МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Кафедра описової та клінічної анатомії

Затверджено»
па методичній нараді
кафедри анатомії людини
завідувач кафедри,
професор І.В.Дзевульська
« » 2021 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для cамостійної підготовки студентів

Навчальна дисципліна АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ

Тема заняття Спинномозкові нерви.
Шийне сплетення.
Курс 1-й
Кількість годин 3

Київ 2021
1. Актуальність теми: Ураження нервових корінців спинномозкових нервів
проявляється появою сегментарних корінцевих симптомів (біль чи парестезії з
розповсюдженням по дерматому і слабкість м’язів, які іннервуються даним
корінцем). Для постановки діагнозу може знадобитися нейровізуалізація чи
проведення додаткових обстежень для виявлення причини захворювання.
Радикулопатії (ураження нервових корінців), як правило викликають корінцеві
больові синдроми і сегментарні неврологічні розлади, які відповідають рівню
ураженого корінця спинного мозку. М’язи, які іннервуються даним корінцем, стають
слабкими і атрофуються; в них можливі фасцикуляції (спонтанне м’язове
скорочення). Ураження чутливих нервових корінців спинномозкових нервів
призводить до порушення чутливості по дерматомам. Відповідні сегментарні глибокі
сухожильні рефлекси можуть бути послабленими чи бути відсутніми. В зоні
іннервації ураженого корінця можуть спостерігатися спонтанні болі як при
проходженні електричного струму. В свою чергу, слід зазначити, що периферійна
нервова система складається з великої кількості різних нервових волокон, які
створюють нерви і нервові гілки. Переплітаючись між собою, вони утворюють
нервові сплетення. Сплетення служать виконанню багатьох важливих функцій:
рухової, чутливої, трофічної. Запальне ураження сплетень називається плекситом.
Важливе значення має шийний плексит – ураження шийного нервового сплетення.
Клінічна картина включає больовий синдром, сенсорні розлади, гикавку, утруднення
дихання при спробі кашляти чи голосно розмовляти, поверхневе і часте дихання.
Діагностика здійснюється за допомогою рентгенографії, УЗД, томографії,
електрофізіологічних досліджень. Шийний плексит зустрічається рідше плечового та
поперековго плекситу. В свою чергу розрізняють двусторонній, право- та
лівосторонній шийний плексит. В більшості випадків шийний плексит є вторинним
захворюванням і потребує пошуку патології, внаслідок якої він виник. Питання
діагностики та лікування ураження шийного сплетення належать спеціалістам в
області неврології, травматології-ортопедії.

2. Конкретні цілі орієнтовані на набуття студентами компетентностей

відповідно до затвердженої примірної програми навчальної дисципліни
«Анатомія людини» та зазначеного плану, підготовленого на основі Стандарту
вищої освіти другого (магістерського) рівня підготовки здобувачів вищої освіти
освітнього ступеня «Магістр»:

Після проведення заняття студент повинен знати та вміти:

2.1. Аналізувати склад волокон переднього і заднього корінців спинномозкових
нервів.
2.2. Пояснювати утворення спинномозкового нерва.
2.3. Дати визначення спинномозковому нерву.
2.4. Класифікувати гілки спинномозкового нерва.
2.5. Описати функціональну анатомію гілок спинномозкових нервів.
2.6. Дати визначення спинномозковому вузлу.
2.6. Описати склад волокон, які входять до спинномозкового вузла.
2.7. Описати принцип сегментарного поділу спинномозкових нервів (правило
Шипо).
2.8. Дати визначення поняттю «сплетення соматичних нервів».
2.9. Описати формування шийного сплетення.
2.11. Описати формування шийної петлі.
2.12. Дати функціональну характеристику білим та сірим гілкам спинномозкових
нервів.
2.13. Описати зв’язок соматичного нерва (грудного спинномозкового нерва) з
вузлами симпатичного стовбура.
2.14. Описати формування діафрагмового нерва.
2.15. Малювати схему спинномозкового нерва:
- в шийному відділі спинного мозку;
- в грудному віддлі спинного мозку;
- на рівні SII-SIV.

3. Базовий рівень підготовки (міждисциплінарна інтеграція) студента

включає в собі знання з медичної біології та гістології про розвиток
спинномозкових нервів, особливості сегментарної іннервації в залежності
від розвитку людини.
До заняття студент повинен знати і вміти:
3.1. Визначати основні завдання сучасної неврології.
3.2 Знати класифікацію периферійної нервової системи.
3.3. Знати анатомію хребтового стовпа, та локальні особливості його будови.
3.4. Демонструвати всі анатомічні структури хребтового стовпа.
3.5. Дати класифікацію м’язів шиї, тулуба.
3.6. Дати характеристику діафрагми.
3.7. Описати відділи середостіння і дати перелік органів у кожному з них.
3.8. Дати фукнкціональну характеристику ядрам сірої речовини.
3.9. Знати розміщення сегментів спинного мозку (правило Шипо).
3.10. Дати визначення рефлекторній дузі, яка замикається через спинний
мозок.
3.11. Демонструвати на препаратах борозни спинного мозку, місця входу і
виходу корінців.
3.12. Знати функціональну характеристику нейронів заднього, бічного,
переднього рогів спинного мозку.
3.13. Називати ядра рогів спинного мозку та визначати їх функцію.
3.14. Знати функціональну характеристику переднього, бічного, заднього
канатикив спинного мозку, називати шляхи, що в них проходять.
3.15. Зобразити периферійну іннервацію шкіри тулуба різними кольорами на
схемах посібника.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен

засвоїти студент при підготовці до заняття

термін Визначення

Спинномозкові нерви Утворюються у філогенезі при злитті заднього

(nervi spinales) (чутливого корінця) і передьного (рухового)
корінця.
Спинномозковий вузол Чутливий вузол, який складається з чутливих
(ganglion spinale) псевдоуніполярних нейронів.

Стовбур, який утворюється після вузла

Стовбур спинномозкового нерва
(truncus nervi spinalis)
Сегмент (segmenta)
спинного мозку
спинномозкового нерва, шляхом змішування
волокон переднього корінця з дендритами
спинномозкового вузла.
Сегментом спинного мозку називається його
ділянка з парою передніх і задніх корінців, що
розвилися з одного невротому.
 Шийна петля Петля, яка утворилась шляхом злиття
(ansa cervicalis) верхнього і нижнього корінців, які містять
волокна І-ІІІ шийних нервів.

Правило Шипо Свідчить про те, що в нижньошийному та

верхньогрудному відділах сегменти спинного
мозку розташовані на 1 хребець вище
відповідного їм по рахунку хребця, в
середньогрудному відділі - на 2 хребця вище, в
нижньогрудних сегментах - на три хребця
вище.

NERVI CERVICALES (C1-C8) ШИЙНІ НЕРВИ (С1-С8) CERVICAL NERVES (C1-C8)

Rami posteriores; Rami dorsales Задні гілки; Дорсальні гілки Posterior rami; Dorsal rami
R. medialis Присередня гілка Medial branch
R. lateralis Бічна гілка Lateral branch
R. cutaneus posterior Задня шкірна гілка   Posterior cutaneous branch
N. suboccipitalis Підпотиличний нерв Suboccipital nerve
N. occipitalis major Великий потиличний нерв Greater occipital nerve
N. occipitalis tertius Третій потиличний нерв Third occipital nerve
Plexus cervicalis posterior Заднє шийне сплетення Posterior cervical plexus
Plexus cervicalis Шийне сплетення Cervical plexus
Ansa cervicalis Шийна петля Ansa cervicalis
Radix superior Верхній корінець Superior root; Superior limb
Radix inferior Нижній корінець Inferior root; Inferior limb
R. thyrohyoideus Щито-під’язикова гілка Thyrohyoid branch
N. occipitalis minor Малий потиличний нерв Lesser occipital nerve
N. auricularis magnus Великий вушний нерв Great auricular nerve
R. posterior Задня гілка Posterior branch
 R. anterior Передня гілка Anterior branch
N. transversus colli; N. transversus Transverse cervical nerve
Шийний поперечній нерв
cervicalis
Nervus phrenicus Діафрагмовий нерв Phrenic nerve

4.2. Питання для контроля початкового рівня знань студентів

1. Чим утворений спинномозковий вузол?
2. Чим утворений задній корінець спинномозкового нерва та яка його
функція?
3. Чим утворений передній корінець спинномозкового нерва та яка його
функція?
4. Де розташовується спинномозковий вузол?
5. Де розташовуються корінці спинномозкового нерва?
6. Яка ембріологічна класифікація м’язів шиї?
7. Що таке спинномозковий сегмент?
8. Яке клінічне значення має вивчення спинномозкових сегментів?
9. Які віддає гілки спинномозковий нерв шийного сплетення?
10. Яка топографія передніх гілок шийного сплетення?
11. Яка топографія задніх гілок шийного сплетення?
 12. Чим утворений верхній корінець шийної петлі?
13. Чим утворений нижній корінець шийної петлі?
14. Як формується шийна петля?
15. Чим представлені мішані гілки шийного сплетення?

Питання для контролю кінцевого рівня підготовки

1. Який волоконний склад спинномозкового нерва у функціональному аспекті?
2. Які особливості задніх гілок спинномозкових нервів?
3. Які особливості передніх гілок спинномозкових нервів?
4. Описати шкірні та м’язові гілки задніх гілок спинномозкових нервів.
5. Який склад волокон, топографія задніх гілок І та ІІ шийних спинномозкових
нервів?
6. Чим утворене шийне сплетення?
7. Яка топографія гілок шийного сплетення?
8. Яка класифікація гілок шийного сплетення?
9. Які є шкірні гілки шийного сплетення та що вони інервують?
10. Які є м’язові гілки шийного сплетення та що вони іннервують?
11. Як формується шийна петля?
12. Які м’язи іннервує шийна петля?
13. Як формується діафрагмовий нерв?
14. Дати клінічне обгрунтування френікус- симптому (+) при захворюваннях
печіки.
15. Пояснити різницю між периферійною (зональною) та сегментарною
(корінцевою) іннервацією шкіри.

4.3. Перелік практичних навичок.

Спинномозкові нерви
Шийне сплетення
- Шийна петля
- Малий потиличний нерв
- Великий вушний нерв
- Шийний поперечний нерв
- Діафрагмовий нерв

4.4. Зміст навчального матеріалу.

Спинномозкові нерви.
Розрізняють 31 пару спинномозкових нервів:
- 8 пар шийних (nn.cervicales); С1-С8;
- 12 пар грудних (nn. thoracici); Th1 – Th12;
- 5 пар поперекових ( nn. lumbales); L1 – L5;
- 5 пар крижових (nn.sacrales); S1-S5;

Утворення кожного спинномозкового нерва відбувається шляхом злиття двух

корінців: переднього і заднього.

Корінці спинномозкових нервів

Передній корінець (radix anterior) виходить зі спинного мозку і має три варіантний
волоконний склад:
• сукупність аксонів соматомоторних нейронів передніх рогів спинного мозку
(на рівні сегментів СІ-С7, L3-L5 , S1, S5, Co1);
• сукупність аксонів соматомоторних нейронів передніх рогів спинного мозку
 та аксонів (прегангліонарних волокон) симпатонейроцитів бічної проміжної
речовини (ядра) (на рівні С8-L2, L3);
• сукупність аксонів соматомоторних нейронів передніх рогів спинного мозку
та аксонів (прегангліонарних волокон) нейроцитів парасимпатичних крижових ядер
(на рівні сегментів S2-S4)-
Задній корінець (radix posterior) це сукупність аксонів псевдоуніполярних
нейронів спинномозкового вузла, які входять у спинний мозок (вхід інформації в
ЦНС).
Спинномозковий вузол, ganglion spinale, в вигляді потовщення заднього
корінця розташовується у місці його злиття з переднім корінцем. Перший шийний
спинномозковий нерв виходить з хребтового каналу між потиличною кісткою та І
шийним хребцем, VII шийний спинномозковий нерв виходить через міжхребцевий
отвір між VII шийним та І грудним хребцями, V крижовий та куприковий
(куприкові) нерви – через крижовий розтвір.
Оба корінці зливаються в міжхребцевому отворі та формують стовбур
спинномозкового нерва (truncus n. spinalis), який виходить з хребтового каналу
через цей отвір. Цей відрізок нерва називають канатиком (funiculus n. spinalis).

Спинномозковий нерв у межах канатика с. нерва, - це посегментна сукупність

дендритів псевдоуніполярних нейронів ganglion spinale і переднього корінця. За
волоконним складом існує три варіанти переднього корінця. Кожен спинномозковий
нерв мішаний і містить волокна:
1. Чутливі – дендрити псевдоуніполярних нейронів спинномозкових вузлів;
2. Рухові – аксони соматомотонейронів ядер передніх рогів спинного мозку;
3. Вегетативні симпатичні – завузлові симпатичні волокна у вигляді сірих
сполучних гілок (rr. communicantes grisei) від вузлів симпатичного
стовбура;
4. Вегетативні парасимпатичні – передвузлові парасимпатичні волокна від
nuclei parasympathici sacrales S2 –S4 сегментів спинного мозку (містять
тільки S2, S3, S4 крижові спинномозкові нерви).
5. Спинномозковий нерв виходить з хребтового канала крізь межхребцевий
отвір.
Цей відрізок нерва називають канатиком (funiculus n. spinalis).
За межами міжхребцевого отвору спинномозковий нерв розгалужується на такі
гілки:
 задню (r. posterior);
 передню (r. anterior);
 оболонну (r. meningeus);
 білу сполучну гілку (r. communicans albus) для С8-L2 – до вузлів tr.
sympathici.
Сіра сполучна гілка (r.communicans griseus) це завузлові симпатичні волокна від
вузлів симпатичного стовбура до всіх спинномозкових нервів.
Задня і передня гілки – мішані, крім n.suboccipitalis, а оболонна містить лише чутливі
та завузлові симпатичні волокна.
Передні гілки найбільші за розмірами і формують нервові сплетення (шийне,
плечове, поперекове, крижове). Виняток складають II-XI грудні спинномозкові
нерви, їх передні гілки не утворюють сплетень, розміщені посегментно і
називаються міжребровими нервами (nn.intercostales), останній – підребровий (n.
subcostalis).
Задні гілки тонші за передні, є сегментними, пов’язаними з дорсальними відділами
сомітів, але не стереотипними. Вони іннервують похідні цих відділів сомітів
(автохтонну мускулатуру спини і відповідні ділянки шкіри).
 Кожна задня гілка поділяється на присередню та бічну гілку (крім C1,
S4, S5, Со1).
 Особливості задніх гілок:
 Задня гілка 1-го шийного спинномозкового нерва носить назву
підпотиличного нерва (n.suboccipitalis). Це виключно руховий нерв,
який іннервує субокципітальну групу м’язів (mm.recti capitis posteriorеs
major et minor, mm.obliqui capitis superior et inferior) та m.semispinalis
capitis.
 Задня гілка 2-го шийного спинномозкового нерва - великий
потиличний нерв, який іннервує m semispinalis capitis, splenius capitis et
cervicis, longissimus capitis.
Його шкірна гілка супроводжує a. occipitalis та іннервує шкіру потилиці.
1. Шкірні гілки задніх гілок поділяються на rr. cutanei mediales et laterales.
2. Бічні гілки від rr.dorsales трьох верхніх поперекових сп. м. нервів. (L1,
L2, L3) називають верхніми нервами сідниці (nn.clunium superiorеs).
3. Бічні гілки від rr.dorsales трьох верхніх крижових
спинномозкових.нервів (S1 S2 S3); потиличний нерв, найбільша - n.
occipitalis major іннервує: mm. semispinalis capitis; це – середні нерви
сідниці; (nn. clunium medii). грудних нервів відгалужуються від їх
rr.mediales, а решта нижніх шкірних гі
4. М’язові гілки з rr.dorsales nn.spinales не іннервують вентральні
автохтонні м’язи спини (mm. intertransrersarii anteriores cervicis. Перший
шийнийспинномозковий. нерв виходить між потиличною кісткою і
атлантом, а V-й крижовий та куприковий нерви крізь крижовий розтвір;
І-й та XII-й грудні нерви сегментні тільки на 50% кожен, так як беруть участь у
формуванні плечового та поперекового сплетення.
5.

Шийні нерви, nn. cervicales, беруть початок від вісьми шийних сегментів спинного
мозку.
Задні гілки, rr.posteriores, діляться на медіальну і латеральну гілки (ramus
medialis/ lateralis), які іннервують глибокі м’язи шиї, шкіру потилиці та задньої
ділянки шиї.
Підпотиличний нерв, n.suboccipitalis, є задньою гілкою І шийного нерва.
Виконує рухову функцію та іннервує підпотиличні м’язи.
Великий потиличний нерв, n. occipitalis major, є задньою гілкою ІІ шийного
нерва, іннервує шкіру потиличної ділянки.
Третій потиличний нерв, n. occipitalis tertius, є задньою гілкою ІІІ шийного
нерва, іннервує шкіру потиличної ділянки поблизу до серединної лінії.

Шийне сплетення, plexus cervicalis, утворене передніми гілками чотирьох

верхніх шийних нервів. Розташовується на передній поверхні глибоких м’язів шиї.
Гілки шийного сплетення: рухові, чутливі та мішані.
Рухові (м’язові) гілки йдуть до м’язів, які розміщені поряд зі сплетенням, -
переднього, середнього та заднього драбинчастого м’язів, до довгого м’яза голови та
шиї, переднього і латерального прямого м’язів голови, до м’яза- підіймача лопатки.
М’язовою гілкою є також нижній корінець, який з’єднавшись з верхнім
корінцем від 12 пари черепних нервів, формує шийну петлю (ansa cervicalis).
Шийна петля, ansa cervicalis, утворена двома корінцями: верхнім та нижнім,
які містять волокна І-ІІІ шийних нервів. Верхній корінець, radix superior, йде в
складі під’язикового нерва, потім
відгалуджується від нього, йде по передній поверхні загальної сонної артерії та
зливається з нижнім корінцем, radix inferior. Від загального з під’язиковим нервом
відрізка переднього корінця шийної петлі відгалуджується щито-під’язикова гілка, r.
thyrohyoideus, яка іннервує однойменний м’яз.
Чутливі (шкірні) гілки:
малий потиличний нерв, n. occipitalis minor, підіймається латерально від великого
потиличного м’яза і іннервує шкіру потиличної ділянки позаду вушної раковини.
великий вушний нерв, n. auricularis magnus, перетинає грудинно-ключично-
соскоподібний м’яз, та поділяється на дві гілки: задня гілка, ramus posterior,
іннервує шкіру задньої поверхні вушної раковини, передня гілка, ramus anterior,
іннервує шкіру під і перед вушною раковиною від кута нижньої щелепи.
поперечний нерв шиї, n. transversus colii, від середини заднього краю грудинно-
ключично-соскоподібного м’яза йде вперед під шкірним м’язом шиї і поділяється на
верхні гілки, rr. superiors, які іннервують шкіру шиї вище рівня під’язикової кістки;
нижні гілки, rr. inferiores, які іннервують шкіру нище під’язикової кістки.
надключичні нерви, nn. supraclaviculares, розгалуджуються на такі гілки:
медіальні надключичні нерви, nn. supraclaviculares mediales, іннервують шкіру
надключичної ямки і під медіальною третиною ключиці; проміжні надключичні
нерви, nn. supraclaviculares intermedii, іннервують шкіру надключичної ямки і шкіру
грудної клітки від рівня ключиці до IV ребра; латеральні надключичні нерви, nn.
supraclaviculares laterales, іннервують шкіру дельтоподібної ділянки і ділянку над
акроміоном.

Діафрагмовий нерв, n. phrenicus, відноситься до мішаних гілок, йде вниз по

передній поверхні переднього драбинчастого м’яза проходить між підключичними
артерією та веною і через верхній отвір грудної клітки та потрапляє в грудну
порожнину.
Рухові гілки цього нерва іннервують діафрагму.
Чутливі гілки цього нерва іннервують перикард і плевру (перикардіальна гілка).
Чутливі діафрагмово-черевні гілки, rr. phrenicoabdominales, правого діафрагмового
нерва доходить до печінки, що обумовлює наявність френікус-симптому при
захворюваннях печінки, коли пацієнт відчуває біль в правій надключичній ямці при
натисканні в цьому місці.

Матеріали для контролю:

Практичні завдання:

1. Відпрацювати різними кольорами схеми і малюнки відповідної теми в посібнику

«Анатомія людини (контроль за самостійною підготовкою студентів до практичних
занять)».
2. Відповісти на контрольні питання письмово.
3. Які структури позначені на малюнках?
Мал.1 Позначити 1-, 2-, 3-, 4-………9-

Мал.2 Позначити 1-, 2-, 3-, 4-………9-

Мал.3 Позначити 1-, 2-, 3-, 4-………16-
5. Відповісти на тестові завдання.
Тестові завдання «КРОК-1» по темі «Спинномозкові нерви. Шийне сплетення.
1. Після обстеження жінки, 48 років,
невропатолог встановив ураження
переднього корінця п’ятого шийного
спинномозкового нерва. Аксони яких
за функцією нейронів уражені?
A. Тільки чутливих
псевдоуніполярних.
B. Тільки соматичних рухових.
C. Чутливих псевдоуніполярних і
соматичних рухових.
D. Чутливих псевдоуніполярних і
вегетативних.
E. Соматичних рухових і
вегетативних.
2. До лікаря звернувся пацієнт зі
скаргами на підвищену больову
чутливість шкіри вушної раковини та
зовнішнього слухового ходу. Лікар
діагностував запалення шкірної гілки
шийного сплетення. Яка гілка
шийного сплетення уражена
запальним процесом?
A. N. auricularis magnus.
B. N. transversus colli.
C. N. occipitalis minor.
D. Один з nn. supraclaviculares.
E. N. phrenicus.
3. У жінки після видалення пухлини
шиї виникло ускладнення – порушення
функції підпід’язикових м’язів. Це
ускладнення обумовлено
ушкодженням під час операції шийної
петлі, нервові волокна якої іннервують
ці м’язи. Гілка якого черепного нерва
разом з передніми гілками
спинномозкових нервів утворює аnsa
cervicalis?
A. N. auricularis magnus.
B. N. hypoglossus.
C. N. phrenicus.
D. N. transversus colli.
E. N. glossopharyngeus.
4. У лікарню машиною швидкої
медичної допомоги доставлений
чоловік, 33 років, з різаною раною шиї.
Хірург встановив ушкодження нерва,
який виходить з-під заднього краю m.
sternocleidomastoideus. Ушкодження
нерва супроводжується порушенням
чутливості шкіри потиличної ділянки.
Який нерв ушкоджено?
A. N. transversus colli.
B. N. auricularis magnus.
C. Nn. supraclaviculares.
D. N. occipitalis minor.
E. N. phrenicus.
5. У жінки, 63 років, після видалення
пухлини шиї виникло ускладнення –
порушення функції підпід’язикових
м’язів. Це ускладнення обумовлено
ушкодженням під час операції
нервових волокон, що іннервують ці
м’язи. Який утвір травмований під час
операції?
A. N. auricularis magnus.
B. Ansa cervicalis.
C. N. phrenicus.
D. N. transversus colli.
E. N. glossopharyngeus.
6. Хворий, 27 років, звернувся до
лікаря зі скаргою на наявність
пухлини, що розташована на m.
sternocleidomastoideus. Хірург під час
видалення пухлини виявив нерв, що
прямує з-під заднього краю цього
м’яза до вушної раковини. Який нерв
виявив хірург?
A. N. facialis.
B. N. mandibularis.
C. N. occipitalis major.
D. N. transverses colli.
9. Лікар встановив у жінки, 56 років,
запалення передньої гілки четвертого
шийного спинномозкового нерва.
Одним з наслідків цього запалення є
порушення функції дихального м’яза.
Функція якого м’яза порушилась?
A. M. pectoralis major.
B. M. pectoralis minor.
C. Diaphragma.
D. M. transversus thoracis.
E. M. serratus anterior.
ЛІТЕРАТУРА:
Інформаційні ресурси: Інформаційні ресурси
www.anatom.in.ua
E. N. auricularis magnus.
7. У лікарню госпіталізовано жінку, 55
років, із пухлиною, що розташована в
хребтовому каналі. Пухлина здавлює
задній корінець VI шийного
спинномозкового нерва. Аксони яких
за функцією нейронів здавлює
пухлина?
A. Тільки соматичних рухових.
B. Тільки чутливих
псевдоуніполярних.
C. Чутливих псевдоуніполярних і.
соматичних рухових.
D. Чутливих псевдоуніполярних і
вегетативних.
E. Соматичних рухових і
вегетативних.
8. У жінки, 60 років, пухлина здавлює
передні корінці спинномозкових
нервів у місці їх виходу з борозни
спинного мозку. Біля якої борозни
спинного мозку стиснені передні
корінці спинномозкових нервів?
A. Sulcus posterolateralis.
B. Sulcus intermedius posterior.
C. Sulcus medianus posterior.
D. Sulcus anterolateralis.
E. Fissura mediana anterior.
10. B лікарню доставлено чоловіка, 32
років, з травмою хребтового стовпа.
На рентгенограмі виявлено перелом XI
грудного хребця. Який сегмент
спинного мозку з відповідними йому
передніми і задніми корінцями може
бути ушкодженим?
A. 11-й грудний.
B. 9-й грудний.
C. 10-й грудний.
D. 1-3 поперековий.
E. 12-й грудний.
1. Анатомія людини: підручник у 3 томах / А.С. Головацький, В.Г.Черкасов,
М.Р.Сапін, А.І.Парахін, О.І.Ковальчук – Вид. 6-тє, доопрацьоване – Вінниця: Нова
книга, 2019. – 1200 с. : іл.
2. Черкасов В.Г., Бобрик І.І.Гумінський Ю.Й., Ковальчук О.І.Міжнародна анатомічна
термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) Вінниця:
Нова Книга, 2010. – 392 с. (навчальний посібник)
3. Черкасов В.Г., Хмара Т.В., Макар Б.Г., Проняев Д.В. Анатомія людини. Чернівці:
Мед.університет. 2012. – 462 с. (підручник)
4. Анатомія людини. В.Г.Черкасов, С.Ю. Кравчук. – Вінниця: Нова книга, 2011. –
640с. (навчально-методичний посібник)
6. Sobotta. Атлас анатомії людини. У двох томах. Переробка та редакція українськoго
видання: В. Г. Черкасов., пер. О. І. Ковальчука. – Київ : Український медичний
вісник, 2009.
7. Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000. – 399с.
8. Черкасов В.Г., Гумінський Ю.Й., Черкасов Е.В., Школьніков В.С. Історія анатомія
(хронологія розвитку та видатні анатоми). Луганськ: ТОВ «Віртуальна реальність»,
2012. – 148 с. (навчально-методичний посібник).
9. Тестові завдання «Крок-1» - анатомія людини /Видання 4-е, доопрацьоване / За
редакцією В.Г.Черкасова, І.В.Дзевульської І.В., О.І.Ковальчука. Навчальний
посібник.
10. Навчально-методичний посібник. Контроль за самостійною підготовкою до
практичних занять. «Анатомія опорно-рухового апарата», «Серце. Анатомія серцево-
судинної системи». [для студ. вищ. медичних (фармацевтичних) навч. закл. ІV рівня
акредитації] / За редакцією В.Г.Черкасова, І.В.Дзевульської І.В., О.І.Ковальчука.
11. Неттер Ф. Атлас анатомії людини / Френк Неттер [пер. з англ. А.А. Цегельський].
– Львів: Наутілус, 2004 – 529 с.
12. Фредерік Мартіні Анатомічний атлас людини: Пер. з 8-го англ. вид [наук.ред.пер.
В.Г.Черкасов], ВСВ «Медицина», 2011. – 128 с. (атлас)