МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Комунальний заклад вищої освіти

«КАМ’ЯНСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ»
Дніпропетровської обласної ради»

Збірник тестових завдань

для підготовки до практичного
заняття з дисципліни:
«Медсестринство в оториноларингології»

Підготували: к.м.н.Нерсесян В.М.

к.м.н.Вільгусевич В.Ф.
Здобувач вищої освіти Чуйко О.А.
Розглянуто на засіданні
ЦМК медсестринства
Протокол № 2 від 02.09.2020 р.
Голова ЦМК _______ Верник Г.Г.
 Даний посібник є необхідним навчальним матеріалом для підготовки до
практичних занять з дисципліни «Медсестринство в оториноларингології»
Збірник тестових завдань охоплює матеріал чинної програми з дисциплін,
складеної для вищих медичних навчальних закладів України І—ІІІ рівнів
акредитації відповідно до галузевого стандарту вищої освіти затвердженого МОН
та МОЗ України в 2011 р. та навчальних планів (2011 р.).
Навчальний посібник відповідає робочій програмі з дисципліни
«Медсестринство в оториноларингології».
Тестові завдання призначені для використання при підготовці до практичних
занять та підсумкового тестування з дисципліни, а також в процесі контролю
підсумкових знань студентів на практичних заняттях.
Тести і ситуаційні задачі згруповані за темами практичних занять і
забезпечені докладними еталонами відповідей.
Навчальний посібник дозволить успішно підготуватись до заняття,
сформувати систему знань, більш повно оцінити обсяг дисципліни і рівень власних
знань і умінь.
 Тематичний план практичних занять

№ Тема Кількість Джерела інформації:

з/п годин підручник, сторінки
1 Клінічна анатомія, фізіологія носа та при 4 О.В.Гавриш,
носових пазух. Ендоскопічні методи С.А.Ніколаєнко
дослідження носа та при носових пазух. «Медсестринство в
Захворювання носа та при носових пазух оториноларингології»,К,
«Медицина», 2015р.
стор. 30-40,53-69
2 Клінічна анатомія, фізіологія глотки та 4 стор. 118-125, 126-148
гортані. Ендоскопічні методи дослідження стор.188-197,198-204
глотки і гортані.
Захворювання глотки і гортані
3 Клінічна анатомія, фізіологія вуха. 4 стор. 245-271,278-281,
Ендоскопічні методи дослідження вуха. 285-309
Захворювання зовнішнього та середнього
вуха.
4 Отогенні внутрішньочерепні ускладнення. 4 стор.325-364
Сануючі операції вуха, тимпанопластика

5 Травми носа, носові кровотечі, сторонні 4 стор. 41-53,91,148-150,

тіла ЛОР органів. Невідкладні стани в ЛОР 204-209,272-277,283-284
патології
Разом 20
 Перелік питань для диференційованого заліку з дисципліни

1. Участь медичної сестри в профілактиці та лікуванні хвороб ЛОР-органів,

наданні невідкладної допомоги, догляді за хворими. Робота медичної сестри у
ЛОР-кабінеті та стаціонарі.
2. Дотримання правил охорони праці. Знищення і знезараження предметів,
забруднених кров’ю, екскретами хворих. Складання плану заходів профілактики
поширення ВІЛ-інфекції , гепатиту С.
3. Анатомія та фізіологія носа і приносових пазух.
4. Опіки, відмороження носа. Лікування та догляд.
5. Фурункул носа. Клінічні симптоми, методи лікування, догляд.
6. Гострі риніти. Лікування, догляд, профілактика.
7. Носова кровотеча. Причини, засоби спинення кровотечі, догляд.
8. Види сторонніх тіл порожнини носа. Принципи їх видалення.
9. Причини гострих і хронічних захворювань приносових пазух. Клінічні
симптоми. Методи лікування та догляду.
10. Анатомія і фізіологія глотки.
11. Аденоїди. Аденоїдити. Клінічні симптоми, методи лікування та догляду за
хворими, профілактика. Вплив аденоїдів на прилеглі органи і розвиток
дитячого організму.
12. Підготовка хворого до аденотомії. Допомога медичної сестри при адетомії у
дітей. Догляд за хворими після операції.
13. Ангіни. Причини, класифікація, догляд. Ускладнення.
14. Дифтерія глотки. Ознаки дифтерійного нальоту. Взяття мазка на дифтерію.
15. Хронічний тонзиліт. Причини, методи лікування та догляду.
16. Підготовка хворого до операції тонзилектомії. Післяопераційний догляд.
17. Сторонні тіла глотки. Методи видалення.
18. Анатомія та фізіологія гортані і трахеї.
19. Гострий ларингіт. Клінічні симптоми, лікування, догляд.
20. Гострий стенозувальний ларинготрахеобронхіт у дітей. Особливості перебігу,
методи лікування та догляду.
21. Стеноз гортані. Причини, ступені тяжкості, клінічні симптоми, засоби
терапевтичного лікування, догляд.
22. Набір медичного інструментарію для трахеотомії. Догляд за хворими з
трахеостомою.
23. Методи видалення сторонніх тіл з гортані, трахеї, бронхів.
24. Анатомія та фізіологія вуха (зовнішнього, середнього та внутрішнього).
25. Механічні, термічні, хімічні травми зовнішнього вуха.
26. Фурункул зовнішнього вуха. Причини, клінічні симптоми, лікування, догляд.
27. Сірчана пробка. Особливості видалення.
28. Сторонні тіла зовнішнього вуха, їх різновиди, особливості видалення.
29. Гостре та хронічне запалення середнього вуха. Причини, лікування, догляд.
30. Особливості гострого отиту в дітей грудного віку.
 Джерела інформації

Основна:

1. Гавриш О.В., Ніколаєнко С.А. Медсестринство в оториноларингології. – К.,

«Медицина»,2015рік., укр.
2. Мітін Ю.В. Хвороби вуха, горла, носа. - К.: ВСВ «Медицина», 2015, укр.
3. Науменко О.М., Васильєв В.М., Дєєва Ю.В. , Безшапочний С.Б. Невідкладна
допомога в оториноларингології . – К.: ВСВ «Медицина», 2017, укр.

Допоміжна:

1. Яшан І.Я., Заболотний Д.І та ін. Медсестринство в оториноларингології. —

Тернопіль: Укрмедкнига. — 2000.
2. Пальчун В.Т., Мачмедов М.М., Лучихин Л.А. Оториноларингология. — М.:
Медицина, 2007
3. Петряков В.А. Оториноларингология. —М.: Высшая шк., 2008.
4. Білик Л.С. Медичні маніпуляції в алгоритмах. — Тернопіль: Укрмедкнига,
2005.
5. Лайко А.А. Дитяча оториноларингологія. — К.: Логос, 2001.
6. Касевич Н.М., Шаповал К.І. Охорона праці та безпека життєдіяльності
медичних працівників. — К.: ВСВ “Медицина”, 2010.
7. Заболотний Д.І., Мітін Ю.В., Безшапочний С.Б., Дєєва Ю.В.
Оториноларингологія. — К.: ВСВ “Медицина”, 2011.
Тема №1. Анатомія носа та при носових пазух.Фізіологія носа та
при носових пазух. Методи обстеження при патологічних
станах носа та при носових пазух. Хвороби зовнішнього носа,
порожнини носа, при носових пазух.

1. Актуальність теми:
Знання фізіології носа, приносових пазух допомагає чіткіше розуміти
патогенез захворювань та їх ускладнень, які виникають у разі порушення функції
цих анатомічних структур. Також необхідно знати особливості будови ЛОР-органів
та методи їх дослідження. Знання фізіології верхніх дихальних шляхів допомогає
чіткіше розуміти патогенез захворювання та їх ускладнень, які виникають уразі
порушення функції цих анатомічних структур..
Запальні захворювання носа та приносових пазух є однією з найбільш
актуальних проблем ринології. В останні роки спостерігається значне зростання
кількості хворих на гострі та хронічні захворювання носа, підвищується їх питома
вага в структурі загальної ЛОР-патології.
Сторонні тіла, кровотечі ЛОР-органів – часта патологія в практиці
оториноларинголога. Тому знання клініки, принципів догляду і профілактики цих
захворювань допоможе в практичній роботі медичної сестри для успішного
лікування пацієнта та його кращого одужання.
Студенти повинні знати:
 Анатомія і фізіологія носа та приносових пазух (повторення).
 Правила користування лобним рефлектором.
 Визначення дихальної та нюхової функцій носа.
 Ознайомлення з методами передньої й задньої риноскопії.
 Опіки, відмороження, травми, фурункул зовнішнього носа.
 Причини, клінічні симптоми, методи лікування, догляд за хворими.
 Гострий риніт, причини, клінічні симптоми, лікування, профілактика.
 Носова кровотеча. Причина, засоби спинення кровотечі, догляд за хворими.
 Сторонні тіла. Видалення їх з порожнини носа.
 Гострі й хронічні захворювання приносових пазух.
  Причини, клінічні симптоми, методи обстеження та лікування.
 Профілактика. Догляд за хворими.

Студенти повинні вміти:

 Оглядати і пальпувати поверхню зовнішнього носа.
 Визначити дихальну та нюхову функції носа.
 Проводити обстеження нюхової функції за допомогою набору пахучих
речовин;
 Накручувати вату на зонд;
 Взяти мазок зі слизової оболонки носа;
 Провести туалет носа;
 Вводити лікарські речовини у ніс, закапувать краплі у ніс, змащувати
слизову оболонку носа, проводити інсуфляцію в ніс медикаментозних
засобів;
 Зробити передню тампонаду носа;
 Накласти пращоподібну пов’язку на ніс.

Практичні навички:
 Огляд зовнішнього носа
 Огляд присінка порожнини носа;
 Пальпація носа і при носових ділянок;
 Проведення обстеження дихальної функції;
 Проведення обстеження нюхової функції за допомогою набору пахучих
речовин;
 Накручування вати на зонд та взяття мазка зі слизової оболонки носа.
 Туалет носа;
 Введення лікарських речовин у ніс: закапування крапель у ніс, змащування
слизової оболонки носа, інсуфляція в ніс медикаментозних засобів;
 Проведення передньої тампонади носа
 Накладання зігрівального компресу на ніс і ділянку верхньощелепної пазухи;
 Накладання пращоподібної пов’язки на ніс.

Тестові питання:

Анатомія, фізіологія і методи дослідження носа і при носових пазух.

1.Медіальна стінка носової порожнини утворена:

A. Середньою носовою раковиною
B. Нижньою носовою раковиною
C. Хоанами
D. Носовою перегородкою
E. Твердим піднебінням.

2.Які анатомічні утвори розміщуються на латеральній стінці носової

порожнини?

A. Хоани
 B. Слухові труби
C. Носові раковини
D. Носова перетинка
E. Аденоїди.
3.Яка тканина , розміщена під слизовою оболонкою носових раковин, може
швидко набрякати і звужувати носові ходи?
A. Епітеліальна
B. Сполучна
C. Лімфоїдная
D. Кавернозна
E. М’язова.

4.Яку функцію виконує миготливий епітелій слизової оболонки носа?

A. Захисну
B. Дихальну
C. Нюхову
D. Зволожувальну
E. Резонаторну.

5.Скільки пар приносових пазух Ви знаєте?

A. Дві
B. Чотири
C. Шість
D. Три
E. Вісім.

6.Які пазухи пневматизовані у новонародженого?

A. Верхньощелепної пазухи
B. Лобові пазухи
C. Решітчастий лабіринт
D. Клиноподібні пазухи
E. Верхньощелепні та лобові пазухи.
7.Якими отворами носова порожнина відкривається в носову частину глотки?

A. Хоанами
B. Носовими ходами
C. Грушоподібними отворами
D. Пів місяцевими отворами
E. Дихальними отворами.
8.Верхня стінка якої приносової пазухи є нижньою стінкою очної ямки?

A. Клиноподібної пазухи
B. Лобової пазухи
C. Решітчастого лабіринту
D. Лобової та клиноподібної пазухи
E. Верхньощелепної пазухи.

9.В якому відділі носової порожнини розміщена нюхова ділянка?

A. Верхньому
B. Нижньому
C. Передньому
D. Задньому
E. Медіальному.

10.Який додатковий метод дослідження є найінформативнішим для

діагностики захворювань приносових пазух?

A. Отоскопія
B. Аналіз крові клінічний
C. Енцефалографія
D. Передня риноскопія
E. Рентгенографія при носових пазух.

Еталони відповідей.

1 – D, 2 – C, 3 – D, 4 – A, 5 – B, 6 – C, 7 – A, 8 – E, 9 – A, 10 – E
 Захворювання носа і при носових пазух.

1.Ускладнення фурункула носа є:

A. Гострий риніт
B. Утворення септичних тромбів
C. Гострий фарингіт
D. Гострий гайморит
E. Ангіна.

2.У хлопчика віком 5 років виникла незначна носова кровотеча. Який

препарат потрібно використати для просочування ватного тампона, щоб
зупинити кровотечу?

A. 5% розчин натрію гідрокарбонату

B. 3% розчин перекису водню
C. 0.2% розчин перманганату калію
D. 0,02% розчин фурациліну
E. Ізотонічний розчин натрію хлориду.

3.Що Ви підготуєте лікарю для проведення передньої тампонади носа?

A. Шприц на 10мл
B. Тампон 3х2,5х2см
C. Скальпель
D. Судинний затискач
E. Туруну (завдовжки 60-70см).
4.Найчастішою ділянкою виникнення носових кровотеч є:

A. слизова оболонка задньої стінки глотки

B. нижня стінка носової порожнини
C. глотковий отвір слухової труби
D. місце Кіссельбаха
E. верхня стінка носової порожнини.

5. Якого положення тіла треба надати хворому при незначній носовій

кровотечі?

A. Сидячи, нахиливши голову вперед

B. Сидячи, нахиливши голову назад
C. Лежачи на спині
D. Лежачи на боці
E. Немає правильної відповіді.

6.Лікар виконав передню тампонаду носа. Коли потрібно видалити тампон?

A. Через 10-12год
B. Через 1год
C. Через 6год
D. Через 30хв
E. Через 1-3доби.

7.Як називають гостре запалення слизової оболонки носової порожнини?

A. Гострий фарингіт
B. Гострий тонзиліт
C. Гострий риніт
D. Гострий отит
E. Гострий ларингіт.
8.Перебіг гострого риніту має такі стадії:

A. Суха, гіпертрофічна, гнійних виділень

B. Волога, слизових виділень, гнійних виділень
C. Суха, геморагічних виділень, серозних виділень
D. Атрофічна, слизово-гнійних виділень
E. Суха, серозних виділень, слизово-гнійних виділень.

9.Хворий скаржиться на сухість, жар і лоскотання в носі, сльозотечу, чхання,

загальне нездужання, головний біль, субфебрильну температуру тіла. Для якої
стадії гострого риніту характерні такі ознаки?

A. ІІІ
B. V
C. I
D. II
E. IV.

10.Як називають гостре запалення слизової оболонки передніх комірок

решітчастого лабіринту?

A. Гострий етмоїдит
B. Гострий сфеноїдит
C. Гострий гайморит
D. Гострий фронтит
E. Гострий тонзиліт.

Еталони відповідей.

1 – B, 2 – B, 3 – E, 4 – D, 5 – A, 6 – E, 7 – C, 8 – E, 9 – C, 10 – A
 Практичні навички.

1.Що треба використовувати для визначення дихальної функції носа?

A. Ватний джгутик
B. Ватний тампон
C. Ватну кульку
D. Вату, накручену на зонд
E. Бинт.

2.З якою метою беруть мазок зі слизової оболонки носа?

A. Для туалету носової порожнини

B. Для закапування судинозвужувальних крапель у ніс
C. Для визначення дихальної функції носа
D. Для виявлення збудника захворювання і його чутливості до лікарських
препаратів
E. Усі відпові правильні.

3.Як треба нахилити голову після введення крапель у ніс?

A. Уперед і в бік половини носа, у яку ввели ліки

B. Назад і в бік половини носа, протилежній тій, у яку ввели ліки
C. Уперед і в бік половини носа, протилежній тій, у яку ввели ліки
D. Назад і в бік половини носа, у яку ввели ліки
E. Немає правильної відповіді.

4.Чим знеболюють слизову оболонку носової порожнини перед проведенням

передньої тампонади носа?

A. 2% розчином лідокаїну
B. ізотонічним розчином натрію хлориду
C. 9% розчином натрію хлориду
D. 3% розчином перекису водню
E. Розчином антибіотика.
5.Яке медичне оснащення медична сестра повинна підготувати на випадок,
якщо передня тампонада не дає ефекту?

A. Оснащення для проведення передньої тампонади

B. Оснащення для перев’язки сонної артерії
C. Оснащення для проведення задньої тампонади
D. Оснащення для інкубації
E. Оснащення для трахеотомії.

6.Як називають методику огляду носової порожнини?

A. Фарингоскопія
B. Ларингоскопія
C. Стробоскопія
D. Отоскопія
E. Риноскопія.

7.Інструментом для видалення стороннього тіла з носової порожнини є:

A. Москітний пінцет
B. Багнетоподібний пінцет
C. Тупий гайчок
D. Відсмоктувач-аспіратор
E. Ложка Фолькмана.

8.Які розміри відносно попереднього повинен

мати кожний наступний шар марлі під час
накладання компресу?

A. Не повинен перекривати попередній

B. Має перекривати попередній на 3-3,5см
C. Має бути меншим за попередній на 1-1,5см
D. Має бути меншим за попередній на 3-3,5см
E. Має перекривати попередній на 1-1,5см.

9.Які ознаки правильного накладання компресу?

A. Через 30-40хв шкіра під нижнім шаром компресу волога і тепла

B. Пацієнт відчуває сильне припікання через 30хв
C. Через 40-60хв шкіра під нижнім шаром компресу суха і тепла
D. Через 5-10хв шкіра під нижнім шаром компресу суха і холодна.
E. Через 30-40хв шкіра під нижнім шаром компресу волога і холодна.

10.Що є протипоказанням до введення крапель у носову порожнину?

A. Запальні захворювання
B. Непереносимість лікарських препаратів
C. Гострі хвороби при носових пазух
 D. Травма носа
E. Фурункул носа.

Еталони відповідей.

1 – A, 2 – D, 3 – D, 4 – A, 5 – C, 6 – E, 7 – C, 8 – E, 9 – A, 10 – B.

Ситуаційні задачі.

Задача №1.

У хворого спостерігають виділення з носа крові по краплях протягом 7-10хв,

головний біль, загальну слабість, гіперемію шкірних покривів; артеріальний тиск –
160/100 мм рт.ст, пульс – 92 за 1хв. Під час огляду носової порожнини: у місці
Кіссельбаха праворуч – гіперемія слизової оболонки, розширення капілярів, свіжі
кров’яні згустки, невелика кількість яскраво-червоної крові.

1. Для якого захворювання характерні ці ознаки?

2. Яких заходів потрібно вжити медичній сестрі у цьому випадку?
3. Яку маніпуляцію повинна провести медична сестра?
4. Які захворювання могли спричинити цей стан?

Задача №2.

Хворого віком 16 років турбують різкий біль, почервоніння, набряк шкіри в ділянці
кінчика носа. Температура тіла – 37,9˚С. Хворіє 2 доби.Пацієнт самостійно
лікувався – придавлював уражену ділянку носа, намагаючись видавити гній. Під
час зовнішнього огляду: шкіра кінчика носа напружена, інфільтрована,
гіперемована. Огляд присінка носа: ліворуч на верхньомедіальній стінці наявний
інфільтрат, центральна ділянка якого конусоподібно підвищується над поверхнею
шкіри.

1. Про яке захворювання йдеться у цьому випадку?

2. Яке ускладнення може розвинутись у пацієнта?
3. Чи загрожує життю хворого описаний стан?
4. Якої помилки припустився хворий під час самолікування?
Задача №3.

У хворого протягом 2 тиж. Спостерігається нежить. Три дні тому температура тіла
підвищилася до 37,8˚С, з’явилися дифузний головний біль, неприємні відчуття і
біль у ділянці правої верхньощелепної пазухи, що іррадіює в зуби. Виділення з
правої половини носа гнійні, носове дихання утруднене.

Під час огляду носової порожнини: гіперемія і набряк слизової оболонки правої
половини носа, у загальному та середньому носових ходах наявний гнійний
ексудат.

1. Для якого захворювання характерні ці симптоми?

2. Яке дослідження є вирішальним для встановлення остаточного діагнозу?
3. До якої лікарської маніпуляції потрібно приготуватися медичній сестрі?
4. Дайте рекомендації щодо профілактики таких станів.

Задача №4.

Хворий скаржиться на незначне утруднення носового дихання, в’язкі мізерні

слизово-гнійні виділення з носа. Температура тіла – 36,8˚С. Хворіє вже 5-й день
після переохолодження. Під час огляду носової порожнини: слизова оболонка
дифузно гіперемована, помірно набрякла, вкрита слизово-гнійнними виділеннями;
носові ходи дещо звужені.

1. Для якого захворювання характерні ці ознаки?

2. Яка стадія цього захворювання проявляється такими ознаками?
3. Які ускладнення можуть розвинутись у пацієнта, якщо він не буде
виконувати призначень лікаря?
4. Чи можна призначати теплові або фізіотерапевтичні процедури на ніс у
цьому випадку?

Задача №5.

Дівчинка віком 3 роки доставлена медичною сестрою дитячого садка до

оториноларинголога. Під час гри мала засунула в ніс намистинку. Спроба медичної
сестри видалити її пінцетом закінчилася невдачею-вона просунулась глибше в
носову порожнину. Під час огляду носової порожнини: слизова оболонка справа
гіперемована, набрякла; носові ходи звужені, містять невелику кількість слизу,
сліди крові. У задніх відділах загального носового ходу наявне стороннє тіло. Ліва
половина носа-без змін.

1. Якої помилки припустилася медична сестра?

2. Як називають методику огляду , проведену лікарем?
3. Який інструмент потрібно було застосувати для видалення стороннього тіла
з носової порожнини?
4. Яке місце лікування треба призначити після надання невідкладної допомоги?
 Відповіді на задачі.

Задача №1.

1. Незначна носова кровотеча.

2. Надати хворому положення сидячи з нахилом голови вперед, притиснути
крила носа до носової перегородки.
3. Увести в ніздрю, з якої відмічається кровотеча, ватний тампон, просочений
3% розчином перекису водню або судинозвужувальними краплями.
4. Гіпертонічна хвороба.

Задача №2.

1. Фурункул присінка носа.

2. Утворення септичних тромбів у дрібних венах запального інфільтрату, що
можуть поширитись у порожнину черепа.
3. Так.
4. У жодному разі не можна придавлювати запальний інфільтрат або гнійник,
особливо в ділянці носо-губного трикутника, адже існує ризик виникнення
септичних ускладнень.

Задача №3.

1. Гострий правобічний гайморит.

2. Рентгенографія при носових пазух.
3. До лікувально-діагностичної пункції гайморової пазухи.
4. Своєчасне й адекватне лікування гострого риніту.

Задача №4.

1. Гострий риніт.
2. ІІІ стадія – стадія слизо-гнійних виділень.
3. Гострий синусит, гострий середній отит.
4. Можна.

Задача №5.

1. Намагалася видалити кругле тверде стороннє тіло пінцетом, що сприяло

проштовхуванню його в носову порожнину.
2. Передня риноскопія.
3. Тупий гачок.
4. Закапування судинозвужувальних крапель у ніс.
 Задача 1

Хворий, 29 років, направлений до ЛОР-відділення на стаціонарне лікування з

діагнозом лівобічний гострий гайморит.
Завдання: вказати ендоскопічне дослідження, яке потрібно провести, щоб
підтвердити цей діагноз.
Задача 2
Хлопчик, 5 років, погано дихає носом, спить з відкритим ротом. Висловлено
припущення, що у хлопчика мають місце аденоїдні вегетації.
Завдання: вказати дослідження, яке потрібно провести, щоб підтвердити цей
діагноз.
Задача 3
Хвора, 18 років, звернулась до ЛОР-кабінету поліклініки зі скаргами на біль у
правому вусі. Протягом 4 днів страждає на гострий риніт.
Завдання: вказати ендоскопічне дослідження, яке дозволяє виключити або
підтвердити діагноз середнього отиту.
Задача 4
Дівчинка, 3 років, доставлена до дитячого ЛОР-відділення явищами гострого
стенозу гортані.
Завдання: вказати ендоскопічне дослідження, яке потрібно провести, щоб
встановити діагноз.
Задача 5
Хворий, 36 років, госпіталізований до ЛОР-відділення з діагнозом лівобічний
паратонзилярний абсцес.
Завдання: вказати ендоскопічне дослідження, яке дозволить встановити діагноз.

ЕТАЛОНИ ВІДПОВІДЕЙ ДО СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ

Задача 1: Передня риноскопія, задня риноскопія.

Задача 2: Пальцеве дослідження носоглотки.
Задача 3: Отоскопія.
Задача 4: Пряма ларингоскопія
Задача 5: Орофарингоскопія.
 Тема: Анатомія глотки. Фізіологія глотки. Методи
обстеження при патологічних станах глотки. Гострі
захворювання глотки. Хронічні захворювання глотки.
Ускладнення при хворобах глотки

Актуальність теми:
Медична сестра повинна знати основні причини розвитку симптомів та
синдромів у клініці захворювань вуха, горла та носа, навчить правильно
призначати обстеження пацієнту та своєчасно виявити симптоми
захворювання цих органів, що дасть змогу своєчасно не тільки діагностувати
патологічний процес, але і зберегти життя і здоров'я пацієнта.
Захворювання глотки є поширені як серед дорослого населення, так і
дітей. Перебіг захворювань є важким, а деякі ускладнення є небезпечні і
загрозливі для життя хворого
В оториноларингології, як і в інших галузях медицини, почервоніння і
біль глотки та її структур свідчить про запальний процес або інший серйозний
стан того чи іншого відділу глотки. Вміння медпрацівників розпізнати
причини змін глотки, які привели до почервоніння і болю, дасть можливість в
ранньому призначенні необхідних лікарських середників до моменту
звертання до отоляринголога, зменшить страждання хворих і попередити
розвиток ускладнень, що має велике значення в подальшому лікуванні і
оздоровленні пацієнтів.
Медична сестра слідкує за всіма змінами з перебігу захворювання, виконує
лікарські призначення, а інколи до приходу лікаря повинна надати необхідну
медичну допомогу.
Студенти повинні знати:
 Анатомію і фізіологію глотки (повторення);
 Зовнішній огляд і пальпацію шиї та лімфатичних вузлів;
 Огляд порожнини рота;
 Проведення середньої фарингоскопії.
 Аденотомія. Підготовка хворого до операції;
 Допомога медсестри при аденотомії у дітей;
 Догляд за хворими після операції;
 Проведення бак обстеження (взяття мазка на дифтерію);
 Організаційні заходи в разі підозри на дифтерію;
 Тонзилектомія. Підготовка хворого до операції;
Студенти повинні вміти:
 Оглядати порожнину рота;
 Проведити середню фарингоскопію;
 Пальпувати шию та підщелепні лімфатичні вузли;
 Брати мазки зі слизової оболонки глотки на дифтерійну паличку;
 Змащувати піднебінні мигдалики і задні стінки глотки;
 Накладати зігрівальний компрес на підщелепну ділянку;
 Здійснювати підготовку до операції, загальний і спеціальний
сестринський догляд за пацієнтами з патологією глотки, особливо за
дітьми в післяопераційному періоді після аденотонзіллотомії і
тонзилектомії;
 Приготувати розчини для полоскання глотки та інгаляцій.

Практичні навички:
 Огляд порожнини рота;
 Проведення середньої фарингоскопії;
 Пальпація шиї та підщелепних лімфатичних вузлів;
 Взяття мазка зі слизової оболонки глотки на дифтерію;
 Змащування піднебінних мигдаликів і задньої стінки глотки;
 Накладання зігрівального компресу на підщелепну ділянку , шию;
 Приготування розчинів для полоскання глотки та іналяцій.

Анатомія,фізіологія і методи дослідження глотки.

1.Скільки відділів виокремлюють у глотці?

A. Три
B. Два
C. Один
D. Чотири
E. П’ять

2.На які відділи поділяють глотку?

A. Носоглотку, язикоглотку, трахеоглотку
B. Носоглотку, рото глотку, гортаноглотку
C. Ротоглотку, гортаноглотку
D. Носоглотку, ротоглотку
E. Гортаноглотку, носоглотку.

3.В яку частину глотки відкриваються слухові труби?

A. Ротоглотку, гортаноглотку
B. Носоглотку, ротоглотку
C. Гортаноглотку
D. Носоглотку
E. Ротоглотку
4.Які мигдалики розташовані в носовій частині глотки?
A. Два піднебінні мигдалики
B. Два трубні мигдалики
C. Глотковий мигдалик, два трубні мигдалики
D. Язиковий мигдалик
E. Язиковий мигдалик, глотковий мигдалик.

5.Скільки мигдаликів належить до лімфоденоїдного глоткового кільця

(Пирогова-Вальдеєра)?
A. Шість
B. Десять
C. Два
D. Чотири
E. Сім.

6.Які функції виконує глотка?

A. Слухову, дихальну, захисну, фонаторну(голосову)
B. Ковтальну, дихальну, захисну
C. Ковтальну, слухову
D. Голосоутворювальну, дихальну
E. Дихальну, захисну, фонаторну(голосову), ковтальну та смоктальну.

7. Назвіть частину глотки, де перехрещуються дихальний і травний тракти:

A. Носоглотка та ротоглотка
B. Носоглотка
C. Рото глотка та гортаноглотка
D. Гортаноглотка та носоглотка
E. Правильної відповіді немає
8.Які функції виконують мигдалики?
A. Захисну, кровотворну та нервово-рефлекторну
B. Кровотворну та дихальну
C. Дихальну, голосову- і мовоутворювальну
D. Захисну, дихальну та мовоутворювальну
E. Нервово-рефлекторну.

9.Чим виповнений заглотковий простір?

A. Пухкою сполучною тканиною
B. Залозистою тканиною
C. Судинно-нервовою тканиною
D. Пухкою клітковиною з лімфатичними вузлами
E. М’язовою тканиною.

10.Який основний метод дослідження глоткового мигдалика у дітей?

A. Рентгенографія черепа в бічній проекції
B. Зовнішній огляд і пальпація шиї
C. Передня риноскопія
D. Пальцеве дослідження носоглотки
E. Гіпофарингоскопія.

Еталони відповідей

1 A 6 E
2 B 7 C
3 D 8 A
4 C 9 D
5 A 10 D
Запитання 1
В ЛОР-відділення поступив хворий, 20 років, зі скаргами на часті ангіни (2-3 рази
на рік), болі в ділянці серця, утому, залишку при фізичному навантаженні. З
анамнезу установлено, що ангінами хворіє більше 5 років. Рік тому лікувався в
зв’язку з ревматизмом в Об’єктивно: в лакунах мигдаликів гнійні пробки,
мигдалики рихлі, спаяні з дужками. Пальпуються у вигляді тяжів шийні лімфатичні
вузли по передньому краю mussulas sternocleidomastoidens. Завдання: встановити
діагноз

A. Хронічний декомпенсований тонзиліт.

B. Хронічний субкомпенсований тонзиліт
C. Хронічний компенсований тонзиліт.
D. Хронічний гіпертрофічний фарингіт
E. Фаринкогомікоз.

Запитання 2
Хворий, 10 років, скаржиться на затруднене носове дихання, періодичні головні
болі. Хворіє з малих років. При пальцевому дослідженні носової частини горла
остання заповнена м’якою тканиною. Дихання через ніс різко утруднене. Голос
гугнявий. Інші ЛОР-органи без патології. Завдання: встановити діагноз

A. Хронічний ринофарингіт.
B. Юнацька ангіофіброма носової частини горла.
C. Аденоїдні вегетації ІІІ ступеня.
D. Туберкульозний натічник.
E. Гіпертрофія задніх кінців нижніх носових раковин.

Запитання 3
До ЛОР-кабінету дитячої поліклініки звернулась мати з дитиною 6 років і
повідомила, що її дитина погано спить вночі, дихання шумне, рот завжди широко
відкритий. Голос гугнявий, тверду їжу ковтає із зусиллям, їсть повільно і довго.
Об’єктивно: відкритий прикус (верхні зуби виступають в перед), тверде піднебіння
високе. Піднебінні мигдалики гладкі, різко збільшені (дотикаються один до
іншого). Піднебінні дужки без змін, лакуни чисті, регіонарні лімфатичні вузли не
збільшені. При пальцевому дослідженні носової частини горла у склепінні
виявлено утворення м’яко еластичної консистенції, яке прикриває хоани. Завдання:
встановити діагноз

A. Пухлина піднебінних мигдаликів.

B. Гіпертрофія піднебінних мигдаликів II ступеня, аденоїдні вегетації II
ступеня.
C. Юнацька ангіофіброма носової частини горла.
D. Гіпертрофія піднебінних мигдаликів III ступеня, аденоїдні вегетації III
ступеня.
E. Аденоїдні вегетації II ступеня, хронічний тонзиліт.
Запитання 4
Хворий, 25 років, скаржиться різкий біль у горлі зліва, який віддає у ліве вухо,
неможливість відкрити рот, підвищення температури тіла до 40 С. Об’єктивно:
Виражений тризм жувальних м’язів, асиметрія зіва, лівий піднебінний мигдалик
гіперемований, зміщений до середини зіву, язичок зміщений вправо, гіперемія,
інфільтрація, припухлість правої половини м’якого піднебіння. Неприємний запах з
рота. підвищена салівація. Защелепні лімфатичні вузли з ліва збільшені, болісні
при пальпації. Риноскопічна і отоскопічна картини в нормі. Завдання: встановити
діагноз

A. Підщелепний лімфаденіт зліва.

B. Запалення біля лівого зуба мудрості.
C. Пухлина лівого піднебінного мигдалика.
D. Лівосторонній парафарингеальний абсцес.
E. Лівосторонній паразитолярний абсцес.

Запитання 5
Хлопчик, 5 років, постійно дихає ротом, носове дихання утруднене, під час сну
хропе. Завдання: визначити, яка найбільш часта патологія горла може призвести до
цього стану.

A. Аденоїдна вегетації
B. Гіпертрофія піднебінних мигдаликів
C. Гіпертрофія трубних мигдаликів
D. Гіпертрофія язикового мигдалика
E. Пухлина носової частини горла

Запитання 6
Хворий, 36 років, госпіталізований до ЛОР-відділення з діагнозом лівобічний
паратонзилярний абсцес. Завдання: вказати ендоскопічне дослідження, яке
дозволить встановити діагноз.

A. пряма ларингоскопія
B. непряма ларингоскопія
C. задня риноскопія
D. отоскопія.
E. орофарингоскопія

Запитання 7
Рецедивуючі отити є характерною ознакою
A. Дифтерії глотки
B. Грибкового тонзиліту
C. Аденоїдиту
D. Герпетичного тонзиліту
E. Лакунарного тонзиліту
Запитання 8
У типових випадках збудником ангіни є:
A. Коринебактерія дифтерії
B. Стафілокок
C. Гриби
D. Віруси
E. β-гемолітичний стрептокок групи А.

Запитання 9
До ураження яких внутрішніх органів може призвести лакунарна ангіна?
A. Серця, нирок, стравоходу
B. Серця, нирок, суглобів
C. Серця, легень, суглобів
D. Печінки, суглобів, нирок
E. Легень, нирок, суглобів.

Запитання 10
Якого положення набуває голова хворого при паратонзилярному абсцесі?
A. Вимушений нахил у бік, протилежний ураженню
B. Вимушений нахил уперед
C. Вимушений нахил назад
D. Вимушений нахил у бік ураження
E. Вимушений нахил відсутній.

Еталони відповідей

1 A 6 E
2 C 7 C
3 D 8 E
4 E 9 B
5 A 10 D

Практичні навички
1.Які умови потрібні для взяття мазка зі слизової оболонки глотки?
A. Перед збиранням матеріалу не слід полоскати горло антисептиком
B. Збирати матеріал натще або не раніше ніж через 2-3 години після їди
C. Мазок потрібно брати до початку антибіотикотерапії
D. Для взяття мазка у маленьких дітей необхідно мати помічника
E. Усі відповіді правильні.

2. За допомогою якого інструмента притискують спинку язика донизу?

A. Корнцанга
B. Глоткового зонда з нарізкою
C. Носового дзеркала Кіліана
D. Роторозширювача
E. Шпателя
3.Що не використовують для змазування піднебінних мигдаликів і задньої
стінки глотки?
A. Трахеостомічну трубку
B. 3% розчин Люголя
C. Вату
D. Глотковий зонд із нарізкою
E. Шпатель

4.Під час мезофарингоскопії заборонено торкатися кореня язика, тому що це

може викликати:
A. Чхання
B. Блювотний рефлекс
C. Слиновиділення
D. Підвищення артеріального тиску
E. Зупинку дихання

5.Який інструмент медична сестра повинна підготувати лікарю для

проведення епіфарингоскопії?
A. Шпатель
B. Глотковий зонд із нарізкою і шпатель
C. Носове дзеркало Кіліана
D. Носоглоткове дзеркало і шпатель
E. Гортанне дзеркало і шпатель

6.Що оцінюють під час пальпації лімфатичних вузлів?

A. Щільність
B. Розмір
C. Болючість
D. Рухомість
E. Усі відповіді правильні
7.Чим беруть мазок зі слизової оболонки глотки?
A. Стерильним ватним тампоном , накрученим на зонд, який виготовляє
медична сестра
B. Стерильним ватним тампоном, який можна придбати в аптеці
C. Стерильним марлевим тампоном
D. Нестерильним ватним тампоном, накрученим на зонд
E. Стерильним ватним тампоном, накрученим на зонд, який виготовляють у
лабораторії.

8.У хворого потрібно взяти мазок зі слизової оболонки глотки, але він щойно
поснідав. Ваші дії?
A. Узяти мазок одразу після їди
B. Зачекати 6-8 год і взяти матеріал
C. Зачекати 2-3 год і взяти матеріал
D. Узяти мазок наступного дня
E. Правильної відповіді немає

9.Які методи діагностики допоможуть встановити діагноз дифтерії глотки?

A. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження
B. Гістологічне дослідження
C. Ультразвукове дослідження
D. Рентгенографічне дослідження
E. Аналіз крові клінічний

10.Яке ускладнення може виникнути під час змащування стінки глотки, якщо
ватний тампон погано фіксований?
A. Жодного ускладнення не виникає
B. Аспірація верхніх дихальних шляхів ватним тампоном
 C. Блювотний рефлекс
D. Травмування слизової оболонки задньої стінки глотки
E. Усі відповіді правильні.

Еталони відповідей

1 E 6 E
2 E 7 E
3 A 8 C
4 B 9 A
5 D 10 B

Ситуаційні задачі
Задача №1.
Жінка їла рибу і раптом відчула колючий біль у горлі. Під час огляду ротової
частини глотки: у лакуні правого піднебінного мигдалика – риб’яча кістка. Слизова
оболонка в ділянці ураження гіперемована. Підщелепні лімфатичні вузли не
збільшені. Температура тіла нормальна.
1.Який діагноз найвірогідніший?
2.Як називають методику огляду, яку слід застосувати для встановлення
діагнозу?
3.Якої невідкладної допомоги потребує хвора?
4.Дайте пацієнтці рекомендації щодо подальших дій.

Задача №2.
До приймального відділення привезли хворого зі значним різким болем у горлі,
який посилюється під час ковтання, іррадіює у вухо і супроводжується
підвищенням температури тіла до 40˚С, збільшенням і болючістю підщелепних
лімфатичних вузлів. Під час огляду ротової частини глотки: слизова оболонка
піднебінних мигдаликів гіперемована. У лакунах білі та жовті плівки, які легко
знімаються. Не залишаючи кровоточивої поверхні. Підщелепні лімфатичні вузли
збільшені і болючі.
1.Для якого захворювання характерні ці ознаки?
2.В яке відділення слід госпіталізувати хворого?
3.Яке обов’язкове дослідження потрібно провести до початку лікування?
4.Який типовий збудник цього захворювання?

Задача №3.
Хворого турбують тривалий субфебрилітет. Неприємний запах з рота. Загальна
слабість, швидка втомлюваність. Під час огляду ротової частини глотки: піднебінні
мигдалики рихлі, гіперемія передніх дужок, казеозні пробки в лакунах мигдаликів,
збільшення підщелепних лімфатичних вузлів. В анамнезі: ангіни 3-4 рази на рік.
1.Для якого захворювання характерні ці симптоми?
2.До ураження яких внутрішніх органів може привести ця патологія?
 3.Як називають хірургічне втручання, яке рекомендують хворому в разі
декомпенсації цього захворювання?
4.Про виникнення якого післяопераційного ускладнення медична сестра
повинна негайно повідомити лікаря?

Задача №4.
Вас покликали до хворого, якого турбують першіння, біль у горлі, сухий кашель на
тлі підвищення температури тіла до 37,5˚С. В анамнезі – загальне
переохолодження.
Під час огляду ротової частини глотки: слизова оболонка задньої стінки глотки
гіперемована, набрякла. Піднебінні мигдалики не змінені. Підщелепні лімфатичні
вузли під час пальпації безболісні.
1. Який діагноз най вірогідніший?
2. Чи потребує це захворювання хірургічного втручання?
3. Чи загрожує життю хворого такий стан?
4. Яким чином можна забезпечити контакт лікувального засобу з ураженою
тканиною при цьому захворюванні?
Задача №5.
У хлопчика віком 3 роки спостерігаються порушення носового дихання, тривалі
слизисто-гнійні виділення з носа, гугнявість голосу. Мати відмічає у дитини
хропіння під час сну. Періодичне порушення слуху.
Під час зовнішнього огляду привертають увагу видовжене обличчя. Постійно
відкритий рот. В анамнезі – рецидиви середнього отиту.
1. Про яке захворювання йдеться?
2. Який основний метод дослідження цього стану в дітей?
3. Як називають хірургічне втручання, яке рекомендують хворому?
4. Про виникнення якого післяопераційного ускладнення медична сестра
повинна негайно повідомити лікаря?

Відповіді на ситуаційні задачі.

Задача №1.
1. Стороннє тіло глотки
2. Мезофарингоскопія(орофарингоскопія)
3. Видалення стороннього тіла глотки
4. Потрібно дотримуватися щадної дієти і полоскати горло антисептичними
розчинами.
Задача №2.
1. Гострий тонзиліт (ангіна)
2. В інфекційне відділення
3. Узяти мазок зі слизової оболонки носа та піднебінних мигдаликів на
виявлення збудника дифтерії
4. β-Гемолітичний стрептокок групи А.
Задача №3
1. хронічний тонзиліт
2. серце, нирки, суглоби
3. тонзилектомія
 4. про виникнення кровотечі, яка може бути ранньою (у 1-у добу після
операції) і пізньою (з 2-ї доби після операції).
Задача №4
1. Гострий фарингіт
2. Ні.
3. Ні.
4. Розчин для полоскання горла, аерозолі для зрошування, таблетки для
розсмоктування.
Задача №5
1. Аденоїди
2. Пальцеве дослідження носової частини глотки
3. Аденотомія
4. Про виникнення кровотечі.
 Тема №3. Анатомія гортані. Фізіологія гортані. Методи
обстеження гортані. Гострі захворювання гортані.
Хронічні захворювання гортані. Ускладнення при хворобах
гортані

Актуальність теми:
Медична сестра повинна знати основні причини розвитку симптомів та
синдромів у клініці захворювань вуха, горла та носа, навчить правильно
призначати обстеження пацієнту та своєчасно виявити симптоми захворювання
цих органів, що дасть змогу своєчасно не тільки діагностувати патологічний
процес, але і зберегти життя і здоров'я пацієнта.
Клінічну анатомію, фізіологію і методи дослідження верхніх дихальних
шляхів повинні знати медичні сестри, тому що вони часто мають справу з такими
захворюваннями, як риніти, ангіни, хронічний тонзиліт, гострий ларингіт, ангіни,
хронічний тонзиліт та ін.
Знання фізіології гортані допомагає чіткіше розуміти патогенез захворювань
та їх ускладнень, які виникають у разі порушення функції цієї анатомічної
структури. Також необхідно знати особливості будови гортані та методи її
дослідження.

Студенти повинні знати:

 Анатомію і фізіологію гортані (повторення);

 Ознайомлення з методами прямої та непрямої ларингоскопії;
 Ознайомлення з методами видалення сторонніх тіл з гортані, трахеї, бронхів;
 Показання до трахеотомії;
 Трахеотомічний набір медичних інструментів;
 Догляд за хворими після трахеотомії;
 Ознайомлення з методами введення лікарських засобів до гортані
(змащування слизової оболонки гортані, вливання в гортань лікарських
 речовин, вдування порошкоподібних речовин, пульверизація гортані,
інгаляції).
Студенти повинні вміти:
 Оглядати та пальпувати шию, лімфатичні вузли;
 Проводити пальпацію гортані;
 Накладати зігрівальний компрес на ділянку гортані;
 Проводити туалет і заміну внутрішньої трахеостомічної трубки;
 Перев’язувати хворих після трахеотомії;
 Вводити лікарські засоби до гортані;
 Вводити носостравохідний зонд.

Практичні навички:
 Зовнішній огляд та пальпація шиї, лімфатичних вузлів;
 Пальпація гортані;
 Накладання зігрівального компресу на ділянку гортані;
 Туалет і заміна внутрішньої трахеостомічної трубки;
 Перев’язування хворих після трахеотомії;
 Введення лікарських засобів до гортані;
 Введення носостравохідного зонда.

Анатомія, фізіологія і методи дослідження гортані.

1.Що нагадує за формою порожнина гортані?

A. Пробірку
B. Пісковий годинник
C. Черпак
D. Каблучку
E. «Адамове яблуко»
2.Де розміщена гортань?

A. Під під’язиковою кісткою на передній поверхні шиї

B. Позаду носової порожнини у носоглотці
C. Під скроневою кісткою на бічній поверхні шиї
D. Попереду від І шийного хребця
E. Під біфуркацією трахеї.
3.Скільки відділів має гортань?

A. Чотири
B. П’ять
C. Два
D. Три
E. Шість
4.Що є продовженням гортані?

A. Бронхи
B. Стравохід
C. Легені
D. Носоглотка
E. Трахея
5.З чим межує задня поверхня гортані?

A. З трахеєю
B. Із загруднинною залозою
C. Із шийним відділом стравоходу
D. Зі щитоподібною залозою
E. Із глотковим мигдаликом.

6.Яким відділом гортань відкривається у гортаноглотку?

A. Нижнім – присінком
B. Нижнім – підскладковим простором
C. Верхнім – присінком
D. Верхнім – підскладковим простором
E. Середнім – міжскладковим простором.
F.
7.Скільки хрящів має гортань?

A. Три парні, три непарні

B. Два парні, три непарні
C. Два парні, два непарні
D. Три парні, два непарні
E. Два парні, один непарний.
8.Що таке кадик (адамове яблуко)?

A. Верхній кут трахеї

B. Передня поверхня перснеподібного хряща
C. Верхній кут надгортанника
D. Верхній кут щитоподібного хряща
E. Передня поверхня перешийка щитоподібної залози.
9.Який рух виконує гортань під час ковтання?

A. Опускається
B. Не рухається
C. Рухається вперед
D. Рухається назад
E. Піднімається
10.Які функції виконує гортань?

A. Дихальну, захисну і фонаторну (голосову)

B. Ковтальну, дихальну та захисну
C. Нюхову і фонаторну (голосову)
D. Дихальну, резонаторну та ковтальну
E. Нюхову і резонаторну.
Відповіді на тестові завдання

1 B 6 C
2 A 7 A
3 D 8 D
4 E 9 E
5 C 10 A
 Захворювання гортані

1.У хворого на тлі набряку гортані наростають ознаки стенозу.

Медикаментозна терапія не полегшує стан хворого. Яку невідкладну допомогу
потрібно надати хворому?

A. Виконати трахеотомію
B. Виконати тонзилектомію
C. Накласти компрес на ділянку шиї
D. Ізолювати і госпіталізувати хворого в інфекційну лікарню
E. Увести протидифтерійну сироватку.
2.Що таке стеноз гортані?

A. Розширення просвіту гортані, що призводить до порушення дихання

B. Гостре специфічне запальне захворювання дихальних шляхів
C. Звуження просвіту гортані, що призводить до порушення дихання
D. Хронічне специфічне запальне захворювання дихальних шляхів
E. Звуження просвіту гортані, що призводить до порушення ковтання.
3.Скільки стадій клінічного перебігу при стенозі гортані?

A. Шість
B. Сім
C. Три
D. Чотири
E. П’ять
4.Як називають ІV стадію стенозу гортані?

A. Стадія декомпенсації дихання

B. Стадія компенсованого дихання
C. Стадія неповної компенсації дихання
D. Стадія асфіксії (термінальна)
E. Немає правильної відповіді.
5.Визначте ІІ стадію стенозу за клінічною картиною.

A. Інспіраторна задишка лише під час фізичного навантаження; дихання стає

рідшим, паузи між вдихом і видихом зменьшується.
B. Шумне дихання, інспіраторна задишка у спокої, блідість шкіри, акроціаноз;
відмічається втягнення міжребрових проміжків.
C. Дихання поверхневе, нерегулярне, шкіра блідо-сірого кольору, можливі
мимовільні виділення сечі та дефекація
D. Вимушене положення напівсидячі із закинутою головою, гортань здійснює
максимальні екскурії, дихання часте і поверхневе.
E. Знепритомлення, дихання Чейна-Стокса, гіперемія шкіри, рясне
потовиділення.

6.Яке захворювання не належить до запальних захворювань гортані?

A. Рак гортані
B. Дифтерія гортані
C. Гострий ларингіт
D. Підскладковий ларингіт
E. Гортанна ангіна.
7.Гострий стенозувальний ларинготрахеїт спостерігають переважно у:

A. Жінок віком понад 40 років

B. Чоловіків віком понад 60 років
C. Дітей віком до 6 міс.
D. Підлітків
E. Дітей віком до 3 років.
8.Несправжній круп – це:

A. Різновид гострого катарального ларингіту. Який локалізується в присінку

гортані
B. Різновид гострого катарального ларингіту, який локалізується в
підскладковому просторі гортані
C. Гостре запалення лімфаденоїдної тканини гортані
D. Гнійне запалення підслизового прошарку гортані
E. Немає правильної відповіді.
9.Які клінічні ознаки характерні для гострого стенозувального
ларинготрахеїту?

A. Підвищення температури тіла до 40˚С, біль у горлі, збільшення підщелепних

лімфатичних вузлів
B. Сухий кашель, закладення носа, сухість у горлі
C. Нападоподібний перебіг, грубий гавкітливий кашель, стенотичне дихання
D. Субфебрильна температура тіла, біль у горлі, охриплість голосу.
E. Біль під час ковтання, відчуття стороннього тіла, утруднене дихання.
10.Який симптом виникає першим у разі потрапляння стороннього тіла в
дихальні шляхи?

A. Слинотеча
B. Сльозотеча
C. Біль у горлі
D. Нападоподібний кашель
E. Підвищення температури тіла

Відповіді на тестові завдання

1 A 6 A
2 C 7 E
3 D 8 B
4 D 9 C
5 B 10 D
 Практичні навички

1.Які існують методи огляду гортані?

A. Передня риноскопія
B. Мезофарингоскопія
C. Задня риноскопія
D. Отоскопія
E. Пряма та непряма ларингоскопія

2.Як підготувати гортанне дзеркало для проведення непрямої ларингоскопії?

A. Підігріти
B. Охолодити
C. Протерти 96% розчином етилового спирту
D. Протерти 70% розчином етилового спирту
E. Підготовки не потребує.
3.Що не можна оглянути під час проведення непрямої ларингоскопії?

A. Грушоподібні закутки
B. Надгортанник
C. Голосові складки
D. Трубні мигдалики
E. Язиковий мигдалик.
4.Що є показанням для введення носо-стравохідного зонда?

A. Необхідність видалення стороннього тіла з гортані

B. Необхідність штучної вентиляції легень
C. Необхідність штучного годування хворого
D. Необхідність очищення кишок
E. Необхідність проведення подовженої оксигенотерапії.
5.Під час уведення носо-стравохідного зонда у хворого почався кашель. Про що
це свідчить?

A. Зонд потрапив у стравохід

B. Зонд потрапив у гортань
C. Зонд потрапив у шлунок
D. Зонд потрапив у трахею
E. Немає правильної відповіді.
6.Для якої маніпуляції потрібно підготувати марлеві «штанці» та
клейончасті «фартушки»?

A. Уведення носо-стравохідного зонда

B. Накладання зігрівального компресу на ділянку гортані
C. Накладання пращоподібної пов’язки
D. Перев’язування хворих після трахеотомії
E. Видалення стороннього тіла з дихальних шляхів.
7.У перші дні після проведення трахеотомії у палаті хворого має бути:

A. Електрокардіограф
B. Дефібрилятор
C. Апарат для штучної вентиляції легень
D. Електроенцефалограф
E. Електровідсмоктувач
8.Після накладання напівспиртового компресу у пацієнта спостерігаються
почервоніння і свербіж шкіри. Що слід зробити з ураженою ділянкою?

A. Змастити розчином йоду

B. Змастити вазеліном або дитячим кремом
C. Змастити 3% розчином перекису водню
D. Змастити 70% розчином етилового спирту
E. Змастити 96% розчином етилового спирту.
9.Для видалення сторонніх тіл трахеї та бронхів виконують:

A. Трахеобронхоскопію
B. Езофагоскопію
C. Рентгенографію органів грудної клітки
D. Орофарингоскопію
E. Передню риноскопію.

10.Під час нижньої трахеобронхоскопії трубку вводять через:

A. Носову порожнину
B. Ротову порожнину
C. Трахеостому
D. Стравохід
E. Пряму кишку
Відповіді на тестові завдання
1 E 6 D
2 A 7 E
3 D 8 B
4 C 9 A
5 B 10 C
 Ситуаційні задачі

1. Ви побачили на вулиці чоловіка, якого невідомий вдарив по шиї ребром

долоні. Травмований втратив свідомість, у нього різко утруднене дихання, із
затрудненим вдихом, сіро-синя шкіра обличчя та рук. Яке термінове
втручання показане даному пацієнту?

2. У дівчинки 2 років серед повного здоров’я під час гри дрібними предметами
раптово виник напад кашлю, вона посиніла та втратила голос. Про яку
патологію слід подумати у цієї дівчинки?

3. У хлопчика 5 років серед ночі виник напад гавкаючого кашлю. Хворий

важко дихає, у нього посиніли нігті рук та кінчик носа, голос збережений.
Три дні тому в дитини почалося гостре респіраторне захворювання. Про яку
патологію слід подумати у цього хлопчика?

4. У ЛОР-відділення доставили травмованого з колотою раною шиї. У нього

інспіраторна ядуха, змінений голос та кашель, під час якого з рани
виділяється піниста кров. Про ураження якого органа у цього хворого слід
думати?

5. Хворий віком 36 років уранці відвідав стоматологічний кабінет, де йому

видалили зуб під місцевим знеболюванням. Під час піднімання сходами на
3-й поверх чоловік відчув утруднення дихання. Після відпочинку дихання
поліпшилось. Але при фізичному навантаженні знову виникло утруднення
вдиху. Збентежений хворий викликав сімейного лікаря. Під час огляду: колір
шкіри не змінений, інспіраторна задишка, частота дихання-22 за 1хв.
Зменшення паузи між вдихом і видихом, ЧСС-90 за 1хв. Набряк слизової
оболонки гортані, вкючаючи голосові складки. Для якого стану характерні ці
ознаки? Визначте стадію такого стану.

Відповіді на ситуаційні задачі.

1.Конікотомія.
2.Стороннє тіло гортані.
3.Несправжній круп.
4.Гортані.
5.Стеноз гортані.І стадія – компенсації.
 Тема №4. Анатомія вуха. Фізіологія вуха Методи
обстеження при патологічних станах вуха. Захворювання
зовнішнього вуха. Захворювання середнього вуха. Отогенні
внутрішньочерепні ускладнення.

Актуальність теми:
Клінічну анатомію, фізіологію і методи дослідження вуха повинні знати
медичні сестри, тому що вони часто мають справу з такими захворюваннями, як
отіти, перихондріти та ін. Знання фізіології вуха допомагає чіткіше розуміти
патогенез захворювань та їх ускладнень, які виникають у разі порушення функції
цієї анатомічної структури. Також необхідно знати особливості будови вуха та
методи його дослідження.
Захворювання вуха є поширені як серед дорослого населення, так і дітей.
Перебіг захворювань є важким, а деякі ускладнення є небезпечні і загрозливі для
життя хворого.
Медична сестра слідкує за всіма змінами з перебігу захворювання, виконує
лікарські призначення, а інколи до приходу лікаря повинна надати необхідну
медичну допомогу.

Студенти повинні знати:

 Анатомія і фізіологія вуха;

 Огляд і пальпація ділянки зовнішнього вуха;
 Пальпація вушної раковини, козлика, соскоподібного відростка;
 Отоскопія;
 Дослідження слуху шепітною та розмовною мовами;
 Дослідження вестибулярних функцій (пальце-носова та вказівна проби,
проба Ромберга, проба витягнутих рук, обертова проба).
 Підготовка хворих до операції на вусі. Догляд за хворими після операції.
 Ознайомлення з методами видалення сторонніх тіл із зовнішнього вуха.
 Ознайомлення з історіями хвороб хворих із внутрішньочерепними
ускладненнями.
 Ознайомлення з методиками лікування хворих (консервативне і хірургічне).
 Ознайомлення з методом спинномозкової пункції.
Студенти повинні вміти:

 Оглядати та проводити пальпацію ділянки зовнішнього вуха;

 Визначати стан лімфатичних вузлів соскоподібного відростка;
 Досліджувати слух шепітною та розмовною мовами;
 Проводити вестибулярні проби
 Провести туалет зовнішнього вуха (сухий та вологий способи);
 Взяти мазок із зовнішнього слухового проходу;
 Провести отоскопію;
 Ввести лікувальні засоби у зовнішній слуховий прохід (закапування крапель,
введення турунд, вдування порошкоподібних ліків);
 Накласти зігрівальний компрес на ділянку вуха;
 Накласти вушні пов'язки – велику і малу;
 Вимити сірчану пробку із зовнішнього слухового проходу;
 Знати метод продування слухових труб за методом Політцера;
 Провести пневмомасаж барабанної перетинки.

Практичні навички:
 Проведення туалету зовнішнього вуха (сухий та вологий способи);
 Взяття мазка із зовнішнього слухового проходу;
 Отоскопія;
 Введення лікувальних засобів у зовнішній слуховий хід (закапування
крапель, введення турунд, вдування порошкоподібних ліків);
 Накладання зігрівального компресу на ділянку вуха;
 Накладання вушних пов'язок – великої та малої;
 Видалення сірчаних пробок із зовнішнього слухового проходу методом
вимивання;
 Продування слухових труб за методом Політцера;
 Пневмомасаж барабанної перетинки.

Анатомія, фізіологія і методи дослідження вуха.

1.На які анатомічні відділи поділяють вухо?

A. Верхнє, середнє, нижнє

B. Медіальне, латеральне
C. Переднє, середнє, заднє
D. Фронтальне, сагітальне
E. Зовнішнє, середнє, внутрішнє.
2.Що належить до зовнішнього вуха?
 A. Вушна раковина і внутрішній слуховий хід
B. Барабанна порожнина і зовнішній слуховий хід
C. Барабанна порожнина і внутрішній слуховий хід
D. Вушна раковина і зовнішній слуховий хід
E. Завитка, присінок, півколові канали.
3.Чим покритий з обох боків хрящ вушної раковини?

A. Охрястям і шкірою
B. Шкірою
C. М’язами і шкірою
D. Охрястям і підшкірною жировою клітковиною
E. Підшкірною жировою клітковиною.
4.Які відділи має зовнішній слуховий хід?

A. Перетинчасто-хрящовий, кістковий
B. Перетинчасто-хрящовий, шкірний
C. Хрящовий, сухожилковий, м’язовий
D. Сухожилковий, шкірний, жировий
E. Жировий, кістковий.
5.Які залози спецефічними для перетинчасто-хрящового відділу зовнішнього
слухового ходу?

A. Сальні
B. Потові
C. Сірчані
D. Молочні
E. Загруднинна (вилочкова).
6.Який анатомічний утвір відділяє зовнішнє вухо від середнього?

A. Завитка
B. Вушна раковина
C. Козелок
D. Перешийок
E. Барабанна перетинка.
7.Зі скількох частин складається середнє вухо людини?

A. 1
B. 2
C. 3
D. 4
E. 5
8.Який анатомічний утвір з’єднує барабанну порожнину з навколишнім
середовищем?

A. Слухова труба
B. Ендолімфатична протока
C. Латеральний півколовий канал
D. Зовнішній слуховий хід
E. Внутрішній слуховий хід.
9.Де розміщений глотковий отвір слухової труби?

A. У склепінні носоглотки
B. На бічній стінці ротоглотки
C. На бічній стінці гортаноглотки
D. На бічній стінці носоглотки
E. У середньому носовому ході.
10.Які слухові кісточки розміщені в барабанній порожнині?

A. Молоточок, коваделко, козелок

B. Стремінце, коваделко, завитка
C. Молоточок, коваделко, стремінце
D. Молоточок, стремінце, козелок
E. Завитка, стремінце, півколовий канал.
Відповіді на тестові завдання.

1 E 6 E
2 D 7 C
3 A 8 A
4 A 9 D
5 C 10 C
 Практичні навички

1.Огляд якого анатомічного утвору є показанням до отоскопії?

A. Барабанної порожнини
B. Слухової труби
C. Зовнішнього слухового ходу і барабанної перетинки
D. Соскоподібного відростка
E. Вушної раковини.
2.З якого вуха потрібно починати огляд?

A. Зі здорового
B. З ураженого
C. Яке розміщене далі від лікаря
D. Яке розміщене ближче до лікаря
E. Не має значення.

3.У якому напрямку потрібно відтягнути вушну раковину у дорослих під час
отоскопії

A. Уперед і вгору
B. Назад і вниз
C. Уперед і вниз
D. Назад і вгору
E. Немає значення.
4.Який інструмент повинна підготувати медична сестра для отоскопії?

A. Дзеркало Кіліана
B. Шприц Жане
 C. Вушну лійку
D. Шпатель
E. Трахеостомічну трубку

5.Що потрібно закапати у вухо перед видаленням стороннього тіла –

горошини?

A. 3% розчин перекису водню

B. Соняшникову олію
C. Фурацилін
D. Воду
E. 70-96% розчин етилового спирту.
6.Яку пов’язку використовують для фіксації зігрівального компресу на ділянці
вуха?

A. Дезо
B. Колосоподібну
C. Пращоподібну
D. Неаполітанську
E. Гіппократа
7.Яка особливість підготовки марлевої серветки і компресного паперу для
накладання зігрівального компресу на ділянку вуха?
A. Простерилізувати
B. Розрізати їх по середній лінії до центра
C. Скласти їх разом навпіл
D. Особливої підготовки не потребує
E. Не потребує накладання компресного паперу.

8.Який інструмент потрібно підготувати для очищення зовнішнього слухового

ходу методом вимивання?
A. Вушний зонд із нарізкою
B. Шприц Жане
C. Шпатель
D. Затискач Кохера
E. Тупий гачок.

9.Який інструмент необхідний для видалення стороннього тіла із вуха?

A. Тупий гачок
B. Багнетоподібний пінцет
C. Вушний пінцет
D. Вушний зонд із нарізкою
E. Отоскоп.

10. Для чого застосовують лійку Зігле?

A. Для видалення сірчаних пробок
B. Для введення крапель у зовнішній слуховий хід
C. Для продування слухових труб
D. Для годування хворих
E. Для огляду і пневмомасажу барабанної перетинки.
Відповіді на тестові завдання.

1 C 6 D
2 A 7 B
3 D 8 B
4 C 9 A
5 E 10 E
 Ситуаційні задачі.

1.При отоскопії медична сестра бачить, як їй здається, дно зовнішнього слухового

проходу, але пізнавальні пункти барабанної перетинки не виявляються. У чому
помилка медичної сестри?

Відповідь: Голові хворого не надано правильного положення з поворотом та

відхиленням до протилежного плеча, тому медсестра бачить не барабанну
перетинку, а задню стінку зовнішнього слухового проходу.

2.Після того як медсестра закапала призначені краплі у вухо хворого на гострий

гнійний середній отит, пацієнт відчув запаморочення, нудоту, на його обличчі
з’явився холодний піт. Поясніть помилку медсестри.

Відповідь: Перед закапуванням крапель у вухо розчин не був підігрітий до

температури тіла, що викликало вестибулярну реакцію.

3.З яких шарів складається зігрівальний компрес на ділянку вуха?

Відповідь: - марлева серветка з розрізом в центрі, зволожена у теплому

напівспиртовому розчині;

- Компресний папір (целофанова плівка)з розрізом в центрі;

- Шар вати товщиною 2-3см;
- Бинтова пов’язка, шапочка чи хустинка.

4.У ЛОР відділення вночі доставили хвору, у праве вухо якої 2 год тому заліз
тарган. Ваші дії в цій ситаації?

Відповідь: Треба спочатку закапати в праве вухо 7-10 крапель теплого спиртового
розчину, осушити прохід та промити його за допомогою шприца Жане теплим
водним розчином. Якщо таргана не вдалося видалити із зовнішнього слухового
проходу, слід видалити стороннє тіло інструментами (видаляє лікар).

5.Дитині 5 років з гострим середнім отитом медсестра наклала зігрівальний

компрес на праве вухо, який складався з марлевої серветки з розрізом в центрі,
зволоженої у теплому напівспиртовому розчині, шару компресного паперу з
розрізом в центрі (у розріз м/с провела вушну раковину), шару вати товщиною 2-
3см та бинтової пов’язки. Але через 20хв дитина поскаржилась на те, що вона
відчуває холод у правому вусі. У чому помилка м/с?

Відповідь: При накладанні компреса на вухо шар компресного паперу не

перекривав на 1-2см зі всіх боків зволожену в спиртовому розчині марлеву
серветку.

Захворювання вуха.

1.Яку воду слід використовувати для промивання зовнішнього слухового

проходу?

A. Кип’ячену, кімнатної температури

B. Стерильну, кімнатної температури
C. Стерильну, температури тіла
D. Будь-яку.
2.Турунди якої довжини повинна підготувати медсестра для введення в
зовнішній слуховий прохід?

A. 0,5-1 см
B. 2-4 см
C. 7-8 см
D. 10-15 см.
3.Які інструменти повинна підготувати медсестра для проведення отоскопії?

A. Балон Політцера
B. Шприц Жане
C. Носові дзеркала
D. Вушні лійки різного діаметра.
4.Які краплі можна закапувати у вухо?

A. Будь-які
B. Стерильні, кімнатної температури
C. Призначені лікарем, підігріті до температури тіла
D. Стерильні, підігріті до температури тіла.
5.На який час накладають зігрівальний компрес на вухо?

A. 1 год
B. 3 год
C. 6 год
D. 24 год.
6.Яку кількість рідини повинна підготувати медсестра для видалення сірчаної
пробки із зовнішнього слухового проходу?

A. 100 мл
B. 200 мл
C. 500 мл
D. 1000 мл.
7.Яке положення повинен займати хворий при проведенні звичайної отоскопії?

A. Сидіти рівно і прямо

B. Лежати на боку з припіднятою головою
C. Сидіти із закинутою назад головою
D. Сидіти. Схиливши голову до протилежного плеча.
8.Куди відтягують вушну раковину при проведенні отоскопії у дітей?

A. Назад, вниз і назовні

B. Назад, вгору і назовні
C. Вперед, вгору і назовні
D. Вперед, вниз і назовні.
9.Куди відтягують вушну раковину при проведенні отоскопії у дорослих?
 A. Назад, вниз і назовні
B. Назад, вгору і назовні
C. Вперед, вгору і назовні
D. Вперед, вниз і назовні.
10.Во время морской качки у пассажира развилась морская болезнь.
Повышенная возбудимость каких структур в первую очередь вызывает эти
явления?

A. Вестибулярного аппарата
B. Сосудисто-двигательного центра
C. Блуждающих нервов
D. Центра рвоты.

Відповіді на тестові завдання

1 С 6 C
2 B 7 D
3 D 8 A
4 C 9 B
5 C 10 A

Захворювання вуха.

1.Що таке отогематома?

A. Скупчення крові між шкірою й охрястям вушної раковини

B. Скупчення крові між охрястям і хрящем вушної раковини
C. Скупчення крові між шкірою і хрящем вушної раковини
D. Скупчення крові між шкірою і підшкірною жировою клітковиною вушної
часточки
E. Усі відповіді правильні.
2.Як називають травму барабанної перетинки внаслідок зміни атмосферного
тиску?

A. Баротравма
B. Вібротравма
C. Хімічна травма
D. Термічна травма
E. Акутравма.
3.Який збудник спричинює розвиток отомікозу?

A. Вірус
B. Стафілокок
C. Стрептокок
D. Грибок
E. Бацила Леффлера.
4.На що скаржиться хворий за наявності сірчаної пробки?

A. Сильний свербіж, зниження слуху і біль у вусі

B. Сильний свербіж і виділення з вуха з неприємним запахом
C. Біль у вусі з іррадіацією в око, шию
D. Запаморочення, порушення рівноваги
E. Зниження слуху, шум та аутофонію.
5.Для якого захворювання характерний симптом посилення болю під час
натискування на козелок?

A. Хронічного мезотимпаніту
B. Сірчаної пробки
C. Зовнішнього отиту
D. Стороннього тіла зовнішнього слухового ходу
E. Тубоотиту.
6.Яка провідна скарга хворого на гострий гнійний середній отит у І стадії?

A. Зниження слуху
B. Шум у вусі
C. Різкий нестерпний біль у вусі, що пульсує і стріляє
D. Підвищення температури тіла до 37,5˚С
E. Гнійні виділення з вуха.
7.Як називають запалення повітряних комірок соскоподібного відростка
скроневої кістки?

A. Мастоїдит
B. Епітимпаніт
C. Мезотимпаніт
D. Синуїт
E. Тубоотит.
8.Ускладненням якого захворювання є мастоїдит?

A. Тубоотиту
B. Стороннього тіла зовнішнього слухового ходу
C. Зовнішнього дифузного отиту
D. Гнійного середнього отиту
E. Фурункулу зовнішнього слухового ходу.
9.Для якого захворювання характерна така клінічна картина: тривала
гноєтеча з вуха (захворювання триває роками), стійка перфорація барабанної
перетинки зі змозолілими краями, зниження слуху. Шум у вусі?

A. Мастоїдиту
B. Гострого гнійного середнього отиту
C. Дифузного зовнішнього отиту
D. Обмеженого зовнішнього отиту
E. Хронічного гнійного середнього отиту.
10.Яке захворювання не належить до отогенних внутрішньочерепних
ускладнень?

A. Отогенний менінгіт
B. Абсцес мозочка
C. Синусотромбоз
D. Абсцес головного мозку
E. Мастоїдит

Відповіді на тестові завдання

1 B 6 C
2 A 7 A
3 D 8 D
4 E 9 E
5 C 10 E

Ситуаційні задачі

Задача №1.

До лікарні звернувся спортсмен, який під час змагань з боротьби отримав тупу
травму лівої вушної раковини: деякий час перебував щільно притиснутим лівою
половиною голови до борцівського мату. Хворий скаржиться на відчуття
розпирання і порушення чутливості вушної раковини.
Під час огляду: шкіра лівої вушної раковини багрово-синюшна. У верхній її
третині спостерігається округлої форми припухлість без вираженої реакції з боку
прилеглих тканин. Під час пальпації вона майже безболісна, визначається
флюктуація. Температура тіла – 36,6˚С.
1.Для якого захворювання характерні ці симптоми?
2.До яких ускладнень може призвести це захворювання?
3.Чим закінчують маніпуляцію – відсмоктування патологічного вмісту?

Задача №2.
Пацієнт скаржиться на різкий біль у правому вусі, який посилюється під час
жування. Хворіє другий день. Вчора ввечері температура тіла підвищилась до
37,6˚С. Погіршення слуху не відмічає.
 Під час огляду: обмежене конусоподібне випинання на нижній стінці біля входу
в зовнішній слуховий хід. Шкіра цієї ділянки гіперемована. Інфільтрована.
Слуховий хід звужений. Натискання на козелок спричинює сильний біль.
1.Для якого захворювання характерні ці ознаки? Яка стадія процесу?
2.Запалення яких структурних елементів шкіри призводить до цього
захворювання?
3.Як називають ІІ стадію? Що можна побачити під час огляду зовнішнього
слухового ходу в ІІ стадії?

Задача №3.
Після купання у хворої раптово заклало ліве вухо, знизився слух, з’явилися шум
у вусі і відчуття, що «говорить у діжку».
Під час огляду: лівий зовнішній слуховий хід перекритий жовтувато-
коричневою масою пастоподібної консистенції.
1.Якому стану властиві ці симптоми?
2.Який механізм самоочищення зовнішнього слухового ходу?
3. Який метод надання допомоги є основним?

Задача №4.
До медичної сестри сільської амбулаторії звернувся хворий віком 65 років зі
скаргами на періодичний різкий біль у правому вусі. Який супроводжується
гучним неприємним звуком, трискотінням. Чоловіку здалося, що щось потрапило у
вухо під час роботи на городі.
1.Для якого захворювання характерні ці ознаки?
2.Як називають метод обстеження зовнішнього слухового ходу?
3.Яку невідкладну допомогу слід надати на догоспітальному етапі?
4.Яку маніпуляцію виконують після надання невідкладної допомоги?

Задача №5.
Дівчинка віком 4 роки поводиться дуже неспокійно: постійно плаче, хапається
рукою за ліве вухо, відмовляється від їжі, не грається. Хворіє 2-й день.
Захворювання почалось гостро на тлі нежиттю: різко підвищилася температура тіла
до 38,5˚С, з’явився виражений прострільний, пульсівний біль у вусі. Мамі здається,
що дитина гірше чує.
Під час огляду: барабанна перетинка червона, інфільтрована, випнута,
пізнавальні пункти відсутні.
1.Для якого захворювання характерні ці симптоми? Яка стадія процесу?
2. Яким шляхом поширилась інфекція?
3.Яку маніпуляцію потрібно виконати перед закапуванням крапель у зовнішній
слуховий хід у ІІ стадії?

Задача 6
Хвора, 35 років, скаржиться на біль, який посилюється під час жування і
відкривання рота. Хворіє 2 дні, захворювання пов’язує з видаленням сірки з вуха
шпилькою. Об’єктивно: вушна раковина не змінена, під час натискування на
козелок виникає різкий біль, пальпація завушної ділянки безболісна; під час
отоскопії визначається гіперемія та дифузна інфільтрація шкіри зовнішнього
слухового ходу, більш виражена в перетинчасто-хрящовому відділі, барабанна
перетинка гіперемована по краю, слух не порушений.
1.Встановити діагноз;
2.Вказати дані анамнезу та об’єктивні симптоми, які підтверджують діагноз;
3.Визначити хвороби вуха, з якими потрібно провести диференціальну діагностику.

Задача 7.
Хвора, 32 років, скаржиться на сильний біль у правому вусі, що віддає в зуби,
скроню, закладеність вуха, головний біль, підвищення температури тіла до 37,8С.
Хворіє 3-й день, захворюванню передував нежить. Об’єктивно: вушна раковина не
змінена, зовнішній слуховий хід вільний, барабанна перетинка почервоніла,
інфільтрована, випинається, контури не визначаються. Пальпація козелка та
соскоподібного відростка безболісна. Шепітну мову сприймає правим вухом з
відстані 1 м, а розмовну - з 3 м.
1.Встановити попередній діагноз;
2.Вказати об’єктивні дані, які підтверджують попередній діагноз;
3.Вирішити, чи показані хворій тимпанопункція або парацентез.

Задача 8.
Хвора, 40 років, скаржиться на біль у правому вусі та в завушній ділянці,
гноєтечу з вуха, зниження слуху, головний біль, погане загальне самопочуття,
підвищення температури тіла до 37 С. Через 2 дні від початку захворювання
почалася гноєтеча з вуха, біль зменшився, температура знизилась. Лікувалась у
поліклініці протягом тижня, але гноєтеча тривала. Два дні тому з’явився біль у
завушній ділянці, головний біль, температура тіла в останні дні підвищилась до
38,5 С. Ознобу, блювання не було.
Об’єктивно: вушна раковина не змінена, зовнішній слуховий хід звужений у
кістковому відділі за рахунок нависання задньоверхньої стінки, виділення
слизисто-гнійного характеру. Барабанна перетинка почервоніла, інфільтрована,
щілиноподібна перфорація в передньонижньому квадранті з пульсацією гною.
Визначається припухлість у ділянці соскоподібного відростка, втрата його
контурів, м’які тканини набряклі, напружені, болючі під час перкусії та пальпації,
вушна раковнина відстовбурчена.
1.Вставити діагноз;
2.Визначити патогномонічні симптоми;
3.Назвати захворювання, з яким потрібно провести диференціальну діагностику;
4.Вирішити, які дослідження треба провести для підтвердження діагнозу.

Задача 9.
Дитина, 8 місяців, хворіє на ГРВІ протягом тижня, в останні два дні стала
неспокійною, часто плаче, киває головою з боку на бік, тягнеться ручкою до
правого вуха, відмовляється брати груди. Температура тіла 39,2 С. Під час
розпитування матері встановлено, що в дитини були короткочасні судоми багато-
разове блювання, пронос. Під час отоскопії - права барабанна перетинка
почервоніла, випинається, контури її не визначаються, натискання на козелок
болюче. Відмічається ригідність потиличних м’язів.
1.Встановити діагноз;
2.Вказати причину виникнення судом і менінгеальних знаків при захворюванні
вуха у немовлят;
3.Визначити раціональну лікувальну тактику.

Задача 10.
Хворий, 40 років, звернувся до лікаря зі скаргами на гноєтечу з правого вуха та
асиметрію обличчя. Під час огляду відмічається опущення правого кута рота,
згладженість носогубної складки з цього ж боку. У відповідь на прохання
заплющити очі хворий нещільно заплющує праве око. Під час отоскопії у
зовнішньому слуховому ході визначають рідкі гнійні виділення. Після туалету
зовнішнього слухового ходу оглянута барабанна перетинка, яка гіперемована,
інфільтрована, дещо випинається. У центрі відзначається невелика перфорація, з
якої виділяються краплі гною в такт пульсу.
1.Встановити діагноз;
2.Вказати додаткові методи дослідження, які слід провести;
3.Пояснити механізм ураження лицевого нерва.

Відповіді:
№1.
1.Отогематома.
2.Гнійний перихондрит, некроз хряща.
3.Накладання тугої асептичної пов’язки на вухо.

№2.
1.Фурункул зовнішнього слухового ходу. Стадія інфільтрації.
2.Фурункул є запаленням волосяного фолікула або сальної залози.
3.Стадія абсцедування. У центрі інфільтрату утворюється підвищення з білою
верхівкою, після дренування якого у зовнішньому слуховому ході виявляють гній.

№3.
1.Сірчана пробка.
2.Під час жування шкіра передньої стінки слухового ходу рухається і сірка
повільно просувається назовні.
3.Промивання слухового ходу шприцом Жане.

№4.
1.Стороннє тіло зовнішнього слухового ходу.
2.Отоскопія.
3.Спочатку слід знерухомити комаху закапуванням у вухо спирту або олії.
4.Промивання зовнішнього слухового ходу шприцом Жане для видалення комахи.

№5.
1.Гострий гнійний середній отит, І стадія.
2.Через слухову трубу внаслідок нежитю.
3.У ІІ (перфоративній) стадії отиту проводять регулярне очищення зовнішнього
слухового ходу від гною сухим або вологим способом.
№6
1.Зовнішній дифузний отит;
2.Травмування шкіри зовнішнього слухового ходу шпилькою, біль у вусі під час
жування, різкий біль у разі натискування на козелок, гіперемія та дифузна
інфільтрація шкіри зовнішнього слухового ходу, відсутність гіперемії барабанної
перетинки, збереження слуху;
3.Фурункул зовнішнього слухового ходу, гострий гнійний середній отит.

№7.
1.Гострий правобічний гнійний середній отит;
2.Гіперемія, інфільтрація, випинання барабанної перетинки, невизначеність її
контурів та порушення слуху;
3.Показана тимпанопункція, а за наявності гною – парацентез.

№8
1.Гострий правобічний гнійний середній отит, ускладнений мастоїдитом;
2.Біль у вусі та завушній ділянці, гноєтеча з вуха з наявністю пульсівного
феномену, зниження слуху, висока температура тіла, звуження зовнішнього
слухового ходу за рахунок нависання задньоверхньої стінки, гіперемія,
інфільтрація барабанної перетинки, набряк, інфільтрація та болючість під час
пальпації соскоподібного відростка, згладженість завушної складки;
3.Фурункул зовнішнього слухового ходу, завушний лімфаденіт;
4.Рентгенографія скроневих кісток за методом Шюллера.

№9
1.Гострий правобічний гнійний середній отит, менінгізм;
2.Виникнення судом і менінгеальних знаків пов’язане з інтоксикацією та
подразненням мозкових оболон у немовлят унаслідок незарощеної каменисто-
лускатої щілини;
3.Парацентез і проведення антибактеріальної, дезінтоксикаційної, дегідратоційної,
симптоматичної терапії.

№10
1.Гострий правобічний середній отит, ускладнений парезом лицевого нерва;
2.Рентгенографія скроневих кісток за методом Шюллера, консультація
невропатолога;
3.За рахунок інтоксикації, часто за наявності дегісценції в каналі лицевого нерва.