МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. Богомольця
кафедра описової та клінічної анатомії

«Затверджено»
на методичній нараді
кафедри описової та клінічної анатомії
завідувач кафедри
професор І.В. Дзевульська
«___»______________2021 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для самостійної роботи студентів при підготовці
до практичного заняття

Навчальна дисципліна АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ

Змістовий модуль № 5
Тема заняття Анатомія глотки, стравоходу,
шлунку. Анатомія черевної
порожнини. Ділянки передньої
черевної стінки у дітей.
Курс І
Кількість годин 3

2021
 1. Актуальність теми:
Глотка, стравохід, шлунок - органи травної системи, які взаємно залежні між собою. При
патологічних змінах одного з них можуть виникати розлади травлення, процесів ковтання,
проходження та хімічної обробки харчової грудки, імунного захисту організму в інших
відділах травної системи.
Глотка, наприклад, одночасно функціонує як орган травної системи (проводить їжу з
ротової порожнини в стравохід), як апарат, що проводить повітря з носової порожнини в
гортань (перехрещуються травний і дихальний шляхи), як апарат імунного захисту
(лімфоїдне кільце глотки Пирогова-Вальдейєра відіграє важливу роль в функції імунної
системи). Наприклад, зміни функції шлунку (накопичення їжі, секреторної, рухової,
всмоктувальної, ендокринної, бактерицидної, екскреторної, регуляторної) є основою
виникнення багатьох патологічних станів організму в цілому.
На даному етапі розвитку цифрових технологій, а в свою чергу і розвитку
різноманітних гаджетів для курців, глотка піддається ураженню гарячим повітрям,
хімічними речовинами, які перевантажені різними ароматизаторами, що призводить до
виникнення різних захворювань. Також все дедалі частіше виникають випадки опіку
стравоходу (особливо в дитячому віці), побутовою хімією та іншими хімічними
сполуками. Також часто надходять пацієнти зі сторонніми тілами стравоходу. Як наслідок,
виникають різні пошкодження стінки органу, що призводить до неправильного
функціонування травної системи в цілому, а подекуди і навіть до інвалідизації. У хірургії
особливе місце займає рефлюкс-езофагіт і пептичний езофагіт, оскільки у ряді випадків
для усунення причин його розвитку необхідні оперативна допомога. Найчастіше серед
патології стравоходу зустрічаються рак стравохода (80-90% всіх захворювань стравоходу).
Серед всіх злоякісних пухлин людини рак стравоходу займає по частоті шосте місце, а в
групі злоякісних пухлин травного тракту – 2-3-е місце. Рак шлунку займає четверте місце
в світі серед злоякісних утворень, Це захворювання має високий показник смертності
(понад 700 000 на рік), що робить його другим у структурі онкологічної смертності після
раку легень. Частіше рак шлунку виникає у чоловіків.
Знання особливостей будови стінки, топографії (скелетотопії, голотопії, синтопії) глотки,
стравоходу та шлунку вкрай необхідні для подальшого вивчення їх кровопостачання та
іннервації, аналізу відхилень та вад розвитку, варіантів форми та положення органів в нормі
та при патологічних станах не тільки при вивченні дисципліні «анатомія людини», але і для
наступного якісного засвоєння навчального матеріалу на кафедрах фізіології, патологічної
фізіології, на клінічних кафедрах терапевтичного та хірургічного профілів, для правильного
обгрунтування принципів діагностики і лікування в майбутній професійній діяльності.
Хвороби органів травлення займають 4-е місце в структурі загальної дитячої
захворюваності. Більше 2,2 млн. дітей в Україні страждають патологією органів травлення.
Травна система у дітей різного віку має певні анатомо-фізіологічні відмінності, що
обумовлює особливості проведення обстеження системи травлення в різному віці та
специфіку патології шлунково-кишкового тракту.

2. Конкретні цілі, орієнтовані на набуття студентами

компетентностей відповідно до затвердженої Примірної програми
навчальної дисципліни «Анатомія людини та навчального плану,
створеного на основі Стандарту вищої освіти другого
(магістерського) рівня підготовки здобувачів вищої освіти
освітнього ступеня «Магістр»:

Як результат проведення заняття студент повинен знати та вміти:

2.1. Визначати і демонструвати частини глотки;
2.2. Називати і демонструвати шари стінки глотки та її сполучення;
2.3. Визначати і демонструвати лімфоїдне кільце глотки;
2.4. Визначати і демонструвати частини стравоходу;
2.5. Описувати особливості шарів стінки стравоходу, його звуження;
2.6. Описувати топографію стравоходу;
2.7. Визначати і демонструвати частини шлунку, його поверхні, кривини;
2.8. Визначати і демонструвати форми шлунку;
2.9. Описувати особливості рельєфу слизової оболонки шлунку;
2.10.Описувати особливості м’язової та серозної оболонки шлунку;
2.11. Описувати топографію шлунку;
2.12. Визначати функції шлунку;
2.13. Вміти аналізувати анатомічні утвори органів, які візуалізовані сучасними методами
клінічного дослідження.
2.14. Пояснювати аномалії розвитку шлунку.
2.15. Характеризувати особливості розвитку глотки, стравоходу та шлунку.

3. Базовий рівень підготовки студента включає в собі знання з медичної біології та

нормальної фізіології про філогенез залоз травної системи, функції і механізми регуляції
органів травної системи, основні закономірності діяльності різних відділів травного тракту.

До заняття студент повинен знати і вміти:

3.1. Володіти навиками опису зовнішньої основи черепу;
3.2. Знати будову хребтового стовпа в цілому,
3.3. Знати будову грудої клітки в цілому.
3.4. Володіти навичками опису м’язів грудей, живота.
3.5. Описувати утвори діафрагми.
3.6. Знати періоди дитячого віку.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти
студент при підготовці до заняття.

www.anatom.in.ua
https://likar.nmuofficial.com

Термін Визначення
ГЛОТКА Трубчатий орган, який є одночасно травної і дихальної системи, у
(PHARYNX) якому перехрещуються травний і дихальний шляхи.
СТРАВОХІД Трубка довжиною 25-30 сантиметрів Стравохід виконує
(OESOPHAGUS) механічну функцію просування харчової грудки із глотки до
шлунку. являє собою розширену ділянку травної трубки між
Шлунок
ШЛУНОК стравоходом і тонкою кишкою в шлунку починаються процеси
(VENTRICULUS) хімічної обробки білків, всмоктування води, хімічних речовин
(ліків), алкоголю.
PHARYNX ГЛОТКА PHARYNX
Cavitas pharyngis Порожнина глотки Cavity of pharynx
Pars nasalis pharyngis Носова частина глотки Nasopharynx
Fornix pharyngis Склепіння глотки Vault of pharynx
Hypophysis pharyngealis Глотковий гіпофіз Pharyngeal hypophysis
Tonsilla pharyngealis Глотковий мигдалик Pharyngeal tonsil
Fossulae tonsillae Ямочки мигдаликів Tonsillar pits
Cryptae tonsillae Крипти мигдаликів Tonsillar crypts
Noduli lymphoidei pharyngeales Глоткові лімфатичні вузлики Pharyngeal lymphoid nodules
(Bursa pharyngealis)
Ostium pharyngeum tubae
auditivae; Ostium pharyngeum
tubae auditoriae
Torus tubarius
Plica salpingopharyngea
Plica salpingopalatina
Torus levatorius
Tonsilla tubaria
Recessus pharyngeus
Crista palatopharyngea
Pars oralis pharyngis
Vallecula epiglottica
Plica glossoepiglottica mediana  Серединна язиково-
Plica glossoepiglottica lateralis
Pars laryngea pharyngis
Recessus piriformis
Plica nervi laryngei superioris  Складка верхнього
Constrictio
pharyngooesophagealis
Fascia pharyngobasilaris
Tela submucosa
Tunica mucosa
Glandulae pharyngeales
Musculi pharyngis; Tunica
muscularis pharyngis
Raphe pharyngis
Raphe pterygomandibularis
M. constrictor pharyngis superior
Pars pterygopharyngea
Pars buccopharyngea
Pars mylopharyngea
Pars glossopharyngea
M. constrictor pharyngis medius
Pars chondropharyngea
Pars ceratopharyngea
M. constrictor pharyngis inferior
Pars thyropharyngea; M.
thyropharyngeus
Pars cricopharyngea; M.
cricopharyngeus
M. stylopharyngeus
M. salpingopharyngeus
M. palatopharyngeus
Fascia buccopharyngealis
Spatium peripharyngeum
Spatium retropharyngeum
Spatium teropharyngeum;
Spatium pharyngeum laterale;
Spatium parapharyngeum
OESOPHAGUS
Pars cervicalis; Pars colli
(Глоткова сумка)
Глотковий отвір слухової труби
Трубний валок
Трубно-глоткова складка
Трубно-піднебінна складка
Валок підіймача
Трубний мигдалик
Глотковий закуток
Піднебінно-глотковий гребінь
Ротова частина глотки
Надгортанна долинка
надгортанна складка
Бічна язиково-надгортанна
складка
Гортанна частина глотки
Грушоподібний закуток
гортанного нерва
Глотково-стравохідне
звуження
Глотково-основна фасція
Підслизовий прошарок
Слизова оболонка
Глоткові залози
М’язи глотки; М’язова
оболонка глотки
Глоткове шво
Крило-нижньощелепне шво
Верхній м’яз-звужувач глотки
Крило-глоткова частина
Щічно-глоткова частина
Щелепно-глоткова частина
Язиково-глоткова частина
Середній м’яз-звужувач глотки
Хрящо-глоткова частина
Ріжково-глоткова частина
Нижній м’яз-звужувач глотки
Щито-глоткова частина;
Щито-глотковий м’яз
Персне-глоткова частина;
Персне-глотковий м’яз
Шило-глотковий м’яз
Трубно-глотковий м’яз
Піднебінно-глотковий м’яз
Щічно-глоткова фасція
Навкологлотковий простір
Заглотковий простір
Бічноглотковий простір;
Бічний глотковий простір;
Приглотковий простір
СТРАВОХІД
Шийна частина
(Pharyngeal bursa)
Pharyngeal opening of auditory
tube
Torus tubarius
Salpingopharyngeal fold
Salpingopalatine fold
Torus levatorius
Tubal tonsil
Pharyngeal recess
Palatopharyngeal ridge
Oropharynx
Epiglottic vallecula
Median glosso-epiglottic fold
Lateral glosso-epiglottic fold
Laryngopharynx;
Hypopharynx
Piriform fossa; Piriform recess
Fold of superior laryngeal nerve
Pharyngo-oesophageal
constriction ▲
Pharyngobasilar fascia
Submucosa
Mucosa: Mucous membrane
Pharyngeal glands
Pharyngeal muscles; Muscle
layer of pharynx
Pharyngeal raphe
Pterygomandibular raphe
Superior constnctoi
Pterygopharyngeal part
Buccopharyngeal part
Velopharyngeal part
Glossopharyngeal part
Middle constrictor
Chondropharyngeal part
Ceratopharyngeal part
Inferior constrictor
Thyropharyngeal part;
Thyropharyngeus
Cricopharyngeal part;
Cricopharyngeus
Stylopharyngeus
Salpingopharyngeus
Palatopharyngeus
Buccopharyngeal fascia
Peripharyngeal space
Retropharyngeal space
Parapharyngeal space; Lateral
pharyngeal space
OESOPHAGUS ▲
Cervical part
Pars thoracica Грудна частина
Constrictio partis thoracicae; Звуження грудної частини;
Constrictio bronchoaortica Бронхо-аортальне звуження
Constrictio phrenica; Constrictio Діафрагмове звуження
diaphragmatica
Pars abdominalis Черевна частина
Tunica serosa Серозна оболонка
Tela subserosa Підсерозний прошарок
Tunica adventitia Зовнішня оболонка
Tunica muscularis М’язова оболонка
Tendo cricooesophageus Персне-стравохідний
сухожилок
M. bronchooesophageus Бронхо-стравохідний м’яз
M. pleurooesophageus Плевро-стравохідний м’яз
Tela submucosa Підслизовий прошарок
Tunica mucosa Слизова оболонка
Lamina muscularis mucosae М’язова пластинка слизової
оболонки
Glandulae oesophagcae Стравохідні залози
GASTER ШЛУНОК
Paries anterior Передня стінка
Paries posterior Задня стінка
Curvatura major Велика кривина
Curvatura minor Мала кривина
Incisura angularis Кутова вирізка
Cardia; Pars cardiaca Кардія; Кардіальна частина
Ostium cardiacum Кардіальний отвір
Fundus gastricus Дно шлунка
Fornix gastricus Склепіння шлунка
Incisura cardialis Кардіальна вирізка
Corpus gastricum Тіло шлунка
Canalis gastricus Шлунковий канал
Pars pylorica Воротарна частина
Antrum pyloricum Воротарна печера
Canalis pyloricus Воротарний канал
Pylorus Воротар
Ostium pyloricum Воротарний отвір
Tunica serosa Серозна оболонка
Tela subserosa Підсерозний прошарок
Tunica muscularis М’язова оболонка
Stratum longitudinale Поздовжній шар
Stratum circulare Коловий шар
M. sphincter pyloricus Воротарний м’яз-замикач
Fibrae obliquae Косі волокна
Tela submucosa Підслизовий прошарок
Tunica mucosa Слизова оболонка
Plicae gastricae Шлункові складки
Lamina muscularis mucosae  М’язова пластинка слизової
оболонки
Areae gastricae Шлункові поля
Plicae villosae Ворсинчасті складки
Foveolae gastricae Шлункові ямочки
Glandulae gastricae Шлункові залози
Thoracic part
Thoracic constriction; Broncho-
aortic constriction 
Diaphragmatic constriction
Abdominal part
Serosa; Serous coat
Subserosa; Subserous layer
Adventitia
Muscular layer; Muscular coat
Crico-oesophageal tendon ▲
Broncho-oesophageus ▲
Pleuro-oesophageus ▲
Submucosa
Mucosa: Mucous membrane
Muscularis mucosae
Oesophageal glands ▲
STOMACH
Anterior wall
Posterior wall
Greater curvature
Lesser curvature
Angular incisure
Cardia; Cardial part
Cardial orifice
Hindus of stomach
Fornix of stomach
Cardial notch
Body of stomach
Gastric canal
Pyloric part
Pyloric antrum
Pyloric canal
Pylorus
Pyloric orifice
Serosa; Serous coat
Subserosa; Subserous layer 
Muscular layer; Muscular coat
Longitudinal layer
Circular layer
Pyloric sphincter
Oblique fibres ▲
Submucosa
Mucosa: Mucous membrane
Gastric folds; Gastric rugae
Muscularis mucosae
Gastric areas
Villous folds
Gastric pits
Gastric glands
4.2. Теретичні питання до заняття:
1. Яким шаром глотка прикріплюється до основи черепа?
2. В яку частину глотки відкриваються слухові труби?
3. Які існують форми лімфоїдних утворів глотки?
4. Які м’язи глотки починаються від кісток черепа?
5. Де закінчується шийна частина стравоходу?
6. Яка м’язова тканина утворює м’язи стравоходу?
7. Назвіть місце проходження стравоходу через діафрагму.
8. Як стравохід змінює своє положення щодо аорти?
9. Чим відрізняється підслизова основа глотки від такої в стравоході?
10. Перечисліть частини глотки, їх межі. Будова стінки глотки.
11. Перечисліть шари, що складають стінку глотки. Що є основою стінки глотки?
12. Перечисліть м’язи глотки і їх функцію.
13. Лімфоїдне кільце глотки (Пирогова- Вальдеєра).
14. Носова частина глотки, межі і сполучення.
15. Гортанна частина глотки і її сполучення.
16. Частини стравоходу і їх межі, топографія стравоходу.
17. Стравохід, будова стінки. Характеристика м’язового шару стравоходу.
18. Будова грудної частини стравоходу, топографія.
19. Анатомічні звуження стравоходу, місця їх розташування.
20. В якій ділянці тіла знаходиться шлунок?
21. Де на грудну клітку проектується склепіння шлунка?
22. Від якої кривини шлунка починається шлунково-селезінкова зв’язка?
23. Яка частина шлунка продовжується в дванадцятипалу кишку?
24. Який м’язовий шар іде внутрішньо від колового шару шлунка?
25. Які структури утворюють рельєф слизової оболонки шлунка?
26. Описати частини шлунку, визначити особливості будови стінки.
27. Описати відношення шлунку до очеревини, назвати зв’язки.
28. Описати рельєф слизової оболонки шлунка.
29. Яка спеціальна структура регулює перехід їжі в тонку кишку і її будова?
30. Описати форми шлунку живої людини на рентгенівському зображенні.
31. Охарактеризувати особливості розвитку глотки та стравоходу у дітей.
32. Описати особливості розвитку шлунку.

4.3. Перелік стандартизованих практичних навичок:

www.anatom.in.ua
https://likar.nmuofficial.com
Глотка
Носова частина глотки
Склепіння глотки
Глотковий мигдалик
Глотковий отвір слухової труби
Гортанна частина глотки
Слизова оболонка глотки
М’язи глотки
Стравохід
Шийна частина
Грудна частина
Черевна частина
Слизова оболонка стравоходу
Шлунок
 Передня стінка шлунка
Задня стінка шлунка
Велика кривина шлунка
Мала кривина шлунка
Кардіальна частина шлунка
Дно шлунка
Кардіальна вирізка
Тіло шлунка
Воротарний канал
Воротарна печера
Воротарний отвір
Шлункові поля
Шлункові складки

4.4. Зміст теми:

Глотка (pharynx): одночасно є органом травної і дихальної системи, у якому
перехрещуються травний і дихальний шляхи.
Топографія: розташовується в ділянці голови і шиї спереду від тіл шийних
хребців і має три частини: носова - на рівні 1-2-го хребця, ротова - на рівні 3-го хребці,
гортанна - на рівні 4-6 шийних хребців.
Сполучення: у носову частину спереду відкриваються хоани, з ротовою
порожниною (через зів), з барабанною порожниною (через глоткові отвори слухових
(Євстахієвих) труб, м’язово-трубний канал), а в гортанній частині - вхід у гортань.
Частини:
Носова частина глотки відноситься тільки до органів дихальної системи. На передній
стінці носової частини відкривається хоани, зверху склепіння черепу, позаду хребтовий
стовбур, глибокі м’язи та фасції шиї, простори шиї, збоку глоткові отвори слухових
(Євстахієвих) труб.
Ротова частина глотки є спільною для органів травної і дихальної системи.
Гортанна частина глотки відноситься тільки до органів травної системи. Із ротової
порожнини харчова грудка проходить через ротову і гортанну частини глотки і далі
внаслідок ковтання потрапляє до стравоходу.
Стінка глотки утворена трьома оболонками:
- слизовою оболонкою,
- м’язовою оболонкою,
- адвентиційною оболонкою.
Слизова оболонка вкрита епітелієм, тип якого залежить від відділу глотки. В
носовій частині глотки слизова оболонка вкрита війчастим епітелієм, який
притаманний дихальним шляхам. Слизова оболонка ротової частини і гортанної
частини глотки вкрита багатошаровим плоским епітелієм, тому ці ділянки глотки
виконують механічну функцію просування харчової грудки. В слизовій оболонці
розташовані чисельні глоткові залози, які виділяють слиз. Рельєф слизової оболонки
гладкий.
Підслизова основа представлена глотково-основною фасцією (початок від
глоткового горбка потиличної кістки).
У слизовій оболонці залягають глоткова (аденоїди) і трубні мигдалини, які
разом з піднебінними і язиковим мигдаликом утворюють лімфоїдне кільце
Пирогова.
М’язова оболонка утворена посмугованими м’язовими волокнами, які
розташовані двома шарами - внутрішній шар є коловим (представлений
констрикторами - верхнім, середнім і нижнім); зовнішній шар є поздовжнім.
М’язи зовнішнього шару за функцією є ділятаторами (шило-глотковий і
піднебінно - глотковий , трубно-глотковий м'язи глотки,).
 Зовнішня оболонка глотки – це адвентиційна оболонка, побудована сполучною
тканиною. Навколо глотки міститься навкологлотковий простір, який складається з
заглоткового (з'єднується з заднім середостінням) та бічноглоткового простору.

Особливості дитячого віку:

Глотка у дітей відносно ширша, але коротша, склепіння майже не виражене.
Глотка переходить у стравохід на рівні 3-4 шийних хребців. Глотковий отвір слухової
труби знаходиться дуже близько до м’якого піднебіння і на відстані 4-5 см від ніздрів.
Сама труба має горизонтальне розташування, що значно полегшує її катетеризацію
через порожнину носа. Біля отвору труби розташовується трубний мигдалик, при
гіпертрофії якого отвір здавлюється і у дитини знижується слух.
Глотковий мигдалик розвинений слабо у новонароджених, на 1-му році життя
активно збільшується, а вже в кінці періоду другого дитинства він атрофується.
Глотковий, трубні, піднебінні, язиковий мигдалики утворюють лімфоїдне кільце. До
настання статевої зрілості ріст мигдаликів припиняється.
Ротова частина глотки розташована на рівні І-ІІ шийних хребців, гортанна
частина відповідає ІІ-ІІІ шийним хребцям. Глоткові залози виробляють тільки слизовий
секрет, після року в них з’являються серозні елементи.

Стравохід (oesophagus): розташований в ділянці шиї, грудної і черевної

порожнин і тому топографічно в стравоході виділяють три частини: шийну грудну і
черевну частину. Довжина стравоходу складає 25-30см.
Стінка стравоходу побудована оболонками - слизовою оболонкою, підслизового
прошарку, м’язовою оболонкою і зовнішньою оболонкою.
Слизова оболонка стравоходу вкрита багатошаровим плоским епітелієм, тому
стравохід виконує механічну функцію просування харчової грудки. В слизовій
оболонці розташовані чисельні стравохідні залози, які виділяють слиз. Рельєф слизової
оболонки: на слизовій оболонці визначається 7-10 глибоких повздовжніх складок, які
утворені за рахунок добре розвиненої підслизової основи і допомагають просуванню
рідкої їжі і харчової грудки. Підслизовий прошарок добре розвинутий (завдяки цьому
формування глибоких повздовжніх складок).
М’язова оболонка утворена двома шарами - внутрішній шар є циркулярним;
зовнішній шар є поздовжнім. В шийній частині стравоходу м’язова оболонка утворена
посмугованими м’язовими волокнами. В грудній частині стравоходу в м’язовій
оболонці поступово посмуговані м’язові волокна поступово замінюються на гладкі
м’язові волокна - міоцити. В черевній частині стравоходу м’язова оболонка утворена
тільки міоцитами.
В шийній і грудній частинах стравоходу зовнішня оболонка утворена сполучною
тканиною, тобто – це адвентиційна оболонка. В черевній частині стравоходу зовнішня
оболонка є серозною.
Стравохід виконує механічну функцію просування харчової грудки із глотки до
шлунку.

Особливості дитячого віку:

Стравохід у новонароджених має довжину 11-16 см, до 1 року збільшується до
18 см, до 3 років досягає 21 см. Відстань від альвеолярних дуг до входу в шлунок у
новонароджених складає 16-20 см, у ранньому дитинстві 22-25 см, у першому періоді
дитинства 26-29 см, у другому періоді дитинства 27-34 см. На таку відстань, додавши
до неї 3,5 см, потрібно просувати зонд, щоб він потрапив у шлунок. У новонароджених
початок стравоходу відмічається на рівні хряща між ІІІ і IV шийними хребцями. У віці
2-х років верхня межа опускається до IV-V хребців, а у 12 років – на VI-VII шийних
хребцях. Нижній кінець завжди відповідає Х-ХІ грудним хребцям.
Форма стравоходу у новонароджених веретеноподібна зі звуженням у шийній
частині. Друге звуження знаходиться в місці пересічення стравоходу лівим бронхом.
Діафрагмальне звуження у малих дітей відсутнє або слабо виражене.
До другого дитинства стравохід пухко з’єднаний з оточуючими органами,
слизова дуже ніжна, м’язова оболонка тонка.
Сфінктери стравоходу: верхній – розташований на межі між глоткою і
стравоходом та утворений потовщенням поперечносмугастих м’язів; нижній –
фізіологічний клапан, що складається із 3-х компонентів:
- перший – стравохідний отвір діафрагми, м’язові пучки якої його огинають.
Функція даної частини сфінктеру може порушуватися при килі стравохідного отвору
діафрагми або за наявності неврологічних розладів;
- другий – гострий кут між шлунком і нижнім відділом стравоходу (кут Гіса),
основна функція якого полягає у замиканні стравоходного отвору;
- третій – зона високого тиску в дистальному відділі стравоходу, з функцією
утримування їжі в шлунку.
Інервація стравоходу відбувається нервовими утворами, які знаходяться на
ранній стадії розвитку. Перистальтика стравоходу не сформована, він може пропускати
лише рідку їжу (молоко). Відсутність щільного охоплення стравоходу ніжками
діафрагми як у доношених, так і у недоношених дітей сприяє частим зригуванням.
Формула для визначення довжини стравоходу у дітей • Відстань від зубів до
кардіальної частини шлунка: І = 1/5 L + 6,3 (см) де І – довжина стравоходу, L – довжина
тіла дитини.

Шлунок (ventriculus, gaster - гр.):

являє собою розширену частину травного каналу. Середній вміст шлунка
коливається від 1,5 - 4л. Середня довжина шлунка складає 25-30 см, а діаметр – 12-
14см. Розміри, об’єм, форма і топографія шлунка не сталі і залежать від різних
чинників. Шлунок - розташовується у верхньому поверсі черевної порожнини,
проектуючись в ліву підреберову й надчеревну ділянку. Має передню й задню
стінки, два краї велику і малу кривизну.
Частини шлунка: кардіальна частина (pars cardiaca), куди кардіальным отвором
відкривається стравохід на рівні XI грудного хребця зліва, дно (fundus), тіло (corpus) і
воротар (pilorus), що розділяється на печеру й канал, що продовжується у
дванадцятипалу кишку на рівні I поперекового хребця.
Слизова оболонка шлунку вкрита циліндричним епітелієм, тому що в шлунку
вже починаються процеси всмоктування. Слизова оболонка утворює шлункові поля, на
яких є шлункові ямочки. В ці шлункові ямочки відкриваються вивідні протоки
шлункових залоз, які розташовані в слизовій оболонці. В слизовій оболонці
розташовані чисельні шлункові залози – до 35 млн. Слизова оболонка має залози трьох
типів: кардіальні, шлункові й пілоричні.
У шлункових залоз виділяють чотири типи клітин:
1.- головні клітини, що виробляють пепсиноген і ренін;
2.- обкладочні (парієтальні) клітини, що виробляють соляну кислоту;
3.- додаткові клітини (мукоцити), що виробляють слизовий секрет;
4.- шлункові ендокриноцити, що виробляють біологічно активні речовини:
серотонін, эндорфін, гістамін і ін.
Рельєф слизової оболонки складний: вздовж малої кривини проходить
поздовжня складка, утворюючи канал шлунку, решта поверхні слизової оболонки
утворює нерегулярні складки, які не мають чіткої орієнтації. В товщі слизової оболонки
розташовані скупчення лімфоїдної тканини, які утворюють поодинокі лімфатичні
вузлики.
Завдяки власній м'язовій пластинці, слизова оболонка активно утворює численні
складки (аутопластика). М'язова оболонка утворена тільки міоцитами, на відміну від
інших відділів шлунково-кишкового тракту, має додатковий внутрішній шар косих
 м'язових волокон. Очеревина покриває шлунок з усіх боків (інтраперитонеальне
розташування).
Функції шлунка:
 накопичення їжі;
 секреторна (продукція шлункового соку та соляної кислоти залозами слизової
оболонки);
 моторна – перемішує вміст шлунку і просуває його далі в тонку кишку;
 функції всмоктування – в шлунку починаються процеси всмоктування води,
хімічних речовин (ліків), алкоголю;
 ендокринна (продукує - гастрин, антианемічний гормон, серотонін, ендорфіни,
соматостатин);
 бактерицидна (знешкодження мікробів соляною кислотою та імунною системою
шлунка);
 ексктреторна (вилучає з крові шкідливі речовини-молочну кислоту, сечовину,
сечову кислоту, деякі лікарські препарати);
 регуляторна (регуляція реакцій внутрішнього середовища).

Особливості дитячого віку:
 шлунок новонародженого заповнений меконієм. Після виділення меконію стінки
органу спадаються і він стає циліндричним.
 у грудному віці вхід у шлунок широкий, дно розвинене слабо, воротарна частина
має відносно більшу довжину ніж у дорослого.
 топографічно шлунок розташований високо і не стикається з черевною стінкою.
 стінки шлунка до часу народження не повністю диференційовані.
 слизова оболонка утворює небагато складок. Число шлункових ямочок у
новонароженого близько 200 тисяч, у дорослого – 5 мільйонів.
 шлункові залози дл 2,5 років не виробляють соляної кислоти.
 м’язова оболонка представлена переважно коловими волокнами. Клапан
Губарєва не виражений, м’язові волокна внутрішнього косого шару шлунку
слабкі, що сприяє закиду його вмісту в стравохід, зригуванню, блювоті та
розвитку пептичних виразок слизової оболонки стравоходу у дітей першого року
життя;
 у дітей перших місяців життя шлунок має форму “перевернутої пляшки” (слабо
розвинений кардіальний відділ та добре розвинений пілоричний); До кінця 1
року маса шлунку потроюється, до 5-6 років – збільшується у 6 разів, до 10 років
– у 10 разів.
 шлунок не має певної форми: вона змінюється залежно від наповнення і
характеру харчування.
 тіло шлунку розвинене слабко, воно становить 1/4 його довжини, тоді як у
дорослих – 2/3.
 протягом 1-го року життя відбувається інтенсивний ріст тіла і пілоричного
відділу шлунку, розташований більш горизонтально, ніж у дорослих (в лівому
підребер’ї, його кардіальна частина фіксована зліва від Х грудного хребця,
пілорична – приблизно посередині відстані між пупком і мечоподібним
відростком на рівні XII грудного хребця). Наприкінці 1-го року життя шлунок
набуває вертикального положення.

Залежність анатомічного об’єму шлунка від віку дитини

Вік Об'єм
Новонароджений 35 мл
1 - 2 місяці 80-100 мл
12 місяців 250 мл
4 – 7 років 400 – 600 мл
 8 -12 років 1000 – 1500 мл
 Процеси клітинної диференціації залоз слизової шлунку у дітей тривають від
моменту народження до 7 років і остаточно закінчуються у 13-16 років.
 Функція синтезу соляної кислоти у дітей більш — менш активно починає
розвиватись з 2.5-4 років. За даними М. М. Безруких (2002) у 7 років
кислотність шлункового соку становить приблизно 36 %, а у 12 років — 63 %
від такої у дорослих. Зменшена кислотність шлункового соку у дітей обумовлює
його знижену бактерицидну активність і схильність дітей до кишково —
шлункових захворювань. Низька кислотність шлункового соку обумовлює
також те, що у дітей до 1,5-24 років пепсин шлунку здатен перетравлювати
лише білки молока. В той же період активно здатні діяти на інші компоненти
молока (жири, вуглеводи) такі ферменти, як хімозін та ліпаза. У дітей також
значно підвищена активність утворення гастрину, яка навіть у 15 років вища,
ніж у дорослих людей. Завдяки цьому дітям притаманна прискорена швидкість
перетравлення їжі відносно дорослих і тому діти потребують більш частого
харчування (у молодшому шкільному віці До 5-6 раз на добу).

Особливості функціонування шлунку у новонароджених та грудних дітей:

• більшість функцій знижена;
• підвищена резорбтивна функція: частина білків всмоктується у незміненому вигляді,
що забезпечує можливість утилізації білків та біологічно активних речовин
(імуноглобулінів, гормонів, ферментів). Цьому явищу сприяють піноцитоз
(черезклітинний перехід речовин) та міжклітинний перехід;
• активність ферментів знижена, рН – вища. Серед протеолітичних ферментів
переважає дія фетального пепсину (pН – 3,5) та пепсину С (гастриксину) (рН – 3,0 –
3,2);
• до 2-х місяців життя джерелом водневих іонів є молочна кислота, що сприяє
всмоктуванню білків у шлунку, пізніше починає секретування соляна кислота. Це
сприяє всмоктуванню білків у незміненому вигляді, але знижує бар’єрну функцію;
• шлункова ліпаза гідролізує тільки емульговані жири грудного молока без присутності
жовчних кислот (1/3 жирів жіночого молока гідролізується в шлунку);
• тривалість перебування їжі залежить від виду вигодовування: при природному – 2,0-
2,5 години, при штучному 3,5 – 4,0 години. Евакуація гальмується білком (у дорослих –
жирами).
Характеристика шлункового соку у дітей різного віку
Вік Об’єм (мл/хв) рН ВК ЗК
• Н/н 0,1-0,3 6,5-8 0-0,5 3-6
• 1 рік 0,2-1 1,5-3 5-10 10-15
• 2-7 р. 0,5-1,5 1-2 10-15 20-25
• 8-10 р. 1-2 1-2 12-15 25-30
• 11-14 р. 1-5 1-2 15-20 30-3

Черевна порожнина у новонароджених і в перші роки життя відносно велика

відповідно до сильного розвитку печінки і тонкої кишки. По мірі росту дитини грудна
порожнина збільшується, а черевна в свою чергу зменшується. Очеревина і її утворення
дуже тонкі. Великий чепець короткий і не містить жирових утворів. У першому періоді
він подовжується і прикриває тонку кишку, але активні зміни з відкладенням жирової
тканини відбувається в період статевого розвитку. В цей час відкладення жирової
тканини спостерігається і у брижах і в складках очеревини.

Матеріали для самоконтролю:

Практичні завдання:

1. Практичні завдання, щодо ілюстрацій в посібнику «Анатомія людини. Контроль за

самостійною підготовкою студентів до практичних занять»:
- відпрацювати в посібнику різними кольорами схеми і малюнки відповідно до
теми заняття.

2. Практичні завдання, щодо додаткових ілюстрацій

1. Оглядові рентгенограми. Описати акт ковтання.

2. Рентгенограми шлунку при малому (1) і повному (2) наповненні контрастною
речовиною.
Продемонструвати:
1. - велику і малу кривина, 2. – склепіння, 3 - кардіальний і субкардіальний відділи, 4 -
тіло, 5 - препілоричний і пілоричний відділи, 6 - воротар, 7 - дванадцятипала кишка.

2. Тестові завдання.
http://neuron.nmuofficial.com/

Тестові завдання формату А «КРОК-1»

1. У деяких дітей переважає ротове дихання внаслідок надмірного розростання

лімфоїдної тканини.
Розростанням яких структур це зумовлено?
A. Язикового мигдалика.
B. Піднебінного мигдалика.
C. Глоткового мигдалика.
D. Трубного лівого.
E. Трубного правого.

2. У хворого 45 років діагностовано фолікулярну ангіну. Запаленням якого мигдалика це

зумовлено?
A. Трубного лівого.
B. Язикового мигдалика.
C. Глоткового.
D. Піднебінного.
E. Трубного правого.

3. У хворого з опіком стравоходу через деякий час з’явилися симптоми запалення

очеревини (перитоніту). Яка частина стравоходу пошкоджена?
А. Черевна.
В. Грудна.
С. Шийна.
D. Гортанна.
Е. Верхня.

4. У дитини зі скаргами на біль за грудниною, що посилюється при ковтанні та

супроводжується кашлем, рентгенологічно виявлено стороннє тіло у товщі стінки
стравоходу на рівні 5 грудного хребця. У ділянці якого звуження стравоходу пошкоджена
його стінка?
А. Проходження крізь діафрагму.
В. Прилеглої дуги аорти.
С. Перехрестя з лівим головним бронхом.
D. Переходу у шлунок.
Е. Переходу глотки у стравохід.

5. Хворого прооперовано з приводу перфоративної виразки задньої стінки шлунка.

Визначте куди потрапив вміст шлунка після перфорації?
А. У печінкову сумку.
В. У передшлункову сумку.
С. У ліву брижову пазуху.
D. Управу брижову пазуху.
Е. Чепцеву сумку.

6. У хворого рентгенологічно встановлено металеве стороннє тіло стравоходу на рівні ХІ-

го грудного хребця. У ділянці якого звуження застряло стороннє тіло?
А. Переходу глотки у стравохід.
В. Аортального звуження.
С. Перехрестя з лівим головним бронхом.
D. Переходу у шлунок (кардіального).
Е. Проходження крізь діафрагму (діафрагмового).

7. Дитина 8 років проковтнула 5-ти копієчну монету, яка застряла у стравоході на рівні IV-
го грудного хребця, що встановлено рентгенологічно. Який анатомічний утвір тут
перетинає стравохід спереду?
А. Правий бронх.
В. Діафрагма.
С. Плевро-стравохідний м’яз.
D. Дуга аорти.
Е. Непарна вена.

8. У хворого спостерігається кила стравохідного розтвору діафрагми. Які з зазначених

структур можуть бути защемленими киловим мішком?
A. Стовбури блукаючих нервів.
B. Правий блукаючий нерв.
C. Правий симпатичний стовбур.
D. Непарна вена.
E. Напівнепарна вена.

9. На рентгенограмі шлунка по малій кривині виявлена "ніша". Яке захворювання шлунка

можна запідозрити?
A. Дуоденіт.
B. Поліп.
C. Гастрит.
D. Виразкову хворобу шлунка.
E. Рак.

10. 40-річному хворому на виразку шлунку була призначена ендоскопія. Під час
обстеження ендоскопісту слід пам’ятати, що нормальний рельєф слизової оболонки
шлунка утворений:
A. Коловими складками, ворсинками, ямочками.
B. Шлунковими складками, полями, ямочками.
C. Півмісяцевими складками, полями.
D. Відхідниковими стовпами, полями, ямочками.
E. Поперечними складками, ямочками.

Рекомендована література:

Інформаційні ресурси:
www.anatom.in.ua
https://likar.nmuofficial.com

1. Анатомія людини: підручник у 3 томах / А.С. Головацький,

В.Г.Черкасов, М.Р.Сапін, А.І.Парахін, О.І.Ковальчук – Вид. 6-тє,
доопрацьоване – Вінниця: Нова книга, 2019. – 1200 с. : іл.
2. Черкасов В.Г., Бобрик І.І.,Гумінський Ю.Й., Ковальчук О.І.Міжнародна
анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські
еквіваленти) Вінниця: Нова Книга, 2010. – 392 с. (навчальний посібник)
3. Черкасов В.Г., Хмара Т.В., Макар Б.Г., Проняев Д.В. Анатомія людини.
Чернівці: Мед.університет. 2012. – 462 с. (підручник)
4. Анатомія людини. В.Г.Черкасов, С.Ю. Кравчук. – Вінниця: Нова книга,
2011. – 640с. (навчально-методичний посібник)
5. Анатомія людини / [Ковешніков В.Г., Бобрик І.І., Головацький А.С.та ін.];
за ред. В.Г.Ковешнікова. – Луганськ: Віртуальна реальність, 2005. – Т.1. –
328 с. . (підручник).
6. Sobotta. Атлас анатомії людини. У двох томах. Переробка та редакція
українськoго видання: В. Г. Черкасов.,  пер. О. І. Ковальчука. - Київ :
Український медичний вісник, 2009 (атлас).
7. Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000.- 399с.
8. Черкасов В.Г., Гумінський Ю.Й., Черкасов Е.В., Школьніков В.С. Історія
анатомія (хронологія розвитку та видатні анатоми) . Луганськ: ТОВ
«Віртуальна реальність», 2012. - 148 с. (навчально-методичний посібник).
9. Тестові завдання «Крок-1» - анатомія людини /Видання 4-е, доопрацьоване
/За редакцією В.Г.Черкасова, І.В.Дзевульської І.В., О.І.Ковальчука.
Навчальний посібник.
10. Контроль за самостійною підготовкою до практичних занять. [для студ.
вищ. медичних (фармацевтичних) навч. закл. ІV рівня акредитації] / За
редакцією В.Г.Черкасова, І.В.Дзевульської І.В., О.І.Ковальчука. (навчально -
методичний посібник).
11. Чорнокульський С.Т., "Анатомія мязів (міологія)"., Київ, Книга Плюс,
2016. - 160 с. (навчально - методичний посібник).
12. Неттер Ф. Атлас анатомії людини / Френк Неттер [пер. з англ. А.А.
Цегельський]. – Львів: Наутілус, 2004 – 529 с. (атлас).
13. Фредерік Мартіні Анатомічний атлас людини: Пер. з 8-го англ. вид
[наук.ред.пер. В.Г.Черкасов], ВСВ «Медицина», 2011. – 128 с. (атлас).
14. Бобрик І.І., Черкасов В.Г. Особливості функціональної анатомії дитячого
віку. Навчально-методичний посібник з анатомії людини, Київ, 2002. 116 с.
15. В. Г. Майданник, В. Г. Бурлай, О. З. Гнатейко, К. Д. Дука, Ю. М.
Нечитайло, М. В. Хайтович Пропедевтична педіатрія – Вінниця: Нова Книга,
2012 – 880 с.