МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. М.І.ПИРОГОВА

Факультет: післядипломної освіти, курс стоматології

Розділ: ортопедичної стоматології
Автор: к.мед.н., доц. Беляева Л.Г.

ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач курсом ФПО Чепель Л.І.
“_______” ______________________ 2020 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ

Практичні заняттяна кафедрі

Тема: Методика отримання функціонального зліпка за Гербстом. Функціональні

проби, їх клінічне обґрунтування.

ВІННИЦЯ-2020 р.
Тривалість заняття: 2 г.

8. ТЕМА: Методика отримання функціонального зліпка за Гербстом. Функціональні

проби, їх клінічне обґрунтування.

1.1. Актуальність теми:

Дефекти зубних рядів з повною відсутністю зубів є поширеною проблемою у людей

похилого віку, та вимагають глибоких знань в застосуванні ортопедичних методів лікування
та діагностики. А також знання методів і практичних навичок при здійсненні клінічних і
лабораторних етапів виготовлення повних знімних протезів.
І одним з найважливіших є зняття повноцінних функціональних відбитків.

Загальна мета: Розширити знання лікарів-інтернів з принципів лікування

повної втрати зубів. Систематизувати теоретичні знання і практичні навички.
Вміти отримувати функціональні зліпків за Гербстом.

Конкретні цілі Вихідний рівень знань-умінь

Вміти:
1.Знати показання і методики отримання 1.Вміти виготовити індивідуальну ложку.
функціональних відбитків.
2.Знати проби за Гербстом. 2.Вміти зняти анатомічний та
функціональний відбиток
3.Знати методи виготовлення і корекції 3.Вміти провести корекцію індивідуальних
індивідуальних ложок. ложок.
4.Знати методи обстеження хворого з повною 4.Вміти обстежити хворого з повною
відсутністю зубів. втратою зубів.

5.Вміти поставити діагноз при повній

відсутності зубів.

1.2. Задачі для перевірки вихідного рівня знань

Задача № 1
Хвора С, 70 років, скаржиться на відчуття печії під базисом повного протеза, сухість,
гіркий присмак. Протез виготовлено 3 тиж тому. Об'єктивно: слизова оболонка коміркового
відростка набрякла, гіперемія поширена до меж накладеного протеза. Язик гіперемований,
сухий, розтрісканий. Який додатковий метод дослідження найвагоміший у цьому випадку:
A. біохімічний аналіз крові;
B. дослідження слини;
*C. алергійні проби;
E. загальний аналіз сечі;
D. загальний аналіз крові?
Вміти виготовити індивідуальну ложку.

Задача № 2
Хвора В., 73 років, звернулася зі скаргами на наявність заїд у кутах рота. Користується
повними знімними протезами на верхній і нижній щелепах. Об'єктивно: висота нижньої
третини лиця вкорочена. Кути рота опущені, шкіра в них мацерована. Яка найбільш імовірна
причина даного ускладнення:
A. вік хворої;
B. деформація базисів протезів;
C. постійне користування протезами;
D. зниження міжкоміркової висоти;
*E. порушення гігієни ротової порожнини

Задача № 3
Хворому С, 69 років, виготовляються повні знімні протези на верхню і нижню щелепи.
Об'єктивно: обличчя пропорційне, носогубні та підборідна складки добре виражені.
Визначається центральне співвідношення щелеп. На скільки оклюзійна висота повинна бути
меншою від висоти спокою у даному випадку:
*А. 2-3мм
B. 1-2мм
C. 3-4 мм
D. 5-6 мм
E. 6-7 мм

1.3. Джерела інформації для поповнення вихідного рівня знань

1.Рожко М.М., Неспрядько В.П. Ортопедичнастоматологія. Київ. 2003
2.Копейкин В.Н. Руководство по ортопедическойстоматологии. - М.: Изд-во “Триада-Х”,
1998. 496с.
3.Щербаков А.С. и соавт. Ортопедическая стоматология. –СПб.: Изд-во «Фолиант», 1999, -
512с.

2. ЗМІСТ НАВЧАННЯ
Теоретичні питання:
1. Поняття нейтральна зона
2. Клініка повної відсутності зубів.
3. Класифікація атрофії щелеп.
4. Класифікація відбитків у клініці ортопедичної стоматології.
5. Виготовлення індивідуальних ложок.
6. Етапи отримання відбитків різними відбитковими матеріалами.
7. Техніка отримання анатомічного відбитка.
8. Техніка отримання функціонального відбитка. Функціональні проби за Ф. Гербстом
9. Класифікація відбиткових матеріалів.
10. Вимоги до відбиткових матеріалів.
11. Ускладнення під час отримання відбитка.
 3. Основні джерела інформації
1.Рожко М.М., Неспрядько В.П. Ортопедичнастоматологія. Київ. 2003
2.Копейкин В.Н. Руководство по ортопедическойстоматологии. - М.: Изд-во “Триада-Х”,
1998. 496с.
3.Щербаков А.С. и соавт. Ортопедическая стоматология. –СПб.: Изд-во «Фолиант», 1999, -
512с.

4. Допоміжні джерела інформації

1.Коваленко И.И., Неспрядько В.П., Симоненко В.С. Компьютерныйанализданных в
стоматологическойфункциональнойдиагностике. - Киев, 1998. - 38 с.
2.Коновалов А.П., Курякина Н.В., Митин Н.Е. Фантомный курс
ортопедическойстоматологии / под ред. проф. В.Н. Трезубова. - М.: Медицинская книга; Н.
Новгород: Изд-во НГМА, 1999. – 344

Поняття нейтральна зона

НЕЙТРАЛЬНА ЗОНА - місце переходу від нерухомої слизової в рухому.

Тканини протезного поля нейтральної зони мають значну піддатливість, але невеликої їх
рухливістю під час функції, тобто не чинять скидаючого тиску на край протеза при
відкриванні рота. Вони щільно прилягають до протезу і утворюють з ним клапан, тобто не
пропускають повітря під протез, тим самим забезпечують функціональну прсмоктування.

Яким же шляхом отримати відображення клапанної зони?

Формування краю функціонального відбитка можливо чотирма способами:
1. За допомогою функціональних рухів (Шрот, 1864 )
2. За допомогою пасивних рухів (лікар виробляє їх сам )
3. Шляхом поєднання пасивних і активних рухів.
4. За допомогою функціональних проб - рухових комплексів, які передбачають активні
рухи губ, язика, ковтання, рух щік під час відкривання рота.

Клініка повної відсутності зубів

Клінічна картина ротової порожнини з повною відсутністю зубів характеризується

основними симптомами, серед яких виділяють старечу прогенію, атрофію коміркових
відростків і частин, стан слизової оболонки, яка покриває їх і тверде піднебіння, втрату
фіксованої міжкоміркової висоти, зміну зовнішнього вигляду хворого, порушення функції
жування та мови.
Клініку повної відсутності зубів важко уявити без старечої прогенії — це таке
співвідношення беззубих верхньої та нижньої щелеп, що першим впадає у вічі під час
обстеження. Для розуміння поняття "стареча прогенія" необхідно пригадати анатомічну
будову верхньої та нижньої щелеп, просторове розміщення у них зубів у разі ортогнатичного
прикусу.
Фронтальна ділянка зубів верхньої щелепи разом з комірковим відростком нахилені
допереду. Жувальна група зубів своїми коронками нахилена до-зовні, а коренями
досередини. Якщо умовно провести лінію по шийках зубів, утвориться коміркова дуга, а
умовна лінія, проведена через різальні і жувальні поверхні зубів, утворить зубну дугу, яка
буде більшою, ніж коміркова.
Дещо по-іншому складаються взаємовідношення між комірковою та зубною дугами
на нижній щелепі. У разі ортогнатичного прикусу група різців своїми різальними краями
нахилена в язиковий бік, бічна група зубів своїми коронками також нахилена в зиковий бік, а
коренями дозовні.
У результаті умовні дуги, які утворюються, маютьтаке співвідношення. Зубна дуга
нижньої щелепи є вужчою, ніж коміркова. Пригадавши анатомічну будову верх ньої та
нижньої щелеп, приходимо до висновку, що верхня щелепа звужуєть ся доверху, а нижня
розширюється донизу .
У разі повної втрати зубів ці особливості відразу ж проявляються проге-нічним
співвідношенням щелеп.
Ускладнює клінічну картину повної відсутності зубів на щелепах характер атрофічних
процесів у коміркових відростку та частині. Так, комірковий відросток верхньої щелепи
атрофуються зі щічного боку, на нижній щелепі коміркова частина атрофуються з язикового
боку. Характер атрофії допомагає глибше зрозуміти механізм виникнення старечої прогенії.
Змінюються співвідношення беззубих щелеп і в трансверзальному напрямку, у такому
разі нижня щелепа стає ніби ширшою.
Сприятливішим моментом для ортопедичного лікування є
прогнатичне співвідношення верхньої та нижньої беззубих щелеп. Після повної втрати зубів
на щелепах розвиток старечої прогенії із зрозумілих причин має не такий виражений
характер.
Клінічне розуміння механізму виникнення старечої прогенії, правильне трактування
отриманих даних, дотримання норм деонтології (адже не завжди повна втрата зубів
спостерігається тільки у людей похилого віку) дозволяє лікарю стоматологу-ортопеду
правильно вибрати тактику лікування і визначити раціональну конструкцію повного
знімного зубного протеза.

Класифікація атрофії щелеп

Після видалення зубів на щелепах комірковий гребінь значно змінюється. На жаль,

процеси утворення нової кістки, яка заповнює дно комірки, дуже швидко проходять і настає
другий етап, який характеризується постійною атрофією кісткової тканини. Швидкість
прогресування атрофії залежить від загального стану організму, наявності у хворого до
повної втрати зубів захворювань тканин пародонта тощо. Тому виникає необхідність
класифікації беззубих щелеп для полегшення діагностичного та лікувального процесу. За
допомогою класифікації лікар зможе відповідно до стану кісткової основи щелеп визначити
необхідні для ефективного протезування матеріали.

Шредер у своїй класифікації виділив три типи беззубих верхніх щелеп.

Перший тип характеризується добре збереженими комірковими відростками, добре

збереженими верхньощелепними горбами, високим склепінням твердого піднебіння.
Перехідна складка, місця прикріплення м'язів, складок слизової оболонки розміщені
відносно високо.
Другий тип характеризується атрофією коміркового відростка середнього ступеня,
збереженим склепінням твердого піднебіння та верхньощелепних горбів. Перехідна складка
розміщена ближче до вершини коміркового відростка порівняно з першим типом.
Третій тип беззубої верхньої щелепи характеризується різкою атрофією коміркових
відростків. Верхньощелепні горби відсутні, склепіння твердогопіднебіння плоске, перехідна
складка розміщена в одній горизонтальній площині з твердим піднебінням.

Для протезування найсприятливіший перший тип, оскільки є добре збережені всі

анатомічні утворення, які забезпечують хорошу анатомічну ретенцію.
 Протезування беззубої верхньої щелепи за наявності третього типу є дуже серйозною
перепоною для лікаря-ортопеда. Відсутність комірковихвідростків, верхньощелепних
горбів, дуже низьке склепіння твердого піднебіння призводять до можли вості зміщення
базису протеза як у передньому, так і в бічному напрям ках, низьке прикріплення вуздечок та
перехідної складки сприяє скиданню протеза з протезного ложа.

Келлер виділив чотири типи беззубих нижніх щелеп

Перший тип характеризується незначною рівномірною атрофією коміркових частин.

Заокруглена коміркова частина є хорошою основою для базису протеза. Місця прикріплення
м'язів та складок слизової оболонки розміщені біля основи коміркової частини. Перший тип
спостерігається у разі майже одночасного видалення усіх зубів, тоді атрофія
відбувається рівномірно, але таких випадків у клініці буває дуже мало.
Другий тип характеризується різко вираженою, але рівномірною атрофією коміркової
частини, місця прикріплення м'язів розміщені на рівні його розташування.
Третій тип характеризується вираженою атрофією коміркової частини у бічних
відділах за наявності відносно збереженої у фронтальному. Такий тип беззубої щелепи
формується у разі раннього видалення зубів у бічному відділі. Тип відносно сприятливий для
протезування, базис протеза не зміщується у передньо-задньому напрямку.
У разі четвертого типу беззубої щелепи атрофія різко виражена у фронтальній
ділянці коміркової частини. Така клінічна картина можлива за умовираннього видалення
зубів у фронтальній ділянці. Тип несприятливий для протезування, існує загроза зміщення
протеза допереду.

І.М.Оксман запропонував єдину класифікацію для верхньої і нижньої щелеп,

ураховуючи ступінь атрофії та конфігурацію коміркових відростків і частин.
За наявності першого типу є високий комірковий відросток і частина та високі горби
верхньої щелепи, глибоке склепіння твердого піднебіння, високе прикріплення рухомої
слизової оболонки ротової порожнини.
Другий тип характеризується середньою рівномірною атрофією коміркових відростка
і частини та верхньощелепних горбів; склепіння твердого піднебіння виражене меншою
мірою, прикріплення рухомої слизової оболонки середнє.
Третій тип характеризується різкою рівномірною атрофією коміркових відростка і
частини та верхньощелепних горбів, склепіння твердого піднебіння стає плоским і
розміщується на рівні коміркового відростка, рухома слизова оболонка прикріплена також на
рівні останнього.
Четвертий тип характеризується нерівномірною атрофією коміркових відростка і
частини та інших анатомічних утворень ротової порожнини, що дозволяє говорити про
змішану форму атрофії.

Класифікація відбитків
 Відбиток - негативне відображення зубів, альвеолярного відростка, піднебіння,
перехідної складки, слизової оболонки на верхній та нижній щелепах, одержаний
за допомогою відбиткових матеріалів.
Розрізняють анатомічні (орієнтовні) та функціональні відбитки. Перші
знімають стандартною або індивідуальною ложкою без застосування функціональних проб
і, отже, без урахування функціонального стану тканин, розташованих на межах протезного
поля.
Функціональний відбиток отримується тільки індивідуальною ложкою з викори-
станням спеціальних функціональних проб, що дозволяють відобразити рухомість перехідної
й інших складок слизової оболонки, розташованих на межі протезного ложа.
Функціональний відбиток, як правило, знімають із беззубих щелеп, а за показаннями -і з
щелеп, що частково втратили зуби.
Використання функціонального відбитка для протезування хворих із беззубими
щелепами дозволяє визначити оптимальне відношення краю протеза щодо тканин,
які прилягають до нього. Цим забезпечується краща фіксація протеза, більш раціонально
розподіляється жувальний тиск між різноманітними ділянками протезного ложа.

Класифікація відбитків за А. І. Бетельманом

Відбитки при протезуванні беззубих щелеп

Анатомічні Функціональні
Власне функціональні Функціональні присмоктувальні

Відбитки при протезуванні беззубих щелеп (за ступенем відтискання слизової оболонки)
Розвантажувальні Навантажувальні
(компресійні)

Виготовлення індивідуальних ложок

Індивідуальна ложка зі стандартних базисних пластинок.

За анатомічного відбитку відливають гіпсову модель, креслять хімічним олівцем
кордон ложки по перехідній складці, обходячи вуздечки щік, губ, язика, захоплюючи горби
верхньої щелепи і ретромолярні горбки на нижній щелепі і проходячи на піднебінні на 2 мм
дистально за лінію «А». Платівку АКР нагрівають над полум'ям пальника до рівномірного
розм'якшення і обжимають по моделі. Переносять намальовану кордон на поверхню
пластинки, домагаючись точного збігу. Надлишки видаляють або ножицями або
бормашиною. З ортодонтичного дроту згинають ручку і зміцнюють її під кутом 45о до
поверхні.

Індивідуальна ложка, виготовлена лабораторним методом.

На гіпсовій моделі, отриманої за анатомічною відбитку креслять кордону ложки, як було
зазначено вище. По цим межам моделюють ложку з розігрітої воскової пластинки. Гіпсують
зворотним способом в кювету, випалюють віск. Укладають приготоване пластмасове тісто,
поміщають під прес і проводять полімеризацію пластмаси.

Одномоментна індивідуальна ложка за методикою ЦІТО (з воску).

Платівку воску скласти поперек втроє, розігріти і один край закруглити, потім обжати в
роті бугор верхньої щелепи, альвеолярний відросток, притиснути до піднебіння, витягти,
остудити, обрізати надлишки, потім знову розм'якшити і повторити обтиск, контролюючи
кордон рухом щік, губ, а потім сформувати задній край за лінією «А».
Для нижньої щелепи методика така ж, тільки пластинку воску (2/3 її) скласти уздовж
втричі, обжати по моделі, обов'язково захоплюючи ретромолярний простір. Після закінчення
формування уздовж ложки укладають дріт і зміцнюють додатковим валиком воску.
Існує методика виготовлення воскової ложки по З.С.Васіленко. Вона відрізняється тим,
що робиться з укороченими краями (нижче нейтральної зони), посередині зміцнюється
невеликою порцією гіпсу.

Індивідуальна ложка з самотвердіючої пластмаси.

Олівцем на гіпсовій моделі нанести межі ложки. Розігріти пластинку воску, щільно
обжати модель і обрізати згідно з кордонами зайвий віск. Знову розігріти і обжати нову
платівку воску поверх цієї, трохи перекривши її край. Потім зняти воскові пластинки, модель
змастити «Ізокол», змушують пластмасу, укласти рівномірним шаром на модель і
притиснути другий, верхній платівкою воску, прибрати надлишки пластмаси за краями
воскової пластинки. Після затвердіння пластмаси, край обробити і виготовити ручку (на
воскової платівці можуть бути укріплені прикусні валики).
 Методика отримання функціональних відбитків за Гербстом
Відбиток із нижньої щелепи знімають таким чином:
1. Звичайною металевою ложкою знімають відбиток, на якому щічні тяжі та вуздечка
нижньої губи не повинні бути виразно позначені.
2. Гіпсову модель не потрібно обрізати занадто близько до меж відбитка.
3. На гіпсовій моделі олівцем позначають межу індивідуальної ложки: лінію цієї межі
починають, відступивши 2 мм позаду від одного горбика, і ведуть її не по найглибшому
місцю перехідної складки, а на 2-3 мм вище і закінчують за іншим горбиком.
4. Індивідуальну ложку виготовляють із пластмаси, потім уточнюють межі країв ложки у
ротовій порожнині, користуючись пробами.
Перша проба - ковтання і широке відкривання рота. Якщо ложка скидається при ковтанні,
треба вкоротити край протеза за горбиком до щелепно-під'язикової лінії. Потім пропонують
пацієнтові повільно відкрити рот; якщо ложка піднімається у дистальній ділянці, то її
вкорочують від горбиків до майбутнього першого моляра. Якщо піднімається передня
частина ложки, то її вкорочують на ділянці між іклами.
Друга проба — проведення язика по червоній облямівці верхньої та нижньої губи. Якщо
ложка піднімається, то її край зрізають на ділянці вздовж під'язикової лінії.
Третя проба - доторкування кінчиком язика до щоки в напівзакритому роті. Вкорочують
ложку при цьому на відстані 1 см від середньої лінії на під'язиковому краї ложки.
Четверта проба - висування язика в напрямку до кінчика носа, виправлення роблять
посередині ложки у ділянці язикової вуздечки.
П'ята проба - витягування губів уперед. Якщо ложка піднімається, потрібно зрізати її
зовнішній край у ділянці між іклами. Потім за допомогою корегувальної силіконової маси
формують під'язикову ділянку краю ложки таким способом. Корегувальну силіконову масу
або відбиткову масу, придатну для отримання функціональних відбитків, наносять на
індивідуальну ложку, знову вводять ложку в рот і формують межовий валик різноманітними
функціональними пробами. Хворий виконує всі зазначені вище проби — відкривання рота,
рухи губами і язиком. Після цього відбиток виводять із порожнини рота.
На верхній щелепі межа індивідуальної ложки повинна охоплювати верхньощелепні горби,
трохи не доходячи до найвищого місця перехідної складки. Від одного крилоподібного гачка
до іншого проходить задній край ложки на 2 мм за піднебінними ямками. Уводячи ложку в
рот, перевіряють, чи перекриті піднебінні ямки, чи не зміщується ложка при широкому
відкриванні рота, активній дії мімічної мускулатури, витягуванні губів уперед.

Класифікація відбиткових матеріалів

 Велике значення для одержання точного відбитку має якість відбиткового матеріалу.
Основною властивістю всіх відбиткових матеріалів є їх пластичність, тобто спроможність
заповнити всі елементи поверхні і зберегти надану форму.

Класифікація відбиткових матеріалів І. М. Оксмана:

1. Що кристалізуються (гіпс, цинкоксидевгенолові пасти: репін, дентол)
2. Термопластичні маси (стенс-03, віск, маси Вайнштейна, Керра, адгезаль, стоматопласт,
ортокор);
3. Еластичні (альпласт,стомальгин, кальцинат, кальцинат-гідроколоїдна маса та ін.);
4. Матеріали які полімеризуються (АКР-100, силіконові відбиткові матеріали, стиракрил).

Вимоги до відбиткових матеріалів

1. Розм'якшуються при температурі, при якій не відбувається опіку слизової оболонки.

2. Легко вводитися і виводитися з порожнини рота.
3. Швидко застигати при температурі порожнини рота.
4. Не деформуватися при уведенні відбитка.
5. Не мати неприємного смаку і запаху.
6. Бути гігієнічними.
7. Бути дешевим.
Є багато природних і синтезованих пластичних препаратів, проте для
відбитків придатні лише деякі з них, оскільки відбиткова маса, крім пластичності, повинна
мати цілу низку додаткових властивостей.

Вона має відповідати таким вимогам:

1) давати точний відбиток рельєфу слизової оболонки порожнини рота і зубів;
2) не деформуватися і не скорочуватися під час та після виведення з порожнини рота;
3) не прилипати до тканин протезного ложа;
4) не розчинятися в слині;
5) розм'якшуватися при температурі, що не загрожує опіком слизової оболонки;
6) легко вводитися і виводитися з порожнини рота;
7) не занадто швидко або повільно тверднути, дозволяючи лікареві провести всі необхідні
маніпуляції;
8) не з'єднуватися з гіпсом моделі й легко відокремлюватися від неї;
9) зберігатися при кімнатній температурі тривалий час, не деформуючись;
10) дозволяти повторне застосування матеріалу після його стерилізації (для гідроколоїдних
мас);
11) легко піддаватися розфасуванню і дозуванню, бути зручними для збереження і
транспортування.

5. Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

Задача № 1
Хворому 3., 65 років, виготовляється повний знімний протез на нижню щелепу. Об'єктивно:
коміркова частина помірно атрофована. Припасування індивідуальної ложки проводиться за
допомогою проб Гербста. У разі проведення кінчиком язика по червоній окрайці нижньої
губи ложка скидається. У якій ділянці необхідно вкоротити край ложки:
A. від місця позаду слизового горбка до щелепно-під'язиковоїлінії
B. уздовж щелепно-під'язиковоїлінії;
C. від ікла до ікла з язикового боку;
D. від слизового горбка до місця постановки першого моляра;
E. від ікла до ікла з присінкового боку

Задача № 2
Об'єктивно: коміркова частина значно атрофована, слизова оболонка рухома, збирається у
складку. Який чинник повинен забезпечити фіксацію протеза у даному випадку:
A. вид базисного матеріалу;
B. форма штучних зубів;
C. ступінь атрофії коміркової частини;
D. стан слизової оболонки;
E. якість функціонального відбитка

Задача № 3
Хворий К., 73 років, користується повними знімними протезами впродовж 15 років.
Об'єктивно: слизова оболонка коміркового відростка верхньої щелепи гіперемована,
набрякла. На внутрішній поверхні базису протеза пори заповнені залишками їжі. Який із
діагнозів даного ускладнення найправильніший:
A. вогнищевий токсичний бактеріальний стоматит;
B. обмежений токсичний протезний стоматит;
C. обмежений токсичний бактеріальний стоматит;
D. обмежений бактеріальний протезний стоматит;
E. обмежений токсичний стоматит

Задача № 4
Хворій Д., 62 років, виготовляється повний знімний протез для верхньої щелепи.
Об'єктивно: слизова оболонка губ і щік блідо-рожева.Яка базисна пластмаса за кольором
найбільше відповідає м'яким тканинам ротової порожнини:
A. бакрил
B. акроніл
C. фторакс
D. етакрил
E. акрил

Задача № 5
У хворого А. повна відсутність зубів. Під час перевірки постановки штучних зубів у повних
знімних пластинкових протезах виявлено прогенічне співвідношення. На якому етапі
іякої помилки припустися лікар:
A. на етапі постановки штучних зубів;
B. на етапі визначення центрального співвідношення щелеп зафіксовано
прогенічне співвідношення;
C. на етапі отримання відбитків;
D. на етапі визначення центрального співвідношення щелеп зафіксовано бокову оклюзію;
E. на етапі визначення центрального співвідношення щелеп зафіксовано прогнатичне
співвідношення

Задача № 6
Хвора А., 60 років, скаржиться на біль у жувальних м'язах і скронево-нижньощелепно-му
суглобі. Протези виготовлені 1 міс тому. Об'єктивно:конфігурація лиця порушена, нижня
третина його подовжена, губи змикаються з напруженням, дикція порушена. Під час
посмішки оголюється базис повного знімного протеза. Які помилки допущені на етапах
виготовлення повних знімних протезів на верхню щелепу:
A. визначена передня оклюзія;
B. неправильна постановка зубів на верхній щелепі;
C. підвищена висота прикусу;
D. знижена висота прикусу;
E. визначена задня оклюзія

Задача № 7
У клініку ортопедичної стоматології звернувся пацієнт А., 65 років, із скаргами на повну
втрату зубів на верхній щелепі. Оглянувши ротову порожнину,лікар прийняврішення
виготовити індивідуальну ложку безпосередньо в ній з базисного воску. За яким методом
виготовлялася індивідуальна ложка:
A. Вареса;
B. ДОНМІ;
C. ММСІ;
D. Брахмана;
E. Курляндського

Задача № 8
Хворий А., 58 років, користується повними знімними протезами. Протези добре
фіксуються, жувальна ефективність висока. Проте пацієнт скаржиться на відчуття печії та
болю під базисом верхнього протеза, які з'явилися 2 тиж після початку користування
протезами. Запалення слизової оболонки локалізується у межах знімного протеза. Печія та
біль зникають у разі видалення протезів з ротової порожнини. Який попередній діагноз:
A. дифузне гостре запалення слизової оболонки;
B. вогнищеве хронічне запалення слизової оболонки;
C. дифузне (поширене) хронічне запалення слизової оболонки;
D. порушення чуттєвої діяльності слизової оболонки;
E. глосодинія на тлі вісцеральної патології?

Задача № 9
Хворий М, 67 років, користувався повним знімним протезом на верхню щелепу протягом
року. З'явився на прийом зі скаргами на біль біля піднебінного шва та кровотечу слизової
оболонки. Під час огляду виявлено, що слизова оболонка в даній ділянці різко гіперемована,
розрихлена, болісна і кровоточить у разі пальпації. Торус слабковиражений. Під час огляду
протеза з боку слизової оболонки є ізоляційна камера 1,8-2мм глибини з відвислими краями.
У чому причина патологічного стану пацієнта?
А. недостатній глибині ізоляційної камери
B. поганому гігієнічному догляду за протезами
C. значній глибині ізоляційної камери;
D. неправильному режиму користування протезом;
E. неправильній постановці зубів

Задача № 10
Хвора Ш., 58 років, скаржиться на балансування повного знімного протеза, виготовленого
місяць тому. Об'єктивно: протез був виготовлений через 3 дні після видалення 26, 23 і 13
зубів. Коли допущена помилка:
A. підчас перевірки конструкції протеза;
B. не дотримані терміни протезування;
C. під час зняття анатомічного відбитка;
D. під час зняття функціонального відбитка;
E. під час фіксації центральної оклюзії?
Еталони відповідей:

Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання:

1.C
2.E
3.D
4.C
5.B
6.C
7.D
8.A
9.С
10.B
 6. Технологічна карта (план) практичного заняття
Час Навчальні посібники
Місце
№ Етапи (хв. Засоби
Устаткування проведення
) навчання
1. Визначення рівня 45 Тести для - Навчальна
підготовки до заняття визначення рівня кімната
2. Самостійна робота 235 Комп'ютер
інтернів: (ноутбук)
3. Аналіз і корекція 135
самостійної роботи
інтернів
• обговорення хворих
• обговорення
ситуаційних задач
4. Тестовий 45 Тести за темою Навчальна
контроль заняття кімната
5. Обговорення і підведення 30
підсумків заняття
Оцінювання на практичному занятті проводиться стандартизовано. Відповідно до
структури практичного заняття оцінюється самостійна робота та поточний тестовий
контроль. За кожен з них виставляється окрема оцінка.
 Короткі методичні вказівки до роботи слухачів на практичному занятті
На початку заняття проводиться перевірка та корекція вихідного рівня знань-умінь,
шляхом рішення тестових завдань (10 тестів формату А).Після самостійної роботи лікарем-
інтерном здійснюється контрольний розбір кожної клінічної ситуації, акцентується увага на
припущених помилках, аргументується вірна відповідь (10 тестових завдань для поточного
контролю знань-умінь). До активної роботи з обговорення представлених у текстах клінічних
ситуацій залучається вся група. Після цього проводиться демонстрація наочності за темою
заняття. Потім лікарі-інтерни приступають до самостійної роботи — прийому хворих у
клінічній залі (лікувально-діагностичних кабінетах) під контролем викладача.
Лікарі-інтерни залучаються також до консультації хворих; проводять опитування
пацієнтів, уважно вислуховують усі скарги, цілеспрямовано збирають анамнез хвороби й
життя, здійснюють огляд та інструментальні методи дослідження, виділяють ведучий
клінічний синдром, за допомогою діагностичних алгоритмів проводять диференційну
діагностику, аналізують результати додаткових методів досліджень. У результаті клінічного
розбору за допомогою викладача й у присутності всієї групи встановлюються попередній та
остаточний діагнози, намічається план подальшого обстеження, загального і місцевого
лікування. При необхідності виписується направлення на додаткове дослідження,
консультацію до іншого фахівця, рецепти, даються рекомендації хворому за методики терапії
вдома. Після закінчення прийому хворих лікарі-інтерни заповнюють амбулаторну картку
хворого, журнал щоденного обліку. Потім відбувається підсумковий тестовий контроль
знань лікарів-інтернів (10 тестів), розбір та корекція допущених помилок.
Наприкінці заняття підводиться підсумок, виставляються оцінки.

№ протоколу
Дати затвердження і перегляду Підпис
методичного засідання
методичної розробки зав. кафедри
кафедри

Підпис автора: _______________________