ЗАК

За даними проведеного біохімічного аналізу крові виявлено наступні відхилення від норми:

1) Підвищення рівня креатиніну може бути ознакою ниркової недостатності, вживання

великої кількості мяса, після прийому деяких ліків, захворювання мязів,які
супроводжуються їх розпадом.
2) Підвищена кількість холестеролу в крові –є чинник розвитку атеросклерозу, проте для
більш детального дослідження необхідно провести ліпідограму.
3) Знижена ШКФ – Є ознакою порушення функції нирок черех їх пошкодження. Такі зміни
ШКФ є характерними для 2 стадії ХХН.
Діагноз = поліміозит.
За даними проведеного біохімічного аналізу крові виявлено наступні відхилення від норми:

1) Зниження загального білка ( може відбуватись на фоні протеїнурії, кровотечі, хвороб

печінки на фоні якої буде зменшениц синтез білків)
2) Зниження альбумінів
4) Значно підвищений креатинін може бути ознакою ниркової недостатності, вживання
великої кількості мяса, після прийому деяких ліків, захворювання мязів,які
супроводжуються їх розпадом.
5) Підвищена кількість холестеролу в крові –є чинник розвитку атеросклерозу, проте для
більш детального дослідження необхідно провести ліпідограму.
6) Гіперкаліємія, гіпокальціємія, гіперфосфоремія
7) Тяжке зниження ШКФ – Є ознакою порушення функції нирок черех їх пошкодження. Такі
зміни ШКФ є характерними для 4 стадії ХХН.
ЕХОКТ
ЕКГ
 Рентген
Вика

1 рентгенологічна стадія

На оглядовій рентгенографії кістей спостерігається:

 остеопороз епіфізів кісток, переважно п’ястково-фагангових та проксимальних

міжфалангових суглобів, без їх деструкції.

При синдромі Стілла можливе або повне одужання (в такому разі не встигають розвинутись
деструктивні зміни в суглобах), або ж він переходить у хронічну форму ревматоїдного артриту.
На рентгенограмі спостерігаються великі кальцифікати дистальних фаланг першого та третього
пальців, незначні кальцифікати другого і пятого(синдром Тіб’єржа-Вайссенбаха). Остеоліз фаланг
пальців. Синдром Рейно («укус миші»). Такі зміни характерні для системної склеродермії.
На прицільній рентгенограмі стопи в прямій та боковій проекціях визначається збільшення в об’ємі
і ущільнення м’яких тканин в ділянці плюсне-фалангового суглобу великого пальця ноги, що може
бути обумовлено утворенням конгломератів тофусів з їх частковою кальцифікацією. Овальні
дефекти з остеосклерозом по периферії („пробійники”) в проксимальному епіфізі проксимальної
фаланги І пальця , деструкція голівки І (з симптомом „нависання кісткового краю”)

Заключення: Такі рентгенографічні данні характерні для подагри стопи, на якій виявлені специфічні
рентген-феномени для цього захворювання, необхідне підтвердження лабораторних
дослідженнями.

Невідкладні стани
Ксения + Таня

1. Попередній діагноз: ІХС: Гострий коронарний синдром з елевацією ST в ділянці передньо-

перегородкових відділах лівого шлуночка
2. Обстеження:
a. ЗАК, ЗАС
b. БХ (АСТ/АЛТ, білірубін, креатинін, К/ратрій, глюкоза, КО )
c. Тропоніновий тесь Т і І + КФК
d. Ро2 та Рсо2
e. Коагулограмма
f. ЕКГ
g. ехоКТ
h. рентоен ОКП
i. корорарографія
3. ЛІКУВАННЯ:
a. Купірування болю: морфін сульфат 1% 2 мг в/в повільно (до 10 мг)
 b. Перкутарнне коронарне втручання. Якщо такої можливості немає – провести
тромболізис
i. Альтеплаза 15 мг в/в болюсно, далі 50 мг вв кр 30 хв
c. Антиагреганти:
i. Ацетилсаліцилова к-та 325 мг, а потім 75 мг на обу (пожиттева терапія)
ii. Клопідогрель 75 мг 1 раз
d. Антикоагулянти:
i. Еноксапарин 30 мг вв болюсно, потім 15 хч 1 мг/кг вм (2 раз на добу)
e. В-блокатори: метопролол 6.25 мг 3 р/д
f. Інгібітори АПФ: каптоприл 6.25 3 р/д
g. Нітросорбіт 20 мг 3р/д
h. Аторвастатин 20 мг1 раз наа добу

Диана + Настя
 1. ТЕЛА високого ризику, гостра правошлуночкова недостатність (кардіогенний шок).
Тромбоз глибоких вен лівої нижньої кінцівки.
2. План обстеження: ЕКГ у 12 відведеннях, рентгенографія ОГП, вентиляційно-перфузійна
сцинтіографія легень, рентгеноконтрастна ангіопульмонографія, УЗД глибоких вен нижніх
кінцівок, розгорнутий ЗАК, коагулограма, Д-димер, БХ крові (загальний білок, глюкоза,
АЛТ, АСТ, білірубін, креатинін, сечовина, тропонін І, СРБ, загальний холестерин), PaO2,
SaO2, PaO2, МСК
3. План лікування:

1. Негайна госпіталізація в палату інтенсивної терапії реанімаційного відділення

2. Моніторинг ЕКГ, контроль ЧСС, АТ, SpO2 (пульсоксиметрія). Якщо SpO2 <95% - інгаляція О2 через
носові катетери, при неефективності - через маску.

3. Забезпечення венозного доступу.

Медикаментозне лікування:

1. Оксигенотерапія

2. Гепарин 25 тис ОД в/в, потім 60 ОД х 60 кг = 3600 Од п/ш

3. Реосорбілакт 200 мл

4. Стрептокіназа 250 тис ОД - в початковій дозі в/в крап - 30 хв, потім 100 тис ОД в/в крап протягом
24 годин

5. Фуросемід 40 мг 1 т х 2 р/д

6. Ізосорбіду динітрат 20 мг 2 р/д

7. Допамін 3 мг х 60 кг - 180 мг/хв в/в крап

 Хворий 23 років був доставлений у відділення урологічної реанімації у зв'язку з відсутністю
сеч 12 годині, нудотою, блювотою, загальмованістю. Дані анамнезу: хворий протягом трьох
діб приймав щодня по 150-200 мг диклофенаку натрію у зв'язку з пошкодженням правого
коліна під час гри у футбол. У стаціонарі на 2 добу кількість сечі збільшилася до 3 літрів на
добу, незабаром хворий став скаржитися на слабкість, судоми в м'язах нижніх кінцівок.

Об'єктивно: шкіра суха, температура тіла - 36,5°С, пульс - 86 за 1 хв., ритмічний, ослабленого
наповнення. Артеріальний тиск - 105/70 мм рт.ст. Дані з боку серця, легень, органів черевної
порожнини без особливостей. Периферичних набряків немає.

Загальний аналіз крові: еритроцити - 3,5х1012/л, гемоглобін - 110 г/л, лейкоцити - 4,0х109/л.
ШОЕ - 14 мм/год.

Біохімічне дослідження крові: сечовина - 11 ммоль/л, креатинін - 670 мкмоль/л, К+-3,1

ммоль/л, Na +-125 ммоль/л.

Загальний аналіз сечі: питома вага - 1006, білок - 0,96 г/л, лейкоцити – 12-13 в полі зору,
еритроцити - 10 в полі зору, гіалінові, восковидні, зернисті, лейкоцитарні циліндри - 2-3 в полі
зору

1. Який попередній діагноз можна поставити хворому?

Гостре ренальне ушкодження нирок; AKil ІІІ ст., стадія анурії (дата поступлення), стадія
відновлення діурезу, фаза поліурії (дата другого дня в стаціонарі) на фоні гострого
(медикаментозного) тубулоінтерстиціального нефриту.

2. План обстеження?

 ЗАК,
 ЗАС,
 БХ (креатинін, сечовина, сечова кислота, ШКФ, КОС, електроліти (К, Na, P, Mg, Ca)),
визначення добового діурезу, фракційна екскреція іонів натрію,
 ЕКГ,
 УЗД нирок і сечового міхура.

3. План лікування?

Лікування хворого в олігоануричній стадії вимагає забезпечення адекватного обсягу циркулюючої

крові і контролю водного балансу з урахуванням діурезу і інших можливих поза ниркових втрат,
дотримання дієтичного режиму, медикаментозної стимуляції діурезу і - за необхідності -
застосування методів позаниркового очищення крові.

1. Госпіталізація у відділення урологічної реанімації.

2. Ліжковий режим.
3. Відмінити НПЗП.
4. Преднізолон 180-210 мг в/в болісно з подальшим переходом на 60-90 мг в/в 4-6 р/добу
протягом 3 діб.
5. Для стимуляції діурезу в/в введення діуретиків (фуросемід повторно в дозі 100-400 мг) з
одночасною корекцією гіперкаліємії (в/в введення 10-40% розчину глюкози з інсуліном, 20
мл 10% розчину глюконату кальцію) і порушень кислотно-основного стану крові.
6. Дієтичні рекомендації:
o -Питний режим: 600 мл (разом в/в введенням)
 o -Обмеження продуктів багатих калієм та натрієм
o -Обмеження солі до 5-6 г на добу
o -Обмеження білка до 0,6 г на 1 кг маси тіла на добу
o -Добова енергетична цінність 1800-2000 ккал

Ситуаційні задачі
Ксения

Хвора Т. 48 років, працює викладачем, звернулася в поліклініку зі скаргами на болі в

п'ястково-фалангових, проксимальних міжфалангових суглобах кистей, променево-
зап'ясткових, плесно-фалангових суглобах стоп; слабкість в кистях; ранкову скутість до обіду;
субфебрильну температуру вечорами, загальну слабкість.

З анамнезу: важає себе хворою близько 3 місяців, коли з'явилися болі в зазначених суглобах.
За медичною допомогою не зверталася, лікувалася нестероїдними протизапальними мазями,
без поліпшення. Протягом останнього місяця посилились біль і припухання в суглобах кистей,
стоп, в променезап'ясткових, ранкова скутість протягом дня, субфебрильна температура тіла.
Схудла за період хвороби на 6 кг.

Загальний стан відносно задовільний. Шкірні покриви чисті, ціанозу, набряків немає.
Периферичні лімфовузли не збільшені. Дихання везикулярне, хрипів немає. ЧДД – 18 в
хвилину. Тони серця ясні, ритм правильний. ЧСС – 78 ударів на хвилину. АТ - 120/70 мм рт. ст.
Живіт м'який, безболісний. Печінка біля краю реберної дуги. Локальний статус: II, III
проксимальні міжфалангові суглоби і II, III п'ястково-фалангові суглоби болючі, припухлі.
Болючість в променезап'ясткових суглобах, плечових суглобах. Хват кистей правої 80%, лівої –
70%. Оцінка самопочуття за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) – 60 мм.
На рентгенографії кистей, стоп: суглобові щілини помірно звужені на рівні проксимальних
суглобів кистей. Визначаються одиничні ерозії. Кісткова структура змінена за рахунок
епіфізарного остеопорозу на рівні п'ястково-фалангових суглобів, плесно-фалангових
суглобів, одиничних кістоподібних просвітлень.

1. Провідний синдром: Артралгічний синдром, суглобовий

a. Диференційна діагностика:
i. Вузловий поліартрит
ii. Артрит як прояв паранеопластичного синдрому
iii. Остеоартроз
iv. Псоріатичний артрит
v. Гостра ревматична лихоманка
vi. Реактивний артрт
vii. Синдром Рейтера
2. Сформулюйте діагноз: Ревматоїдний артрит, поліартрит, з ураженням п’ястково-
фалангових, плесно-фалангових суглобів, рентгенологічна стадія 2
3. Діагнотика:
a. ЗАК (треба визначити рівень ер,гемоглобін, ШОЕ, лейкоцитарна формула), ЗАС (для
оцінки ф-ції нирок)
b. Бх (СРБ, АЛТ, АСТ, сечовина, креатинін, заг білок, альбумін, білірубін, глюкоза, заг
холестерин)
c. Рентгенорафія п’ястково-фалангових та плесно-фалангових суг
d. Імунологічні реакції на РФ, АЦЦр (для підтвердження діагнозу та втявлення
серологічного артриту)
e. HBsAg, HbcAg, HBeAg тести на гепатити перед тим як предназначити
хворобомодифікуючі препарати
f. Рентгенографія ОКП
g. ЕхоКТ(первинно, а потім 1 р на рік), УЗД суглоббів (бажано)
4. Лікування:
a. Метотрексат 7.5 мр на тиждень (до 75 мг)
b. Преднізолон 15-30 мг (до 6 міс) 1 р на добу
c. Якщо немє реміссії за 6 міс – тофацитиніб 5 мг 2 р на добу
d. Якщо не ає ремісії, то змінюємо наінш інгібітор янус-кінази або біолог
(абатацент/ритуксимаб)
5. Прогноз та заходи профілактики:
a. Прогноз: несприятливий, є ризик втрати працездатності у межах 20 років, а средня
тривалість життя на 4
b. Профілактика:
i. Хворий повинен бути деспансеризовано перебувати під постійним
доглядом ревматолога – 4 р/д. при не ефективності терапії, перейти до
альтернативної, що вже вказана в лвкувані.
Диана
 Хворий К. 47 років, поступив в ревматологічне відділення зі скаргами на ниючі болі в плесно-
фалангових суглобах I пальців обох стоп, правому гомілковостопному і лівому колінному
суглобах, що посилюються під ранок (в момент пробудження) і при рухах, обмеження об'єму
рухів узазначених суглобах, набряки гомілок і стоп, епізодично виявляється підвищення АТ до
160/110 мм рт. ст. Регулярно тиск не контролює, терапії не отримує. Періодично виникають
ниючі болі в правій поперековій області.
Вважає себе хворим протягом останніх 5 років, коли вперше на тлі повного благополуччя
з'явилися сильний пульсуючий біль в ділянці плесно-фалангового суглоба I пальця лівої стопи
близько двох годин ночі, внаслідок чого хворий не міг знову заснути. Біль в суглобі
супроводжувалися припухлості, шкіра була червоною, гарячою. Підвищилася температура тіла
до 38,2°С. До ранку інтенсивність болю зменшилася, але припухлість суглоба зберігалася. До
лікарів пацієнт звертатися не став, нічим не лікувався; через 2-3 доби болі в I плесно-
фаланговому суглобі лівої стопи зменшилися, через кілька днів регресували. Надалі пацієнт
зазначив, що частота нападів артриту становила раніше 1 раз в рік, а з плином часу кратність
загострень хвороби збільшилася до 3-4 разів на рік.
Перед госпіталізацією звернувся до лікаря-терапевта, при обстеженні виявлено
прискорене ШОЕ до 52 мм/год, гіперурикемія (сечова кислота в крові - 546 мкмоль/л),
гіперхолестеринемія (загальний холестерин - 7,2 ммоль/л, глікемія натще - 6,0 ммоль/л.
З анамнезу життя: В останні 3 роки відзначаються епізоди підвищення артеріального
тиску, з'явилися болі в ділянці нирок, в зв'язку з чим було проведено УЗД нирок, яке виявило
камінь в нижньому полюсі правої нирки розміром 13 мм. Працює в офісі, веде малорухливий
спосіб життя. Дієти не дотримується. Спадковий анамнез: мати хворого 70 років, страждає
гіпертонічною хворобою, цукровим діабетом 2 типу, батько помер у віці 65 років від інфаркту
міокарда.
При огляді: загальний стан задовільний. Температура тіла 36,7 ° С. Зріст - 166 см, вага -
94 кг. Окружність талії - 107 см. У легенях дихання везикулярне, хрипи не вислуховуються. ЧДД
- 16 в хвилину. Перкуторний звук ясний легеневий над усіма легеневими полями. Тони серця
приглушені, ритм правильний, шумів і додаткових тонів не вислуховується. АТ - 160/80 мм рт.
ст., ЧСС - 88 ударів в хвилину. Живіт м'який, безболісний. Печінка перкуторно по краю реберної
дуги. Периферичних набряків немає.
Локальний статус: дефігурація гомілковоступневих суглобів, більш виражена справа, I
плюснефалангових суглобів обох стоп, шкіра над суглобами не змінена, без локальної
гіпертермії. Рухи в суглобах обмеженні. На медіальному краї правої стопи виявлено тофус до 6
мм в діаметрі.

1) Визначіть провідний синдром і проведення диференціальної діагностики.

Суглобовий синдром

Диф діагностика: серонегативні спондилоартрити, септичний артрит, гемартроз,

остеоартрит, остеомієліт, асептичний остеонекроз, саркоїдоз, хвороба Бехчета, синдром Стілла

12) Сформулюйте діагноз

Первинна подагра, хронічний подагричний артрит, поліартрит, середньотяжкий перебіг,

стадія загострення з ураженням плесно-фалангових суглобів I пальців обох стоп, правого
гомілковостопного і лівого колінного суглобів, формування тофусу до 6 мм на медіальному краї
правої стопи, з ураженням нирок(сечокам’яна хвороба), артеріальна гіпертензія ІІ, ожиріння Іст. ,

І рентгенологічна стадія, ФН - І

3) Складіть і обгрунтуйте план обстеження хворого

 - ЗАК: підвищене ШОЕ

- Лабораторне дослідження сечокислого обміну: кристали моноурату натрію або сечової

кислоти

- Вміст уратів в добовій сечі

- аналіз синовіальної рідини: ознаки запалення

- ренгенографія уражених суглобів

-УЗД суглобів

- МРТ/КТ

4) Призначте лікування

Дієтотерапія( включити в раціон:молочні продукти, рідкі каши і компоти): слід обмежити

загальноенергетичну цінність їжі, виключити багаті на пурини продукти(печінка, мізки, нирки,
смажене м’ясо, какао, шоколад), виключити алкоголь.

Колхіцин – впливає на обмін сечової кислоти

НПЗП – моваліс, німесулід, Целекоксиб, індометацин

Антиподагричні засоби

Базисна терапія:

- урикодепресивні препарати(алопуринол) + ензимотерапія(вобензим)

- ІАПФ(еналаприл, периндоприл, лізиноприл)

- БРА-2(лозартан, вальсартан)

5) Визначіть прогноз та заходи профілактики.

Прогноз: сприятливий

Профілактика: модифікація способу життя(корекція харчування, заняття фізичною

культурою)

Таня
До сімейного лікаря звернулася жінка 68 років зі скаргами на серцебиття, відчуття перебоїв в
роботі серця, задишку при швидкій ходьбі, втомлюваність. Стенокардію та інфаркт міокарду
заперечує. З анамнезу відомо що гіпертонічну хворобу діагностовано 10 років тому,
антигіпертензивні препарати приймала нерегулярно. При огляді у кардіолога три роки тому
цифри АТ становили 180/100 мм рт.ст і були призначені еналаприл 10 мг двічі на день і
амлодипін 5 мг один раз на день. Минулого року на ЕКГ було зафіксовано (зі слів пацієнтки)
аритмію, але додаткового обстеження і корекції лікування вона не отримала.

При об’єктивному обстеженні: пульс 92 уд./хв., АТ- 150/90 мм рт. ст., ЧД-16 в хв., ІМТ - 35 кг/м².
Перкуторно зміщення лівої границі серця вліво на 1,0 см. При аускультації серця: тони серця
аритмічні, акцент другого тону над аортою. Дихання везикулярне, хрипи відсутні. Пульсація на
периферичних артеріях збережена. Набряків на нижніх кінцівках немає. При лабораторному
обстеженні глюкоза натще 5,2 ммоль/л, загальний холестерин - 6,1 ммоль/л. ЕКГ): фібриляція
передсердь; індекс Соколова-Лайона 40 мм.
1. Визначте провідний синдром і проведіть диференційну діагностику

Синдром порушення серцевого ритму.

Синдром коронарної недостатності не можливий через відсутність стенокардії та інфарктів

міокарда в минулому. Проте цілком можливий швидкий розвиток через значну гіпертрофію лівого
шлуночка.

Наразі наявний синдром артеріальної гіпертензії, проте даний синдром на разу не становить таку
велику загрозу, як синдром порушення серцевого ритму, аадже під час фібриляції можуть
утворюватись тромби, що може привести до смерті.

2. Сформулюйте попередній діагноз

Гіпертонічна хвороба ІІ стадія, 2 ступінь. гіпертензивне серце (гіпертрофія ЛШ), СН І, NYHA ІІ;
Фібриляція передсердь. Цукровий діабет другого типу. Ожиріння 2 ступеня.

3. Складіть і обґрунтуйте план обстеження пацієнта

1. Так як у хворої фібриляція передсердь, то є загроза утворення тромбів, так як

коронаграфія в такому випадку буде заборонена, необхідно провести ЕХО-КГ, та УЗД судин
нижніх кінцівок (на наявність флебіту вен).
2. Провести дослідження сечі та узд нирок (для виявлення порушеннь нирок на фоні АГ)
3. Огляд очного дна
4. Коагулограма
5. Визначення D-димеру
6. Ліпідограма (підозра на атеросклероз)
7. Біохімічний аналіз крові, ЗАК,ЗАС
4. Призначте лікування

Аміодарон -200 мг 3 р/д per os

Пропанорм - внутрішньо, на початку лікування - по 150 мг 3 рази на добу,

Лікування по типу таблетки в кишені протипоказане через наявність гіпертрофії ЛШ.

При неефективності медикаментозного лікування абляція ЛП.

Антикоагулянтна терапія – Ксарелто - 20 мг 1 раз/доб.

Розглянути можливість оклюзії вушка лівого передсердя (ОВЛП), якщо застосування

антикоагулянтів протипоказане або погано переноситься пацієнтом.

Для осіб з ФП тривалістю більше 48 год, яким показана планова кардіоверсія.

Продовжити лікування АГ- Карведілол – початкова доза 3,125 2 р/д

Еналаприл – початок 2,5 мг 2р/д

Торасемід-початова доза 10 мг на добу.

5. Визначте прогноз і заходи профілактики

Якщо вдасться контролювати артеріальну гпертензію на пароксизми фібриляції стан буде
задовільним. При прогресуванні захворювання можливий розвиток ІХС та торомбоемболій.
Профілактика з постійний прийом аспірину та постійний прийом антигіпертензивних засобів

Сделано – проверить (Настя)

Задача

Хворий Д. 43 років, звернувся до лікаря-терапевта зі скаргами на слабкість, болі в хребті

(переважно вночі), в обох кульшових, колінних суглобах, ранкову скутість до 40 хвилин, що
проходить після фізичних вправ.

Анамнез захворювання: хворіє з 25 років, коли з'явилися болі в попереку і крижах

(особливо вночі), пізніше приєдналася ранкова скутість, що зменшувалася після нетривалої
зарядки, підвищення температури до 37-37,5 °С.

Об'єктивно: стан відносно задовільний. АТ - 130/80 мм рт.ст. ЧСС - 74 удари на хвилину.

ЧДД - 18 в хвилину. Температура тіла 37,3 ° С. Шкірні покриви чисті, ціанозу, набряків немає.
Периферичні лімфовузли не збільшені. Дихання везикулярне, хрипів немає. ЧДД – 18 в хвилину.
Тони серця ясні, ритм правильний. Живіт м'який, безболісний. Печінка біля краю реберної дуги.

Локальний статус: відзначається виражений грудний кіфоз і шийний гіперлордоз,

згладження поперекового лордозу, болючість при пальпації по ходу хребта. Активні і пасивні рухи
в хребті болючі. Обмеження відведення кульшових суглобів. Симптом Кушелевского I, II -
позитивний, проба Томайера - 65 см, проба Форестье - 22 см, проба підборіддя-грудина - 5 см,
екскурсія грудної клітини - 100-96 см (4 см)

1) Визначіть провідний синдром і проведення диференціальної діагностики.

Анкілозивний спондилоартрит/хвороба Бехтєрєва; суглобовий і больовий синдроми
Диф діагостика з: дегенеративними ураженнями хребта(остеохондроз, спондильоз),
крижово-клубовим артрозом, остеохондрозом, бруцельозним спондилітом,
псоріатичним ураженням хребта, артрити поєднані з спондилоартритом.
2) Сформулюйте діагноз
Анкілозивний спондилоартрит(хвороба Бехтєрєва), центральна форма, стадія
ІІІ(пізня), активність ІІ ступеня(помірна), І ступінь функціональної
 недостатності(наявний грудний кіфоз і шийний гіперлордоз, згладження
поперекового лордозу)
3) Складіть і обгрунтуйте план обстеження хворого
С.244 Джус

4) Призначте лікування

НПЗП для зменшення больового синдрому і скутості(фенілбутазон)

У разі абсолютної неефективності НПЗП застосовують Глюкокортикостероїди

Міорелаксанти центр та периф дії для зняття напруження прихребтових м’язів(толперизол-

центр, скутаміл С- периф)

Біологічні агенти(інфліксимаб)

Ензимотерапія – вобензим

Теплові процедури(парафін, озокерит, грязі, сауна) і радонові ванни.

4) Визначіть прогноз та заходи профілактики.

Профілактика: відмова від шкідливих звичок, жорсткі матраси, спати на спині або
животі, щоденно виконувати фізичні і дихальні вправи, масаж для зміцнення м’язів,
гідротерапія, плавання.
Прогноз: при швидкому прогресуванні перебігу і / або неадекватному лікуванні
протягом 5-10 років розвивається повне анкілозівання хребта, що супроводжується
вираженими порушеннями функціональної здатності хворого аж до неможливості
самооблуговування в повному обсязі.

Пацієнт Н. 52 років, водій, звернувся до лікаря зі скаргами на нападоподібний біль за

грудиною з іррадіацією в ліве плече, лопатку, що виникають під час швидкої ходьби,
інтенсивних фізичних навантаженнях, супроводжуються відчуттям страху, припиняються в
спокої.
Вважає себе хворим протягом двох місяців, зі слів лікувався у невролога з приводу
«міжреберної невралгії ». Приймав диклофенак, проходив фізіотерапевтичні процедури - без
ефекту.
З анамнезу життя відомо, що близько 5 років страждає артеріальною гіпертензією з
максимальним підвищенням цифр артеріального тиску до 175/100 мм рт.ст., постійну
антигіпертензивну терапію не отримує.
Спадковість: батько і старший брат перенесли інфаркт міокарда у віці до 55 років.
Шкідливі звички: палить протягом 20 років по 20 сигарет на добу; алкоголь вживає помірно.
Об'єктивно: стан відносно задовільний. Зріст 170 см, вага 98 кг. ІМТ - 33,91 кг / м2.
ЧДД - 17 в хв.АТ - 170/100 мм рт.ст. ЧСС - 88 уд / хв. Гіперстенічна статура. Шкірні покриви і
видимі слизові звичайного кольору, периферичних набряків немає. У лѐгенях дихання
везикулярне, хрипів немає.
Аускультативно: на верхівці серця ослаблення I тону, над аортою – акцент II тону. Тони
серця приглушені, ритмічні. Живіт м'який, безболісний. Печінка не збільшена. Симптом
Пастернацького негативний.

1.провідний синдром - синдром загрудинного болю.

Диф діагностика: інші форми ІХС, ГКС, міжреберна невралгія, міокардит, нейроциркуляторна
дистонія, захворювання травного тракту.
2.ІХС: стабільна стенокардія напруження, I ФК. АГ ІІ ступінь. Ожиріння І ступень.
3.Ехо-кг( функціанальний стан камер серця)
ЕКГ 12 відведеннях
Рентгенографія ОГК
Велоергометрія
ЗАК
ЗАС
Ліпідограмма, коагулограмма, глюкоза, Алт, Аст , креатинін сироватки

4. Модифікація сопсобу життя(відмова від паління, контроль маси тіла, дієта, адекватна фізична
активність)
Нітрогліцерин 0,5 мг сублінгвально при нападах стенокардії
Бісопролол 5мг (1 таб 1 р/д)
Амлодипін 5 мг 1 р/д
Аспірин 125 мг 1 раз день
Аторвастатин з 80мг на день (і титруємо до цільовиз показників - ЛПНЩ менше1,8, при змінах на
ліпідограмі, контролю фунцкції печінки )

5.Втор профілактика: виконання пункту 4. (лікування)

Прогноз: високий фатальний ризик ускладнень ССЗ на 10 років