Практичне заняття 1

Тема: Фізіологія як наука. Основні принципи регуляції фізіологічних

функцій організму

Теоретичні передмови:

1. Фізіологія як наукова основа медицини, об’єкти її досліджень,

завдання, її значення у підготовці медичних сестер. Значення фізіології
для визначення шляхів збереження здоров’я та працездатності. Основні
поняття фізіології.
2. Методи фізіологічних досліджень: спостереження, експеримент,
моделювання, види та умови їх проведення. Складові експерименту.
Роль окремих вчених у розвитку світової фізіології.
3. Фізіологічна регуляція, її роль у взаємозв’язку органів і систем
організму, забезпеченні гомеостазу, пристосуванні до змін довкілля.
4. Гуморальний і нервовий рівні регуляції функцій організму.
5. “Теорія нервізму” І.М. Сєченова та І.П. Павлова. Рефлекс, рефлекторна
дуга, будова та види, фізіологічне значення. Теорія функціональних
систем П.К.Анохіна. “Позитивний” і “негативний” зворотний зв’язок.

Завдання:

1. Знаходити зв’язок між завданнями фізіології та практичними

потребами лікувальної та профілактичної медицини. На прикладах
доводти значення експериментального методу дослідження та
клінічного спостереження для розвитку медичних наук.
Обґрунтовувати вибір об’єктів експериментальних досліджень,
використання їх у дослідах.
2. Досліджувати етапи проведення експерименту на моделі спінальної
жаби. Дотримуватись правил техніки безпеки, охорони праці та
протиепідемічного режиму при експериментальних дослідженнях.
3. Розглядати на прикладах види регуляції фізіологічних функцій. Знати про
відтворення безумовних рефлексів на моделі спінальної жаби,
пояснювати їх значення для регуляції функцій організму. Зображати
типову рефлекторну дугу та визначати значення її складових.
 Виготовлення препарату спінальної жаби

Хід роботи.

1. Приготувати препарат спінальної жаби одним зі способів:

1. Руйнування спинного та головного мозку.

Жабу беруть у ліву руку черевцем до долоні. Великим пальцем нахиляють

голову жаби вниз. Знаходять невелике заглиблення позаду від потиличної
кістки і вводять в субокципітальну ділянку кінець препарувальної голки на
глибину 1-2 мм (до дотику з тілом хребця). Зробивши декілька поперечних
рухів вістріям голки, відділяють головний мозок від спинного. Після цього
повертають голку на 90° в напрямку до тулуба, входять в спинномозковий
канал і руйнують спинний мозок. Виводять голку з спиномозкового
каналу, вводять її в череп та руйнують головний мозок.

Мал.2. Препарування жаби.

1 – Місце розрізання хребта;
2 – Місце введення препарувальної голки.

2. Декапітація (з наступним руйнуванням спинного мозку).

Жабу беруть в ліву руку, а правою вводять, як можна глибше в рот під
задню частину верхньої шелепи, нижню браншу ножиць. Швидким
рухом відрізають верхню щелепу на рівні заднього кінця барабанних
перетинок (нижню щелепу зберігають). В отвір спинномозкового каналу
вволять препарувальну голку і руйнують спинний мозок .
У цілому ряді дослідів використовується спінальний препарат жаби -
жаба, в якої зруйнований головний і збережений спинний мозок.
 2. Фіксація жаби.

При препаруванні відповідних нервів та м’язів і проведенні досліджень

спінальну жабу необхідно закріпити на пластинці нерухомо. Краще
всього фіксувати її на корковій або парафіновій пластинці розміром
20х10 см.

Фіксуючи жабу на пластинці, дуже важливо добре натягнути її кінцівки,

щоб вони були нерухомі і не заважали запису відповідних реакцій.
Булавки необхідно протикати в напрямку протилежному рухові
кінцівки, інакше лапки будуть ковзати по булавці і фіксація не
забезпечиться.

3. Дослідження рецептивних полів деяких рефлексів

спинальної жаби.

Дослід проводять з тою самою жабою. Беруть пінцетом клаптик

фільтрувального паперу (завбільшки 4–6 мм), змочують його у 0,1%-му
розчині H2SO4 і кладуть на зовнішню поверхню шкіри гомілки задньої
лапки жаби. Спостерігають згинальну реакцію відповідної кінцівки.
Змивають кислоту, занурюючи лапку в банку з водою. Провадять
подразнення тої ж лапки 0,3; а потім 0,5%-м розчином кислоти.
Обирають силу подразнення, при якій виявляється найчіткіший
 згинальний рефлекс. Потім папірець, змочений кислотою встановленої
концентрації, кладуть на бокову поверхню тулуба, на черевце. Через
деякий час можна спостерігати захисний рефлекс – жаба скидає
лапкою подразнюючий агент. Накладають папірець на зовнішній бік
передньої лапки, на черевце, між передніми лапками. При цьому
щоразу відмічають характер реакції, що її викликає подразнення даного
рецептивного поля. Інтервали між подразненнями мають бути не
менше 2–3 хв., після кожного подразнення жабу занурюють у склянку з
водою і змивають рештки кислоти.

Поняття:
 функція, процес, фізіологічна норма, механізм, реакція, подразнення.
 методи досліджень: спостереження, експеримент.
 етапи відтворення експерименту.
 поняття про рефлекторну дугу.
 теорії Сечєнова, Павлова, Анохіна.

Знати:
 виготовлення препарату спінальної жаби;
 дослідження рефлексів на препараті спінальної жаби;
 визначення етапів проведення експерименту;
 зображати та пояснювати елементи рефлекторної дуги;

Історична довідка:
 Провідні вчені-фізіологи XIX та ХХ сторіччя

Література

1. Філімонов В.І. Фізіологія людини у питаннях та відповідях: Посібник для

студентів вищих навчальних закладів. —Вінниця: Нова книга, 2009. —
488 с.
2. Філімонов В.І. Фізіологія людини: Підручник для мед. ВНЗ І—ІІІ рівнів
акред. — К.: Медицина, 2011 — 488 с.
3. Філімонов В.І. Фізіологія людини: Підручник. — К., 2010. — 776 с.
4. Плахтій П.Д. Фізіологія людини. Обмін речовин і енергозабезпечення
м’язової діяльності. — К.: Професіонал, 2006. — 464 с.