МОДУЛЬ 2.

«Ушкодження голови, шиї, грудини, живота, прямої кишки»

Білет 1
Білет 2
Білет 3
Білет 4
Білет 5
Білет 6
Білет 7
Білет 8
Білет 9
Білет 10
Білет 11
Білет 12
Білет 13
Білет 14
 Білет 1.
1. Струс головного мозку.
СТРУС ГОЛОВНОГО МОЗКУ – функціональне (зворотнє) порушення діяльності головного
мозку без анатомічного ушкодження. Буває при різних травмах голови.
КЛІНІКА
1.Втрата свідомості від д-ох хв. до д-ох год.
2.Біль.
3.Нудота,блювота.
4.Може бути ретроградна амнезія (не пам’ятає шо було до травми).
5.Пригнічення рефлексів.
6.Порушення діяльності життєвоважливих органів.
ПМД на місці:
1.При наявності рани – пов’язка з метою зупинки кровотечі.
2.Інородні тіла не витягуються, рана не зондується,не промивається.
3.Наркотичні знеболюючі не даються, бо вони пригнічують дихальний центр.
4.Імобілізація голови на бублику.
5. Враховуючи,що симптомом є нудота, блювота - голова на бік.
ЛІКУВАННЯ
Без підвищення черепного тиску лікується КОНСЕРВАТИВНО.
В інших випадках оперативно .В хірургічному відділенні хірург і невропатолог ведуть
пацієнта.
2. Перитоніт.
ПЕРИТОНІТ - запалення очеревини
ШЛЯХИ ПОТРАПЛЯННЯ ІНФЕКЦІЇ:
№1 Процес протікає дуже гостро.
1) При пораненнях
2) При розривах порожнистих органів
3) При перфорації виразок
№2 Переходить із запаленого органа ( буває при гострому апендициті, панкреатиті,
холециститі, запаленням ЖСО, аднексітах)
ЗАХВОРЮВАННЯ ЖИВОТА ПОДІЛЯЮТЬ НА:
1 група - хронічні, які лікуються в плановому порядку
2 група - гострі - в екстреному, ургентному порядку (гострий живіт)
ГОСТРИЙ ЖИВІТ - група гострих хірургічних захворюваннях живота, яка приводе до
перитоніта, а також до смерті (травми живота, гострий апендицит, гострий холецистит,
гострий панкреатит, перфорація виразки шлунку і 12-ти палої кишки, защемлена грижа,
шлунково-кишкова кровотеча, шлункова, кишкова непрохідність)
СИМПТОМИ:
 біль,
 напруження м’язів,
 позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга (при натисканні на живіт - біль посилюється,
якщо різко відпустити - біль стає ще сильнішим)
ПЕРЕБІГ ПЕРИТОНІТА Є 3 ПЕРІОДА:
 Реактивний – біль в ділянці живота, підвищення температури, нудота, блювота,
частий пульс, при пальпації ділянка живота болісна, напружена, різко позитивний
симптом Щоткіна-Блюмберга, перестальтика ослаблена або відсутня.
 Уявного благополуччя - біль менше, живіт м’якше, симптом Щоткіна-Блюмберга не
так різко виражений, загальний стан прогресуюче погіршується, язик обкладений,
сухий як щітка, пульс частий, висока температура, блювота, нудота, перистальтика
відсутня.
 Токсичний – стан хворого вкрай важкий, дихання поверхневе, колір шкіри землисто-
сірий,запах кала з роту, живіт здутий, перистальтика відсутня, гази не відходять, в
животі рідина -> смерть
ЛІКУВАННЯ:
1. Дезінтоксикаційна терапія
2. Антибактеріальна терапія
2. Лапаротомія негайна (розтин черевної порожнини) - під час якої усувають причину
перитоніту і звільняють черевну порожнину від гною, активно дренують.
 3. Догляд: профілактика пневмонії, пролежнів тощо.
ТАКТИКА ПРИ ПІДОЗРІ НА ГОСТРИЙ ЖИВІТ:
Не годувати, не поїти, не ставити грілку (прискорюється розвиток запальних процесів), не
давати знеболюючих (3 симптоми гострого живота базуються на болі, а коли біль буде
меншим при огляді можна пропустити гострий живіт).
3. Підібрати набір інструментів для трепанації черепа
Загальний інструментарій:
1. Корнцанг - 2
2. Цапки - 4
З. Шприц та голка - 2
4. Зонд жолобкуватий - 1
5. Зонд ґудзиковий - 1
6. Пінцет анатомічний – 2
Інструменти для розсічення тканин:
1 .Скальпель черевцевий - 1
2. Ножиці: Купера - 1
3. Прямі гострокінцеві хірургічні – 1
Інструменти для спинення кровотечі:
1. Кровоспинні затискачі Кохера - 8-10
2. Більрота - 8-10
3. Затискач за типом "москіт" - 4-6шт.
Інструменти для розширення тканин.
1. Гачки Фарабефа - 2
Інструменти для зшивання тканин:
1. Голки ріжучі - 2
2. Голки колючі -2
3. Голкотримач Гегара - 2
4. Пінцет хірургічний -2
Спеціальний інструментарій.
1. Троакар
2. Леватор
3. Коловорот з фрезами
4. Дротяна пилка Джиглі
5. Провідник Поленова для пили
6. Кісткові щипці Люера
7. Кусачики Дальгрена
8. Прямий распатор Фарабефа
9. Молоток з накладкою
10. Кісткова ложка Фолькмана
11. Мозковий шпатель – 1

Білет 2.
1. Забій головного мозку.
ЗАБІЙ ГОЛОВНОГО МОЗКУ - більш важка травма,ніж струс.
Крім функціонального порушення будуть органічні порушення мозкової речовини - це
вогнищева симптоматика. По випавшій функції ми дізнаємося де ушкодження.
КЛІНІКА
1.Стан більш важкий,ніж при струсі, може закінчитись летально.
2.Тривала втрата свідомості.
3.Біль.
4.Нудота,блювота.
5.Ретроградна амнезія.
6.Порушення рефлексів і життєво-важливих центрів + вогнищева симптоматика
2. Поняття про гострий живіт.
ЗАХВОРЮВАННЯ ЖИВОТА ПОДІЛЯЮТЬ НА:
1 група - хронічні, які лікуються в плановому порядку
2 група - гострі - в екстреному, ургентному порядку (гострий живіт)
 ГОСТРИЙ ЖИВІТ - група гострих хірургічних захворюваннях живота, яка приводе до
перитоніта, а також до смерті (травми живота, гострий апендицит, гострий холецистит,
гострий панкреатит, перфорація виразки шлунку і 12-ти палої кишки, защемлена грижа,
шлунково-кишкова кровотеча, шлункова, кишкова непрохідність)
СИМПТОМИ:
 біль,
 напруження м’язів,
 позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга (при натисканні на живіт - біль посилюється, якщо
різко відпустити - біль стає ще сильнішим)
ЛІКУВАННЯ:
1. Дезінтоксикаційна терапія
2. Антибактеріальна терапія
3. Лапаротомія негайна (розтин черевної порожнини) - під час якої усувають причину і
звільняють черевну порожнину від гною, активно дренують.
4. Догляд: профілактика пневмонії, пролежнів тощо.
ТАКТИКА ПРИ ПІДОЗРІ НА ГОСТРИЙ ЖИВІТ:
Не годувати, не поїти, не ставити грілку (прискорюється розвиток запальних процесів), не
давати знеболюючих (3 симптоми гострого живота базуються на болі, а коли біль буде
меншим при огляді можна пропустити гострий живіт).
3. Накласти пов’язку «Чепець»
 хворий повинен бути укладений або усаджений так, щоб частина тіла, яка бинтується, була
нерухома та доступна бинтуванню;
 при бинтуванні потрібно стояти обличчям до хворого;
 бинтування проводиться від периферії до центру (знизу догори), зліва направо, за
винятком спеціальних пов'язок;
 бинтування починають із закріплювального тура бинта;
 кожний наступний хід бинта повинен прикривати попередній оборот наполовину або на 2/3;
 бинтувати потрібно обома руками: однією рукою розкочують голівку бинта, іншою –
розправляють його ходи, рівномірно натягуючи бинт;
1. Зробіть зав’язку, відрізавши ножицями смужку бинта довжиною 80-90см.
2. Середню частину смужки бинта прикладіть до тім’яної ділянки, а кінці опустіть донизу
попереду вушних раковин та запропонуйте пацієнту тримати зав’язку у натягнутому стані.
3. Візьміть голівку бинта у праву руку, а кінець бинта – у ліву руку.
4. Зробіть перший, закріплюючий тур бинта, навколо голови захвативши при цьому лобний
та зовнішній потиличний горби.
5. Розкрутіть бинт до найближчого кінця зав’язки, обведіть навколо нього і спрямуйте косо
через чоло до протилежного кінця зав’язки.
6. Обведіть бинт навколо іншого кінця зав’язки і спрямуйте його косо через потилицю на
протилежний бік.
7. Повторіть попередні тури бинта, покривши повністю склепіння черепа.
8. Закінчіть пов’язку накладенням циркулярного туру навколо голови.
9. Зав’яжіть кінці бинта навколо голови.
10. Звислі кінці зав’язки закріпіть вузлом під нижньою щелепою.
11. Відріжте ножицями надлишок бинта.

Білет 3
1. Перелом склепіння черепа
ПЕРЕЛОМИ СКЛЕПІННЯ можуть бути:
 відкриті (є ушкодження м’яких тканин)
 закриті (коли є перелом, а шкіра не ушкоджена)
 проникаючі (з ушкодженням твердої мозкової оболонки)
 непроникаючі (без ушкодження твердої мозкової оболонки)
Абсолютні симптоми проникаючого поранення: н-сть ліквора в рані і обривків мозкової
речовини.
Переломи: без зміщення, оскольчасті, вдавленні, дирчасті.
Проникаючі небезпечні тим,що витікає ліквор в порожнину черепа,через що може бути
занесена інфекція з важкими внутрішньочерепними запальними процесами.
 КЛІНІКА клініка струсу + клініка кісток
1.Втрата свідомості.
2.Біль.
3.Нудота,блювота.
4.Може бути ретроградна амнезія (не пам’ятає шо було до травми).
5.Пригнічення рефлексів.
6.Порушення діяльності життєвоважливих органів.
На місці пригоди при закритих переломах діагностувати перелом без зміщення неможливо,
тому що утв. гематома.
При наданні ПМД при відкритих або проникаючих переломах не можна:
1.Зондування.
2.Промивання.
3.Видаляти сторонні тіла.
2. Травма паренхіматозних органів живота
Травми живота (закриті, відкриті, проникаючі, непроникаючі, з ушкодженням внутрішніх
органів і без ушкодження, ушкодження порожнини і паренхіматозних органів).
При пошкоджені паренхіматозних органів (печінка, селезінка) крім симптомів гострого живота
на перший план виходить клініка гострої крововтрати. В умовах лікарні діагноз
підтверджується різко зниженим гемоглобіном і еритроцитів, операція робиться в ургентному
порядку.
Підготовка до ургентної операції:
 Забор аналізів крові сечі на цито (срочно)
 Обробка операційного поля (часткова) або без неї
 Назогастральний зонд (якщо хворий поїв)
 Премедикація підшкірно або в/в (промедол, атропін, дімедрол)
 Лапаротомія (розтин черевної порожнини)
3. Накласти пов’язку «вуздечка» при переломі нижньої щелепи
 Використовується для прикриття бокових поверхонь обличчя, скроневої ділянки, лобу чи
тім’я, а також для фіксації нижньої щелепи і прикривання підборіддя.
 Перший циркулярний, фіксуючий виток накладається в напрямку від здорового до
пошкодженого боку.
 Далі бинт проводиться до вуха на пошкодженому боці, косо спускається за ним вниз,
проводиться під потиличним бугром, під вухом на здоровому боці, через підборіддя
виводиться на пошкоджений бік, направляється вгору на тім’я.
 Потім бинт проводиться вниз, прикриваючи вушну раковину на здоровому боці, проходить
під підборіддям, закриває інше вухо і повертається на тім’я.
 З наступним витком бинт спускається вниз на здоровий бік, проходить по задньому краю
вушної раковини до потилиці, виводиться на пошкоджений бік, проводиться по нижньому
краю нижньої щелепи, проходить під вухом на здоровій стороні до потилиці.
 Далі бинт знову проводиться під підборіддям і перед вухом на здоровому боці повертає на
тім’я, потім над вухом на пошкодженому боці повертає на потилицю, від нього на
підборіддя і назад через пошкоджений бік на тім’я. Хоча пов’язка однобічна, вона практично
симетрична.

Білет 4
1. Перелом основи черепа.
ПЕРЕЛОМ ОСНОВИ ЧЕРЕПА
Є 3 черепні ямки:
1.Передня.
2.Середня.
3.Задня.
При переломі в передній – ламається решітчаста кістка, в середній скронева,а в задній
потилична.
КЛІНІКА
Клініка забою або струсу мозку + переломи.
 В передній черепній ямці, кров і ліквор тече з носа,а через добу симптом окулярів,
концентрична гематома навколо ока.
В середній черепній ямці ліквор і кров з вуха, через пірамідку йде місцевий нерв - перекос
лиця.
В задній ямці – відбувається набряк соскоподібних відростків.
У всіх випадках діагноз ставиться - черепно-мозкова травма.
Після надання ПМД хворий підлягає транспортуванню в хірургічне відділення.
ПМД на місці:
1.При наявності рани – пов’язка з метою зупинки кровотечі.
2.Інородні тіла не витягуються, рана не зондується,не промивається.
3.Наркотичні знеболюючі не даються, бо вони пригнічують дихальний центр.
4.Імобілізація голови на бублику.
5. Враховуючи,що симптомом є нудота, блювота - голова на бік.
ЛІКУВАННЯ
Без підвищення черепного тиску лікується КОНСЕРВАТИВНО.
В інших випадках оперативно .В хірургічному відділенні хірург і невропатолог ведуть пацієнта.
2. Травми порожнистих органів живота.
Травми живота (закриті, відкриті, проникаючі, непроникаючі, з ушкодженням внутрішніх
органів і без ушкодження, ушкодження порожнини і паренхіматозних органів).
При ушкодженні порожнистих органів - зміст виділяється в вільну частину черевної
порожнини: з шлунка - шлунковий сік і їжа, дванадцятипалої кишки - соки і жовч, з тонкої
кишки – не перетравлена їжа з соками, з товстої кишки - кал, з сечового міхура – сеча.
Абсолютним симптомом проникаючого поранення є: кров в рані з вмістом калу, шлунковим
вмістом, сечі, жовчі… Характерні 3 симптоми гострого живота.
Коли стан хворого важкий, діагноз допомагає встановити - блукаючий катетер (нижче пупка,
де немає життєво важливих органів троакаром робиться прокол черевної порожнини,
вставляють катетер (тонка поліетиленова трубочка) і шприцом через катетер висмоктується
зміст, як отримали кров, жовч, запах кала/сечі/кишкових соків, в сумнівних випадках - рішення
схиляється до лапаротомії.
3. Змонтувати дренаж по Бюлау та викласти методику використання.
Дренаж по Бюлау складається з двох трубок, що з’єднані переходником. Перша трубка
підключається до плевральної порожнини, на кінець другої прикріплюється трубки
прикріплюється пальчик від гумової рукавички, на кінці пальчика робиться розріз по типу
“риб'ячого ока”, цей кінець занурюють в пляшку з фіз. розчином (фурацилін та ін). При
видихові, коли грудна клітина спадається кров, гній, повітря іде через трубку до кінця з
пальчиком і через отвір, що відкривається виходить у розчин і рідину в трубку з тяжінням не
пуска, тобто діє як зворотній клапан: випускає з плевральної порожнини, а назад не запускає.
Хворому надається напівсидяче положення, а пляшка з розчином знаходиться нижче. При
потребі замінити розчин (забруднення) трубка коло грудної клітини перетискається
затискачем, а нижче переходника трубка з пляшкою від’єднується (як не накласти затискач –
відкритий пневмоторакс).

Бiлет 5
1.Поранення судин шиї. Клініка, діагностика. ПМД. Лікування. Догляд.
На шиї знаходяться крупні судини: сонні артерії, яремна вена. При пошкодженні сонної артерії
кров ала, витікає струменем. Хворий гине на протязі 1 хв, якщо не надати допомогу. Як встигне
поряд стоячий притиснути сонну артерію пальцем до сонного бугорка 6 хребця, а потім
спробувати накласти кровоспинний джгут із збереженням х другої артерії, то хворий гине. Одна
людина, яка надає допомогу пальцями перетискає сонну артерію, друга з неушкодженої частини
прибинтовує руку до голови або накладає шину Крамера, щоб захистити неушкоджену артерію.
Накладається валик поверх якого кровоносний джгут, і хворий так транспортується. При
пошкодженні яремної вени – кров темна, постійна, не пульсуюча цівка. Крім крововтрати
можливе засмоктування повітря – повітряна емболія. Допомога: тиснуча пов’язка на приводячи і
відводячи кінцівки.
2.Гострий апендицит. Клініка, діагностика. ПМД. Лікування. Догляд.
ГОСТРИЙ АППЕНДИЦИТ - це запалення черевоподібного відростка.
Розрізняють: хронічний (плановий) і гострий (ургентний)
ФОРМИ ПО СТУПЕНЮ ВАЖКОСТІ:
  Простий (катаральний)
 Флегмонозний
 Гангренозний
 Перфоративний
Апендикулярний відросток знаходиться в правій здухвинній ділянці (при звичайному
нормальному розташуванні органів)
КЛІНІКА:
В 75% випадків біль спочатку тупий, без іррадіації в праву здухвинну ділянку.
В 20% по всьому животу, а потім найбільш сильний в правій здухвинній ділянці.
В 5% в епігастрії, а потім опускається в праву здухвинну ділянку, можна сплутати з гастритом.
Біль тупий іррадіює, поступово посилюється, загальний стан порушується не сильно, може бути
одноразова блювота, нудота, підвищення температури до 37,5, напруження м’язів і симптом
Щоткіна-Блюмберга, симптом сорочки - Воскресенського, Ровзінга, Образцова.
Жінки обов’язково повинні піти до гінеколога, тому що запалення правого яєчника
зустрічається в 6 разів частіше ніж лівого. Гострий аппендицит, розрив кісти яєчника, перекрут
кісти, крововилив в яєчник, розрив труби при позаматковій вагітності теж відноситься до гострого
живота - ургентне лікування.
При кататарльному апендициті рана зашивається наглухо і загоюється через 5-6 днів, з
лікарні виписують на 5-6 день.
При більш важких формах ставиться трубочка для введення антибіотиків або черевна
порожнина дренується, тоді лікування більш важке і тривале.
3.Викласти основні методики додаткових методів дослiдження хворих з хірургічною
патологiєю живота.
1.Суб'єктивне обстеження (паспортні дані ,скарги ,історія захворювання, анамнез життя)
2.Об‘єктивне обстеження(колір шкіри,свідомість,статура,активність ,температура ,пульс, АТ,
обов‘язково огляд ротової порожнини)
3.Огляд живота :
Огляд форми живота:
1.Якщо лікар правша то сідає праворуч,якщо лівша то ліворуч
2.Ноги повині бути прямими а голова має бути на подушці
3.Хворий пальцем має показати де болить
4.Оглянути чи є рубці на животі ( якщо є то від чого вони)
5.Чи приймає живіт участь у акті дихання
Форма живота може бути :
•Запавший
•Виточений
•Семетричний
•Асеметричний
4.Поверхнева пальпація (виявляємо: локалізацію болю та напруження м'язів (починаємо з
безболісної ділянки а болюча пальпується в останню чергу).
5.Глибока пальпація (визначається: відрізки товстого кишківника, пухлини, розміри печінки,
симптом Щоткіна-Блюмберга)
6.Перкусія (визначається: розмір печінки, в нормі вона не має виступати за край реберної дуги .
При наявності рідини звук буде-тупий, при ушкодженні порожнистих органів - коробковий звук.
7. Аускультація: вислуховують перестальтику, може бути посилена, послаблена або повністю
відсутняє
На ФАПІ маємо запитати чи заміжня жінка чи обстежується гінекологом чи є затримка
менструації.

Білет 6
1.Опіки стравоходу. Клініка, діагностика. П.М.Д. Лікування. Догляд.
Опіки можуть бути термічні та хімічні. Частіше зустрічаються хімічні: у чоловіків, коли випадково
вживають хімічні речовини, у жінок з метою самогубства.
Клініка: після вживання кислоти або лугів у хворого починається блювота, біль, опіки губ, язика,
страх смерті.
ПМД:
1. Терміново розпочати надання допомоги.
2. Вжити значну кількість води з подальшим промиванням шлунку “ресторанним методом”.
Зондом забороняється, тому що на стравоході може залишитися рідина, що продовжить роз’їдати
тканину.
3. Використовуємо реакцію нейтралізації:
 якщо опік лугами – 1% оцет чи лимонна кислота;
 якщо опік кислотою – 2% сода.
4. В подальшому рекомендують вживати рідку, обволікаючу їжу: кисіль, крохмаль, яйця.
5. При глибоких опіках стравоходу розвивається рубцювання тканини стравоходу, що провокує
звуження стравоходу, хворий не можу вживати спочатку тверду їжу, а потім і рідку, що спричинює
кахексію, тоді виконують бужування стравоходу – розширення простору (вставляютть стержні, які
перед тим нагрівають, ефект тимчасовий).
6. Радикальне лікування – пластика стравоходу. Для продовження життя пацієнта – гастростома.
2.Защемлена грижа. Клініка, діагностика. П.М.Д. Лікування. Догляд.
ГРИЖІ - вихід вмісту черевної порожнини через “слабкі” місця черевної системи (у чоловіків -
паховий канал, у жінок - пупочне кільце, бедровий канал, отвори білих ліній живота після
операцій)
ГРИЖІ БУВАЮТЬ:
 Пахвинні
 Стегнові
 Пупочні
 Білої лінії живота
 Післяопераційні
ГРИЖОВИЙ МІШОК - розтягнена пристінкова очеревина: незащемленні і защемленні грижі
1) Незащемленні грижі - грижа виходить при напруженні живота (дефекації, підйомі
важких предметів)
2) При защемленій грижі - додаткова порція не встигає повернутись назад в живіт і зміст
перетискає в ділянці грижових воріт. Спочатку порушується венозний кровообіг та призводить до
набряку, вподальшому порушується артеріальний кровообіг, що спричиняє некроз защемлених
часттин, далі перитоніт, тобто смерть.
Різниця між незащемленою і защемленою грижами:
НЕЗАЩЕМЛЕНА: безболісна, вправляється, м’яка
ЗАЩЕМЛЕНА: різко болісна, невправляється, різко напружена, якщо защемлена кишка, то
додається клініка гострої кишкової непрохідності.
СИМПТОМИ КАШЛЬОВОГО ПОШТОВХУ - грижа не защемлена, кладуть на неї палець чи рук і
пропонують хворому покашляти, в момент кашлю відчувається поштовх, при защемленій грижі -
симптом негативний.
ЛІКУВАННЯ: незащемлена - плановий порядок, защемлена - ургентний порядок.
Особливості надання ПМД при защемленій грижі:
- Не годувати
- Не поїти
- Спазмолітики, знеболююче не давати
- Не вправляти, як по дорозі грижа вправилась, не зважати на те що хворому стало легше
транспортувати в лікарню, бо вправитись могла некротизована частина.
Особливості оперативного лікування:
Після знеболення і розсічення грижового мішка грижовий зміст (кишка, сальник) повертаються в
живіт, щоб не було рецедива необхідно закрити отвір. Отвір закривається за рахунок місцевих
тканин або синтетичної сітки.
3.Здійснити перев'язку гнійноï рани з дренажем.
Перев'язка рани з дренажем - перев'язка гнiйноï рани (у 1-шу фазу ранового процесу):
1. Корнцангом беремо перший пінцет як ручку;
2. Пінцетом знімаємо зовнішню пов'язку, вилучаємо його з роботи;
3. Кулькою, змоченою у йодонатi, обробляємо краï рани;
4. Кулькою, змоченою у перекись водню, ретельно вимиваємо рану;
5. Кулькою, змоченою у фурацилінi, ретельно промиваємо рану;
6. Сухою стерильною кулькою осушуємо рану;
7. З лотка беремо гудзиковий зонд пінцетом; 8. Пінцетом захоплюємо за кінець дренажу, в цей час
2-ий кінець дренажу притискаемо гудзиковим зондом, розтягнутий дренаж вводимо у рану;
9. Штанці змочуємо у гіпертонічний розчин і накладаємо на рану, просовуючи дренаж крізь штанці;
10. Вилучаємо гудзиковий зонд з роботи;
11. На рану накладаємо серветку, змочену гіпертонічним розчином:
12. Haкладаємо на рану сухі стерильні серветки, фіксуємо матеріал.
Бiлет 7
1.Рак стравоходу. Клініка, діагностика. ПМД. Лікування. Догляд.
Хворіють люди старшої вікової групи.
Пухлина розвивається повільно.
КЛІНІКА:
 Першою ознакою є відчуття дискомфорту в грудній клітині.
 В подальшому починає порушуватися прохідність їжі, спочатку крупної, твердої, а потім
рідкої і, навіть, води.
 Зригуваня.
 Людина втрачає вагу, кахексія, наростає інтоксикація.
 Хворий гине від голоду.
ОБСТЕЖЕННЯ:
1) Фіброезофагогастродуоденоскопія з біопсією.
2) КТ, МРТ для з’ясування розповсюдження ранового процесу.
ЛІКУВАННЯ: оперативне лікування проводять при 1-2 стадії (іноді 3), коли загальний стан
хворого дозволяє перенести операцію, яка є дуже важкою: видаляють частину стравоходу із
пухлиною і лімфатичними протоками, лімфатичними вузлами і заміненя дефекту кишкою взятою
з живота. Щоб їжа потрапляла в шлунок крім оперативного лікування може бути виконана
променева терапія, яка тимчасово може зменшити пухлину. У випадку, коли хворий не може
перенести оперативне чи променеве лікування може бути виконана паліативна операція –
накладання гастростоми для продовження життя (раковий процес не зупиняється)
2.Гостра кишкова непрохідність. Клініка, діагностика. ПМД. Лікування. Догляд.
ГОСТРА КИШКОВА НЕПРОХІДНІСТЬ - припинення переміщення харчових продуктів з
кишковими соками по кишковій трубці. В калі 5% жиру, 5% білка, 10% вуглеводів
ВИДИ:
 Динамічна (мпастична або паралітична)
 Органічна (механічна)
 Странгуляційна ( перешкода ззовні) - перекрут кишки, заворот і спайкова непрохідність.
 Оптураційна (перешкода всередині) - пухлини, глистяні інвазії (аскаридоз), калові камні.
інородці тіла.
Кишкова непрохідність поділяється на гостру (в ургентному порядку) і хронічну (в плановому)
КЛІНІКА: біль приступоподібний, обов’язкова нудота і блювота, затримка калу і газів, наростає
інтоксикація. Привідна ділянка кишки роздувається, а далі коли кишка стає дуже тонкою ->
порушується кровообіг -> некроз, живіт асеметричний
Характерні симптоми Валя - локальне здуття живота при пальпації в цій ділянці роздутої петлі
кишки і Ківуля - металевий відтінок перкуторного звуку.
Характерний рентгенологічний симптом при оглядовій рентгенографії черевної порожнини. Чаші
Клойбера - рівні рідини в кішківнику
ПМД: дезінтоксикаційна терапія, коли пройшла небагато часу починають з консервативного
лікування: зонд в шлунок і відсмоктуємо зміст, спазмолітики і сифонні клізми іноді допомагають
розмити кал, розвернути заворот, розтягнути глисти.
Ознаки ліквідації непрохідності є відходження калу і газі
3.Змонтувати дренаж по Бюлау та викласти методику використання.
Дренаж по Бюлау складається з двох трубок, що з’єднані переходником. Перша трубка
підключається до плевральної порожнини, на кінець другої прикріплюється трубки
прикріплюється пальчик від гумової рукавички, на кінці пальчика робиться розріз по типу
“риб'ячого ока”, цей кінець занурюють в пляшку з фіз. розчином (фурацилін та ін). При видихові,
коли грудна клітина спадається кров, гній, повітря іде через трубку до кінця з пальчиком і через
отвір, що відкривається виходить у розчин і рідину в трубку з тяжінням не пуска, тобто діє як
зворотній клапан: випускає з плевральної порожнини, а назад не запускає. Хворому надається
напівсидяче положення, а пляшка з розчином знаходиться нижче. При потребі замінити розчин
(забруднення) трубка коло грудної клітини перетискається затискачем, а нижче переходника
трубка з пляшкою від’єднується (як не накласти затискач – відкритий пневмоторакс).
 Бiлет 8
1.Закритий та вiдкритий пневмоторакс.. Клініка, діагностика. ПМД. Лікування. Догляд.
ПНЕВМОТОРАКС – наявність повітря в плевральній порожнині. Буде коробковий звук при
перкусії.
Пневмоторакси розрізняють зовнішні (при проникаючому пораненні грудної клітини-ушкоджується
пристінкова плевра) і внутрішні (при пошкодженні легені і легеневої плеври) (по шляху
потрапляння повітря).
Також пневмоторакси розрізняють закритий, відкритий, клапанний.
ЗАКРИТИЙ ПНЕВМОТОРАКС – в момент отримання травми повітря зайшло, отвір закрився і
повітря не виходить легень спався в залежності від кількості повітря, загальний стан відносно не
важкий. Тиск від негативного переходить в позитивний. Підтвердити діагноз можна при перкусії –
коробковий звук, при аускультації – ослаблене, відсутнє дихання. Запідозрити можна при
наявності рани в грудній клітці. При внутрішньому пневмотораксі рани не буде. Хворий займає
вимушене напівсидяче положення (внутрішні органи опускаються вниз під вагою і не обмежують
діафрагму – легше дихати).
ВІДКРИТИЙ ПНЕВМОТОРАКС – отвір, який утворюється в момент травми не закривається. При
вдихові повітря засмоктується в плевральну порожнину, при видихові – виходе через отвір. Це
призведе до коливання тиску від негативного до позитивного, різке погіршення стану хворого,
більш сильна гіпоксія до коливання середостіння (легені, трахеї, бронхи) і розвиток
плевропульмунарного шоку, який призводить до смерті в короткий проміжок часу. Відкритий
пневмоторакс потрібно перевести в закритий (на видихові закрити отвір: накласти на отвір
герметизуючи оклюзійну пов’язку – внутрішня поверхня індивідуального пакета, лейкопластер,
скотч, внутрішня поверхня від системи).
2.Гострий панкреатит. Причини Клініка, діагностика. ПМД. Лікування. Догляд.
МЕХАНІЗМ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ
В нормі підшлункова залоза виробляє трипсиноген, який потрапляє в дванадцятипалу кишку і
під дією ферментів дванадцятипалої кишки переходить в активну форму – трипсин, який
продовжує перетравляти білки. При гострому панкреатиті активізація йде в самій залозі і залоза
самоперетравляється.
Сприяє розвитку гострого панкреатиту надмірне вживання жирної, концетрованої їжі з
алкоголем, як правило виникає на 2-4 день свят.
КЛІНІКА:
 Скарги на біль в животі в ділянці пупка, оперізуючого характеру з іррадіацією в спину.
 Нудота, неодноразове блювання, що не приносить полегшення.
 Швидко наростає інтоксикація та зневоднення.
 При пальпації живота: біль в ділянці пупка (поперечно), напруження м’язів, може бути
позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга.
ФОРМИ:
 Серозний набряк.
 Геморагічний панкреатит.
 Флегмона.
 Панкреонекроз (смертність до 80%).
ОБОВ’ЯЗКОВИЙ ОБ’ЄМ ОБСТЕЖЕННЯ ПРИ ЛІКУВАННІ В УМОВАХ СТАЦІОНАРУ:
1) ЗАК, ЗАС.
2) Реакція Вассермана (RW).
3) Кров та сеча на цукор.
4) ЕКГ.
5) Флюорографія ОГК.
6) Кал на АГ.
7) Для жінок – консультація гінеколога.
8) При підозрі на гострий панкреатит береться аналіз сечі на діастазу (амілазу). В нормі 8-16-
32-64, все що більше – ознака гострого панкреатиту.
При підозрі на гострий панкреатит хворий повинен бути в ургентному порядку направлений в
лікарню
ЛІКУВАННЯ:
 На ранніх етапах – консервативне лікування в ургентному порядку:
 Голод, холод, спокій.
 Шлунковий зонд для розвантаження шлунку і дванадцятипалої кишки від соків.
 Дезінтоксикаційна терапія.
 Дегідратаційна терапія (боротьба із зневодненням).
 Спазмолітики.
 Знеболюючі (крім морфіну – звужує сфінктер замість розслаблення).
 Антибіотики
 Патогенетичне (специфічне) лікування: препарати, що пригнічують продукування трипсину і
його активацію в підшлунковій залозі (контрікал, тразілол) – препарати, що пригнічують
вироблення ферментів. Найбільш ефективно – максимальні дози з першого дня
захворювання, поки не розпочалося руйнування залози
3.Зняти шви на муляжі.
1. Корнцангом беремо перший пінцет як ручку;
2. Пінцетом знімаємо зовнішню пов'язку, вилучаємо його з роботи;
3. Другим пінцетом беремо кульку, змочену у йодонатi, обробляємо по швах i навкруги рани;
4. Беремо ножиці, перекладаємо їх у робочу руку;
5. Пінцетом захоплюємо за вузол лігатури, підтягуємо догори і перетягуємо на протилежний край
рани до появи білоï нитки, впираючись ножицями в шкіру;
6. Пересiкаємо білу лігатуру, робимо упор ножицями в шкіру і різкотвисмикуємо лігатуру;
7. Лігатуру збиваємо об пінцет над брудним лотком;
8. Кулькою, змоченою у йодонатi, обробляємо рану.
9. Накладаємо на рану сухі стерильні серветки, фіксуємо матеріал.

Бiлет 9
1. Здавлення головного мозку. Клініка, діагностика. ПМД. Лікування. Догляд.
Здавлення головного мозку - відбувається тому що, порожнина черепа замкнута і має отвори,
тому можливе підвищення черепного тиску,що приводе до вклинювання довгастого мозку у
великий потиличний отвір, яке закінчується летально, як не надати негайно необхідної
допомоги.
Може бути нетравматичного характеру (пухлина,ехінокок,запалення мозкових оболонок, абсцес
мозку тощо.) та травматичного (вдавленні переломи,набряк мозку, внутрішньочерепні
гематоми).
КЛІНІКА
На фоні струсу мозку або забою мозку маємо:
1.Світлий проміжок (у важких випадках може і не бути) - втрачає свідомість,не орієнтується в
просторі,але поступово свідомість відновлюється,але далі знову втрачається,хворий у важкому
стані.
2. В умовах лікарні,окуліст помічає застій очного нерву,при спинномозковій пункції в нормі ліквор
прозорого кольору і витікає по краплі,а тут ліквор з кров’ю і витікає струєю. Розвиток
брадикардія.
2. Рак прямої кишки. Клініка, діагностика. ПМД. Лікування. Догляд.
Рак прямої кишки буває в середньої або старшої вікової групи.
РАННІ ОЗНАКИ: неприємні відчуття в ділянці прямої кишки дискомфорт,позиви до
дефекації ,але незадоволення нею,кров в калі,хворий напружується при дефекації, кал міняє
форму(спочатку у вигляді стрічки,потім козячий ,з’являється біль)
Спочатку ознаки хронічної неповної кишкової непрохідності ,в подальшому може призвести до
повної гострої кишкової непрохідності .
При 1,2 стадії-радикальне лікування (операція ,хіміотерапія,променева терапія)
При 2,3 стадії коли радикальне лікування неможливе ,накладається свіщ на сигмоподібну
кишку(протиприродній задній прохід).
3. Продемонструвати методику обстеження живота.
1.Суб'єктивне обстеження (паспортні дані ,скарги ,історія захворювання, анамнез життя)
2.Об‘єктивне обстеження(колір шкіри,свідомість,статура,активність ,температура ,пульс, АТ,
обов‘язково огляд ротової порожнини)
3.Огляд живота :
Огляд форми живота:
1.Якщо лікар правша то сідає праворуч,якщо лівша то ліворуч
 2.Ноги повині бути прямими а голова має бути на подушці
3.Хворий пальцем має показати де болить
4.Оглянути чи є рубці на животі ( якщо є то від чого вони)
5.Чи приймає живіт участь у акті дихання
Форма живота може бути :
•Запавший
•Виточений
•Семетричний
•Асеметричний
4.Поверхнева пальпація (виявляємо: локалізацію болю та напруження м'язів (починаємо з
безболісної ділянки а болюча пальпується в останню чергу).
5.Глибока пальпація (визначається: відрізки товстого кишківника, пухлини, розміри печінки,
симптом Щоткіна-Блюмберга)
6.Перкусія (визначається: розмір печінки, в нормі вона не має виступати за край реберної дуги .
При наявності рідини звук буде-тупий, при ушкодженні порожнистих органів - коробковий звук.
7. Аускультація: вислуховують перестальтику, може бути посилена, послаблена або повністю
відсутняє
На ФАПІ маємо запитати чи заміжня жінка чи обстежується гінекологом чи є затримка
менструації.

Бiлет 10
1.Клапанний пневмоторакс. Клініка, діагностика. ПМД. Лікування. Догляд.
Клапанний пневмоторакс (напружений) – при пораненні утворюється клапан, який пропускає
повітря при вдихові в плевральну порожнину, а в момент видиха клапан закривається. З кожним
вдихом поступає додаткова порція повітря. Внутрішньо – плевральний тиск спочатку дорівнює
атмосферному, а потім його перевищує. Середостіння зміщується в здорову сторону, здавлює
серце і різко підвищується робота здорової легені. Тиск підвищується і повітря накопичується під
шкіру. Хворий синіє, починає хапати повітря. Під шкірою утворюється підшкірна емфізема.
Смерть від 15 хв до 1 год. Потрібно перевести клапанний у відкритий. У 2 підребер’ї по середньо
ключичній лінії ставиться декомпресійна голка, робиться прокол і повітря виходе на ззовні.
2.Методика обстеження проктологічних хворих.
 Огляд анальної ділянки:можемо побачити геморой,випадіння слизової оболонки прямої
кишки,канділоми,підшкірний парапроктит
 Пальцеве дослідження прямої кишки (перед міхурової залозу ,гінекологічний огляд)Також
можна виявити пухлину ,визначити її розміри,консистенцію,рухомість. Якщо пухлина не
рухома,плотна-це вказує на проростання пухлини в тканини ,які лежать глибше і на 2,3,4 стадію.
 Ректальне дзеркало.Дозволяє оглянути до 7см. Дивитися в 2 проекціях. Дзеркало повинне
бути стерильне і змащене вазиліном.
 Ректороманоскопія
 Колоноскопія (огляд прямої кишки і товстого кишечника)
При ректороманоскопії і колоноскопії можна оглянути слизову оболонку прямої кишки,взяти
біопсію,видалити доброякісну пухлину(поліп),обробити лікарським розчином виразку або рану.
3. Продемонструвати на статистові основні симптоми гострого апендициту.
біль, напруження м’язів, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга (при натисканні на живіт - біль
посилюється, якщо різко відпустити - біль стає ще сильнішим). Симтоми Воскрісенського,
сорочки,Оброзцова, Ровзінга.

Бiлет 11
1.Переломи ребер. Ускладнення. Клініка, діагностика. ПМД. Лікування. Догляд.
Можливий перелом 1 ребра або 2, 3 – х і більше. Можливі варіанти, коли 1 ребро зломане в 2-х
місцях – драбинчастий перелом (більш важкий, бо центральний уламок при видихові виходить
назовні, а при вдихові втягується). Можуть супроводжуватись пневмотораксом, гемотораксом.
При огляді хворий скаржиться на біль в грудній клітці. При закритому переломі – синець, набряк.
При пальпації – біль і крепітація. Діагноз підтверджує рентгенографія.
2.Геморой.Причини.Клініка, діагностика. ПМД. Лікування. Догляд.
ГЕМОРОЙ-це варикозне розширення гемораїдальних вен прямої кишки.
Буває при вживанні їжі в сухом’ятку,при сидячому способі життя,у вагітних.
КЛІНІКА:
 Хворі під час акту дефекації виявляють в задньому проході овальне,м’яке випинання ,безболісне
або ледве болісне,і кров в калі.
ЛІКУВАННЯ:
На ранніх етапах-консервативно.
1. Регуляція стільця(має бути м’який ,але не пронос,не повинно бути проносів)
2. Зміна способу життя(рухова активність)
3. Використання ванночок з корою дуба ,ромашкою.
4. Мікроклізми
5. Застосування ректальних свічок.
При неефективності консервативного лікування і значних кровотечах - геморойектомія.
3.Продемонструвати методику обстеження живота.
1.Суб'єктивне обстеження (паспортні дані ,скарги ,історія захворювання, анамнез життя)
2.Об‘єктивне обстеження(колір шкіри,свідомість,статура,активність ,температура ,пульс, АТ,
обов‘язково огляд ротової порожнини)
3.Огляд живота :
Огляд форми живота:
1.Якщо лікар правша то сідає праворуч,якщо лівша то ліворуч
2.Ноги повині бути прямими а голова має бути на подушці
3.Хворий пальцем має показати де болить
4.Оглянути чи є рубці на животі ( якщо є то від чого вони)
5.Чи приймає живіт участь у акті дихання
Форма живота може бути :
• Запавший
• Виточений
• Семетричний
• Асеметричний
4.Поверхнева пальпація (виявляємо: локалізацію болю та напруження м'язів (починаємо з
безболісної ділянки а болюча пальпується в останню чергу).
5.Глибока пальпація (визначається: відрізки товстого кишківника, пухлини, розміри печінки,
симптом Щоткіна-Блюмберга)
6.Перкусія (визначається: розмір печінки, в нормі вона не має виступати за край реберної дуги .
При наявності рідини звук буде-тупий, при ушкодженні порожнистих органів - коробковий звук.
7. Аускультація: вислуховують перестальтику, може бути посилена, послаблена або повністю
відсутняє
На ФАПІ маємо запитати чи заміжня жінка чи обстежується гінекологом чи є затримка
менструації.

Бiлет 12
1. Переломи ключиці. Клініка, діагностика. П.М.Д. Лікування. Догляд.
Ключиця одним кінцем кріпиться до грудини, іншим до лопатки. До ключиці кріпиться кивальний
м’яз. Буває при прямій травмі, або при непрямій, коли постраждалий падає на випрямлену руку.
СИМПТОМИ: біль, плечовий пояс зі сторони ушкодження звисає, нижче здорового.
При пальпації – крепітація, деформація, симптом Клавіші.
ПМД: знеболення, іммобілізація у функціонально вигідному положенні (шина Крамера від
кінчиків пальця до кута протилежного лопатці, восьми подібна пов’язка, за ліктьові суглоби
палку). Замість шини Крамера – пов’язка Дезо.
ЛІКУВАННЯ: в залежності від виду перелому – консервативне або оперативне.
2. Поняття про «гострий живіт.
ЗАХВОРЮВАННЯ ЖИВОТА ПОДІЛЯЮТЬ НА:
1 група - хронічні, які лікуються в плановому порядку
2 група - гострі - в екстреному, ургентному порядку (гострий живіт)
ГОСТРИЙ ЖИВІТ - група гострих хірургічних захворюваннях живота, яка приводе до перитоніта,
а також до смерті (травми живота, гострий апендицит, гострий холецистит, гострий панкреатит,
перфорація виразки шлунку і 12-ти палої кишки, защемлена грижа, шлунково-кишкова
кровотеча, шлункова, кишкова непрохідність)
СИМПТОМИ:
 біль,
 напруження м’язів,
  позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга (при натисканні на живіт - біль посилюється, якщо
різко відпустити - біль стає ще сильнішим)

ЛІКУВАННЯ:
1. Дезінтоксикаційна терапія
2. Антибактеріальна терапія
3. Лапаротомія негайна (розтин черевної порожнини) - під час якої усувають причину і
звільняють черевну порожнину від гною, активно дренують.
4. Догляд: профілактика пневмонії, пролежнів тощо.
ТАКТИКА ПРИ ПІДОЗРІ НА ГОСТРИЙ ЖИВІТ:
Не годувати, не поїти, не ставити грілку (прискорюється розвиток запальних процесів), не
давати знеболюючих (3 симптоми гострого живота базуються на болі, а коли біль буде меншим
при огляді можна пропустити гострий живіт).
3. Підготувати ректороманоскоп до роботі.
Ручка до якої приєднується тубус, труба різного діаметру і довжини,приєднується
лампочкотримач з лампочкою. Після перевірки освітлення в ректороманоскоп вставляють
провідник ,який дозволяє пройти саму вузьку частину (анус),потім провідник виймається,
вставляється окуляр для забезпечення герметичності і який дозволяє вводити в пряму кишку
повітря. Потім до ректороманоскопа приєднується груша ,включається освітлення і грушою
подається повітря ,яке сприяє розпрямленню прямої кишки. В нормі пряма кишка пуста, спавша,
якщо не розпрямити в складках можна пропустити патологію.

Бiлет 13
1.Мастити. Причини. Клініка, діагностика. ПМД. Лікування. Догляд. Профілактика.
МАСТІТ – запалення молочної залози. Частіше всього це лактаційний (коли жінка годує груддю).
Сприяють жирне молоко, тріщини, охолодження, але основне – застій молока.
Розрізняють
 серозний набряк,
 інфільтративний,
 абсцедування,
 флегмона
 гангренозний.
СЕРОЗНИЙ – це застій молока, підвищується температура, стан жінки погіршується, молочна
залоза рівномірно збільшена і напружена, можна спутати з грипом.
Лікування: зціджування молока
ІНФІЛЬТРАТИВНИЙ – плотний, різко болісний інфільтрат з всіма ознаками запалення.
Лікування: консервативне.
АБСЦЕДУВАННЯ – розм.’якшення і флуктуація в центрі.
Діагностика: пункція.
Лікування: розтин гнояка. Розрізи роблять радіальні без заходу на реслу.
2. Гострий апендицит. Класифікація. Ознаки. Клінічна картина. Особливості ПМД та
лікування.
ГОСТРИЙ АППЕНДИЦИТ - це запалення черевоподібного відростка.
Розрізняють: хронічний (плановий) і гострий (ургентний)
ФОРМИ ПО СТУПЕНЮ ВАЖКОСТІ:
 Простий (катаральний)
 Флегмонозний
 Гангренозний
 Перфоративний
Апендикулярний відросток знаходиться в правій здухвинній ділянці (при звичайному
нормальному розташуванні органів)
КЛІНІКА:
В 75% випадків біль спочатку тупий, без іррадіації в праву здухвинну ділянку.
В 20% по всьому животу, а потім найбільш сильний в правій здухвинній ділянці.
В 5% в епігастрії, а потім опускається в праву здухвинну ділянку, можна сплутати з гастритом.
Біль тупий іррадіює, поступово посилюється, загальний стан порушується не сильно, може бути
одноразова блювота, нудота, підвищення температури до 37,5, напруження м’язів і симптом
Щоткіна-Блюмберга, симптом сорочки - Воскресенського, Ровзінга, Образцова.
 Жінки обов’язково повинні піти до гінеколога, тому що запалення правого яєчника
зустрічається в 6 разів частіше ніж лівого. Гострий аппендицит, розрив кісти яєчника, перекрут
кісти, крововилив в яєчник, розрив труби при позаматковій вагітності теж відноситься до гострого
живота - ургентне лікування.
При кататарльному апендициті рана зашивається наглухо і загоюється через 5-6 днів, з
лікарні виписують на 5-6 день.
При більш важких формах ставиться трубочка для введення антибіотиків або черевна
порожнина дренується, тоді лікування більш важке і тривале.
3.Підібрати набір для трахеосотомії.
Загальний інструментарій:
1. Цапки для утримання білизни
2. Корнцанги прямі та зігнуті
3. Шприц 20 мл
4. Голки ін'єкційні
5. Пінцети: а) хірургічні б) анатомічні
Інструменти для розсічення тканин
1. Скальпель: а) черевцевий б) гострокінцевий
2. Ножиці гострокінцеві хірургічні
Інструменти для спинення кровотечі
1. Кровоспинні затискачі: а) Кохера б) Більрота в) затискач по типу " москіт"
Інструменти для розширення тканин
1. Гачки гості двозубі
2. Гачки Фарабефа
Інструменти для зшивання тканин
1. Голкотримач Гегара
2. Голки ріжучі
Спеціальний інструментарій
1. Трахеостомічна трубка з канюлею різних розмірів
2. Гачки однозубі трахеостомічні
3. Розширювач трахеї Труссо
4. Товстий гумовий катетер

Бiлет 14
1. Рак молочної залози.
Є багато теорій виникнення раку молочної залози.
В основному це дисгормональні розлади, але не виключена травма молочної залози.
Форми: вузлова, мастітоподібна, рак Педжета та інші.
На ранніх етапах протікає безсимптомно.
Може бути виявлений при проф.огляді або жінкою під час особистої гігієни.
В подальшому пухлина росте, збільшується, відрізнити від не доброякісної важко, в подальшому
пухлина стає бугристою, спаюється з навколишніми тканинами, проростає їх, залоза
деформується, втягується сосок, з’являється біль, можуть бути кров’янисті виділення із соска,
збільшується реґіонарні лімфатичні вузли, а потім і віддалені, частіше всього метастази йдуть в
підключичні, підпахвинні, надключичні, у віддалені органи найчастіше в легені.
ДІАГНОСТИКА: мамографія, КТ і на ранніх етапах – діагностична пункція.
ЛІКУВАННЯ: на ранніх етапах – радикальне – часткове видалення частини молочної залози
(резекція або ампутація). На сучасному рівні лікування раку йде комплексне: передопераційна
променева терапія, операція, післяопераційна променева терапія. При операції намагаємся
максимально зберегти залозу з метою подальшої пластики і відновлення косметично.
2. Травми паренхіматозних та порожнистих органів живота.
Травми живота (закриті, відкриті, проникаючі, непроникаючі, з ушкодженням внутрішніх
органів і без ушкодження, ушкодження порожнини і паренхіматозних органів).
При пошкоджені паренхіматозних органів (печінка, селезінка) крім симптомів гострого живота на
перший план виходить клініка гострої крововтрати. В умовах лікарні діагноз підтверджується
різко зниженим гемоглобіном і еритроцитів, операція робиться в ургентному порядку.
Підготовка до ургентної операції:
 Забор аналізів крові сечі на цито (срочно)
 Обробка операційного поля (часткова) або без неї
  Назогастральний зонд (якщо хворий поїв)
 Премедикація підшкірно або в/в (промедол, атропін, дімедрол)
 Лапаротомія (розтин черевної порожнини)
При ушкодженні порожнистих органів - зміст виділяється в вільну частину черевної порожнини: з
шлунка - шлунковий сік і їжа, дванадцятипалої кишки - соки і жовч, з тонкої кишки – не
перетравлена їжа з соками, з товстої кишки - кал, з сечового міхура – сеча.
Абсолютним симптомом проникаючого поранення є: кров в рані з вмістом калу, шлунковим
вмістом, сечі, жовчі… Характерні 3 симптоми гострого живота.
Коли стан хворого важкий, діагноз допомагає встановити - блукаючий катетер (нижче пупка, де
немає життєво важливих органів троакаром робиться прокол черевної порожнини, вставляють
катетер (тонка поліетиленова трубочка) і шприцом через катетер висмоктується
зміст, як отримали кров, жовч, запах кала/сечі/кишкових соків, в сумнівних випадках - рішення
схиляється до лапаротомії.
3. Накласти пов'язку <<Дезо>> при переломі ключиці.
1. покладіть ватно-марлеву подушечку під пахву пацієнта біля ушкодженої ключиці та зігніть руку
пацієнта під прямим кутом
2. візьміть моток бинта у праву руку, а початок бинта — у ліву
3. при накладанні пов’язки на ліву руку бинт ведіть зліва направо, а при накладанні на праву
руку — справа наліво. Прикладайте спинку бинта до поверхні тіла пацієнта, не відриваючи рук
від неї і не розтягуючи бинт у повітрі. Стежте, щоб бинт не утворював складок
4. двічі обмотайте бинт навколо тулуба пацієнта разом з притиснутим до нього ушкодженим
плечем, щоб закріпити початок бинта
5. проведіть бинт від пахвової ділянки неушкодженої руки навскіс до ушкодженого надпліччя
і, обігнувши його, ведіть бинт вниз до ліктя
6. проведіть бинт знову під пахву неушкодженої руки і по спині пацієнта ведіть бинт навскіс
до ушкодженого надпліччя*
7. проведіть бинт вниз до ліктя та, обігнувши його, ведіть бинт по спині під пахву неушкодженої
руки    
8. обмотайте бинт навколо тулуба пацієнта разом з притиснутим до нього ушкодженим плечем,
щоб закріпити попередні ходи бинта
9. повторіть кроки 12—15 тричі у вказаній послідовності для надійної фіксації пов’язки закріпіть
пов’язку шпилькою перевірте, чи надійно пов’язка закриває пошкоджену ділянку та чи не
тисне вона пацієнту