Міністерство охорони здоров’я України

Вищий державний навчальний заклад України

«Українська медична стоматологічна академія»
Кафедра дитячої хірургічної стоматології з пропедевтикою хірургічної
стоматології

Затверджено
на засіданні кафедри
дитячої хірургічної стоматології
з пропедевтикою
хірургічної стоматології
Завідувач кафедри
професор д. мед. н. Ткаченко П І._______
«____» ____________ 20___ рік

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
для самостійної роботи студентів
під час підготовки до практичного заняття

Навчальна дисципліна Хірургічна стоматологія

Модуль № 2 Запальні процеси щелепно-лицевої ділянки.
Змістовий модуль № 3 Одонтогенні запальні процеси щелепно-лицевої
ділянки.
Тема заняття № 10 Абсцеси та флегмони клітковинних
просторів обличчя: флегмона
підочноямкової, виличної та щічної ділянок.
Клініка, діагностика, лікування.
Курс ІІІ
Факультет стоматологічний

Полтава – 2016
 2
1. Актуальність теми:
Поверхневі абсцеси та флегмони підочноямкової, виличної та щічної ділянок мають
особливу клініку, яка у хворих викликає не тільки дискомфорт, а також болі та набряк
тканин щелепно-лицевої ділянки. Лікарям-стоматологам при хірургічному лікуванні
абсцесів та флегмон цієї локалізації, з естетичного погляду, треба враховувати хід
м’язових волокон м’язів обличчя, гілок лицевого нерву та головної вивідної протоки
привушної слинної залози.
Тому знання етіології, патогенезу, клініки, діагностики та лікування патології, що
вивчається необхідні для майбутніх лікарів-стоматологів.

2. Конкретні цілі:
Знати етіологію, патогенез, класифікацію, клініку, діагностику та лікування абсцесів і
флегмон підочноямкової, виличної та щічної ділянок.
Скласти план обстеження хворих з абсцесами та флегмонами підочноямкової,
виличної та щічної ділянок, встановити діагноз при виявленні цієї патології, провести її
диференціальну діагностику.
Оволодіти методами діагностики та навичками лікування хворих з абсцесами і
флегмонами підочноямкової, виличної та щічної ділянок.
Обгрунтувати місцеве та загальне лікування хворих з абсцесами та флегмонами
підочноямкової, виличної та щічної ділянок.

3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна

інтеграція):

Назва попередніх
Отримані знання, вміння, навички
дисциплін
Знати етіологію і патогенез підочноямкової, виличної та щічної
Патофізіологія
ділянок.
Знати патолого-анатомічні зміни в тканинах при запальних
Патанатомія
процесах в підочноямковій, виличній та щічній ділянках.
Визначити збудника захворювання, мікробну флору ротової
Мікробіологія порожнини і післяопераційної рани після розтину абсцесів і
флегмон підочноямкової, виличної та щічної ділянок.
Оперативна хірургія та Знати особливості анатомічної будови верхньої та нижньої
топографічна анатомія щелеп та клітковинних просторів щелепно-лицевої ділянки.
Знати особливості будови верхньої та нижньої щелеп, м’яких
Гістологія
тканин та клітковинних просторів щелепно-лицевої ділянки.
Володіти методами обстеження стоматологічного хворого.
Пропедевтика
Обстежити стоматологічного хворого з абсцесами та
хірургічної стоматології
флегмонами підочноямкової, виличної та щічної ділянок.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти
студент при підготовці до заняття:

Термін Визначення
Жировий комок Біша corpus adiposum buccal.
Привушний проток ductus parotidcus.
Абсцес гостре обмеженне гнійне запалення клітковини.
Флегмона гостре розповсюджене гнійне запалення клітковини
(підшкірної, міжфісціальної, між’язової).
 3
4.2. Теоретичні питання до заняття:
1. Яка етіологія і патогенез абсцесів та флегмон підочноямкової, виличної та щічної
ділянок.
2. Які клінічні ознаки характерні для абсцесів і флегмон підочноямкової, виличної та
щічної ділянок?
3. Назвіть прийоми діагностики абсцесу і флегмони підочноямкової, виличної та
щічної ділянок.
4. Які основні та додаткові методи дослідження хворих при абсцесах і флегмонах
підочноямкової, виличної та щічної ділянок?
5. Яка схема загального та місцевого лікування хворих з абсцесами і флегмонами
підочноямкової, виличної та щічної ділянок?
6. Яка профілактика абсцесів і флегмон підочноямкової, виличної та щічної ділянок?
7. Які ускладнення спостерігаються при абсцесах і флегмонах підочноямкової,
виличної та щічної ділянок?

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Прийом та курація хворих з абсцесами та флегмонами підочноямкової, виличної та
щічної ділянок у хірургічному відділенні стоматологічної поліклініки та щелепно-
лицевому стаціонарі під керівництвом викладача.
2. Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження, визначити попередній діагноз у
хворого.
3. Вибрати місцевий анестетик та місцеву анестезію для проведення оперативного
втручання у хворих з абсцесами та флегмонами підочноямкової, виличної та щічної
ділянок під керівництвом викладача.
4. Виконати місцеву анестезію для проведення оперативного втручання у хворих з
абсцесами та флегмонами підочноямкової, виличної та щічної ділянок під
керівництвом викладача.
5. Оформити медичну документацію (історію хвороби хворого) хірурга-стоматолога
під керівництвом викладача.

Зміст теми:

Абсцес кликової ямки.

Етіологія. Одонтогенна (періодонтит, періостит, остеомієліт, пародонтит) та
неодонтогенна (фурункули, карбункули, травматичне ушкодження м'яких тканин верхньої
щелепи та виличної кістки, постін’єкційна інфекція) інфекція.
Клініка. Суб’єктивно: у хворого спостерігається припухлість підочноямкової та щічної
ділянок, верхньої губи, крила носа. Об’єктивно: набряк м'яких тканин підочноямкової та
щічної ділянок, верхньої губи, крила носа, згладжена носо-губна борозда, при пальпації
м'які тканини в ділянці набряку м’якої консистенції; в глибині, при бімануальній
пальпації, визначається особливо болюча ділянка обмеженого гнійного осередку.
Абсцеси і флегмони підочноямкової ділянці. Межами підочноямкової ділянки є:
зверху – підочноямковий край; зсередини – бічна стінка носа; знизу – альвеолярний
відросток верхньої щелепи; зовні – виличнощелепний шов.
Флегмона підочноямкової ділянки.
Суб’єктивно: різкі самовільні болі, які іррадіюють в око, скроневу ділянку.
Об’єктивно: набряк м'яких тканин підочноямкової та щічної ділянок, який
розповсюджується на виличну ділянку, верхню губу та нижню повіку а іноді і верхню,
шкіра підочноямкової ділянки гіперемована, в складку не збирається, при пальпації
визначається щільний болючий інфільтрат, відкривання рота повільне, в присінку
порожнини рота по верхньому своду запальні зміни носять розлитий характер, ніж при
абсцесі.
Абсцеси і флегмони щічної ділянки.
 4
Межами щічної ділянки є: зверху – нижній край виличної кістки; спереду – лінія, що
сполучає виличнощелепний шов з кутом рота; знизу – нижній край нижньої щелепи;
позаду – передній край жувального м’язу.
Абсцес щічної ділянки: Суб’єктивно: спостерігаються у хворого локальні болі, які
посилюються при пальпації.
Об’єктивно: набряк м'яких тканин щічної ділянки менше вираженіший ніж при
флегмоні цієї ділянки, при пальпації визначається обмежений, частіше округлої форми
болючий інфільтрат, який розташований у верхньому чи нижньому відділі щічної ділянки;
якщо інфільтрат спаяний зі шкірою, то вона отримує червоний колір.
Флегмона щічної ділянки: Суб’єктивно: спостерігається у хворого різкі самовільні
болі, які посилюються при відкриванні рота та жуванні.
Об’єктивно: набряк м'яких тканин щічної ділянки, який розповсюджується на верхнє
та нижнє повіко, внаслідок чого щілина звужується чи повністю закривається, набряк
розповсюджується на верхню губу, при пальпації в щічній ділянці визначається болючий
інфільтрат, шкіра над ним червоного кольору, в складку не береться, регіонарні
лімфатичні вузли збільшені і болючі при пальпації, відкривання рота повільне або
визначається запальна контрактура І ступеня, слизова оболонка з боку присінка
порожнини рота набрякла, вздовж лінії змикання зубів верхньої та нижньої щелепи
помітні відбитки зубів.
Абсцеси і флегмони виличної ділянці.
Межі виличної ділянки відповідають розташуванню виличної кістки: верхньою межею
є передньонижній відділ скроневої кістки і нижній край орбіти; передньою – вилично-
щелепний шов; нижньою – передньоверхній відділ щічної ділянки; задньою – вилично-
скроневий шов.
Абсцес виличної ділянки: Суб’єктивно: у хворого спостерігається помірні болі
виличної ділянки.
Об’єктивно: набряк м'яких тканин виличної ділянки, який може розповсюджуватися
ни верхнє та нижнє повіко, при пальпації визначається обмежений запальний інфільтрат,
який спаяний зі шкірою, тому вона має яскраво-червоний колір, відкривання рота
повільне.
Флегмона виличної ділянки:
Суб’єктивно: самовільні болі виличної ділянки, які іррадіюють в підочноямкову та
скроневу ділянки.
Об’єктивно: набряк м'яких тканин виличної ділянки розповсюджується на
підочноямкову, скроневу, щічну, привушно-жувальну ділянки, при пальпації в ділянці
виличної кістки визначається щільний болючий інфільтрат, відкривання рота обмежене,
так як у запальний процес втягується верхній відділ жувального м’язу.
Діагностика. Суб’єктивні методи обстеження хворого: опитування, огляд.
Об’єктивні методи обстеження хворого: опитування, пальпація, перкусія, зондування,
бімануальна пальпація слинних залоз та визначення їх функціональної активності,
визначення ступеню рухливості зубів, додаткове обстеження: рентгенографія щелепи.
Спеціальні методи обстеження: визначення чутливості мікрофлори до антибіотиків.
Диференційна діагностика з абсцесами й флегмонами щелепно-лицевої ділянки,
гострими захворюваннями слинних залоз та іншими захворюваннями.
Лікування. Місцеве лікування: розтин гнійного вогнища (при абсцесі кликової ямки
роблять внутрішньоротовий розтин вздовж верхнього склепіння присінка, при флегмоні
підочноямкової ділянки розтин шкірних покривів вздовж нижнього краю очниці та носо-
губній борозні, при абсцесі та флегмоні виличної ділянки позаротовий розтин шкірних
покривів виличної ділянки, з урахуванню напрямку гілок лицевого нерву; при абсцесі та
флегмоні щічної ділянки – позаротовий розтин шкірних покривів щічної ділянки, з
урахуванням напрямку гілок лицевого нерву, або внутрішньоротовий слизової оболонки
порожнини рота повздовж напрямку головної вивідної протоки привушної слинної залози,
вище або нижче цієї протоки), забезпечення відтоку гною із гнійного вогнища,
промивання (діаліз) гнійного осередку та його дренування (гумові марлеві дренажі),
 5
асептична марлева пов’язка з гіпертонічним розчином зверху гнійної рани, видалення
«причинного» зуба за показаннями.
Загальне консервативне лікування: антибактеріальне, протизапальне,
гіпосенсибілізуюче, антигістамінне, дезінтоксикаційне, дегідратаціоне, імуностимулююче,
загальнозміцьнююче, симптоматичне. Фізіотерапія (УВЧ, УФО) призначається хворим за
показаннями.
 6
Структурно-логічна схема змісту теми
«Абсцеси та флегмони клітковинних просторів обличчя: флегмона підочноямкової,
виличної та щічної ділянок. Клініка, діагностика, лікування».

Абсцеси та флегмони підочної, виличної та щічної ділянок

Класифікація за локалізацією

Абсцеси та флегмони в Абсцеси та флегмони в

ділянці верхньої щелепи: ділянці нижньої щелепи:
 Підочної ділянки  Щічної ділянки
 Виличної ділянки

Етіологія та патогенез

Одонтогенні: Неодонтогенні:
 Періодонтит  Фурункул і карбункул
 Пародонти  Травма
 Нагноєні кісти щелеп  Постінєкційні
 Дистопія та ретенція зубів
Клініка

Місцевий статус: Загальний статус:

набряк і гіперемія шкіри в
ділянці запального інфільтрату.
Різко болючий при пальпації
запальний інфільтрат, запальна
контрактура нижньої щелепи.
озноб, підвищення температури до
38°С і більше, пітливість, головний
біль, слабкість, безсоння,
лейкоцитоз, прискорення ШОЕ,
підвищення згортання крові, зміни зі
сторони серцево-судинної системи
та органів виділення.

Лікування

Місцеве:
видалення «причинного» зубу
за показаннями, розтин
абсцесу та флегмони, діаліз
рани, дренаж рани.
Загальне:
антибактеріальне, протизапальне,
гіпосенсебілізуюче, антигрибкове,
дезінтоксикаційне, загальнозміцнююче,
симптоматичне, фізіотерапія за
показанням.

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю (таблиці, схеми, малюнки, графіки):

Навчальні завдання Вказівки до завдання

 7
1. Вивчити клініку абсцесів та флегмон
підочноямкової ділянки.
2. Вивчити клініку абсцесів та виличної
ділянки.
3. Вивчити клініку абсцесів та флегмон
щічної ділянки.
4. Вивчити методи діагностики абсцесів та
флегмон підочноямкової, виличної та
щічної ділянок.
5. Вивчити показання до консервативного
та хірургічного лікування абсцесів та
флегмон підочноямкової, виличної та
щічної ділянок.
6. Вивчити профілактику абсцесів та
флегмон клітковинних просторів обличчя:
флегмони підочноямкової, виличної та
щічної ділянок.
Назвати клінічні прояви абсцесів та
флегмон підочноямкової ділянки.
Назвати клінічні прояви абсцесів та
флегмон виличної ділянки.
Назвати клінічні прояви абсцесів та
флегмон щічної ділянки.
Розташуйте по ступеню значимості основні
та додаткові методи дослідження при
абсцесах та флегмонах підочноямкової,
виличної та щічної ділянок.
Скласти схему медикаментозного лікування
абсцесів та флегмон підочноямкової,
виличної та щічної ділянок. Скласти схему
хірургічного лікування абсцесів та флегмон
підочноямкової, виличної та щічної
ділянок. Виписати 2–3 рецепти
медикаментозного лікування абсцесів та
флегмон підочноямкової, виличної та
щічної ділянок.
Скласти схему профілактичних заходів.

Б. Задачі для самоконтролю:

Задача 1. Хворий, 32 роки, скаржиться на погане самопочуття, температуру тіла до 38,8°,

озноб, головний біль, безсоння, наявність болючої припухлості в правій підочноямковій
ділянці.
Анамнез хвороби: пацієнт хворіє протягом 6 днів після того як з’явився біль у
зруйнованому зубі на верхній щелепі. Хворий до лікаря не звертався, біль в зубі
зменшився, але на 4–5 день з’явилась припухлість на обличчі.
Місцевий статус: лице асиметричне за рахунок набряку м'яких тканин підочноямкової
ділянки справа, набряк розповсюджується на нижнє повіко, права очна щілина звужена.
Шкіра гіперемована, лосниться, в складку не збирається, пальпаторно визначається
наявність щільного болючого інфільтрату в ділянку, яка нижче краю очниці та вище
верхньої губи. Рот відкривається повільно і клик на верхній щелепі зруйнований
каріозним процесом. Слизова оболонка над другим верхнім різцем, іклом і першим
верхнім премоляром гіперемірована, набрякла. На рентгенограмі ікла в ділянці верхівки
кореня мається вогнище деструкції кісткової тканини розміром 0,5х0,3 см із нечіткими
межами.
Який діагноз Ви поставите хворому? Який запропонуєте план лікування?

В. Виберіть і вкажіть суб'єктивні і об'єктивні ознаки, які характерні для абсцесів і флегмон
підочноямкової, щічної і виличної ділянок.

Флегмона щічної Різкі самовільні болі, які іррадіюють в око, скроневу ділянку.
ділянки Різкі самовільні болі, які посилюються при відкриванні рота та
жуванні.
Набряк м'яких тканин щічної ділянки, який розповсюджується
на верхнє та нижнє повіко, внаслідок чого очна щілина
повністю закривається, набряк розповсюджується на верхню
губу, при пальпації в щічній ділянці визначається болючий
 8
інфільтрат, шкіра над ним червоного кольору, в складку не
береться, регіонарний лімфаденіт, збільшені і болючі при
пальпації, відкривання рота повільне або визначається запальна
контрактура І ступеня, слизова оболонка з боку присінка
порожнини рота набрякла, вздовж лінії змикання зубів верхньої
та нижньої щелепи помітні відбитки зубів.

Абсцес виличної Набряк м'яких тканин виличної ділянки, який може

ділянки розповсюджуватися на верхнє та нижнє повіко, при пальпації
визначається обмежений запальний інфільтрат, який спаяний зі
шкірою, тому вона має яскраво-червоний колір, відкривання
рота вільне.

Флегмона Набряк м'яких тканин, підочноямкової та щічної ділянок, який

підочноямкової розповсюджується на виличну ділянку, верхню губу та нижнє
ділянки повіко а іноді і верхнє повіко, шкіра підочноямкової ділянки
гіперемована. В складку не збирається, при пальпації
визначається щільний болючий інфільтрат, відкривання рота
повільне, в присінку порожнини рота вздовж верхнього своду
запальні зміни мають розлитий характер ніж при абсцесі.
Помірні болі виличної ділянки.

Література.
Основна:
1. Бернадский Ю. И. Основы хирургической стоматологии. – К.: Здоровья, 1984. –
с. 135-136.
2. Евдокимов А. И., Васильев Г. А. Хирургическая стоматология. М.: Медицина,
1964. – с. 135-140.
3. Хирургическая стоматология / Под ред. Т. Г. Робустовой – М.: Медицина, 1996,
– с. 226-229.
4. Хірургічна стоматологія та щелепно-лицева хірургія; У 2т. – Т.1/ В. О.
Маланчук, О. С. Воловар, І. Ю. Гарляускайте та ін. – К.: ЛОГОС, 2011. – 672 с.

Допоміжна:
1. Бажанов Н.Н., Козлов В.А., Максимовский Ю.М., Робустова Т.Г.
Безрукова А.П. Хирургическое лечение заболеваний пародонта. – М:
Медицина, 1987. – 156 с.
2. Бернадский Ю.И., Заславский Н.И., Бернадская Г.П. Гнойная челюстно-
лицевая хирургия. – К.: Здоровье, 1983. – 246 с.
3. Бойко В.З. Одномоментная реплантация зубов при воспалительных
процессах // Стоматология. – 1990. – № 1. – С. 24-29.
4. Воложин А. И. Роль реактивности у выборе тактики лечения острых
воспалительных процессов челюстно-лицевой области // Стоматология:
Спец.выпуск. – 1996. – С.49.
5. Воспалительные заболевания челюстно-лицевой области и шеи / Под
редакторши проф. А. Г. Шаргородского. – М.: Медицина, 1985. – 352 с.
6. Груздев Н.А. Острая одонтогенная инфекция. – М.: Медицина, 1978. – 182
с.
7. Воспалительные заболевания челюстно-лицевой области // Стоматология:
Спец. выпуск. – 1996.- С.38.
8. Золотарева Т. В., Топоров Г. Н. Хирургическая анатомия головы. – М.:
Издательство «Медицина» – 1968. – 227 с.
9. Козлов В. А. Неотложная стационарная стоматологическая помощь. – Л.:
Медицина, 1988. – 288 с.
 9
10. Муковозов И. Н. Диференциалдьная диагностика воспалительных заболеваний
челюстно-лицевой области. – Л.: Медицина, 1982. – 262 с.
11. Мілєрян В. Є. Методичні основи підготовки та проведення занять у медичних
ВУЗах. – Метод. рекомендації. – Київ, 1999. – 68 с.
12. Методичні рекомендації щодо впорядкування навчально-методичної
документації кафедр УМСА // Ждан В. М., Бобирьов В. М., та ін. – Полтава,
2003. – 84 с.
13. Маланчук В.А., Копчак А.В. Озоно-кислородная терапия в стоматологии и
челюстно-лицевой хирургии. – Киев, 2004 – 177 с.
14. Робустова Т.Г., Губин М.А., Стародубцев В. С. Диагностика
распространенных флегмон и их осложнений, стратегия комплексного
лечения // Стоматология: Спец. выпуск. – 1996. – С. 74.
15. Солнцев А.М., Тимофеев А. А. Одонтогенные воспалительные заболевания. –
К.: Здоровье, 1989. – 232 с.
16. Соловьев М.М. Одонтогенные воспалительные заболевания челюстей и
прилежащих тканей. – Ташкент, 1979. – 162 с.
17. Тимофеев А. А. Гнойная хирургия челюстно-лицевой области и шеи, – К.,1995,
172 с.
18. Ушаков Р.В., Царев В.Н. Этиология и этиотропная терапия неспецифических
инфекций в стоматологии. – Иркутск, 1997. – 108 с.

Методичні вказівки склала к.м.н., доцент Дубровіна О. В.

Методичні вказівки затверджені на засіданні кафедри 12.01.12 протокол № 10.

 10
Еталон правильних відповідей:

Задача 1.1. Одонтогенна флегмона підочноямкової ділянки справа.

1. 2. Загальне лікування: антибактеріальне, противозапальне, антигістамінне,
дезінтоксикаційне, загальнозміцнююче, симптоматичне і фізіотерапія. Місцеве лікування:
розтин флегмони, видалення причинного зубу, діаліз рани, дренаж рани.