В нницький нац ональний медичний ун верситет

м.М.І.Пирогова
Кафедра б олог чної та загальної х м ї
К рс загальної хімії

М ТОДИЧНІ РОЗРОБКИ
практичних занять із медичної хімії
для студентів медичного факультету

Частина . Кислотно-основн р вноваги

та комплексоутворення в б олог чних р динах

В нниця 20 5
 Методичні розробки затверджені методкомом загально теоретичних
дисциплін 1 к рс ВНМУ імені. М.І. Пирогова
(протокол № 1 від 31.09. 2015)

Методичні розробки переробили із видання 2011р.

доц. Смірнова О.В.; доц. Ільченко О.В.,
ст.викл. Зелінська Т.М.

Рецензент – Антонюк В.С., кхн, доцент

Коректор – С лім О.Г.

Палієнко В.В.

Редакційно видавнича гр па ВНМУ:

Відповідальний редактор Тарасюк С.В.,професор.
Секретар – Корольова Н.Д., кандидат псих. на к

2
 ЗМІСТ

1 Вст п.Техніка безпеки. Періодична система Д.І. Менделєєва.

Електронна б дова атомів елементів та їх іонів. Тестовий 7
контроль для визначення початкового рівня знань
2 Біогенні s , р елементи, хімічні властивості, біологічна роль, 8
застос вання в медицині
3 Біогенні d елементи, хімічні властивості, біологічна роль, 13
застос вання в медицині
4 Комплексо творення в біологічних системах. 16
5 Способи вираження концентрації розчинів. Пригот вання 20
розчинів.
6 Кислотно основна рівновага в організмі. Водневий показник
біологічних рідин. 23

7 Основи титриметричного аналіз . Метод нейтралізації. 28

Алкаліметрія. Ацидіметрія.
8 Б ферні системи, класифікація та механізм дії. 32
9 Б ферна ємкість. Роль б ферних розчинів в біосистемах. 37
10 Колігативні властивості розчинів. Осмос 41

3
 ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ В
ХІМІЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ ТА НАДАННЯ ПЕРШОЇ
ДОПОМОГИ.

1. Під час роботи в хімічній лабораторії необхідно підтрим вати чистот ,

тиш , порядок, в лабораторії не повинно б ти зайвих речей, а також слід
дотрим ватись правил техніки безпеки.
2. В хімічній лабораторії ст дент повинен б ти в халаті та шапочці (або
волосся охайно забране назад).
3. Кожний ст дент повинен знати, де знаходяться в лабораторії засоби
протипожежного захист та аптечка.
4. Категорично забороняється в лабораторії к рити, їсти, пити вод .
5. Не дозволяється прист пати до роботи, доки ст дент не засвоє всієї
техніки її виконання.
6. Досліди потрібно проводити лише в чистом пос ді. Після закінчення
експеримент пос д слід вимити одраз ж.
7. В процесі роботи необхідно б ти ак ратним, слідк вати, щоб речовини
не потрапили на шкір обличчя і р к, а також в очі.
8. Ніяких речовин в лабораторії не перевіряти на смак. Нюхати речовини
треба обережно направляючи на себе пар чи газ легким р хом р ки.
9. На пос ді, в яком зберігаються реактиви, повинні обов’язково б ти
етикетки з назвою речовини.
10.Під час нагрівання твердих та рідких речовин в пробірках і колбах не
можна направляти їх отвір на себе чи с сіда; категорично забороняється
заглядати зверх в пос д.
11.Після закінчення роботи необхідно вимкн ти газ, вод , електроенергію.
12.Забароняється виливати в раковин концентровані розчини кислот, л гів.
13.Під час роботи з отр йними речовинами, концентрованими кислотами
та л гами, фенолом та ін. Необхідно корист ватися захисними
ок лярами, протигазами чи респіраторами.
14.Досліди з речовинами, що легко займаються (етер, бензин, ацетон,
бензен, спирт тощо), проводять подалі від вогню та ввімкнених
електроприладів.
15.Якщо виникла пожежа, негайно відключити газ, вимкн ти
електроприлади в лабораторії. Швидко забрати всі горючі речовини
подалі від вогню, а пол м’я гасити вогнегасником, піском чи
використати протипожежн ковдр . Не можна заливати вогонь водою.
16.Якщо на ком сь спалахне одяг, необхідно його повалити на підлог і
швидко накрити вовняною ковдрою, бігати по лабораторії забороняється,
так як пол м’я підсилиться.
17.Термічні опіки негайно обробляють спиртовим розчином танін ,
етанол або розведеним розчином калій перманганат .
18.Опіки кислотами необхідно відраз ж витерти с хою ганчіркою, потім
промити проточною водою, а потім 5% ним розчином натрій
гідрокарбонатом і знов водою.
4
19.Опіки л гами відраз ж промивають проточною водою, потім 3% ним
розчином борної або ацетатної кислоти.
20.Якщо кислота або л г потрапили в очі потрібно швидко промити їх
невеликим стр менем води з під кран на протязі 3 5 хв, потім розчином
борної кислоти ( випадк л г ) або розчином натрій гідрокарбонат (
випадк кислоти). Після цього слід зверн тись до лікаря.
21.Шкір , ражен органічними речовинами (фенолом тощо) необхідно
швидко промити великою кількістю спирт чи іншого нейтрального
розчинника. Ст дента, що постраждав, обов’язково треба відправити до
медп нкт .

5
 Коротк методичн вказ вки

до роботи студент в на практичному занятт :

Заняття починається з організаційних питань.
Проводиться корекція знань ст дентів по основних питаннях теми і
пояснюються незроз мілі моменти.
За 15 хвилин до закінчення півпари ст денти пиш ть тестовий контроль.
На др гій півпарі викон ється лабораторна робота, оформляється протокол,
оголош ються рез льтати тестового контролю, викладач підпис є протокол.

Технолог чна карта проведення практичного заняття:

п/н тапи Час Навчальні Місце
хв.) посібники проведення
1 Організаційні питання 5
2 Корекція знань ст дентів 20 Таблиці, набір
по теоретичним питанням задач
та рішення задач
3 Тестовий контроль 15 Білети Кафедра
4 Виконання лабораторної 40 Реактиви, хімічний
роботи пос д, прилади
5 Аналіз та підведення 10
підс мків заняття

6
 Тема: ВСТУП. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ.
ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА Д.І. МЕНДЕЛЄЄВА.
ЕЛЕКТРОННА БУДОВА АТОМІВ ЕЛЕМЕНТІВ ТА ЇХ ІОНІВ.

1. Актуальність теми: знання основ техніки безпеки дозволить никн ти

небезпечних випадків під час роботі із хімічними речовинами на практичних
заняттях. Ст дентам пропон ється згадати б дов хімічних елементів, щоб
перейти до вивчення біонеорганічної хімії.

2. Ціль загальна :
– засвоїти правила техніки безпеки;
– міти пояснити залежність основних властивостей хімічних елементів від
місця знаходження в періодичній системі.
3. Конкретні цілі, уміти:
 мати явлення про електронн стр кт р атомів і енергетичний стан
електронів;
 знати періодичний закон і періодичн систем Менделеєва;
 вміти робити загальний аналіз періодичної системи, пояснити залежність
властивостей елемента від положення в періодичній системі;
– вміти писати рівняння реакцій різних типів.

4. Література:
Основна:
1.1. Мороз А.С., Л цевич Д.Д., Яворська Л.П. Медична хімія В., 2008.
1.2. Медична хімія. За ред. проф. В.О.Калібабч к. «Медицина»., К., 2013.
1.3. Хомченко Г.П. Посібник з хімії для вст пників до в зів, 1992.
1.4. Глинка Н.Л. Общая химия.
4.5. Граф логічної стр кт ри.
Додаткова:
4.6. Михайличенко Н.И. Общетеоретические основы химии, 1979.
4.7. Ахметов Н.С. Неорганическая химия, 1975.

5. Основні питання теми:

5.1. Організаційні питання.
5.2. Інстр ктаж з техніки безпеки.
5.3. Предмет медична хімія.
5.4. Періодичний закон Менделеєва – основа вивчення неорганічної хімії.
Періодична система
5.5. Зміни властивостей елементів зі зміною порядкового номера.
5.6. Електронна б дова атомів та йонів.
5.7. Класи неорганічних спол к.
5.8. Електролітична дисоціація нерганічних спол к.
5.9. Окисно відновні реакції.
6. Тестовий контроль для визначення початкового рівня знань ст дентів і
перевірка його.
7
 Тема: БІОГЕННІ s– та р- ЕЛЕМЕНТИ,
ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, БІОЛОГІЧНА РОЛЬ,
ЗАСТОСУВАННЯ В МЕДИЦИНІ.

1. Актуальність теми: хімічні елементи та їх спол ки лежать в основі живої

та неживої природи. Вони відіграють важлив роль в життєдіяльності
організм , а також використов ються як лікарські засоби. Вивчення
фізичних та хімічних властивостей s та р елементів дозволить оцінити їх
вплив на хімічні процеси, які відб ваються в живом організмі. Для
майб тнього лікаря такі знання необхідні під час проведення діагностики
різних станів здоров`я пацієнтів, як хворих так і здорових.

2. Ціль загальна: вивчити властивості спол к s та р елементів та їх медико

біологічний вплив на організм людини.

3. Конкретні цілі, уміти:

 мати явлення про загальн характеристик s та р елементів;
 знати важливіші спол ки s та р елементів та їх властивості ;
 вміти писати електронн конфіг рацію атомів та іонів;
писати рівняння хімічних реакцій;
проводити якісні реакції.

4. Література:

Основна:

4.1. Мороз А.С. та ін. Медична хімія, 2008; 20 – 30; 211 – 225.
4.2. Медична хімія. За ред. проф. В.О.Калібабч к. «Медицина»., К., 2013,
с.278 304.
4.3. Смирнова О.В. Медицинская химия, 2015, с. 37 47.
4.4. Х хрянский В.Г., Циганенко А.Я., Павленко Н.В. Химия биогенных
элементов, 1990, с. 36 68, 120 170.
4.5. Глинка Н.Л. Общая химия, 1977, с. 342 349, 561 567, 612 618, 633 638,
398 430.
4.6. Селезнев М.П. Аналитическая химия, 1978, с. 71 84,151 154.
4.7. Алексеев А.Н. Качественный анализ, 1975, с. 121 140, 187 198, 528 532.
4.8. Граф логічної стр кт ри.

Додаткова:
4.8. Михайличенко Н.И. Общетеоретические основы химии, 1979.
4.9. Ахметов Н.С. Неорганическая химия, 1975.
4.10. Авцын А.П., Жаворонков А.А., и др. Микроэлементозы человека, 1991.
4.11. Швайкова М.Д. Токсикологическая химия, 1975.
4.12. Артамонова В.Г., Шаталова Н.Н. Профессиональные болезни, 1988.
4.13. Машковский М.Д. Лекарственные средства. 1993. т. І и т. ІІ.
4.14. Державна фармакопея України.
8
5. Основні питання теми:

5.1. s Елементи:
що таке s елементи;
електронна конфіг рація атомів та іонів;
оксиди, гідроксиди, пероксиди, надпероксиди;
біологічне значення натрію, калію, кальцію, магнію, стронцію, барію
(їх знаходження та роль в організмі людини, лікарські засоби).
5.2. р Елементи ІІІ А гр пи ( на прикладі Алюмінію):
що таке р елементи;
електронна конфіг рація алюмінію, ст пінь окиснення;
алюміній оксид та гідроксид, їх амфотерні властивості;
біологічна роль алюмінію (лікарські засоби); використання для
очищення води.
5.3. р Елементи V А гр пи (на прикладі Нітроген ):
електронна конфіг рація нітроген , ст пені окиснення;
водневі та кисневі спол ки нітроген , їх кислотно оснόвні властивості;
окисно відновні властивості нітроген та його спол к;
біологічна роль нітроген (знаходження в організмі людини, лікарські
засоби).

6. Питання для самостійного позааудиторного вивчення:

6.1. Вчення В.І.Вернадського про біосфер . Біогеохімічні провінції.
6.2. Біогенні елементи, якісний та кількісний склад організм людини.
6.3. Макро та мікроелементи, елементи органогени.
6.4. Проблеми забр днення біосфери.
6.5 Біологічна роль карбон , оксиген , с льф р , галогенів.
Токсична дія карбон(II) оксид , спол к плюмб м , с льф р(IV)
оксид , арсен(III) оксид .

7. талони розв`язання завдань:

7.1. Напишіть електронн конфіг рацію атома Натрію та його іон .
Відповідь: Na0 1s22s22p63s1; Na+ 1s22s22p63s0 .
7.2. Напишіть електронн конфіг рацію атома Кальцію та його іон .
Відповідь: Са0 1s22s22p63s23р64 s2; Са2+ 1s22s22p63s23р64 s0.
7.3. Напишіть електронн конфіг рацію атома As0 та іон As3–.
Відповідь: As0 1s22s22p63s23p63d104s2 4p3;
As3– 1s22s22p63s23p63d104s2 4p6.
7.4. Напишіть електронн конфіг рацію атома Сl0 та іон Cl–.
Відповідь: Cl0 1s22s22p63s23р5; Cl– 1s22s22p63s23р6.
7.3. Напишіть рівняння такого ланцюга перетворень:
Mg  MgO  Mg(OH)2  MgCO3;
Відповідь: 2Mg + О2  2MgО;
MgО + Н2О  Mg(ОН)2;
9
 Mg(ОН)2 + СО2 + Н2О  MgCO3.
7.4. Назвіть найпоширеніші лікарські препарати натрію.
NaCl – 0,9% ний розчин – це фізіологічний або ізотонічний розчин,
використов ється як простіший кровозамінник;
NaHCO3 – питна сода, антацидний засіб;
Na2SO4 – легка послаблююча дія.
7.5. Напишіть рівняння такого ланцюга перетворень:
NO  NO2  HNO3 NaNO3;
Відповідь:
2NO + О2  2NО2;
4NО2 + 2Н2О + О2  4HNO3
N+4 1е → N+5 4
4
O20 – 4е → 2O 2 1

HNO3 + NaОH  NaNO3 .

7.6. Покажіть рівняннями реакцій амфотерність Al2O3:
Al2O3 + 6HСl → 2AlСl3 + 3Н2О;
t
Al2O3 + 2NaOH → 2NaAlО2 + Н2О.

7.7. Закінчити рівняння окисно відновної реакції за допомогою

електронного баланс :
+5 2 +2 0
2HNO3 + 3PbS + 3H2SO4  2NO + 3S + 3 PbSO4 + 4H2О
N+5 + 3е → N+2 2
6
S2 2е → S0 3

8. Завдання для закріплення матеріалу виконати в протокольному

зошиті):
8.1. Чом водень проявляє відновлюючі та окиснювальні властивості?
8.2. За допомогою відповідних рівнянь реакцій здійсніть такі
перетворення:
Na2СО3  NaНСО3  Na2СО3  BaСО3.
8.3. Закінчити рівняння окисно відновної реакції за допомогою
електронного баланс :
HNO3 конц. + Cu  .
8.4. Покажіть рівняннями реакцій амфотерність алюминій гідроксид .
8.4. Назвіть біогеохімічні провінції в Україні.

9. Приклад тестового контролю проводиться на занятті):

9.1. Напишіть електронн конфіг рацію атома К0 та іон К+1.
9.2. Напишіть електронн конфіг рацію атома Р0 та іон Р+3.
9.3. Напишіть рівняння такого ланцюга перетворень:
Сa  СаО  Са(ОН)2  Са(НСО3)2.
10
 9.4. Закінчити рівняння окисно відновної реакції за допомогою
електронного баланс :
NaCl + KMnO4 + H2SO4 →
9.5. Що таке біогенні елементи?

Відповіді:

9.1. К0 1s22s22p63s23р64s1 ; К+ 1s22s22p63s23р64s0

9.2. Р0 1s22s22p63s23р3; Р+3 1s22s22p63s2.
9.3. Сa + О2  СаО;
СаО + Н2О  Сa(OH)2;
Сa(OH)2 + H2O + СО2  Са(НСО3)2.
9.4. Закінчити рівняння окисно відновної реакції за допомогою
електронного баланс :
_ +7 0 +2
10NaCl + 2KMnO4 +8 H2SO4 → 5Cl2 + 2MnSO4 + K2SO4 + 5Na2SO4 + 8H2O

Мn+7 + 5е → Мn+2 2
10
2Cl–¯ – 2е → Cl2 5

9.5. Біогенними називаються элементи, які виявлені в живих організмах, і

бер ть часть в біохімічних процесах.

10. Алгоритм лабораторної роботи:

10.1. Якісне визначення іонів кальцію.
10.2. Якісне визначення іонів магнію.
10.3. Якісна реакція на карбонат – аніон.
10.4. Якісна реакція на с льфат – аніон.
10.5. Якісна реакція на нітрит – аніон

11. Методика проведення експерименту:

11.1. Якісне визначення іонів кальцію.
В пробірк внести 2 краплі розчин Na2C2O4, додати 1краплю розчин
CaCl2. Вказати зовнішній ефект реакції, написати рівняння реакції,
зробити висновки.
11.2. Якісне визначення іонів магнію.
В пробірк внести 2 краплі розчин MgCl2 і додати розчин амоніак до
випадіння осад , потім додати розчин NH4Cl до повного розчинення
осад . До одержаного розчин додати по краплях розчин Na2HPO4 до
творення осад . Вказати зовнішній ефект реакцій. Написати рівняння
реакцій, зробити висновки.
11.3. Якісна реакція на карбонат – аніон.
В пробірк внести 2 краплі розчин Na2CO3 і додати 2 краплі розчин
BaCl2. До осад додати розчин оцтової (ацетатної) кислоти. Описати
зовнішній ефект реакцій. Написати рівняння реакцій. Зробити
висновки.
11
11.4. Якісна реакція на с льфат – аніон.

В пробірк внести 2 краплі розчин Н2SO4 і додати 2 краплі розчин

BaCl2. До осад додати розчин хлоридної кислоти. Описати зовнішній
ефект реакції. Написати рівняння реакції. Зробити висновки (застос вання
BaSO4 в медицині).

11.5. Якісна реакція на нітрит – аніон.

В пробірк внести 2 краплі розчин NaNO2 додати 2 краплі розчин

оцтової (ацетатної) кислоти і 2 краплі розчин KI. Описати зовнішній ефект
реакції. Написати рівняння реакції. Зробити висновки.

Схема оформлення протокол лабораторної роботи

(на розгорн том подвійном арк ші зошита)

№ Хід дослід Рівняння реакцій Біологічне

дослід , значення
назва елемент , тип
дослід реакції, роль в
організмі
1 2 кр. Na2C2O4 Na2C2O4+CaCl2→CaC2O4 +2NaC Кальцій міститься
Якісна + 1 кр. CaCl2 l кістковій та
реакція білий з бній тканинах;
на іони CaC2O4 – прод кт
кальцію обмін речовин,
виділяється із
сечею

Тема: БІОГЕННІ d-ЕЛЕМЕНТИ, ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

БІОЛОГІЧНА РОЛЬ, ЗАСТОСУВАННЯ В МЕДИЦИНІ.

1. Актуальність теми: d елементи містяться в організмі значно в меншій

кількості в порівнянні з s та р елементами. Однак роль цих мікроелементів
в перебіг фізіологічних та патологічних процесів в організмі велика. Вони в
значній мірі визначають стр кт р і властивості ферментів. Пор шення
обмін мікроелементів є причиною багатьох захворювань.
2. Ціль загальна : вивчити властивості спол к d елементів та їх біологічне
значення.

3. Конкретні цілі, уміти:

 мати явлення про електронн б дов d елементів;
 вміти пояснювати кислотно оснόвні властивості;
пояснювати окисно – відновні властивості;
 знати деякі лікарські засоби цих елементів.
12
4. Література:

Основна:

4.1. Лекційний матеріал.

4.2. Мороз А.С. та ін. Медична хімія, 2008; 225 – 256.
4.3. Медична хімія. За ред. проф. В.О.Калібабч к. «Медицина»., К., 2013,
с. 304 – 312.
4.4. Смирнова О.В. Медицинская химия, 2015, с. 48 53.
4.4. Х хрянский В.Г., Циганенко А.Я., Павленко Н.В. Химия биогенных
элементов, 1990, с. 69 119.
4.5. Глинка Н.Л. Общая химия 1977, с. 570 575, 620 623, 625 629, 687 691.
4.6. Граф логічної стр кт ри.
4.7. Селезнев М.П. Аналитическая химия, 1978, с. 329 339, 344 348.
4.8. Алексеев А.Н. Качественный анализ, 1975, с. 95 99.

Додаткова:
4.8. Михайличенко Н.И. Общетеоретические основы химии,1979.
4.9. Ахметов Н.С. Неорганическая химия, 1975.
4.10. Авцын А.П., Жаворонков А.А., и др. Микроэлементозы человека, 1991.
4.11. Швайкова М.Д. Токсикологическая химия,1975.
4.12. Артамонова В.Г., Шаталова Н.Н. Профессиональные болезни, 1988.
4.13. Машковский М.Д. Лекарственные средства. 1993. т. І и т. ІІ.
4.14. Державна фармакопея України.

5. Основні питання теми:

5.1. Характеристика d елементів ( на прикладі фер м та хром ):

загальна характеристика;
електронна конфіг рація, ст пені окиснення;
кислотно оснόвні властивості ;
окисно відновні властивості;
біологічне значення фер м та хром (знаходження в організмі людини,
лікарські засоби).

6. Питання для самостійної позааудиторної роботи:

Біологічна роль цинк , манган , к пр м , молібден , мерк рію (роль в
організмі людини, лікарські засоби). Токсична дія мерк рію, його
знезараження.

7. талони рішення звдань:

7.1. Напишіть електронн конфіг рацію атома Cu та іон Cu+2.
Відповідь:
Cu0 1s22s22p63s23p63d104s1; Cu2+ 1s22s22p63s23p63d94s0.
7.2. За допомогою відповідних рівнянь реакцій здійсніть такі перетворення:
Fe  FeS  FeO FeSO4  Fe2(SO4)3
13
 Відповідь:
Fe + S  FeS;
2 FeS +3 O2  2 FeO +2SO2;
FeO +SO3  FeSO4;
+2 +7 +3 +2
7.3. 10FeSO4 +2KMnO4 +8 H2SO4  5Fe2(SO4)3 + 2MnSO4 + K2SO4 + 8H2O

Мn+7 + 5е → Мn+2 2
6
2Fe+2¯¯¯ – 2е → 2Fe+3 5

8. Завдання для закріплення матеріалу виконати в протокольному

зошиті):
8.1. Напишіть електронн конфіг рацію Cu0 та Cu+2.
8.2. Напишіть рівняння таких перетворень:
Zn ZnO  Zn SO4  K2ZnO2  ZnCl2.
8.3. Покажіть рівняннями реакцій амфотерність Fе(OH)3:
8.4. Закінчити рівняння реакції:
K2Cr2O7 + NaCl + H2SO4 .
8.5. Схарактериз йте кислотно оснόвні властивості хром оксидів за різних
ст пенях окиснення.

9. Приклад тестового контролю проводиться на занятті):

9.1. Напишіть електронн конфіг рацію атома Со0 та Со3+;

9.2. Напишіть відповідні рівняння реакцій таких перетворень:
СrCl3 Cr(OH)3  KCrO2  CrCl3;
9.3. Напишіть прод кти окисно – відновної реакції та підберіть коефіцієнти
методом електронного баланс :
KMnO 4 + H3AsO3 + KOH 

Відповіді:

9.1. Со0 1s22s22p6 3s23p63d74s2 Со3+ 1s2 2s22p6 3s2 3р63d64s0.

9.2. CrCl3 + 3KOH  Cr(OH)3 + 3KCl;
t
Cr(OH)3 + KOH  KCrO2 + 2Н2О;
KCrO2 + 4HCl  CrCl3 + KCl + 2H2O.

9.3. +7 +3 +6 +5
2KMnO 4 + H3AsO3 + 2KOH  2K2MnO4 + H3AsO4 + H2O

Мn+7 + 1е → Мn+6 2
2
As+3¯ – 2е → As+5 1

14
 10. Алгоритм лабораторної роботи:

10.1. Реакція якісного визначення манганат іон

10.2. Реакція якісного визначення іонів фер м (ІІ).
10.3. Реакції якісного визначення іонів фер м (ІІІ).
10.4. Реакція якісного визначення іонів к пр м (ІІ).

11. Методика проведення експерименту :

11.1. Реакція якісного визначення манганат – іон

В пробірк внести 2 краплі розчин КМnО4, 2 краплі розчин H2SO4 і
по краплях розчин Н2О2. Описати спостереження. Написати рівняння
реакції.
11.2. Реакції якісного визначення іонів фер м (ІІ).
В пробірк внести 2 краплі розчин FeSO4 і додати 2 краплі розчин
К3 Fe(CN)6  (червона кров`яна сіль). Описати спостереження. Написати
рівняння реакції.
11.3. Реакції якісного визначення іонів фер м (ІІІ).
а). В пробірк внести 2 краплі розчин FeCl3 і додати 2 краплі розчин
К4 Fe(CN)6  (жовта кров`яна сіль). Описати спостереження. Написати
рівняння реакції.
б). В пробірк внести 2 краплі розчин FeCl3 і додати 1 краплю розчин
КSCN. Описати зовнішній ефект. Написати рівняння реакції.
11.4. Реакції якісного визначення іонів к пр м (ІІ).
В пробірк внести 2 краплі розчин CuSO4 і додати краплями розчин
аміак . Спостерігайте зміни в пробірці та напишіть відповідні рівняння
реакцій.

Тема: КОМПЛЕКСОУТВОРЕННЯ В БІОЛОГІЧНИХ

СИСТЕМАХ

1. Актуальність теми:
комплексні спол ки мають значення в хімічном аналізі для
встановлення та кількісного визначення деяких елементів, в хімічній
промисловості. В живих організмах різні класи комплексних спол к викон ють
специфічні ф нкції в обміні речовин. Природні комплексні спол ки
(гемоглобін, хлорофіл, вітамін В12) бер ть часть в процесах дихання,
фотосинтез , біологічного окиснення та ферментативном каталізі.
2. Ціль загальна:
– пояснити металолігандний гомеостаз;
– пояснити застос вання деяких комплексних спол к в медичній практиці
як лікарських препаратів.

15
3. Конкретні цілі, уміти:

– визначати заряд комплексного іон та центрального атома в спол ках;

– писати форм ли комплексних спол к із заданим координаційним числом;
– писати рівняння Кнест. та Кст. комплексного іон .

4. Література:

Основна:

4.1. Лекційний матеріал.

4.2. Мороз А.С. та ін. Медична хімія, 2008; с. 46 – 84.
4.3. Медична хімія. За ред. проф. В.О.Калібабч к. «Медицина»., К., 2013,
с. 32 40.
4.4. Смирнова О.В. Медицинская химия, 2015, с. 58 65.
4.5. Х хрянский В.Г.Химия биогенных элементов, 1990, К., с. 182 192.
4.6. Алексеев А.Н. Качественный анализ, с. 272 393.

Додаткова:

4.4. Михайличенко Н.И. Общетеоретические основы химии,1979.

4.5. Глинка Н.Л. Общая химия.
4.6 . Григор’єва В.В. та ін. Загальна хімія. – К. Вища школа, 1991 р. – с. 154
158.
4.7. Ахметов Н.С. Неорганическая химия, 1975
4.8. Левітін Є.Я. та ін. Загальна та неорганічна химия. В,: Нова книга, 2003 р.

5. Теоретичні питання:

5.1. Визначення комплексних спол к.

5.2. Основні положення теорії Вернера (центральний атом, координаційне
число, ліганди, дентатність лігандів, комплексний іон, вн трішня та
зовнішня координаційна сфери). Номенклат ра комплексних спол к.
5.3. Класифікація комплексних спол к:
– за зарядом комплексного іон ;
– за природою ліганда;
– вн трішньокомплексні спол ки – хелати, поліядерні комплекси,
клатрати, ф лерени.
5.4. Рівновага в розчинах комплексних спол к: дисоціація (первинна,
вторинна), Кнест.. та Кст.
5.5. Біологічна роль комплексних спол к та їх використання в медицині:
– фер м , кобальто та цинковмісні біокомплексні спол ки;
– поняття про металолігандний гомеостаз, його пор шення;
– комплексони як антидоти (хелатотерапія);
– комплексні спол ки як антиоксиданти для зберігання лікарських
препаратів.

16
6. Питання для самостійного позааудиторного вивчення:

6.1. Просторова б дова комплексних спол к.

6.2. Ізомерія комплексних спол к.
6.3. Природа хімічного зв’язк в комплексних спол ках:
– метод валентних зв’язків (МВЗ);
– теорія кристалічного поля (ТКП);
– метод молек л орбіталей (МВО).

7. талони рішення завдань.

7.1. Написати форм л комплекс к пр м с льфат з амоніаком

CuSO4  4NH3 та пояснити складові частини:
Рішення:
Cu(NH3)4 SO4
Іон Cu2+ – центральний атом.
Ліганд – молек ли амоніак NH3.
Координаційне число n =4.
Зовнішня сфера – с льфат іон SO42–.
+ Х 0 –
7.2. Визначити заряд комплексо творювача в спол ці КPt NH3 Сl5:
Рішення
(+1)+Х+ 0 + ( 5)=0; Х=5 1; Х=4.
+3 0 – –
7.3. Визначити заряд комплексного іон в спол ці Cо(NH3)5СІ+2 СІ2:
Рішення:
(+3)+(05)+( 1)=+2.
7.4. Назвати комплексн спол к [Cr(H2O)6]Cl3:
Рішення: гексааквахром(III) хлорид.
7.5. Назвати комплексн спол к Na3 [FeF6]:
Рішення: натрій гексафтороферат(III).
7.6. Напишіть форм л спол ки тетраамінцинк с льфат:
Рішення: Zn(NH3)4 SO4.
7.7. Напишіть форм л спол ки калій гексаціаноферат(III)
Рішення: K3Fe(CN)6.
7.6. Написати рівняння первинної дисоціації комплексної спол ки
K4 [Fe(CN)6] :
Рішення: K4 [Fe(CN)6] ↔ 4K+ + [Fe(CN)6]4–.

7.7. Написати рівняння константи нестійкості комплексонного іон

[Ag(NH3)2]+ :
Рішення:
Комплексний іон дисоціює за рівнянням (вторинна дисоціація):
[Ag(NH3)2]+ ↔ Ag+ + 2NH3;

17
 Ag   N 
 2


Ag (N .
3
KН СТ .
)
3 2 

8. Завдання для закріплення матеріалу виконати письмово в

протокольному зошиті):

8.1. Назвіть комплексні спол ки:

АІ(H2О)6СІ3; Na3Cо(NO2)6; K2HgI4.
8.2. Напишіть форм ли комплексних спол к:
дихлоротетраамінплатина(IV) хлорид;
натрій тетрагідроксоцинкат
8.3. Напишіть рівняння КНЕСТ. та КСТ.. комплексного іон Fe(CN)64–
8.4. Напишіть рівняння реакції взаємодії трилон із Са2+:

9. Приклад тестового контролю проводиться на занятті).

9.1. Вказати заряд комплексного іон та центрального атома та назвати

комплексні спол ки:
[Cu(NH3)4]SO4 та Fe4[Fe(CN)6]3
9.2. Напишіть форм ли таких комплексних спол к:
калій гесканітритокобальтат(III); тетраамінкадмій(II) хлорид.
9.3. Написати рівняння первинної та вторинної дисоціації Na2 [Zn(OH)4].
9.4. Які метали входять до склад молек ли гемоглобін та
карбоангідрази?

Відповіді:
9.1. +2 +2 +2 4
[Cu(NH3)4]SO4 Fe4[Fe(CN)6]3

тетраамінк пр м (II) с льфат; фер м(III) гексаціаноферат(II).

9.2. K3[Co(NO2)6]; [Cd(NH3)4] Cl2 .

9.3. Первинна дисоціація: Na2 [Zn(OH)4] ↔ 2Na+ + [Zn(OH)4]2– .

Вторинна дисоціація: [Zn(OH)4]2– ↔ Zn2+ + 4OH–.

9.4. До склад гемоглобін входить Фер м;

до карбоангідрази входить Цинк.

10. Алгоритм лабораторної роботи:

10.1.Одержання комплексних спол к з комплексним аніоном.

18
 10.2. Одержання комплексних спол к з комплексним катіоном.
10.3. Обмінні реакції в розчинах комплексних спол к.
10.4. Утворення калій трийодид .

11. Методика проведення експерименту:

11.1. Одержання спол к з комплексним аніоном.

В пробірк внесіть 3 краплі розчин Bi(NO3)3, додайте по краплях
розчин KI до творення темно–б рого осад . До одержаного осад по
краплях додайте розчин KI до повного розчинення. Вкажіть забарвлення
одержаного розчин . Напишіть відповідні рівняння реакцій. Напишіть
вираз загальної константи нестійкості комплексного іон . Назвати
комплексн спол к , що творилася.
11.2. .Одержання комплексних спол к з комплексним катіоном.
В пробірк внесіть 1 краплю розчин AlCl3 і додайте 1 краплю розчин
NaOH до творення осад . Потім додайте надлишок розчин NaOH.
Вкажіть зовнішній ефект реакцій. Напишіть рівняння реакцій. Зробіть
висновки. Назвіть комплексн спол к , що творилася.
11.3. Обмінні реакції в розчинах комплексних спол к (нестійкість
комплексних іонів).
В пробірк внесіть 2 краплі розчин СоСl2 та додайте 3 краплі
концентрованого розчин NH4SCN до творення синього розчин . Потім
додати вод до зміни кольор . Вкажіть зовнішній ефект реакцій.
Напишіть рівняння реакцій. Зробіть висновки. Назвіть комплексн
спол к .
11.4. Утворення калій трийодид (розчин Люголю).
Внесіть в пробірк 1 2 кристали йод та 2 мл води. Потім додайте по
краплях концентрований розчин KI до розчинення. Напишіть рівняння
реакції. Назвіть комплексн спол к .

Тема: СПОСОБИ ВИРАЖЕННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ РОЗЧИНІВ.

ПРИГОТУВАННЯ РОЗЧИНІВ ХІМІЧНИЙ ПОСУД.

1. Актуальність теми: знання способів вираження концентрації розчинів,

міння пригот вання розчинів певної концентрації необхідні ст дентам для
вивчення біохімії, гігієни, фармакології, а лікарям – для правильної інтерпретації
даних лабораторного аналіз , розрах нк доз лікарських препаратів.

2. Ціль загальна: знати різні способи вираження концентрації розчинів,

взаємозв’язок між ними.

3. Конкретні цілі,вміти:

 корист ватись форм лами для розрах нк наважки;

– вміти корист ватися хімічним пос дом для пригот вання розчинів

19
4. Література:
Основна:
4.1. Мороз А.С. та ін. Медична хімія, 2008; с. 95 – 100.
4.2. Медична хімія. За ред. проф. В.О.Калібабч к. «Медицина»., К., 2013,
с. 83 92.
4.3. Смирнова О.В. Медицинская химия, 2015, с. 66 73.
4.4. Садовничая Л. П. и соавт. Биофизическая химия. 1986, с. 260 262.
4.5. Глинка Л.Н., Общая химия, 1983, с. 206 207.
4.6. Селезнев К.А. Аналитическая химия, 1973, с. 166 170.
4.7. Граф логічної стр кт ри.
Додаткова:
4.6. Шемякин Ф.М. Аналитическая химия, 1973.
4.7. Алексеев В.Н. Количественный анализ, 1972.

5.Основні питання теми:

5.1. Масова частка.

5.2. Молярна концентрація.
5.3. Фактор еквівалентності (кислот, основ, солей, окисників, відновників).
5.4. Молярна маса еквівалента.
5.5. Молярна концентрація еквівалента.
5.6. Взаємозв’язок різних способів вираження концентрації.
5.7. Закон еквівалентності.

6. Питання для самостійного позааудиторного вивчення:

6.1. Моляльна концентрація.

6.2. Титр розчинів.
6.3. Хімічний пос д для пригот вання розчинів: мірна колба, піпетка,
бюретка.
6.3. Розчинність газів та твердих речовин. Залежність розчинності від тиск
(закон Генрі Дальтона), природи речовини та розчинника, температ ри.
6.4. Роль розчинів в процесі життєдіяльності.

7. талони рішення задач:

7.1. Розрах нок за масовою часткою речовини в розчині.

Задача 1. Скільки грамів борної кислоти та води потрібно для пригот вання
250 г розчин з масовою часткою борної кислоти 3%?
Рішення: :
mx
ω  100%
mp
  mp 3  250
Звідки: m x  ; m 3 BO3
  7.5 г
100 100
Води необхідно взяти: 250 7,5=242,5 г
20
7.2. Розрах нок за молярною концентрацією розчин .
Задача 2. Скільки грамів натрій хлорид потрібно для пригот вання 1 л
розчин з Сх=2 моль/л?
Рішення: :
mx
Cx  ;
M x V p
Звідки: mx =Cx Mx Vp = 2  58.5  1 = 117 г

7.3. Розрах нок за молярною концентрацією еквівалент .

Задача 3. Скільки грамів КMnO4 необхідно для пригот вання 2 л розчин із
Сн=0,5 моль/л, якщо аналіз проводився в кислом середовищі?
Рішення: :
mx
Cm 
M x  f екв. х  V p
Звідки: mx  Cm M x f еквV p  0.5 158 1 / 5  2  31.6

7.4. Зв’язок різних способів вираження концентрацій.

Задача 4. Знайти молярн концентрацію еквівалент розчин с льфатної
кислоти з масовою часткою 10% (г стина 1,22; fекв.= ½).
Рішення:

 %    10 10  1.22  10
C    2.38( 祛 / ë)
M X  f EKB 98  0.5

(Для позначения молярної концентрації еквівалента СН використов ють

1
також Сfекв., Секв., С   ).
Z

7.5. Розрах нок лікарських засобів.

Задача 5. Хвором треба ввести 100 мг бемегрид . Скільки мл його розчин
з масовою часткою 0,5 % необхідно взяти?
Рішення: mх = 100 мг = 0,1 г;

mx mx
  100%;  = 1; mр = Vр  ;    100% ;
mр Vp  

mx 0,1
Vp   100%   100%  20 мл.
 0,5  1

21
8. Завдання для закріплення матеріалу виконати в протокольному зошиті):

8.1. Обчислити мас води, як необхідно додати до 50 г 2 % ного розчин

натрій хлорид для пригот вання фізіологічного розчин його (масова
частка 0,9 %).
8.2. Масова частка хлоридної кислоти в розчині лікарського препарата 8,2 %.
Обчислити молярн концентрацію еквівалента хлоридної кислоти в
цьом розчині (г стина 1,1).
8.3. Для введення хворого в наркоз використов ють натрій оксиб тират
(ГОМК), який вип скається по 10 мл розчин в амп лі з масовою
часткою речовини 20 %. Маса хворого 60 кг. Препарат вводять з
розрах нк 70 мг на 1 кг маси тіла. Скільки мл розчин необхідно ввести
хвором ? (р = 1,1).
8.4. Скільки мл 30% го розчин гідрогенпероксид (р = 1,4) необхідно взяти
для пригот вання 100 мл 5% го розчин (р = 1,1).

9. Приклад тестового контролю (проводиться на занятті):

9.1. Що таке масова частка?

9.2. Як обчислити фактор еквівалентності солі (навести приклад)?
9.3. Розрах вати наважк для пригот вання 2 л розчин калій гідроксид
із масовою часткою 2%.
9.4. Для чого використов ється бюретка в хімічном аналізі?

Відповідь:
9.1.Відношення маси розчиненої речовини до маси розчин .
9.2. Для солей – фактор еквівалентності це одиниця поділена на с марн
валентність метал (доб ток валентності метал на його кількість).
mX
9.3.   100% ; m Р НУ = v = 2000٠ 1 = 2000г;
m Р  НУ
  m Р  НУ 2  2000
mX    40г
100% 100
9.4. Бюретка використов ється для титр вання, тобто титрований розчин
приливають із бюретки до дослідж ваного розин .

10. Робота з хімічним посудом.

Тема: КИСЛОТНО-ОСНОВНА РІВНОВАГА В ОРГАНІЗМІ.

ВОДНЕВИЙ ПОКАЗНИК БІОЛОГІЧНИХ РІДИН

1. Актуальність теми: дія біологічних каталізаторів, а також специфічність

біохімічних процесів пов’язані з певною концентрацією іонів гідроген .
Знання закономірностей, які визначають концентрацію іонів гідроген ,
дають можливість прогноз вати процеси в живом організмі і сприяють

22
 засвоєнню фізіології, біохімії, а також є важливою мовою спішної
діяльності лікаря.

2. Ціль загальна – уміти оцінювати і прогноз вати процеси, протікання яких

залежить від зміни реакції середовища.

3. Конкретні цілі, вміти:

використов вати знання про концентрацію іонів гідроген для оцінки

властивостей розчинів, напрямків протікання хімічних реакцій
розрахов вати рН розчинів сильних і слабких електролітів
визначати рН розчинів за допомогою індикаторів.

4. Література:
Основна:
4.1. Лекційний матеріал.
4.2. Мороз А.С. та ін. Медична хімія, 2008; ст. 129 – 151.
4.3. Медична хімія. За ред. проф. В.О.Калібабч к. «Медицина»., К., 2013,
с. 104 120.
4.4. Смирнова О.В. Медицинская химия, 2015, с. 82 89.
4.5. Садовничая Л.П. , Х хрянский В.Г., Циганенко А.Я. Биофизическая
химия, 1986, с. 65 66, 68 71, 75 77.
4.6. Равич – Щербо М.И., Новиков В.В. Физическая и коллоидная химия,
1975, с. 77 79; 46.
4.7. Алексеев А.Н. Качественный анализ, с. 228 234.
Додаткова:
4.5. Михайличенко Н.И. Общетеоретические основы химии,1979.
4.6. Глинка Н.Л. Общая химия.
4.7 .Болдырев А.И. Физическая и коллоидная химия, 1983.
4.8. Ахметов Н.С. Неорганическая химия, 1975.

5. Основні питання теми:

5.1. Протолітична теорія кислот та основ Бренстеда та Ло рі.
5.2. Константа дисоціації та іонний доб ток води.
5.3. Загальна, активна, потенціальна кислотність та л жність, їх обчислення.
5.4. Закон розведення Оствальда.
5.5. рН розчинів, його обчислення для сильних та слабких електролітів.
5.6. Біологічне значення рН (величина рН крові, шл нкового сок , сечі,
кишкового сок ; ацидоз та алкалоз, вплив рН на мікроорганізми, на
робот ферментів).
5.7. Визначення рН методом абсорбційної фотометрії.
5.8. Індикатори (форм лювання): метилоранж, фенолфталеїн, їх інтервали
переход , забарвлення в кислом та л жном середовищах

23
 6. Питання для самостійної позааудиторної роботи:
6.1. Теорія індикаторів, механізм їх дії, інтервал переход забарвлення
індикаторів. Універсальний індикатор.
6.2. Визначення рН за допомогою індикаторів.
6.3. Гідроліз солей. Роль гідроліз в біохімічних процесах.
6.4. Фотометричний метод визначення рН.

7. талони рішення задач:

7.1. Визначення рН розчинів за відомою концентрацією Н+ іонів.

Задача 1. Обчислити рН розчин з концентрацією іонів гідроген

4,210–5 моль/ л.
Рішення: Н+ = 4,2 10 5 .
рН = lg Н+  = lg 4,2 10 5 = lg 4,2 – lg10 5 = 5 – 0,62 = 4.38.

7.2. Обчислення рН розчинів сильних та слабких електролітів.

Задача 2. Обчислити рН розчин НСl з Сн=0,15 моль/л та розчин

NaOH з Сн= 0.2 моль /л, =1.

Рішення:

розчин НСl розчин NaOH

рН = lg Н  + рН + рОН = 14;
 Н+ =    кислоти  = 1 0,15 = рН = 14 – рОН; рОН = lg  ОН 
= 0,15 моль/л ;  ОН  =  основи =1  0,2 =
рН = lg0,15 = lg 1,5 10 1 = = 0,2 моль/л
= lg 1,5 – lg 10 1 = рОН = lg 0,2 = lg 2  10 1 =
= 1 – 0,18 = 0,82 . = lg 2 –lg 10 1= 1 – 0.3 = 0,7
рН = 14 – 0,7 = 13,3.
Задача 3. Обчислити рН розчин СН3СООН з Сн = 0,1 моль/л
(Кд=1,810 5) та розчин NH4OH з Сн =0,2 моль/л
(Кд = 1,85  10 5).

Рішення:
розчин СН3СООН розчин NH4OH
рН = lgН+ рН = 14 – рОН
 Н    K Д   кислоти   рОН = lgОН 
4 3
ОН    K Д   основи  
 1,8 10  0,1  4, 24 10
рН = lg 4,24 10 3 =  1,85 105  0, 2  1,92 103
= lg 4,24 –lg 10 3= рОН = lg 1,92  10 3 =
= 3 0,63 = 2,37 . = lg 1,92 lg 10 3 =
= 3 0,28= = 2,72
рН = 14 – 2,72 = 11,28.

24
 7.3. Визначення рН розчинів після розведення їх водою.

Задача 4. Як зміниться рН води, якщо до 80 мл її додати 20 мл розчин

NаОН з Сн =0,1 моль/л,  = 1.

Рішення: рН (Н2О) = 7.
Після додавання до води розчин NaOH творюється розчин основи,
концентрацію якого розрахов ємо за законом еквівалентності :
V 1 C1 = V2 С2, де V2 = 80 мл + 20 мл = 100 мл.
V1  C1 20  0,1
C2    0,02  2  10  2
V2 100
 ОН  =   С ОСН =1  210 2.
рОН = lg  ОН = lg 210 2 = lg 2 – lg 10 2 = 2 0,3 = 1,7.

рН = 14 – 1,7 = 12,3 ;  рН = рН осн – рН н2о.

 рН = 12,3 – 7 = 5,3.

7.4. Визначення рН після зміш вання розчинів.

Задача 5. Визначити рН розчин , який отримали після зміш вання

однакових об’ємів розчинів НСl з СН = 0,2 моль/л ( =1) та NаОН
з СН = 0,1 моль/л (  = 1).

Рішення: НС1 + NаОН = NаС1 + Н2О.

Кислота та л г реаг ють співвідношенні 1:1. В рез льтаті реакції в
розчині залишилося кислоти: 0,2 – 0,1 = 0,1моль. Так як об єм с міші
збільшився в 2 рази, то концентрація кислоти в розчині зменшиться в
2 рази і становить :
0,1 / 2 = 0,05 моль/л.
 Н+  =   кислоти  = 1  0,05 = 5  10 2.
рН = lg  Н +  = lg 510 2 = 2 – 0,7 = 1,3 .

7.5. Визначення реакції середовища солей в рез льтаті гідроліз .

Яка реакція середовища в розчині в рез льтаті гідроліз солі Na2CO3.
Відповідь:
Гідроліз солі іде за рівнянням:
Na2CO3 +HOH → .
Напишемо в йонном вигляді:
2Na + + CO32– + HOH → 2Na2+ + НCO3– + OH– ;
скорочене йонне рівняння:
CO32– + HOH → НCO3– + OH–.
В розчині накопич ються іони ОН– , що з мовлюють л жне середовище.

25
8. Завдання для закріплення матеріалу виконати в протокольному зошиті):

8.1. Обчислити рН 1 % ного розчин хлоридної кислоти.

8.2. Обчислити рН 0,5 М розчин амоній гідроксид ( Кд = 1,8510 5).
8.3. Як зміниться рН розчин нітратної кислоти з Сн=0,1 моль/л (  =0,86),
якщо до 10 мл цього розчин долити 50 мл води.
8.4. Обчислити рН розчин , який одержали після зміш вання однакових
об’ємів розчин с льфатної кислоти з Сн=0,2 моль/л та розчин натрій
гідроксид з Сн=0,5 моль/л.
8.5. Яка реакція середовища розчин в рез льтаті гідроліз солі CuCl2?

9. Приклад тестового контролю проводиться на занятті):

9.1. Яка сіль гідроліз ється і чом KCl чи К3РО4 ?

9.2. Що таке активна кислотність?
9.3. Що таке алкалоз?
9.4. Обчислити рН сантимолярного розчин NaOH (=1).
9.5. Обчислити [Н+], якщо рН = 5,3.

Відповіді:
9.1. Гідроліз ється сіль К3РО4. том що вона творена слабкою кислотою та
сильною основою.
9.2. Активна кислотність це концентрація протонів в розчині.
9.3. Алкалоз – це зміщення рН крові в л жн сторон .
9.4. рН + рОН = 14;
рН = 14 – рОН; рОН = lg ОН–;
ОН– =  основи =1  0,01 = 10–2моль/л;
рОН = lg 10–2= 2;
рН = 14 – 2 = 12.
9.5. рН = 5,3 = 6 – 0,7 = – lg10–6 – lg5,01;
Н+ = 5,01٠10–6;.

10. Алгоритм лабораторної роботи:

10.1. Забарвлення індикаторів в кислом і л жном середовищах

10.2. Визначення рН за допомогою ніверсального індикаторного папер
10.3. Визначення рН за допомогою розчин ніверсального індикатор .
10.4. Визначення рН розчинів методом абсорбційної фотометрії

26
11. Методика проведення експерименту:

11.1. Забарвлення індикаторів в кислом і л жном середовищах.

Дослід провести за таблицею:
Пробірка Розчин + індикатор Забарвлення
1 1мл НСl + 2кр. метилоранж
2 1мл NaOH + 2кр. метилоранж
3 1мл НСl + 2кр. фенолфталеїн
4 1мл NaOH +2кр. фенолфталеїн

11.2. Визначення рН за допомогою ніверсального індикаторного папер .

Дослід провести за таблицею:
Пробірка Розчин Індикатор Забарвлення рН
1 1мл НСІ зан рити см жк
2 1мл NaOH ніверсального
індикаторного папер

рН визначати за кольоровою індикаторною таблицею.

11.3. Визначення рН розчинів за допомогою розчин ніверсального

індикатор .
Дослід провести за таблицею:

I пробірка II пробірка III пробірка

розчин № 1 + розчин № 2 + розчин № 3 +
2кр. ніверсального 2кр. 2кр. ніверсального
Ind ніверсального Ind
Ind
забарвлення
рН
рН визначати за кольоровою індикаторною таблицею.

11.4. Фотометричне визначення рН дослідж ваного розчин .

Дослід провести за таблицею:

Пробірка Розчин Індикатор

1 10мл стандартного 0,1мл р нітрофенол
2 10мл дослідж ваного 0,1мл р нітрофенол

Виміряти екстинцію кожного розчин за допомогою ФЕК. Обчислити

концентрацію дослідж ваного розчин за форм лою:
Х  ССТ .
CХ  х
.
СТ .

За знайденою концентрацією розрах вати рН.

27
 Тема : ОСНОВИ ТИТРИМЕТРИЧНОГО АНАЛІЗУ. МЕТОД
НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ.

1. Актуальність теми: метод нейтралізації – це титриметричний метод

кількісного аналіз кислот, основ та солей. Метод використов ється в
клінічних, біохімічних та санітарно гігієнічних дослідженнях, для кількісного
аналіз лікарських препаратів.

2. Ціль загальна – уміти інтерпрет вати дані аналіз в медичній практиці.

3. Конкретні цілі, уміти: пригот вати робочий розчин, встановити молярн

концентрацію еквівалента робочого розчин в алкаліметрії.

4. Література:

4.1. Лекційний матеріал.

4.2. Медична хімія. За ред. проф. В.О.Калібабч к. «Медицина»., К., 2013,
с. 120 129.
4.3. А.С.Мороз та інші Медична хімія. 2008р., с. 315 326.
4.4. Смирнова О.В. Медицинская химия, 2015, с. 74 81.
4.5. Шемякин Ф.М. и соавт. Аналитическая химия, М., 1973, с. 325 381.
4.6. Селезнев К.А. Аналитическая химия, М., 1973, с 164 198.
4.7. Алексеев В.Н. Количественный анализ. М, 1972. с. 193 311.
Додаткова:
4.6. Крешков А.П. К рс аналитической химии, т. ІІ, М. 1968.
4.7. Пилипенко А.Т., Пятницкий И.В. Аналитическая химия, т.І, т.ІІ, М.,
1990.

5.Основні питання теми:

5.1 Метод кислотно оснóвного титр вання (метод нейтралізації), визначення

метод . Основне рівняння метод .
Метод алкаліметрії (визначення), ацидіметрії (визначення):
робочі титровані розчини методів та їх пригот вання;
вихідні речовини методів;
криві титр вання, стрибок титр вання, точка еквівалентності;
індикатори: метилоранж та фенолфталеїн, інтервал переход
індикаторів, забарвлення в кислом та нейтральном середовищах,
принцип підбор індикатора для титр вання.
5.2. Використання методів алкаліметрії та ацидіметрії в клінічном аналізі та
санітарно гігієнічних дослідженнях.

6. Питання для самостійної позааудиторного вивчення:

6.1. Теорія індикаторів.
6.2. Вимоги до вихідних речовин.
6.3. Способи пригот вання титрованих розчинів (три способи).

28
7. талони рішення задач:
7.1. Задача .
Розрах вати точн концентрацію (Сн) приготовленого розчин л г ,
якщо на титр вання 5 мл титрованого розчин оксалат (щавелевої
кислоти) з Сн=0,10 моль/л витрачено 5,3 мл розчин л г .
Рішення:

CнNaO   V NaO   CнН 2 С 2 О4   V Н 2 С 2 О4 

CнNaO   CнН 2 С 2 О4   V Н 2 С 2 О4   0,1  0,05  0,098 моль / л
V NaO  0,053
7.2. Задача .
Розрах вати наважк натрій гідроксид для пригот вання 2 л розчин ,
якщо титр цього розчин встановлюватим ть за розчином янтарної
кислоти з Сн=0,2 моль/л.
Рішення: Так як титр натрій гідроксид встановлюється за вихідною
речовиною янтарною кислотою з Сн=0,2 моль/л, то наважк для
пригот вання розчин NaOH розрахов ємо виходячи з такої ж
концентрації.
mx
Cн  ;
M x f еквV
m  Cн  M x  f екв  V  0, 2  40 1  2  16 г

7.3. Задача
Розрах вати наважк натрій карбонат для пригот вання 400 мл
розчин з СН = 0.05 моль/л.
m
СН  ; m = CН М fЕКВ.  V = 0,05 ٠ 106 ٠ 1/2 ٠ 0,4 = 4,96г.
M  f КВ.  V

7.4. Задача.
Обчислити мас с льфатної кислоти, небхідної для пригот вання 2 л
розчин , якщо титр її встановлюватим ть за розчином б ри
Na2B4O7  10 H2O із СН = 0,2 моль/л.
m
СН  m = CН М fЕКВ.  V = 0,2  98  1/2  2 =19,6 г.
M  f КВ.  V ;

8. Завдання для закріплення матеріалу виконати в протокольному зошиті):

8.1. Розрах вати молярн концентрацію еквівалента розчин КОН, якщо на

титр вання 5 мл титрованого розчин с кцинат (янтарної кислоти) з
Сн = 0,1 моль/л. витратили 5,2 мл розчин л г .

29
 8.2. Розрах вати наважк для пригот вання 0,5л робочого розчин NаОН,
якщо титр його б демо встановлювати за децимолярним розчином
оксалат ?
8.3. Розрах вати наважк для пригот вання 0,5 л робочого розчин
с льфатної кислоти, якщо титр його встановлюватим ть за
децимолярним розчином б ри.

9. Тестовий контроль виконується на занятті).

9.1. Що таке метод ацидіметрії?
9.2. Вкажіть стрибок титр вання під час титр вання сильної кислоти
сильною основою.
9.3. Яке забарвлення має фенолфталеїн в кислот та л жном
середовищах?
9.4.Обчислити масов частк борної кислоти в розчині, якщо в 0,5 л його
розчинено 10 г H3BO3 (г стина 1.1.г / мл).
9.5. Розрах вати наважк для пригот вання 0,5 л робочого розчин
фосфатної кислоти, якщо титр його встановлюватим ть за
децимолярним розчином б ри.

Відповіді:
9.1. Метод ацидіметрії – це метод визначення основ та солей, які
гідроліз ються, за допомогою титрованих розчинів кислот.
9.2. Стрибок титр вання pH = 4,1 – 10.
9.3. Фенолфталеїн в кислотном середовищі безбарвний, в л жном –
малиновий.
mx 10
9.4. w  100% m рну  V *   500 *1,1  550 г w 100%  1,8%
m рну 550
9.5.
m
СН 
M  f КВ.  V ; m = CН М fЕКВ.  V = 0,2  98  1/3  2 = 13,07. г.

10. Алгоритм лабораторної роботи:

10.1. Визначення масової частки натрій гідрокарбонат фармакопейном

препараті (Natrii Hydrocarbonas).
10.2. Визначення масової частки хлоридної кислоти в фармакопейном
препараті (Acidum hydrochloridum dilutum)

11. Методика проведення експерименту.

11.1. Визначення масової частки натрій гідрокарбонат фармакопейном
препараті (Natrii Hydrocarbonas).
Наважк а г фармакопейного препарат NaHCO3 перенести в
мірн колб на 100 мл, розчинити і об`єм довести дистильованою
водою до мітки.
30
 5 мл одержаного розчин переносять в колб для титр вання,
додають 1 2 краплі індикатора метилоранж і титр ють розчином H2SO4
(Сн = 0,1 моль/л) до зміни забарвлення.
№ V розчин V розчин Середній об єм %
NaHCO3 (л) H2SO4 (л) H2SO4 (л) NaHCO3

1 0,005
2 0,005
3 0,005

C( SO4 )  V ( SO4  M ( Na CO3 )  f ( NaHCO 3 )  V( КОЛБИ )

%   100% ,
2 2 КВ .

a  V( ПІП ТКИ )

де: а – наважка Na CO3 фарм.

11.2. Визначення масової частки хлоридної кислоти фармакопейном

препараті (Acidum hydrochloridum dilutum)

5мл фармакопейної хлоридної кислоти (г стина 1,04) перенести в

мірн колб на 100мл, об`єм довести дистильованою водою до мітки.
5 мл одержаного розчин переносять в колб для титр вання,
додають 1 2 краплі індикатора фенолфталеїн і титр ють розчином л г
NaOH (Сн = 0,1 моль/л).

№ V розчин НС1 (л) V розчин NaOH Середній об єм % HCl

(л) NaOH (л)

1 0,005
2 0,005
3 0,005

C ( NaO  V( NaO M  f эквНСL  V( Колбы )

%  де: а – наважка,
) ) Cl
 100%
a  V( пипетки )
а = V( Clфарм)   .

Тема: БУФЕРНІ СИСТЕМИ, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА

МЕХАНІЗМ ДІЇ

1. Актуальність теми: біохімічні процеси відб ваються в середовищі із

певним рН, який підтрим ється б ферними системами. Вони також
використов ються для створення біологічного середовища. Відповідно до
правила б ферних систем, гот ють розчини із таким значенням рН, яке б де

31
 відповідати біологічним рідинам. Знання цієї теми допоможе вивченню
біохімії, мікробіології, фізіології, фармакології та інших предметів.

2. Ціль загальна – уміти:

– оцінювати дію б ферних систем в підтриманні певного значення рН;

– визначати рН б ферних систем;
– гот вати б ферні системи із заданим рН.

3. Конкретні цілі, вміти:

– вміти пригот вати б ферні системи із заданим рН.

4. Література:

Основна:
4.1. Лекційний матеріал.
4.2. Медична хімія. За ред. проф. В.О.Калібабч к. «Медицина»., К., 2013,
с. 120 129.
4.3. А.С.Мороз та інші Медична хімія. 2008р., с. 315 326.
4.4. Смирнова О.В. Медицинская химия, 2015, с. 90 95.
4.5. Садовничая Л.П. , Х хрянский В.Г., Циганенко А.Я. Биофизическая
химия, 1986, с. 77 90.
4.6. Равич – Щербо М.И., Новиков В.В. Физическая и коллоидная химия,
1975, с. 90 97.

Додаткова:
4.5. Михайличенко Н.И. Общетеоретические основы химии,1979.
4.6. Глинка Н.Л. Общая химия.
4.7. Болдырев А.И. Физическая и коллоидная химия, 1983.
4.8. Ахметов Н.С. Неорганическая химия, 1975.

5.Основні питання теми:

5.1. Б ферні системи (визначення).

5.2. Типи б ферних систем, іх склад, приклади.
5.3. Механізм дії б ферних систем.
5.4. Основне рівняння б ферних систем. Форм ла Гендерсона Хассельбаха.
Факторм, від яких залежить рН б ферних систем.
5.5. Б ферні системи організм людини, механізм їх дії, співвідношення
компонентів гідрокарбонатній та фосфатній б ферних системах.
5.6. Значення б ферних систем для живих організмів.

32
6. Питання для самостійного позааудиторного вивчення:

6.1. Показати рівняннями реакцій механізм дії фосфатно –боратного б фер

Nа2В4О7 + КН2РО4.
6.2. Пояснити значення гемоглобін та оксигемоглобін в рег ляції рН крові.
6.3. Чи може б ти склад гідрогенкарбонатного б фера КНСО3 + Н2СО3
(замість NаНСО3 + Н2СО3), а склад гемоглобінового б фера
NаНв + ННв (замість КНв + ННв)?
6.4. Активна, потенційна та загальна кислотність.

7. талони рішення задач:

7.1. Обчислення рН б ферних систем.

Задача 1. Обчислити рН б ферної системи, яка складається із 100 мл
розчин оцтової (ацетатної) кислоти із Сн=0,1 моль/л та 200 мл
розчин натрій ацетат із Сн=0,2 моль/л, Кд=1,7510 5.
Рішення:
 
  Кд
 кислоти   1,8 105  100  0,1  4,5 106
солі  200  0, 2
рН   lg 4,5 106   lg 4,5  lg106  6  0, 65  5,35 .

Задача 2. Обчислити рН аміачного б фер , що складається із 60мл

0,1Н розчин NH4Cl та 30 мл 0,2 Н розчин NH4OH
(КД(NH4OH)= 1,8 10 5).
Рішення:
ОН   К основи


солі 
Д
 . = 1,8  10 5 30  0,2
60  0,1
 1,8  10 5 ;

рОН = lg 1,8 ∙10 5 = lg 1,8 lg 10‾ 5 = 5 – 0,25 = 4,75;

рН = 14 рОН = 14 – 4,75 = 9,25.

7.2. Обчислення співвідношення компонентів б ферної системи

із заданим рН.
Задача 3. Обчислити об’єм розчин СН3СООNa із Сн=0,1 моль/л та об’єм
розчин СН3СООН із Сн=0,1 моль/л, які необхідні для
пригот вання 3 л ацетатного б фер із рН 5,24 (Кд=1,7510 5).

Рішення:
p  pK  lg
солі  ; 5, 24  4, 76  lg
солі  ;
 кислоти   кислоти 
lg
солі  VСОЛІ  0,1
 lg  5, 24  4, 76  0, 48 ;
 кислоти  VКИСЛОТИ  0,1
V VСОЛІ VСОЛІ 3
lg СОЛІ  0, 48 ;  ant 0, 48 ; 
VКИСЛОТИ VКИСЛОТИ VКИСЛОТИ 1

33
 Тобто, необхідно взяти 3 частини розчин солі і 1 частин
розчин кислоти.
3000 3000
 3  2250 мл(солі ) ; 1  750 мл(кислоти ) .
4 4

Задача 4. Обчислити співвідношення компонентів аміачного б фер

із рН = 8,6, якщо концентрації компонентів 0,1моль/л
(КД(NH4OH)) = 1,8 10 5 ).
рОН  рК Д  lg
основи 
солі 
рОН = 14 – рН = 14 – 8,6 = 5,4;
рКД(NH4OH)= lg 1,8 ∙ 10 5 = lg 1,8 lg 10 5 = 5 – 0,25 = 4,75;

V ( N 4O ) V ( N 4O )
5,4 = 4,75 – lg ; lg = 4,75 – 5,4 = – 0,65;
V ( N 4 Cl ) V ( N 4 Cl )
V ( N 4 Cl ) V ( N 4 Cl )
lg = 0,65; = ant lg 0,65 = 4,5.
V ( N 4O ) V ( N 4O )
V ( N 4 Cl )
Відповідь: = 4,5.
V ( N 4O )

8. Завдання для закріплення матеріалу виконати в протокольному

зошиті):

8.1. Показати рівняннями реакцій механізм дії білкової молек ли як б фер .

8.2. Обчислити рН б ферного розчин , який містить 3,6 мл розчин NH4Cl із
Сн=0,2 моль/л та 2,6 мл розчин NH4ОН із Сн=0,1 моль/л (Кд=1,810 5).
8.3. Обчислити об’єм ацетатної кислоти із Сн=0,1 моль/л та натрій ацетат із
Сн=0,1 моль/л, які необхідні для пригот вання 150 мл б ферного
розчин із рН=4,94 (Кд=1,810 5).

9. Приклад тестового контролю проводиться на занятті).

9.1. Напишіть форм ли обчислення [ОН–] розчинів:

а) сильної основи; б) б ферної системи основного тип .
9.2.Покажіть рівняннями реакції механізм дії боратного б фер :
Н3ВО3 + Na2B4O7.
9.3. Обчислити рН ацетатного б фер , що складається із 50мл
0,1Н розчин СН3COONa та 80мл 0,1Н розчин СН3СООН
(КД(СН3СООН)= 1,8 10 5).
9.4. Обчислити співвідношення компонентів фосфатного б фер із
рН = 6,3, якщо концентрації компонентів 0,1моль/л (КД=1,6•10−7).

34
 Відповіді:
9.1. а) [ОН–] = [основи]; б) ОН   К основи


солі 
Д
.

9.2. Н3ВО3 +3NaОН → Na3ВО3 + 3Н2О.

Na2B4O7 + 2НСl + 5Н2О → 2NaСl + 4Н3ВО3 .
9.3. Н 

 КД
кислоти = 1,8  10 5 80  0,1  2,8  10 5 ;
1
солі  50  0,1
рН1 = lg [Н+]1 = lg 2,8∙ 10 5
= lg 2,8 lg 10 5
= 5 0,45 = 4,55.
9.4. рН  рК Д  lg
кислоити =
солі 

7 7
рКД(КН2РО4) = lg 1,6∙ 10 = lg 1,6 lg 10 = 7 – 0,2 = 6,8;
V ( Na 2 PO4 ) V ( Na 2 PO4 )
6,3 = 6,8 lg ; lg = 6,8 – 6,3 = 0,5;
V ( Na 2 PO4 ) V ( Na 2 PO4 )
V ( Na 2 PO4 )
= ant lg 0,5 = 3.
V ( Na 2 PO4 )
V ( Na 2 PO4 )
Відповідь: = 3.
V ( Na 2 PO4 )

10. Алгоритм лабораторної роботи:

10.1 . Пригот вання б ферних систем та обчислення їх рН.

10.2. Вплив кислот та л гів на рН б ферних систем
10.3. Вплив розведення на рН б ферних систем

11. Методика проведення експерименту:

11.1. Пригот вання б ферних систем та обчислення їх рН.

Пригот вати б ферні системи згідно із таблицею:

№ Склад б ферних систем (мл) Забарвлення Ориєнтовна Розрах нкова

про величина величина pH.
бір СН3СООН СН3СООNа рН
(0,1 моль/л) (0,1 моль/л)
ки
1 9.0 1.0
2 1.0 9.0

До одержаних розчинів добавити по 2 кр. ніверсального

індикатор . Визначити орієнтовн величин рН за кольоровою
таблицею ніверсального індикатор та обчислити рН за форм лою.
Зробити висновки про вплив співвідношення компонентів б ферної
системи на величин рН.

35
 11.2. Вплив кислоти та л г на рН б ферного розчин .
В пробірк внести 5 мл розчин СН3СООН із Сн=0,1моль/л та 5 мл
розчин CH3COONa із Сн=0,1 моль/л. Одержан б ферн систем
розлити порівн в 3 пробірки. В перш пробірк добавити 3 краплі
розчин HCl із Сн=0,1 моль/л, в др г 3 краплі розчин NaOH із
Сн=0.1моль/л. В кожн пробірк внести по 2 кр. індикатора
метилового червоного. Порівняйте забарвлення розчинів, напишіть
рівняння реакцій, зробіть висновки.

11.3. Вплив розведення на рН б ферного розчин .

В пробірк внести 5 мл розчин СН3СООН із Сн=0,1моль/л та 5 мл розчин

CH3COONa із Сн=0,1 моль/л.
Одержан б ферн систем розлити порівн в 3 пробірки.
В перш пробірк додати 1мл води. В кожн пробірк внести по 2кр.
індикатора метилового червоного. Порівняйте забарвлення розчинів, зробіть
висновки.

Тема: БУФЕРНА ЕМКІСТЬ. РОЛЬ БУФЕРНИХ

СИСТЕМ В БІОСИСТЕМАХ.

1. Актуальність теми: властивість б ферних розчинів протидіяти різній

зміні рН в рез льтаті доливання до них кислот або л гів є обмеженою.
Кількісною мірою б ферної дії є б ферна ємкість. У випадк виход за меж
б ферної ємкості відб ваються різкі зміни і незворотні процеси в
біологічних системах. Том визначення б ферної ємкості біологічних рідин
має велике прогностичне та діагностичне значення. Знання цієї теми
допомож ть вивченню біохімії, фізіології та інших предметів.

2. Ціль загальна – уміти:

– міти визначати межі, в яких проявляють дію б ферні системи

3. Конкретні цілі, вміти:

– використов вати знання про механізм дії б ферних систем для

прогноз вання біохімічних процесів в біологічних рідинах під час зміни
реакції середовища;
– вміти визначати меж дії б ферної системи за допомогою кислоти та л г .

4. Література:
Основна:
4.1. Лекційний матеріал.
4.2. Медична хімія. За ред. проф. В.О.Калібабч к. «Медицина»., К., 2013,
с. 120 129.

36
 4.3. А.С.Мороз та інші Медична хімія. 2008р., с. 315 326.
4.4. Смирнова О.В. Медицинская химия, 2015, с. 93 98.
4.3. Садовничая Л.П. , Х хрянский В.Г., Циганенко А.Я. Биофизическая
химия, 1986, с. 82 90
4.4. Равич – Щербо М.И., Новиков В.В. Физическая и коллоидная химия,
1975, с. 18 19, 24 25.
Додаткова:
4.5. Михайличенко Н.И. Общетеоретические основы химии,1979.
4.6. Глинка Н.Л. Общая химия.
4.7.Болдырев А.И. Физическая и коллоидная химия, 1983.
4.8. Ахметов Н.С. Неорганическая химия, 1975.

5.Основні питання теми:

5.1. Б ферна ємкість (визначення).

5.2. Фактори, від яких залежить б ферна ємкість.
5.3. Практичне визначення б ферної ємкості за кислотою та л гом.
5.4. Величина б ферної ємкості сироватки крові за кислотою.
5.5. Л жний резерв крові; кислотно л жна рівновага.

6.Питання для самостійного позааудиторного вивчення:

6.1. Які органи та системи і як, підтрим ють кислотно л жн рівноваг в

організмі людини.
6.2. Значення кислотно л жної рівноваги для встановлення діагноз та
прогноз вання захворювання.
6.3. Механізм дії гідрогенкарбонатного, фосфатного, гемоглобінового,
білкового б ферних систем та білкової молек ли як б фера.

7. талони рішення задач:

7.1. Обчислення б ферної ємкості.

Визначити б ферн ємкість ацетатного б фер , який містить 7мл
оцтової (ацетатної кислоти з Сн=0,1 моль/л та 3мл розчин натрій
ацетат з Сн=0,1 моль/л. (Кд = 1,8 10 5). На титр вання цієї б ферної
системи витрачено 2мл розчин NaOH з Сн=0,5 моль/л.
Рішення:
1) на 10 мл б ферної системи – 2мл розчин л г
1000  2
на 1000 мл б ферної системи – х x  200 мл;
10

2) В 1000 мл 0,5 М розчин NaOH – 0,5 моль NaOH

В 200 мл – х моль х = 0,1 моль/л;

3) рН0 – початкове значення рН б ферної системи знаходимо за

форм лою:

37
 p  pK  lg
кислоти  lg1.8  10 5  lg
7  0.1
 4,75 – 0,36 = 4,39;
0
солі  3  0.1
4) рН1 – кінцеве значення рН, що є нижньою межею інтервал переход
фенолфталеїн = 8,2;
C 0.1 мольекв..
5) BЛ    0,026 .
p 1p 0 8.2  4,39 од. рН

7.2. Обчислення зміни рН б ферної системи.

Як зміниться рН аміачного б фер , що складається з 30мл 0,15Н

розчин NН4ОН (КД(NН4ОН)= 1,8 10 5) та 40мл 0,1Н розчин
NH4NO3 після додавання до нього 5мл 0,1Н розчин HNO3?

Рішення:
1) O  
 КД
основи  = 1,8  10 5 30  0,15  2,02  10 5 ;
1
солі  40  0,1
рОН1 = lg [ОН‾]1 = lg 2,02∙ 10 5 = lg 2,02 lg 10 5 = 5 0,3 = 4,7
рН1 = 14 – рОН = 14 – 4,7 – 9,3.
2) Кислота, яка додається до б ферної системи, реаг є із основою
за рівнянням: НNO3 + NН4ОН → NH4NO3 + Н2О.
Таким чином, концентрація основи зменш ється, а концентрація
солі збільш ється на кількість доданої кислоти, тобто на 5∙ 0,1.
4) Тоді :
O  
 КД
основи   кислоти = 1,8  10 5 30  0,15  5  0,1  1,6  10 5 ;
2
солі   кислоти 40  0,1  5  0,1
рОН2 = lg [ОН‾]2 = lg 1,6∙ 10 5 = lg 1,6 lg 10 5
= 5 2 = 4,8;
рН2 = 14 – 4,8 = 9,2;
5) Знаходимо ∆ рН:
∆ рН = 9,3– 9,2 = 0,1.
Відповідь: ∆ рН = 0,1.

8. Завдання для закріплення матеріалу виконати в протокольному

зошиті):

8.1. Як зміниться рН фосфатного б фер , який містить 100 мл 0,1М КН2РО4

та 100 мл 0,3М Na2НРО4, якщо прилити до нього 10 мл 0,2М NaOH
(Кд(KН2РО4)= 1,610 7).
8.2. На титр вання 100 мл сироватки крові пішло 36 мл 0,5М НСІ.
Обчислити б ферн ємкість крові, якщо рН зміниться до 7,0.

9. Приклад тестового контролю проводиться на занятті):

9.1. Форм ла для обчислення б ферної ємкості крові за л гом:

38
 9.2. Як зміниться рН ацетатного б фер , що складається з 50 мл 0,1Н
розчин СН3COONa та 80 мл 0,1Н розчин СН3СООН (КДСН3СООН=1,8 10 5).
після додавання до нього 10мл 0,1Н розчин NаOH.
9.3. Обчислити б ферн ємкість гідрокарбонатного б фер , який
складається з 70 мл 0,1 Н розчин Н2СО3 (КД = 3,3 10 7) та 50 мл 0,1 Н
розчин NaHCO3, якщо на титр вання 5 мл цього б фер пішло 4,8 мл 0,1 Н
розчин NаOH.

Відповіді:
Ñ
9.1. Bë  .
鹜1鹜2
9.2.  
Н 1  КД
кислоти = 1,8  10 5 80  0,1  2,8  10 5 ;
солі  50  0,1
рН1 = lg [Н ]1 = lg 2,8∙ 10 = lg 2,8 lg 10 5 = 5 0,45 = 4,55.
+ 5

Л г, який додається до б ферної системи, реаг є із кислотою за

рівнянням: СН3СООН + NаOH → СН3COONa + Н2О.
Таким чином, концентрація кислоти зменш ється, а концентрація солі
збільш ється на кількість доданого л г , тобто на 10 ∙ 0,1.

Тоді :
 

 КД
кислоти  лугу  = 1,8  10 5 80  0,1  10  0,1  2,1  10 5 ;
2
солі   лугу  50  0,1  10  0,1
рН2 = ‒ lg [Н+]2 = ‒ lg 2,1∙ 10 5 = ‒ lg 2,1 ‒ lg 10 5 = 5 0,32 = 4,68.
Знаходимо ∆ рН:
∆ рН = 4,68 – 4,55 = 0,13. Відповідь: ∆ рН = 0,13.

С
9.3. 1) В Л  .
рН 1  рН 0
2) рН0 = lg [Н+]0;
Н 

 КД
кислоти = 3,3  10 7 70  0,1  4,62  10 7 ;
0
солі  50  0,1
рН0 = lg [Н+]0 = lg 4,62∙ 10 7 = lg 4,62 lg 10 7 = 7 0,66 = 6,34;
3) рН1 = 8,2, оскільки титр вання л гом закінч ють, коли з`являється
малинове забарвлення;
4) на 5 мл б ферної системи ‒ 4,8 мл NаOH

на 1000 мл « ‒ х мл х = 960 мл;

5) 1000 мл NаOH ‒ 0,1моль NаOH

960 мл NаOH ‒ х х = 0,096 моль екв.

39
 0,096 моль екв.
6) ВЛ  = 0,05 .
8,2  6,34 од. рН

10. Алгоритм лабораторної роботи:

10.1 . Визначення б ферної ємкості ацетатного б фер .
10.2. Визначення б ферної ємкості сироватки крові за кислотою та л гом.

11. Методика проведення експерименту:

11.1. Визначення б ферної ємкості ацетатного б фер .

Пригот вати б ферний розчин, який містить 7 мл розчин оцтової

(ацетатної) кислоти з Сн=0,1 моль/л та 3 мл розчин натрій ацетат з Сн=0,1
моль/л. До одержаного розчин добавити 2 краплі фенолфталеїн і титр вати
л гом з Сн=0,1 моль/л до появи забарвлення. Обчислити б ферн ємкість за
л гом.

10.2. Визначення б ферної ємкості сироватки крові за кислотою та л гом.

В колб для титр вання внести 5мл сироватки крові, 2 краплі метилоранж
і титр вати розчином хлоридної кислоти з Сн=0,1 моль/л.
В др г колб внести 5 мл сироватки крові, 2 краплі фенолфталеїн і
титр вати л гом з Сн=0,1 моль/л.
Розрах вати б ферн ємкість за л гом та кислотою, порівняти, зробити
висновок.

Тема: КОЛІГАТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ РОЗЧИНІВ.

ОСМОС.

1. Актуальність теми: осмос та осмотичний тиск відіграють важлив роль в

процесах рег ляції біологічних процесів. Розрах нок осмотичного тиск
використов ють для виготовлення розчинів медичних препаратів. Вивчення
теми необхідно для роз міння багатьох біологічних процесів.

2. Ціль загальна – уміт:и: застосов вати дані осмотичного тиск в

медичній практиці.

3. Конкретні цілі, уміти: оволодіти навичками розрах нків осмотичного тиск ,

осмотичної концентрації, ізотонічного коефіцієнта.

40
4. Література:
Основна:

4.1. Лекційний матеріал.

4.2. Медична хімія. За ред. проф. В.О.Калібабч к. «Медицина»., К., 2013,
с. 120 129.
4.3. А.С.Мороз та інші Медична хімія. 2008р., с. 315 326.
4.4. Смирнова О.В. Медицинская химия, 2015, с. 99 108.
4.3. Садовничая Л.П. , Х хрянский В.Г., Циганенко А.Я. Биофизическая
химия, 1986, с.49 59.
4.4. Равич – Щербо М.И., Новиков В.В. Физическая и коллоидная химия,
1975, с. 37 – 44, 224 226.
4.5. Граф логічної стр кт ри.

Додаткова:

4.6. Ленский А.С. Введение в бионеорганическ ю и биофизическ ю химию,

1989.
4.7. Михайличенко Н.И. Общетеоретические основы химии,1979.
4.8. Болдырев А.И. Физическая и коллоидная химия, 1983.

5. Основні питання теми:

5.1 Колігативні властивості розчинів (визначення).

5.2. Осмос (визначення).
5.3. Напівпроникні мембрани (визначення, приклади).
5.4. Осмотичний закон Вант Гоффа (форм лювання), рівняння для
неелектролітів та електролітів. Осмотична концентрація.
5.5. Ізотонічний коефіціент Вант Гоффа, його зв’язок зі ст пенем дисоціації.
5.6. Розчини гіпотонічні, ізотонічні, гіпертонічні, їх значення для медицини.
5.7. Біологічне значення осмос : ізоосмія, гемоліз, плазмоліз, т ргор,
осмотичний та онкотичний тиск крові, осмотична концентрація крові.
5.8. Онкотичтий тиск.

6. Питання для самостійної позааудиторного вивчення:

6.1. Зниження температ ри замерзання та підвищення температ ри кипіння

розчинів порівнянні з розчинниками.
6.2. Закон Ра ля.
6.3. Кріометрія, еб ліометрія. Їх застос вання в медико біологічних
дослідженнях.

41
7. талони рішення задач:

7.1. Задача №1. Розрах вати осмотичний тиск розчин сечовини

із Сх= 0,2 моль/л за температ ри 0 0С.
Рішення: Так як сечовина неелектроліт, то
РОСМ. = CRT = 0,20,082273 = 4,48 атм.

7.2. Задача №2. Розрах вати Росм. розчин глюкози з масовою часткою 5%,
t=37оС, =1 г/мл.
Рішення:
а). Переведемо масов частк в молярн концентрацію:
 %    10 5  1  10
Cx    0,28 моль / л
M 180
б). Так як глюкоза неелектроліт, то
РОСМ. = СRT = 0,280,082(273+37) = 6,8 атм.
7.3. Задача №3. Розрах вати Росм. розчин натрію хлорид із масовою
часткою 5,85% при 0С. Ст пінь диссоціації натрію хлорид
0,96, а =1,04 г/мл.
Рішення:
а). Переведемо масов частк в молярн концентрацію:
 %    10 5,85  1,04  10
Cx    1моль / л
M 58,5
б). Изотонічний коефіцієнт:
і = 1 +  (n 1) = 1 + 0,96 (2 1) = 1,96
в). Так як натрій хлорид це електроліт, то:
РОСМ. = іСRT = 1,9610,082273 = 43,6 атм.
7.4. Обчислити депресію крові за 370С, якщо осмотичний тиск крові
7,65атм.
Рішення:
а) В задачі дається два параметри крові депресія та осмотичний тиск,
том запишемо дві форм ли:
∆t = ЕКР.∙ С та РОСМ. = СRT.
б) В цих форм лах є загальний параметр С;
виводимо його з кожного рівняння:
t РОСМ .
C та С  ,
КР . RT
t Р РОСМ 
звідси  ОСМ ; звідси t  КР

E КР RT RT
7,65  1,86
∆t = = 0,56.
0,082  (273  37)

42
8. Завдання для закріплення матеріалу виконати в протокольному
зошиті):
8.1.Чи є ізотонічними 0,6% розчини сечовини та оцтової кислоти, якщо
ст пінь дисоціації оцтової кислоти 0,01, а г стина розчинів – 1 г/мл.
8.2. Визначити молярн концентрацію розчин сахарози, який ізотонічний із
кров’ю.
8.3. Які осмотичні явища спостерігаються, коли річкова риба потрапляє в
морськ вод ?
8.4. За якої температ ри замерзає 3% ний розчин етанол воді?

9. Приклад тестового контролю виконується на занятті).

9.1.Які властивості розчинів називаються колігативними?

9.2. Що таке кріоскопічна константа?
9.3. Які осмотичні явища відб ваються, коли людина з`ість багато солоного?
9.4 . Розрах вати осмотичний тиск 40% го розчин глюкози для
інтравенозного введення ( = 1,6; t = 370; Мr = 180).
9.5. Обчислити температ р замерзання 2М розчин NaCl.

Відповіді:
9.1. Колігативними називаються властивості, які об мовлені загальною
кількістю кінетичних частинок і не залежать від їх природи.
9.2. Кріоскопічна константа показ є зниження температ ри замерзання
молярного розчин неелектроліт .
9.3. Збільш ється концентрація солей в шл нково кишковом тракті, і через
стінки кишківника як через напівпроникн мембран в нього пост пає
вода із с сідних тканин. Вони зневодж ються, і людина відч ває спраг .
 %    10 40  1,6  10
9.4. 1) Cx    3,55 моль / л
M 180

2) РОСМ.. = СRT = 3,550,082(273+37) = 87,33атм.

0
9.5. 1) ∆t = 0 – tЗАМ.,
де 00 це температ ра замерзання води.
Звідси: tЗАМ. = 00 – ∆t;
2) ∆tNaCl = i ∙ ЕКР.∙ С ;
i = 1 + α(ν – 1)= 1 + 1(2 – 1)= 2;
∆tNaCl . = 2∙ 1,86.∙ 2 = 7,44.
3) tЗАМ. = 00 – ∆t = 00 – 7,44 = – 7,440 .
Відповідь: – 7,440.

10. Алгоритм лабораторної роботи:

10.1. Спостереження осмос .
10.2. Одержання неорганічної напівпроникної мембрани.
10.3. Деревоподібні творення.
10.4. Гемоліз та плазмоліз еритроцитів.
43
11. Методика проведення експерименту.

11.1. Спостереження осмос .

Осмометр заповнити розчином ц кр , який забарвлений ф ксином.
Відмічають початковий рівень розчин в осмометрі. Потім осмометр
зан рюють в пос дин з водою. Через 0,5 год відмічають рівень розчин в
осмометрі. Пояснити явище, яке ви спостерігаєте.

11.2. Одержання неорганічної напівпроникної мембрани.

В пробірк внести 2 мл розчин СuSO4, додати кристали К4  Fe(CN)6 
(не зміш вати !). Через 20 хв описати зовнішній ефект. Написати рівняння
реакції. Вказати, яка спол ка є напівпроникною мембраною і пояснити як
«росте клітина».

11.3. Деревоподібні творення.

В пробірк налити 3 мл розчин Na2SiO3 і внести кристали MnCl2,
CoSO4, NiCl2 (не зміш вати !). Написати рівняння реакцій. Вказати, які
спол ки є напівпроникними мембранами, описати зовнішній ефект,
зробити висновки.

11.4. Гемоліз та плазмоліз еритроцитів.

В три пробірки налити:

І пробірка ІІ пробірка ІІІ пробірка

3 мл 0,2 % р н NaCl 3 мл 0,9 % р н NaCl 3 мл 4 % р н NaCl
3 краплі крові 3 краплі крові 3 краплі крові

Пробірки залишити штативі (не зміш вати!). Через 15 хв описати

зовнішній ефект, зробити висновки.

44