Практичне заняття № 2

Сдобувача освіти Мелітопольського державного педагогічного університету

імені Богдана Хмельницького Уманської Олени Олександрівни. 723гр.

Тема: Будова мовленнєвого апарату.

Мовний апарат складається з двох тісно пов'язаних між собою частин:

центрального (або регулюючого) мовного апарату і периферичної (або

виконавчого) Центральний мовний апарат знаходиться в головному мозку.

Він складається з кори головного мозку (переважно лівої півкулі),

підкіркових вузлів, провідних шляхів, ядер стовбура (насамперед довгастого

мозку) і нервів, що йдуть до дихальних, голосовим і артикуляційним м'язам.

функція центрального мовного апарату та його відділів. Мовні рефлекси.

Лобова, скронева, тім'яна і потилична частки переважно лівої півкулі (у лівш

правого). Лобові звивини (нижні) є рухової областю і беруть участь в

утворенні власної усного мовлення (центр Броккі). Скроневі звивини (верхні)

є речеслуховою областю, куди надходять звукові подразнення (центр

Верніке). Завдяки цьому здійснюється процес сприйняття чужої мови. Для

розуміння мови має значення тім'яна частка кори мозку. Потилична частка є

зорової областю і забезпечує засвоєння писемного мовлення (сприйняття

буквених зображень при читанні і листіПровідні шляхи. Кора головного

мозку пов'язана з органами мови двома видами нервових шляхів:

відцентровими та доцентровими. Відцентрові (рухові) нервові шляхи

з'єднують кору головного мозку з м'язами, які регулюють діяльність

периферичного мовного апарату. Відцентровий шлях починається в корі

головного мозку в центрі Брокка. Доцентрові шлях починається в

проприорецепторов і в барорецепторів. Пропріорецептори знаходяться

всередині м'язів, сухожиль і на суглобових поверхнях рухаються органів.

Барорецептори збуджуються при змінах тиску на них і знаходяться в горлі.

Черепно-мозкові нерви. Головні з них: трійчастий, лицьової,

язикоглоткового, блукаючий, додатковий і під'язиковий. Вони іннервують

м'язи, що приводять у рух нижню щелепу, мімічну мускулатуру, м'язи

гортані та голосових складок, глотки і м'якого піднебіння, а також м'язи шиї,

м'язи язика. Через цю систему черепно-мозкових нервів передаються нервові

імпульси від центрального мовного апарату до периферичному.

Периферичний мовний апарат складається з трьох відділів. Дихальний: У

дихальний відділ входить грудна клітка з легкими, бронхами і трахеєю.

Голосовий відділ складається з гортані і які у ній голосовими складками.

Артикуляційний: Артикуляція - це діяльність мовних органів, пов'язаних з

проголошенням звуків мови і різних їх компонентів складових склади, слова.

Черепно-мозкові іннервують Порушення при ураженні

нерви
Особовий нерв мімічні м'язи обличчя і пошкодження тягне за собою параліч або
забезпечує чутливість парез мімічної мускулатури на одній
нижньої частини язика. половині обличчя з втратою здатності
закривати очей і появою перекосу особи,
зміщення рота в здорову сторону; при
цьому чутливість особи зберігається.
Трійчастий нерв надає чутливість всьому втрата чутливості шкіри на половині особи
обличчю і забезпечує рух або до жорстокого болю в ділянці обличчя,
жувальних м'язів. очі, ясен.
Язикоглотковий впливає на м'язиПоразка змішаних язикоглоткового і
нерв стравоходу і передає блукаючого нервів супроводжується
відчуття нижньої зниженням чутливості глотки і гортані,
частини язика. смаку на задній третині мови,
Блукаючий нерв іде до внутрішніх порушенням ковтання з частими
органів грудної та поперхіванія внаслідок попадання
черевної порожнини і рідкої їжі в дихальні шляхи і
регулює травні,носоглотку, втратою звонкости голосу
обмінні і дихальні або появою носового відтінку
функції. (гнусавости), розладом слиновиділення,
а також змінами функцій внутрішніх
органів - легень, серця, шлунково-
кишкового тракту.
Під'язиковий нерв Полегшує руху Порушення іннервації мови, викликане
речепроізношенія, пошкодженням під'язикової нерва,
ковтання і жування. проявляється слабкістю і
тугоподвижностью мови з утрудненням
вимови і пережовування їжі.

Схема органів мови

 Зображення гортані

А. Гортань спереду: 1 - щитовидний хрящ, 2 - перстнеподібний хрящ; 3 -

під'язикова кістка; 4 - середня щітопод'язичная зв'язка, що з'єднує
щитовидний хрящ з під'язикової кісткою; 5 - середня персні-щитовидна
зв'язка; 6 - трахея.

Б. Гортань ззаду: 1 - щитовидний хрящ; 2 - перстнеподібний хрящ; 3 - верхні

роги щитовидного хряща; 4 - нижні роги щитовидного хряща; 5 -
черпаловідние хрящі; 6 - надгортанник; 7 - перетинкова (задня) частину
трахеї

Залежно від того, які функції виконують органи мови в процесі утворення
звуків, їх можна розділити на три групи - дихальні, резонують і вимовні.

Дихальними органами мови є: легкі, бронхи, дихальне горло, гортань; іноді

до них відносяться також грудна клітка і грудобрюшная перешкода, або
діафрагма. Всі дихальні органи разом узяті утворюють дихальний апарат і
створюють повітряний струмінь, необхідну для того, щоб викликати звукові
коливання.

Резонуючими органами мови, або резонаторами, називаються надгортанние

порожнини, тобто порожнину рота, порожнина носа і порожнину глотки, або
зіву. Сукупність цих органів мови іноді називається надставной трубою. У
мовному процесі ці органи змінюють свій об'єм і форму, ніж визначається
тембр вимовлених звуків.
До проізносітельним органам мови, або органам вимови, відносяться такі
розташовані в порожнині рота органи, які безпосередньо беруть участь в
оформленні звуків, створюючи різні перешкоди струмені повітря, що
видихається і забезпечуючи тим самим відмінності між звуками. Це мова,
губи, зуби, альвеоли, тверде небо, м'яке піднебіння, піднебінна фіранка,
язичок, голосові зв'язки.

Деякі лінгвісти резонують і вимовні органи мови об'єднують в одну групу під
загальною назвою вимовних органів, серед яких розрізняють органи дихальні
і власне вимовні.

Вимовні (власне вимовні) органи мови в залежності від ступеня їх участі в

утворенні звуків поділяються на активні і пасивні. Активними є органи мови,
які при утворенні звуків змінюють своє положення в порожнині рота, тобто
виконують ті чи інші рухи, необхідні для утворення звуку мови. До них
відносяться мова, губи, м'яке піднебіння, піднебінна фіранка, язичок,
голосові зв'язки. Пасивними органами мови називаються такі, які при
проголошенні звуків не змінюють свого положення, "служать лише" точкою
опори "для активного органу"

До числа органів мови деякі лінгвісти відносять головний мозок людини і

центральну нервову систему, які при утворенні звуків мови виконують
особливі функції. Головний мозок спонукає органи мови до утворення
звуків. Центральна нервова система керує всією роботою мовного апарату.