталізація пацієнта до відділення інтенсивної терапії;

- Суворий ліжковий режим;
- Рекомендована дієта – стіл №13 за Певзнером, рясне тепле пиття не менше 2100 мл на
добу;
- Катетеризація периферичної вени, кататеризація сечового міхура;
- Киснева терапія: інгаляція зволоженого кисню через канюлі починаючи з 5 л/хв з
регуляцією швидкості потоку до досягнення SpO2 ≥ 93% , під контролем сатурації;
- Інфузійна терапія:
 Розчин Рінгера 400 мл внутрішньовенно крапельно, 1 раз на добу;
 Розчин глюкози 5% 200 мл внутрішньовенно крапельно, 1 раз на добу;
 Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/в краплинно;
- Фуросемід 20 мг, внутрішньовенно, 1 раз на день;
- Ондансетрон 8 мг, внутрішньовенно, кожні 12 годин;
- Левофлоксацин 0,5 г, внутрішньовенно крапельно, 1 раз на день;
- Кларитроміцин 0,5 г, внутрішньовенно крапельно, 1 раз на день;
- Дексаметазон по 4 мг 2 рази на день, внутрішньовенно;
- Амлодипін 10 мг по 1 таблетці, 1 раз на добу;
- Індометацин 0,075 г, перорально, 3 рази на день, після їжі;
- Омепразол 40 мг 1 капсула 1 раз на добу перорально;
- Інфулган 100 мл в/в краплинно - при підвищенні температури вище 38.5 С, 1 раз на
добу;
- Аскорбінова кислота 5% 10 мл внутрішньовенно струмно 1 раз на день.
- Ацетилцистеїн 600 мг перорально 1 раз на добу.
- Фленокс 0,4 мл 1 раз на добу п/ш (під контролем коагулограми).
4. Диференційний діагноз
1) Пневмонія викликана Chlamydophila pneumoniae

- Перебіг захворювання супроводжується відносно задовільним станом пацієнта при
пневмонії, що викликана Chlamydophila pneumoniae. В даного пацієнта відмічається
суттєве погіршення загального стану.
- При пневмонії, що викликана Chlamydophila pneumoniae, спостерігається в’ялий
початок, помірне та нетривале підвищення температури тіла. Згідно умови задачі, у
пацієнта температура 40С.
- При пневмонії, що викликана Chlamydophila pneumoniae, часто збільшені печінка і
селезінка, шийні лімфатичні вузли. У даного пацієнта вони незмінені.
- На рентгенограмі спостерігаються численні, дрібнопористі, інфільтровані тіні на фоні
незначного набряку і посилення малюнка легеневої тканини. У даного пацієнта
362
спостерігаються білатеральні інфільтрати, значні фокальні та зливні тіні, залучена
нижня та середня доля справа, плевральний випіт.
2) Пневмонія, викликана респіраторно-синцитіальним вірусом:

- При пневмонії, викликаною РС-вірусом, рентгенологічно визначається посилення
легеневого малюнку з ділянками емфіземи. У даного пацієнта рентгенологічна картина
з білатеральними інфільтратами, значними фокальними та зливними тінями, залучена
нижня та середня доля справа, плевральний випіт. Отже, рентгенологічна картина
різниться від тієї, яка спостерігається при пневмонії, що викликана респіраторно-
синцитіальним вірусом.
- Для пневмонії, що викликана респіраторно-синцитіальним вірусом, характерна
відсутність гастроінтестинальних проявів. У даного пацієнта присутні одноразове
блювання та діарея 3 рази на добу.
- Для пневмонії, що викликана респіраторно-синцитіальним вірусом, характерна помірна
інтоксикація. У даного пацієнта присутні ознаки вираженої інтоксикації.
-
3) Орнітоз
- Відсутність в анамнезі контакту з домашніми чи дикими птахами, згідно умови задачі,
хворий проживав у готелі з кондиціонерами (що характерно для легіонельозу),
- Рентгенологічно при орнітозі визначається посилення легеневого малюнка, а у
пацієнта, згідно умови задачі, визначаються білатеральні інфільтрати, значні фокальні
та зливні тіні.
- Мали б бути відсутні гастроінтестинальні прояви. Згідно умови задачі, у хворого була
діарея та блювання, що не є типовим для орнітозу;
4) Мікоплазмова пневмонія:
- Особливість мікоплазмової пневмонії – при ній відсутні яскраві ознаки інтоксикації
організму, на відміну від інших пневмоній. У даного пацієнта такі ознаки виражені.
- Для даної пневмонії не характерним є розвиток нудоти, блювання, діареї. Згідно умови
задачі, у пацієнта вони є.
- При мікоплазмовій пневмонії вкрай нечасто спостерігаються прояви гострої дихальної
недостатності, задишка та ціаноз. У даного пацієнта вони яскраво виражені.
Задача 2 (Тема 1)
Хворий 42 років звернувся до лікаря на 5-й день хвороби зі скаргами на підвищення

температури до 380С, втрату апетиту, загальну слабкість, помірний головний біль,
нечастий сухий кашель, задишку. Відомо, що захворів гостро. Почалася хвороба з
різкого підвищення температури до 38,2 0С, вираженої загальної слабкості, через кілька
днів помітив втрату нюху та смаку, з'явився нечастий сухий кашель. Лікувався
самостійно, приймав жарознижуючі. Поява задишка змусила звернутися за медичною
допомогою.
У стаціонарі на 8-й день хвороби стан хворого погіршився, підвищилась температура

до 390С, наросли явища задишки - до 28/хв, SpO2 - 89%. ЧСС - 98 уд/хв, АТ - 125/75
мм рт.ст. У клінічному аналізі крові – виражена лейкоцитопенія, лімфоцитопенія,
зниження кількості тромбоцитів. На рентгенограмі двостороння плямистість,
виявлено інфільтрати розташовані білатерально, які стрімко збільшились за добу,
з’явилась їх консолідація, незважаючи на терапію захищеним пеніциліном та
макролідом. При огляді хворого, ураховуючи задишку та рухи грудної клітки,
363
складалось враження виконання ним тяжкої фізичної праці. Перкуторно над легенями
незначне укорочення звуку паравертебрально, стетоакустично - незначна кількість
вологих та сухих хрипів у нижніх ділянках з двох сторін.
Коронавірусна хвороба (Covid – 19), не підтверджена лабораторним методом, тяжкий

стан. Позагоспітальна двобічна полісегментарна пневмонія. Клінічна група Ⅳ. Гостра
дихальна недостатність Ⅲ ст. Підозра на ГРДС.
- З мікоплазмовою пневмонією:
 Згідно з умови задачі, захворювання у пацієнта мало гострий початок, а при пневмонії,
яку спричинює M.Pneumoniae, хвороба розвивається поступово;
 Наявна втрата нюху та смаку, що не є характерним для пневмонії, яку спричинює M.
Pneumoniae, але є характерний для коронавірусної інфекції COVID-19;
 Наявна задишка, а при пневмонії, яка спричинюється M.Pneumoniae задишка зазвичай
відсутня;
 Згідно умови задачі, на рентгенограмі добре помітна двостороння плямистість,
білатеральні інфільтрати, зазначається про перкуторне вкорочення звуку
паравертебрально, стетоакстичні зміни – свідчить про обширні зміни в легенях. При
пневмонії, яку спричинює M. Pneumoniae фізикальні зміни в легенях мізерні або взагалі
відсутні.
- З орнітозом:
 Відсутність в анамнезі контакту з домашніми чи дикими птахами;
 На рентгенограмі виявлено інфільтрати, що не характерно для орнітозу. У випадку
орнітозу спостерігалося б характерне розширення коренів легень, чого у даному
випадку нема;
 Наявна втрата нюху та смаку, що не є характерним для орнітозу, але характерно для
коронавірусної інфекції COVID-19.
- З пневмонією, що викликана Legionella pneumophila (хворобою легіонерів):

 Відсутність в анамнезі специфічного перебування в літаках, тривалому перебуванні у
замкненому просторі із системою кондиціонування;
 Наявна втрата нюху та смаку, що не є характерним для хвороби легіонерів, але
характерно для коронавірусної інфекції COVID-19;
 У даного пацієнта відсутні прояви гастроінтестинальних проявів (блювання, проносів
не було).
o Загальний аналіз крові
o Загальний аналіз сечі
o Біохімічний аналіз крові: СРБ, КОС: (pH, pCO2, pO2, HCO3-, SBE, електроліти K, Ca,
Na, Сl), АсАТ, АлАТ, прокальцитонін, креатинін, КФК, сечовина, ЛДГ, D-димер,
тропонін І, тропонін Т, феритин, рівень глюкози.
o Коагулограма: прототромбіновий час, частковий (парціальний) тромбопластиновим час
(PTT), АЧТЧ, фібриноген.
o Аналіз крові на RW
o Аналіз крові на HBsAg
364
o Аналіз крові на ВІЛ – за попередньої інформованої згоди пацієнта;
o Контроль КОС (рН, бікарбонати, рО2, рСО2)
o Пульсоксиметрія
o ЕКГ;
o УЗД ОГП;
o Контроль температури тіла, АТ, ЧД, ЧСС, сатурації та діурезу.
o Консультація реаніматолога.
o Специфічна діагностика:
- Експрес-тест імунохроматичним дослідженням мазку зносоглотки для виявлення
антигену.
- Взяття крові на антитіла класу IgM, IgG, IgA до SARS-CoV-2 методом ІФА.
- ПЛР мазків із носової порожнини та ротоглотки на виявлення РНК SARS-CoV-2.
- Електронна мікроскопія на виявлення вірусу SARS-CoV-2 в мазках рото- та
носоглотки, змивів з бронхів.
- Госпіталізація до відділення реанімації та інтенсивної терапії;

- Показаний ліжковий режим, прон-позиція по 12 годин на добу;
- Рекомендована дієта №10 за Певзнером, рясне тепле пиття до 2000 мл на добу (лужні
води, компот з сухофруктів, чай без цукру)
- Оксигенотерапія по типу СРАР під контролем сатурації (SpO2 >95);
- Катетеризація периферичних вен з метою забезпечення венозного доступу, постановка
сечового катетеру;
- Метилпреднізолон 1мг/кг (70мг) кожні 12 год внутрішньовенно;
- Тоцилізумаб, 400 мг на 100 мл фізіологічного розчину (0,9% NaCl), внутрішньовенно,
введення впродовж 1 години;
- Інфулган 100 мл, внутрішньовенно, 1 раз на добу - при підвищенні температури вище
38.5 С;
- Моксифлоксацин 400 мг, внутрішньовенно, крапельно 1 раз на добу (після в/ш проби);
- Цефепім 1 г в 10 мл води для ін’єкцій, внутрішньовенно струминно повільно, 2 рази на
добу (після в/ш проби);
- Амброксол по 0,03 г, перорально, 3 рази на день, після прийому їжі;
- Еноксапарин 4000 МО (40 мг), підшкірно, 1 раз на добу;
- Розчин Рінгера 400 мл внутрішньовенно крапельно 1 раз на добу;
- Фуросемід – 20 мг в/в 1 р/д;
- Езомепразол 40мг, перорально, 1 раз на день;
- Аскорбінова кислота 5% 10 мл внутрішшньовенно 1 раз на день;
- Вітамін D 2000 МО перорально 1 раз на добу;
- Цинк 12 мг по 1 капсулі, перорально, 1 раз на добу після їжі;
Тема 2
Задача 1 (тема 2)
Хворий 22 років поступив в інфекційне відділення на 4 день хвороби зі скаргами на

гарячку, головний біль, кашель, висип, нудоту, блювання. Захворювання почалось
гостро, з підвищення температури тіла до 38,9 С, головного болю, слабкості. На
другий день приєднався кашель, нежить, сльозотеча. Сьогодні стан погіршився –
зросла слабкість, помітив висип на обличчі, з’явились нудота, багаторазове
блювання, одноразове послаблення випорожнень. Звернувся до лікаря, був
госпіталізований.
365
Об’єктивно: Т тіла – 400С, млявий, адекватний, свідомість ясна, патологічної
неврологічної симптоматики немає. Обличчя гіперемійовано, набрякле. Виражений
склерит та кон’юнктивіт. На шкірі обличчя та шиї рясний плямісто-папульозний
висип з тенденцією до злиття. Слизова оболонка ротоглотки гіперемована, біля нижніх
кутніх зубів – дрібна біла енантема. Язик сухий. Пальпуються чутливі шийні
лімфовузли. Поодинокі елементи висипу на грудях та плечах. Тони серця незначно
приглушені, пульс – 100 уд/хв, АТ – 110/60 мм.рт.ст. Живіт м’який, болючий в
епігастрії та лівому підребер’ї, ослаблена пульсація черевного відділу аорти.
Кір, типова форма, період висипу. Ускладнений гострим реактивним панкреатитом,
набрякова форма. Гострий інфекційний міокардит. Синусова тахікардія. Серцева
недостатність 1 стадії, 2 ФК.
Загальний стан хворого - важкого ступеню тяжкості.

- Визначення рівня діастази сечі;
- Біохімічний аналіз крові (АЛТ, АСТ, креатинін, сечовина, КФК, ЛДГ, глюкоза, α-
амілаза, ліпаза, трипсин, α-1-антитрипсин, електроліти крові (K, Na, Cl), рН крові,
КФК-МВ, ЛДГ1, ЛДГ2, Тропонін І, Тропонін Т);
- Коагулограма;
- Аналіз крові на RW;
- Аналіз крові на HBsAg;
- Аналіз крові на ВІЛ; - за попередньої інформованої згоди пацієнта
- Панкреатична еластаза-1 калу;
- Копрограма;
- ЕКГ;
- Ехо-КГ;
- УЗД ОЧП;
- Контроль ЧД, АТ, ЧСС, температури, діурезу, сатурації;
- Консультація гастроентеролога, офтальмолога, кардіолога;
- ІФА на виявлення антитіл класу IgM до вірусу кору в плазмі крові;
- ПЛР плазми крові для виявлення РНК вірусу кору;
- Призначення ліжкового режиму (з приглушеним світлом у палаті).

- Рекомендована дієта №5, після попереднього утримання від їжі декілька днів з приводу
гострого панкреатиту, рясне тепле пиття до 2000мл на добу. Рекомендована до
вживання лужна негазована вода.
- Кататеризація переферичної вени та постановка сечового катетору.
- Реосорбілакт 200 мл в/в крапельно 2 рази на добу.
- Розчин Рінгера 400 мл в/в крапельно 1 раз на добу.
- Фуросемід 1% 4 мл, внутрішньовенно 1 раз на добу.
- Інфулган 100мл, внутрішньовенно (при підвищенні температури тіла >38,5 °C, не
частіше, ніж раз на 8 годин).
- Глюкоза 5% 400 мл, внутрішньовенно крапельно, 1 раз на добу;
- Лоратадин 10 мг перорально 1 раз на добу;
366
- Стоматидин, розчин 0,1%, 200 мл у флаконі, для полоскання ротової порожнини 4 рази
на добу;
- Корнерегель, закладати по 1 горошинці в кон’юнктивальний мішок, 5 разів на день
(останній – перед сном);
- Оксиметазолін, спрей назальний, по 1 вприскуванню у кожну ніздрю, двічі на день;
- Контрикал 50000 МО/кг, внутрішньовенно, 1 раз на добу, (попередньо зробивши в/ш
пробу на чутливість);
- Омепразол 40 мг внутрішньовенно струминно 1 раз на добу;
- Креон 10000 ОД перорально, під час їжі, 2 рази на добу;
- Вітамін А 100000 МО по 1 капсулі 1 раз на день перорально під час або після їжі;
- Аскорбінова кислота по 0,5 г 3 рази на добу перорально;
1. З набутою краснухою:
- Висип у пацієнта з’явився на 4 день захворювання нинішнього із характерним

порядком підсипань для кору, а при краснусі висип на обличчі вже зникає на другий
день, по тілу – на третій, вже не розповсюджується;
- При краснусі слабше виражений інтоксикаційний синдром, у пацієнта – яскраво;
- Висипка, що наявна у пацієнта, схильна до злиття, що не є характерним для краснухи;
- У пацієнта наявна гіперемія ротоглотки, дрібна біла енантема – плями Бельського-
Філатова-Коплика – що є патогномонічним для кору і не є відповідним до картини
захворювання при краснусі.
- Відсутні дані у пацієнта щодо попереднього контакту з хворим на краснуху.
2. З алергічним дерматитом:
- В анамнезі захворювання пацієнта не зазначається про схильність пацієнта до алергій,

контакт з потенційними алергенами, використання лікарських засобів.
- Висип виникає після контакту з алергеном, а у пацієнта – на четвертий день
захворювання, що не характерно для алергічного дерматиту.
- Відсутні зміни лімфатичних вузлів при алергічному дерматиті, а у пацієнта вони
наявні.
3. З інфекційним мононуклеозом:
- Для інфекційного мононуклеозу характерний довший початок, поступовий, довший

продромальний період, ніж такий, що описується в умові задачі;
- Висип на шкірі при інфекційному мононуклеозі дрібноплямистий чи
дрібнопапульозний, а в умові задачі – рясний плямісто-папульозний висип з
тенденцією до злиття;
- У пацієнта наявна гіперемія ротоглотки, дрібна біла енантема – плями Бельського-
Філатова-Коплика – що є патогномонічним для кору, але не відповідає картині
інфекційного мононуклеозу;
- В анамнезі захворювання пацієнта не зазначається про контакт з попередньо виявленим
хворим на інфекційний мононуклеоз.
Хворий 29 р. на 6 день хвороби поступив зі скаргами на підвищення Т тіла до 39,2 0С,
сухий кашель, з періодичним виділенням слизово-гнійного харкотиння, задишку.
367
Захворювання почалось з підвищення температури тіла до 38 0С, остуди, головного
болю з локаліза-цією в ділянці лоба, надбрівних дуг, ломоти в тілі. На 2 добу з’явився
сухий кашель з дертям за грудниною, сухість та дряпання в горлі, закладення
носу. На 3 добу температура тіла нормалізувалась, з’явились мізерні виділення з носу,
посилився кашель. Приймав жарознижуючі, відхаркуючі препарати та краплі в ніс. На 5
добу температура знову підвищилась до 39,80С, з’явився кашель з виділенням
харкотиння.
Об-но: гіперемія шкіри обличчя, Т тіла 38,20С, АТ 100/60 мм рт. ст., пульс 96/хв.,
тони серця приглушені, ритмічні, ЧД 26/хв. Над легенями укорочення перкуторного
звуку в нижньому відділі правої легені, аускультативно - дихання жорстке, в нижніх
відділах вислуховуються дрібнопухирчаті вологі хрипи та крепітація. Живіт
м’який, випорожнення без змін.
Позагоспітальна вторинна правобічна нижньодольова пневмонія викликана вірусом

грипу, ІII клінічна група. Гостра дихальна недостатність І ступеня. Гострий
інфекційний міокардит. Синусова тахікардія. Серцева недостатність 1 стадії, 2 ФК.
Загальний стан пацієнта тяжкий.
- Біохімічний аналіз крові (АЛТ, АСТ, креатинін, сечовина, глюкоза, електроліти (К, Na,
Cl), КФК-МВ, ЛДГ1, ЛДГ2, Тропонін І, Тропонін Т, КОС (pH, pCO2, pO2, HCO3-,
SBE));
- Коагулограма;
- Аналіз крові на ВІЛ-інфекцію за попередньої інформованої згоди пацієнта;
- Аналіз крові на HbsAg методом ІФА;
- Аналіз крові на RW методом РЗК;

- Рентгенографія органів грудної порожнини в прямій та боковій проекціях;
- ЕКГ;
- Ехо-КГ;
- Контроль ЧД, АТ, ЧСС, температури, діурезу, сатурації;
368
- Консультація кардіолога та пульмонолога;
- Бактеріологічне дослідження мокротиння на патологічну мікрофлору та чутливість до

антибактеріальних препаратів;
- ІФА виділень з носоглотки на вірус грипу;
- ПЛР мазка з ротоглотки та носоглотки для виявлення РНК SARS-CoV-2.
- Призначення ліжкового режиму;

- Рекомендована дієта №10 за Певзнером та рясне тепле пиття до 2000 мл на добу;
- Киснева терапія: інгаляція зволоженого кисню через кисневу маску починаючи з 5

л/хв з регуляцією швидкості потоку до досягнення SpO2 ≥ 93% , під контролем
сатурації;
- Кататеризація переферичної вени та постановка сечового катетору;

- Реосорбілакт 200 мл в/в крапельно 2 рази на добу.
- Розчин Рінгера 400 мл в/в крапельно 1 раз на добу.
- Фуросемід 1% 4 мл, внутрішньовенно 1 раз на добу.
- Озельтамівір, перорально, по 1 капсулі (75 мг) 2 рази на добу під час прийому їжі;
- Азитроміцин 500 мг, 1 раз на добу, внутрішньовенно;
- Амоксиклав 1000мг/200мг кожні 8 годин, внутрішньовенно;

- Інфулган 100 мл, внутрішньовенно (при підвищенні температури тіла >38,5 °C, не
- Аскорбінова кислота 5% 10 мл внутрішньовенно струмно 1 раз на день.
- Ацетилцистеїн 600 мг перорально 1 раз на добу.
- Омепразол 40 мг внутрішньовенно струминно 1 раз на добу;
1. З атиповою пневмонією, що викликана Mycoplasma pneumonia:

- У пацієнта встановлено ГДН 1 (частота дихання 26/хв), а для мікоплазменної
пневмонії не характерний розвиток дихальної недостатності;
- При фізикальному обстеженні виявлено значні зміни (аускультативно дихання
жорстке, в нижніх відділах вислуховуються дрібнопухирчаті вологі хрипи та
крепітація, перкуторно – укорочення звуку), а при мікоплазменній пневмонії часто
фізикальні зміни відсутні;
- Прослідковується гострий початок симптомів, що не спростерігається при
мікоплазменній пневмонії.
2. З коронавірусною інфекцією COVID-19:

- У пацієнта не спостерігалося зникнення смаку та запаху, що було б характерним для
клінічної картини коронавірсної інфекції;
- У пацієнта відсутня міалгія, яка характерна для коронавірусної хвороби;
369
- Спостерігається розвиток температури до 38,2*С, для коронавірусної інфекції більш
характерним є субфебрилітет.
3. З інфекцією, що викликана рино-сцинцитіальним вірусом:

- У пацієнта виражена інтоксикація, тоді як при риновірусі інтоксикація майже відсутня;
- Наявний кашель з мокротинням, що не є характерно для риновірусу там є тільки чхання
та нежить;
- Для пневмонії, що викликана респіраторно-синцитіальним вірусом, характерна помірна
інтоксикація. У даного пацієнта присутні ознаки вираженої інтоксикації.
Тема 3
Студент з Ефіопії захворів поступово через тиждень після повернення з дому, де
перебував на канікулах впродовж місяця, жив у сільській місцевості без
централізованого водопостачання. Хвороба розпочалася із загальної слабкості,
підвищення температури до 38.0, погіршення апетиту. Починаючи з 5 дня хвороби,
температура має постійний характер у межах 39,0 – 40,0 0С, з’явився сильний головний
біль, стан значно погіршився. Направлений до лікарні на 7 день хвороби.
Під час огляду: стан тяжкий, хворий загальмований, температура тіла 39,7 0С, язик
“фулігінозний”. Слабко позитивні симптоми Брудзинського, Керніга,
визначається помірна ригідність потиличних м’язів. Шкіра бліда, висипу немає.
Пульс 80/хв.; АТ 100/60 мм рт ст. Живіт помірно здутий. Печінка, селезінка збільшені.
Позитивний симптом Падалки.
Черевний тиф, атипова форма: менінготиф, період розпалу, тяжкий перебіг.

Ускладнений: цитотоксичним набряком головного мозку. Гострим інфекційним
міокардитом. Серцева недостатність 1 ст. ФК 2.
 З паратифом А:
- При паратифі А визначається диспептичний синдром, чого нема у пацієнта.
- Температурна крива при паратифі А ремітуючого типу, а у пацієнта температура має
постійний характер.
- Для паратифу А звичним є герпетичний висип на губах пацієнта на фоні гіперемії
обличчя, така ознака відсутня у даного пацієнта.
- Паратиф А має гострий початок, що збігається з описаною картиною захворювання
пацієнта у задачі, але при паратифі А він грипоподібний, з катаральними проявами,
отже, відмінний від описаного.
- При паратифі А на 5-7 день захворювання з’являється розеольно-папульозний висип,
локалізований на животі, грудях, кінцівках. Пацієнт доставлений до лікарні на сьомий
день захворювання, висип відсутній.
 З менінгококовим менінгітом:
- У хворого згідно із задачею позитивний симптом Падалки, який при менінгококовому
менінгіті буде негативний.
- У хворого згідно із задачею визначають збільшення печінки та селезінки, що не є
характерним для менінгокового менінгіту.
370
- У хворого згідно із задачею слабко виражені менінгеальні ознаки, а при
менінгококовому менінгіту вони будуть різко виражені в поєднанні із свотлобоязню,
частим блюванням
- У хворого згідно із задачею «фулігінозний» який, який не є характерним для
менінгококового менінгіту.
 З церебральною формою тропічної малярії:

- При тропічній малярії початок зазвичай гострий (різке підвищення температури тіла
до 39—41 °С із сильним ознобом), а у нашого хворого початок хвороби поступовий (з
загальної слабкості та підвищення температури до 38.0°С).
- Позитивний симптом Падалки, «фулігінозний язик», - це усе патогномонічні
симптоми для черевного тифу, які не виникають при тропічній малярії.
- У хворого температура тіла носить постійний характер, а при тропічній малярії
характерні гарячкові пароксизми.
- Загальний аналіз кров.

- Загальний аналіз сечі.
- Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, АлАт, АсАт, ЛФ, КФК-МВ, рівень сечовини,
креатиніну, ЛДГ1, ЛДГ2, К+, Na+, Cl-, КОС, Тропонін І, Тропонін Т).
-Аналіз крові на RW.
-Аналіз крові на HBsAg.
-Аналіз крові на ВІЛ; - за попередньої інформованої згоди пацієнта.
- Коагулограма.
- Копроцитограма.
- Пульоксиметрія.
- ЕКГ, Ехо-КГ.
- Рентгенографія ОГК.
- УЗД ОЧП.
-. Контроль: АТ, ЧСС, температури тіла, ЧД та діурезу.
- Консультація невролога, кардіолога, офтальмолога (для огляду очного дна) та
реаніматолога
- Люмбальна пункція спинномозкової рідини (дослідження ліквору загальноклінічне,
біохімічне, мікроскопічне) лише після консультації офтальмолога.
- Бактеріологічний посів крові та ліквору для виділення Salmonella typhi та визначення
чутливості до антибіоликів.
- Реакція аглютинації крові на антитіла до антигенів Salmonella typhiв динаміці.
- ІФА крові хворого на виявлення антитіл Іg M до антигенів Salmonella typhi.
- Суворий ліжковий режим з підняттям головного кінця на 30 градусів;
- Дієта №1, рясне пиття до 2000 мл на добу;
- Катетеризація периферичної вени;
- Постановка сечового катетера;
- Ципрофлоксацин розчин для інфузій 2 мг/мл 200 мл, внутрішньовенно крапельно, 2
рази на добу;
- Цефтріаксон 1 г в/в крапельно, попередньо розчинивши в 200 мл 0,9 % NaCl, 2 рази на
добу (після проведення проби на чутливість);
- Дексаметазон 8 мг на 100 мл фізіологічного розчину 0,9% NaCl внутрішньовенно,
кожні 6 годин, перша доза – за 20 хвилин до початку антибактеріальної терапії;
371
частіше, ніж раз на 8 годин);
- Гіпертонічний розчин NaCl 5% 200 мл внутрішньовенно крапельно, 1 раз на добу;
- Реосорбілакт 200 мл внутрішньовенно крапельно 1 раз на добу;
- Розчин фуросеміду 1% 2 мл внутрішньовенно, 1 раз на добу;
- Омепразол 40 мг на 20 мл фізіологічного розчину внутрішньовенно 1 раз на добу;
- Манітол 15% 200 мл в/в крапельно 1 р/добу;
- Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струмнно 1 раз на добу;
- Супрастин 2 мл внутрішньом’язево 1 раз на добу.
Хвора 52 років занедужала гостро, коли після ознобу температура тіла підвищилася до
39,8°С, з'явився головний біль, одноразово була блювота. У наступні дні зберігалася,
незважаючи на прийом аспірину, висока постійного типу гарячка, наростала
сонливість. На 6-ту доба впала в безсвідомий стан. 10 днів тому приїхала з Африки,
де була протягом 1 місяця.
Об-но:Т-40,1°С. Без свідомості. Зіниці звужені, погано реагують на світло. Колінні

рефлекси підвищені, позитивні симптоми Бабинского та Оппенгейма. Шкіра бліда з
лимонним відтінком, ціаноз губ. Склери іктеричні. Пульс 112 за 1 хвилину, слабкого
наповнення. АТ- 90/60 мм рт. ст. Тони серця глухі. Пальпується значно збільшена
селезінка. Печінка помірно збільшена. У загальному аналізі крові низький рівень
гемоглобіну.
Тропічна малярія, первинна атака, стадія типових гарячкових пароксизмів, церебральна

форма (малярійна кома), стадія ІІ, тяжкий перебіг. Набряк головного мозку.
Гемолітична жовтяниця. Вторинна гемолітична анемія. Малярійний гепатит. Гострий
інфекційний міокардит. Синусова тахікардія. Серцева недостатність 2 ст. ФК 2.

- Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, АлАт, АсАт, ГГТП, ЛФ, КФК-МВ, рівень
сечовини, креатиніну, ЛДГ1, ЛДГ2, ЛДГ4, ЛДГ5, К+, Na+, Cl-, КОС, Тропонін І,
Тропонін Т, бірубін загальний та його фракції, тимолова проба, феритин, сироваткове
залізо крові).
-Аналіз крові на ВІЛ - за попередньої інформованої згоди пацієнта.
- Визначення групи крові та резус-фактор Cito!
- Пульсоксиметрія.
- УЗД ОЧП.
- Контроль: АТ, ЧСС, температури тіла, ЧД та діурезу.
- Консультація невролога, офтальмолога, реаніматолога та кардіолога.
372
- Люмбальна пункція спинномозкової рідини (дослідження ліквору загальноклінічне,
біохімічне, мікроскопічне) лише після консультації офтальмолога.
- Паразитоскопія товстої краплі і тонкого мазка крові для виявлення p.falciparum.
- Суворий ліжковий режим з підняттям головного кінця на 30 градусів;
- Постановка назогастрального зонда;
- Дієта №0, рясне пиття до 2500 мл на добу;
- Оксигенотерапія зволоженим киснем через кисневу маску з потоком 10 л/хв (під
контролем сатурації >94%);
- Постановка сечового катетера;
- Розчин Хініну дигідрохлориду 50% 1 мл на 500 мл 5% глюкози внутрішньовенно
крапельно, кожні 8 год;
- Доксициклін 100мг внутрішньовенно струйно 2 р/день;
- Омепразол 40 мг на 20 мл фізіологічного розчину внутрішньовенно 1 раз на добу;
- Манітол 15% 200 мл внутрішньовенно крапельно 1 р/добу;
- Аскорбінова кислота 5% 10мл внутрішньовенно струмнно 1 раз на добу;
- Якщо рівень гемоглобіну нижче 70 г/л, то проводити підготовку до переливання
еритроцитарної маси відповідної групи та резус-фактору крові пацієнта 200 мл в/в
крапельно під контролем температури, АТ, ЧСС.
 З жовтою гарячкою:
- Для жовтої гарячки характерна геморагічна висипка та кровотечі, а в хворої ці
симптоми відсутні.
- При жовтій гарячці однаково збільшуються як селезінка, так і печінка. При тропічній
малярії ступінь збільшення селезінки значно більший, ніж печінки, що і спостерігається
у хворої.
- При жовтій гарячці жовтяниця має помаранчевий відтінок, а при тропічній малярії
жовтий/лимонний.
- У хворої немає симптому Фаже,який характерний для жовтої гарячки.
 З сепсисом:
- У хворої гарячка постійного зарактеру, а для сепсису характерна нестабільна гарячка з
періодами підвищення і зниження температури.
- У хворої згідно умови відсутні гнійні вогнища інфекції, які характерні для сепсису.
- У хворої наявна гемолітична анемія,яка не є характерною для сепсису.
 З черевним тифом:
- У хворої початок захворювання гострий, а при черевному тифі початок поступовий.
- У хворої відсутні симптоми, які притаманні черевному тифу (позитивний симптом
Падалки, «фулігінозний язик»).
373
- У хворої шкіра бліда з лимонним відтінком, а при черевному тифі – бліда.
Тема 4
Хворий 34 роки, поступив у інфекційне відділення на 5-й день хвороби зі скаргами на

виражену загальну слабкість, помірний головний біль і біль у горлі при ковтанні,
утруднене носове дихання, підвищення температури тіла – 38,0 – 38,60С, неприємні
відчуття в області серця, ломота в м′язах і суглобах.
Об´єктивно: шкірні покриви – бліді, ціаноз губ та носогубного трикутника. Слизова

ротоглотки – незначно гіперемована, ціанотична, виражений її набряк. На
мигдаликах є фібринозні нашарування, що поширються на задню стінку глотки та
язичок. При риноскопії – на фоні незначного набряку та ціанозу слизової
виявлено сірі плівки. Пальпуються підщелепні лімфовузли (0,5-1см) та визначається
набряк підщелепної і шийної клітковини. Тахікардія (ЧСС-104 уд/хв), тони серця
глухі. АT 90 \ 60мм.рт.ст. Живіт м´який, безболісний.
Маніфестна комбінована дифтерія: поширена плівчаста дифтерія ротоглотки

(мигдалики, задня стінка глотки, язичок); локалізована плівчаста дифтерія переднього
відділу носа, тяжкий перебіг. Гострий інфекційно-токсичний дифтерійний міокардит.
Синусова тахікардія. Серцева недостатність 1 ст. ФК 1.
 З кандидозом ротоглотки та носу:

- При кандидозі на поверхні мигдаликів, язичка, задній стінці ротоглотки наявні
крихтоподібні нашарування білого кольору у вигляді острівців у діаметрі 2-3мм., то як
у пацієнта наявні фібринозні нашарування.
- При кандидозі температура нормальна або субфебрильна, у пацієнта температура
піднімалася до 38.6С
- У пацієнта пальпуються підщелепні лімфовузли(0,5-1см) та визначається набряк
підщелепної та шийної клітковини, що не характерно для кандидозу.
-
 З ангіною Сімановського-Венсана:
- Не характерна виражена інтоксикація: загальний стан незначно порушено,
субфебрильна температура, зовнішній виглядне має виражених змін
- Процес односторонній
- Не характерний набряк та гіперемія ротоглотки.
- Нашарування при ангіні Сімановського-Венсана не поширюютья за межі мигдалин,
рихлі, сіруваті, розташовуються на кратероподібному заглбленні (на виразці).
 З з тонзилярно-бубонною формою туляримії:

- Для туляремії харакерний некротичний нальот жовтувато-сірого кольору, а не
фібринозний;
- Процес односторонній, не поширюється за межі мигдаликів;
- Характерно збільшення привушних, шийних лімфатичних вузлів з формуванням
бубонів, які також можуть нагноюватись.
374

креатиніну, ЛДГ1, ЛДГ2, К+, Na+, Cl-, КОС, Тропонін І, Тропонін Т, BNP, NT-proBNP).
- Аналіз калу на яйця гельмінтів.
- Рентгенографія ОГК в прямій та боковій проекціях.
- УЗД ОЧП.
- Консультація оторалинголога та кардіолога.
- Бактеріоскопія мазків з ротоглотки та носоглотки для виявлення бактерій
морфологічно подібних до коринебактерій дифтерії.
- Бактеріологічне дослідження мазків з носоглотки та ротоглотки для виділення
культури коринебактерій дифтерії.
- РПГА крові з дифтерійним діагностикумом.
- Ліжковий режим;
- Дієта №10, дробне пиття до 700 мл на добу теплої води;
- Провести проби на чутливість: 0,1 мл розведеної 1:100 ПДС в/ш, далі через 20 хв
провести оцінку проби, при негативній пробі – 0,1 мл цільної ПДС п/ш, оцінка проби
через 20 хв;
- Протидифтерійна сироватка - 100 тис. ОД на 200 мл 0,9% NaCl – в/в 1 р/д 10 крапель
за хв (після негативного результату проб);
- Бензилпеніцилін 1 млн ОД в/м 6 разів на добу (після проведення проби на
чутливість);
- Преднізолон 30 мг в/в повільно 2 рази на добу;
- Лазікс 20 мг в/в болюсно 1 раз на день;
- Спрей «Ангілекс» місцево для зрошення ротової порожнини 3 рази на добу.
Пацієнт М. 30р. звернувся до офтальмолога зі скаргами на субфебрильну температуру,

загальну слабкість, біль в горлі, відчуття «піску» в очах, головний біль, періодично
нудоту. Хвороба розпочалася підгостро з явищ ринофарингіту, помірного
375
токсикозу, було двократне послаблення випорожнень, з 3 дня - відчуття «піску» в
очах.
Об-но: Т тіла 37,80С, блідий, пальпуються збільшені шийні, пахвинні лімфатичні вузли
до 1 см в діаметрі, м’які, не спаяні між собою і оточуючими тканинами, у ротоглотці
гіперемія, мигдалики гіпертрофовані і гіперемовані. Кон’юнктиви ін’єктовані,
набряк повік. Слабкопозитивні менінгеальні знаки. Дихання жорстке, тони серця
приглушені, АТ 130/80 мм.рт.ст. ЧСС – 96/хв. Живіт м’який, чутливий під час
пальпації в правому підребер’ї. Печінка пальпується біля реберної дуги. Фізіологічні
випорожнення в нормі.
Аденовірусна інфекція, фарингокон’юнктивальна гарячка, тяжкий ступінь тяжкості.

Набряк-набухання головного мозку. Вторинний менінгіт. Гострий вірусний дифузний
міокардит. Синусова тахікардія. Серцева недостатність 1 ст. ФК 1.
 З ентеровірусним менінгітом:
- У пацієнта наявний кон`юктивіт, що не характерно для ентеровірусного менінгіту
- У хворого згодно з умовами задачі температура тіла 37.8, тоді як для ентеровірусного
менінгіту характерна фебрильна температура тіла.
- У пацієнта початок хвороби підгострий, тоді як при ентеровірусному менінгіті початок
гострий.
 З менінгококовим менінгітом:
- У пацієнта хвороба розпочалася підгостро, субфебрильною температурою, тоді як при
менінгококовому менінгіті початок захворювання гострий, з ознобом, підвищенням
температури до 39-40С
- У хворого відсутнє наростання головного болю, спостерігається періодична нудота,
при менінгококовому менінгіті головний біль швидко наростає, стає розлитим,
розпираючого характеру, виникає блювання, що не приносить пологшення.
- При менінгококовому менінгіті з`являються та швидко наростають об`єктивні
симптоми подразнення мозкових оболонок, у пацієнта менінгеальні ознаки слабко
виражені.
 З пневмококовим менінгітом:
- У хворого температура субфебрильна, а для пневмококового менінгіту характерна
фебрильна температура.
- Для пневмококового менінгіту характерні судоми, ураження черепних нервів, парези.
Усе це відсутнє у даного пацієнта.
- У хворого наявний кон’юнктивіт, не характерний для пневмококового менінгіту

376
креатиніну, ЛДГ1, ЛДГ2, К+, Na+, Cl-, Са2+, КОС, Тропонін І, Тропонін Т, BNP, NT-
proBNP).
- Рентгенографія ОГП.
- УЗД ОЧП.
- Консультація офтальмолога, невролога та кардіолога.
- Люмбальна пункція спинного мозку з подальшим цитологічним та біохімічним
дослідженням ліквору, ПЛР ліквору для виявлення ДНК аденовірусу (проведення
пункції тільки після консультації невропатолога та офтальмолога).
- РНІФ мазка з носоглотки для виявлення антигенів аденовірусу.
- Дієта №10 (невеликими порціями та їжа має бути рідкої консистенції);
- Пиття до 1500 мл на добу теплої води;
- Розчин Рінгера 400 мл внутрішньовенно крапельно 1 раз на добу
- Манітол 200 мл, 1раз на добу, внутрішньовенно крапельно;
- Парацетамол 500 мг перорально (при підвищенні температури тіла >38,5 °C, не
- Оксиметазолін по 1 вприскуванню в кожний носовий хід 2 рази на добу;
- 0,05% р-н натрію дезоксирибонуклеату - 1-2 краплі в носові ходи 4 рази/добу;
- 0,2% р-н натрію дезоксирибонуклеату - 1-2 краплі в кон’юнктивальні складки кожні 2
години;
- Лоратадин 10 мг перорально 1 раз на день;
- Бісопролол 2,5мг перорально 1 раз на добу;
- Аспаркам – 400 мг перорально 3 рази на добу;
- Ретинол - по 50 000 МО перорально через 10-15 хвилин після їжі 1 раз на добу.
Тема 5
Хворий 40 років хворіє протягом 2 останніх років, протягом яких турбує загальна
слабкість, постійні болі в животі, частий рідкий стілець з домішками крові та
слизу. Своє захворювання пов’язує з перебуванням в Індії.
Стан різко погіршився напередодні госпіталізації: виражена загальна слабкість,

запаморочення, хворий знепритомнів. Під час огляду: виражена блідість шкіри,
холодний піт на обличчі; температура 37,2. АТ 80/50. Пульс 120/хв., слабкий. Живіт
дещо здутий, болючий за ходом товстого кишечнику. Випорожнення рідкуваті,
мають вигляд дьогтю.
377
Хронічний рецидивний кишковий амебіаз, стадія загострення, тяжкий ступінь.
Шлунково-кишкова кровотеча. Геморагічний шок ІІІ ст. Гостра постгеморагічна
анемія. Синусова тахікардія. Гостра серцева недостатність 2 ст. ФК 3.
 З неспецифічним виразковим колітом (НВК):

- У хворого частий рідкий стілець з домішками крові та слизу, а для НВК характерне
чергування діареї та закрепів та випорожнення нагадують «м’ясні помиї».
- Довгий час (2 роки) хворого турбує постійний біль в животі, що не пов’язаний з актом
дефекації, а для НВК характерний переймоподібний біль, який наростає перед актом
дефекації і стухає після неї.
- У хворого відсутні позакишкові прояви (артрит периферичних суглобів, іридоцикліт,
увеїт), які характерні для НВК.
- У хворого відсутні тенезми, які зазвичай характерні для НВК.
- У хворого є дані про епідеміологічний анамнез, що не є характерним для НВК.
 З колоректальним раком, що ускладнений кишковою кровотечою:

- У хворого виникнення захворювання пов'язано з перебуванням в Індії, тоді як для
колоректального раку це не характерно;
- У хворого часті та рідкі випорожнення, а для колоректального раку характерне
чергування діареї з закрепами;
- Згідно з умовами задачі, немає даних про швидку втрату маси тіла у хворого, тоді як
для колоректального раку характерний розвиток кахексії.
 З загостренням балантидіазу:
- У хворого випорожнення рідкі дьогтеподібні, а при балантидіазі вони у великому об'ємі
з домішками крові, слизу, гною та неперетравленими рештками їжі.
- У хворого не розвивається кахексія, розвиток якої характерний при хронічній формі
балантидіазу.
- Дані епідеміологічного анамнезу хворого не притаманний для балантидіазу (подорож
до Індії, а не контакт зі свинями).
- У хворого відсутній яскравий неприємний запах випорожнень, що характерний для
балантидіазу.
- При балантидіазі виражений інтоксикаційний синдром, що корелює з тяжкістю стану.
- Загальний аналіз крові cito!

- Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, АлАт, АсАт, КФК, рівень сечовини, креатиніну,
ЛДГ1, ЛДГ2, К+, Na+, Cl-, КОС).
-Коагулограма cito!
-Визначення групи крові, резус-фактора.
-Аналіз на фекальний кальпротектин.
378
- УЗД ОЧП.
- Консультація хірурга та реаніматолога.
- РНГА крові для виявлення антитіл до Entamoeba histolytica.
-ІФА калу для виявлення антигенів Entamoeba histolytica.
-Паразитоскопія нативних мазків випорожнень хворого на наявність тканинної форми
гістолітичної амеби.
- Дієта: голодування;
- Постановка сечового катетора;
- Реосорбілакт 200 мл внутрішньовенно крапельно 2 рази на добу;
- Розчин Рінгера 400 мл внутрішньовенно крапельно 2 рази на добу;
- Розчин глюкози 5% 200 мл внутрішньовенно, 1 раз на добу;
- Амінокапронова кислота 5% 200мл в/в струмнно 1 раз на добу;
- Стерофундин 500 мл внутрішньовенно крапельно 1 раз на добу.
- Переливання еритроцитарної маси внутрішньовенно крапельно 500 мл (лише після
проби на сумісність, проведенною лікарем).
- Переливання свіжозамороженої плазми 200 мл внутрішньовенно крапельно (лише
після проби на сумісність, проведенною лікарем).
- Альбумін 200 мл 10% внутрішньовенно крапельно 1раз на добу;
- Етамзилат 12,5% 2 мл внутрішньовенно струмно (повільно) 3рази на добу;
- Метронідазол 500 мг перорально 3рази на добу;
- Паромоміцин 500 мг перорально 3 рази на добу.
Хвора І. 25 років поступила в лікарню через 6 годин від початку захворювання, яке
розпочалося гостро з частих рідких випорожнень і блювання без нудоти та болю в
животі. Незабаром з'явилися значна слабкість, спрага, сухість в роті.
Об-но: Т – 36,0Со. Хвора адинамічна, свідомість збережена. Шкіра ціанотична,

кінцівки холодні. Голос осиплий. Пульс слабкого наповнення, 110 за 1хв. Тони
серця глухі, АТ 90/60 мм.рт.ст. Язик сухий, обкладений білим нашаруванням. Живіт
м'який, безболісний. Печінка і селезінка не збільшені. Повторні судоми м'язів
кінцівок. Випороження часті, рясні, водянисті з домішкою білих “пластівців”.
Діурез 400 мл за добу.
Загальний аналіз крові: гемоглобін 146 г/л, лейкоцити 12х109/л, ШЗЕ – 5 мм /год.
Холера, блискавична форма, стан хворої важкий. Дегідратаційний шок 2 ступеня.

Гостра ниркова недостатність, стадія олігоурії. Гострий токсичний дифузний
міокардит. Синусова тахікардія. Серцева недостатність 1 ст. ФК 2.
379
 З ешерихіозом:
- Для ешерихіозу характерна нудота, що передує блюванню, а у хворої відмічалося
блювання без відчуття нудоти;
- Для ешерихіозу характерний переймоподібний біль у животі, тоді як у хворої відсутній
такий біль у животі;
- Для ешерихіозу характерний харчовий механізм зараження, часто пов’язаний з
молочними продуктами, а в умові задачі немає данних про споживання хворою
молочних продуктів;
- У хворої нормальна температура тіла, тоді як для ешерихіозу характерне підвищення
температури тіла до субфібрильних чисел.
 З панкреатичною діареєю
- Для панкреатичної діареї характерний виражений больовий синдром, а у даної хворої
відсутній біль у животі;
- У хворої відмічалося блювання без нудоти, тоді як для панкреатичної діареї характерна
нудота;
- Для панкреатичної діареї не характерні випорожнення з домішкою білих «пластівців».
 З ротавірусним гастроентеритом:
- У хворої відсутні симптоми інтоксикації, а при ротавірусному гастроентериті зазвичай
виражений інтоксикаційний синдром.
- У хворої температура тіла знаходиться в межах норми, а при ротавірусному
гастроентериті –зазвичай субфебрильна температура.
- У хворої живіт безболісний, а при ротавірусному гастроентериті наявний біль у животі.
- Для ротавірусного гастроентериту характерним є те, що в загальному аналізі крові
лейкопенія та лімфоцитоз, а у нашої хворої наявний лейкоцитоз.
- Для ротавірусного гастроентериту є характерним груповий характер захворювання, а за
умовою задачі, окрім цієї хворої більше не надходило повідомлень про схожі випадки
симптомів/захворювання.
- Загальний аналіз крові cito!

- Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, АлАт, АсАт, КФК, КФК-МВ, рівень сечовини,
креатиніну, ЛДГ1, ЛДГ2, К+, Na+, Cl-, КОС, тропоніни Т і І, в'язкість крові, відносна
густина плазми крові) cito!
-Копроцитограма
- Пульсоксиметрія.
- Контроль: АТ, ЧСС, температури тіла, ЧД та втрат рідини (діурезу, випорожнень,
блювотних мас).
- Консультація кардіолога та реаніматолога.
380
- Бактеріологічне дослідження випорожнень та блювотних мас для виявлення
холерного вібріону.
-Дослідження випорожнень люмінісцентно-серологічним методом для виявлення
холерного вібріону.
- Реакція мікроаглютинації з специфічною протихолерною сироваткою для виявлення
холерного вібріону в калі.
- Дієта: голодування;
- Розчин Дисоль 2000 мл підігрітий до 38°С в/в крапельно вводити зі швидкістю 120
крапель/хв – перші 30 хв;
Тоді вимірюємо АТ та діурез, після чого вводимо ще 7000 мл за розписаною схемою

нижче:
1) Розчин Дисоль 2000 мл підігрітий до 38°С в/в крапельно вводити зі швидкістю 90

крапель/хв;
Загалом за 1 добу має бути влито у хвору 9000 мл розчину Дисолі.

Тема 6
У кардіохірурга, 32 років з’явились швидко зростаючі слабкість, нудота, погіршання
апетиту, артралгії, збільшення селезінки, печінки, а через 9 діб – блювота, відраза до
їжі, безсоння, запаморочення, зменшення розмірів печінки, болючість та
тістоподібність її краю, яскрава жовтяниця, петехії на шкірі, незначні тахікардія,
субфебрилітет, гіперамінотрансфераземія.
При огляді на 11-й день хвороби: збуджений, ейфоричний. Яскрава жовтяниця,

болюча, тістоподібна печінка, помірна тахікардія. При УЗО – жовчі у жовчному
міхурі немає, печінка майже не збільшена, помірно зменшеної акустичної щільності,
холедох не більше 3 мм, дещо збільшена, не ущільнена селезінка. ЧСС - 108 уд/хв, АТ
- 110/70 мм рт ст. У крові – незначний нейтрофільний лейкоцитоз, ШОЕ 15
мм/год, незначно переважає прямий білірубін, АлАТ – 5650 ОД/Л, ЛФ – 280 ОД/Л,
АсАТ – 3240 ОД/Л, γГТП – 240 ОД/Л, креатинін – 90 мкмоль/л, сечовина 1,6
ммоль/л, альбумін 16 г/л, протромбіновий індекс – 42 %.

Гострий вірусний гепатит В, фульмінантний перебіг, жовтянична форма, жовтяничний
період, стан пацієнта тяжкий.
Ускладнення: Гостра печінкова недостатність. Гостра печінкова енцефалопатія 2 ст.
Геморагічний синдром. Синусова тахікардія.

 З алкогольним гепатитом:
381
- Для гострого алкогольного гепатиту є характерними у анамнезі довготривале
зловживання алкоголю, а у хворого з задачі відсутні дані про це;
- Для алкогольного гепатиту не характерні артралгії, які є у хворого;
- Петехіальні висипи на шкірі не є типовими для алкогольного гепатиту;
- Для алкогольного гепатиту характерне значне збільшення та ущільнення печінки, а у
хворого, за умовою задачі, спостерігається незначне збільшення печінки та
тістоподібна її консистенція.
 З субфульмінантним перебігом неалкогольної жирової хвороби печінки:

- Для неалкогольної жирової хвороби печінки притаманний метаболічний синдром, який
не описаний у даного хворого;
- При неалкогольній жировій хворобі печінки показники білірубіну залишається в межах
норми;
- При неалкогольній жировій хворобі печінки на УЗД буде наявний фіброз, а у хворого
печінка не ущільнена.
- При неалкогольній жировій хворобі печінки відношення АсАТ/АлАТ> 1,5, тоді як у
хворого це співвідношення дорівнює 0,57.
 З гострим токсичним медикаментозним гепатитом:

- У хворого відсутні дані про контакт із гепатотропними засобами, що є характерним для
цього виду гепатиту;
- При гострому токсичному медикаментозному гепатиті переважає непрямий білірубін;
- При гострому токсичному медикаметнозному гепатиті відсутній переджовтяничний
період, а він вказаний у задачі;
- Для гострого токсичного медикаментозного гепатиту характерне підвищення
показників креатинін та сечовина, а у цього хворого вони в межах норми;
- У хворого активність АлАт більша за АсАт, а для гострого токсичного
медикаментозного гепатиту характерним є підвищення АсАт, ніж АлАт;
- Для гострого токсичного медикаментозного гепатиту характерним є поліморфні висипи
на шкірі, а не петехії.

- Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, АлАт, АсАт, загальний білірубін та його фракції,
ГГТП, ЛФ, тимолова проба, рівень сечовини, креатиніну, К+, Na+, Cl-, КОС, Д-димер).
- ЕКГ.
- УЗД ОЧП.
- ПЛР крові на виявлення ДНК HВV.
- ІФА крові на виявлення HBsAg, HBeAg, анти HВcоr IgM.
- ІФА крові на виявлення total антиHDV та антиHDV IgM.
382
- Дієта: безбілкова;
- L-орнітин-L-аспартат 10 г на 500 мл 0,9% NaCl внутрішньовенно крапельно 1 раз на
добу;
- Фуросемід 1% 2 мл в/в струминно 2 рази на добу;
- Контрикал 100000 МО на 200 мл 0,9% NaCl внутрішньовенно крапельно 1 раз на
добу;
- Преднізолон 60 мг внутрішньовенно вводити протягом 3 хвилин 4 рази на добу;
- Етамзилат 12,5% 2 мл внутрішньовенно вводити повільно 3 рази на добу;
- Вікасол 1% 1мл внутрішньом’язево 1 раз на добу;
- Рифаксимін 200 мг перорально по 2 таблетки 3 рази на добу;
- Атоксіл 4 г перорально 3 рази на добу, попередньо розчинивши у 100 мл кип'яченої
води;
- Лактулоза 15 мл перорально 2 рази на добу
- Підготовка пацієнта до плазмаферезу (проводити під контролем лікаря).
Хвора З. госпіталізована в інфекційне відділення на 7-й день хвороби із скаргами на
підвищення температури тіла до 37,5 - 37,80С, біль в суглобах, знижений апетит,
жовтяницю. Захворювання почалося з блювоти і проносу протягом 2-х діб,
жовтяницю помітила на 6-ий день хвороби.
Об-но: нерясний дрібно-плямистий висип на кінцівках і тулубі, збільшені шийні,

пахвові лімфовузли, катаральні зміни слизової оболонки ротоглотки, збільшення
печінки. ЧCC - 90 уд/хв, АТ - 120/80 мм рт ст. Білірубін загальний – 56,7 мкмоль/л,
білірубін прямий -26,0 мкмоль/л, АЛТ – 340 од., Л- 9,6·109/л, п- 14%, ШОЕ – 25
мм/год.
Гострий циклічний псевдотуберкульоз, генералізована форма (далекосхідна
скарлатиноподібна гарячка), період розпалу, стан хворої - тяжкий
Ускладнення: Реактивний псевдотуберкульозний гепатит. Синусова тахікардія.
 З жовтяничною формою лептоспірозу:
- Для лептоспірозу характерний біль у поперековій ділянці, позитивний симптом
Пастернацького, тоді як у хворої немає даних про ураження нирок;
- Для лептоспірозу характерний гострий початок захворювання з ознобу та підвищення
температури тіла до 39-40 °С, а у нашої хворої субфебрильна температура тіла і
поступовий розвиток захворювання;
- У хворої є біль в суглобах, тоді як при лептоспірозі характерний біль в, переважно,
литкових м’язах.
383
 З ентеровірусною гарячкою з екзантемою:
- Висипка як правило з’являється рано (це один з перших проявів хвороби). А в хворої
захворювання почалося з кишкових проявів, а саме висип з’явився пізніше.
- Для ентеровірусних інфекцій не характерні артралгії, а в хворої зазначений в умові
задачі біль в суглобах.
- У хворої є ознаки гепатиту (підвищення активності АЛТ, білірубіну та жовтяниця), а
для ентеровірусної гарячки з екзантемою гепатит є малохарактерним.
 З скарлатиною:
- При скарлатині захворювання починається з гарячки та катаральних змін слизової
оболонки ротоглотки, а у хворої захворювання почалося з блювоти і проносу протягом
декількох діб.
- Для скарлатини не є характерним збільшення печінки та жовтяниця.
- При скарлатині збільшуються регіонарні підщелепні лімфовузли, а не шийні та пахвові
лімфовузли, як у даної пацієнтки.
- Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, АлАт, АсАт, загальний білірубін та його фракції,
ГГТП, ЛФ, тимолова проба, рівень сечовини, креатиніну, К+, Na+, Cl-, КОС).
- ЕКГ.
- УЗД ОЧП.
- ІФА крові для виявлення IgМ до антигенів Y. Pseudotuberculosis.
- Бактеріологічний посів крові та випорожнень на виявлення Y.Pseudotuberculosis.
- Дієта №5, тепле пиття (вода без газів, чай, узвар) до 2500 мл на добу;
- Глюкоза 5% 200 мл внутрішньовенно крапельно 1 раз на добу;
- Стерофундин 500 мл внутрішньовенно крапельно 1 раз на добу;
- Фуросемід 1% 2 мл внутрішньовенно струминно 2 рази на добу;
- Ципрофлоксацин по 500 мг 2 рази на добу перорально;
- Аскорбінова кислота 1000 мг перорально 1 раз на добу;
- Гептрал 400 мг перорально 1 раз на добу;
- Ентерожерміна 5 мл перорально 2 рази на добу;
- Лінекс по 2 капсули під час їжі перорально 3 рази на добу.
Тема 7
384
Хворий М. повернувся з туристичної поїздки до Сіцілії, де часто вживав в їжу козине
молоко, сири домашнього виготовлення. Звернувся зі скаргами на підвищення
температури тіла упродовж 3 тижнів, пітливість, відчуття жару. Загальне
самопочуття не страждає.
Об-но: шкіра волога, розширення меж серця, приглушеність серцевих тонів, ЧCC-
106 уд/хв, АТ-120/70 мм.рт.ст, спостерігається помірне збільшення печінки і селезінки,
системна лімфаденопатія. У гемограмі – лейкопенія, лімфоцитоз, анеозинофілія,
помірно прискорена ШOЕ.
Гострий бруцельоз, стан хворого тяжкий. Гострий інфекційний дифузний міокардит.

Синусова тахікардія. Серцева недостатність 1 ст. ФК 2.
 З генералізованою формою туляремії:

- При генералізованій формі туляремії зазвичай спостерігається інтоксикаційний
синдром, а у хворий суб'єктивно має нормальне загальне самопочуття.
- Для генералізованої туляремії зазвичай характерний розеользний висип, а у хворого
відсутній такий висип.
- У хворого в анамнезі відсутні дані про контакт з гризунами, укусами комах, вживанням
води з відкритих водойм, які характерні для епідеміологічного анамнезу при туляремії;
проте хворий вживав в їжу козине молоко, сири домашнього виготовлення, що, скоріше
за все, є причиною бруцельозу.
 З триденною малярією (викликаною P.Vivax):

- У хворого відсутні дані про перебування у районі, де поширена малярія (зазвичай
Африка).
- Для малярії, викликаної P. vivax, характерна хвилеподібна гарячка, а у хворого гарячка
постійна.
- При триденній малярії спостерігається інтоксикаційний синдром, а у хворого
нормальне загальне самопочуття.
- У хворого спостерігається помірне збільшення печінки і селезінки, а при триденній
малярії– значна гепатоспленомегалія.
- Для триденної малярії не є характерною наявність системної лімфаденопатії, що
описана в нашого хворого.
 З черевним тифом:
- При черевному тифі характерна відносна брадикардія, а у хворого наявна тахікардія.
- Для черевного тифу характерна суха бліда шкіра, а у хворого волога шкіра.
- При черевному тифі характерна мезентеріальна лімфаденопатія, а у хворого вказана
системна лімфаденопатія.
- При черевному тифі спостерігається інтоксикаційний синдром, а у хворого нормальне
загальне самопочуття.

385
креатиніну, ЛДГ1, ЛДГ2, К+, Na+, Cl-, КОС, тропонін Т та І, Д-димер).
-Аналіз калу на яйця гельмінтів.
- УЗД ОЧП.
- Ренгенографія ОГП у прямій та боковій проекціях.
-Контроль: АТ, ЧСС, температури тіла, ЧД, пульсу та діурезу.
- Консультація кардіолога.
- ІФА крові на виявлення IgM до збудника бруцельозу.
- Реакції Райта та Хаддлсона.
- Доксициклін 100 мг перорально, 1 раз на добу;
- Рифампіцин 300 мг перорально, 3 рази на добу;
- Аспаркам - 350 мг перорально, 3 рази на добу;
- Лоратадин 10 мг перорально 1 раз на добу;
- Лінекс по 2 капсули перорально 3 рази на добупід час їжі;
- Лазикс 20 мг 1 раз на добу внутрішньовенно.
Хворий Ч., 42 років, поступив в інфекційне відділення на 2й день хвороби із скаргами
на озноб, підвищення температури тіла до 40ºС, міалгії, головний біль, слабкість,
біль у правій паховій ділянці, спрагу. Працює дератизатором, останній раз
проводив дератизацію за 3 дні до хвороби.
Об’єктивно: температура тіла 40С, АТ 80/40, Рs 124 у хв., аритмічний. У свідомості,

але на запитання відповідає мляво. Визначається гіперемія обличчя, сухість слизових
оболонок. Тони серця різко приглушені, перкуторно розширення меж серця. В
легенях послаблене дихання везикулярного характеру, хрипів немає. Печінка, селезінка
не збільшені. У паховій ділянці справа виявлено вузол діаметром до 10 см, різко
болючий при пальпації, без чітких меж, шкіра над ним почервоніла з
цианотичним відтінком. Інші лімфовузли не збільшені, висипки на тілі немає. В
крові: L-1810/л, ШОЕ – 54 мм/год, Hb-122г/л, П-24%, С-60%, Л-15%, М-1%.
Чума, бубонна форма, стан хворого тяжкий.

Ускладнення: Інфекційно-токсичний шок 2 ст. Гострий інфекційний дифузний
міокардит, синусова тахікардія, аритмія. Серцева недостатність 2А ст. ФК 3.
386
 З бубонною формою туляремії:

- У даного хворого у паховій ділянці справа виявлено різко болючий вузол при пальпації,
проте при туляремії болючість вузла незначна.
- У даного хворого у паховій ділянці справа виявлено вузол діаметром до 10 см на 2 день
хвороби, а при туляремії бубон розвивається повільно, досягаючи максимальних
розмірів на 7 день захворювання.
- У даного хворого вузол без чітких меж, а при туляремії визначаються чіткі межі вузла.
- У даного хворого шкіра над лімфатичним вузлом почервоніла з ціанотичним відтінком,
а при туляремії шкіра над вузлом не змінюється.
- У даного хворого наявна тахікардія, а при туляремії зазвичай спостерігається відносна
брадикардія.
- У даного хворого відсутнє збільшення печінки, а при туляремії характерна
гепатомегалія.
- При туляремії вогнище найчастіше розвичається у нижньощелепній, шийній ділянках, а
не паховій, що характерно для чуми.
 З сепсис, що виник як наслідок гнійного лімфаденіту:

- З епідеміологічного анамнезу хворий мав контакт зі щурами (працює дератизатором),
що вказує на можливість зараження чумою, натомість найбільш частою причиною
пахвового гнійного лімфаденіту є інфіковані рани на руці, грудях, спині, фурункули і
карбункули, які нерідко розвиваються прямо в області пахвової западини.
- Для гнійного лімфаденіту характерний поступовий початок, а у хворого описано
гострий.
- Для гнійного лімфаденіту характерні ознаки запалення у вхідних воротах інфекції
(рана, фурункул), лімфангіти та місцевий набряк, що не описано в задачі.
- При гнійному лімфангіті шкіра над вузлом гіперемована без ціанозу, а в задачі –
гіперемована і ціанотична.
 З спірильозом:
- При спірильозі наявний первинний дефект – ранка, котра повністю заживає, а у хворого
не описані такі рани.
- Для спірильозу характерний регіонарний лімфаденіт, а у хворого в задачі інші
лімфовузли не збільшені, окрім вузла діаметром до 10 сму паховій ділянці справа.
- При спірильозі з початком хвороби у місці укусу виникає щільний, болючий
інфільтрат, оточений зоною гіперемії, а у хворого з задачі вузол у паховій ділянці без
чітких меж, шкіра над ним почервоніла з цианотичним відтінком.

креатиніну, ЛДГ1, ЛДГ2, К+, Na+, Cl-, КОС, тропонін Т та І, лактат, залишковий азот,
тимолова проба).
387
-Аналіз калу на яйця гельмінтів.
- УЗД ОЧП.
- УЗД лімфатичних вузлів правої пахової ділянки.
- Ренгенографія ОГП у прямій та боковій проекціях.
-Контроль: АТ, ЧСС, температури тіла, ЧД, пульсу та діурезу.
- Консультація кардіолога, хірурга та реаніматолога.
- ІФА крові для виявлення антитіл класу IgM до капсульного антигену Yersinia pestis.
- РІФ крові для виявлення антигену Yersinia pestis.
- Бактеріоскопія крові для виявлення бактерій морфологічно подібних до Yersinia pestis.
- Бактеріологічний посів крові для виявлення Yersinia pestis з антибіотикограмою.
- Оксигенотерапія 40% зволоженим киснем через маску (зі швидкістю 6 л/хв) до
досягнення SpO2 більше 94%
- Стерофундин 500 мл внутрішньовенно, 1 раз на добу;
- Фуросемід 1% 2 мл внутрішньовенно струминно 2 рази на добу;
- Стрептоміцин – 1,0 г внутрішньом’язево розчинивши попередньо в 4 мл 0,9% NaCl,
кожні 12 годин;
- Преднізолон 90 мг вводити внутрішньовенно повільно протягом 3 хв, 1 раз на день;
- Контрикал 100 тис МО на 200 мл 0,9% NaCl внутрішньовенно, 1 раз на день;
- Аскорбінова кислота 5% 10мл внутрішньовенно струмнно 1 раз на добу;
- Лазікс 1% розчин внутрішньовенно 2мл 2 рази на день;
- Етамзилат 12,5% 2 мл внутрішньовенно струмно (повільно) 3 рази на добу;
- Добутамін 250 мг в 250 мл NaCl 0,9%, внутрішньовенно крапельно 1 раз на день.
Тема 8
Хворий Г., 27 років поступив у клініку інфекційних хвороб в тяжкому стані на 6-й день
хвороби. Захворювання розвивалося підгостро: втомлюваність, помірний головний
біль, біль у горлі, підвищення температури тіла до 37,3-37,5°С. Хворий до лікаря не
звертався і продовжував працювати. На 5-й день стан різко погіршився, температура
тіла досягла 39°С, головний біль значно посилився, була одноразова блювота. На 6-й
день температура тіла - 40,6°С, хворий втратив свідомість і машиною “швидкої
допомоги” доставлений до лікарні.
При госпіталізації в клініку: свідомість відсутня. Температура тіла - 39,8°С.

Положення вимушене: лежить на боці із зігнутими в колінах ногами. Періодично
388
з’являється різке збудження, клоніко-тонічні судоми м’язів кінцівок. Обличчя
яскраво гіперемійоване, з багрово ціанотичним відтінком. Шкіра суха, гаряча, без
висипки. Пульс 72 уд/хв., ритмічний, задовільного наповнення, АТ – 130/90 мм рт.ст.
Дихання часте – 32 за хв. Тони серця глухі. Живіт м’який, безболісний.
Сечовипускання самовільне. Виражена ригідність м’язів потилиці, позитивні
симптоми Керніга, Брудзинського. Зіниці звужені, реакція на світло в’яла. Аналіз
СМР: тиск – 450 мм вод.ст., спинномозкова рідина каламутна, білок – 10 г/л,
плеоцитоз – 15000/мкл, нейтрофіли – 100%, глюкоза – 2,8 ммоль/л.
Менінгококова інфекція, генералізована форма, менінгококовий менінгоенцефаліт, стан

пацієнта тяжкий.
Ускладнення: Кома ІІ ст. Набряк-набухання головного мозку. Судомний синдром.
Гостра дихальна недостатність 2 ст. Гострий інфекційний дифузний міокардит. Cерцева
недостатність 2а.ФК 2.
 З лістеріозним менінгітом:
- При лістеріозному менінгіті характерною є субфебрильна гарячка, а у хворого наявна
фебрильна температура тіла.
- Для лістеріозного менінгіту характерний еритематозний висип на шкірі, але у даного
хворого не спостерігається висипу на шкірі.
- Лістеріозний менінгоенцефаліт найчастіше виникає при імунодефіцитних станах, а в
анамнезі у хворого відсутні відомості про наявність таких станів.
- Для лістеріозного менінгіту характерна лімфаденопатія, якої немає у хворого.
- Для лістеріозного менінгіту характерною є білково-клітинна дисоціація в результатах
дослідження ліквору, а у хворого спостерігається клітинно-білкова дисоціація;
 З вторинним пневмококовим менінгоенцефалітом:

- При вторинному пневмококовому менінгоенцефаліті буде різке підвищення
температури, але в анамнезі хворого температура тіла поступово наростала з першого
дня захворювання і до госпіталізації в лікарню.
- Для вторинного пневмококового менінгоенцефаліту є характерним первинне вогнище
інфекціх (гайморит або отит, або пневмонія), але в анамнезі хворого відсутнє первинне
вогнище інфекції;
- При вторинному пневмококовому менінгоенцефаліті характерним є розвиток набряку-
набухання головного мозку на 2-3 добу від початку захворювання, а у хворого ННГМ
розпочався на 6 добу.
 З первинним амебним менінгоенцефалітом (неглеріазом):

- При амебному менінгоенцефаліті характерні розлади смакового і тактильного
аналізаторів, а у хворого відсутні розлади цих аналізаторів.
- Фактором ризику виникнення амебного менінгоенцефаліту є його характерний
епіданамнез (купання напередодні в прісноводній водоймі), а у хворого немає
відомостей про купання в прісній водоймі.
- Для амебного менінгоенцефаліту характерні виразки на слизовій глотки, а у хворого не
описані такі зміни на слизовій оболонці глотки.
389
- Для амебного менінгоенцефаліту характерний гострий початок, а у хворого поступовий
розвиток захворювання

- Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, АлАт, АсАт, лактат, КФК-МВ, рівень сечовини,
креатиніну, ЛДГ1, ЛДГ2, К+, Na+, Cl-, КОС, Тропонін І, Тропонін Т, D-димер, NT-pro
BNR).
-Контроль: АТ, ЧСС, температури тіла, ЧД та діурезу.
- Консультація реаніматолога, кардіолога, невролога та офтальмолога.
- ІФА крові на визначення IgM до Neisseria meningitides.
-Бактеріоскопічне дослідження ліквору - виявлення внутрішньоклітинно розташованих
грамнегативнихдиплококів зі спільною капсулою.
-Бактеріологічне дослідження: посів мазка з носоглотки на Neisseria meningitidis та
посів ліквору для виявлення Neisseria meningitidis з визначенням
антибіотикочутливості.
- Суворий ліжковий режим, надавши положення з припіднятим головним кінцем на 15-
30 градусів;
- При порушенні ковтання – постановка назогастрального зонду, пиття 1500 мл на добу
теплої води;
досягнення SpO2 більше 94%
- Бензилпеніцилін 4 млн ОД внутрішньом’язево і внутрішньовенно, по черзі змінюючи
спосіб введення препарату, 6 разів на добу (після проведення проби на чутливість);
- Дексаметазон 16 мг в внутрішньовенно болюсно 2 рази на добу;
- Розчин Глюкои 5% 200 мл внутрішньовенно крапельно 1 раз на добу;
- Манітол 15% 200 мл внутрішньовенно крапельно 1 раз на добу;
- Розчин фуросеміду 1% 2 мл внутрішньовенно, 3 рази на добу;
- L-лізину есцинат 15мл + 100 мл розчину NaCl 0,9% внутрішньовенно крапельно 2
рази на добу;
- Діазепам 10 мг внутрішньовенно струмно 3 рази на добу;
- Аспаркам 10 мл внутрішньовенно крапельно 1раз на добу.
390
Студент 25 років захворів гостро через тиждень після повернення з Карпат, де
перебував на канікулах впродовж місяця, жив у сільській місцевості де у великій
кількості вживав саморобні молочні продукти. Хвороба розпочалася гостро із
підвищення температури до 38,5, ознобу, нудоти, блювання, головного болю.
Починаючи з 3 дня хвороби, температура знизилася до субфебрильної, стан значно
покращився. За медичною допомогою не звертався. Але через 7 днів температура тіла
раптово підвищилася до 39,20С. Направлений до лікарні на 7 день хвороби.
Об’єктивно: хворий загальмований, температура тіла 39,70С, слабко позитивні

симптоми Брудзинського, Керніга, визначається помірна ригідність потиличних
м’язів. Шкіра обличчя, верхньої частини тулуба гіперемійована, висипу немає. Пульс
80/хв.; АТ 100/60мм рт ст. Живіт помірно здутий. Печінка, селезінка помірно збільшені.
Центральноєвропейський кліщовий вірусний менінгоенцефаліт, тяжкий ступінь.

Ускладнення: Кома І ст. Набряк-набухання головного мозку.
 З герпетичним менінгоенцефалітом:
- При герпетичному менінгоенцефаліті зазвичай характерні первинні герпетичні
вогнища, а у хворого вони відсутні.
- Для герпетичного менінгоенцефаліту характерна рання поява неврологічних симптомів,
а у хворого неврологічні симптоми з’явились на 7 день захворювання.
- Для герпетичного менінгоенцефаліту не характерна гарячка з хвилеподібним
характером, яку має хворий.
 З ентеровірусним менінгоенцефалітом:
- При при ентеровірусному менінгоенцефаліті клініка захворювання проявляються в
перші дні з різким наростанням симптомів надалі, а у хворого захворювання
розвивалося поступово.
- У хворого гарячка має хвилеподібний характер, що не характерно для ентеровірусної
інфекції.
- Для ентеровірусного менінгоенцефаліту не характерна гіперемія обличчя та верхньої
частини тулуба, а у даного хворого якраз наявні ці симптоми.
- Для ентеровірусного менінгоенцефаліту не є характерним гепатоспленомегалія, яка є у
хворого.
 З туберкульозним менінгітом:
- Для туберкульозного менінгіту характерний поступовий початок захворювання, тоді як
у хворого згідно з умовою задачі початок захворювання гострий .
- Для туберкульозного менінгіту характерна субфебрильна постійна температура тіла,
тоді як у хворого гарячка хвилеподібного характеру.
- При туберкульозному менінгіті є первинне вогнище туберкульозу, коли у нашого
хворого відсутні анамнестичні дані про первинне вогнище туберкульозу та дані про
можливий контакт із хворим на туберкульоз.
391

- Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, АлАт, АсАт, рівень сечовини, креатиніну, ЛДГ,
К+, Na+, Cl-, КОС, лактат).
- УЗД ОЧП.
- Рентгенографія ОГП в прямій та боковій проекціях.
-Контроль: АТ, ЧСС, температури тіла, ЧД та діурезу.
- Консультація невролога та офтальмолога.
- Люмбальна пункція спинного каналу з подальшим цитологічним та біохімічним
дослідженням ліквору (проведення пункції тільки після консультації невролога та
офтальмолога).
- ІФА крові для виявлення IgM до збудника кліщового енцефаліту.
- ПЛР ліквору для виявлення РНК збудника кліщового енцефаліту.
- Суворий ліжковий режим, надавши положення з припіднятим головним кінцем на 15-
30 градусів;
- Дієта №13, пиття 1500 мл на добу теплої води;
досягнення SpO2 більше 94%;
- Рибонуклеаза 0,03 г розведена в 5 мл 0,9% NaCl внутрішньом’язево кожні 4 години;
- L-лізину есцинат 10 мл + 100 мл розчину NaCl 0,9% внутрішньовенно крапельно 1
раз на добу;
- Манітол 15% 200 мл внутрішньовенно крапельно 1 раз на добу;
- Розчин фуросеміду 1% 2 мл внутрішньовенно, 2 рази на добу;
Тема 9
Хворий 30 років скаржиться на рідкі випорожнення протягом 6 тижнів, підвищення
температури тіла до субфебрильних цифр. На першому тижні хвороби діагностували
сальмонельоз, проте збудник не виявлено, лікування було практично неефективним,
антибіотикотерапія, що проводилась, ефекту теж не дала. Хворий відзначає
прогресуючу слабкість, пітливість, втрату ваги.
392
Об’єктивно: астенізований, зниженого живлення. Збільшені усі групи лімфовузлів. В
легенях розсіяні сухі хрипи. Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм рт ст., пульс 92
уд/хв., температура тіла 38 °C. Живіт м‫ۥ‬який, безболісний, печінка збільшена, селезінка
не пальпується. Менінгеального синдрому немає.
ВІЛ-інфекція, клінічна стадія 4, стан пацієнта середньої важкості.

Ускладнення: Хронічний криптоспоридіоз, гастроінтестинальний варіант, поширена
форма. Пневмоцистна позагоспітальнадвобічна пневмонія, 3 клінічна група. ВІЛ-
кахексія. Гостра дихальна недостатність 1 ст. Гострий інфекційний міокардит.
Синусова тахікардія. Cерцева недостатність 1, ФК 1. Туберкульоз легень(?).
 З раком товстої кишки:

- Для раку товстої кишки характерне чергування діареї та закрепів, а у хворого наявні
рідкі випорожнення протягом 6 тижнів;
- При раку товстої кишки виявляють збільшення лімфатичних вузлів, що знаходяться
найближче до ураженої кишки, а у хворого збільшені усі групи лімфатичних вузлів.
- Для раку товстої кишки характерні домішки крові в калі, а у хворого відсутні любі
домішки в випорожненнях;
 З холерою:
- Для холери характерні такі епідеміологічні дані як перебування в ендемічному щодо
холери регіоні, пиття води з відкритих водойм та контакт із хворими на холеру, а у
хворого відсутній такий епідеміологічний анамнез.
- Для холери не характерно підвищення температури тіла, яке є у хворого.
- Для холери не хараткрена гепатомегалія, а у хворого виявляється збільшення печінки.
- Для холери генералізована лімфаденопатія не характерна, а у хворого збільшені усі
групи лімфовузлів.
 З інфекційним мононуклеозом:
- При інфекційному мононуклеозі характерна виражена гепатоспленомегалія, а у хворого
печінка збільшена, проте селезінка не пальпується (норма).
- Для інфекційного мононуклеозу характерна виражена інтоксикація, а у хворого не
виражені катаральні явища та інтоксикаційний синдром.
- Для інфекційного мононуклеозу зазвичай характерні такі симптоми як утруднення
носового дихання та прояви тонзиліту і фариніту, проте у хворого немає цих
симптомів.
 З цитомегаловірусним колітом:
- При цитомегаловірусному коліті характерні виражені болі в нижній частині живота та
болючість при пальпації, а у хворого живіт безболісний при пальпації;
- Для цитомегаловірусного коліту характерне наростання частоти випорожнень протягом
декількох тижнів або місяців, самі випорожнення рідкі з домішками крові, а у хворого
рідкі випорожнення спостерігаються з першого дня захворювання;
- У хворого збільшені усі групи лімфовузлів, що не характерно для цитомегаловірусного
коліту.
393

- Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, АлАт, АсАт, КФК-МВ, рівень сечовини,
креатиніну, ЛДГ1, ЛДГ2, К+, Na+, Cl-, КОС, Тропонін І, Тропонін Т, D-димер, NT-pro
BNR).
- Рентгенограція ОГП в прямій та боковій проекціях.
-Контроль: АТ, ЧСС, температури тіла, пульсу, ЧД та діурезу.
- Консультація імунолога, кардіолога, фтизіатра та пульмонолога.
- Мікроскопічне дослідження мазків калу забарвлених за Цілем-Нільсеном для
виявлення ооцист Cryptosporidium.
- ІФА крові для виявлення IgG та IgM до криптоспоридій.
- Аналіз калу на антиген криптоспоридій методом ІФА.
- Мікробіологічне дослідження мокротиння на Pneumocystis jirovecii з
антибіотикограмою
- GeneXpert MTB/RIF мокротиння.
- Імуноцитометрія для визначення абсолютного і відносного рівня Т-хелперів.
- Імунограма методом моноклональних антитіл – визначення рівня CD4, CD8,
CD4/CD8.
Після отримання добровільної письмової згоди пацієнта:
- ІФА крові для виявлення специфічних IgG та IgM до ВІЛ-1 та ВІЛ-2.
-Аналіз крові методом Western Blot для виявлення антитіл до окремих білків ВІЛ-1 та
ВІЛ-2.
- ПЛР плазми крові для виявлення РНК ВІЛ і провірусу ДНК кількісно і якісно.
- Дієта №4, пиття 2000 мл на добу теплої води (негазована вода, чай, узвар, компот);
- Аскорбінова кислота 5% 10мл внутрішньовенно струминно 1 раз на добу.
- Регідрон – вміст 1 пакетика розчинити в 1000 мл кип’яченої води та пити невеликими
ковтками після кожного рідкого випорожнення;
- Лоперамід 2 мг перорально після кожного рідкого випорожнення (але не більше 8 раз
на добу);
- Ентеросгель 15 мг 3 рази на добу перорально за 1,5 години до або після їжі;
- Паромоміцин 1000 мг перорально 3 рази на добу;
- Азитроміцин 600 мг перорально 1 раз на добу;
- Бісептол 480 мг перорально по 2 таблетки 2 рази на добу;
394
- Ацетилцистеїн 200 мг перорально 2 рази на добу;
- Лінекс форте перорально по 1 капсулі 3 рази на добу (приймати під час їжі).
Антиретровірусна терапія (після підтвердження ВІЛ-інфекції):

- Тенофовір 300 мг перорально 1 раз на добу;
- Ламівудин 300 мг перорально 1 раз на добу;
- Долутегравір 50 мг перорально 1 раз на добу.
Хвора С, 32 років поступив в інфекційний стаціонар зі скаргами на підвищення
температури тіла до 37,3 С, загальну слабкість, біль у грудній клітці з правого боку,
деяку охриплість голосу. Захворювання триває останні 6 місяців, за цей час уже був
один рецидив.
В об’єктивному статусі звертали на увагу мікрополіаденопатія, висипання у вигляді

ланцюжка пухирців на рівні 4 міжребір’я з правого боку, почервоніння шкіри.
Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм рт ст., пульс 92 уд/хв., температура тіла 38 °C.
Живіт м‫ۥ‬який, безболісний, печінка збільшена, селезінка не пальпується.
Менінгеального синдрому немає. У загальному аналізі крові – лейкопенія,
лімфопенія.
ВІЛ-інфекція, клінічна стадія 2, стан хворої середнього ступеня тяжкості.

ВІЛ-асоційований оперізуючий герпес: грудна форма, правосторонній, IV міжребер’я.
Ларингіт. Гострий інфекційний міокардит. Синусова тахікардія. Cерцева недостатність
1, ФК 1.
 З натуральною віспою:
- При натуральній віспі висип розташований по всьому тілу (навіть на підошвах і
долонях), а хворої висипання локалізовані на рівні 4 міжребер’я.
- При натуральній віспі характерний лейкоцитоз, підвищена ШОЕ, зсув формули вліво,
а у хворої у загальному аналізі крові - лейкопенія, лімфопенія.
- Для вітряної віспи є характерним мономорфний висип, багатокамерні пухирі з
пупковидними вдавленнями в центрі, везикули на інфільтрованій і гіперемованій
основі, а у хворої не описані такі зміни на тулубі.
 З інфекційним мононуклеозом:
- При інфекційному мононуклеозі характерна виражена гепатоспленомегалія, а у хворої
печінка збільшена, проте селезінка не пальпується (норма).
- Для інфекційного мононуклеозу характерна виражена інтоксикація, а у хворої не
виражені катаральні явища та інтоксикаційний синдром.
- Для інфекційного мононуклеозу зазвичай характерна генералізована виражена
лімфаденопатія, при якій зазвичай збільшуються шийні лімфатичні вузли, а у хворої
наявна мікрополіаденопатія.
- Для інфекційного мононуклеозу зазвичай характерно: лейкоцитоз, наявність атипових
мононуклеарів, прискорення ШОЕ, а у загальному аналізі крові хворої – лейкопенія та
лімфопенія.
395
 З вітряною віспою:
- При вітряній віспі висип виникає поступово на всьому тілі від обличчя до кінцівок, а у
хворої висипання локалізовані лише на рівні 4 міжребер’я.
- Для вітряної віспи не характерним збільшення печінки, а у хворої є гепатомегалія.
- Для вітряної віспи є характерною поліморфна висипка, якої немає у хворої.
 З істинною екземою:
- При істинній екземі висипання розташовані хаотично, не по ходу нерва, а у хворої
висипання у вигляді ланцюжка пухирців на рівні 4 міжребір’я;
- Для істинної екземи характерна симетричність ураження, а у хворої висипання
розташовані з правого боку;
- Для істинної екземи характерний свербіж в зоні ураження без больових відчуттів, а у
хворої наявний біль у грудній клітці з правого боку.
- Загальний аналіз крові.

- Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, АлАт, АсАт, КФК-МВ, рівень сечовини,
креатиніну, ЛФ, ЛДГ1, ЛДГ2, К+, Na+, Cl-, КОС, Тропонін І, Тропонін Т, D-димер, NT-
pro BNR).
- Рентгенограція ОГП в прямій та боковій проекціях.
-Контроль: АТ, ЧСС, температури тіла, пульсу, ЧД та діурезу.
- Консультація імунолога, дерматолога та невролога.
- ІФА крові для визначення специфічних антитіл до антигенів VZV, HSV1,2
- ПЛР везикулярної рідини елементів висипу для виявлення ДНК Varicella Zoster
- Імуноцитометрія для визначення абсолютного і відносного рівня Т-хелперів.
- Імунограма методом моноклональних антитіл – визначення рівня CD4, CD8,
CD4/CD8.
Після отримання добровільної письмової згоди пацієнта:

- ІФА крові для виявлення специфічних IgG та IgM до ВІЛ-1 та ВІЛ-2.
-Аналіз крові методом Western Blot для виявлення антитіл до окремих білків ВІЛ-1 та
ВІЛ-2.
- ПЛР плазми крові для виявлення РНК ВІЛ і провірусу ДНК кількісно і якісно.
- Дієта №15, пиття 2000 мл на добу теплої води (негазована вода, чай, узвар, компот);
- Ацикловір 700 мг на 200 мл 0,9%. р-ну NaCl внутрішньовенно краплинно 3 рази на
добу;
- Валацикловір 1000 мг перорально 3 рази на добу;
396
- Мазь Ацикловір 2,5% – наносити на уражені висипом ділянки 5 разів на добу з
інтервалом по 4 години;
- Полоскання глотки теплим розчином фурациліну 3 рази на добу;
- Декатилен по 1 таблетці перорально (розсмоктуючи) 3 рази на добу;
- Лінекс форте перорально по 1 капсулі 3 рази на добу (приймати під час їжі);
- Парацетамол 500 мг перорально (при підвищенні температури вище 38,5 °C)1 раз на
4-6 годин.
Антиретровірусна терапія (після підтвердження ВІЛ-інфекції):
- Тенофовір 300 мг перорально 1 раз на добу;
- Ламівудин 300 мг перорально 1 раз на добу;
- Долутегравір 50 мг перорально 1 раз на добу.
397

ВСІ ВСІ ВСІ ЗАДАЧІ

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

ВСІ ВСІ ВСІ ЗАДАЧІ

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Задача 1 (т.5.1).

Задача 1 (т.5.1) Еталон відповіді:

Задача 2 (т.5.1) Еталон відповіді:

Задача 3 (т.5.1) Еталон відповіді:

Задача 4 (т.5.1) Еталон відповіді:

Задача 5 (т.10.1) Еталон відповіді:

Задача 6 (т.10.1) Еталон відповіді:

Задача 7 (т.10.1) Еталон відповіді:

Задача 8 (т.10.1) Еталон відповіді:

Задача 9 (т.10.1) Еталон відповіді:

Задача 10 (т.10.1) Еталон відповіді:

Задача 11 (т.6.1) Еталон відповіді:

Задача 12 (т.6.1) Еталон відповіді:

Задача 13 (т.6.1) Еталон відповіді:

Експрес методи: імунофлюоресцентний. Серологічний метод: РГГА, РНГА, ІФА.

Задача 15 (т.6.1) Еталон відповіді:

Задача 16 (т.13.1) Еталон відповіді:

Задача 17 (т.13.1) Еталон відповіді:

Задача 18 (т.13.1) Еталон відповіді:

Задача 19 (т.13.1) Еталон відповіді:

Задача 20 (т.13.1) Еталон відповіді:

Задача 21 (т.12) Еталон відповіді:

Задача 22 (т.12) Еталон відповіді:

Задача 23 (т.12) Еталон відповіді:

Задача 24 (т.12) Еталон відповіді:

Задача 25 (т.12) Еталон відповіді:

Задача 26 (т.2.2) Еталон відповіді:

Задача 27 (т.2.2) Еталон відповіді:

Задача 28 (т.2.2) Еталон відповіді:

Задача 29 (т.2.2) Еталон відповіді:

Задача 30 (т.2.2) Еталон відповіді:

Задача 31 (т.16.1) Еталон відповіді:

Задача 32 (т.16.1) Еталон відповіді:

Задача 33 (т.16.1) Еталон відповіді:

Задача 34 (т.16.1) Еталон відповіді:

Задача 35 (т.16.1) Еталон вірної відповіді:

Задача 36 (т. 8.2).

Задача 36 (т. 8.2) Еталон відповіді:

1. Помірний біль у горлі, підвищення температури тіла, набряклість ті ціанотичність мигдаликів,

Задача 37 (т. 8.2).

Задача 37 (т. 8.2) Еталон відповіді:

Задача 38 (т. 8.2).

Задача 38 (т. 8.2) Еталон відповіді:

Задача 39 (т. 8.2).

Задача 39 (т. 8.2) Еталон відповіді:

Задача 40 (т. 8.2).

Задача 40 (т. 8.2) Еталон відповіді:

Задача 41 (т.11) Еталон відповіді:

Задача 43 (т.11) Еталон відповіді:

4. Диференційний діагноз слід провести з вірусним гепатитом А, Е, С, з над- та під печінковими

Задача 44 (т.11) Еталон відповіді:

Задача 45 (т.11) Еталон відповіді:

Задача 46 (т.6.2) Еталон відповіді:

Задача 47 (т.6.2) Еталон відповіді:

Задача 48 (т.6.2) Еталон відповіді:

Задача 50 (т.6.2) Еталон відповіді:

Задача 51 (т.9.1) Еталон відповіді:

Задача 53 (т.9.1) Еталон відповіді:

Задача 54 (т.9.1) Еталон відповіді:

Задача 55 (т.9.1) Еталон відповіді:

Задача 56 (т.1.2) Еталон відповіді:

Задача 57 (т.1.2) Еталон відповіді:

Задача 59 (т.1.2) Еталон відповіді:

Задача 60 (т.1.2) Еталон відповіді: