Міністерство охорони здоров’я України

Вищий державний навчальний заклад України

«Українська медична стоматологічна академія»
Кафедра дитячої хірургічної стоматології з пропедевтикою хірургічної
стоматології

Затверджено
на засіданні кафедри
дитячої хірургічної стоматології
з пропедевтикою
хірургічної стоматології
Завідувач кафедри
професор, д. мед. н. Ткаченко П.І._______
«____» ____________ 20___ рік

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
для самостійної роботи студентів
під час підготовки до практичного заняття

Навчальна дисципліна Хірургічна стоматологія

Модуль № 2 Запальні процеси щелепо-лицевої ділянки.
Змістовий модуль № 3 Одонтогенні запальні процеси щелепно-лицевої
ділянки.
Тема заняття № 11 Абсцеси та флегмони язика. Клініка,
діагностика, лікування.
Курс ІІІ
Факультет стоматологічний

Полтава – 2016
 2
1. Актуальність теми:
Кількість хворих в клініці щелепно-лицевої хірургії з абсцесами і флегмонами
щелепно-лицевої ділянки значно зросла. Загальні процеси щелепно-лицевої ділянки
нерідко призводять до таких загрозливих ускладнень як медістиніт, сепсис, тромбоз вен
обличчя (А. М. Солнцев, 1970; Н. А. Груздев, 1978; А. Г. Шаргородский, 1985).
Абсцеси і флегмони язика також можуть викликати такі серйозні ускладнення
запальних процесів щелепно-лицевої ділянки, які загрожують життю хворого (асфіксія,
медістиніт та ін.), тому знання етіології, патогенезу, клініки, діагностики, лікування та
профілактики ускладнень патології, що вивчається необхідні майбутнім лікарям-
стоматологам.

2. Конкретні цілі:
Знати етіологію, патогенез, класифікацію, клініку, діагностику і лікування абсцесів та
флегмон язика.
Оволодіти методами діагностики і навичками лікування хворих з абсцесами та
флегмонами язика.
Обгрунтувати місцеве та загальне лікування хворих з абсцесами та флегмонами язика.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна

інтеграція):

Назва попередніх
Отримані знання, вміння, навички
дисциплін
Знати етіологію і патогенез запальних процесів в тканинах
Патофізіологія.
язика.
Знати паталого-анатомічні зміни при запальних процесах в
Патанатомія.
тканинах язика.
Визначати збудника захворювання, мікробну флору ротової
Мікробіологія.
порожнини та післяопераційної рани у динаміці лікування.
Знати топографо-анатомічні особливості будови язика та
Оперативна хірургія та
клітковинних просторів дна порожнини рота. Хірургічний
топографічна анатомія.
інструментарій та техніку розтину абсцесу та флегмони язика.
Пропедевтика Володіти методами обстеження стоматологічного хворого.
хірургічної стоматології. Обстежити хворого з абсцесами та флегмонами язика.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти
студент при підготовці до заняття:

Термін Визначення
Тіло язика corpus linguae
Корінь язика radix linguae
Вершина язика apex linguae
Спинка язика dozsum linguae
Сосочки язика рapillae linguae
М’язи язика musculi linguae
Абсцес гостре гнійне обмеження запалення клітковини.
Флегмона гостре гнійне розповсюджене запалення клітковини (підшкіряної,
міжфасціальної, між’язової).

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Дайте визначення поняття – абсцес язика.
2. Дайте визначення поняття – флегмона язика.
 3
3. Назвіть етіологію, патогенез і класифікацію запальних захворювань в тканинах
язика.
4. Які клінічні ознаки характерні для абсцесу тіла та кореня язика?
5. Які клінічні ознаки характерні для флегмони язика?
6. Назвіть прийоми діагностики абсцесу та флегмони кореня язика.
7. Які основні та додаткові методи дослідження проводяться хворим з абсцесами та
флегмонами язика?
8. Яке загальне і місцеве лікування призначається хворим з абсцесами та флегмонами
язика?
9. Які ускладнення спостерігаються у хворих з абсцесами та флегмонами язика.
10. Назвіть методи профілактики абсцесів та флегмон язика.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Прийом та курація хворих з абсцесом та флегмоною язика у хірургічному
відділенні стоматологічній поліклініці та щелепно-лицевому стаціонарі під
керівництвом викладача.
2. Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження, визначити попередній діагноз
хворого.
3. Вибрати місцеву анестезію і місцевий анестетик для місцевого знеболення за
показаннями.
4. Виконати місцеву або загальну анестезію за показаннями для проведення
оперативного втручання у хворого з абсцесом та флегмоною язика під
керівництвом викладача.
5. Оформити медичну документацію (історію хвороби хворого) хірурга-стоматолога
під керівництвом викладача.

Зміст теми:
Етіологія. Одонтогенна (періодонтит, періостит, остеомієліт, пародонтит) та
неодонтогенна (травма язика риб’ячою кісткою, стоматологічними інструментами чи
гострими краями зубів, тонзиліт, стоматит) інфекція.
Клініка. Для абсцесу характерні спинки та тіла язика: біль у язиці, який віддає у
вухо, рухи язика болісні і обмежені, болісне ковтання, мова ускладнена, зовнішніх змін
немає, при пальпації збільшені та болючі лімфатичні вузли в підборідному та передньому
відділах нижньощелепного трикутника, відкривання рота вільне, половина язика
потовщена, внаслідок інфільтрації його бокового відділу, ця ділянка язика щільна, різко
болюча та вкрита слизовою оболонкою яскраво-червоного кольору, запальний набряк
розповсюджується на нижню поверхню язика та під’язичну складку, в пізній стадії
захворювання при пальпації можливо виділити вогнище пом’якшення та флюктуації.
Для абсцесу кореня язика характерні: різкий біль у язиці, неможливість ковтання,
об’єктивно спостерігається виражена припухлість в середніх відділах підборідної ділянки,
шкіра в цьому відділі в кольорі не змінена, добре збирається в складку, при пальпації
визначається болючість в ділянці середньої лінії язика, відкривання рота повільне,
болюче, язик збільшений у розмірі, рухливість його обмежена, мова незрозуміла, язик
рівномірно набряклий та щільний, по середній лінії при пальпації визначається болючий
інфільтрат.
Для флегмони тіла язика характерні: інтенсивний біль в язиці, який віддає у вухо,
ковтання різко болюче, мова незрозуміла, нерідко ускладнене дихання, набряк м'яких
тканин ділянки підборідного трикутника, який розповсюджується на передні відділи
піднижньощелепних трикутників, регіонарні лімфатичні вузли збільшені, болючі, спаяні
один з одним, при пальпації підборідної ділянки визначається розлитий болючий
інфільтрат, відкриття рота обмежене, відмічається запальна контрактура жувальних
м’язів, язик значно збільшений, рухи його обмежені та болючі, язик не вміщується в
порожнині рота, виступає за межі зубного ряду, в боки, у хворого рот напіввідкритий,
 4
ковтання ускладнене, інколи неможливе, інколи, при розповсюдженні набряку на
підгортанник, з’являється ускладнення дихання, осиплість голосу.
Діагностика. Суб’єктивні методи обстеження хворого: опитування, огляд.
Об’єктивні методи обстеження хворого: опитування, пальпація, перкусія, зондування,
бімануальна пальпація слинних залоз та визначення їх функціональної активності,
визначення ступеню рухливості зубів, додаткове обстеження: рентгенографія нижньої
щелепи. Спеціальний метод обстеження – визначення чутливості мікрофлори до
антибіотиків. Диференційна діагностика проводиться з абсцесами та флегмонами
щелепно-лицевої ділянки, гострими захворюваннями слинних залоз, лімфаденітами та
доброякісними пухлинами слинних залоз.
Хірургічне лікування абсцесів та флегмон язика передбачає розкриття гнійного
вогнища (при абсцесі кореня язика роблять розріз довжиною 4 см у підпідборідній ділянці
по середній лінії від підборідного відділу нижньої щелепи до під’язикової кістки; при
обмеженому абсцесі або флегмоні тіла язика – поздовжній розтин по боковій поверхні тіла
язика), забезпечення відтоку гною із гнійного вогнища, промивання гнійного осередку;
дренування гнійного осередку і гнійної рани (гумові та марлеві дренажі, просочені
розчинами антисептиків), асептична марлева пов’язка з гіпертонічним розчином зверху
гнійної рани, хіміотерапія гнійного осередку, трахіостомія за показаннями.
Консервативне лікування абсцесів та флегмон язика враховує антибактеріальну,
протизапальну, гіпосенсибілізуючу, дезінтоксикаційну, дегідратаціонну, імунотерапію,
ензимотерапію, загальнозміцнюючу терапію, симптоматичне лікування, фізіотерапію
(УВЧ, УФО) за показаннями.
 5
Структурно-логічна схема змісту теми:
«Абсцеси та флегмони язика. Клініка, діагностика, лікування.»

Абсцеси і флегмони язика

Абсцеси та флегмона власне тіла язика.

Абсцес та флегмона кореня язика.

Етіологія і патогенез

 травма язика (зубами, сторонніми тілами, риб’ячою кісткою);

 нагноєння кіст і лімфовузлів язика;
 розповсюдження інфекції від хронічних осередків зубів нижньої щелепи.

Місцеві признаки

Порушення функції: Язик збільшений, гіперемований

сильний біль в язиці при ковтанні; набряк язика, щільний та різко
регідність м’язів язика; болючий при бімануальній пальпації.
болюче ковтання, жування, Помірна припухлість тканин
затруднення дихання до асфіксії; підборідної ділянки, виражена
порушення мовлення. набряком м’яких тканин під’язикової
ділянки.
Диференціальна діагностика

 флегмоною дна порожнини рота.

 пухлиною язика.
 флегмоною навкологлоткового клітковинного простору.
 актиномікозом язика

Лікування абсцесів та флегмон язика

Знеболення місцеве або загальне, інколи через трахіостому за показаннями.

Розтин абсцесу може бути проведений крізь поверхню язика, кореня язика,
розтинається серединним розрізом зі сторони підпідборідного трикутника, діаліз
та дренування сагітальних і латеральних щілин кореня язика.
Медикаментозне лікування: протизапальне, антигрибкове, гіпосенсабілізоване,
симптоматичне, антибактеріальне, дезинтоксикаційне, загальнозміцнююче.

Матеріали для самоконтролю.

А. Завдання для самоконтролю (таблиці, схеми, малюнки, графіки):

Навчальні завдання Вказівки до завдання

1. Вивчити клініку абсцесу язика.
2. Вивчити клініку флегмони язика.
4. Вивчити методи діагностики абсцесів
та флегмон язика.
Назвати клінічні прояви абсцесу язика.
Назвати клінічні прояви флегмони язика.
Розташуйте за ступенем значимості основні та
додаткові методи дослідження при абсцесах та
флегмонах язика.
 6
Описати методику медикаментозного
лікування абсцесів та флегмон язика. Описати
5. Вивчити показання до
методику хірургічного лікування абсцесів та
консервативного та хірургічного
флегмон язика. Виписати 2–3 рецепти для
лікування абсцесів та флегмон язика.
медикаментозного лікування абсцесів та
флегмон язика.
6. Вивчити профілактику абсцесів та
Написати схему профілактичних заходів.
флегмон язика.

Б. Задачі для самоконтролю:

Задача 1. Хворий Х., 42 роки, скаржиться на погіршення загального самопочуття,
підвищення температури тіла, різкий біль у язиці, утруднене ковтання й дихання.
Загальний стан хворого-середньої тяжкості. Температура тіла 38,50С. При огляді
спостерігається асиметрія обличчя за рахунок набряку в середньому відділі підпідборідної
ділянки. Шкіра над припухлістю звичайного кольору, збирається в складку. Рот хворого
напіввідкритий. З рота виділяється густа слина. Язик значно збільшений, рухливість його
різко обмежена. Слизова оболонка язика гіперемірована, синюшна. При пальпації
визначається рівномірна набряклість і щільність язика. Спинка язика вкрита сухим
гнійним нальотом, при натисненні на спинку язика по середній лінії виникає різкий біль.
Відкривання рота утруднене. Який найімовірніший діагноз ви поставите?
A. Абсцес кореня язика.
B. Флегмона крилоподібно-нижньощелепного клітковинного простору.
C. Флегмона навколоприлигливого клітковинного простору.
D. Флегмона підпідборідного клітковинного простору.
E. Абсцес щелепно-язикового жолобка.

Задача 2. Хворий, 42 роки, прибув у щелепно-лицеве відділення на 7 день захворювання,

яке пов’язує з болями в нижньому першому премолярі. Після об’єктивного обстеження
поставлений попередній діагноз – абсцес кореня язика. Де розташовані клітковинні
простори кореня язика? Яким шляхом одонтогенна інфекція від першого премоляру
нижньої щелепи розповсюдилась до кореня язика?

В. Виберіть та вкажіть стрілочками суб’єктивні та об’єктивні признаки характерні для

абсцесів та флегмон язика.

Абсцес спинки та Суб’єктивно: біль в язиці, який віддає у вухо, рухи язика
тіла язика: болісні і обмежені, болісне ковтання, мова ускладнена.
Об’єктивно: зовнішніх змін немає, при пальпації збільшені та
болючі лімфатичні вузли в підборідному та передньому
відділах під нижньощелепного трикутника, відкривання рота
вільне, половина язика потовщена внаслідок інфільтрації його
бокового відділу, ця ділянка язика щільна, різко болюча та
Абсцес кореня вкрита слизовою оболонкою яскраво-червоного кольору,
язика: запальний набряк розповсюджується на нижню поверхню язика
та під’язичну складку, в пізній стадії захворювання при
пальпації можливо виділити вогнище пом’якшення та
флюктуації.
Флегмона тіла Суб’єктивно: різкий біль у язиці, неможливість ковтання.
язика: Об’єктивно: спостерігається виражена припухлість в середніх
відділах підборідної ділянки, шкіра в цьому відділі в кольорі не
змінена, добре збирається в складку, при пальпації визначається
болючість в ділянці середньої лінії язика, відкривання рота
повільне, болюче, язик збільшений у розмірі, рухливість його
 7
обмежена, мова незрозуміла, язик рівномірно набряклий та
щільний, по середній лінії болючий.
Суб’єктивно: інтенсивний біль у язиці, який віддає у вухо,
ковтання різко болюче, мова незрозуміла, нерідко усуладнене
дихання, осиплість голосу.
Об’єктивно: набряк м'яких тканин ділянки підборідного
трикутника, який розповсюджується на передні відділи
піднижньощелепних трикутників, регіонарні лімфатичні вузли
збільшені, болючі, спаяні один з одним, при пальпації
підборідної ділянки визначається розлитий болючий інфільтрат,
відкривання рота обмежене, відмічається запальна контрактура
жувальних м’язів, язик значно збільшений, рухи його обмежені
та болючі, язик не вміщується в порожнині рота, виступає за
межі зубного ряду, в боки, у хворого рот напіввідкритий,
ковтання утруднене, інколи неможливе, інколи, при
розповсюдженні набряку на підгортанник та черпало, видно
надготранні складки, з’являється ускладнення дихання.

Література.
Основна:
1. Евдокимов А. И., Васильев Г. А. Хирургическая стоматология. М.: Медицина,
1964. – С. 124-169.
2. Бернадский Ю. И. Основы хирургической стоматологии. – К.: Здоровье, 1984. –
С. 129-154.
3. Хирургическая стоматология. / под ред. Т. Г. Робустовой – М.: Медицина, 1996,
– с. 214-241.
4. Хірургічна стоматологія та щелепно-лицева хірургія; У 2т. – Т.1/ В. О.
Маланчук, О. С. Воловар, І. Ю. Гарляускайте та ін. – К.: ЛОГОС, 2011. – 672 с.

Допоміжна:
1. Груздев Н. А. Острая одонтогенная инфекция. М.: Медицина, 1978. – 182, 188
с.Золотарева Т. В., Топоров Г. Н.
2. Козлов В. А. Неотложная стационарная стоматологическая помощь. – Л.:
Медицина, 1988. – 288 с.
3. Мілєрян В. Є. Методичні основи підготовки та проведення занять у медичних
ВУЗах. – К., 1999. – 68 с.
4. Методичні рекомендації щодо впорядкування навчально-методичної
документації кафедр УМСА // за ред. Ждан В. М., Бобирьов В. М., та ін. –
Полтава, 2003. – 84 с.
5. Муковозов И. Н. Диференциалдьная диагностика воспалительных заболеваний
челюстно-лицевой области. – Л.: Медицина, 1982. – 262 с.
6. Тимофеев А. А. Гнойная хирургия челюстно-лицевой области и шеи. – К., 1995.
– 172 с.
7. Хирургическая анатомия головы. – М.: Медицина – 1968. – 227 с.

Методичні вказівки склала к.м.н., доцент Дубровіна О. В.

Методичні вказівки затверджені на засіданні кафедри 12.01.12 протокол № 10.

 8
Еталон правильних відповідей:

Задача 1. Абсцес кореня язика.

Задача 2. 1: основний клітковинний простір в ділянці кореня язика у формі сагітальної
щілини розташований між правою та лівою підборідно-язиковим та підборідно-
під’язиковим м’язами. Зовнішнє – від підборідно-язичних м’язів є також парні клітковинні
простори, які розділені під’язично-язичним м’язом на сагітальні щілини.
2. 2: одонтогенна інфекція розповсюджується в клітковинні простори язика від кореня
першого нижнього премоляру через клітковину під’язикової ділянки, а потім до кореня
язика.