МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.І. ПИРОГОВА

«ЗАТВЕРДЖЕНО»
На методичній нараді кафедри терапевтичної
стоматології ВНМУ імені М.І. Пирогова
Завідувач кафедри, д.мед.н., доцент
____________М.М. Шінкарук-Диковицька
«____» серпня 20____ р.
Протокол № 1

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для викладачів та для самостійної роботи студентів IV курсу,
VIII семестру стоматологічного факультету

Навчальна Терапевтична стоматологія

дисципліна
Модуль № 3 Хвороби пародонта. Етіологія, патогенез. Класифікація.
Клініка, діагностика, лікування та профілактика
Змістовий модуль № 8 Профілактика та диспансеризація пародонтологічних хворих
Тема заняття № 52 Диспансеризація хворих із захворюваннями пародонта.
Етапи, документація, оцінка ефективності диспансеризації
Курс IV
Факультет Стоматологічний
Розробник Доц., к.мед.н. Гаджула Н.Г.

Методичні рекомендації складені на основi примірної програми навчальної дисципліни

«Терапевтична стоматологія» підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня
«Спеціаліст» у вищих навчальних закладах МОЗ України, Київ, 2017

Вінниця – 2018
 ТЕРАПЕВТИЧНА СТОМАТОЛОГІЯ
МОДУЛЬ № 3: «Хвороби пародонта. Етіологія, патогенез. Класифікація. Клініка,
діагностика, лікування та профілактика»
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 8: «Профілактика та диспансеризація хворих із
захворюваннями пародонта»
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 52: «Диспансеризація хворих із захворюваннями
пародонта. Етапи, документація, оцінка ефективності диспансеризації»

Тривалість заняття – 2 години.

Місце проведення – клінічна зала кафедри терапевтичної стоматології.
Забезпечення: методична розробка, стоматологічне обладнання, таблиці, слайди,
вітражі та інші засоби для наочного навчання, тематичні хворі.

Мета практичного заняття:

Загальна: вивчити загальні принципи проведення диспансеризації хворих із
захворюваннями тканин пародонта та ознайомитись із документацією, яка ведеться при
диспансерному спостереженні за пацієнтами із патологією пародонта; вивчити критерії
оцінки ефективності диспансеризації.

Конкретна:
- вивчити поняття, види та основні завдання диспансерного спостереження хворих із
захворюваннями тканин пародонта;
- вивчити критерії відбору пацієнтів у певні диспансерні групи;
- вивчити комплекс лікувально-профілактичних заходів, які проводяться в певних
диспансерних групах пацієнтів з патологією пародонта;
- вивчити особливості диспансеризації дітей з патологією тканин пародонта;
- засвоїти правила заповнення основних нормативних документів по диспансеризації
хворих із захворюваннями тканин пародонта;
- вивчити якісні показники ефективності диспансеризації;
- вивчити кількісні показники ефективності диспансеризації;
- навчитись проводити поетапну оцінку якості диспансерного спостереження.
Завдання на формування початкового рівня знань:
1. Будова і функції тканин пародонта.
2. Методи діагностики захворювань пародонта.
3. Основні клінічні ознаки запальних і дистрофічно-запальних захворювань
пародонта.
4. Місцеве та загальне лікування захворювань тканин пародонта.
5. Профілактика захворювань тканин пародонта: первинна, вторинна, третинна.
6. Заходи та засоби профілактики захворювань пародонта.

Література до вихідного рівня знань:

1. Лекції, що читаються на кафедрі терапевтичної стоматології.
2. Терапевтична стоматологія : підручник для студентів стоматологічного факультету
вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації / за ред. А.К. Ніколішина. –
Вінниця: Нова Книга, 2012. – 680 с. : іл.
3. Терапевтична стоматологія : підручник : у 4 т. Т. 3. Захворювання пародонта / М. Ф.
Данилевський, А. В. Борисенко, А. М. Політун [та ін.]; ред. А. В. Борисенко. – К. :
Медицина, 2008. – 616 с. : іл.
4. Мельничук Г. М. Гінгівіт, пародонтит, пародонтоз: особливості лікування : навч.
посіб. / Мельничук Г. М., Рожко М. М., Нейко Н. В. – Івано-Франківськ, 2006. – 282 с.
 Завдання для контролю вихідного рівня знань:
Задача Рівень Еталони відповідей
1. Метод медико-санітарного а) *диспансеризація
обслуговування населення, який б) санація порожнини рота
включає необхідний комплекс І в) профілактика
оздоровчих соціально-гігієнічних
заходів – це
Для планування програми а) про динаміку демографічних процесів
профілактики стоматологічних у регіоні
захворювань найбільш важливою б) про стан навколишнього середовища
є інформація: І в) про наявний персонал і матеріальні
ресурси
г) *про стоматологічну захворюваність
населення

Питання, що підлягають вивченню на практичному занятті:

1. Загальні принципи проведення диспансеризації хворих із захворюваннями тканин
пародонта.
2. Диспансерні групи, які формуються з пацієнтів із патологією пародонта.
3. Критерії диспансерного спостереження.
4. Особливості диспансеризації дітей з патологією тканин пародонта.
5. Правила заповнення основних нормативних документів по диспансеризації хворих
із захворюваннями тканин пародонта.
6. Якісні показники ефективності диспансеризації.
7. Кількісні показники ефективності диспансеризації.
8. Поетапна оцінка якості диспансерного спостереження.

Організаційна структура заняття:

Організаційна частина 2 хв.
Контроль вихідного рівня знань 5 хв.
Теоретичне опитування та обговорення питань по темі практичного
15 хв.
заняття
Демонстрація наочного матеріалу за темою 10 хв.
Самостійна робота по засвоєнню теми 35 хв.
Контроль кінцевого рівня знань студента та оцінювання успішності 20 хв.
Завдання для самостійної роботи 3 хв.

Література:
Основна:
1. Лекції, що читаються на кафедрі терапевтичної стоматології.
2. Терапевтична стоматологія : підручник : у 4 т. Т. 3. Захворювання пародонта / М. Ф.
Данилевський, А. В. Борисенко, А. М. Політун [та ін.]; ред. А. В. Борисенко. – К. :
Медицина, 2008. – 616 с. : іл.
3. Терапевтична стоматологія : підручник для студентів стоматологічного факультету
вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації / за ред. А.К. Ніколішина. –
Вінниця: Нова Книга, 2012. – 680 с. : іл.

Додаткова:
4. Мельничук Г. М. Гінгівіт, пародонтит, пародонтоз: особливості лікування : навч. посіб.
/ Мельничук Г. М., Рожко М. М., Нейко Н. В. – Івано-Франківськ, 2006. – 282 с.
5. Курякина Н.В. Стоматология профилактическая (Руководство по первичной
профилактике стоматологических заболеваний) / Н.В. Курякина, Н.А. Савельева. – М.:
Медицинская книга, Н. Новгород: Издательство НГМА, 2003. – 288 с.
ГРАФОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ТЕМИ:
Диспансеризація хворих із захворюваннями тканин пародонта
Відбір на диспансерне Клініко-лабораторне Контроль якості і
спостереження обстеження, спостереження ефективності
і лікування диспансеризації

Профогляди Масові Клініко-лабораторне Охоплення

по зверненню профогляди обстеження, встановлення диспансерним
організованих форми, ступеня спостереженням
груп населення захворювання обстежених
контингентів

Хворі на Хворі з Обґрунтування і проведення Повнота клініко-

гінгівіт, підвищеним засобів і способів лікування лабораторних
пародонтит, ризиком та профілактики досліджень
пародонтоз захворюваності
тканин пародонта

Підлітки Обтяжені Визначення термінів Регулярність

соматичними наступного огляду, диспансерного
захворюваннями призначення і проведення спостереження

Допризивники Обтяжені Лікувально-профілактичні Повнота

системними заходи проведеного
захворюваннями

Учні шкіл і Які підлягали Санітарно-просвітницька Повнота і якість

училищ рентгенівському і робота виконання
радіоактивному профілактичних
опроміненню рекомендацій між
курсами лікування

Робочі Перенесені гострі Гігієна порожнини рота Експертна оцінка

підприємств з гінгівіти
професійними
шкідливостями

Підлітки в Зняття з обліку

період
статевого
дозрівання,
вагітні
ГРАФОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ТЕМИ:
Критерії оцінки етапів диспансеризації
Оцінка І етапу диспансеризації Оцінка ІІ етапу диспансеризації
1. Повнота охоплення диспансеризацією. 1. Повнота здійснення лікувальних та
оздоровчих заходів.
2. Вчасності виявлення хвороби. 2. Дотримання термінів оглядів
3. Вчасності взяття на диспансерний облік
3. Відсоток осіб, переведених із групи
активного лікування в групу
спостереження.
ГРАФОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ТЕМИ:
Основні принципи профілактики захворювань тканин пародонта

Виявлення ранніх форм Проведення комплексних Динамічне

захворювання та лікувально-профілактичних спостереження
факторів ризику та гігієнічних заходів

Профілактичні огляди, Усунення імунної Група Д1 –

планова санація, прийом
хворих по звертанню
недостатності, усунення оглядається 1 раз/рік
дефектів зубів,
фізіотерапевтичні
процедури та ін.
Група Д2 –
оглядається 1 раз/рік

Група Д3 – огляд
проводиться в залежності
від форми патології, не
рідше, ніж через 6 місяців

СХЕМА ООД ЗА ТЕМОЮ:

Планування пародонтологічної допомоги населенню

Етап виконання Місце проведення Маніпуляції

пародонтологічної
допомоги
І етап Стоматологічний Пломбування зубів, виявлення патології
Лікар-стоматолог, кабінет (окремий пародонта, видалення зубних відкладень,
дільничий лікар чи певного закладу) направлення до лікаря-пародонтолога
ІІ етап Пародонтологічний 1. Детальне обстеження хворого (з
Лікар-пародонтолог кабінет, відділення. визначенням пародонтальних індексів,
чи лікар-стоматолог індексів гігієни та ін.)
2. Направлення на консультацію до лікарів
загального профілю (терапевта,
ендокринолога тощо)
3. Постановка діагнозу та планування
лікування.
4. Проведення усього комплексу лікування.
5. Передача хворого дільничому лікарю для
подальшого спостереження.
ІІІ етап Пародонтологічний Диспансерне спостереження
Лікар-пародонтолог кабінет чи
чи лікар-стоматолог відділення,
 стоматологічний
кабінет.

СХЕМА ООД ЗА ТЕМОЮ:

Лікувально-профілактичні заходи при захворюваннях пародонта у відповідних
диспансерних групах

Диспансерна Критерії приналежності до даної Диспансерні заходи

група диспансерної групи
І Пацієнти, які не потребують Огляд проводять 1 раз/рік.
лікування (Д1) При огляді вручають листок
рекомендацій з гігієни
порожнини рота, проводять
співбесіду деонтологічного та
медичного плану.
ІІ Практично здорові пацієнти Огляд проводять 1 раз /рік.
(Д2), у яких спостерігається Лікування – профілактичне –
стабілізація процесу (при гінгівітах включає видалення зубних
– до 1 року, при пародонтиті і відкладень, лікування супутніх
пародонтозі – на протязі 2-х років. захворювань, вибіркове
До цієї групи належать і особи пришліфовування зубів,
молодого віку без клінічних рекомендації з гігієни порожнини
проявів захворювань пародонту, рота, фізіотерапевтичні
але з виявленими факторами процедури (ауто- і гідромасаж).
ризику.
ІІІ Пацієнти, що потребують В групі Д3 виділяють 2
лікування Д3: із гінгівітом, підгрупи: 1-активний перебіг
генералізованим пародонтитом і захворювання (пацієнтам даної
пародонтозом різних ступеней підгрупи проводять повний курс
розвитку та характеру перебігу комплексної лікувально-
профілактичної терапії); 2 – фаза
ремісії (пацієнтам проводяться
профілактичні заходи)

ГРАФОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ТЕМИ:

Показники ефективності диспансеризації

Якісні Кількісні

- Частота рецидивів хвороби; - Питома вага вперше взятих на облік;

- Тривалість ремісії;
- Відсоток хворих із клінічним
благополуччям і клініко-
рентгенологічною
стабілізацією захворювання.
- Відсоток осіб, знятих із диспансерного
обліку впродовж року;
- Середня кратність оглядів одного
хворого в рік;
- Питома вага хворих, що з’явились для
профілактичного огляду.
 СХЕМА ООД ЗА ТЕМОЮ:
Диспансеризація хворих із захворюваннями тканин пародонта

Компоненти дії Місце і засоби Критерії самоконтролю

дії
Вивчіть і заповніть Стоматологічни амбулаторна картка стоматологічного
документацію по й кабінет, хворого (форма № 043/у);
диспансеризації амбулаторна  картка диспансерного обліку (форма №
хворого з патологією картка (форма № 30);
тканин пародонта 043/у)  журнал реєстрації хворих;
 історія хвороби.
Визначте терміни Стоматологічни Хронічний гінгівіт – 1-2 рази на рік.
повторного й кабінет, Пародонтит: І ступінь – 2 рази на рік, ІІ
відвідування хворого диспансерна ступінь – 3 рази на рік і ІІІ ступінь – 4 рази на
картка (форма № рік. Загострення – 4 рази на рік. Пародонтоз: І
30) ступінь – 1 раз, ІІ ступінь – 1-2 рази на рік, ІІІ
ступінь – 2 рази на рік. В період ремісії – 2
рази на рік.
Визначтеся з - “ - З обліку знімаються:
необхідністю зняття 1. У групі хворих із підвищеним ризиком
хворого з захворювання:
диспансерного обліку а) за відсутності наслідків протягом 6 місяців
після гострих запальних захворювань;
б) за відсутності рецидиву протягом року
хронічного гінгівіту;
в) здорові особи з наявністю фактора ризику, у
яких зміни тканин пародонта не виявляються
протягом 1-1,5 років;
г) хворі із загально-соматичними
захворюваннями при виліковуванні або
значному покращенні загального стану
здоров’я і відсутності змін протягом 1,5-2
років.
2. У групі хворих на пародонтит і пародонтоз:
а) при наявності стійкої стабілізації після
проведеного (комплексного) лікування
захворювання протягом 3-х років;
б) хворі з важким ступенем у стадії
декомпенсації або прогресуванні
захворювання і втраті зубів більш ніж на 50 %.

Короткий зміст теми

Диспансеризація – метод медико-санітарного обслуговування населення, що
включає комплекс оздоровчих та лікувально-профілактичних заходів направлених на
укріплення та збереження здоров’я.
Диспансеризація хворих із захворюваннями пародонта є невід'ємною складовою
профілактичного напряму всієї системи охорони здоров'я, конкретний метод його
впровадження в практику охорони здоров'я. Основні завдання диспансеризації такі:
активне виявлення ранніх форм захворювання і факторів ризику; цілеспрямоване
обстеження хворого, проведення комплексних лікувально-профілактичних і соціально-
гігієнічних заходів, які дають можливість зберегти функцію зубо-щелепної системи;
динамічне спостереження, проведення санітарно-просвітницької роботи.
Основною організаційною формою обслуговування є дільничний і цеховий
принципи. Диспансеризації підлягають організовані верстви населення, у першу чергу
діти, підлітки, допризовники, студенти, робітники промислових підприємств і
сільського господарства, стаціонарні хворі з хронічними загальносоматичними
захворюваннями, інваліди та учасники Великої Вітчизняної війни, вагітні, а також хворі,
направлені іншими фахівцями.
До цієї роботи залучають усіх лікарів стоматологічного профілю незалежно від місця
роботи: лікарня, стоматологічний кабінет лікувального закладу чи спеціалізована
стоматологічна поліклініка, навчальні заклади тощо. Основний обсяг роботи з проведення
диспансеризації покладають на лікаря-пародонтолога. Найефективніше диспансеризацію
здійснюють у тих закладах, в яких функціонують пародонтологічні кабінети (відділення).
Окрім лікувально-профілактичної роботи, пародонтолог проводить лікувально-методичну та
лікувально-консультативну допомогу, здійснює контроль за диспансеризацією даної групи
хворих у всіх дільничних лікарів.
Відбір на диспансерний облік здійснюють під час профілактичних оглядів, планової
санації, прийому хворих за зверненням. При цьому вирішують низку питань: 1) найбільш
раннє виявлення факторів ризику у здорових людей; 2) діагностика ранніх, початкових форм
захворювань пародонта; 3) планування і проведення комплексних лікувально-профілактичних
заходів індивідуально з урахуванням форми захворювання, характеру перебігу і глибини
ураження; 4) визначення лікувальної тактики, динамічне спостереження, рекомендації з
реабілітації з призначенням оптимальних повторних курсів лікування.
Диспансеризації підлягають такі особи:
а) віком до 30 років без клінічних ознак захворювання пародонта, але в яких
виявлені місцеві або загальні фактори ризику. Незалежно від віку за наявності хронічного
гінгівіту, початкового ступеня генералізованого пародонтиту;
б) віком до 50 років за наявності розвинутих форм І–II–III ступеня
генералізованого пародонтиту або пародонтозу;
в) особи з ідіопатичними захворюваннями пародонта, перебіг яких відбувається
на тлі загальних захворювань (захворювання крові, ендокринні
захворювання тощо).
Слід ураховувати осіб, які мають підвищений ризик виникнення захворювань
пародонта, а також осіб з аномаліями прикусу та положення зубів; вагітних, підлітків у
період статевого дозрівання та осіб, які пов'язані з професійними шкідливостями.
Під час диспансерного спостереження можна використовувати наступні лікарські
заходи.
Підтримувальне пародонтологічне лікування. За відсутності подальшого
прогресування захворювання пародонта, достатнього рівня гігієни порожнини рота, яку
проводить пацієнт.
Посилення рівня гігієни порожнини рота. За відсутності достатнього рівня
гігієни порожнини рота, яку проводить пацієнт. Зростає кількість зубних бляшок, виникає
або збільшується кровоточивість ясен. Необхідний повторний інструктаж пацієнта з
проведення раціональної гігієни порожнини рота.
Повторне видалення зубних відкладень і оброблення поверхні коренів зубів.
Необхідне в разі їх наявності й прогресування дистрофічно-запального процесу в
пародонті. Виникає потреба в повторному системному використанні антибактеріальних
препаратів.
Хірургічні втручання. Необхідність їх проведення виникає за наявності
вираженого прогресування дистрофічно-запального процесу.

Згідно з існуючими законодавчими актами визначають наступні диспансерні групи:

І – здорові (Д1) – не потребують лікування; II – майже здорові (Д2), в яких спостерігають
стабілізацію процесу (при гінгівітах — до 1 року, при пародонтиті й пародонтозі –
протягом 2 років). До цієї групи відносять також і осіб молодого віку без клінічних ознак
захворювань пародонта, але із виявленими факторами ризику (загальні захворювання,
зубо-щелепні деформації, аномалії положення окремих зубів, травматична оклюзія тощо);
III – особи, які потребують лікування (Д3) – найбільш численна диспансерна група: хворі
на гінгівіт, генералізований пародонтит і пародонтоз різних ступенів розвитку і характеру
перебігу. Диспансерне обслуговування кожної із груп має свої особливості.
Групу Д1 оглядають один раз на рік. Під час огляду пацієнту дають індивідуальний
листок рекомендацій з гігієни порожнини рота, проводять співбесіду деонтологічного та
медичного плану.
Особи з групи Д2 проходять диспансерний огляд 1 раз на рік. Профілактичне
лікування включає видалення зубних відкладень, лікування відповідних захворювань,
вибіркове пришліфовування зубів, рекомендації з гігієни порожнини рота,
фізіотерапевтичні процедури (ауто- та гідромасаж).
У групі Д3 виділяють 2 підгрупи: з активним перебігом захворювання і у фазі
ремісії. Хворим 1-ї підгрупи проводять повний курс комплексної лікувально-
профілактичної терапії; 2-ї — переважно профілактичні заходи (санація, видалення
зубних відкладень, контроль за станом гігієни, рекомендації з лікування супутніх
захворювань, раціональному харчуванню тощо).
При будь-якій формі гінгівіту (Д3) хворі проходять повторний курс комплексного
лікування через кожні 6 міс (у разі загострення процесу лікування проводять у разі
звернення хворого). Під час настання ремісії хворих із підгрупи активного лікування
переводять у групу спостереження. У разі відчутного поліпшення стану і стабілізації
процесу протягом року хворого переводять у групу Д2.
При генералізованому пародонтиті І-II ступеня (Д3) лікування проводять 2 рази на
рік. Якщо протягом року ремісія зберігається, хворих переводять у 2-гу підгрупу. Осіб, у
яких стабілізація процесу триває впродовж 2 років, переводять у групу Д2.
При генералізованому пародонтиті III ступеня (Д3) курси лікування проводять 3-4
рази на рік. Лише в разі ремісії, що триває впродовж 2 років, хворих переводять у 2-гу
підгрупу. У разі стабілізації патологічного процесу впродовж 3 років і більше хворих
переводять у групу Д2, а профілактичне лікування проводять 1 раз на рік.
У разі пародонтозу курс комплексного лікування проводять 2 рази на рік при І-II
ступені і 4 рази – при III ступені. У разі розвитку ускладнень може виникнути потреба у
більш частішому відвідуванні стоматолога. Після усунення ускладнення і стабілізації
патологічного процесу хворих переводять у групу Д3.
Хворим І диспансерної групи проводять планову санацію, підвищення
неспецифічної резистентності й загальнооздоровчі заходи, навчають правилам
раціональної гігієни порожнини рота. Таких хворих достатньо оглядати 1 раз на рік.
Хворих на пародонтоз II диспансерної групи оглядають через 6 міс, а в разі
стабілізації процесу – 1 раз на рік. Особам ІІІ групи проводять повторні курси лікування
не рідше, ніж через 6 міс.
Диспансерний нагляд за дітьми відрізняється від диспансерного нагляду у
дорослих. Диспансеризацію дітей проводять у 5 етапів, рекомендується (М.Ф.
Данилевський і співавт.) виділяти 7 диспансерних груп.

У процесі диспансеризації ведеться наступна документація:

 амбулаторна картка стоматологічного хворого (форма № 043/у);
 картка диспансерного обліку (форма № 30);
  журнал реєстрації хворих;
 історія хвороби.

Перші результати диспансеризації оцінюються через 1,5-2 роки, а потім кожного року.
Ці дані у вигляді епікризу вносять в амбулаторну чи диспансерну картку хворого.
В процесі роботи проводиться якісна оцінка ефективності диспансеризації. Її
критеріями є стабілізація процесу, ремісія, клінічне благополуччя, стан без змін та
покращення.
Стабілізація – стан пародонта без виражених ознак активності дистрофічно-запального
процесу впродовж 3 років. Зняття хворих із диспансерного обліку здійснюють за наявності
стійкої стабілізації дистрофічно-запального процесу в пародонті впродовж 3 років, який
підтверджують клінічними, рентгенологічними та лабораторними дослідженнями.
Ремісія – короткочасна стабілізація протягом 1 року.
Клінічне благополуччя – задовільний клінічний стан пародонта відразу після
проведеного ефективного лікування.
Без змін – стан, коли процес не призводить до стабілізації або погіршення перебігу
захворювання.
Погіршення – стан, коли захворювання прогресує.

При диспансерному спостереженні періодично проводиться оцінка якості роботи

лікаря-пародонтолога. З цією метою використовуються наступні критерії:
- кількість виявлених хворих при профілактичних оглядах, на прийомі по
звертанню;
- кількість хворих, взятих на диспансерний облік;
- питома вага хворих, що підлягають диспансеризації в загальній кількості хворих
із захворюваннями пародонта;
- середня кількість звертань на курс лікування різних захворювань пародонта;
- дотримання строків повторних курсів лікування;
- ефективність роботи, яка проводиться (покращення, стабілізація процесу, ремісія,
без змін, погіршення);
- процент осіб, переведених із однієї диспансерної групи в іншу;
- частота рецидивів, ускладнень основного захворювання;
- питома вага хірургічних, ортопедичних та фізіотерапевтичних методів в
комплексному лікуванні різних форм захворювання пародонта.

Якщо говорити про поетапну оцінку якості диспансерного спостереження, то

можна виділити наступне:
Якість організації 1-го етапу диспансеризації характеризують своєчасність та
повнота охоплення диспансерним спостереженням, раннє виявлення доклінічних форм та
початкового ступеня пародонтозу.
Якість організації 2-го етапу оцінюють по цілісності необхідних діагностичних
обстежень, лікувально-профілактичних втручань, дотриманню кратності спостережень у
відповідності з планом.

Цифровий (кількісний) аналіз якості диспансеризації проводять за наступними

показниками:
1. Охоплення диспансерним Число пацієнтів із захворюваннями
спостереженням осіб, що = пародонта, взятих на диспансерне спостереження
підлягають диспансеризації Число усього діагностованих випадків
в даному регіоні захворювань пародонта

2. Своєчасність Число осіб, які взяті на диспансерне спостереження

 диспансеризації = із початковим ступенем захворювань пародонта
Число усього взятих на диспансерне спостереження

3. Регулярність диспансерного Число осіб,які своєчасно з’явились на повторні огляди

спостереження = Число осіб, яким заплановано повторні огляди
4. Середнє число лабораторних, Число всіх досліджень, які виконані для
функціонально-діагностичних = однієї особи, що підлягає диспансеризації
досліджень, які припадають на 1 Число всіх осіб, які підлягають диспансеризації
особу, яка підлягає диспансеризації

5. Повнота проведення = Число осіб, яким проведено усі заплановані види лікування
комплексного лікування Число осіб, які потребують комплексної терапії

6. Повнота проведення = Число осіб,яким проведений даний вид лікування

спеціального лікування Число осіб, які потребують даного виду лікування

Студент повинен знати:

1. Загальні принципи проведення диспансеризації хворих із захворюваннями тканин
пародонта.
2. Диспансерні групи, які формуються з пацієнтів із патологією пародонта.
3. Критерії диспансерного спостереження.
4. Документацію, яка ведеться при диспансерному спостереженні за пацієнтами із
захворюваннями тканин пародонта.
5. Якісні показники ефективності диспансеризації.
6. Кількісні показники ефективності диспансеризації.

Студент повинен вміти:

1. Визначити патологію пародонта у пацієнта.
2. Визначати диспансерні групи нагляду за пацієнтами із захворюваннями тканин
пародонта.
3. Проводити диспансерний нагляд за хворими із захворюваннями тканин пародонта.
4. Призначити комплекс лікувально-профілактичних заходів, які будуть проводитись
даному пацієнту в ході динамічного спостереження.
5. Заповнювати основні нормативні документи по диспансеризації хворих із
захворюваннями тканин пародонта.
6. Дати оцінку ефективності диспансеризації на основі кількісних та якісних
показників диспансеризації.
Завдання для самоконтролю знань-умінь.
1 рівень складності (α=І)
1. До першої підгрупи Д3 групи відносять осіб:
а) здорових, які не потребують лікування
б) без клінічних ознак захворювань пародонта, але із виявленими факторами ризику
в) з активним перебігом захворювання
г) що мають захворювання тканин пародонта, але у фазі ремісії
2. Яка документація ведеться під час диспансерного спостереження за пацієнтами із
патологією пародонта?
а) амбулаторна картка стоматологічного хворого
б) амбулаторна та диспансерна картки
в) листок щоденного врахування роботи лікаря-стоматолога та амбулаторна картка
стоматологічного хворого
г) звітна відомість врахування роботи лікаря-стоматолога
3. Хворим на пародонтоз І-ІІ ступеня проводять курс комплексного лікування:
 а) 1 раз на рік
б) 1 раз на 2 роки
в) 2 рази на рік
г) 3 рази на рік
д) 4 рази на рік
2 рівень складності (α=ІІ)
4. При виявленні осіб, які потребують диспансерного спостереження, враховують:
а) ступінь важкості захворювання
б) характер перебігу захворювання
в) стать
г) вік хворого
д) загальний стан хворого
5. Основними завданнями диспансеризації є:
а) попередження виникнення і розвитку захворювань тканин пародонта
б) активне виявлення хворих із хворобами тканин пародонта
в) цілеспрямоване обстеження хворих
г) кваліфіковане лікування пародонтологічних хворих
д) динамічне спостереження за розвитком захворювання тканин пародонта
6. Яких осіб знімають із диспансерного обліку?
а) здорових осіб із сприятливими факторами, у яких зміни в тканинах пародонта не
спостерігаються впродовж 1-1,5 років
б) із хронічними гінгівітами, у яких після лікування не було рецидиву впродовж року
в) хворих на генералізований пародонтит за наявності стійкої стабілізації впродовж 1
року, яка підтверджена клінічними, рентгенологічними і функціональними
дослідженнями
г) хворих із полікованими загально соматичними хворобами, за відсутності змін у
тканинах пародонта впродовж 1,5-2 років

3 рівень складності (α=ІІІ)

Задача № 1
Які диспансерні групи визначають під час відбору пацієнтів із захворюваннями тканин
пародонта для диспансерного обліку?
Задача № 2
На прийом до лікаря-пародонтолога звернувся пацієнт при об’єктивному обстеженні
якого було виявлено пародонтальні кишені глибиною 3 мм, виповнені серозно-гнійним
ексудатом, шийки зубів оголені на 2 мм, дифузний катаральний гінгівіт, зуби рухливі.
Рентгенологічно: визначено зменшення висоти міжальвеолярних перетинок альвеолярної
кістки на 1/3 довжини кореня зуба. Поставте діагноз. До якої диспансерної групи можна
віднести даного пацієнта? Які маніпуляції будуть проводитись під час динамічного
спостереження за пацієнтом?
 Еталони відповідей:
1 рівень складності (α=І)
1. Правильна відповідь: в).
2. Правильна відповідь: б).
3. Правильна відповідь: в).

2 рівень складності (α=ІІ)

4. Правильні відповіді: а), б), г), д).
5. Правильні відповіді: б), в), г), д).
6. Правильні відповіді: а), б), г).

3 рівень складності (α=ІІІ)

Задача № 1.
I- здорові (Д1)- не потребують лікування;
II- практично здорові (Д2)- у даних пацієнтів спостерігається стабілізація процесу;
III- пацієнти (Д3)- потребують лікування.
Задача № 2.
Діагноз: Генералізований пародонтит, I ступінь. Даного пацієнта відносять до III
диспансерної групи; 1-ї підгрупи. Лікування проводять 2 рази на рік. Якщо на протязі
року зберігається ремісія, пацієнта переводять у 2-гу підгрупу. При стабілізації процесу на
протязі 2-х років – переводять у II диспансерну групу.

Завдання для самостійної роботи:

1. Намалювати схему кратності відвідувань пацієнтів і термінів явки хворих до лікаря
для контрольних оглядів із урахуванням перебігу, форми і ступеню гінгівіту, пародонтиту,
пародонтозу.
2. Законспектувати визначені конкретні завдання стоматології всіх країн щодо
збереження здорового пародонта, які ввійшли до Міжнародної програми стоматологічної
профілактики (2000 р.).