2 Modul Med STN 2019

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
«Українська медична стоматологічна академія»
“Затверджено”
на засіданні кафедри
анатомії людини
«27» серпня 2019р.
Протокол № 1
Завідувач кафедри
професор Шерстюк О.О.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ 2 КУРСУ МЕДИЧНОГО
ФАКУЛЬТЕТУ
ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ТА НА

ЗАНЯТТІ
Навчальна дисципліна Анатомія людини
Модуль № 2 «Спланхнологія. Центральна нервова система і

органи чуття».
Курс 2
Факультет медичний № 2
нормативного терміну навчання
Спеціальність 222 Медицина
Полтава – 2019
Методичні розробки склали:
1. Доцент Дейнега Т.Ф..
2. Доцент Тихонова О.О.
3. Доцент Тарасенко Я.А.
Модуль 2.
«Спланхнологія. Центральна нервова система і органи чуття».
№№ Назва теми Кількість
з/п годин
1 Порожнина рота. Піднебіння. 2

2 Язик. Слинні залози. 2
3 Зуби. 2
4 Глотка. Стравохід. Шлунок. 2
5 Тонка кишка. 2
6 Товста кишка. 2
7 Печінка. Підшлункова залоза. 2
8 Очеревина. 2
9 Ніс. Гортань. 2
10 Трахея. Бронхи. Легені. 2
11 Плевра. Средостіння. Огляд топографії серозних оболонок 2
внутрішніх органів.
12 Зовнішня будова нирки. Топографія нирок. 2
13 Внутрішня будова нирки. Сегменти нирки. Аномалії розвитку. 2
14 Сечоводи. Сечовий міхур. Чоловічий та жіночий сечівники. 2
Рентген-анатомія сечовивідних шляхів.
15 Внутрішні чоловічі статеві органи. Зовнішні чоловічі статеві 2
органи. Дефекти і аномалії розвитку
16 Жіноча статева система: зовнішні та внутрішні статеві органи. 2
Дефекти і аномалії розвитку. Промежина.
17 Загальні принципи будови залоз внутрішньої секреції. 2
Центральний відділ ендокринної системи. Гіпофіз. Епіфіз.
18 Периферичні органи ендокринної системи ( щитоподібна 2
залоза, паращитоподібні залози, надниркова залоза,
ендокринна частина підшлункової залози, статеві залози).
19 Змістовий модульний контроль “Спланхнологія і органи 2
ендокринной системи” Крок – 1
20 Вступ до ЦНС. Загальні принципи будови рефлекторних дуг. 2
Сіра і біла речовина ЦНС. Розвиток ЦНС в онто - і філогенезі.
Анатомія спинного мозку. Зовнішня будова. Топографія.
Оболонки та судини спинного мозку.
21 Анатомія спинного мозку. Внутрішня будова. Сіра та біла 2
речовина. Оболонки та судини спинного мозку.
22 Анатомія довгастого мозку та мосту. 2
23 Анатомія мозочка. Перешийок ромбоподібного мозку. 2
24 IV шлуночок. Ромбоподібна ямка. 2
25 Анатомія середнього мозку. 2
26 Анатомія проміжного мозку. ІІІ шлуночок. 2
27 Кінцевий мозок. Півкулі великого мозку: частки, борозни, 2
закрутки.
28 Нюховий мозок. Базальні ядра. Стріопалідарна система. 2
29 Плащ, його рельеф. Кора мозку. Локалізація функцій в корі 2
півкуль великого мозку.
30 Бічні шлуночки. Біла речовина мозку. Оболонки та судини 2
головного мозку. Церебральна та спинномозкова рідина.
Утворення та шляхи її циркуляції.
31 Загальна естезіологія. Поняття про аналізатори. Орган зору. 2
Очне яблуко: оболонки, камери, світлопереломлюючі
середовища.
32 Допоміжний апарат органу зору. Провідний шлях зорового 2
аналізатора. Зіничний рефлекс. Патологія й аномалії розвитку
органа зору.
33 Загальна характеристика органа слуху. Зовнішнє та середнє 2
вухо. Слухові кісточки, барабанна порожнина, її стінки.
34 Внутрішнє вухо. Кістковий та перетинчастий лабіринт. 2
Провідний шлях органа слуху та рівноваги. 8 пара черепних
нервів.
35 Органи нюху та смаку. Провідний шлях органа нюху. 2
Провідний шлях органа смаку.
36 Шкіра як орган. Похідні шкіри. Молочна залоза. 2
37 Висхідні проекційні шляхи кіркового напрямку. Медіальна 2
петля. Висхідні проекційні шляхи мозочкового напрямку.
38 Низхідні проекційні шляхи. Пірамідні шляхи. Екстрапірамідні 2
шляхи.
39 Підсумковий контроль засвоєння модулю 2 2
«Спланхнологія. Центральна нервова система і органи
чуття».
Тема 1. Порожнина рота. Піднебіння. Аномалії і розвиток порожнини

рота.
1.Актуальність теми.
Травна система являє собою сукупність органів, різних по будові і
функціям, які забезпечують механічну і хімічну переробку і всмоктування
поживних речовин. Що необхідні для покриття енергетичних і матеріальних
витрат в процесі життєдіяльності організму.
Дуже важливо вже на 1 курсі знати норму для всіх органів. Для цього
потрібно знати топографію кожного органа. Щоб знати топографію органа,
потрібно визначити для нього:
1. Скелетотопію (проекцію органа на скелет),
2. Голотопію (положення органа в просторі),
3. Синтопію (відношення органа до сусідніх органів),
Знання анатомії цих органів необхідне студентам при вивченні таких
предметів як топографічна анатомія, внутрішні і хірургічні хвороби.
2. Конкретні цілі.
Пояснювати розвиток травної системи в онтогенезі, загальний план будови.
Аналізувати розвиток ротової порожнини;
Пояснювати: як утворюється ротова щілина;
- частини ротової порожнини;
- будову губ та щік;
- будову твердого піднебіння;
- м'язи м'якого піднебіння та їх функція;
- відділи ентодермальної первинної кишки;
- будову стінки травної трубки;
- особливості травної системи у дітей.
Класифікувати вади розвитку твердого піднебіння і верхньої губи.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
(міждисциплінарна інтеграція)
- з курсу біології: філогенез травної системи;
- з курсу анатомії: онтогенез травної системи;
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен

засвоїти студент при підготовці до заняття:
SYSTEMA DIGESTORIUM Травна система
Cavitas oris Ротова порожнина
Tuberculum Горбок
Labium inferius Нижня губа
Frenulum labii Вуздечка губи
Tunica mucosa oris Слизова оболонка рота
Vestibulum oris Присінок рота
Rima oris Ротова щілина
Labia oris superioris Верхня губа рота
Frenulum labii inferioris Вуздечка верхньої губи
Commissura labiorum Спайка губ
Angulus oris Кут рота
Bucca Щока
Corpus adiposum buccae Жирове тіло щоки
Cavitas oris propria Власне ротова порожнина
Palatum Піднебіння
Palatum durum Тверде піднебіння
Palatum molle М’яке піднебіння
Velum platinum Піднебінна завіска
Raphe palatі Піднебінний шов
Plicae palatinae transversae Поперечні піднебінні складки
Papilla incisiva Різцевий сосочок
Gingivaе Ясна
Margo gingivalis Ясенний край
Papilla gingivalis Ясенний сосочок
Papilla interdentalis Міжзубний сосочок
Sulcus gingivalis Ясенна борозна
Caruncula sublingualis Під’язикове м’ясце
Plica sublingualis Під’язикові складки

4.2. Теоретичні питання до заняття:
1. З якого зародкового листка утворюється первинна кишка?
2. Розкажіть про розвиток ротової порожнини.
3. Як утворюється ротова щілина?
4. Які вади розвитку твердого піднебіння і верхньої губи ви знаєте?
5. Розкажіть про частини ротової порожнини.
6. Яку будову мають губи і щоки?
7. Яка будова твердого піднебіння?
8. Назвіть і покажіть частини м’якого піднебіння.
9. Покажіть на препараті присінок і власне ротову порожнину. Яка будова її
стінок?
10. Покажіть на препараті тверде піднебіння.
11. Назвіть м'язи м'якого піднебіння. Яка їх функція?
12. Де розміщені піднебінні мигдалики. Яка їх будова?
13. Що таке зів? Чим він обмежений?
14. Назвати відділи ентодермальної первинної кишки?
15. Які органи травної системи розвиваються з передньої, середньої кишки?
16. Яка будова стінки травної трубки?
17. Послідовно розказати відділи травного апарату.
18. Які особливості травної системи у дітей?
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: На
препаратах, схемах, муляжах та малюнках вивчити та показати будову
порожнини рота, аномалії розвитку.
Зміст теми.
Розвиток травної системи в онтогенезі.
Травний канал зародка закладається у вигляді первинної кишкової трубки,
яка в ембріональному періоді ділиться на порожнину рота, глотку, стравохід,
шлунок і кишечник. В ембріогенезі відбувається диференціювання
структурних елементів в стінках травного каналу і розвиваються травні
залози.
Травна система починає функціонувати у внутрішньоутробному
періоді. На 4-му місяці в кишечнику плода з'являється зеленуватий вміст -
меконій; він складається з відпавших епітеліальних клітин, слизу, жовчі і
речовин, що містяться в амніотичній рідині, яку ковтає плід. З цього ж часу в
кишечнику знаходять травні ферменти.
До кінця внутрішньоутробного періоду травна система досягає того
ступеня розвитку, коли вона може забезпечити життєво важливі функції
новонародженого. Найбільш диференційованими виявляються структури, які
зaбeзпeчyють грудне вигодовування дитини, і, перш за все, акт смоктання.
Зміни травних органів після народження в значному ступені обумовлені
складом і кількістю їжі, яка вживається в різні вікові періоди. Їжа є важливим
формоутворюючим фактором в індивідуальному розвитку травної системи .
На третьому тижні розвитку в товщі ембріону з ентодерми ближче до
вентральної поверхні закладається трубка. На каудальному (proctodeum) та
краніальному (stomadeum) кінцях утворюються бухти. В подальшому вони
прориваються, глоткова і прямокишкова перетинка, з’єднуються з трубкою і
таким чином формується первинна ентодермальна кишка. З ентодерми
формуються слизова оболонка і залози, з мезенхіми м’язова оболонка і
серозна оболонка. З серозної оболонки первинної кишки утворюється
очеревина, плевра, перикард. Первинна кишка умовно ділиться на два
відділи: головний та тулубний. В ротовому відділі виділяють ротову частину
(задні утворення порожнини рота) та глоткову частину (глотка та випини, які
дають початок розвитку дихальної системи).
В тулубному відділі виділяють передню кишку (стравохід, шлунок,
підшлункова залоза, верхня частина дванадцятипалої кишки), середню кишку
(тонка, сліпа, висхідна та поперечна ободова кишки), задню кишку (низхідна
ободова, сигмоподібна, пряма кишки).
Травна система (systema digestorium) складається із травного тракту і
травних залоз. Травний тракт починається порожниною рота і складається з
глотки, стравоходу, шлунка, тонкої і товстої кишок.
Ротова порожнина (саvitas oris, stoma) спереду обмежена губами,
збоку - щоками, зверху - піднебінням, знизу – під’язиковими м'язами. Ротову
порожнину поділяють на присінок рота та власне ротову порожнину.
Присінок рота (vestibulum oris) має ротову щілину (rima oris), що розміщена
горизонтально між верхньою і нижньою губами.
Зовні присінок обмежений щоками губами і відділяється від власне
порожнини рота зубами і комірковими відростками щелеп, які покриті
слизовою оболонкою, що називається яснами (gingiva).
Порожнина рота у новонароджених невеликих розмірів, коротка,
широка і низька, розташована ближче до очної ямки.
Верхня і нижня губа (labium superior et inferior) зрощуються і
переходять одна в одну й утворюють кут рота (angulus oris). Зовнішня
поверхня губ - це шкірна частина (раrs сutanea), внутрішня - слизова
оболонка (раrs mucosa), між ними розташована проміжна частина (раrs
intermedia). На шкірі верхньої губи по середній лінії йде верхньогубний
жолобок (philtrum), що закінчується горбком (tuberculum).
У товщі губ міститься коловий м'яз рота, а внутрішня поверхня їх
покрита слизовою оболонкою, яка продовжується на коміркові відростки
верхньої та нижньої щелеп, щілиною зростається з їх окістям. По середній
лінії між губами та яснами слизова оболонка стовщується й утворює дві
складки - вуздечку верхньої губи (frenulum labii superioris) та вуздечку
нижньої губи (frenulum labii inferioris).
Губи, зрощуючись з боків, обмежовують ротову щілину, утворюючи
спайку губ (соmissura labiorum).
Особливості дитячого віку. У новонароджених верхня губа відносно
товста, по середній лінії вона має горбик, який зберігається протягом
декількох тижнів після народження. Нижня губа видається вперед. Перехідна
частина губ у новонароджених вузька, тому, коли рот закритий, ззовні видно
слизову оболонку. На поверхні слизової губ є ворсинки, які допомагають
вдержувати сосок. У товщі губ добре розвинуті м'язи, за допомогою яких
дитина хватає і стискає сосок. Вказані риси будови губ зберігаються
протягом грудного віку; при штучному вигодовуванні дитини вони
згладжуються скоріше, ніж при годуванні груддю.
Присінок рота спереду та з боків обмежований щоками (buccae), які
складаються із шкіри, м язів та слизової оболонки. Між шкірою і щічним
м’язом є скупчення жирової тканини - жирове тіло щоки (соrрus аdіроsum
buссае), яке, особливо добре розвинене у немовлят.
У дітей грудного віку жирове тіло щоки призводить до стовщення
стінки ротової порожнини і тим самим зменшує атмосферний тиск на неї, що
сприяє процесу ссання.
Власне ротова порожнина обмежена спереду і з боків зубами і
комірковими відростками щелеп. Верхню стінку власне ротової порожнини
утворює піднебіння (раlatum), яке поділяють на тверде піднебіння (раlatum
durum) та м’яке піднебіння (раlatum molle). Кісткову основу твердого
піднебіння становлять піднебінні відростки верхньої щелепи та
горизонтальні пластинки піднебінних кісток. Слизова оболонка, що покриває
тверде піднебіння, стовщена і щільно зрощена з окістям. У передній частині
твердого піднебіння розміщено кілька поперечних піднебінних складок
(рlісае раlatinae transversae), різцевий сосочок (рарilla іncisiva), а посередині
проходить піднебінний шов (raphe palati).
М'яке піднебіння є продовженням твердого піднебіння і являє собою
два шари слизової оболонки, між якими розташований піднебінний
апоневроз (ароnevrosis palatina), та м'язи.
М'яке піднебіння має три частини: піднебінну завіску (velum раlatinum),
піднебінний язичок (uvula раlatina) та дві пари дужок. До м'язів м'якого
піднебіння відносять: м'яз - підіймач піднебінної завіски (m. levator veli
palatini), м'яз - натягувач піднебінної завіски (m. tensor veli palatini), м'яз
язичка (m. uvulae), піднебінно - язиковий м'яз (m. pаlatoglossus), піднебінно -
глотковий м'яз (m. pаlatopharingeus). Потрібно засвоїти, що в процесі
ковтання м'язи - підіймачі, м'яз - натягувач піднебінної завіски і піднебінно-
глотковий м'яз притискують піднебінну завіску до задньої і бічної стінок
глотки і таким чином відокремлюють ротову частину глотки від її носової
частини, що запобігає потраплянню їжі в носову порожнину. М'язи м'якого
піднебіння та зіва звужують зів і розділяють їжу на невеликі порції. Акт
ковтання має складний нервовий механізм, центр його регуляції
розташований у довгастому мозку.
До появи зубів коміркові дуги верхньої і нижньої щелеп не змикаються,
і в щілину між ними вдається слизова щоки. На вільному краї ясен на рівні
різців і іклів знаходяться рухливі складки слизової, які приймають участь в
акті смоктання.
Тверде піднебіння у новонароджених коротке і широке, склепінчатість
його виражена слабо. Лише після року довжина твердого піднебіння починає
перевищувати його ширину. На поверхні слизової оболонки видно поперечні
піднебінні складки. В задній частині твердого піднебіння до 3-річного віку
розташовуються білуваті скупчення епітеліальних клітин, так звані
"епітеліальні перла".
М'яке піднебіння розташоване у новонароджених горизонтально,
майже на рівні склепіння глотки. Язичок похилений мало, іноді він
роздвоєний, що може вказувати на скриту розщілину піднебіння. Піднебінні
мигдалики у новонародженого малі, вони не заповнюють всієї мигдаликової
ямки, внаслідок чого над мигдаликом утворюється надмигдаликова ямка.
Передньонижня частина мигдалика вкрита трикутною складкою слизової,
яка буває виражена до 3-річного віку. Поверхня мигдаликів у маленьких
дітей відносно рівна, крипти небагаточисленні і неглибокі. Ріст мигдаликів
відбувається нерівномірно. Найбільш швидкий ріст відмічається до року, а
також у віці 4-6 років.
Аномалії розвитку.
1. Розщелина верхньої губи («заяча губа», labium leporinum);
2. Розщепленне піднебіння («вовча паща», faucis lupinum);
3. Коса щілина лиця;
4. Збільшений, або зменшений язик;
5. Роздвоєний язик;
6. Подвійний язик.
Матеріали для самоконтролю:
А. Завдання для самоконтролю: підготувати мультимедійну презентацію
аномалії розвитку порожнини рота.
Б. Задачі для самоконтролю:
1. Хворий 45 р. випадково випив оцтову кислоту. Опік яких відділів травної
системи перш за все буде відбуватися?
A *Порожнина рота, ротоглотки .
B Порожнина рота та гортаноглотки.
C Глотки, шлунку
D Глотки та стравоходу.
E Стравоходу та шлунку.
2. Під час прийому їжі у новонародженої дитини спостерігається закидання
молока у носову порожнину. Вкажіть на можливу причину виникнення
цього порушення.
A *Вовча паща.
B Викривлення носової перегородки вправо.
C Перелом основи черепа.
D Заяча губа.
E Викривлення носової перегородки вліво.
3. При обстеженні лікар виявив у пацієнта гіпертрофію та запалення
лімфоїдної тканини, набряк слизової оболонки між дужками м’якого
піднебіння (гострий тонзиліт). Який з мигдаликів міститься в нормі в цьому
місті?
A *Tonsilla palatina
B Tonsilla pharyngealis
C Tonsilla tubaria
D Tonsilla lingualis
E-
4. При огляді ротової порожнини лікар виявив невелику виразку на передній
лівій піднебінній дужці. На який м'яз можливе розповсюдження процесу?
A. m. рalatoglossus *
B. m. stiloglossus
C. m. palatopharingeus
D. m. genioglossus
E. m. hyoglossus
5. При вивчені гістологічного препарату в слизовій оболонці ротової
порожнини визначені сальні залози. 3 якого відділу отримано препарат?
A. Шовна зона щоки *
B. Спинка язика
C. Слизова частина губи
D. Шовна зона твердого піднебіння
E. Дно порожнини рота
Література.
- основна
1. Анатомія людини: підручник у 3 томах / А.С. Головацький, В.Г. Черкасов, М.Р. Сапін,
А.І. Парахін, О.І. Ковальчук – Вид. 5-тє, доопрацьоване – Вінниця: Нова книга, 2016. –
1200 с. : іл.
2. Анатомія людини / [Ковешніков В.Г., Бобрик І.І., Головацький А.С.та ін.]; за ред.
В.Г.Ковешнікова – Луганськ: Віртуальна реальність, 2008. – Т.3. – 400 с.
3. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека: учебное пособие. – 2 изд., стереотипное. –
В 4 томах //Р.Д. Синельников, Я.Р. Синельников. – М.: Медицина, 1996..
4. Sobotta. Атлас анатомії людини. У 2 томах. Переробка та редакція українськoго
видання: В.Г.Черкасов., пер. О.І.Ковальчука. - Київ: Український медичний вісник, 2009.
- додаткова
1. Анатомія людини : курс лекцій: навчальний посібник / Ю.П. Костиленко,

О.К..Прилуцький, В.Г. Гринь, І.І. Старченко.- Полтава : Гонтар О.В., 2015. - 188 с.
2. Степанчук А.П.Особливості будови органів травної системи людини, їхній розвиток і
вади.; навчальний посібник /Степанчук А.П. – Полтава : «УМСА», 2017. -125 с.
3. Бобрик І.І. Анатомія дитини (з основами ембріології та вадами розвитку) : [навчально-
методичний посібник для студентів вищ. мед. (фармац.) навч. закладів III-IV р.] / І.І.
Бобрик, В.С. Школьніков, С.Д. Максименко, Ю.Й. Гумінський. - Луганськ : Віртуальна
реальність, 2012. - 381 с.
5. Неттер Ф. Атлас анатомії людини / Френк Неттер [пер. з англ. А.А. Цегельський]. –
Львів: Наутілус, 2004 – 529 с.
6. Нормальна анатомія. Навчально-методичний посібник / Под ред.. Л.Р. Матешук-Вацеба.
– Львів, «Поклик сумлінні», 1997. – 243 с.
7. Привес М.Г. Анатомия человека / М.Г. Привес, Н.К. Лисенков, В.И. Бушкович. – Санкт-
Петербург: Гиппократ, 1997. – 560 с.
9. Тестові завдання «Крок-1» - анатомія людини /Видання 5-е, доопрацьоване / За
редакцією В.Г.Черкасова, І.В.Дзевульської І.В., О.І.Ковальчука. Навчальний посібник. –
2016. - 100 с.
10. Фредерік Мартіні Анатомічний атлас людини: Пер. з 8-го англ. вид [наук.ред.пер.
В.Г.Черкасов], ВСВ «Медицина», 2011. – 128 с.(атлас)
11. Черкасов В.Г., Бобрик І.І., Гумінський Ю.Й., Ковальчук О.І. Міжнародна анатомічна
термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) Вінниця: Нова
Книга, 2010. – 392 с. (навчальний посібник).
12. Черкасов В.Г. Анатомія людини: навчальний посібник для студентів вищих мед. навч.
закладів IV рівня акредитації / В.Г. Черкасов, С.Ю. Кравчук. - Вінниця : Нова книга, 2011.
- 639 с.
- інформаційні ресурси
http://www.umsa.edu.ua/kafhome/anatomy/kaf_anatomy_download.html
http://anatom.ua/basis/ukr/
http://anatom.ua/basis/rus/
https://human.biodigital.com/signin.html
- електронно освітні ресурси
1. Анатомия человека. Фотографический атлас. Том 1. Опорно-двигательный аппарат.
[Электронный ресурс] / Борзяк Э. И., Г. фон Хагенс, Путалова И. Н. - М. : ГЭОТАР-
Медиа, 2014. - http://www.studentlibrary.ru/book/ISBN9785970430699.html
2. "Анатомия человека. В 2 томах. Том 2 [Электронный ресурс] : учебник / С.С. Михайлов,
А.В. Чукбар, А.Г. Цыбулькин; под ред. Л.Л. Колесникова. - 5-е изд., перераб. и доп. - М. :
ГЭОТАР-Медиа, 2013." - http://www.studentlibrary.ru/book/ISBN9785970425114.html
Тема 2. Язик. Слинні залози.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого
навчання.
2. Конкретні цілі:
Аналізувати розвиток обличчя в онтогенезі.
Пояснювати - будову язика;
- частини язика.
Класифікувати сосочки язика та їх функції.
Класифікувати м’язи язика та їх функції.
Пояснювати захворювання язика.
Класифікувати слинні залози та їх функції.
Пояснювати клітковинні простори рота та їх клінічне значення.
(міждисциплінарна інтеграція):
- для подальшого вивчення тем.
4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при
підготовці до заняття:
Lingua Язик
Corpus linguae Тіло язика
Radix linguae Корінь язика
Dorsum linguae Спинка язика
Pars anterior Передня частина
Pars posterior Задня частина
Facies inferior linguae Нижня поверхя язика
Margo linguae Край язика
Apex linguae Верхівка язика
Tunica mucosa linguae Слизова оболонка язика
Frenulum linguae Вуздечка язика
Papillae linguales Язикові сосочки
Papillae filiformes Ниткоподібні сосочки
Papillae fungiformes Грибоподібні сосочки
Papillae vallatae Жолобуваті сосочки
Papillae foliatae Листоподібні сосочки
Sulcus medianus linguae Серединна борозна язика
Sulcus terminalis linguae Межова борозна язика
Foramen caecum linguae Сліпий отвір язика
Musculi linguae М’язи язика
M. genioglossus Підборідно-язиковий м’яз
M. hyoglossus Під’язиково-язиковий м’яз
M. chondroglossus Хрящово-язиковий м’яз
M. styloglossus Шило-язиковий м’яз
M. longitudinalis superior Верхній повздовжній м’яз
M. longitudinalis inferior Нижній повздовжній м’яз
M. transversus linguae Поперечний м’яз язика
M. verticalis linguae Вертикальний м’яз язика
M. palatoglossus Піднебінно-язиковий м’яз
Glandulae oris Ротові залози
Glandulae salivariae majores Великі слинні залози
Glandula parotidea Привушна залоза
Pars superficialis Поверхнева частина
Pars profunda Глибока частина
Ductus parotideus Привушна протока
Glandula sublingualis Під’язикова слинна залоза
Ductus sublingualis major Велика під’язикова протока
Ductus sublinguales minores Малі під’язикові протоки
Glandula submandibularis Піднижньощелепна слинна залоза
Ductus submandibularis Протока піднижньощелепної залози
Glandulae salivariae minores Малі слинні залози
Glandulae labiales Губні залози
Glandulae buccales Щічні залози
Glandulae molares Кутні залози
Glandulae palatinae Піднебіння залози
Glandulae linguales Язикові залози
1. Розказати функцію і будову язика?
2. Розвиток обличчя в онтогенезі?
3. Показати і назвати на препаратах частини язика?
4. Показати і назвати на препаратах ниткоподібні і грибоподібні сосочки?
Яка їх функція?
5. Показати листоподібні і жолобуваті сосочки? Яка їх будова і функція?
6. Назвати і показати на препаратах місце прикріплення м'язів язика? Яка їх
функція?
7. Назвати і показати на препаратах власні м'язи язика?
8. Назвати захворювання язика?
9. Класифікація слинних залоз?
10.Топографія, будова, функції малих слинних залоз?
11.Топографія, будова, функції привушної слинної залози?
12.Топографія, будова, функції під нижньощелепної слинної залози?
13.Топографія, будова, функції під’язикової слинної залози?
14.Клітковинні простори рота, їх клінічне значення?
препаратах, схемах, муляжах та малюнках вивчити топографію, будову
язика та слинних залоз. Визначити клітковинні простори порожнини рота.
Язик (lingua), (гр. glossa) - виконує у людини декілька функцій. Він є
важливим органом травної системи, сприяє обробленню їжі в ротовій
порожнині і переміщенню її в глотку, виконує функцію органу смаку.
Однією з найважливіших його функцій є розбірлива мова.
У язика виділяють дві частини : передню - тіло язика (соrpus lingvае) з
верхівкою (арех lingvае), і задню - корінь язика (radix lingvае). Спинка язика
(dorsum lingvае) опукла. Уздовж неї проходить серединна борозна язика (sulcus
medianus lingvае), яка збігається зі сполучнотканинною перегородкою язика
(septum lingvае). Ця борозна закінчується в задній частині язика, сліпим
отвором язика (foramen саесum lingvае), від якого в обидва боки проходить
межова борозна (sulcus terminalis). Позаду від межової борозни розташовується
язиковий мигдалик (tonsilla lingvalis).
Слизова оболонка язика утворює численні випини - язикові сосочки
(раріllае lingvales). За формою їх поділяють на ниткоподібні, грибоподібні,
листоподібні та жолобуваті. Ниткоподібні сосочки (раріllа filiformes)
займають усю поверхню спинки язика, виконують механічну функцію,
перешкоджають передчасному просуванню їжі, затримують їжу на поверхні
язика і мають чутливі рецептори, які реагують на температуру, дотик, біль.
Грибоподібні сосочки (раріllае fungiformes) розміщуються між
ниткоподібними і мають круглі верхівки, розмір їх від 0,4 до 1 мм. Вони
покриті багатошаровим плоским незроговілим епітелієм і мають смакові
цибулини. Листоподібні сосочки (раріllае foliataе) розташовані по краям
язика і мають вигляд вертикальних складок. В їх покривному епітелії
знаходяться багаточисельні смакові цибулини. Жолобуваті сосочки (раріllае
vallatае) найбільші за розмірами від 1 до 3 мм в ширину і кожен із них
оточений жолобом. їх буває 7-14, які розташовуються перед межовою
борозною та сліпим отвором. Усі сосочки, окрім ниткоподібних, мають
смакові відчуття (солодке, солоне, гірке, кисле).
М'язи язика поділяються на дві групи: скелетні м’язи, які починаються
від кісток і прикріплюються до апоневрозу язика, і власні м’язи, що
починаються і прикріплюються в товщі язика. До скелетних м’язів належать:
підборідно-язиковий м'яз (m. genioglossus), під'язиково-язиковий м'яз (m.
hyoglossus), шило-язиковий м'яз (m. styloglossus) і хрящо-язиковий м'яз (m.
hondroglossus).
До власних м'язів язика відносять верхні та нижні повздовжні м'язи (m.
longitudinalis superior et inferior), поперечний м’яз (m. tranversus lingvae),
вертикальний м'яз язика (m. verticalis lingvае).
Особливості дитячого віку. Язик у новонароджених короткий,
широкий і товстий, цілком заповнює порожнину рота. Його верхівка
розташовується у проміжку, утвореному горбиками різців, а бокові краї
контактують зі слизовою щік, що вдається у порожнину рота. Слизова язика
має всі види сосочків, що несуть багаточисленні смакові бруньки (чашечки). З
віком число смакових бруньок зменшується.
Ротові залози (glandulae oris) поділяють на великі і малі. Малі слинні
залози (glandulae salivarae minores) розташовані в слизовій оболонці або в
підслизовому прошарку стінок ротової порожнини. Одні з них розмішені
групами в слизовій оболонці присінку рота: Губні (glandulae labialаe), щічні
(g1. buccales), кутні (g1. molares), а другі знаходяться власне в ротовій
порожнині: піднебінні (g1. раlatinae), язикові (g1. lingvales).
Найчисельнішими серед них є губні, піднебінні та язикові залози.
До великих слинних залоз (glandulae salivarae majores) відносять
під'язикову (glandulae sublingvales), піднижньощелепну (g1. submandibulares),
привушні залози (g1. раrotіdeа). Усі ці залози парні.
Під'язикова слинна залоза розміщується на верхній поверхні щелепно-
під'язикового м'яза і складається з кількох часток. Маса близько 5 грам, трубчасто-
альвеолярна, за функцією слизова. Малі під'язикові протоки (10-15) (ductus
sublingvales minores), частково відкриваються вздовж під'язикової складки у власне
ротову порожнину, або з'єднуються й утворюють велику під'язикову протоку
(ductus sublingvales majores), що відкривається на під'язиковому сосочку
(саrunculae sublingvales)
Піднижньощелепна слинна залоза розміщується біля кута нижньої
щелепи, в ділянці піднижньощелепного трикутника під щелепно-
під'язиковим м'язом. Маса її 15 грам, трубчасто-альвеолярна; виділяє
слизовий і серозний секрет. Протока піднижньощелепної залози (ductus
submandibulares) огинає задній край щелепно-під'язикового м'яза і
відкривається на під'язиковому сосочку.
Привушна залоза розташована в привушній ділянці обличчя, в
занижньощелепній ямці. Залоза покрита привушною фасцією, від якої в
товщу залози відходять сполучнотканинні перетинки. Маса її 20-30 грам,
трубчасто-альвеолярна, виділяє серозний секрет. Привушна протока (ductus
раrotideus) лежить на 1-2 см нижче від виличної дуги і біля переднього краю
жувального м’язу, пронизує щічний м'яз і відкривається на слизовій оболонці
щоки в присінок рота проти верхнього другого кутнього зуба.
Особливості дитячого віку. Залози рота - губні, щічні, кутні -
анатомічно сформовані, але до шести місяців функціонують слабо, так як
дитина одержує рідку їжу. Великі слинні залози - привушна,
піднижньощелепна і під'язикова - за своєю топографією і будовою у
дитячому віці мало відрізняється від залоз дорослої людини. Для
новонароджених і дітей раннього віку характерні слабкий розвиток
сполучнотканинної строми і багата васкуляризація залоз. Вага привушної,
піднижньощелепної і під'язикової залоз складає у новонародженого
відповідно 1,8 г, 0,8 г і 0,4 г. До 3 місяців вага залоз подвоюється і до 2 років
збільшується в 5-6 разів, після чого інтенсивність росту знижується.
Привушна протока в ранньому дитинстві відкривається на слизовій
щоки дозаду від 2-го великого кутнього зубу; з появою постійних зубів її
вічко локалізується на рівні 1-го великого кутнього зуба, у дорослих
звичайно зміщується до 2-го моляра. Діаметр вічка протоки складає у
новонароджених 0,25 мм, у дорослих 1 мм. Хід привушної протоки у
новонароджених і дітей, як правило, дугоподібний, рідше прямий.
Піднижньощелепна протока і протоки під'язикової залози аналогічні таким у
дорослих.
Клітковінні простори порожнини рота (місця утворення гнійних
абсцесів):
- піджувальний простір;
- крилоподібний простір (підскронева ямка);
- крило-піднебінна ямка;
- жирове тіло щоки;
- простір дна порожнини рота;
- привушно-жувальний простір.
А. Завдання для самоконтролю: намалювати малюнках будову язика та
позначити сосочки.
1. Стоматолог при огляді ротової порожнини виявив на межі середньої і задньої
третини язика запалення сосочків. Запалення яких сосочків лікар виявив?
А. рарillaе vallatae *
В. рарillaе fungiformes
С. рарillaе faliatae
D. рарillaе filiformes
E. рарillaе соnісае
2. Після травми обличчя у хворого гематома щічної ділянки. Відтік з якої
слинної залози блоковано гематомою?
A *привушна
B. під’язикова
C . піднижньощелепна
D .губна
E. щічна
3. При огляді присінка порожнини рота лікар-стоматолог виявив
почервоніння ділянки в області другого верхнього кутнього зуба. Про
патологію якої залози можна подумати в першу чергу?
A. Під’язикової.
B. Привушної.*
C. Щічної.
D. Піднебінної.
E. Язикової.
4. У хворого 25 років запалення під’язикового сосочка. Із яких слинних залоз
буде затруднено виділення слини?
A. Під’язикова і піднижньощелепна.*
B. Привушна і піднижньощелепна.
C. Щічна і піднебінна.
D. Привушна і піднебінна.
E. Під’язикова і щічна.
5. Хворий 35 років, звернувся до приймального відділення зі скаргами на біль
та набряк в ділянці дна ротової порожнини. Після огляду, діагностовано
запальний процес у ділянці вивідної протоки піднижньощелепної залози.
Куди відкривається ця протока?
A. Під’язикове мясце.*
B. Присінок порожнини рота.
C. Сліпий отвір язика.
D. Ясневу кишеню.
E. Власне порожнина рота.
- основна
1200 с. : іл.

2016. - 100 с.
- 639 с.
Тема 3. Зуби – загальна анатомія, будова зубного органу. Анатомія

постійних і тимчасових зубів. Формули зубів. Особливості будови.
Строки прорізування зубів.
Наука про зуби - одонтологія (оdus, odontus - зуб) є складовою
частиною стоматології. Знання анатомії зубів, їх розвиток, порядок і терміни
прорізування молочних зубів, необхідні для вивчення студентами таких
розділів як дитячі хвороби, захворювання зубів і порожнина рота.
навчання.
Аналізувати розвиток зубів в онтогенезі.
Пояснювати:
- тканини зуба, поверхні зуба, будову зуба;
- будову періодонта та його функцію;
- будову пародонта; Ознаки зубів.
- будову молочного та постійного прикусів;
- особливості будови молочних зубів;
-формули зубів, строки прорізування.
3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- з курсу анатомії: онтогенез зубів, знання будови верхньої і нижньої
щелепи;
4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
Dentes Зуби
Arcus dentalis maxillaris Верхньощелепна зубна дуга
Arcus dentalis mandibularis Нижньощелепна зубна дуга
Dens incisivus Різці
Dens caninus Ікла
Dens premolaris Малі кутні зуби
Dens molaris Великі кутні зуби
Dens molaris tertius Треті великі кутні зуби
Corona dentis Коронка зуба
Tuberculum dentis Горбок зуба
Crista transversalis Поперечний гребінь
Crista triangularis Трикутний гребінь
Crista oblique Косий гребінь
Fissura occlusalis Змикальна щілина
Fossa occlusalis Змикальна ямка
Corona clinica Клінічна коронка
Cervix dentis Шийка зуба
Radix dentis Корінь зуба
Apex radicis dentis Верхівка кореня зуба
Radix clinica Клінічний корінь
Facies occlusalis Змикальна поверхня
Facies vestibularis Присінкова поверхня
Facies buccalis Щічна поверхння
Facies labialis Губна поверхня
Facies lingualis Язикова поверхня
Facies palatinalis Піднебіння поверхня
Facies mesialis Ближча поверхня
Facies distalis Дистальна поверхня
Margo incisalis Різцевий край
Cavitas dentis Зубна порожнина
Cavitas coronae Коронкова порожнина
Canalis radicis dentis Канали коренів зуба
Foramen apicis dentis Отвір верхівки зуба
Pulpa dentis Пульпа зуба
Pulpa coronalis Пульпа коронки
Papilla dentis Зубний сосочок
Dentinum Дентин
Enamelum Емаль
Cementum Цемент
Periodontium Періодонт
Sulcus caninus Іклова борозна
Fossa canina Іклова ямка
Fovea mesialis Серединна ямка
Fovea distalis Дистальна ямка
Radix buccalis Щічний корінь
Radix palatinalis Піднебінний корінь
Radix mesialis Серединний корінь
Radix distalis Дистальний корінь
1. Розвиток зуба в онтогенезі?
2. Назвіть і розкажіть будову зуба?
3. Назвіть і розкажіть тканини зуба?
4. Назвіть та покажіть поверхні зуба?
5. Назвіть і розкажіть групи зубів?
6. Що таке періодонт, пародонт, ясна?
7. Назвіть і розкажіть ознаки зубів?
8. Розкажіть про розвиток ротової порожнини.
9. Назвіть і розкажіть про розвиток і закладку зубів.
10. Охарактеризуйте загальну анатомію зубів.
11. Назвіть формули молочних зубів.
12. Покажіть та поясніть особливості будови окремих зубів: різців, ікол,
кутніх зубів.
13. Яка внутрішня будова зуба?
14. Назвіть терміни прорізування молочних зубів.
15. Що таке змішаний прикус?
16. На препараті визначити зуб.
17. Будова зубних дуг?
18. Що таке зубна дуга, коміркова дуга, коренева дуга? Їхні особливості на
верхній та нижній щелепах?
19. Що таке артикуляція?
20. Що таке оклюзія, її види?
21. Що таке прикус, види прикусів?
22. Дайте характеристику фізіологічного прикусу?
24. Дайте характеристику патологічного прикусу?
25. Які Ви знаєте аномалії розвитку зубів?
препаратах, схемах, муляжах та малюнках вивчити будову молочних та
постійних зубів.
Зуби – це тверді органи травної системи, яки є похідними слизової
оболонки порожнини рота ембріона. Емалевий орган розвивається з епітелію
слизової оболонки, а дентин, пульпа, цемент і пародонт із мезенхіми.
Розвиток зубів протікає в три стадії із зубної пластинки:
1 стадія – формується закладка зуба: емалеві органи; зубні сосочки; зубні
мішечки;
2 стадія – диференціювання зубних зачатків;
3 стадія – утворення зубів: формуються емаль, дентин, цемент.
Зуби у людини відносяться до гетеродонтних (різна форма);
текодонтних (корені розміщені в комірках); діфтодонтних (заміщуються).
Загальний план будови зуба:
- коронка;
- шийка;
- корінь;
- порожнина зуба;
- корневий канал;
- верхівковий отвір.
Тканини зуба:
- дентин (substantia eburnea);
- емаль (substantia adamantine);
- цемент (substantia ossea).
Поверхні зуба:
- оклюзійна поверхня (для різців – ріжуча; для ікол – рвуча; для
премолярів – подрібнювальна; для молярів – жувальна);
- вестибулярна поверхня;
- оральна поверхня (для нижніх зубів – язикова; для верхніх –
піднебінна);
- апроксимальні (контактні) поверхні – мезіальна і дистальна.
Групи зубів: Ознаки зубів:
- різці; 1. Признак кореня.
- ікла; 2. Признак кута коронки.
- премоляри; 3. Признак кривизни коронки.
- моляри. 4. Кількість коренів.
Пародонт (амфодонт) – тканини, які оточують зуб: періодонт, ясна, альвеола,
щелепа.
Ясна – слизова оболонка, яка покриває коміркові відростки щелеп. Має
частини:
- прикріплена;
- вільна (утворює міжзубні сосочки).
Періодонт – це зв’язки, нерви та судини, які розміщені в щелепі між
цементом зуба та стінкою комірки. Функція: утримуюча, амортизаційна,
сенсорна.
Тимчасовий прикус (молочний) – 20 зубів.
Особливості:
- відсутні премоляри, та треті моляри;
- менші за розмірами;
- по кольору блакитно-молочні;
- на вестибулярній поверхні мають валик;
- корні молярів плоскі, розведені.
Постійний прикус – 28-32 зуба.
Змішаний прикус – від 5-6 років до 13-14 років.
Формули зубів.
В практичній медицині кількість зубів прийнято зображувати зубною
формулою
Анатомічна формула молочного прикуса
2012 2102
2012 2102
Клінічні формула молочного прикусу

V IV III II I І ІІ ІІІ ІV V
V IV III II I I II III IV V
МОЗ- міжнародна клінічна формула молочного прикусу
55…..51 61..65
85......81 71..75
Прорізуються зуби в постнатальний (після народження) період у певний час
та в певному порядку. У грудних дітей поява молочних зубів відображає
загальні процеси формування кісток скелету і засвоєння мінеральних
речовин. Запізнення термінів прорізування молочних зубів може бути
показником розвитку рахіту.
Середні терміни прорізування молочних зубів
Присередні різці 6-9 міс.
Бічні різці 9-12 міс.
Перші кутні зуби 12-15 міс.
Ікла 17-20 міс.
Другі кутні 21 -24 міс.
Період із початку 3-го року життя дитини до кінця 6-8 року називається
періодом спокою - в ці роки функціонують молочні зуби.
Формули постійних зубів.
1. Групова 2123
цифрова
Літеро-цифрова
І1С1Р2М3
2. Клінічна
12345678
3. Міжнародна 18 …11 21….28
48.. 41 31….38
Пронумеровані сегменти щелеп: перша цифра – це номер сегменту, друга

цифра - це порядковий номер зуба з клінічної формули.
Терміни і порядок прорізування постійних зубів

Термін прорізування (роки)
Зуби Верхня
Нижня щелепа
щелепа
Медіальний різець 6-7 7-8
Латеральний різець 7-8 8-9
Ікло 9-10 11-12
1 малий кутній зуб 10-12 10-11
2 малий кутній куб 11-12 10-12
1 великий кутній зуб 6-7 6-7
Закономірності прорізування зубів:
- строга почерговість;
- парність;
- спочатку на нижній щелепі (що забезпечує опережаючий розвиток нижньої
щелепи).
Зуби, які розміщени в комірках, утворюють зубні дуги. На верхній
щелепі вона має форму еліпса, на нижній – форму параболи.
Лінія по центру оклюзійної поверхні зубів – зубна дуга; лінія по
комірках щелеп – коміркова дуга; лінія по верхівках коренів зубів – коренева
дуга. На нижній щелепі коренева дуга більша чим зубна, на верхній щелепі
навпаки.
Артикуляція – будь-яке співвідношення нижньої щелепи до верхньої
(розмова, жування).
Оклюзія – змикання зубних дуг при максимальному контакті.
Відрізняють :
- центральну оклюзію – співпадання ліній між медіальними різцями верхньої
та нижньої щелеп;
- бокову оклюзію – праву (нижня щелепа зміщена вправо) і ліву.
Прикус (mordex) – змикання зубних дуг в положенні центральної
оклюзії, коли кожен зуб має по два антагоністи, крім медіальних різців
нижньої щелепи та третіх верхніх молярів. Прикуси бувають нормальні та
паталогічні. Нормальний прикус характеризується тим, що зуби верхньої
щелепи (різці) заходять спереду, на нижні, а ікла, кутні малі та кутні великі
змикаються з відповідними зубами нижньої щелепи, але розміщені збоку від
них.
Види прикусів.
1. Фізіологічний (нормальний) прикус:
- ортогнатичний;
- прямий.
2. Патологічний (основні види):
- прогнатія (рrognatia);
- відкритий (hiatodontia);
- прогенія (рrogenia);
Аномалії зубів.
1. Порушення прорізування:
- адентія (часткова, повна);
- ретенція;
- порушення термінів і порядку прорізування.
2. Порушення розміщення:
- діастема;
- поза дугою (оральне або вестибулярне положення);
- скупчення зубів (краудинг).
3. Аномалія структури:
- гіпоплазія;
- гіперплазія;
- флюороз;
- клиноподібний дефект.
4. Зміна форми:
- шилоподібні зуби
- аномалії коренів (довжина, кількість, викривлення).
Матеріали для самоконтролю: А. Завдання для самоконтролю: на
малюнках позначити частини зубів.
Б. Ситуаційні задачі.
1. При огляді порожнини рота стоматолог виявив каріозну порожнину на
поверхні коронки другого малого кутнього зуба, яка звернута до першого
великого кутнього зуба. Назвіть цю поверхню?
A. facies distalis.*
B. facies vestibularis.
C. facies lingualis.
D. facies mesialis.
E. facies occlusalis.
2. До складу пародонту входять?
A. Періодонт, ясна зуб.
B. Періодонт, зубна альвеола, ясна, цемент.*
C. Ясна, зуб, зубна альвеола.
D. Зубна альвеола, ясна, цемент.
E. Корінь зуба, зубна альвеола.
3. Стоматолог при огляді ротової порожнини дитини виявив коротку вуздечку
верхньої губи. На які зуби впливає ця аномалія розвитку?
А. медіальні верхні різці; *
В. медіальні нижні різці;
С. латеральні верхні різці;
D. латеральні нижні різці;
E. верхні ікла.
4. Мати звернулася по допомогу до педіатра. Хвора дівчинка 6 міс. з високою
температурою, плаче, пихає іграшки до роту. Який зуб прорізується?
A. присередній нижній зуб;
B. бічний нижній різець;
C. присередній верхній різець;
D. бічний верхній різець;
E. нижній кутній зуб.
5. Мати звернулася до педіатра за допомогою. Хвора дівчинка 8 міс. з
високою температурою, плаче, пихає іграшки до роту. Який зуб
прорізується?
A. бічний нижній різець;
B. присередній нижній різець;
C. малий кутній зуб;
D. ікло;
E. нижній кутній зуб.
6. Мати звернулася по допомогу до педіатра. Хворий хлопчик 12 міс. з
високою температурою, плаче, пихає іграшки до рота. Який зуб
прорізується?
A. нижній перший великий кутній зуб;
C. ікло;
D. малий кутній зуб;
E. нижній другій великий кутній зуб;
7. Мати звернулася до педіатра за допомогою. Хвора дівчинка 14 міс. з
високою температурою, плаче, кусає іграшки. Який зуб прорізується?
A. перший верхній великий кутній зуб;
C. малий кутній зуб;
D. ікло;
E. нижній другий великий кутній зуб;
8. При огляді дівчинки 16 міс. лікар відмітив припухлість ясен. Дівчинка з
високою температурою, плаче, пихає іграшки до рота іграшки. Який зуб
прорізується в цьому віці?
A. нижнє ікло;
C. верхнє ікло;
D. нижній другій великий кутній зуб;
E. малий кутній зуб.
9. Мати звернулася до педіатра за допомогою. Хвора дівчинка 19 міс. з високою
температурою, плаче, кусає іграшки. Який зуб прорізується в цьому віці?
A. верхнє ікло;
B. нижнє ікло;
C. верхній другій великий кутній зуб;
D. нижній другий великий кутній зуб;
E. перший нижній великий кутній зуб;
10. У хворого видалений зуб, у якого язикова поверхня менша за щічну.
Жувальна поверхня у вигляді овала. Глибока поперечна борозна розділяє
щічний та язиковий горбки. Корінь здавлений в мезіо-дистальному напрямку
з повздовжними борознами на апроксимальних поверхнях і роздвоєний.
Визначте який зуб видалений?
А. Верхнє ікло.
В. Перший верхній малий кутній зуб.*
С. Нижнє ікло.
D. Перший нижній малий кутній зуб.
E. Перший верхній великий кутній зуб.
11. Під час судово-медичної експертизи за анатомічною формулою зубів
було встановлено, що труп належить дитині 6 – 8 років. Присутність яких
зубів ротової порожнини надала можливість ідентифікації?
А. Молочних премолярів.
В. Постійних різців.*
С. Постійних ікол.
D. Молочних третіх молярів.
E. Постійних перших та других молярів.
- основна
1200 с. : іл.

2016. - 100 с.
- 639 с.
Тема 4. Глотка. Стравохід. Шлунок.

Знання анатомії глотки, стравоходу, шлунку, їх топографії
(скелетотопії, голотопії, синтопії), необхідно студентам для вивчення
топографічної анатомії, невідкладної хірургії, пропедевтики внутрішніх
хвороб, дитячих хвороб.
Пояснювати що таке голотопія, синтопія, скелетотопія органу. Давати
визначення цих термінів.
Пояснювати: -топографію, будову та функції глотки.
Скласти графлогічну таблицю будови глотки.
Пояснювати: - топографію, будову та функції стравоходу.
Скласти графлогічну таблицю будови стравоходу.
- топографію шлунку;
- будову шлунку.
- частини шлунку;
- будову стінок шлунку;
- зв'язки шлунка;
- шлункові поля, шлункові ямочки і поперечні, косі та повздовжні м'язи.
Проаналізувати аномалії розвитку глотки, стравоходу, шлунку.
4.1.Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при
Pharynx Глотка
Cavitas pharyngis Порожнина глотки
Pars nasalis pharyngis Носова частина глотки
Fornix pharynges Склепіння глотки
Hypophysis pharyngealis Глотковий гіпофіз
Tonsilla pharyngealis Глотковий мигдалик
Ostium pharyngeum tubae auditivae Глоткові отвори слухових труб
Pars chondropharyngea Хрящово-глоткова частина
Pars thyropharyngea Щито-глоткова частина
M. constrictor pharyngis inferior Нижній м’яз – звужувач глотки
M. thyropharyngeus Щито-глотковий м’яз
M. stylopharyngeus Шило-глотковий м’яз
M. salpingopharyngeus Трубно-глотковий м’яз
M. palatopharyngeus Піднебінно-глотковий м’яз
Fascia buccopharyngealis Щічно-глоткова фасція
Oesophagus Стравохід
Pars cervicalis Шийна частина
Pars thoracica Грудна частина
Pars abdominalis Черевна частина
Tunica serosa Серозна оболонка
Tela subserosa Підсерозний прошарок
Tunica adventitia Сполучнотканинна оболонка
Tunica muscularis М’язоваоболонка
M. bronchooesophageus Бронхо-стравохідний м’яз
M. pleurooesophageus Плевро-стравохідний м’яз
Слизова м’язова пластинка
Lamina muscularis mucosae
Залози стравоходу
Glandulae oesophageae
Шлунок
Gaster
Curvatura major Велика кривина шлунка
Curvatura minor Мала кривина шлунка
Incisura angularis Кутова вирізка
Cardia Кардія
Pars cardiaca Кардіальна частина
Ostium cardiacum Кардіальний отвір
Fundus gastricus Дно шлунка
Fornix gastricus Склепіння шлунка
Incisura cardialis Кардіальна вирізка
Corpus gastricum Тіло шлунка
Canalis gastricus Канал шлунка
Pars pylorica Воротарна частина
Antrum pyloricum Воротарна печера
Canalis pyloricus Воротарний канал
Pylorus Воротар
Ostium pyloricum Отвір воротаря
Tunica muscularis М’язова оболонка
Stratum longitudinale Повздовжній шар
Stratum circulare Коловий шар
M. sphincter pyloricus М’яз – звужував воротаря
Fibrae obliquae Косі волокна
Tela submucosa Підслизовий прошарок
Tunica mucosa Слизова оболонка
Plicae gastricae Складки шлунка
Lamina muscularis mucosae Слизова м’язова пластинка
Areae gastricae Шлункові поля
Plicae villosae Ворсинчасті складки
Foveolae gastricae Шлункові ямочки
Glandulae gastricae Залози шлунка
1. Топографія, будова, функції глотки?
2. Топографія, будова, функції стравоходу?
3. Що таке голотопія, синтопія, скелетотопія органу? Дайте визначення
цих термінів?
4. Які Ви знаєте аномалії розвитку глотки, стравоходу? s
5.Топографія, будова, функції шлунку?
6.Що таке голотопія, синтопія, скелетотопія органу? Дайте визначення s
цих термінів? a
7.Які Ви знаєте аномалії розвитку шлунку? e
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: на
препаратах, муляжах, таблицях вивчити будову глотки,стравоходу та
шлунку. Визначити їх топографію та функції.
Глотка (рharуnx) розташована в передній ділянці шиї і починається
від зовнішньої основи черепу до VI шийного хребця.
Порожнину глотки (cavitas pharingis) поділяють на носову, ротову та
гортанну частини.
Носова частина глотки (раrs nasalis pharingis) розташовується на рівні
хоан, між склепінням і піднебінною завіскою. На бічній стінці носової
частини відкриваються парні глоткові отвори слухових труб (ostium
pharingeum tubae auditive). Ці отвори сполучають порожнину глотки з
барабанною порожниною.
Ротова частина глотки (раrs oralis pharingis) розташовується на рівні
зіва і піднебінної завіски та коренем язика, або входом в гортань. Позаду від
кореня язика слизова оболонка продовжується на передню поверхню
надгортанника і по середній лінії утворює добре розвинену серединну
язиково-надгортанну складку (рlіса glossо-epiglottica mediana) а з боків від неї
- менш розвинені парні бічні язиково-надгортанні складки (рlісае
glossoepigloticae laterales). Між складками є парні заглиблення - надгортанні
долинки (valleculae epigloticae).
Гортанна частина глотки (раrs pharingis) розташована між рівнем входу
в гортань та переходом глотки в стравохід і простягається до нижнього краю
перснеподібного хряща. На бічній стінці гортанної частини глотки розміщені
значні заглиблення - грушеподібні закутки (recessus piriformes), в яких
можуть затримуватися, як і в долинках надгортанника, тверді частинки їжі.
Будова стінки глотки представлена слизовою оболонкою (tunica
mucosa), м'язовою (tunica muscularis) і адвентиціальною (tunica adventitia).
Усі м'язи глотки поділяють на м'язи, що звужують глотку і м'язи, що
піднімають глотку.
До м'язів, які піднімають глотку належать шило-глотковий м'яз
(musculus stylopharingeus) і трубно-глотковий м'яз (musculus
salpingopharingeus).
До м'язів що звужують глотку відносять верхній м'яз-звужувач глотки
(musculus соnstrictor pharingis superior), середній м'яз-звужувач глотки
(musculus соnstrictor pharingis medius) і нижній м'яз-звужувач глотки
(musculus соnstrictor pharingis inferior).
Особливості дитячого віку. Глотка у новонароджених відносно
ширша, але коротша, ніж у дорослих. Склепіння глотки майже не виражене.
Глотка переходить у стравохід на рівні 3-4 шийних хребців.
Носова частина глотки має більш сагітальний розмір і малу висоту
відповідно слабкому розвитку порожнини носа. Значний ріст носової частини
глотки у висоту відбувається в першому дитинстві і в ще більшому ступені в
підлітковому періоді. Кут між поздовжньою вісссю носової частини і м'яким
піднебінням збільшується від 25°-30° у новонародженого до 40°-45° - у
дорослого. Глотковий отвір слухової труби знаходиться у новонародженого
дуже близько до м'якого піднебіння і на відстані 4-5 см від ніздрів. Сама
труба має горизонтальне направлення, що полегшує її катететризацію через
порожнину носа. Біля отвору труби розташовується трубний мигдалик, при
гіпертрофії якого отвір здавлюється і наступає зниження слуху.
Глотковий мигдалик у новонароджених розвинутий слабо, на 1-му році
життя він збільшується і при гіпертрофії може закривати хоани. Ріст
мигдалика продовжується в періоди першого і другого дитинства, а потім він
атрофується. Глотковий, трубні, піднебінні, язиковий мигдалики утворюють
глоткове кільце лімфоїдних утворень, яке оточує початок травного і
дихального шляхів. Лімфоїдні утворення мають важливе значення для
утворення імунітету. Цим пояснюється, чому мигдалики слабо розвинуті у
новонароджених, які мають природний імунітет, що передається від матері, і
швидко ростуть в перші роки життя, коли посилюється контакт з
інфекційними агентами і відбувається становлення імунітету. До настання
статевої зрілості ріст мигдаликів припиняється.
Ротова частина глотки розташована у новонароджених вище, ніж у
дорослих, на рівні І-ІІ шийних хребців, гортанна частина глотки відповідає
II—III шийним хребцям. Глоткові залози виробляють тільки слизовий секрет,
після року в них з'являються серозні елементи.
Стравохід (оеsophagus) - починається на рівні VI шийного хребця і на
рівні XI грудного хребця зліва переходить у шлунок. Виділяють три частини
стравоходу: шийну (раrs cervicalis), черевну (раrs abdominalis), грудну (раrs
thoraciса).
Шийна частина знаходиться на рівні VI шийного хребця до І грудного
хребця. З кожного боку стравоходу розташовується поворотний гортанний
нерв та загальна сонна артерія, спереду - трахея а позаду - хребці.
Грудна частина стравоходу розташована у верхньому і задньому
середостінні. На рівні IV грудного хребця стравохід проходить позаду лівого
головного бронха, прилягає до задньої поверхні дуги аорти, лягає в задньому
середостінні біля правої стінки низхідної аорти. Таким чином, аорта
розміщується зліва. Стравохід - справа.
Черевна частина стравоходу найкоротша, прилягає до задньої поверхні
лівої частини печінки.
Стінка стравоходу має зовнішню сполучнотканинну оболонку (tunica
adventitia), м'язову (tunica muscularis) і слизову (tunica mucosa).
Просвіт стравоходу має ряди звужень і розширень, що слід враховувати
під час діагностики різних патологічних станів.
Анатомічні звуження: 1) глоткове - у місці переходу глотки у
стравохід, позаду від пластинки перснеподібного хряща (VI шийний
хребець); 2) бронхіальне - на рівні роздвоєння трахеї, у місці перехрещення з
лівим головним бронхом (IV грудний хребець): 3) діафрагмове - у місці
проходження стравоходу через діафрагму.
Фізіологічні звуження, що є тільки у живої людини: 1)аортальне - в
місці перехрещення стравоходу з грудною частиною аорти (VII - IX грудних
хребців); 2) кардіальне - в місці переходу стравоходу в шлунок (XI грудний
хребець).
Особливості дитячого віку. Стравохід у новонароджених має
довжину 11-16 см, до 1 року збільшується до 18 см, до 3 років досягає 21 см,
у дорослих 25 см. Практично важливо знати відстань від альвеолярних
(зубних) дуг до входу в шлунок; цей розмір складає у новонароджених 16-20
см, у ранньому дитинстві 22-25 см, у першому періоді дитинства 26-29 см, у
другому періоді дитинства 27-34 см, у дорослих 40-42 см. На таку відстань,
додавши до неї 3,5 см, треба просувати зонд, щоб він потрапив у шлунок.
У новонароджених відмічається більш високий початок стравоходу на
рівні хряща між Ш-м і ІУ-м шийними хребцями. У віці 2 років верхня межа
стравоходу опускається до IV-V хребців, а до 12 років встановлюється на
тому ж рівні, як у дорослого, тобто на висоті УІ-УІІ шийних хребців. Нижній
кінець стравоходу у всіх вікових групах відповідає X-XI грудним хребцям.
Форма стравоходу у новонароджених веретеноподібна з невеликим
звуженням у шийній частині. Друге звуження знаходиться в місці
пересічення стравоходу лівим бронхом. Діафрагмальне звуження у
маленьких дітей відсутнє чи слабо виражене. Діаметр просвіту стравоходу на
рівні звужень складає у новонароджених 4-9 мм, а у ранньому дитинстві 12-
15 мм, у другому періоді дитинства він досягає 13-18 мм.
До другого дитинства стравохід пухко з'єднаний з оточуючими
органами і легко зміщується. Слизова оболонка його дуже ніжна, має
багаточисленні розгалужені трубчасті залози. М'язова оболонка стравоходу у
новонароджених і дітей молодших вікових груп тонка. Розвиток м'язів
продовжується до 13-14 років.
Шлунок (ventriculus) розташований у верхній частині черевної
порожнини під діафрагмою. Три четверті шлунка розміщуються в лівій
підреберній ділянці, одна четверта - в надчеревній ділянці (еріgastrium).
Скелетотопія: кардіальний отвір розташований на рівні VI грудного хребця
зліва; воротний отвір - на рівні правого краю XII грудного хребця. Дно
шлунка - в п'ятому лівому міжреберному просторі на 1,5 см до середини
середньоключичної лінії. Мала кривизна розташовується на рівні
мечеподібного відростка грудини. Велика кривизна може змінювати своє
положення, в залежності від наповнення шлунка: у разі нормального
наповнення шлунка - розташована на рівні другого поперекового хребця.
Синтопія: кардією, дном і частково передньою стінкою шлунок прилягає до
діафрагми; до малої кривизни воротної частини прилягає ліва частина
печінки, зліва від дна шлунка розміщена селезінка. Частина передньої
частини шлунка прилягає до передньої черевної стінки. Позаду від шлунка
розмішена серцева сумка, підшлункова залоза, верхній кінець лівої нирки з
лівою наднирковою залозою. Черевна частина аорти. Знизу і дещо ззаду
розміщується поперечна ободова кишка.
Шлунок має такі частини: кардіальна (раrs саrdiaca), тіло (соrрus
gastricum), дно (fundus gastricum), воротарна (раrs pilorica),.
Стінка шлунка складається з трьох оболонок: серозної, слизової,
м’язової. Серозна оболонка (tuniса serosa) - це нутрощева очеревина, яка
покриває шлунок з усіх боків, за винятком вузьких смужок на малій і великій
кривизнах. Між шарами нутрощевої очеревини розташовані судини та нерви,
які йдуть до шлунка. Недостатньо розвинений підсерозний прошарок (telа
subserosa) відділяє серозну оболонку від м'язової. М'язова оболонка (tuniса
muscularis) - утворена трьома шарами непосмугованих м'язових клітин.
Зовнішній, повздовжній шар м'язової оболонки (stratum longitudinale) є
продовженням однойменного шару стравоходу. Середній, коловий шар
м'язової оболонки (stratum circulare) є продовження однотипних клітин
стравоходу, а в ділянці воротаря значне потовщення - м'яз - замикач (m.
Sphincter руlorius). Внутрішній шар м'язової оболонки - косі волокна (fibrae
obliguae), які йдуть по передній і задній стінках шлунка.
Підслизовий прошарок (tela submucosa) досить товстий, завдяки цьому
слизова оболонка збирається в складки. Слизова оболонка (tunіса mucosa)
покрита одношаровим стовпчастим епітелієм. Слизова оболонка шлунка
утворює шлункові поля (аrіае gastrісае). На поверхні цих полів є шлункові
ямочки (foveolae gastrісае), в якій відкриваються численні шлункові залози
(glandulae gastrісае), що виділяють шлунковий сік для хімічного оброблення
їжі.
Зв'язки шлунка утворені двома шарами нутрощевої очеревини, яка
переходить із сусідніх органів. Зв’язки шлунка:
1. печінково-шлункова зв'язка (lig. hepatogastricum);
2. шлунково-діафрагмова (lig. gastrophenicum);
3. шлунково-селезінкова (lig. gastrosplenicum);
4. шлунково-ободово-кишкова (lig. gastro colicum).
У живої людини виділяють три основні форми шлунка, залежно від
конституції. У людей брахіморфного типу - шлунок має форму рога. Людям
мезоморфного типу властива форма шлунку у вигляді рибальського гачка. У
людей доліхоморфного типу - шлунок має форму панчохи.
Особливості дитячого віку. Шлунок у новонародженого заповнений
меконієм. Після виділення меконію стінки органу спадаються, і він стає
циліндричним. У грудному віці вхід у шлунок широкий, тому у маленьких
дітей часто буває зригування. Дно шлунка розвинене слабо, воротарна
частина, напроти, має відносно більшу довжину, ніж у дорослого.
Топографія шлунка у новонароджених і в грудному віці
характеризується тим, що орган розташований високо і не стикається з
черевною стінкою. В цьому періоді вже відмічаються індивідуальні
відмінності положення шлунка: у одних дітей він розташований вертикально,
у других займає більш поперечне положення. У віці 2-3 років шлунок знову
розташовується більш вертикально. Після 7-8 років форма і топографія
шлунка відповідає таким у дорослого.
Місткість шлунка новонародженого при заповненні на трупі складає 30
см , до кінця року вона збільшується до 250-300 см3, а у дитини 3 років
3
досягає 575-680 см3, тобто майже половини місткості шлунка дорослого

(1200-1600 см3). Фізіологічна ємність шлунка новонародженого не
перевищує 7 см3, а першу добу вона подвоюється, а до кінця періоду
новонароджуваності збільшується в 11 разів і стає рівною 80 см3 .
Стінки шлунка до часу народження не зовсім диференційовані. Слизова
оболонка утворює небагаточисельні складки. Поверхня слизової складає 40-
50 см2; в постнатальному житті вона збільшується до 750 см2, тобто у 15-20
разів. Число шлункових ямочок, в які відкриваються залози, у
новонародженого дорівнює 200 тисячам, у дорослого збільшується до 5
мільйонів. Шлункові залози до 2,5 років не виробляють соляної кислоти.
М'язова оболонка шлунка у новонароджених утворена переважно коловими
волокнами. Добре виражений сфінктер воротаря. У новонароджених
спостерігається іноді судомне скорочення воротаря - пілороспазм. При цьому
воротар гіпертрофується. Сильно виражений пілороспазм призводить до
частого блювання, виснаженню дитини і потребує хірургічного втручання.
А. Завдання для самоконтролю: на таблицях позначити частини глотки,
стравоходу та шлунку.
1. Хворий 18 років, звернувся до лікарні із скаргами на шум та больові
відчуття у вусі. Діагностовано гостре респіраторне захворювання, отит. Крізь
який отвір глотки інфекція потрапила до барабанної порожнини та викликала
її запалення?
A. Барабанний отвір слухової труби.
B. Глотковий отвір слухової труби.*
C. Хоани.
D. Зів.
E. Вхід до гортані.
2. У дитини 8 років на рівні 10 грудного хребця рентгеноскопічно виявлено
стороннє тіло стравоходу. В ділянці якого стравохідного звуження
зупинилось стороннє тіло?
A. Діафрагмальне звуження.*
B. Глоткове звуження.
C. Бронхіальне звуження.
D. Аортальне звуження.
E. Абдомінальне звуження.
3. При захворюванні на рак одного із органів грудної порожнини, пухлина
метастазує дуже швидко, оскільки лімфа від цього органу частіше всього
відтікає одразу в грудну протоку, який це орган?
A. Вилочкова залоза.
B. Серце.
C. Легені.
D. Трахея.
E. Стравохід.*
4. Пацієнт помилково випив розчин оцтової кислоти. Яка оболонка
стравоходу зазнала найбільших пошкоджень?
A . *слизова
B. м’язова
C. серозна
D. еластична мембрана
E . м’язова і серозна
5. У дітей часто можна спостерігати затруднене носове дихання, яке
пов’язане з надмірним розвитком лімфоїдної тканини слизової оболонки
глотки. Розростання яких мигдаликів може спричинити це явище?
A * Tonsilla pharyngea
B . Tonsilla palatina
C . Tonsilla lingualis
D . Tonsilla tubaria
E . Усіх названих мигдаликів
6. Під час огляду хлопчика 5 років, лікар відмітив, що дитина дихає через
рот. За допомогою додаткових методів дослідження було встановлено
збільшення розмірів одного з мигдаликів лімфоепітеліального глоткового
кільця. Який це мигдалик?
A *Глотковий
B. Язиковий
C . Трубний
D . Піднебінний
E . Гортанний
7. Хворого госпіталізовано до лікарні з виразкою стравоходу. Через деякий
час у хворого з’явилися симптоми запалення очеревини. В якій частині
стравоходу
відбулася перфорація стравоходу?
A.* Черевній. B. Грудній. C. Шийній. D. Шлунковій. E. Глотковій.
8. Лікар – рентгенолог при обстеженні шлунка в нормі обов'язково повинен
побачити під лівим куполом діафрагми:
А. газовий пухир шлунка; *
В. велику кривизну шлунка;
С. малу кривизну шлунка;
D. воротарну частину шлунка;
E. цибулину дванадцятипалої кишки.
9. У хворого при обстежені виявлено пухлину, яка знаходиться у вході
стравоходу в шлунок. Яка частина шлунку пошкоджена?
A. pars cardіаса; *
B. fundus;
C. раrs руlоrіса;
D. fоrnіх;
E. соrрus ventriculi.
10. У хворого 22-х років під час операції виявлен наскрізний отвір діаметром
3 мм на передній стінці шлунка в середній третині, ближче до малої
кривизни. Яка частина шлунка ймовірніше всього уражена?
А *Corpus
B. Fundus
C. Pars cardiaca
D . Pars pylorika
E . Antrum pyloricum
4. При обстеженні жінки 73 років виявлена пухлина черевної порожнини, яка
проектується в надчеревній ділянці живота. Який орган вірогідно
ушкоджений?
A. * ventriculus [ gaster ] B. intestinum tenue C. hepar D. lien E. ren
11. У хворого 42 років з циліндричною грудною кліткою проводилось
рентгенологічне дослідження шлунка. Яка форма шлунка буде визначена?
A. Шлунок у формі панчохи
B. Шлунок у формі рогу
C. *Шлунок у формі гачка
D. Шлунок у формі видовженого гачка
E. Видовжений шлунок.
12. Чоловікові 37 років, брахіморфного типу конституції тіла людини
проводилося рентгенологічне дослідження шлунка. Яка форма шлунка була
визначена?
A. Шлунок у формі панчохи
B. Шлунок у формі рогу*
C. Шлунок у формі гачка
D. Шлунок у формі видовженого гачка
E . Видовжений шлунок.
13. Під час рентгенологічного дослідження в хворого, 30 років, у вер-
тикальному положенні лікар констатує наявність повітря в шлунку. В якій
частині шлунка воно міститься?
A. У тілі.
B. У дні. *
C. У кардіальній.
D. У воротарній.
E. У ділянці малої кривини.
14. У хворого — біль у надчеревній ділянці. Про захворювання яких
органів це свідчить?
A. Duodenum, ventriculus. *
B. Intestinum tenue, hepar.
C. Ren, lien.
D. Vesica fellae, colon.
E. Fundus gastricus, colon descendens.
15.При проведенні дуоденального зондування зонд не проходить зі шлунка в
дванадцятипалу кишку. У якому відділі шлунка наявна перешкода (пухлина)?
A. У воротарному. *
B. У кардіальному.
C. У ділянці дна шлунка.
D. У ділянці тіла шлунка.
E. У всіх перерахованих ділянках.
- основна
1200 с. : іл.

2016. - 100 с.
- 639 с.
Тема 5. Тонка кишка.

Дванадцятипала кишка разом із підшлунковою залозою та печінкою
посідає центральне місце у функції травлення. У порожнині дванадцятипалої
кишки ферменти підшлункової залози розщеплюють білки, жири, вуглеводи,
а жовч сприяє перетравленню жиру всмоктуванню жирних кислот. Крім того
жовч підвищує тонус кишок, посилює перистальтику і бере участь у
пристінковому травленні, активізує ферменти підшлункової залози. Знання
анатомії тонкої кишки, топографії (скелетотопії, голотопії, синтопії)
необхідні студентам для вивчення фізіології, внутрішніх хвороб,
інфекційних хвороб, хірургії.
Аналізувати: - особливості розвитку тонкої кишки;
- топографію тонкої кишки;
- відділи тонкої кишки;
- функції тонкої кишки.
- будову стінки тонкої кишки.
Пояснювати відмінності будови порожньої і клубової кишок.
INTESTINUM TENUE Тонкий кишечник
Tunica muscularis М’язова оболонка
Stratum longitudinale Повздовжній шар
Stratum circulare Коловий шар
Plicae circulares Колові складки
Tela submucosa Підслизовий прошарок
Tunica mucosa Слизова оболонка
Villi intestinales Кишкові ворсинки
Glandulae intestinales Кишкові залози
Duodenum Дванадцятипала кишка
Pars superior Верхня частина
Ampulla Ампула
Bulbus Цибулина
Flexura duodeni superior Верхній згин дванадцятипалої кишки
Pars descendens Низхідна частина
Flexura duodeni inferior Нижній згин
Pars horizontalis Горизонтальна частина
Pars inferior Нижня частина
Pars ascendens Висхідна частина
Lig. suspensorium duodeni Підвішувальна зв’язка
дванадцятипалої кишки
Plicaе Складки
Jejunum Порожня кишка
Ileum Клубова кишка
1. Розкажіть про особливості розвитку тонкої кишки;
2. Опишіть топографію тонкої кишки.
3. Назвіть відділи тонкої кишки.
4. Розказати функції тонкої кишки.
5. На які відділи поділяється брижова частина тонкої кишки?
6. Покажіть на препараті корінь брижі тонкої кишки.
7. Розкажіть будову стінки тонкої кишки.
8. Назвіть особливості будови слизової оболонки тонкої кишки.
9. Назвіть відмінності будови порожньої і клубової кишок.
препаратах, таблицях, муляжах вивчити будову, топографію тонкої кишки.
Визначити їх функціональне значення.
Тонка кишка (intestinum tenue) починається від виходу із шлунку і
закінчується в місці впадіння її в товсту кишку. Довжина тонкої кишки у
живої людини 2,5 - 4, 5 метри, а у мертвої людини 5-7 метрів. Тонку кишку
поділяють на три частини: дванадцятипалу, порожню і клубову. Клінічно
поділяють тонку кишку на безбрижову (дванадцятипала кишка) та брижову
(порожня та клубова кишка).
Дванадцятипала кишка (duodenum) має чотири частини: верxня (раrs
superior), низхідна (раrs descendes), горизонтальну (раrs horisontalis), висхідну
(раrs ascendes). Довжина кишки дорослих 25-30см., верхня частина
починається від воротаря на рівні XII грудного хребця ампулою (ampulla), а
позаду неї розташовується ворітна печінкова вена, спільна жовчна протока, а
зверху квадратна частка печінки. Низхідна частина дванадцятипалої кишки
починається з верхнього згину (flexura duodeni superior) на рівні І
поперекового хребця і опускається вздовж правого краю хребтового стовпа
до рівня III поперекового хребця, де різко повертає вліво, утворюючи нижній
згин (flexura duodeni inferior). Довжина цієї частини 10 см.
Горизонтальна частина починається від нижнього згину, йде
горизонтально вліво і на рівні III поперекового хребця перетинає нижню
порожнисту вену. Висхідна частина розташована під головкою і тілом
підшлункової залози, на рівні лівого краю на рівні II поперекового хребця і
закінчується дванадцятипало-порожньо-кишковим згином (flexura
duodenojejunalis). Позаду розташована черевна частина аорти, верхні брижові
артерії та вена. До зв'язок дванадцятипалої кишки відносять: печінково-
дванадцятипало-кишкова зв'язка (lig. hepatoduodenale) і підвішувальна зв'язка
(lig. suspensorium duodeni).
Стінка дванадцятипалої кишки складається з трьох оболонок. Серозна
оболонка (tunica serosa) покриває з усіх боків тільки початковій відділ кишки. У
серозній оболонці виділяють підсерозний прошарок (telа subserosa). М'язова
оболонка (tuniса muscularis) має повздовжній та коловий шари непосмугованих
м'язових волокон. Слизова оболонка (tuniса mucosа) покрита одношаровим
призматичним епітелієм і утворює колові та напівколові зморшки (рlісае circulares).
Поверхня слизової оболонки має кільцеподібні вигини, які називаються кишковими
ворсинками (villi intestinales), завдовжки 0,2-1,2 мм, що збільшують всмоктувальну і
видільну площу.
Деякі відмінності в будові порожньої та клубової кишок. У початкових
відділах брижової частини тонкої кишки процес травлення відбувається
швидше та інтенсивніше. Порожня кишка має ширший діаметр, стінка її
товща, слизова оболонка має більш щільно розташовані зморшки, ворсинок,
більше кровоносних судин на одиницю площі стінки кишки. Клубова кишка
вужче, стінка її тонша, слизова оболонка має менші за розміром зморшки,
ворсинок менше, кровопостачання гірше. В слизовій оболонці порожньої
кишки розташовані поодинокі лімфатичні вузлики, а в клубовій кишці
скупчення лімфатичних вузликів (Пейєроові бляшки).
Особливості дитячого віку.Тонка кишка у новонароджених і дітей
раннього віку відносно довша, ніж у дорослих, що пов'язано з великою
потребою дитячого організму у живленні. За даними Б.С.Лебедь, довжина
тонкої кишки у новонародженого складає біля 3 м і відноситься до довжини
тіла як 5,4:1. На першому році життя продовжується швидкий ріст тонкої
кишки, і її відношення до довжини тіла досягає 5,7:1. Інтенсивний розвиток
тонкої кишки продовжується до З років, після чого ріст її гальмується. Нове
прискорення росту органа відбувається між 10 і 15 роками.
Дванадцятипала кишка у новонародженого має довжину 7,5-10
см. її початкова і кінцева частини лежать на рівні 1-го поперекового
хребця. Форма кишки частіше всього кільцеподібна, вигини слабо
виражені і формуються після шести місяців. Положення кишки залежить
від наповнення шлунка: при порожньому шлунку вона розташовується
поперечно, при наповненому шлунку вона повертається, наближуючись
до сагітальної площини. З віком відбувається зміщення нижньої межі
дванадцятипалої кишки до 2-го поперекового хребця у 7років і 3-го
поперекового хребця у 12 років. Форма кишки по мірі її росту стає більш
мінливою.
Порожня і клубова кишки складають біля 4/5 довжини всього
травного тракту. У новонароджених вони займають більш обмежений
простір, так як верхня половина черевної порожнини зайнята печінкою,
а в нижній її відділ виступають тазові органи. Брижа тонкої кишки у
новонароджених і дітей раннього віку коротка і петлі кишок
розташовуються відносно високо. З подовженням брижі і опусканням
тазових нутрощів тонка кишка переміщується в підчерев'я.
Будова стінок тонкої кишки у новонароджених характеризується
тим, що складки і ворсинки слизової оболонки розвинені слабо. Колові
складки є тільки в початковій частині порожньої кишки і відсутні в
клубовій кишці. М'язова оболонка до шести місяців має таку ж товщину,
як і слизова оболонка, тоді як в наступні вікові періоди вона товща за
слизову оболонку.
малюнках позначити частини тонкої кишки.
1. У хворого підозра на пухлину великого сосочка 12-палої кишки. В якому
відділі 12-палої кишки локалізується дана патологія?
А. Низхідна частина *
В. Верхня частина
С. Горизонтальна частина
D. Висхідна частина
Е. Ампула
2. При обстежені хворого виявлено пухлину дистального відділу тонкої
кишки. Визначте локалізацію пухлини.
А. іleum * В. jejunum С. Саеcum D.duodenum Е.соlоn sigmoideum
3. При фіброгастродуоденоскопії лікарю необхідно оглянути великий
сосочок дванадцятипалої кишки. Який анатомічний утвір може слугувати
орієнтиром для його виявлення?
A. Дуоденальні залози.
B. Колові складки дванадцятипалої кишки.
C. Цибулина дванадцятипалої кишки.
D. Поздовжня складка дванадцятипалої кишки.
E. Печінково-дванадцятипалокишкова зв'язка.
4. Хворого, 50 років, госпіталізовано з підозрою на запалення жовчного
міхура. Йому призначено фібро-гастроскопію травного каналу з обов'язковим
оглядом великого сосочка дванадцятипалої кишки. У якій частині
дванадцятипалої кишки лікар повинен шукати цей сосочок?
А. Висхідній.
B. Низхідній.
C. Нижній (горизонтальній).
D. Верхній.
E. Ампулі.
5. У хворого при фіброгастродуоденоскопії виявлене запалення цибулини 12-
палої кишки. У якому відділі кишки локалізується запалення?
A.* Pars superior
B. Pars descendens
C. Pars horizontalis
D. Pars ascendens
E. Pars inferior
6. Хворому призначена ендоскопія 12-палої кишки. В результаті виявлено
запалення великого дуоденального сосочка і порушення виділення жовчі в
просвіт кишки. У якому відділі кишки виявлені порушення?
A .*низхідна частина
B . висхідна частина
C. Цибулина
D. верхня горизонтальна частина
E. нижня горизонтальна частина
7. У дитини 6 років хірург встановив діагноз дивертикула Меккеля. В якому
відділі шлунково-кишкового тракту необхідно розшукувати його під час
оперативного втручання?
A. *в ділянці клубової кишки
B. в ділянці порожньої кишки
C. в ділянці ободової кишки
D. в ділянці дванадцятипалої кишки
E. в ділянці сигмоподібної ободової кишки
8. У хірургічне відділення потрапила пацієнтка зі симптоматикою гострого
апендициту, але різкі болі при пальпації спостерігаються зліва, а не справа
(встандартних больових точках Мак Бурнея і Ланца ). На операції виявлено
інтактний (здоровий) апендикс. Хірург зробив ревізію клубової кишки і
діагноз став зрозумілий. Який діагноз у пацієнта?
A. *Запалення дивертикула Меккеля
B. Обернене положення нутрощів
C. Запалення яєчника
D. Кишкова непрохідність
E. Апендицит
9. У потерпілого пораненя ножом в праву поперекову ділянку. Пошкоджена
права нирка. Які органи пошкодженні в за очеревинному просторі?
A * 12-пала кишка
B . Поперечно-ободова кишка
C . Лівий згин поперечно-ободової кишки
D. Нисходящий отдел ободочной кишки
E . Начальный отдел тощей кишки
10. Обстежуючи секційний матеріал, патанатом помітив на внутрішній
поверхні одного з відрізків кишечника folliculi lymphatici aggregati (Пеєрові
бляшки). Якій кишці належить цей відрізок?
A *Ileum
B. Jejunum
C. Duodenum
D. Colon ascendens
E. Colon descendens
11. У дитини 10-ти років хірург запідозрив запалення дивертикула Меккеля,
що потребує оперативного втручання. Вкажіть, ревізія якої ділянки
кишківника необхідна, щоб віднайти дивертикул?
A *1 м клубової кишки від місця впадіння її в товсту кишку
B. 0,5 м порожньої кишки від зв’язки Трейца
C . Низхідну ободову кишку
D . Висхідну ободову кишку
E . 20 см клубової кишки від клубово-сліпокишкового кута
12. В хірургічне відділення поступив хворий з підозрою на запалення
дивертикула Меккеля. Обстеження якого відділу кишки необхідно провести
для знаходження дивертикула під час оперативного втручання?
A *Ileum
B Duodenum
C Jejunum
D Caecum
E Colon ascendens
13. Хворий скаржиться на порушення евакуаторної функції шлунка (їжа
довго затримується в шлунку). При обстеженні виявлено пухлину
початкового відділу 12 –палої кишки. В якому відділі 12-палої кишки
локалізується дана патологія?
A *Pars superior
B. Pars inferior
C. Pars descendens
D . Pars ascendens
E . Flexura duodeni inferior
- основна
1200 с. : іл.

2016. - 100 с.
- 639 с.
Тема 6. Товста кишка.

Знання анатомії товстої кишки, топографії (скелетотопії, голотопії,
синтопії) необхідні студентам для вивчення фізіології, внутрішніх хвороб,
інфекційних хвороб, хірургії.
Пояснювати топографію товстої кишки;
Аналізувати зовнішні відмінності тонкої і товстої кишок.
Пояснювати: - на препараті будову червоподібного відростока і назвати
варіанти його розташування;
- особливості топографії сигмоподібної ободової кишки;
- шари стінки товстої кишки;
- топографію прямої кишки;
- на рентгенограмі відділи товстої кишки;
- які утворення має слизова оболонка прямої кишки;
- аномалії розвитку товстої кишки.
INTESTINUM CRASSUM Товстий кишечник
Caecum Сліпа кишка
Papilla ilealis Клубовий сосочок
Appendix vermiformis Червоподібний відросток
Ostium appendicis vermiformis Отвір червоподібного відростка
Colon Ободова кишка
Colon ascendens Висхідна ободва кишка
Flexura coli dextra Правий згин ободової кишки
Flexura coli hepatica Печінковий згин ободової кишки
Colon transversum Поперечна ободова кишка
Flexura coli sinistra Лівийзин ободової кишки
Colon descendens Низхідна ободова кишка
Colon sigmoideum Сигмоподібна ободова кишка
Rectum Пряма кишка
Flexura sacralis Крижовий згин
Flexurae laterals Латеральний згин
Flexura superior lateralis Верхній латеральний згин
Flexura inferior lateralis Нижній латеральний згин
Plicae transversae recti Поперечні складки прямої кишки
Ampulla recti Ампула прямої кишки
Canalis analis Анальний канал
Flexura anorectalis Анально-прямокишковий згин
Columnae anales Анальна шийка
Sinus anales Анальна борозна
Anus Анус
1. Охарактеризуйте топографію сліпої та ободової кишки.
2. Покажіть на препараті зовнішні відмінності тонкої і товстої кишок.
3. Покажіть на препараті червоподібний відросток і назвіть варіанти його
розташування.
4. Назвіть і покажіть особливості топографії сигмоподібної ободової
кишки.
5. Назвіть шари стінки товстої кишки.
6. Яку топографію має пряма кишка?
7. Покажіть на рентгенограмі відділи товстої кишки.
8. Які утворення має слизова оболонка прямої кишки?
9. Аномалії розвитку товстої кишки?
препаратах, таблицях, муляжах вивчити будову, топографію товстої кишки.
Визначити їх функціональне значення.
Товста кишка (intestinum crassum), поділяється на три основні
частини: сліпу кишку, ободову кишку і пряму кишки. Сліпа кишка (саесum)
розташована в правій клубовій ділянці. Ободова кишка має 4 частини:
висхідна ободова кишка (соlоn аscendens), поперечна ободова кишка (соlоn
transversum), низхідна ободова кишка (соlоn descendens), сигмоподібна
ободова кишка (соlоn sigmoideum). Кінцевим відділом є пряма кишка
(гесtum).
Товста кишка відрізняється від тонкої кишки за трьома зовнішніми
головними ознаками. На зовнішній поверхні є 3 повздовжніх тяжі - стрічки
ободової кишки (teniae соlоn). Кожна з стрічок завширшки близько 1 см,
брижово-ободово-кишкова стрічка (tаеnіа mesocoliса), чепцева стрічка (tаеnіа
оmentalis) і вільна стрічка (tаеnіа libera). Між стрічками товстої кишки є
поперечні перетинки, внаслідок чого стінка кишки утворює мішкоподібні
вигини ободової кишки (haustrae coli). На стінці товстої кишки під серозною
оболонкою є скупчення жирової клітковини у вигляді чепцевих привісок
(appendices omentales).
Сліпа кишка (саесum) - відрізок кишки 6-8 см і лежить нижче від
місця переходу тонкої кишки в товсту. На задньоприсередній поверхні
знизу сходяться в одній точці всі 3 стрічки ободової кишки. У цьому місці
від сліпої кишки відходить червоподібний відросток (appendices
vermiformes) - рудимент кишки від 2-20 см завдовжки. Запалення цього
відростка - апендицит. Положення червоподібного відростка не постійне,
що ускладнює діагностику апендициту.
У більшості випадків розташування червоподібного відростка
проектується на межі між бічною та середньою третинами лінії, що з'єднує
праву і ліву верхні, передні клубові ості (точка Ланца). Крім того, місце
відходження відростка визначається точкою Мак-Бурнея, яка розміщується
на середній лінії, проведеної між пупком та правою верхньою передньою
клубовою остю.
У 40-45% випадків червоподібний відросток виявляють у малому тазі, а
у жінок він досягає правого яєчника та правої маткової труби (низхідне
положення). Крім того, висхідне положення відростка у 13% випадків, а
бічне положення у 17-20%. До рідкісних випадків слід віднести
ретроцекальне положення - розташування червоподібного відростка позаду
від сліпої кишки.
Товста кишка в плідному періоді росте повільніше тонкої кишки, у
новонародженого її довжина складає 66 см; відношення між довжиною
тонкої і товстої кишки дорівнює 4,5:1. До 3 років обидві кишки ростуть
однаково інтенсивно, але в послідуючі періоди товсту кишку
характеризує більш швидкий ріст, і у дорослих відношення між цими
двома кишками складає 4,3:1.
Особливості дитячого віку. Сліпа кишка у новонароджених
конусоподібної чи лійкоподібної форми, рухома, іноді має брижу.
Звичайно вона розташовується над клубовим гребенем і протягом 1-го
року опускається в праву клубову ямку. Варіабельний за положенням
червоподібний відросток у новонароджених має довжину від 2 до 8 см. В
залежності від положення сліпої кишки він може межувати з печінкою,
правою ниркою, сечоводом. У дівчаток червоподібний відросток іноді
опускається до правого яєчника. Ріст червоподібного відростка
відбувається швидко протягом 1-го року життя, а потім уповільнюється.
Ободова кишка у новонароджених і в грудному віці має звичайно
підковоподібну форму, вигини її мало виражені. Висхідна ободова кишка
коротша за низхідну. Поперечна ободова кишка має коротку брижу і
малорухома. У перші 1-1,5 роки брижа поперечної ободової кишки
подовжується у 3-4 рази. Вже у ранньому дитячому віці спостерігаються
відмінності у довжині і положенні цього відділу товстої кишки: він може
розташовуватися поперечно, іти у косому висхідному напрямку і
провисати у вигляді букви и. Будова стінки ободової кишки у
новонароджених характеризується слабким розвитком м'язів, випинів і
сальникових привісок. Сигмоподібна ободова кишка у новонароджених
має довгу брижу; петлі її можуть розташовуватися в різних ділянках
живота. В перші роки життя кишка розташовується високо. Після 5 років
вона в значній своїй частині опускається у порожнину малого тазу. Довжина
кишки складає у новонароджених 20 см, у 5-річних дітей 30 см, у 10-річних
біля 40 см. Брижа сигмоподібної кишки в постнатальному періоді відносно
скорочується, і кишка стає більш фіксованою. Особливості сигмоподібної
кишки у дітей грають певну роль у патології, сприяючи запорам,
перекручуванню кишки тощо.
Пряма кишка у новонароджених відносно довга; її вигини слабо
виражені, стінки тонкі, кишка наповнена меконієм і займає майже всю
порожнину малого тазу. Протягом першого року формується ампула прямої
кишки, ступінь розвитку якої індивідуальний. У ранньому дитячому віці
пряма кишка слабо фіксована, що створює передумови до її випадіння при
підвищенні внутрішньочеревного тиску, сильній напрузі черевного пресу при
кашлі, натузі тощо.
А. Завдання для самоконтролю: на малюнках позначити відділи товстої
кишки.
1. При обстежені хворого виявлено пухлину дистального відділу прямої
A. іleum
B. jejunum
C. саеcum
D. duodenum
E. соlоn sigmoideum
2. У хворого виявлено пухлину початкового відділу товстої кишки. Визначте
локалізацію пухлини.
A. саеcum *
B. соlоn аsсеndens
C. соlоn sigmoideum
D. соlоn descendens
E. rесtum
3. Хворому діагностували пухлину відхідникового каналу прямої кишки. Як
розміщується даний відділ прямої кишки відносно очеревини?
A. Екстраперітонеально *
B. Інтраперіетонеально
C. Мезаперіетонеально
D. Екстра- і частково мезаперітонеально
E. Інтра- і частково мезаперітонеально.
4. Хворий скаржиться на біль в правій клубовій ділянці. При пальпації
визначається м’яка, рухома і болюча кишка. Яку кишку пальпирує лікар ?
A. * Сліпу
B. Сигмоподібну
С. Пряму
D. Висхідну ободову
E . Порожнисту
5. У хворого гострий апендицит, який по своїй клінічній картині має
сходження з печінковою колікою. При якому положенні червоподібного
відростка це можливо?
A. * Висхідному
B. Присередньому
C. Низхідному
D. Бічному
E. Рентроцекальному
6. У хворого з порушенням згорнення крові тромбоз нижньої брижової
артерії. Який відділ кишківника вражений?
A. * Colon sigmoideum
B. Ileum
C. Caecum
D. Colon transversum
E. Colon ascendens
7. У хворого 18 р. атинова клінічна картина гострого апендициту: гостра
ниюча біль у правій поперековій ділянці. Який тип розміщення апендикса
можна припустити:
A *Ретроцекальний ретроперітонеальний
B. Нисхідний
C. Вихідний
D. Медіальний
E Латеральний
8. Захворювання печінки і жовчного міхура може симулювати апендицит при
наступному положенні червоподібного відростка:
A *Висхідне
B. Спадне
C. Медіальне
D. Латеральне
E. Ретроцекальное
9. Хворий скаржиться на болі в вержній частині пупкової ділянки.
Пальпаторно визначається рухоме, болюче утворення. Яку кишку пальпірує
лікар?
A * Поперечно-ободову
B. Низхідну
C . Дванадцатипалу
D. Клубову
E .Сигмоподібну
10. Постраждалий доставлений до хірургічного відділення із проникаючим
пораненням у лівій бічній ділянці живота. Який відділ кишки, найімовірніше,
A * Colon descendens
B Colon ascendens
C Colon transverses
D Cecum
E Rectum
- основна
1200 с. : іл.
1. Анатомія людини: курс лекцій: навчальний посібник / Ю.П. Костиленко,
2016. - 100 с.
- 639 с.
Тема 7. Печінка. Підшлункова залоза.

Знання анатомії печінки і підшлункової залози, топографії цих органів
(склетотопія, голотопія, синтопія) необхідні студентам для вивчення
фізіології, гістології, топографічної анатомії, невідкладної хірургії,
внутрішніх хвороб, ендокринологічних, хірургічних і інфекційних за-
хворювань.
Аналізувати розвиток печінки та підшлункової залози.
Пояснювати: - топографію печінки;
- зовнішню будову печінки;
- функцію печінки;
- частини жовчного міхура;
- зовнішню будову підшлункової залози;
- топографію підшлункової залози;
- зв'язки печінки;
- внутрішню будову печінки;
- будову стінки жовчного міхура;
- внутрішню будову підшлункової залози.
- зв'язки підшлункової залози.
Hepar Печінка
Facies diaphragmatica Діафрагмальна поверхня
Impressio cardiacа Серцеве втиснення
Sulcus venae cavae Борозна порожнистої вени
Fissura ligamenti venosi Щілина венозної зв’язки
Lig. Venosum Венозна зв’язка
Facies visceralis Нутрощева поверхня
Fossa vesicae biliaris Ямка жовчного міхура
Fissura ligamenti teretis Щілина круглої зв’язки
Lig. teres hepatis Кругла зв’язка печінки
Porta hepatis Ворота печінки
Tuber omentale Чепцевий горбок
Impressio oesophageale Стравохідне втиснення
Impressio gastrica Шлункове втиснення
Impressio duodenalis Втиснення дванадцятипалої кишки
Impressio colica Втиснення ободової кишки
Impressio renalis Ниркове втиснення
Impressio suprarenalis Надниркове втиснення
Margo inferior Нижній край
Incisura ligamenti teretis Вирізка круглої зв’язки
Lobus hepatis dexter Права частка печінки
Lobus hepatis sinister Ліва частка печінки
Lobus quadratus Квадратна частка
Lobus caudate Хвостата частка
Processus caudatus Хвостатий відросток
Segmentatio hepatis: lobi, partes, Сегменти печінки: частки,частини,
divisiones et segmenta відділи і сегменти
Tunica fibrosa Фіброзна оболонка
Capsula fibrosa perivascularis Периваскуляра фіброзна капсула
Lobuli hepatis Часточки печінки
Ductus biliferi interlobulares Міжчасточкова жовчна протока
Ductus hepaticus communis Спілна печінкова протока
Ductus hepaticus dexter Права печінкова протока
Ductus hepaticus sinister Ліва печінкова протока
Ductus lobi caudati dexter Права протока хвостатої частки
Ductus lobi caudati sinister Ліва протока хвостатої частки
Vesica biliaris Жовчний міхур
Fundus vesicae biliaris Дно жовчного міхура
Corpus vesicae biliaris Тіло жовчного міхура
Collum vesicae biliaris Шийка жовчного міхура
Ductus cysticus Міхурова протока
Ductus choledochus Жовчна протока
Ductus biliaris Протока жовчного міхура
Pancreas Підшлункова залоза
1. Як утворюються печінка та підшлункова залоза?
2. Охарактеризуйте топографію печінки.
3. Покажіть органи, з якими межує печінка.
4. Охарактеризуйте зовнішню будову печінки.
5. Розкажіть функції печінки.
6. Назвіть частини жовчного міхура.
7. Опишіть зовнішню будову підшлункової залози.
8. Розкажіть топографію підшлункової залози.
9. Охарактеризуйте функції підшлункової залози.
10. Покажіть на препараті органи, з якими межує печінка.
11. Назвіть і покажіть зв'язки печінки.
12. Покажіть на препараті ворота печінки. Які анатомічні утворення виходять із
воріт печінки та входять у них?
13. Які важливі анатомічні структури розміщені в товщі печінково-
дванадцятипало-кишкової зв'язки? Опишіть їх топографію.
14. Охарактеризуйте внутрішню будову печінки.
15. Що ви знаєте про сегментарну будову печінки?
16. Що таке часточка печінки?
17. Як розгалужуються внутрішньопечінкові судини і жовчні протоки?
18. Що таке печінкова тріада?
19. Розкажіть будову стінки жовчного міхура.
20.Назвіть і покажіть на препараті позапечінкові жовчні протоки, спільну
жовчну протоку.
20. Розкажіть внутрішню будову підшлункової залози.
21. Назвіть зв'язки підшлункової залози.
22. Охарактеризуйте екскреторну функцію підшлункової залози.
препаратах, таблицях, муляжах вивчити будову, топографію, функції печінки
та підшлункової залози. Вивчити формування жовчних протоків.
Печінка - залоза травної системи виконує екскреторну функцію -
виробляє жовч. У жовчі нараховують 40 хімічних сполук, синтезованих у
печінці або захоплених із крові: холестерин, жовчні кислоти, білірубін.
Перетворюючи жири на емульсію, жовч сприяє подальшому розщепленню їх
під дією ліпази підшлункової залози. Жовч посилює перистальтику кишок. У
дорослої людини протягом доби печінка, виробляє 700-800 см3 жовчі.
Печінці властива бар'єрна функція: токсичні продукти білкового обміну, які
приносяться до печінки кров'ю, нейтралізуються в ній. Печінка бере участь в
усіх видах обміну речовин: водному, білковому, жировому, вуглеводному,
мінеральному, в ній депонується ряд вітамінів (А, В, К, С, РР), вона є депо
заліза, міді, цинку. В ембріональний період печінці властива функція
кровотворення.
Підшлункова залоза виділяє підшлунковий сік, який містить
ферменти (трипсин, амілазу, ліпазу, мальтозу та ін.), що розщеплюють білки
до амінокислот, жири - до жирних кислот та вуглеводи - до моносахаридів. В
підшлунковій залозі є особливі скупчення залозистих клітин, підшлункові
острівці (іnsulае pancreatiсае), вкраплені між ацинусами. Ці острівці
становлять екзокринну частину підшлункової залози.
Печінка (hераr) - найбільша залоза тіла людини, її маса 1500 г. У
новонароджених печінка займає більшу частину черевної порожнини і
становить 1/20 від маси тіла.
Топографія печінки (голотопія). Вона розташована у верхній частині
черевної порожнини і повністю виповнює праву підреброву ділянку.
Сиптопія: верхня, діафрагмова, поверхня печінки випукла і прилягає до
діафрагми. Нижня, нутрощева, поверхня дещо ввігнута і прилягає до правого
згину ободової кишки, поперечної ободової кишки, жовчного міхура: позаду
від них - права нирка з правою наднирковою залозою, ампула
дванадцятипалої кишки, нижня порожниста вена; зліва - воротарна частина
та тіло шлунка. Скелетопія: задня, частина печінки знаходиться на рівні IX і
VIII хребців. Передній край печінки починається від V міжреберного
проміжку справа, потім вліво, по реберній дузі до середини хрящової
частини, VIII лівого ребра.
В печінці розрізняють дві поверхні: діафрагмову (fасіеs diafragmatica) і
нутрощеву (fасіеs visceralis). На нутрощевій поверхні печінки є дві поздовжні
та одна поперечна борозни. У місці з'єднання борозен розташовані ворота
печінки (роrtа hepatis). Ці борозни поділяють нутрощеву поверхню печінки
на чотири частки: праву (lobus hepatis dexter), ліву (lobus hepatis sinister),
квадратну (lobus quadratus) та хвостату (lobus caudatus).
Печінка майже повністю покрита очеревиною, тому слід вважати що
печінка розташована відносно очеревини інтраперитонеально. До зв'язок
печінки відносять вінцеву зв'язку (lig. соronarium), праву та ліву трикутні
зв'язки (lig. triangulare dextrum et sinistrum), серпоподібну зв'язку (lig.
falciforme), круглу зв'язку (lig. teres hepatis) і печінково-ниркову зв'язку (lig.
hepatorenale), та зв’язки з шлунком і ДПК.
Печінка належить до складних паренхіматозних органів. Зовні
паренхіму печінки покриває серозна оболонка, під якою розташована щільна
волокниста оболонка (tunica fibrosa). У печінці виділяють дві частки, п'ять
секторів та вісім сегментів. Такий поділ зумовлений розгалуженням судин
печінки - ворітної печінкової вени та печінкової артерії.
Речовина печінки складається з часточок печінки (lobulus hepatis),
форма яких нагадує шестигранну призму, з діаметром поперечника 1-2,5 мм.
Це утворення називають структурно-функціональною одиницею печінки.
Часточок нараховують близько 5000000. Усередині печінкової часточки
розміщені артеріальні капіляри, які відходять від гілок власної печінкової
артерії і впадають у синусоїдні капіляри печінки, віддаючи кисень і поживні
речовини. Відтак кров стає венозною і вливається в центральну вену.
Клітини печінкової часточки виробляють жовч, що надходить у жовчні
протоки (ductuli biliferi). На периферії часточки ці проточки впадають у
жовчовивідні міжчасточкові проточки (ductuli biliferi interlobulares), далі - в
міжчасткові жовчні протоки, а потім - у праву та ліву печінкові протоки (ductus
hepaticus dexter et sinister). Вийшовши з воріт печінки, права та ліва печінкові
протоки зливаються і утворюють загальну печінкову протоку (ductus hepaticus
communis).
Особливості дитячого віку. Печінка у внутрішньоутробному
періоді займає більше половини черевної порожнини. Відносна вага її у
новонародженого складає 4,5-5% ваги тіла. В постнатальному періоді
відносна вага печінки зменшується у два рази. Збільшення абсолютної
ваги органу продовжується до 21-30 років. Верхня межа печінки у
новонародженого знаходиться на рівні 5-го ребра, рідше вона
відповідає 4-му чи 6-му ребрам. Завдяки сильному розвитку лівої частки
печінка більш симетрична, ніж у дорослих, і на великому протязі межує
з діафрагмою, відтискуючи від неї інші органи. Нижня межа печінки
після народження виступає з під реберної дуги по правій сосковій лінії
на 2-3 см. Край печінки може прощупуватися на рівні пупка чи
клубового гребеня. У віці одного року печінка виступає з-під реберної
дуги на 1 см, до 6-7 років нижній край печінки вже не виходить з
підребер'я. Одночасно відбувається зменшення лівої частки, в
результаті чого шлунок входить в проміжок, утворений печінкою і
селезінкою, вступаючи в більший контакт з діафрагмою. В дитячому віці
печінка рухома, так як її задня поверхня покрита очеревиною.
Жовчний міхур (vesisa felleae) (гр. cholecystis) запалення жовчного
міхура - холецистит) має дно (fundus vesicae felleae), тіло жовчного міхура
(соrpus vesicae felleae), шийку жовчного міхура (соllum vesicae felleae).
Шийка - вузька частина міхура, яка поступово переходить у міхурову
протоку (ductus cysticus). Міхурова протока йде вниз між шарами очеревини,
що утворюють печінково-дванадцятипало-кишкову зв'язку і злившись із
загальною печінковою протокою, утворює спільну жовчну протоку (ductus
choledoctus), яка відкривається на верхівці великого сосочка дванадцятипалої
кишки.
Стінка жовчного міхура складається з трьох оболонок: серозна
оболонка (tunica serosa), м'язова оболонка (tunica muscularis), слизова
оболонка (tunica mucosa).
Особливості дитячого віку. Жовчний міхур у новонароджених має
веретеноподібну чи циліндричну форму. Дно його не виступає з-під
краю печінки, і сам міхур буває покритий тонким шаром печінкової
тканини. Протягом 1-го року життя жовчний міхур стає грушоподібним,
довжина і ширина його у ранньому дитячому віці збільшується
наполовину, а в першому періоді дитинства подвоюється.
Підшлункова залоза (раncreas) - розміщена в надчерев'ї,
заочеревинно і займає ліву підреброву ділянку і заходить у праву підреброву
ділянку. Скелетотопія: залоза розміщена поперечно відносно хребтового
стовпа: головка на рівні І, II поперекових хребців, тіло - на рівні І
поперекового хребця, хвіст досягає воріт селезінки, що відповідає рівню XII
грудного хребця. Синтопія: спереду від залози розташований шлунок, позаду
від неї - тіла поперекових хребців, нижня порожниста вена, черевна частина
аорти, ліва нирка та ліва надниркова залоза.
Підшлункова залоза має головку (сарut раncreatis), тіло (соrpus
раncreatis) та хвіст (саuda раncreatis). Часточки залози розмежовані
прошарками пухкої волокнистої сполучної тканини. У цих міжчасточкових
перегородках (septum іnterlobulare) розміщені судини, нерви та
міжчасточкові вивідні протоки. Міжчасточкові вивідні протоки утворюються
після злиття внутрішньочасточкових проток, кожна з яких починається від
ацинуса (асіnus pancreaticus) - структурно-функціональної одиниці залози, де
виробляються травні ферменти. У кінцевому відділі протока підшлункової
залози має м'яз - замикач протоки підшлункової залози (m. sphincter ductus
pancreatici). Іноді підшлункова залоза має додаткову підшлункову протоку
(ductus pancreaticus accessorius), яка відкривається на малому сосочку
дванадцятипалої кишки вище від великого сосочка дванадцятипалої кишки.
Особливості дитячого віку. У новонародженого підшлункова залоза
лежить у заочеревинному просторі на рівні 1Х-ХІІ грудних хребців і має
більшу рухомість, ніж у дорослого. Залоза має довжину 4,6 см і важить
2,8 г. В перші два місяці залоза росте повільно, потім ріст її
прискорюється, і в 6 місяців вага залози подвоюється. У віці 1-2 років
залоза важить 13,5 г, в 2-4 роки 19,4 г. Такий швидкий ріст обумовлений
зміною харчового режиму дитини у цьому періоді.
А. Завдання для самоконтролю: на малюнках позначити долі та ворота
печінки, а також частини підшлункової залози.
1. У хворого з пухлиною підшлункової залози розвинулася механічна
жовтуха, внаслідок здавлення жовчновивідної протоки. Яка протока
здавлена?
А. ductus choledochus; *
В. ductus cysticus;
С. ductus hepaticus communis;
D.ductus hepaticus dexter;
E.ductus hepaticus sinister
2. У хворого з жовчнокам'яною хворобою розвилася механічна жовтуха. При
обстеженні встановлено, що камінь знаходиться в загальній жовчній
протоці. Які жовчовивідні протоки утворюють обтуровану протоку?
A. ductus hepaticus communis et ductus cysticus; *
B.ductus hepaticus dexter et sinister;
C.ductus hepaticus dexter et ductus cysticus;
D.ductus hepaticus sinister et ductus cysticus;
E.ductus hepaticus communis et ductus choledochus.
3. Хвора К., 30 років, скаржиться на сильну спрагу, сухість у роті, які
з’явилися після сильного нервового потрясіння. При лабораторному
обстеженні виявлено збільшення цукру в крові до 10 ммоль/л. Захворювання
якої ендокринної залози у хворої?
A *Підшлункової
B Щитоподібної
C Статевих
D Наднирникових
E Епіфіза
4. Під час операції, маніпулюючи в ділянці між шлунком та печінкою, хірург
остерігався пошкодити печінково-дванадцятипалу зв’язку, тому що там
знаходиться:
A *Спільна жовчна протока, власна печінкова артерія, ворітна вена
B.Спільна жовчна протока, спільна печінква артерія, ворітна вена печінки.
C. Власна печінкова артерія, шлунково-дванадцятипала артерія.
D .Ворітна вена печінки, печінкові вени
E. Нижня порожниста вена, міхурова протока.
5. При лабораторному дослідженні в крові хворого 56 р. відмічено
підвищення рівня цукру. Яка з ендокринних залоз уражена?
A *Рancreas
B Glandula supratenalis
C Glandula thyroidea
D Glandula parathyroidea
E Glandula pineale
6. Лікар пальпує у хворого 43 р. нижній край печінки. На якому рівні у
здорової людини розташована нижня межа печінки ?
A *По краю реберної дуги
B На 2 см нижче краю реберної дуги
C На 4 см ніжче краю реберної дуги
D На 4 см вище краю реберної дуги
E На 3 см нижче краю реберної дуги
7. Проводячи хірургічне втручання на жовчному міхурі лікарю необхідно
визначити загальну міхурову протоку. В якому анатомічному утворенні
очеревини вона знаходиться?
A *Lig. Hepatoduodenale.
B Lig. Hepatorenale.
C Lig. Gastrocolicum.
D Lig. Duodenorenale.
E Lig. Hepatogastricum.
8. Хворому поставлено діагноз: панкреатит. В якій області передньої стінки
живота можна про пальпувати запалений орган?
A *Надчеревній і лівому підребер'ї
B . Надчеревній і правому підребер'ї
C . Лівій бічній
D. Пупочній
E. Правій бічній
9. Визначення розмірів печінки дозволило встановити, що по правій
середьоключичній лінії верхня її межа знаходиться на рівні IV міжреберного
простору, нижній її край виступає з під реберної дуги на 4 см. Оцініть
розміри печінки.
A *Печінка збільшена - нижня її межа зміщена донизу.
B Печінка зменшена - нижня її межа зміщена донизу.
C Печінка зменшена - нижня її межа зміщена догори.
D Печінка збільшена - верхня її межа зміщена догори
E Розміри печінки нормальні.
10. У хворого з жовчнокам’яною хворобою розвилася механічна жовтяниця.
При обстеженні виявлено, що камінь знаходиться в загальній жовчній
протоці. Які жовчновивідні протоки утворюють цю протоку?
A *Ductus hepaticus communis et ductus cysticus
B Ductus hepaticus dexter et sinister
C Ductus hepaticus dexter et ductus cysticus
D Ductus hepaticus sinister et ductus cysticus
E Ductus hepaticus communis et ductus choledochus
- основна
1200 с. : іл.

2016. - 100 с.
- 639 с.
Тема 8. Очеревина.
навчання.
Пояснювати: - будову очеревини, листки, порожнину очеревини;
- похідні очеревини;
- зв'язки печінки, шлунку, селезінки, дванадцятипалої кишки, підшлункової
залози;
- топографію верхнього поверху очеревини;
- межі середнього і нижнього поверхів очеревини;
- органи черевної порожнини, що покриті очеревиною, інтраперитонеально,
мезоперитонеально, екстраперитонеально;
- складки та заглибини очеревини.

Pеritoneum Очеревина
Pеritoneum раrіеtale Парієтальний листок очеревини
Pеritoneum viscerale Вісцеральний листок
Cаvitas abdominales Черевна порожнина
Cavitas peritonealis Порожнина між листками очеревини

Lig. hepatoesophageale
Печінково-стравохідна зв’язка
Lig. hepatogastricum
Печінково-шлункова зв’язка
Lig. hepatocolicum Печінково-ободова зв’язка

Lig. hepatoduodenale
Печінково-дванадцятипала зв’язка
1. Похідні очеревини, її будова, листки, порожнина очеревини?
2. Заочеревинний простір, його значення?
3. Показати зв'язки печінки, шлунку, селезінки, дванадцятипалої кишки,
підшлункової залози.
4. Яке значення має чепцевий отвір. Показати на препараті і назвати стінки
цього отвору?
5. Топографія верхнього поверху очеревини?
6. Охарактеризуйте межі середнього і нижнього поверхів очеревини?
7. Назвати органи черевної порожнини, що покриті очеревиною,
інтраперитонеально, мезоперитонеально, екстраперитонеально.
8. Яка різниця між черевною порожниною і очеревинною порожниною?
9. Показати на препараті брижі тонкої кишки.
10.Розказати та показати складки очеревини.
11.Як покриті очеревиною органи малого таза у чоловіків?
12.Назвати заглибини очеревини малого таза у чоловіків та жінок.
13.Функції очеревини?
14.Розказати основні методи дослідження внутрішніх органів людини?
препаратах, таблицях, муляжах вивчити поверхи черевної порожнини, лінії
на передній черевній стінці. Вивчити очеревину та її похідні: порожнину
очеревини, сумки, зв’язки, чепці, брижі, синуси, канали, закутки. Вивчити
топографію верхнього та нижнього поверхів черевної порожнини.
Очеревина (реritoneum) – серозна оболонка, яка вистилає стінки
черевної порожнини і покриває органи. Очеревина характеризується високою
чутливістю, в ній зосереджені велика кількість нервових клітин, які
утворюють поверхневе нервове сплетіння. Черевна порожнина (саvitas
abdominales) обмежена зверху діафрагмою, спереду та з боків - м'язами живота,
ззаду - поперековими хребцями, квадратними м'язами попереку і клубово-
поперековими м'язами.
Виділяють два листки: парієтальний (реritoneum раrіеtale) і
вісцеральний (реritoneum viscerale), між ними знаходиться щілиноподібний
простір (порожнина очеревини). Порожнина очеревини (саvum реritonei)
являє собою складну систему, щілиновидних просторів, заповнених
незначною кількістю серозної рідини, яка зволожує поверхню серозної
оболонки.
Порожнина очеревини у чоловіків цілком замкнута. У жінок є зв'язок з
зовнішнім середовищем за допомогою отворів маткових труб, які
відкриваються в очеревинну порожнину. Другим кінцем труби відкриваються
в порожнину матки.
Відношення органів до очеревини:
- інтраперітонеально (шлунок, селезінка, тонка кишка, сліпа, поперечна,
сигмоподібна, верхня третина прямої);
- мезоперітонеально (печінка, висхідна, низхідна ободові кишки, середня
третина прямої кишки);
- екстраперітонеально (дванадцятипала кишка, підшлункова залоза, нижня
третина прямої кишки).
Зв’язки очеревини:
- серпоподібна, вінцева, права і ліва трикутні, кругла, венозна зв’язки
печінки;
- печінково-ниркова;
- печінково-дванадцятипала;
- печінково-шлункова;
- шлунково-діафрагмальна;
- шлунково-селезінкова;
- шлунково-ободова;
- підвішуюча дванадцятипалу кишку (зв’язка Трейца).
Чепці:
- малий чепець: утворений печінково-дванадцятипалою і печінково-
шлунковою зв’язками
- великий чепець: шлунково-ободова зв’язка: 2 листка йдуть вниз до входу в
малий таз, потім підіймаються догори, приєднуються до брижі поперечної
кишки і йдуть до задньої стінки черевної порожнини.
Брижі:
- брижа тонкої кишки (за винятком дванадцятипалої);
- брижа апендикса;
- брижа поперечної ободової кишки;
- брижа сигмоподібної кишки.
Утворення паріетальної очеревини:
- складки передньої стінки: серединна пупкова (облітерований урахус),
присередня (вміщує пупкову артерію), бічна (вміщує нижні епігастральні
артерії і вени);
- ямки передньої стінки: надміхурова, присередня пахвинна, бічна.
Поверхи черевної порожнини:
1. Верхній поверх – між діафрагмой і брижем поперечної ободової кишки.
В ньому знаходяться: шлунок, печінка, жовчний міхур, селезінка.
Сумки верхнього поверха:
- печінкова, обмежена зліва серпоподібною зв’язкою, містить праву частку
печінки і жовчний міхур;
- передшлункова, обмежена праворуч серпоподібною зв’язкою, містить ліву
частку печінки, шлунок, селезінку;
- чепцева, розташована позаду від малого чепця і шлунка.
Чепцевий отвір, сальниковий отвір (foramen epiploicum s. Winslovi), через
який можна проникнути в щілиновидний простір позаду шлунка і малого
чіпця - чепцеву сумку (bursa omentalis), обмежений:
- спереду – печінково-дванадцятипалою зв’язкою;
- позаду – печінково-нирковою зв’язкою;
- зверху – хвостатою часткою печінки;
- знизу – верхньою частиною дванадцятипалої кишки.
У чоловіків у порожнині малого тазу очеревина утворює одну
заглибину між сечовим міхуром і прямою кишкою (ехсаvatiо rectovesicalis), а
у жінок є дві заглибини - між сечовим міхуром і маткою (ехсаvаtіо
vesiconterina) і між прямою кишкою і маткою (ехсаvаtіо rectouterina).
Основними функціями очеревини є:
- вироблення та всмоктування серозної рідини;
- бар'єрні (серозно-гематолімфатичного бар'єру волокнистого типу і
серозно-гематолімфaтичного бар'єру клітинного типу).
Особливості дитячого віку. Черевна порожнина у новонароджених і в
перші роки життя відносно велика відповідно до сильного розвитку печінки і
тонкої кишки. По мірі росту дитини і у великому ступені збільшується об'єм
грудної порожнини, а черевна порожнина відносно зменшується. Просторові
відношення органів змінюються внаслідок їх нерівномірного росту, про що
говорилося вище. Очеревина і її утворення у новонароджених і дітей
раннього віку дуже тонкі, в брижах і зв'язках очеревини просвічуються
судини. Великий чепець короткий і не містить жирових відкладень. У
першому періоді дитинства чепець (сальник) подовжується і прикриває тонку
кишку, у ньому з'являється жирова тканина, але сильне її утворення
відбувається лише в періоді статевого дозрівання. В цей же час відкладення
жирової тканини відмічається у брижах і складках очеревини. В юнацькому
періоді в черевній порожнині встановлюються відношення, які характерні
для дорослого організму.
А. Завдання для самоконтролю: на таблицях показати очеревину та її
похідні: порожнину очеревини, сумки, зв’язки, чепці, брижі, синуси, канали,
закутки. Вивчити топографію верхнього поверху черевної порожнини.
1. Пострадавшему с колотой раной передней стенки желудка оказывается
хирургическая помощь. В какое образование полости брюшины попало
содержимое желудка?
A * Преджелудочную сумку
B Сальниковую сумку
C Печёночную сумку
D Левый мезентериальный синус
E Правый мезентериальный синус
2. Робітник звернувся за допомогою у лікарню з травмою живота. Півд час
операції хірург виявив пошкодження задньої стінки шлунка. Через який отвір
чепцевої сумки лікар обстежив задню стінку шлунка?
А. Чепцевий.*
В. Печінковий.
С. Підшлунковий.
D. Очеревний.
E. Брижовий.
3. Чоловік 40 років госпіталізований у хірургічне відділення з діагнозом –
розрив селезінки. У якому анатомічному утворі буде накопичуватись кров?
А. Чепцевій сумці.
В. Печінковий.
С. Передшлунковій сумці.*
D. Прямокишково-міхуровій заглибині.
E. Правому бічному каналі.
4. У жінки 28 років виявлена позаматкова вагітність. У яку заглибину або
простір очеревини можливе попадання рідини?
А. Прямокишково-маткова. *
В. Міхурово-маткова.
С. Правий брижовий синус.
D. Лівий брижовий синус.
Е. Міхурово-прямокишковий.
5. Для уточнення діагнозу жінці необхідно провести пункцію Дугласового
простору (прямокишково-маткова заглибина). Де потрібно провести прокол
стінки піхви?
А. Задня частина склепіння. *
В. Передня частина склепіння.
С. Права бічна частина склепіння.
D. Ліва бічна частина склепіння.
Е. Передня стінка піхви.
6. У пацієнта, 40 років, спостерігається перфорація виразки задньої
стінки шлунка. У який анатомічний утвір потрапить кров і вміст шлунка?
A. Чепцеву сумку. *
B. Передшлункову сумку.
C. Правий бічний канал.
D. Лівий бічний канал.
E. Печінкову сумку.
7. При обстеженні встановлено діагноз: проривна виразка передньої стінки
шлунка. Куди потрапив вміст шлунка після перфорації?
A.*В передшлункову сумку
B. В сальникову сумку
C. В печінкову сумку
D. В праву брижову пазуху
E. В ліву брижову пазуху
8.У хворої людини виявлена пробідна виразка горизонтальної частини 12-
палої кишки. В межах якої ділянки буде локалізуватись запальний процес?
A.*Правий брижовий синус
B. Лівий брижовий синус
C. Правий бічний канал
D. Лівий бічний канал
E. Чепцева сумка
9. У хворого чоловіка віком 35 років діагностована виразка задньої стінки
шлунка. Хворий скаржиться на біль в епігастральній ділянці, загальну
слабкість, підвищення температури тіла. Запалення очеревини якої ділянки
ймовірно?
A.*Bursa omentalis
B. Bursa pregastrica
C. Bursa hepatica
D. Sinus mesentericus dexter
E. Sinus mesentericus sinister
10. У хворої діагностована виразка передньої стінки шлунка. Запалення
очеревини якої ділянки ймовірно?
A.* Bursa pregastrica
B. Bursa hepatica
C. Bursa omentalis
11. У пацієнта 48 років діагностовано абсцесс лівої долі печінки.
Розповсюдження запалення може привести до перитоніту. Запалення якої
ділянки очеревини буде спостерігатися?
A. *Передшлункова сумка
B. Правий брижовий синус
C. Лівий брижовий синус
D. Чепцева сумка
E. Печінкова сумка
12. У пацієнтки 50 років діагностовано абсцесс правої долі печінки.
Запалення якої ділянки очеревини буде спостерігатися?
A. *Печінкова сумка
B. Чепцева сумка
C. Передшлункова сумка
D. Правий брижовий синус
E. Лівий брижовий синус
13. У жінки 65 років діагностовано пухлину висхідної частини ободової
кишки. Перитоніт якої ділянки очеревини буде спостерігатися в разі розпаду
пухлини?
A. *Правий брижовий синус.
B. Лівий брижовий синус.
C. Печінкова сумка.
D. Передшлункова сумка.
E. Чепцева сумка.
14. У чоловіка 69 років діагностовано пухлину нисхідної частини ободової
кишки. Перитоніт якої ділянки очеревини буде спостерігатися в разі розпаду
пухлини?
A. *Лівий брижовий синус.
B. Правий брижовий синус.
C. Чепцева сумка.
D. Передшлункова сумка.
E. Печінкова сумка.
15. У хворого сечокам'яна хвороба. При видаленні конкременту з правого
сечоводу хірург розрізав стінку сечоводу. В яке анатомічне утворення
попаде сеча?
A. * Заочеревинний простір.
B. Правий брижовий синус.
C. Прямокишково-міхурове заглиблення.
D. Передміхуровий простір.
E. Правий бічний канал.
16. Хворому при гострому деструктивному панкреатиті проводять ревізію
чепцевої сумки. В утворенні якої стінки цієї сумки бере участь уражений
орган?
A .* Задньої B. Передньої C. Верхньої D. Нижньої E. Лівої
17. Хворому діагностовано деструктивну форму гострого панкреатиту. В
який з просторів очеревини розповсюдиться ексудат?
A. * Чепцеву сумку.
B. Лівий бічний канал.
C. Лівий брижовий синус.
D. Передшлункову сумку.
E. Правий брижовий синус.
18. Пацієнтка 35р. поступила у гінекологічне відділення з сиптомами
гострого живота та підозрою на позаматкову вагітність. Де буде
накопичуватись кров при розриві маткової труби?
A.*У прямокишково-матковій заглибені.
B.У міхурово-матковій заглибені.
C. У прямокишково-міхуровій заглибені.
D. У правому бічному каналі.
E. У лівому бічному каналі.
19. Хворого, 45 років, госпіталізовано до хірургічного відділення зі скаргами
на раптовий гострий біль у надчеревній ділянці. Після обстеження
встановлено діагноз: перфоративна (проривна) виразка задньої стінки
шлунка. Куди вилився вміст шлунка в момент перфорації?
A.*Bursa omentalis
B. Bursa pregastrica
C. Bursa hepatica
20. У хворого діагностовано одну з некротичних форм гострого панкреатиту.
У який з очеревинних просторів відразу поширюється випіт?
A. Чепцеву сумку.
B. Підпечінкову сумку.
C. Передшлункову сумку.
D. Лівий бічний канал.
E. Правий бічний канал.
21. У жінки 28 років виявлена позаматкова вагітність. У яку заглибину або
простір очеревини можливе попадання рідини?
А.прямокишково-маткова; *
В.міхурово-маткова;
С.правий брижовий синус;
D. лівий брижовий синус;
E. міхурово-прямокишковий.
22. Для уточнення діагнозу жінці необхідно провести пункцію Дугласового
простору (прямокишково-маткова заглибина). Де потрібно провести прокол
стінки піхви?
A. задня частина склепіння;*
B. передня частина склепіння;
C. права бічна частина склепіння;
D. ліва бічна частина склепіння;
E. передня стінка піхви.
23. Юнака 18-ти років доставлено в лікарню з ознаками внутрішньої
кровотечі. Під час гри в футбол отримав удар в ділянці лівого підребер’я.
Ушкодження якого з органів, що проектуются в дану ділянку, може
спричинити сильну кровотечу.
A *D. Lien
B. Cauda pancreatis
C . Fundus ventriculi
D . Flexura coli sinistra
E . Ren sinistra
24. До лікарні доставлено пораненого вогнепальною зброєю з сильною
кровотечею. При огляді хірургом установлено, що кульовий канал пройшов
через передню стінку живота, склепіння шлунка і вийшов на рівні ІХ ребра
по лівій серединній пахвинній лінії. Який орган постраждав разом з
пораненням шлунка?
A *Селезінка
B . Ліва нирка
C . Підшлункова залоза
D . Поперечна ободова кишка
E . Ліва частка печінки
25. При ревізії очеревинної порожнини у хворого з перитонітом виявлено
ущільнення в ділянці кореня брижі сигмоподібної кишки. В якому утворенні
очеревини знаходиться ущільнення?
A * Міжсигмоподібний закуток
B. Правий брижовий синус;
C . Правый боковой канал
D . Левый боковой канал
E. Лівий брижовий синус;
26. Жінку госпіталізовано в клініку з симптомами гострого живота. При
обстеженні виникла підозра на позаматкову вагітність. Яке з анатомічних
утворень таза необхідно пропунктувати для підтвердження вірного діагнозу?
A *Excavatio rectouterina
B. Excavatio vesicouterina
C . Excavatio rectovesicalis
D . Fossa ischiorectalis
E .Processus vaginalis peritonei
27. У хворого 53-х років внаслідок тупої травми живота поставлено діагноз
розрив печінки. В якому утворенні очеревини збереться кров?
A * Прямокишково-маткова заглибина
B . Міхурово-маткова заглибина
C . Права брижова пазуха
D . Чепцева сумка
E . Ліва брижова пазухае
28. У жінки 28 років виявлена позаматкова вагітність, яка ускладнилася
розривом маткової труби. У який простір очеревини можливе попадання
крові?
A *Прямокишково - матковий
B . Міхурово - матковий
C. Правий брижовий синус
D. Лівий брижовий синус
E . Міжсигмовидний синус
- основна
1200 с. : іл.

2016. - 100 с.
- 639 с.
Тема 9. Загальна характеристика дихальної системи. Зовнішній ніс.

Носова порожнина. Навколоносові пазухи. Гортань: будова, топографія,
функції.
навчання.
Аналізувати розвиток дихальної системи в онтогенезі.
Пояснювати: - будову зовнішнього носа;
- будову порожнини носа;
- носові ходи, чим вони обмежені;
- навколоносові пазухи, їх сполучення;
- будову та топографію гортані;
- будову порожнини гортані;
- суглоби та м’язи гортані.
- з курсу біології: філогенез дихальної системи;
- з курсу анатомії: онтогенез дихальної системи;
SYSTEMA RESPIRATORIUM Дихальна система
Nasus Ніс
Radix nasi Корінь носа
Dorsum nasi Спинканоса
Apex nasi Верхівка носа
Ala nasi Крило носа
Cartilago alaris major Великий хрящ крил
Crus mediale Серединна ніжка
Pars mobilis septi nasi Мобільна частина перегородки носа
Crus laterale Латеральна ніжка
Cartilagines alares minores Малі хрящі крил
Cartilago septi nasi Хрящ перегородки носа
Processus lateralis Латеральний відросток
Cavitas nasi Носова порожнина
Choanae Хоани
Septum nasi Перегородка носа
Pars membranacea Перетинчаста частина
Pars cartilaginea Хрящова частина
Pars ossea Кісткова частина
Organum vomeronasale Леміше-носовий орган
Larynx Гортань
Cartilago thyroidea Щитоподібнийхрящ
Cartilago cricoidea Перснеподібний хрящ
Cartilago arytenoidea Черпакуватий хрящ
1. Розвиток дихальної системи в онтогенезі?
2. Будова зовнішнього носа?
3. Будова порожнини носа?
4. Носові ходи, чим вони обмежені?
5. Навколоносові пазухи, їх сполучення?
6. Будова і топографія гортані?
7. Будова порожнини гортані?
8. Суглоби та м’язи гортані?
препаратах, таблицях, муляжах вивчити будову, топографію, функції
порожнини носа та гортані. Вивчити формування голосоутворення.
Дихальна система займає велике місце в обміні речовин: це передусім
газообмін, участь в обміні води, в підтриманні кислотно-лужного балансу,
регуляції температурного балансу.
Крім цього це найбільше депо крові, вміст клітин ДЕС, які приймають
участь в ендокринних процесах, та клітин імунної системи. Через легені
виділяються летучі речовини - алкоголь, ефір, ацетон, аміак. Дихальна
система виконує функцію голосоутворення, в порожнині носа знаходяться
рецептори нюху.
Розвиток дихальної системи.
На 3 тижні розвитку з вентральної стінки глоткового відділу первинної
кишки утворюється випин - гортанно-трахеальний виріст. На 4-7 тижні
виріст розділяється на асиметричні мішки - бронхо-легеневі нирки (зліва - 2,
справа - 3).
На 8-9 тижні формуються хрящі гортані (перснеподібний, потім
щитовидний, потім черпакуватий).
5-16 тиждень - формується бронхіальне дерево, 4-6 місяць -
формуються бронхіоли, на 6-9 місяці альвеоли.
Із ентодерми розвивається епітелій слизової оболонки, залози.
Із мезенхіми - хрящі, м'язи, плевра.
Аномалії розвитку.
1. Ніс: атрезія ніздрів, скривлення носової перетинки.
2. Гортань; трахея: звуження.
3. Легені: ателектаз, недорозвиток, додаткові частки.
4. Бронхи: бронхоектази.
Особливості будови у дітей.
1. Приносові пазухи відсутні.
2. Відсутній нижній носовий хід.
3. Гортань широка, коротка на 3 хребці вище.
4. Трахея коротка, біфуркація на рівні 3-4 грудного хребця.
5. Бронхи широкі.
6. Верхівка легенів на рівні 1 ребра, нижні границі вище. За 1 рік
ємність легенів збільшується в 4 рази.
Функції дихальної системи.
1. Проведення повітря.
2. Газообмін.
3. Нюхова.
4. Голосоутворення.
Особливості будови.
1. Стінки дихальної трубки не спадаються за рахунок кісткових стінок
та хрящів (за винятком бронхіол).
2. Слизова оболонка не має підслизової (за винятком порожнини
носу).
3. Війковий епітелій.
4. Лімфоїдна тканина.
Будова дихальної системи.
1. Дихальні шляхи (проведення повітря).
а) верхні: зовнішній ніс, носова порожнина, приносові пазухи,
носоглотка, ротоглотка;
б) нижні: гортаноглотка, гортань, трахея, бронхи.
2. Легені (газообмін).
а) ацинуси.
НІС (nasus, rhinos)
1. Зовнішній ніс.
Основа, корінь, спинка, кінчик, ніздрі (вхід).
Хрящі носа: латеральні, великі хрящі крила, малі хрящі крила,
додаткові носові, перегородковий.
2.Порожнина носа.
Вхід - грушеподібний отвір, вихід - хоани. Перегородкою ділиться на 2
половини. Стінки: верхня, нижня, латеральна, медіальна. На латеральній
стінці носові раковини:
- нижня (самостійна кістка)
- середня та верхня (вирости решітчастої кістки).
Вхід - ніздрі, присінок, зверху поріг. Пристінок вкритий частково
шкірою та слизовою. В шкірі знаходяться сальні та потові залози, щетинисті
волоски (вібриси). Носові ходи: (дихальна зона).
1. Нижній - між піднебінням та нижньою носовою раковиною.
Відкривається носо-сльозний канал.
2. Середній - між нижньою та середньою раковинами.
3. Верхній - між середньою та верхньою. Розміщені нюхові рецептори
(нюхова зона).
4. Загальний - між носовою перегородкою та всіма носовими
раковинами.
5. Носогорловий - між носовою порожниною та носоглоткою.
Особливості слизової оболонки:
1. Виражена підслизова основа (набухання).
2. Покрита війковим епітелієм (очищення).
3. Має слизові залози (зволоження).
4. Лімфатичні вузлики (імунний захист).
5. Нюхові рецептори (нюх).
6. Венозне сплетіння на нижній раковині (зігрівання, кровотечі).
Придаткові пазухи носа (ППН)
1. Верхньощелепна (Гайморова).
В товщі тіла верхньої щелепи, розміри різні, об'єм 2,5-30 мм3.
Стінки - медіальна (отвір, загальна з носовою);
- верхня (загальна з орбітою);
- нижня (загальна з альвеолярним виростком щелепи);
- передня - латеральна;
- задня - латеральна.
Варіанти:
1. Отвір знаходиться або на рівні дна пазухи, або вище.
2. Співвідношення з коренями зубів:
- кістковий прошарок;
- на рівні слизової оболонки пазухи;
- заходять в пазуху, формують бухти (при видаленні зуба - перфорація
пазухи). Відкривається в середній носовий хід.
3. Клиноподібна.
В товщі тіла клиноподібної кістки. Форма чотиригранної піраміди.
Відкривається в верхній носовий хід.
4. Лобова.
В товщі лобової кістки, розміри різні, розділена перегородкою,
асиметрична. Відкривається в середній носовий хід.
5. Решітчаста.
Утворена лабіринтом, складається з передніх, середніх та задніх сот.
Відкриваються:
- передні та середні соти в середній хід.
- задні в верхній носовий хід.
Функція пазух:
1. Зігрівання повітря.
2. Зволоження.
3. Очищення.
4. Накопичення.
5. Резонуюча.
Зовнішній ніс новонароджених короткий з широкими
невеликими крилами, сплющений. Спинка і верхівка носа
недорозвинуті у зв'язку з недостатнім розвитком лицевого черепу.
Постійна форма носа встановлюється у пубертатному періоді.
Особливості дитячого віку. Порожнина носа новонароджених
відносно низька і вузька. Носові раковини розвинуті і обмежують вузькі
носові ходи. Нижній носовий хід до 6 місяців майже не виражений, так
як нижня носова раковина торкається дна порожнини носа, він
формується остаточно до 14-15 років. Середній і верхній носові ходи
розвинуті слабо. Середній добре виражений до 6 місяців, верхній - до 2
років. Приносові пазухи відсутні, крім верхньощелепної (гайморової)
пазухи, яка остаточно набуває рис, що властиві їй, тільки до 8-9 років.
Лобова і клиноподібна пазухи, а також комірки решітчастої кістки
з'являються на першому році життя. Остаточне формування лобової і
клиноподібної пазух спостерігається до трирічного віку, а ямок
решітчастої кістки до 3-6 років. Нососльозовий канал починає повністю
функціонувати на 3 році життя. Слизова оболонка порожнини носа
багата кровоносними і лімфатичними судинами (можливе набухання
при запальних процесах, що приводить до утруднення дихання у
дитини).
Гортань (Larynx)
В порожнині шиї, на рівні С4-С6, позаду - гортаноглотка; спереду -
м'язи та фасції шиї, щитоподібна залоза, шкіра; по бокам - нервово-судинні
пучки. Форма піщаного годинника, довжина 4 см.
Зовнішня будова.
1. Вхід в гортань.
2. Присінок гортані:
- присінкові щілини між присінковими складками.
- шлуночки - між присінковими та голосовими складками.
3. Голосова частина.
- голосова щілина між голосовими складками.
4. Підголосова порожнина.
Будова стінок гортані
1. Внутрішня - слизова оболонка.
2. Середня - фіброзно-м'язово-хрящова.
3. Зовнішня - адвентиціальна.
Будова слизової оболонки
1. Відсутня підслизова оболонка.
2. Не має складок (виняток присінкові та голосові).
3. Війковий епітелій.
4. Залози, лімфоїдні вузлики.
Хрящі гортані (гіалінові)
Непарні: парні:
перснеподібний (основа) - черпакуваті
щитовидний - ріжкуваті
надгортанний (еластичний) - клиноподібні
Суглоби гортані
1. Персне-щитовидний
2. Персне-черпакуватий
Зв'язки гортані
1. Щитовидна мембрана (підвішена гортань до під'язикової кістки)
2. Під'язиково-надгортанна.
3. Щито-надгортанна.
4. Персне-щитовидна.
5. Голосові.
6. Присінкові.
М'язи гортані
1. Змінюючі вхід в гортань:
а) розширюють: щито-надгортанний м'яз;
б) звужують: черпакувато-надгортанний м'яз.
2. Діючи на голосові зв'язки:
а) напружують: персне-щитовидна
б) розслабляють: щито-черпакуватий м'яз (голосовий).
3. Діючі на голосову щілину:
а) розширяють: задній персне-черпакуватий м'яз;
б) звужують: латеральний персне-черпакуватий
поперечний черпакуватий
косий черпакуватий
Особливості дитячого віку. Гортань новонароджених займає
високе положення: верхня межа - на рівні II шийного хребця, нижня на
рівні 4 шийного хребця, остаточне положення гортань займає до кінця
періоду другого дитинства, розташовуючись між 4 і 6 шийними
хребцями, як у дорослих. Форма гортані новонародженого лійкоподібна,
хрящі тонкі, еластичні, надгортанник стоїть високо і торкається язичка
м'якого піднебіння. При ковтанні рідина обходить надгортанник
латерально по грушоподібним кишеням. Пластинки щитоподібного
хряша з'єднуються під тупим кутом. Вхід в гортань широкий, присінок
короткий, голосова щілина розташовується високо. Голосові складки
товсті і короткі -4-5 мм. Шлуночки гортані неглибокі, голосова щілина
вузька. Голосові м'язи розвинуті слабо. Слизова оболонка тонка, багата
кровоносними і лімфатичними судинами. Гортань відхилена назад від
поздовжньої вісі, в результаті чого утворюється кут з трахеєю,
відкритий у бік хребта. Інтенсивний ріст гортані спостерігається на
першому році життя і в період статевого дозрівання, особливо у
хлопчиків, коли змінюється положення пластинок щитоподібного
хряща подовжуються голосові зв'язки, "ламається" голос.
А. Завдання для самоконтролю: на таблицях позначити порожнину носа,
носові ходи, навколо носові пазухи, хрящі, м’язи гортані.
1. Хворий звернувся до ЛОР лікаря зі скаргами на головну біль, слабкість,
втомлюваність, підвищену температуру, біль в зубах в /щелепи, виділення з
носу. Яка пазуха носу уражена?
А. Верхньощелепна *
В. Лобова
С. Гайморова
D.Решітчаста
E.Клиноподібна
2. Хворий звернувся зі скаргам на часті і носові кровотечі. Де частіше всього
знаходяться судини, які дають кровотечу?
A.На нижній носовій раковині
B.На середній раковині
C.В присінку носової порожнини
D.На перегородці носа
E.На верхній раковині
3. У хворого фронтит. З анамнезу відомо, що в нього було запалення
верхньощелепної пазухи. Через який відділ носової порожнини могла
потрапити інфекція в лобну пазуху?
A * із середнього носового ходу
B із верхнього носового ходу
C із нижнього носового ходу
D із присінка носової порожнини
E із решітчасто-клиноподібної кишені
A * Tonsilla pharyngea
B Tonsilla palatina
C Tonsilla lingualis
D Tonsilla tubaria
E Усіх названих мигдаликів
5. У хворого на гайморит порушено сполучення верхньощелепової
біляносової пазухи з середнім носовим ходом. Який утвір в нормі забезпечує
надходження повітря з носового ходу до гайморової пазухи?
A * hiatus semilunaris
B infundibulum ethmoidale
C foramina ethmoidalia
D recessus sphenopalatinus
E canalis nasolacrimalis
6. В клініку доставлено хворого, у якого при обстеженні носової порожнини
виявлено скопичення гною у нижньому носовому ході. Звідки надходить
гній ?
A *Слізновивідні протоки
B Гайморова пазуха
C Лобна пазуха
D Клиноподібна пазуха
E Решітчаста пазуха
7. У хворого гнойне запалення клиноподібної пазухи. В яку частину носової
порожнини витікає гній?
A *Meatus nasi superior
B Meatus nasi communis
C Meatus nasi medius
D Meatus nasi inferior
E foramina ethmoidalia
8. Хворий 30 років, із запаленням пульпи 2-го верхнього моляра, звернувся
до лікаря зі скаргами на головний біль та слизові виділення з носа. Після
огляду йому встановили діагноз - пульпіт, ускладнений синуситом. До якої з
пазух потрапила інфекція від кореня зуба?
A *Верхньощелепної
B Лобової
C Клиноподібної
D Решітчастої
E Соскоподібних комірок
відчуття у вусі. Об’єктивно – у хворого гостре респіраторне захворювання,
риніт. Крізь який отвір глотки інфекція потрапила до барабанної порожнини
та викликала її запалення?
A *Глотковий отвір слухової труби
B Барабанний отвір слухової труби
C Хоани
D Зів
E Вхід до гортані
молока у носову порожнину. Вкажіть на можливу причину виникнення
цього порушення.
A *Вовча паща.
B .Викривлення носової перегородки вправо.
C .Перелом основи черепа.
D . Заяча губа.
E. Викривлення носової перегородки вліво.
11. Хворий 35 років, звернувся до лікаря із скаргами на сильну нежить та
втрату відчуття запахів на протязі тижня. При обстежені, в носовій
порожнині велика кількість слизу, що вкриває слизову оболонку та блокує
рецептори нюху. Де в носовій порожнині розташовані ці рецептори?
A * Верхня носова раковина
B Середня носова раковина
C Нижня носова раковина
D Загальний носовий хід
E Присінок носу
- основна
1200 с. : іл.

2. Бобрик І.І. Анатомія дитини (з основами ембріології та вадами розвитку) :
[навчально-методичний посібник для студентів вищ. мед. (фармац.) навч. закладів III-IV
р.] / І.І. Бобрик, В.С. Школьніков, С.Д. Максименко, Ю.Й. Гумінський. - Луганськ :
Віртуальна реальність, 2012. - 381 с.
4. Нормальна анатомія. Навчально-методичний посібник / Под ред.. Л.Р. Матешук-
Вацеба. – Львів, «Поклик сумлінні», 1997. – 243 с.
5. Привес М.Г. Анатомия человека / М.Г. Привес, Н.К. Лисенков, В.И. Бушкович. –
Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. – 560 с.
2016. - 100 с.
9. Черкасов В.Г. Анатомія людини: навчальний посібник для студентів вищих мед.
навч. закладів IV рівня акредитації / В.Г. Черкасов, С.Ю. Кравчук. - Вінниця : Нова книга,
2011. - 639 с.
Тема 10. Трахея. Бронхи. Легені.

навчання.
Пояснювати розвиток трахеї, бронхів в онтогенезі.
Знати: - будову і топографію трахеї;
- бронхіальне дерево;
- альвеолярне дерево;
- будову легень;
- границі плеври та легень.

Trachea Трахея
Pars cervicalis Шийна частина
Pars thoracica Грудна частина
Cartilagines tracheales Хрящі трахеї
Bifurcatio tracheae Біфуркація трахеї
Bronchі Бронхи
Bronchus principalis dexter Правий головний бронх
Bronchus principalis sinister Лівий головний бронх
Pulmones Легені
Pulmo dexter Права легеня
Pulmo sinister Ліва легеня
Basis pulmonis Основа легені
Aрех pulmonis Верхівка легені
Facies costalis Реброва поверхня
Facies mediastinalis Середостінна поверхня
Impressio cardiacа Серцеве втиснення
1. Розвиток трахеї, бронхів в онтогенезі?
2. Будова і топографія трахеї?
3. Що таке бронхіальне дерево?
4. Що таке альвеолярне дерево?
5. Будова легень?
6. Сегменти легень, їх клінічне значення?
7. Границі легень?
препаратах, таблицях, муляжах вивчити будову, топографію трахеї, бронхів,
легень.
ТРАХЕЯ. В порожнині шиї та грудній порожнині, на рівні С6 – Тh5.
Позаду - стравохід; спереду – щитоподібна залоза, м'язи шиї, шкіра, рукоятка
грудини; по бокам - судино-нервові пучки. Форма трубки, довжина 13 см.
Відділи: шийний, грудний, біфуркація.
Будова стінок:
1. Внутрішня - слизова:
- війковий епітелій
- слизові залози
- лімфоїдні вузлики
2. Середня - фіброзно-м'язово-хрящова:
- 14-16 хрящових напівкілець (позаду мембрана)
- кільцеві зв'язки
- гладкі м'язові волокна.
Особливості дитячого віку. Трахея новонароджених має довжину
3,5-4,5 см, розташована високо (між 4 шийним і З грудним хребцями).
Хрящі еластичні. Перетинчаста частина широка. Трахея фіксована слабо,
легко зміщується. Верхня частина шийного відділу прикрита
перешийком щитоподібної залози на рівні 5-8 кілець трахеї, тому
можлива тільки нижня трахеотомія. Біфуркація трахеї лежить на рівні 3
грудного хребця, до 7 років - на рівні 4 грудного хребця. Правий бронх є
продовженням трахеї, що обумовлює попадання в нього сторонніх тіл у
дітей. Трахея і головні бронхи інтенсивно ростуть протягом перших
шести місяців життя і в період статевого дозрівання.
Бронхи. В грудній порожнині, на рівні С5, позаду стравохід, в складо
вій кореня легенів входять в ворота легенів.
Справа: Б.А.В.
Зліва: А.Б.В.
Форма трубки, правий короткий та широкий є продовженням трахеї, лівий
довший, вузький, відходить під кутом.
1. Внутрішня - слизова:
- залози
- лімфоїдні вузлики
2. Середня - фіброзно-м'язово-хрящова,
- хрящові напівкільця (зліва 9-12, справа 6-8) по зменшенню калібру
бронха напівкільця змінюються пластинками, а в бронхіолах зникають
(можливий спазм)
- кільцеві зв'язки
- гладкі м'язи.
Бронхіальне дерево - розгалуження бронхів в легенях (проведення
повітря). Головний бронх → часткові бронхи (справа - З, зліва - 2) →
сегментарні бронхи (по 10) діляться 6-10 раз → часткові бронхи → дихальні
бронхіоли.
Альвеолярне дерево, ацинус (газообмін)
дихальна бронхіола - 12-20 альвеолярні ходи - альвеоли.
Площа поверхні газообміну = 100 кв.м.
Сурфанктант - речовина, що відвертає злипання стінок альвеол.
Особливості дитячого віку. Бронхіальне дерево до моменту
народження в основному сформоване. На першому році життя
спостерігається його інтенсивний ріст. В період статевого дозрівання
ріст його знову посилюється. Розправлення альвеолярних відділів
відбувається в перші години життя, але протягом декількох днів
зберігаються ділянки так званого "фізіологічного (ембріонального)
ателектаза" внаслідок чого можуть бути застійні явища і пневмонії.
Ацинус до моменту народження сформований, але розвиток альвеол
продовжується до 12-16 років. Сегменти легенів у новонароджених
сформовані і розташовані так, як у дорослих.
Легені. Форма конусу, в грудній порожнині. Зовнішня будова:
1. Основа
2. Верхівка
3. Поверхні: реберна, діафрагмальна, медіастенальна
4. Щілини: ліва легеня - косою щілиною ділиться на верхню та нижню
частки; права легеня - косою та горизонтальною щілинами діляться на
верхню, середню та нижню частки.
5. Ворота (на медіастенальній, входить корінь: бронх, артерія, вени,
нерви, лімфатичні судини).
Сегменти легенів.
Сегмент - частина паренхіми легенів, яка оточує сегментарний (3 порядку)
бронх, артерію та вену, та відділений від других сегментів
сполучнотканинною плівкою. (Поняття хірургічне).
Права легеня: - 10 сегментів.
Ліва легеня: - 10 сегментів
Особливості дитячого віку. Легені новонароджених мають
конусоподібну форму, вага – 67 -68 г, до 6 місяців подвоюється, а до 1
року -потроюється. Об'єм легенів новонароджених 67 см3, а життєва
ємність - 0,15 л, у 5 років - 0,75л, у 10 років - 1,5 л. Верхівки легень
новонародженого проектуються на рівень 1 ребра, нижня межа - на 5
ребро по серединноключичній лінії, 7 ребро - по середній пахвовій лінії,
9 ребро - по прихребтовій лінії (у дорослих відповідно - 6,8,11 ребра)
Межі легенів як у дорослого встановлюються до 3 років життя дитини.
А. Завдання для самоконтролю: на таблицях позначити сегменти легень,
намалювати бронхіальне дерево.
1. В клініку госпіталізована пацієнтка із пухлиною, розташованою у середній
долі правої легені. Показана операція. Яку найбільшу кількість сегментів
можна видалити у складі цієї долі?
A *2
B3
C4
D5
E1
2. Дитина 3-х років поступила у лікарню з інорідним тілом у бронхах. В
який бронх вірогідніше всього потрапило інорідне тіло?
A *в правий головний бронх
B в лівий головний бронх
C в правий сегментарний бронх
D в лівий сегментарний бронх
E в дольковий бронх
3. В хірургічне відділення поступив хворий з ножовим пораненням грудної
клітини справа та пневмотораксом (проникнення повітря у плевральну
порожнину). Перкуторно нижня межа правої легені по середньоключичній
лінії піднялася на рівень III ребра. Де у нормі вона повинна обстежуватися?
A * VI ребро
B VII ребро
C VIII ребро
D IX ребро
E V ребро
4. Хворому з порушенням функції зовнішнього дихання необхідно зробити
трахеостомію. На рівні яких хрящових кілець трахеї частіше за все може
знаходитися перешийок щитоподібної залози?
A * II- ІV
B III-IV
C I-II
D IV-V
E V-VI
5. В клініку госпіталізована пацієнтка із скаргами на кровохаркання,
пітливість. Рентгенологічно виявлено вогнище туберкульозу у верхній частці
правої легені . Показана операція. Яку кількість сегментів можна видалити
в складі верхньої частки правої легені?
A *3
B5
C4
D2
E1
6. При рентгенобстеженні у пацієнта протитуберкульозного диспансера
діагностована пухлина в правій легені. Оператор при виконанні
хірургічного втручання видалив середню частку правої легені, яка включає:
A *Segmentum laterale et segmentum mediale.
B Segmentum basale anterius et posterius.
C Segmentum anterius et segmentum apicale.
D Segmentum lingualare superius et inferius.
E Segmentum apicale (superius) et segmentum basale mediale.
7. Больная В. 44 лет поступила в терапевтическое отделение с диагнозом:
правосторонний плеврит. Обследование больной подтвердило наличие
жидкости в плевральной полости. В каком синусе плевры будет наибольше
скопление серозной жидкости?
A *Правый реберно-диафрагмальный
B. Правый реберно-средостенный
C. Левый средостенно-диафрагмальный
D. Левый реберно-средостенный
E . Правый средостенно-диафрагмальный
8. У хворого необхідно зробити пункцію порожнину плеври. В якій частині
міжреберного простору провести голку?
A * В нижній частині міжреберного простору, по верхньому краю ребра.
B. Посередині міжреберного простору на рівній віддалі від країв сусідніх
ребер.
C. У верхній частині міжреберного простору, по нижньому краю ребра.
D . У задній частині міжреберного простору, по нижньому краю ребра.
E. В передній частині міжреберного простору, посередині віддалі між краями
сусідніх ребер.
9. Хворий 45 років, госпіталізований до лікарні зі скаргами на велику
температуру, біль при диханні, задуху та кашель. Після обстеження,
лабораторної та рентгенодіагностики був виставлений діагноз - плеврит. Для
евакуації ексудату була призначена плевральна пункція. В якому місці
плевральної порожнини знаходиться найбільша кількість ексудату?
A * Реберно-діафрагмальний синус
B . Діафрагмально-медіастинальний синус
C. Реберно-медіастинальний синус
D. Під куполом плеври
E . Під коренем легенів
10. При введенні ендоскопа з метою бронхоскопії лікар повинен пам'ятати,
що біфуркація трахеї знаходиться на рівні:
А. V грудного хребця.
В. VII шийного хребця.
С. VII грудного хребця.
Д. IХ грудного хребця.
Е. XI грудного хребця
11. При попаданні чужорідного тіла у дихальні шляхи, де найчастіше воно
опиняється?
А. * Правий головний бронх
В. Лівий головний бронх.
С. Гортань.
Д. Трахея.
Е. Сегментарні бронхи.
12. У хворого чоловіка 58 років виявлена каверна в ділянці другого сегмента
правої легені. Хворому проведено оперативне втручання по видаленню
каверни, під час якого була проведена резекція:
А. Заднього сегмента.
В. Верхівкового сегмента.
С.Присереднього сегмента.
Д. Бічного сегмента.
Е. Переднього сегмента.
13. Під час ретельного дослідження легень хворого 45 років встановлено,
що абсцес знаходиться на нижній поверхні частки і ця поверхня обернена до
fissura horizontalis. Це частка:
А. Верхня правої легені.
Б. Верхня лівої легені.
С. Середня.
Д. Нижня лівої легені.
Е. Нижня правої легені.
14. Хворого госпіталізовано із запаленням легенів. При обстеженні, лікар
встановив, що нижня межа правої легені по середньоключичній лінії
знаходиться на рівні VIII ребра. На якому рівні, в нормі, розташований
нижній край правої легені по середньоключичній лінії?
A *VI ребро
B VII ребро
C VIII ребро
D IХ ребро
E Х ребро
15. Емфізема легень є хронічним неспецифічним захворюванням, яке
характеризується розширенням повітряних просторів дистальніше
термінальних бронхіол. Які анатомічні структури при цьому є патологічно
зміненими?
A *Альвеолярне дерево
B Бронхіальне дерево
C Сегментарні бронхи
D Часточкові бронхи
E Часткові бронхи
16. Хворому в 3 роки проведено лобектомію правої середньої частки легені.
Які сементи були ураженні?
A *Бічний та сердній
B Верхівковий, задній, передній
C Присередній і передній основні
D Задній і бічний основні
E Верхівково-задній
17. У клініку госпіталізована пацієнтка із скаргами на кровохаркання,
лівої легені. Рекомендована операція. Яку найбільшу кількість сегментів
можна видалити в складі верхньої частки лівої легені?
A *4
B. 6
C. 3
D. 2
E. 1
18. У поліклініку звернувся хворий зі скаргами на утруднення при
проходженні їжі по стравоходу. При рентгенологічному обстеженні
встановлено, що затримка має місце на рівні 5 грудного хребця. Пухлина
якого органу може стримувати проходження страви в цьому відділі
стравоходу?
A *Лівого головного бронху
B Дуги аорти
C Правого головного бронху
D Щитоподібної залози
E Правої легені
19.При аускультації легень у хворого 46 років було виявлено сегмент легені з
“бронхіальним диханням”. Такий дихальний шум не вислуховується у
здорових людей. Лікар зробив висновок, що в даному сегменті відбулося
порушення структури альвеолярного дерева. Які анатомічні структури не
відносяться до елементів альвеолярного дерева?
A * Сегментні бронхи
B Альвеолярні ходи
C Альвеолярні мішочки
D Альвеоли
E Дихальні бронхіоли
20. При аускультації легень у хворого 37 років було відмічено “везикулярне
дихання”. Це нормальний шум, який вислуховується над грудною кліткою у
здорових людей. Він виникає в бронхіальному дереві і передається через
нормальне альвеолярне дерево. Які анатомічні структури не відносяться до
елементів бронхіального дерева?
A *Дихальні бронхіоли
B. Кінцеві бронхіоли
C. Долькові бронхи
D. Альвеоли
E. Сегментні бронхи
21. У хірургічне відділення поступив хворий із ножовим пораненням грудної
клітки справа та пневмотораксом (проникнення повітря у плевральну
порожнину). Перкуторно нижня межа правої легені по середньо-ключичній
лінії піднялася на рівень III ребра. Де в нормі вона повинна простежуватися?
A. VI ребро.
B. VII ребро.
C. VIII ребро.
D. IX ребро.
E. V ребро.
22. Хворий, 37 років, страждає на туберкульоз легень з дитинства. Йому було
призначено операцію, під час якої видалили середню частку правої легені.
Які сегменти було видалено?
A. Задній і передній.
B. Верхній і передній.
C. Присередній основний і бічний основний.
D. Верхній язичковий і нижній язичковий.
E. Бічний і присередній.
23. Під час виконання правобічної лобектомії хірург дістався до кореня
правої легені з метою окремого виділення й оброблення його складових.
Вкажіть порядок їх розміщення в напрямку зверху вниз.
A. Бронх, легенева артерія, легеневі вени.
B. Легенева артерія, бронх, легеневі вени.
C. Легенева вена, легенева артерія, бронх.
D. Бронх, легенева артерія, діафрагмовий нерв.
E. Діафрагмовий нерв, бронх, брон-хова артерія і вена.
24. Хворому проводять правобічну пульмонектомію з приводу раку легені.
Після розсічення середостінної плеври в першу чергу необхідно перев'язати
легеневі вени, щоб зменшити можливість дисемінації пухлинних клітин. З
метою уникнути помилок хірургу слід знати порядок розташування
анатомічних утворів кореня правої легені (у напрямку зверху вниз).
A. Бронх, артерія, вени.
B. Артерія, бронх, вени.
C. Артерія, вени, бронх.
D. Вени, артерія, бронх.
E. Бронх, артерія, вени.
25. При виконанні столярних робіт працівник випадково вдихнув предмет
кулястої форми близько 0,5 см у діаметрі, що спричинило реакцію у вигляді
сильного кашлю. Який відділ дихальних шляхів зазнав подразливого впливу?
A. Трахея.
B. Гортань нижче від голосових зв'язок.
C. Гортань вище від голосових зв'язок.
D. Правий головний бронх.
E. Лівий головний бронх.
26. Дитина вдихнула ґудзик. Куди він найчастіше потрапляє?
A. Правий головний бронх.
B. Лівий головний бронх.
C. Трахею.
D. Гортань.
E. Стравохід.
27. Пацієнту, 50 років, з приводу раку легень проведено правобічну
лобектомію (видалення) верхньої частки легень. Яку кількість сегментів
вилучено при такій операції?
A. Чотири.
B. Три.
C. П'ять.
D. Два.
E. Жодного сегмента.
28. У клініку доставлено хворого, 10 років, який напередодні проковтнув
арахісовий горішок, після чого з'явився безперервний кашель та симптоми
утрудненого дихання. Функція голосоутворення не порушена. Де може
локалізуватися стороннє тіло?
A. У трахеї.
B. У лівому головному бронху.
C. У правому головному бронху.
D. У присінковій щілині.
E. У голосовій щілині.
29. При обстежені хворого, 67 років, на рентгенограмі візуалізується пухлина
середньої частки правої легені. Які сегменти розташовані в цій частці?
A. Присередній, бічний.
B. Верхній язиковий, нижній язиковий.
C. Передній та задній основні.
D. Верхівковий , передній.
E. Верхівково-задній, передній.
30. У пацієнта діагностовано правобічну часткову пневмонію присереднього
та бічного сегментів. До якої частки легень вони належать?
A. Верхньої правої.
B. Середньої.
C. Нижньої правої.
D. Верхньої лівої.
E. Нижньої лівої.
31. У хворого діагностовано лівобічна сегментарна пневмонія. У якому
сегменті локалізується патологічний процес, якщо додаткові дихальні шуми
(крепітація) вислуховуються зліва, зі сторони, спини, на рівні 7 -10 ребер.
A *Задньому базальному
B . Присередньому базальному
C . Латеральному базальному
D. Передньму базальному
E. Нижньому язичковому
- основна
1200 с. : іл.

[навчально-методичний посібник для студентів вищ. мед. (фармац.) навч. закладів
III-IV р.] / І.І. Бобрик, В.С. Школьніков, С.Д. Максименко, Ю.Й. Гумінський. -
Луганськ : Віртуальна реальність, 2012. - 381 с.
редакцією В.Г.Черкасова, І.В.Дзевульської І.В., О.І.Ковальчука. Навчальний
посібник. – 2016. - 100 с.
8.Черкасов В.Г., Бобрик І.І., Гумінський Ю.Й., Ковальчук О.І. Міжнародна анатомічна
термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) Вінниця:
Нова Книга, 2010. – 392 с. (навчальний посібник).
навч. закладів IV рівня акредитації / В.Г. Черкасов, С.Ю. Кравчук. - Вінниця : Нова
книга, 2011. - 639 с.
Тема 11. Плевра: будова, топографія, функції. Середостіння. Огляд

топографії серозних оболонок внутрішніх органів.
Знання будови нижніх дихальних шляхів (трахея, бронхи, легені)
необхідне студентам для вивчення захворювань цих органів на кафедрах
патологічної анатомії, патологічної фізіології, внутрішніх хвороб.
Пояснювати будову грудної клітки, верхньої апертури.
Аналізувати розпізнавальні лінії на поверхні грудної клітки для
визначення границь легенів.
Пояснювати будову плеври та середостіння.
Cavitas thoracica Грудна порожнина
Cavitas pleuralis Плевральна порожнина
Pleura Плевра
Pleura visceralis Вісцеральний листок плеври
Pleura pulmonalis Плевра легень
Pleura parietalis Парієтальний листок
Pars costalis Реброва частина
Pars diaphragmatica Діафрагмальна частина
Pars mcdiastinalis Середостінна частина
Recessus costodiaphragmaticus Реброво-діафрагмальний закіток
Recessus costomediastinalis Реброво-середостінний закуток
Recessus phrenicomediastinalis Діафрагмально-середостінний закуток
Mediastinum Середостіння
Mediastinum superius Верхнє середостіння
Mediastinum inferius Нижнє середостіння
Mediastinum anterius Переднє середостіння
Mediastinum medium Середнє середостіння
Mediastinum posterius Заднє середостіння
1. Будова плеври, синуси, їх клінічне значення?
2. Границі плеври та легень?
3. Що таке середостіння, дайте визначення?
4. Які органи розташовані у нижньому середостінні:
- передньому?
- середньому?
- задньому?
препаратах, таблицях, муляжах вивчити будову, топографію плеври та
середостіння.
Плевра. Серозна оболонка, яка вистилає стінки грудної порожнини
(паріетальна), та переходить на легені (вісцеральна). Між листками щілини -
порожнина плеври. (має серозну рідину, негативний тиск).
Поверхні: реберна, діафрагмальна, середостінна. Легенева зв'язка -
дублікатура вісцеральної плеври від кореня легенів до діафрагми.
Закутки плеври - розширення порожнини плеври, куди розширюються
легені при вдиханні повітря:
- реберно-діафрагмальний
- діафрагмально-середостінний
- реберно-середостінний.
Границі легенів знаходяться в момент видиху на одне міжребер'я
зверху, в момент вдиху відповідають границям плеври.
Границі плеври
Топографія Права легеня Ліва легеня
Верхівка
На 1 см вище ключиці
Пригрудинна лінія До 6 ребра До 4 ребра

Середньоключична
До 7 ребра
лінія
Передньопахвова
До 8 ребра
лінія
Середньопахвова
До 9 ребра
лінія
Задньопахвова лінія До 10 ребра
Лопаткова лінія До 11 ребра
Прихребтова лінія Середостіння До головок
12 ребра
Середостіння – це комплекс органів в грудній порожнині, які оточені:
-спереду - груднина, хрящі ребер;
- ззаду - хребтовий стовп;
- по бокам - плевральні мішки;
- знизу – діафрагма;
- зверху через верхню апертуру сполучається з порожниною шиї
(заглотковий та передтрахеальний простори).
Будова середостіння
1. Верхнє - відділяється від нижнього уявною площиною від Тh 4-5 до
з'єднання рукоятки та тіла грудини.
Розміщені: тимус, трахея, стравохід, права і ліва плечеголовні вени, верхня
порожниста вена, дуга аорти з гілкам, грудна лімфатична протока,
блукаючий та діафрагмальний нерви, симпатичні стовбури.
2. Нижнє:
а) переднє - між перикардом та грудиною.
Розміщені: внутрішні грудні артерії та вени, лімфатичні вузли.
б) середнє - виповнене серцем в перикарді.
Розміщені: діафрагмальні нерви.
в) заднє - між перикардом та хребтовим стовпом.
Розміщені: грудна аорта, стравохід, непарна і півнепарна вена, грудна
протока, лімфатичні стовбури, нутрощеві нерви, блукаючі нерви, грудна
протока, лімфатичні вузлі.
Основними методами дослідження органів дихання є рентгеноскопія,
рентгенографія, бронхографія, томографія, пневмодіастенографія,
ангіопульмографія та інші.
При дослідженні бронхів роздивляються на стінки головних, часткових,
сегментарних бронхів, їх прохідність, топографію.
На рентгенограмі грудної клітки орієнтуються в контурах кісток, серця,
легенів. Простір між ребрами має назву – легеневі поля. Видно тіні кореня
легенів, нижній край легенів.
Особливості дитячого віку. Плевра новонароджених тонка, пухко
зв'язана з внутрішньогрудною фасцією і легко зміщується при
дихальних екскурсіях. Верхній міжплевральний трикутник відносно
широкий. Купол плеври піднімається на 0,5 см вище І ребра; нижня межа
відповідає 6 ребру по серединноключичній лінії, 8 ребру по середній
пахвовій лінії, 9 ребру - по прихребтовій лінії (у дорослих відповідно - 7,
9 і 12 ребрам). Синуси плеври (реброво-діафрагмовий і реброво-
середостінний) глибокі у новонароджених, що не дихали, є додаткові
синуси -груднинно-загруднинний і перикардно-загруднинний.
Середостіння новонароджених має відносно більші розміри, воно
коротке і широке. Значна ширина у верхньому відділі пов'язана з добре
розвиненою загруднинною залозою. Верхня межа середостіння лежить
горизонтально у площині верхнього грудного отвору, так як рукоятка
груднини стоїть високо. Нижня межа - більш опукла у зв'язку з високим
стоянням діафрагми. Передньо-задні розміри відносно великі: передня
межа представлена грудниною, кут між рукояткою і тілом відсутній,
задня - утворена хребтом, в якому ще не виражений грудний кіфоз.
Слабкий розвиток клітковини і фіксуючого апарата призводить до того,
що органи середостіння легко зміщуються, тому накопичення випотів у
плевральній порожнині, що призводять до зміщення серця і судин,
можуть викликати розлад кровообігу.
А. Завдання для самоконтролю: на таблицях вивчити будову плеври та
середостіння.
1. Хвора 44 років поступила в терапевтичне відділення з діагнозом:
правосторонній плеврит. Обстеження хворої підтвердило наявність рідини в
плевральній порожнині. В якому закутку плеври накопичилося найбільше
серозної рідини?
A *Правий реброво-діафрагмовий
B.Правий реброво-середостінний
C . Лівий середостінно-діафрагмовий
D. Лівий реброво-середостінний
E. Правий середостінно-діафрагмовий
A * В нижній частині міжреберного простору, по верхньому краю ребра.
B Посередині міжреберного простору на рівній віддалі від країв сусідніх
ребер.
C У верхній частині міжреберного простору, по нижньому краю ребра.
D У задній частині міжреберного простору, по нижньому краю ребра.
E В передній частині міжреберного простору, посередині віддалі між краями
A * Реберно-діафрагмальний синус
B Діафрагмально-медіастинальний синус
C Реберно-медіастинальний синус
D Під куполом плеври
E Під коренем легенів
4. У хворої виявлено ексудативний плеврит. На якому рівні необхідно
провести плевральну пункцію?
А. 10 міжребер'я.
В. VIII міжребер'я.
С. VII міжребер'я.
Д. X міжребер'я.
Е. VІ міжребер'я.
5. В хірургічне відділення доставлено чоловіка 35 років з гнійною раною на
шиї попереду трахеї (в ділянці передвісцерального простору). Куди може
розповсюджуватись інфекція, якщо хворому терміново не зроблять
операцію?
A *В грудну порожнину – переднє середостіння
B В грудну порожнину – в середнє середостіння
C В грудну порожнину – в заднє середостіння
D В ретровісцеральний простір
E В надгрудинний міжапоневротичний простір
- основна
1200 с. : іл.

посібник. – 2016. - 100 с.
книга, 2011. - 639 с.
Тема 12. Зовнішня будова нирки. Топографія нирок.

навчання.
Аналізувати розвиток сечової системи в онтогенезі
Пояснювати: - скелетотопію правої та ліваої нирок;
- голотопію правої та лівої нирок;
- синтопію правої та лівої нирок;
- зовнішню будова нирок;
- оболонки та фасції нирок;
- відношення нирок до очеревини;
- фіксуючий апарат нирок.
- з курсу біології: філогенез сечостатевої системи;
- з курсу анатомії: онтогенез сечостатевої системи;
Ren Нирка
Nephros Нефрон
Hilum renale Ниркові ворота
Sinus renalis Ниркова борозна
Fascia renalis Ниркова фасція
Corpus adiposum pararenale Жирове тіло нирки
Capsula adipose Жирова капсула
Capsula fibrosa Фіброзна капсула
Lobi renales Частки нирки
Cortex renalis Кора нирки
Labyrinthus cortices Лабіринти кори
Radii medullares Мозкові промені
Columnae renales Шийка нирки
Medulla renalis Мозкова речовина нирки
Zona externa Зовнішня зона
Papilla renalis Сосочки нирки
Crista renalis Нирковий гребінь
Pyramides renales Піраміди нирки
Area cribrosa Продирявлене поле
Foramina papillaria Сосочкові отвори
1. Розвиток сечової системи в онтогенезі?
2. Скелетотопія правої та ліваої нирок?
3. Голотопія рпавої та лівої нирок?
4. Синтопія прової та лівої нирок?
5. .Зовнішня будова нирок?
6. Розказати про оболонки та фасції нирки?
7. Відношення нирок до очеревини.
8. Чим утворений фіксуючий апарат нирки?
препаратах, таблицях, муляжах вивчити топографію та будову нирок.
Розвиток сечостатевої системи.
1. Головна (переднирка) нирка – на 3 тижні ембріонального розвитку
формується із 10 нефротомів; протоки відкриваються в первинну
порожнину; функціонує 40-50 годин в каудальному відділі.
2. Первинна (тулубна, середня) нирка, або Вольфове тіло – на 3 тижні;
каудальніше; із 20 тулубних нефротомів; формуються 25-30 звивистих
канальців і ниркових тілець, яки відкриваються в мезонефральну
(Вольфову) протоку. Навколо нього (латеральніше) знаходиться
парамезонефральна (Мюллерова) протока. Відкривається в клоаку, яка
через час перетинкою ділиться на пряму кишку і сечостатевий синус.
3. Постійна (тазова) нирка – на 2 місяці; із випинів краніального відділі
Вольфової протоки і мезенхіми. Піднімається в поперекову ділянку.
Джерела розвитку.
Паренхіма, канальці – мезенхіма.
Миска, сечоводи – із каудального відділі Вольфової протоки.
Сечовий міхур – із клоаки і сечового мішечка.
Сечівник – із сечостатевого синуса.
Сечові органи- нирки.
Сечовивідні шляхи: сечоводи, сечовий міхур, сечовивідний канал.
Сечові органи (organa urinària).
НИРКА(ren, nefros)
Бобоподібна, парна, маса до 200г., 11x6x3 см.
Функції:
- екскреторна;
- гормональна (ренин).
Топографія:
— голотопія: нирка знаходиться в порожнині живота, в поперековій ділянці;
права нирка на передню черевну стінку проектується в епігастральній,
пупковій та правій латеральній ділянках, ліва нирка — в епігастральній та
лівій латеральній ділянках живота;
— скелетотопія: на рівні XII грудного — І—II поперекових хребців;
— синтопія: нирка лежить у м'язовому ложе, утвореному великим
поперековим м'язом і квадратним м'язом поперека. На верхньому полюсі
нирки розміщена надниркова залоза. До передньої поверхні правої нирки
прилягає печінка, правий згин ободової кишки, низхідна частина 12-палої
кишки; до передньої поверхні лівої нирки прилягає шлунок, підшлункова
залоза, петлі порожньої кишки, селезінка, лівий згин ободової кишки.
Зовнішня будова. Зовні нирка вкрита капсулами:
— фіброзною (càpsula fibrósa);
— жировою (càpsula adipósa);
— нирковою фасцією (fascia renàlis).
Розрізняють 2 поверхні нирки: випуклу передню (fàcies antérior) i плоску
задню (fàcies postérior), 2 кінці (полюси): заокруглений верхній (extrémitas
supérior) i гострий нижній (extrémitas inférior), 2 краї: вигнутий латеральний
(marдо lateràlis) і ввігнутий медіальний (margo mediàlis). На медіальному краї
знаходяться ворота нирки (hilus renàlis), в яких розміщена ниркова ніжка
(crus renale). В склад ниркової ніжки входять:
— сечовід;
— ниркова артерія;
— ниркова вена;
— нерви, лімфатичні судини.
Особливості дитячого віку. Нирки у новонародженого короткі і
товсті, розвинуті сильніше, ніж у дорослого, виступають у черевну
порожнину. На поверхні нирок видно борозни, що відповідають межам
між їх часточками, які зберігаються до 2-3 років. Ліва нирка
новонароджених дещо більша правої, вага її дорівнює 13-15 г, тоді як
вага правої нирки рівна 11-12 г. Середня вага обох нирок складає 21,5 -
24 г. На 1 році життя нирки ростуть дуже швидко і їх вага досягає 30-35
г. Після 3-5 років ріст нирок уповільнюється. Нове прискорення росту
відмічається у другому дитинстві та підлітковому періоді. До 15 років
вага нирок досягає 225-250 г і після цього повільно збільшується до 30-
40 років, коли вона стає рівною 275-310 г. Скелетотопічно нирки у
новонародженого розташовані більш низько, ніж у дорослих. Нижній
полюс нирки у 50% лише після року піднімається над рівнем клубового
гребеня. Тому у маленьких дітей його можна прощупати. Ворота нирок у
дітей, як і у дорослих, знаходяться частіше всього на рівні 2-го
поперекового хребця. Ліва нирка в 2/3 випадків розташована дещо вище
правої, у 24% знаходиться на одному з нею рівні і в 13% займає більш
низьке положення. Судинні клубочки і нефрони диференціюються у
внутрішньоутробному періоді. У плода нирка виробляє сечу, але її
функція не є життєво необхідною, що доводиться випадками
народження дітей з агенезією обох нирок. В постнатальному періоді
число судинних клубочків змінюється мало, але їх розміри, об'єм, площа
фільтраційної поверхні зростають у декілька разів.
Функція:
— екскреторна (нирка продукує екскрет — сечу);
— захисна (виведення зі сечею шкідливих речовин, відходів обмінних
процесів).
А. Завдання для самоконтролю: намалювати будову структурно-
функціональної одиниці нирки – нефрон.
1. До лікаря-педіатра звернулися батьки новонародженої дитини зі скаргами
на виділення рідині (сечі) у ділянці пупка. Який природжений недолік у
дитини?
A. Дивертикул Меккеля.
B. Незарощення сечової протоки.*
C. Розщеплювання сечовипускального каналу.
D. Пупкова кіста.
Е. Пахова кіста.
2. При обстеженні пацієнта виявлено, що у нього права нирка знаходиться в
клубовій ямці (клубова нирка). Ця природжена дистопія диференціюється від
придбаного нефроптозу (опущена нирка):
A. Відсутністю фіброзної капсули.
B. Зменшенням приниркового жирового тіла.
C. Формою нирки.
D. Аномально низьким положенням нирки. *
E. Відходженням ниркової артерії від аорти каудальніше, ніж у нормі.
3. Хворий помер від гострої ниркової недостатності (унаслідок набряку нирко-
вої паренхіми). Яка оболонка нирки важко відділятиметься від ниркової ре-
човини при патологоанатомічному розтині?
A. Ниркова фасція. *
B. Фіброзна капсула.
C. Жирова капсула.
D. Заочеревинна фасція.
E. Передочеревинна фасція.
4. Унаслідок важкої хвороби жінка середнього віку, повна, різко схудла. Через
деякий час з'явилися періодичні болі в поперековій ділянці. Лікар констатував
опущення нирок. Ослаблення якого з фіксуючих факторів нирок призвело до
цього порушення?
A. Capsula adiposa. *
B. Arteriae et venae renalis.
C. Capsula fibrosa.
D. Perinefrium.
E. Fascia endoabdominalis.
5. Лікар-патологоанатом проводив розтин хворого, померлого від тривалого
хронічного захворювання нирки. При розтині виявлено природжену відсут-
ність однієї нирки. Який діагноз поставив лікар?
A. Ren duplex.
B. Agenesia renis. *
C. Distopia renis.
D. Ren arcuata.
E. Ren anularis.
6. У клініку потрапив хворий з травматичним ушкодженням нирки. Під час
хірургічної операції на нирці із заднього доступу (з боку спини) виникла
необхідність перетиснути ниркову артерію. В якій послідовності
розташовані елементи ниркової ніжки в її воротах ззаду наперед?
A. Артерія, вена, сечовід.
B. Артерія, сечовід, вена.
C. Сечовід, артерія, вена. *
D. Вена, сечовід, артерія.
E. Вена, артерія, сечовід.
7. Хворий, 37 років, потрапив в урологічне відділення з діагнозом - опущення
лівої нирки (нефроптоз). Рентген-контрастна урографія підтвердила
попередній діагноз. В якому положенні щодо 12 ребра знаходиться в нормі
ліва нирка?
A. 12 ребро проектується на верхній полюс.
B. 12 ребро перетинає нирку у верхній третині.
C. 12 ребро перетинає нирку в нижній третині.
D. 12 ребро перетинає нирку посередині. *
E. 12 ребро проектується на нижній полюс.
8. Хворий, 28 років, потрапив в нефрологічне відділення з діагнозом - опущен-
ня правої нирки (нефроптоз). Рентген-контрастна урографія підтвердила по-
передній діагноз. В якому положенні щодо 12 ребра знаходиться в нормі права
нирка?
A. 12 ребро перетинає нирку в нижній третині.
B. 12 ребро перетинає нирку у верхній третині. *
C. 12 ребро перетинає нирку посередині.
D. 12 ребро проектується на верхній полюс
E. 12 ребро проектується на верхній полюс
9. До урологічного відділення потрапив хворий з попереднім діагнозом -
блукаюча нирка (ren mobile). При контрастній ренографії у вертикальному і
лежачому положенні було відмічено зсув лівої нирки. На якому рівні в нормі
знаходиться ліва нирка щодо хребта?
A. Від нижнього краю 12 грудного хребця до верхнього краю 2 поперекового
хребця. *
B. Від нижнього краю 11 грудного хребця до середини 4 поперекового хребця.
C. Від середини 11 грудного хребця до верхнього краю 4 поперекового хребця.
D. Від нижнього краю 12 грудного хребця до середини 3 поперекового хребця.
E. Від середини 11 грудного хребця до верхнього краю 3 поперекового хребця.
10. В урологічне відділення потрапив хворий 43 років з попереднім діагнозом -
блукаюча нирка (ren mobile). При контрастній урографії у вертикальному і
лежачому положенні було відмічено зсув правої нирки. На якому рівні в нормі
знаходиться права нирка щодо хребта?
A. Від нижнього краю 12 грудного хребця до середини 4 поперекоого хребця.
B. Від нижнього краю 11 грудного хребця до середини 3 поперекового хребця.
C. Від нижнього краю 11 грудного хребця до верхнього краю 1 поперекового
хребця.
D. Від нижнього краю 12 грудного хребця до верхнього краю 2 поперекового
хребця. *
E. Від середини 11 грудного хребця до верхнього краю 3 поперекового хребця.
11. Після значного схуднення в чоловіка, 70 років, з'явився тупий біль у
поперековій ділянці. При обстеженні поставлено діагноз: блукаюча нирка.
Яка частина фіксуючого апарату нирки уражена?
А. Capsula adiposa. *
В. Capsula fibrosa.
С. М. iliopsoas.
D. Lig. hepatorenalis.
Е. M. quadratus lumborum.
12. У військкоматі на УЗД в юнака, 19 років, було виявлено опущення нирки.
На рівні яких хребців розташовані нирки в нормі?
A.Th I – L III.
B.Th 1X -X
C.L1v - v
D.Th XII - LII*
E.Th XI - XII
13. До лікаря-педіатра звернулися мати новонародженої дівчинки зі скаргами
на виділення сечі у ділянці пупка. Яка аномалія розвитку у дитини?
A. Дивертикул Меккеля.
B. Незарощення сечової протоки. *
C. Розщеплювання сечовипускального каналу.
D. Пупкова кіста.
Е. Пахова кіста.
14. До лікарні звернувся хворий 22 років зі скаргами на біль в поперековій
області. При обстеженні виявлено, що у нього права нирка знаходиться в
клубовій ямці. Ця природжена дистопія диференціюється від придбаного
нефроптозу (опущена нирка):
A. Відсутністю фіброзної капсули.
B. Зменшенням приниркового жирового тіла.
C. Формою нирки.
D. Аномально низьким положенням нирки. *
E. Відходженням ниркової артерії від аорти каудальніше, ніж у нормі.
15. До лікарні звернулася пацієнтка, яка внаслідок важкої хвороби різко
схудла. Через деякий час з'явилися періодичні болі в поперековій ділянці.
Лікар констатував опущення нирок. Ослаблення якого з фіксуючих факторів
нирок призвело до цього порушення?
A. Capsula adiposa. *
B. Arteriae et venae renalis.
16. Внаслідок тяжкої хвороби жінка середніх років повної статури різко
Лікар констатував опущення нирок. Послаблення якого з фіксуючих факторів
A.Сарsula adipose*
B.Аrteria et venae renalis
C.Сарsula fibrosa
D.Реrifoneum
E.Fascia endoabdominalis
17.. У новонародженого під час сечовиділення з сечового міхура
спостерігається виділення сечі із пупка. Чим обумовлене це явище?
A. *незарощення сечової протоки
B. незарощення жовточної протоки
C. неповна нориця
D. ектопія устя сечовода
E. дивертикул сечового міхура
18.. Після значного похудіння у чоловіка 70 років з’явились тупі болі в
поперековій ділянці. При обстеженні був виставлений діагноз: "Блукаюча
нирка". Яка частина фіксуючого апарату нирки вірогідніше всього була
уражена?
A. *capsula adiposa
B. capsula fibrosa
C. m. iliopsoas
D. lig. hepatorenalis
E. m. quadratus lumborum
19. На эксреторній урограмі [введення контрастної речовини в сечовивідні
шляхи] визначається широка мішкоподібна миска, в яку впадають малі
ниркові чашки, а великі ниркові чашки відсутні.Вкажіть форму екскреторних
шляхів нирки.
A.* Ембріональна
B. Фетальна
C. Зріла
D. Філогенетична
E. Онтогенетична
- основна
1200 с. : іл.
2. Анатомия мочевой и половой систем человека, особенности их строения у
новорожденных и аномалии.: /Шерстюк О.А., Дейнега Т.Ф., Тихонова О.А., Тарасенко
Я.А., Свинцицкая Н.Л. – Полтава, 2016. -156 с.
4. Шерстюк О.А. Стереоморфология предстательной железы человека: монография /
Шерстюк О.А., Устенко Р.Л., Сарычев Я.В. – Полтава, 2017. -144 с.,ил.
2016. - 100 с.
- 639 с.
Тема 13. Внутрішня будова нирки. Сегменти нирки. Аномалії розвитку

навчання.
Пояснювати розвиток сечової системи в онтогенезі.
Аналізувати: -внутрішню будову нирок;
- сегменти нирок;
- будову нефрона.
Segmenta renalia Сегменти нирки
Arteriae intrarenales Міжниркові артерії
Aa. Interlobares Міжчасточкові артерії
Aa. Arcuatae Дугові артерії
Aa. corticales radiatae Променеві артерії кори
Arteriola glomerularis afferens Приносна клубочкова артеріола
Arteriola glomerularis efferens Виносна клубочкова артеріола
Pelvis renalis Ниркова миска
Calices renales majors Великі ниркові чашечки
Calices renales minores Малі ниркові чашечки
1. Розвиток сечової системи в онтогенезі?
2. Внутрішня будова нирок?
3. Які сегменти виділяють в нирках?
4. Що таке нефрон, як він побудований?
препаратах, таблицях, муляжах вивчити внутрішню будову нирок, сегменти
та аномалії розвитку.
НИРКА(ren, nefros)
Внутрішня будова нирки. Нирка — орган паренхіматозний.
Розвиток. Нирка розвивається зі середньої частини (проміжної)
мезодерми (з ніжок мезодерми) шляхом зміни трьох морфологічно
самостійних органів:
1) переднирка (pronephrós) — головна нирка — розвивається з 10 головних
нефротомів;
2) середня нирка (mesonephrós) — тулубна первинна нирка — розвивається з
20 тулубних нефротомів. Середня нирка перетворюється у мезонефричну
протоку, в яку впадають мезонефричні канальці. З каудальної частини
протоки утворюється метанефричний дивертикул, з якого формуються
сечовід, ниркова миска, ниркові чашки;
З ) кінцева нирка (metanephrós) — тазова (постійна) — розвивається на 4—5
тижні внутрішньоутробного розвитку з тазових нефротомів. Метанефрогенна
тканина формує канальцевий апарат нирки. Поступово нирка піднімається з
порожнини таза в поперекову ділянку, в неї вростають судини, які
утворюють в нирці судинні клубочки.
Рентгенанатомія. На рентгенограмі нирки чітко помітні малі та великі
ниркові чашки, ниркова миска.
На фронтальному зрізі нирки розрізняють:
— ниркову пазуху (sinus renàlis), заповнену судинами, нервами, жировою
клітковиною, малими чашками (càlices renàles minóres), великими чашками
(càlices renàles таjóres), нирковою мискою (pélvis renàlis, s. pyelós);
— мозок нирки (medulla rénis), який складається з 14—16 пірамід (pyramides
renàles), розділених нирковими стовпами (columnae renàles);
— кору нирки (córtex rénis), яка поділяється на дві частини: згорнуту або
клубочкову (pars convoluta) i променисту (pars radiata).
Анатомічні одиниці нирки:
— сегмент (segméntum). це ділянка, відповідна сегментній артерії, вені.
Відділений сполучною оболонкою від інших (не виражена). Сегментів у
нирці є 5: верхній, нижній, передній верхній, передній нижній, задній. Лінія
Зондека - місто оперативного доступу по латеральному краю між передньо-
верхнім, передньо-нижнім і заднім сегментами.
— частка (lobus) — відповідає піраміді з прилеглою ділянкою кіркової
речовини;
— кіркова часточка (lóbulus corticàlis) — ділянка згорнутої частини між
двома променями променистої частини;
— нефрон (nephrón) — анатомо (структурно)-функціональна одиниця нирки,
в якій виробляється сеча. Нефрон складається з капілярного клубочка
(glomérulus) i ниркового (сечового) канальця (tubulus renàlis, s. urinifer).
Нефрони залежно від локалізації й особливостей будови поділяються на
кіркові та коломозкові (юкстамедулярні). В нефроні виділяють:
1. Ниркове тільце (в корковому)
- капсула Шумлянського-Боумена
- клубочок капілярів (Мальпігієв)
2. Звивисті канальці (в мозковому)
- проксимальні
- петля Генлє
- дистальні
3. Збірні трубочки (в пірамідах)
Форнікальний апарат нирки:
- Малі чашки;
- Сосочки пірамід;
- М'язи: сфінктери, леватори.
Діастола - сфінктер закритий, леватор розслаблений, сеча надходить в
малу чашку.
Систола - сфінктер відкритий, леватор скорочується, сеча надходить в
велику чашку та миску.
Судинна сітка нирки
Ниркова артерія → сегментарні → міждолеві → дугові → міждолькові →
приносячи клубочкові артеріоли → капілярні клубочки → виносячи
артеріоли (чудова сітка) → капілярна сітка навколо звивистих канальців →
венозна сітка → (повторює хід артерії в протилежному порядку).
Стадії сечоутворення
1. Фільтрація. За добу до 200 л. первинної сечі, в ниркових тільцях
2. Реабсорбція. В звивистих канальцях, до 2 л. сечі.
Кровопостачання та і н н е р в а ц і я. Нирка кровопостачається нирковою
артерією. Венозна кров відтікає по нирковій вені в нижню порожнисту вену.
"Чудесна сітка "нирки ("réte miràbile rénis"). У нирці існує 2 капілярні сітки.
"Чудо" полягає в тому, що кров з артерії попадає в капіляри, а потім знову в
артерію. Формула "чудесної сітки" нирки: А — К — А (- к).
Симпатична іннервація нирки здійснюється нирковим сплетенням,
утвореним аксонами вісцеромотонейронів поперекових вузлів симпатичного
стовбура; парасимпатична — аксонами вісцеромотонейронів
парасимпатичних вузлів, в яких перериваються ниркові гілки блукаючого
нерва. Чутливі волокна до нирки йдуть в складі парасимпатичних і
симпатичних нервів.
Схема нефрона та шляхів виведення сечі:
1 — капілярний клубочок
(glomérulus);
2 — капсула клубочка або
капсула
Шумлянського—Боумена (cаpsula
gloméruli) —
містить первинну сечу;
3 — проксимальна частина або
покручений каналець 1-го поряд-
ку (pàrs proximàlis,);
4 — петля нефрона або петля
Генле (ansa nephróni);
5 — дистальна частина абo
покручений каналець 2-го
порядку (pàrs distàlis);
6 — зв'язуюча частина (pars
conjùgens) — містить вторинну
сечу.
7 — збірний (прямий каналець)
tùbulus colligens, s. réctus);
8 — сосочкова протока (diictus
papillàris);
9 — нирковий сосочок (papilla
renаlis)
↓
малі ниркові чашечки
↓
великі ниркові чашечки
↓
ниркова миска
↓
сечовід
↓
сечовий міхур
↓
сечівник 2—6 — частини
ниркового канальця
(продукція сечі). 1 + 2 = ниркове
тільце (corpùsculum rénis
Malpighiì).
Схема судинної сітки нирки:
ниркова артерія (artèria renalis) — входить у ворота нирки

↓
полярні артерії (artériae polares) — до сегментів нирки
↓
міжчасткові артерії (artériae interlobàres) — між пірамідами
↓
дугові артерії (artériae arcuate) — по краях пірамід (на границі між мозком і
корою нирки)
↓
міжчасточкові артерії (artériae interlobulàres) — між корковими
часточками
↓
приносні клубочкові артеріоли (arteriólae glomerulàres afferéntes)
↓
капілярні клубочки (gloméruli) — продукція первинної сечі
↓
виносні клубочкові артеріоли (arteriólae giomerulares efferéntes)
↓
капілярні сітки навколо ниркових канальців, де відбувається реабсорбція і
формування вторинної сечі, трофіка нирки
↓
зірчасті вени (venae stellatae)
↓
міжчасточкові вени (venae interlobulares)
↓
дугові вени (venae arcuatae)
↓
міжчасткові вени (venae interlobares)
↓
сегментарні вени (venae segmentales)
↓
ниркова вена (vena renalis) — виходить з воріт нирки.
Особливості дитячого віку. У новонароджених число судинних
клубочків змінюється мало, але їх розміри, об'єм, площа фільтраційної
поверхні зростають у декілька разів. Відповідно цьому розвивається
кіркова речовина нирки. Товщина її у новонародженого складає 2-4 мм і
в перші роки життя збільшується у 2 рази. Співвідношення між кірковою
і мозковою речовиною рівно у новонароджених 1:4, у дорослих 1:2.
Ниркова миска у новонароджених і дітей до 5 років частіше
розташовується всередині нирки, а в наступні вікові періоди переважає
позаниркове і змішане розташування мисок. В ембріональному періоді
миски мають ампулярну форму, великі чашки відсутні. В кінці плідного
періоду формуються великі чашки і миски стають дендритичними, а
після народження, у віці 10-15 років, знову розширюються.
Аномалії розвитку:
— аномалія положення — тазова нирка (нирка не піднялася в процесі
розвитку з тазу в поперекову ділянку, судини при цьому теж розміщені
низько). Тазову нирку необхідно диференціювати з блукаючою ниркою
(нирка піднялася в процесі розвитку, але опустилася внаслідок патології,
судини при цьому розміщені в стандартному місці);
— аномалії кількості: подвійна нирка, додаткова (третя) нирка,
підковоподібна нирка.
Матеріали для самоконтролю:А. Завдання для самоконтролю: на
малюнках позначити кіркову та мозкову речовину нирок, малі та великі
чашки.
Б. Ситуаційні задачі:
1. Під час операції з ниркової миски видалено камінь розмірами 3x4 см, що має
з одного боку три вирости у вигляді рогів (коралоподібний камінь). Яким
анатомічним утворенням відповідають ці вирости?
A. Малим чашкам.
B. Нефронам.
C. Великим чашкам. *
D. Миски нирки.
E. Часточкам нирки.
2. На екскреторній урограмі (контрастуванні сечовивідних шляхів)
визначається широка мішкоподібна миска, в яку безпосередньо впадають малі
чашки, великі відсутні. Вкажіть форму екскреторних шляхів нирки.
A. Філогенетична.
B. Фетальна.
C. Зріла.
D. Ембріональна*
E. Онтогенетична.
3. У хворого встановлено наявність каменя в місці переходу лівої ниркової
миски в сечовід. Позаду якої структури знаходиться початковий відділ лівого
сечоводу?
A. Сигмоподібної кишки.
B. Шлунка.
C. Порожньої кишки. *
D. Селезінки.
E. Підшлункової залози.
4. У пацієнта, що поступив у клініку швидкої допомоги, було діагностовано
інфаркт правої нирки. Ураження паренхіми нирки було викликане
порушенням кровопостачання в системі сегментарної артерії. Скільки
сегментарних артерій містить права нирка в нормі?
А. 4.
В. 3.
С. 5. *
D. 7
Е. 6.
5. У пацієнта, який потрапив до відділення невідкладної хірургії, було
діагностовано інфаркт лівої нирки. Ураження паренхіми нирки було
викликане порушенням кровопостачання в системі артерій, що проходять
через ниркові стовпи. Назвіть ці артерії.
A. Сегментарні. *
B. Міжчасточкові.
C. Дугові.
D. Міжчасткові.
E. Ниркові.
6. У хворого при нефрографії виявлено камені в макроскопічних відділах
сечовивідних шляхів нирки. Встановлено, що вони містяться в:
А. Малих і великих ниркових чашечках, нирковій мисці. *
В. Збірних трубочках, сосочкових протоках, малих ниркових чашечках.
С. Прямих трубочках, малих і великих ниркових чашечках.
D. Сосочкових протоках, великих ниркових чашечках, нирковій мисці.
Е. Сосочкових протоках, малих ниркових чашечках, прямих трубочках.
7. У хворої жінки 47 років при обстеженні виявлено рефлюс ( зворотній закид
сечі ). Лікар повинен знати в якій частині нирки розташовані гладенькі м’язи
які припиняють зворотній тік сечі?
А. Capsula glomeruli
В. Ductuli papillares
С. Pelvis renalis
Д. Calux renalis major
E. Calux renalis minor*
8. Сечо-кам’яна хвороба ускладнилася виходом камiнця з нирки. На
якому рiвнi сечовода, вiрогiднiше всього, вiн може зупинитися?
А. В лоханцi. *
В. На 2 см вище падіння в сечовий міхур.
С. На межі черевної та тазової частин.
Д. В середній черевній частині
E. На 5 см вище тазової частини.
9. У дівчинки 5 років, яка лікувалась з приводу циститу, відзначається
підвищення температури до 39°С. На основі клінічних і лабораторних даних
у дитини діагностовано гостре запалення мисок нирок (пієлонефрит). Які
анатомічні особливості найімовірніше зумовили схильність дитини до
пієлонефриту?
А. внутрішньониркове розташування миски;
В. слабкий розвиток ниркових мисок;
С. довгі сечоводи;
D. короткі сечоводи та широкий діаметр сечоводів; *
E. вузький діаметр сечоводів.
10. Під час оперативного втручання із ниркової миски видалено камінь
розміром 3х4 см, який має з однієї сторони три вирости, які нагадують роги
[коралоподібний камінь]. Яким анатомічним утворенням відповідають ці
вирости?
A. Великим нирковим чашкам*
B. Нефронам
С. Малим нирковим чашечкам
D. Ниркова миска
E. Часточки нирки
12. У хворого при нефрографії були знайдені камінці в макроскопічних
відділах сечовивідних шляхів нирки. Встановлено, що вони знаходяться в:
A малих і великих ниркових чашках, нирковій мисці. *
B. збірних трубочках, сосочкових протоках, малих ниркових чашках
C. прямих трубочках, малих і великих ниркових чашечках.
D. сосочкових проточках, великих ниркових чашках, нирковій мисці.
E. сосочкових проточках, малих ниркови чашках, прямих
- основна
1200 с. : іл.

2016. - 100 с.
- 639 с.
Тема 14. Сечоводи. Сечовий міхур. Чоловічий та жіночий сечівники.

Рентген-анатомія сечовивідних шляхів.
навчання.
Аналізувати топографію сечоводів в черевній порожнині справа та зліва.
Аналізувати топографію сечоводів в тазовій порожнині у чоловіків та жінок.
Пояснювати: - звуження сечоводів та їх будову;
- зовнішню будову сечоводів;
- будову має стінка сечоводу;
- зовнішню будову сечового міхура;
- будову стінки сечового міхура;
-топографію сечового міхура у чоловіків і жінок.
Трактувати особливості будови чоловічого сечівника.
Розказати про згини чоловічого сечівника.
Пояснювати звуження та розширення чоловічого сечівника.
Розказати особливості будови жіночого сечівника.
Розказати про будову стінки жіночого сечівника.
Охарактеризувати напрямок жіночого сечівника, функцію.
(міждисциплінарна інтеграція).
Ureter Сечовід
Pars abdominalis Черевна частина
Pars pelvica Тазова частина
Сечовий міхур
Vesica urinaria
Верхівка міхура
Apex vesicae
Тіло міхура
Corpus vesicae
Дно міхура
Fundus vesicae
Cervix vesicae Шийка міхура
Жіночий сечівник
Urethra feminine
Urethra masculine Чоловічий сечівник
1. Розказати топографію сечоводів в черевній порожнині справа та зліва?
2. Розказати топографію сечоводів в тазовій порожнині у чоловіків та жінок?
3. Які звуження мають сечоводи і яке їх практичне значення?
4. Опишіть зовнішню будову сечоводів?
5. Яку будову має стінка сечоводу?
6. Розказати зовнішню будову сечового міхура?
7. Яку будову має стінка сечового міхура?
8. Розказати топографію сечового міхура у чоловіків і жінок?
9. Особливості будови чоловічого сечівника?
10. Розказати про згини чоловічого сечівника?
11. Охарактеризувати звуження та розширення чоловічого сечівника?
12. Особливості будови жіночого сечівника?
13. Розказати про будову стінки жіночого сечівника?
14. Охарактеризувати напрямок жіночого сечівника, функцію?
препаратах, таблицях, муляжах вивчити топографію, будову сечоводів,
сечового міхура та вивчити будову чоловічого та жіночого сечівника.
СЕЧОВІД (uréter).
Сечовід — парний орган, має форму трубки. Довжина сечоводу 30— 35 см.,
діаметр - 4-7 мм., розташований позаду очеревини (екстраперитонеально).
Топографія: сечовід знаходиться в черевній та тазовій порожнинах.
Зовнішня будова. Розрізняють 3 частини сечоводу:
— черевну (pàrs abdominàlis);
— тазову (pàrs pelvina).
— внутрішньостінкову (pàrs intramuralis)
Звуження сечоводу:
— місце переходу миски в сечовід;
— місце переходу черевної частини сечоводу в тазову (вся тазова частина
вужча, ніж черевна);
— місце входу сечоводу в сечовий міхур.
Внутрішня будова. Сечовід — порожнистий (трубчастий) орган.
Будова стінки:
1) внутрішня оболонка — слизова — має наступні особливості:
— перехідний епітелій;
— поздовжні складки;
— виражена підслизова основа;
— залози виробляють слиз;
— лімфоїдна тканина утворює одинокі лімфатичні вузлики;
2) середня оболонка — м'язова — складається з 2 шарів:
— внутрішнього — поздовжнього;
— зовнішнього — циркулярного.
Але тазова частина сечоводу має 3 шари:
— поздовжній;
— циркулярний;
— поздовжній;
3) зовнішня оболонка — адвентиціальна.
Сечоводи новонароджених мають звивистий хід, легко зміщуються
у зв'язку зі слабким розвитком жирової клітковини заочеревинного
простору. Довжина їх - 4-7 см. Лівий сечовід довший за правий. Поле
стикування з сечовим міхуром порівняно велике. Вигини більш
виражені як на рівні нижнього полюса нирки, так і в області пересічення
сечоводу з судинами. Стінка сечоводів тонка, м'язовий циркулярний
шар розвинутий слабо, особливо при впадінні в сечовий міхур.
Рентгенанатомія: на рентгенограмі сечовід має вигляд довгої вузької
тіні, що йде від нирки до сечового міхура. Сечовід утворює згини
(викривлення) в двох площинах — сагітальній і фронтальній (в черевній
частині — медіально, в тазовій — латерально).
Розвиток. Сечовід розвивається зі середньої (проміжної) частини мезодерми
(з ніжок мезодерми). З каудальної частини мезонефричної протоки
утворюється метанефричний дивертикул, з якого формується сечовід.
Функція: проведення сечі.
Кровопостачання та іннервація. Сечовід кровопостачається сечовідними
гілками ниркової артерії, внутрішньої клубової артерії, нижньої міхурової
артерії, яєчкової (яєчникової) артерії. Венозна кров відтікає в одноіменні
вени. Лімфа відтікає в поперекові та клубові лімфатичні вузли.
Парасимпатична іннервація здійснюється аксонами вісцеромотонейронів
парасимпатичних вузлів, в яких перериваються гілки блукаючого нерва і
тазові нутряні нерви. Симпатична іннервація відбувається нирковим,
сечовідним, нижнім підчеревним сплетеннями, утвореними аксонами
вісцеромотонейронів поперекових та крижових вузлів симпатичного
стовбура. Чутливі волокна йдуть в складі симпатичних і парасимпатичних
нервів.
СЕЧОВИЙ МІХУР (vésica urinàrìa, s.cystus (rp.).
Наповнений сечовий міхур має яйцеподібну форму, порожній —
трикутну. Об'єм сечового міхура — 500 мл. Сечовий міхур — непарний орган.
Топографія:
— голотопія: наповнений сечовий міхур знаходиться у порожнині таза і в
черевній порожнині; порожній — тільки в порожнині таза;
— скелетотопія: наповнений сечовий міхур виступає на 4—5 см над рівнем
лобкового симфізу, порожній — не виступає;
— синтопія: у мужчин позаду сечового міхура розміщена пряма кишка, у
жінок — матка.
Зовнішня будова. Розрізняють наступні частини сечового міхура:
— верхівка (àpex vésicae urìnàriae);
— тіло (corpus vésicae urinàriae);
— дно (fundus vésicae urinàriae);
— шийка (cérvix vésicae urinàriae).
Сечовий міхур має парний вхідний отвір — отвір сечоводу (óstium uretéris) i
непарний вихідний отвір — внутрішній отвір сечівника (óstium uréthrae
intémum).
Внутрішня будова. Сечовий міхур — порожнистий (трубчастий) орган.
Будова стінки:
1) внутрішня оболонка — слизова — має наступні особливості:
— перехідний епітелій;
— виражені складки (plicae vesicàles), але є виняток — трикутник сечового
міхура (trigónum vésicae), в основі якого є отвори сечоводів, а на верхівці —
внутрішній отвір сечівника;
— виражена підслизова основа, але виняток — трикутник сечового міхура (в
трикутнику відсутні складки і підслизова основа);
— залози міхурові (glаndulae vesicàles) виробляють слиз;
— лімфоїдна тканина утворює одинокі лімфатичні вузлики;
2) середня оболонка — м'язова — складається з трьох шарів:
— внутрішній (stràtum intérnum) — переважають поздовжні волокна;
— середній (stràtum mèdium) — переважають поперечні волокна;
— зовнішній (stràtum extérnum) — переважають поздовжні волокна;
Поперечні волокна в ділянці шийки сечового міхура потовщуються і
утворюють м'яз-стискач міхура (musculus sphincter vésicae).
М'язова оболонка сечового міхура формує також м'яз, який виганяє сечу
(musculus detrùsor urinae);
3) зовнішня оболонка — адвентиціальна (порожнього міхура) з трьох сторін,
лише зверху — серозна (міхур лежить екстраперитонеально).
Особливості дитячого віку. Сечовий міхур у новонароджених
веретеноподібний чи грушоподібний, розташовується над входом у
малий таз, його верхівка знаходиться на середині відстані між пупком і
лобковим зрощенням. Дно сечового міхура розташоване на рівні
верхнього краю лобкового симфізу, отвори сечоводів знаходяться у
дівчаток на висоті отвору матки. Передня стінка сечового міхура не
покрита очеревиною. У дівчаток, на відміну від дорослих, сечовий міхур
не стикається з піхвою, у хлопчиків не межує з прямою кишкою. В перші
три роки життя відбувається опускання сечового міхура в порожнину
малого таза. При цьому змінюється відношення органа до тазових
нутрощів і очеревини; сечовий міхур виходить з-під очеревинного
покриву і займає в спорожненому стані екстраперитоніальне
положення. Ємність сечового міхура складає, у новонароджених 50-80
см3, у дітей 6 місяців 135 см3, у віці 1 року 200 см3, у 3-4 роки 400 см3, у 8-
9 років 500 см3, у 12-13 років 900 см3. У дорослих максимальна місткість
сечового міхура складає у середньому 1500-2000 см3.
Розвиток. Розвиток сечового міхура пов'язаний з перетвореннями клоаки.
Клоака — це спільна порожнина, куди спочатку відкриваються сечові та
статеві шляхи, задня кишка. Клоака має вигляд сліпого мішка, закритого
клоаковою перетинкою. Згодом в клоаці виникає фронтальна перетинка, яка
поділяє клоаку на дві частини: сечостатевий синус і пряму кишку, клоакова
перетинка проривається. Сечостатевий синус продовжується в сечовий мішок
(allantóis). Дистальна частина сeчового мішка перетворюється в сечову
протоку (urachus), яка до моменту народження облітерується і залишається у
вигляді серединної пупкової зв'язки. З проксимальної частини сечового
мішка розвивається сечовий міхур.
Функція:
— накопичення сечі;
— виведення сечі.
Кровопостачання та іннервація. Сечовий міхур кровопостачається верхніми
та нижніми міхуровими артеріями. Венозна кров відтікає в однойменні вени.
Лімфа відтікає у лімфатичні вузли таза (клубові). Парасимпатична іннервація
здійснюється аксонами вісцеромотонейронів парасимпатичних вузлів, в яких
перериваються тазові нутряні нерви. Симпатична іннервація відбувається
нижнім підчеревним сплетенням (тазовим), утвореним аксонами
вісцеромотонейронів крижових вузлів симпатичного стовбура. Чутливі
волокна йдуть в складі тазових нутряних нервів.
Сечівник (uréthra).
Чоловічий сечівник (uréthra masculina).
Жіночий сечівник (uréthra feminina).
Сечівник має форму трубки. Довжина жіночого сечівника — 3 см, чоловічого
— 18—20 см. Сечівник — непарний орган.
Розвиток. Розвиток сечівника пов'язаний з розвитком зовнішніх статевих
органів. Функція: виведення сечі.
Топографія: жіночий сечівник лежить у порожнині таза, чоловічий — у
порожнині таза і в губчастій речовині статевого члена.
Зовнішня будова. Сечівник має вхідний отвір — внутрішній отвір сечівника
(óstium uréthrae ìntérnum) i вихідний отвір — зовнішній отвір сечівника
(óstium uréthrae extérnum).
Сечівник у жінок відкривається в присінку піхви, у чоловіків — на головці
статевого члена. Чоловічий сечівник поділяється на три частини.
— передміхурова (pàrs prostàtica) — проходить крізь простату;
— перетинчаста (pàrs membranàcea) — проходить через сечостатеву
діафрагму, охоплена скелетним м'язом промежини — м'язом-стискачем
сечівника (musculus sphincter uréthrae);
— губчаста (pàrs spongiósa) — проходить у губчастій речовині статевого
члена.
Внутрішня будова. Сечівник — порожнистий (трубчастий) орган.
Стінка сечівника складається зі слизової, м'язової та адвентиціальної
оболонок.
Особливості дитячого віку. Сечівник новонародженого хлопчика,
довжиною 5-6 см, має порівняно більш різку кривину. Передміхурова і
перетинчаста частини каналу складають біля 2 см його протяжності,
решта 3-4 см приходяться на губчасту частину. Внутрішній отвір його
лежить на рівні верхньої третини симфізу. Положення, звужені і
розширені частини сечівника відповідають таким у дорослих.
Сечівник новонароджених дівчаток широкий, дугоподібно вигнутий,
довжиною 1-3 см. Складки і залози виражені слабо. М'язова оболонка
сечівника і зовнішній сфінктер формуються до 12-13 років.
Кровопостачання та іннервація. Сечівник кровопостачається
сечівниковими артеріями (гілка внутрішньоїстатевої артерії). Венозна кров
відтікає в однойменні вени. Лімфа відтікає в клубові лімфатичні вузли.
Парасимпатична іннервація здійснюється аксонами вісцеромотонейронів
парасимпатичних вузлів, в яких перериваються тазові нутряні нерви.
Симпатична іннервація відбувається нижнім підчеревним (тазовим)
сплетенням, утвореним аксонами вісцеромотонейронів крижових вузлів
симпатичного стовбура, чутлива — з крижового сплетення
А. Завдання для самоконтролю: на таблицях позначити частини сечоводів,
сечового міхура та будову чоловічого і жіночого сечівника.
1. При цистоскопії у нормі слизова оболонка сечового міхура утворює
складки за винятком однієї ділянки трикутної форми, де слизова оболонка
гладка. В якій частині сечового міхура знаходиться цей трикутник?
A. *дно міхура
B. шийка міхура
C. верхівка міхура
D. тіло міхура
E. перешийок міхура
2. При проведенні хромоцистоскопії лікар повинен знайти вічка сечоводів.
Яке з анатомічних утворень може слугувати орієнтиром для цієї маніпуляції?
A. *Trigonum vesicae
B. apex vesicae
C. corpus vesicae
D. urachus
E. cervix vesicae
3. Жінці 58-ми років проведено повне видалення матки з придатками, після
чого виділення сечі припинилося. При цистоскопії: міхур сечі не містить, з
устів сечоводів сеча не поступає. Який відділ сечовидільної системи було
ушкоджено при операції?
A *Ureter
B. Uretra
C. Vesica urinaria
D. Pelvis renalis
E. Ren
4. Сечо-кам’яна хвороба ускладнилися виходом камінця з нирки. На якому
рівні сечовода, вірогідніше всього, він може зупинитися?
A.* На межі черевної та тазової частин
B. В лоханці
C. В середній черевній частині
D. На 2 см вище впадіння в сечовий міхур
E. На 5 см вище тазової частини
5. Під час оперативного втручання на малому тазі жінки виникла
необхідність перев’язати маткову артерію. Яке з утворень може бути
випадково перев’язаним разом з нею?
A. * Сечовід
B. Маткова труба
C. Кругла зв’язка матки
D. Внутрішня клубова вена
E. Сечівник
6. Під час тяжких пологів відбувся розрив лобкового сімфіза. Який орган
може бути травмований?
A.*Сечовий міхур
B. Пряма кишка
C. Яєчники
D. Маткові труби
E. Матка
7. Чоловік 75-років поступив в урологічне відділення зі скаргами на
виражений біль внизу живота, відсутність сечі, неможливість самостійного
сечовипускання. При огляді урологом поставлено діагноз: аденома
[доброякісна пухлина] передміхурової залози. Призначена катетеризація
сечового міхура. Яка послідовність проходження катетера через частини
сечівника?
A.* Губчаста, перетинчаста, передміхурова.
B. Губчаста, передміхурова, перетинчаста.
C. Перетинчаста, губчаста, передміхурова.
D. Передміхурова, перетинчаста, губчаста.
E. Перетинчаста, передміхурова, губчаста.
- основна
1200 с. : іл.

2016. - 100 с.
- 639 с.
Тема 15. Внутрішні чоловічі статеві органи. Зовнішні чоловічі статеві

органи. Дефекти і аномалії розвитку.
навчання.
2.Конкретні цілі:
Аналізувати класифікацію чоловічих статевих органів.
Пояснювати, які органи відносяться до внутрішніх статевих органів.
Пояснювати: - будову строми та паренхіми яєчка;
- складові частини сїм'явиносної протоки;
- будову передміхурової залози та залоз цибулини сечовивідного каналу;
- топографію передміхурової залози;
- внутрішню будову передміхурової залози;
- будову сім’яного канатика;
- функціональне значення передміхурової залози.
- з курсу біології: філогенез статевої системи;
- з курсу анатомії: онтогенез чоловічої статевої системи;
ORGANA GENITALIA Внутрішні чоловічі статеві органи
MASCULINA INTERNA
Testis; Orchis Яєчко
Tunica vaginalis testis Піхвова оболонка яєчка
Lamina parietalis Парієтальна пластинка
Lamina visceralis Вісцеральна пластинка
Lig. epididymidis superius Верхня зв’язка над’яєчка
Lig. epididymidis inferius Нижня зв’язка над’яєчка
Sinus epididymidis Пазуха над’яєчка
Tela subserosa Підсерозий прошарок
Tunica albuginea Білкова оболонка
Mediastinum testis Середостіння яєчка
Septula testis Перегородка яєчка
Lobuli testis Частка яєчка
Parenchyma testis Паренхіма яєчка
Rete testis Сітка яєчка
Ductuli efferentes testis Виносні проточки яєчка
Epididymis Над’яєчко
Caput epididymidis Головка
Lobuli epididymidis Часточки
Corpus epididymidis Тіло
Cauda epididymidis Хвіст
Ductus epididymidis Протока
Ductuli aberrantes Відхильні проточки
Appendix testis Привіс яєчка
Funiculus spermaticus Сім’яний канатик
Prostata Простата
Калитка
Scrotum
4.2.Теоретичні питання до заняття:
1. Назвіть класифікацію чоловічих статевих органів.
2. Які органи відносяться до внутрішніх статевих органів?
3. Покажіть піхвову оболонку яєчка, пристінкову та органний листки.
4. Розкажіть про будову строми та паренхіми яєчка.
5. 6. Намалюйте схему виведення секрету з чоловічої статевої залози.
7. Назвіть та покажіть складові частини сїм'явиносної протоки.
8. Яка будова передміхурової залози та залоз цибулини сечовивідного
каналу?
9. Топографія передміхурової залози.
10.Розказати внутрішню будову передміхурової залози.
11.Будова сім’яного канатика?
12.Яке функціональне значення передміхурової залози?
13.Які органи відносяться до зовнішніх статевих органів?
14.Будова зовнішніх статевих органів?
15.Розказати зовнішню і внутрішню будову печеристих тіл статевого члена?
16.Які частини має губчасте тіло статевого члена?
17.Які фасції і зв’язки має статевий член?
18.Розказати будову калитки?
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: Вивчити
розвиток чоловічої статевої системи в онтогенезі. На препаратах, таблицях,
муляжах вивчити будову, функції зовнішніх та внутрішніх статевих органів.
В чоловічій статевій системі виділяють зовнішні та внутрішні статеві
органи.
Внутрішні статеві органи.
Яєчко Testis, Orchis, Didimis (гр.)
Парний орган 25г, 4-2,5см в калитці
Поверхні:
- медіальна
- латеральна
Краї:
- передній
- задній
Полюси:
- верхній (придаток, початок канатика)
- нижній
Функції:
- продукція сперматозоїдів
- гормоноутворення (тестостерон)
Оболонки яєчка:
- шкіра калитки
- м'язова (підшкірна клітковина)
- зовнішня сім'яна фасція (поверхнева фасція живота)
- фасція кремастерика
- м'яз кремастер
- внутрішня сім'яна фасція
- піхвова оболонка:
- паріетальний листок
- вісцеральний листок
між ними середня порожнина, при патології накопичення рідини (водянка)
Внутрішня будова:
1. білкова оболонка
2. середостіння (на задньому краї потовщення білкової)
3. перегородки (від середостіння, гормони)
4. дольки - паренхіма між перегородками
5. паренхіма:
- звивисті канальці (продукція)
- прямі канальці (транспорт)
Закладка в черевній порожнині, опускання по провіднику до народження.
Придаток яєчка
На задньому краї яєчка, перехід із середостіння:
- головка
- тіло
- хвіст (перехід в сім'явиносний проток)
Сім'явиносна протока
Форма: трубка, до 40 см
Частини:
-придаткова
-канатикова (від калитки до пахового канала)
-пахова (в каналі)
-тазова (по латерально - задній стінці)
Сім'яний канатик
Комплекс трубчатих утворень в одній оболонці, довжина до 20 см
- сім'явиносна протока
- артерія яєчка
- вени яєчка (варікоцелє, частіше зліва)
- артерії і вени протоки
- нерви
- лімфатичні судини
Сім'явипорскувальна протока
Трубка до 1,5 см від злиття сім'явиносної протоки і протоки сім'яного
міхура. Відкривається на сім'яному горбику уретри.
Сім'яні міхурці
Неправильної форми, збоку - ззаду міхура, довжиною до 5 см (трубка
15см, у вигляді гармошки) Функція:
- вироблення рідкої частини сперми.
Простата
М'язово - залозистий орган, форма каштана, 2-5 см, у порожнині таза
під міхурем, через неї проходить уретра. Функції:
- вироблення рідкої частини сперми
- вироблення гормонів
- сфінктер уретри
Зовнішня будова:
- права доля
- ліва доля
- перешийок (аденома)
- основа
- верхівка
Бульбоуретральні залози (Куперові)
Шаровидної, 1см, в проміжності, відкриваються в перепончату частину
уретри. Змащення для захисту стінок уретри.
Особливості дитячого віку. Яєчко новонародженої дитини має
відносно великі розміри. Довжина яєчка дорівнює 10,5 мм, вага 0,3 г.
Протягом 1-го року яєчка швидко ростуть, вага органу збільшується до 1
г, потім ріст уповільнюється до періоду статевого дозрівання, коли
відбувається швидке збільшення розмірів і ваги статевої залози.
Довжина яєчка складає у віці 5 років 15 мм, в 15 років 20 мм, у 18 років
40 мм, у дорослого 50 мм. Вага яєчка в 14 років складає всього 2 г, а в 15-
16 років вже 8 г. До 20 років вага яєчка досягає 20 г. У недоношених
дітей яєчка не повністю опущені в калитку, це іноді спостерігається і у
доношених. Сім'яні канальні у новонароджених і в дитячому віці не
мають вираженого просвіту, в 14-16 років у зв'язку з початком
сперматогенезу діаметр канальців збільшується, і в них утворюється
просвіт. Надяєчко у новонароджених відносно велике, довжина його
складає 20 мм. У перші 10 років над’яєчко майже не росте, в період
статевого дозрівання розміри його значно збільшуються.
Передміхурова залоза і сім'яні пухирці у новонароджених також мають
відносно великі розміри і розташовані у малому тазі вище.
Передміхурова залоза важить при народженні 0,82 г, форма її
кулеподібна, частки не диференційовані, залозиста тканина розвинута
слабо. В перші 10 років вага передміхурової залози збільшується
наполовину, а між 10 і 15 роками більш ніж у 2 рази. В період статевого
дозрівання залоза набуває характерну для неї форму каштана, повного
розвитку вона досягає до 21-25 років. Сім'яні пухирці важать у
новонародженого 0,05 г.
Зовнішні статеві органи.
Статевий член
* корінь (2 частини - печернисті тіла)
* тіло (2 печернисті + губчасті)
* головка (губчасте)
* шкіра
* складки на головці (крайня плоть)
* вуздечка
* сальні залози
Особливості дитячого віку. Статевий член у новонародженого має
довжину 2-2,5 см, товщину 1 см. Передня шкірочка статевого члена
майже цілком закриває головку члена і частково з нею зростається.
Губчасте тіло розвинуте сильніше печеристих тіл. До 4 років статевий
член майже не росте, у віці 7 років довжина його складає 4,5 см. На
початку підліткового періоду статевий член росте переважно у довжину,
а потім відбувається збільшення його товщини.
А. Завдання для самоконтролю: намалювати схему виведення секрету з
чоловічої статевої залози.
1. До лікаря - уролога звернулась мати хлопчика зі скаргами на відсутність
правого яєчка в калитці. Пальпаторно яєчко визначається біля поверхневого
пахового кільця. З якою вадою розвитку яєчка пов'язане таке явище?
А. Retentio testis
В. Ectopia testis pelvina
С. Ectopia testis perinealis
D. Ectopia testis femoris
E. Inversio testis
2. У новонародженої доношеної дитини чоловічої статі при обстеженні не
було виявлено в калитці обох яєчок. Встановлено діагноз: "Крипторхізм". В
якому віці в нормі у плоду повинні опуститися яєчка в калитку?
A. Близько 8 місяця.
B. До моменту народження.
C. Після народження.
D. До двох років життя дитини.
E. До трьох років життя дитини.
3. У новонародженої дитини в області промежини виявлено статевий прутень
та піхву. При додатковому обстеженні мало місце наявність яєчок та
яєчників. Як називається даний вид аномалії розвитку статевої системи?
A. Справжній гермафродитизм.*
B. Несправжній гермафродитизм.
C. Гіпоспадія.
D. Фімоз.
E. Епісподія.
4. Чоловік 35 років звернувся до лікаря із скаргами на біль та припухлість
правого яєчка. При обстеженні була виявлена пухлина, що потребує операції,
при якій необхідно розсікати 7 шарів калитки до білкової оболонки. Яка
оболонка буде розсічена останньою перед білковою оболонкою?
А. *tunica vaginalis testis
В. tunica spermatica externa
C. tunica dartos
D. tunica spermatica interna
E. cutis orchis
5. У новонародженого хлопчика при огляді калитки в провій половині не
виявлено яєчко. Про яку аномалію розвитку іде мова?
A.* Монорхізм
B. Гермафродітізм
C. Крипторхізм
D. Гіпоспадія
E. Епіспадія
6. У хворого водянка яєчка. В якій оболонці яєчка локалізований процес?
A.* Піхвова оболонка яєчка
B. Мясиста оболонка
̉̉
C. Зовнішня сім̉̉’яна фасція
D. Внутрішня сім̉̉'яна фасція
E. Шкіра калитки.
7. Хворий 65 років звернувся в клініку з приводу розладів сечовиділення.
При обстеженні виявлено гіпертрофію простати. Збільшення яких з
перечислених частин передміхурової залози є можливою причиною даних
порушень?
A .*Перешийок (середня частка)
B. Права частка
C. Ліва частка
D. Капсула простати
E. Проточка передміхурової залози
8. З метою уточнення діагнозу у чоловіка 70 років стало необхідним
пальпаторне обстеження органів через передню стінку прямої кишки. Які
органи прилежать до цієї стінки ?
А. * простату
B. бульбоуретральні залози
C. уретру
D. сечоводи
̉̉
E. сім̉̉’явиносна протока
9. У новонародженого хлопчика при огляді зовнішніх статевих органів
виявлена розщілина сечовипускного каналу, яка відкривається на нижній
поверхні статевого члена. Про яку аномалію розвитку іде мова?
A.*Гіпоспадія
C. Эпіспадія
D. Монорхізм
E. Крипторхізм
10. В лікарню звернувся юнак на порушення сечовипускання. При
обстеженні зовнішніх статевих органів виявлено, що зверху сечовипускний
канал розщеплений і сеча витікає через цей отвір. Який вид аномалії
розвитку зовнішніх статевих органів спостерігається?
A.* Эпіспадія
B. Фімоз
C. Гермафродітізм
D. Парафімоз
E. Гіпоспадія
11. Хворому виставлено діагноз водянки яєчка (гідроцеле). Яка з оболонок
яєчка утворює порожнину, в середині якої накопичується рідина?
A.*Tunica vaginalis testis
B. Tunica dartos
C. Fascia spermatica interna
D. Fascia spermatica externa
E. Tunica albuginea
12. У новонародженої дитини в області промежини виявлено статевий
прутень на піхву. При додатковому обстеженні мало місце наявність яєчок та
D. Фімоз.
- основна
1200 с. : іл.

2016. - 100 с.
- 639 с.
Тема 16. Жіноча статева система: зовнішні та внутрішні статеві органи.

Дефекти і аномалії розвитку. Промежина.
навчання.
2.Конкретні цілі:
Класифікувати жіночі статеві органи.
Пояснювати: - частини матки;
- будову матки;
- шари матки;
- зв'язки матки;
- частини маткової труби;
- зв'язки маткової труби;
- частини яєчника, його придатка;
- склепіння піхви, шийку, зів матки;
- зовнішні статеві органи жінки;
- будову піхви;
- аномалії розвитку органів жіночої статевої системи.
Пояснювати: - будову промежини;
- частини промежини;
- чим утворена тазова діафрагма;
- фасції тазової діафрагми;

- м’язи, що входять до складу сечо-статевої діафрагми та їх будову і
функції;
- фасції має сечо-статева діафрагми;
- чим обмежена сідничо-відхідникова ямка;
- практичне значення сідничо-відхідникової ямки.

- з курсу біології: філогенез статевої системи;
- з курсу анатомії: онтогенез жіночої статевої системи;
ORGANA GENITALIA FEMININA Жіночі внутрішні статеві органи
INTERNA
Ovarium Яєчниик
Stroma ovarii Строма яєчника
Cortex ovarii Кора яєчника
Medulla ovarii Мозочок яєчника
Folliculi ovarici vesiculosi Пухирчасті яєчникові фолікули
Corpus rubrum Червоне тіло
Соrpus luteum Жовте тіло
Соrpus albicans Білясте тіло
Lig. ovarii proprium Власна зв’язка яєчника
Lig. Uteroovaricum Матково-яєчникова зв’язка
Tuba uterina; Salpinx Маткова труба
Uterus Матка
Clitoris Клітор
1. Назвіть класифікацію жіночих статевих органів.
2. Які органи відносяться до внутрішніх статевих органів жінки.
3. Назвіть та покажіть частини матки.
4. Яку будову має матка?
5. Назвіть та покажіть шари матки і промежину.
6. Назвіть та покажіть зв'язки матки.
7. Покажіть кармани очеревини, ті що мають відношення до матки.
8. Назвіть та покажіть частини маткової труби.
9. Назвіть та покажіть зв'язки маткової труби.
10. Назвіть та покажіть частини яєчника, його придатка.
11. Що може призвести до жіночого безпліддя?
12. Покажіть склепіння піхви, шийку, зів матки.
13. Які особливості кровопостачання матки?
14. Назвіть та покажіть зовнішні статеві органи жінки.
15. Розкажіть про будову піхви.
16. Які Ви знаєте аномалії розвитку органів жіночої статевої системи?
17. Розкажіть про будову промежини?
18. Назвіть та покажіть частини промежини.
19. Чим утворена тазова діафрагма та які має фасції?
20. Які мязи входять до складу сечо-статевої діафрагми? Їх будова і функції?
21. Які фасції має сечо-статева діафрагма?
22. Чим обмежена та заповнена сідничо-відхідникова ямка? Яке її практичне
значення?
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: Вивчити
розвиток жіночої статевої системи в онтогенезі. На препаратах, таблицях,
муляжах вивчити будову, функції внутрішніх та зовнішніх статевих органів
та промежини.
Жіночі статеві органи
Внутрішні Зовнішні
* яєчники * лобок
* маткові труби * великі соромітні
* матка губи
* піхва * малі соромітні
губи
* залози
присінка(Бертоліна)
* клітор
* цибулина
присінка
Яєчники. Функція:
- дозрівання яйцеклітини
- гормональна (естроген, прогестерон)
Форма овальна 2,5х1,5х1см
В порожнині таза, на задній поверхні широкої зв'язки матки. Поверхні:
медіальна
- латеральна
Краї: вільний; брижовий
Кінці: трубний; матковий
Зв'язки: брижова; власна; підвішуюча
Внутрішня будова: строма; фолікули
Особливості дитячого віку. Яєчники у новонародженої дівчинки
разом з маточними трубами знаходяться над входом у малий таз; вони
можуть бути зміщені вперед, до глибокого пахвинного кільця, чи назад, до
мису. Форма яєчників циліндрична, вага складає 0,2 г. Опускання яєчників у
малий таз відбувається у перші місяці після народження. Вага органа досягає
до кінця року 0,5 г, до 5 років 1г. У другому п'ятиріччі яєчник росте
повільно, і вага його у віці 12 років складає 2г. В періоді статевого
дозрівання вага яєчника збільшується до 4-5 г, а у 20 років досягає
остаточної величини. Кірковий шар яєчника при народженні містить 100-200
тисяч первинних фолікулів, в яких знаходяться зародкові яйцеклітини. Після
народження відбувається атрезія фолікулів, і до настання статевої зрілості в
кожному яєчнику їх залишається біля 10 тисяч. В цей період починається
почергове дозрівання яйцеклітин. У зв'язку з цим первинні фолікули
перетворюються у везикулярні фолікули (граафові пухирці). Коли
яйцеклітина дозріла відбувається овуляція, розрив фолікула, на місці якого
утворюється жовте тіло.
Маткові труби.
В порожнині таза, верхнім краєм широкої зв'язки, трубка, 11-12см, d =
0,4 – 3 мм. Частини:
- воронка (війки)
- ампула
- перешийок
- маткова частина
- Отвори:
- черевний
- матковий
Будова стінок
1. Внутрішня оболонка - слизова: війковий епітелій; поздовжні
складки; виражена підслизова основа; слизові залози
2. Середня оболонка - м'язова:
- внутрішній шар - циркулярний
- зовнішній шар - поздовжній
3.Зовнішня оболонка - серозна
Функція: - проведення яйцеклітини в матку; місце запліднення
(переважно)
Придатки матки: трубки та яєчники.
Особливості дитячого віку. Маткова труба у новонароджених
коротка і широка, її довжина дорівнює 3 см, ширина ампули 5 мм. У
дорослих довжина труби досягає 10 см.
Матка. В порожнині таза, грушоподібна, до 50г . Спереду - сечовий міхур ;
Ззаду - пряма кишка
Антефлексіо - кут між шийкою та тілом
Антеверсіо - нахил тіла вперед (при порожньому міхурі) .
Ретроверсіо - нахил тіла назад (повний міхур)
Частини: склепіння, тіло, шийка (внутрішній зів, канал шийки,
зовнішній зів)
Поверхні:
міхурова (передня)
прямокишкова (задня)
Краї: праві ліві
1. Внутрішня - слизова
- трубчасті залози
- немає складок
- слизові залози
Функції:
- секреція
- всмоктування
- менструальне відторгнення
- прикріплення яйцеклітини
2. Середня - м'язова
- зовнішній поздовжній
- середній кільцевий
- внутрішній поздовжній
3. Зовнішня - серозна (має складочку)
Зв'язки:
- кругла
- широка
- хрестоподібна (нижні краї широкої і зв'язки між міхуром і прямою
кишкою)
- брижа яєчника
- брижа матки
- брижа труби
- власна зв'язка яєчника
Особливості дитячого віку. Матка наприкінці плідного періоду і у
новонароджених має циліндричну форму, її довжина складає 27-36 мм,
вага дорівнює 2 г. Характерне переважання шийки над тілом у
відношенні 2:1. Дно матки знаходиться над верхньою апертурою таза,
отвір матки розташований вище нижнього краю лобкового зрощення.
Зважаючи на слабкий розвиток зв'язкового апарату матка недостатньо
фіксована і легко зміщується. У 3/5 випадків вона відхилена вправо і в
2/5 вліво від серединної площини.
Після народження протягом 1-го місяця матка не тільки не росте,
але навіть зменшується у розмірах. До десяти років ріст матки
відбувається повільно, головним чином за рахунок її тіла. У дитячому
віці тіло і шийка матки мають приблизно однакову довжину. У третьому
п'ятиріччі ріст матки прискорюється, тіло знову росте швидше ніж
шийка і з настанням статевої зрілості починає превалювати над
останньою. Вага матки в 11-15 років дорівнює 6-7 г, в 16-20 років
складає 20г, у зрілому віці досягає 50г.
Піхва. Трубка, в порожнині таза, до 8см.
Спереду - сечовід, ззаду - пряма кишка Стінки: - передня; задня.
Отвори: матковий (охоплює шийку, утворює два склепіння, переднє та заднє,
глибше - пункція); піхвовий (в присінку)
Стінки піхви:
1. Внутрішня - слизова
- багатошаровий плоский епітелій
- виражена підслизова
- спереду і ззаду шви
- з боків стовпи
2. Середня - м'язова
- зовнішній поздовжній
- внутрішній циркулярний
3. Зовнішня – адвентиція
Особливості дитячого віку. Довжина піхви у новонародженої
дівчинки по передній стінці дорівнює 25 мм, по задній стінці 35 мм,
ширина в області склепінь складає 15 мм. Порожнина піхви заповнена
розширеними стовпами слизової оболонки, вкритими товстим шаром
епітелію. При народженні передня стінка піхви межує з сечівником,
пізніше у своїй верхній частині контактує з сечовим міхуром, що
опускається. Задня стінка межує у всі вікові періоди з прямою кишкою.
Отвір піхви на відміну від самого органа у новонароджених
розтягується мало.
Зовнішні жіночі статеві органи мають у новонароджених такі
особливості. Лобок являє собою трикутне підвищення, відмежоване
борозною від підчерев'я. Великі соромітні губи сильніше розвинуті у
своїй задній частині і не повністю прикривають малі губи, які
виступають з соромітної щілини. Присінок піхви в передніх 2/3
обмежений малими соромітними губами, а в задній 1/3 великими
губами. Клітор відносно довгий, його передня шкірочка і вуздечка
розвинуті добре. Зовнішній отвір сечівника лежить глибоко і важко
виявляється. Дівоча перетинка товста, побудована із щільної тканини.
Після народження збільшується вміст жирової тканини у великих
соромітних губах, і вони більш щільно замикають соромітну щілину. В
перші 3-4 роки розвиваються залози в малих губах і присінку піхви. Ріст
статевих органів найбільш інтенсивно відбувається в період статевого
дозрівання. В цей час з'являється волосся на лобку і великих соромітних
губах. В залежності від переважаючої локалізації волосся розрізняють
лобковий, губний і комбінований типи зволосіння.
Промежина.
Комплекс м'яких тканин, який закриває вихід з малого таза. Орієнтири:
- форма ромба
- симфіз
- сідничні бугри
- куприк
Трикутники: діляться поперечними м'язами
- сечостатевий (уретра і піхва)
- анальний (пряма кишка)
Глибокий поперечний утворює сфінктер уретри
М'язи промежини:
1) Сечостатевого:
- поверхневий поперечний (сухожильний центр)
- глибокий поперечний
- сідничо - печеристий
- цибулино – губчастий
2) Анального
- зовнішній сфінктер ануса
- м'яз піднімаючий анус
- куприкові м'язи
Стінки промежини:
- шкіра
- підшкірно - жирова клітковина
- загальна підшкірна фасція
- нижня фасція діафрагми
- м'язи
- верхня фасція діафрагми
- тазова фасція
- жирова клітковина органів таза
- очеревина (кармани)
Сідничо - прямокишкова ямка
Кордони: спереду - поперечні м'язи; ззаду - куприкові м'язи; медіально
- сфінктер, підіймач ануса; латерально - сідничний бугор
Вміст: жирова клітковина (парапроктити); судини і нерви.
А. Завдання для самоконтролю: Вивчити розвиток жіночої статевої
системи в онтогенезі. На таблицях позначити будову внутрішніх, зовнішніх
статевих органів та промежини.
1. До гінекологічного відділення госпіталізована жінка з клінікою гострого
живота з підозрою на позаматкову вагітність. Крізь яке анатомічне утворення
або його частину буде виконувати пункцію черевної порожнини гінеколог?
А. Fornix vaginae posterior
В. Сervix uteri
С. Fornix vaginae anterior
D. Rectum
E. Tuba uterina
2. Жінка 25 років госпіталізована в гінекологічне відділення з метою операції
з приводу пухлини яєчника. При здійсненні операції необхідно розсікати
зв’язку, що з’єднує яєчник з маткою. Яку саме?
A.*lig. ovarii proprium
B. lig. cardinale
C. lig. latum uteri
D. lig. suspensorium ovarii
E. lig. umbilicale laterale
3. У жінки 40 років фіброміома матки. Виконана надпіхвова ампутація матки
з видаленням маткових труб. Яєчники здорові, не видалені. Повністю
збережена lig. suspensorium ovarii, в якій проходить судина, яка
кровопостачає яєчники .Назвіть цю судину.
A.*a. ovarіca
B. Ramus ovaricus a.uterina
C. a. pudenda interna
D. a. iliaca interna
E. a. iliaca externa
4. Хвора 45 років, госпіталізована з підозрою на пухлину матки. Після
обстеження, встановлено діагноз - фіброміома матки. В якому шарі матки
розміщується ця пухлина?
A.*Myometrium
B. Endometrium
C. Perimetrium
D. Parametrium
E. Mesometrium
5. Запальний процес видозміненої підсерозної основи навколо шийки матки
спричинив інтенсивний больовий симптом у пацієнтки. Патологічний процес
якої ділянки статевих органів встановив лікар?
A.*Parametrium
B. Mesometrium
C. Myometrium
D. Endometrium
E. Perimetrium
6. Хворій виставлено діагноз бартолініт (запалення великих залоз присінка).
В якому органі сечостатевої системи розташовані ці залози?
A.*великі статеві губи
B. малі статеві губи
C. клітор
D. піхва
Е. матка
7. Ультразвукове дослідження органів малого тазу виконується при
наповненому сечовому міхурі. Який м’яз промежини утримує при цьому
сечу?
A.* Зовнішній м’яз-замикач сечівника
B. Цибулинно-губчастий м’яз
C. Сідничо-печеристий м’яз
D. Поверхневий поперечний м’яз
E. Глубокий поперечний м’яз
8. Під час пологів при важкому прорізуванні головки плоду, щоб запобігти
розрив промежини, виконують розріз отвору піхви у основи великих
соромітних губ. Який м’яз промежини розрізають?
A.* Цибулинно-губчастий м’яз
B. Сідничо-печеристий м’яз
C. Поверхневий поперечний м’яз
D.Зовнішній м’яз-замикач сечівника
9. Після травматичного ураження промежини у потерпілого спостерігається
довільне нетримання сечі. Який м'яз був травмований?
A.*м’яз - стискач сечівника.
B. Поверхневий поперечний м'яз промежини.
C. Глибокий поперечний м'яз промежини.
D. Сіднично-печеристий м'яз.
E. Внутрішній стискач відхідника.
10. У хворого 53 років після поранення в ділянці промежини відмічається
довільне сечовиділення. Який з м’язів вірогідно ушкоджений?
A.* m. sphyncter uretrаe
B. m. ischiocavernosus
C. m. bulbospongiosus
D. m. transversus perinei superficialis
E. m. transversus perinei profundus
- основна
1200 с. : іл.

2016. - 100 с.
- 639 с.
Тема 17. Загальний принцип будови залоз внутрішньої секреції.

Центральний відділ ендокринної системи. Гіпофіз. Епіфіз.
1. Актуальність теми
Регуляція життєдіяльності організму людини здійснюється
нейрогуморальним шляхом. Важливу роль в цьому процесі грають залози
внутрішньої секреції, інкрети яких поступають прямо в кров. Знання
топографії, будови, функції даної групи залоз потрібні студентам при
вивченні багатьох клінічних дисциплін, таких як терапія, ендокринологія,
патфізіологія, фармакологія, хірургія та інші.
Дуже важливе місце в структурі, захворювань мають ураження
підшлункової залози (цукровий діабет), щитовидної залози (тиреотоксикоз),
гіпофізу та статевих залоз.
Пояснювати розподіл залоз на ендокринні, екзокринні.
Класифікувати залози по функціональному признаку та по розвитку.
Мати уявлення про нейросекрецію.
Мати уявлення про основні проявлення патології залоз.
Пояснювати та показати основні елементи залоз, назвати їх функцію: -
гіпофізу та епіфізу.
Аналізувати дифузну, ендокринну систему.
Дисципліна Знати Вміти
Гістологія Про різницю в будові Привести приклади
вивідних шляхів ендокринних ендокринних, екзокринних та
та екзокринних залоз змішаних залоз
Патфізіологія Знати порушення функції Назвати основні
залоз захворювання при ураженні
залоз
Фармакологія Знати функцію залоз, які Назвати гормони мозку
діють подібно вегетативній наднирників, щитоподібної
нервовій системі залози
підготовці до заняття: Периферичні органи ендокринної системи (
щитоподібна залоза, паращитоподібні залози, надниркова залоза, ендокринна
частина підшлункової залози, статеві залози).
GLANDULAE ENDOCRINAE Ендокринні залози
Hypophysis Гіпофіз
Glandula thyroidea Щитоподібна залоза
Adenohypophysis Аденогіпофіз
Lobus anterior Передня частка
Pars tuberalis Трубна частина
Рars intermedia Міжсерединна частина
Pars distalis Дистальна частина
Neurohypophysis Нейрогіпофіз
Lobus posterior Задня частка
Lobus nervosus Нервова частка
Pars nervosa Нервова частина
1. Розказати про класифікацію залоз по функціональному признаку?.
2. Розказати про класифікацію залоз по розвитку?
3. Розказати про нейросекрецію, формування гіпоталамо-гіпофізарно-
наднирникової системи, гіпофіз – залежні залози
4. Назвати, показати основні елементи, залоз, назвати їх функцію та клінічні
проявлення при порушенні функцій: гіпофізу; епіфізу
5. Мати уявлення про дифузну ендокринну систему
препаратах, таблицях, муляжах вивчити будову центрального відділу
ендокринної системи (гіпофіз, епіфіз).
Зміст теми:
Ендокринна система – система, яка забезпечує регуляцію діяльності
організму, за рахунок виділення в кров гормонів.
Гормон – органічні хімічні з’єднання, виробляються в малих дозах,
через гуморальне середовище регулюють функції. По хімічній природі
діляться на: стероїди, глюкопротеїди, білкові.
Ендокринні залози не мають вивідних протоків.
КЛАСИФІКАЦІЯ ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ
1. Центральний відділ
а) гіпоталамус
б) гіпофіз
в) епіфіз
2. Периферійний відділ
1. Спеціалізовані
а) щитоподібна залоза
б) паращитоподібні залози
в) наднирники
2. Залози подвійної функції (ендо-, екзот-)
а) статеві залози
б) підшлункова залоза
в) простата
г) нирки
д) плацента
3. Дифузна ендокринна система (ДЕС)
До гіпофіззалежних залоз відносять: щитоподібна, статеві, кіркова
речовина наднирників.
Класифікація залоз по розвитку
1. Ентодермальні залози
б) прищитоподібні залози
в) острівки підшлункової залози
2. Мезодермальні залози
а) кіркова речовина наднирників
б) інтерстиціальна частина статевих залоз
3. Нейро-ектодермальні залози
а) гіпофіз
б) епіфіз
в) мозкова речовина наднирників
г) параганглії
Ядра гіпоталамусу - супраоптичне та паравентрикулярне виробляють
вазопресин та окситоцин. Ядра медіальної гіпоталамічної зони виробляють
рилізинг-фактор (ліберини та статини). Гормони поступають до передньої
долі гіпофізу та стимулюють виділення тропних гормонів, які діють на
залози-мішені. Таким чином формується гіпоталамо-гіпофізарно-
наднирникова система.
Гіпофіз (нижній мозковий придаток, пітуітарна залоза).
Непарний орган, форма квасолини, в ямці турецького сідла, маса 0,5-
0,7г. передня частка – аденогіпофіз; задня частка – нейрогіпофіз; особливість
кровопостачання - "чудесна сітка".
Гормони передньої частки
1. Тіреотропний гормон (ТТГ) стимулює секрецію йодованих
гормонів щитоподібної залози. 2. Фолікулотимулюючий гормон (ФСГ)
стимулює розвиток фолікулів та продукцію естрогену у жінок, та
сперматогенез у чоловіків. 3. Лютенізуючий гормон (ЛГ) визиває овуляцію і
утворення жовтого тіла, у чоловіків утворення тестостерону. 4.
Лактотропний гормон (ЛТГ) стимулює лактацію. 5. Адренокортикотропний
(АКТГ) стимулює кору наднирників. 6. Соматотропний гормон (СТГ)
активує процеси росту та розвитку. 7. Меланоцитостимулюючий пігмент
контролює утворення пігменту - меланіну.
Гормони задньої частки
1. Вазопресин - антидіуретичний, звужує судини.
2. Окситоцин - скорочує гладкі м'язи матки.
Епіфіз (верхній придаток мозку, шишкоподібне тіло, corrpus pineale)
Непарний, овальний орган, частина проміжного мозку, над верхніми
горбиками середнього мозку, маса 0,11-0,13 г. Забезпечує ритмічні коливання
активності гіпоталамусу та гіпофізу. Секреторна активність залежить від
освітлення.
Особливості дитячого віку. Гіпофіз у новонароджених
грушоподібної форми, сплощений. Поздовжній розмір його приблизно
7,5-7,7 мм. Поперечний розмір - 8,5 мм. Вага варіює від 0,05 до 0,15 г.
Гіпофіз інтенсивно росте на другому році життя, в 4-5 років і в 11-12
років. Гіпофіз новонародженого функціонально добре розвинутий. В 15
років його розміри збільшуються до 10 мм -поздовжні і 16 мм -
поперечні, вага досягає 0,627 г.
таблицях вивчити будову центрального відділу ендокринної системи (гіпофіз,
епіфіз).
1. До лікаря звернулася мати син якої за літо виріс на 18см. При обстеженні
хлопця 12 років: зріст – 180 см, вага 68 кг. З порушенням діяльності якої
ендокринної залози це пов’язано?
А. *гіпофіза
В. щитоподібної
С. статевих
D. наднирникових
Е. епіфіза
2. Хвора Б. 50 років скаржиться на те, що останнім часом вуха, ніс, кисті
почали збільшуватись в розмірі. Гіперфункція якої залози дасть подібні
симптоми?
А.*гіпофіза
Е. епіфіза
3. У хворого 14 років при взятті на військовий облік виявлені мікседема,
кретинізм. Яка залоза уражена?
А. Гіпофіз*
В. Наднирники
С. Щитоподібна залоза
D. Епіфіз
Е. Прищитоподібні залози
4. У хворого 45 років через деякий час після тупої травми голови почалося
посилене виростання пальців, носа, губ. Діагностовано акромегалія. Яка
залоза уражена?
А. Епіфіз
В. Гіпофіз*
D. Наднирники
Е. Статеві залози
5. До лікаря - ендокринолога звернулася мати дівчинки 9 років зі скаргами на
збільшення молочних залоз, кров’янисті виділення з піхви, посиленого росту
волос'я на тілі та навколо зовнішніх статевих органів. Яка з ендокринних
залоз вражена, що гальмує передчасне статеве визрівання?
A.*Epiphysis cerebri
B. Hypophysis cerebri
C. Gl. thyroidea
D. Gl. suprarenalis
E. Gl. parathyroidea
6. При рентгенологічному дослідженні кісток основи черепа виявлено
збільшення порожнини турецького сідла витончення передніх нахилених
відростків, руйнування різних ділянок турецького сідла. Пухлина якої
ендокринної залози може спричинити таке руйнування кісток?
A.*Гіпофіз
B. Вилочкова залоза
C. Епіфіз
D. Щитовидної залози
E. Наднирники
7. У хворого 14 років при взятті на військовий облік виявлені мікседема,
кретинізм. Яка залоза уражена?
А. Гіпофіз*
В. Наднирники
D. Епіфіз
Е. Прищитоподібні залози
8. У хворого 45 років через деякий час після тупої травми голови почалося
посилене виростання пальців, носа, губ. Діагностовано акромегалія. Яка
А. Епіфіз
В. Гіпофіз*
Е. Статеві залози
- основна
1200 с. : іл.

2016. - 100 с.
- 639 с.
Тема 18. Периферичні органи ендокринної системи

(щитоподібна залоза, паращитоподібні залози, надниркова залоза,
ендокринна частина підшлункової залози, статеві залози).
1. Актуальність теми.
Регуляція життєдіяльності організму людини здійснюється
нейрогуморальним шляхом. Важливу роль в цьому процесі грають залози
внутрішньої секреції, інкрети яких поступають прямо в кров. Знання
топографії, будови, функції даної групи залоз потрібні студентам при
вивченні багатьох клінічних дисциплін, таких як терапія, ендокринологія,
патфізіологія, фармакологія, хірургія та інші.
Дуже важливе місце в структурі, захворювань мають ураження
підшлункової залози (цукровий діабет), щитовидної залози (тиреотоксикоз),
гіпофізу та статевих залоз.
Класифікувати залози по функціональному признаку та по розвитку.
Пояснювати про нейросекрецію.
Пояснювати про основні проявлення патології залоз.
Пояснювати основні елементи залоз, їх функцію:
- щитоподібної залози
- прищитоподібних залоз
- підшлункової залози
- статевих залоз, простати.
Дисципліна Знати Вміти
Гістологія Про різницю в будові Привести приклади
вивідних шляхів ендокринних ендокринних, екзокринних та
та екзокринних залоз змішаних залоз
Патфізіологія Знати порушення функції Назвати основні
залоз захворювання при ураженні
залоз
Фармакологія Знати функцію залоз, які Назвати гормони мозку
діють подібно вегетативній наднирників, щитоподібної
нервовій системі залози
Glandula pinealis Шишкоподібна залоза
Glandula thyroidea Щитоподібна залоза
Glandula parathyroidea Прищитоподібна залоза
Надниркова залоза
Glandula suprarenalis
1.Розказати про класифікацію залоз по функціональному признаку?
2. Розказати прокласифікацію залоз по розвитку?
3. Розказати про нейросекрецію, формування гіпоталамо-гіпофізарно-
наднирникової системи, гіпофіз – залежні залози
4.Назвати, показати основні елементи, залоз, назвати їх функцію та клінічні
проявлення при порушенні функцій:
- щитоподібної залози
- прищитоподібних залоз
- наднирників
- підшлункової залози
- статевих залоз
5. Розказати про дифузну ендокринну систему
препаратах, таблицях, муляжах вивчити будову периферичного відділу
ендокринної системи (щитоподібна залоза, паращитоподібні залози,
надниркова залоза, ендокринна частина підшлункової залози, статеві залози).
Зміст теми:
Ендокринна система – система, яка забезпечує регуляцію діяльності
організму, за рахунок виділення в кров гормонів.
Гормон – органічні хімічні з’єднання, виробляються в малих дозах,
через гуморальне середовище регулюють функції. По хімічній природі
діляться на: стероїди, глюкопротеїди, білкові.
Ендокринні залози не мають вивідних протоків.
КЛАСИФІКАЦІЯ ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ
Периферійний відділ
1. Спеціалізовані
б) паращитоподібні залози
в) наднирники
2. Залози подвійної функції (ендо-, екзот-)
а) статеві залози
б) підшлункова залоза
в) простата
г) нирки
д) плацента
3. Дифузна ендокринна система (ДЕС)
До гіпофіззалежних залоз відносять: щитоподібна, статеві, коркова
речовина наднирників.
Класифікація залоз по розвитку
1. Ентодермальні залози
б) прищитоподібні залози
в) острівки підшлункової залози
2. Мезодермальні залози
а) коркова речовина наднирників
б) інтерстиціальна частина статевих залоз
3. Нейро-ектодермальні залози
а) гіпофіз
б) епіфіз
в) мозкова речовина наднирників
г) пара ганглії
Ядра гіпоталамусу - супраоптичне та паравентрикулярне виробляють
вазопресин та окситоцин. Ядра медіальної гіпоталамічної зони виробляють
рилізинг-фактор (ліберини та статини). Гормони поступають до передньої
долі гіпофізу та стимулюють виділення тропних гормонів, які діють на
залози-мішені. Таким чином формується гіпоталамо-гіпофізарно-
наднирникова система.
Щитоподібна залоза
Лежить на передній поверхні шиї, овиває спереду та збоку трахею, по
бокам проходить судинно-нервові пучки шиї, зверху прилягає до
щитоподібного хряща на рівні С V-VII. Маса 25-30 г.
Будова залози. Права та ліва частки, перешийок та пірамідальна
частка. Вкрита капсулою, паренхіма побудована з фолікулів - структурної
одиниці залози. Стінка утворена одношаровим епітелієм, порожнина
заповнена колоїдом з вмістом йоду. Піраміда – залишок щито-язикової
протоки.
Гормони залози. Тироксин, трийодтіронін. Регулюють окисно-
відновлювальні процеси, основний обмін. Кальцитонін. Знижує рівень
кальцію в крові, депонує в клітки.
Прищитоподібні залози.
Парні утворення, округлої форми, позаду часток щитоподібної залози,
від 2 до 6, маса 0,13-0,36 г. Виробляють паратиреоідний гормон, регулює
вміст кальцію та фосфору в крові. Антагоніст кальцитоніну.
Ендокринна частина підшлункової залози.
Острівки Лангерганса, округлої форми, 0,1-0,3мм, від 200000 до 2,5
млн., маса 0,6-1,5 г, більше в хвості залози.
В-клітини - основна маса острівця (75%) синтезують інсулін, понижає
рівень цукру в крові.
А-клітини - синтезують глюкагон, антагоніст інсуліну.
Д-клітини - синтезують соматостатин, задержує виділення інсуліну та
глюкагону, подавляє діяльність залози.
РР-клітини - стимулюють виділення шлункового та панкреатичного
соку.
Наднирники
Парні органи, розташовані над верхніми полосами нирок, на рівні Тh
ХI-ХII, 12-13 г. Три поверхні: передня, задня, нижня. На передній розміщені
ворота. Покриті фіброзною капсулою. По периферії розміщені три зони кори:
клубочкова, пучкова та сітчата. В центрі клітини мозку: епінефроцити та
корепінефроцити.
Гормони кори:
- клубочкова зона: мінералокортікоїди (альдостерон) регулюють баланс
калію та натрію;
- пучкова зона: глюкокортикоїди (гідрокортизон, кортикостерон)
регуляція обміну речовин, подавляють запальні та алергічні процеси;
- сітчата зона: статеві грмони (андрогени, естрогени, прогестерон).
Гормони мозку:
1. Адреналін:
- підвищує рівень обміну, звужує судини, діє при стресах
2. Норадреналін
- діє на судинну систему, медіатор в синапсах
Ендокринна частина статевих залоз
1. Чоловічі статеві залози:
Інтерстиціальні ендокриноцити між покрученими сім’яними
канальцями, продукують тестостерон:
- формування статевих ознак, чоловічу конституцію
- обмін білка
- статева тяга
2. Жіночі статеві залози
Клітини інтерстицію яєчника та зернистий шар дозріваючого
фолікула, виробляють естроген.
- формує статеві ознаки, жіночу конституцію
- статеву тягу
Жовте тіло яєчника виробляє прогестерон:
- підготовка організму до вагітності
- перебіг вагітності
- стимулює розвиток молочних залоз
- подавляє овуляцію
Дифузна ендокринна система (ДЕС)
Наряду з органами ендокринної системи в тканинах (органи травлення,
бронхи, шкіра, по ходу судин) розсіяні поодинокі гормонвиробляючі клітини.
Серед них виділяють ендокриноцити нервового походження та інші.
Скупчення хромафінних ендокринних клітин коло симпатичних вузлів та по
ходу судин одержали назву – параганглії.
Самі великі – сонний клубок, куприковий клубок, парааортальне тіло.
Особливості дитячого віку. Щитоподібна залоза новонароджених
лежить високо: верхня межа перешийка відповідає рівню верхнього
краю щитоподібного хряща, нижня -6-8 кільцям трахеї. Бічні частки
значно простягаються назад і прикривають загальні сонні артерії. Часто
зустрічається пірамідна частка, верхівка її досягає під'язикової кістки.
Добре виражені часточки залози. До моменту народження вона
відрізняється незавершенністю внутрішньої будови. Вага залози
новонародженого 1,5 г, до 1 року - 3 г, у 12-16 років - 30 г.
Прищитоподібні залози новонароджених мають округлу форму,
розміри мінливі. Верхні прищитоподібні залози лежать на задній
поверхні часток щитоподібної залози, нижні - біля її нижніх полюсів,
іноді - за ходом гортанного нерва. У новонароджених прищитоподібні
залози знаходяться у стані функціональної активності. Відмічається їх
інтенсивний ріст на протязі всього дитинства і його уповільнення після
періоду статевого дозрівання.
Наднирникові залози новонароджених мають трикутну форму,
вага - 6-8 г. Передня і задня їх поверхні випуклі, нижня - вгнута. Є дрібні
додаткові залози, розташовані на поверхні самих наднирникових залоз
чи під капсулою нирки. Розміри наднирникової залози: вертикальні - 3-
3,5 см, горизонтальні - 3-4,5 см, поперечні - 2,5 см. Капсула
наднирникової залози пухка. У шарі кіркової речовини наднирникової
залози визначається первинна (зародкова) і вторинна (постійна)
кіркова речовина. Остання може бути в активному стані. Через 2-3
тижня після народження дитини відбувається інволюція зародкової
кіркової речовини і зменшення ваги наднирникової залози на 50%. Вона
встановлюється до 3-5 років, і в 16 років досягає 13-14 г.
Шишкоподібна залоза (glandula pinealis) розвивається з
верхньої стінки проміжного мозку спочатку у вигляді порожнього
виросту. Відома під багатьма назвами (epiphysis cerebri, corpus pineale,
Organum pineale, coronarium), однак термін glandula pinealis найбільш
точний, так як ендокринна функція шишкоподібної залози
безсумнівна, доведений її вплив на ріст і статеве дозрівання організму.
Залоза розташовується у поглибленні між верхніми горбками
чотиригорбкової пластинки, розміри її у новонародженого: довжина
Змм, ширина 2,5 мм, товщина 2 мм; у 4-річному віці ці розміри
відповідно досягають 9, 6 і 3 мм, у дорослого 9-10 мм, 5-7 мм, 4-5 мм.
Маса залози збільшується на першому році життя, у віці від 3 до 6 років
набуває остаточну величину, починаючи з 7-річного віку, ще до
статевого дозрівання, в залозі з'являються інволюційні ознаки. У
новонародженого в центральній частині шишкоподібної залози може
виділятися щілеподібний простір у вигляді епіфізарного шлуночка,
вистеленого кубічним чи призматичним епітелієм. Залоза
новонародженого містить дрібні не диференційовані клітини, які
зникають на 8-му місяці життя, і великі клітини з везикулярним
ядром. Наявність двох видів клітин пояснює розташування всередині
залози темних і світлих острівців. Сполучної тканини в залозі
новонароджених мало, пігмент відсутній. У віці 6-8 років збільшується
кількість сполучної тканини, за рахунок якої формуються перетинки
залози, кількість пігмента поступово збільшується, максимум його
досягає до 14 років.
А. Завдання для самоконтролю: на таблицях вивчити будову
периферичного відділу ендокринної системи (щитоподібна залоза,
паращитоподібні залози, надниркова залоза, ендокринна частина
підшлункової залози, статеві залози).
1 У хворого 62 років, який звернувся до лікаря зі скаргами на підвищену
спрагу, похудіння, прискорене сечовиділення був поставлений діагноз:
цукровий діабет. Яка залоза уражена?
А. Підшлункова залоза*
В. Острівці підшлункової залози
С. Гіпофіз
Е. Щитоподібна залоза
2. Хвора 25 років звернулася зі скаргами на припухлість в передній ділянці
шиї, похудіння, випуклість очей, тахікардію, підвищене нервування. Яка
А. Прищитоподібні залози
В. Щитоподібна залоза*
С. Вилочкова залоза
D. Гіпофіз
Е. Епіфіз
3. У хворого 62 років, який звернувся до лікаря зі скаргами на підвищену
С. Гіпофіз
E. Щитоподібна залоза
А. *Підшлункової
В. Щитоподібної
С. Статевих
D. Наднирникових
Е. Епіфіза
5. Хвора 36 років звернулась до ендокринолога. При обстеженні у хворої
виявлено екзофтальм, тремор повік, тахікардію. Захворювання якої
ендокринної залози супроводжується такими симптомами?
А. * щитоподібної
В. підшлункової
Е. епіфіза
6.До лікаря звернулася мати син якої за літо виріс на 18см. При обстеженні
Е. епіфіза
7. Хвора Б. 50 років скаржиться на те, що останнім часом вуха, ніс, кисті
симптоми?
Е. епіфіза
С. Гіпофіз
Е. Щитоподібна залоза
9. Хвора 25 років звернулася зі скаргами на припухлість в передній ділянці
шиї, похудіння, випуклість очей, тахікардію, підвищене нервування. Яка
А. Прищитоподібні залози
В. Щитоподібна залоза*
С. Вилочкова залоза
D. Гіпофіз
Е. Епіфіз
- основна
1200 с. : іл.
2016. - 100 с.
- 639 с.
Тема 19. Змістовий модульний контроль «Спланхнологія і органи

ендокринної системи» Крок -1.
навчання.
Аналізувати розвиток органів травної, дихальної, сечової, статевої,
ендокринної систем в онтогенезі.
(міждисциплінарна інтеграція):
- з курсу біології: філогенез внутрішніх органів;
- з курсу анатомії: онтогенез внутрішніх органів;
Див. зміст тем № 1 - 18.
Анатомія травної системи
1. Системи внутрішніх органів: визначення, назвати органи, які утворюють
ці системи, дати загальну характеристику функцій цих систем.
2. Класифікація внутрішніх органів. Загальний план будови трубчастих
органів.
3. Органоспецифічні риси будови слизової оболонки трубчастих органів.
4. Загальні закономірності будови м'язової оболонки стінки трубчастих
органів
5. Загальні закономірності будови зовнішньої оболонки стінки трубчастих
органів, дати стислу характеристику; варіанти відношення органів до
очеревини.
6. Описати загальні анатомо-функціональні закономірності будови
екзокринних залоз
7. Загальні анатомо-функціональні закономірності будови екзокринних
залоз.
8. Розвиток ротової порожнини та її похідних. Вади розвитку ротової
порожнини.
9. Ротова порожнина, її відділи. Присінок рота: стінки, їх будова, описати і
продемонструвати на препаратах.
10.Ротова порожнина, її відділи. Власне ротова порожнина, її стінки,
сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
11.Піднебіння: частини. Тверде піднебіння, його будова; описати і
12.Піднебіння: частини. М’яке піднебіння, частини, будова. Піднебінні
мигдалики, їх топографія. Описати і продемонструвати на препаратах.
13. М’язи м’якого піднебіння. Описати і продемонструвати на препаратах.
14.Язик: частини, будова; особливості слизової оболонки язика, функції
язика. Описати і продемонструвати на препаратах.
15.Ембріологічна та анатомічна класифікації м’язів язика, їх морфо-
функціональна характеристика; функції язика. Описати і
16. Зуби: частини зуба, тканини зуба. Періодонт, пародонт, зубний орган:
визначення. Прикуси.
17.Постійні зуби: формула, характеристика видів зубів.
18. Молочні зуби, їх формула. Терміни прорізування молочних зубів.
19. Ротові залози: класифікація. Малі слинні залози, їх топографія і морфо-
функціональна характеристика.
20.Ротові залози: класифікація. Привушна залоза: топографія, будова;
описати і продемонструвати на препаратах.
21. Ротові залози: класифікація. Під’язикова залоза: топографія, будова;
22.Ротові залози: класифікація. Піднижньощелепна залоза: топографія,
будова; описати і продемонструвати на препаратах.
23. Зів: межі, сполучення, описати і продемонструвати на препараті.
24.Первина кишка: розвиток, частини. Похідні головної (глоткові) кишки
25.Глотка: топографія, частини, їх сполучення; лімфатичне кільце глотки.
Описати і продемонструвати на препараті.
26.Глотка: будова слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.
27.Первина кишка: тулубова кишка, її частини та похідні. Вади розвитку
органів травного каналу.
28.Розвиток травного каналу і джерела утворення слизової, м’язової і
зовнішньої оболонок.
29.Стравохід: частини, їх топографія (голотопія, скелетотопія, синтопія);
описати і продемонструвати на препараті.
30. Стравохід: будова стінки; Анатомічні і фізіологічні звуження стравоходу.
Рентгенанатомія стравоходу.
31.Ділянки передньої черевної стінки: описати і продемонструвати на
препараті.
32.Шлунок: топографія ( голотопія, скелетотопія, синтопія), частини;
33. Шлунок: будова стінки ; описати і продемонструвати на препараті будову
слизової оболонки. Рентгенанатомія шлунка.
34.Шлунок: будова стінки ; описати будову м’язової і серозної оболонок.
35..Тонка кишка: відділи, їх топографія, відношення до очеревини.
36.Дванадцятипала кишка: частини, їх топографія (голотопія, скелетотопія,
синтопія); описати і продемонструвати на препараті.
37.Тонка кишка: будова стінки; відношення до очеревини; описати і
продемонструвати на препаратах. Рентген анатомія тонкої кишки.
38.Тонка кишка: будова слизової оболонки тонкої кишки.
39.Дванадцятипала кишка: особливості будови слизової оболонки.
40.Товста кишка: відділи, їх топографія (голотопія, синтопія); описати і
41.Товста кишка: будова стінки (особливості будови слизової, м’язової і
серозної оболонок), відношення до очеревини; описати і
продемонструвати на препаратах. Рентген анатомія товстої кишки.
42.Сліпа кишка: топографія (голотопія, синтопія), особливості будови;
43. Частини та згини ободової кишки , їх топографія ( голотопія, синтопія),
відношення до очеревини; описати і продемонструвати на препаратах.
44.Особливості будови стінки ободової кишки. Рельєф її слизової оболонки.
45.Пряма кишка: частини, згини, відношення до очеревини, топографія у
чоловіків і у жінок; описати і продемонструвати на препаратах.
46.Пряма кишка: особливості будови слизової, м’язової і зовнішньої
оболонок.
47.Зовнішні ознаки товстої кишки; описати і продемонструвати на
препаратах.
48.Розвиток печінки.
49.Печінка: зовнішня будова; рельєф діафрагмової і нутрощевої поверхонь;
50.Печінка: топографія (голотопія, скелетотопія, синтопія), зв’язки печінки,
відношення до очеревини; описати і продемонструвати на препараті.
51. Печінка: внутрішня будова ( частки, частини, сегменти, часточки).
52.Печінка: утворення і шляхи відтоку жовчі.
53.Жовчний міхур: топографія, частини, будова стінки, функції; описати і
54.Загальна жовчна протока: утворення, топографія, будова, функції, описати
і продемонструвати на препаратах.
55.Розвиток підшлункової залози.
56. Підшлункова залоза: частини, їх топографія (скелетотопія, синтопія),
відношення до очеревини; описати і продемонструвати на препаратах.
57.Екзокринні та ендокринні відділи підшлункової залози, шляхи виведення
продуктів їх діяльності.
58.Очеревина: визначення, загальна характеристика.; порожнина очеревини,
її вміст.
59.Очеревина: загальна характеристика. Чепці, зв’язки, брижі, їх будова та
утворення; описати і продемонструвати на препаратах.
60.Очеревина: загальна характеристика. Чепці, їх будова; описати і
61.Очеревинна порожнина: відділи (поверхи), їх межі; описати і
62. Верхній поверх очеревинної порожнини: печінкова сумка, її межі і
63.Верхній поверх очеревинної порожнини : передшлункова сумка, її межі і
64.Верхній поверх очеревинної порожнини : чепцева сумка, її межі і
65.Чепцевий отвір: його межі; описати і продемонструвати на препаратах.
66.Середній поверх очеревинної порожнини : канали, синуси, закутки,
складки, ямки; описати і продемонструвати на препаратах.
67.Нижній поверх очеревинної порожнини : заглибини; хід очеревини в
малому тазі у чоловіків та жінок;описати і продемонструвати на
Анатомія дихальної системи
1. Які органи належать до дихальної системи?
2. Що належить до верхніх дихальних шляхів?
3. Розвиток органів дихальної системи в ембріогенезі.
4. Особливості будови стінки трубчастих органів дихальної системи.
5. Розвиток зовнішнього носа і носової порожнини в ембріогенезі. Аномалії
розвитку.
6. Ніс: частини, будова; описати і продемонструвати на препараті.
7. Носова порожнина: частини, їх будова та сполучення; описати і
продемонструвати на препараті.
8. Носова порожнина: носові ходи, їх будова та сполучення; описати і
9. Приносові пазухи: топографія, сполучення, функції, вікові особливості;
описати і продемонструвати на препараті. Рентген анатомія при носових
пазух.
10. Носова порожнина: функціональні частини, їх будова і функції; описати і
11. Гортань: топографія (голотопія, скелетотопія, синтопія); описати і
12. Гортань: хрящі, суглоби, зв’язки, м’язи, їх будова; описати і
13. Гортань: фібро-еластичні утворення гортані, їх будова, функції,
присінкова зв’язка, голосова зв’язка; описати і продемонструвати на
препараті.
14. Порожнина гортані: частини, їх будова, межі; описати і
15. Голосова щілина: межі, утворення, частини; описати і продемонструвати
на препараті.
16. Функції гортані, голосоутворення.
17. Трахея: частини, їх топографія (голотопія, скелетотопія, синтопія), будова
стінки; описати і продемонструвати на препараті.
18. Трахея: будова стінки; описати і продемонструвати на препараті.
19. Головні бронхи: топографія, будова стінки; описати і продемонструвати
20. Легені: топографія, зовнішня будова ;описати і продемонструвати на
препараті.
21. Корінь легені: топографія, склад.
22. Легені: частки, бронхо-легеневі сегменти, часточки; їх будова.
Рентгенанатомія легень.
23. Бронхіальне дерево: розгалуження, будова стінки, функції.
24. Альвеолярне дерево: розгалуження, будова стінки.
25. Ацинус: визначення, будова, функції.
26. Плевра: загальна характеристика, функції; плевральна порожнина, її
закутки.
27. Межі плевральних мішків.
28. Середостіння: визначення; класифікація за міжнародною анатомічною
номенклатурою.
29. Середостіння: визначення, топографічна класифікація. Органи, судини та
нерви переднього середостіння; описати і продемонструвати на препараті.
30. Середостіння: визначення, топографічна класифікація. Органи, судини та
нерви заднього середостіння; описати і продемонструвати на препараті.
Анатомія сечової системи
1. Які органи належать до сечової системи, їх функції.
2. Нирки: зовнішня будова; описати і продемонструвати на препараті.
3. Нирки: топографія правої і лівої нирки (голотопія, скелетотопія, синтопія);
4. Нирки: оболонки нирки. Описати фасцію нирки.
5. Нирки: фіксуючий апарат нирки.
6. Нирки: будова нирки на фронтальному розтині; описати і
7. Нирки: структурно-функціональна одиниця нирки, її складові частини.
8. Нирки: кровоносна система нирки.
9. Нирки: шляхи виділення сечі (компоненти екскреторних шляхів нирки).
10. Ниркова пазуха (синус), її міст; описати і продемонструвати на
11. Будова стінки макроскопічної частини екскреторних шляхів нирки.
Рентген анатомія нирки.
12. Сечовід: частини, топографія (голотопія, скелетотопія, синтопія);
13. Сечовід: будова стінки; звуження; рентген анатомія сечоводу.
14. Сечовий міхур: частини, топографія (голотопія, скелетотопія, синтопія);
15. Сечовий міхур: будова стінки, відношення до очеревини; описати і
продемонструвати на препараті. Рентген анатомія сечового міхура.
16. Сечовий міхур: трикутник сечового міхура, його межі (особливості
слизової оболонки на цій ділянці); описати і продемонструвати на препараті.
17. Жіночий сечівник; топографія, будова стінки.
Анатомія статевої системи
1. Органи жіночої статевої системи: топографічна класифікація.
2. Які органи статевої системи розвиваються з парамезонефральної протоки?
3. Яєчник: топографія, зв’язки, будова, функції; описати і продемонструвати
4. Матка: топографія, положення матки, зв’язки матки, відношення до
очеревини; описати і продемонструвати на препараті.
5. Матка: частини, будова стінки, відношення до очеревини, функції;
параметрій;описати і продемонструвати на препараті. Рентген анатомія
матки.
6. Шийка матки: частини, особливості будови слизової оболонки; описати і
7. Маткова труба: топографія, частини, будова стінки, відношення до
очеревини, функції; описати і продемонструвати на препараті. Рентген
анатомія маткових труб.
8. Піхва: топографія, склепіння, будова стінки; описати і продемонструвати
9. Рудиментарні додатки яєчника: над’яєчник, прияєчник, їх топографія і
утворення.
10. Зовнішні жіночі статеві органи: топографія, будова.
11. Жіноча соромітна ділянка (вульва): топографія і будова компонентів, що
її утворюють.
12. Присінок піхви: межі, що в нього відкривається?
13. Молочні залози: топографія, будова: описати і продемонструвати на
14. Чоловічі статеві органи: класифікація.
15. Яєчко: топографія, зовнішня будова; описати і продемонструвати на
16. Яєчко: внутрішня будова, функції; описати і продемонструвати на
препараті.
17. Над'яєчко: топографія, частини, будова, функції; описати і
18. Сім'явиносна протока: розміри, частини, топографія, будова стінки,
функції; описати і продемонструвати на препараті.
19. Сім'яний пухирець: топографія, будова, функції, описати і
20. Сім'явипорскувальна протока: її утворення. Куди вона відкривається?
21. Сім'яний канатик: його склад, топографія, , початок, кінець,
оболонки;описати і продемонструвати на препараті.
22. Передміхурова залоза: топографія, зовнішня будова; описати і
23. Передміхурова залоза: частини, внутрішня будова, функції. описати і
24. Статевий член: частини, зовнішня будова; описати і продемонструвати
на препараті..
25. Чоловічий сечівник: частини, їх топографія, звуження і розширення;
26. Чоловічий сечівник: будова стінки; описати і продемонструвати на
препараті.
27. Чоловічий сечівник: частини, що відкривається в кожну частину?
28. Цибулинно-сечівникова залоза: топографія, будова, функції.
29. Промежина: визначення промежини в вузькому і широкому розумінні.
30. Промежина: частини, їх межі, описати і продемонструвати на препаратах.
31. Сечостатева діафрагма: межі, м’язи і фасції, що її утворюють. Які органи
пронизують сечостатеву діафрагму у жінок і чоловіків? Описати і
32. Тазова діафрагма: межі, м’язи і фасції, що її утворюють. Описати і
33. Сідничо-відхідникова ямка: її стінки, вміст.;описати і продемонструвати
на препаратах.
Анатомія органів ендокринної систем
1. Ендокринні залози: ембріологічна класифікація.
2. Щитоподібна залоза: топографія (голотопія, скелетотопія, синтопія),
частини, будова, функції; описати і продемонструвати на препараті.
3. Прищитоподібні залози: топографія, будова, функції.
4. Надниркова залоза: топографія правої і лівої надниркових залоз
(голотопія, скелетотопія, синтопія), будова, функції; описати і
5. Хромафінні тіла (параганглії): топографія, будова, функції, розвиток.
6. Гіпофіз: топографія, частини, функції.
7. Шишкоподібна залоза: топографія, функції; описати і продемонструвати
8. Ендокринна частина підшлункової залози: будова, функції.
9. В якій частині підшлункової залози переважно знаходяться острівці,
клітини яких виконують ендокринну функцій?
Перелік практичних навичок до змістового модульного контролю
„Спланхнологія і органи ендокринної системи”
Знати і вміти показувати на препаратах та визначати:
Ротова порожнина - Присінок рота -- Верхня губа
-- Нижня губа -- Кут рота -- Щока
- Власне ротова - Піднебіння -- Тверде піднебіння
порожнина
-- М'яке піднебіння - Ясна - Зуби
-- Коронка зуба -- Шийка зуба -- Корінь зуба
- Різці - Ікла - Малі кутні зуби
- Великі кутні зуби - Язик -- Тіло язика
-- Корінь язика -- Спинка язика -- Край язика
-- Верхівка язика -- Слизова оболонка --- Грибоподібні
язика сосочки язика
--- Жолобуваті сосочки --- Листоподібні -- Сліпий отвір язика
язика сосочки язика
-- Язиковий мигдалик - Ротові залози -- Під'язикова залоза
-- Піднижньощелепна -- Привушна залоза --- Привушна протока
залоза
- Зів -- Піднебінно-язикова -- Піднебінно-
дужка глоткова дужка
-- Піднебінний -- Мигдаликова ямка Глотка
мигдалик
- Носова частина глотки --Склепіння глотки
-- Глотковий мигдалик -- Глотковий отвір -- Трубний валок
слухової труби
- Ротова частина глотки - Гортанна частина - Порожнина глотки
глотки
- Слизова оболонка - М’язи глотки Стравохід
глотки
- Шийна частина - Грудна частина - Черевна частина
- Слизова оболонка Шлунок - Передня стінка шлунка
- Задня стінка шлунка - Велика кривина - Мала кривина шлунка
шлунка
- Кардіальний отвір - Кардіальна частина - Дно шлунка
шлунка
- Кардіальна вирізка - Тіло шлунка - Воротарна частина
шлунка
-- Воротарна печера -- Воротарний канал - Воротарний м'яз-
замикач
- Воротарний отвір - Слизова оболонка -- Шлункові складки
шлунка
-- Шлункові поля Тонка кишка - Серозна оболонка
тонкої кишки
- Слизова оболонка -- Колові складки тонкої - Дванадцятипала кишка
тонкої кишки кишки
-- Верхня частина -- Низхідна частина --- Великий сосочок
дванадцятипалої кишки дванадцятипалої кишки дванадцятипалої кишки
--- Малий сосочок дванадцятипалої кишки -- Горизонтальна
частина
дванадцятипалої кишки
-- Висхідна частина - Дванадцятипало- - Порожня кишка
дванадцятипалої кишки порожньокишковий
згин
- Клубова кишка Товста кишка - Слизова оболонка
товстої кишки
-- Півмісяцеві складки - Випини ободової - Стрічки ободової
ободової кишки кишки кишки
- Серозна оболонка - Чепцеві привіски - Сліпа кишка
товстої кишки ободової кишки
--- Клубовий отвір --- Червоподібний - Ободова кишка
відросток
-- Висхідна ободова -- Правий згин ободової -- Поперечна ободова
кишка кишки кишка
-- Лівий згин ободової -- Низхідна ободова -- Сигмоподібна
кишки кишка ободова кишка
- Пряма кишка -- Крижовий згин -- Ампула прямої кишки
- Відхідниковий канал -- Відхідникові стовпи -- Відхідникові пазухи
-- Відхідник Печінка - Права частка печінки
- Ліва частка печінки - Діафрагмова поверхня - Нижній край
- Нутрощева поверхня -- Ямка жовчного міхура -- Ворота печінки
-- Борозна порожнистої -- Щілина венозної -- Кругла зв'язка печінки
вени зв'язки
-- Щілина круглої -- Квадратна частка -- Хвостата частка
зв'язки печінки печінки печінки
- Загальна печінкова -- Права печінкова -- Ліва печінкова
протока протока протока
Жовчний міхур - Дно жовчного міхура - Тіло жовчного міхура
- Шийка жовчного - Міхурова протока - Спільна жовчна
міхура протока
Підшлункова залоза - Головка підшлункової - Тіло підшлункової
залози залози
-- Поверхні тіла -- Краї тіла - Хвіст підшлункової
залози
Очеревина - Брижа тонкої кишки -- Корінь брижі
- Брижа поперечної - Брижа червоподібного - Брижа сигмоподібної
ободової кишки відростка ободової кишки
- Великий чепець - Малий чепець - Зв’язки печінки
-- Вінцева зв’язка -- Серпоподібна зв’язка -- Права трикутна
зв’язка
-- Ліва трикутна - Чепцева сумка -- Чепцевий отвір
зв’язка
- Печінкова сумка - Передшлункова сумка - Права брижова пазуха
- Ліва брижова пазуха - Лівий бічний канал - Правий бічний канал
- Верхній клубово- - Нижній клубово-сліпо- - Прямо-кишково-
сліпо-кишковий закуток кишковий закуток маткова заглибина
- Міхурово-маткова - Прямокишково- - Серединна пупкова
заглибина міхурова заглибина складка
- Присередня пупкова - Присередня пахвинна - Бічна пупкова складка
складка ямка
- Бічна пахвинна ямка Ніс - Корінь носа
- Спинка носа - Кінчик носа - Крила носа
Носова порожнина - Ніздрі - Хоани
- Носова перегородка - Верхня носова - Середня носова
раковина раковина
- Нижня носова - Присінок носа - Верхній носовий хід
раковина
- Середній носовий хід - Нижній носовий хід - Спільний носовий хід
- Приносові пазухи -- Верхньощелепна -- Клиноподібна пазуха
пазуха
-- Лобова пазуха -- Решітчасті комірки - Слизова оболонка
- Нюхова частина - Дихальна частина Гортань
- Гортань (на трупі) - Щитоподібний хрящ -- Верхній ріг
щитоподібного хряща
-- Нижній ріг - Перстнеподібний хрящ -- Дуга перснеподібного
щитоподібного хряща хряща
-- Пластинка - Черпакуватий хрящ -- Основа черпакуватого
перснеподібного хряща хряща
-- М'язовий відросток -- Голосовий відросток -- Верхівка
черпакуватого хряща черпакуватого хряща черпакуватого хряща
- Надгортанник - Персне-щитоподібний - Персне-черпакуватий
суглоб суглоб
- Щито-під'язикова - Серединна персне- - Персне-трахейна
перетинка щитоподібна зв'язка зв'язка
- Порожнина гортані -- Вхід до гортані -- Присінок гортані
--- Присінкова складка --- Присінкова щілина -- Глосник
--- Голосова складка --- Шлуночок гортані --- Голосова щілина
---- Міжперетинкова ---- Міжхрящова -- Підголосникова
частина голосової частина голосової порожнина
щілини щілини
- Слизова оболонка - Еластичний конус -- Голосова зв’язка
гортані
- Чотирикутна -- Присінкова зв’язка - М’язи гортані
пластинка
Трахея - Шийна частина - Грудна частина
- Роздвоєння трахеї - Трахейні хрящі - Кільцеві (трахейні)
зв'язки
- Перетинчаста стінка Бронхи - Правий головний
бронх
- Лівий головний бронх - Бронхіальне дерево Легені
- Права легеня - Ліва легеня - Основа легені
- Верхівка легені - Реброва поверхня і -- Хребтова частина
ребрової поверхні легені
- Середостінна поверхня - Діафрагмова поверхня - Міжчасткова поверхня
- Передній край легені - Язичок лівої легені - Серцева вирізка лівої
легені
- Язичок лівої легені - Нижній край легені - Ворота легені
- Корінь легені - Коса щілина легені - Горизонтальна щілина
правої легені
- Верхня частка легені - Середня частка правої - Нижня частка легені
(лівої, правої) легені (лівої, правої)
Плевра - Нутрощева (легенева) - Пристінкова плевра
плевра
-- Купол плеври -- Реброва частина -- Середостінна частина
-- Діафрагмова частина - Плевральна -- Реброво-
порожнина діафрагмовий закуток
-- Реброво- Нирка - Нирки (права, ліва)
середостінний закуток
-- Бічний край -- Присередній край --- Ниркові ворота
--- Ниркова пазуха -- Передня поверхня -- Задня поверхня
-- Верхній кінець -- Нижній кінець - Жирова капсула нирки
(полюс) (полюс)
- Волокниста капсула - Кіркова речовина - Мозкова речовина
нирки нирки нирки
- Ниркові піраміди - Ниркові сосочки - Ниркові стовпи
- Ниркова миска - Велика ниркова - Мала ниркова чашечка
чашечка
Сечовід (правий, лівий) - Черевна частина - Тазова частина
- Внутрішньостінкова Сечовий міхур - Верхівка міхура
частина
- Тіло міхура - Дно міхура - Шийка міхура
- Трикутник міхура - Вічко сечовода - Внутрішнє вічко
сечівника
- Слизова оболонка Яєчко - Присередня поверхня
- Бічна поверхня - Верхній кінець - Нижній кінець (полюс)
( полюс)
- Передній край - Задній край - Білкова оболонка
- Середостіння яєчка - Перегородочки яєчка - Часточки яєчка
- Паренхіма яєчка Над’яєчко - Головка над’яєчка
- Тіло над’яєчка - Хвіст над’яєчка Сім’яний канатик
- Складові частини Сім'явиносна протока - Калиткова частина
- Канатикові частина - Пахвинна частина - Тазова частина
- Ампула сім'явиносної Сім'яний пухирець Передміхурова залоза
протоки
- Основа передміхурової - Верхівка - Передня поверхня
залози передміхурової залози
- Задня поверхня - Частка (права, ліва) - Перешийок
передміхурової залози передміхурової залози
Статевий член - Корінь статевого члена - Тіло статевого члена
- Спинка статевого - Головка статевого - Печеристе тіло
члена члена статевого члена
- Губчасте тіло Чоловічий сечівник - Передміхурова частина
статевого члена
- Перетинчаста - Губчаста частина - Внутрішнє вічко
(проміжна) частина сечівника
- Зовнішнє вічко Калитка Яєчник
сечівника
- Вільний край - Брижовий край - Присередня поверхня
- Бічна поверхня - Трубний кінець - Матковий кінець
- Білкова оболонка - Кора яєчника - Мозкова речовина
яєчника
- Власна зв'язка яєчника Матка - Передня поверхня
- Задня поверхня - Тіло матки - Дно матки
- Шийка матки -- Надпіхвова частина -- Піхвова частина
шийки шийки
- Порожнина матки - Вічко матки - Канал шийки матки
- Широка маткова - Кругла маткова зв'язка Маткова труба
зв'язка
- Маткова частина - Перешийок маткової - Ампула маткової
труби труби
- Лійка маткової труби --Торочки маткової - Маткове вічко
труби маткової труби
- Черевний отвір Піхва - Склепіння піхви
маткової труби
- Передня стінка піхви - Задня стінка піхви Зовнішні жіночі статеві
органи
- Лобкове підвищення - Велика соромітна губа - Соромітна щілина
- Мала соромітна губа - Присінок піхви - Отвір піхви
- Клітор Жіночий сечівник Промежина
- Сідничо-відхідникова - Цибулинно-губчастий - Сідничо-печеристий
ямка м'яз м'яз
- Поверхневий - Глибокий поперечний - Зовнішній м’яз
поперечний м'яз м'яз промежини замикач відхідника
промежини
Щитоподібна залоза - Частка щитоподібної - Перешийок
залози щитоподібної залози
Надниркова залоза Гіпофіз Шишкоподібна залоза
(права, ліва)
Кістковий мозок Загруднина залоза Селезінка
( тимус)
- Ворота селезінки Піднебінні мигдалики Червоподібний
відросток
Ситуаційні задачі з бази даних «Крок -1»:
1. В хірургічне відділення доставлено чоловіка 35 років з гнійною раною на
шиї попереду трахеї ( в ділянці передвісцерального простору). Куди може
розповсюджуватись інфекція, якщо хворому терміново не зроблять
операцію?
А.*В грудну порожнину – переднє середостіння
В. В грудну порожнину – в середнє середостіння
С. В грудну порожнину – в заднє середостіння
D. В ретровісцеральний простір
Е. В надгрудинний міжапоневротичний простір
С. Гіпофіз
E. Щитоподібна залоза
А. *Підшлункової
В. Щитоподібної
С. Статевих
Е. Епіфіза
4.Хвора 36 років звернулась до ендокринолога. При обстеженні у хворої
виявлено екзофтальм, тремор повік, тахікардію. Захворювання якої
ендокринної залози супроводжується такими симптомами?
А. * щитоподібної
В. підшлункової
Е. епіфіза
5.До лікаря звернулася мати син якої за літо виріс на 18см. При обстеженні
Е. епіфіза
6.Хвора Б. 50 років скаржиться на те, що останнім часом вуха, ніс, кисті
симптоми?
Е. епіфіза
7. У новонародженого під час сечовиділення з сечового міхура
А.*незарощення сечової протоки
В. незарощення жовточної протоки
С. неповна нориця
Е. дивертикул сечового міхура
А.*дно міхура
В. шийка міхура
С. верхівка міхура
Е. перешийок міхура
9. Жінка 25 років госпіталізована в гінекологічне відділення з метою операції
з приводу пухлини яєчника. При здійсненні операції необхідно розсікати
зв’язку, що з’єднує яєчник з маткою. Яку саме?
А. *lig. ovarii proprium
В.lig. cardinale
С. lig. latum uteri
D. lig. suspensorium ovarium
Е. lig. umbilicale laterale
10. Після значного похудіння у чоловіка 70 років з’явились тупі болі в
уражена?
А.*capsula adiposa
В. capsula fibrosa
С. m. iliopsoas
Е. m. quadratus lumborum
A.*tunica vaginalis testis
B. tunica spermatica externa
C. tunica dartos
E. cutis orchis
12. Після травми обличчя у хворого гематома щічної ділянки. Відтік з якої
слинної залози блоковано гематомою?
A. *привушна
B. під’язикова
С. піднижньощелепна
D. губна
E. щічна
13. Пацієнт помилково випив розчин оцтової кислоти. Яка оболонка
стравоходу зазнала найбільших пошкоджень?
A.*слизова
B. м’язова
C. серозна
D. еластична мембрана
E. м’язова і серозна
14. У хворого фронтит. З анамнезу відомо, що в нього було запалення
верхньощелепної пазухи. Через який відділ носової порожнини могла
потрапити інфекція в лобну пазуху?
A.* із середнього носового ходу
B. із верхнього носового ходу
C. із нижнього носового ходу
D. із присінка носової порожнини
E. із решітчасто-клиноподібної кишені
15. В клініку госпіталізована пацієнтка із пухлиною, розташованою у
середній долі правої легені. Показана операція. Яку найбільшу кількість
сегментів можна видалити у складі цієї долі?
A.*2
B. 3
C. 4
D. 5
E. 1
16. Дитина 3-х років поступила у лікарню з інорідним тілом у бронхах. В
який бронх вірогідніше всього потрапило інорідне тіло?
A.*в правий головний бронх
B. в лівий головний бронх
C. в правий сегментарний бронх
D. в лівий сегментарний бронх
E. в дольковий бронх
A.*Ureter
B. Pelvis renalis
C. Uretra
D. Vesica urinaria
E. Ren
18. Юнака 18-ти років доставлено в лікарню з ознаками внутрішньої
кровотечі. Під час гри в футбол отримав удар в ділянці лівого підребер’я.
Ушкодження якого з органів, що проектуются в дану ділянку, може
спричинити сильну кровотечу.
A.*D. Lien
B. Cauda pancreatis
C. Fundus ventriculi
D. Flexura coli sinistra
E. Ren sinistra
A.* Tonsilla pharyngea
B. Tonsilla palatina
C. Tonsilla lingualis
D. Tonsilla tubaria
E. Усіх названих мигдаликів
20. До лікарні доставлено пораненого вогнепальною зброєю з сильною
кровотечею. При огляді хірургом установлено, що кульовий канал пройшов
через передню стінку живота, склепіння шлунка і вийшов на рівні ІХ ребра
по лівій серединній пахвинній лінії. Який орган постраждав разом з
пораненням шлунка?
A.*Селезінка
B. Ліва нирка
C. Підшлункова залоза
D. Поперечна ободова кишка
E. Ліва частка печінки
21. До лікаря - ендокринолога звернулася мати дівчинки 9 років зі скаргами
на збільшення молочних залоз, кров’янисті виділення з піхви, посиленого
росту волос'я на тілі та навколо зовнішніх статевих органів. Яка з
ендокринних залоз вражена, що гальмує передчасне статеве визрівання?
A.*Epiphysis cerebri
B. Hypophysis cerebri
C. Gl. thyroidea
D. Gl. suprarenalis
E. Gl. parathyroidea
22. В хірургічне відділення поступив хворий з ножевим пораненням грудної
клітини справа та пневмотораксом (проникнення повітря у плевральну
порожнину). Перкуторно нижня межа правої легені по середньоключичній
лінії піднялася на рівень III ребра. Де у нормі вона повинна обстежуватися?
A.* VI ребро
B. VII ребро
C. VIII ребро
D. IX ребро
E. V ребро
23. Потерпілому з колотою раною передньої стінки шлунка виконується
хірургічна допомога. В яке утворення очеревини збереться вміст шлунка?
A.* Передшлукову сумку
B. Чепцеву сумку
С. Печінкову сумку
D. Ліву брижову пазуху
E. Праву брижову пазуху
24. У потерпілого ножове поранення в поперекову ділянку справа.
Пошкоджена права нирка. Які органи заочеревинного простору можуть бути
пошкоджені?
A.* 12-пала кишка
B. Поперечна ободова кишка
C. Лівий згин поперечної ободової кишки
D. Низхідна ободова кишки
E. Початковий відділ порожнистої кишки
25. 1. Внаслідок тяжкої хвороби жінка середніх років повної статури різко
Лікар констатував опущення нирок. Послаблення якого з фіксуючих факторів
A.Сарsula adipose*
B.Аrteria et venae renalis
C.Сарsula fibrosa
D.Реrifoneum
E.Fascia endoabdominalis
26. У новонародженого під час сечовиділення з сечового міхура
A. *незарощення сечової протоки
B. незарощення жовточної протоки
C. неповна нориця
E. дивертикул сечового міхура
27. Після значного похудіння у чоловіка 70 років з’явились тупі болі в
уражена?
A. *capsula adiposa
B. capsula fibrosa
C. m. iliopsoas
E. m. quadratus lumborum
28. На эксреторній урограмі [введення контрастної речовини в сечовивідні
шляхи] визначається широка мішкоподібна миска, в яку впадають малі
ниркові чашки, а великі ниркові чашки відсутні.Вкажіть форму екскреторних
шляхів нирки.
A.* Ембріональна
B. Фетальна
C. Зріла
D. Філогенетична
E. Онтогенетична
29 У дівчинки 5 років, яка лікувалась з приводу циститу, відзначається
підвищення температури до 39°С. На основі клінічних і лабораторних даних
у дитини діагностовано гостре запалення мисок нирок (пієлонефрит). Які
анатомічні особливості найімовірніше зумовили схильність дитини до
пієлонефриту?
А. внутрішньониркове розташування миски;
В. слабкий розвиток ниркових мисок;
С. короткі сечоводи;
D. широкий діаметр сечоводів;
E. вузький діаметр сечоводів.
30. Під час оперативного втручання із ниркової миски видалено камінь
розміром 3х4 см, який має з однієї сторони три вирости, які нагадують роги
[коралоподібний камінь]. Яким анатомічним утворенням відповідають ці
вирости?
A. * Великим нирковим чашкам
B. Нефронам
С. Малим нирковим чашечкам
D. Ниркова миска
E. Часточки нирки
A *малих і великих ниркових чашках, нирковій мисці.
B. збірних трубочках, сосочкових протоках, малих ниркових чашках
D. сосочкових проточках, великих ниркових чашках, нирковій мисці.
E. сосочкових проточках, малих ниркови чашках, прямих трубочках.
A. *дно міхура
B. шийка міхура
C. верхівка міхура
E. перешийок міхура
A. *Trigonum vesicae
B. apex vesicae
C. corpus vesicae
D. urachus
E. cervix vesicae
A *Ureter
B. Uretra
C. Vesica urinaria
D. Pelvis renalis
E. Ren
A. * Сечовід
B. Маткова труба
E. Сечівник
може бути травмований?
C. Яєчники
E. Матка
38. Чоловік 75-років поступив в урологічне відділення зі скаргами на
виражений біль внизу живота, відсутність сечі, неможливість самостійного
сечовипускання. При огляді урологом поставлено діагноз: аденома
[доброякісна пухлина] передміхурової залози. Призначена катетеризація
сечового міхура. Яка послідовність проходження катетера через частини
сечівника?
A.* Губчаста, перетинчаста, передміхурова.
B. Губчаста, передміхурова, перетинчаста.
C. Перетинчаста, губчаста, передміхурова.
D. Передміхурова, перетинчаста, губчаста.
E. Перетинчаста, передміхурова, губчаста.
39. До лікаря - уролога звернулась мати хлопчика зі скаргами на відсутність
правого яєчка в калитці. Пальпаторно яєчко визначається біля поверхневого
пахового кільця. З якою вадою розвитку яєчка пов'язане таке явище?
А. Retentio testis
В. Ectopia testis pelvina
С. Ectopia testis perinealis
D. Ectopia testis femoris
E. Inversio testis
40. У новонародженої доношеної дитини чоловічої статі при обстеженні не
було виявлено в калитці обох яєчок. Встановлено діагноз: "Крипторхізм". В
якому віці в нормі у плоду повинні опуститися яєчка в калитку?
A. Близько 8 місяця.
B. До моменту народження.
C. Після народження.
D. До двох років життя дитини.
E. До трьох років життя дитини.
41. У новонародженої дитини в області промежини виявлено статевий
прутень та піхву. При додатковому обстеженні мало місце наявність яєчок та
D. Фімоз.
А. *tunica vaginalis testis
В. tunica spermatica externa
C. tunica dartos
E. cutis orchis
43. У новонародженого хлопчика при огляді калитки в провій половині не
виявлено яєчко. Про яку аномалію розвитку іде мова?
A.* Монорхізм
C. Крипторхізм
D. Гіпоспадія
E. Епіспадія
44. У хворого водянка яєчка. В якій оболонці яєчка локалізований процес?
A.* Піхвова оболонка яєчка
B. Мясиста оболонка
̉̉
C. Зовнішня сім̉̉’яна фасція
D. Внутрішня сім̉̉'яна фасція
E. Шкіра калитки.
45. Хворий 65 років звернувся в клініку з приводу розладів сечовиділення.
При обстеженні виявлено гіпертрофію простати. Збільшення яких з
перечислених частин передміхурової залози є можливою причиною даних
порушень?
A..*Перешийок (середня частка)
B. Права частка
C. Ліва частка
D. Капсула простати
E. Проточка передміхурової залози
46. З метою уточнення діагнозу у чоловіка 70 років стало необхідним
пальпаторне обстеження органів через передню стінку прямої кишки. Які
органи прилежать до цієї стінки ?
А. * простату
B. бульбоуретральні залози
C. уретру
D. сечоводи
̉̉
E. сім̉̉’явиносна протока
47. У новонародженого хлопчика при огляді зовнішніх статевих органів
виявлена розщілина сечовипускного каналу, яка відкривається на нижній
поверхні статевого члена. Про яку аномалію розвитку іде мова?
A.*Гіпоспадія
C. Эпіспадія
D. Монорхізм
E. Крипторхізм
48. В лікарню звернувся юнак на порушення сечовипускання. При
обстеженні зовнішніх статевих органів виявлено, що зверху сечовипускний
канал розщеплений і сеча витікає через цей отвір. Який вид аномалії
розвитку зовнішніх статевих органів спостерігається?
A.* Эпіспадія
B. Фімоз
C. Гермафродітізм
D. Парафімоз
E. Гіпоспадія
49. Хворому виставлено діагноз водянки яєчка (гідроцеле). Яка з оболонок
B. Tunica dartos
E. Tunica albuginea
50. До гінекологічного відділення госпіталізована жінка з клінікою гострого
живота з підозрою на позаматкову вагітність. Крізь яке анатомічне утворення
або його частину буде виконувати пункцію черевної порожнини гінеколог?
А. Fornix vaginae posterior
В. Сervix uteri
С. Fornix vaginae anterior
D. Rectum
E. Tuba uterina
51. Жінка 25 років госпіталізована в гінекологічне відділення з метою
операції з приводу пухлини яєчника. При здійсненні операції необхідно
розсікати зв’язку, що з’єднує яєчник з маткою. Яку саме?
A.*lig. ovarii proprium
B. lig. cardinale
C. lig. latum uteri
D. lig. suspensorium ovarii
E. lig. umbilicale laterale
52. У жінки 40 років фіброміома матки. Виконана надпіхвова ампутація
матки з видаленням маткових труб. Яєчники здорові, не видалені. Повністю
збережена lig. suspensorium ovarii, в якій проходить судина, яка
кровопостачає яєчники .Назвіть цю судину.
A.*a. ovarіca
B. Ramus ovaricus a.uterina
C. a. pudenda interna
D. a. iliaca interna
E. a. iliaca externa
53. Хвора 45 років, госпіталізована з підозрою на пухлину матки. Після
обстеження, встановлено діагноз - фіброміома матки. В якому шарі матки
розміщується ця пухлина?
A.*Myometrium
B. Endometrium
C. Perimetrium
D. Parametrium
E. Mesometrium
спричинив інтенсивний больовий симптом у пацієнтки. Патологічний процес
якої ділянки статевих органів встановив лікар?
A.*Parametrium
B. Mesometrium
C. Myometrium
D. Endometrium
E. Perimetrium
55. Хворій виставлено діагноз бартолініт (запалення великих залоз присінка).
В якому органі сечостатевої системи розташовані ці залози?
C. клітор
D. піхва
Е. матка
56. Ультразвукове дослідження органів малого тазу виконується при
наповненому сечовому міхурі. Який м’яз промежини утримує при цьому
сечу?
A.* Зовнішній м’яз-замикач сечівника
B. Цибулинно-губчастий м’яз
C. Сідничо-печеристий м’яз
D. Поверхневий поперечний м’яз
57. Під час пологів при важкому прорізуванні головки плоду, щоб запобігти
розрив промежини, виконують розріз отвору піхви у основи великих
соромітних губ. Який м’яз промежини розрізають?
A.* Цибулинно-губчастий м’яз
B. Сідничо-печеристий м’яз
C. Поверхневий поперечний м’яз
D.Зовнішній м’яз-замикач сечівника
A.*м’яз - стискач сечівника.
довільне сечовиділення. Який з м’язів вірогідно ушкоджений?
E. m. transversus perinei profundus
60. При обстежені хворого виявлено пухлину дистального відділу прямої
А. іleum
В. jejunum
С. саеcum
D. duodenum
Е. соlоn sigmoideum
61. У хворого виявлено пухлину початкового відділу товстої кишки.
Визначте локалізацію пухлини.
А. саеcum *
В. соlоn аsсеndens
С. соlоn sigmoideum
D. соlоn descendens
Е. rесtum
63. Хворому діагностували пухлину відхідникового каналу прямої кишки. Як
розміщується даний відділ прямої кишки відносно очеревини?
А. Екстраперітонеально *
В. Інтраперіетонеально
С. Мезаперіетонеально
D. Екстра- і частково мезаперітонеально
Е. Інтра- і частково мезаперітонеально.
64. Хворий скаржиться на біль в правій клубовій ділянці. При пальпації
визначається м’яка, рухома і болюча кишка. Яку кишку пальпирує лікар ?
A. * Сліпу
B. Сигмоподібну
С. Пряму
D. Висхідну ободову
E . Порожнисту
65. У хворого гострий апендицит, який по своїй клінічній картині має
сходження з печінковою колікою. При якому положенні червоподібного
відростка це можливо?
A.* Висхідному
B. Присередньому
C. Низхідному
D. Бічному
E. Рентроцекальному
66. У хворого з порушенням згорнення крові тромбоз нижньої брижової
артерії. Який відділ кишківника вражений?
A.* Colon sigmoideum
B. Ileum
C. Caecum
E. Colon ascendens
67. У хворого 18 р. атинова клінічна картина гострого апендициту: гостра
ниюча біль у правій поперековій ділянці. Який тип розміщення апендикса
можна припустити:
A.*Ретроцекальний ретроперітонеальний
B. Нисхідний
C. Вихідний
D. Медіальний
E. Латеральний
68. Захворювання печінки і жовчного міхура може симулювати апендицит
при наступному положенні червоподібного відростка:
A.*Висхідне
B. Спадне
C. Медіальне
D. Латеральне
E. Ретроцекальное
69.Хворий скаржиться на болі в вержній частині пупкової ділянки.
Пальпаторно визначається рухоме, болюче утворення. Яку кишку пальпірує
лікар?
A.* Поперечно-ободову
B. Низхідну
C.. Дванадцатипалу
D. Клубову
E.Сигмоподібну
A.* Colon descendens
B. Colon ascendens
C. Colon transverses
D. Cecum
E. Rectum
71. У хворого з пухлиною підшлункової залози розвинулася механічна
жовтуха, внаслідок здавлення жовчновивідної протоки. Яка протока
здавлена?
А. ductus choledochus; *
В. ductus cysticus;
С. ductus hepaticus communis;
D.ductus hepaticus dexter;
E.ductus hepaticus sinister
72. У хворого з жовчнокам'яною хворобою розвилася механічна жовтуха.
При обстеженні встановлено, що камінь знаходиться в загальній
жовчній протоці. Які жовчовивідні протоки утворюють обтуровану протоку?
A. ductus hepaticus communis et ductus cysticus; *
B.ductus hepaticus dexter et sinister;
C.ductus hepaticus dexter et ductus cysticus;
D.ductus hepaticus sinister et ductus cysticus;
E.ductus hepaticus communis et ductus choledochus.
A.*Підшлункової
B. Щитоподібної
C. Статевих
E. Епіфіза
74. Під час операції, маніпулюючи в ділянці між шлунком та печінкою,
хірург остерігався пошкодити печінково-дванадцятипалу зв’язку, тому що
там знаходиться:
A.*Спільна жовчна протока, власна печінкова артерія, ворітна вена
B. Спільна жовчна протока, спільна печінква артерія, ворітна вена печінки.
D. .Ворітна вена печінки, печінкові вени
A.*Рancreas
B. Glandula supratenalis
C. Glandula thyroidea
D. Glandula parathyroidea
E. Glandula pineale
A.*По краю реберної дуги
B. На 2 см нижче краю реберної дуги
C. На 4 см ніжче краю реберної дуги
D. На 4 см вище краю реберної дуги
E. На 3 см нижче краю реберної дуги
A. *Lig. Hepatoduodenale.
B. Lig. Hepatorenale.
C. Lig. Gastrocolicum.
D. Lig. Duodenorenale.
E. Lig. Hepatogastricum.
78. Хворому поставлено діагноз: панкреатит. В якій області передньої стінки
живота можна про пальпувати запалений орган?
A.*Надчеревній і лівому підребер'ї
B. Надчеревній і правому підребер'ї
. Лівій бічній
D. Пупочній
E. Правій бічній
середьоключичній лінії верхня її межа знаходиться на рівні IV міжреберного
простору, нижній її край виступає з під реберної дуги на 4 см. Оцініть
розміри печінки.
A. *Печінка збільшена - нижня її межа зміщена донизу.
B. Печінка зменшена - нижня її межа зміщена донизу.
C. Печінка зменшена - нижня її межа зміщена догори.
D. Печінка збільшена - верхня її межа зміщена догори
E. Розміри печінки нормальні.
80. У хворого з жовчнокам’яною хворобою розвилася механічна жовтяниця.
При обстеженні виявлено, що камінь знаходиться в загальній жовчній
протоці. Які жовчновивідні протоки утворюють цю протоку?
A.*Ductus hepaticus communis et ductus cysticus
B. Ductus hepaticus dexter et sinister
C. Ductus hepaticus dexter et ductus cysticus
D. Ductus hepaticus sinister et ductus cysticus
E. Ductus hepaticus communis et ductus choledochus
81. У хворого на гайморит порушено сполучення верхньощелепової
біляносової пазухи з середнім носовим ходом. Який утвір в нормі забезпечує
надходження повітря з носового ходу до гайморової пазухи?
A.* hiatus semilunaris
B. infundibulum ethmoidale
C. foramina ethmoidalia
D. recessus sphenopalatinus
E. canalis nasolacrimalis
82. Хворому з порушенням функції зовнішнього дихання необхідно зробити
трахеостомію. На рівні яких хрящових кілець трахеї частіше за все може
знаходитися перешийок щитоподібної залози?
A.* II- ІV
B. III-IV
C. I-II
D. IV-V
E. V-VI
83. Обстежуючи секційний матеріал, патанатом помітив на внутрішній
поверхні одного з відрізків кишечника folliculi lymphatici aggregati (Пеєрові
бляшки). Якій кишці належить цей відрізок?
A.*Ileum
B. Jejunum
C. Duodenum
D. Colon ascendens
E. Colon descendens
84. Жінку госпіталізовано в клініку з симптомами гострого живота. При
обстеженні виникла підозра на позаматкову вагітність. Яке з анатомічних
утворень таза необхідно пропунктувати для підтвердження вірного діагнозу?
A.*Excavatio rectouterina
B. Excavatio vesicouterina
C. Excavatio rectovesicalis
D. Fossa ischiorectalis
E. Processus vaginalis peritonei
збільшення порожнини турецького сідла витончення передніх нахилених
ендокринної залози може спричинити таке руйнування кісток?
A.*Гіпофіз
C. Епіфіз
D. Щитовидної залози
E. Наднирники
86. Хворий 45 р. випадково випив оцтову кислоту. Опік яких відділів травної
системи перш за все буде відбуватися?
A.*Порожнина рота, ротоглотки .
B. Порожнина рота та гортаноглотки.
C. Глотки, шлунку
D. Глотки та стравоходу.
E. Стравоходу та шлунку.
87. Під час операції, маніпулюючи в ділянці між шлунком та печінкою,
хірург остерігався пошкодити печінково-дванадцятипалу зв’язку, тому що
там знаходиться:
A.*Спільна жовчна протока, власна печінкова артерія, ворітна вена
B. Спільна жовчна протока, спільна печінква артерія, ворітна вена печінки.
D. Ворітна вена печінки, печінкові вени
88. В клініку госпіталізована пацієнтка із скаргами на кровохаркання,
правої легені . Показана операція. Яку кількість сегментів можна видалити в
складі верхньої частки правої легені?
A.*3
B. 5
C. 4
D. 2
E. 1
A.*Trigonum vesicae
B. apex vesicae
C. corpus vesicae
D. urachus
E. cervix vesicae
A.*Рancreas
B. Glandula supratenalis
C. Glandula thyroidea
D. Glandula parathyroidea
E. Glandula pineale
A.*По краю реберної дуги
B. На 2 см нижче краю реберної дуги
C. На 4 см ніжче краю реберної дуги
D. На 4 см вище краю реберної дуги
E. На 3 см нижче краю реберної дуги
92. У літнього чоловіка ускладнений акт сечевиведення. Яка частина
сечевивідного каналу найчастіше за віком звужується у чоловіків ?
A.*Pars prostatica
B. Glandulae urethrales
C. M. sphincter urethrae externum
D. Pars membranacea
E. Pars spongiosa
A.*Lig. Hepatoduodenale.
B. Lig. Hepatorenale.
C. Lig. Gastrocolicum.
D. Lig. Duodenorenale.
E. Lig. Hepatogastricum.
A.*м,яз - стискач сечівника.
95. При рентгенобстеженні у пацієнта протитуберкульозного диспансера
діагностована пухлина в правій легені. Хірург при виконанні хірургічного
втручання видалив середню частку правої легені, яка включає:
A.*Segmentum laterale et segmentum mediale.
B. Segmentum basale anterius et posterius.
C. Segmentum anterius et segmentum apicale.
D. Segmentum lingualare superius et inferius.
E. Segmentum apicale (superius) et segmentum basale mediale
молока у носову порожнину. Вкажіть на можливу причину виникнення цього
порушення.
A.*Вовча паща.
B. Викривлення носової перегородки вправо.
C. Перелом основи черепа.
D. Заяча губа.
E. Викривлення носової перегородки вліво.
97. У хворого ексудативний плеврит. У якому закутку звичайно збирається
найбільше рідини?
A.*Реберно-діафрагмальному
B. Реберно-середостінному.
C. Поперечній пазусі перикарда.
D. Косій пазусі перикарда.
E. Діафрагмально-середостінному закутку
98. До лікарні поступив хворий з симптомами механічної жовтухи і з
підозрою на рак великого сосочка дванадцятипалої кишки, який
розташований в:
A.*низхідній частині дванадцятипалої кишки.
B. верхній частині дванадцятипалої кишки.
C. горизонтальній частині дванадцятипалої кишки.
D. висхідній частині дванадцятипалої кишки.
E. данадцятипало-порожньому згині.
99. Під час рентгенологічного обстеження шлунка хворого років у
вертикальному положенні лікар констатує наявність повітря. В якій частині
шлунка воно знаходиться?
A.*дні.
B. тілі.
C. кардіальній.
D. пілоричній
Е. ділянці малої кривизни.
A.*малих і великих ниркових чашечках, нирковій мисці.
B. збірних трубочках, сосочкових протоках, малих ниркових чашечках
D. сосочкових протоках, великих ниркових чашечках, нирковій мисці.
E. сосочкових протоках, малих ниркових чашечках, прямих трубочках.
збільшення порожнини турецького сідла, витончення передніх нахилених
ендокринно залози може спричинити таке руйнування кістки?
A.*Гіпофіз
C. Епіфіз
D. Щитовидна залоза
E. Наднирник
середьоключичній лінії верхня її межа знаходиться на рівні IV міжребер'я,
нижній її край виступає з під реберної дуги на 4 см. Оцініть розміри печінки.
A.*Печінка збільшена - нижня її межа зміщена донизу.
B. Печінка зменшена - нижня її межа зміщена донизу.
C. Печінка зменшена - нижня її межа зміщена догори.
D. Печінка збільшена - верхня її межа зміщена догори
E. Розміри печінки нормальні.
103. У хворого 22-х років під час операції виявлен наскрізний отвір
діаметром 3 мм на передній стінці шлунка в середній третині, ближче до
малої кривизни. Яка частина шлунка ймовірніше всього уражена?
A.*Corpus
B. Fundus
C. Pars cardiaca
D. Pars pylorika
E. Antrum pyloricum
104. Жінці 58 років проведено повне видалення матки з придатками, після
устів сечоводів сеча не поступає. Який відділ сечовидільної системи бул
A.*Ureter
B. Uretra
C. Vesica urinaria
D. Pelvis renalis
E. Ren
A.* В нижній частині міжреберного простору, по верхньому краю ребра.
B. Посередині міжреберного простору на рівній віддалі від країв сусідніх
ребер.
C. У верхній частині міжреберного простору, по нижньому краю ребра.
D. У задній частині міжреберного простору, по нижньому краю ребра.
E. В передній частині міжреберного простору, посередині віддалі між краями
106. В клініку доставлено хворого, у якого при обстеженні носової
порожнини виявлено скопичення гною у нижньому носовому ході. Звідки
надходить гній ?
A.*Слізновивідні протоки
В. Гайморова пазуха
C. Лобна пазуха
D. Клиноподібна пазуха
E. Решітчаста пазуха
107. У хворої 53-років внаслідок тупої травми живота діагностовано розрив
печінки. В якому утворенні очеревини збереться кров?
A.* Прямокишково-маткова заглибина
B. Міхурово-маткова заглибина
C. Права брижова пазуха
D. Чепцева сумка
E. Ліва брижова пазуха
108. Дитині 6 місяців при бронхіті зроблена рентгенограма грудної клітки.
Крім змін пов'язаних з бронхами, на R-грамі визначається тінь вилочкової
залози (тимуса). З чим можуть бути пов'язані ці зміни?
A. *Для цього віку вказаний стан є варіантом норми
B. Є наслідком бронхіту
C. Є наслідком неправильного анатомічного положення
D. Є наслідком запалення вилочкової залози
E. Є наслідком пухлинного процесу
збільшення турецького сідла і деструкція окремих його ділянок. Пухлинне
розростання якого анатомічного утвору може спричинити таке руйнування
кістки?
A. *Гіпофізу
B. Епіфізу
C. Зорового горба
D. Чотиригорбового тіла
E. Колінчастих тіл
110. У дитини 10-ти років хірург запідозрив запалення дивертикула Меккеля,
що потребує оперативного втручання. Вкажіть, ревізія якої ділянки
кишківника необхідна, щоб віднайти дивертикул?
A. *1 м клубової кишки від місця впадіння її в товсту кишку
B. 0,5 м порожньої кишки від зв’язки Трейца
C. Низхідну ободову кишку
D. Висхідну ободову кишку
E. 20 см клубової кишки від клубово-сліпокишкового кута
111. У хворого гнойне запалення клиноподібної пазухи. В яку частину
носової порожнини витікає гній?
A. *Meatus nasi superior
B. Meatus nasi communis
C. Meatus nasi medius
D. Meatus nasi inferior
E. Meatus nasi lateralis
112. Хворий 30 років, із запаленням пульпи 2-го верхнього моляра, звернувся
до лікаря зі скаргами на головний біль та слизові виділення з носа. Після
огляду йому встановили діагноз - пульпіт, ускладнений синуситом. До якої з
пазух потрапила інфекція від кореня зуба?
A.*Верхньощелепної
B. Лобової
C. Клиноподібної
D. Решітчастої
E. Соскоподібних комірок
відчуття у вусі. Об’єктивно – у хворого гостре респіраторне захворювання,
риніт. Крізь який отвір глотки інфекція потрапила до барабанної порожнини
та викликала її запалення?
A. *Глотковий отвір слухової труби
B. Барабанний отвір слухової труби
C. Хоани
D. Зів
E. Вхід до гортані
A.* Сечовід
B.Маткова труба
E. Сечівник
116. У дитини 2 років після перенесеного грипу з’явилися скарги на біль у
вусі. Лікар виявив зниження слуху та запалення середнього вуха. Яким
шляхом інфекція потрапила до середнього вуха?
A.* через слухову трубу
B. через foramen jugularis
C. через canalis caroticus
D. через atrium mastoideum
E. через canalis nasolacrimalis
117. При оперативному втручанні з приводу камнів жовчних ходів хірург
повинен знайти загальну печінкову протоку. Між листками якої зв’язки вона
знаходиться?
A.*Печінково-дванадцятипалої
B. Печнково-шлункової
C. Печінково-ниркової
D. Круглої зв(язки печінки
E. Венозної зв’язки
118. В хірургічне відділення поступив хворий з підозрою на запалення
дивертикула Меккеля. Обстеження якого відділу кишки необхідно виконати
для виявлення дивертикула під час оперативного втручання?
A.*Ileum
B. Duodenum
C. Jejunum
D. Caecum
E. Colon ascendens
119. Хворий скаржится на порушення евакуаторної функції шлунка (їжа
довго затримується в шлунку). При обстеженні виявлено пухлину
початкового відділу 12 –палої кишки. Визначте знаходження пухлини.
А.*Pars superior
B. Pars inferior
C. Pars descendens
D. Pars ascendens
E. Flexura duodeni inferior
120. Хворий 35 років, звернувся до лікаря із скаргами на сильну нежить та
втрату відчуття запахів на протязі тижня. При обстежені, в носовій
порожнині велика кількість слизу, що вкриває слизову оболонку та блокує
рецептори нюху. Де в носовій порожнині розташовані ці рецептори?
A.* Верхня носова раковина
B. Середня носова раковина
C. Нижня носова раковина
D. Загальний носовий хід
Е. Присінок носу
A.* Реберно-діафрагмальний синус
B. Діафрагмально-медіастинальний синус
C. Реберно-медіастинальний синус
D. Під куполом плеври
E. Під коренем легенів
122. У дівчинки 10 років під час клінічного обстеження виявлені ознаки
передчасного статевого дозрівання. Зниження функції якої ендокринної
залози могло причинити це явище?
A.*Епіфізу
B. Щитоподібної залози
C. Прищитоподібної залози
D. Загрудинної залози
Е. Мозкової речовини надниркових залоз
123. Під час операції у пацієнта було видалено частину легені, яка
вентилюється бронхом третього порядка, що супроводжується гілками
легеневої артерії та інших судин. Яка частина легені була видалена?
A.*Сегмент легені
B. Середня частка
C. Нижня частка
D. Верхня частка
E. Легенева часточка
довільне сечовиділення. Який з мязів вірогідно ушкоджений?
Е. m. transversus perinei profundus
125. Стоматолог при огляді порожнини рота виявив на границі середньої та
задньої третин спинки язика запалення сосочків. Запалення яких сосочків
виявив лікар?
A.*Papillae vallatae
B. Papillae fungiformes
C. Papillae foliаtae
D. Papillae filiformes
E. Papillae conicae
126. При огляді порожнини рота лікар виявив невелику виразку на передній
лівій піднебінній дужці. На який мяз розповсюдиться запальний процес?
A.*M. palatoglossus
B. M. styloglossus
C. M. palatopharyngeus
D. M. genioglossus
E. M. hyoglossus
127. Під час огляду хлопчика 5 років, лікар відмітив, що дитина дихає через
рот. За допомогою додаткових методів дослідження було встановлено
збільшення розмірів одного з мигдаликів лімфоепітеліального глоткового
кільця. Який це мигдалик?
A.*Глотковий
B. Язиковий
C. Трубний
D. Піднебінний
E. Гортанний
вірогідно може бути травмований ?
C. Яєчники
E. Матка
129. У хворого з жовчокамяною хворобою розвилася механічна жовтуха. При
обстеженні встановлено, що камінь знаходиться в загальній жовчній
протоці. Які жовчовивідні протоки утворюють обмуровану протоку?
A.*Ductus hepaticus communis et ductus cysticus
B. Ductus hepaticus dexter et sinister
C. Ductus hepaticus dexter et ductus cysticus
D. Ductus hepaticus sinister et ductus cysticus
E. Ductus hepaticus communis et ductus choledochus
130. У жінки 28 років виявлена позаматкова вагітність, яка ускладнилася
розривом маткової труби. У який простір очеревини можливе попадання
крові?
A.*Прямокишково - матковий
B. Міхурово - матковий
C. Правий брижовий синус
D. Лівий брижовий синус
E. Міжсигмовидний синус
131.. Хворому виставлено діагноз водянки яєчка (гідроцеле). Яка з оболонок
B. Tunica dartos
E. Tunica albuginea
132. В одну із клінік звернулися батьки хлопчика 12 років, який мав ріст біля
2-х метрів. При обстеженні на рентгенограмі черепа виявлено збільшення
ямки турецького сідла. Яка структура головного мозку була змінена у
хлопчика?
A.*Гіпофіз
B. Епіфіз
C. Таламус
D. Середній мозок
E. Задній мозок
133. При проникаючому пораненні передньої черевної стінки раневий канал
пройшов над малою кривиною шлунка. Яке утворення очеревини
найімовірніше пошкоджене?
A.*Ligamentum hepatogastricum
B. Ligamentum gastrocolicum
C. Ligamentum hepatoduoduodenale
D. Ligamentum hepatorenale
E. Ligamentum triangulare sinistrum
134. При обстеженні лікар виявив у пацієнта гіпертрофію та запалення
лімфоїдної тканини, набряк слизової оболонки між дужками м’якого
піднебіння (гострий тонзиліт). Який з мигдаликів міститься в нормі в цьому
місті?
A.*Tonsilla palatina
B. Tonsilla pharyngealis
C. Tonsilla tubaria
D. Tonsilla lingualis
E. Tonsilla adenoidea
135. У хворого з порушенням згортання крові виявлений тромбоз однієї з
гілок нижньої брижової артерії. Який відділ кишківника вражений?
A.* Colon sigmoideum
B. Ileum
C. Caecum
E. Colon ascendens
136. Стороннє тіло (ґудзик) закрило простір верхнього часткового бронха
правої легені. В які сегменти правої легені повітря не потрапить?
A. * Верхівковий, задній та передній
B. Верхній та нижній язичкові
C. Верхівковий та задній базальний
D. Верхівковий та присередній базальний
E. Медіальний та латеральний
137. Хворій виставлено діагноз бартолініт (запалення великих залоз
присінка). В якому органі сечостатевої системи розташовані ці залози?
C. клітор
D. піхва
E. матка
138. Під час операції на пахвинному каналі, з приводу грижі у пацієнта,
хірург пошкодив його вміст. Визначте, що пошкодив хірург:
A.* Funiculus spermaticus
B. Urarchus
C. Lig. teres uteri
D. Lig. inguinalе
E. Lig.uteri
A. * Colon descendens
B. Colon ascendens
C. Colon transverses
D. Cecum
E.Rectum
- основна
1200 с. : іл.

2016. - 100 с.
- 639 с.
Тема 20. Вступ до ЦНС. Загальні принципи будови рефлекторних дуг.

Сіра і біла речовина ЦНС. Розвиток ЦНС в онто - і філогенезі. Анатомія
спинного мозку. Зовнішня будова. Топографія. Оболонки та судини
спинного мозку.
1. Актуальність теми:
При ушкодженні спинного мозку виникають ускладнення, що
призводять до порушень проведення чутливості, рухової діяльності. Знання
будови спинного мозку дає змогу поставити хворому вірний топічний
діагноз.
Проаналізувати загальну характеристику ЦНС.
- будову сірої речовини спинного мозку;
- будову білої речовини спинного мозку;
- ядра спинного мозку, їх функцію;
- будову рефлекторної дуги.
На ізольованому препараті (зрізі спинного мозку) вміти показати сіру, білу
речовину, задні, передні корінці, спинномозковий ганглій.
Біологія Знати будову спинного мозку Вміти розрізняти сіру і білу
ссавців речовину спинного мозку
Гістологія Знати гістологічну структуру Вміти розрізняти сіру і білу
сірої і білої речовини речовину спинного мозку
SYSTEMA NERVOSUM Нервова система
Neuron Нейрон
Medulla spinalis Спинний мозок
Intumescentia cervicalis Шийне стовщення
Intumescentia lumbosacralis Попереково-крижове стовщення
Conus medullaris Мозковий конус
Filum terminale, pars spinalis Кінцева нитка
Fissura mediana anterior Передня серединна щілина
Sulcus medianus posterior Задня серединна борозна
Septum medianum posterius Задня серединна перегородка
Sulcus anterolateralis Передньо-латеральна борозна
Sulcus posterolateralis Задньо-латеральна борозна
Funiculi medullae spinalis Канатики спинного мозку
Pars cervicalis; Segmenta cervicalia [1- Шийна частина; шийні сегменти(1-8)
8]
Pars thoracica; Segmenta thoracica [1 - Грудна частина; грудні сегменти(1-12)
12]
Pars lumbalis; Segmenta lumbalia [1-5] Поперекова частина; поперекові
сегменти(1-5)
Pars sacralis; Segmenta sacralia [1-5] Крижова частина; Крижові
сегменти(1-5)
Pars coccygea; Segmenta coccygea [1- Куприкова частина; Куприкові
3] сегменти(1-3)
1. Назвати і показати межі спинного мозку.
2. Назвати і показати елементи зовнішньої будови спинного мозку.
3. Що таке спинномозковий сегмент і яка їх кількість.
4. Скільки сегментів розрізняють в кожному з відділів спинного мозку
Що таке рефлекс?
5. Назвіть складові частини рефлекторної дуги.
6. Чим переважно представлена сіра і біла речовина спинного мозку?
7. Які канатики розрізняють в спинному мозку?
8. Яка форма сірої речовини спинного мозку і які частини в ній
розрізняють (на оперечному зрізі)?
9. Які ядра розрізняють в межах сірої речовини спинного мозку і де вони
знаходяться?
10.Як побудований спинномозковий нерв?
11.За рахунок чого формуються передні і задні корінці спинномозкових
нервів?

препаратах, таблицях, муляжах вивчити загальні принципи будови
рефлекторних дуг, сіру та білу речовину ЦНС. Розвиток ЦНС в онто - і
філогенезі. Знати анатомію спинного мозку, зовнішню будову, топографію.
Спинний мозок (medulla spinalis, rp. myelos)
Внутрішня будова спинного мозку
Сегмент спинного мозку — це його поперечний відрізок з двома
передніми і двома задніми корінцями спинномозкових нервів. Така
ділянка спинного мозку розвивається з одного невротому. Сегмент
містить сіру та білу (канатики) речовину.
Substantia griseaе - сіра речовина (на поперечному зрізі спинного мозку
має форму метелика або букви Н).
Substantia albа - біла речовина розташована по периферії від сірої,
утворена відростками нейронів і представлена шляхами.
Сіра речовина представлена стовпами (переднім, заднім, латеральним).
ventrales
Columnae dorsales
lateralis
В кожній симетричній половині сірої речовини розрізняють передній, задній
роги, а на рівні сегментів C8-L2 і бічний ріг . .Розміри і форма сірої речовини
спинного мозку мінливі.
ventrale
Cornu dorsale
laterale
Нейрони розташовані в рогах - утворюють ядра:
Сіра речовина навколо центрального каналу - центральна драглиста речовина
(substantia gelatinosa centralis) - поділяється на передню і задню сірі спайки
(commissurae anterior et posterior). Біла речовина оточує сіру трьома канатиками.
Зазначена сіра речовина у вигляді рогів вздовж спинного мозку формує
відповідні стовпи, але бічним рогам відповідають проміжні стовпи (соlumnae
intermediae).
Ядра задніх рогів спинного мозку-це скупчення тіл других (асоціативних)
нейронів аферентних (висхідних) провідних шляхів:
власні ядра (nuclei proprii)- больової і температурної чутливості
драглиста речовина (substantia gelatinosa) - дотику і тиску
-грудне (заднє) ядро (nucleus thoracica posterior) - пропріоцептивної чутливості
мозочкового напрямку (шлях Флексіга);
присередньо-проміжне ядро (nucleus intermediomedialis) пропріоцептивної
чутливості мозочкового напрямку (шлях Говерса)
губчаста зона і розсіяні клітини - це асоціативні нейрони зв'язків у межах
спинного мозку;
сітчастий утвір - це друга аферентна (неспецифічна) система
6 чутливих ядер заднього рогу (сукупність дейтеронейронів), поділяються на
дві групи:
I. Ядра, що передають інформацію (verte) в межах спинного мозку:
substantia gelatinosa - драглиста речовина zonа spongiosа - губчата зона
сеllulае disseminate - розсіяні клітини
II. Ядра, які передають інформацію в головний мозок:
nucleus proprius - власне ядро (передає екстерорецептивну інформацію
від шкіри)
nucleus thoracicus - грудне ядро
nucleus intermediomedialis - медіальне проміжне ядро (передає
пропріоцептивну інформацію - м'язово-суглобове чуття).
Ядра передніх рогів - це скупчення соматомоторних нейронів, які
диференціюються на три функціональні групи:
альфа-великі, ті, що реалізують рухи;
альфа-малі — забезпечують тонус м'язів;
гамма-мотонейрони - посилають імпульси до пропріоцепторів
Передній ріг (cornu ventrale) - переважно 5 рухових ядер, які утворені
сукупністю мотонейронів:
передньомедіальне ядро (nucleus ventromedialis)
передньолатеральнe ядро (nucleus ventrolateralis)
центральне ядро (nucleus сеntralis)
задньомедіальне ядро (nucleus dorsomedialis)
задньолатеральне ядро (nucleus dorsolateralis)
Аксони мотонейронів рухових ядер переднього рогу спинного мозку
утворюють передній корінець, виходять через передньолатеральну борозну
спинного мозку і закінчуються ефекторами в м’язах.
Латеральний ріг - є не у всіх сегментах спинного мозку, а лише з VIII
шийного (СVIII ) до III поперекового (LIII).
1) nucleus intermediolateralis - латеральне проміжне ядро.
Аксони інтеронейронів цього ядра виходять із спинного мозку в складі
переднього корінця, направляються до симпатичних вузлів, від яких
здійснюється іннервація (симпатична) всіх органів.
Ядра бічних рогів: бічна проміжна речовина (ядро) формує сегментарне
тораколюмбальне вогнище (осередок) центрів симпатичного відділу
вегетативної нервової системи, а крижові парасимпатичні ядра - сакральне
вогнище (осередок) центрів парасимпатичної частини. Центральна проміжна
речовина (ядро) substantia intermedia centralis (nucleus) - це інтернейрони
аферентного шляху інтероцептивного аналізатора.
Біла речовина - це мієлінізовані відростки нейронів, які можуть бути:
асоціативними (зв'язок сегментів половини (правої або лівої) спинного
мозку);
комісуральними (зв'язок половин спинного мозку);
проекційними (обопільні зв'язки спинного та головного мозку).
Задній канатик
Висхідні провідні ШЛЯХИ: НІЖНИЙ І клиноподібний пучки (Голля і Бурдаха)
— це аферентні (висхідні) шляхи, які проводять пропріоцептивну чутливість
кіркового напрямку (усвідомлену) та чуття стереогнозу. У бічних канатиках
знаходяться як висхідні, так і низхідні провідні шляхи.
Бічний канатик
Висхідні провідні шляхи:
задній і передній спинномозково-мозочкові шляхи (Флексіга і Говерса)
проводять пропріоцептивну чутливість мозочкового напрямку (несвідому),
спинномозково-покрівельний шлях зв'язує спинний мозок зі середнім
мозком;
бічний спинномозково-таламічний шлях проводить імпульси больової і
температурної чутливості.
Низхідні провідні шляхи:
• бічний кірково-спинномозковий шлях (пірамідний) проводить імпульси
свідомих рухів;
•таламо-спинномозковий шлях проводить імпульси несвідомих рухових
реакцій і вимушеного положення тіла (екстрапірамідний);
• червоноядерно-спинномозковий шлях проводить імпульси несвідомих
рухів і тонусу м'язів (екстрапірамідний);
• оливо-спинномозковий шлях проводить імпульси рефлекторної координації
рухів (екстрапірамідний);
• присередній поздовжній пучок — співдружні рухові реакції очей, голови,
шиї, тулуба.
Передній канатик
У передньому канатику міститься тільки один висхідний шлях — передній
спинномозково-таламічний, який проводить імпульси дотику і тиску;
— низхідні:
•передній кірково-спинномозковий шлях (пірамідний) проводить
імпульси свідомих рухів;
• покрівельно-спинномозковий шлях проводить імпульси несвідомих
рухових реакцій на зорові і слухові подразнення (екстрапірамідний);
• сітчасто-спинномозковий і присінково-спинномозковий шляхи проводять
імпульси несвідомих рухових реакцій, які спрямовані на збереження
рівноваги тіла та координацію рухів;
дорсальний поздовжній пучок — це вегетативний еферентний шлях.
Висхідні проекційні шляхи
Латеральний спино-таламо-кірковий шлях (tractus spino-thalamo-corticalis
lateralis).
Передній спино-таламо-кірковий шлях (інформація від
екстерoрецепторів) (tractus spino-thalamo-corticalis аnterior).
Пропріоцептивна інформація від тулуба і кінцівок в кору
передається по пучках Голля та Бурдаха - tractus ganglio-bulbo-thalamo-
corticalis).
Пропріоцептивна інформація від тулуба і кінцівок у мозочок
передається по передньому спинно-мозочковому шляху Флексіга - tractus
ganglio-sріnо-сеrebellaris dorsalis.
Низхідні шляхи
Пропріоцептивного аналізатора поділяються на 2 групи:
I - пірамідні шляхи
II - екстрапірамідні шляхи
І Пірамідні шляхи забезпечують свідомі рухи
Кірково - спинномозковий шлях (tractus cortico-spinalis)
Кірково - ядерний шлях (tractus cortico-nuclearis)
II Екстрапірамідні шляхи забезпечують виконання автоматизованих рухів,
координацію рухів.
Червоноядерно-спинномозковий шлях (tractus rubro-spinalis)
Дахо-спинномозковий шлях (tractus tecto-spinalis)
Медіальний повздовжній пучок (fasciculus medialis)
Присінково-спннномозковий шлях (tractus vestibulo-spinalis)
Оливо-спинно-мозковий шлях (tractus olivo-spinalis)
Ретикуло-спинномозковий шлях (tractus reticulo-spinalis)
Корінці спинномозкових нервів
Передній корінець (radix anterior) виходить зі спинного мозку і має три-
варіантний волоконний склад:
сукупність аксонів соматомоторних нейронів передніх рогів спинного мозку
(на рівні сегментів С1-С7, L3-L5, S1, S5, С01);
та аксонів (прегангліонарних волокон) симпатонейроцитів бічної проміжної
речовини (ядра) (на рівні C8-L2, Ьз);
та аксонів (прегангліонарних волокон) нейроцитів парасимпатичних
крижових ядер (на рівні сегментів S2-S4).
Задній корінець (radix posterior) це сукупність аксонів псевдоуніполярних
нейронів спинномозкового вузла, які входять у спинний мозок (вхід
інформації в ЦНС).
Оболони спинного мозку (menimges)
Існують три сполучнотканинні оболони спинного мозку:
тверда (dura mater spinalis) — зовнішня;
павутинна (arachnoidea mater spinalis) — середня;
м'яка (pіа mater spinalis) — внутрішня.
Всі ці оболони продовжуються краніально і обгортають головний мозок вже,
як оболони головного мозку з локальними особливостями.
Тільки м'яка оболона щільно прилягає до поверхні спинного мозку,
повторюючи його рельєф, і є носієм численних кровоносних судин. Зовні від
неї міститься павутинна оболона, а між ними підпавугинний простір
(порожнина). Між павутинною і твердою оболонами — підтвердооболонний
простір, а зовні від твердої оболони і до стінки хребтового каналу —
надтвердооболонний простір. В останньому міститься внутрішнє венозне
хребтове сплетення і жирова тканина. Спинномозкова рідина (liquor
cerebrospinalis) заповнює підпавутинний простір (близько 60-75 мл). Звідси її
беруть з діагностичною та лікувальною метою, виконуючи пункцію між I I I
та IV поперековими хребцями.
Фактори фіксації спинного мозку
Крім того, що спинний мозок в оточенні м'якої оболони занурений у
спинномозкову рідину (на плаву), він фіксується наступними структурами:
проміжною шийною перегородкою; зубчастими зв'язками;
всіма оболонами корінців спинномозкових нервів; кінцевою ниткою.
Васкуляризація спинного мозку
Артерії
Існує дві системи кровопостачання спинного мозку:
вертикальна (за рахунок правої та лівої задніх і передньої спинномозкових
артерій);
горизонтальна (численні спинномозкові гілки хребтової, глибокої шийної,
задніх міжребрових, поперекових, бічних крижових артерій).
Вени спинного мозку є супутницями артерій, але не однойменні з ними. Вони
формують разом з основними хребтовими венами переднє та заднє внутрішні
хребтові венозні сплетення.
Особливості дитячого віку. Спинний мозок у першій
половині внутрішньоутробного періоду займає по довжині весь
хребтовий канал, але в подальшому його ріст відстає від росту
хребтового стовпа, і у новонародженого нижній кінець спинного мозку
знаходиться на рівні З поперекового хребця. У дитячому віці ріст
спинного мозку продовжує відставати від росту хребтового стовпа, і у
дорослих він закінчується на рівні 2 поперекового хребця, а в деяких
випадках на рівні II поперекового хребця чи XII грудного хребця.
Довжина спинного мозку за весь постнатальний період
збільшується у 3-4 рази, переважно за рахунок росту грудних сегментів.
Вага спинного мозку у новонароджених складає 5,5 г, після 1 року
вага збільшується більш повільно. У дорослих людей спинний мозок
важить 34-38 г, що складає біля 2% ваги головного мозку. Сіра і біла
речовина спинного мозку після народження росте нерівномірно: якщо
об'єм сірої речовини збільшується всього у 5 разів, то об'єм білої
речовини збільшується у 1 4 разів. Ця відмінність пов'язана з тим, що
власний сегментарний апарат, закладений у сірій речовині спинного
мозку, закінчує своє формування раніше, ніж нервові шляхи, що
з'єднують спинний мозок з головним.
Матеріали для самоконтролю.
А. Завдання для самоконтролю: намалювати рефлекторну дугу, сегмент
Б. Задачі для самоконтролю:.
1. У потерпілого в автомобільній катастрофі виявлені пошкодження задніх
стовпів спинного мозку. Порушення якої функції може бути в зв'язку з цим
пошкодження?
А. Втрата больової чутливості
В. Втрата здатності кінцівок до довільних рухів
С. Втрата температурної чутливості
Д. Втрата вібраційної чутливості
Е. Підвищення тонусу скелетних м'язів
2. Після виробничої травми потерпілий доставлений в лікарню з
пошкодженням хребта. Виявлено ураження задніх канатиків спинного мозку
на рівні 1-го грудного хребця. Які провідні шляхи постраждали при цьому?
А. Больової та температурної чутливості
В. Кірково-спинномозкові
С. Спинно-мозочкові
Д. Тактильної і пропріоцептивної чутливості
Е. Екстрапірамідні
3. У пацієнта 36 років після дорожньої травми виник параліч м'язів кінцівок
справа втрата больової і температурної чутливості зліва часткове зниження
тактильної чутливості з обох сторін. Для ураження якого відділу мозку
вказані зміни є найбільш характерними?
А. Правої половини спинного мозку.
В. Задніх стовпів спинного мозку.
С. Рухової кори зліва.
Д. Лівої половини спинного мозку.
Е. Передніх стовпів спинного мозку.
4. В нейрохірургічне відділення поступив чоловік 30 років з ножовим
пораненням у ділянці нижнього грудного відділу хребтового стовпа. При
обстеженні було виявлено, що лезо ножа пройшло між остистими
відростками 10 і 11 грудних хребців і пошкодило задні канатики спинного
мозку. Волокна яких провідних шляхів пошкодженні?
A.* Тонкий пучок
B. Клиноподібний пучок
C. Тонкий и клиноподібний пучки
D. Задній спинно-мозочковий шлях
E. Передній спинно-мозочковий шлях
5. Пошкодження спинного мозку при ДТП привело до втрати тактильної
чутливості, чутливості положення тіла та вібрації. Які провідні шляхи
пошкодженні?
A.* Пучок Голля і Бурдаха
B. Пучок Флексіга і Говерса
C. Руброспинальний шлях
D. Ретикулоспинальний шлях
E. Тектоспинальний шлях
6. У хворого 65 років діагностовано крововилив в передні роги спинного
мозку. Якими, по функції, є передні роги?
A.* Руховими
B.Чутливими
C. Симпатичними
D. Парасимпатичними
E. Змішаними
7. При обстеженні хворого з порушенням м’язово-суглобової чутливості було
встановлено, що патологічний процес локалізовано на рівні білої речовини
спинного мозку. Де в нормі проходять провідні шляхи пропріоцептивної
чутливості коркового напряму?
A.* Задній канатик спинного мозку
B. Передній канатик спинного мозку
C. Бічний канатик спинного мозку
D. Стовп Кларка спинного мозку
E. Присередній канатик спинного мозку
Література
- основна
1200 с. : іл.

посібник. – 2016. - 100 с.
книга, 2011. - 639 с.
Тема 21. Анатомія спинного мозку. Внутрішня будова. Сіра та біла
речовина. Оболонки та судини спинного мозку.
1. Актуальність теми:
При ушкодженні спинного мозку виникають ускладнення, що
призводять до порушень проведення чутливості, рухової діяльності. Знання
будови спинного мозку дає змогу поставити хворому вірний топічний
діагноз.
Пояснювати внутрішню будову спинного мозку.
- будову сірої речовини спинного мозку;
- будову білої речовини спинного мозку;
- ядра спинного мозку, їх функцію.
Біологія Знати будову спинного мозку Вміти розрізняти сіру і білу
ссавців речовину спинного мозку
Гістологія Знати гістологічну структуру Вміти розрізняти сіру і білу
сірої і білої речовини речовину спинного мозку
4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент
при підготовці до заняття:
Canalis centralis Центральний канал
Substantia grisea Сіра речовина
Cornu anterius Передні роги
Cornu laterale Бічні роги
Cornu posterius Задні роги
Substantia alba Біла речовна
Substantia gelatinosa centralis Центральна драглиста
речовина
Columnae griseae Сірий стовп
Columna anterior Передній стовп
Columna posterior Задній стовп
1. Назвати і показати межі спинного мозку.
2. Назвати і показати елементи зовнішньої будови спинного мозку.
3. Що таке спинномозковий сегмент і яка їх кількість.
4. Скільки сегментів розрізняють в кожному з відділів спинного мозку
Що таке рефлекс?
5. Назвіть складові частини рефлекторної дуги.
6. Чим переважно представлена сіра і біла речовина спинного мозку?
7. Які канатики розрізняють в спинному мозку?
8. Яка форма сірої речовини спинного мозку і які частини в ній
розрізняють (на оперечному зрізі)?
9. Які ядра розрізняють в межах сірої речовини спинного мозку і де вони
знаходяться?
10.Як побудований спинномозковий нерв?
11.За рахунок чого формуються передні і задні корінці спинномозкових
нервів?

ізольованому препараті (зрізі спинного мозку) вміти показати сіру, білу
речовину, задні, передні корінці, спинномозковий ганглій.
Зміст теми. Спинний мозок (medulla spinalis, rp. myelos)
Внутрішня будова спинного мозку

Сегмент спинного мозку — це його поперечний відрізок з двома
передніми і двома задніми корінцями спинномозкових нервів. Така
ділянка спинного мозку розвивається з одного невротому. Сегмент
містить сіру та білу (канатики) речовину.
Substantia griseaе - сіра речовина (на поперечному зрізі спинного мозку
має форму метелика або букви Н).
Substantia albа - біла речовина розташована по периферії від сірої,
утворена відростками нейронів і представлена шляхами.
Сіра речовина представлена стовпами (переднім, заднім, латеральним).
ventrales
Columnae dorsales
lateralis
В кожній симетричній половині сірої речовини розрізняють передній, задній
роги, а на рівні сегментів C8-L2 і бічний ріг . .Розміри і форма сірої речовини
спинного мозку мінливі.
ventrale
Cornu dorsale
laterale
Нейрони розташовані в рогах - утворюють ядра:
Сіра речовина навколо центрального каналу - центральна драглиста речовина
(substantia gelatinosa centralis) - поділяється на передню і задню сірі спайки
(commissurae anterior et posterior). Біла речовина оточує сіру трьома канатиками.
Зазначена сіра речовина у вигляді рогів вздовж спинного мозку формує
відповідні стовпи, але бічним рогам відповідають проміжні стовпи (соlumnae
intermediae).
Ядра задніх рогів спинного мозку-це скупчення тіл других (асоціативних)
нейронів аферентних (висхідних) провідних шляхів:
власні ядра (nuclei proprii)- больової і температурної чутливості
драглиста речовина (substantia gelatinosa) - дотику і тиску
-грудне (заднє) ядро (nucleus thoracica posterior) - пропріоцептивної чутливості
мозочкового напрямку (шлях Флексіга);
присередньо-проміжне ядро (nucleus intermediomedialis) пропріоцептивної
чутливості мозочкового напрямку (шлях Говерса)
губчаста зона і розсіяні клітини - це асоціативні нейрони зв'язків у межах
спинного мозку;
сітчастий утвір - це друга аферентна (неспецифічна) система
6 чутливих ядер заднього рогу (сукупність дейтеронейронів), поділяються на
дві групи:
I. Ядра, що передають інформацію (verte) в межах спинного мозку:
substantia gelatinosa - драглиста речовина zonа spongiosа - губчата зона
сеllulае disseminate - розсіяні клітини
II. Ядра, які передають інформацію в головний мозок:
nucleus proprius - власне ядро (передає екстерорецептивну інформацію
від шкіри)
nucleus thoracicus - грудне ядро
nucleus intermediomedialis - медіальне проміжне ядро (передає
пропріоцептивну інформацію - м'язово-суглобове чуття).
Ядра передніх рогів - це скупчення соматомоторних нейронів, які
диференціюються на три функціональні групи:
альфа-великі, ті, що реалізують рухи;
альфа-малі — забезпечують тонус м'язів;
гамма-мотонейрони - посилають імпульси до пропріоцепторів
Передній ріг (cornu ventrale) - переважно 5 рухових ядер, які утворені
сукупністю мотонейронів:
передньомедіальне ядро (nucleus ventromedialis)
передньолатеральнe ядро (nucleus ventrolateralis)
центральне ядро (nucleus сеntralis)
задньомедіальне ядро (nucleus dorsomedialis)
задньолатеральне ядро (nucleus dorsolateralis)
Аксони мотонейронів рухових ядер переднього рогу спинного мозку
утворюють передній корінець, виходять через передньолатеральну борозну
спинного мозку і закінчуються ефекторами в м’язах.
Латеральний ріг - є не у всіх сегментах спинного мозку, а лише з VIII
шийного (СVIII ) до III поперекового (LIII).
1) nucleus intermediolateralis - латеральне проміжне ядро.
Аксони інтеронейронів цього ядра виходять із спинного мозку в складі
переднього корінця, направляються до симпатичних вузлів, від яких
здійснюється іннервація (симпатична) всіх органів.
Ядра бічних рогів: бічна проміжна речовина (ядро) формує сегментарне
тораколюмбальне вогнище (осередок) центрів симпатичного відділу
вегетативної нервової системи, а крижові парасимпатичні ядра - сакральне
вогнище (осередок) центрів п парасимпатичної частини. Центральна
проміжна речовина (ядро) substantia intermedia centralis (nucleus) - це
інтернейрони аферентного шляху інтероцептивного аналізатора.
Біла речовина - це мієлінізовані відростки нейронів, які можуть бути:
асоціативними (зв'язок сегментів половини (правої або лівої) спинного
мозку);
комісуральними (зв'язок половин спинного мозку);
проекційними (обопільні зв'язки спинного та головного мозку).
Задній канатик
Висхідні провідні ШЛЯХИ: НІЖНИЙ І клиноподібний пучки (Голля і Бурдаха)
— це аферентні (висхідні) шляхи, які проводять пропріоцептивну чутливість
кіркового напрямку (усвідомлену) та чуття стереогнозу. У бічних канатиках
знаходяться як висхідні, так і низхідні провідні шляхи.
Бічний канатик
Висхідні провідні шляхи:
задній і передній спинномозково-мозочкові шляхи (Флексіга і Говерса)
проводять пропріоцептивну чутливість мозочкового напрямку (несвідому),
спинномозково-покрівельний шлях зв'язує спинний мозок зі середнім
мозком;
бічний спинномозково-таламічний шлях проводить імпульси больової і
температурної чутливості.
Низхідні провідні шляхи:
• бічний кірково-спинномозковий шлях (пірамідний) проводить імпульси
свідомих рухів;
•таламо-спинномозковий шлях проводить імпульси несвідомих рухових
реакцій і вимушеного положення тіла (екстрапірамідний);
• червоноядерно-спинномозковий шлях проводить імпульси несвідомих
рухів і тонусу м'язів (екстрапірамідний);
• оливо-спинномозковий шлях проводить імпульси рефлекторної координації
рухів (екстрапірамідний);
• присередній поздовжній пучок — співдружні рухові реакції очей, голови,
шиї, тулуба.
Передній канатик
У передньому канатику міститься тільки один висхідний шлях — передній
спинномозково-таламічний, який проводить імпульси дотику і тиску;
— низхідні:
•передній кірково-спинномозковий шлях (пірамідний) проводить
імпульси свідомих рухів;
• покрівельно-спинномозковий шлях проводить імпульси несвідомих
рухових реакцій на зорові і слухові подразнення (екстрапірамідний);
• сітчасто-спинномозковий і присінково-спинномозковий шляхи проводять
імпульси несвідомих рухових реакцій, які спрямовані на збереження
рівноваги тіла та координацію рухів;
дорсальний поздовжній пучок — це вегетативний еферентний шлях.
Висхідні проекційні шляхи
Латеральний спино-таламо-кірковий шлях (tractus spino-thalamo-corticalis
lateralis).
Передній спино-таламо-кірковий шлях (інформація від
екстерoрецепторів) (tractus spino-thalamo-corticalis аnterior).
Пропріоцептивна інформація від тулуба і кінцівок в кору
передається по пучках Голля та Бурдаха - tractus ganglio-bulbo-thalamo-
corticalis).
Пропріоцептивна інформація від тулуба і кінцівок у мозочок
передається по передньому спинно-мозочковому шляху Флєксіга - tractus
ganglio-sріnо-сеrebellaris dorsalis.
Низхідні шляхи
Пропріоцептивного аналізатора поділяються на 2 групи:
I - пірамідні шляхи
II - екстрапірамідні шляхи
І Пірамідні шляхи забезпечують свідомі рухи
Кірково - спинномозковий шлях (tractus cortico-spinalis)
Кірково - ядерний шлях (tractus cortico-nuclearis)
II Екстрапірамідні шляхи забезпечують виконання автоматизованих рухів,
координацію рухів.
Червоноядерно-спинномозковий шлях (tractus rubro-spinalis)
Дахо-спинномозковий шлях (tractus tecto-spinalis)
Медіальний повздовжній пучок (fasciculus medialis)
Присінково-спннномозковий шлях (tractus vestibulo-spinalis)
Оливо-спинно-мозковий шлях (tractus olivo-spinalis)
Ретикуло-спинномозковий шлях (tractus reticulo-spinalis)
Корінці спинномозкових нервів
Передній корінець (radix anterior) виходить зі спинного мозку і має три-
варіантний волоконний склад:
(на рівні сегментів С1-С7, L3-L5, S1, S5, С01);
та аксонів (прегангліонарних волокон) симпатонейроцитів бічної проміжної
речовини (ядра) (на рівні C8-L2, Ьз);
та аксонів (прегангліонарних волокон) нейроцитів парасимпатичних
крижових ядер (на рівні сегментів S2-S4).
Задній корінець (radix posterior) це сукупність аксонів псевдоуніполярних
нейронів спинномозкового вузла, які входять у спинний мозок (вхід
інформації в ЦНС).
Оболони спинного мозку (meninges)
Існують три сполучнотканинні оболони спинного мозку:
тверда (dura mater spinalis) — зовнішня;
павутинна (arachnoidea mater spinalis) — середня;
м'яка (pіа mater spinalis) — внутрішня.
Всі ці оболони продовжуються краніально і обгортають головний мозок вже,
як оболони головного мозку з локальними особливостями.
Тільки м'яка оболона щільно прилягає до поверхні спинного мозку,
повторюючи його рельєф, і є носієм численних кровоносних судин. Зовні від
неї міститься павутинна оболона, а між ними підпавугинний простір
(порожнина). Між павутинною і твердою оболонами — підтвердооболонний
простір, а зовні від твердої оболони і до стінки хребтового каналу —
надтвердооболонний простір. В останньому міститься внутрішнє венозне
хребтове сплетення і жирова тканина. Спинномозкова рідина (liquor
cerebrospinalis) заповнює підпавутин- ний простір (близько 60-75 мл). Звідси її
беруть з діагностичною та лікувальною метою, виконуючи пункцію між I I I
та IV поперековими хребцями.
Фактори фіксації спинного мозку
Крім того, що спинний мозок в оточенні м'якої оболони занурений у
спинномозкову рідину (на плаву), він фіксується наступними структурами:
проміжною шийною перегородкою; зубчастими зв'язками;
всіма оболонами корінців спинномозкових нервів; кінцевою ниткою.
Васкуляризація спинного мозку
Артерії
Існує дві системи кровопостачання спинного мозку:
вертикальна (за рахунок правої та лівої задніх і передньої спинномозкових
артерій);
горизонтальна (численні спинномозкові гілки хребтової, глибокої шийної,
задніх міжребрових, поперекових, бічних крижових артерій).
Вени спинного мозку є супутницями артерій, але не однойменні з ними. Вони
формують разом з основнохребцевими венами переднє і заднє внутрішні
хребтові венозні сплетення.
Матеріали для самоконтролю. А. Завдання для самоконтролю:
намалювати ядра спинного мозку та написати провідні шляхи.
1. У потерпілого в автомобільній катастрофі виявлені пошкодження задніх
стовпів спинного мозку. Порушення якої функції може бути в зв'язку з цим
А. Втрата больової чутливості
В. Втрата здатності кінцівок до довільних рухів
С. Втрата температурної чутливості
Д. Втрата вібраційної чутливості
Е. Підвищення тонусу скелетних м'язів
2. Після виробничої травми потерпілий доставлений в лікарню з
пошкодженням хребта. Виявлено ураження задніх канатиків спинного мозку
на рівні 1-го грудного хребця. Які провідні шляхи постраждали при цьому?
А. Больової та температурної чутливості
В. Кірково-спинномозкові
С. Спинно-мозочкові
Д. Тактильної і пропріоцептивної чутливості
Е. Екстрапірамідні
3. У пацієнта 36 років після дорожньої травми виник параліч м'язів кінцівок
справа втрата больової і температурної чутливості зліва часткове зниження
тактильної чутливості з обох сторін. Для ураження якого відділу мозку
вказані зміни є найбільш характерними?
А. Правої половини спинного мозку.
В. Задніх стовпів спинного мозку.
С. Рухової кори зліва.
Д. Лівої половини спинного мозку.
Е. Передніх стовпів спинного мозку.
4. В нейрохірургічне відділення поступив чоловік 30 років з ножовим
пораненням у ділянці нижнього грудного відділу хребтового стовпа. При
обстеженні було виявлено, що лезо ножа пройшло між остистими
відростками 10 і 11 грудних хребців і пошкодило задні канатики спинного
мозку. Волокна яких провідних шляхів пошкодженні?
A.* Тонкий пучок
B. Клиноподібний пучок
C. Тонкий и клиноподібний пучки
D. Задній спинно-мозочковий шлях
E. Передній спинно-мозочковий шлях
5. Пошкодження спинного мозку при ДТП привело до втрати тактильної
чутливості, чутливості положення тіла та вібрації. Які провідні шляхи
A.* Пучок Голля і Бурдаха
B. Пучок Флексіга і Говерса
C. Руброспинальний шлях
D. Ретикулоспинальний шлях
E. Тектоспинальний шлях
6. У хворого 65 років діагностовано крововилив в передні роги спинного
мозку. Якими, по функції, є передні роги?
A.* Руховими
B.Чутливими
C. Симпатичними
D. Парасимпатичними
E. Змішаними
7. При обстеженні хворого з порушенням м’язово-суглобової чутливості було
встановлено, що патологічний процес локалізовано на рівні білої речовини
A.* Задній канатик спинного мозку
B. Передній канатик спинного мозку
C. Бічний канатик спинного мозку
D. Стовп Кларка спинного мозку
E. Присередній канатик спинного мозку
- основна
1200 с. : іл.

посібник. – 2016. - 100 с.
книга, 2011. - 639 с.
Тема 22. Анатомія довгастого мозку та мосту.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх
спеціальностей для подальшого навчання.
2.Конкретні цілі.
Пояснювати студентам загальну характеристику головного мозку та
його складові, розвиток головного мозку. Вивчити зовнішню будову
довгастого мозку та моста, локалізацію сірої та білої речовини.
- з курсу біології – філогенез нервової системи;
MYELENCEPHALON; MEDULLA Довгастий мозок

OBLONGATA; BULBUS
Fissura mediana anterior Передня серединна щілина
Foramen caecum medullae oblongatae Сліпий отвір довгастого мозку
Pyramis medullae oblongatae Піраміди довгастого мозку
Decussatio pyramidum Перехрестя пірамід
Sulcus anterolateralis Передньо-латеральна борозна
Sulcus preolivaris Передоливова борозна
Funiculus lateralis Латеральний канатик
Oliva Олива
Substantia alba Біла речовина
Tractus pyramidalis Пірамідний шлях
Fibrae corticospinales Кірково-спинномозкові волокна
Fibrae corticonucleares bulbi Кірково-ядерні волокна довгастого

мозку
Fibrae corticoreticulares Кірково-сіткові волокна
Fasciculus gracilis Ніжний пучок
Fasciculus cuneatus Клиноподібний пучок

Fibrae arcuatae internae Внутрішні дугоподібні волокна
Decussatio lemnisci medialis Перехрестя присередніх петель

Tractus spinalis nervi trigemini
Спинномозковий шлях трійчастого
нерва
Tractus spinoolivaris
Спинно-оливний шлях
Tractus olivocerebellaris
Оливо-мозочковий шлях
Pedunculus cerebellaris inferior
Нижні мозочкові ніжки
Tractus solitaries
Одинокий шлях
1. Розвиток головного мозку.
2. Відділи головного мозку. Стовбур мозку.
3. Зовнішня будова довгастого мозку?
4. Внутрішня будова довгастого мозку? Ядра черепних нервів?
5. Міст: зовнішня та внутрішня будова? Ядра черепних нервів?
6. Провідні шляхи довгастого мозку? Медіальна петля.
7. Провідні шляхи моста
препаратах, таблицях, муляжах вивчити будову довгастого мозку та мосту,
сіру та білу речовину. Знати анатомію довгастого мозку та мосту, зовнішню
будову, топографію.
Головний мозок - Еncephalon
Стовбур мозку, що включає довгастий мозок, міст і середній мозок, важить у
новонародженого трохи більше 10 г (2,7% ваги головного мозку). Найбільш
сформована до моменту народження покрівля мозкового стовбура з її
філогенетично старими утвореннями, слабше розвинуті філогенетичні молоді
передні частини стовбура. Диференціювання нервових ядер і шляхів у
покрівлі продовжується у перші місяці і роки життя дитини, а в передніх
частинах мозкового стовбура завершується у дітей старшого віку .
Довгастий мозок – Medulla oblongata, s. bulbus, s. mielencephalon
Довгастий мозок має форму цибулини, довжина його становить 2,5см.
Довгастий мозок лежить у порожнині черепа на схилі.
Зовнішня будова довгастого мозку
Довгастий мозок має передню і задню поверхні. По передній його поверхні
проходить непарна передня серединна щілина (продовження однойменної
щілини спинного мозку) і парна передньолатеральна борозна (продовження
однойменної борозни спинного мозку). Між передньою серединною щілиною
і передньолатеральною борозною знаходиться піраміда (pyramis medullae
oblongatae).3 передньолатеральної борозни виходить XII черепний нерв.
Латеральніше від передньолатеральної борозни лежить олива (оlіvа). По
задній поверхні довгастого мозку проходить непарна задня серединна
борозна (продовження однойменної борозни спинного мозку). Із
задньолатеральної борозни виходять ІХ, Х та XI черепні нерви. Між задньою
серединною і задньолатеральною борознами розміщені два горбки: ніжний
горбок (tuberculum gracilis) і клиноподібний горбок (tuberculum cuneatus).
Внутрішня будова довгастого мозку
В довгастому мозку (як і в спинному мозку) розрізняють сіру та білу
речовину. Сіра речовина представлена ядрами:
оливне ядро (nucleus olivaris) - лежить в оливі, складається з
інтернейронів, має зв'язок з мозочком, разом з мозочком відповідає за
рівновагу;
ніжне ядро (nucleus gracilis) і клиноподібне ядро (nucleus cuneatus) лежать в
однойменних горбках, складаються з дейтеронейронів; функція їх полягає в
передачі пропріоцептивної інформації (м'язово-суглобового чуття) у
проміжний мозок, зокрема в таламус, а також у мозочок;
сітчастна речовина (formatio reticularis) - знаходиться в задній частині
довгастого мозку, складається з інтернейронів, відростки яких сплітаються у
вигляді сітки, виконує наступні функції:
- об'єднує різні ядра у функціональні центри (центр кашлю, чихання і т.д.);
- активізує кору, готує ії для сприйняття специфічної інформації;
- з діяльністю сітчастої речовини пов'язують зміну активного і пасивного
стану людини;
4) ядра ІХ, Х, ХІ, ХІІ пар черепних нервів
ІХ Х ХІ ХІІ
Язикогорловий Блукаючий Додатковий Під’язиковий
(nervus (nervus vagus) (nervus (nervus
glossopharyngeus) accessorius) hypoglossus)
Соматомоторні (рухові) ядра - утворені мотонейронами, отримують імпульс з
кори головного мозку по кірково-ядерному шляху:
Двояке ядро Двояке ядро Двояке ядро Ядро
(nucleus (nucleus (nucleus підязикового
ambiquus) ambiquus) ambiquus), ядро нерва (nucleus
додаткового nervi hypoglossi)
нерва (nucleus
nervi accessorii)
Вегетативні (парасимпатичні) ядра - утворені інтернейронами
Нижнє Заднє ядро
слиновидільне блукаючого нерва
ядро (nucleus (nucleus dorsalis
salivatoris inferior) nervi vagi)
Соматосенсорні (чутливі) ядра - утворені дейтеронейронами, отримують
інформацію від протонейронів, які лежать у чутливих вузлах черепних нервів
Ядро одинокого Ядро одинкого
шляху ІХ (nucleus шляху Х (nucleus
tracti solitarii); tracti solitarii);
чутливі вузли чутливі вузли
цього нерва – нерва – верхній і
верхній і нижній нижній (ganglion
(ganglion superius superius et
et inferius) – inferius) – лежать
лежать біля біля яремного
яремного отвору отвору
Біла речовина довгастого мозку представлена шляхами. Найважливішими
утворами білої речовини довгастого мозку є:
1) піраміди довгастого мозку (pyramides medullae oblongatae), утворені
аксонами дейтеронейронів кори головного мозку - кірково-спинномозковий
шлях (tractus cortico-spinalis). На межі зі спинним мозком 5/6 пірамід
перехрещуються і утворюють перехрестя пірамід (decussatio pyramidum) -
переднє рухове (вентральне моторне) перехрестя. Перехрещені аксони
спускаються далі по латеральних канатиках спинного мозку, а неперехрещені
- по передніх канатиках спинного мозку.
2) медіальні петлі (lemniscus medialis) - представлені аксонами
дейтеронейронів ніжного та клиноподібного ядер - цибулино-таламічний
шлях (tractus bulbo-thalamicus). Петлі перехрещуються, утворюючи
перехрестя петель (decussatio lemniscorum) - заднє чутливе (дорсальне
сенсорне) перехрестя.
Задній мозок - metencephalon
Задній мозок лежить у задній черепній ямці, складається з моста і мозочка.
Міст – роns (Varolii)
Зовнішня будова моста
Міст поділяється на передню частину (раrs ventralis), або основу (basis), і
задню частину (раrs dorsalis), або покришку (tegmentum). Основа і покришка
розділені трапецієподібним тілом (соrpus trapezoideum). 3 моста виходять V-
VIII пари черепних нервів (чутливі волокна цих нервів входять у міст).
Внутрішня будова моста
Сіра речовина моста представлена ядрами:
- в основі моста є парне ядро моста (nucleus pontis) утворене
інтернейронами.
Через це ядро здійснюється зв'язок кори головного мозку з корою мозочка;
- в покришці моста сіра речовина представлена сітчастою речовиною
(продовження ядра довгастого мозку), а також ядрами V, VI, VII та VIII пар
черепних нервів.
Трійчастий нерв Відвідний нерв Лицевий і Присінково-
(nervus (nervus abducens) проміжний нерви завитковий нерв
trigeminus) (nervus (nervus
intermedio- vestibulocochlearis)
facialis)
Соматичні (рухові) ядра - утворені мотонейронами, отримують імпульс з
Рухове ядро Ядро відвідного Ядро лицевого
трійчастого нерва нерва (nucleus нерва (nucleus
(nucleus motorius nervі abducentis) nervі facialis)
nervi trigemini)
Вегетативні (парасимпатичні) ядра - утворені інтернейронами:
Верхнє
слиновидільне
ядро (nucleus
salivatoris
superior)
Соматосенсорні (чутливі) ядра - утворені дейтеронейронами, отримують
інформацію від протонейронів, які лежать у чутливих вузлах черепних нервів:
1) мостове (дотикове) Ядро одинокого 1) переднє і заднє
ядро (nucleus pontinus шляху (nucleus слухові ядра
nervi trigemini); tracti solitarii) (nervus cochlearis
2) спинномозкове ventralis et
(больове і dorsalis);
температурне ядро) 2) верхнє і нижнє
(nucleus spinalis nervi , медіальне і
trigemini); латеральне
3) середньомозкове вестибулярні ядра
(пропріоцептивне) (nervus
ядро (nucleus vestibulearis
mesencephalicus nervi superior, inferior,
trigemini) medialis et
lateralis)
Біла речовина моста представлена шляхами. Через міст проходять майже всі
основні висхідні та низхідні шляхи. Особливо важливим є кірково-мосто-
мозочковий шлях (tractus cortico-ponto-cerebellaris), ЯКИЙ зв'язує кору
головного мозку з корою мозочка через ядра моста (частина екстра-
пірамідного, 6-нейронного шляху).
Особливості дитячого віку. Ріст відділів мозку і диференціювання їх
структури відбуваються після народження нерівномірно.
Стовбур мозку, що включає довгастий мозок, міст і середній мозок,
важить у новонародженого трохи більше 10 г (2,7% ваги головного мозку).
Найбільш сформована до моменту народження покрівля мозкового стовбура
з її філогенетично старими утвореннями, слабше розвинуті філогенетичні
молоді передні частини стовбура. Диференціювання нервових ядер і шляхів у
покрівлі продовжується у перші місяці і роки життя дитини, а в передніх
частинах мозкового стовбура завершується у дітей старшого віку.
А. Завдання для самоконтролю: намалювати ядра довгастого мозку та
мосту та виписати провідні шляхи.
1. При обстеженні хворого з порушенням слухової функції, було
встановлено, що патологічний процес локалізовано на рівні формування
латеральної петлі. На рівні якого відділу мозку вона в нормі утворюється?
A.* Задній мозок (міст)
B. Шийний відділ спинного мозку
C. Грудний відділ спинного мозку
D. Довгастий мозок
E. Середній мозок
2. Хворому поставлено діагноз - бульбарні розлади. Про порушення функції
якого відділу мозку йде мова?
А.* Довгастого мозку
В. Мозочка
С. Спинного мозку
D. Середнього мозку
E. Проміжного мозку
- основна
1200 с. : іл.

посібник. – 2016. - 100 с.
книга, 2011. - 639 с.
Тема 23. Анатомія мозочка. Перешийок ромбоподібного мозку.

При ушкодженні мозочка виникають порушення координації рухів,
регулювання м'язового тонусу, рівноваги тіла людини. Досконалість знання
будови мозочка допоможуть правильно визначити діагноз хворого.
2. Конкретні цілі
Пояснювати загальну характеристику заднього мозку.
Пояснювати: - місце розташування мозочка;
- перешийка ромбоподібного мозку;
- зовнішню будову мозочка;
- внутрішню будову мозочка;
- провідні шляхи мозочка;
- структури перешийка ромбоподібного мозку.
Дисципліни Знати Вміти
1) Розвиток нервової системи у
забезпечувальні ссавців. Особливості Показати розташування
дисципліни розвитку мозочка у ссавців. основних відділів ЦНС
Біологія
Гістологія Будову сірої і білої речовини Вміти розрізняти сіру і
мозочка. білу речовину, ядра
мозочка.

CEREBELLUM Мозочок
Vestibulocerebellum Присінково-мозочковий
Pontocerebellum Мосто-мозочковий
Archicerebellum Стародавній мозочок
Paleocerebellum Старий мозочок
Neocerebellum Новий мозочок

Lobus cerebelli anterior
Передня частка мозочка
Lobulus centralis
Центраьна частка
Задня частка мозочка

Lobus cerebelli posterior
Nuclei cerebelli
Ядра мозочка
Nucleus dentatus;
Зубчасте ядро
Nucleus emboliformis
Кіркоподібне ядро
Nucleus globosus
Кулясте ядро
Nucleus fastigii
Ядро вершини
1. З яких відділів складається ромбоподібний мозок?
2. Межі розташування мозочка
3. Похідними якого мозкового міхура є структури, що відносяться до
заднього мозку?
4. З яких частин складається мозочок?
5. Розташування перешийка ромбоподібного мозку
6. Зовнішня будова мозочка
7. Внутрішня будова мозочка
8. Характеристика ядер мозочка
9. 3 якими структурами сполучаються ніжки мозочка?
10.Назвати складові перешийка ромбоподібного мозку
11.Провідні шляхи мозочка
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
1. Показати на ізольованому препараті стовбур головного мозку.
2. Показати на вологому препараті розташування, межі мозочка, перешийка,
ромбоподібного мозку
3. Вміти показувати півкулі, черв'ячок мозочка поверхні щілини, дольки,
клаптик, ніжки мозочка
4. На зрізі мозочка показати сіру та білу речовину, ядра мозочка.
Показати складові перешийка ромбоподібного мозку (реdunculi cerebellares
superiors, vellum medullare superius, trigonum lemnisci).
Мозочок - сеrеbellum
Зовнішня будова мозочка
В мозочку розрізняють:
1) стародавній мозочок (archiсеrеbеllum) - це вузлик (nodulus) і клаптик
(flocullus). Стародавній мозочок відповідає за рівновагу;
2) старий мозочок (palleocerebellum) - черв'як (vermis). Старий мозочок
відповідає за тонус м'язів, перемагання сил інерції та гравітації;
3) новий мозочок (neoсеrеbеllum) - півкулі мозочка (hemispherium cerebelli
dexterum et sinistrum). Новий мозочок виконує функцію координації,
регуляції рухів.
Внутрішня будова мозочка
Сіра речовина мозочка представлена корою мозочка (дейтеронейрони) і
чотирма парними ядрами мозочка (дейтеронейрони).
Ядра мозочка:
- зубчасте ядро (nucleus dentatus);
- ядро шатра (nucleus fastigii);
- кулясте ядро (nucleus globosus);
- коркоподібне ядро (nucleus emboliformis).
Біла речовина мозочка представлена шляхами, які формують мозочкове тіло
(соrpus medullare) і ніжки мозочка:
- нижні (задні) ніжки мозочка (реdunculi cerebellares inferior, s.posteriores)
утворені:
а) аксонами грудного ядра спинного мозку - задній спинно-мозочковий шлях
(tractus spinocerebellares dorsalis);
б) аксонами оливного ядра - оливо-мозочковий шлях (tractus
olivocerebellares);
в) аксонами вестибулярних ядер - вестибулярно-мозочковий шлях (tractus
vestibulocerebellares);
г) аксонами ніжного і клиноподібного ядер - зовнішні дугові волокна (fibrае
arcuatae externае), які передають м'язово-суглобове чуття в мозочок;
- середні ніжки мозочка (реdunculi cerebellares medii) утворені аксонами
дейтеронейронів ядер моста - мосто-мозочковий шлях (tractus
pontocerebellares);
- верхні (передні) ніжки мозочка (реdunculi cerebellares superiores) утворені:
а) аксонами дейтеронейронів медіального проміжного ядра спинного мозку -
передній спинно-мозковий шлях (tractus spinocerebellares ventralis);
б) аксонами дейтеронейронів зубчатого ядра мозочка, які направляються в
червоне ядро середнього мозку - фрагмент мозочково-зубчастого-
червоноядерного-спинногомозкового шляху (tractus cerebello-dentato-rubro-
spinalis).
Між верхніми ніжками мозочка є верхній мозковий парус (velum medullare
superius).
Особливості дитячого віку. Мозочок важить у новонароджених біля
20 г, що складає 5,4% ваги всього мозку. У перші роки мозочок росте дуже
швидко, і до 6 років його вага досягає нижньої межі ваги у дорослих (142-150
г у хлопчиків і 125-135 г у дівчаток). Відносна вага мозочка збільшується до
10% ваги мозку. Особливо сильно розвиваються півкулі мозочка. Волокна
кори мозочка починають мієлінізуватися у черв'яку, після народження
процес мієлінізації розповсюджується на півкулі.
А. Завдання для самоконтролю: намалювати ядра мозочка та написати
провідні шляхи, які проходять в верхніх, середніх та нижніх ніжках.
1.У хворого порушення функцій рівноваги та координації рухів. Які центри
уражені?
2. У пацієнта спостерігаються функціональні розлади внаслідок розвитку
інфаркта мозочка. Ураження яких судин призводить до такої патології?
A.*Базилярної артерії
B. Середньомозкової артерії
C. Передньої мозкової артерії
D. Середньої мозкової артерії
E. Задньої мозкової артерії
3. Хвора 50 років, госпіталізована із закритою черепно-мозковою травмою у
ділянці потиличної кістки. При огляді: порушення ходи і рівноваги, тремор
рук. Яка частина головного мозку пошкоджена?
A.*мозочок
B. довгастий мозок
C. міст
D. проміжний мозок
E. спинний мозок
3. В нейрохирургическое отделение поступил больной с травмой затылочной
области головы, которую он получил при падении с лестницы. Во время
операции врачу пришлось рассечь участок твердой оболочки отделяющий
затылочные доли полушарий от задней черепной ямки. Какое анатомическое
образование рассекал врач?
A.* Намет мозжечка
B. Серп мозжечка
C. Серп большого мозга
D. Диафрагму седла
E. Прозрачную перегородку
4. При інфаркті a.cerebri posteriores пошкоджується задня частина
гіпоталамічної ділянки, тіло Льюіса, дентато- рубро- таламічний шлях. У
складі яких мозочкових ніжок проходить мозочково- червоноядерний шлях?
A.Верхні
B. Нижні
C. Середні
D. Ніжку жмутка
E. Ніжку мозку
5. При томографії головного мозку хворого виявлена пухлина в ділянці
розташування зубчастого ядра. Який відділ мозку ушкоджений?
A. Середній
B. Довгастий
C.*Мозочок
D. Проміжний
E. Міст
- основна
1200 с. : іл.

посібник. – 2016. - 100 с.
книга, 2011. - 639 с.
Тема 24. ІV шлуночок. Ромбоподібна ямка.

Ураження ядер мосту та довгастого мозку призводять до серйозних
пошкоджень здоров’я хворого, можуть призвести до смерті. Знання
локалізації, функціонального призначення ядер допоможуть в постанові
вірного діагнозу хворому.
Проаналізувати функціональне призначення ядер моста та довгастого
мозку. Пояснювати:
- елементи зовнішньої будови ромбоподібної ямки;
- проекція чутливих ядер на ромбоподібну ямку;
- проекцію рухових ядер на ромбоподібну ямку;
- проекцію парасимпатичних ядер на ромбоподібну ямку;
- будову IV шлуночка та розташування IV шлуночка.
1. Забезпечувальні Розвиток нервової системи у Показати розташування
дисципліни ссавців. Особливості основних відділів ЦНС
Біологія ураження ромбоподібного
мозку хребетних.
Гістологія Будова ядер ромбоподібної Вміти розрізняти сіру і білу
ямки речовину ромбоподібної
ямки
Ventriculus quartus Четвертий шлуночок
Fossa rhomboidea Ромбоподібна ямка

Trigonum nervi hypoglossi
Трикутник під’язикового нерва
Trigonum nervi vagi Трикутник блукаючого нерва
Plexus choroideus Судинне сплетіння

1. З яких відділів складається ромбоподібна ямка?
2. Зовнішня будова дорзальної поверхні довгастого мозку
3. Зовнішня будова дорзальної поверхні моста
4. Назвати ніжки мозочка, з якими структурами вони сполучаються
5. Розміщення і сполучення IV шлуночка.
6. Проекція чутливих ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку.
7. Проекція рухових ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку.
8. Проекція парасимпатичних ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку.
9. Будова IV шлуночка, як побудоване покриття IV шлуночка.
10.Порожниною яких мозкових міхурів є 4-й шлуночок?
11.Які життєво важливі центри містяться в межах довгастого мозку?
Показати на черепі місце розташування довгастого мозку, мосту.
Продемонструвати на вологому ізольованому препараті елементи зовнішньої
будови довгастого мозку, моста.
Показати місця проекції черепних ядер моста.
Показати місце проекції черепних ядер довгастого мозку.
На вологому ізольованому препараті показати анатомічні утвори IV
шлуночка, водопровід середнього мозку.
Проекція ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку
Сіра речовина розміщена всередині стовбура головного мозку. На
ромбоподібну ямку проектуються ядра У-ХП пар черепних нервів, які
розміщені в товщі моста і довгастого мозку. Чутливі ядра черепних нервів
проектуються на ромбоподібну ямку в бічних її частинах; рухові - в
присередніх; а вегетативні (парасимпатичні) ядра - проміж ними.
ХІІ пара - під'язиковий нерв n. hуpoglossus, має одне рухове ядро - ядро
під'язикового нерва, nucleus nervі hуpoglossiі, яке проектується на
однойменний трикутник в нижній частині ромбоподібної ямки.
XI пара - додатковий нерв, n. ассеssorius, має два рухових ядра:
1. Ядро додаткового нерва, nucleus nervі ассеssorii, міститься в передніх
рогах шийних сегментів спинного мозку.
2. Подвійне ядро, nucleus аmbiquus, міститься в довгастому мозку
дорcолатерально від нижнього оливного комплекса і є спільним для IX, X та
XI пар - черепних нервів.
Х пара
1. Ядро одинокого шляху, nucleus tracti solitariі, яке в класичному варіанті
розглядають як чутливе (воно є неоднорідним за будовою і функцією). Це
ядро є спільним для VII, IX, X пар черепних нервів.
2. Подвійне ядро, nucleus аmbiquus, є руховим і спільним для IX, X та XI пар
3. Заднє ядро блукаючого нерва (дорзальне ядро блукаючого нерва), nucleus
posterior nervi vagi (nucleus dorsalis nervi vagi), проектується на трикутник
блукаючого нерва в нижній частині ромбоподібної ямки.
IX пара - язикоглотковий нерв, nervus glossopharyngeus, має три ядра:
1. Ядро одинокого шляху, nucleus tracti solitariі, є чутливим і спільним для
VII, IX та X пар черепних нервів.
2. Подвійне ядро, nucleus аmbiquus, є руховим і спільним для IX, X та XI пар
3. Нижнє слиновидільне ядро nucleus salivatorii snferior, є вегетативним
секреторним ядром, яке проектується на присереднє підвищення в
нижньому трикутнику ромбоподібної ямки.
VIII пара - присінково-завитковий нерв, nervus vestibulocochlearis, має групу
чутливих ядер, які проектуються на бічні кути ромбоподібної ямки в ділянці
аrеа vestibularis:
1. Присінкові ядра (присереднє, бічне, верхнє, нижнє), nucleus vestibularis
medialis, nucleus vestibularis lateralis, nucleus vestibularis superior, nucleus
vestibularis inferior.
Наявність у людини 4 ядер віддзеркалює ранні стадії філогенезу, коли у
нижчих хребетних було декілька окремих сприймаючих гравітаційних
апаратів.
2. Завиткові ядра (переднє і заднє), nucleus cochlearis anterior, nucleus
cochlearis posterior, проектуються латеральніше від присінкових ядер.
VII пара – лицевий нерв, n. facialis, має 3 ядра:
1. Ядро одинокого шляху, nucleus tractus solitarii, є чутливим і спільним для
VII, IX та X пар черепних нервів.
2. Ядро лицевого нерва, nucleus n. facialis, є руховим; волокна його роблять
петлю навколо ядра відвідного нерва, за рахунок чого утворюється соlliculus
facialis.
3. Верхнє слиновидільне ядро, nucleus salіvatorius superior, є вегетавним
секреторним ядром, яке проектується на присереднє підвищення в
верхньому трикутнику ромбоподібної ямки.
VI пара - відвідний нерв, n. аbducens, має одне рухове ядро – nucleus nervi
abducentis, яке проектується в соlliculus facialis
V пара - трійчастий нерв, n. trigeminus, мас 4 ядра:
1. Головне ядро трійчастого нерва, nucleus рrincipialis nervi trigemini, є
чутливим і проектується в дорзолатеральній частині верхнього відділу
моста.
2. Спинномозкове ядро трійчастого нерва, nucleus spinalis nervi trigemini,
є чутливим і продовжується по всьому довгастому мозку до шийного
відділу спинного мозку.
3. Середньомозкове ядро трійчастого нерва, nucleus mesencefalicus nervi
trigemini є чутливим і розташоване більшою мірою в середньому мозку.
4. Рухове ядро трійчастого нерва, nucleus motorius nervi trigemini, є
руховим і розміщене в мосту присередніше чутливих ядер.
Четвертий шлуночок – ventriculus quartus.
IV шлуночок - це порожнина ромбоподібного мозку. Він сполучається:
1) з III шлуночком через водопровід,
2) з центральним каналом спинного мозку,
3) з підпавутинним простором через непарний серединний отвір Маженді
(ареrturа mediana ventriculi quarti Magendi) і парний латеральний отвір
Люшка (ареrturа lateralis ventriculi qurti Luschka).
Стінки IV шлуночка:
1) верхня стінка - утворена верхнім мозковим парусом та нижнім мозковим
парусом (velum medullare superius), який знаходиться між ніжками
клаптиків. На верхній стінці лежить судинне сплетення, яке продукує
спинномозкову рідину;
2) нижня стінка IV шлуночка - ромбоподібна ямка (fossa rhomboidea),
обмежена верхніми та нижніми ніжками мозочка. На ромбоподібну ямку
проектуються ядра V-ХІІ пар черепних нервів. Медіально проектуються
рухові ядра, латерально - чутливі, між ними - вегетативні (парасимпатичні);
на верхній трикутник ромбоподібної ямки проектуються ядра V-VII пар
черепних нервів, на нижній - ядра ІХ-ХІІ пар черепних нервів.
Особливості дитячого віку. Шлуночки мозку у
новонароджених відносно ширші, ніж у дорослих. Будова мозкових оболон
схожа з такою у дорослих. Тверда мозкова оболона тісно прилягає до кісток
черепу. Підпавутинний простір більш вузький, ніж у дорослих, так як мозок
заповнює у новонароджених 97,5% порожнини черепа. Після 6 років простір
між мозком і кістками черепа збільшується, і у дорослого мозок займає
тільки 92,5% порожнини черепа. Відповідно розширенню підпавутинного
простору і його цистерн збільшується кількість спинномозкової рідини; у
новонароджених вона складає 10-15 мл при пологах через піхву і 30 мл при
кесаревому розтині; у дорослих загальна кількість спинномозкової рідини
дорівнює 100-150 мл.
Мікроскопічні вікові зміни мозку пов'язані з мієлінізацією нервових волокон
і дозріванням нервових клітин. Наприкінці внутрішньоутробного розвитку
чітко виражена мієлінізація нервових волокон у філогенетично старих
системах мозку. Мієлінізація волокон аферентних шляхів закінчується дещо
раніше еферентних, а в провідниках внутрішньокіркових асоціативних
зв'язків (праксія, мова та ін.) настає пізніше всіх. Дозрівання структур мозку
відбувається раніше у спинному мозку, стовбурі мозку, блідих кулях. Тут
добре розвинуті нейрони, їх відростки, глія, судини. Клітини кори у
новонароджених ще не дифереційовані: нема пігменту, менша, ніж у
дорослих, довжина і число відростків, мало синапсів. Диференціювання
нейронів відбувається в період раннього дитинства, в основному до 2 років,
закінчується до 3 років. До 7-8 років цитоархітектоніка кори відповідає такій
дорослих. Остаточна мієлінізація волокон закінчується до 10 років.
А. Завдання для самоконтролю: намалювати проекцію ядер черепних
нервів на ромбоподібну ямку.
1. У хворого посилена секреція привушної слинної залози. З подразненням
якого ядра можна це зв'язати?
A.* nucleus salivatorius inferior
B. nucleus salivatorius superior
C. nucleus solitarius
D. nucleus ambiguus
E. nucleus dorsalis n. vagi
2. У хворого після перенесеного менінгоенцефаліту виникла гідроцефалія.
Пошкодження яких утворів головного мозку могло призвести до даного
стану?
A.*foramen Lushka et Magandi.
B. foramen iterventriculare.
C. Aqueductus cerebri.
D. Plexus chorioideus.
E. Pons.
3. У чоловіка 40 років після перенесеного менінгіту (запалення оболон
головного мозку) спостерігається сильний прогресуючий головний біль.
Обстеження головного мозку за допомогою ЯМР показало розширення всіх
шлуночків головного мозку, що свідчить про їх переповнення
спинномозковою рідиною. Що могло спричинити це явище?
A.*Зарощення отворів Маженді і Люшка IV шлуночка.
B. Зарощення центрального каналу спинного мозку.
C. Зарощення водопроводу головного мозку
D. Закриття міжшлуночкового отвору справа.
E. Закриття міжшлуночкового отвору зліва
- основна
1200 с. : іл.

посібник. – 2016. - 100 с.
книга, 2011. - 639 с.
Тема 25. Анатомія середнього мозку.

При ушкодженні середнього мозку виникають ускладнення, що
призводять до порушення рухових реакцій хворого, зорових, слухових.
Пояснювати будову стовбура головного мозку та розташування
середнього мозку.
Аналізувати: - елементи зовнішньої будови середнього мозку;
- внутрішню будову середнього мозку;
- провідні шляхи середнього мозку.

1) забезпечувальні Розподіл нервової Показати розташування
дисципліни системи на центральну та основних елементів ЦНС
Біологія периферичну.
Особливості ЦНС ссавців
Гістологія Будову сірої і білої Розрізняти білу і сіру
речовини середнього речовину середнього мозку
мозку на гістологічному препараті
2) Дисципліни, що забезпечуються: нормальна та патологічна фізіологія,
топографічна та патологічна анатомія, хірургія, нервові хвороби.
3)Внутрішньопред Знати будову середньої Показати середню черепну
метна інтеграція – черепної ямки. ямку. Показати на препараті
розділ: Знати кровопостачання внутрішню сонну та
«Остеологія» головного і спинного хребтову артерії.
Розділ: мозку.
„Ангіологія"
MESENCEPHALON Середній мозок
Fossa interpeduncularis Міжніжкова ямка
Substantia perforata posterior Задня продірявлена речовина
Sulcus nervi oculomotorii Борозна окорухового нерва
Pedunculus cerebri Ніжка мозку
Sulcus lateralis mesencephali Латеральна бороза середнього мозку
Tegmentum mesencephali Покрівля середнього мозку
Pedunculus cerebellaris superior Верхні мозочкові ніжки
Lamina tecti Пластинка покрівлі
Brachium colliculi inferioris Ручка нижнього горбка
Brachium colliculi superioris Ручка верхнього горбка
Colliculus inferior Нижній горбок
Colliculus superior Верхній горбок
Pedunculus cerebri
Власне ніжка мозку
Basis pedunculi
Основа ніжки
Crus cerebri
Ніжки мозку
Tractus pyramidalis
Пірамідний шлях
Fibrae corticospinales
Кірково-спинномозкові волокна
Fibrae corticonucleares
Кірково-ядерні волокна
Tractus corticopontinus
Кірково-мостові волокна
Fibrae frontopontinae
Лобово-мостові волокна
Fibrae occipitopontinae
Потилично-мостові волокна
Fibrae parietopontinae
Тім’яно-мостові волокна
Fibrae temporopontinae
Покрівельно-мостові волокна
Fibrae corticoreticulares Кірково-сітчасті волокна
Substantia nigra Чорна речовина
Tegmentum mesencephali Покрівля середнього мозку
Substantia alba Біла речовина
1. Похідним якого мозкового міхура є структури, що входять до складу
середнього мозку?
2. Які структури видно на фронтальному розрізі середнього мозку?
3. Ядра яких черепних нервів розміщені в межах середнього мозку, і яка
їх
топографія?
4. Де виходять з мозку III, IV пари черепних нервів?
5. Похідним порожнини якого мозкового міхура є водопровід мозку і які
порожнини мозку він сполучає?
Показати на черепі проекцію місця розташування середнього мозку.

Продемонструвати на вологому препараті елементи зовнішньої будови
На поперечному зрізі продемонструвати червоні ядра, чорну субстанцію,
білу речовину, водопровід мозку.,
Продемонструвати сполучення водопроводу мозку з III, IV шлуночками
мозку.
На ізольованому препараті головного мозку вміти показувати анатомічні
утвори середнього мозку (покришку, ніжки мозку, водопровід мозку).
Середній мозок – mesencephalon
Середній мозок складається з даху (tectum) та ніжок мозку (pedunculi cerebri).
Порожниною середнього мозку є водопровід (аqueductus cerebri Sylvii), який
сполучає IV шлуночок з III шлуночком. Дах представлений 4 горбиками
(накопичення дейтеронейронів):
- два верхні горбики (соlliculi superiores) - підкіркові рефлекторні сторожові
центри зору;
- два нижні горбики (соlliculi inferiores) - підкіркові рефлекторні сторожові
центри слуху.
Аксони інтеронейронів горбиків зв'язують дах середнього мозку з руховими
ядрами передніх рогів спинного мозку - дахо-спинномозковий шлях (tractus
tectospinalis).Через верхні горбики проходить шлях безумовного рефлексу -
відповіді на несподіване зорове подразнення; через нижні горбики проходить
шлях безумовного рефлексу - відповіді на несподіване слухове подразнення.
Шляхи перехрещені (перехрестя Мейнерта).
Ніжки мозку поділяються на основу (basis) і покришку (tegmentum). Між
основoю і покришкою знаходиться чорна речовина (substantia nigra). Чорна
речовина містить пігмент, утворена інтеронейронами.
Основа ніжок - це біла речовина, тут проходять такі важливі низхідні шляхи,
як кірково-ядерний, кірково-спинномозковий, кірково-мостові волокна
(лобово-мостові, тім'яно-, скронево-, политично-мостові). Покришка ніжок
містить сіру і білу речовини.
Сіра речовина представлена ядрами:
1) червоне ядро (nucleus ruber) - сукупність інтеронейронів, через червоне (і
тільки через червоне ядро) ядро відбувається зв'язок мозочка зі спинним
мозком - мозочково-зубчасто-червоноядерно-спинномозковий шлях (tractus
cerebello-dentato-rubro-spinalis);
2) сітчаста речовина (продовження ядра довгастого мозку та моста);
3) ядра III та IV пар черепних нервів:
III IV
Окоруховий нерв (nervus Блоковий нерв (nervus trochlearis)
oculomotoris)
Соматомоторні (рухові) ядра - утворені мотонейронами, отримують імпульс з
Ядро окорухового нерва (nucleus Ядро блокового нерва (nucleus nervi
nervi oculomotorii) – іннервація trochlearis) – іннервація верхнього
верхнього, нижнього та медіального косого м’яза ока
прямих м’язів ока, нижнього косого
м’яза ока та м’яза – підіймача повіки
Вегетативні (парасимпатичні) ядра - утворені інтернейронами:
Ядро Якубовича - додаткове ядро окорухового нерва (nucleus accessories nervi
oculomotorii) - центр звуження зіниці;
ядро Перлія - непарне ядро (nucleus impar) - центр акомодації (іннервація
війкового м'яза)
Біла речовина представлена шляхами. Особливо важливими є перехрестя
шляхів:
- переднє перехрестя покришки (decussatio tegmenti ventralis) – перехрестя
Фореля - перехрестя аксонів інтеронейронів червоного ядра, червоноядерно-
спинномозкового шляху (tractus rubro-spinalis);
- перехрестя покришки (decussatio tegmenti) Мейнерта - перехрестя аксонів
інтеронейронів верхніх і нижніх горбиків даху середнього мозку, дахо-
спинномозкового шляху (tractus tecto-spinalis);
- перехрестя верхніх ніжок мозочка (decussatio pedunculorum cerebellarum
superiorum) Вернекінга - перехрестя аксонів інтеронейронів зубчастого ядра
мозочка, мозочково-зубчасто-червоноядерно-спинномозкового шляху (tractus
cerebello-dentato-rubro-spinalis);
-перехрестя блокових нервів (блокове перехрестя) (decussatio trochlearis) -
перехрестя аксонів мотонейронів рухового ядра блокового нерва. Це
перехрестя знаходиться в даху середнього мозку.
Особливості дитячого віку. Середній мозок має вагу 2,5г. Водопровід
мозку відносно широкий, чорна речовина, червоне ядро розвинуті добре.
А. Завдання для самоконтролю: намалювати ядра середнього мозку, сіру
та білу речовину.
1. У хворого ушкоджений окоруховий нерв і виник центральний параліч на
протилежній стороні. Яка частина мозку уражена?
2. У хворого після запалення судинної оболонки головного мозку підвищився
внутрішньочерепний тиск. Які порушені місця відтоку спинномозкової
рідини?
3. У хворого при обстеженні головного мозку за допомогою МРТ виявлено
помітно розширені бічні та третій шлуночки. Лікар діагностував блокаду
лікворних шляхів. Визначте рівень оклюзії.
A.*Водопровід мозку
B. Міжшлуночковий отвір
C. Серединний отвір четвертого шлуночка
D. Бічний отвір четвертого шлуночка
E. Пахіонові грануляції
4. У хворого унаслідок пошкодження a.cerebri posteriores (кровопостачає
чотиригорбкову пластинку середнього мозку) спостерігаються симптоми
ураження ядер окорухового нерва (синдром задньої коміссури-Паріно). Яку
стінку III шлуночка формує comissura cerebri posterior ?
A. Задню
B. Нижню
C. Верхню
D. Передню
E. Бічну
5. У наслідок пошкодження a.cerebri posteriores дуже часто виникає так
званий синдром червоного ядра- параліч окорухового нерва на боці
патологічного вогнища, тремтіння кінцівок на протилежній. Яка частина
мозку уражена?
A.*Mesencephalon
B. Thalamus
C. Metathalamus
D. Epithalamus
E. Hypothalamus
6. У хворого з офтальмоплегічною формою ботулізма спостерігається
ураження середнього мозку, клінічними проявами якого є двоїння в очах,
параліч аккомодації, птоз, розширення та деформація зіниць, відсутність
реакції зіниць на світло.Ураження яких ядер середнього мозку призводить до
данної клінічної симптоматики?
A.*Ядер окорухового нерва, блокового нерва
B. Ядер верхнього горбка
C. Червоного ядра
D. Чорної речовини
E. Ядер нижнього горбка
7. У хворого гідроцефалія- водянка мозку. На МРТ розширення бокових
шлуночків. Третій шлуночок не розшерений. На рівні яких отворів відбулася
окклюзія циркуляції спино-мозкової рідини?
A. Міжшлуночкових отворів
B. Непарного серединного отвору покрівлі 1Vшлуночка (Маженді).
C. Правого бічного отвору покрівлі 1Vшлуночка (Люшка).
D. Лівого бічного отвору покрівлі 1Vшлуночка (Люшка).
E. Водопроводу мозку
8. У хворого при локальному ураженні стовбура мозку (спостерігається при
нейросифілісі) пошкоджені провідні шляхи в ніжках мозку. Який прoвідний
шлях утворює decussatio tegmenti dorsalis?
A. Tr. tectospinalis
B. Tr. rubrospinalis
C. Tr. corticospinalis anterior
D. Tr. corticospinalis lateralis
E. Tr. Corticonuclearis
9. У хворого гідроцефалія- водянка мозку. На МРТ зафіксовано розширення
третього шлуночків.Окклюзія циркуляції спино-мозкової рідини відбулася на
рівні водопроводу мозку. На якій стінці третього шлуночка розташований
водопровід мозку?
A. Задню
B. Нижню
C. Нижню
D. Передню
E. Бічну
10. При інфаркті a. cerebri posterior часто виникає синдром червоного ядра –
параліч окорухового нерва на стороні ураження, тремтіння кінцівок на
протилежній. Куди проекуються ядра окорухового нерва?
A. Сolliculus superiores mesencephali.
B. Сolliculus inferiores mesencephali.
C. Locus caeruleus.
D. Eminentia medialis fossaе rhomboideі.
E. Sulcus limitans.
11. При томографії головного мозку хворого виявлена пухлина в ділянці
розташування червоного ядра. Який відділ мозку ушкоджений?
A.* Середній
B. Довгастий
C. Мозочок
D. Проміжний
E. Міст
- основна
1200 с. : іл.

посібник. – 2016. - 100 с.
книга, 2011. - 639 с.
Тема 26. Анатомія проміжного мозку. ІІІ шлуночок.

Знання топографії, будови всіх відділів проміжного мозку допоможе в
визначенні правильного діагнозу хворого, оскільки при ураженні проміжного
мозку виникають тяжкі розлади різних видів чутливості, а також розлад
вегетативних функцій.
Аналізувати структуру стовбура головного мозку та межі розташування
проміжного мозку.
Пояснювати: - що входить до складу проміжного мозку;
- з яких частин складається ділянка зорового горба;
- яка зовнішня і внутрішня будова зорового горба;
- що являє собою в функціональному відношенні зоровий горб;
- які структури відносяться до надгорбової, загорбової, підгорбової ділянки;
- будову III шлуночка і через що він з'єднується з іншими
шлуночками мозку.
1) забезпечувальні Розвиток нервової системи у Показати розташування
дисципліни ссавців. Особливості основних відділів ЦНС, а
Біологія ураження проміжного мозку. також проміжного мозку.
Гістологія Будову ядер проміжного Вміти розрізняти білу і сіру
мозку речовину проміжного мозку.
3) внутрішньопред Знати кордони середньої Вміти показувати на черепі
метна інтеграція – черепної ямки, ямку проекцію розташування
розділ: гіпофізу. проміжного мозку.
"Остеологія" Знати особливості Вміти показувати на
розділ: кровопостачання головного вологому препараті
„Ангіологія" мозку. внутрішню сонну та хребтову
артерії.
DIENCEPHALON Проміжний мозок
Надталамус
Epithalamus
Habenula Повідець
Sulcus habenularis Борозна повідців
Trigonum habenulare Трикутник повідців
Thalamus Таламус
Tuberculum anterius thalami Передній горбок таламуса
Pulvinar thalami Подушка таламуса
Stria medullaris thalami Мозков смужка таламуса
Subthalamus Субталамус
Metathalamus Метаталамус
Соrpus geniculatum laterale Бічне колінчасте тіло
Соrpus geniculatum mediale Середнє колінчасте тіло
Hypothalamus Гіпоталамус
Соrpus mamillare Сосочкове тіло
Infundibulum Лійка
Pars nervosa Нервова частина
Chiasma opticum Зорове перехрестя
Tractus opticus Зоровий шлях
Radix lateralis Латеральний корінь
Radix medialis Медіальний корінь
Area preoptica Передзорове поле
Tuber cinereum Сірий горб
Ventriculus tertius Третій шлуночок
Foramen interventriculare Міжлуночковий отвір
Tela choroidea Судинний прошарок
1. Назвати і показати три основні частини проміжного мозку на серії різних
анатомічних препаратів головного мозку.
2. Назвати і показати зоровий горб, рельєф його зовнішньої будови, ядра,
розповісти його функцію.
3. Назвати і показати надгорбові та загорбові частини, розповісти їх функцію.
4. Назвати і показати складові частини гіпоталамусу, розповісти їх функцію.
5. Назвати і показати нейросекреторні ядра гіпоталамусу, розповісти про їх
зв'язки з гіпофізом.
6. Назвати і показати складові частини проміжного мозку, що утворюють
шість стінок третього шлуночка.
7. Назвати і показати зв'язки третього шлуночка з боковими та четвертим
шлуночком.
4.3.Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті
Показати розташування основних відділів НС
Показати розташування проміжного мозку.
Показати білу і сіру речовину проміжного мозку.
Показати на черепі проекцію розташування проміжного мозку.
Показати на вологому препараті внутрішню сонну та хребтову артерії.
Проміжний мозок
Проміжний мозок, diencephalon, займає проміжне положення між
кінцевим та середнім мозком; розташований під мозолистим тілом і
склепінням; по боках зростається з півкулями великого мозку. Порожниною,
diencephalon, є III-й шлуночок.
Найбільш вдалим з філогенетичної точки зору є розподіл проміжного
мозку на дві основні частини:
1) дорсальну (філогенетично молодшу) -talamencephalon - центр аферентних
шляхів;
2) вентральну (філогенетично - старішу) - hуpotalamus - вищий вегетативний
центр.
Згідно такому розподілу talamencephalon в свою чергу складається з
трьох частин: таламуса, епіталамуса та метаталамуса.
Таламус (згір’я ), thalamus, являє собою велике, утворене скупченням сірої
речовини, тіло, яке виглядає як горб на бічній стінці III шлуночка. В таламусі
розрізняють передній вузький кінець (тут розташований невеликий передній
горбок, tuberculum anterius talami) і задній стовщений кінець, який
закінчується подушкою таламуса, pulvinar talami. Відпрепарований таламус,
завдяки описаним особливостям, має яйцеподібну форму.
У таламуса тільки дві вільні поверхні (верхня і пресередня), іншими
(нижньою і бічною ) він зрощений з іншими частинами мозку. Верхня
поверхня вкрита тонким шаром білої речовини. У латеральному відділі вона
обернена в порожнину бічного шлуночка, відокремлюючись від сусіднього з
нею хвостатого ядра борозною, в якій проходить стрічка таламуса, tаеnіа
thalami. Пpисередня поверхня таламуса вкрита тонким шаром сірої речовини,
розташована вертикально і обернена в порожнину III шлуночка, утворюючи
його бічну стінку. Зверху вона відмежовується від дорсальної поверхні
таламуса за допомогою білого кольору мозкової смуги таламуса (stria
medullaris thalami). Ця смуга є продовженням нервових волокон склепіння;
вона переходить ззаду в повідцевий трикутник і далі - в повідець
епіталамуса.
Обидві присердні поверхні таламусів з’єднані між собою невеликим
міжталамічним злипанням, аdgesio interthalamica, яке розташоване майже
посередині. Бічна поверхня таламуса межує з внутрішньою капсулою, сарsulа
іnternа, Нижня поверхня таламуса прилягaє до ріжок мозку, з якими він
зростається.
Функціональна роль таламуса є дуже значною. В таламусі нараховують
більш ніж 40 ядер, велику кількість синапсів. За допомогою функціонально
взаємопов’язаних таламокортикальних і кортикоталамічних зв’язків таламус
впливає на кору півкуль великого мозку, а кора впливає на нього.
Розрізняють 5 функціональних груп ядер таламуса:
1) чутливі транслюючі ядра;
2) рухові транслюючі ядра;
3) транслюючі ядра ретикулярної формації;
4) транслюючі ядра лімбічної системи;
5) асоціативні (ектокортикальні) транслююючі ядра.
Окрему групу складають ядра подушки, pulvinar. Найчастіше ядра подушок
згадують як підкіркові зорові центри.
Ядра вентролатеральної групи загалом відповідають за трансляцію імпульсів
загальної чутливості. Ураження цих ядер призводить до втрати больової,
температурної, тактильної, пропріоцептивної чутливості на протилежній
половині тіла людини; а подразнення - до зниження порогу больової
чутливості і до появи в протилежній половині тіла людини таламічного
болю.
Неспецифічні ядра таламуса пов’язані з ретикулярною формацією і з
структурами екстрапірамідної системи.
Під подушкою таламуса розміщені складові частини метаталамусу (зазгір’я),
metathalamus, у вигляді довгастих незначної величини, білого кольору
горбків - присереднього колінчастого тіла, соrpus geniculatum mediale, і
бічного колінчастого тіла, соrpus geniculatum laterale. В товщі кожного з цих
горбків розміщений доcтатньо складний комплекс ядер сірої речовини.
Присереднє колінчасте тіло (разом з іншими горбками lamina tecti середнього
мозку) є підкірковим центром слуху (в ньому закінчуються волокна lemniscus
lateralis). Бічне колінчасте тіло (разом з pulvinar talami і верхнім горбком
lamina tecti середнього мозку) становить підкірковий центр зору.
Епіталамус (надзгір’я) розміщений позаду таламуса; до нього відносяться:
повідцеві трикутники, повідці та шишкоподібна залоза. Strіае medullares обох
таламусів прямують назад і утворюють на тому та на іншому боках трикутне
розширення - повідцевий трикутник, trigonum habenulare. Від трикутника
відходять повідець, habenula, який з’єднується з повідцем протилежного боку
за допомогою спайки повідців, соmmissura habenularum, і прикріплюються до
переднього кінця шишкоподібної залози glandula pinealis. Свого часу Р.
Декарт вважав шишкоподібну залозу відповідальною за регуляцію добових
ритмів (день - ніч) у людини. В місці прикріплення повідців до
шишкоподібної залози утворюється спайка повідців, соmmissura habenularum.
До вентральної поверхні переднього кінця шишкоподібної залози підходить
мозкова пластинка, яка, згинаючись назад, продовжується в lamina tecti
середнього мозку. Потовщена ділянка її вигину становить задню спайку,
соmmissura posterior.
Гіпоталамус (підзгір’я) hipotalamus, в широкому розумінні, об’єднує
структури розміщені під гіпоталамічною борозною, sulcus hipotalamicus. Ці
структури мають різний генез. Частина об’єднана під назвою зорова частина
нейрогіпофіз, зорове перехрестя, зоровий шлях, формуються за допомогою
diencephalon. Сoсoчкове тіло, соrpus mamillare, і підталамус, subthalamus,
формуються за рахунок diencephalon.
Підталамус є прилеглою до таламуса ділянкою, через яку проходять
різні шляхи до таламуса, зокрема всі шляхи, що входять до складу
присередньої петлі, lemniscus medialis. Окаймляють підталамус чорнe та
червоне ядра середнього мозку.
Верхівка сірого горба витягується в вузьку порожнисту лійку,
іnfundibulum, на сліпому кінці якої розташований гіпофіз, hypophysis. Гіпофіз
є залозою внутрішньої секреції і складається з двох часток: передньої,
побудованої з залозистої тканини, нейрогіпофіза, neurohypophysis. Ядра
гіпоталамічної ділянки пов’язані з гіпофізом за допомогою волокон
гіпоталамо-гіпофізарного шляху, tractus hypotalamohypophysialis, і горбоково-
лійкового шляху, tractus tuberoinfundibularis.
Надзорове ядро, nucleus supraopticus, утворене тілами специфічних
нейронів, які продукують за рахунок нейросекреції гормон вазопресин.
Призорове ядро гіпоталамуса, nucleus supraopticus, утворене тілами нейронів,
які продукують гормон окситоцин. Гормони прямують за напрямом
аксонального току і потрапляють в кровоносні капіляри нейрогіпофіза.
Особливості дитячого віку. Проміжний мозок у новонароджених
розвинутий відносно сильно, багато з його волокон мієлінізовані. В перші
місяці життя відбувається мієлінізація ядер таламуса. Після народження у
найбільшому ступені розвиваються латеральні ядра таламуса, розширюються
зв'язки між таламусом та іншими відділами мозку. Дозрівання ядер
гіпоталамуса відбувається до 2-4 років. Півкулі великого мозку у
новонародженого і у всі періоди постнатального життя різко переважають
над іншими частинами центральної нервової системи. Рельєф півкуль
продовжує ускладнюватися до 7 років. Відносно сильно розвинуті у
новонароджених скроневі частки і частини нюхового мозку, слабше
розвинуті лобові частки і мозолисте тіло. Кора великого мозку у
структурному відношенні ще не повністю диференційована. Перші ознаки
мієлінізації нервових волокон у півкулях відмічаються на 9-му місяці
внутрішньоутробного розвитку. У перші 3 місяці після народження
відбувається дозрівання рухових шляхів, і до 6 місяців мієлінізація
розповсюджується на чутливі нервові шляхи. Дозрівання кіркових структур в
основному завершується до 2-3 років, однак вельми вірогідно, що цей процес
продовжується і в наступні періоди дитячого віку.
Третій шлуночок.
Третій шлуночок, ventriculus tertius, який утворює порожнину, diencephalon,
являє собою щілиноподібний простір, що лежить у серединній площині i
обмежений присередніми поверхнями таламусів, Він заповнений
спинномозковою рідиною і сполучається спереду (праворуч і ліворуч) через
міжшлуночкові отвори, foramen interventriculare, з бічними шлуночками;
ззаду за допомогою водопроводу середнього мозку - з IV шлуночком.
Верхню стінку третього шлуночка становлять епітеліальна пластинка IIІ
шлуночка, lamina epithelialis ventriculi tertii (залишок тонкої стінки
ембріональної нервової трубки), і судинний прошарок, telа сhoroіdеа. У
просторі між обома пластинками, виповненому пухкою сполучною
тканиною, проходять по обох боках серединної лінії дві внутрішні вени
великого мозку, vv.іnternae cerebri. Останні у передніх відділах telа сhoroіdеа
збирають кров з невеликих таламосмугастих вен (v. talamostriata superior et
inferior), вен прозорої перегородки (v. anterior septi pellucidi, v. posterior septi
pellucidi), і вен судинного сплетення (v. сhoroіdеа superior et inferior), в задніх
відділах зливаються в одну вену - велику вену великого мозку (вену Галена),
v. magna cerebri (vena Galeni). Telа сhoroіdеа III шлуночка з боків
прикріплена до парної стрічки таламуса, tаеnіа talamі. Від вентральної
пластинки telа сhoroіdеа у глиб порожнини IIІ шлуночка, вдається ряд
ворсинок, які і утворюють судинне сплетення IIІ шлуночка, рlехus сhoroіdеus
ventriculi tertii. В передніх відділах рlехus сhoroіdеus через міжшлуночковий
отвір переходить в судинні сплетення бічних шлуночків. Спереду від telа
сhoroіdеа і над міжшлуночковим отвором в бічній стінці проміжного мозку
розташований маленький (розміром з шпилькову голівку) вузлик -
підсклепінний орган, оrganum subfornicale. Цей орган є дуже складним за
будовою і відноситься до циркумвентрикулярної системи, яка регулює тиск і
склад спинномозкової рідини. Завершуючи розгляд будови верхньої стінки
III шлуночка слід зазначити, що поверх telа сhoroіdеа лежить тіло склепіння і
мозолисте тіло.
Нижню стінку (дно) ІІІ шлуночка утворюють: substantia perforata posterior,
почасти передні відділи ніжок мозку, соrроrа mamillaria, tuber cinereum,
infundibulum, сhiasma оpticum. Нижня стінка має дві заглибини: задню -
закуток лійки, recessus infundibuli (який є порожниною проксимального кінця
лійки); передньо-надзоровий закуток, recessus infundibuli (розташований над
зоровим перехрестям).
Задню стінку III шлуночка становлять: соmmissura habenularum, соmmissura
posterior і отвір водопроводу середнього мозку, ареrtura aqueductus
mesencephali.
Задня стінка має дві заглибини: шишкоподібний закуток, rесеssus pineale, і
надшишкоподібний закуток, recessus suprapineale.
Передню стінку III шлуночка утворюють: кінцева пластинка, lаminа
terminalis, стовпи склепіння, соlumna fornicis, i перекинута впоперек відразу
спереду їх передня спайка, соmmissura anterior.
Дві бічні стінки III шлуночка становлять присередні поверхні таламусів.
А. Завдання для самоконтролю: на таблицях позначити відділи
проміжного мозку.
1. Хворий відмічає втрату всіх видів чутливості (поверхневої та глибокої) на
одній стороні тіла, насильницький сміх та плач, розлад вегетативних
функцій. Про ураження якого нервового центру треба міркувати? Із якої
сторони?
2. У хворого явні ознаки гормонального розладу пов'язані з ураженням
гіпофізу. Яким методом можливо виявити розміри і форми гіпофізу?
3. У хлопчика трьох років передчасне статеве дозрівання. Про ураження якої
частини головного мозку треба думати?
лікворних шляхів. Визначте рівень оклюзії.
5. У хворого з пошкодженим проміжним мозком виявлено порушення слуху.
Які ядра при цьому пошкоджені?
A.* Медіальні колінчасті тіла
B. Латеральні колінчасті тіла
C. Червоне ядро
D. Передні ядра гіпоталамуса
E. Заднє вентральне ядро
6. У хворої жінки, 50 років, виявлено пухлину мозку у ділянці зорової
частини гіпоталамуса. В крові хворої підвищений рівень вазопресіну . Яке
ядро гіпоталамуса продукує цей гормон ?
A.*Nucl. supraopticus
B. Nucl. preopticus
C. Nucl.paraventricularis
D. Nucl.corporis mamillaris
E. Nucl.in undibularis
7. У хворого гіпоталамо-гіпофізарний симптомокомплекс (Бабінського-
Фреліха): відкладення жиру в плечовому поясі, молочних залозах, зникнення
вторинних статевих ознак, схильність до гіпотермії. До якого відділу
великого мозку відноситься гіпоталамус?
А.*Diencephalon
B. Mesencephalon..
C. Pons.
D. Medulla oblongata.
E. Telencephalon.
8. У хворого злоякісний екзофтальм, обумовлений надмірною секрецією
гіпофізом тиреотропного гормона. До якого відділу проміжного мозку
належить гіпофіз?
A.*Hypothalamus
B. Mesencephalon
C. Thalamus
D. Metathalamus
E. Epithalamus
9. У хворого булемія- підвищене відчуття голоду. Виявлено ураження
рецепторів гіпоталамічної ділянки, що сигналізують мозок про накопичення
вуглеводів у крові. Який мозок уражений?
A*Diencephalon
B. Mesencephalon
C. Pons.
D. Medulla oblongata
E. Medulla oblongata
10. У хворого унаслідок пошкодження a.cerebri posteriores (кровопостачає
чотиригорбкову пластинку середнього мозку) спостерігаються симптоми
ураження ядер окорухового нерва (синдром задньої коміссури-Паріно). Яку
стінку III шлуночка формує comissura cerebri posterior ?
A.*Задню
B. Нижню
C. Верхню
D. Передню
E. Бічну
11.. У хворого 50 років виявлено таламічний синдром, проявами якого є
інтенсивний біль половини тіла, своєрідне положення руки ("таламічна
рука"), гіперкінетичні розлади. Іноді до цих проявів приєднуються розлад
нюху, насильницький сміх та плач. Яка частина мозку функціонально
пошкоджена?
A.*Thalamus
B. Metathalamus
C. Epithalamus
D. Hypothalamus
E. Mesencephalon
12.У дитини після гриппу протягом 3 тижнів спостерігаються порушення
терморегуляції в вигляді довготривалого субфебрілітету та гіпертермічних
кризів. Лікар підозрює функціональну недостатність вищого вегетативного
центра. Яка частина мозку функціонально пошкоджена?
A.*Hypothalamus
B. Thalamus
C. Metathalamus
D. Epithalamus
E. Mesencephalon
13. У хворого після важкої електротравми в період реабілітації ведучими
виявились вегетативні розлади в вигляді порушення потовиділення і
терморегуляції, головний біль, лабільність судинної стінки. Який мозок є
вищим вегетативним центром?
A.*Hypothalamus
B. Thalamus
C. Metathalamus
D. Epithalamus
E. Mesencephalon
14. У хворого злоякісний екзофтальм, обумовлений надмірною секрецією
гіпофізом тиреотропного гормона. До якого відділу проміжного мозку
належить гіпофіз?
A. *Hypothalamus
B. Mesencephalon
C. Thalamus
D. Metathalamus
E. Epithalamus
15. У хворого 50 років виявлено таламічний синдром, проявами якого є
інтенсивний біль половини тіла, своєрідне положення руки ("таламічна
рука")- передпліччя зігнуте та проновано, кисть зігнута, пальці розігнуті та
постійно тремтять. Ураження яких ядер таламуса є причиною своєрідного
положення верхньої кінцівки?
A.*Присередніх
B. Бічнодорсальних задніх
C. Бічновентральних проміжних
D. Бічновентральних передніх
E. Центральних
16. У хворого гідроцефалія- водянка мозку. На МРТ зафіксовано розширення
третього шлуночків.Окклюзія циркуляції спино-мозкової рідини відбулася на
рівні водопроводу мозку. На якій стінці третього шлуночка розташован
водопровод мозку?
A.*Задній
B. Нижній
C. Верхній
D. Передній
E. Бічній
17. Чоловіку, 50 років, встановлено діагноз – синдром Шегрена (“сухий
синдром”). У хворого недостатність всіх залоз зовнішньої секреції –
недостатність сльозовиділення (кератит), слиновиділення, анацидний
гастрит, ксеродермія через атрофію потових і сальних залоз, поліартрит.
Причина захворювання не з’ясована. Допускається патологія гіпоталамуса.
Який шлях ЦНС пов’язує гіпоталамуса з вегетативними ядрами стовбура
мозку і спинного мозку?
A.*fasciculus longitudinalis dorsalis.
B. fasciculus longitudinalis anteriores.
C. Tractus thalamo-corticalis.
D. Тractus thalamo-spinalis.
E. Tractus mamillo-thalamicus.
- основна
1200 с. : іл.

посібник. – 2016. - 100 с.
книга, 2011. - 639 с.
Тема 27. Кінцевий мозок. Півкулі великого мозку: частки, борозни,

закрутки.
Знання топографії, будови всіх відділів головного мозку допоможе в
визначенні правильного діагнозу хворого, оскільки при ураженні відділів
головного мозку виникають тяжкі розлади з втратою різних видів чутливості
рухових реакцій. Допоможе проводити профілактику запальних процесів та
травматичних ушкоджень головного мозку.
Аналізувати про будову кінцевого мозку, частки, полюси та поверхні
кінцевого мозку.
- межі півкуль великого мозку;
межі між частками кінцевого мозку;
борозни і звивини лобової частки;
борозни і звивини тім'яної частки;
борозни і звивини вискової частки;І
борозни і звивини потиличної частки.
1) забезпечувальні Розподіл нервової системи на Показати розташування
дисципліни центральну та периферичну. основних елементів ЦНС.
Біологія Особливості ЦНС ссавців.
2) Дисципліни, що забезпечуються: нормальна та патологічна фізіологія
3) Знати будову черепних ямок. Показувати межі черепних
Внутрішньопредме Кровопостачання головного ямок. Показувати
тна інтеграція - мозку. внутрішню сонну артерію.
розділ
"Остеологія"
розділ
„Ангіологія"

TELENCEPHALON; CEREBRUM Кінцевий мозок

Hemispherium cerebri Півкулі головного мозку
Pallium Плащ
Gyri cerebri Звивини головного мозку
Lobi cerebri Частки мозку
Sulci cerebri Борозни головного мозк
Lobus frontalis Лобна частка
Lobus parietalis Тім’яна частка

Lobus temporalis
Скронева частка
Lobus occipitalis Потилична частка
Lobus insularis Острівець

1. Похідним якого мозкового міхура є півкулі великого мозку?
2. Через що відділяються півкулі великого мозку одна від одної?
3. Які поверхні і краї розрізняють в кожній півкулі мозку?
4. Що входить до складу кожної півкулі великого мозку?
5. На скільки долей розділяється кожна півкуля?
6. Яку ділянку півкулі називають п'ятою (захованою) долею мозку і де
вона
розміщена?
7. Що служить межами між долями мозку?
8. Які звивини розрізняють в межах лобової долі і якими борознами вони
відмежовані?
9. Які гілки відходять від бокової борозни (щілини) мозку і на які частини
вони ділять нижню лобову звивину?
10.Назвіть і покажіть межі тім'яної частки.
11.Які звивини розрізняють в межах тім'яної частки і якими борознами
вони
12.Які звивини завершають кінець бокової і задній кінець верхньої
скроневої
борозни?
13.До якої частки мозку вказані дві звивини відносяться?
14.Які звивини розрізняють в скроневій частці і якими борознами вони
15.На які групи діляться борозни і звивини потиличної частки?
16.Які долі, борозни і звивини розрізняють на медіальній поверхні
півкуль?
4.3.Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
На препаратах демонструють півкулі великого мозку, їх поверхні, краї,
частки та границі між останніми.
На верхньобічній поверхні демонструють центральну та бічні борозни мозку.
Демонструють борозни та звивини лобової частки.
Демонструють борозни та часточки тім'яної частки.
Демонструють борозни та звивини вискової частки.
Демонструють борозни та звивини потиличної частки.
Демонструють острівець, його борозни та звивини.
Кінцевий мозок
Кінцевий мозок, або великий мозок, сеrebrum, складається з двох півкуль
великого мозку, hemisperia cerebri. Порожниною кінцевого мозку є бічні
шлуночки, ventriculi lateralis. До складу кожної півкулі входять: 1) плащ,
раllium (кора великого мозку і біла речовина півкуль); 2) основна частина
кінцевого мозку (базальні ганглії, ВNА), раrs basalis telencephali (ganglia
basalia, BNA); 3) нюховий мозок, rhinencephalon (ВNА). Такий розподіл
частин кінцевого мозку обумовлений його філогенетичними особливостями:
1) нюховий мозок - філогенетично найстаріша і разом з тим найменша
частина, розташована головним чином вентрально; 2) базальні ганглії (або
базальні ядра) - стара частина кінцевого мозку, раlеоеnсерhаlоn, розташована
в товщі півкуль; 3) кора, соrtех, - наймолодша і разом з тим, найбільша
частина, яка вкриває інші частини telencephalon на зразок плаща (звідси і її
назва "плащ"),
Між обома півкулями проходить спереду назад глибока поздовжня щілина
великого мозку fissura longitudinalis cerebri, яка знизу на основі мозку
доходить до перехрестя зорових нервів, в глибині - до мозолистого тіла, ззаду
- до верхньої периферії мозочка й лежачої спереду нього lamina tecti
У глибині поздовжньої щілини великого мозку обидві півкулі з'єднані між
собою товстою горизонтальною пластинкою - мозолистим тілом, соrpus
саllоsum, яке утворене нервовими волокнами, що йдуть поперечно з однієї
півкулі в іншу.
Плащ
Кожна півкуля великого мозку має три поверхні: верхньобічну, присередню,
нижню; три краї: верхній, margо superior, нижньоприсередній, margо
inferomedialis, нижньобічний, margо inferolateralis; три полюси: лобовий,
роlus frontalis, потиличний, роlus оссіріtalis, скроневий, роlus temporalis. Роlus
temporalis відповідає виступу нижньої поверхні і відокремлений від неї
бічною ямкою великого мозку, fossa lateralis cerebri.
Плащ, раlium, складається з білої речовини, що ззовні вкрита сірою корою,
соrteх товщина якої в різних відділах неоднакова, але в середньому дорівнює
4 мм. Вся поверхня кори порізана борознами, sulсі; між ними містяться
підвищення різної форми і величини - звивини, gyri. Борозни та звивини
групуються в частки, яких в кожній півкулі є шість: лобова, тім'яна, скронева,
потилична, острівцева, лімбічна. Верхньобічна поверхня півкуль великого
мозку розмежена на частки завдяки 3 борознам: бічній, центральній та
тім'яно-потиличній, остання знаходиться на присередній поверхні півкуль,
але утворює заглибину на їх верхньому краї. Крім того виділяють
передпотиличну вирізку, іncisurа рrеоссірitalis, яка відокремлює потиличну
частку від нижньої скроневої звивини. Бічна борозна, sulcus lateralis,
починається на нижній поверхні півкулі у вигляді бічної ямки великого
мозку, йде по верхньобічній поверхні вгору і потім назад; вона є
передньоверхньою межею скроневої частки, lоbus temporalis. Тім'яно-
потилична борозна, sulcus parietooccipitalis, розташована в задній ділянці
присередньої поверхні півкулі, вона відділяє тім'яну частку від потиличної.
Кожна частка півкулі має певні групи звивин, які іноді називають
часточками, і ті й інші обмежені борознами мозкової поверхні.
Лобова частка має на верхньобічній поверхні такі борозни і звивини:
1) передцентральна борозна, sulcus рrесеntralis, іде паралельно центральній
борозні;
2) верхня лобова борозна, sulcus frontalis superior, i нижня лобова борозна,
sulcus frontalis inferior, починаються від sulcus рrесеntralis і йдуть паралельно
одна одній;
3) ramus anterior і ramus ascendens бічної борозни;
4) передцентральна звивина, sulcus рrесеntralis, відділяється центральною і
передцентральною борознами;
5) верхня лобова звивина gyrus frontalis superior, середня лобова звивина,
gyrus frontalis medius, нижня лобова звивина, gyrus frontalis inferior.
На верхньобічній поверхні тім'яної частки розміщені:
1) зацентральна борозна, sulcus postcentrales, прямує позаду і паралельно
центральній борозні;
2) внутрішньотім'яна борозна, sulcus intraparietalis, йде від зацентральної
борозни назад і паралельно верхньому краю півкулі;
3) зацентральна звивина, gyrus postcentrales, знаходиться між центральною та
зацентральною борознами;
4) верхня тім'яна часточка, lobus parietalis superior, розташована між верхнім
краєм півкулі та внутрішньотім'яною борозною;
5) нижня тім'яна часточка, lobus parietalis inferior, розташована під
внутрішньотім'яною борозною;
6) надкрайова звивина, gyrus supramarginales, замикає задній кінець бічної
борозни;
7) кутова звивина, gyrus angularis, замикає задній кінець верхньої скроневої
борозни.
На верхньобічній поверхні скроневої частки розміщені:
1) верхня скронева борозна sulcus temporalis superior, і нижня скронева
борозна, sulcus temporalis inferior, які прямують спереду назад паралельно
одна одній;
2) верхня скронева звивина, gyrus temporalis superior, серeдня скронева
звивина, gyrus temporalis medius, нижня скронева звивина, gyrus temporalis
inferior, які розділені верхньою та нижньою скроневими борознами;
3) поперечні скроневі звивини, gyri temporalis transversi розташовані на
внутрішній поверхні верхньої скроневої звивини (до них відноситься передня
поперечна скронева звивина, gyrus temporalis transversus anterior, і задня
поперечна скронева звивина gyrus temporalis transversus posterior, які
розмежовані між собою, поперечною скроневою борозною, sulcus temporalis
transverses).
На верхньобічній поверхні потиличної частки розміщені:
1) півмісяцева борозна, sulcus lunatus, розміщена поблизу потиличного
полюса;
2) поперечна потилична борозна, sulcus оссіріtalis transversus, являє собою
задньонижнє продовження внутрішньотім'яної борозни тім'яної частки;
3) передпотилична вирізка, incisura рrеоссіріtalis, розташована під прямим
кутом до заднього кінця sulcus temporalis inferior, відокремлює нижню
скроневу звивину від потиличної частки.
Острівцева частка, lobus insularis, залягає у глибині бічної борозни на дні
бічної ямки великого мозку. Вона являє піраміду, обернену верхівкою в бік
борозни.
На присередній поверхні лобової частки розміщені: 1) борозна пояса, sulcus
cinguli, яка продовжується назад на присередню поверхню тім'яної частки у
вигляді підтім'яної борозни; 2) центральна борозна, sulcus centralis, яка
починається на присередній поверхні і далі прямує по верхньобічній
поверхні півкулі; 3) принюхові борозни, sulсі раrаоlfactorii, містяться нижче
мозолистого тіла в принюховому полі; 4) присередня лобова звивина, gyrus
frontalis medialis, знаходиться між верхнім краєм півкулі та борозною пояса;
5) передня прицентральна звивина, gyrus paracentralis anterior, є передньою
частиною U-подібної прицентральної часточки, lobulus paracentralis, що
охоплює початкову ділянку sulcus centralis; 6) підмозолисте поле, аrеа
subcаllosa, в якому розміщена спереду від laminа terminalis припогранична
звивина, gyrus раrаterminalis;7) принюхове поле, аrеа раrаоlfactoria, розміщене
спереду від підмозолистого поля і відділене від нього кінцем sulcus
hуpocampalis; 8) принюхові звивини, gуrі раrаоlfactorii, розташовані в аrеа
раrаоlfactoria і розмежовані принюховими борознами.
На нижній поверхні лобової частки розміщені: 1) нюхова борозна, sulcus
olfactorius, прямує паралельно нижньоприсередньому краю півкулі, містить
нюхову цибулину та нюховий шлях, який розділяється каудально на
присередню та бічну нюхові стрічки, strіае оlfactorіа medialis et lateralis, що
обмежують нюховий горбок, tuberculum olfactorium, і утворюють присередню
та бічну сторони нюхового трикутника, trigonum olfactorium; 2) очноямкові
борозни, sulci оrbitales, проходять збоку від нюхової борозни; 3) пряма
звивина, gyrus rectus, знаходиться між нижньоприсереднім краєм півкулі та
нюховою борозною; 4) бічна нюхова звивина, gyrus оlfactorius lateralis та
присередня нюхова звивина, gyrus оlfactorius medialis, є відділами мозкової
кори, що прилягають до відповідних нюхових стрічок; 5) очноямкові
звивини, gyriі оrbitales, розміщені збоку від gyrus rectus і розмежовані sulci
оrbitales.
На присередній поверхні тім'яної частки розміщені; 1) підтім'яна борозна,
sulcus subparietalis, є продовженням назад борозни пояса; 2) крайова гілка,
rаmus marginalis, є спрямованою вгору гілкою підтім'яної борозни; 3) задня
прицентральна звивина, gyrus раrасеntralis роsterior, є задньою частиною U-
подібної lobulus paracentralis; 4) передклин, рrесuneus, розташований ззаду
від lobulus paracentralis обмежений rаmus marginalis, sulcus subparietalis, sulcus
раrіеtооссіріtalis.
На нижній поверхні скроневої частки розміщені: 1) побічна борозна, sulcus
соllаtеrаlіs, яка прямує в поздовжньому напрямку і продовжується: наперед -
в носову борозну, sulcus rhinalis; дозаду - на нижню поверхню потиличної
частки; 2) потилично-скронева борозна sulcus оссіріtоtеmроrаlіs, розташована
збоку від бічної борозни на нижніх поверхнях скроневої та потиличної
часток; 3) присередня потилично-скронева звивина, gyrus оссіріtоtеmроrаlіs
medialis, і бічна потилично-скронева звивина, gyrus оссіріtоtеmроrаlіs lateralis,
розміщені по боках потилично-скроневої борозни на нижніх поверхнях
скроневої та потиличної часток.
На присередній поверхні потиличної частки розміщені: 1) острогова борозна,
sulcus calcarinus, йде поздовжньо від верхнього краю півкулі і спереду
з'єднується з тім'яно-потиличною борозною, утворюючи гострий кут; 2)
клин, cuneus, являє собою трикутну ділянку, що спереду обмежена тім'яно-
потиличною та шпорною борознами.
На нижній поверхні потиличної частки розміщені: 1) бічна і потилично-
скронева борозни, які продовжуються з скроневої на потиличну частку; 2)
присередня та бічна потилично-скроневі звивини, які продовжуються з
скроневої на потиличну частку; 3) язикова звивина, gyrus linguаlis, яка є
заднім продовженням розміщеної в лімбічній частці приморськоконикової
звивини gyrus раrаhірросаmраlіs; язикова звивина обмежена зверху шпорною
борозною, а знизу - бічною борозною.
Лімбічна частка, lоbus limbicus, обмежена по периферії (по „краю")
описаними вище борознами (борозна пояса - підтім'яна борозна - бічна
борозна - носова борозна).
Особливості дитячого віку. Головний мозок має у
новонароджених відносно великі розміри. Його вага складає в
середньому 340-380 г, тобто 12,3-12,8% ваги всього тіла, тоді як у
дорослих вона дорівнює 2,4% ваги тіла. В перші роки життя головний
мозок продовжує швидко рости, наприкінці 1 року його вага
збільшується у 2-2,5 рази, а до 3 років - у Зрази. Після 7 років
головний мозок росте повільно і досягає максимальної ваги у 20-29 років.
А. Завдання для самоконтролю: на таблицях показувати анатомічні утвори
поверхонь кінцевого мозку.
1. Врач-патологоанатом проводил вскрытие 85-летнего мужчины умершего
после длительного нарушения мозгового кровообращения. При исследовании
головного мозга врач отметил наличие кровоизлияния в участке коры,
находящемся между шпорной и теменно-затылочной бороздами. Как
называется этот участок коры?
A.* Клин
B. Предклинье
C. Пояс
D. Парацентральна долька
E. Крючок
2. Преподаватель анатомии на занятиях демонстрировал студентам
полушария большого мозга и объяснял рельефное строение коры. Одного из
студентов попросили назвать участок коры, который расположен между
краевой частью поясной борозды и теменно-затылочной бороздой. Как
называется этот участок коры?
A* Предклинье
B. Клин
C. Островок
D. Пояс
E. Крючок
3. У хворого виявлено порушення кровотоку у басейні правої передньої
мозкової артерії. Які ділянки кори кінцевого мозку можуть постраждати за
цих умов?
A.* медіальна поверхня правих лобної та тім’яної часток
B. медіальна поверхня правої потиличної частки
C. нижня поверхня правої лобної частки
D. нижня поверхня правої скроневої частки
E. права острівцева частка
4. У хворого 65 років при неврологічному обстеженні виявлено крововилив у
межах верхньої скроневої звивини. У зоні кровопостачання якої артерії воно
знаходиться?
A.*Середня мозкова артерія
B. Передня мозкова артерія
C. Задня мозкова артерія
D. Передня сполучна артерія
E. Основна артерія
- основна
1200 с. : іл.
посібник. – 2016. - 100 с.
книга, 2011. - 639 с.
Тема 28. Нюховий мозок. Базальні ядра. Стріопалідарна система.

Аналізувати складові та будову нюхового мозку, їх клінічне значення.
- будову хвостатого ядра;
- будову сочевицеподібного ядра;
- що являє собою огорожа і мигдалевидне тіло;
- що входить до складу стріопалідарної системи, її функціональне
призначення.
Дисципліни З Знати Вміти
1) забезпечувальні Знати будову базальних Продемонструвати на
дисципліни ядер вищих ссавців горизонтальних розтинах
Біологія півкуль головного мозку
розташування базальних
ядер.
Гістологія Знати гістологічну Вміти розрізняти сіру, білу
структуру базальних речовини, диференціювати
ядер ядра основи
3) „Будову черепа" Вміти показувати на черепі
Внутрішньопредметн Кровопостачання проекцію часток мозку.
а інтеграція - головного Вміти показувати на
розділ "Остеологія" мозку. препараті:
розділ „Ангіологія" - plexus chorioideus
- а. carotis interna
- v. jugularis interna

Pars basalis telencephali Базальна частина кінцевого мозку
Nuclei basales et structurae pertinentes Базальні ядра та структури утворів
Nucleus caudatus Хвостате ядро
Caput Головка
Corpus Тіло
Cauda Хвіст
Nucleus lentiformis Сочевицеподібне ядро
Putamen Лушпина
Lamina medullaris lateralis Латеральна мозкова пластинка

Lamina medullaris externa Зовнішня мозкова пластинка
Globus pallidus lateralis Латеральна бліда куля
Lamina medullaris medialis Медіальна мозкова пластинка
Lamina medullaris interna Внутрішня мозкова пластинка
Globus pallidus medialis Медіальна бліда куля
Pars lateralis Латеральна частина

Pars medialis
Медіальна частина
Corpus striatum
Смугасте тіло
Striatum Смуга
Striatum dorsale Дорсальна смуга

1. Розподіл півкуль великого мозку на сіру і білу речовину
2. Загальна характеристика ядер основи головного мозку
3. Функціональне призначення базальних ядер
4. Характеристика прошарків білої речовини між базальними ядрами
5. Які з базальних ядер утворюють смугасте тіло
6. З яких частин складається хвостате ядро і де розміщена кожна з його
частин?
7. З яких частин складається сочевицеподібне ядро?
8. Яка з частин сочевицеподібного ядра філогенетично новіша?
9. Що являє собою огорожа?
10. Що являє собою мигдалевидне тіло, де воно розміщене?
11. Дати визначення стріо-палідарній системі.
12. Зв'язок базальних ядер з ядрами середнього мозку
На ізольованому вологому препараті вміти показувати будову та складові
нюхового мозку, базальні ядра та стріопалідарну систему.
1. Показати на вологому препараті головного мозку зоровий горб, хвостате
ядро, внутрішню капсулу.
2. Показати на вологому препараті головного мозку сочевицевидне ядро
(елементи його будови), і найбільш зовнішню капсулу.
3. Вміти показувати огорожу і мигдалевидне тіло.
4. Вміти показувати червоне ядро і чорну субстанцію середнього мозку.
Нюховий мозок (rhinencephalon) виконує нюхову функцію і складається з
наступних утворів:
нюховий нерв (nervus olfactorius);
нюхова цибулина (bulbus olfactorius);
нюховий шлях (tractus olfactorius);
нюховий трикутник (trigоnum olfactorium);
нюхові смуги (striae olfactoriae);
передня пронизана речовина (substantia perforata anterior);
прозора перегородка (septum pellucidum).
Лімбічна система відповідає за емоції та інстинкти (харчовий, захисний,
статевий, батьківський), а також за довготривалу пам'ять. Лімбічна система
включає в себе лімбічну частку, мигдалоподібне тіло і гіпокамп.
Мигдалеподібне тіло (corpus amygdaloideum) — це сукупність інтернейронів,
одне з базальних ядер, знаходиться у висковому полюсі. Гіпокамп
(hippocampus) — "морський коник" — це звивина кори, знаходиться у
скроеевому розі латерального шлуночка.
«Лімбічна система головного мозку - це центр емоцій, осередок"фібрів
душі ". Кілька структур лімбічної системи (найважливіші з них - це
мигдалина, гіпокамп, гіпоталамус, поясна звивина) утворюють замкнутий
контур - коло Пейпеца (по імені відомого американського невропатолога).
Циркулюючи по цьому контуру, збудження створює тривалі емоційні стани і
"лоскоче нерви", пробігаючи крізь центри страху і агресії, насолоди і відрази.
А ще цей контур бере участь в процесах короткочасної пам'яті. Так, завдяки
гіпокампу ми запам'ятовуємо те, що "важливо" та раніше - помічаємо "нове",
сумніваємося і робимо вибір. А при сильних негативних переживаннях
спостерігається зворотний процес: стирання слідів пам'яті, амнезія. Інша
функція лімбічної системи - управління роботою внутрішніх органів, залоз і
судин. Тут панує гіпоталамус. У порівнянні з брилами півкуль він здається
зовсім крихітним. Однак порушення роботи центрів, зосереджених на цьому
"п'ятачку", тягне за собою всілякі недуги: ожиріння і безсоння, діабет і
лихоманку, гіпертонію і статеве безсилля. Ще з гіпоталамуса мозок
"диригує" всією ендокринної системою. Тож не дивно, що емоційні бурі,
прокочуючи по лімбічної системи, так позначаються на стані нашого
організму.
А по своїй еволюційній природі лімбічна система - це нюховий мозок. Її
первісне призначення - сприймати і аналізувати хімічні сигнали. Тому її
"хімічна кухня" дуже багата регуляторами і посередниками і чутлива до
впливу психоактивних речовин ззовні. »
Базальні ядра
Базальні ядра, nuclеі basales, являють собою структурно та
функціонально неоднорідні утворення сірої речовини в товщі півкуль
великого мозку. До базальних ядер належать: смугасте тіло, соrрus striatum,
огорожа, сlaustrum, та мигдалеподібне тіло, соrрus аmigdaloideum. Смугасте
тіло складається з хвостатого ядра, nucleus caudatus, і сочевицеподібного
ядра, nucleus lentiformis. Сочевицеподібне ядро складається з лушпини,
putamen, присередньої блідої кулі, globus palidus medialis, та бічної блідої
кулі, globus palidus lateralis.
Хвостате ядро та лушпина хоча і розділені внутрішньою капсулою,
сарsulа іnternа, являють собою одне ядро і мають однакову гістологічну
структуру (щільно розташовані дрібні нейрони та окремі великі
мультиполярні нейрони між ними). Розділення хвостатого ядра і лушпини
неповне - вони зв'язані між собою хвостато-сочевицеподібними сірими
мостами, роntes grisei caudatolenticulares, які проходять між волокнами
внутрішньої капсули і містять два вищезгаданих виду нейронів.
Ростровентрально, де кількість волокон внутрішньої капсули поступово
зменшується, ядра з'єднуються між собою достатньо великим скупченням
нервових клітин. Хвостате ядро та лушпина розвиваються з матриксу
навколо бічних шлуночків і є похідними нової кори telencephalon. Ці ядра
складають разом стріатум або неостріатум, філогенетичне більш старі бліді
кулі мають назву палідум або палеостріатум, ра1еоstriatum. Загалом
утворення смугастого тіла відносять до екстрапірамідної системи.
Мигдалеподібне тіло, звичайно, розглядають як утворення нюхового мозку і
складову частину лімбічної системи. Функції огорожі поки що остаточно не
з'ясовані (вважають, що, подібно до мигдалеподібного тіла, вона не є
частиною екстрапірамідної системи).
Хвостате ядро, nucleus caudatus, являє собою видовжене та дугоподібно
вигнуте навколо таламуса ядро. Його передній кінець, стовщений у вигляді
головки, сарut, визначається в товщі лобової частки півкулі; донизу вона
досягає передньої пронизаної речовини; присередньо головка виступає в
порожнину переднього рогу бічного шлуночка. Середня частина ядра зветься
тілом, соrрus; вона розміщена в тім'яній частці півкулі на дні центральної
частини бічного шлуночка.
Задній кінець ядра - хвіст, саudа, поступово тоншаючи, йде по верхній
стінці нижнього рогу і досягає мигдалеподібного тіла. Назовні від хвостатого
ядра розташований досить товстий прошарок білої речовини - внутрішня
капсула, сарsulа іnternа, яка відокремлює його від сочевицеподібного ядра.
Сочевицеподібне ядро, nucleus lentiformes, повністю міститься в товщі
білої речовини і має як на фронтальних, так і на горизонтальних зрізах
трикутну форму. Дві тонкі білі пластинки поділяють це ядро на лушпину та
бліді кулі. Бічна мозкова пластинка, lamina medularis lateralis, відмежовує
лушпину від блідих куль; присередня мозкова пластинка, lamina medularis
medialis, відмежовує присередню бліду кулю, globus pallidus medialis, від
бічної блідої кулі, globus pallidus lateralis. Назовні від сочевицеподібного ядра
лежить прошарок білої речовини - зовнішня капсула, сарsulа ехtеrnа, яка
відокремлює його від огорожі.
Огорожа, сlaustrum, має вигляд тонкої пластинки сірої речовини,
розміщеної сагітально. Нижній край огорожі досягає передньої пронизаної
речовини. Назовні від огорожі міститься незначний прошарок білої речовини
- найзовнішня капсула, яка відокремлює її від мозкової кори острівцевої
частки півкулі.
Мигдалеподібне тіло, соrрus amigdaloideum, - досить велике утворення,
розміщене в скроневій частці півкулі спереду від нижнього рогу бічного
шлуночка. В теперішній час мигдалеподібне тіло розглядають як проміжне
утворення між мозковою корою та ядрами.
Стріопалідарна система являє собою головну частину екстрапірамідної
системи (звичні рухи, моторно-тонічна дія), а також вищі вегетативні центри
терморегуляції і вуглеводного обміну.
Стріопалідарна система має дві частини:
1) стріатум (striatum) включає в себе хвостате ядро, лушпину та огорожу,
сповільнює рухи;
2)палідум (pallidum) — бліді кулі, прискорює рухи.
А. Завдання для самоконтролю: на таблицях позначити відділи нюхового
мозку, базальні ядра та стріопалідарну систему.
1. У хворої діагностовано хорею. При цьому захворюванні має місце поява
супровідних і вимушених рухів. Які структури головного мозку при цьому
задіяні?
A.*Substantia nigra et corpus striatum.
B. Pulvinar thalamicus.
C. Fasciculus longitudinalis medialis.
D. Fasciculus longitudinalis posterior.
E. Nucleus ruber.
2. Пошкодження стріопалідарної системи привело до гіпертонусу мязів. Які
ядра пошкодженні?
A.* Бліда куля
B. Медіальне колінчасте тело
C. Латеральне колінчасте тело
D. Передні ядра гіпоталамуса
E. Задні ядра гіпоталамуса
3. У нейрохірургічне відділення порапив хворий, який отримав виробничу
травму. При обстеженні виявлено, що металевий цвях пробив луску
скроневої кістки і проник у речовину лівої скроневої частини ближче до
скроневого полюсу. Яке з базальних ядер ушкоджено?
А. Сочевицеподібне ядро.
B. Хвостате ядро.
C.*Мигдалеподібне тіло.
D. Огорожа.
Е. Бліда куля.
4. Пошкодження стріопалідарної системи призвело до розвитку атетозу
(ритмічні рухи кінцівок). Які ядра пошкоджено?
A. Передні ядра гіпоталамусу.
B. Медіальне колінчасте тіло.
C. Латеральне колінчасте тіло.
D. Смугасте тіло.
E. Задні ядер гіпоталамусу.
5. При проведенні комп'ютерної томографії мозку у хворого паркінсонізмом
порушень у стовбурі мозку не виявлено. При дослідженні кінцевого мозку
виявлено патологію:
A. Кутової звивини.
B.*Сочевицеподібні ядра.
C. Краєва звивина.
D. Гачка звивини морського коня.
E. Мигдалеподібного ядра.
- основна
1200 с. : іл.

посібник. – 2016. - 100 с.
книга, 2011. - 639 с.
Тема 29. Плащ, його рельеф. Кора мозку. Локалізація функцій в корі
півкуль великого мозку.
Знання топографії і будови відділів головного мозку допоможе у
головного мозку виникають розлади з втратою різних відділів чутливості,
рухових реакцій.
2. Конкретні цілі заняття:
Аналізувати будову кінцевого мозку, півкуль великого мозку.
- будову кори великого мозку;
- локалізацію функцій в лобній частці мозку;
- локалізацію функцій в тім'яній і потиличній частці мозку;
- локалізацію функцій в скроневій частці мозку.
1) Забезпечувальні Будову головного Показати частки
дисципліни мозку ссавців. головного мозку
Біологія
Гістологія Цитоархітекторіку Визначати сіру і білу
головного мозку. речовину головного мозку.
3) Внутрішньопредме Будову черепа. Вміти показувати а. Саrotis
тна інтеграція – Кровопостачання іnternа.
Розділ "Остеологія" головного
"Ангіологія" мозку.
Cortex cerebri Кора мозку
Archicortex Стародавня кора
Paleocortex Давня кора
Neocortex Нова кора
1. Розказати про будову кінцевого мозку.
2. Розказати про будову півкуль великого мозку.
3. Розказати про будову кори великого мозку.
4. Розказати про локалізацію функцій в лобній частці мозку.
5. Розказати про локалізацію функцій в тім'яній і потиличній частці
мозку.
6. Розказати про локалізацію функцій в скроневій частці мозку.
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: : на
препаратах, таблицях, муляжах вивчити плащ, його рельеф, кору мозку, та
локалізацію функцій в корі півкуль.
Розвиток кіркових кінців аналізаторів. Особливості дитячого віку.
1. Ядро рухового аналізатора повністю диференціюється до 7-10 років.
2. Ядро рухового аналізатора, що забезпечує цілеспрямовані рухи (центр
праксії), у новонароджених відсутній. На протязі 1-2 років життя виникають
зв'язки з передцентральною звивиною. Цілеспрямовані рухи з'являються до 3
років життя, до цього часу формується центр праксії.
3. Ядро шкірного аналізатора. Цитоархітектоніка кори цієї області до 2 років
життя набуває особливостей, що властиві дорослій людині.
4. Ядро аналізатора стереогнозу формується остаточно до 2-4 років життя.
5. Ядро слухового аналізатора у новонародженого підготовлене до умовно-
рефлекторної діяльності. У 2-3 роки розвивається друга сигнальна система і
центр диференціюється.
6. Ядро зорового аналізатора у новонароджених за цитоархітектонікою схоже
з ядром дорослих. В подальшому відбувається поступове диференціювання
структур ядра під впливом зовнішніх факторів.
Розвиток кіркових кінців аналізаторів мови.
1. Ядра рухового аналізатора усної мови (звивина Брока) диференціюється до
3 років.
2. Ядро рухового аналізатора письмової мови остаточно формується до 7
років.
3. Ядро слухового аналізатора усної мови (центр мови Верніке)
диференціюється у перші роки життя.
4. Ядро зорового аналізатора письмової мови (зоровий центр мови)
формується до 7 років життя.
Розвиток провідних шляхів спинного і головного мозку.
Стан чутливих і рухових шляхів у новонароджених і дітей пов'язаний з
мієлінізацією нервових волокон. Раніше других, як вже відмічалося,
покриваються мієліном нервові волокна спинного мозку і мозкового
стовбура, потім -мозочка і в останню чергу - півкуль великого мозку,
причому серед провідних шляхів спочатку мієлінізуються волокна чутливих,
потім рухових шляхів.
Внутрішньоутробний розвиток чутливих шляхів у дитини пов'язаний з
дозріванням їх перш за все у спинному мозку, потім - у стовбурі мозку.
Відповідна реакція новонародженого на больові, температурні і тактильні
подразнення - загальний руховий неспокій. Дитина не диференціює характер
подразнення, так як кіркові кінці цих аналізаторів ще не розвинуті.
Рефлекторна дуга замикається у спинному мозку чи таламусі, і відповідна
реакція слідує по власному пучку спинного мозку чи по
червоноядерноспинномозковому шляху. Тільки з диференціюванням
кіркових функцій з'являються такі види чутливості як стереогноз, очна
локалізація, кількісна і якісна оцінка больових, температурних і дотикових
подразнень -вони розвиваються на протязі перших двох років життя.
Провідні шляхи слухового, зорового, смакового, шкірного та інших
аналізаторів найбільш інтенсивно формуються у другій половині
внутрішньоутробного розвитку і після народження до 1-2 років життя.
Рухові функції з'являються з 2-5 місяців пренатального життя. Раніше других
мієлінізуються волокна присінково-спинномозкових і
червоноядерноспинномозкового шляхів (5-6 місяців). Мієлінізація
пірамідних шляхів в основному завершується на протязі першого року життя.
У перші місяці після народження рухи дитини хаотичні, мимовільні, так як
недостатньо розвинута система смугастого тіла, що забезпечує чіткий
автоматизм рухів (функціонують тільки бліді кулі). До 4-5 місяців життя, з
розвитком смугастого тіла і поступовим дозріванням рухових аналізаторів
мозкової кори з'являються спрямовані рухи, наприклад, хватання, однак, на
протязі перших двох років вони ще не стійкі і не чіткі. До 7-10 років
завершується мієлінізація всіх провідних шляхів.
А. Завдання для самоконтролю: на малюнках позначити локалізацію
функцій головного мозку.
1. Хворий втратив змогу усної мови. Де місце ураження кори головного
мозку?
2.У хворого відсутня шкіряна чутливість правої руки. Де місце ураження в
корі головного мозку?
3. Після крововиливу у кору лівої півкулі головного мозку людина втратила
здатність говорити, хоча розуміє звернену до неї мову (усну, письмову).
Найбільш ймовірно крововилив ушкодив:
А. Рухову зону кори.
В. Сомато-сенсорну зону кори.
С. Центр Брока.
D. Центр Верніке.
Е. Центри Брока і Верніке.
4. При обстеженні хворого з травматичним пошкодженням головного мозку
виявлено, що він перестав розрізняти переміщення предмета по шкірі. Який
відділ кори мозку пошкоджений?
А. Лобна частка кори.
В. Тім'яна частка кори.
С. Передня центральна звивина.
D. Задня центральна звивина.
Е. Потилична частка кори.
5. Пацієнт (правша) скаржиться на втрату здатності виконувати тонкі
рухи, необхідні для написання букв, слів та інших знаків. Яка область
кори головного мозку уражена?
А. Задній відділ середньої лобної звивини лівій півкулі.
В. Середня частина пре центральної звивини зліва.
С. Задній відділ середньої лобної звивини справа.
D. Кутова звивина і шпорна борозна в обох півкулях.
Е. Середня частина пре центральної звивини справа.
6. Після травми у хворого спостерігається порушення моторних центрів, що
регулюють діяльність м’язів голови. В яких ділянках кори півкуль в нормі
локалізується відповідний центр?
A.* Нижня частина передцентральної звивини
B. Верхня частина передцентральної звивини
C. Надкрайова звивина
D. Верхня тім’яна часточка
E. Кутова звивина
7. Після черепно-мозкової травми у хворого спостерігається втрата
можливості виконувати знайомі до травми складні координовані рухи
(апраксія). В якої ділянці кори півкуль в нормі локалізується відповідний
центр?
A.* Gyrus supramarginalis
B. Gyrus angularis
C. Gyrus paracentralis
D. Gyrus lingualis
E. Gyrus parahipocampalis
8. Хворий виявляє скарги на неспроможність розуміти слова (сенсорна
афазія), хоча звуки він чує. Про порушення якого кіркового аналізатора
йдеться?
A.*Слуховий аналізатор усної мови
B. Мовноруховий аналізатор
C. Руховий аналізатор письмової мови
D. Зоровий аналізатор письмової мови
E. Ядро слухового аналізатора
9. У хворого діагностовано пухлина мозку, яка розміщена в ділянці
„пташиної шпори”. Порушення якої функції розвинеться у хворого, якщо
пухлина буде активно розвиватися далі?
A.*Порушення функції зору
B. Порушення функції слуху
C. Порушення функції нюху
D. Порушення функції смаку
E. Порушення функції вестибулярного аналізатора
10. У чоловіка 35 років з перенесеним менінгоенцефалітом відмічається різке
зниження слуху. Обстеження виключає патологію звукопровідного та
звукосприймального апаратів органа слуху. В якій звивиніі кори великого
мозку патологічні зміни?
A.*Верхній скроневій
B. Середній скроневій
C. Верхній лобовій
D. Надкрайовій
E. Кутовій
11. У хворого 26 років після оперативного втручання пропала здатність
читати, складати з літер слова і фрази. В якій ділянці кори головного мозку
не відновлена функція?
A.*Gyrus anqularis
B. Cuneus
C. Sulcus calcarinus
D. Gyrus parietalis superior
E. Gyrus supramarginalis
12.. Хворий не розуміє змісту слів, а також не розуміє власної мови (словесна
глухота). Яка із звивин великих півкуль головного мозку уражена ?
A.*Верхня скронева.
B. Нижня лобова.
C. Зацентральна.
D. Верхня тім'яна долька.
E. Нижня тім'яна долька.
13. У хворого спостерігається параліч м'язів верхньої і нижньої кінцівок
зліва. Яка із звивин великих півкуль головного мозку уражена ?
A.* Передцентральна.
B. Середня лобова.
C. Нижня лобова.
D. Верхня лобова.
E. Зацентральна.
14. У хворого спостерігається втрата загальної чутливості на окремих
ділянках тіла справа. Яка із звивин великих півкуль головного мозку
уражена?
A.* Зацентральна.
B. Верхня скронева.
C. Середня скронева.
D. Нижня скронева.
E. Перед центральна
15. Після важкої закритої черепно-мозкової травми хворий перестав
впізнавати обличчя родичів. Який кірковий центр пошкоджений?
A.*Кора навколо шпорної борозни
B. Кора надкрайової звивини
C. Кора верхної скроневої звивини
D. Кора передцентральної звивини
E. Кора зацентральної звивини
16. Після черепно-мозкової травми у хворого спостерігається втрата
можливості виконувати знайомі до травми складні координовані рухи
(апраксія). В якої ділянці кори півкуль в нормі локалізується відповідний
центр (ядро рухового аналізатора)?
A.* Gyrus supramarginalis
B. Gyrus angularis
C. Gyrus paracentralis
D. Gyrus lingualis
E. Gyrus parahipocampalis
17. Після ЧМТ у хворого 48 років, спостерігається втрата функції
співдружнього повороту голови та очних яблук в протилежну сторону. В
яких ділянках кори півкуль в нормі локалізується відповідний за цю функцію
центр (ядро)?
A.* Задній відділ середньої лобової звивини
B. Задній відділ верхньої лобової звивини
C. Лобовий полюс
D. Кутова звивина
E. Нижня тім’яна часточка
18. Після ЧМТ у хворого 59 років, який до травми працював викладачем
музичної школи, спостерігається втрата можливості сприяння музичних
творів, які являють собою набір лише різноманітних шумів та звуків
(музична глухота). В яких ділянках кори півкуль в нормі локалізується
відповідний центр (ядро)?
A.* Середня третина верхньої скроневої звивини
B. Нижня тім’яна часточка
C. Надкрайова звивина
D. Тім’яна звивина
19. У хворого спостерігається атаксія, похитування тіла при стоянні
внаслідок пошкодження ядра аналізатора положень і руху голови (статичний
аналізатор). В якій ділянці кори головного мозку локалізується
A.* Gyrus temporalis medialis et inferior.
B. Gyrus frontalis superior.
C. Gyrus temporalis superior.
D. Gyrus parietalis superior.
E. Gyrus supramarginalis.
20. Пошкодження мозку привело до порушення моторної функції мови. В
якому відділі кори відбулося пошкодження?
A.* Нижня лобна звивина
B. Скронева ділянка кори
C. Тім’яна ділянка кори
D. Потилична ділянка кори
E. Передня центральна звивина
21. Після пошкодження мозку у людини порушено сприйняття звуків. В
якому відділі кори відбулося пошкодження?
A.* Скронева ділянка кори
B. Тім’яна ділянка кори
C. Потилична ділянка кори
D. . Передня центральна звивина
E. Задняя центральна звивина
22. У хворого моторна афазія. Яка локалізація ураження нервової системи?
A.*Нижня лобова закрутка
B. Під’язиковий нерв
C. Середня лобова закрутка
D. Верхня вискова закрутка
E. Язикова закрутка
23. До лікаря звернувся хворий зі скаргами на втрату можливості написання
слів. Поставлено діагноз письмова афазія. Про порушення якого мозкового
аналізатора йдеться?
A.*Кірковий центр рухового аналізатора письмової мови?
B. Кірковий центр чутливого аналізатора мови?
C. Кірковий центр рухового аналізатора усної мови?
D. Кірковий центр рухового аналізатора?
E. Кірковий центр зорового аналізатора?
24. Після ЧМТ у хворого 39 років спостерігається порушення моторних
центрів, що регулюють діяльність м’язів обличчя. В яких ділянках кори
півкуль в нормі локалізується відповідний центр (ядро)?
A.* Нижня частина передцентральної звивини
B. Верхня частина перед центр
C.Надкрайова звивина
D. Тім’яна звивина
25. В нейрохірургічне відділення поступив хворий в коматозному стані
(порушення свідомості та відсутність ціленаправлених рухів на будь які
подразники). При обстеженні лікар встановив, що дисфункція кори
головного мозку паціента визвана пошкодженням сітки нейроніва мозгового
стовбура, яка підтримувала активність кори півкуль. Які структури мозку
A.*Ретикулярна формація
B. Ядра мозочка
C. Базальні ядра
D. Хвостаті ядра
E. Ядра гіпоталамуса.
26. Після ЧМТ у хворого 39 років спостерігається втрата можливості
складати логічні та осмислені речення з окремих слів (аграматизм). В яких
ділянках кори півкуль в нормі локалізується відповідний за цю функцію
центр?
A.* Центральний відділ нижньої лобової звивини
B. Передній відділ верхньої лобової звивини
C. Задній відділ верхньої лобової звивини
D. Очкоямкова частина
E. Лобовий полюс
- основна
1200 с. : іл.

посібник. – 2016. - 100 с.
книга, 2011. - 639 с.
Тема 30. Бічні шлуночки. Біла речовина мозку. Оболони та судини

головного мозку. Церебральна та спинномозкова рідина. Утворення та
шляхи її циркуляції.
1. Актуальність теми..
Знання топографії, будови всіх відділів головного мозку допоможе в
головного мозку виникають тяжкі розлади з втратою різних видів чутливості,
рухових реакцій. Допоможе проводити профілактику запальних процесів та
травматичних ушкоджень головного мозку.
Аналізувати залишком якого мозкового міхура є бічні шлуночки.
Пояснювати: - частини бічних шлуночків;
- структури, що утворюють стінки кожної частини бічних шлуночків;
- спайки мозку;
- частини мозолистого тіла;
- передню спайку мозку, де вона розміщена, що з’єднує;
- частини склепіння мозку;

- будову твердої оболонки головного мозку;
- відростки твердої оболонки головного мозку;
- будову і розміщення пазух твердої оболонки головного мозку;
- особливості будови павутинної та м'якої оболонки, цистерни головного
мозку;
- утворення та шляхи циркуляції спинномозкової рідини.
1) забезпечувальні Знати особливості будови Розрізняти оболонки головного
дисципліни оболонок головного мозку і спинного мозку,
Біологія вищих ссавців підоболонкові простори
Гістологія Знати гістологічну Вміти розрізняти на
структуру твердої, гістологічних препаратах
павутинної і м'якої оболонки головного
оболонок головного мозку.
мозку
2) Дисципліни, що забезпечуються нормальна та патологічна фізіологія,
3) Місцезнаходження борозен Вміти показувати на черепі
Внутрішньопредме пазух твердої оболонки борозни пазух твердої оболонки
тна інтеграція - головного мозку. головного мозку.
розділ Кровопостачання Вміти показувати на препараті:
"Остеологія" головного - plexus chorioideus
розділ мозку, відтік венозної - а. carotis interna
„Ангіологія" крові. - v. jugularis interna
Commissure Спайка
Taenia fornicis Стрічки склепіння
Septum pellucidum Прозора перегородка
Cavum Порожнина
Lamina Пластинка
Nucleus precommissuralis Передспайкове ядро
Ventriculus lateralis Латеральні шлуночки
Taenia choroidea Судинне сплетення
Fissura choroidea Судинна щілина
Corpus callosum Мозолисте тіло
Fornix Склепіння
1. Залишком якого мозкового міхура є бічні шлуночки?
2. 3 яких частин складається кожен з бічних шлуночків і де кожна з
них розміщена?
3. Які структури утворюють стінки кожної частини бічних шлуночків?
4. За допомогою чого і з чим сполучаються бічні шлуночки?
5. Які розрізняють спайки мозку?
6. З яких частин складається мозолисте тіло або велика спайка мозку?
7. Що являє собою передня спайка мозку, де вона розміщена, що
з’єднує?
8. Де розміщена прозора перегородка і з чого вона складається?
9. З яких частин складається склепіння мозку?
10. Назвати і показати асоціативні волокна.
11. Назвати та показати комісуральні волокна.
12. Назвати та показати внутрішню капсулу, її межі, частини.
13. Назвати та показати провідні шляхи передньої ніжки внутрішньої
капсули.
14. Назвати та показати провідні шляхи коліна внутрішньої капсули.
15. Назвати та показати провідні шляхи задньої ніжки внутрішньої
капсули.
16. Скільки оболонок має головний мозок, як вони називаються і в якій
послідовності розміщенні?
17. Які відмінності спостерігаються в оболонках спинного мозку?
18. Які простори є між оболонками головного мозку і як вони називаються?
19. Що знаходиться в просторах обмежених оболонками головного мозку?
20. Чим відрізняється хід судинної оболонки від інших оболонок головного
мозку?
21. Які структури - похідні судинної оболонки ви знаєте?
22. Які розрізняють відростки твердої оболонки головного мозку?
23. Що являють собою пазухи твердої мозкової оболонки?
24. Назвіть пазухи твердої оболонки головного мозку в області основи і
склепіння черепа.
25. В якій послідовності відбувається відтік крові в синусах твердої мозкової
оболонки?
26. Як сполучається IV шлуночок з підпавутинним простором?
27. Залишком якого мозкового міхура є бічні шлуночки?
28. 3 яких частин складається кожен з бічних шлуночків і де кожна з них
розміщена?
29. Які структури утворюють стінки кожної частини бічних шлуночків?
30. За допомогою чого і з чим сполучаються бічні шлуночки?

препаратах, таблицях, муляжах вивчити будову бічних шлуночків та білої
речовини мозку.
1. Демонструють на препаратах оболонки головного мозку: тверду,
павутинну, м'яку. Вказують на особливості їх будови.
2. На препаратах і муляжі демонструють відростки твердої оболонки
головного мозку: мозковий серп, мозочковий серп, мозочковий намет,
діафрагму сідла.
3. Демонструють будову і розміщення пазух твердої оболонки головного
мозку: поперечну, сигмовидну, стік пазух, потиличну, основне сплетіння,
верхню стрілову, нижню стрілову, пряму, нижню кам'янисту, верхню
кам'янисту, печеристу, міжпечеристі, клинотім'яну.
4. Демонструють розміщення павутинної та м'якої оболонок, формування
міжоболонкових просторів.
5. Вказують на розміщення підпавутинних збірників: мозочка, довгастого,
бічної ямки мозку, збірник перехрестя, міжніжковий.
6. Демонструють сполучення четвертого шлуночка з під павутинним
простором.
Бічні шлуночки
Бічний шлуночок, ventriculus lateralis, являє собою парну
щілиноподібну порожнину, яка розміщена в глибині півкулі в горизонтальній
площині. Розрізняють правий і лівий бічні шлуночки, причому умовились
вважати лівий шлуночок першим, правий - другим.
Кожний бічний шлуночок вистелений епендимою, містить
спинномозкову рідину та сполучається з III шлуночком за допомогою
міжшлуночкового отвору, foramen interventriculare. Складовими частинами
бічного шлуночка є порожнини всіх часток мозкової півкулі, за виключенням
острівцевої та лімбічної. В кожному бічному шлуночку розрізняють:
лобовий, потиличний, скроневий роги та центральну частину.
Лобовий ріг (передній ріг), соrnu frontale (соrnu аntеrius), бічного
шлуночка залягає всередині лобової частки. Верхньою, передньою і частково
нижньою стінками порожнини лобового рогу є передні відділи мозолистого
тіла. Нижньою і бічною стінками є головка хвостатого ядра, яка випинає в
порожнину переднього рогу. Присередньою стінкою переднього рогу є тонка
прозора перегородка. Задньої стінки передній ріг не має, тому що в верхніх
відділах порожнина його безпосередньо переходить в порожнину
центральної частини, а в глибині його задніх відділів залягає
міжшлуночковий отвір.
Центральна частина, раrs сеntralis, бічного шлуночка є порожниною
тім'яної частки півкулі і становить сплющену зверху донизу вузьку щілину.
Верхньою стінкою порожнини є стовбур мозолистого тіла; нижньою -
таламус, тіло хвостатого ядра, погранична смуга; присередньою - тіло
склепіння.
Потиличний ріг (задній ріг), соrnu оссіріtale (соrnu роsterius), являє
собою порожнину потиличної частки. Вона дуже вузька i майже вся
виповнена вдавленим з присереднього її боку утворенням - пташиною
шпорою, саlсаr аvis, яка відповідає заглибленню мозкової кори на
присередній поверхні півкулі - шпорній борозні.
Скроневий ріг (нижній ріг), соrnu temporale (соrnu inferius), розміщений
в товщі скроневої частки півкулі. Його порожнина ближче до присередньої
периферії частки становить трохи зігнуту донизу, наперед і до середини
щілину. Верхня стінка скроневого рога утворена хвостом хвостатого ядра,
нижня - побічним підвищенням, бічна - покривом мозолистого тіла.
Присередня стінка скроневого рога утворена Аммонієвим рогом.
В центральній частині та в скроневому розі бічного шлуночка
міститься судинне сплетення бічного шлуночка, яке є бічним краєм
судинного сплетення III шлуночка і з'єднується з ним крізь міжшлуночковий
отвір. Судинне сплетення бічного шлуночка є похідним м'якої оболонки
головного мозку, і проникає в порожнину шлуночка крізь судинну щілину,
fissura сhoroideа, яка розміщена в його центральній частині між таламусом та
склепінням, а в нижньому розі - між пограничною смугою, strіа terminalis, та
торочкою морського коника.
Особливості дитячого віку. Шлуночки мозку у новонароджених
відносно ширші, ніж у дорослих. Будова мозкових оболон схожа з такою у
дорослих. Тверда мозкова оболона тісно прилягає до кісток черепу.
Підпавутинний простір більш вузький, ніж у дорослих, так як мозок
заповнює у новонароджених 97,5% порожнини черепа. Після 6 років простір
між мозком і кістками черепа збільшується, і у дорослого мозок займає
тільки 92,5% порожнини черепа. Відповідно розширенню підпавутинного
простору і його цистерн збільшується кількість спинномозкової рідини; у
новонароджених вона складає 10-15 мл при пологах через піхву і 30 мл при
кесаревому розтині; у дорослих загальна кількість спинномозкової рідини
дорівнює 100-150 мл.
Мікроскопічні вікові зміни мозку пов'язані з мієлінізацією нервових волокон
і дозріванням нервових клітин. Наприкінці внутрішньоутробного розвитку
чітко виражена мієлінізація нервових волокон у філогенетично старих
системах мозку. Мієлінізація волокон аферентних шляхів закінчується дещо
раніше еферентних, а в провідниках внутрішньокіркових асоціативних
зв'язків (праксія, мова та ін.) настає пізніше всіх. Дозрівання структур мозку
відбувається раніше у спинному мозку, стовбурі мозку, блідих кулях. Тут
добре розвинуті нейрони, їх відростки, глія, судини. Клітини кори у
новонароджених ще не дифереційовані: нема пігменту, менша, ніж у
дорослих, довжина і число відростків, мало синапсів. Диференціювання
нейронів відбувається в період раннього дитинства, в основному до 2 років,
закінчується до 3 років. До 7-8 років цитоархітектоніка кори відповідає такій
дорослих. Остаточна мієлінізація волокон закінчується до 10 років.
Біла речовина кінцевого мозку
Весь простір між сірою речовиною мозкової кори та сірою речовиною
базальних ядер займає біла речовина. Вона складається з великої кількості
нервових волокон, які йдуть у різних напрямках і утворюють провідні шляхи
кінцевого мозку. Нервові волокна поділяють на:
1) асоціативні;
2) комісуральні;
3) проекційні.
Асоціативні волокна кінцевого мозку, fibrа аssосіаtiones telencephali,
складають основу білої речовини, з'єднують різні ділянки кори мозку в
межах однієї півкулі і забезпечують можливість для корки виконувати
асоціативні та iнтегративні функції. Наявність численних зв'язків між
окремими кірковими ділянками є можливим пояснення того факту, що втрата
мозкової функції внаслідок вогнищевого пошкодження кори не завжди
постійна. Можливо, деякі волокна залишаються інтактними і здатні
поновлювати частину втрачених функцій після певних вправ протягом
деякого часу.
Серед асоціативних волокон розрізняють короткі та довгі волокна.
Короткі асоціативні волокна, fibrа аssосіаtiones breves, дугоподібно
з'єднують сусідні звивини і звуться дугоподібними волокнами великого
мозку, fibrае аrсиаtае сеrеbrі.
Довгі асоціативні волокна, fibrа аssосіаtiones longае, з'єднують між
собою, звичайно, кору різних часток однієї півкулі.
Мозолисте тіло
Комісуральні нервові волокна кінцевого мозку, fibrае соmmіssurales
telencephali, з'єднують симетричні ділянки кори обох мозкових півкуль і
утворюють волокна мозолистого тіла, fibrae corporis callosi, спайку склепіння,
соmmіssurа fornicis, і передню спайку, соmmіssurа аnterior (соmmіssurа
роsterior, соmmіssurа hаbеnularum являють собою структури проміжного
мозку).
В мозолистому тілі розрізняють передню, середню і задню частини;
1) задня частина, у вигляді стовщеного краю - валик, splenium, вільно нависає
над передніми відділами lamina tecti середнього мозку; 2) середня частина -
стовбур, truncus, є найдовшим відділом мозолистого тіла; 3) передня частина
зігнута трохи вниз і наперед, і утворює так зване коліно, genu, яке переходить
у нижніх відділах у дзьоб, rostrum; останній продовжується у тонку
пластинку, laminа rostralis, що в свою чергу переходить в кінцеву пластинку,
lamina terminalis.
Під мозолистим тілом розміщене склепіння, fогnіх яке складається з
тіла, двох ніжок і двох стовпів. Тіло, соrрus, - непарна серединна частина
склепіння, яка розташована під стовбуром мозолистого тіла і зрощена з його
нижньою поверхнею. Ззаду тіло склепіння розходиться на дві сплощені
ніжки сrurа. Витончений бічний край тіла та ніжок склепіння утворює
стрічку, tеnіа до якої прикріплюється судинне сплетення бічного шлуночка.
Кожна ніжка прямує далі вниз і закінчується на присередпій стінці нижнього
рогу бічного шлуночка, продовжуючись у торочку морського коника fimbriа
hippocampi. Між сrurа fornicis під splenium соrporis collosi натягнуті
поперечні нервові волокна, які утворюють спайку, соmmіssurа.
Проекційні нервові волокна з'єднують кору кінцевого мозку з нижче
розташованими відділами ЦНС до спинного мозку включно. Проекційні
волокна в білій речовині півкулі ближче до кори утворюють віялоподібне
скупчення - променистий вінець, соrоnа rаdiata, головна частина волокон
якого сходиться в внутрішню капсулу.
Внутрішня капсула, сарsulа іnternа, є ростральним продовженням
основи ніжки мозку відповідного боку, тому на фронтальних розрізах вона
має вигляд косої смужки, нервові волокна якої віялоподібне розгортаються і
розподіляються досить товстим шаром між сочевицеподібним ядром з одного
боку, хвостатим ядром i таламусом - з іншого боку. На горизонтальному
розрізі внутрішня капсула має вигляд відкритого тупого кута з його
частинами: передньою ніжкою, коліном та задньою ніжкою.
Передня ніжка, сrus аnterior, розташована між хвостатим ядром та
передньою половиною сочевицеподібного ядра. До складу проекційних
волокон її входять:
лобово-мостовий шлях, tractus frontalis (йде від мозкової кори лобової
частки до ядер моста);
передня променистість таламуса, radiato thalami anterior (з'єднує мозкову кору
лобової частки з таламусом).
Коліно внутрішньої капсули, gеnи сарsulае іnternае, розміщене між
передньою та задньою ніжками. Воно утворене кірково-ядерними волокнами,
fibrае соrticonuclearis, (входять до складу пірамідних шляхів і з'єднують кору
передцентральної звивини з руховими ядрами черепних нервів).
Задня ніжка, crus posterius, розташована між таламусом та задньою
половиною сочевицеподібного ядра. Вона має (по відношенню до
сочевицеподібного ядра) три складові частини: таламо-сочевицеподібну,
засочевицеподібну та підсочевицеподібну.
Безпосередньо до коліна внутрішньої капсули прилягає
таламосочевицеподібна частина, раrs thalamolentiformis, яка складається з:
1) кірково-спинномозкових волокон, fibrае соrticospinales (входять до складу
пірамідних шляхів, з'єднують кору передцентральної звивини та рухові ядра
передніх рогів спинного мозку); 2) кірково-червоноядерні волокна, fibrае
corticorubrales (зв'язують кору лобової частки з червоним ядром); 3) кірково-
сітчасті волокна, fibrае соrticoreticulares (йдуть від передцентральної та
зацентральної звивини до ретикулярної формації); 4) кірково-таламічні
волокна, fibrае соrticothalamісае (зв'язують мозкову кору з ядрами таламуса);
5) таламо-тім'яні волокна, fibrае thalamoparietalis (частина волокон висхідних
шляхів кіркового напрямку); 6) центральна таламічна променистість, radiato
talami centralis (більша частина волокон висхідних шляхів кіркового
напрямку, які прямують до мозкової кори передцентральної та зацентральної
звивини).
Оболони головного мозку
Головний мозок вкритий з усіх боків такими самими трьома оболонками
мозку, meninges, як і спинний: 1) черепна тверда оболонка (тверда оболонка
головного мозку), dura mater cranialis (dura mater еncephalі); 2) черепна
павутинна оболонка (павутинна оболонка головного мозку), аrасhnоіdеа
mater cranialis (аrасhnоіdеа mater еncephalі); 3) черепна м'яка оболонка (м'яка
оболонка головного мозку), ріа mater cranialis (ріа mater еncephalі). Дві
останні об'єднуються під назвою м'яка оболонка, leptomeninx, на
протилежність твердій оболонці, расhimeninx.
Тверда оболонка головного мозку, dura mater еncephalі, складається з двох
шарів щільної сполучної тканини. Зовнішній шар є окістям і щільно прилягає
до кісток черепа. Внутрішній шар є власне менінгеальним шаром і
повернений до дуже вузького підтвердооболонного простору. Внутрішній
менінгеальний шар твердої оболонки місцями відстоїть від її зовнішнього
шару, утворюючи венозні пазухи (синуси). В ділянці зовнішнього краю
великого потиличного отвору шари твердої оболонки повністю розділяються.
Зовнішній продовжується у вигляді окістя кісток черепа, а менінгеальний
утворює "твердооболонний мішок" спинного мозку.
З внутрішньої сторони тверда оболонка головного мозку дає кілька
відростків, які заходять у вигляді пластинок в щілини між окремими
частинами головного мозку і відокремлюють їх одну від одної: серп великого
мозку, серп мозочка, намет мозочка, діафрагма сідла.
Серп великого мозку, falх сеrеbrі, нагадує своєю формою лезо серпа і
розміщений прямовисно між обома півкулями великого мозку в fissurа
longitudinales cerebri. У передній частині головного мозку серп своїм вгнутим
краєм заглиблюється в щілину між лобовими частками, але не досягає
мозолистого тіла, назад же він стає вищим. Серп великого мозку починається
спереду від сristа gallі решітчастої кістки і своїм опуклим краєм
прикріплюється до боків сагітального шва на склепінні черепа, доходячи до
рrоtuberantia occipitalis interna, де наперед від неї з'єднується з верхньою
поверхнею мозочкового намету.
Серп мозочка, falх сеrеbrі, являє собою короткий і невисокий відросток,
який заходить в задню вирізку мозочка між його півкулями і прикріплюється
до сristа occipitalis interna. Біля заднього краю потиличного отвору він
закінчується двома ніжками, які обмежують отвір ззаду; верхній опуклий
край його з'єднується з наметом мозочка.
Намет мозочка, tentorium cerebelli, проникає у fissura transversa cerebri і
відділяє потиличні частки великого мозку від мозочка.
Діафрагма сідла, diaphragma sellае, закриває згори ямку турецького сідла,
завдяки чому утворюється порожнина, яка містить гіпофіз. Всередині
діафрагми є отвір, через який до гіпофіза проходить лійка, іnfundibulum.
Тверда оболонка головного мозку відділяється від лежачої під нею
павутинної обoлонки щілиноподібною порожниною - підтвердооболонним
простором, spatium subdurale, в якому є невелика кількість рідини.
Оскільки в підтвердооболонному просторі завжди міститься невелика
кількість прозорої рідини (яка не має жодного відношення до
спинномозкової рідини), павутинна оболонка здатна зміщуватися відносно
твердої без всякого тертя.
Павутинна оболонка головного мозку аrасhnоіdеа mater еncephalі,
облягає мозок з усіх боків і вступає в зв'язок з лежачою під нею м'якою
оболонкою за допомогою численних волокон і перекладин, переплетіння
яких нагадує павутиння. Від м'якої оболонки вона відокремлена
підпавутинним простором, spatium subаrасhnоіdеum, заповненим
спинномозковою рідиною. В ділянках виступаючих частин мозку
(наприклад, над звивинами) павутинна та м'яка оболонки тісно прилягають
одна до одної; над заглибинами вони розходяться, бо м'яка оболонка точно
повторює рельєф мозку, а павутинна перекидається з одного виступу на
інший. Таким чином, підпавутинний простір не являє собою суцільну
порожнину однакової глибини, а складається з великої кількості з'єднаних
між собою щілин, з яких деякі досягають значних розмірів і звуться
підпавутинними цистернами, cisternae subаrасhnоіdеae.
Найбільшою підпавутинною цистерною є задня мозочково-мозкова
цистерна (велика цистерна), cisterna сеrеbеllоmedularis роsterior (сіsterna
magnа), яка розміщена у заглибині між мозочком та довгастим мозком. Вона
сполучається з IV шлуночком через його серединний отвір.
Вентрально задня мозочково-мозкова цистерна вільно сполучається з
парною мосто-мозочковою цистерною, cisterna роntосеrеbеllаrіs. Ця цистерна
розташована у мосто-мозочковому куті і сполучається з IV шлуночком через
його бічний отвір. Ця цистерна, крім інших структур, містить хребтову
артерію.
На базальній поверхні головного мозку послідовно розміщені: 1) між
ніжками мозку - міжніжкова цистерна, cisterna іnterpeduncularis; 2) перед
зоровим перехрестям-цистерна перехрестя, cisterna сhiasmatis
Навколомозолиста цистерна є непарною і продовжується по зовнішній
поверхні мозолистого тіла аж до його валика.
Практичне значення має те, що в порожнині черепа і при виході з черепа
черепних нервів, оболонки головного мозку супроводжують їх на невеликій
відстані.
М'яка оболонка головного мозку, ріа mater еncephalі, утворена сполучною
тканиною, багатою на нерви і кровоносні судини, має велике значення в
живленні мозку. М'яка оболонка проходить в усі заглибини та борозни мозку
і зростається з ним.
Шляхи циркуляції спинномозкової рідини
Шлуночкова система головного мозку складається з двох бічних
шлуночків, які через міжлуночкові отвори сполучаються з непарним третім
шлуночком. Третій шлуночок через водопровід середнього мозку з'єднується
з четвертим шлуночком. Четвертий шлуночок має сполучення з
підпавутинним простором за рахунок серединного і двох бічних отворів.
Кожний з чотирьох шлуночків має судинне сплетення, рlexus сhoroideus
(найбільшим є сплетення бічного шлуночка).
Спинномозкова рідина циркулює в шлуночках головного мозку, в
центральному каналі спинного мозку і в підпавутинному просторі; її
загальний об'єм у дорослих складає біля 140 мл. Вона повністю
поновлюється кожні 4-7 годин і по складу відрізняється від плазми крові
низьким вмістом білка та підвищеною концентрацією іонів натрію, калію та
хлору. Спинномозкова рідина містить окремі лімфоцити (не більше 5 клітин
на 1 мл); її тиск у людини, яка лежить, дорівнює 70-120мм водн. ст.
Спинномозкова рідина виконує ряд функцій: 1) захисна (амортизація
ударів і струсів мозку); 2) утворення гідростатичної оболонки навколо мозку,
його корінців і судин (завдяки чому зменшується натяжіння корінців і
судин); 3) утворення оптимального рідкого середовища, що оточує структури
ЦНС (підтримання постійного іонного балансу, який забезпечує нормальну
діяльність нейронів і глії); 4)виведення метаболітів, що утворюються в
мозковій тканині; 5) інтегративна (переніс гормонів та інших біологічно
активних речовин).
Простір, в якому міститься спинномозкова рідина, є замкненим.
Всмоктування компонентів спинномозкової рідини в кров відбувається в
ділянках павутинних грануляцій (Пахіона).
Оболони і міжоболонові простори головного мозку. Особливості
дитячого віку.
Тверда мозкова оболона новонароджених міцно фіксується у місцях тім'ячок
і майбутніх швів, на решті кісток склепіння черепу вона вільно
відшаровується від них (можливі широкі епідуральні гематоми при
пологовій травмі). Тверда мозкова оболона щільно зрощена з кістками
основи черепа. Венозні пазухи відносно широкі (крім нижньої стрілоподібної
пазухи), стінки їх тонкі. Верхня стрілоподібна пазуха, як правило, зв'язана з
венами носової порожнини через сліпий отвір (можлива передача інфекції з
порожнини носа на тверду мозкову оболону). У дорослих подібний зв'язок
зустрічається рідко.
Павутинна і м'яка оболони - тонкі. Грануляції павутинної оболони
(пахіонові) до 3 років виражені слабо. Підпавутинний простір відносно
великий. Ємність його у новонароджених в ділянці головного мозку біля 20
см3, в ділянці спинного мозку - 40 см3 (у дорослих відповідно - 35 і 75 см3). У
дітей 3 років підпавутинний простір головного мозку складає 40-60 см. Задня
мозочково-мозкова цистерна у новонароджених добре розвинута, висота її -
15-20 мм.
Матеріали для самоконтролю: А. Завдання для самоконтролю: : на
таблицях позначити бічні шлуночки та оболонки головного мозку, шляхи
циркуляції церебральної та спинномозкової рідини.
1. У хворого після перенесеного менінгоенцефаліту виникла гідроцефалія.
Пошкодження яких утворів головного мозку могло призвести до даного
стану?
A.*foramen Lushka et Magandi.
B. foramen iterventriculare.
C. Aqueductus cerebri.
D. Plexus chorioideus.
E. Pons.
2. У хворого чоловіка після перенесеного запалення головного мозку
(енцефаліту) виявлено підвищений тиск спинномозкової рідини в правому
бічному шлуночку головного мозку. З чим може бути пов’язане це явище?
A.*Закриття міжшлуночкового отвору справа.
B. Закриття міжшлуночкового отвору зліва.
C. Зарощення центрального каналу спинного мозку.
D. Зарощення водопроводу головного мозку.
E. Зарощення отворів Маженді і Люшка IV шлуночка.
3. У чоловіка 40 років після перенесеного менінгіту (запалення оболон
головного мозку) спостерігається сильний прогресуючий головний біль.
Обстеження головного мозку за допомогою ЯМР показало розширення всіх
шлуночків головного мозку, що свідчить про їх переповнення
спинномозковою рідиною. Що могло спричинити це явище?
A.*Зарощення отворів Маженді і Люшка IV шлуночка.
B. Зарощення центрального каналу спинного мозку.
C. Зарощення водопроводу головного мозку
D. Закриття міжшлуночкового отвору справа.
E. Закриття міжщлуночкового отвору зліва
лікворних шляхів.Визначте рівень оклюзії.
5. В результате черепно-мозговой травмы у больного образовался
патологический дефект, соединяющий правый и левый боковые желудочки.
Повреждения какой анатомической структуры мозга вероятнее всего привело
к такому состоянию?
A.*Прозрачной перегородки
B. Серпа большого мозга
C. Передней мозговой спайки
D. Задней мозговой спайки
E. Мозолистого тела
6. У хворого гідроцефалія- водянка мозку. На МРТ розширення бокових
шлуночків Третій шлуночок не розшерений. На рівні яких отворів відбулася
окклюзія циркуляції спино-мозкової рідини?
A. Міжшлуночкових отворів
B. Непарного серединного отвору покрівлі 1Vшлуночка (Маженді).
C. Правого бічного отвору покрівлі 1Vшлуночка (Люшка).
D. Лівого бічного отвору покрівлі 1Vшлуночка (Люшка).
E. Водопроводу мозку
7. У хворого менінгіт. Показана пункція підпавутинного простору. Визначте,
між якими утвореннями він розташований?
A.* Павутинною та м’якою оболонками
B. Твердою та павутинною оболонками
C. Окістям та твердою мозковою оболонкою
D. Окістям та павутинною оболонкою
E. -
8. У потерпілого є травма м'яких тканин та тім'яних кісток в області
стрілоподібного шва, яка супроводжується сильною кровотечею? Яке з
утворень вірогідно ушкоджено?
A.* Sinus sagittalis superior.
B. Sinus petrosus superior.
C. Sinus rectus.
D. Sinus sagittalis inferior.
E. Sinus transversus.
- основна
1200 с. : іл.

посібник. – 2016. - 100 с.
книга, 2011. - 639 с.
Тема 31 -32. Загальна естезіологія. Поняття про аналізатори. Орган

зору. Очне яблуко: оболонки, камери, світлопереломлюючі середовища.
Допоміжний апарат органу зору. Провідний шлях зорового аналізатора.
Зіничний рефлекс. Патологія й аномалії розвитку органа зору.
Пояснити студентам будову органа зору, вивчити допоміжний апарат
органа зору, провідний шлях зорового аналізатора.
3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- з курсу біології – філогенез зорового аналізатора;
Organa sensorium Органи чуття
Bulbus oculi Очне яблуко
Tunica fibrosa bulbi Волокниста оболонка
ока
Tunica vasculosa bulbi Судинна оболонка
Sclera Білкова оболонка
Cornea Рогівка
Musculus ciliaris Війковий м’яз
Iris Райдужка
Lens Кришталик
Camerae bulbi Камери очного яблука
Apparatus lacrimalis Сльозовий апарат
1. Складові частини зорового аналізатора?
2. Чим представлена капсула очного яблука?
3. Будова та функція оболонок очного яблука?
4. Складові частини судинної оболонки очного яблука та їх функції?
5. Особливості будови внутрішньої оболонки очного яблука?
6. Які структури утворюють внутрішнє ядро очного яблука?
7. Будова камер очного яблука, утворення та циркуляція внутрішньо очної
рідини?
8. Що відноситься до допоміжного апарату ока?
9. Де розташовані кіркові та підкоркові центри органа зору?
10.Провідний шлях органа зору .
11. Дати визначення поняттям "близорукість", "дальнозоркість", якими
методами можливо корегувати ці порушення зору?
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: робота з
вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та
ситуаційних задач з бази «Крок-1»
У складі зорового аналізатора можливо виділити наступні складові:
1- периферичний відділ - очне яблуко з допоміжними органами (останні
містять у собі захисні пристосування і поперечно - смугасті м'язи ока);
2 - зоровий нерв, (кондуктор, що забезпечує зв'язок очного яблука з
відповідними структурами центральної нервової системи;
3 - відділи головного мозку, (підкіркові і кіркові) зв'язані з зоровим
аналізатором.
З морфологічної точки зору в складі очного яблука розрізняють капсулу, що
складається з трьох оболонок (зовнішньої - фіброзної, середньої - судинної,
внутрішньої - сітчастої) і внутрішнє ядро (камери ока, кришталика,
склоподібне тіло). З морфофункціональної точки зору в складі очного яблука
доцільно виділити дві системи; 1) - оптичну (рогівка, кришталик, рідина
камер, склоподібне тіло), постачену акомодаційним апаратом, до складу
якого входять структурні компоненти, що забезпечують фокусування
зображення на сітківці й забезпечують нормальне функціонування
світлосприймаючої системи при умовах освітленості, що змінюється. 2) –
світлосприймаючу - сітчасту оболонку.
Зовнішня, фіброзна оболонка, що виконує захисну і формотворну
функції, підрозділяється на склеру і рогівку.
Судинна оболонка очного яблука являє собою рясне судинне
сплетіння, пронизане пухкою сполучною тканиною з безліччю пігментних
клітин. У складі цієї оболонки розрізняють власне судинну оболонку, війкове
тіло і райдужку
Внутрішня (чуттєва) оболонка, чи сітківка улаштована досить складно.
Неозброєним оком у зоровій частині сітківки можна розрізнити дві частини:
та, що щільно зростається із судинною оболонкою - пігментну частину і
звернену убік склоподібного тіла нервову частину. Мікроскопічне вивчення
нервової частини сітківки дозволяє виділити в ній кілька шарів, що містять
фоторецептори (паличконесучі і ковбочконесучі зорові клітини), а також
біполярні і гангліонозні.
Внутрішнє ядро очного яблука складають: кришталик, склоподібне
тіло і водяниста волога передньої і задньої камер ока.
Кришталик має форму двовипуклої лінзи, він розташований за
райдужною оболонкою і зіницею. У його складі розрізняють капсулу і
волокна, що складають ядро.
Кришталик як би підвішений до війкового тіла й утримується у своєму
положенні особливою зв'язкою (цинновою зв'язкою). Остання, складається з
безлічі тонких волокон, що йдуть від сумки кришталика до війкового тіла.
При цьому між волокнами утвориться простір, (петітов канал), заповнений
водянистою вологою і широко сполучений з камерами ока.
Кришталик завдяки своїй еластичності і функції війкового м'яза, що
розслаблює і натягає капсулу кришталика, змінює свою форму, у залежності
від відстані до розглянутого предмета, це явище одержало назву акомодація.
Склоподібне тіло - драглиста, прозора, безбарвна, з малим змістом
блукаючих клітин кулястої форми маса, що заповнює велику частину
порожнини очного яблука і покрита зовні тонкою склоподібною мембраною.
Допоміжні органи ока включають захисні пристосування і м'язи ока.
До захисних пристосувань відносяться повіки з віями, кон’юнктива і
слізний апарат.
Провідний шлях зорового аналізатора. Аксони гангліозних клітин
сітківки, залишивши очне яблуко, утворюють зоровий нерв. Зоровий нерв
через оптичний канал, виходить у порожнину черепа, над турецьким сідлом
частково перехрещується. Перехрещуванню піддається тільки медіальна
частина нерва, що йде від носових (внутрішніх) половин сітківки Після
перехрестя утворюється зоровий шлях, що містить волокна від однойменних
(лівих чи правих половин) сітківки обох очей. Зоровий шлях, закінчується в
підкірковому зоровому центрі, що містить у собі; бічне колінчате тіло,
подушку зорового бугра і сірий шар верхнього горбка середнього мозку.
Волокна від бічного колінчатого тіла і подушки зорового бугра проходять
через задній відділ задньої ніжки внутрішньої капсули, утворюючи зорову
променистість (пучок Грациолє), і закінчуються в кірковому зоровому центрі
- потиличній частці, в основному на дні і по краях шпорної борозни.
Волокна зорового шляху, що закінчилися в сірому шарі верхніх горбків
середнього мозку, є аферентною частиною рефлекторної дуги зіничних
рефлексів і покришечно-спинномозкового провідного шляху. Зорові шляхи
подушки зорового бугра, цілком ймовірно, установлюють рефлекторні
зв'язки з проміжним і середнім мозком.
Початком рефлекторної дуги зіничного рефлексу є волокна зорового
нерва, що відходять від клітин жовтої плями сітківки. Вони закінчуються в
клітинах сірого шару верхніх горбків середнього мозку, нейрити яких йдуть
до додаткового ядра (Якубовича) окорухового нерва своєї і протилежної
сторони. Еферентна частина дуги бере початок від додаткового ядра, відкіля
волокна (прегангліонарні) йдуть у складі окорухового нерва і перериваються
в клітинах війкового вузла. Відростки клітин вузла (постгангліонарні
волокна) направляються до м'яза, що звужує зіницю.
Розширення зіниці забезпечується симпатичними волокнами від
центрів симпатичного відділу нервової системи, що знаходяться в бічних
рогах спинного мозку на рівні восьмого шийного - першого грудного
сегментів. Симпатичні волокна в складі черевних корінців вступають у
верхній шийний вузол симпатичного стовбура. Далі вони проходять у складі
сплетення внутрішньої сонної артерії до м'яза, що розширює зіницю.
Особливості дитячого віку. Очне яблуко новонародженого має такі
розміри: передньозадній діаметр 16,4 мм, поперечний діаметр 16 мм,
вертикальний діаметр 15,4 мм. Вага очного яблука складає біля 2,5-3 г. Після
народження його лінійні розміри збільшуються лише на 50%, а вага
збільшується тільки у 3 рази, тоді як загальна вага тіла , як ми знаємо,
збільшується у 20 разів. Характерним для новонародженого є те, що зорова
вісь ока, що з'єднує середину рогівки з центральною ямкою сітківки, зміщена
латерально. Рогівка у новонародженого відносно широка, більш товста і
плоска, ніж у дорослого. Вона різко відмежована від білкової оболонки ока і
виступає вперед у вигляді валика. Розміри камер ока відносно малі.
Кришталик новонародженого має товщину 3-4 мм, його діаметр по екватору
складає 6-7 мм. Передня і задня поверхні кришталика майже однакові по
кривині. Якщо кришталик звільнити від війкового кола, що охоплює його, то
він набуває майже сферичну форму.
Судинна оболонка очного яблука має у новонароджених звичайну будову,
райдужка містить мало пігменту, діаметр зіниці складає приблизно 2,5 мм.
Війкове тіло слабо розвинуте, війковий м'яз тонкий і короткий. Сітківка у
новонароджених відносно тонка. Зоровий нерв хоча має відносно великий
діаметр, але нервові волокна, що його складають, є функціонально
незрілими, їх мієлінізація відбувається у перші тижні життя. Утворення
мієлінових оболонок приводить до значного збільшення товщини зорового
нерва. Ріст очного яблука і утворень, що його складають, відбувається
найбільш швидко на протязі 1 року життя, а потім сильно уповільнюється.
З допоміжних органів ока слід згадати про сльозовий апарат. Сльозова залоза
у новонароджених велика, але до двох місяців сльозовиділення майже не
відбувається; вивідні канальці залози мають вузький просвіт, товсті стінки
оточені великою кількістю сполучної тканини. Носо-сльозова протока,
що з'єднує сльозовий мішок з порожниною носа, у новонароджених коротка і
широка.
При народженні існує відома диспропорція між розмірами очного яблука і
очною ямкою, тому очне яблуко у новонароджених більш видається наперед,
з латерального боку воно прикрите кісткою, жирове тіло очної ямки
розвинуте слабо.
Матеріали для самопідготовки.
Ситуаційні задачі.
1. Дитині 2-х років поставлено діагноз: збіжна косоокість. Які м'язи очного
яблука уражені?
A. Нижні косі.
B. Верхні прямі.
C. Латеральні прямі.
D. Нижні прямі.
E. Медіальні прямі.
2. Внаслідок травми у хворого спостерігається різний діаметр зіниць
(анізокорія). Діяльність якого м'яза блокована?
A. М. rectus superior.
B. М. rectus inferior.
C. М. ciliaris.
D. М. rectus lateralis.
E. M. sphinter pupillae.
3. У хворого літнього віку виявили підвищення внутрішньоочного тиску.
Причиною цього може бути погіршення відтоку рідини з передньої камери
ока. Через які утворення порушено відтік рідини з передньої камери ока в
кровоносну систему?
A. Зіниця
B. Щілиноподібні простори іридокор-неального кута
C. Періхоріоїдальний простір.
D. Субхоріоїдальний простір.
E. Між волокнам і райдужної оболонки
4. Хворий, 50 років,почав скаржитися на погіршення зору на близькій
відстані. Волокна якого м'яза почали працювати гірше?
A. Меридіональні волокна війкового м'яза.
B. Циркулярні волокна війкового м'яза.
C. Радіальні волокна райдужної оболонки.
D. Циркулярні волокна райдужної оболонки.
Е. Скелетні м'язи ока.
5. Хворий, 15 років, скаржиться на сильний головний біль, біль в очах,
розпливчастість букв при читанні після довгої роботи на близькій відстані.
Ураження якого м'яза ока має місце в цьому випадку?
A. М'яза, що розширює зіницю
B. Верхнього косого м'яза
C. М'яза, що звужує зіницю
D. Нижнього косого м'яза
Е. Очноямкового м'яза
6. Хворому С, 53 роки, поставлено діагноз: пухлина гіпофізу. При обстеженні
виявлено випадання зору в медіальній половині обох очей. Яка ділянка зоро-
вого шляху уражена?
A. Сітчаста оболонка
B. Зоровий нерв
C. Зоровий тракт
D. Медіальна частина перехрестя зорового нерва;
Е. Подушка зорового горба.
7. У хворого на глаукому спостерігається підвищення очного тиску при
нормальній секреції водянистої вологи циліарним тілом. 3 пошкодженням
яких структур стінки очного яблука пов'язано порушення відтоку рідини з
передньої камери?
A. Судинної оболонки
B. Заднього епітелію рогівки
C. Венозного синусу
D. Циліарноготіла
Е. Війкового м'яза.
8. Молода мати звернулася до лікаря зі скаргою на відсутність сльозовиділен-
ня під час плачу у дитини віком 2 тижні. Коли починає працювати слізна
залоза у дітей?
A. Відразу після народження
B. З 2 місяця життя
C. З 6 місяця життя
D. З 8 тижня життя
E. З 3 тижня життя
9. До лікаря-окуліста звернулася жінка, 46 років, зі скаргами на погіршення
зору. При обстеженні було встановлено порушення процесу акомодації
кришталика і патологію зв'язки, яка фіксується до його капсули. Яка це
зв'язка?
A. Zonula ciliaris.
B. Lig. Lentis.
С. Lig. Capsularis.
D. Lig. pectinatum iridis.
E. Corpus vitreum.
10. До лікаря-окуліста звернувся чоловік, 25 років, зі скаргами на погіршення
зору. При обстеженні було поставлено діагноз - колобома (щілина). В якій з
оболонок очного яблука вона може статися (у нормі відсутня)?
A. Війкове тіло.
B. Райдужка.
C. Рогівка.
D. Сітківка.
Е. Склера.
зору. При обстеженні було поставлено діагноз: катаракта. В якій зі структур
очного яблука може виникати така патологія?
A. Corpus ciliare
B. Corpus vitreum.
C. Iris.
D. Cornea.
E. Lens.
12. Хворий, 40 років, звернувся до поліклініки зі скаргами на порушення
акомодації зору. Що відповідає за акомодацію і травмовано у хворого?
A. Передня камера ока.
C. Скловидне тіло.
D. Кришталик і війкове тіло.
Е Задня камера ока.
13. Хворий, 45 років, звернувся до лікаря зі скаргами на втрату можливості
розрізняти кольори, яка з'явилася після перенесеної електричної травми. Піс-
ля огляду сітківки ока виявлено ураження рецепторів, що відповідають за цей
вид чутливості. Що це за рецептори?
A. Палички.
B. Колбочки.
C. Біполярні.
D. Мультиполярні.
Е. Гангліозні.
14. У хворого порушено зіничний рефлекс. Зіниці маленькі, хворий погано
орієнтується в темному приміщенні. Функцію якого м'яза очного яблука
порушено?
А. М. obliquus bulbi inferiores.
B. М. sphincter pupillae.
C. М. ciliares.
D. М. obliquus bulbi superiores.
Е. М. dilatator pupillae.
15. Хвору А., 75 років, доставлено в офтальмологічне відділення лікарні зі
скаргами на погіршення зору. При об'єктивному дослідженні встановлено
наявність пухлини мозку, розташованої в ділянці лівого зорового тракту. Які
порушення зору спостерігатимуться:
A. Випадіння зору в лівих половинах сітківки обох очей
B. Випадання латерального поля зору лівого ока і медіального поля зору пра-
вого ока
C. Випадання зору у правих половинах сітківки обох очей
D. Випадання зору в обох половинах лівого ока
E. Випадання зору в обох половинах правого ока
- основна
1200 с. : іл.

посібник. – 2016. - 100 с.
книга, 2011. - 639 с.
Теми 33 -34. Загальна характеристика органа слуху. Зовнішнє та середнє

вухо. Слухові кісточки, барабанна порожнина, її стінки. Внутрішнє вухо.
Кістковий та перетинчастий лабіринт. Провідний шлях органа слуху та
рівноваги. 8 пара черепних нервів.
Пояснювати студентам загальну характеристику органа слуху та
рівноваги, вивчити складові органа слуху, будову зовнішнього, середнього та
внутрішнього вуха, провідний шлях слухового аналізатора.
- з курсу фізіки – проведення звукових хвиль;
- з курсу біології – філогенез органа слуху та рівноваги;
Auris externa Зовнішнє вухо
Auricula Вушна раковина
Helix Завиток
Antihelix Протизавиток
Meatus acusticus externus Зовнішній слуховий хід
Auris media Середнє вухо
Malleus Молоточок
Incus Коваделко
Stapes Стремінце
Auris interna Внутрішнє вухо
Labyrinticus osseus Кістковий лабіринт
1. Які частини виділяють в органі слуху?
2. З яких частин побудовано зовнішнє вухо?
3. Які утворення відносяться до звукоуловлюючої та до звукопровідної
системи?
4. Як побудований зовнішній слуховий прохід?
5. Що являє собою барабана порожнина?
6. Які стінки має барабана порожнина?
7. Будова та функція слухової труби.
8. Будова внутрішнього вуха.
9. Де розташовані кіркові та підкіркові центри слуху та рівноваги?
10.Будова провідного шляху органа слуху та рівноваги.
Периферичною частиною слухового і вестибулярного аналізаторів є орган
чуття - присінково-завитковий орган, або вухо. Розрізняють:
1) зовнішнє вухо, яке складається з вушної раковини і зовнішнього
слухового проходу;
2) середнє вухо, яке складається з барабанної порожнини та слухової
(Євстахієвої) труби.
Середнє вухо відділене від зовнішнього вуха барабанною перетинкою.
Зовні барабанна перетинка вкрита шкірою, а зсередини - слизовою
оболонкою. Середнє вухо заповнене повітрям. Барабанна порожнина
сполучається з порожниною соскоподібного відростка (соскоподібною
печерою та соскоподібними комірками). Барабанна порожнина знаходиться у
піраміді вискової кістки і має 6 стінок:
- верхню - покрівельну, утворену дахом барабанної порожнини;
- нижню - яремну, утворену дном яремної ямки;
- медіальну - лабіринтну яка відділяє барабанну порожнину від внутрішнього
вуха. На лабіринтній стінці знаходиться овальної форми вікно присінка
закрите основою стремінця, і вікно завитки закрите вторинною барабанною
перетинкою, яка відділяє барабанну порожнину від барабанних сходів;
- задню - соскоподібну від якої починається стремінцевий м'яз;
- передню - сонну, яка відділяє барабанну порожнину від сонного каналу. У
верхній частині цієї стінки знаходиться барабанний отвір слухової труби;
- латеральну - перетинкову, утворену барабанною перетинкою.
У барабанній порожнині знаходяться три кісточки: молоточок,
коваделко і стремінце. Молоточок зростається з барабанною перетинкою і
з'єднується з коваделком, а коваделко - зі стремінцем. Слухові кісточки
проводять звук, передають коливання барабанної перетинки у вікно присінка.
Регулюють рухи кісточок два м'язи: м'яз-натягач барабанної перетинки
і стремінцевий м'яз. Слухова труба лежить у м'язовотрубному каналі,
сполучає барабанну порожнину з горлом.
3) внутрішнє вухо, або лабіринт. Лабіринт поділяється на зовнішній -
кістковий і внутрішній - перетинчастий.
Частини кісткового лабіринту:
- присінок. На медіальній стінці присінка знаходиться внутрішній
отвір водопроводу присінка;
- півколові канали, які 5 отворами відкриваються на задній стінці
присінка. Півколових каналів є 3: передній (сагітальний, верхній), задній
(фронтальний), латеральний (горизонтальний). Кожний півколовий канал має
2 ніжки: просту і ампульну, яка має розширення - ампулу. Прості ніжки
переднього і заднього півколових каналів зливаються в одну загальну ніжку;
- завитка, яка відкривається отвором на переднім стінці присінка.
Завитка - це спіральний канал, який утворює 2,5 оберти навколо осі завитки.
Вісь завитки - кістковий стержень. Навколо стержня закручується кісткова
спіральна пластинка. В основі завитки знаходиться внутрішній отвір
канальця завитки. Частини перетинчастого лабіринта:
- маточка і мішечок, де знаходяться рецептори рівноваги при
поступальних рухах - статичні плямки; - півколові протоки з ампулами, в
яких знаходяться рецептори рівноваги при обертальних рухах - ампульні
гребінці;
- завиткова протока, яка займає середню частину спірального каналу
завитки, поділяє його на нижні барабанні сходи і верхні сходи присінка,
обмежена трьома стінками;
- зовнішньою;
- присінковою;
- барабанною. На базиляршй мембрані барабанної стінки розміщені у
вигляді війок сенсорні клітини, які формують спіральний орган.
Провідний шлях слухового аналізатора
1-й нейрон лежить у завитку в спіральному, вузлі. Дендрит його
закінчується у спіральному органі. Аксон в складі VIII пари черепних нервів
- присінково-завиткового нерва — входить через внутрішній слуховий отвір
у порожнину черепа і направляється в міст.
2-й нейрон лежить у мості в передньому або задньому слухових ядрах.
Аксон його формує латеральну петлю, може переходити на протилежну
сторону (часткове перехрестя) і підіймається в проміжний мозок.
3-й нейрон лежить у проміжному мозку в метаталамусі в медіальному
колінчастому тілі (підкірковий центр слуху). Аксон його йде через задню
ніжку внутрішньої капсули, через променистий вінець, утворюючи слухову
променистість, в кору.
4-й нейрон лежить у корі у верхній скроневій звивині у внутрішній
зернистій пластинці (кірковий кінець слухового аналізатора).
Провідний шлях вестибулярного аналізатора
1-й нейрон лежить у вестибулярному вузлі на дні внутрішнього
слухового ходу. Дендрит його закінчується рецепторами рівноваги у
внутрішньому вусі. Аксон в складі присінково-завиткового нерва (VIII пара
черепних нервів) входить через внутрішній слуховий отвір у порожнину
черепа і направляється в міст.
2-й нейрон лежить у мості в одному з 4-х вестибулярних ядер. Аксон
його може перейти на протилежну сторону (часткове перехрестя) і
підіймається в проміжний мозок.
3-й нейрон лежить у проміжному мозку в таламусі (підкірковий центр
рівноваги). Аксон його йде через задню ніжку внутрішньої капсули, через
променистий вінець в кору.
4-й нейрон лежить у корі в середній та нижній Скроневих звивинах у
внутрішній зернистій пластинці (кірковий кінець вестибулярного
аналізатора).
Особливості дитячого віку. Внутрішнє і середнє вухо у
новонароджених має такі ж розміри і будову, як у дорослої людини. Слухові
кісточки досягають своєї остаточної величини вже на 6-му місяці плідного
періоду. Барабанна порожнина при народженні буває часто заповнена
амніотичною рідиною. Слухова труба наполовину коротша, ніж у дорослого,
більш сильно розвинута її кісткова частина. Барабанний отвір труби має
такий же діаметр, як у дорослого. Глотковий отвір порівняно вузький,
відкривається на рівні дна порожнини носа, майже на межі між м'яким і
твердим піднебінням.
Зовнішній слуховий прохід майже прямий, його довжина дорівнює
приблизно 17 мм. Кісткова частина проходу недорозвинута, і в медіальній 1/3
він має щільну фіброзну стінку. Латеральна і середня частини зовнішнього
слухового проходу оточені хрящами не повністю. При народженні зовнішній
слуховий прохід заповнений вушною сіркою і епітеліальними клітинами, що
злущуються. Після народження зовнішній слуховий прохід і вушна раковина
збільшують свої розміри значно більше на протязі перших трьох років, потім
їх ріст відбувається повільно.
1. Хворому вставлено діагноз: запалення середнього вуха, ускладнене
мастоїдитом. На якій стінці барабанної порожнини розташовані отвори, що
з’єднують барабанну порожнину і комірці сосцеподібного відростка?
A *задня
B передня
C верхня
D нижня
E медіальна
2. Після перенесеного гнійного отиту (запалення внутрішнього вуха) у
дитини 7 років з’явились симптоми менінгіту (запалення твердої мозкової
оболони). Яким шляхом могла поширитися інфекція?
A *Через водопровід присінка
B Через барабанний каналець
C Через вікно завитки
D Через вікно присінка
E Через каналець завитки
3. У хворого під час куріння спостерігається вихід диму з вушної раковини.
Яка структура органу слуху вражена?
A * Барабанна перетинка
B Зовнішній слуховий прохід
C Кістковий лабіринт
D Перетинчастий лабіринт
E Кортієвий орган
4. Хлопчик 4 років часто хворіє на ГРВІ. Як наслідок – в нього сильно
збільшений трубний мигдалик, закриває глотковий отвір слухової труби. З
чим слухова труба сполучає порожнину глотки?
A *З барабанною порожниною
B З внутрішнім вухом
C З носоглотковим ходом
D З порожниною гортані
E З ротовою порожниною
5. У хворого спостерігається зниження гостроти слуху. Яка із зазначених ана-
томічних структур не бере участь у проведенні механічних коливань до
Кортієва органа?
A. Ossicula auditus.
B. Scala vestibule.
C. Membrana tympani.
D. Scala tympani.
E. *Tuba auditiva.
6. До лікаря звернулася жінка, 54 роки, зі скаргами на запаморочення,
нудоту, порушення рівноваги після падіння і травми голови. Порушення
функції якої структури внутрішнього вуха найімовірніше було?
A. Membrana tympani
B. *Labyrinthus osseus.
C. Organum spirale.
D. Organum vestibulдre.
E. Canalis longitudinalis modiolilі
7.Дитина, 7 років, часто хворіє ГРЗ. При огляді - значне збільшення
глоткового мигдалика, що закриває глотковий отвір tuba auditiva, яке
призводить до зниження слухової чутливості у дитини. На якій стінці
барабанної порожнини відкривається слухова труба?
A. *Paries caroticus
B. Paries jugularis
C. Paries labyrinthicus.
D. Paries mastoideus.
E. Paries tegmentalis.
8. Хворий, 18 років, звернувся до лікарні зі скаргами на шум і больові
відчуття у вусі. Об'єктивно - у хворого гостре респіраторне захворювання,
риніт. Через який отвір у глотці інфекція потрапила в барабанну порожнину і
спричинила її запалення?
A.* Глотковий отвір слухової труби.
B. Барабанний отвір слухової труби.
C. Хоани.
D. Зів.
E. Вхід в гортань.
9.Хворому поставлено діагноз правосторонній мастоїдит. Вкажіть найбільш
вірогідне джерело поширення гнійно-запального процесу в комірки соско-
подібного відростка.
A. 3 груднинно-ключично-соскоподібного м'яза.
B. 3 губчастої речовини потиличної кістки.
C. *3 барабанної порожнини.
D. 3 підшкірної клітковини.
E. 3 середньої черепної ямки.
10.У дитини, 2 роки, після перенесеного грипу з'явилися скарги на біль у
вусі. Лікар виявив зниження слуху і запалення середнього вуха. Яким чином
інфекція потрапила в середнє вухо?
A. Через foramen jugularis.
B. *Через слухову трубу.
C. Через canalis caroticus.
D. Через atrium mastoideum.
E. Через canalis nasolacrimalis.
11.Хлопчик, 4 роки, часто хворіє на ГРВ1. Як наслідок - у нього сильно
збільшена трубний мигдалик, що закриває глотковий отвір слухової труби. 3
А. 3 порожниною гортані.
В. 3 внутрішнім вухом.
C. 3 носоглотковим ходом.
D.* 3 барабанною порожниною.
E. 3 ротовою порожниною.
12.При гнійному отиті гноєм зруйновано верхню стінку барабанної
порожнини. В яку черепну ямку пошириться гній з барабанної порожнини?
A. У задню черепну ямку
B. У передню черепну ямку
C. *У середню черепну ямку
D. В очну ямку
Е. У крилопіднебінну ямку
13. У хворого фолікулярна ангіна ускладнилася гострим отитом (запаленням
середнього вуха). Які анатомічні передумови існують для цього?
A. Лімфоепітеліальне кільце Пирогова
B. *Фаллопієва труба.
C. Пороки розвитку глотки.
D. Євстахієва труба.
Е. Наявність грушовидного поглиблення
14.У хворого запалення середнього вуха ускладнилося мастоїдитом. Далі
виникла загроза гнійного тромбозу найближчої венозної пазухи. Якої?
A. Нижньої кам'янистої
B. Верхньої сагітальної
C. Поперечної
D. Прямої
Е. *Сигмоподібної
15. Дитина, 5 років, потрапило в ЛОР-від-ділення з діагнозом - гнійне
запалення середнього вуха. Захворювання почалося із запалення носоглотки.
Через який канал скроневої кістки інфекція потрапила в барабанну
порожнину?
A. Сонний канал.
B. Каналець барабанної струни.
C. Барабанний каналець.
D. *М'язовотрубний канал.
Е. Сонно-барабанні канали.
16.Позитивний симптом Вебера при дослідженні органа слуху (звучання
камертона при розташуванні його на середині тімені чути краще хворим
вухом) свідчить про ураження:
А. Завитки.
B. III пари черепномозкових нервів.
C. Підкоркових центрів слуху.
D. Коркової слухової ділянки.
Е. *Слухових кісточок і барабанної перетинки.
- основна
1200 с. : іл.

посібник. – 2016. - 100 с.
книга, 2011. - 639 с.
Тема 35. Органи нюху та смаку. Провідний шлях органа нюху.

Провідний шлях органа смаку.
Пояснювати орган смаку, його складові та орган нюху, його складові.
Розібрати провідні шляхи названих аналізаторів.
- з курсу біології – філогенез органа смаку, нюху;
Organum olfactorium Орган нюху
Regio olfactorium Нюхова область
Lamina cribrosa Продирявлена пластинка
Nervi olfactorii Нюхові нерви
Organum gustatorium Орган смаку
1. Чим представлений периферичний відділ нюхового аналізатора?
2. Де знаходяться підкіркові та коркові центри нюху?
3. Будова провідникового шляху нюхового аналізатора.
4. Де знаходяться рецептори органа смаку?
5. Які черепні нерви проводять смакові відчуття до ствола мозку?
6. Де знаходиться другий та третій нейрони аналізатора смаку?
7. Де розташований кірковий центр органа смаку?
Периферичною частиною нюхового аналізатора є нюхові рецепторні клітини,
розміщені в слизовій оболонці верхнього носового ходу, носовій перетинки.
Провідний шлях нюхового аналізатора
1-й нейрон — нюхова рецепторна клітина. Аксон її у вигляді нюхової
нитки входить через решітчасту пластинку в порожнину черепа. З нюхових
ниток формується нюховий нерв (І пара черепних нервів), який закінчується
в нюховій цибулині.
2-й нейрон лежить у нюховій цибулині. Аксон його утворює нюховий
шлях, який йде в нюховий трикутник.
3-й нейрон лежить у нюховому трикутнику. Аксон його в складі
нюхової смуги направляється в прозору перегородку або в гіпоталамус в
сосочкові тіла (підкірковий центр нюху), або в кору.
4-й нейрон знаходиться в корі в гачку пригіпокампальної звивини
(кірковий кінець нюхового аналізатора) у внутрішній зернистій пластинці.
Периферичною частиною смакового аналізатора є смакові рецептори,
розміщені в смакових сосочках язика.
Провідний шлях смакового аналізатора
1-й нейрон лежить у верхньому або нижньому вузлах IX, X пар
черепних нервів (біля яремного отвору) або у чутливому вузлі VII пари
черепних нервів — у вузлі колінця (в колінці лицевого каналу). Дендрит його
закінчується смаковим рецептором. Аксон в складі IX, X або VII пари
черепних нервів входить у порожнину черепа і направляється в довгастий
мозок або в міст. 2-й нейрон лежить у довгастому мозку або в мості в ядрі
одинокого шляху. Аксон його може переходити на протилежну сторону
(шлях частково перехрещений) і підіймається в проміжний мозок.
3-й нейрон лежить у проміжному мозку в таламусі (підкірковий центр
смаку). Аксон його йде через задню ніжку внутрішньої капсули, через
променистий вінець у кору. 4-й нейрон лежить у корі в нижній частині
зацентральної звивини у внутрішній зернистій пластинці (кірковий кінець
смакового аналізатора).
1. У хворого пухлина в ділянці верхнього носового ходу. Порушення яких
функцій можна чекати?
A. Порушення смаку
B. Порушення дихання
C. Порушення ковтання
D. Порушення слиновиділення
E. *Порушення нюху
2.Після травми скроневої ділянки голови у хворого погіршав нюх.
Порушення функції якого анатомічного утворення спостерігається?
A. Tractus olfactorius.
B. *Uncus.
C. Fila olfactoria.
D. Trigonum olfactorium.
E. Buldus olfactorius.
3. Хворому в ЛОР-відділенні поставлено діагноз: хронічний риніт.
Спостерігається розлад нюху. Які нервові структури уражені?
A. Нюхова цибулина;
B. *Нюховий тракт;
C. Поясна звивина.
D. Рецептори нюхового нерва.
E. Гачок.
4.Унаслідок травми відбувся розрив нюхових волокон, що виходять з
порожнини носа. Крізь яку кістку проходять ці волокна?
A.* Решітчасту.
B. Клиноподібну.
C. Верхню щелепу.
D. Нижню носову раковину.
Е. Носову.
5. У хворого порушено відчуття смаку. При цьому тактильна, больова і
температурна чутливість язика зберігається. Які сосочки язика не є
смаковими?
A. Валикоподібні
B. *Ниткоподібні
C. Грибоподібні
D. Листоподібні
Е. Усі
6. Хворий, 82 роки, скаржиться на втрату смакової чутливості. Обстеження
встновило кіркову локалізацію патологічного процесу. Де саме?
A. Підмозолисте поле і пна.
B. Гачок і гіпокамп (морський коник).
C. Нижня лобова звивина і підмозолисте поле.
D. Кутова звивина і звивина морського коника.
Е. Гачок і нижня ділянка прецентральної звивини
- основна
1200 с. : іл.

посібник. – 2016. - 100 с.
книга, 2011. - 639 с.
Тема 36. Шкіра як орган. Похідні шкіри. Молочна залоза.

Пояснювати будову та функції шкіри, похідні шкіри. Розібрати
провідні шляхи.
Cutis Шкіра
Epidermis Епідерміс
Dermis Дерма
Tela subcutanea Підшкірна основа
Glandulae sudoriferi Потові залози
Glandulae sebaceae Сальні залози
Pili Волосся
Unguis Ніготь
Mamma Молочна залоза
Papilla mammaria Грудний сосочок
Lobuli glandulae Часточки грудної залози
mammariae
1. Будова та розвиток шкіри.
2. Функції шкіри, особливості її будови у різних відділах тіла людини.
3.Сальні та потові залози, будова, функції.
4. Нігті та волосся, будова, особливості розташування на тілі людини.
5. Молочна залоза, будова, топографія, кровопостачання, іннервація, відтік
лімфи.
Шкіра (cutis, derma) захищає тіло від зовнішніх впливів, бере участь у
терморегуляції організму, в обмінних процесах, виконує дихальну функцію,
містить енергетичні запаси. В шкірі розрізняють поверхневий шар —
епідерміс і глибокий шар — дерму (власне шкіру). Епідерміс — це
багатошаровий плоский епітелій, розвивається з ектодерми. Дерма
складається зі сполучної тканини, еластичних волокон і м'язових клітин
(гладка м'язова тканина), розвивається з мезодерми. В шкірі міститься
пігмент, від кількості якого залежить колір шкіри. Похідними шкіри є сальні,
потові та грудні (молочні) залози.
Сальні залози (glandulae sebaceae) розміщуються в дермі, протоки їх
відкриваються у волосяний мішечок або виходять безпосередньо на
поверхню шкіри. Сальні залози належать до простих альвеолярних залоз.
Функція: захисна (захищають від міроорганізмів, пом'якшують шкіру). На
долонях і підошвах сальних залоз немає.
Потові залози (glandulae sudoriferae) лежать глибоко в дермі, протоки їх
відкриваються на поверхні шкіри отворами — потовими порами. Потові
залози належать до простих трубчастих залоз.
Функція: разом з водою виділяють з організму продукти обміну
речовин (сечовину, солі, сечову кислоту).
Грудна (молочна) залоза (mammа, glandulae mammа, s. mastos (гр.) —
це видозмінена потова залоза. Молочна залоза — парна. Розміщена на рівні
III—IV ребра, на грудній фасції. Тіло молочної залози складається з 15—20
часток, розділених прошарками жирової тканини та пучками пухкої
волокнистої сполучної тканини. Частіш мають будову складних альвеолярно-
трубчастих залоз, розміщені радіарно по відношенню до соска 3 кожної
частки виходить одна вивідна протока — молочна протока Вивідні протоки
відкриваються на верхівці соска. Кожна протока має розширення — молочну
пазуху. Ділянка шкіри навколо соска — кружальце груді (аrеоlа mammaе) і
сосок пігментовані. Шкіра кружальця нерівна, на ній помітні горбини, на
поверхні яких відкриваються протоки залоз кружальця.
Молочна залоза кровопостачається гілками від внутрішньої грудної
артерії. Венозна кров відтікає в одноіменні вени. Лімфа відтікає у пахвові
лімфатичні вузли, а також у пригрудинні та глибокі шийні лімфатичні вузли.
Молочна залоза іннервується міжреберними нервами, симпатична
(секреторна) іннервація здійснюється аксонами вісцеромотонейронів шийних
та грудних вузлів симпатичного стовбура.
Особливості дитячого віку. Шкіра до часу народження в основному
диференційована на шари, але в будові самої шкіри і її похідних є ряд
відмінностей від шкіри дорослої людини. У дитини, яка щойно народилася,
шкіра покрита сирною змазкою, яка складається головним чином із секрету
сальних залоз. Епідерміс у новонароджених тонкий, у віці 1-2 місяців він
потовщується на обличчі, грудях, тилі кисті і сідницях, до 4-6 місяців
відбувається потовщення епідермісу на інших частинах тіла. Власне шкіра
(дерма) потовщується до 16-30 років. З віком змінюються механічні
властивості шкіри, збільшується межа міцності шкіри на розрив і
зменшується її відносне подовження при розтяганні; складає у
новонароджених 50-59%, у дітей шкільного віку 37-52%, у дорослих 24-48%.
Волосся проходить у своєму розвитку декілька стадій. На 5-му місяці
плідного періоду виростає пушок (lanugo), спочатку на голові, а потім на
решті частин тіла. Найбільшого розвитку досягає пушок у плода 7 місяців, а
потім частина його випадає до кінця плідного періоду, а частина незабаром
після народження. Довше всього пушок зберігається на голові. Тонке волосся
плода заміщується також тонким і сильніше пігментованим вторинним
волоссям. В період статевого дозрівання на тілі виростає більш товсте, довге
і більш темне термінальне волосся. .
Нігті у новонародженого дуже тонкі, особливо по вільному краю. Ложе
нігтя також коротке. Ріст нігтів у довжину і збільшення їх товщини
відбувається на протязі всього життя. Змінюється також форма нігтів.
Залози шкіри закладаються у внутрішньоутробному житті, після народження
число їх не збільшується, а щільність залоз на одиницю площі шкіри
зменшується. Потовідділення частіше всього спостерігається у дітей
починаючи з 4-го тижня, але повного розвитку потові залози досягають у віці
5-7 років.
Секреція сальних залоз посилюється безпосередньо перед народженням, а
після народження затухає. Нове посилення секреції відбувається з початком
статевого дозрівання і досягає максимуму до 20-25 років.
Шкіра дітей відрізняється сильним розвитком кровоносних судин, що
відіграють важливу роль у терморегуляції. У внутрішньоутробному періоді в
шкірі розвиваються рецептори, які визначають значення шкіри як органу
чуття. Найбільш рано утворюються рецептори в шкірі губ, потім у
подушечках пальців, шкірі обличчя. Пізніше всього з'являються рецептори в
передній ділянці грудей і хребтовій ділянці спини. Остаточний розвиток
рецепторів відбувається на 1-му році життя.
1. У больного при профилактическом обследовании на медиальной стенке
левой подмышечной впадины обнаружен увеличенный лимфоузел
метастатического происхождения. Укажите наиболее вероятную
локализацию первичной опухоли.
A * Молочная железа
B Поднижнечелюстная слюнная железа
C Лёгкое
D Желудок
E Щитовидная железа
2. У обратившейся к хирургу женщины определяется уплотнение в молочной
железе. В каком направлении должен произвести разрез хирург во время
операции для уменьшения травмирования дольки?
A Радиально
B Вертикально
C Поперечно
D Дугообразно
E -
3. У результаті гнійного запалення дистальної фаланги великого пальця
правої руки, пацієнту необхідно було видалити нігтьову пластинку. Які
чинники антомічної будови нігтя повинен враховувати хірург під час
операції?
A. Ніготь є виростом кісткової тканини
B. *Ніготь є похідним епідермісу
C. Ніготь є хрящовою пластинкою
D. Ніготь є виростом сухожилля
Е. Ніготь є похідним дерми
4. До косметичний кабінету звернулася молода дівчина зі скаргою на надмір-
ний волосяний покрив гомілок. Вона неодноразово голила волосся, але воно
знову відростало і ставало жорсткішим. Косметолог запропонував їй епі-
ляцію (видалення волосся разом з волосяними цибулинами). В якому шарі
шкіри розташовуються волосяні цибулини?
A.* У сосочковому шарі шкіри.
B. У сітчастому шарі шкіри.
C. У товщі епідермісу
D. У підшкірній клітковині
Е. Між епідермісом і дермою.
5. До лікарні звернувся хворий, 27 років, зі скаргами на болі, почервоніння
шкіри й утворення припухлості в правій пахвовій ділянці. Ці явища виникли
після застосування неякісних дезодорантів. Лікар поставив діагноз -
гідроаденіт (запалення потових залоз). В якому шарі шкіри розташовуються
потові залози?
A. На межі епідермісу та дерми.
B. У сосочковому шарі дерми.
С. В епідермісі.
D. У підшкірній клітковині.
E. *у сітчастому шарі дерми.
6. В опікове відділення потрапив хворий, 38 років, який отримав важкі опіки
під час пожежі. Лікарі визначили, що площа ураженої поверхні шкірних
покривів становила 60%. Яка середня площа шкірних покривів людини?
A. 2,3 -2,5 м2
B.* 2,5-3,0 м2
C. 1,0-1,2 м2
D.1,5-2,0 м2
Е. 1,2-1,4 м2
7. При судмедекспертизі одного з поданих для дослідження зразків шкіри
було виявлено найбільшу кількість потових залоз. Якій ділянці шкіри
померлого належав поданий матеріал?
A. Шкірі живота
B. *Шкірі долонь
C. Шкірі спини
D. Шкірі грудей
Е. Шкірі ліктя
8. При судмедекспертизі в досліджуваних зразках шкіри трупного матеріалу
не було виявлено сальних залоз. Яким ділянкам тіла людини належала шкіра?
A. Перехідній ділянці губ
B. Голівці статевого члена
C.* Підошві стоп
D. Шкірі молочних залоз
Е. Шкірі мошонки
9. Під час медичного огляду у військкоматі юнакові було поставлено діагноз
-гінекомастія. Про який вид аномалії розвитку похідних шкіри йдеться?
A. Відсутність волосяного покриву
B. *Розвиток додаткових молочних залоз
C. Зменшення кількості потових залоз
D. Розвиток молочної залози за жіночим типом
Е. Формування помилкових статевих губ
10. До косметичного кабінету звернулася молода жінка. Вона вважає, що її
молочні залози розташовані дуже низько. Вона соромиться своїй
зовнішності, носить закриті плаття і наполягає на проведенні пластичної
операції. На якому рівні в нормі розташовуються молочні залози?
A. Від 4 до 7 ребра.
B. Від 2 до 5 ребра.
C. Від 3 до 4 ребра.
D. Від 4 до 6 ребра.
Е. *Від 3 до 6 ребра.
11. Оперуючи на молочній залозі, хірурги надають перевагу радіальним
розрізам. З особливостями будови яких анатомічних структур пов'язана така
техніка операції?
A.* Верхівки часточок сходяться до соска
B. Основи часточок звернені до соска
C. Часточки залози розташовані поперечно
D. Часточки залози розташовані вертикально
12. Жінка, 42 роки, звернулася до хірурга з приводу ущільнення в правій
молочній залозі. Обстеження показало наявність невеликої доброякісної
пухлини, що займає одну частку молочної залози. Яку кількість часток
містить молочна залоза в нормі?
A. 25-30 часток
B. 4-6 часток
C. 6-8 часток
D. *15-20 часток.
Е. 10-12 часток
- основна
1200 с. : іл.
посібник. – 2016. - 100 с.
книга, 2011. - 639 с.
Тема 37. Висхідні проекційні шляхи кіркового напрямку. Медіальна

петля. Висхідні проекційні шляхи мозочкового напрямку.
Пояснювати студентам висхідні провідні шляхи головного та спинного
мозку.
Tractus spinothalamicus Передній спинномозково-таламічний
anterior шлях
Tractus spinothalamicus Бічний спинномозково-
lateralis таламічний шлях
Tractus nucleo thalamicus Ядерно-таламічний шлях
Tractus spinocerebellaris anterior Передній спинномозково-
мозочковий шлях
Tractus spinocerebellaris Задній спинномозково-
posterior мозочковий шлях
1. Що являють собою провідні шляхи головного та спинного мозку, їх
класифікація.
2. Назвати та показати асоціативні провідні шляхи головного мозку.
3. Назвати та показати основні комісуральні провідні шляхи.
4. Провідні шляхи больової та температурної чутливості від шкіри
тулуба.
5. Провідні шляхи больової та температурної чутливості від шкіри
обличчя.
6. Провідні шляхи пропріоцептивної чутливості кіркового напрямку.
7. Провідні шляхи тактильної чутливості.
8. Висхідні проекційні шляхи мозочкового напрямку.
Провідні шляхи — це форма зв'язку периферії (рецептора) з центром,
центру з периферією (виконуючим органом) і центрів між собою. Провідні
шляхи поділяються на три групи:
I. Асоціативні шляхи — здійснюють зв'язок різних частин центральної
нервової системи в межах однієї половини. В спинному мозку асоціативні
шляхи представлені власними пучками, які зв'язують сегменти спинного
мозку в межах однієї половини. В головному мозку асоціативні шляхи
зв'язують кіркові кінці аналізаторів одної півкулі і представлені:
- верхнім поздовжнім пучком;
- нижнім поздовжнім пучком;
- гачкоподібним пучком ;
- поясом;
- дуговими волокнами.
II. Комісуральні шляхи — здійснюють зв'язок половин центральної
нервової системи між собою. В спинному мозку комісуральні шляхи
представлені білою спайкою. В головному мозку основними комісуральними
шляхами є:
- мозолисте тіло;
- передня спайка мозку;
- спайка повідців;
- задня епіталамічна спайка;
- спайка склепіння.
III. Проекційні шляхи — це складні рефлекторні дуги з різною кількістю
вставних нейронів. Проекційні шляхи зовнішніх аналізаторів — аферентні
(висхідні).
Проекційні шляхи внутрішніх аналізаторів — аферентні (висхідні) та
еферентні (низхідні).
Висхідні шляхи переважно 4-нейронні (4-й нейрон — це кірковий
кінець аналізатора).
Схема: чутливий вузол — чутливе ядро — таламус — кора (внутрішня
зерниста пластинка).
Шкірний аналізатор забезпечує сприйняття, передачу і усвідомлення
екстероцептивної інформації (відчуття болю, дотику, температури). Від
шкіри тулуба, шиї та кінцівок інформація в кору передається по шляху
Едінгера.
1-й нейрон цього шляху лежить у спинномозковому вузлі. Дендрит
його закінчується рецептором в шкірі тулуба і кінцівок. Аксон в складі
заднього корінця спинного мозку входить у спинний мозок.
2-й нейрон лежить у спинному мозку в задньому розі у власному ядрі
Аксон його переходить на протилежну сторону спинного мозку (шлях
перехрещений), підіймається по латеральному канатику спинного мозку,
утворює спинномозкову петлю / направляється в проміжний мозок.
3-й нейрон лежить у проміжному мозку в таламусі в задньому
вентральному ядрі вентролатеральної групи ядер. Аксон його проходить
через задню ніжку внутрішньої капсули, через променистий вінець в кору.
4-й нейрон — інтернейрон — лежить у корі в зацентральній звивині у
внутрішньому зернистому шарі (пластинці).
Від шкіри обличчя інформація в кору передається по шляху
трійчастого нерва.
1-й нейрон лежить у трійчастому вузлі, дендрит його закінчується
рецептором у шкірі обличчя, аксон в складі трійчастого нерва йде в міст.
2-й нейрон лежить у мості в мостовому ядрі (дотик) або в
спинномозковому ядрі (біль, температура). Аксон його переходить на
протилежну сторону (шлях перехрещений), утворює трійчасту петлю,
направляється в проміжний мозок.
через задню ніжку внутрішньої капсули, через променистий вінець у кору.
4-й нейрон лежить у корі в зацентральній звивині (в нижній частиш) у
внутрішній зернистій пластинці (шарі).
Висхідні проекційні шляхи пропріоцептивного аналізатора
поділяється на дві групи: І) кіркового напрямку; ІІ) мозочкового напрямку.
І. Висхідні шляхи пропріоцептивного аналізатора кіркового напрямку.
Пропріоцептивна інформація від тулуба і кінцівок в кору передається
по пучках Голля та Бурдаха.
1-й нейрон лежить у спинномозковому вузлі. Дендрит його
закінчується рецептором в м'язах і суглобах нижньої частини тулуба і нижніх
кінцівок (шлях Голля) або верхньої частини тулуба і верхніх кінцівок (шлях
Бурдаха). Аксон іде в складі заднього корінця спинного мозку, піднімається в
задніх канатиках спинного мозку у вигляді ніжного пучка Голля або
клиноподібного пучка Бурдаха до довгастого мозку.
2-й нейрон лежить у довгастому мозку в ніжному ядрі (шлях
Голля) або клиноподібному ядрі (шлях Бурдаха). Аксон його формує
медіальну петлю, переходить на протилежну сторону (перехрестя петель) і
направляється в проміжний мозок.
через задню ніжку внутрішньої капсули, через променистий вінець в кору.
4-й нейрон лежить у корі в передцентральній звивині у внутрішній
зернистій пластинці. Примітка: частина аксонів ніжного і клиноподібного
ядер формують зовнішні дугові волокна і направляються по нижніх ніжках
мозочка в мозочок.
Пропріоцептивна інформація від голови в кору передасться по шляху
трійчастого нерва.
1-й нейрон лежить у трійчастому вузлі, дендрит його закінчується
рецептором у м'язах голови і деяких м'язах шиї, аксон в складі трійчастого
нерва йде в міст.
2-й нейрон лежить у середньомозковому ядрі трійчастого нерва. Аксон
його переходить на протилежну сторону, утворює трійчасту петлю,
направляється в поміжний мозок.
через задню ніжку внутрішньої капсули, через променистий вінець у кору.
4-й нейрон лежить у корі в передцентральній звивині у внутрішній
зернистій пластинці.
ІІ. Висхідні шляхи пропріоцептивного аналізатора мозочкового
напрямку: Пропріоцептивна інформація від тулуба і кінцівок у мозочок
передається по передньому спинно-мозочковому шляху Говерса і задньому
спинно-мозочковому шляху Флехсіга.
1-й нейрон лежить у спинномозковому вузлі. Дендрит його
закінчується рецептором в м'язах тулуба і кінцівок. Аксон в складі заднього
корінця спинного мозку входить у спинний мозок.
2-й нейрон лежить у спинному мозку в грудному ядрі (шлях Флєхсіга)
або в медіальному проміжному ядрі (шлях Говерса). Аксон його піднімається
по латеральних канатиках спинного мозку і по нижніх ніжках мозочка в
мозочок (шлях Флехсіга — шлях неперехрещений) або переходить на
протилежну сторону (перше перехрестя) підіймається по латеральних
канатиках спинного мозку і по верхніх ніжках мозочка, утворюючи верхній
мозковий парус (друге перехрестя) в мозочок (шлях Говерса — двічі
перехрещений).
3-й нейрон — інтернейрон — лежить у мозочку в черв'яку.
Особливості дитячого віку. Розвиток кіркових кінців аналізаторів.
1. Ядро рухового аналізатора повністю диференціюється до 7-10 років.
2. Ядро рухового аналізатора, що забезпечує цілеспрямовані рухи (центр
праксії), у новонароджених відсутній. На протязі 1-2 років життя виникають
зв'язки з передцентральною звивиною. Цілеспрямовані рухи з'являються до 3
років життя, до цього часу формується центр праксії.
3. Ядро шкірного аналізатора. Цитоархітектоніка кори цієї області до 2 років
життя набуває особливостей, що властиві дорослій людині.
4. Ядро аналізатора стереогнозу формується остаточно до 2-4 років життя.
5. Ядро слухового аналізатора у новонародженого підготовлене до умовно-
рефлекторної діяльності. У 2-3 роки розвивається друга сигнальна система і
центр диференціюється.
6. Ядро зорового аналізатора у новонароджених за цитоархітектонікою схоже
з ядром дорослих. В подальшому відбувається поступове диференціювання
структур ядра під впливом зовнішніх факторів.
Розвиток кіркових кінців аналізаторів мови.
1. Ядра рухового аналізатора усної мови (звивина Брока) диференціюється до
3 років.
2. Ядро рухового аналізатора письмової мови остаточно формується до 7
років.
3. Ядро слухового аналізатора усної мови (центр мови Верніке)
диференціюється у перші роки життя.
4. Ядро зорового аналізатора письмової мови (зоровий центр мови)
формується до 7 років життя.
Розвиток провідних шляхів спинного і головного мозку.
Стан чутливих і рухових шляхів у новонароджених і дітей пов'язаний з
мієлінізацією нервових волокон. Раніше других, як вже відмічалося,
покриваються мієліном нервові волокна спинного мозку і мозкового
стовбура, потім -мозочка і в останню чергу - півкуль великого мозку,
причому серед провідних шляхів спочатку мієлінізуються волокна чутливих,
потім рухових шляхів.
Внутрішньоутробний розвиток чутливих шляхів у дитини пов'язаний з
дозріванням їх перш за все у спинному мозку, потім - у стовбурі мозку.
Відповідна реакція новонародженого на больові, температурні і тактильні
подразнення - загальний руховий неспокій. Дитина не диференціює характер
подразнення, так як кіркові кінці цих аналізаторів ще не розвинуті.
Рефлекторна дуга замикається у спинному мозку чи таламусі, і відповідна
реакція слідує по власному пучку спинного мозку чи по
червоноядерноспинномозковому шляху. Тільки з диференціюванням
кіркових функцій з'являються такі види чутливості як стереогноз, очна
локалізація, кількісна і якісна оцінка больових, температурних і дотикових
подразнень -вони розвиваються на протязі перших двох років життя.
Провідні шляхи слухового, зорового, смакового, шкірного та інших
аналізаторів найбільш інтенсивно формуються у другій половині
внутрішньоутробного розвитку і після народження до 1-2 років життя.
Рухові функції з'являються з 2-5 місяців пренатального життя. Раніше других
мієлінізуються волокна присінково-спинномозкових і
червоноядерноспинномозкового шляхів (5-6 місяців). Мієлінізація
пірамідних шляхів в основному завершується на протязі першого року життя.
У перші місяці після народження рухи дитини хаотичні, мимовільні, так як
недостатньо розвинута система смугастого тіла, що забезпечує чіткий
автоматизм рухів (функціонують тільки бліді кулі). До 4-5 місяців життя, з
розвитком смугастого тіла і поступовим дозріванням рухових аналізаторів
мозкової кори з'являються спрямовані рухи, наприклад, хватання, однак, на
протязі перших двох років вони ще не стійкі і не чіткі. До 7-10 років
завершується мієлінізація всіх провідних шляхів.
1. У хворого має місце повна деміелінізація провідників висхідних трактів.
Який вид чутливості збережеться за цих умов?
A. Температурна чутливість.
B. Вібраційна чутливість.
C. Відчуття тиску.
D. Пропріоцепція.
E. Зір.
2. У чоловіка 33-х років внаслідок спино-мозкової травми порушена больова
і температурна чутливість, що обумовлено порушенням таких висхідних
шляхів:
A. Спинномозково-таламічних.
B. Переднього спинномозково-мозочкового.
C. Латерального спинномозково-коркового.
D. Медіального спинномозково-коркового.
E. Заднього спинномозково-мозочкового.
3. Внаслідок перенесеної травми хребта у хворого відсутня больова і
температурна чутливість лівої половини тулуба. Пошкодження якого
провідного шляху може бути причиною цього явища?
A. Tr. spino-thalamicus anterior справа.
B. Tr. spino-thalamicus lateralis зліва.
C. Tr. spino-thaiamicua lateralis справа.
D. Tr. spino-thalamicus anterior зліва.
E. Пучка Голля і Бурдаха зліва.
4. У результаті ножового поранення у постраждалого були пошкоджені задні
канатики білої речовини спинного мозку. Які неврологічні порушення мо-
жуть спостерігатися в цьому випадку?
A. Порушення больової і температурної чутливості.
B. Порушення пропріорецептивної, тактильної чутливості і
стереогнозії.
C. Порушення відчуття дотику і тиску.
D. Порушення свідомих рухів.
Е. Порушення несвідомих рухів.
5. При обстеженні хворого з порушенням м'язово-суглобової чутливості було
встановлено, що патологічний процес локалізований на рівні білої речовини
A. Задній канатик спинного мозку.
B. Передній канатик спинного мозку.
C. Бічний канатик спинного мозку.
D. Стовп Кларка спинного мозку.
Е. Ділянка навколо центрального каналу.
6. До нейрохірургічного відділення потрапив чоловік 30 років з ножовим по-
раненням у ділянці нижньогрудного відділу хребта. При обстеженні було
встановлено, що лезо ножа пройшло між остистими відростками 10 і 11 гру-
дних хребців і пошкодило задні канатики спинного мозку. Волокна яких про-
відних шляхів були пошкоджені в цьому випадку?
А. Тонкого і клиноподібного пучків. Переднього кірково-спинномозко-
вого шляху.
С. Спино-таламічного шляху.
D. Заднього спинно-мозочкового шляху
Е. Переднього спинно-мозочкового шляху.
7. Пошкодження спинного мозку в результаті ДТП призвело до втрати такти-
льної чутливості, відчуття положення тіла, відчуття вібрації. Які провідні
шляхи пошкоджені?
A. Пучок Голля і Бурдаха.
B. Пучок Флексіга і Говерса.
C. Червоноядерно-спиномозковий шлях.
D. Сітчасто-спиномозковий шлях.
Е. Тектоспінальний шлях.
- основна
1200 с. : іл.
посібник. – 2016. - 100 с.
книга, 2011. - 639 с.
Тема 38. Низхідні проекційні шляхи. Пірамідні шляхи. Екстрапірамідні

шляхи.
Пояснювати студентам низхідні провідні шляхи головного та спинного
мозку.
Tractus cortico-ponto- Кірково-мосто-
cerebellaris мозочковий шлях
Tractus corticospinales Бічний та передній
lateralis et anterior кірково-спинномозкові
шляхи
Tractus corticonuclearis Кірково-ядерний шлях
Tractus rubrospinalis Червоноядерно-
спиномозковий шлях
Tractus tectospinalis Покрівельно-
спиномозковий щлях
Tractus reticulospinalis Сітчасто- спиномозковий
щлях
Tractus olivospinalis Оливо-спиномозковий
щлях
Tractus Присередній поздовжній
пучок
1. Класифікація низхідних провідних шляхів.
2. Кірково - спинномозковий шлях, топографія, будова, функції.
3. Кірково - ядерний шлях, топографія, будова, функції.
4. Що відноситься до екстрапірамідної системи, її роль в організмі людини?
5. Загальна характеристика екстрапірамідної нервової системи.
6. Дахово - спинномозковий шлях, топографія, будова.
7. Присінково-спинномозковий шлях, топографія, будова.
8. Сітчасто - спинномозковий шлях, топографія, будова.
Низхідні проекційні шляхи поділяються на 2 групи:
І) пірамідні шляхи;
ІІ) екстрапірамідні шляхи.
І. Пірамідні шляхи забезпечують свідомі рухи (філогенетично більш
молоді). Кірково-спинномозковий шлях - прямий зв'язок кори з руховими
ядрами спинного мозку.
1-й нейрон знаходиться в корі в передцентральній звивині у внутрішній
пірамідальній пластинці (великі пірамідні клітини Беца). Аксон його йде
через променистий вінець, через внутрішню капсулу, через основу ніжок
мозку, через основу моста, формує піраміди довгастого мозку, переходить на
протилежну сторону (перехрестя 5/6 пірамід), спускається по латеральних
канатиках слинного мозку до передніх рогів спинного мозку (латеральний
кірково-спинномозковий шлях) або не переходить на протилежну сторону
(І/6 пірамід не перехрещується), спускається по передніх канатиках спинного
мозку (робить посегментарне перехрестя) до передніх рогів спинного мозку
(передній кірково-спинномозковий шлях).
2-й нейрон знаходиться в передньому розі спинного мозку в одному з
п'яти рухових ядер. Аксон його виходить зі спинного мозку в складі
переднього корінця спинного мозку і закінчується ефектором в м'язах тулуба
і кінцівок.
Кірково-ядерний шлях - прямий зв'язок кори з руховими ядрами
1-й нейрон знаходиться в корі в передцентральній звивині у внутрішній
пірамідальній пластинці (великі пірамідні клітини Беца). Аксон його йде
через променистий вінець, через внутрішню капсулу (коліно), через основу
ніжок мозку, направляється в стовбур мозку. В стовбурі мозку відбувається
часткове перехрестя.
2-й нейрон лежить у стовбурі мозку в одному з рухових ядер черепних
нервів своєї і протилежної сторони. Аксон його виходить з головного мозку і
з порожнини черепа в складі відповідного черепного нерва і закінчується
ефектором в м'язах голови, частково в м'язах шиї, в скелетних м'язах
нутрощів голови і шиї. Шлях частково перехрещений.
II. Екстрапірамідні шляхи забезпечують виконання автоматизованих
рухів, координацію рухів. Більшість екстрапірамідних шляхів можна
об'єднати у два шляхи;
1. Кірково-мосто-мозочково-зубчасто-червоно-ядерно-спинно-
мозковий шлях.
1-й нейрон лежить у корі у внутрішній пірамідальній пластинці (великі
пірамідні клітини Беца). Аксон його проходить через променистий вінець,
внутрішню капсулу, основу ніжок мозку в основу моста.
2-й нейрон лежить в основі моста в ядрах моста. Аксон його
переходить на протилежну сторону (перше перехрестя шляху) і по середніх
ніжках мозочка йде у мозочок.
3-й нейрон лежить у корі мозочка.
4-й нейрон теж лежить у мозочку, але-в зубчастому ядрі мозочка.
Аксон його підіймається по верхніх ніжках мозочка в середній мозок,
переходить на протилежну сторону (друге перехрестя шляху — перехрестя
Вернекінга).
5-й нейрон лежить у середньому мозку в червоному ядрі. Аксон його
переходить на протилежну сторону (третє перехрестя шляху — перехрестя
Фореля) і спускається по латеральних канатиках спинного мозку до передніх
рогів спинного мозку. 6-й нейрон лежить у передніх рогах спинного мозку в
одному з 5 рухових ядер. Аксон йоговиходить зі спинного мозку в складі
переднього корінця спинного мозку і закінчується ефектором в м'язах тулуба
і кінцівок.
2) Кірково-таламо-стріато-стріато-палідо-
червоно-ядерно-спинномозковий шлях
сітчасто присінково оливо
1-й нейрон лежить у корі у внутрішній пірамідальній пластинці (великі

пірамідні клітини Беца).
Аксон його проходить через променистий вінець, внутрішню капсулу в
проміжний мозок.
2-й нейрон лежить у проміжному мозку в таламусі.
3-й нейрон лежить у малих клітинах стріатум.
4-й нейрон лежить у великих клітинах стріатум
5-й нейрон лежить у палідум.
6-й нейрон може лежати в червоному ядрі середнього мозку, в сітчастій
речовині, у вестибулярних ядрах, в оливному ядрі.
7-й нейрон лежить в одному з 5 рухових ядер переднього роту
спинного мозку. Аксон його виходить зі спинного мозку в складі переднього
корінця спинного мозку і закінчується ефектором в м'язах. Фрагменти
описаних екстрапірамідних. шляхів існують також самостійно і можуть
працювати без участі кори головного мозку (кірково-мосто-мозочковий
шлях, мозочково-зубчасто-червоноядерний шлях, червоноядерно-
спинномозковий шлях, присінково-спинномозковий шлях, оливо- та сітчасто-
спинномозковий шляхи, дахо-спинно-мозковий шлях).
До екстрапірамідних шляхів відноситься також медіальний поздовжній
пучок, який забезпечує синхронні рухи очей і голови:
1-й нейрон - інтернейрон - лежить в епіталамічній спайці (ядро
Даркшевича). Аксон його прямує до ядер своєї та протилежної сторони ІІІ-
IV, VI черепних нервів, а також до вестибулярних ядер.
2-й нейрон - інтернейрон - знаходиться у вестибулярному ядрі. Аксон
його опускається по передніх канатиках спинного мозку до передніх рогів
3-й нейрон - мотонейрон - лежить у передніх рогах спинного мозку в
одному з 5 рухових ядер.
1.Після травми хребта постраждалий направлений у лікарню. Виявлено ура-
ження задніх канатиків спинного мозку на рівні першого грудного хребця.
Які провідні шляхи постраждали при цьому?
A. Больової і температурної чутливості.
B. Корково-спинномозкові.
C. Спино-мозочкові.
D. Тактильної і пропріорецептивної чутливості.
Е. Екстрапірамідні.
2. Внаслідок інсульту (крововиливу в головний мозок) у хворого відсутні во-
льові рухи м'язів голови та шиї. Обстеження головного мозку з допомогою
ЯМР показало, що гематома знаходиться в коліні внутрішньої капсули. Який
провідний шлях пошкоджений у хворого?
A. Тг. соrtісо-frоntо-pontius.
B. Тг. соrtiсо-spinalis.
C. Тг. согtiсо-thalamicus.
D. Тг. соrtісо-nuclearis
Е. Тг. thalamo-соrtiсаlis.
3. У хворого, унаслідок тривалого хронічного захворювання головного
мозку, виникли мимовільні рухи, порушився тонус м'язів тулуба. На
порушення якого провідного шляху указують ці симптоми?
A. Tractus rubrospinalis
B. Tractus corticospinalis
C. Tructus corticonuclearis
D. Tructus olivospinalis
E. Tractus tectospinalis.
4. У хворого, 68 років, після інсульту (крововиливу в головний мозок) спос-
терігається відсутність вольових рухів м'язів тулуба вправо. Додаткове обс-
теження за допомогою ЯМР показало, що гематома знаходиться зліва в
задній ніжці внутрішньої капсули поряд з коліном. Який провідний шлях
пошкоджений у хворого?
A. Тr. cortico-fronto-pontinus.
B. Tr. cortico-nuclearis corticalis thalamicus.
C. Tr. thalamo-corticalis.
D. Tr. cortico-thalamicus.
E. Tr. corticospinalis.
5. При обстеженні хворого виявлено новоутворення в білій речовині півкуль
великого мозку з локалізацією в коліні і передньому відділі задньої ніжки
внутрішньої капсули. Волокна якого провідного шляху мозку будуть зруйно-
вані?
A. Tr. parietooccipitopontinus.
B. Tr. frontothalamicus.
C. Tr. thalamocorticalis.
D. Tr. frontopontinus.
E. Tr. pyramidalis.
6. До нейрохірургічного відділення потрапив чоловік ЗО років з ножовим по-
раненням у ділянці нижньогрудного відділу хребта. При обстеженні було
А. Тонкого і клиноподібного пучків. Переднього кірково-
спинномозкового шляху.
7. У хворого пухлиною пошкоджені піраміди довгастого мозку. В якому з
провідних шляхів порушиться проведення нервових імпульсів?
A. Tr. corticopontinus.
B. Tr. corticonuclearis.
C. Tr. corticospinalis.
D. Tr. dentatorubralis.
E. Tr. spinocerebellaris
8. У хворого при локальному ураженні стовбура мозку (спостерігається при
нейросифілісі) пошкоджені провідні шляхи в ніжках мозку. Який провідний
шлях утворює decussatio tegmenti dorsalis?
A. Tr. tectospinalis.
B. Tr. rubrospinalis.
C. Tr. corticospinalis anterior.
D. Tr. corticospinalis lateralis.
E. Tr. сorticonuclearis.
- основна
1200 с. : іл.

посібник. – 2016. - 100 с.
книга, 2011. - 639 с.
Тема 39. Підсумковий контроль засвоєння модулю 2. «Спланхнологія.

Центральна нервова система і органи чуття».
Аналізувати знання студентів з модулю 2 «Спланхнологія. Центральна
нервова система і органів чуття, провідним проекційним шляхам головного
та спинного мозку.
- з курсу біології – філогенез периферичної нервової системи, вегетативної
нервової системи та органів чуття;
4. Зміст теми заняття. Дивиться матеріали тем практичних занять № 1-38.
А. Питання для самоконтролю. 1. Теоретичні питання.
1. Розвиток шлунково-кишкового тракту. Аномалії і варіанти розвитку органів
травної системи.
2. Загальна схема будови травної трубки (характеристика кожного шару).
3. Ротова порожнина: частини, стінки, їх будова, сполучення. Розвиток
ротової порожнини, аномалії розвитку.
4. Піднебіння: частини, їх будова. Розвиток піднебіння; аномалії розвитку.
5. Язик: розвиток, будова, функції.
6. Зуби: види зубів, частини зуба, речовина зуба, формула постійних та
молочних зубів.
7. Ротові залози. Класифікація. Привушна залоза, розвиток, топографія,
будова.
8. Ротові залози. Класифікація. Під'язикова та піднижньощелепна слинні
залози: розвиток, топографія, будова.
9. Глотка: розвиток, частини, топографія, будова стінки, лімфатичне кільце
глотки.
10.Стравохід: розвиток, топографія, частини, будова, звуження стравоходу.
11.Шлунок: розвиток, топографія, частини, будова стінки.
12.Тонка кишка: розвиток, відділи, топографія, будова стінки, відношення до
очеревини.
13.Дванадцятипала кишка: частини, топографія, будова стінки.
14.Товста кишка: розвиток, відділи, топографія, будова стінки, відношення
до очеревини.
15.Сліпа кишка і червоподібний відросток: топографія, особливості будови
стінки, відношення до очеревини.
16.Пряма кишка: топографія, частини, особливості будови стінки.
17.Підшлункова залоза: розвиток, топографія, частини, будова, функції.
18.Печінка: розвиток, топографія, будова, функції .
19.Жовчний міхур: топографія, будова. Загальна жовчна протока: утворення,
топографія, будова.
20.Очеревина: загальна характеристика. Чепці, зв’язки, брижі.
21.Очеревинна порожнина: відділи, сумки, канали, заглибини.
22.Сумки очеревинної порожнини . Чепцева сумка, її стінки та сполучення.
23.Ніс: частини, будова. Носова порожнина: розвиток, частини, їх будова та
сполучення.
24.Носова порожнина: функціональні частини, їх будова і функції.
25.Гортань: хрящі, з'єднання, м'язи.
26.Порожнина гортані: її частини, їх стінки.
27.Трахея і бронхи: розвиток, топографія, будова.
28.Легені: розвиток, топографія, будова, функції.
29.Частки, бронхо-легеневі сегменти, часточки легені: їх будова.
Структурно-функціональна одиниця легені.
30.Легені: бронхіальне дерево, альвеолярне дерево, їх розгалуження, будова,
функції.
31.Плевра: розвиток, будова, топографія, порожнина плеври, плевральні
закутки, межі плевральних мішків.
32.Середостіння: визначення, відділи. Органи переднього середостіння.
33.Середостіння: визначення, відділи. Органи заднього середостіння.
34.Органи сечової системи: нирки, Ії розвиток, будова, топографія. Аномалії
розвитку нирки.
35.Органи сечової системи: сечоводи, сечовий міхур, їх розвиток, будова,
топографія. Аномалії розвитку.
36.Чоловічий та жіночий сечівники: розвиток, будова, топографія.
37.Зовнішні жіночі статеві органи: розвиток, будова, аномалії розвитку.
38.Внутрішні жіночі статеві органи. Яєчники: топографія, будова, функції,
Рудиментарні додатки.
39.Внутрішні жіночі статеві органи. Матка: розвиток, будова, топографія,
зв’язки.
40.Відношення матки до очеревини. Аномалії розвитку.
41.Внутрішні жіночі статеві органи. Маткова труба: розвиток, будова,
топографія.
42.Відношення маткових труб до очеревини. Аномалії розвитку.
43.Чоловічі статеві органи. Яєчко, над’яєчко: топографія, будова, функції.
44.Чоловічі статеві органи. Яєчко: розвиток, процес опускання яєчка у
калитку. Аномалії розвитку. Оболонки яєчка. Сім'яний канатик: топографія,
частини, будова.
45.Чоловічі статеві органи. Передміхурова залоза, сім'яний пухирець,
цибулинно-сечівникова залоза: її топографія, будова.
46.Зовнішні чоловічі статеві органи: розвиток, будова.
47.Промежина: визначення, частини, м’язи, фасції, статеві особливості. Сідничо-
відхідникова ямка: стінки, вміст.
48.Ендокринні залози. Загальна характеристика. Щитоподібна залоза, прищитоподібні
залози, їх розвиток, топографія, будова, функції.
49.Ендокринні залози. Загальна характеристика. Надниркові залози:
розвиток, топографія, будова, функції.
50.Ендокринні залози. Загальна характеристика. Гіпофіз та шишкоподібна
залоза, розвиток, топографія, будова, функції.
51.Розвиток центральної системи. Основні етапи формування нервової
системи.
52.Поняття про нейрон. Сіра та біла речовина центральної нервової системи.
Нервові волокна, пучки, корінці, вузли, нерви. Будова простої і складної
рефлекторних дуг.
53.Спинний мозок: топографія, зовнішня будова. Сегменти спинного мозку.
Розвиток спинного мозку в ембріогенезі Аномалії розвитку спинного
мозку.
54.Спинний мозок: розвиток, топографія, внутрішня будова. Морфо-
функціональна характеристика сірої речовини.
55.Спинний мозок: розвиток, топографія, внутрішня будова. Морфо-
функціональна характеристика білої речовини.
56.Оболони спинного мозку , простори між ними, їх вміст.
57.Розвиток головного мозку (мозкові пухирі і їх похідні). Аномалії
розвитку.
58.Стовбур головного мозку. Характеристика ядер черепних нервів
59.Довгастий мозок: розвиток, зовнішня і внутрішня будова..
60.Міст: розвиток, зовнішня і внутрішня будова .
61.Ромбоподібна ямка: її межі, рельєф. Проекція ядер черепних нервів. IV
шлуночок: топографія, стінки, сполучення.
62.Мозочок: розвиток, зовнішня і внутрішня будова.
63.Середній мозок: розвиток, зовнішня і внутрішня будова.
64.Проміжний мозок: будова, функціональне значення. III шлуночок, стінки,
сполучення.
65.Базальні ядра півкуль великого мозку: топографія, будова, функції.
66.Бічні шлуночки: частини, їх стінки, сполучення.
67.Біла речовина півкуль великого мозку: асоціативні, спайкові, проекційні
волокна. Внутрішня капсула: частини, топографія провідних шляхів.
68.Нюховий мозок: центральний і периферійний відділи.
69.Екстрапірамідна рухова система: ядра, шляхи, функції.
70.Рельєф верхньобічної поверхні півкуль великого мозку. Локалізація
кіркових кінців аналізаторів в корі тім'яної частки. Будова кори.
71.Рельєф верхньобічної поверхні півкуль великого мозку. Локалізація
кіркових кінців аналізаторів в корі лобової і скроневої часток.
72.Рельєф присередньої та нижньої поверхонь півкуль великого мозку.
73.Оболони головного мозку, простори між ними, їх вміст. Утворення і відтік
спинномозкової рідини. Аномалії розвитку оболонок головного мозку.
74.Чим представлений периферичний відділ нюхового аналізатора?
75. Де знаходяться підкіркові та коркові центри нюху?
76. Будова провідникового шляху нюхового аналізатора.
77. Де знаходяться рецептори органа смаку? Які черепні нерви проводять
смакові відчуття до ствола мозку?
78. Де знаходиться другий та третій нейрони аналізатора смаку?
79. Де розташований кірковий центр органа смаку?
80. Будова та розвиток шкіри.
81. Функції шкіри, особливості її будови у різних відділах тіла людини.
82..Сальні та потові залози, будова, функції.
83. Нігті та волосся, будова, особливості розташування на тілі людини.
. Молочна залоза, будова, топографія, кровопостачання, іннервація,
відтіклімфи.
84. Складові частини зорового аналізатора?
85. Чим представлена капсула очного яблука?
86. Будова та функція оболонок очного яблука?
87. Складові частини судинної оболонки очного яблука та їх функції?
88. Особливості будови внутрішньої оболонки очного яблука?
89.Які структури утворюють внутрішнє ядро очного яблука?
90.Будова камер очного яблука, утворення та циркуляція внутрішньо очної
рідини?
91.Що відноситься до допоміжного апарату ока?
92.Де розташовані кіркові та підкоркові центри органа зору?
93.71.Провідний шлях органа зору .
94.Дати визначення поняттям "близорукість", "дальнозоркість", якими
методами можливо корегувати ці порушення зору?
95.Які частини виділяють в органі слуху?
96.З яких частин побудовано зовнішнє вухо?
97.Які утворення відносяться до звукоуловлюючої та до звукопровідної
системи?
98.Як побудований зовнішній слуховий прохід?
99.Що являє собою барабана порожнина?
100. Які стінки має барабана порожнина?
101. Будова та функція слухової труби.
102. Будова внутрішнього вуха.
103. Де розташовані кіркові та підкіркові центри слуху та рівноваги?
104. .Будова провідного шляху органа слуху та рівноваги?
105. .Парасимпатична частина 9 пари черепних нервів?
106. . Парасимпатична частина 7 пари черепних нервів?
107. Парасимпатична частина 3 пари черепних нервів?
108. Парасимпатична частина 10 пари черепних нервів?
109. Вісцеральні рефлекторні дуги СНС?
110. . Провідний шлях органа смаку?
111. Провідний шлях органа слуху?
112. Провідні шляхи органа зору?
113. Провідний шлях органа нюху?
114. Провідний шлях органа рівноваги?
115. Пірамідні шляхи?
116. Екстрапірамідні шляхи?
117. Шляхи мозочка: аферентні, асоциативні, еферентні?
118. Ретикулярна формація? Зв’язок ядер ретикулярної формації?
119. .Центри та шляхи аферентної спинномозкової інервації органів таза?
120. Центри та шляхи аферентної спинномозкової іннервації органів грудної
порожнини?
121. Шляхи іннервації серця: аферентна іннервація, еферентна іннервація,
парасимпатична іннервація?
Б. Ситуаційні задачі.
1. Сімейна пара скаржиться на неможливість мати дітей. Після обстеження ви-
явлено - у чоловіка пошкоджено сперматогенний епітелій яєчка, що призвело до
відсутності сперматозоїдів у насінній рідині і як наслідок - до безпліддя. Який відділ
сім'явивідних шляхів постраждав?
A. Звивисті сім'яні канальці.
B. Прямі сім'яні канальці.
C. Сітка яєчка.
D. Протоки придатка.
E. Сім'явивідна протока.
2. Унаслідок травми яєчка, крововиливу у паренхіму, пошкоджено звивисті сім'яні
канальці. Яка функція яєчка при цьому порушується?
A. Ерекція статевого члена.
B. Утворення статевих клітин.
C. Проведення сперми.
D. Утворення рідкої частини сперми.
E. Усе перераховане.
3. У хлопчика 2 років діагностовано мошонкову грижу. Недолік розвитку якої з
оболонок яєчка є причиною її розвитку?
A. Tunica dartos.
B. Fascia cremasterica.
C. Fascia spermatica externa.
D. Tunica vaginalis testis.
E. Fascia spermatica interna.
4. У новонародженого хлопчика під час огляду мошонки у правій половині не
виявлено яєчка. Про яку аномалію розвитку йдеться?
A. Епіспадію.
B. Гермафродитизм.
C. Крипторхізм.
D. Гипоспадію
Е. Монорхізм.
5. До лікаря звернувся чоловік 40 років зі скаргами на наявність хворобливої
пухлини в ділянці мошонки. Лікар поставив діагноз - водянка яєчка. Між якими
оболонками яєчка накопичується рідина при цьому захворюванні?
A. Між зовнішньою сім'яною фасцією і фасцією м'яза, що піднімає яєчко.
B. Між шкірою і м'ясистою оболонкою.
C. Між м'ясистою оболонкою і зовнішньою сім'яною фасцією.
D. Між парієнтальною і вісцеральною пластинками вагінальної оболонки.
Е. Між внутрішньою сім'яною фасцією і вагінальною оболонкою.
6. У чоловіка 40 років запалення яєчка ускладнилося його водянкою. Необхідне
оперативне втручання. Яку з оболонок яєчка останньою розкриває хірург під час
операції?
A. Внутрішню сім'яну фасцію.
B. М'ясисту оболонку.
C. Парієнтальний листок вагінальної оболонки яєчка.
D. М'яз, що піднімає яєчко.
Е. Зовнішню сім'яну фасцію.
7. У новонародженого хлопчика при огляді хірург виявив неопущення лівого яєчка
в мошонку (монорхізм). В якому віці в нормі яєчко повинне знаходитися в
мошонці?
A. До одного року.
B. На момент народження.
C. До трьох років.
D. До п'яти років.
Е. До семи років.
8. Під час операції видалення матки з яєчниками і матковими трубами лікар
перев'язує зв'язки, які підвішують яєчники. Які судини перев'язав лікар у цій зв'язці?
A. Яєчникові артерію та вену.
B. Маткову артерію та вену.
C. Трубну артерію та вену.
D. Внутрішню клубову артерію.
E. Внутрішню клубову вену.
9. Під час операції на яєчнику були перев'язані судини в ділянці воріт. В якому
відділі яєчника проводять маніпуляцію?
A. Facies lateralis.
B. Margo liber.
C. Facies medialis.
D. Margo mesovaricus.
E. Extremitas uterina.
10. У жінки виявлено пухлину яєчника. Показано операцію. Яку зв'язку повинен
перерізувати хірург, щоб відокремити яєчник від матки?
A. Широку зв'язку матки.
B. Зв'язку, що підвішує яєчник.
C. Власну зв'язку яєчника.
D. Бічну пупкову зв'язку.
E. Круглу зв'язку матки.
11. У жінки виявлено позаматкову вагітність. В якому органі сталося запліднення
яйцеклітини та її розвиток?
A. У піхві.
B. У яєчнику.
C. У тілі матки.
D. У шийці матки.
E. У матковій трубі.
12. Пацієнтка 35 років потрапила до гінекологічного відділення з симптомами
гострого живота і підозрою на позаматкову вагітність. Де накопичуватиметься кров
при розриві маткової труби?
A. У міхурно-матковій западині.
B. У прямокишково-матковій западині
C. У ректально-міхурній западині.
D. У правому бічному каналі.
E. У лівому бічному каналі.
13. Рентгенологічне дослідження матки з введенням контрастної речовини
(метросальпінгографія). Яку форму має тінь порожнини матки на рентгенограмі в
нормі?
A. Форма латинської букви "V".
B. Овал.
C. Трикутник з опуклими сторонами.
D. Трикутник з увігнутими сторонами.
Е. Грушоподібна форма.
14. Упродовж декількох років сімейного життя жінка безуспішно прагнула за-
вагітніти. На консультації у гінеколога рентгенографія матки показала, що у
пацієнтки дворога матка і з цим пов'язана її безплідність. Ця природжена вада
виникає внаслідок:
A. Порушення злиття парамезонефральних проток.
B. "Клітинній смерті" в ділянці дна матки.
C. Порушення злиття мезонефральних проток.
D. Утворення перегородки в ділянці дна матки.
Е. Порушення процесу реканалізації.
15. Під час операції видалення матки лікар перев'язує маткову артерію, що про-
ходить у товщі широкої зв'язки матки. При цьому треба пам'ятати, що біля маткової
артерії проходить сечовід, де саме?
A. Зверху.
B. Попереду.
C. Ззаду.
D. Знизу.
Е. Латеральніще.
16. Гінеколог оглядає зів матки. Які анатомічні структури його утворюють?
A. Тіло матки і передня стінка піхви.
B. Шийка матки і передня стінка піхви.
C. Передня і задня стінки піхви.
D. Шийка матки і задня стінка піхви.
E. Передня і задня губи шийки матки.
17. Хвору 45 років госпіталізовано з підозрінням на злоякісну пухлину матки. Після
обстеження встановлено діагноз: фіброміома матки. В якому шарі матки
розташована ця пухлина?
A. Myometrium.
B. Endometrium.
C. Perimetrium.
D. Parametrium.
E. Peritoneum.
викликав інтенсивний больовий симптом у пацієнтки. Патологічний процес якої
ділянки статевих органів встановив лікар?
A. Parametrium.
B. Mesometrium.
C. Myometrium.
D. Endometrium.
E. Perimetrium.
19. 54-річний чоловік скаржиться на відсутність чутливості шкіри нижньої
повіки, зовнішньої латеральної поверхні носа, верхньої губи. Лікар при
огляді встановлює запалення другої гілки трійчастого нерва. Через який отвір
виходить з черепа ця гілка?
A. Підочноямковий отвір.
B. Рваний отвір.
C. Верхню очноямкову щілину.
D. Остистий отвір.
E. Овальний отвір.
20. У чоловіка, 60 років, вікова далекозорість у зв'язку з ослабленням власти-
востей акомодацій кришталика і гладких м'язів судинної оболонки очного
яблука, яке вимагає корекції лінзами. Гілками якого вузла іннервуються м'язи
corpus ciliare?
A. G. oticum.
B. G. pterygopalatinum.
C. G. ciliare.
D. G. trigeminale.
E. G. sympathicus.
21. У хворого невралгія війкового вузла (синдром Шарлена) - герпетичний
висип на шкірі лоба, ознаки ураження склери, радужної оболонки, болі в ді-
лянці очей з іррадіацією в ніс, хворобливість внутрішнього кута ока. Гілки
якого нерва утворюють чутливий корінець g. ciliare?
A. N. infraorbital is.
B. N. ethmoidalis anterior.
C. N. ethmoidalis posterior.
D. N. supraorbitalis.
Е N. ciliarislong
22. Лікар ввів у підочноямковий отвір розчин анестетика. Які нерви
знеболюються при цьому?
A. Відвідний.
B. Підочноямковий і передні верхні альвеолярні гілки.
C. Окоруховий нерв.
D. Блоковий нерв.
Е. Нижньощелепний нерв.
23. У чоловіка з цукровим діабетом періодично виникають запалення сальних
залоз верхньої повіки (Glandulae sebaceae (Zeis)) з пошкодженням повік, що
викликає у хворого біль, свербіння. Який нерв іннервує шкіру верхньої
повіки?
A. N. ophtalmicus.
B. N. oculomotorius.
C. N. abducens.
D. N. trochlearis.
Е. N. infraorbitalis.
24. При огляді травмованого в дорожній пригоді лікар встановив ураження
зовнішньої стінки очної ямки. Постраждалий втратив можливість відведення
очного яблука на травмованому боці. Який нерв міг бути ураженим у цьому
випадку?
A. N. oculomotorius.
B. N. trochealis
C. N. abducens
D. N. ophthalmicus.
E. N. infraorbitalis
25. Після крововиливу в мозок у хворого виникла стійка косоокість правого
ока, втрачено здатність до відведення його латерально. Ядро якого черепного
нерва пошкоджене при крововиливі?
A. N. facialis dexter.
B. N.abducens dexter.
C. N.oculomotorius.
D. N.abducens sinister.
E N.trochlearis.
26. Після пологів акушер знайшов у новонародженого двосторонню збіжну
косоокість. Пошкодження яких ядер черепних нервів розвинулося у новона-
родженого після родової травми?
A. N. oculomotorius.
B. N.trochlearis.
C. N. abducens.
D. N. trigeminus.
Е. N. facialis.
27. У хворого із запаленням лицьового нерва спостерігається посилена сльо-
зотеча і виділення з носа на ураженому боці. Який вегетативний вузол за-
лучено в запальний процес?
A. Війковий
B. Під'язиковий
C. Піднижньощелеповий
D. Привушний
E. Крилопіднебінний
28. У хворого спостерігається асиметрія обличчя, особливо при спробі
виконати активне скорочення м'язів обличчя. Про ураження якого нерва
повинен думати лікар?
A. Трійчастого 1-ої гілки (очний)
B. Лицьового, його рухових волокон
C. Трійчастого 2-ої гілки (верхньощелепний)
D. Трійчастого 3-ої гілки (нижньощелепний)
Е. Під'язикового
29. Унаслідок вивиху нижньої щелепи у пацієнта спостерігається відсутність
відчуття смаку передньою часткою язика і сльозотеча. Подразненням якого
нерва це викликано?
A. Блукаючого
B. Під'язикового
C. Нижньощелепного
D. Лицьового
E. Барабанної струни.
30. Який нерв уражений, якщо у хворого права носогубна складка згладжена,
розширена права очноямкова щілина (її неможна заплющити під час
примруження, тому що повіки не змикаються), виникають ускладнення під
час розмови і їжі (їжа застряє між щокою і зубами)?
A. N. vagus dexter.
B. N. abduceus dexter.
C. N. glossopharyngeus sinister
D. N. facialis dexter
E. N. trigeminus dexter
31. У хворого запалення середнього вуха (отит). При цьому він скаржиться на
розлад сприйняття смаку в передній частині язика. Який нерв постраждав?
А. N. vestibulo-cochlearis
B. N. facialis
C. N. trigeminius
D. N. vagus
E. N. glossopharyngeus
32. При розтині глибокого абсцесу щоки було проведено вертикальний
розріз, після чого спостерігається порушення ункції м'язів на місці операції.
Гілки кого нерва були перерізані?
A. Нижньощелепного
B. Під'язикового
C. Блукаючого
D. Верхньощелепного
Е. Лицьового
33. Хворий скаржиться на сухість у роті, зменшення виділення слини. Які
нерви пошкоджені?
A. Парасимпатичні волокна барабанної струни.
B. Рухові волокна під'язикового нерва.
C. Чутливі волокна язикового нерва.
D. Парасимпатичні волокна блукаючого нерва.
Е. Симпатичні волокна симпатичного стовбура.
34. У хворого після перенесеного грипу спостерігається маскоподібне
обличчя: кут рота опущений, носогубна складка згладжена, нижня повіка
опущена. Який з нервів пошкоджений?
A. Верхньощелепний
B. Нижньощелеповий
C. Великий кам'янистий
D. Лицьовий
35. У боксера після удару в привушну ділянку зліва виник параліч мімічних
м'язів на цьому ж боці. Який нерв пошкоджено?
A. Малий кам'янистий нерв.
B. Очний.
C. Верхньощелепний.
D. Нижньощелеповий.
Е. Лицьовий
36. У хворого знижений слух на ліве вухо. В якому утворенні локалізовані
ядра ураженого нерва?
A. Гіпоталамус.
B. Проміжний мозок
C. Середній мозок
D. Pedunculi cerebri
E. Area vestibularis ромбовидной ямки
37. У хворого порушено орієнтування в просторі і рівновагу тіла. Які ядра
стовбура мозку пошкоджені?
А. Присінкові ядра
B. Ядро лицьового нерва
C. Ядра медіальних колінчастих тіл
D. Рухове ядро додаткового нерва
38. У хворого втрата слухової чутливості внаслідок пошкодження восьмої
пари ЧМН. В якому вузлі знаходяться перші нейрони слухового шляху?
A. Gangl. trigeminale
B. Gangl. vestibulare.
C. Gangl. geniculi.
D. Gangl. spirale.
E Gangl. ciliare.
39. Хворий скаржиться на запаморочення і втрату слуху з боку правого вуха.
Який нерв пошкоджений?
A. Правий нерв присінково-завитковий.
B. Лівий нерв присінково-завитковий
C. Під'язиковий.
D. Блукаючий.
E. Блоковий.
40. У хворого втрата слухової чутливості внаслідок пошкодження восьмої
пари ЧМН. В яких ядрах знаходиться другий нейрон слухового шляху?
A. Nucl. cochlearis lateralis et medialis.
B. Nucl. cochlearis ventralis et dorsalis.
C. Nucl. cochlearis accessorius.
D. Nucl. vestibularis lateralis et medialis.
E Nucl. vestibularis ventralis et dorsalis.
41. Під час прийому до клініки, обстежуючи хворого, виявлено, що у нього
порушені смакові рецептори, що сприймають гірке, порушена тактильна чу-
тливість задньої 1/3 язика. Який нерв залучено у патологічний процес?
A. Під'язиковий.
B. Язиковий.
C. Язикоглотковий.
D. Лицьовий.
E. Трійчастий.
42. До клініки звернувся чоловік, 45 років, зі скаргами на втрату чутливості в
ділянці задньої 1/3 язика. Функція якої пари черепних нервів порушена?
A. IX
B. X
C. VII
D. V
43. У хворого спостерігається порушення функції привушної слинної залози.
Який нерв підсилює її секрецію?
A. N. auricularis major
B. N. petrosus major.
C. N. petrosus profundus
D. N. auricularis minor
E. N. petrosus minor.
44. Хворий скаржиться на біль у корені язика і в ділянці піднебінних
мигдаликів. Який нерв іннервує ці ділянки?
A. Під'язиковий.
B. Додатковий нерв.
C. Язикоглотковий нерв.
D. Трійчастий.
Е. Блоковий.
45. Рентгенологічно у хворого виявлено збільшені лімфатичні вузли в ділянці
кореня легені. Хворий скаржиться на уповільнення серцевого ритму і больові
відчуття в серці. Лікар вважає, що симптоми з боку серця викликані тиском
на його нерви збільшених вузлів. Які з нервів стиснуто збільшеними лі-
мфатичними вузлами?
A. N. splanchnicus major.
B. N. phrenicus.
C. Nn. intercostals
D. Truncus sympaticus
E. Rr. cardiaci n. vagus
46. У хворого з аневризмою підключичної артерії спостерігається охриплість
голосу. З подразненням якого нерва це може бути пов'язано?
A. N. laryngeus inferior sinister
B. N. laryngeus superior dexter
C. N. Laryngeus reccurens sinister
D. N. Laryngeus superior sinister.
E. N. laryngeus reccurens dexter
47. Хворому проведено субтотальну суб-фасціальну резекцію щитоподібної
залози. У післяопераційному періоді тривалий час зберігається охриплість го-
лосу. Який нерв пошкоджений у ході операції?
A. Під'язиковий
B. Поворотний гортанний нерв
C. Верхній горловий
D. Нижньощелеповий
48. Після операції на шлунку у хворого виявлено ускладнення: уповільнилася
перистальтика і секреція залоз і послабився воротарний сфінктер. Який нерв
був пошкоджений при операції?
A. Блукаючий нерв.
B. Додатковий нерв.
C. Язикоглотковий.
D. Трійчастий.
E. Блоковий.
49. Виконуючи неврологічне обстеження пацієнта, 22 роки, лікар попросив
його відкрити рот і вимовити звук "Аааа", при цьому оцінював, чи
симетрично піднімається м'яке піднебіння. Потім лікар доторкнувся ватним
тампоном до м'якого піднебіння і у відповідь виник блювотний рефлекс, що
супроводиться рухом піднебіння та глотки. Які черепні нерви досліджував
лікар?
A. 10,11 і 12.
B. 5,7 і 9.
C. 7,8 і 9.
D. 9 i 10.
Е. 9 і 12.
50. У хворого, 60 років, тромбоз сигмоподібного синуса в ділянці яремного
отвору. При цьому задіяні IX, X, XI пари черепних нервів. Це призвело до
порушення ковтання, охриплості, уповільнення пульсу і дихання, судом
м'язів у ділянці шиї. Які м'язи шиї задіяні?
A. М. sternohyoideus
B. М. scalenus anterior
С. М. scalenus posterior
D. М. omohyoideus
E. Mm. tapezius, m. stenocleido-mastoideus
51. Хворий скаржиться на ускладнення підйому правої руки вище горизонта-
льного рівеня. Ураження якого нерва призводить до цього?
A. Лівий додатковий нерв.
B. Правий додатковий нерв.
C. Великий грудний.
D. Малий грудний.
E. Правий блукаючий.
52. У хворого ускладнені повороти голови вліво і закидання її назад. При
ураженні якого нерва це може бути?
A. Великий грудний.
B. Лівий додатковий нерв.
C. Правий додатковий нерв.
D. Малий грудний.
E. Правий блукаючий.
53. У хворого при висуненні язика спостерігається відхилення його верхівки
вправо. Рухова іннервація якого черепного нерва порушена в цьому випадку?
A. N. hypoglossus dexter.
B. N. glossopharyngeus dexter
C. N. vagus dexter.
D. N. trigeminus sinister.
E. N. facialis sinister
54. Хворий із зусиллями вимовляє слова, а також скаржиться на ускладнення
при ковтанні. Пошкодження якого нерва викликало таку клінічну картину?
А. N.vagus
B. N.facialis.
C. N.glossopharyngeus.
D. N.accessorius.
Е. N.hypoglossus.
55. У процесі стоматологічних маніпуляцій пошкоджені волокна 12 пар
черепномозкових нервів зліва. У чому це виявилося?
A. Порушення скорочення м'язів м'якого піднебіння.
B. Порушення скорочення м'язів язика зліва.
C. Порушення скорочення м'язів гортані.
D. Порушення скорочення м'язів, що піднімають під'язикову кістку.
E. Порушення скорочення м'язів глотки.
56. У хворого, 40 років, з переломом основи черепа діагностовано синдром
Граденіго, для якого характерні різкі болі в лобноскроневій ділянці і немож-
ливість відвести око назовні. Функція яких нервів порушена?
A. N. oculomotorius, n. ophthalmicus.
B. N. trochlearis., n. ophthalmicus.
C. N. abducens, n. ophthalmicus.
D. N. vagus, n. ophthalmicus.
E. N. inraorbitalis, n. ophtalmicus.
57. У хворого на фоні розриву a. carotis interna в печеристій пазусі спостеріга-
ється пульсуючий екзофтальм (синхронно пульсу), вислуховується дуючий
шум (через очне яблуко), розширення очної щілини і зіниці. Які пари
черепних нервів, що проходять в sinus cavernosus разом з покодженою
судиною, стиснуті гематомою?
A. IIІ, IV, VI, I гілка V.
B. IIІ, IV, I гілка V.
C. IV, VI, 1 гілка V.
D. VI.
Е. VII.
58. При обстеженні хворого, 27 років, у клініці лікар перевірив рефлекс
рогівки. Шматочком вати він торкався до країв рогівки і у відповідь
спостерігав захисну реакцію у вигляді моргання. Які черепні нерви
досліджував лікар?
A. 1 і 2 пари.
B. 5 і 7 пари.
C. 2 і 5 пари.
D. 5,7 і 9 пари.
Е. 3,4 і 5 пари.
59. У хворого до пухлинного процесу залучено верхній шийний вузол симпа-
тичного стовбура справа. Який з перерахованих симптомів спостерігатиме-
ться?
A. Розлад акомодації зліва.
B. Параліч медіального прямого м'яза правого очного яблука.
C. Стійке розширення зіниці справа.
D. Стійке звуження правої зіниці.
Е. Порушення сльозовиділення справа.
60. У пацієнта спостерігається розширення очної щілини справа, анізокорія
(зіниці неоднакової ширини - правий ширше). Ураження якої частини веге-
тативної нервової системи може дати таку симптоматику?
A. Ядра Перля.
B. Дорсального ядра X пари.
C. Шийних сегментів спинного мозку.
D. Шийних симпатичних вузлів.
Е. Ядра Якубовича.
61. У хворого на туберкульоз легенів збільшилися трахеобронхіальні лімфа-
тичні вузли, що розташовані між дугою аорти і біфуркацією трахеї, що
призвело до змін серцевого ритму. Які нерви або нервові сплетення можуть
стискатися за такої патології?
A. Глибоке серцеве сплетення
B. Блукаючий нерв
C. Поверхневе серцеве сплетення
D. Симпатичні нерви
E. Внутрішньоорганні серцеві сплетення
62.У хворого посилена секреція привушної слинної залози. З подразненням
якого ядра можна це пов'язати?
A. Nucleus solitarius.
B. Nucleus salivatorius superior.
C. Nucleus salivatorius inferior.
D. Nucleus ambiguus.
E. Nucleus dorsalis n. vagi.
63. При введенні під шкіру 1 міліграма атропіну у досліджуваного через 5-10
хв. з'явилася сухість у роті, розширення зіниць, присклрення пульсу. Блокада
яких вегетативних структур дає таку симптоматику?
A. Симпатичних закінчень.
B. Парасимпатичних центрів у головному мозку.
C. Симпатичних центрів у спинному мозку.
D. Парасимпатичних закінчень.
Е. Черевного сплетення.
64. При підшкірному введенні розчину адреналіну у досліджуваного через 10
хв. спостерігається збліднення шкіри, тремтіння рук, прискорення пульсу,
підйом АТ, збільшення цукру крові. Збудливістю якої частини нервової си-
стеми обумовлені ці симптоми?
A. Симпатичної.
B. Парасимпатичної.
C. Блукаючого ядра.
D. Ядра Якубовича.
E. Дорсального ядра X пари.
65. При поступово підсилюваному тиску на очні яблука (очно-серцевий реф-
лекс) протягом 20-30 сек у досліджуваного спостерігається уповільнення пу-
льсу на 10-12 уд/хв. Подразненням якого нерва обумовлена така реакція?
A. Зорового.
B. Блукаючого, його вегетативної частини.
C. Трійчастого.
D. Окорухового.
E. Симпатичних сплетень а. carotis interna.
66. Стоматолог встановив, що хворий, 23 роки, скаржиться на велику
кількість слини. Стимуляція якого вегетативного вузла викликає утворення
великої кількості слини серозного характеру?
A. Ganglion submandibulare.
B. Ganglion pterigopalatinum.
C. Ganglion ciliare.
D. Ganglion oticum.
E. Ganglion sublinguale.
67. При проникних пораненнях грудної порожнини для профілактики шоку
виконують новокаїнову блокаду в ділянці шиї. При цьому розчин новокаїну
вводять у простір між внутрішньою і передхребетною фасціями. Які нервові
утворення при цьому блокуються?
A. Нерви плечового сплетення.
B. Корінці шийних сегментів спинного мозку.
C. Під'язиковий і діафрагмальний нерви.
D. Передні гілки грудних спинномозкових нервів.
E. Блукаючий нерв і шийний відділ симпатичного стовбура.
кришталика, зумовлене порушенням функції вегетативного вузла голови, з
якого здійснюється парасимпатична іннервація m. ciliaris. Який це вузол?
A. G. ciliare.
B. G. pterygopalatinum.
C. G. oticum.
D. G. submandibulare. Е G. sublinguale.
69. У чоловіка, 40 років, після черепномозкової травми спостерігається
випадіння зору обох правих половин сітківок. Очі без патології. Де
найімовірніше може бути локалізоване пошкодження?
A. У кірковому кінці зорового аналізатора справа
B. У кірковому кінці зорового аналізатора зліва
C. У ділянці зорового перехрестя
D. У зоровому нерві
70. При пошкодженні якого відділу провідного шляху зорового аналізатора
виявиться відсутність латеральних полів зору?
A. Лівий зоровий тракт
B. Зорове перехрестя
C. Правий зоровий тракт
D. Правий зоровий нерв
E. Лівий зоровий нерв
71. Дитині 2-х років поставлено діагноз: збіжна косоокість. Які м'язи очного
яблука уражені?
A. Нижні косі.
B. Верхні прямі.
C. Латеральні прямі.
D. Нижні прямі.
E. Медіальні прямі.
72. Внаслідок травми у хворого спостерігається різний діаметр зіниць
(анізокорія). Діяльність якого м'яза блокована?
A. М. rectus superior.
B. М. rectus inferior.
C. М. ciliaris.
D. М. rectus lateralis.
E. M. sphinter pupillae.
73. У хворого літнього віку виявили підвищення внутрішньоочного тиску.
Причиною цього може бути погіршення відтоку рідини з передньої камери
ока. Через які утворення порушено відтік рідини з передньої камери ока в
кровоносну систему?
A. Зіниця
B. Щілиноподібні простори іридокор-неального кута
C. Періхоріоїдальний простір.
D. Субхоріоїдальний простір.
E. Між волокнам і райдужної оболонки
74. Хворий, 50 років,почав скаржитися на погіршення зору на близькій
відстані. Волокна якого м'яза почали працювати гірше?
A. Меридіональні волокна війкового м'яза.
B. Циркулярні волокна війкового м'яза.
C. Радіальні волокна райдужної оболонки.
D. Циркулярні волокна райдужної оболонки.
Е. Скелетні м'язи ока.
75. Хворий, 15 років, скаржиться на сильний головний біль, біль в очах,
розпливчастість букв при читанні після довгої роботи на близькій відстані.
Ураження якого м'яза ока має місце в цьому випадку?
A. М'яза, що розширює зіницю
B. Верхнього косого м'яза
C. М'яза, що звужує зіницю
D. Нижнього косого м'яза
Е. Очноямкового м'яза
76. Хворому С, 53 роки, поставлено діагноз: пухлина гіпофізу. При
обстеженні виявлено випадання зору в медіальній половині обох очей. Яка
ділянка зорового шляху уражена?
A. Сітчаста оболонка
B. Зоровий нерв
C. Зоровий тракт
D. Медіальна частина перехрестя зорового нерва;
Е. Подушка зорового горба.
77. У хворого на глаукому спостерігається підвищення очного тиску при
нормальній секреції водянистої вологи циліарним тілом. 3 пошкодженням
яких структур стінки очного яблука пов'язано порушення відтоку рідини з
передньої камери?
A. Судинної оболонки
B. Заднього епітелію рогівки
C. Венозного синусу
D. Циліарноготіла
Е. Війкового м'яза.
78. При обстеженні хворого в очному відділенні виявлено відхилення очного
яблука досередини, неможливість відвести його назовні (порушення дивер-
генції). Який м'яз уражений?
A. Верхній прямий:
B. Латеральний прямий;
C. Медіальний прямий;
D. Нижній косий.
79. Молода мати звернулася до лікаря зі скаргою на відсутність
сльозовиділення під час плачу у дитини віком 2 тижні. Коли починає
працювати слізна залоза у дітей?
A. Відразу після народження
B. З 2 місяця життя
C. З 6 місяця життя
D. З 8 тижня життя
E. З 3 тижня життя
80. Хворий, 27 років, звернувся зі скаргами на погіршення зору. При огляді
виявлено порушення акомодації, зіниця розширена, не реагує на світло.
Функція яких м'язів порушена?
A. М. obliquus superior, m. ciliaris.
B. M. dilatator pupillae.
C. M. sphinter pupillae, m. ciliaris.
D. M. rectus lateralis, m. sphinter pupillae.
E. Mm. sphincter et dilatator pupillae.
кришталика і патологію зв'язки, яка фіксується до його капсули. Яка це
зв'язка?
A. Zonula ciliaris.
B. Lig. Lentis.
С. Lig. Capsularis.
D. Lig. pectinatum iridis.
E. Corpus vitreum.
зору. При обстеженні було поставлено діагноз - колобома (щілина). В якій з
оболонок очного яблука вона може статися (у нормі відсутня)?
A. Війкове тіло.
C. Рогівка.
D. Сітківка.
Е. Склера.
зору. При обстеженні було поставлено діагноз: катаракта. В якій зі структур
очного яблука може виникати така патологія?
A. Corpus ciliare
B. Corpus vitreum.
C. Iris.
D. Cornea.
E. Lens.
84. Хворий, 40 років, звернувся до поліклініки зі скаргами на порушення
акомодації зору. Що відповідає за акомодацію і травмовано у хворого?
A. Передня камера ока.
C. Скловидне тіло.
D. Кришталик і війкове тіло.
Е Задня камера ока.
85. Хворий, 45 років, звернувся до лікаря зі скаргами на втрату можливості
розрізняти кольори, яка з'явилася після перенесеної електричної травми. Піс-
ля огляду сітківки ока виявлено ураження рецепторів, що відповідають за цей
вид чутливості. Що це за рецептори?
A. Палички.
B. Колбочки.
C. Біполярні.
D. Мультиполярні.
Е. Гангліозні.
86. Хворий, 52 роки, скаржиться на біль очних яблук. При огляді знайдено
підвишення внутрішньоочного тиску. Порушення відтоку якої рідини спро-
вокувало такий стан?
А. Перилімфи.
B. Ендолімфи.
C. Водянистої вологи.
D. Лімфи.
Е. Сльози.
87. У хворого після вживання крапель, що містять атропін, виникло стійке
розширення зіниці. Який м'яз не працює?
A. Звужуюча зіницю.
B. Розширююча зіницю.
C. Війкові.
D. Усі прямі м'язи.
Е. Усі косі м'язи.
88. У хворого порушено зіничний рефлекс. Зіниці маленькі, хворий погано
орієнтується в темному приміщенні. Функцію якого м'яза очного яблука
порушено?
А. М. obliquus bulbi inferiores.
B. М. sphincter pupillae.
C. М. ciliares.
Е. М. dilatator pupillae.
89. У чоловіка, 60 років, вікова далекозорість у зв'язку з ослабленням
властивостей акомодацій кришталика і гладких м'язів судинної оболонки
очного яблука, що вимагає корекції лінзами. Гонус якого м'яза з віком
ослабів?
A. М. dilatator pupillae.
B. М. ciliares.
C. М. sphincter pupillae.
E. M. obliquus bulbi inferiores.
90. При введенні наркозу анестезіолог контролює реакцію зіниці на світло.
Які ядра стовбура мозку відповідальні за співдружню реакцію зіниць на
світло?
A. Подвійне ядро.
B. Ядра верхніх горбків чотиригорбикового тіла.
C. Ядра латеральних колінчастих тіл.
D. Додаткове ядро окорухового нерва
E. Рухове ядро трійчастого нерва.
91. Хвору А., 75 років, доставлено в офтальмологічне відділення лікарні зі
скаргами на погіршення зору. При об'єктивному дослідженні встановлено
наявність пухлини мозку, розташованої в ділянці лівого зорового тракту. Які
порушення зору спостерігатимуться:
A. Випадіння зору в лівих половинах сітківки обох очей
B. Випадання латерального поля зору лівого ока і медіального поля зору пра-
вого ока
C. Випадання зору у правих половинах сітківки обох очей
D. Випадання зору в обох половинах лівого ока
E. Випадання зору в обох половинах правого ока
92. У хворого спостерігається зниження гостроти слуху. Яка із зазначених
анатомічних структур не бере участь у проведенні механічних коливань до
Кортієва органа?
A. Ossicula auditus.
B. Scala vestibule.
C. Membrana tympani.
D. Scala tympani.
E. Tuba auditiva.
93. До лікаря звернулася жінка, 54 роки, зі скаргами на запаморочення,
нудоту, порушення рівноваги після падіння і травми голови. Порушення
функціїякої структури внутрішнього вуха найімовірніше було?
A. Membrana tympani
B. Labyrinthus osseus.
C. Organum spirale.
D. Organum vestibulдre.
E. Canalis longitudinalis modioli
94. Дитина, 7 років, часто хворіє ГРЗ. При огляді - значне збільшення
глоткового мигдалика, що закриває глотковий отвір tuba auditiva, яке
призводить до зниження слухової чутливості у дитини. На якій стінці
барабанної порожнини відкривається слухова труба?
A. Paries caroticus
B. Paries jugularis
C. Paries labyrinthicus.
D. Paries mastoideus.
E. Paries tegmentalis.
95. Хворий, 18 років, звернувся до лікарні зі скаргами на шум і больові
відчуття у вусі. Об'єктивно - у хворого гостре респіраторне захворювання,
риніт. Через який отвір у глотці інфекція потрапила в барабанну порожнину і
спричинила її запалення?
A. Глотковий отвір слухової труби.
B. Барабанний отвір слухової труби.
C. Хоани.
D. Зів.
E. Вхід в гортань.
96. Хворому поставлено діагноз правос-торонній мастоїдит. Вкажіть
найбільш вірогідне джерело поширення гнійно-запального процесу в комірки
соскоподібного відростка.
A. 3 груднинно-ключично-соскоподібного м'яза.
B. 3 губчастої речовини потиличної кістки.
C. 3 барабанної порожнини.
D. 3 підшкірної клітковини.
E. 3 середньої черепної ямки.
97. У дитини, 2 роки, після перенесеного грипу з'явилися скарги на біль у
вусі. Лікар виявив зниження слуху і запалення середнього вуха. Яким чином
інфекція потрапила в середнє вухо?
A. Через foramen jugularis.
B. Через слухову трубу.
C. Через canalis caroticus.
D. Через atrium mastoideum.
E. Через canalis nasolacrimalis.
98. Після перенесеного гнійного отиту (запалення внутрішнього вуха) у
дитини, 7 років, з'явилися симптоми менінгіту (запалення твердої мозкової
оболонки). Яким чином могла поширитися інфекція?
A. Через вікно завитки.
B. Через барабанний канадець.
C. Через водопровід присінка
D. Через вікно присінка.
Е. Через канадець завитки.
99. Хлопчик, 4 роки, часто хворіє на ГРВ1. Як наслідок - у нього сильно
збільшена трубний мигдалик, що закриває глотковий отвір слухової труби. 3
А. 3 порожниною гортані.
В. 3 внутрішнім вухом.
C. 3 носоглотковим ходом.
D. 3 барабанною порожниною.
E. 3 ротовою порожниною.
100. Хворому поставлено діагноз: запалення середнього вуха, ускладнене
мастоїдитом. На якій стінці барабанної порожнини розташовані отвори, які
сполучають барабанну порожнину і комірки соскоподібного відростка?
A. Задня.
B. Передня.
C. Верхня.
D. Нижня.
Е. Медіальна.
101. При гнійному отиті гноєм зруйновано верхню стінку барабанної
порожнини. В яку черепну ямку пошириться гній з барабанної порожнини?
A. У задню черепну ямку
B. У передню черепну ямку
C. У середню черепну ямку
D. В очну ямку
Е. У крилопіднебінну ямку
102. Запалення барабанної порожнини ускладнилося запаленням твердої
мозкової оболонки. Через яку стінку барабанної порожнини інфекція може
проникнути в порожнину черепа?
A. Нижню
B. Латеральну
С. Верхню
D. Медіальну
Е. Задню
103. У хворого фолікулярна ангіна ускладнилася гострим отитом (запаленням
середнього вуха). Які анатомічні передумови існують для цього?
A. Лімфоепітеліальне кільце Пирогова
B. Фаллопієва труба.
C. Пороки розвитку глотки.
D. Євстахієва труба.
Е. Наявність грушовидного поглиблення
104. У хворого запалення середнього вуха ускладнилося мастоїдитом. Далі
виникла загроза гнійного тромбозу найближчої венозної пазухи. Якої?
A. Нижньої кам'янистої
B. Верхньої сагітальної
C. Поперечної
D. Прямої
Е. Сигмоподібної
105. Дитина, 5 років, потрапило в ЛОР-від-ділення з діагнозом - гнійне
запалення середнього вуха. Захворювання почалося із запалення носоглотки.
Через який канал скроневої кістки інфекція потрапила в барабанну
порожнину?
A. Сонний канал.
B. Канадець барабанної струни.
C. Барабанний канадець.
D. М'язовотрубний канал.
Е. Сонно-барабанні канали.
106. Позитивний симптом Вебера при дослідженні органа слуху (звучання
камертона при розташуванні його на середині тімені чути краще хворим
вухом) свідчить про ураження:
А. Завитки.
B. III пари черепномозкових нервів.
C. Підкоркових центрів слуху.
D. Коркової слухової ділянки.
Е. Слухових кісточок і барабанної перетинки.
107. У хворого пухлина в ділянці верхнього носового ходу. Порушення яких
функцій можна чекати?
A. Порушення смаку
B. Порушення дихання
C. Порушення ковтання
D. Порушення слиновиділення
E. Порушення нюху
108. Після травми скроневої ділянки голови у хворого погіршав нюх.
Порушення функції якого анатомічного утворення спостерігається?
A. Tractus olfactorius.
B. Uncus.
C. Fila olfactoria.
D. Trigonum olfactorium.
E. Buldus olfactorius.
109. Хворому в ЛОР-відділенні поставлено діагноз: хронічний риніт.
Спостерігається розлад нюху. Які нервові структури уражені?
A. Нюхова цибулина;
B. Нюховий тракт;
C. Поясна звивина.
D. Рецептори нюхового нерва.
E. Гачок.
110. Внаслідок травми відбувся розрив нюхових волокон, що виходять з
порожнини носа. Крізь яку кістку проходять ці волокна?
A. Решітчасту.
B. Клиноподібну.
C. Верхню щелепу.
D. Нижню носову раковину.
Е. Носову.
111. У результаті гнійного запалення дистальної фаланги великого пальця
правої руки, пацієнту необхідно було видалити нігтьову пластинку. Які
чинники анатомічної будови нігтя повинен враховувати хірург під час
операції?
A. Ніготь є виростом кісткової тканини
B. Ніготь є похідним епідермісу
C. Ніготь є хрящовою пластинкою
D. Ніготь є виростом сухожилля
Е. Ніготь є похідним дерми
112. До косметичний кабінету звернулася молода дівчина зі скаргою на
надмірний волосяний покрив гомілок. Вона неодноразово голила волосся, але
воно знову відростало і ставало жорсткішим. Косметолог запропонував їй
епіляцію (видалення волосся разом з волосяними цибулинами). В якому шарі
шкіри розташовуються волосяні цибулини?
A. У сосочковому шарі шкіри.
B. У сітчастому шарі шкіри.
C. У товщі епідермісу
D. У підшкірній клітковині
Е. Між епідермісом і дермою.
113. До лікарні звернувся хворий, 27 років, зі скаргами на болі, почервоніння
шкіри й утворення припухлості в правій пахвовій ділянці. Ці явища виникли
після застосування неякісних дезодорантів. Лікар поставив діагноз -
гідроаденіт (запалення потових залоз). В якому шарі шкіри розташовуються
потові залози?
A. На межі епідермісу та дерми.
B. У сосочковому шарі дерми.
С. В епідермісі.
D. У підшкірній клітковині.
E. у сітчастому шарі дерми.
114. В опікове відділення потрапив хворий, 38 років, який отримав важкі
опіки під час пожежі. Лікарі визначили, що площа ураженої поверхні
шкірних покривів становила 60%. Яка середня площа шкірних покривів
людини?
A. 2,3 -2,5 м2
B. 2,5-3,0 м2
C. 1,0-1,2 м2
D.1,5-2,0 м2
Е. 1,2-1,4 м2
115. При судмедекспертизі одного з поданих для дослідження зразків шкіри
було виявлено найбільшу кількість потових залоз. Якій ділянці шкіри
померлого належав поданий матеріал?
A. Шкірі живота
B. Шкірі долонь
C. Шкірі спини
D. Шкірі грудей
Е. Шкірі ліктя
116. При судмедекспертизі в досліджуваних зразках шкіри трупного
матеріалу не було виявлено сальних залоз. Яким ділянкам тіла людини
належала шкіра?
A. Перехідній ділянці губ
B. Голівці статевого члена
C. Підошві стоп
D. Шкірі молочних залоз
Е. Шкірі мошонки
117. Під час медичного огляду у військкоматі юнакові було поставлено
діагноз -гінекомастія. Про який вид аномалії розвитку похідних шкіри
йдеться?
A. Відсутність волосяного покриву
B. Розвиток додаткових молочних залоз
C. Зменшення кількості потових залоз
D. Розвиток молочної залози за жіночим типом
Е. Формування помилкових статевих губ
118. До косметичного кабінету звернулася молода жінка. Вона вважає, що її
молочні залози розташовані дуже низько. Вона соромиться своїй
зовнішності, носить закриті плаття і наполягає на проведенні пластичної
операції. На якому рівні в нормі розташовуються молочні залози?
A. Від 4 до 7 ребра.
B. Від 2 до 5 ребра.
C. Від 3 до 4 ребра.
D. Від 4 до 6 ребра.
Е. Від 3 до 6 ребра.
119. Оперуючи на молочній залозі, хірурги надають перевагу радіальним
розрізам. З особливостями будови яких анатомічних структур пов'язана така
техніка операції?
A. Верхівки часточок сходяться до соска
B. Основи часточок звернені до соска
C. Часточки залози розташовані поперечно
D. Часточки залози розташовані вертикально
120. Жінка, 42 роки, звернулася до хірурга з приводу ущільнення в правій
молочній залозі. Обстеження показало наявність невеликої доброякісної
пухлини, що займає одну частку молочної залози. Яку кількість часток
містить молочна залоза в нормі?
A. 25-30 часток
B. 4-6 часток
C. 6-8 часток
D. 15-20 часток.
Е. 10-12 часток
121. У хворого порушено відчуття смаку. При цьому тактильна, больова і
температурна чутливість язика зберігається. Які сосочки язика не є
смаковими?
A. Валикоподібні
B. Ниткоподібні
C. Грибоподібні
D. Листоподібні
Е. Усі
встановило кіркову локалізацію патологічного процесу. Де саме?
A. Підмозолисте поле і поясна звивина.
C. Нижня лобова звивина і підмозолясте поле.
D. Кутова звивина і звивина морського коника.
Е. Гачок і нижня ділянка прецентральної звивини
123. Під час хірургічного лікування епілепсії було розсічено мозолисте тіло.
Які волокна перетнули?
A. Проекційні.
B. Асоціативні.
C. Комісуральні.
D. Пірамідні.
124. Після травми голови в ділянці потилиці спостерігалася втрата зору. Що
виявилося при обстеженні?
A. Патологічний процес локалізується в тім'яній частці головного мозку.
B. Патологічний процес локалізується в медіальному колінчастому тілі.
C. Патологічний процес локалізується в мозочку.
D. Патологічний процес локалізується в довгастому мозку.
Е. Виявлено патологічний процес у кірковому кінці зорового аналізатора (ді-
лянка шпорної борозни).
125. У пацієнта (правша) втрачено здатність тонких рухів, необхідних для
зображення букв, слів та інших знаків (аграфія). Яка ділянка кори головного
мозку уражена?
A. Середня частка прецентральної звивини в лівій півкулі.
B. Задній відділ середньої лобової звивини в лівій півкулі.
C. Задній відділ середньої лобової звивини в правій півкулі.
D. Середня частка прецентральної звивини в правій півкулі.
Е. Задній відділ верхньої лобової звивини в правій півкулі.
126. Хворого виявлено порушення поверхневої та глибокої чутливості на об-
межених ділянках тіла. Ураження якої звивини діагностував лікар?
A. Передньої центральної звивини.
B. Задня центральна звивина.
C. Верхня скронева звивина.
D. Середня скронева звивина.
Е. Склепінчастої звивини.
127. У хворого крововилив у задню центральну звивину. До порушення якого
виду чутливості с протилежного боку це призведе?
A. Нюхової та смакової.
B. Шкірної та пропріоцептивної.
C. Слухової та зорової.
D. Слухової.
Е. Зорової.
128. У чоловіка, 35 років, з перенесеним менінгоенцефалітом визначається
різке зниження слуху. Обстеження виключає патологію звукопровідного і
звукосприймального апаратів органу слуху. В якій звивині кори великого
мозку патологічні зміни?
A. Верхньій скроневій.
B. Середній скроневій.
C. Верхній лобовій.
D. Надкрайовій.
Е. Кутовій.
129. У хворого М., 62 роки, у ділянці gyrus angularis утворилася гематома.
Після проведеного лікування хворий не може читати і розуміти написане
(алексія), але зорова функція не порушена. Ядро якого аналізатора було
пошкоджене?
A. Ядро рухового аналізатора писемного мови.
B. Ядро зорового аналізатора писемного мовлення.
C. Ядро слухового аналізатора усного мовлення.
D. Ядро зорового аналізатора.
E. Ядро рухового аналізатора усної мовлення.
130. У хворого спостерігається параліч м'язів верхньої та нижньої кінцівок
зліва. Яка зі звивини великих півкуль головного мозку уражена?
A. Постцентральна.
B. Середня лобова.
C. Нижня лобова.
D. Верхня лобова.
E. Передцентральна.
131. Хворий не розуміє сенсу слів, а також не розуміє власної мови (словесна
глухота). Яка зі звивин великих півкуль головного мозку уражена?
A. Постцентральна.
B. Нижня лобова.
С. Верхня скронева.
D. Верхня тім'яна часточка.
E. Нижня тім'яна часточка.
132. До лікаря-невропатолога звернувся хворий зі скаргами на неможливість
розпізнавати предмети на дотик. Де локалізується ядро аналізатора
стереогнозу?
A. У корі середньої лобової звивини.
B. У корі верхньої скроневої звивини.
C. У корі верхньої тім'яної часточки.
D. У корі потиличної частки.
Е. У корі нижньої тім'яної часточки.
встановило кіркову локалізацію патологічного процесу. Де саме?
A. Кутова звивина і звивина морського коника.
C. Нижня лобова звивина і підмозоляс-те поле.
D. Гачок і нижня ділянка прецентральної звивини.
Е. Підмозолясте поле і поясна звивина.
134. До лікаря звернувся хворий зі скаргами на втрату можливості написання
слів. Поставлено діагноз - письмова афазія. Про порушення якого кіркового
аналізатора йдеться?
A. Кірковий центр чутливого аналізатора
В. Кірковий центр рухового аналізатора писемного мовлення.
C. Кірковий центр рухового аналізатора усного мовлення
D.Кірковий центр рухового аналізатора.
Е. Кірковий центр зорового аналізатора.
135. У хворого, 68 років, після інсульту (крововиливу в головний мозок)
спостерігається відсутність вольових рухів м'язів тулуба вправо. Додаткове
обстеження за допомогою ЯМР показало, що гематома знаходиться зліва в
136. У чоловіка, 60 років, при профілактичному обстеженні виявлено
зниження всіх видів чутливості на правій половині тулуба. Додаткове
обстеження з допомогою ЯМР виявило у хворого невелику пухлину
головного мозку, яка локалізована в задній ніжці внутрішньої капсули зліва.
Пошкодження якого провідного шляху було причиною зазначеної
симптоматики?
A. Центральний зоровий шлях.
B. Tr. cortico-spinalis.
C. Tr. cortuico-nuclearis.
D. Центральний слуховий шлях.
E. Tr. spino-thalamicus.
137. При обстеженні хворого виявлено новоутворення в білій речовині
півкуль великого мозку з локалізацією в коліні і передньому відділі задньої
ніжки внутрішньої капсули. Волокна якого провідного шляху мозку будуть
зруйновані?
E. Tr. pyramidalis.
138.При пірнанні у воду був травмований хребет і настав повний параліч
верхніх і нижніх кінцівок. Який відділ хребта і спинного мозку швидше за
все був травмований?
А. Крижовий відділ.
B. Грудний відділ.
C. Поперековий відділ.
D. Шийний відділ.
Е. Поперековий і крижовий відділи.
139. Дитині поставлено діагноз «полімієліт». Захворювання супроводжується
порушенням функції рухового апарату. Деструкцією яких нервових структур
можна пояснити ці порушення?
A. Нейронів, що становлять сіру речовину задніх рогів спинного мозку.
B. Ретикулярної формації.
C. Рухових нейронів спинного мозку.
D. Нейронів, що становлять сіру речовину бічних рогів спинного мозку.
Е. Структур білої речовини спинного мозку.
139. У хворого після травми спинного мозку настала втрата глибокої
чутливості та рухів у правій нижній кінцівці. В якій частині спинного мозку
A. У структурах передньої половини спинного мозку.
B. У структурах задньої половини спинного мозку.
C. У структурах лівої половини спинного мозку.
D. У структурах правої половини спинного мозку.
Е. Повний поперечний розрив спинного мозку.
140. У 36-річного пацієнта після травми виник параліч м'язів кінцівок справа,
втрата больової і температурної чутливості зліва, часткове зниження так-
тильної чутливості з обох боків. Для ураження якого відділу мозку зазначені
зміни є найбільш характерними?
А. Передніх стовпів сірої речовини спинного мозку.
B. Задніх стовпів сірої речовини спинного мозку.
C. Рухової зони кори головного мозку зліва.
D. Лівої половини спинного мозку.
E. Правої половини спинного мозку.
141. У хворого 65 років діагностовано крововилив у передні роги спинного
мозку. Якими, за функцією, є передні роги?
A. Парасимпатичними.
B. Чутливими.
C. Симпатичними.
D. Руховими.
E. Змішаними.
142. При проведенні операції апендектомії анестезіолог констатував у
хворого відсутність зіничного рефлексу в результаті передозування наркозу.
Яка структура стовбура мозку залучена у процес?
A. Мозочок
B. Проміжний мозок
C. Середній мозок
D. Довгастий мозок
Е. Задній мозок
143. У пацієнта, який страждає на атеросклероз судин головного мозку,
стався крововиливув праву півкулю. При цьому ушкоджено асоціативні
волокна, що сполучають кору в ділянці лобового полюсу з передньою
частиною скроневої частки. Назвіть цей пучок.
A. Нижній подовжній.
B. Верхній подовжній.
C. Гачкоподібний пучок.
D. Дугоподібні волокна.
E. Пояс.
144. У пацієнта, 87 років, у результаті крововиливу в ліву півкулю головного
мозку були пошкоджені асоціативні волокна, що сполучають кору лобової
частки з тім'яною і потиличною. Назвіть цей пучок.
A. Пояс.
B. Нижній подовжній пучок.
Е. Верхній подовжній пучок.
145. У пацієнта, 92 роки, судинна пухлина правої півкулі головного мозку
стискає асоціативні волокна білої речовини, що сполучають кору скроневої і
потиличної часток. Назвіть ці волокна.
A. Верхній подовжній пучок.
B. Нижній подовжній пучок.
Е. Пояс.
146. Під час хірургічного лікування епілепсії було розсічено мозолисте тіло.
Які волокна перетнули?
A. Проекційні.
B. Асоціативні.
C. Комісуральні.
D. Пірамідні.
147. У хворого настав однобічний параліч лівої нижньої кінцівки. В якій
ділянці кори головного мозку локалізувався патологічний осередок?
А. У задній центральній звивині.
В. У правій прецентральній звивині.
C. У середній скроневій звивині.
D. У верхній тім'яній часточці.
Е. У лівій прецентральній звивині.
148. Хворого виявлено порушення поверхневої та глибокої чутливості на об-
межених ділянках тіла. Ураження якої звивини діагностував лікар?
A. Передньої центральної звивини.
B. Задня центральна звивина.
C. Верхня скронева звивина.
D. Середня скронева звивина.
Е. Склепінчастої звивини.
149. У хворого крововилив у задню центральну звивину. До порушення якого
виду чутливості с протилежного боку це призведе?
A. Нюхової та смакової.
B. Шкірної та пропріоцептивної.
C. Слухової та зорової.
D. Слухової.
Е. Зорової.
150. У хворого спостерігається атаксія, похитування тіла при стоянні
внаслідок пошкодження ядра аналізатора положень і рухи голови (статичний
аналізатор). В якій ділянці кори головного мозку локалізується
A. Gyrus parietal is superior.
B. Gyrus frontalis superior.
C. Gyrus temporalis superior.
D. Gyrus temporalis medialis et inferior.
E. Gyrus supramarginalis.
151. Після пошкодження мозку в людини порушено сприйняття зорової
інформації. В якому відділі кори сталося пошкодження?
A. Задня центральна звивина.
B. Тім'яна ділянка кори.
C. Скронева ділянка кори.
D. Передня центральна звивина.
E. Потилична ділянка кори.
152. Після пошкодження мозку в людини порушено сприйняття звуку. В
якому відділі кори сталося пошкодження?
A. Тім'яна частка кори.
В. Скронева частка кори.
C. Потилична частка кори.
D. Передня центральна звивина.
Е Задня центральна звивина.
153. Після травми хребта постраждалий доправлений у лікарню. Виявлено
ураження задніх канатиків спинного мозку на рівні першого грудного хребця.
Які провідні шляхи постраждали при цьому?
A. Больової і температурної чутливості.
B. Корково-спинномозкові.
C. Спино-мозочкові.
D. Тактильної і пропріорецептивної чутливості.
154. Унаслідок інсульту (крововиливу в головний мозок) у хворого відсутні
вольові рухи м'язів голови та шиї. Обстеження головного мозку з допомогою
МРТ показало, що гематома знаходиться в коліні внутрішньої капсули. Який
провідний шлях пошкоджений у хворого?
A. Тг. соrtісо-frоntо-pontius.
B. Тг. соrtiсо-spinalis.
C. Тг. согtiсо-thalamicus.
D. Тг. соrtісо-nuclearis
Е. Тг. thalamo-соrtiсаlis.
155. У хворого, унаслідок тривалого хронічного захворювання головного
мозку, виникли мимовільні рухи, порушився тонус м'язів тулуба. На
порушення якого провідного шляху указують ці симптоми?
A. Tractus rubrospinalis
B. Tractus corticospinalis
C. Tructus corticonuclearis
D. Tructus olivospinalis
E. Tractus tectospinalis.
156. У хворого, 68 років, після інсульту (крововиливу в головний мозок)
спостерігається відсутність вольових рухів м'язів тулуба вправо. Додаткове
обстеження за допомогою ЯМРТ показало, що гематома знаходиться зліва в
157. У чоловіка, 60 років, при профілактичному обстеженні виявлено
зниження всіх видів чутливості на правій половині тулуба. Додаткове
обстеження з допомогою ЯМРТ виявило у хворого невелику пухлину
головного мозку, яка локалізована в задній ніжці внутрішньої капсули зліва.
Пошкодження якого провідного шляху було причиною зазначеної
симптоматики?
A. Центральний зоровий шлях.
B. Tr. cortico-spinalis.
C. Tr. cortuico-nuclearis.
D. Центральний слуховий шлях.
E. Tr. spino-thalamicus.
158. При обстеженні хворого виявлено новоутворення в білій речовині
півкуль великого мозку з локалізацією в коліні і передньому відділі задньої
ніжки внутрішньої капсули. Волокна якого провідного шляху мозку будуть
зруйновані?
E. Tr. pyramidalis.
159. У хворого має місце повна деміелінізація провідників висхідних трактів.
Який вид чутливості збережеться за цих умов?
A. Температурна чутливість.
B. Вібраційна чутливість.
C. Відчуття тиску.
D. Пропріоцепція.
E. Зір.
160. У чоловіка 33-х років внаслідок спино-мозкової травми порушена
больова і температурна чутливість, що обумовлено порушенням таких
висхідних шляхів:
A. Спиннмозково-таламічних.
B. Переднього спинномозково-мозочкового.
C. Латерального спиннмозково-коркового.
D. Медіального спинномозково-коркового.
E. Заднього спинномозково-мозочко-вого.
161. Унаслідок перенесеної травми хребта у хворого відсутня больова і
температурна чутливість лівої половини тулуба. Пошкодження якого
провідного шляху може бути причиною цього явища?
A. Tr. spino-thalamicus anterior справа.
B. Tr. spino-thalamicus lateralis зліва.
C. Tr. spino-thaiamicua lateralis справа.
D. Tr. spino-thalamicus anterior зліва.
E. Пучка Голля і Бурдаха зліва.
162. У результаті ножового поранення у постраждалого були пошкоджені
задні канатики білої речовини спинного мозку. Які неврологічні порушення
можуть спостерігатися в цьому випадку?
A. Порушення больової і температурної чутливості.
B. Порушення пропріорецептивної, тактильної чутливості і стереогнозії.
C. Порушення відчуття дотику і тиску.
D. Порушення свідомих рухів.
Е. Порушення несвідомих рухів.
163. При обстеженні хворого з порушенням м'язово-суглобової чутливості
було встановлено, що патологічний процес локалізований на рівні білої
речовини спинного мозку. Де в нормі проходять провідні шляхи
пропріорецептивної чутливості коркового напряму?
A. Задній канатик спинного мозку.
B. Передній канатик спинного мозку.
C. Бічний канатик спинного мозку.
D. Стовп Кларка спинного мозку.
Е. Ділянка навколо центрального каналу.
164. До нейрохірургічного відділення потрапив чоловік ЗО років з ножовим
пораненням у ділянці нижньогрудного відділу хребта. При обстеженні було
А. Тонкого і клиноподібного пучків.
В. Переднього кірково-спинномозкового шляху.
165. Пошкодження спинного мозку в результаті ДТП призвело до втрати
тактильної чутливості, відчуття положення тіла, відчуття вібрації. Які
провідні шляхи пошкоджені?
A. Пучок Голля і Бурдаха.
B. Пучок Флексіга і Говерса.
C. Червоноядерно-спиномозковий шлях.
D. Сітчасто-спиномозковий шлях.
Е. Тектоспінальний шлях.
166. У хворого пухлиною пошкоджені піраміди довгастого мозку. В якому з
провідних шляхів порушиться проведення нервових імпульсів?
A. Tr. corticopontinus.
B. Tr. corticonuclearis.
C. Tr. corticospinalis.
D. Tr. dentatorubralis.
E. Tr. spinocerebellaris
167. При обстеженні хлопця призовного віку лікар виявив горизонтальний
ністагм. Який асоціативний провідний шлях головного мозку сполучає вес-
тибулярний апарат з руховими ядрами черепних нервів?
A. Tractus celebellaris anterior.
B. Lemniscus medialis.
C. Lemniscus lateralis.
D. Tractus bulbothalamicus.
E. Fasciculus longitudinalis medialis.
168. У хворого при локальному ураженні стовбура мозку (спостерігається
при нейросифілісі) пошкоджені провідні шляхи в ніжках мозку. Який
провідний шлях утворює decussatio tegmenti dorsalis?
A. Tr. tectospinalis.
B. Tr. rubrospinalis.
C. Tr. corticospinalis anterior.
D. Tr. corticospinalis lateralis.
E. Tr. corticonuclearis.
. Iзольованих рухів одного очного яблука не існує. У будь-яких рефлекторних
рухах завжди беруть участь обидва ока. Який провідний шлях забезпечує
узгоджений рух обох очних яблук (погляд)?
A. Fasciculus longitudinalis medialis.
B. Lemniscus medialis.
C. Tractus tectospinalis.
D. Lemniscus lateralis.
E. Formacio reticularis mesencephali.
170. Чоловіку 50 років, встановлено діагноз - синдром Шегрена ("сухий
синдром"). У хворого недостатність усіх залоз зовнішньої секреції -
недостатність сльозовиділення (кератит), слиновиділення, анацидний
гастрит, ксеродермія через атрофію потових і сальних залоз, поліартрит.
Причина захворювання не з'ясована. Допускається патологія гіпоталамусу.
Який шлях ЦНС пов'язує гіпоталамус з вегетативними ядрами стовбура
мозку і спинного мозку?
A. Fasciculus longitodinalis anteriores.
B. Fasciculus longitudinalis dorsalis.
C. Tractus thalamo-corticalis.
D. Tractus thalamo-spinalis.
E. Tractus mamillo-thalamicus.
Рекомендована література.
- основна
1200 с. : іл.

посібник. – 2016. - 100 с.
книга, 2011. - 639 с.
Перелік практичних навичок до підсумкового контролю знань модуль 2

„Спланхнологія. Центральна нервова система та органи чуття” практичні заняття
№ 1-38.

2 Modul Med STN 2019

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

2 Modul Med STN 2019

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

«Українська медична стоматологічна академія»

ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ТА НА

Навчальна дисципліна Анатомія людини

Модуль № 2 «Спланхнологія. Центральна нервова система і

1 Порожнина рота. Піднебіння. 2

Тема 1. Порожнина рота. Піднебіння. Аномалії і розвиток порожнини

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен

Cavitas oris Ротова порожнина

Labium inferius Нижня губа

Frenulum labii Вуздечка губи

Tunica mucosa oris Слизова оболонка рота

Vestibulum oris Присінок рота

Rima oris Ротова щілина

Labia oris superioris Верхня губа рота

Frenulum labii inferioris Вуздечка верхньої губи

Commissura labiorum Спайка губ

Angulus oris Кут рота

Corpus adiposum buccae Жирове тіло щоки

Cavitas oris propria Власне ротова порожнина

Palatum molle М’яке піднебіння

Velum platinum Піднебінна завіска

Raphe palatі Піднебінний шов

Plicae palatinae transversae Поперечні піднебінні складки

Papilla incisiva Різцевий сосочок

Papilla gingivalis Ясенний сосочок

Papilla interdentalis Міжзубний сосочок

Sulcus gingivalis Ясенна борозна

Caruncula sublingualis Під’язикове м’ясце

Plica sublingualis Під’язикові складки

1. Анатомія людини : курс лекцій: навчальний посібник / Ю.П. Костиленко,

Тема 2. Язик. Слинні залози.

1. Анатомія людини : курс лекцій: навчальний посібник / Ю.П. Костиленко,

Тема 3. Зуби – загальна анатомія, будова зубного органу. Анатомія

Клінічні формула молочного прикусу

3. Міжнародна 18 …11 21….28

Пронумеровані сегменти щелеп: перша цифра – це номер сегменту, друга

Терміни і порядок прорізування постійних зубів

1. Анатомія людини : курс лекцій: навчальний посібник / Ю.П. Костиленко,

Тема 4. Глотка. Стравохід. Шлунок.

досягає 575-680 см3, тобто майже половини місткості шлунка дорослого

1. Анатомія людини : курс лекцій: навчальний посібник / Ю.П. Костиленко,

Тема 5. Тонка кишка.

1. Анатомія людини : курс лекцій: навчальний посібник / Ю.П. Костиленко,

Тема 6. Товста кишка.

Тема 7. Печінка. Підшлункова залоза.

1. Анатомія людини : курс лекцій: навчальний посібник / Ю.П. Костиленко,

4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при

Pеritoneum раrіеtale Парієтальний листок очеревини

Pеritoneum viscerale Вісцеральний листок

Cаvitas abdominales Черевна порожнина

Cavitas peritonealis Порожнина між листками очеревини

Lig. hepatocolicum Печінково-ободова зв’язка

1. Анатомія людини : курс лекцій: навчальний посібник / Ю.П. Костиленко,

Тема 9. Загальна характеристика дихальної системи. Зовнішній ніс.

1. Анатомія людини : курс лекцій: навчальний посібник / Ю.П. Костиленко,

Тема 10. Трахея. Бронхи. Легені.

4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при

1. Анатомія людини : курс лекцій: навчальний посібник / Ю.П. Костиленко,

Тема 11. Плевра: будова, топографія, функції. Середостіння. Огляд

Пригрудинна лінія До 6 ребра До 4 ребра

1. Анатомія людини : курс лекцій: навчальний посібник / Ю.П. Костиленко,

Тема 12. Зовнішня будова нирки. Топографія нирок.