Біологія 8 клас - ____ _____ 20_____р.

Тема: Будова нервової системи. Центральна і периферична

нервова система людини.
Мета: продовжити формувати знання учнів про нервову систему людини;
ознайомити із загальною структурою центральної нервової системи та її
відділами; розкрити значення будови та функцій спинного мозку; особливу
увагу звернути на функціональні відмінності сірої та білої речовини.
 Розвивати уміння порівнювати відділи нервової системи між собою та
значення сірої і білої речовин; розвивати уміння спостерігати, бути
уважними та вміння робити відповідні висновки.
Виховувати бережливе ставлення до власного організму та оточуючих
людей.

Основні поняття і терміни: нервова система, соматична нервова система,

вегетативна нервова система, центральна нервова система, периферична
нервова система, спинний мозок, головний мозок, черепномозкові нерви,
спинномозкові нерви, сіра речовина, біла речовина, нейрони, нейроглія,
регуляції функцій — нервова і гуморальна, види нейронів, нерви, рефлекс,
синапс, рефлекторна дуга, рецептор.

Хід уроку.
І. Вивчення нового матеріалу.
Організм людини, як і будь – який інший живий організм, реагує на зміни,
які відбуваються в ньому самому та в середовищі, що його оточує. Як наш
організм сприймає впливи зовнішнього середовища, як пристосовується до
змін та аналізує інформацію? Щоб відповісти на ці запитання нам треба
знати будову і функції нервової системи.
1. Анатомічна будова нервової системи, її значення.
За місцем розташування нервової тканини розрізняють центральну та
периферичну її частини.
 Нервова тканина, розміщена в порожнині черепа та каналі хребта, складає
центральну нервову систему. Це головний і спинний мозок.
Центральна нервова система забезпечує взаємозв’язок усіх клітин, тканин
та органів організму. Вона впливає на їхню діяльність та регулює процеси, що в
них відбуваються. До того ж центральна нервова система забезпечує зв’язок
організму з навколишнім середовищем. За допомогою рецепторів центральна
нервова система отримує інформацію про всі явища, що відбуваються у довкіллі та
в самому організмі. Збудження, що надійшло до неї, там обробляється й у вигляді
нервового імпульсу передається робочому органові.
Цікавий факт
Швидкість передачі сигналів у нервовій системі людини сягає 288 км/год. У
старості ця швидкість знижується на 5 %.
Нервова тканина, розміщена поза межами черепа та каналу хребта,
утворює периферичну нервову систему. Це нерви, які відходять від головного та
спинного мозку, а також їхні сплетіння і вузли. Нерви, що відходять від головного
мозку, називають черепно-мозковими (їх 12 пар), а від спинного –
спинномозковими (31 пара). Черепно-мозкові нерви іннервують органи чуття,
деякі посмуговані м’язи, слізні та слинні залози. Спинномозкові нерви іннервують
усі ділянки тіла людини, розташовані
нижче шиї.
2. Будова нейрона, нервового волокна і нервів.
Пригадайте: основним структурним і функціональним елементом нервової
системи є нервова клітина – нейрон.
Це цікаво знати…
В організмі людини налічується більше 100 мільярдів нейронів.

Він має тіло, численні короткі відростки (їх називають дендритами) та

зазвичай один довгий (аксон). Довгі відростки, що відходять від нейронів,
розташованих у головному і спинному мозку, утворюють нервові волокна.
Вони здатні генерувати і поширювати нервові імпульси.  
Залежно від кількості відростків нейрони бувають: уніполярні (з одним
відростком), біполярні (з двома відростками), мультиполярні (з багатьма). У
людини є несправжній уніполярний нейрон — у нього від тіла відходить
один відросток, що ділиться на два.

За формою нейрони бувають: округлі, овальні, зірчасті, пірамідальні.

Здебільшого чим довші відростки, тим більші тіла нейронів. Місце

контакту нейронів називають синапсами (англ. — застібка).
 В синапсі міститься тонка щілина, куди надходить біологічно активна
речовина, яку називають медіатором. Медіатори сприяють чи
перешкоджають рухові імпульсів від нейрона до нейрона. Сьогодні відомо
понад 20 медіаторів. У середньому нейрон отримує інформацію через свої
синаптичні контакти від 1 тис. інших нейронів. Тіло нейрона і відростки
вкриті мембраною. Відростки покриті мієліновими оболонками. Місця, у
яких відсутні мієлінові оболонки — перехвати Ранв’є.

Переважна більшість нервових волокон оточена оболонкою із

жироподібної речовини, що виконує ізоляційну функцію. Такі нервові волокна
проводять нервові імпульси значно швидше, ніж ті, які таких оболонок не мають.
Нервові волокна збираються в пучки – нерви, що виходять за межі
головного і спинного мозку. Як окремі пучки, так і весь нерв оточують
сполучнотканинні оболонки.
 Нерви забезпечують зв’язок між центральною нервовою системою та
тканинами й органами тіла людини. По нервах збудження прямує або із
центральної нервової системи до певного органа, або від різних ділянок тіла до
центральної нервової системи.
3. Види нервових волокон.
Розрізняють чутливі, рухові та змішані нерви. По чутливих нервах збудження
прямує від різних органів до центральної нервової системи. По рухових
нервах збудження проходить від центральної нервової системи до робочих
органів. Обидва типи нервових волокон часто розташовані в одному нервові.
Такі нерви називають змішаними. Вони виконують подвійну функцію:
проводять збудження в обох напрямах, що нагадує двобічний дорожній рух.
4. Речовина мозку.
У спинному і головному мозку розрізняють сіру і білу речовину. Сіра
речовина – це скупчення тіл нейронів та їхніх коротких відростків, а біла –
скупчення довгих відростків нейронів. Біла речовина також входить до складу
нервів. Скупчення тіл нейронів у межах білої речовини мають назву ядра.
Скупчення тіл нейронів поза центральною нервовою системою називають
нервовими вузлами. Вони розташовані всередині внутрішніх органів або
поблизу них.
1. Властивості нервової тканини.
Ви вже знаєте, що нервовій тканині властиві збудливість та провідність.
Збудливість – здатність нейронів швидко змінювати свої властивості
(збуджуватись) під впливом певних подразників, а провідність – проводити і
передавати збудження через відростки до інших нейронів. Найменшу силу дії
подразника, яка здатна викликати збудження (нервовий імпульс), називають
порогом подразнення.
 Проблемне запитання.
На обличчя людини, що спить, сів комар. Не прокидаючись, вона
відігнала його. Чому і як відбулася така реакція?
Нервовій системі притаманний рефлекторний принцип роботи. Як ви
пам’ятаєте, рефлекс – це реакція організму у відповідь на подразнення, яка
відбувається за участю нервової системи. Подразнення сприймають
рецептори – спеціалізовані чутливі утвори, які перетворюють певні
подразники зовнішнього та внутрішнього середовища на нервові імпульси.
Кожний вид рецепторів сприймає лише певне подразнення (наприклад,
рецептори ока – світло, вуха – звуки тощо). Рецептори за характером
розташування поділяють на зовнішні, розміщені на поверхні тіла (рецептори
шкіри, ока, вуха тощо), та внутрішні, які знаходяться у внутрішніх органах
(легенях, серці, шлунково-кишковому тракті, м’язах, сухожиллях та ін.).
У рецепторі у відповідь на дію подразника виникають нервові імпульси, які
надходять у нервовий центр, зумовлюючи його збудження. Це хвилі збудження,
які поширюються по нервових волокнах. Нервовий центр аналізує сигнал і, у свою
чергу, посилає нервові імпульси. Наслідком цього є відповідні реакції певних
органів чи всього організму. Рефлекси, які виникають під час подразнення
зовнішніх рецепторів, дають змогу організму реагувати на зміни довкілля.
Рефлекси, які здійснюються під час
збудження внутрішніх рецепторів, регулюють роботу внутрішніх органів і
підтримують сталість внутрішнього середовища організму.
2. Рефлекторна дуга та її види.
Пригадайте: сукупність структур нервової системи, які беруть участь у
здійсненні рефлексу, називають рефлекторною дугою.
До її складу входять:
• рецептор;
• чутливе нервове волокно, по якому збудження передається до центральної
частини нервової системи;
• нервовий центр, де аналізується отримана інформація;
• рухове нервове волокно, по якому нервові імпульси надходять до відповідних
робочих органів.
Це приклад двонейронної рефлекторної дуги.
 В організмі людини рефлекторні дуги переважно тринейронні.

У такій дузі збудження із чутливого на руховий нейрон передається через

вставний нейрон.
Висновок
Отже, нервова система забезпечує:
- єдність і цілісність організму;
- відносну сталість внутрішнього середовища (гомеостаз);
- реакцію організму на дію різних подразників;
- пристосування організму до змінних умов навколишнього середовища.
7. Функіональний поділ нервової системи.
Залежно від функцій нервову систему (центральну і периферичну) поділяють на
соматичну і вегетативну.

Соматична нервова система керує рухами скелетних м’язів, сприймає і

проводить сигнали від органів чуття, забезпечуючи зв’язок організму із зовнішнім
середовищем.
Вегетативна нервова система регулює обмін речовин, роботу внутрішніх органів
(шлунку, печінки, нирок, серця, судин тощо) і стан нервової системи в цілому.
Діяльність цього відділу, на відміну від соматичного, не перебуває під контролем
свідомості людини, звідки і його друга назва – автономна нервова система.
Чи знаєте ви, що …
У сні людина перебуває 1/3 частину свого життя . Без нього вона може
померти.Дитина повинна спати не менше 10 годин на добу.
Для роботи мозку потрібні поживні речовини і кисень. Без кисню мозок гине за
кілька хвилин.

ТЕРМІНИ
Нейрон – нервова клітина, яка є структурною одиницею нервової системи.
Дендрити – це короткі відростки нейрону, які сприймають нервові імпульси
від інших нейронів і передають їх до тіла нейрону.
Аксон – де довгий відросток нейрону, який проводить нервовий імпульс від
тіла нейрона до інших нейронів.
Нейроглія – це неоднорідні клітини (клітини-супутники), що заповнюють
простір між нейронами й кровоносними капілярами.
Синапси – місця, у яких нервовий імпульс передається з одного нейрона на
інший.
Нерви – сукупність нервових волокон, що з’єднують ЦНС з органами і
тканинами організму.

Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Переглянути відео за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=rOdi_ygZbsY&ab_channel=BioChem-
channel

https://www.youtube.com/watch?v=jqI-MDt8qi4&ab_channel=
%D0%A3%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D0%B1%D1%96%D0%BE
%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97%2C%D0%A2%D1%8E
%D1%82%D1%8E%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE
%D0%B2%D0%B0%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB
%D1%96%D1%8F

Домашнє завдання.
- Опрацювати відповідний параграф підручника та конспект уроку.