Змістовий модуль 2: «Основи професійного спілкування лікаря із пацієнтом

у процесі клінічного обстеження»

Тема 7. «Основи професійного спілкування лікаря із хворим та правила

проведення розпитування пацієнта»

Мета (навчальні цілі):

– Знати правила та послідовність проведення розпитування хворого, деонтологічні
норми щодо конфіденційності та інформування пацієнта.
– Вміти обрати оптимальну модель поведінки при спілкуванні із пацієнтом.
– Вміти провести бесіду із пацієнтом на підставі алгоритмів та стандартів.
– Ефективно формувати комунікаційну стратегію при спілкуванні з пацієнтом, нести
відповідальність за якісний збір інформації та дотримання відповідних етичних
норм.
Студент повинен знати:
1. Принципи професійного спілкування лікаря та пацієнта на різних етапах
діагностування та процесу лікування.
2. Правила розпитування пацієнта.
3. Поняття про анамнез та його структурні частини.
4. Вимоги лікарської етики під час розпитування хворого та бесіди із його рідними.
5. Право пацієнта на отримання правдивої інформації, право конфіденційності, право
«інформованої згоди» пацієнта.
6. Деонтологічні норми під час інформування пацієнта щодо діагнозу та прогнозу
лікування.
7. Правила щодо відносин між лікарем і близькими та рідними пацієнта.

Студент повинен вміти:

1. Проводити розпитування хворого методично правильно із дотриманням
деонтологічних принципів.
2. Вирішувати ситуаційні завдання, аналізувати діяльність лікаря в певних клінічних
ситуаціях з наданням морально-етичної та правової оцінки його дій.

Основні терміни теми

Термін Визначення
Розпитування основний суб'єктивний метод клінічного обстеження, що
полягає в отриманні інформації про хворого та його хворобу
шляхом розпитування як самого хворого, так і його близьких.
Анáмнез сукупність відомостей, отриманих при медичному обстеженні
(лат. anamnesis - шляхом розпитування самого обстежуваного і / або осіб, що
«спогад», «спомин») його знають.
Анамнез хвороби структурна частина анамнезу, що містить відомості щодо
(лат. Anamnesis morbi) особливостей розвитку теперішнього захворювання від
початкових проявів до моменту зустрічі лікаря з пацієнтом.
Анамнез життя розділ анамнезу, що містить інформацію про минуле хворого,
(лат. Anamnesis vitae) яке може стосуватися його хвороби та стану здоров’я.
Симпто́м ознака, один з окремих проявів якого-небудь захворювання або
(від грец. випадок, патологічного стану, що виявили на підставі скарг хворого
ознака) (суб'єктивний симптом) або при дослідженні лікарем
(об'єктивний симптом).
Синдро́м сукупність симптомів, що пов'язані між собою єдиним
(від грец. скупчення) патогенезом і характеризують хворобу або стан.
Діагноз (лат. diagnosis медичний висновок про стан здоров'я обстежуваного та
«розпізнавання»; від dia сутність хвороби, виражений в прийнятій медичній
«нарізно» + gnosis термінології і заснований на всебічному систематичному
«знання») обстеженні пацієнта.
Фактори ризику умови, обставини, конкретні причини, які більше, ніж інші
відповідальні за виникнення і розвиток хвороби.

Література:

Основна (базова)
1. Нетяженко В.З., Щуліпенко І.М., Дідківська Л.А. Догляд за хворими. – К.:
Здоров’я, 2013. – С.305-319, 24-54.
2. Никула Т.Д., Шевчук С.Г., Мойсеенко В.О., Хомазюк В.А., Палієнко І.А.
Пропедевтика внутрішніх хвороб: Клінічний практикум. – К.: Задруга, 2009.- С.7-
17.
3. Пропедевтика внутрішніх хвороб / За ред. В.Ф. Москаленка, І.І. Сахарчука. - К.:
„Книга плюс”, 2007. – 631 с.
4. Ковальова О.М., Сафаргаліна-Корнілова Н.А., Герасимчук Н.М. Деонтологія в
медицині: підручник. – Харків, 2014.– 258 с.
5. Підручник з лікарської етики (Світове Лікарське Товариство) // Пер. з анґл. за ред.
Пирога Л.А.–БФ «Третє Тисячоліття», 2009. – 137 с.

Допоміжна
1. Bates’ guide to physical examination and history taking / Ed. by L.S. Bickley, P.G.
Szilagyi, R.M. Hoffman. – 12th ed. – Wolters Kluwer, 2017. – P.65-108.
2. Lloyd M., Bor R. Communication skills for medicine. – 3rd ed. – Elsevier, 2009. – P.9-
48.
3. Macleod’s Clinical Examination / Ed. by G. Douglas, F. Nicol, C. Robertson. – 13th ed. –
Elsevier, 2013. – P.8-44.

Інформаційні ресурси
1. Інтернет-ресурси з питань навчання та етико-деонтологічних аспектів роботи
лікаря:
– https://www.wma.net/what-we-do/education/medical-ethics-course/
– https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1377522/
2. Дослідження на людських суб’єктах: керівні вказівки і ресурси –
www.who.int/ethics/research/en/
3. Гарвардська школа громадського здоров'я, етичні питання в міжнародному курсі
дослідження охорони здоров'я – www.hsph.harvard.edu/bioethics/
4. Розбори випадків мережі клінічної етики Великобританії – www.ethics-
network.org.uk/case-studies/
5. Навчальний підручник зі стандартів з етики і прав людини для працівників
охорони здоров’я, «Commonwealth Medical Trust», 3 частина, розбори випадків –
www.commat.org/
Завдання для самостійного опрацювання теми (слід відповісти письмово)
 Варіант 3.
Завдання 1. Поясніть, яким чином етичний принцип
конфіденціальності застосовується при розпитуванні хворого, наведіть
приклади.
Деякі пацієнти можуть бути сором'язливими і неохоче говорити про
деякі захворювання (наприклад, венеричні) або шкідливі звички (алкоголізм).
Необхідно дуже обережно і тактовно ставити запитання, які стосуються
зловживання алкоголем та наркотиками, сексуальної орієнтації та
сексуального досвіду, релігійних переконань.

Завдання 2. Назвіть основні структурні частини анамнезу і поясніть їх

зміст.
1. Паспортна частина
2.Основні скарги хворого
3.Анамнез хвороби
4.Загальний анамнез

Завдання 3. Які симптоми характерні для захворювань органів

дихання? Назвіть і деталізуйте не менше 7 симптомів.
Сухий або вологий кашель,задишки у стані спокою,напади ядуху,біль в
грудній клітці,підвищення температури тіла

Завдання 4. Які Ви знаєте фактори ризику раку товстої кишки? Назвіть

не менше 7 факторів.
Вживання червоного мяса,вживання алкоголя,надмірне
ожиріння,малорухливий спосіб життя,куріння сигарет.
Завдання 5. Які умови, оточення є необхідними для ефективного
проведення розпитування хворого?
Комфорт для всіх залучених,усунення фізичних бар’єрів,гарне
освітлення,конфіденційність,відносна тиша,ненав’язливий доступ до
годинника.
Тестові завдання

1. Відомості про алергічні реакції на харчові продукти відносяться до такого розділу

анамнезу:
A. Anamnesis communis
B. Anamnesis morbi
C. Anamnesis vitae
D. Molestiae aegroti
E. Pars officialis

2. Кому з видатних клініцистів належить творча розробка методики детального

послідовного розпитування хворого?
A. Боткіну С.П.
B. Захар’їну Г.А.
 C. Образцову В.П.
D. Стражеско М.Д.
E. Яновському Ф.Г.

3. Для чого необхідна деталізація скарги пацієнта?

A. Для визначення перебігу хвороби
B. Для визначення тривалості лікування в стаціонарі
C. Для диференціального діагнозу
D. Для прогнозу захворювання
E. Для профілактики захворювання

4. Яке запитання будете вважати «провідним», що підказує певну відповідь?

A. «Що, на Вашу думку, викликає головний біль?»
B. «Ви відчуваєте головний біль часто, чи не так?»
C. «Як би Ви оцінили інтенсивність болю по шкалі від 1 до 10?»
D. «У який час доби головні болі найбільш інтенсивні?»
E. «Опишіть будь-які симптоми, пов'язані з головним болем».

5. Під час розпитування хворий, здається, уникає певних питань. Він відвертається і
дивиться у вікно. Що має робити лікар?
A. Наполягайте на відповіді «Так» або «Ні» на кожне конкретне запитання.
B. Продовжуйте запитувати, доки хворий не відповідатиме належним чином.
C. Необхідно, щоб ця інформація була одразу ж розкрита.
D. Припиніть розпитування, поки пацієнт не буде готовий до співпраці.
E. Зробіть нотатки, щоб повернутись до делікатного питання пізніше.