Міністерство охорони здоров’я України

Вищий державний навчальний заклад України

“Українська медична стоматологічна академія”

Затверджено
на засіданні кафедри
дитячої хірургічної стоматології
з пропедевтикою хірургічної
стоматології
«___»____________20___ р.
протокол № ___
завідувач кафедри
професор Ткаченко П.І._______

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
для самостійної роботи студентів
під час підготовки до практичного заняття

Навчальна дисципліна Хірургічна стоматологія.

Запальні захворювання щелепно-
Модуль № 2
лицевої ділянки.
Одонтогенні запальні процеси щелепно-
Змістовний модуль № 3
лицевої ділянки.
Абсцеси та флегмони клітковинних
просторів, які прилягають до нижньої
Тема заняття щелепи: під'язикового простору та
щелепно-язикового жолобка. Клініка,
діагностика.
Курс 3
Факультет Стоматологічний

Полтава – 2016
 2
1. Актуальність теми:
Незважаючи на досягнення сучасної медицини абсцеси та флегмони щелепно-
лицевої ділянки та шиї займають одне з перших місць серед запальних захворювань в
клініці щелепно-лицевої хірургії. Абсцеси та флегмони клітковинних просторів, які
прилягають до нижньої щелепи, а саме під'язикового простору та щелепно-язикового
жолобка – найчастіші ускладнення запальних захворювань зубів нижньої
щелепи. Перебіг їх важкий, викликає порушення функцій жування, мови,
ковтання. Тому рання їх діагностика та своєчасне лікування позбавить хворого від
страждань та ускладнень і покращить якість життя пацієнтів.

2. Конкретні цілі:
1. Знати межі під’язикової ділянки.
2. Пояснювати етіологію та патогенез абсцесів і флегмон під’язикової ділянки.
3. Знати клінічну картину та діагностику абсцесів і флегмон під’язикової ділянки.
4. Знати межі щелепно-язикового жолобка.
5. Пояснювати етіологію та патогенез абсцесів і флегмон щелепно-язикового жолобка.
6. Знати клінічну картину та діагностику абсцесів і флегмон щелепно-язикового
жолобка.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна

інтеграція).

Назви попередніх Отримані навики

дисциплін
1. Патофізіологія Патогенез запальних процесів щелепно-лицевої ділянки.
Фармакокінетику та фармакодінаміку препаратів, що застосовуються
2. Фармакологія
для терапії запальних процесів ЩЛД.
3. Мікробіологія Етіологія запальних процесів щелепно-лицевої ділянки.
4. Нормальна Знати особливості анатомічної будови щелепно-лицевої ділянки та
анатомія порожнини рота. Визначати анатомічні ділянки обличчя, шиї та
порожнини рота.
5. Загальна Загальні принципи розкриття гнійних осередків, післяопераційне
хірургія ведення хворого.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти
студент при підготовці до заняття:

Термін Визначення
1. Абсцес гострий гнійний обмежений запальний процес органів і тканин,
який супроводжується виникненням гнійної порожнини, що має
внутрішній шар із грануляційної тканини.

2. Флегмона гостре розлите гнійне запалення підшкірної, міжм’язової,

міжфасціальної клітковини.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Межі під’язикової ділянки.
2. Етіологія та патогенез абсцесів і флегмон під’язикової ділянки.
3. Клінічна картина та діагностика абсцесів і флегмон під’язикової ділянки.
4. Межі щелепно-язикового жолобка.
 3
5. Етіологія та патогенез абсцесів і флегмон щелепно-язикового жолобка.
6. Клінічна картину та діагностика абсцесів і флегмон щелепно-язикового жолобка.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Провести клінічне обстеження пацієнтів з абсцесом і флегмоною під’язикової
ділянки, щелепно-язикового жолобка.
2. Встановити діагноз.

Зміст теми:
Абсцеси і флегмони під’язикової ділянки
М е ж і під’язикової ділянки:
 верхня – слизова оболонка дна порожнини рота;
 нижня – щелепно-під’язиковий м’яз;
 зовнішня – внутрішня поверхня тіла нижньої щелепи;
 внутрішня – під’язиково-язиковий і підборідно-язиковий м’язи;
 задня – м’язи, що відходять від шилоподібного відростку скроневої кістки, заднє
черевце двочеревцевого м’язу і під’язиково-язиковий м’яз.
Клітковинний простір під’язикової ділянки сполучається із щелепно-язиковим
жолобком, піднижньощелепним трикутником, коренем язика, крило-нижньощелепним і
приглотковим просторами і клітковиною під’язикової ділянки. У цій ділянці розташовані
язикові лімфатичні вузли, які приймають лімфу від язика. Вони розміщені по ходу
язикових артерії та вени на рівні підборідно-язикового м’яза.
Е т і о л о г і я , п а т о г е н е з . Основними джерелами інфікування є уражені
патологічним процесом малі і великі кутні зуби нижньої щелепи, інфіковані рани слизової
оболонки дна порожнини рота, калькульозний і некалькульозний сіалодохіт.
К л і н і ч н і п р о я в и . Захворювання розвивається гостро і характеризується
тяжким загальним станом хворих, вираженою інтоксикацією організму. Хворого турбує
різкий біль під час ковтання та розмови, що посилюється у разі рухів язика. При абсцесах і
флегмонах під’язикової ділянки характерний зовнішній вигляд хворого: рот
напіввідкритий, нерідко – слинотеча, відкривання рота обмежене через біль, у разі
поширення запального процесу на задні відділи під’язикової ділянки розвивається
запальна контрактура нижньої щелепи. Язик підведений за рахунок набряку м’яких
тканин цієї ділянки, сухий і вкритий нальотом, не збільшений. Слизова оболонка
під’язикової ділянки гіперемована, набрякла, тканини інфільтровані. Мовлення хворого
невиразне, голос хрипкий. Можливе утруднене дихання через набряк надгортанника. У
разі поширення гнійно-запального процесу на інші клітковинні простори клінічна
симптоматика захворювання стає вираженішою.
Шляхи можливого поширення інфекції:
піднижньощелепний клітковинний простір, клітковинні простори щелепно-язикового
жолобка, кореня язика, під'язиковий простір протилежного боку.

Абсцеси і флегмони щелепно-язикового жолобка

М е ж і щелепно-язикового жолобка:
 верхня – слизова оболонка дна порожнини рота;
 нижня – задній відділ щелепно-під’язикового м’язу;
 зовнішня – внутрішня поверхня тіла нижньої щелепи на рівні великих кутніх зубів;
 внутрішня – м’язи кореня язика;
 задня – м’язи шилоподібної групи;
 передня – щелепно-язиковий жолобок вільно відкривається в під’язикову ділянку.
Щелепно-язиковий жолобок є частиною під’язикової ділянки.
 4
Е т і о л о г і я , п а т о г е н е з . Джерелом інфікування є каріозні малі і великі
кутні зуби нижньої щелепи, ускладнене прорізування нижнього запізнілого зуба,
інфіковані рани слизової оболонки дна порожнини рота, калькульозний і некалькульозний
сіалодохіт.
К л і н і ч н і п р о я в и . Запальний процес розвивається швидко і харак-
теризується станом середнього ступеня тяжкості. Хворого турбує біль під час ковтання,
який посилюється у разі рухів язика. Відкривання рота обмежене. Під час огляду
виявляють припухлість задньобокового відділу дна порожнини рота; слизова оболонка
гіперемована, набрякла. Щелепно-язиковий жолобок згладжений, визначають флуктуацію.
Подальше поширення гнійного процесу на крило-нижньощелепний, приглотковий і
піднижньощелепний клітковинні простори значно обтяжує клінічний перебіг
захворювання.
Шляхи можливого поширення інфекції:
клітковинні простори кореня язика, під'язикової, піднижньощелепної ділянок, крило-
нижньощелепний клітковинний простір.

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю (таблиці, схеми, малюнки, графіки):
1. Межі під’язикової ділянки.
2. Етіологія та патогенез абсцесів і флегмон під’язикової ділянки.
3. Клінічна картина та діагностика абсцесів і флегмон під’язикової ділянки.
4. Межі щелепно-язикового жолобка.
5. Етіологія та патогенез абсцесів і флегмон щелепно-язикового жолобка.
6. Клінічна картину та діагностика абсцесів і флегмон щелепно-язикового жолобка.
Б. Задачі для самоконтролю.
ЗАВДАННЯ № 1.
Диференціальну діагностику абсцесу щелепно-язикового жолобка потрібно
проводити із:
A. Карбункулом нижньої губи.
B. Тризмом.
C. Флегмоною щічної ділянки.
D. Флегмоною скроневої ділянки.
E. Абсцесом крилоподібно-нижньощелепного простору.
ЗАВДАННЯ № 2.
У хворого біль при ковтанні, рухах язика, обмежене болісне відкривання рота,
припухлість у лівій підщелепній ділянці, підвищена температура тіла. Два дні тому
з’явився біль, який посилюється при стисканні зубів, потім з’явилась припухлість.
Виявлено збільшення та болючість лімфатичних вузлів лівої підщелепної ділянки,
відкривання рота до 3 см, згладження лівого щелепно-язикового жолобка, гіперемія
слизової оболонки цієї ділянки, інфільтрат. 36 зуб зруйнований, перкусія його болісна.
Встановіть діагноз.
A. Гострий періодонтит 36 зуба.
B. Флегмона крило-нижньощелепного простору від 36 зуба.
C. Абсцес щелепно-язикового жолобка.
D. Перитонзилярний абсцес від 36 зуба.
E. Флегмона навкологлоткового простору від 36 зуба.
ЗАВДАННЯ № 3.
У хворого, 62 років, сильний постійний, пульсуючий біль під язиком, який
поширюється на вухо і скроню, біль під час вживання їжі, утруднене відкривання роту,
загальний незадовільний стан. Хворіє тиждень, коли з’явився біль у зубі на нижній
щелепі, температура тіла 38,9 °С, погіршився загальний стан. Коронка 37 зруйнована на
2/3, перкусія безболісна. У зоні щелепно-язикового жолобка на рівні 36, 37 зубів
визначається інфільтрат, слизова оболонка гіперемована, набрякла. Сформулюйте діагноз.
A. Флегмона лівого крило-нижньощелепного клітковинного простору.
B. Гострий одонтогенний періостит альвеолярного відростку нижньої щелепи від 37
зуба.
C. Загострення хронічного періодонтиту 37 зуба.
 5
D. Абсцес щелепно-язикового жолобка від 37 зуба.
E. Перитонзилярний абсцес від 37 зуба.

Література
Основна:
1. Тимофеев А. А. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической
стоматологии. – К.: «Червона-Рута-Турс», 2002. – 1024 с.
2. Хірургічна стоматологія та щелепно-лицева хірургія: підручник; У 2 т. – Т. 1 / В.
О. Маланчук, О. С. Воловар, І. Ю. Гарляускайте та ін. – К.: ЛОГОС, 2011. – 672 с.
3. Хирургическая стоматология: Учебник / Под ред. Т. Г. Робустовой. – М.:
Медицина, 1990. – 576 с.
4. Шаргородский А. Г. Воспалительные заболевания тканей челюстно-лицевой
области и шеи. – М.: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2001. – 272 с.
5. Бернадский Ю. И. Основы челюстно-лицевой хирургии и хирургической
стоматологии. – М.: Медицинская литература, 2000.– 404 с.
6. Александров М. М. Клиническая оперативная челюстно-лицевая хирургия. – М.:
Медицина, 1985.
7. Воспалительные заболевания челюстно-лицевой области и шеи: (Руководство
для врачей). Под редакцией проф. А. Г. Шаргородского. – М.: Медицина, 1985. –
352 с.
8. Руководство по хирургической стоматологии и челюстно-лицевой хирургии. Под
редакцией В. М. Безрукова и Т. Г. Робустовой. – М., 2000.
Додаткова:
1. Заусаев В. И., Наумов П. В., Новоселов Р. Д. и др. Хирургическая стоматология. –
М.: Медицина, 1981. – 544 с.
2. Груздев Н. А. Острая одонтогенная инфекция. – М., 1978.
3. Дмитриева В. С. Острые одонтогенные воспалительные процессы и их
осложнения. – М.: Медицина, 1969.
4. Соловьев М. М., Большаков О. П. Абсцессы, флегмоны головы и шеи. – М.:
МЕДпресс, 2001.
5. Супиев Т. Г. Гнойно-воспалительные заболевания челюстно-лицевой области.
М.: МЕДпресс, 2001.
6. Муковозов И. Н. Диференциалдьная диагностика воспалительных заболеваний
челюстно-лицевой области. – Л.: Медицина, 1982. – 262 с.

Методичну розробку підготувала

к. мед. н., асистент Митченок М. П.
 6
Еталони відповідей:
Завдання № 1 – Е
Завдання № 2 – С
Завдання № 3 – D