You are on page 1of 8

Біологія 8 клас - _____ _____ 20_____р.

ТЕМА:НЮХОВА ТА СМАКОВА СЕНСОРНІ СИСТЕМИ.

Мета: сформувати загальне уявлення про будову і функції нюхової та


смакової сенсорних систем. Продовжувати виховувати в учнів бережливе
ставлення до власного організму, розвивати вміння працювати самостійно та
використовувати різні джерела інформації, сприяти формуванню етичних
взаємовідносин у колективі; виховувати в учнів уміння слухати, культуру
мови та спілкування. Продовжувати розвивати в учнів творчу активність,
логічне мислення, пізнавальні інтереси учнів (самостійно працювати з
додатковою літературою, прилучати необхідну інформацію); формувати в
учнів уміння працювати з опорно-інформаційними схемами, таблицями,
малюнками, виділяти головне, пояснювати їх зміст на основі біологічних
закономірностей; навчитись робити висновки.

ХІД УРОКУ
І. Повторення вивченого матеріалу
1. Складова вуха, в якій міститься вестибулярний апарат - це:
а)Зовнішнє вухо
 б)Середнє вухо
 в)Внутрішнє вухо
 г)Всі відповіді вірні

2. Тактильні рецептори - це рецептори:


а)Смаку
 б)Слуху
 в)Болю
 г)Дотику

3.
Центр терморегуляції розташований у:
а)Таламусі
 б)Гіпоталамусі
 в)Мозочку
 г)Довгастому мозку

4.
Вищим центром больової чутливості є:
а)Таламус
 б)Гіпоталамус
 в)Мозочок
 г)Довгастий мозок

5.
Найбільше у шкірі людини рецепторів:
а)Холодових
 б)Теплових
 в)Больових
 г)Дотикових

6.
У якій частці головного мозку формуються тактильні відчуття?
а)Лобовій
 б)Тім′яній
 в)Скроневій
 г)Потиличній

7.
Укажіть ознаки, характерні для сенсорної системи дотику:
а)
Рецептори розташовані на поверхні шкіри або пов′язані з волосяними сумками
 б)Найбільше механорецепторів розміщено на долонях і кінчиках пальців
 в)Зона тактильного чуття розміщена в тім′яній частці кори великих півкуль
 г)Найбільша чутливість властива нервовим закінченням кінчиків губ, язика; найменша –
кінчики пальців рук, долонь

8.

Морська хвороба (кінетоз) - це порушення роботи:


а)Сенсорної системи рівноваги
 б)Тактильної сенсорної системи
 в)Температурної сенсорної системи
 г)Больової сенсорної системи

9.
Яка сенсорна система людини сповіщає організм про зовнішні та внутрішні небезпеки?
а)Температурна
 б)Больова
 в)Тактильна
 г)Рівноваги

10.
Рецептори руху (пропріоцептори) у людини знаходяться у:
а)Шкірі
 б)М'язах
 в)Сухожиллях
 г)Суглобах

11.

Людина може виконувати складні рухи за умови узгодженої роботи рухової сенсорної системи
та:
а)Нюхової сенсорної системи
 б)Слухової сенсорної системи
 в)Дотикової сенсорної системи
 г)Вестибулярного апарату

12.

У якій частці кори півкуль великого мозку знаходиться рухова зона?


а)Лобовій
 б)Скроневій
 в)Тім'яній
 г)Потиличній

13.
Цифрою 7 на малюнку позначено:
а)Отолітовий апарат
 б)Присінок
 в)Вестибулярний нерв
 г)Напівколові канали

14.

На малюнку зображено:
а)Рецептори шкіри
 б)Нейрони
 в) Рецептори зору
 г)Одноклітинні організми

ІІ. Вивчення нового матеріалу

В історичній мініатюрі В. Пікуля «Запашна симфонія життя» описано,


як в молоду вродливу дівчину Шарлоту були закохані двоє суперників —
відомий співак і молодий, бідний парфумер. На концерт свого суперника
парфумер приніс великий кошик фіалок і поставив його на рояль. Тенор з
ганьбою вибіг з будинку Шарлоти, не змігши взяти жодної високої ноти.
Виявляється, парфумер добре знав, що запах фіалок може зруйнувати
гармонію голосових зв’язок.
Яка роль запахів? Чи пов’язані запахи зі смаком?
Розповідь вчителя про роботу японської фірми «Сіміцу», що пропонує
розв’язати проблему продуктивності праці та зниження рівня стресових
ситуацій за допомогою запахів.
Так, кількість травм знижується на 20%, коли працівник вдихає запах
лаванди, на 33% — запах жасмину, на 54% — запах лимону. Відомо, що
запахи лаванди і розмарину діють заспокійливо і знімають стресовий стан та
підвищують продуктивність праці.

1. Нюховий аналізатор
Рецептори нюхової системи розташовані в ділянці верхніх носових
ходів. Нюховий епітелій знаходиться збоку від головного дихального шляху.

Загальна кількість нюхових


рецепторів у людини — близько 10 млн.
На поверхні кожної нюхової клітини є
сферичне стовщення — нюхова булава, з
якої виступає по 6-12 надзвичайно тонких
(0,3 мкм) війок завдовжки
до 10 мкм. Нюхові війки
занурені в рідке середовище, що його
виробляють нюхові
(боуменові) залози.
Наявність війок у
десятки разів збільшує
площу контакту
рецептора з молекулами
пахучих речовин..
Аксони рецепторів
утворюють нюховий
нерв, що пронизує
основу черепа і входить в
нюхову цибулину.
Нюхові клітини постійно оновлюються. Тривалість життя нюхової клітини —
близько 2 місяців. Молекули пахучих речовин потрапляють у слиз, що
виробляється нюховими залозами, з постійною течією повітря або з ротової
порожнини під час їжі. Принюхування прискорює приплив пахучих речовин
до слизу.
Нюхові клітини здатні реагувати на мільйони різних просторових
конфігурацій молекул пахучих речовин. Тим часом кожна рецепторна
клітина здатна відповісти фізіологічним збудженням на характерний для неї,
хоч і широкий, спектр пахучих речовин. Істотно, що ці спектри в різних
клітин подібні.
Унаслідок цього більш ніж 50 % пахучих речовин виявляються спільними
для будь-яких двох нюхових клітин.
Раніше вважали, що низька вибірковість окремого рецептора
пояснюється наявністю в ньому багатьох типів нюхових рецепторних білків,
однак нещодавно було з'ясовано, що кожна нюхова клітина має тільки один
тип мембранного рецепторного білка. Сам же цей білок здатний зв'язувати
множину пахучих молекул різної просторової конфігурації

Смаковий аналізатор
У процесі еволюції смак формувався як механізм вибору чи від-
торгнення їжі. У природних умовах смакові відчуття комбінуються з
нюховими, тактильними й термічними, також створюваними їжею.
Важливою обставиною є те, що перевага у виборі їжі почасти заснована на
вроджених механізмах, але значною мірою залежить від зв'язків, вироблених
в онтогенезі умовно-рефлекторним шляхом. Смак так само, як і нюх,
заснований на хеморецепції. Смакові рецептори несуть інформацію про
характер і концентрацію речовин, які надходять до рота. їхнє збудження
запускає складний ланцюг реакцій різних відділів мозку, які призводять до
різної роботи органів травлення чи до видалення шкідливих для організму
речовин, що потрапили до рота з їжею.

Це цікаво
• У новонародженої дитини орган смаку, порівняно з іншими
органами чуття, розвинений найкраще. Так, на подразнення солодким
новонароджена дитина реагує смоктанням і ковтанням, на кисле, солоне,
гірке скороченням мімічних м’язів. Після народження дитини орган смаку
продовжує розвиватись головним чином у напрямку точнішого розрізнення
смаків.
• Смакові цибулини мають найкоротший вік серед інших
рецепторів. Час існування усього 240 годин, після чого вони гинуть і
замінюються новими.
• Як ви розумієте вислів «Про смаки не сперечаються»?
Очікувана відповідь учнів
Вислів «Про смаки не сперечаються» (варіант: «На смак і колір
товаришів немає», «На смак і колір всі фломастери різні»), відомий у
багатьох мовах, чудово ілюструє розуміння людьми нечіткості й
розпливчастості описів смаку, слабке диференціювання основних понять,
величезні відмінності в чуттєвому сприйнятті в різних народів, і навіть у
різних людей, у межах одного етносу.

Смакові бруньки — рецептори смаку розташовані на язиці, задній


стінці глотки, м'якому піднебінні, мигдаликах та надгортаннику. Найбільше
їх на кінчику, краях і задній частині язика. Кожна приблизно з 10 000
смакових бруньок дюдини складається з кількох (2-6) рецепторних клітин і,
крім іюго, з опорних клітин. Смакова брунька має колбоподібну форму,
людини її довжина й ширина близько 70 мкм. Смакова брунька досягає
поверхні слизової оболонки язика й з'єднана з порожниною рота через
смакову пору. Смакові клітини мають найкоротше ясиття з-поміж
епітеліальних клітин організму: у середньому через кожні 250 годин стара
клітина змінюється молодою, що рухається до центру смакової бруньки від її
периферії. Кожна з рецепторних макових клітин завдовжки 10-20 мкм і
завширшки 3-4 мкм має на інці, оберненому в просвіт пори, ЗО-40 надтонких
мікроворсинок втовшки 0,1-0,2 мкм і завдовжки 1-2 мкм. Вважають, що вони
відіграють важливу роль у збудженні рецепторної клітини, сприй-аючи ті чи
інші хімічні речовини, адсорбовані в каналі бруньки. _рипускають, що в
ділянці мікроворсинок розташовані активні центри — стереоспецифічні
ділянки рецептора, які вибірково сприймають різні адсорбовані речовини.
Етапи первинного перетворення хімічної інергії смакових речовин на енергію
нервового збудження смакових юцепторів ще не відомі.

Пошукова робота учнів з підручником


• Що таке смаковий поріг?
• Чи однаковий він для різних хімічних речовин?
Абсолютні пороги смакової чутливості багато в чому залежать ід стану
організму (вони змінюються в разі голодування, вагітності що). Поріг
сприйняття, як і в інших сенсорних системах, вищий від порога відчуття. У
випадку тривалої дії смакової речовини спостерігається адаптація до нього
(знижується інтенсивність смакового відчуття). Тривалість адаптації
пропорційна концентрації розчину. Адаптація до солодкого й солоного
розвиваються швидше, ніж до гіркого й кислого.
При змішуванні кількох смакових речовин може виникнути нове
смакове відчуття, що відрізняється від смаку компонентів, які укладають
суміш.
Узагальнення і закріплення знань
https://www.youtube.com/watch?v=ekLEUFjkhbQ

https://www.youtube.com/watch?v=dKMhRPzyIDs

Домашнє завдання
- Опрацювати конспект уроку або відповідний параграф
підручника

You might also like