офтальмологія

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”
МЕДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
К. В. Бора
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
для практичних занять
з офтальмології
для студентів медичного факультету
ББК 56.7+74.262.88
УДК 617.7-07.681-07-08(083)
Б 82
Бора К. В.
Методичний посібник для практичних занять з офтальмології
для студентів медичного факультету: Методична розробка для
студентів медичного факультету та лікарів-інтернів. – Ужгород:
Ґражда, 2009. – 144 с.: іл.
Установа-розробник:
Вищий державний навчальний заклад
«Ужгородський національний університет»
Міністерства освіти і науки України
Автор методичної розробки:

к.м.н., доц. Бора К. В.
Рецензенти:
к.м.н., доц. Фальбуш О.О.
д.м.н., проф. Болдижар О.О.
Рекомендовано до друку Редакційно-видавничою радою

Ужгородського національного університету.
Протокол № від 2009
© Бора К. В., методична розробка, 2009

© Видавництво «Ґражда», 2009
2
ЗМІСТ
І. Анатомо-топографічні особливості додаткового апарату ока

і очного яблука 4
ІІ. Функції органа зору та методи дослідження 17
ІІІ. Рефракція і акомодація 24
IV. Косоокість 34
V. Запальні захворювання додаткового і допоміжного апарату

ока 40
VI. Захворювання та методи обстеження рогівки 54
VII. Захворювання судинного тракту очного яблука 65
VIII. Патологія кришталика.

Види операційних втручань з приводу старечої катаракти
74
IX. Глаукома та методи тонометрії 81
X. Травми органа зору 99
XI. Патологія органа зору при загальних захворюваннях

організму 110
XII. Пухлини органа зору 122
ЛІТЕРАТУРА 136
ДОДАТКИ 137
3
4
І. 1. ТЕМА РОЗДІЛУ: “АНАТОМО-ТОПОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНА ЗОРУ”.
2. Навчальні цілі: сформувати у студентів уяву про анатомію і фізіологію захис-
ного і допоміжного апарату органа зору. Сформувати у студентів уяву про анатомію і
фізіологію очного яблука. Навчити студентів використовувати знання з анатомії ока і
його допоміжних структур у клініці для діагностики і лікування. Навчити студентів ко-
ристуватися специфічною офтальмологічною термінологією.
3. У результаті вивчення розділу студент повинен знати:
- загальну будови зорового аналізатора;
- анатомо-топографічні особливості орбіти, повік, кон’юнктиви, слізного апарату;
- анатомію і функції м’язів орбіти та ока;
- анатомію очного яблука та його вмісту;
- будову кута передньої камери, циркуляцію внутрішньоочної рідини;
- особливості кровопостачання та іннервацію ока, його допоміжних і захисних
структур;
4. У результаті вивчення розділу студент повинен вміти:
- використовувати знання з анатомії ока і його допоміжних структур у клініці
для діагностики й лікування;
- користуватися специфічною офтальмологічною термінологією.
5. План практичних занять з теми: “Анатомо-топографічні особливості органа
зору”.
Практичне заняття №1
Тема: “Анатомо-топографічні особливості допоміжного
і додаткового апарату ока”
1. Перевірка відвідування.
2. Викладач ознайомлює студентів із задачами курсу офтальмології, з
літературою, яку можна використовувати при вивченні матеріалу, з головними
критеріями успішності.
3. Розподіл чергувань в очному відділення, яке повинен пройти кожен
студент (з 16.00 до 21.00).
4. Огляд стаціонару клініки очних хвороб. Викладач знайомить групу
студентів із структурою офтальмологічної служби Закарпаття.
5. Перевірка вихідних знань студентів з анатомії допоміжного апарату ока
(опитування, вирішення тестових завдань).
6. Самостійне вивчення матеріалу з використанням підручників,
методичних розробок, муляжів і таблиць навчальної кімнати.
7. Викладач підводить підсумки і вказує тему наступного заняття, дає
завдання для самостійної роботи.
Практичне заняття №2
Тема: “Анатомо-топографічні особливості очного яблука”
2. Перевірка вихідних знань студентів (опитування, вирішення тестових
завдань). Вияснення незрозумілих питань з викладачем.
3. Закріплюючи матеріал, студенти здійснюють зовнішній огляд повік,
кон’юнктиви, слізних органів, рогівки, зіниці, райдужки один на одному.
4. Препаровка студентами бичих і свинячих очей (2 студенти препарують
одне око. Одні групи студентів скальпелем здійснюють сагітальний розтин очного
яблука, а інші групи – екваторіальний).
5. Розгляд під мікроскопом препаратів людського ока (розглядають будову
рогівки, сітківки, кута передньої камери, місце виходу зорового нерва, кришталик).
6. Студенти замальовують сагітальний зріз ока.
7. Викладач підводить підсумки і вказує тему наступного заняття, дає
завдання для самостійної роботи.
5
7. Питання і відповіді з теми:
“Анатомо-топографічні особливості органа зору”
Анатомо-топографічні особливості допоміжного
та додаткового апарату органа зору
№ Питання Відповідь
1 Анатомія - очне яблуко;
. органа зору в цілому - допоміжний та захисний апарат очного яблука;
- провідні зорові шляхи;
- підкорковий зоровий центр;
- корковий зоровий центр.
Особливості будови повік
2 Клініко- - шкірно-м’язовий ;
. анатомічні відділи - кон’юнктивально-хрящевий.
повіки
Анатомо- - шкіра тонка;
3 топографічні - велика кількість сальних і потових залоз;
. особливості шкіри - рясна васкуляризація;
повік - підшкірна клітковина не містить жиру, рихла;
4 М’язевий 1. Круговий м’яз (m. orbicularis palpebrarum, який
. апарат повік складається з двох частин: пальпебральної (pars
palpebralis) і орбітальної (pars orbitalis).
2. М’яз, який піднімає верхню повіку - m. levator
palpebrae superioris. Піднімач верхньої повіки
складається з 3 частин. Передня частина
прикріплюється до шкіри повіки. Задня частина
прикріплюється до верхнього кон’юнктивального
склепіння. Середня частина прикріплюється до
верхнього краю хряща.
5 Іннервація - круговий м’яз іннервується лицевим нервом – n.
. м’язів повік facialis.
- піднімач верхньої повіки має подвійну іннервацію:
середню частина (м’яз Мюллера) іннервується шийним
симпатичним нервом. Передня і задня частини
іннервуються окоруховим нервом - n. oculomotorius.
6 Особливіст хрящ складається із щільної сполучної
. ь будови хряща тканини і не містить власне хрящових клітин, містить
повіки альвеолярні залози – glandulae farsales Meibomei, які
відкриваються протоками в міжреберному просторі
повіки.
Особливості будови кон’юнктиви
7 Частини - кон’юнктива повік;
. кон’юнктиви - кон’юнктива очного яблука;
- кон’юнктива перехідних складок.
8 Гістологічн - епітелій, який містить келихоподібні клітин
. а будова (епітелій крайової зони кон’юнктиви хряща верхньої
кон’юнктиви повіки багатошаровий плоский неороговіваючий, у
середній зоні клітини поверхневого шару набувають
кубічної та циліндричної форми, епітелій перехідної
складки та склепіння кон’юнктиви багатошаровий
циліндричний, а кон’юнктива склери – багатошаровий
плоский).
- ретикулярний (аденоїдний шар) з плазматичними
6
клітинами й лейкоцитами, які скупчуються у вигляді
вузликів;
- шар сполучної тканини, що зливається з хрящем
на кон’юнктиві повік.
9 Головна Зволожуюча.
функція кон’юнктиви
1 Структури, - секрет келехоподібних клітин, які розташовані в
0. що забезпечують багатошаровому циліндричному епітелію кон’юнктиви;
зволожуючу функцію - серкет додаткових слізних залоз кон’юнктиви
кон’юнктиви Краузе та Вольфрінга.
Анатомія слізного апаріту
1 Частини - сльозоутворюючі органи;
1. слізного апарату - сльозовивідні шляхи.
1 Сльозоутво - слізна залоза (glandula lacrimalis);
2. рюючі органи - додаткові слізні залозки Вольфрінга, які
розташовані на межі торзальної і орбітальної частин
кон’юнктиви (3 біля верхнього краю верхнього хряща та
ще одна нижче нижнього краю хряща);
слізні залози Краузе, які розташовані в області
перехідних складок кон’юнктиви (6-8 на нижній повіці і
15-40 – на верхній).
1 Особливість - додатковими слізними залозами кон’юнктиви
3. функціювання здійснюється постійна продукція сльози і зволоження
слізних залоз очного яблука;
- слізною залозою здійснюється рефлекторне
сльозовиділення, що пом'якшує дію ушкоджуючих
чинників.
1 Слізні - слізні крапки (puncta lacrimalia);
4. шляхи - слізні канальні (canaliculae lacrimales);
- слізний мішок (saccus lacrimales);
- носослізний канал (canalis nasolacrimalis)
1 Фактори, що - сифонний ефект з капілярним натягом рідини, які
5. сприяють відведенню утворюються внаслідок дії частини колового м’язу
сльози m.Horneri, що змінює порожнину слізного мішка;
- m. Horneri навколо слізних канальців активуює
присмоктуючу дію слізного мішка;
- негативний тиск в порожнині носа, який
утворюється при аспіраціонному русі повітря, сприяє
відтоку сльози в ніс;
- наявність складок слизової оболонки
сльозовідвідних шляхів, які відіграють роль гідравлічних
клапанів (на місці впадання сльозових канальців в
мішок складки слизової знизу клапан Гулке, зверху –
клапан Розенмюллера, біля виходу нососльозного
каналу в ніс є складка слизової – сльозний клапан
Гаснера).
1 Пошарова - 1-й шар – внутрішній, який контактує з епітелієм
6. будова слізної плівки рогівки – муциновий;
- 2-й шар – середній – водянистий;
- 3-й шар зовнішній – ліпідний.
1 Функція - захисна, так як видаляє дрібні частинки з рогівки;
7
7. прекорнеальної - бактеріцидна (сльоза мітить лізоцим);
слізної плівки - зволожуюча (сльоза містить 97,8% води);
- трофічна (сльоза містить солі, білкові і ліпідні
фракції);
- оптична (сльоза підвищує оптичні властивості
рогівки, завдяки тому, що згладжує мікроскопічні
дефекти).
Анатомія очниці
1 Будова - орбітальною частиною лобної кістки і малим
8. верхньої стінки крилом клиновидної кістки;
орбіти та з чим вона - межує з лобною пазухою і передньою черепною
межує ямкою.
1 Будова - лобним відростком виличної кістки і виличним
9. зовнішньої стінки відростком лобної кістки, а також великим крилом
орбіти та з чим вона клиновидної кістки;
межує - межує з виличною ямкою.
2 Будова - орбітальною поверхнею верхньої щелепи,
0. нижньої стінки орбітальним відростком виличної кістки і піднебінною
орбіти та з чим вона кісткою;
межує - межує з пазухою верхньої щелепи.
2 Будова - лобним відростком верхньої щелепи, слізною
1. медіальної стінки кісткою, паперовою пластинкою решітчастої кістки;
орбіти та з чим вона - межує з клітинами решітчастої кістки і пазухою
межує клиновидної кістки.
2 Щілини і - верхня орбітальна щілина (fissura orbitalis
2. отвори орбіти superior);
- нижня орбітальна щілина (fissura orbitalis inferior);
- зоровий отвір (foramen opticum).
2 Що, - окоруховий нерв (n. оculomotorius);
3. проходить через - відвідний нерв (n.abduceus);
верхню орбітальну - блоковий нерв (n. тrochlearis);
щілину - перша гілка трійчастого нерва (r.ophthalmicus n.
тrigeminis);
- верхня очна вена (v. opthalmica superior).
2 Синдром - птоз (опущення верхньої повіки);
4. верхньої - мідріаз (розширення зіниці);
орбітальної щілини. - тетраплегія (повна нерухомість очного яблука);
- анестезія рогівки і шкіри повіки;
- екзофтальм, венозний застій.
2 Що, - нижня очна вена (v. opthalmica inferior).;
5. проходить через - (нижньоорбітальний нерв (n.f. infraorbitalis),
нижню орбітальну скуловий нерв (n.zygomaticus), очна гілка
щілину крилопіднебінного вузла (ganglion pterygopalatinum)).
2 Що, - виходить з орбіти зоровий нерв (n. оpticus);
6. проходить через - входить очна артерія (a. оphthalmica).
зоровий отвір
2 З якими - з середньою черепною ямкою через зоровий
7. структурами отвір та верхню орбітальну щілину;
сполучається орбіта - з крилопіднебінною ямкою та скроневою
через головні ямкою через нижню орбітальну щілину;
щілини та отвори
8
2 Які стінки - внутрішня стінка орбіти легко травмується і
8. найбільш супроводжується розвитком емфіземи повік і очниці;
підлягають розвитку - через передні і задні решітчасті отвори часто із
орбітальної решітчастої пазухи носа в очницю розповсюджується
патології інфекція та новоутворення;
- через нижню стінку орбіти при запаленнях
гайморової пазухи запальний процес може
розповсюджуватися в орбіту.
Окоруховий апарат
2 Окорухові - 4 прямі та 2 косі м’язи.
9. м’язи
3 Початок і Усі прямі м’язи (крім нижнього косого, який
0. прикріплення око починається від нижнього орбітального краю біля
рухових м’язів внутрішнього кута орбіти) беруть свій початок від
фіброзного кільця вершини орбіти і прикріплюються до
склери між екватором очного яблука і лімбом.
3 Іннервація - окоруховий нерв іннервує верхній, нижній,
1. зовнішніх м’язів внутрішній та нижній косий м’язи;
- відвідний нерв іннервує зовнішній прямий м’яз;
- блоковий нерв іннервує верхній косий м’яз.
3 м’язи, які - верхній прямий м’яз;
2. повертають очне - нижній косий м’яз;
яблуко догори
3 м’язи, які - нижній прямий м’яз;
3. повертають очне - верхній косий м’яз.
яблуко донизу
3 м’язи, які - внутрішній прямий м’яз
4. повертають очне - верхній прямий м’яз;
яблуко досередини - нижній прямий м’яз.
3 м’язи, які - зовнішній прямий м’яз;

5. повертають очне - верхній косий м’яз;
яблуко назовні - нижній косий м’яз.
Анатомія очного яблука
3 Оболонки - зовнішня (рогівка і склера);
6. очного яблука - середня (судинна оболонка, яка складається з
райдужки, війкового тіла та хоріоідеї);
- внутрішня (сітківка).
3 Клініко- - передній полюс – в центрі рогівки;
7. анатомічні орієнтири - задній полюс – крапка, яка розташована напроти
очного яблука переднього полюсу;
- анатомічна вісь – лінія, що з’єднує передній і
задній полюси;
- зорова вісь – лінія, що з’єднує крапку фіксації ока
з центральною ямкою сітківки;
- оптична вісь – лінія, яка з’єднує оптичний центр
рогівки і кришталика, вона співпадає з анатомічною
віссю, зорова вісь відходить від анатомічної на кут
гамма;
- екватор – окружність, яка проходить по склері на
9
половину довжини очного яблука.
3 Частини - рогівка, яка становить 1/6 частину;
8. зовнішньої оболонки - склера, яка займає 5/6 частин.
ока
3 Гістологічн - багатошаровий плоский нероговіючий епітелій;
9. а будова рогівки - передня погранична пластинка (боуменова обо-
лонка);
- паренхіма (власне стромальна тканина рогівки);
- задня погранична пластинка (десцеметова
оболонка)
- ендотелій.
4 Особливос - епітелій має властивість швидко регенерувати і
0. ті будови та функцій заповнює дефекти тканини;
кожного - зовнішня погранична пластинка відрізняється
гістологічного шару еластичністю, не регенерує при пошкодженнях;
рогівки - в стромі сполучнотканинні пластинки
розташовані
правильними рядами, між якими
розташований мукоїди з глікозаміногліканами, які
забезпечують прозорість паренхіми;
- задня погранична пластинка резистентна до
хімічних агентів, добре регенерує при пошкодженнях,
являється бар’єром від проникнення бактерій;
- ендотелій виконує функцію осмотичної
мембрани, при пошкодженнях не відновлюється.
4 Джерела - перилімбальне артеріальне сплетіння;
1. живлення рогівки - водяниста волога передньої камери;
- сльоза,
- трофіна функція нервових закінчень.
4 Іннервація - довгими війковими нервами.
2. рогівки
4 Головні - прозорість;
3. властивості рогівки - сферичність;
- дзеркальність;
- висока тактильна чутливість.
4 Головні - оптична;
4. функції рогівки - захисна.
4 Причини - в стромі сполучнотканинні пластинки
5. прозорості рогівки. розташовані правильними рядами, між якими
розташований мукоїди з глікозаміногліканами;
- відсутність судин;
- нервні волокна без мієлінової оболонки.
4 Головні - каркасна, яка забезпечує форму очного яблука;
6. функції склери - захисна.
4 Частини - райдужка (iris);
7. судинної оболонки - війкове тіло (corpus ciliarae);
- власне судинна оболонка (chorioidea).
4 Пошарова - передній стромальний шар (мезодермальний),
8. будова райдужки який складається з радіально розташованих судин,
здовж яких ідуть фібрили з хроматофорами;
- задній (ектодермальний) шар, який складається з
розширювача та звужувача зіниці і двох шарів
10
пігментованих епітеліальних клітин.
4 Іннервація - гілочки трійчастого нерва забезпечують чутливу
9. райдужки та її м’язів іннервацію;
- м’яз звужувач зіниці іннервується
парасимпатичним нервом;
- м’яз розширювач зіниці іннервується
симпатичним нервом.
5 Функції - регулює ширину світлового пучка, що проходить
0. райдужки через зіницю всередину ока, являється його
діафрагмою.
5 Анатомо- - починається в 2 мм від лімбу;
1. топографічне - закінчується в 8-10 мм від лімбу до зубчатої лінії.
розташування
війкового тіла
5 Частини - передня відросткувата шириною 2 мм;
2. війкового тіла - задня плоска шириною 4 мм.
5 Гістологічн І. Мезодермальна частина:
3. а будова війкового 1. Суправійковий шар;
тіла 2. М’язевий;
3. Судинний з війковими відростками;
4. Склиста мембрана (мембрана Бруха).
ІІ. Ретинальна частина:
1. Два шари епітелію, які являються продовженням
сітківки;
2. Погранична мембрана, яка відмежовує війкове
тіло від склистого тіла.
5 Функції - акомодаційна;
4. війкового тіла - продукція водяної вологи.
5 Іннервація - чутлива іннервація забезпечується довгими і
5. війкового тіла короткими гілочками циліарних нервів;
- циліарний м’яз іннервується гілочками
окорухового нерва, а також всі частини його мають
подвійну іннервацію (симпатичну і парасимпатичну);
- гілочки від симпатичного шийного вузла
виконують вазомоторну і трофічну функції.
5 Гістологічн - супрахоріоїдальний;
6. а будова власне - шар крупних судин;
судинної оболонки - шар середніх і дрібних судин;
- хоріокапілярний шар;
- склиста пластинка (мембрана Бруха).
5 Функції - енергетична база, яка забезпечує фотохімічні
7. власне судинної процеси в сітківці.
оболонки
5 Особливос - райдужка і війкове тіло кровопостачаються
8. ті кровопостачання задніми довгими і передніми війковими артеріями;
судинної оболонки - власне судинна оболонка кровопостачається
задніми короткими війковими артеріями.
5 Значення - роздільне кровопостачання передньої і задньої
9. особливостей частини судинної оболонки створюють умови для
кровопостачання розвитку запального процесу окремо в райдужці і
судинної оболонки в війковому тілі та хоріоїдеї;
її патології - широке розгалуження судин приводить до
11
сповільнення руху крові в судинах, чим створюються
сприятливі умови для осідання в цій оболонці інфекції
та токсинів.
6 Іннервація - райдужка і війкове тіло отримують змішану
0. судинної оболонки іннервацію - чутливу і рухливу (симпатичну і
парасимпатичну) за рахунок довгих і коротких війкових
нервів;
- хоріоїдея не забезпечується чутливою
іннервацією.
6 Значення - при запаленнях переднього відділу судинної
1. іннервації судинної оболонки хворі відчувають болі в оці;
оболонки в клініці - при запаленні хоріоїдеї болей в оці немає.
6 Відділи - задня частина – оптично діяльна;
2. сітківки - передня – оптично недіяльна, яка складається
тільки з двох шарів епітеліальних клітин, що
вистилають внутрішню поверхню війкового тіла і
райдужки (межою між передною і задньою частинами
сітківки є зубчата лінія).
6 Гістологічн 1. Шар пігментного епітелію.
3. а будова оптично 2. Шар паличок і колбочок.
діяльної сітківки 3. Зовнішня погранична мембрана.
4. Зовнішній зернистий шар.
5. Зовнішній сітчастий шар.
6. Внутрішній зернистий шар.
7. Внутрішній сітчастий шар.
8. Шар гангліозних клітин.
9. Шар нервових волокон.
10. Внутрішня погранична мембрана.
6 Нейрона 1-й нейрон – палички і колбочки;
4. структура сітківки 2-й нейрон – біполярні клітини;
3-й нейрон – гангліозні клітини.
6 Кровопост - центральна артерія сітківки забезпечує
5. ачання та живлення кровопостачання 6 внутрішніх шарів сітківки;
сітківки - хоріокапілярний шар власне судинної оболонки,
забезпечує живлення 4 зовнішніх шарів сітківки.
6 Особливос - в області диска зорового нерва;
6. ті прикріплення - в області зубчатої лінії (в інших ділянках вона
оптичної частини тільки притиснута склистим тілом до власне судинної
сітківки оболонки).
6 Функції - колбочки забезпечують гостроту зору і
7. колбочок і паличок кольоровідчуття;
- палички забезпечують світловідчуття,
периферичний та сутінковий зір.
6 Чим - попереду - задньою поверхнею рогівки;
8. обмежена передня - позаду - передньою поверхнею райдужки;
камера очного - в куті - трабекулою, віковим тілом і коренем
яблука райдужки;
- в області зіниці - передньою поверхнею
кришталика.
6 Чим - попереду – райдужкою;
9. обмежена задня - позаду кришталиком;
камера очного - на периферії цинновою зв’язкою і війковим тілом.
12
яблука
7 Значення Відіграє основну роль у відпливі водяної
0. кута передньої вологи з ока.
камери
7 Шляхи - через дренажну систему ока (96- 63%);
1. відтоку водяної - увеосклеральний шлях (4-27%)
вологи
7 Шлях - із задньої камери в передню через зіницю; через
2. відтоку по отвори в трабекулярній тканині в склеральний синус
дренажній системі (або шлемів канал), а через 25-30 колекторних
ока канальців відпливає в інтра- та епісклеральні венозні
системи.
7 Шлях - із задньої камери в передню через зіницю,
3. відтоку водяної проходить через передній відділ війкового тіла в
вологи супрахоріоїдальний простір, через емісірії крізь склеру
увеосклеральним або всмоктується у венозні відділи капілярів судинної
шляхом оболонки.
7 Гістологічн - капсула;
4. і структури - капсулярний епітелій;
кришталик - волокна.
а
7 Де - між райдужкою і склистим тілом;
5. розташований - утримується в своєму положенні цинновими
кришталик і чим він зв’язками, волокна яких йдуть від війкового тіла до його
фіксується ? екватора і вплітаються в капсулу.
7 Джерела - водяниста волога.
6. живлення
кришталика
7 Заломна - 18. 0дптр.
7. сила кришталика
7 Акомодаці - кришталик;
8. йний апарат ока - циннові зв’язки;
- війкове тіло.
7 Анатомо- - має фібрілярну структуру;
9. гістологічні та - міжфібрілярні проміжки заповнені рідким, в’язким
фізіологічні данні і аморфним вмістом;
склистого тіла - вміст води – 99%;
- ззовні має пограничну мембрану.
8 Місця - передня основа склистого тіла - це зона де воно
0. кріплення склистого прикріплюється до епітелію війкового тіла на відстані
тіла 1-2 мм вперед від зубчатої лінії і протяжністю
2-3 мм до заду від неї в області сітківки;
- задня основа склистого тіла – це зона фіксації
склистого тіла в області диску зорового нерва і області
макули.
8 Функції - опорна;
1. склистого тіла в оці - захисна;
- світло провідникова;
- забезпечує очному яблуку певну форму і
постійність співвідношення оптичного апарата ока, а
також щільне прилягання його внутрішніх оболонок;
- бере участь у внутрішньо очному обміні речовин.
13
8 Джерела - водяниста волога.
2. живлення склистого
тіла
Анатомія провідникових шляхів зорового аналізатора
8 Частини 1. Зоровий нерв (n. opticus);
3. провідних шляхів 2. Хіазма (chiasma);
3. Зоровий тракт (tractus opticus);
4. Зовнішні колінчасті тіла (corpus geniculatum
laterale);
5. Пучок Граціоле;
6. Кірковий центр сприйняття (центральний нейрон
закінчується і області пташиної борозди (sulcus
calcarinus) – 17 кіркове поле по Бродману).
8 Особливіст - аксони від макулярної частини сітківки складають
4. ь розташування папіло-макулярний пучок і в зоровому нерві займають
нервових волокон у центральне положення;
зоровому нерві - волокна від носової половини сітківки
розташовані з носового боку;
- волокна з темпоральної частини сітківки
розташовані з однойменного боку.
8 Частини - 1-а – інтраокулярна частина (диск зорового
5. зорового нерва нерва);
- 2-а – інтраорбітальна частина;
- 3-я – інтраканалікулярна частина;
- 4-а – інтракраніальна частина.
8 Оболонки - тверда (dura mater);
6. зорового нерва - павутинна (arachnoidea);
- м’яка (pia mater).
8 Де - хіазма лежить на основі мозку над ділянкою
7. розташована хіазма турецького сідла і вкрита м’якою оболонкою;
та з якими струк- - з гори межує з дном ІІІ шлуночка;
турами межує ? - знизу – з діафрагмою турецького сідла;
- по боках обмежена внутрішніми сонними
артеріями;
- ззаду з воронкою гіпофіза (infundibeum).
8 Особливос - від зовнішніх частин сітківки волокна
8. ті ходу зорових відгалужуються не перехрещуючись і входять до складу
волокон в хіазмі зорових трактів того самого боку;
- волокна від внутрішніх частин нервів
перехрещуються і переходять на протилежний бік і
входять до складу тракту протилежного боку.
8 Локалізаці - потилична доля головного мозку, борозда
9. я кіркових зорових пташиної
центрів шпори (17-19 поле по Бродману).
Кровопостачання очного яблука і його допоміжних органів
9 Гілкою якої - гілкою внутрішньої сонної артерії;
0. судини являється - через зоровий канал.
очна артерія і через
яку структуру
проникає в орбіту?
9 Гілки очної - центральна артерія сітківки (a. centralis retinae);
1. артерії - задні короткі війкові артерії (aa. ciliares posteriors
14
breves);
- дві задні довгі війкові артерії (aa. ciliares
posteriors longae);
- м’язеві артерії (aa. musculares);
- медіальні артерії повік (aa. palpebrales mediales);
- слізна артерія (a. lacrimalis);
- надочноямкова артерія (a. supraorbitalis);
- надблокова артерія (a. supratrochlearis);
- решіткові артерії (aa. ethmoidales);
9 Судини із - підочноямкова артерія;
2. системи зовнішньої - лицева артерія.
сонної артерії, що
беруть участь у
кровопостачанні
додаткових органів
ока
9 Що - центральна артерія сітківки - забезпечує
3. кровопостачають кровопостачання 6 внутрішніх шарів сітківки та
гілки очної артерії внутрішньоочну частину диска зорового нерва;
- задні короткі війкові артерії – утворюють
хоріоїдею, яка забезпечує живлення 4 зовнішніх шарів
сітківки та інтрасклеральне артеріальне коло Цинна –
Галлера, що бере участь у живленні зорового нерва;
- дві задні довгі війкові артерії разом з передніми
(кінцеві гілки м’язевих артерій) утворюють велике
артеріальне коло райдужки, що забезпечує живлення
війкового тіла і райдужки ;
- м’язеві артерії: верхня гілка – забезпечує
живлення піднімача верхньої повіки, верхній прямий і
верхній косий м’яз. Нижні гілки забезпечують живлення
інших окорухових м’язів. Кінцеві гілочки
- від 4 прямих м’язів називаються передніми
війковими артеріями, які беруть участь в утворені
великого артеріального кола райдужки і утворюють
краєву петлисту сітку, яка забезпечує живлення рогівки і
кон’юнктиви;
- медіальні артерії повік – утворюють з
латеральними артеріями (які відходять від слізної
артерії) артеріальну дугу повік, забезпечують живлення
повік;
- слізна артерія – кровопостачає слізну залозу і
бере участь в утворені артеріальних дуг повік;
- надочноямкова артерія – забезпечує живлення
м’язів і м’ягких тканин верхньої повіки
- надблокова артерія не бере участь в живленні
тканин очниці;
- решітчасті артерії не беруть значної участі в
живленні тканин очниці;
9 Венозна - центральна вена сітківки;
4. система очного - вортикозні вени.
яблука
9 Особливос - вени не мають клапанів;
15
5. ті венозної системи - велика кількість анастомозів з венами очної ямки
допоміжних органів і лиця, пазух носа і крилопіднебінної ямки, що робить
ока можливим відтік крові в трьох напрямках:
а) в печеристу пазуху;
б) до вен крилопіднебінної ямки;
в) до вен лиця.
9 Рухові І. Окоруховий нерв (n. oculomotorius, ІІІ пара
6. нерви органа зору черепних нервів):
1. Волокна, що відходять від бокових
крупноклітинних ядер іннервують верхній, нижній і
внутрішні прямі м’язи, піднімач верхньої повіки та
нижній косий м’яз;
2. Волокна, що відходять від парних
мілкоклітинних ядер, через війковий вузол іннервують
м’яз зіниці (парасимпатичні нервові волокна);
3. Волокна, що відходять від непарного ядра
іннервують війковий м’яз (парасимпатичні нервові
волокна);
ІІ. Блоковий нерв (n. тrochlearis, ІV пара
черепних нервів) іннервує верхній косий м’яз.
ІІІ. Відвідний нерв (n. abducens, VI пара
черепних нервів) іннервує зовнішній прямий м’яз;
ІV. Лицевий нерв (n. facialis, VII пара черепних
нервів) іннервує коловий м’яз.
9 Чутливі Перша гілка трійчастого нерва
7. нерви ока і його (n.ophthalmicus), який поділяється на три гілки:
допоміжних органів 1. N. nasociliaris, що в свою чергу поділяється
на довгі війкові, решітчасті, носові гілки і корінець до
війкового вузла;
2. N.frontalis;
3. N. lacrimalis .
9 Де Війковий вузол знаходиться на відстані 18 –20
8. розташований мм за заднім полюсом ока під зовнішнім прямим м’язом.
війковий вузол ?
9 Що - чутливий корінець - відходить від носовійкового
9. входить у війковий нерва;
вузол? - парасимпатичний корінець – відходить від
нижньої гілки окорухового нерва;
- симпатичний корінець іде від симпатичного
сплетіння внутрішньої сонної артерії.
1 Що Від війкового вузла відходять короткі
00. іннервується війкові нерви, що забезпечують:
волокнами, які йдуть - вазомоторну іннервацію хоріоїдеї;
від війкового вузла? - чутливу і вазомоторну іннервацію - війковому
тілу і райдужці;
- рухову іннервацію (симпатичну і
парасимпатичну) -м’язам райдужки і війкового тіла.
7. Навчальні задачі
Умова задачі Правильна відповідь

1 В дільничну лікарню 1. Місце пошкодження:
16
. звернувся хворий, який наткнувся область верхньої орбітальної щілини
підчас відпочинку на лижну палку в в лівій орбіті.
області лівого ока. При дослідженні 2. Попередній діагноз:
виявлені пошкодження кісток синдром верхньої орбітальної щілини.
лицьового черепа і орбіти, а також
наступні симптоми: повна
офтальмоплегія, птоз, мідріаз,
екзофтальм, венозний застій,
відсутність чутливості шкіри повіки і
рогівки.
1. Яка локалізація
пошкодження?
2. Поставте попередній
діагноз.
2 Під час гри дівчинка 1. При травмі пошкоджено
. отримала травму лівого ока склом. склеру, хоріоїдею і сітківку.
При огляді очного яблука виявлено
проникаючу рану розміром 4 мм на 2
годинах і на відстані 12 мм від лімбу.
1. Які ще оболонки очного
яблука при цьому травмовано?
3 В дільничну лікарню батьки 1. При травмі пошкоджено
. привели сина, який отримав травму кон’юнктиву, склеру і війкове тіло.
правого ока ножицями. При огляді
проникаюча рана розміром 2 мм
локалізована на 9 годинах, в 4-6 мм
від лімбу.
1. Які ще структури і
оболонки очного яблука пошкоджено?
4 В очний кабінет поліклініки 1. При перфорації виразки в
. звернувся хворий у якого отвір випала райдужка.
перфорувалася виразка рогівки. При
огляді виразка розташована на 5
годинах, в 4 мм від лімбу. В отворі
видно темний пухірець.
1. Яка оболонка ока
випала ?
5 Чому для знеболення очного Тому, що за оком знизу в 15-
. яблука необхідно провести 20 мм від заднього полюсу ока
ретробульбарну ін’єкцію з лідокаїном? розташований війковий вузол –
переферійний ганглій чутливої
іннервації ока.
6 В дільничну лікарню 1. При травмі повік в
. звернувся молодий чоловік з медіальній третині може
наскрізною рваною раною нижньої пошкоджуватися слізний каналець. Це
повіки зліва в медіальній третині. слід враховувати при обробці рани.
1) Яка структура в нижній
повіці могла пошкодитися при травмі?
7 У дівчинки на шкірі спинки 1.Саме фурункул був
. носа виник фурункул, який вона причиною виникнення флегмони
спробувала видавити. Через добу очниці. Це обумовлено особливістю
з’явилася висока температура тіла, вен додаткового апарату ока (з одного
17
сильна головна біль. При огляді боку вени не мають клапанів, а з
виявлено клініку флегмони орбіти: іншого велика кількість анастомозів з
набряк повік, гіперемія шкіри повік, венами обличчя, пазух носа і
екзофтальм, обмеження рухливості крилопіднебінної ямки).
очного яблука. 2. Інфекція може
1) Чи може фурункул бути розповсюдитися в печеристу пазуху,
причиною флегмони орбіти і чому? що може привести до її тромбозу.
2) Куди ще може
розповсюдитися інфекція і яке
ускладнення може виникнути?
8 До дільничного лікаря 1. Парез або параліч n.
. звернулася пацієнтка із скаргою на abduceus.
диплопію і те що ліве око повернуто
до середини. При огляді виявлено, що
відсутня рухливість лівого ока назовні.
1. Патологія яких структур
могла привести до виникнення такої
картини.
9 До Вас звернувся хворий, 1. При ураженні медіальних
. при дослідженні якого виявлено волокон перехрестя.
половинне випадіння зовнішніх частин
поля зору.
1. Патологія якої структури
може бути причиною таких змін?
1 При дослідженні хворого 1. При ушкодженні лівого
0. виявлено випадіння правих частин зорового тракту.
поля зору.
1. Патологія якої структури
може бути причиною таких змін?
1 Внаслідок автодорожньої 1. При пошкоджені
1. пригоди жінка отримала тупу травму медіальної стінки орбіти.
голови. При огляді змін з боку очного
яблуко не виявлено, але
спостерігається помірна гематома
повік, а при пальпації в області повік
правого ока виявлено крепітацію.
1. Травматичне пошкодження якої
структури може стати причиною крепіта-
ції?
1 В кабінет поліклініки 1. В передній камері було
2. звернувся молодий хворий, який виявлено вивихнутий кришталик,
отримав тупу травму правого ока. При причиною його дислокації був
огляді в передній камері видно травматичний розрив циннових
прозоре утворення подібне на двояко зв’язок.
випукліу лінзу, передня камера
поглибшала.
1. Що було виявлено в
передній камері, пошкодження яких
структур спричинило описане
ускладнення.
II. 1. ТЕМА РОЗДІЛУ: “ФУНКЦІЇ ОРГАНА ЗОРУ”
2. Навчальні цілі: сформувати в студентів уяву про форменний центральний
18
зір, методи визначення гостроти зору, теоретичні основи будови таблиць для визна-
чення гостроти зору. Сформувати уяву про периферичний зір, дати характеристику
методам його дослідження. Дати поняття про сутінковий зір, методи його дослі-
дження і можливу патологію адаптації. Викласти теорії кольоровідчуття, вказати ана-
томічний субстрат цієї функції і методи дослідження. Висвітлити питання про значен-
ня кольоровідчуття в професійному відборі. Методи дослідження бінокулярного зору.
- анатомо-фізіологічні основи центрального зору і практичне значення гостоти
зору.
- визначення периферичного зору, його анатомічний субстрат і характеристику
методів обстеження. Основні види патології поля зору.
- визначення сутінкового зору, методи його дослідження і патологію адаптації.
- теорії кольоровідчуття, анатомічний субстрат цієї функції.
- морфологічні основи бінокулярного зору, можливі його порушення і методи
дослідження.
4. У результаті практичного заняття студент повинен вміти:
- визначати гостроту зору і вміти правильно записати;
- вміти визначати гостроту зору нижче 0.1;
- визначити поле зору і виявляти скотоми;
- провести діагностику світловідчуття;
- визначити кольоровідчуття за допомогою таблиця Рабкіна і вміти інтерпре-
тувати отримані данні;
- вміти визначити бінокулярний зір.
5. План практичного заняття з теми: “Функції органа зору”
2. Перевірка вихідних знань студентів (опитування, вирішення тестових
завдань). Розбір разом з викладачем незрозумілих питань.
3. Вивчення суб’єктивного і об’єктивного методу визначення гостоти зору,
студенти один на одному, а також хворим перевіряють гостоту зору і фіксують данні.
4. Вивчення методів визначення поля зору (периметрії, кампіметрії і
контрольного методу). Студенти один на одному, а також хворим визначають поле
зору на периметрі Ферстера і фіксують данні на спеціальних бланках.
5. Викладач знайомить студентів з методикою визначення кольоровідчуття за
допомогою таблиць Рабкіна.
6. Студенти навчаються визначати бінокулярний зір на чотирьох-крапковому
кольоротесті, за допомогою проби - “дирки в долоні” і проби з олівцями.
7. Викладач підводить підсумки і вказує тему наступного заняття, дає завдання
для самостійної роботи.
6. Питання і відповіді з теми ”Функції органа зору”

п
/п
1. Назвіть зорові Палочки та колбочки
елементи, які беруть
участь в акті зору
2. Назвіть зоровий Родопсин та йодопсин
пігмент палочок і
колбочок
3. Які зорові Палички майже в сто разів більш
елементи більш чутливі чутливі до світла ніж колбочки, тому здатні
до світла палички чи працювати в темряві та сутінках
19
колбочки?
4. Назвіть три 1.Периферична ланка – сітківка.
ланки зорового 2.Провідникова ланка – зоровий нерв,
аналізатора хіазма, зоровий тракт.
3. Центральна ланка – підкоркові
центри, пучок Граціоле, потилична доля кори
головного мозку.
5. Яке світло Людське око сприймає світло довжиною
сприймає людське око ? хвилі від 380 до 760 нм
6. Перерахуйте 1. Центральний зір;
функції органа зору 2. Периферичний зір;
3. Сутінковий зір;
4. Кольоровідчуття:
5. Бінокулярний зір.
7. Хто вивчив Уолд
склад і властивості
зорового пігменту і за це
відкриття отримав
Нобелівську премію
8. В чому полягає Палочки утворюють сутінковий зоровий
теорія подвійного зору апарат; колбочки утворюють денний апарат зору,
Шульце – Войнова? яким здійснюється функція центрального зору та
кольоровідчуття
9. Дайте Центральний (формений) зір це – зір,
визначення який забезпечується центральною ділянкою
центрального зору та яке сітківки – зоною жовтої плями, а саме fovea
головне завдання цієї centralis. Головне завдання цієї функції –
функції? сприйняття деталей та форми предметів.
10. Якими Здійснюється центральною частиною

зоровими елементами сітківки – колбочками жовтої плями
здійснюється
центральний зір ?
11. Чим Характеризується гостротою зору
характеризується (здатністю ока бачити 2 світлові точки роздільно
центральний зір? при їх максимальному зближені)
12. Що таке кут Кут зору – кут, який утворюється між
зору? двома крапками предмету, що розглядається і
вузловою точкою.
13. Який кут зору Кут в 1 хвилину прийнятий як
прийнятий як еталон міжнародний еталон нормальної гостроти зору
нормальної гостроти (Неаполь,1909 рік, Міжнародний конгрес
зору? офтальмологів)
14. Яка орієнтовна У новонародженого гострота зору 0.01;
гострота зору в нормі у в 3 місяці – 0.1;
новонародженого, в 3 роки – 0.6;
у дітей 3 в 7 років – 1.0.
місяців,
та в 3 і 7 років
15. Які гістологічні і Остання містить тільки колбочки (біля 20.000) і
фізіологічні особливості абсолютно не містить паличок, тут відсутні 2-й і
сітківки в центральній 3-й нейрони, і кожна колбочка з’єднана з своєю
20
ямці, завдяки яким біполярною клітиною, а кожна біполярна з своєю
забезпечується висока мультиполярною (в інших місцях сітківки з кожним
гострота зору? біполяром пов’язано до 30 колбочок і до 500
паличок).
16. Які методи Суб’єктивні та об’єктивний
дослідження гостроти
зору?
17. На чому На оптокінетичному ністагмі.
базується об’єктивний
метод визначення
гостроти зору?
18. Запишіть Visus oculus dexter (OD) = 1.0
гостроту зору, якщо
пацієнт бачить правим
оком 10 рядок по
таблиці Головіна -
Сивцева.
19. Напишіть d
формулу Снеллена. Vis= -------,
D
d - відстань, з якої хворий бачить
перший ряд таблиці.
D – відстань, з якої повинен бачити
хворий перший ряд таблиці з нормальною
гостротою зору.
20. Методика Напроти джерела світла хворому
дослідження гостроти показують знаки першого ряду таблиці або пальці
зору нижче 0,1 руки на фоні чорного щитка ближче 5 м,
визначають відстань, з якої їх бачить пацієнт, по
формулі Снеллена вираховують гостроту зору
нижче 0.1.
21. Запишіть 3,5
гостроту зору , якщо Vis oculus sinister (OS) = -----= 0.07
пацієнт бачить лівим 50
оком оптотипи Поляка з
відстані 3.5м
22. Запишіть, якщо
лівим оком пацієнт Vis OS= лічення пальців з 20 см.
лічить пальці на відстані
20 см.
23. Запишіть, якщо 1
пацієнт лівим оком Vis OS= — proectio lucis certa (pr.l.c.)
бачить тільки світло і ~
правильно визначає його
напрямок.
24. Запишіть, якщо 1
пацієнт лівим оком Vis OS= — proectio lucis incerta (pr.l.inc.)
бачить тільки світло і не ~
може визначити його
проекцію.
25. Запишіть, якщо
пацієнт не бачить навіть Vis OD = 0 (нуль)
21
світла правим оком.
26. Запишіть
гостроту зору, якщо Vis oculi utriusquae (OU)= 0.1
пацієнт бачить обома
очима перший рядок по
таблиці Головіна -
Сивцева.
27. Дайте Це зір, який сприймається периферією
визначення поняття сітківки.
периферичного зору
28. Чим Полем зору
визначається боковий
зір?
29. Дайте Поле зору – це простір, який
визначення поняття поля сприймається нерухомим оком, фіксуючим крапку
зору? перед собою.
30. Які елементи Палочковий і колбочкового апарат всієї
сітківки забезпечують оптично діяльної сітківки.
периферичний зір ?
31. Яке головне Орієнтація в просторі.
завдання периферичного
зору?
32. Перерахуйте Контрольний (орієнтовний) метод,
методи дослідження Периметрія,
поля зору. Кампіметрія.
33. Що таке Периметрія – визначення меж поля зору

периметрія? при фіксованому погляді на сферичну поверхню.
34. Що таке Кампіметрія – спосіб визначення
кампіметрія? периферичного зору на площині.
35. Що таке Скотома – це місцевий дефект поля
скотома? зору, який не зливається з його периферичними
границями
36. Які фізіологічні “Сліпа пляма” та ангіоскотоми
скотоми ви знаєте
37. Що таке “сліпа Сліпа пляма – проекція в просторі ДЗН,
пляма” фізіологічна, негативна, абсолютна скотома
овальної форми, в зовнішній половині поля зору
розташована в на 12-18 гр від крапки фіксації і
має розміри по вертикалі 8-9 гр по горизонталі 5-8
гр.
38. Перерахуйте - позитивні та негативні;
види скотом - абсолютні та відносні;
- центральні, парацентральні, периферичні.
39. Чи можна по Можна: при ураженнях зорово-
характеру змін поля зору нервових шляхів виявляються різні геміанопсії.
судити про локалізацію
ураження головного
мозку?
40. Що таке Здатність ока до відчуття світла різної
сутінковий зір або яскравості.
світловідчуття ?
22
41. Якими Здійснюється паличковим апаратом і
зоровими елементами забезпечує сутінковий, або нічний зір
забезпечується
сутінковий зір?
42. Чим Адаптацією: зміною чутливості ока при
характеризується зміні освітлення
сутінковий зір?
43. Які два види Є 1. До світла, при підвищенні рівня
адаптації існують? освітленості (найбільш інтенсивно світлова
адаптація проходить на протязі перших секунд,
потім сповільнюється і закінчується до кінця 1-ї
хвилини).
2. До темряви – при зниженні рівня
освітлювання (світлова чутливість в процесі
темнової адаптації відбувається більш повільно.
При цьому світлова чутливість зростає в перші
20-30 хв, а потім сповільнюється і досягає на 50-
60 хв. максимуму).
44. Що таке Прилад, який дає змогу досліджувати
адаптометр ? світлову чутливість ока і весь хід адаптації.
45. Що таке Зниження темнової адаптації.
гемералопія?
46. Які види Есенціальна, функціональна і
гемералопій ви знаєте? симптоматична
47. Що є причиною Гіповітаміноз А, і клінічно проявляється
функціональної гемералопією, розвитком ксеротичних бляшок на
гемералопії? кон’юнктиві біля лімба. Ця форма захворювання
добре піддається лікуванню вітамінами групи А і
В.
48. Що таке Це здатність ока розрізняти кольори.
кольоровідчуття?
49. Які зорові Колбочки
елементи виконують
функцію
кольоровідчуття?
50. Коли Кольоросприйняття у дитини
орієнтовно виникає і як з’являється приблизно в 2-х місячному віці і
формується починається із сприйняття червоного кольору, в 6
кольороспийняття у місяців дитина чітко реагує на червоний, жовтий,
дитини? зелений кольори і дещо пізніше – на синій.
Повноцінне кольоровідчуття формується в 2-4
річному віці.
51. Вкажіть авторів Висунув в 1757 році М.В.Ломоносов,
трьохкомпонетної теорії потім її підтвердив Т.Юнг (1807), удосконалив
кольоровідчуття Г.Гельмгольц (1859).
52. Коли і ким було В 1959 році Маркс і Мак-Нікол,
вивчено спектри одночасно Уолд і Браун, досліджуючи спектри
поглинання трьох видів поглинання пігментів окремих колбочок сітківки
колбочок? людини і мавпи, чітко визначили їх три типа: з
максимумом поглинання в області жовто-
зеленого (567 нм), зеленого (558нм) і синє-
фіолетового (448 нм) ділянок спектру.
23
53. Методи Аномалоскоп,
дослідження За допомогою таблиць Рабкіна
кольоровідчуття.
54. Як називається Нормальний трихромат.
людина, яка сприймає всі
3 кольори?
55. Який стан Дихромазія – це сприйняття двох
називається дихромазієї і кольорів, а монохромазія – одного.
монохромазією?
56. Які види Дихромазія буває 3 видів: при випадінні
дихромазії Ви знаєте? червоного компоненту – протанопія, при випадінні
зеленого – дейтеранопія, при віпадінні
фіолетового – тританопія. Дихромазією частіше
страждають чоловіки (4% чоловіки, і 0.02 жінки).
57. Що таке Стан коли пацієнтом сприймаються всі
аномальна трихромазія? три кольори, але їх сприйняття ослаблене.
58. Що таке Сприйняття оточуючих предметів двома
бінокулярний зір? очима.
59. Чим Бінокулярний зір забеспечується в
забезпечується корковому відділі зорового аналізатору, завдяки
бінокулярний зір? складному фізіологічному механізму зору – фузії,
тобто зливання зорових образів, які виникають
окремо на кожному оці (монокулярне
зображення), в єдиний зоровий образ.
60. Що забезпечує Бінокулярний зір дає людині
бінокулярний зір? стереоскопічну (в трьох вимірах) картину
зовнішнього світу.
61. Коли досягає 7-15 років.
повного розвитку
бінокулярний зір?
62. Які умови - достатня гострота зору обох очей (не
необхідні для менше 0.4), при якому формується чітке
формування зображення предметів на сітківці;
бінокулярного зору? - вільна рухомість обох очей.
- рівні розміри зображень в обох очах.
Нерівність величини зображень називається
анійзейконією. При анійзейконії 4-5% і більше
бінокулярний зір не можливий;
- нормальна функціональна властивість
сітківки, провідних шляхів і вищих зорових
центрів;
- розташування обох очей в одній
фронтальній та горизонтальній площині.
63. Методи - проба з олівцями,
дослідження - проба з “диркою в долоні”,
бінокулярного зору. - для більш точного визначення: чотирьох
крапковий кольоротест.
- «Fly»- тест (стереоскопічне зображення мухи).
24
8. Задачі для перевірки знань
№ Умова задачі Відповідь

1 До вас звернувся на профогляді
чоловік, який правим оком бачить третій OD 0.3
рядок таблиці, а лівим оком оптотипи VIS --- = -------
Поляка з 3 м. Запишіть результат. OS 0.06
2 На профогляді у молодого
слюсара, який отримав очну травму на OD 1,0
ліве око, було визначено, що він бачить VIS ---- = ------
правим оком десятий рядок по таблицям OS 0,08
Головіна – Сивцева, а лівим рахує пальці
з 4 метрів. Запишіть гостроту зору. Чи Ні, не може, бо у нього
може він і на далі працювати по професії і відсутній бінокулярний зір (для
чому ?. функції бінокулярного зору
необхідно мати на гіршому оці
зір 0.4 і більше).
3 До Вас на прийом прийшла Функціональна
жінка, яка скаржиться, що дуже погано гемералопія викликана
стала орієнтуватися в сутінках. При огляді гіповітамінозом віт. А.
Ви помітили ксеротичні бляшки на Призначити вітаміни
кон’юнктиві біля лімба. групи А.
Який стан у даної пацієнтки? Яке
лікування Ви можете порекомендувати.
4 При проведенні периметрії у Ні не потрібно. У
пацієнта, який не мав скарг, на обох очах хворого було визначено “сліпу
було виявлено абсолютні скотоми в пляму” (проекцій ДЗН у
скроневій половині поля зору на 15 гр. від просторі), тобто фізіологічну
крапки фіксації розміром 8 гр по вертикалі і скотому.
5 гр по горизонталі, границі поля зору в
межах норми. Чи необхідно проводити
подальше обстеження хворого з цього
приводу і чому?
5 При периметрії у хворого 1. Правобічна гомонімна
виявлено випадіння правих половин поля геміанопсія.
зору і межа проходить через центр на 2. Уражено лівий зоровий
обох очей. Поставте діагноз і вкажіть тракт.
локалізацію пораження зорового шляху.
6 При периметрії у хворого 1. Бітемпоральна
виявлено випадіння зовнішніх половин гетеронімна геміанопсія.
поля зору. Дайте заключеня про патологію 2. Ураження хіазми в
периферичного зору і вкажіть локалізацію центрі.
пораження зорово – нервового шляху.
7 У пацієнта, який скаржиться на 1. Правобічна гомонімна
головний біль, при периметрії було геміанопсія із збереженням
виявлено випадіння правих половин поля центральних відділів.
зору, але зберігалися центральні відділи 2. Про пухлину в потиличній
поля зору які обходили крапку фіксації. Як долі головного мозку зліва.
називаються зміни в полі зору. Про який 3. Це пояснюється тим, що
патологічний процес необхідно подумати волокна від нейроелементів
в першу чергу і вкажіть приблизну його центрального відділу сітківки
25
локалізацію і чому? ідуть в обидві півкулі головного
мозку.
8 У хворого виявлено при 1. Гомонімна квадратна
периметрії випадіння четверті поля зору правостороння геміанопсія.
на обох очах справа зверху. Як 2. В області лівого зорового
називаються такі зміни поля зору? Де тракту.
необхідно шукати патологічний процес? 3. Такі зміни частіше всього
Коли виникають такі зміни в полі зору і виявляються на початковій
чому? стадії пухлинного або
запального процесу, коли
здавлюється тільки частина
зорового тракту.
9 До окуліста звернувся молодий Не придатний,
чоловік, який хоче стати професійним професійним водієм не може
водієм. При обстежені виявлено: гостроту бути.
зору 1.0 на обох очах, по таблицям
Рабкіна виявлено дейтеранопію. Дайте
заключення про придатність водити
транспорт.
26
III. 1. ТЕМА РОЗДІЛУ: “ РЕФРАКЦІЯ І АКОМОДАЦІЯ”
2. Навчальні цілі: сформувати у студентів уяву про рефракцію і акомодацію оч-
ного яблука. Навчити студентів суб’єктивному методу визначення ступення клінічної ре-
фракції. Сформувати у студентів уяву про об’єктивні методи визначення рефракції: скіа-
скопію та рефрактометрію. Навчити студентів підбирати і виписувати коригуючи окуляри
для далі і близу при аномаліях рефракції і пресбіопії. Сформувати уяву про міопічну
хворобу, можливі ускладнення і методи профілактики її виникнення і прогресування.
- визначення фізичної і клінічної рефракції, і її види;
- суб’єктивні і об’єктивні методи визначення клінічної рефракці;
- механізм акомодації і види її порушень;
- клініку і методи корекції різних видів рефракції;
- форми міопії; профілактику міопії;
- що таке пресбіопія, які її прояви і корекція.
4. У результаті вивчення розділу студент повинен вміти:
- визначати вид оптичних лінз і ступінь їх заломної сили методом
нейтралізації.
- визначити вид і ступінь клінічної рефракції суб’єктивним методом.
- провести скіаскопію і рефрактометрію.
- підбирати і виписувати коригуючи окуляри для далі і близу при аномаліях
рефракції і пресбіопії.
5. План практичних занять.
Практичне заняття №1. Тема: “Рефракція і акомодація. Суб’єктивний метод
визначення рефракції”.
2. Контроль вихідних знань студентів по темі (опитування і вирішення тестових
завдань) і розбір з викладачем не зрозумілих питань.
3. Демонстрація викладачем стандартного набору оптичних лінз. Викладач
звертає увагу на порядок розміщення лінз в наборі, оптичнині властивості кожного
виду лінз (сферичних, циліндричних і призматичних), їх призначення, показує, як
потрібно користуватися пробною оправою.
4. Студенти методом нейтралізації визначають вид коригуючих лінз в окулярах,
які роздав лаборант і їх ступінь методом нейтралізації.
5. Студенти один на одному вивчають суб’єктивний метод визначення
рефракції і фіксують отримані данні.
6. Викладач підводить підсумки і знайомить з наступною темою і дає завдання
по новій темі.
Практичне заняття №2. Тема: “Рефракція і акомодація. Об’єктивні методи

визначення рефракція. Підбір і виписка коригуючи окулярів”.
2. Контроль вихідних знань (опитування, вирішення тестових завдань).
3. Перевірка домашнього завдання і пояснення викладачем незрозумілих
питань.
4. Викладач знайомить студентів з методом скіаскопії і рефрактометрії.
5. Розділившись на пари студенти один на одному засвоюють три етапи
скіаскопії, отримані данні викладач перевіряє, а данні фіксуються.
6. Викладач за допомогою ситуаційних задач навчає студентів виписувати
окуляри для далі і близу.
7. Студенти підбирають окуляри хворим або студентам з групи, у яких
виявлено аметропію, пресбіопію.
8. Викладач підводить підсумки і знайомить студентів з наступною темою, дає
27
завдання по новій темі.
7. Питання і відповіді
1. Що таке Заломлення променів світла в оптичній
рефракція? системі .
2. Що Заломлююча сила лінзи з фокусною відстанню
прийнято за 1 в 1 м.
діоптрію?
3. Дайте Фізична рефракція ока – заломлююча сила
визначення його оптичної системи, виражена в діоптріях.
фізичній рефракції
ока
4. Дайте Клінічна рефракція характеризує положення
визначення головного фокуса оптичної системи ока по відношенню
клінічній рефракції до сітківки при спокійному стані акомодації.
ока
5. Перерахуй Рогівка - 40.0 дптр
те оптичні Волога передньої камери – 1.0 дптр
середовища ока та Кришталик - 18.0 дптр
вкажіть їх середню Скловидне тіло – 1.0дптр
заломлюючу силу.
6. Чому У середньому 60 дптр (52.5- 71.5 дптр)
дорівнює
заломлююча сила
оптичної системи
ока?
7. Що таке Вид клінічної рефракції ока, при якій
еметропія паралельні промені світла при спокійному стані
акомодації фокусуються на сітківці.
8. Що таке Це вид клінічної рефракції ока, при якій
міопія паралельні промені світла при спокійному стані
акомодації фокусуються перед сітківкою.
9. Що таке Це вид клінічної рефракції ока, при якій
гіперметропія паралельні промені світла при спокійному стані
акомодації фокусуються за сітківкою.
10. Дайте Найдальша точка ясного зору – це така точка,
визначення поняття яку око найкраще бачить, знаходячись в стані спокою
найдальшої точки акомодації.
ясного зору
11. Положенн В безкінечності.
я найдальшої точки
ясного зору у
еметропа.
12. Положенн Позаду ока у від’ємному просторі.
я найдальшої точки
ясного зору у
гіперметропа.
13. Положенн Між 5 м і оком досліджуваного, в залежності
я найдальшої точки від ступеня міопії.
ясного зору в міопа.
14. Якими Розсіювальними, мінусовими, concav (-).
лінзами коригується
28
міопічна
рефракція?
15. Якими Збірними, плюсовими, convex (+).
лінзами коригується
гіперметропічна
рефракція?
16. Дайте Астигматизм – це наявність різної рефракції
визначення поняття або її ступеню в перпендикулярних меридіанах, або в
астигматизму. межах одного мередіана.
17. Що Астигматизм складається з рогівкового і

являється кришталикового, але, як правило астигматизм
причиною являється наслідком порушення сферичності рогівки.
астигматизма?
18. Перерахуй Правильний і неправильний, прямий і
те види зворотній.
астигматизму. Правильний може бути: простим, складним і
змішаним.
19. Який Коли відмічається різний вид рефракції в
астигматизм межах одного меридіану (виникає внаслідок
називається помутніння, рубцьової деформації рогівки, при
неправильним кератоконусі, помутніння або порушення форми
кришталика).
20. Який Правильний астигматизм – це коли всередині
астигматизм кожного меридіану рефракція залишається постійною.
називається
правильним.
21. Корекція Циліндричними і сфероциліндричними
правильного лінзами.
астигматизму.
22. Який Фізіологічним являється астигматизм 0.5-0.75
астигматизм дптр. Він практично не впливає на гостроту зору.
рахується
фізіологічним.
23. Коли Якщо клінічна рефракція в обох головних
астигматизм мередіанах однакова (гіперметропічний, або міопічний
називається астигматизм), а ступінь різна.
складним?
24. Коли Якщо в одному меридіані гіперметропія, а в
астигматизм іншому міопія.
змішаним?
25. Коли Якщо в одному з меридіанів еметропічна
астигматизм рефракція.
простим?
26. Коли Якщо направлення меридіану, в якому
астигматизм найбільше заломлення, наближене до вертикального.
прямим?
27. По чому По різниці рефракції в двох головних
судять про ступінь мередіанах
29
астигматизму?
28. Як 1. Циліндричними лінзами;
коригується 2. Торичними м’якими контактними лінзами;
астигматизм? 3. Хірургічним шляхом.
29. Дайте Анійзейконія – це різне за розмірами
визначення зображення на симетричних точках сітківки кожного ока.
анійзеконії
30. Спосіб Відстань між зіницями визначається
визначення відстані міліметровою лінійкою, як відстань між зовнішнім і
між зіницями. внутрішнім лімбом.
31. Дайте Ізометропія – це однакова рефракція на обох
визначення поняття очах.
ізометропії.
32. Дайте Анізометропія – це різна рефракція або її
визначення поняття ступінь в обох очах.
анізометропії.
33. Допустима У дітей допустима різниця до 6.0 дптр., у
різниця в силі дорослих – до 3.0 дптр.
коригуючої лінзи При більшій різниці з’являються умови
обох очей (в неможливості бінокулярного зору за рахунок різниці в
окулярах) у дітей і розмірі зображень на кожному оці.
дорослих та її
обґрунтування.
34. Вік До двох років
дитини, в якому
вона повинна огля-
датися для визна-
чення аномалій
рефракції
35. Дайте Акомодація – здатність ока змінювати свою
визначення поняття рефракцію при розгляді предметів на різних відстаннях
акомодації від нього.
36. В яких В діоптріях
одиницях
вимірюється сила
акомодації
37. Механізм Війковий м’яз скорочується, циннова зв’язка
акомодації розслаблюється, а кришталик в силу своєї еластичності
стає більш випуклим і заломна сила його збільшується.
38. Дайте Найближча точка ясного зору – це точка, яку
визначення поняття око бачить при максимальному напружені акомодації.
найближчої точки
ясного зору
39. Перерахуй - парез і параліч акомодації
те порушення - спазм акомодації
функції акомодації - пресбіопія
40. Ознаки Погіршення зору на близькій відстані у
паралічу еметропа, а у гіперметропа і на близькій відстані і в
акомодації. далечінь.
41. Ознаки Погіршення зору в далечінь і зорове
спазму акомодації. стомлення.
42. Причини Не корегована аметропія, недотримання
30
спазму акомодації. режиму зорового навантаження та загальне ослаблення
організму.
Дайте Пресбіопія – це вікове ослаблення акомодації,
визначення поняття при якому найближча точка ясного зору віддаляється
пресбіопії. від ока на невигідну для роботи відстань (дальше 33
см).
43. Причини Втрата еластичності кришталика у зв’язку із
пресбіопії. зміною його фізико-хімічних властивостей і утворення
щільного ядра, що обумовлено віковими змінами в
ньому.
44. В якому В 40 років.
віці у еметропа
проявляється
пресбіопія?
45. У кого з Пресбіопія клінічно проявляється раніше у
трьох видів гіперметропа, а найпізніше у міопа.
клінічної рефракції
(еметропія, міопія і
гіперметропія)
пресбіопія клінічно
проявляється
раніше?
46. Принципи Еметропу в 40 років для роботи призначають
корекції пресбіопії. +1.0 дптр, а потім через кожні 10 років добавляють по 1
дптр до 3-4 дптр.
При корекції пресбіопії з аметропічною
рефракціїю ока необхідно добавляти при гіперметропії і
віднімати при міопії величину аномалії рефракції від (до)
числа діоптрій, які призначаються еметропу у
відповідному віці.
47. Вкажіть А- 30
формулу Db = Dd +------------ ,
запропоновану Ф.К. 10
Дондерсом для де Db сила сферичної лінзи для близу, дптр,
розрахунку вікової Dd – сила лінзи, яка корегує зір для віддалі,
прибавки на дптр.
близьку відстань. А – вік пацієнта, роки.
48. Які Біфокальні окуляри мають два фокуса (перед
окуляри одним оком), призначаються для корекції зору в
називаються далечінь і поблизу (аметропія і пресбіопія).
біфокальними і їх
призначення?
49. Простий Необхідно взяти в руки оптичну лінзу і
метод визначення дивитись через неї на навколишні предмети і в цей
оптичних момент рухати нею. При русі опуклої лінзи (+) предмети
властивостей лінзи рухаються в протилежний бік і збільшені в розмірах, а
при русі ввігнутої лінзи (-) предмети рухаються за рухом
скла і зменшені в розмірах.
50. Визначенн Взявши в руки окуляри пацієнта і визначивши
я оптичної сили їх характер заломлення світлового проміння (опуклі чи
лінзи методом ввігнуті) приставляють лінзи з пробного набору. Якщо
нейтралізації. оптична сила їх співпаде, то при повільному русі
31
оточуючі предмети не рухаються – наступила
нейтралізація оптичної дії скла. Сила скла окулярів
дорівнюватиме силі лінзи з набору скелець, але
протилежного знаку.
51. Перерахуй 1.Суб’єктивний метод визначення рефракції –
те методи оснований на визначені максимальної гостроти зору з
дослідження корекцією.
рефракції. 2.Скіаскопія.
3.Рефрактометрія.
4.Офтальмометрія – об’єктивний метод
дослідження тільки рефракції рогівки.
5.Комп’ютерна кератопографія – об’єктивний
метод, який забезпечує можливість проведення
детального аналізу рефракції і кривизни на різних
ділянках рогівки.
52. Що - кімната більше 5 метрів (кімната може бути менша,
необхідно мати для якщо є проектор знаків).
проведення - таблиці для визначення гостроти зору або апарат
суб’єктивного Рота;
методу визначення - набір лінз із пробною оправою.
рефракції.
53. Етапи 1. Визначення гостроти зору;
су’єбктивного 2. Корекція аметропії оптичними лінзами з набору для
методу визначення отримання максимальної гостроти зору (починається
рефракції. завжди з +0.5дптр.).
54. Чому Максимальній позитивній лінзі, при якій буде
дорівнює визначено максимальний зір.
гіперметропія при її
визначенні суб’єк-
тивним методом
55. Чому Мінімальній негативній лінзі, при якій було
дорівнює міопія при отримано максимальний зір.
її визначенні
суб’єктивним
методом
56. Дайте Скіаскопія – це об’єктивний метод визначення
визначення поняття клінічної рефракції ока за рухом тіні в області зіниці при
скіаскопії. обертанні скіаскопа (офтальмоскопа).
57. Назвіть Темна кімната, джерело світла (настільна
необхідні умови для лампа), офтальмоскоп і скіаскопічні лінійки та умови
скіаскопії. медикаментозного мідріаза і циклоплегії.
58. Де Джерело світла при скіаскопії розміщається
повинно знаходи- зліва і позаду досліджує мого на рівні його голови.
тися джерело світла
(настільна лампа)
при скіаскопії?
59. На якій На відстані 1 м.
відстані від пацієнта
проводиться
скіаскопія?
60. З етапи 1. Отримати червоний рефлекс;
скіаскопії 2. Визначення напрямку руху тіні;
32
3. Нейтралізація тіні за допомогою скіаскопічних
лінійок.
61. Класифіка - в залежності від співвідношення фізичної рефракції
ція аметропій та розміру ока – міопія, гіперметропія.
- в залежності від сферичності оптичної системи ока –
умовно сферична (без астигматизму), асферична (з
астигматизмом).
- в залежності від ступеню аметропії: слаба – менше
3.0 дптр; середня 3,25 – 6.0 дптр, висока – більше 6.0
дптр.
- в залежності від нерівності величин рефракції обох
очей ізометропічна і анізометропічна. Анізометропічна,
коли різниця у величинах рефракції 1.0 дптр і більше.
- за часом формування аметропії: вроджена, рано
набута (в дошкільному віці), набута в шкільному віці,
пізно набута.
- в залежності від особливостей патогенезу: первинна,
вторинна (індукована);
- в залежності від характеру впливу на анатомо-
функціональний стан ока: ускладнена, без ускладнень
- по стабільності рефракції: стабільна і прогресуюча.
62. В чому Головна задача любої корекції аметропії в
полягає мета кінцевому результаті зводиться до створення умов для
любого виду фокусування зображення предметів на сітківці.
корекції аметропії?
63. Види 1. Окуляри.
корекції аметропії 2. Контактні лінзи.
3. Рефракційні операції.
64. Перерахуй - М’які і жорсткі;
те види контактних - за призначенням: оптичні, терапевтичні і косметичні;
лінз - за режимом використання: одноденні, місячні, 3-х
місячні і т.д
- за оптичними властивостями: сферичні, торичні,
мультифокальні.
65. Які - Компенсують оптичні аберації;
переваги контактної - мають незначний вплив на величину зображення;
корекції перед - не обмежують поле зору;
окулярами - не запотівають;
- непомітні для оточуючих.
66. Які - передня радіальна кератотомія;
операції проводять- - кератомільоз (за допомогою ексімерного
ся на рогівці для лазера);
корекції міопії і в - введення внутрішньо рогівкових кілець і лінз.
чому полягає їх дія. Всі операції зменшують заломлюючу силу
рогівки.
67. Вкажіть Головними рефракційними ексімерлазерними
основні види операціями являються фоторефрактивна кератектомія
рефракційних (ФРК) і лазерний інтрастромальний кератомільоз
ексімерлазерних (“Лазік”).
операцій. Техніка ФРК – видалення епітелію рогівки і
випарення строми рогівки (довгий післяопераційний
період до 1 місяця, але перевага віддається при
33
відносно не великій товщині рогівки).
Техніка “Лазік” складається з трьох етапів:
1. Формування мікротомом поверхневого
рогівкового клапану на ножці (товщина клапану 130 –
150 мкм, при товщині рогівки 550 мкм);
2. Випарування лазером глибоких шарів
строми.
3. Розмішення рогівкового клапану на
попереднє місце.
68. Які - передня радіальна кератотомія;
операції прово- - рефракційні ексімер-лазерні операції.
дяться для корекції
астигматизму?
69. Які - рефракційні ексімерлазерні операції;
операції - термокоагуляція рогівки.
проводяться для Головна задача цих операцій посилити
корекції заломну силу рогівки.
гіперметропії?
70. Види 1. Видалення прозорого кришталика –
кришталикової рефракційна ленсектомія з імплантацією штучного
рефракційної кришталика або без неї.
хірургії 2. Введення в око додаткових негативних або
позитивних лінз.
71. Трьох 1. Невідповідність між можливостями
факторна теорія ослабленого акомодаційного апарату ока і зоровим
виникнення міопії навантаженням;
Аветісова Е.С. 2. Ослаблення силових властивостей склери і її
розтягнення під впливом внутрішньоочного тиску.
3. Вплив генетичного фактору.
72. Механізм Прогресування міопії відбувається за рахунок
прогресування надмірного подовження очного яблука, що в першу
міопії та його чергу має негативний вплив на судинну оболонку і
ускладнень. сітківку, тому що ці оболонки майже не мають
пластичних властивостей і в них виникають трофічні
порушення.
73. Які 1. Хоріоретинальні:
ускладнення а) навколо дискові (міопічний конус,
можуть виникнути стафілома);
при прогресуючій б) макулярні;
міопії? в) периферичні (“решітки”, “слід равлика”,
дирчаті
розриви і т.д.);
г) розповсюдженні,
2. Вітреальні.
3. Геморагічні.
4. Змішані.
5.Ускладнена катаракта.
(Периферичні хоріоретинальні дистрофії і
вітреальні зміни часто приводять до відшарування
сітківки)
74. Частота Пацієнти з міопією любого ступеня повинні
диспансерних знаходиться під диспансерним наглядом. При міопії
34
оглядів при міопії слабокого і середнього ступеню їх оглядають один раз в
рік, при високому ступені 2 рази на рік.
75. Методи 1. Фізичні і медикаментозні методи впливу на
профілактики апарат акомодації (вправи, треніровки).
прогресування 2. Медикаментозні препарати, які застосовуються
міопії. в профілактиці прогресування міопії і лікування її
ускладнень (препарати, які впливають на акомодацію:
мезатон, атропін; які впливають на укріплення склери:
вітамін С, АТФ; які покращують геодинаміку ока; які
покращують зорові функції; розсмоктуючі і т.д.);
3. Склеропластичні операції (суть заключається в
накладанні своєрідного бандажу, переважно на задню
поверхню ока, щоб попередити подальше розтягування
склери;
4. Нехірургічні методи укріплення склери (ін’єкції
склероукріплюючі).
5. Дозовані заняття фізичною культурою і
спортом;
6. Режим зорової роботи;
7. Лазеркоагуляція сітківки (при необхідності) для
профілактики відшарування сітківки.
76. Методи 1. Антенатальна профілактика. Кваліфікована
профілактики медико-генетична консультація, яка дозволяє батькам
виникнення міопії. вирішити наскільки бажана, з крапки зору генетики, поява у
них дітей і до яких наслідків це може привести.
2. Профілактика загально медичного і гігієнічного
характеру (освітлення, правильна посадка, режим дня і
учбових занять).
3. Вправи, які виконуються на уроках в школі для
профілактики зорової втоми і міопії.
4. Тренуючі вправи для циліарного м’язу, які
рекомендуються людям з підвищеним ризиком виникнення
міопії.
5. Офтальмоергономічні міроприємства в
профілактиці зорової втоми і професійної короткозорості.
8. Задачі для самостійної перевірки знань

1 Які можливі види клінічної рефракції Еметропія та
при гостроті зору рівній 1.0 гіперметропія +
акомодація.
2 Які можливі види клінічної рефракції Міопія або
при гостроті зору рівній 0.6 гіперметропія.
3 Яка рефракція ока, якщо слабої сили Еметропія.
лінза конкав (розсіювальна) гостроту зору не
змінює, а слабкі конвекс (збиральні) погіршують.
4 Яка рефракція ока, якщо збірна лінза Гіперметропічна.
гостроти зору не змінює, а слаба розсію вальна
погіршує?
5 Яка з перелічених лінз +2.0 дптр.,+3.0 Лінза +4.0дптр,
дптр, +4.0дптр визначає ступінь гіперметропії, тобто найбільш сильна
35
якщо з кожною із них гострота зору покращується лінза.
до 1.0?
6 Яка з перелічених лінз – 2.0 дптр., – 3.0 Лінза –2.0 дптр,
дптр, – 4.0 дптр визначає ступінь міопії, якщо з тобто найменшої сили
кожною із них гострота зору покращується до 1.0? лінза.
7 Визначте можливі види клінічної В
рефракції в оці, якщо тінь в області зіниці при досліджуваному оці
скіаскопії з плоским дзеркалом з 1 м рухається в можлива еметропія,
бік руху офтальмоскопа. гіперметропія і міопія до
1,0 дптр.
8 Визначте вид клінічної рефракції в оці, Міопія більше
якщо тінь в області зіниці при скіаскопії рухається 1.0 дптр
в протилежний бік руху офтальмоскопа.
9 Визначте вид клінічної рефракції в оці, Міопія в 1.0 дптр.
якщо тінь в області зіниці при скіаскопії з 1 м не
рухається.
1 Яку скіаскопічну лінійку необхідно взяти Необхідно взяти
0 для нейтралізації руху тіні, якщо вона рухається в лінійку з розсію вальними
протилежному напрямі руху офтальмоскопа? лінзами
(-).
1 Розрахунки при визначенні рефракції У всіх випадках
1 методикою скіаскопії.Ї яку проводять з 1 м. додають до сили лінзи,
яка нейтралізувала рух
тіні в області зіниці –1.0
дптр.
1 Випишіть окуляри для роботи еметропу Rp: sph convex
2 віком 60 років, відстань між зіницями для далі 62 (+) 3,0D
мм. На обидва ока
Dist. pp.60 mm
1 Випишіть окуляри для далі та роботи Окуляри для
3 міопу в 3.0 дптр віком 40 років, відстань між далі:
зіницями для далі 64 мм. Rp: sph concav
(-) 3,0D
На обидва ока
Dist. pp.64 mm
Окуляри для
роботи:
Rp: sph concav
(-) 2.0D
Dist. pp.62 mm
1 Випишіть окуляри для далі і роботи Окуляри для
4 міопу в 3.0 дптр віком 60 років, відстань між далі:
зіницями для далі 62 мм. Rp: sph concav
(-) 3.0D
Dist. pp.62 mm
роботи непотрібні.
1 Випишіть окуляри для далі і для роботи Окуляри для
5 гіперметропу в 2.0 дптр віком 50 років, відстань далі:
між зіницями для далі 62 мм Rp: sph convex
36
(+) 2,0D
Dist. pp.62 mm
близу:
Rp: sph convex
(+) 4,0D
Dist. pp.60 mm
1 Випишіть окуляри для роботи міопу в 8.0 Окуляри для
6 дптр віком 60 років, відстань між зіницями для далі роботи:
62 мм Rp: sph concav
(-) 5.0D
Dist. pp.60 mm
1 Випишіть окуляри для далі пацієнту у Окуляри для
7 якого на правому оці міопія в 1.0 дптр, а на лівому далі:
гіперметропія в 5.0 дптр, відстань між зіницями Rp: sph concav
для далі 62 мм (-) 1.0D
На праве око
sph convex (+)
2,0D
на ліве око
Dist. pp.62 mm
Не повна
корекція на ліве око
дається в зв’язку з
переносимою анізоме-
тропією до 3.0 дптр.
Для повної
корекції пацієнту
рекомендовано контактну
лінзу або хірургічну
корекцію.
1 Випишіть окуляри для далі і для роботи Окуляри для
8 пацієнту віком в 60 років у якого на правому оці далі:
міопія в 3.0 дптр, а на лівому еметропія. Відстань Rp: sph concav
між зіницями для далі 66 мм (-) 3.0D
На праве око
Planum на ліве
око
Dist. pp.66 mm
роботи:
Rp: planum на
праве око
sph convex (+)
3,0D
на ліве око
Dist. pp.64 mm
Таблиця корекції пресбіопії в залежності від віку при еметропії.

37
Вік в роках 40-45 46-50 51-55 56-59 60 і більше
Корекція в +1.0 +1.5 +2.0 +2.5 +3.0
діоптріях
8. Додаткове домашнє завдання
1. Виписати окуляри 44 літньому пацієнту для далі та роботи, якщо у нього на

правому оці гіперметропія +1.5дптр, а на лівому гіперметропія +5.0 дптр, відстань між
зіницями для далі 64 мм.
правому оці міопія –2.0 дптр, а на лівому міопія – 1.0 дптр, відстань між зіницями для
далі 60 мм.
правому оці емметропія, а на лівому гіперметропія +2.0 дптр, відстань між зіницями
для далі 66 мм.
правому оці міопія – 7.0 дптр, а на лівому міопія - 5.0 дптр, відстань між зіницями для
далі 64 мм.м
обох очах афакія, відстань між зіницями для далі 62 мм.
38
IV. 1. ТЕМА РОЗДІЛУ: “КОСООКІСТЬ”
2. Навчальні цілі: сформувати у студентів уяву про симптоми, клініку і принци-
пи лікування хворих з косоокістю. Навчити визначати кут косоокості, характер біноку-
лярного зору.
3. У результаті вивчення теми студент повинен знати:
- як досягається стереоскопічне сприйняття сумісної діяльності сенсорної і око
рухової (моторної) систем обох очей;
- які умови потрібні для розвитку бінокулярного зору у дитини;
- якими методами можна провірити характер зору людини при двох відкритих
очах;
- що таке косоокість;
- в чому різниця між первинним і воринним кутом косоокості;
- клінічні ознаки спів дружної і паралітичної косоокості;
- методи профілактики і лікування амбліопії у дітей;
- що таке ортоптика і диплоптика і на яких етапах косоокості лікування у дітей
ці методи використовуються.
- показання і терміни хірургічного лікування у дітей з спів дружньою
косоокістю, принципи хірургічного втручання.
4. У результаті вивчення теми студент повинен вміти:
- визначати бінокулярний зір (на чотирьохкрапкомому кольоротесті, синопто-
форі, проба з олівцями і “диркою” в долоні);
- визначити первинний і вторинний кут косоокості за Гіршбергом;
- провести диференційну діагностику між співдружньою і паралітичною косо-
окістю.
5. План практичного заняття з теми: “Косоокість”.

2. Перевірка домашнього завдання, перевірка знань по темі (опитування, вирі-
шення тестових завдань), розбір не вияснених питань.
3. Викладач знайомить студентів із структурою дитячого поліклінічного
прийому, демонструє специфічне обладнання дитячого кабінету поліклініки.
4. Викладач пояснює і демонструє, як проводиться дослідження кута косоокості
за Гіршбергом.
5. Викладач на прикладі студентів, а також хворих поліклінічного прийому пока-
зує, як визначається характер зору на чотирьох крапковому кольоро тесті, синоптофорі.
6. Викладач знайомить студентів з приладами на яких проводиться лікування
амбліопії, проводяться ортопто-диплоптичні вправи.
7. Викладач або лікар дитячого прийому разом із студентами проводять
прийом 3-4 пацієнтів із косоокістю, визначають кут косоокості, характер зору, функцію
око рухових м’язів.
8. Викладач підводить підсумки, знайомить з новою темою заняття.
6. Питання і відповіді:
1. Що таке Складний сенсорний механізм, фізіологічне

окоруховий апарат? значення якого визначається двома головними
функціями: руховою (моторною) і сенсорною
(чутливою).
2. Яка моторна Забезпечувати наведення обох очей, їх
функція окорухового зорових осей і центральних ямок сітківок на об’єкт
апарату? фіксації.
39
3. Яка Злиття двох монокулярних зображень
сенсорна функція око (правого і лівого) в єдиний образ
рухового апарату?
4. М’язи Внутрішній прямий м’яз, додатково верхня і
аддуктори (рух очей нижня прямі м’язи.
до носа)
5. М’язи Зовнішній прямий м’яз і додатково – верхній
абдуктори (рух очей в і нижній косі м’язи.
бік скроні).
6. М’язи, що Верхній прямий і нижній косий м’язи
здійснюють рух очей
вверх.
7. М’язи, що Нижній прямий і верхній косий м’язи.
повертають око вниз.
8. Назвіть два Однобічні рухи (в один і той же бік- вправо,
типи співдружніх рухів вліво, вверх, вниз) – верзійні рухи;
обох очей: Рух в протилежні боки (вергентні),
наприклад до носа – конвергенція (зведення зоровий
осей) або дивергенцнія (розведення зорових осей).
9. Що таке Зір двома очима, коли предмет
бінокулярний зір сприймається, як єдиний образ
10. Що таке Це – центральні ямки і крапки сітківок, які
ідентичні або віддалені на однакові відстані від центральних ямок в
кореспондуючі одному і тому же меридіані.
крапки?
11. Що таке Крапки, які розміщені на різних відстанях від
диспарантні або центральних ямок.
неідентичні крапки?
12. Функція око Забезпечують установку обох очей на об’єкт
рухових м’язів. фіксації таким чином, щоб зображення попадало на
ідентичні крапки сітківок обох очей.
13. Що таке Це психофізичний акт зливання
фузія? монокулярних зображень.
14. Що таке Це відхилення одного ока від загальної
косоокість (strabismus, крапки фіксації, яка супроводжується порушенням
heterotropia)? бінокулярного зору.
15. Які види Співдружня і паралітична.
косоокості Ви знаєте?
16. Що таке Ідеальна м’язова рівновага обох очей яку не
ортофорія? вдається порушити навіть при роз’єднанні очей
(наприклад при прикриванні), зберігається
симетричне положення і бінокулярний зір.
17. Що таке Прихована косоокість. 70-80% здорових
гетерофорія і як її людей мають гетерофорію. При гетерофонії відсутня
виявити? ідеальна рівновага функції око рухових м’язів, але
симетричне положення очей зберігається за рахунок
бінокулярного злиття зорових образів. Виявляється
при пробі з прикриванням: обстежуваний фіксує
любий предмет (кінець олівця...) двома очима. Потім
одне око лікар прикриває рукою. При гетерофонії
прикрите око відхилиться в бік дії сильнішого м’язу.
Якщо руку забрати, то око зробить установчий рух до
40
вихідної позиції.
У випадку з ортофорією симетричне
положення осей зберігається.
18. Що таке Патологія, яка спостерігається переважно в
співдружня дитячому віці характеризується порушеннями око
косоокість? рухового апарату з відхиленням ока від загальної
крапки фіксації і порушенням бінокулярного зору.
19. Ознаки спів - рівність первинного (кут відхилення ока,
дружньої косоокості. що косить) і вторинного (кут відхилення здорового
ока) кутів косоокості;
- відсутня диплопія;
- збережені функції око рухових м’язів.
20. Види Збіжна (70-80%) езотропія;
співдружньої ко- Розбіжна (15-20%) екзотропія;
соокості в залежності Вертикальна
від направлення відхи-
лення ока, що косить.
21. Види Монолатеральна косоокість, коли постійно
співдружньої косить одне око;
косоокості в Альтернуюча косоокість, коли поперемінно
залежності від харак- косить то одне то друге око.
теру відхилення ока.
22. Види Акомодаційне (відхилення ока зникає при
співдружньої оптичній корекції);
косоокості в Частково акомодаційне (оптична корекція
залежності від ступеня зменшує, але повністю не ліквідовує девіацію);
участі акомодації у Не акомодаційне (оптична корекція не
виникненні косоокості. впливає на девіацію).
23. Яке Функціональне зниження зору ока внаслідок
сенсорне порушення його бездіяльності – амбліопія
виникає при моно-
латеральній косо-
окості?
24. Ступені Амбліопія низького ступеню – гострота ока,
амбліопії що косить 0.8 – 0,4.;
Середнього ступеню – 0.3-0.2;
Високого ступеню 0.1 – 0.05;
Дуже високого ступеню – 0.04 і нижче.
25. Види 1. Дисбінокулярна (при косоокості);
амбліопій 2. Рефракційна (при невчасно корегованій аметропії)
і анізометропічна;
3. Обскураційна ( при вроджених катарактах).
4. Істерична.
26. Яка Розбіжна.

косоокість частіше
зустрічається при
міопічній рефракції?
27. Яка Збіжна.
косоокість частіше
зустрічається при гі-
перметропічній реф-
41
ракції?
28. План 1. Визначення гостроти зору.
обстеження хворого з 2. Визначення клінічної рефракції.
косоокістю. 3. Визначення характеру косоокості (моно
латеральне, альтернуюче – прикривають долоню
фіксуюче око (наприклад – праве) і просять дивитися
на кінець олівця. Коли відхилене око (ліве) починає
фіксувати об’єкт, забирають долоню і залишають від-
критим праве око якщо ліве око продовжує фіксувати
кінець олівця, то значить, що у обстежуваного альтер-
нуюча косоокість, якщо при двох відкритих очах ліве
око знову косить, то косоокість – монолатеральна).
4. Визначення виду косоокості і величини девіації
(кута косоокості ) – по методу Гіршберга)
5. Визначення рухомості очних яблук.
6. Визначення бінокулярних функцій: на синоптофо-
рі, за допомогою чотирьохкрапкового кольоротесту.
29. Лікування 1. Оптична корекція аметропії (окуляри, контактні
співдружньої лінзи);
косоокості. 2. Плеоптичне лікування (плеоптика лікування амблі-
опії);
3. Хірургічне лікування;
4. Ортодиплоптичне лікування, яке направлене на
відновлення бінокулярних функцій (перед і після
операції) і глибинного зору.
30. Плеоптичне Пряма оклюзія – виключення здорового ока
лікування. (може привести до порушення функції і скорочення
бінокулярних кіркових нейронів !).
Пеналізація - (штраф кращого ока,
гіперкорекція (на 3.0Д) позитивними лінзами)
створюють у хворого штучну анізометропію за
допомогою тимчасових окулярів;
Методи світлової стимуляції амбліопічного
ока .
31. Мета Відновити симетричне або близьке до
хірургічного лікування симетричного положення очей шляхом зміни
косоокості. м’язового балансу.
32. Як Проводять рецесію - операцію
послабити дію м’язу ? послаблюючу дію м’язу (перенесення місця
прикріплення м’язу від анатомічного, міотомія -
нанесення поперечних краєвих насічок і т.д.).
33. Як посилити Для посилення дії м’язу проводять резекцію
дію м’язу? ділянки м’язу 4-8 мм в залежності від ступеня
дозування втручання і величини косоокості,
утворення м’язової або сухожильної складки, а також
перенесення місця прикріплення м’язу вперед .
34. В якому віці Звичайно проводять в 4-6 років.
доцільно проводити При вроджених формах захворювання і
хірургічне лікування великих кутах косоокості операцію проводять – в 2-3
косоокості? роки;
35. Коли можна Після того, як на амбліопічному оці
проводити бінокулярні досягнуто гостроту зору 0.3-0.4.
42
вправи?
36. Що таке Система методів направлених на
ортопто-диплоптичне відновлення бінокулярних функцій, елементами яких
лікування? являються: біфовеальне злиття, фузійні резерви,
відносна акомодація, стереоефект, глибинне
сприйняття та ін.
37. Що таке Це лікування на приладах з повним
ортоптика? штучним поділом полів зору обох очей: кожному оку
показують окремий об’єкт і встановлюють його під
кутом косоокості.
Основний прилад – синоптофор.
Мета вправ – ліквідувати функціональну
скотому і розвиток біфовеального злиття (сенсорної
фузії).
38. Що таке Лікування направлене на відновлення
диплоптика? бінокулярних функцій у “вільному просторі”, без
механічного розділення полів зору.
39. Головний Ліквідувати феномен подавлення зорових
принцип диплоптики. образів в оці, що косить в природних умовах, шляхом
збудження диплопії і виробки фузійного рефлексу
біфіксації.
40. Чому для Ортоптичні прилади необхідні на
відновлення початкових етапах лікування, вони обмежують
бінокулярних функцій можливість відновлення бінокулярних функцій в
необхідно проводити природних умовах і забезпечують виліковування
диплоптику? тільки в 25-30 % хворих.
41. Які 1. Відновлення біфіксації за допомогою
диплоптичні вправи ви призматичних лінз (призма відхилює зображення
знаєте? об’єкта фіксації на парацентральні ділянки сітківки,
що викликає диплопію, яка являється стимулом до
бінокулярного злиття (фузійного рефлексу).
2. Метод наслідувальних образів.
3. Диплоптичний метод за допомогою кольорових
світлофільтрів.
42. Ознаки 1. Нерівність первинного (кут відхилення ока, що
паралітичної косить) і вторинного ( кут відхилення здорового ока)
косоокості. кутів косоокості. Якщо попросити хворого фіксувати
крапку (наприклад дивитися в центр офтальмоскопа)
оком, що косить, то здорове око відхилиться на
значно більший кут.
2. Диплопія;
3. Порушення рухомості очного яблука.
43. Лікування 1. Хірургічне;
паралітичної 2. Призматичні окуляри.
косоокості
7. Задачі для перевірки знань

1 Із скаргою на косоокість на прийом до Діагноз:
лікаря батьки привели дівчинку трьох років. При Співдружня збіжна моно-
огляді визначено, що гострота зору на праве око = кулярна не акомодаційна
43
0.4 з кор.. convex sph +3,5 дптр =0.9, на ліве – 0.1 косоокість лівого ока.
з кор.. convex sph +3.5 дпрт = 0.2, в окулярах кут Амбліопія середнього
косоокості не змінюється. ступеню. Гіперметропія
Постійно косить ліве око і воно середнього ступеню обох
відхилене в бік носа, кут косоокості за Гіршбергом очей.
25 гр., рухомість очних яблук в повному обсязі, Лікування:
первинний кут відхилення дорівнює вторинному Призначити
куту відхилення. окуляри.
Поставте діагноз і призначте лікування. Проводити
плеоптичне лікування на
ліве око.
При підвищенні
гостроти зору до 0.4 (в
окулярах) розпочати
ортоптичне лікування.
При
необхідності провести
хірургічне лікування.
Для проведення
вправ рекомендувати спе-
ціальний дитячий садок.
2 Батьки вперше звернулися до Діагноз:
офтальмолога з дитиною віком 3 років, у якої з співдружня збіжна
двох років поперемінно косять обидва ока. При альтернуюча косоокість.
обстежені виявлено гострота зору обох очей 0.8 Лікування
не корегується. При огляді поперемінно косить то 1. Проводити ортопто-
праве, то ліве око до носа. Кут косоокості за диплоптичне лікування.
Гіршбергом 30 гр. рухомість очних яблук в 2. Провести хірургічне
повному обсязі., первинний кут дорівнює лікування при
вторинному куту. необхідності.
Поставте діагноз, призначте лікування.
3 На прийом до лікаря із скаргами на Діагноз:
косоокість прийшов тато з сином, якому співдружня збіжна
виповнилося 6 років. альтернуюча
При обстежені визначили, що гострота акомодаційна косоокість.
зору на праве око 0.8 з корекцією convex sph+5.0 Гіперметропія середнього
дптр= 1.0, на ліве око 0.9 з корекцією convex sph ступеню обох очей.
+4.5 дптр= 1.0. Лікування:
При огляді косить то праве, то ліве око призначити корегуючи
до носа, первинний і вторинний кути рівні, рух окуляри для постійного
очних яблук в повному обсязі, кут косоокості за використання.
Гіршбергом 15 гр. Дотримуватися
При огляді пацієнта в окулярах кут режиму праці.
косоокості дорівнює 0 гр.
Поставте діагноз і призначте лікування.
4 Хворий 59 років скаржиться на Діагноз:
диплопію та запаморочення, які з’явилися паралітична збіжна
раптово. косоокість правого ока
При обстеженні виявлено, що гострота (параліч відвідного нер-
зору правого ока = 0.7 convex sph +1.0дпрт=1.0, ва). Гіперметропія слабко-
лівого ока – 0.8 convex sph =0.5дптр=1.0. го ступеню обох очей. Не-
Праве око відхилене до носа на 20 обхідно провести консуль-
44
гр. за Гіршбергом, рух правого ока до скроні різко тацію невропатолога і те-
обмежений, лівого – в різних напрямках в рапевта і разом з ними
повному об’ємі. Кут вторинного відхилення ока провести консервативне
більший кута первинного відхилення. лікування для відновлен-
Поставте діагноз, призначте лікування. ня функції відвідного нер-
ва.
Призначити
окуляри для далі і роботи.
Призначити
призматичні окуляри.
При необхідності
провести хірургічне
лікування.
45
V. 1. ТЕМА РОЗДІЛУ:
“ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ДОДАТКОВОГО АПАРАТУ ОКА”
2. Навчальні цілі: сформувати у студентів уяву про специфіку протікання за-
пального процесу в додатковому апараті ока. Вказати загальні симптоми при запаль-
них захворюваннях кон’юнктиви, повік, слізних органів і очниці. Ознайомити і навчити
проводити необхідні методи діагностики при запальних захворюваннях очниці, бле-
фаритах, кон’юнктивітах і дакріоцистітах. Навчити принципам проведення невідклад-
ної допомоги у випадку флегмони і абсцесу очниці, повік, слізного міхура.
- які захворювання частіше всього являються причиною блефаритів;
- які ускладнення можуть виникнути при гнійних захворюваннях повік;
- вроджену і набуту патологію сльозовідвідвідних шляхів;
- принципи лікування дакріоциститів;
- клініку флегмони і абсцесу очниці;
- принципи лікування флегмони і абсцесу очниці;
- клініку тромбозу кавернозного синусу;
- анатомо-топографічні особливості, головні функції кон’юнктиви;
- скарги, які виникають у хворих кон’юнктивітом;
- методи обстеження кон’юнктиви;
- характерні симптоми бактеріальних, дифтерійного, гонорейного, аденовірус-
ного, бактеріального кон’юнктивітів;
- симптоми трахоми;
- головні принципи лікування кон’юнктивітів;
- міри профілактики виникнення кон’юнктивітів.
4. У результаті вивчення теми студент повинен вміти:
- провести зовнішній огляд повік, кон’юнктиви;
- вивернути повіки і оглянути кон’юнктиву повік;
- провести функціональну канальцеву і носову проби, провести пробу з надав-
люванням для виявлення дакріоцистіту, промивання слізних шляхів і знати провести
рентгендіагностику при патології слізних шляхів;
- взяти мазок і посів з кон’юнктиви;
- провести масаж повік;
- знати закапати очні краплі і закласти очну мазь в кон’юнктивальний мішок.
5. План проведення практичного заняття з теми: “Запальні захворювання
додаткового апарату ока”:
3. Викладач знайомить студентів з методом зовнішнього огляду повік, кон’юнкти-
ви.
4. Викладач пояснює і демонструє, як проводиться дослідження слізних шляхів –
проводить промивання слізних шляхів на пацієнтах, проводить функціональні проби
слізних шляхів, демонструє рентгенівські знімки у хворих з хронічним дакріоциститом.
5. Викладач разом із студентами на прийомі в кабінеті поліклініки оглядають 5-
6 хворих з блефаритами та кон’юнктивітами (проводять масаж повік, оглядають
кон’юнктиву верхньої і нижньої повіки, при необхідності беруть мазок і посів з кон’юнк-
тивальної порожнини).
6. В стаціонарі викладач разом із студентами оглядають хворих з абсцесом по-
вік, очниці, з флегмоною очниці або слізного міхура (якщо є хворі з абсцесом повік
викладач або лікар демонструють, як проводиться вскриття і дренування абсцесу).
7. Викладач демонструє захворювання кон’юнктиви, повік, очниці і слізних
шляхів за допомогою комп”ютеру, слайдів або атласів.
46
7. Питання і відповіді з теми:
“Запальні захворювання додаткового апарату ока”.
1 П’ять 1. Гіперемія.
. загальноклінічних 2. Набряк.
ознак запалення 3. Біль.
(відомі ще з часів 4. Підвищення температури.
Цельса і Галена). 5. Порушення функції.
Запальні захворювання повік
2. Що таке Двобічне запалення країв повік, майже завжди
блефарит? має хронічне протікання.
3. Фактори, 1. Аномалії рефракції (неадекватна корекція при

що сприяють астигматизмі та гіперметропії);
виникненню 2. Синдром “сухого ока”;
блефариту? 3. Хронічний кон’юнктивіт
4. Захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрит,
коліт та інш);
5. Захворювання ендокринної системи (цукровий
діабет);
6. Дія алергенів (пилюка, лікарські препарати та інш.).
4. Які клінічні 1. Лусковий (себорейний);
форми блефаритів 2. Виразковий (стафілококовий);
Ви знаєте? 3. Задній (краєвий), або дисфункція мейбомієвих залоз;
4. Демодекозний блефарит.
5. Принципи 1. Ліквідувати причину блефариту, при необхідності
лікування консультація суміжних спеціалістів.
блефаритів. 2. Для розм’якшення лусок і кірок використовують
аплікації з лужними розчинами.
3. Проводять очищення країв повік спиртово- ефірною
сумішшю або розчином діамантового зеленого,
використовують блефарогелі 1,2, блефаролосьони.
4. Для зменшення запальних явищ використовують 1-2
рази на добу 0.5% гідрокортизонові мазь 2-3 тижні.
5. При виразковому та демодекозному блефариті вико-
ристовують комбіновані мазі, які вмішують антибіотик і
кортикостероїд (“Декса-гентаміцин”, “Максітрол”).
6. При виразковому блефариті можно використовувати
марлеві смужки з 0.3% розчином гентаміцину 3 рази на
добу 4 дні. Мазі з антибіотиками тетрациклінова і
гентаміцинова.
7. При дисфункції меймбовієвих залоз масаж повік
скляною паличкою.
6. Що таке Неправильний ріст вій передньої пластинки
тріхіаз? повіки, який супроводжується подразненням рогівки і
кон’юнктиви, вторинним інфікуванням.
7. Що таке Відсутність вій по краю повіки.
мадороз?
8. Пресептал Розлите, дифузне запалення тканин повіки
ьний целюліт (флегмона повіки). При цьому захоплені тільки тканини
47
повіки, які розташовані перед очною перетинкою.
Частіше розвивається у дітей до 3 років. Збудником
захворювання найчастіше являється haemophilus
influenzae.
9. Лікування 1. Консервативне лікування – пероральне і
флегмони та парентеральне застосування антибіотиків і
абсцесу повіки. сульфаніламідів
2. При появі флуктуації – розтинання і дренування
абсцесу.
10. Абсцес Обмежене болюче вогнище інфільтративно-
повіки гнійного запалення.
11. Що таке Гостре болюче гнійне запалення мейбомієвої
ячмінь? або інших залоз краю повіки, внаслідок проникнення
стафілококової інфекції..
Зовнішній ячмінь – гостре бактеріальне
запалення сальної або потової залози з формуванням
абсцесу.
Внутрішній ячмінь – гостре гнійне запалення
мейбомієвої залози.
12. Лікування 1. Краплі і мазі з антибіотиками.
ячміня 2. Сухе тепло.
3. При частих рецидивах загальноукріплюючу терапію
та консультація інших спеціалістів.
13. Що таке Безболісне хронічне осумковане
халазіон? гранульоматозне запалення мейбомієвої залози,
викликане закупоркою її протоки.
14. Лікування 1. Місцеві ін’єкції кеналога або дексаметазона.
халазіона. 2. Кріодеструкція халазіона.
3. Хірургічне видалення разом з капсулою з
гістологічним обстеженням.
15. Що не 1. Видавлювати ячмінь, тому що це може привести до
можна робити при розвитку целюліту очниці, тромбозу вен очниці,
ячмені? тромбозу кавернозного синусу і гнійного менінгіту.
2. Використовувати “вологе тепло”, пов’язки, тому що
це може привести до появи нових абсцесів.
Запальні захворювання слізного апарату.
16. Гострий Гостре гнійне запалення слізного мішка і
гнійний дакріоцистит оточуючої його клітковини.
або флегмона
слізного мішка.
17. Лікування 1. Антибіотики, сульфаніламіди, знеболюючі,
гнійного гострого жарознижуючі.
дакріоциститу. 2. При формуванні абсцесу його розтинання і
дренування.
3. При рецидивах – дакріоцисториностомія.
18. Хронічний Хронічне запалення слізного мішка
гнійний (дакріоцистит), яке розвивається внаслідок порушення
дакріоцистит. прохідності носослізного каналу.
19. Ознаки Сльозотеча в приміщенні, часті кон’юнктивіти,
хронічного гнійного при надавлюванні на область слізного мішка із слізних
дакріоциститу. крапок видавлюється слизисто-гнійне виділення.
20. Можливі Флегмона слізного мішка, повзуча виразка
48
ускладнення при рогівки.
хронічному гнійному
дакріоциститі.
21. Лікування Хірургічне – дакріоцисторіностомія.
хронічного гнійного
дакріоциститу
22. Методи 1. Проба з натисканням на область слізного міхура.
обстеження слізних 2. Канальцева і носова проби – для визначення функції
шляхів. слізо відвідних шляхів.
3. Визначення пасивної прохідності за допомогою
зондування і промивання слізних шляхів.
4. Рентгенодіагностика слізних шляхів.
5. Рінологічне обстеження для виявлення патологічних
змін і анатомічних особливостей порожнини носа та
пазух.
23. Що таке Запалення слізного міхура внаслідок того, що
вроджений на момент народження желатинозні плівки в
дакріоцистит? носослізному каналі не розсмокталися, а також при
наявності природженої патології слізних канальців або
слізного мішка (дивертикули, атрезії в слізному мішку
тощо.).
24. Лікування 1. Масаж слізного мішка проводиться з народження
дакріоциститу дитини, щодня, протягом 2-3 тижнів.
новонароджених. 2. Промивання сльозовідвідних шляхів проводять з
одного місяця, протягом 1-2 тижнів з інтервалом 1-2 дні.
3. Ретроградне зондування носослізного каналу –
проводять з двох місяців дитини, з інтервалом 5-7 днів,
протягом 2-3 тижнів.
4. Зондування носослізних шляхів зверху – проводять з
4 місяців (при необхідності незалежно від віку), з
інтервалом 7 днів, протягом 2-3 тижнів.
5. При необхідності ендоназальна дакріоцисториносто-
мія у віці 2-3 років.
25. Що таке Запалення слізної залози, при якому
дакріоденіт і його з’являється припухлість, почервоніння і біль в області
ознаки? слізної залози, нерівномірне звуження і зміна форми
очної щілини, часткове зміщення очного яблука
досередини і донизу, що приводить до диплопії.
Можливе також підвищення температури тіла.
26. Причини Грип, ангіна, пневмонія, кір, скарлатина,
дакріоаденіту. паротит та інші інфекційні захворювання організму.
27. Лікування Пероральне і парентеральне застосування
дакріоаденіту. антибіотиків і сульфаніламідів, фізіотерапія на область
залози (УВЧ, сухе тепло), закапування крапель та
закладування мазей антибіотиків в кон’юнктивальний
мішок. При появі флуктуації – розтинання і дренування.
Запальні захворювання очниці.
28. Анатомо- 1. Стінки очниці тонкі і в них велика кількість щілин і
топографічні отворів;
особливості очниці. 2. Щільне взаємовідношення очниці з порожниною
черепа і параназальними синусами;
3. Відсутність клапанів у венах при великій кількості
49
венозних анастомозів;
4. Прямий зв’язок артеріальної системи очниці з
системами внутрішньої і зовнішньої сонних артерій,
5. Ізольованість простору очниці – пояснює часто
однотипність симптомів, в першу чергу екзофтальма,
при різних захворюваннях очниці.
29. Причини Гострі і хронічні запалення параназальних

виникнення синусів;
запальних Гострі респіраторні захворювання;
захворювань Травматичні пошкодження кісткових стінок
очниці. очниці, шкіри повік, зовнішніх тканин ока;
Невдало виконанні операції на параназальних
синусах та в порожнині рота.
Найчастішой причиною запального процесу в
очниці є загострення хронічного синуситу – 91%, в 7% -
рінногенна інфекція (Е.В. Петрушков(1980)). В дитячій
практиці, як правило всі випадки абсцесу очниці
пов’язані із синуситом (А.Ф. Бровкіна (2008)).
30. Целюліт Дифузне гостре запалення тканин очниці
очниці. (флегмона очниці). Частіше виникає у дітей до 5 років.
31. Клініка Головний біль, відчуття розпирання в очниці.
флегмони очниці. Набряк обох повік, тканин щоки, екзофтальм,
обмеження рухомості очного яблука, хемоз кон’юнктиви.
Підвищення температури тіла. На комп’ютерних
томограмах – в очниці виявляють дифузне затемнення
без чітких меж, зовнішні м’язи і задній полюс ока погано
диференціюються.
32. Абсцес Обмежене гостре гнійне запалення тканин
очниці. очниці.
33. Клініка Сильний біль в очниці. Екзофтальм, може бути
абсцесу очниці. із зміщенням очного яблука, хемоз, око нерухоме, повіки
набряклі настільки, що їх неможливо роздвинути, шкіра
різко гіперемована, підшкірні вени лоба розширені,
звиті, цианотичні. За декілька годин може розвинутися
сліпота внаслідок гострого невриту і здавлювання
зорового нерва. Дуже важкий загальний стан хворого –
висока температура тіла, ознаки інтоксикації.
34. Лікування Лікування починають негайно:
абсцесу та - внутрішньовенне введення антибіотиків широкого
флегмони очниці. спектру дії;
- при раптовому знижені зору або при появі зони
абсцедування показано негайне оперативне втручання
– дренуванням порожнини абсцесу;
- дренування параназальнх синусів при наявності в
них патологічного процесу.
35. Клініка Остеопериостит – це запальний процес в
остеопериоститів периості та кістковій тканині стінок очниці. Розрізняють
очниці. передні і задні періостити очниці.
1. Передні остеопериостити розміщуються по краю
очниці і їх можливо пропальпувати, над запальним
вогнищем шкіра і кон’юнктива гіперемовані набряклі.
50
Захворювання може розвиватися повільно (декілька
тижнів) і гостро (2-3 дні). Завершується заміщенням
сполучної тканини або з проривом гнійника через шкіру.
2. Задній остеопериостит супроводжується
екзофтальмом і зміщенням очного яблука, обмеженням
його рухомості і хемозом кон’юнктиви.
36. Лікування 1. Необхідно знайти первинне вогнище – консультація
остеопериоститів. ЛОР, стоматолога.
2. При гнійних і глибоких остеопериоститах – показана
антибіотикотерапія.
3. При остеопериоститах туберкульозної і сифілітичної
етіології - специфічна терапіїя
4. Хірургічне лікування – раннє дренування абсцесів,
видалення секвестрів.
37. Клініка Різке погіршення загального стану, втрата
тромбозу свідомості. протягом декількох годин можуть виникнути
кавернозного симптоми тромбозу вен другої очниці, параліч очних
синуса. м’язів і сліпота, ознаки менінгіту і абсцесу головного
мозку. Можлива смерть пацієнта від гнійного менінгіту і
абсцесу мозку.
Кон’юнктивіти.
38. Види 1. Кон’юнктивальна ін’єкція (при кон’юнктивітах) –
ін’єкцій очного гіперемія слизової очного яблука, інтенсивність якої
яблука зменшується від склепінь кон’юнктиви до лімбу. Окремі
судини добре видно, і їх можна змістити скляною
паличкою.
2. Перикорнеальна ін’єкція (при кератитах і увеїтах) –
розташована в глибоких шарах склери в місці проекції
краєвої петлистої сітки. Гіперемія має синюшно-рожевий
відтінок, ін’єкція навколо рогівки у вигляді кільця різної
ширини, зменшується по направленню до периферії.
3. Змішана ін’єкція – кон’юнктивальна +
перикорнеальна ін’єкція.
4. Застійна ін’єкція (незапальна, при підвищенні
внутрішньо очного тиску) – гіперемія за рахунок
переповнених кров’ю судин, внаслідок погіршення
відтоку у зв’язку з підвищенням внутрішньоочного тиску.
39. Що таке Це запальна реакція кон’юнктиви на різні
кон’юнктивіт? чинники.
40. Ознаки 1. Гіперемія кон’юнктиви (змішана або кон’юнктивальна

кон’юнктивіту. ін’єкція);
2. Набряк кон’юнктиви;
3. Виділення з кон’юнктиви;
4. Набряк і свербіж повік;
5. Поява фолікулів або сосочків на кон’юнктиві;
6. Може супроводжуватися ураженням рогівки.
41. Скарги Скарги на почервоніння очей, сльозотечу або

хворих з гнійні виділення з очної щілини, склеювання повік після
кон’юнктивітами. сну. Відчуття стороннього тіла в оці, біль, пекучість,
відчуття жару, важкість в очах, світлобоязнь,
51
42. Які групи 1. Інфекційні кон’юнктивіти (бактеріальні, вірусні, хламі-
кон’юнктивітів Ви дійні);
знаєте? 2. Алергічні кон’юнктивіти (полінозні, весняний катар,
алергія на медикаменти, хронічний алергічний кон’юнк-
тивіт, крупнопапілярний кон’юнктивіт) та аутоімунні.
3. Дистрофічні захворювання кон’юнктиви (сухий
керато-кон’юнктивіт, пінгвекула, птерігіум).
43. Методи 1) Метод бокового освітлення:
дослідження, які 2) Біомікроскопія;
проводять при 3) Лабораторна діагностика:
кон’юнктивітах a) Мікроскопічне обстеження мазків і посівів
виділень з кон’юнктиви. Обстеження флори на
патогенність і чутливість до антибіотиків (при
бактеріальних кон’юнктивітах);
b) Метод визначення флюоресцируючих антитіл в
зішкребах кон’юнктиви, полімеразна ланцюгова реакція,
метод виділення вірусу (при вірусних кон’юнктивітах).
c) Цитологічне обстеження зішкребів кон’юнктиви
для виявлення внутрішньоклітинних включень,
визначення антитіл в сироватці крові (при хламідійних
кон’юнктивітах).
d) Лабораторна алергодіагностика: шкірні алергічні
проби (аплікаційні проби, скарифікаційні проби,
скаріфікаційно-аплікаційні), провокаційні алергічні проби
(кон’юнктивальна, назальна під’язикова), виявлення
еозинофілів в зішкребу кон’юнктиви (при алергічних
кон’юнктивітах).
4) При необхідності консультація суміжних спеціалістів
(ЛОР, уролог, гінеколог)
44. Що не Зав’язувати і заклеювати око, тому що під
можна робити при пов’язкою створюються сприятливі умови для
гострому розмноження бактерій, підвищується ризик розвитку
кон’юнктивіті? запалення рогівки.
45. Бактеріаль 1. Гострі і хронічні кон’юнктивіти викликані
ні кон’юнктивіти, які стафілококами і стрептококами .
зустрічаються 2. Гострий кон’юнктивіт викликаний синєгнійною
найчастіше. паличкою.
3. Гострий кон’юнктивіт викликаний гонококом
(гонобленорея у дорослих і дітей).
4. Дифтерійний кон’юнктивіт.
5. Гострий епідемічний кон’юнктивіт (викликаний
паличкою Коха-Вікса) та інш.
46. Ознаки 1. Скарги на виділення, свербіж, печію в очах,
гострого світлобоязнь.
бактеріального 2. Велика кількість слизисто-гнійних виділень, із-за яких
кон’юнктивіту. повіки вранці склеюються;
3. Ін’єкція кон’юнктивальна або змішана;
4. Набряк слизової, стирається малюнок мейбомієвих
залоз, хемоз кон’юнктиви;
5. Набряк повік.
47. Чим Розвитком запальних явищ в рогівці з
небезпечні виникненням виразки, яка через 1-2 дні може привести
52
кон’юнктивіти, до перфорація очного яблука з розвитком
викликані синє ендомтальміту і загибелі очного яблука!
гнійною паличкою
та гонококом?
48. Ознаки Розвивається на 2-5-й день після народження.
гонококового Повіки дуже щільні, набряклі синюшно-багрового
кон’юнктивіту у кольору, їх неможливо відкрити. При надавлюванні з
новонароджених очної щілини виділяються кров’янисто - гнійні виділення,
(гонобленореї). кон’юнктива рихла, гіперемована, легко кровоточить.
Через 3-4 дні набряк повік зменшується, повіки
стають м’якими, виділення гнійні, дуже рясні,
вершковободібної консистенції, жовтого кольору.
49. Коли При підозрі на синєгнійну та гонококову
потрібно проводити інфекцію, лікування кон’юнктивітів починають негайно,
лікування при не очікуючи лабораторного підтвердження, тому що
підозрі на кон’юн- його затримка на 1-2 дні може привести до розвитку
ктивіт, викликаний виразки рогівки і загибелі ока.
синє-гнійною
паличкою та
гонококом?
50. Лікування Часте закапування антибіотиків (тобраміцин,
кон’юнктивітів офтаквікс (левофлоксацин), окацин (ломефлоксацин),
викликаних синє- флоксал або гентаміцин та інш.) в перші 2 дні по 8-10
гнійною паличкою . разів на добу, потім 6 разів. Найбільш ефективна
комбінація двох антибіотиків.
При розповсюдженні інфекції на рогівку
парабульбарно вводять тобраміцин, гентаміцин або
цефтазидін і системно призначають гентаміцин,
тобраміцин в ін’єкціях.
При ураженнях рогівки необхідно призначати
засоби метаболічної терапії – краплі (тауфон,
тіотриазолін, карнозин та інш.) або гелі (корнерогель,
актове гін, солкосерил).
51. Лікування Лікування спільне із венерологом в очному
кон’юнктивітів відділені
викликаних Часте промивання очей розчином
Neisseria перманганату калія 1:5000 або фурациліну 1:5 000
gonorrhoeae. Місцеве: антибактеріальні краплі через кожну
годину (ципролет, ципромед, флоксал або пеніцилін).
Системне: хінолоновий антибіотик
(офлоксацин, ципрофлоксацин, норфлоксацин,
левофлоксацин та інш) або пеніцилін внутрім’язево та
сульфаніламіди.
Додатково: інстиляції антиалергічних і
протизапальних препаратів (аллергофтал, наклоф 2
рази та інш.).
При явищах кератиту засоби метаболічної дії.
52. Профілакт Профілактика гонобленореї являється
ика гонобленореї обов’язковою.
новонароджених Відразу після народження дитині протирають
очі ватним тампоном, змоченим дезинфікуючими
розчинами (фурацилін 1:5000 або риванолу 1:5000, або
53
2% розчин борної кислоти, або перманганат калію
1:5000) і в кон’юнктивальну порожнину:
- згідно 620 наказу МОЗ України (2006) закладають 1%
тетрациклінову очну мазь;
- закапують 1 краплю свіже приготовленого 30%
розчину сульфацил натрію, закапування повторюють
через 2-3 хвилини 3 рази;
- по Матвеєву – Креде - в кожне око закапують
краплю 1% розчину нітрату срібла.
- по Бакшеєву М.С. закапують в кожне око свіже
приготовлений розчин пеніциліну (25 000 ОД в 1 мл).
53. Характерні Гострий початок, важкий загальний стан,
ознаки щільний синюшний набряк повік, слабо виражена
дифтерійного гіперемія кон’юнктиви в поєднанні з ішемічним
кон’юнктивіту. набряком, серозно-кров’янисті виділення з очної щілини,
крововиливи в кон’юнктиву і наявність на поверхні
кон’юнктиви темно-сірих некротичних плівок, які з
важкістю знімаються, і поверхня після їх зняття
кровоточить. Після некротизації тканин утворюються
рубці.
54. Лікування Ввести протидифтерійну сироватку в дозі
дифтерійного 10.000 – 15.000 ОД і терміново направити в інфекційне
кон’юнктивіту. відділення на лікування, де проводиться місцева і
загальна антибактеріальна терапія (сульфаніламідами і
антибіотиками).
55. Найбільш 1. Аденовірусні кон’юнктивіти (епідемічний
розповсюджені аденовірусний кератокон’юнктивіт (аденовірус серотипу
вірусні – 8) і аденовірусний кон’юнктивіт (збудник аденовіруси
кон’юнктивіти. серотипу 3,5, і 7));
2. Епідемічний геморагічний кон’юнктивіт (збудник
ентеровірус-70).
3. Герпетичний кон’юнктивіт (вірус простого герпесу)..
4. Кон’юнктивіт викликаний контагіозним молюском
(дерматотропний поксовірус).
5. Кон’юнктивіт викликаний вірусом повітряної віспи
(Вірус Varicella Zoster) та інш.
56. Загальні - частіше виникають на фоні гострих респіраторних
ознаки вірусних інфекцій;
кон’юнктивітів. - виділення незначні;
- характерні дрібні поверхневі інфільтрати на рогівці;
- регіональна аденопатія – збільшення і болючість
околовушних лімфатичних вузлів;
- характерні дрібні фолікули і крапкові крововиливи.
57. Клінічні Аденовіруси викликають дві клінічні форми
форми ураження очей:
аденовірусних 1.Епідемічний кератокон’юнктивіт, який
кон’юнктивітів. протікає більш важко і супроводжується ураженням
рогівки (збудник аденовірус серотипу – 8)
2. Аденовірусний кон’юнктивіт або
фарінгокон’юнктивальна лихоманка (аденовіруси
серотипу 3,5,7).
58. Джерело Джерелом інфекції є хворий аденовірусним
54
інфекції та шляхи кератокон’юнктивітом. Інфекція розповсюджується
зараження контактним і рідше – повітряно-крапельним шляхом.
аденовірусним епі- 70% хворих отримують інфекцію в медичних
демічним керато- закладах. (Ю.Ф.Майчук, 2002).
кон’юнктивітом?
59. Клініка Гострий початок, поражаються обидва ока.
епідемічного Скарги на відчуття стороннього тіла в оці, сльозотечу.
аденовірусного Виявляється набряк повік, кон’юнктивальна ін’єкція,
кератокон’юнкти- нижня перехідна складка інфільтрована, проглядаються
віту дрібні фолікули і крапкові крововиливи. На рогівці на 5-9
день з’являються крапкові інфільтрати в центральній
зоні рогівки.
Регіональна аденопатія – збільшення і
болючість околовушних лімфатичних вузлів, які
виявляються на 1-2 день захворювання. Ураження
респіраторного тракту у 5-25% хворих.
Діагностика: визначення флюоросцируючих
антитіл в зішкребах із кон’юнктиви, полімеразна
ланцюгова реакція та інш.
60. Довготрив Інкубаційний період 3-14 днів, частіше 4-7 днів;
алість епідемічного протікання 3-4 тижні.
аденовірусного
кератокон’юнктивіта
61. Чим 1. Швидке розповсюдження в колективах, медичних
небезпечний закладах;
епідемічний 2. Ускладнення - кератит;
аденовірусний 3. Його наслідком може бути – синдром сухого ока у
кератокон’юнктивіт. зв’язку з порушенням продукції слізної рідини.
62. Лікування Лікування проводиться в умовах ізоляції
епідемічного хворого:
аденовірусного - вірусоцидні і вірусостатичні препарати (0.1%-0,3%
керато- ДНК-аза, оксолін, флореаль та інш);
кон’юнктивіту. - інтерферони – окоферон (Україна), офтальмоферон
(Росія), інтерферон альфа (альфаферон (Італія), егіфе-
рон (Угорщина), веллферон (Великобританія), або ін-
дуктори інтерферона – полудан (Росія), актипол (Росія)
закапування 6-8 разів на добу, а на 2- й тижні 3-4 раз.
- протиалергічні препарати в гострий період
аллергафталм 2 рази на добу, антигістамінні препарати
в середину 5-10 днів. У випадках підгострого протікання
аломід або лекролін 2 рази на добу.
- при ураженнях рогівки препарати метаболічної дії:
тауфон, тіотриазолін або корнерогель 4 рази.
- при недостатній виробці сльози призначають: штучну
сльозу, артелак, офтагель.
63. Клініка і Подібна на клініку епідемічного
лікування кератокон’юнктивіта тільки протікання легше. Лікування
аденовірусного подібне до лікування аденовірусного епідемічного
кон’юнктивіта. кератокон’юнктивіта.
64. Збудник, Збудником являється ентеровірус- 70.
особливості клініки Характерним є велика кількість підкон’юнктивальних
епідемічного крововиливів від петехій до обширних геморагій, а
55
геморагічного іншому клінічна картина подібна на інші вірусні
кон’юнктивіту і кон’юнктивіти.
принципи лікування. Лікування, як при аденовірусних
кон’юнктивітах.
65. Профілакт - огляд кожного хворого в день госпіталізації для
ичні засоби попередження заносу інфекції в стаціонар;
внутрішньолікарнян - раннє виявлення випадків розвитку захворювання в
ої аденовірусної стаціонарі;
інфекції - ізоляція хворих з поодинокими випадками
захворювання і карантин при спалахах,
протвоепідемічні міроприємства;
- саніторно-просвітня робота.
66. Особливос Поражається одне око, в патологічний процес
ті первинного втягуються краї повік, шкіра і рогівка.
герпес вірусного Лікування: специфічні препарати ((Офтан-ІДУ
кон’юнктивіту і (5-йод-2-дезоксиуридин) активний тільки проти herpes
принципи лікування. simplex), ацикловір, ганцикловір), інтерферони і
інтерфероногени.
67. Збудники Хламідії (chlamydia trachomatis) – самостійний
хламідійних вид мікроорганізмів, які є внутріклітинними бактеріями з
кон’юнктивітів. унікальним циклом розвитку, який проявляє властивості
вірусів і бактерій. Різні серотипи хламідій викликають
різні захворювання:
Трахому викливають - серотипи А-С,
хламідійний кон’юнктивіт дорослих і новонароджених
(паратрахому) - серотипи D-K, і венеричний
лімфогранулематоз - серотипи L1, L2, L3.
68. Клініка Пов’язаний з урогенітальною інфекцією.
хламідійного Виражений набряк повік, виражена гіперемія,
кон’юнктивіту набряк і інфільтрація кон’юнктиви повік і перехідних
дорослих складок. Особливо характерні великі рихлі фолікули, які
(паратрахома або розташовані в нижній перехідній складці і які в
кон’юнктивіт з подальшому зливаються в вигляді 2-3 валиків.
включеннями) Виділення спочатку помірні слизово-гнійні, потім стають
рясними і гнійними. Виявляється ураження верхнього
лімбу у вигляді інфільтрації і васкуляризації. З 3-5 дня
регіональна перед вушна аденопатія, безболісна. (В
розвинутих країнах паратрахома досягає 30 % серед
усіх кон’юнктивітів)
69. Лікування 1. Лікування проводиться разом з гінекологом і урологом.
паратрахоми. 2. Місцево: антибіотики фторхінолонового ряду в крап-
лях (ципролет, окацин, офтаквікс, норфлоксацин, флок-
сал, ципромед) – 6 разів на добу, мазі тетрациклінова
або ерітроміцинова, або флоксалова 4 рази на добу.
3. Антиалергічні краплі 2 рази на добу – в гострому
періоді – аллергофтал, в хронічному - аломід, лекролін.
З 2 тижня максидекс 1 раз на добу.
4. В середину фторхінолоновий антибіотик (наприклад
- таваник (левофлоксацил)) на протязі 5-10 днів.
5. Антигістамінні препарати 5 днів.
70. Клініка Починаються гостро на 5-10 день після
хламідійного народження, з’являються рясні гнійні виділення з
56
кон’юнктивіту (бле- домішками крові. Виражений набряк повік, кон’юнктива
норея з включен- гіперемована, набрякла з гіперплазією сосочків. Частіше
нями, пара тра- на одному оці. (Хламідійні кон’юнктивіти
хома) новонародже- новонароджених досягають 40% всіх кон’юнктивітів
них. новонароджених).
71. Лікування Місцево: антибіотики фторхінолонового ряду в
паратрахоми краплях (окацин, офтаквікс, норфлоксацин, флоксал,
новонароджених. ципромед) – 6 разів на добу, мазі тетрациклінова або
ерітроміцинова, або флоксалова 4 рази на добу.
72. Що таке Хронічне інфекційне захворювання
трахома? кон’юнктиви і рогівки, яке характеризується
інфільтрацією кон’юнктиви і утворенням в ній фолікулів,
інфільтрацією і васкуляризацією рогівки. що приводить
до грубого рубцювання і значного розладу функцій
органа зору.
73. Назвіть Низький економічний рівень життя, низька
фактори, які санітарна культура і висока щільність населення,
сприяють зара- жаркий клімат і погані гігієнічні умови життя.
женню трахоми.
74. Міжнародн Підозра на трахому;
а класифікація Трахома І стадії
трахоми Трахома ІІ стадії
Трахома ІІІ стадії
Трахома ІV стадії
75. Клініка Гіперемія і інфільтрація кон’юнктиви, мутно-сірі
трахоми фолікули, які розміщуються переважно в перехідних
І стадії. складках, особливо верхній.
Незначна інфільтрація рогівки біля лімбу.
Лабораторні проби позитивні (при
цитологічному обстеженні зішкребів кон’юнктиви
виявляються внутрішньоклітинні включення,
визначаються антитіл в сироватці крові).
76. Клініка Гіперемія і інфільтрація кон’юнктиви, велика
трахоми кількість зрілих фолікулів, поодинокі рубчики.
ІІ стадії. Інфільтрація верхньої половини рогівки з
вростанням поверхневих судин.
Лабораторні проби позитивні.
77. Клініка Переважна кількість фолікулів розпадається,
трахоми велика кількість рубців кон’юнктиви, збережена ще
ІІІ стадії. інфільтрація кон’юнктиви.
Рогівка інфільтрована і васкуляризована, але
процес має зворотній характер.
78. Клініка Тільки рубцеві зміни кон’юнктиви і рогівки.
трахоми
ІV стадії.
79. Принципи Щоденне часте закапування і закладання
лікування трахоми. мазей в кон’юнктивальний мішок сульфаніламідів та
антибіотиків тетрациклінового ряду протягом 6 місяців.
Місцеве застосування фізіотерапії і
кортикостероїдів. Хірургічне лікування трахоми
(механічна експресія фолікулів, лікування наслідків –
пластичні операції повік, кон’юнктиви, кератопластика).
57
80. Основні Відсутність протягом 3 років рецидивів
критерії вилікування захворювання у осіб з трахомою ІV стадії.
від трахоми.
81. Наслідки Заворот повік, трихіаз, симблефарон,
рубцювання при анкілоблефарон, птоз, більмо рогівки, обмеження
трахомі. рухливості очного яблука, ксерофтальмія і сліпота.
82. Основні Трахома повністю ліквідована в економічно
підсумки боротьби. розвинутих країнах в 60 –х роках.
83. Назвіть Країни ближнього Сходу, Індія, Китай, Африка,
країни в яких ще неПівденна Америка. За даними ВОЗ 150 млн. людей
ліквідована уражено активною трахомою. Трахома залишається
трахома. основною причиною сліпоти у світі!
84. Що таке Це запальна реакція кон’юнктиви на дію
алергічні алергенів, яка характеризується гіперемією і набряком
кон’юнктивіти слизової оболонки, набряком і свербіжем повік,
утворенням фолікулів або сосочків на кон’юнктиві,
інколи супроводжується ураженням рогівки з
порушенням зору.
85. Види 1. Полінозні кон’юнктивіти;
алергічних 2. Весняний катар;
кон’юнктивітів. 3. Хронічний алергічний кон’юнктивіт;
4. Алергічний кон’юнктивіт при носінні контактних лінз.
86. Полінозні Це сезонні алергічні захворювання очей, які
кон’юнктивіти викликаються пильцею в період цвітіння трав, злакових
дерев.
87. Клініка Гострий початок, нестерпний свербіж повік,
полінозних печія під повіками, світлобоязнь, набряк і гіперемія
кон’юнктиви. Набряк кон’юнктиви може бути настільки
кон’юнктивітів. вираженим, що рогівка навіть прикривається нею.
Внаслідок цього можуть з’явитися краєві інфільтрати, які
можуть виразкуватися.
88. Клініка Виникає у дітей 3-7 років. Крім всіх ознак
весняного катару. алергічного кон’юнктивіту характерним є наявність
сосочкових розростань на кон’юнктиві хряща верхньої
повіки.
89. Препарати І. Протиалергічних краплі:
, які 1. Препарати, які гальмують дегрануляцію
використовуються опасистих клітин: кромони – 2% розчин лекроліну, 4%
при алергічних розчин кузікрома і 0.1% розчин лодоксаміда (аломід)
кон’юнктивітах. (використовуються при хронічному протіканні алергічної
реакції та попередження алергічної реакції) .
2. Антигістамінні препарати – антазолін +
тетризолін (сперсаллерг) і антазолін + нафазолін
(аллергофтал). (використовують при гострому протіканні
алергічної реакції, мають антигістамінну, протизапальну
дію).
3. Препарати комбінованої дії, які мають
антигістамінну дію і блокують вивільнення медіаторів
запалення із опасистих клітин – опатанол 0,1%.
ІІ. Додатково використовують кортикостероїдні
препарати: 0.1% розчин дексаметазона. 1% або 2,5%
розчин гідрокортизона (використовують при тяжкому
58
протіканні),а
також нестероїдні протизапальні препарати
1% розчин диклофенака (наклоф), індометацин
(індоколлір).
7. Задачі для контролю знань.
№ Задача Відповідь
1 У новонародженої дитини мати помітила Діагноз:
помірно слизисто-гнійні виділення з очної щілини вроджений дакріоцистит
правого ока. по рекомендації дільничного справа.
педіатра закапувала в кон’юнктивальний мішок Лікування: 1. в
20% сульфацил натрію, що привело до кон’юнктивальний мішок
покращення і вона припинила закапувати. Через продовжувати
декілька днів все знов відновилося, в зв’язку з чим закапування
звернулася до очного лікаря. антибактеріальних
При огляді очей у внутрішньому куті крапель;
очної щілини правого ока виявлено кірочки 2. масаж ділянки
жовтуватого кольору і помірні виділення при слізного міхура, при
надавлюванні пальцем в області мішка правого неефективності
ока із слізних крапок видавились сли зово-гнійні проводити промивання
виділення. Кон’юнктива повік в цьому оці помірно слізних шляхів і при
гіперемована. Передній відділ очей без змін. необхідності проводиться
Оптичні середовища і очне дно в нормі. зондування.
Виставте діагноз і призначте лікування.
2 У новонародженого на третій день Діагноз:
з’явився щільний набряк повік обох очей, шкіра гонорбленорейний
стала багрово-синюшного відтінку. З кон’юнктивіт обох очей
кон’юнктивального мішка виділяється серозно- новонародженого.
кров’яниста рідина. Кон’юнктива повік яскраво- Лікування: Часте
червона, інфільтрована кровоточить. Через 3 дні промивання очей
щільність і набряк зменшились, з’явилося значне розчином перманганату
жовтуватого кольору гнійне виділення з очної калія 1:5000.
щілини. На склері кон’юнктиви ін’єкція і помірний В обидва ока:
набряк кон’юнктиви. кожну годину флоксал і
При бактеріальному дослідженні розчин пеніциліну 20 000
виділень з кон’юнктивального мішка виявлено ОД на 10 мл ізотонічного
гонокок. розчину.
Виставте діагноз. Призначте лікування. Системно:
внутрішньом’язево
пеніцилін пеніцилін по
50.000 ОД через кожні 4
години.
3 Вранці хворий виявив, що повіки обох Попередній
очей склеїлися, повіки обох очей набряклі, очі діагноз: гострий
почервоніли. Важко вдалося йому відмити кірки з кон’юнктивіт обох очей.
вій і відкрити очі. При огляді Ви виявили: Необхідно
кон’юнктивальну ін”єнкцію очного яблука, провести бактеріологічне
кон’юнктива гіперемована і інфільтрована, обстеження виділень з
малюнок мейбомієвих залоз не визначається. В кон’юнктиви.
кон’юнктивальному мішку – гнійні виділення.
59
Ваш попередній діагноз? Що необхідно
для постановки етіологічного діагнозу.
4 Хворий 32 років скаржиться на відчуття Діагноз:

стороннього тіла світлобоязнь сльозотечу в обох аденовірусний
очах. Декілька днів тому назад перехворів кон’юнктивіт обох очей.
гострим респіраторним захворюванням. Лікування:
При обстежені гострота зору правого ока інтерферон, полудан.
= 0.1 з корекцією не покращується. Гострота зору Закладання мазей за
лівого ока =0.8 з корекцією не покращується. При повіки – 0.5%
огляді – очна щілина в обох очах помірно теброфенову, 0.5%
звужена. Повіки гіперемовані і помірно набряклі. флореналеву, оксолінову
Кон’юнктива гіперемована і інфільтрована, на її та інші 4 рази на добу.
поверхні дрібні фолікули. При біомікроскопії аллергафталм 2
рогівки виявлено субепітеліальні поодинокі рази;
крапкові сірого кольору інфільтрати. Оптичні тауфон 4% 4
середовища очей прозорі. Очне дно в нормі. рази.
Збільшені і болючі перед вушні лімфовузли.
Субфебрильна температура.
Поставте діагноз. Призначте лікування.
60
VI. 1. ТЕМА РОЗДІЛУ: “ЗАХВОРЮВАННЯ РОГІВКИ”.
2. Навчальні цілі: сформувати уяву у студентів про симптоми загальні для всіх
кератитів, про клініку і симптоматику екзогенних і ендогенних кератитів кератитів, які
найчастіше зустрічаються. Навчити студентів проводити діагностику і першу
лікарську допомогу при кератитах.
3.При вивчені цієї теми студент повинен знати:
- симптоми загальні для всіх кератитів, корнеальний синдром;
- клініку кератитів, які найчастіше зустрічаються (гнійна виразка, герпетичний
кератит, туберкульозна метастатичний і алергічний кератити та інш.);
- розрізняти поверхневі і глибокі кератити;
- розрізняти рубцьові зміни і запальне вогнище в рогівці;
- патогенетично обгрунтоване медикаментозне лікування при найбільш
частих кератитах.
- показання і види хірургічного лікування при кератитах;
- вклад В.П.Філатова в кератопластику.
- основи медичної, соціальної реабілітації пацієнтів із захворюваннями рогівки
4. При вичені цієї теми студент повинен вміти:
- провести обстеження рогівки методом бокового освітлення;
- провести обстеження рогівки методом біомікроскопії;
- провести пробу з флюоресцеїном;
- провести діагностику чутливості рогівки.
5. План проведення практичного заняття з теми: “Захворювання рогівки”.

3. Викладач разом із студентами розбирають ситуаційні задачі.
4. Викладач знайомить студентів з методом бокового освітлення, після чого
студенти один на одному оглядають рогівку, вивчають її нормальні властивості;
5. Викладач знайомить студентів із принципами біомікроскопії і наголошує на її
діагностичному значенні. Знайомить студентів з будовою щілинної лампи, демон-
струє, як проводиться оптичний зріз прозорих середовищ. Студенти один на одному
оглядають рогівку за допомогою щілинної лампи.
6. Студенти разом із викладачем оглядають хворих з кератитами різної
етіології (збирають анамнез, проводять метод бокового освітлення, біомікроскопію,
визначають чутливість рогівки, проводять пробу з флюоресцеїном, проводять
диференціальну діагностику, призначають лікування);
7. Викладач демонструє захворювання рогівки за допомогою комп”ютеру,
слайдів або атласів.
1. Властивості - прозора;
рогівки в нормі. - сферична
- блискуча;
- гладка;
- високо чутлива.
- певної величини
2. Методи - метод бокового освітлення;
дослідження рогівки. - біомікроскопія;
61
- визначення чутливості рогівки: орієнтовний за
допомогою ватного джгутика і альгезіметром Рад-
зиховського;
- для визначення дефекту епітелію – фарбування
рогівки флюоресцеїном або коларголом;
- кератоскопія - проводиться для виявлення
порушень сферичності рогівки;
- пахометрія проводиться – для визначення
товщини рогівки;
- дзеркальна біомікроскопія проводиться – для
вивчення стану ендотелію;
- кератометрія проводиться для визначення
кривизни рогівки.
3. Види 1. Вроджені аномалії;
захворювань рогівки. 2. Запальні захворювання рогівки;
3. Дистрофічні захворювання рогівки;
4. Новоутворення рогівки.
4. Що таке Запальний процес в рогівці.
кератит?
5. Що таке - світлобоязнь;
рогівковий синдром? - сльозотеча;
- блефароспазм;
- біль в оці.
(рогівковий синдром – це важливий
захисний механізм ока, в якому завдяки складній
іннервації беруть участь повіки і слізна залоза).
6. Основні ознаки - рогівковий синдром;
кератиту. - наявність інфільтрату або виразки рогівки
- перикорнеальна або змішана ін’єкція;
- зміна всіх властивостей рогівки в зоні
запалення (порушення прозорості, чутливості,
сферичності рогівка стає тьмяна і горохувата);
- вростання новоутворених судин;
- вихід інфільтрату або виразки в помутніння
різної інтенсивності.
7. Яка доля по-перше може безслідно розсмоктатися
рогівкового інфільтрату? (але це буває тільки при поверхневих формах, які
не досягають боуменової мембрани або при
окремих дифузних стромальних процесах);
по-друге інфільтрат може не
виразковуватися і заміститися сполучною
тканиною;
по-третє – інфільтрат розпадається з
утворенням виразки.
8. Яка може бути 1. Епітелізація і рубцювання;
доля виразки? 2. Перфорація.
9. Стадії Перша стадія – клітинна інфільтрація, над
запального процесу. запальним вогнищем втрачаються всі властивості
рогівки;
Друга стадія – некроз тканин в
центральній частині інфільтрату, утворення
виразки на поверхні.
Третя стадія – відбувається епітелізація і
62
рубцювання, вростання судин.
10. Види 1. Поверхнева – яскраво червоні судини кон’юнк-
неоваскуляризації тиви переходять межу лімбу і розгалужуються під
рогівки. епітелієм рогівки і тягнуться до інфільтрату;
2. Глибока – глибокі судини з важкістю проходять
в середніх і глибоких шарах строми, не
розгалужуються, мають вигляд щіточок або
паралельно розташованих ниток
11. Види рубцевих 1. Хмарка (nubecula) – тонке напівпрозоре
помутнінь рогівки. обмежене помутніння сірого кольору, яке важко
побачити неозброєним оком.
2. Пляма (macula) – більш щільне обмежене
помутніння білого кольору. Його видно
неозброєним оком. Приводить до значного
зниження гостроти зору.
3. Більмо (leucoma) – щільний товстий непрозорий
рубець рогівки білого кольору. Він викликає різке
зниження гостроти зору в залежності від його
розташування.
4. Стафіломи рогівки (staphyloma cornea) – під
дією внутрішньо очного тиску витончене, спаяне з
радужкою більмо рогівки може розтягуватися і
вип”ячуватися.
12. Класифікація 1. Екзогенні кератити:
кератитів. - бактеріальні, в тому числі, ті які виникли
в наслідок травми і пов’язані з захворюваннями
придатків ока.
- вірусні (аденовірусний епідемічний
кератокон’юнктивіт);
- грибкові (актиномікоз, аспергильоз).
2. Ендогенні кератити:
- інфекційні викликані специфічними
інфекціями (сифіліс, туберкульоз, бруцельоз,
малярія, лепра);
- вірусні (генетичний, коревий, осповий);
- нейрогенні (нейропаралітичні, рецидивуюча
ерозія рогівки);
- авітамінозні і гіповітамінозні;
не виясненої етіології (розацеа-кератит,
рецидивуюча ерозія, нитковий кератит).
13. Проведіть Загальні ознаки: наявність вогнища в
диференціальну рогівці. Порушення властивостей рогівки.
діагностику рубцевого Інфільтрат Старе помутніння
помутніння і інфільтрату. рогівки
Рогівковий Око спокійне;
синдром Ін’єкція відсутня;
Перикорнеа
льна або змішана межі чіткі, рогівка
ін’єкція; навколо прозора.
Межі Над рубцем
інфільтрату розмиті рогівка блискуча, гладка.
не чіткі
63
Над
інфільтратом рогівка
шорстка, тьмяна;
16. Наслідки В залежності від інтенсивності запального
кератитів процесу, глибини залягання інфільтрату і етіології
захворювання наслідки кератитів можуть бути такі:
- повне розсмоктування інфільтрату з
відновленням прозорості рогівки;
- утворення рубцевих помутнінь різної
інтенсивності.
17. Флюоресцеїнов В кон’юнктивальний мішок впускають 2
а проба і її діагностичне краплі 1% розчину флюоресцеїну, потім
значення. промивають його фізіологічним розчином.
При наявності в рогівці дефекту епітелію
флюоресцеїн осідає в ньому і забарвлює в
зелений колір.
При наявності рубцевого помутніння чи
фасетки покритої епітелієм флюоресцеїн не осідає
і не забарвлює ці ділянки рогівки в зелений колір.
18. Що таке Гіпопіон – наявність гною в передній
гіпопіон і при яких камері. Є характерною ознакою гнійної виразки
кератитах він є рогівки.
характерною ознакою?
19. Що таке Десцеметоцеле – вип’ячування
десцеметоцеле і при десцеметової мембрани у вигляді пухирця в зоні
яких кератитах може дефекту рогівки (внаслідок виразки, травми, опіку).
спостерігатися?
20. Найчастіша Найчастіше викликається коками
етіологія і характерні (пневмококом, інколи стрептококом і
ознаки бактеріальних стафілококом).
кератитів. Бактеріальний кератит проявляється у
вигляді повзучої виразки.
21. Що являється Мікротравма при наявності супутнього
провокуючим фактором гнійного процесу (дакріоцистит, кон’юнктивіт тощо).
для виникнення повзучої
виразки?
22. Клініка повзучої Починається гостро, перикорнеальна
виразки. ін’єкція, рогівковий синдром, біль, з’являється
жовтуватий інфільтрат, який розпадається і
утворюється виразка.
Один край виразки епітелізується, інший
інфільтрований підритий у вигляді карману – є
активним, в його бік повзе виразка. В запальний
процес втягується судинний тракт – виникає
іридоцикліт, гіпопіон. Може виникнути
десцеметоцеле і перфорація рогівки, що може
привести до ендофтальміту і панофтальміту.
23. Що таке Вогнищеве або дифузне гнійне запалення
ендофтальміт? склистого тіла і внутрішніх оболонок ока.
24. Що таке Гнійне запалення і розплавлення всіх
панофтальміт? оболонок очного яблука і ретробульбарної
клітковини.
64
25. Принципи 1. Антибіотики (широко спектру дії, а
лікування повзучої якщо відомо то залежно від чутливості збудника),
виразки рогівки. сульфаніламідні препарати в краплях, мазях і
підкон’юнктивальних ін’єкціях: гентаміцин,
левоміцетин, тетрациклін, неоміцин, канаміцин,
ципромед, ципрофлоксацин, окацин, сульфацил
натрію та інш.
2. Препарати, які покращують
епітелізацію і трофіку рогівки (тауфон,
тіотриазолін, корнерогель, солкосерил, актовегин,
карнозин та інш.).
3. Препарати з метою профілактики
іридоциклітів: мідріатики – атропін, циклогіл,
мідріацил.
5. Хірургічне лікування виразки і її
наслідків (кріо- і термокоагуляція виразки,
ламелярна кератектомія, кератопластика при
необхідності).
26. Які препарати Кортикостероїди.
не можна призначати при (Кортикостероїди можна призначати
ерозіях і виразках тільки після повної епітелізації рогівки).
рогівки?
27. Особливості Суб’єктивні симптоми і перикорнеальна
клініки грибкових ін’єкція судин виражені слабо при наявності досить
кератитів. великого вогнища в рогівці. Характерний білий або
жовтуватий колір вогнища, який має чіткі межі.
Поверхня його суха, зона інфільтрації подібна на
соляний інкрустат, інколи бугристий або
творогободібний, мовби складається з крупинок і
злегка виступає над поверхнею рогівки, вогнище
обмежене валиком інфільтрації. Характерна
відсутність неоваскуляризації. Може протікати по
типу повзучої виразки з можливою перфорацією.
При мікроскопічному обстежені матеріалу з
запального вогнища виявляють нитки пліснявого
або друзи променевого гриба.
28. Лікування 1. Препарати противогрибкової дії
грибкових кератитів. всередину: інтраконазол по 200 мг 1 раз на добу 21
день, кетоконазол, ністатин та інші до яких
чутливий грибок; і місцево: інстиляції
амфотеріцину, ністатину, сульфадимезину.
2. Для профілактики вторинної інфекції
антибіотики широкого спектру дії.
3. Хірургічне лікування виразки і
наслідків: видалення вогнища скребцем і обробка
виразки 5%спиртовим розчином йоду, пошарова
кератопластика та інш.
29. Що категорично Стероїдні препарати, вони активізують
не можна призначати при ріст грибків!
грибкових кератитах?
30. Патогенез Патогенез сифілітичного
сифілітичного паренхіматозного кератиту точно не вивчений,
65
паренхіматозного А.Т.Кроль вважає, що спірохета заноситься в
кератиту. рогівку внутріутробно і там знаходиться в
латентному стані. При несприятливих умовах
переходить в активну форму і викликає запальний
процес. По теорії Ігергеймера, спірохета в рогівці
знаходиться тільки під час внутрішньоутробного
життя, а потім гине. Продукти їх розпаду
сенсибілізують рогівку. При повторному занесені
продуктів розпаду спірохети в рогівці виникає
запальний процес.
31. Загальні ознаки Гетчинсонові рідкі зуби у вигляді
вродженого сифілісу. позбавлених емалі конусів або стовпчиків,
безболісне запалення колінних суглобів,
періостити великогомілкових кісток, гумозні
остеоміеліти або недорозвиток мечеподібного
відростка, дистрофія кісток черепу (високе
піднебіння, сідловидний ніс, збільшенні лобні буг-
ри). Лабіринтна глухота, позитивні серологічні ре-
акції на сифіліс.
32. Стадії Перша стадія – період інфільтрації
паренхіматозного рогівки в глибоких шарах (не виразковується).
кератиту при вроджено- Процес іде від периферії до центру ( 3-4 тижні)
му сифілісі. Друга стадія – період васкуляризації,
інфільтрат поширюється, приєднують симптоми
іридоцикліту (2-3 місяці).
Третя стадія – період регресії (1-2 роки).
Помутніння може повністю розсмоктатися, а
судини частково розсмоктуються, а частково
запустіють.
33. Лікування Разом з венерологом, який призначає
сифілітичних кератитів. загальне мпецифічне лікування.
Місцево:
- для розсмоктування інфільтратів:
кортикостероїди в краплях і підкон’юнктивальних
ін’єкціях;
- для лікування і профілактики іридоцикліту:
мідріатики в краплях, електрофорез.
В зв’язку з тим, що лікування
довготривале (1-2 роки) необхідно чередувати
препарати в межах однієї групи і періодично їх
відміняти.
34. Види 1. Гематогенні (метастатичні)
туберкульозних туберкульозні кератити:
кератитів. - дифузний кератит;
- вогнищевий кератит або глибокий інфільтрат
рогівки;
- склерозуючий інфільтрат рогівки.
2. Туберкульозно-аллергічні
(фліктенульозні, скрофульозні) кератити.
35. Що таке Фліктенульозний керати – це запалення
фліктенульозний кератит рогівки яке є алергічною реакцією на циркуляцію в
і фліктени? крові продуктів розпаду мікобактерій тубркульозу
66
Фліктени - це інфільтрати рогівки, які
складаються з лімфоцитів, плазматичних клітин і
епітеліоідних клітин, мікобактерії відсутні.
36. Принципи 1. Етіотропне лікування:
лікування туберкульозно а) загальне лікування проводиться разом
метастатичних кератитів. із фтизіатром, який вибирає раціональну схему
лікування комбінуючи препарати І і ІІ ряду,
підбирає тривалість лікування терміни проведення
повторних курсів з урахуванням імунного статусу
пацієнта, режим харчування і необхідність
кліматотерапії.
б) місцеве лікування: специфічні противо-
туберкульозні препарати в краплях, шляхом
електрофорезу і в ін’єкціях під кон’юнктиву (3%
розчин тубазиду, 5% розчин салюзида,
стрептоміцин-хлоркальцієвий комплекс (50 000ОД
в 1 мл дистильованої води)).
2. Патогенетичне лікування:
десенсібілізуюча терапія, лікування супутнього
переднього увеїту (мідріатики і кортикостероїди),
розсмоктуюча терапія.
37. Принципи Загальне лікування: специфічна
лікування туберкульозно- противотуберкульозна терапія, призначена
алергічних кератитів. фтизіатром і десенсибілізуюча терапія.
Місцево: в краплях і мазях
кортикостероїди.
38. Частота Герпес є причиною виникнення кератиту у
герпетичних уражень 50% дорослих хворих і 7-80% у дітей.
ока.
39. Що таке Кератит, який розвивається при першій
первинний герпетичних зустрічі організму з вірусом, коли в крові ще немає
кератит? специфічних антитіл. В першому півріччі життя
дитина захищена від інфекції антитілами матері,
тому інфікування відбувається від 6 місяців до 5
років.
Кератит починається гостро, протікає
важко і довго, часто закінчується утворенням
більма рогівки різної інтенсивності..
40. Що таке Це запалення рогівки у хворого, який
післяпервинний раніше був інфікований вірусом герпесу і в нього
герпетичний кератит? визначають слабий титр антитіл. Виникає кератит,
коли порушується рівновага між вірусом і рівнем
антитіл.
41. Види після 1.Поверхневі форми:
первинного герпетичного - везикульозний кератит;
кератиту. - деревоподібний кератит;
- ландкартоподібний керати;
- краєвий.
- Глибокі форми (характеризуються
розповсюдженням інфекції в глибоких шарах
рогівки і втягненням в запальний процес райдужки і
циліарного тіла):
67
- метагерпетичний кератит;
- диско видний кератит;
- дифузний стромальний кератит.
42. Особливості 1. Виникає після або на фоні простудних
протікання після захворювань.
первинний герпетичних 2. Може супроводжуватися невралгією першої або
кератитів. другої гілки трійчастого нерва;
3. Підгостре протікання;
4. Схильність до рецидивів;
5. Слабо виражений рогівковий синдром;
6. Незначна васкуляризація;
7. Різке зниження або відсутність чутливості
рогівки;
8. Характерний вигляд інфільтрату: везикули, де-
ревоподібний інфільтрат – на кожному відгалужені
потовщення пухирець, інфільтрат невизначеної
форми при метагерпетичному кератиті;
9. Не супроводжуються кон’юнктивітом;
43. Етіологічна - виявлення протигерпетичних антитіл у
діагностика герпетичних сироватці крові, або сльозі шляхом серологічних
кератитів. реакцій;
- реакції нейтралізації і зв’язування комплементу,
пасивна гемаглютинація;
- внутрішкірні реакції з герпетичним антигеном;
- цитологічне обстеження тканинного субстрату із
вогнища запалення (електронна мікроскопія).
44. Принципи 1. Противірусне лікування: місцево:
лікування герпетичних закладування мазей ацикловіру - віролекс або
кератитів. зовіракс 3-4 рази на добу, закапування крапель -
дезоксирибонуклеази, керециду. Всередину –
препарати ацикловіру 10 днів, у важких випадках
внутрішньовенне введення ацикловіру кожні 8
годин 3-5 днів, або валацикловіру (вальтрекс по
500 мг 2 рази, 5 днів.).
2. Неспецифічна противірусна терапія:
інтерферон в краплях і в підкон’юнктивальних
ін’єкціях, інтерфероногени – полудан, пірогенал в
апірогенних дозах, продігіозан.
3. Імунотерапія:
- імуностимулятори: левамізол, тімалін;
- людський імуноглобулін;
- противогерпетична вакцина.
6. Препарати, які покращують епітелізацію і
трофіку рогівки.
7. Протизапальні препарати (з обережністю)
краще не стероїдні в краплях, мазях.
8. Мідріатики.
9. Кріо - діатермо або лазеркоагуляція виразки.
10. Хірургічне лікування захворювання і його
наслідків (пошарова і наскрізна кератопластика).
45. Що таке Хронічні захворювання, в основі яких
дистрофії рогівки? лежить порушення загальних і місцевих обмінних
68
процесів. Розрізняють первинні і вторинні
дистрофії.
46. Принципи 1. Симптоматичне: протинабрякові препарати
лікування дистрофій (40% глюкоза та інш.), вітамінні, препарати, які
рогівки. покращують трофіку рогівки, гелій-неонова лазер
стимуляція рогівки та інш.
2. Радикальним методом є наскрізна кератоплас-
тика.
47. Хірургічне 1. Кератектомія – видалення невеликої діляники
лікування патології поверхнево розташованих помутніннь в централь-
рогівки. ній зоні хірургічним шляхом або за допомогою
ексімерного лазера.
2. Кератопластика – пересадка рогівки.
3. Кератопротезування – заміна мутної рогівки
біологічно інертним біопластичним матеріалом.
48. З якою метою 1. З оптичною метою – для відновлення прозо-
проводиться рості рогівки;
кератопластика. 2. З лікувальною метою (меліоративна і тектонічна
при фістулах і інших дефектах рогівки).
3. З косметичною метою.
4. Рефракційна кератопластика.
49. Види 1. Пошарова;
кератопластик. 2. Наскрізна.
50. Коли У випадках, коли пересадка рогівки
використовують неможлива (грубі судинні більма, особливо після
кератопротезування. важких опіків рогівки).
7. Задачі.
1 Молодий чоловік скаржиться на Діагноз: рубцеве

зниження зору в лівому оці. Три місці тому помутніння рогівки лівого ока.
лікувався в очному відділені з приводу 1. Розсмоктуюча
захворювання цього ока. При обстеженні: терапія: йодид калію 2-3%,
гострота зору правого ока =1.0; лівого ока = мед, розчин ферментів (лідаза,
0.04 не корегується. При огляді лівого ока в лекозим, папаїн, кола лізин та
центральній зоні рогівки помутніння білого інш) в краплях, шляхом
кольору, поверхня його гладка, блискуча, електрофорезу та фонофорезу
краї чіткі. Після закапуванняв в чи субкон’юнктивальні ін’єкції.
кон’юнктивальний мішок 1% розчину Тканинна терапія: під
флюоресцеїну поверхня помутніння не кон’юнктиву, в/м алое, фібс,
забарвлюється. склисте тіло, торфот та інш.
Поставте діагноз і призначте 2. Якщо зір
лікування. залишиться нижче 0.2,
рекомендується наскрізна
пересадка рогівки.
2 Хворий 12 років скаржиться на Діагноз Люетичний
69
болі, світлобоязнь, сльозотечу і зниження паренхіматозний кератит обох
зору в обох очах протягом 7 тижнів. При очей. Стадія васкуляризації.
обстежені: гострота зору обох очей = 0.05 з Провести серологічні
корекцією не покращується. На очах реакції.
змішана ін’єкція. В глибоких шарах рогівки Лікування основного
насичена дрібкокрапкова інфільтрація сірого захворювання, яке проводится
кольору. Рогівка набрякла, матова, не венерологом.
блискуча, васкуляризована в глибоких Місцево: мідріатики;
шарах. На периферії рогівка напівпрозора, Кортикостероїдив
де видно запустілі судини. У хворого високе крплях та субкон’юнктивальних
піднебіння і долотоподібні передні верхні ін’єкціях.
зуби. З моменту початку захворювання Розсмоктуюча
пройшло 8 тижнів. терапія (див вище).
Поставте діагноз. Вкажіть стадію
захворювання, методи обстеження.
Лікування.
3 Хворий 40 років скаржиться на Діагноз: гнійна
сильну біль, світлобоязнь, сльозотечу і виразка рогівки правого ока.
значне зниження зору в правому оці. в Лікування: .
анамнезі легка травма цього ока гілкою. Антибіотики (широко спектру
При обстежені гострота зору дії або в залежно від
правого ока = 0.05 не корегується; гострота чутливості збудника), сульфа-
зору лівого ока = 1.0. ніламідні препарати в краплях,
При огляді: в правому оці очна мазях і підкон’юнктивальних
щілини звужена, виражена світлобоязнь і ін’єкціях: гентаміцин,
сльозотеча. На очному яблуці змішана левоміцетин, тетрациклін,
ін’єкція. В центральній зоні рогівки виразка з неоміцин, канаміцин, цип-
інфільтрованим дном і краями. Один край ромед, ципрофлоксацин, ока-
більш інфільтрований і підритий. Гіпопіон. цин, сульфацил натрію та інш.
Колір і малюнок райдужки змінені. Зіниця 2. Препарати, які
звужена і в’яло реагує а світло. покращують епітелізацію і
Покладіть діагноз. І призначте трофіку рогівки: тауфон,
лікування. корнерогель, солкосерил,
актовегин, карнозин, єтаден та
інш.
3. Мідріатики для
профілактики іридоциклітів:
мідріатики – атропін, циклогіл,
мідріацил, мезатон.
5. Хірургічне
лікування: кріо- або
діатермокоагуляція виразки,
ламелярна кератектомія,
кератопластика.
8. Задачі для самостійного розв’язання.
Задача №1. У дитини 10 років з’явилися світлобоязнь сльозотеча і блефаро-

спазм. При зовнішньому огляді: повіки набряклі, на шкірі повік мокнучі ділянки, краї
повік покрити кірочками. Виділення з кон’юнктивального мішка. Перикорнеальна
ін’єкція. В області внутрішньої половини ока на кон’юнктиві видно поверхневий
70
сіруватий інфільтрат округлої форми (діаметром 1.5мм), до якого підходить пучок
судин. Подібні інфільтрати, але дрібні видно на лімбі, а ще один округлої форми
розташований в поверхневих шарах рогівки на 8 годинах на відстані 2 мм від лімбу.
Поставте діагноз, призначте необхідні діагностичні обстеження та призначте
лікування (дивіться схему внизу).
Задача №2. Декілька днів назад, під час збирання врожаю хворий отримав
подряпину на лівому оці колоском. До цього вже досить давно помічав сльозотечу і
гноєтечу. На наступний день в лівому оці з’явилися болі, сльозотеча, світлобоязнь і
блефароспазм. При зовнішньому огляді, боковому освітлені та при біомікроскопії
виявлено змішану ін’єкцію очного яблука, на рогівці в центрі дефект тканини з
жовтуватим дном і інфільтрованим краєм. Дефект фарбується флюоресцеїном.
Радужка змінена в кольорі, малюнок нечіткий, на дні передньої камери – смуга гною.
При натискуванні із слізного мішка видавлюється гній.
Покладіть діагноз, призначте необхідні діагностичні обстеження, призначте
лікування (дивіться схему внизу).
Задача №3. Через два дні після грипу, який проходив з високою температурою,
хворий відмітив появу в правому оці відчуття стороннього тіла, світлобоязнь,
слизотечу, болі. При огляді: рогівковий синдром, змішана ін’єкція очного яблука. На
рогівці в центрі проглядається інфільтрат сірого кольору в поверхневих шарах, який
нагадує гілку дерева. В нижній частині інфільтрату розташовані окремі пухирці. Зона
інфільтрату на великому протязі забарвлюється флюоресцеїном. Чутливість рогівки
різко знижена.
Поставте діагноз, призначте необхідні діагностичні обстеження і лікування
(дивіться схему внизу).
Вкажіть номер правильних відповідей до домашніх задач.
1. Виберіть правильний діагноз:
Діагноз
1 2 3
Герпетичний Гнійна Фліктенульозний
кератит виразка рогівки, туберкульозно-алергічний
гнійний дакріоцистит. кератит
2.Виберіть необхідні діагностичні обстеження:
Необхідні діагностичні обстеження

1 2 3 4 5
Рент Виз Бак Визна Виявлення
гено-графія начення теріоско- чення проти-герпетичних
легень. прохідності пічне і бакте- чутливості антитіл у сироватці
Проб сльозовід- ріологічне флори до крові, або сльозі.
а Манту. відних обстеження антибіотиків і Цитологічне
шляхів з дна сульфаніла- обстеження тканин-
виразки. мідів ного субстрату із
вогнища запалення
(електронна
мікроскопія).
2. Призначте лікування.
71
Лікування
1 2 3 4 5
Анти Ст Діат Преп Зовіракс
біотики і рептоміцин, ермо- або арати, які (ацикловір),
сульфаніламід ПАСК, кріокоагуляці покращують керецид (ІДУ),
и в краплях, фтивазид. я інфільтрату трофіку і оксолін, теброфен,
мазях. Де або виразки епітелізацію флореаль,
сенси- рогівки. рогівк інтерферон,
білізуюча и: інтерфероногени:
терапія. солко полудан, тімолін та
серіл, інш., герметична
актовегін, вакцина.
тауфон,
корнерогель.
72
VII. 1. ТЕМА ЗАНЯТТЯ: “ЗАХВОРЮВАННЯ СУДИННОГО ТРАКТУ”.
2.Навчальні цілі. Сформувати у студентів уяву про симптоми, клінічну картину і
лікування хворих з іридоциклітами і хоріоідітами. Навчити студентів провести
необхідні методи обстеження, провести диференціальну діагностику і надати першу
лікарську допомогу при іридоциклітах.
3. При вивчені цієї теми студент повинен знати:
- особливості будови судинної оболонки її кровопостачання і іннервацію;
- методи обстеження судинного тракту;
- клініку і диференціальну діагностику іридоциклітів і хоріоідітів;
- особливості протікання вірусних, бактеріальних, аутоімунних увеїтів;
- комплекс методів обстеження хворих з увеїтами;
- методи етіологічної діагностики при увеїтах;
- провести диференційну діагностику між свіжим запальним вогнищем в
хоріоідеї і атрофічним вогнищем;
- надати невідкладну допомогу при гострих іридоциклітах;
- принципи лікування увеїтів різної етіології;
4. При вивчені цієї теми студент повинен вміти:
- обстежити райдужку методом бічного освітлення і на щілинній лампі;
- визначити чутливість циліарного тіла.
5. План практичного заняття з теми: “Захворювання судинного тракту”.
2. Перевірка знань по темі (опитування, вирішення тестових завдань), розбір не
вияснених питань.
3. Студенти вирішують ситуаційні задачі, які викладач перевіряє і пояснює.
4. Викладач знайомить студентів із дослідженням райдужки на щілинній лампі і
методом бокового освітлення, демонстує пальпаторне визначення чутливості
циліарного тіла.
5. Студенти розподіляються на невеликі групи по 2-3 чоловік, кожна група
оглядає хворого із захворюванням судинного тракту, якого розподіляє викладач.
Кожна група повинна зібрати анамнез, оглянути хворого методом бічного освітлення,
на щілинній лампі, провести офтальмоскопію, перевірити чутливість циліарного тіла,
зіничну реакцію, виявити наявність задніх сінехій, преципітатів, провести
диференціальну діагностику, поставити попередній діагноз, обґрунтувати план
обстеження і лікування. Викладач дає оцінку проведеному обстеженню в кожній групі,
підводить підсумок, виправляє помилки пояснює незрозумілі питання.
6. Викладач демонструє захворювання судинного тракту за допомогою
комп”ютеру, слайдів або атласів.
№ Запитання Відповідь
1. Гістологічна - передній стромальний шар (мезодермальний),

будова райдужки. який складається з радіально розташованих судин,
здовж яких ідуть фібрили з хроматофорами;
- задній (ектодермальний, ретинальний) шар, який
складається з розширювача та звужувача зіниці і
двох шарів пігментних епітеліальних клітин.
2. Гістологічна Зовнішній мезодермальний шар:
будова циліарного тіла. 1. супрахоріоідея, це капілярний простір між
склерою і хоріоідеєю він може розширюватися
внаслідок накопичення крові або набрякової рідини
73
при очних захворюваннях;
2. акомодаційний або циліарний м’яз;
3. судинний шар з ціліарними відростками;
4. еластична мембрана Бруха.
Внутрішній ретинальний шар:
Два шари епітелію- зовнішнього
пігментного і внутрішнього безпігментного.
3. Будова 1. Меридіональні волокна – м’яз Брюкке) – при
акомодаційного м’язу. скорочені зміщення циліарного тіла вперед;
2. Радіальні волокна (м’яз Іванова) відходить
від склеральної шпори веєром до циліарних
відростків і плоскої частини ЦТ;
3. Циркулярні волокна (м’яз Мюллера) –
утворюють замкнуте кільце, при скорочені діють як
сфінктер.
4. Гістологічна - супрахоріоїдальний;
будова хоріоідеї. - шар крупних судин;
- шар середніх і дрібних судин;
- хоріокапілярний шар;
- склиста пластинка (мембрана Бруха).
5. Особливості - роздільне кровопостачання передньої і задньої
кровопостачання частини судинної оболонки створюють умови для
судинного тракту очного розвитку запального процесу окремо в райдужці і
яблука. війковому тілі та хоріоїдеї;
- широке розгалуження судин приводить до
сповільнення руху крові в судинах, чим
створюються сприятливі умови для осідання в цій
оболонці інфекції та токсинів.
- відсутність клапанів у венах.
6. Іннервація - райдужка і війкове тіло отримують змішану
судинного тракту. іннервацію – чутливу і рухливу (симпатичну і пара-
симпатичну) за рахунок довгих і коротких війкових
нервів;
- хоріоїдея не забезпечується чутливою іннерва-
цією;
7. Значення іннервації су- - при запаленнях переднього відділу судинної
динного тракту в діагнос- оболонки хворі відчувають болі в оці;
тиці його захворювань. - при запаленні хоріоїдеї болю в оці немає.
8. Захворювання 1. Аномалії розвитку.
судинного тракту. 2. Запальні захворювання.
3. Дистрофічні захворювання.
4. Пухлини судинного тракту.
9. Що таке ірит? Запальний процес в райдужці.
10. Що таке Запальний процес в циліарному тілі.
цикліт?
11. Класифікація І.По етіопатогенезу:
іридоциклітів. 1. Ендогенні:
- інфекційні;
- інфекційно-алергічні (виникають на фоні
хронічної сенсибілізації організму до внутрішніх
інфекцій або їх токсинів);
- алергічні неінфекційні (при алергії на
74
медикаменти. їжу та інш);
- аутоімунні (виникають на фоні ревматизму,
поліартриту та інш);
- які виникають на фоні інших патологічних
станів організму (порушення обміну, цукровий
діабет та інш)
- виникають як симптом складної синдромної
патології (хвороба Бехчета, Рейтера та інш);
2. Екзогенні іридоцикліти (травми –
контузії, опіки, проникаючі поранення з внесенням
інфекції).
ІІ. По клінічній картині: серозні,
ексудативні, фібринозні, гнійні і геморагічні.
ІІІ. По характеру протікання: гострі і
хронічні.
ІV. По морфологічні картині – вогнищеві
(гранульоматозні) і дифузні (негранульоматозні).
12. Морфологічний У гранульомі велика кількість лейкоцитів,
субстрат мононуклеарних фагоцитів, епітеліоїдні клітини,
гранулематозного гігантські клітини, в центрі вогнища може бути
іридоцикліту. некроз. Із вогнища можна виділити патогенну
флору.
13. Головні ознаки - біль в оці.
іриту. - рогівковий синдром.
- перикорнеальна ін”єкія.
- звуження зіниці і вона малорухлива.
- зміна кольору райдужки.
- зміна малюнку райдужки.
14. Головні ознаки - циліарні болі – посилюються при доторканні до
цикліту. очного яблука і посилюються вночі.
- перикорнеальна ін’єкція.
- рогівковий синдром.
- преципітати на задній поверхні рогівки.
- плаваючі помутніння в скловидному тілі.
- гіпотонія.
15. Що таке Клітинні елементи і дрібні пігментні
преципітати? включення, які склеюються фібрином і осідають на
задній поверхні рогівки. Великі осідають нижче, ніж
дрібні.
Свіжі преципітати мають округлу форму і
чіткі межі, в період розсмоктування – набувають
нерівні краї.
16. Чому В запалених відростках циліарного тіла
виникають преципітати і збільшується проникливість тонкостінних капілярів,
плаваючі помутніння в а це приводить до зміни в складі водяної вологи – в
скловидному тілі? ній з’являється білок, форменні елементи крові,
злущений епітелій. При незначному запалені через
стінки капілярів проходить – альбумін, а при вира-
женому запальному процесі через стінки проходять
великі білкові молекули – глобулін і фібрин.
17. Чому Плаваючі помутніння (білкові фракції,
небезпечні плаваючі запальні клітини) в скловидному тілі дуже важко
75
помутніння в скло розсмоктуються. Вони осідають на волокнах
видному тілі? скловидного тіла, склеюють їх, утворюючи грубі
шварти, що приводить до відшарування сітківки,
зниження гостроти зору.
18. Що таке задні Спайки зіничного краю райдужки з
сінехії? передньою капсулою кришталика.
19. Що таке Зрощення райдужки по всьому зіничному
seclusio pupillae і при краю (колова задня синехія), буває при
яких увеїтах фібринозному запаленні цієї оболонки.
зустрічається?
20. Що таке Відкладання ексудату в області зіниці.
occlusio pupillae
21. Можливі Зрощення і зарощення зіниці при водить
розлади в оці при до значного зниження зору, порушення циркуляції
зрощені і зарощені водяної вологи із задньої камери ока в передню, що
зіниці. при водить до підвищення внутрішньо очного тиску і
розвитку вторинної глаукоми.
22. Що таке Гнійний ексудат жовтувато-зеленуватого
гіпопіон? кольору на дні передньої камери з горизонтальним
рівнем.
23. Що таке Кров в передній камері, може мати
гіфема? горизонтальний рівень при осіданні на дно.
24. Можливі Ускладнена катаракта, вторинна глаукома,
ускладнення при неврит зорового нерва.
увеїтах?
25. Клінічні ознаки Гострий початок, бурний перебіг, виражені
негранулематозних ознаки запалення, ніжні задні синехії і дрібні
увеїтів. преципітаи.
26. Клінічні ознаки Непомітний початок, в’ялий перебіг, слабо
гранулематозних увеїтів. виражені явища роздратування ока, грубі синехії,
наявність запальних вогнищ в судинній оболонці.
27. Перерахуйте Грипозні і ревматичні..
негранулематозні, гострі
увеїти, які найчастіше
зустрічаються.
28. Перерахуйте Туберкульозні, токсоплазмозні,
гранулематозні увеїти, бруцельозні і сифілітичні.
які найчастіше зустріча-
ються.
29. Диференціальн Гострий напад Гострий
а діагностика гострого Внут- іридоцикліт
іридоцикліту і гострого рішньоочний тиск нор- Завжди високий
нападу глаукоми. мальний або
понижений
Болі Болі ірадіюють в
локалізуються в оці, при скроню і зуби, при
доторканні поси- доторканні не
люються. посилюються.
Перикорнеаль Застійна ін’єкція.
на ін’єкція.
Рогівка Набряк рогівки,
прозора, гладка, видно вона шерохувата,
76
преципітати. преципітати відсутні.
Камера мілка.
Глибина
передньої камери Райдужка не
нормальна. змінена.
Райдужка Зіниця широка.
набрякла, малюнок не
чіткий.
Зіниця вузька.
30. Особливості Запальний процес в оці розвивається на
клінічної картини фоні грипу або відразу після нього, має гострий
грипозного іридоцикліту. початок і бурний перебіг, виражені ознаки
запалення, дрібні преципітати поодинокі і слабо
виражені задні синехії, гіфема, швидкий зворотній
розвиток запалення, судини сітківки можуть бути
розширені, папіліт.
31. Особливості Запальний процес розвивається на фоні
клінічної картини ревматичної атаки, початок бурний, виражені ознаки
ревматичного запалення, ексудація переважно фібринозна, різке
іридоцикліту. зниження зору, запалення може супроводжуватися
ретиноваскулітами.
32. Особливості Непомітний початок, в’ялий і тривалий
клінічної картини увеїтів перебіг, слабо виражені явища запального процесу,
туберкульозної етіології. перебіг з ремісіями і рецидивами та різними
ускладненнями (катаракта, глаукома), сальні крупні
преципітати, грубі задні сінехії, рубеоз райдужки,
зрощення і зарощення зіниці, жовтувато-сірі або
рожеві бугорки (гранульоми) по зіничному краю
райдужки, до яких підходять новоутворені судини.
33. Особливості Малопомітний початок, короткі ремісії,
протікання ірідоциклітів часті рецидиви, поступове прогресуюче зниження
у дітей. гостроти зору. Підгостре або хронічне протікання,
слабо виражені суб’єктивні відчуття, слабо
виражений рогівковий синдром, незначна болючість
при доторканні до очного яблука, в основному
двобічний процес, часто втягується скловидне тіло
(помутніння), реактивний папіліт на очному дні.
34. Імунологічні 1. Дослідження реакції гуморального імунітету –
обстеження для реакція Васермана при підозрі на сифіліс, реакція
визначення етіології Райта-Хаддалсона при підозрі на бруцельоз, реакції
увеїтів. пасивної гемаглютинації, нейтралізації, флюорес-
цюючих антитіл, мікропреципітації по Уанье з набо-
ром антигенів (стрепто- і стафілокока, туберкуліну,
тканинних антигенів., реакція Бойдена з антигеном
судинної оболонки, кришталика, сітківки.
2. Реакції клітинного імунітету: а) внутрішкірні
проби з різноманітними антигенами з зарахуванням
вогнищевої реакції ока у вигляді загострення
запального процесу або його стихання; б) реакція
бласттрансформації лімфоцитів периферичної
крові, гальмування міграції мікрофагів та інш. З
антигенами стрепто- і стафілокока, туберкуліном,
77
токсоплазміном, антигенами простого герпесу,
цитомегаловіруса тканинних антигенів.
35. Який метод Вогнищева реакція ока на внутрішньо
етіологічної діагностики шкірне введення туберкуліна, токсоплазміна,
є достовірним? бактеріальних алергенів (стрептококового,
алергенів кишкової палички, протея, нейссерії та
інш.).
36. Як Внутрішкірно вводять 1-2 туберкулінові
проводиться туберкулі- одиниці стандартного розведення туберкуліна (ТО)
нодіагностика. – реакція Манту. Реакцію читають через 24, 48, 72
год.
При негативних місцевій і вогнищевій
реакціях туберкульозна етіологія відкидається.
При позитивній місцевій і вогнищевій
(посилення або зменшення запального процесу -
болі, збільшення кількості преципітатів, помутнінь в
склистому тілі і т.д.) реакціях - етіологія увеїту
підтверджується.
При позитивні місцевій і негативній
вогнищевій через 3-5 днів туберкулін вводять в
дозах 20, 20 і (для дорослих) 50 ТО- проба Коха. В
разі негативної вогнищевої реакції на підвищену
дозу туберкуліну – запальний процес рахується
неспецифічним.
37. Принципи 1. Мідріатики (краплі 1% розчин атропіну сульфату,
лікування іридоциклітів. мідріацил, 1:1000 розчин адреналіну; нестероїдні
протизапальні підсилюють дію мідріатиків – наклоф,
доклоф, індометацин).
2. Кортикостероїди (місцево в краплях,
субкон’юнктиваль ін’єкції, всередину).
3. Етіологічне лікування (антибіотики, специфічна
терапія разом з інфекціоністом, венерологом, ЛОР,
стоматологом, ревматологом).
38. Чому 1. При розширені зіниці здавлюються судини
необхідне введення райдужки, що приведе до зменшення утворення
мідріатиків при ексудату і одночасно паралізується акомодація і
іридоциклітах? зіниця стає нерухомою, а це створює спокій
ураженому органу.
2. Зіниця відводиться від найбільш випуклої
центральної частини кришталика, що запобігає
утворенню задніх сінехій і розриває вже існуючі.
3. Широка зіниця відкриває вихід в передню камеру
для ексудату, який зібрався в задній камері, і цим
попереджується склеювання відростків циліарного
тіла, а також розповсюдження ексудату в задню
частину очного яблука.
39. Що таке Запальний процес, який розвивається у
хоріоідіт? власне судинній оболонці (хоріоідеї).
40. Класифікація І.По етіопатогенезу:
хоріоідітів. 1. Ендогенні хоріоідіти, які викликаються
вірусами, бактеріями або простішими і паразитами,
що циркулюють в крові;
78
2. Екзогенні хоріоідіти, які виникають в
наслідок травм, проникаючих поранення з внесенням
інфекції.
ІІ. По локалізації процесу: центральні
(інфільтрат розташований в макулярній області),
перипапілярні (вогнище запалення розташоване
біля диску зорового нерва), екваторіальні (в зоні
екватора) і периферичні (на периферії очного дна
біля зубчатої ліній).
ІІІ. В залежності від розповсюдженості
процесу: фокальні; мультифокальні; дифузні.
41. Етіологічний Токсоплазмоз, туберкульоз, кандідоз,
фактор ендогенних сифіліс, токсокароз.
хоріоідітів, які найчастіше
42. Скарги хворих Зниження зору, фотопсії, метафорфопсії,
з хоріоідітами і мікропсії і скотоми.
хоріоретинітами.
43. Як виглядає На очному дні видно сіруваті або жовтуваті
свіже запальне вогнище вогнища з нечіткими контурами, які промінують у
при задньому увеїті? скло видне тіло, судини сітківки проходять над
ними, не перериваються. Розмір вогнища може бути
від ½ до 1 ½ діаметру диску. Можливі крововиливи
в хоріоідею і сітківку і скло видне тіло. При прогресу-
ванні запалення переходить на сітківку і вона стає
набряклою мутною, судини в ній ховаються. Можуть
з’являтися помутніння в скловидному тілі.
44. Як виглядає В місці запального вогнища пропадають
атрофічне вогнище на дрібні і середні судини хоріоідеї, яка витончується і
місці запального? через неї просвічується біла склера. При
офтальмоскопії видно біле вогнище з чіткими
межами з окремими крупними судинами і глибками
пігменту на периферії.
45. Ускладнення Вторинна дистрофія хоріоідеї,
при задніх увеїтах. ексудативне відшарування сітківки, неврит зорового
нерва з переходом в у вторинну атрофію,
обширними крововиливами в скло видне тіло з
утворенням шварт.
46. Принципи 1. Загальне лікування в залежності від етіології
лікування хоріоідітів. разом з іншими спеціалістами.
2. Місцеве лікування – протизапальна терапія -
кортикостероїди, антибактеріальні і специфічні
препарати, розсмоктуюча терапія.
7. Задачі
1 Хворий 17 років скаржиться на болі, Діагноз:

. світлобоязнь, сльозотечу і зниження зору в лівому Гнійний
оці. В анамнезі – два дні тому назад травма цього іридоцикліт.
ока гілкою дерева. Проникаюче поранення
79
Гострота зору правого ока = 1.0; лівого ока рогівки лівого ока..
= 0.4 не корр. Етіологія –
В лівому оці повіки набряклі, очна щілина проникнення гнійної
звужена, світлобоязнь і сльозотеча. На очному інфекції всередину ока
яблуці змішана ін’єкція і помірний хемоз. При внаслідок проникаючого
біомікроскопії в парацентральній зоні рогівки на 5 поранення рогівки.
год. інфільтрація жовтуватого кольору розміром до 2
мм, яка проходить через всю товщу рогівки. Поблизу
інфільтрації рогівка набрякла, тьмяна, стовщена,
десцеметіт. Волога передньої камери мутна,
гіпопіон. Колір і малюнок райдужки значно змінені.
Зіниця звужена і в’яло реагує на світло, після
закапування мідріатиків помірно розширилася. В
передньому відділі склистого тіла плаваючі
помутніння у вигляді дифузної муті і пластівців.
Очне дно незмінене.
Поставте діагноз. Етіологія захворювання.
2 Хворий 25 років скаржиться на болі, Діагноз:
. світлобоязнь, сльозотечу і зниження зору в правому гнійний іридоцикліт
оці протягом трьох днів. Гострота зору правого ока = правого ока.
0.1 з корекцією не покращується: лівого ока = 1.0. Етіологія –
Справа повіки помірно набряклі. Очна занесення гнійної
щілина звужена, світлобоязнь і сльозотеча. На інфекції гематогенним
очному яблуці змішана ін’єкція. Рогівка тьмяна. та ліфмогенним
Волога передньої камери мутна. Гіпопіон. Значно шляхами з правої гнійно
змінений колір і малюнок райдужки. Зіниця звужена і запаленої
в’яло реагує на світло, після інстиляції в верхньощелепної
кон’юнктивальний мішок мідріатиків рівномірно пазухи.
частково розширилася. В передньому відділі
склистого тіла плаваючі помутніння у вигляді
пластівців. Очне дно в нормі.
На рентгенограмі придаткових пазух носа
виявлено затемнення правої верхньощелепної
пазухи.
Поставте діагноз. Етіологія захворювання.
3 Хвора 42 роки скаржиться на зниження Діагноз: старе
. зору в лівому оці. Із анамнезу відомо, що 5 років хоріоретинальне
тому проводилося лікування в очному стаціонарі. вогнище лівого ока.
Гострота зору правого ока = 1.0; гострота зору Лікування не
лівого ока = 0.03, з корекцією не покращується. потребує.
Передній відділ ока незмінений. Оптичні середови-
ща прозорі. На очному дні в центральній ямці вогни-
ще білого кольору з чіткими краями, на поверхні яко-
го глибки темно-коричневого кольору. Навколо вог-
нища сітківка має буруватий відтінок. Диск зорового
нерва і інші ділянки очного дна в нормі. На кампімет-
рі визначена центральна, абсолютна скотома.
Поставте діагноз. Лікування.
8. Домашнє завдання:
Задача №1.
У хворого 45 років почервоніло і розболілося праве око, болі посилилися вночі.
80
Об’єктивно при боковому освітлені виявлено слабо виражений рогівковий синдром,
перикорнеальну ін’єкцію. Райдужка змінена в кольорі, малюнок не чіткий, із зелену-
ватим відтінком. Волога передньої камери мутна. На дні передньої камери гіпопіон в
3 мм. Зіниця вузька, після закапування атропіну вона стала неправильної фестончас-
тої форми, виявлено задні сінехії. Рефлекс з очного дна тьмяний з жовтуватим відтін-
ком. При пальпації циліарні болі, гіпотонія Т-1. Гострота зору = 0.09 не кор..
Поставте діагноз. Призначте необхідні методи діагностики. Призначте лікування.
Задача №2.
Хворий 30 років давно стоїть на обліку у терапевта з приводу захворювання
суглобів і серця. Періодично весною гостро починає хворіти то праве, то ліве око,
особливо після відрядження та простуди. Три дні назад захворіло праве око.
При обстежені гострота зору = 0.1 не кор.. Внутрішньо очний тиск нормальний.
При пальпації очного яблука виникають циліарні болі. При огляді виявлено змішану
ін’єкцію, радужка змінена в кольорі, малюнок її розмитий, на задній поверхні рогівки
дрібні крапкові преципітати. Зіниця овальної форми. Після закапування атропіну на 3
і 9 годинах виявлено задні сінехії, знизу зіниця не розширюється, часткова секлюзія
зіниці. Рефлекс з очного дна червоний.
Задача №3.
У хворої 35 років протягом 5 років часто хворіють очі. Чоловік хворої страждає
туберкульозом і стоїть на обліку в туберкульозному диспансері. Хвора скаржиться на
періодичне почервоніння очей і зниження зору на обидва ока.
При обстежені: гострота зору на праве око = 0.3 не кор.., ліве око = 0.2 не кор..
При пальпації внутрішньо очний тиск нормальний, слабо виражено чутливість очей.
При огляді – слабо виражена периконеальна ін’єкція, райдужка змінена в кольорі,
біля зіниці обмежені рожеві промінуючі утворення округлої форми. На задній
поверхні рогівки – крупні сальні преципітати. Зіниця неправильної форми, видно
широкі задні сінехії. В скловидному тілі плаваючі помутніння.
Вкажіть номер вірної відповіді до домашнього завдання.
Діагноз Необхідне Лікування
діагностичне обстеження
1. Гнійний 1. Реакція Манту, 1. Антибіотики і
іридоцикліт. рентгенографія легень; сульфаніламіди, всередину і
2. Туберкульозний 2. Консультація місцево.
серозно- терапевта, ЕКГ, біохімічні 2. Специфічні
фібрінозний проби на ревмокомплекс; антибактеріальні препарати
іридоцикліт. 3. Консультація (Стрептоміцин, ПАСК,
3. Ревматичний стоматолога і ЛОР; фтивазид;
фібринозний 4. RW, проба 3. Десенсибілізація.
іридоцикліт. Хедельсона-Райта і на 4. Фізіотерапевтичне
токсоплазмоз. лікування: введення
лікарських препаратів фоно- і
іонофорезом; теплові
процедури.
5. Мідріатики.
6. Стероїдні і не стероїдні
протизапальні препарати.
7. Перивазальна
новокаїнова блокада та
середину знеболюючі
81
препарати.
82
VIII. 1. ТЕМА РОЗДІЛУ: “КАТАРАКТА І МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ”.
2. Навчальні цілі. Сформувати у студентів уяву про клінічну картину захворювань
кришталика. Навчити студентів методам діагностики кришталика. Ознайомити студентів
із стуктурою операційної для проведення мікрохірургічних операцій, продемонструвати
мікро інструментарій. Сформувати уяву про хірургію катаракт на сучасному рівні.
3. В результаті вивчення розділу студент повинен знати:
- що таке кришталик, його особливості і вікові зміни.
- методи обстеження кришталика;
- види і тактику лікування при вроджених катарактах;
- ознаки стадій вікових катаракт;
- що таке ускладнені катаракти;
- показання до оперативного втручання з приводу катаракти;
- види оперативних втручань з приводи екстракції кришталика;
- види корекції афакій.
- диференціальну діагностику катаракти з відкрито кутовою глаукомою і оклю-
зією зіниці.
4. В результаті вивчення розділу студент повинен вміти:
- провести дослідження оптичних середовищ в прохідному світлі;
- провести дослідження кришталика методом біомікроскопії, вміти отримати
оптичний зріз кришталика.
5. План практичного заняття з теми:” Захворювання кришталика”.
3. Викладач знайомить студентів із методом дослідженням прозорих
середовищ в прохідному світлі. Студенти один на одному і пацієнтах із помутніннями
оптичних середовищ засвоюють цю методику. Викладач перевіряє ортимані
результати дослідження.
4. Викладач демонструє дослідження кришталика на щілинній лампі (на фоні
червоного рефлексу, при бічному освітленні, при отримані оптичного зрізу). Студенти
один на одному оглядають кришталики на щілинній лампі.
5. Студенти розподіляються на невеликі групи по 2-3 чоловік, кожна група оглядає
хворого з катарактою, якого розподіляє викладач. Кожна група повинна зібрати ана-
мнез, оглянути хворого методом бічного освітлення, в прохідному світлі, на щілинній
лампі, провести диференціальну діагностику, поставити попередній діагноз, обґрун-
тувати план обстеження і лікування. Викладач дає оцінку проведеному обстеженню в
кожній групі, підводить підсумок, виправляє помилки, пояснює незрозумілі питання.
6. Разом із викладачем студенти в операційній знайомляться з екстракапсуляр-
ною методикою видалення катаракти і з методикою імплантації штучного кришталика.
1. Що таке Кришталик частина світло провідникової і
кришталик і його світло заломлюючої системи ока. Це – прозора,
особливості? двояковипукла біологічна лінза, яка забезпечує
динамічність оптики ока завдяки механізму
акомодації. Кришталик є епітеліальним утворенням,
він не містить нервів, ні кровоносних судин, ні
лімфатичних судин. Трофіка здійснюється за рахунок
дифузії і активного транспорту поживних речовин
через капсулу із внутрішньоочної рідини.
83
2. Склад В кришталику багато білків (35-40% розчинні
кришталика. альфа і бета кристаліти і нерозчинні – альбуміноїд).
Білки кришталика органоспецифічні і при імунізації до
них може виникнути анафілактична реакція.
Кришталик містить мало води (60-65%) і з
віком ця кількість зменшується.
3. Заломна У новонародженого 35.0 дптр, у дорослої
сила кришталика ново- людини 20.0 дптр.
народженого і
дорослої людини.
4. Фактори, які Куляста форма, відсутність ядра, малий
обумовлюють високу радіус кривизни.
заломну силу
кришталика ново-
народженого.
5. Функції 1. Світлопроведення.
кришталика. 2. Світлозаломлення (19.0дптр)
3. Динамічна рефракція.
4. Розмежовуючий бар’єр (він захищає ніжні
структури переднього відділу ока від тиску маси
склистого тіла. При його порушенні виникають умови
для вторинної глаукоми).
5. Захисний бар’єр ( перешкода для проникнення
інфекції із переднього відділу ока в склисте тіло).
6. Методи 1. Метод бокового освітлення.
обстеження 2. Дослідження в прохідному або фокальному
кришталика. освітленні.
3. Біомікроскопія.
7. Аномалії Вроджена афакія.
розвитку. Мікрофакія (маленький сферичний
кришталик, який може стати причиною міопічної
рефрпкції, зіничного блоку, що веде до підвищення
ВОТ).
Синдром Марфана – мікрофакія і підзвих
кришталика.
Синдром Марчезані – мікросферофакія з
підвивихом кришталика.
Колобома кришталика.
Лентиконус – конусовидне вип”ячування
одної з поверхонь кришталика (астигматизм, міопія).
Лентиглобус – передня або задня поверхня
має шаровидну поверхню (астигматизм, міопія).
8. Що таке Помутніння кришталика і його капсули.
катаракта?
9. Основні Поступове зниження зору без будь-яких
ознаки катаракти. ознак захворювання ока і помутніння кришталика.
10. Класифікаці І. Первинні:
я катаракт 1) Вроджені (стаціонарні) катаракти.
2) Набуті (прогресуючі) катаракти:
а) вікові (початкові, незрілі, зрілі, перезрілі),
б) травматичні;
в) ускладнені (діабетична, тетанічна,
84
глаукомна, увеальна, міопічна, професійна та інш).
ІІ. Вторинна катаракта.
11. Вроджені Вроджені помутніння кришталика виникають
катаракти. під дією токсичних речовин на ембріон або плід в
період формування кришталика. Частіше це вірусні
захворювання матері в період вагітності (грип,
краснуха), а також токсоплазмоз. Ендокринні
порушення у матері під час вагітності (порушення
функції паращитовидних залоз, які приводять до
гіпокальціємії і порушенню розвитку плода).
12. Види - передня полярна катаракта;
вроджених катаракт. - задня полярна катаракта (залишок редукованої
ембріональної артерії склистого тіла);
- передньозадня полярна катаракта;
- веретенопободібна катаракта;
- зонулярна;
- тотальна.
13. Терміни При тотальній вродженій катаракті
оперативного оперативне втручання проводять в перші місяці
втручання при життя!.При перенесені терміну на пізніші строки – у
вроджених дітини може розвинутися глибока, незворотня
катарактах. амбліопія – атрофія зорового аналізатору внаслідок
його бездіяльності.
При інших видах катаракт залежить від
ступеня інтенсивності помутніння і гостроти зору.
14. Вікові Кортикальна катаракта.
катаракти. Ядерна катаракта.
15. Стадії Початкова катаракта.
вікової катаракти. Незріла катаракта.
Зріла катаракта.
Перезріла катаракта.
16. Ознаки Гострота зору висока, скарги на диплопію бо
початкової поліопію на одному оці (по різному заломлюють світло
кортикальної прозорі і мутніючи шари), мушки, які переміщуються в
катаракти. бік погляду.
При боковому освітлені – чорна зіниця.
В прохідному світлі – червоний рефлекс, при
широкій зіниці темні тіні по типу спиць в колесі.
При біомікроскопії – субкапсулярні вакуолі,
помутніння на периферії в кортикальних шарах
кришталика, центральна зона прозора, можна
отримати чіткий оптичний зріз кришталика.
17. Ознаки Скарги на зниження зору.
незрілої кортикальної Гострота зору знижена, але зберігається
катаракти. формений зір.
При боковому освітлені – зіниця має
сіруватий колір, утворюється півмісяцева тінь від
зіничного краю радужки.
В прохідному світлі – рефлекс з очного дна
ще визначається, але уже тьмяний.
При біомікроскопії – помутніння кришталика
різної інтенсивності має перламутровий вигляд (мутні
85
шари чергуються з прозорими), оптичний зріз
кришталика можна отримати.
Ускладнення – може набрякати кришталик,
що приводить до підвищення внутрішньоочного тиску.
18. Ознаки Скарги на поступове пониження зору.
зрілої При обстеженні гострота зору знижена до
кортикально світловідчуття.
ї катаракти. При боковому освітленні зіниця сірого
кольору, тінь від зіничного краю радужки відсутня.
В прохідному світлі відсутній рефлекс з
очного дна.
При біомікроскопії кришталик дифузно
мутний сірого чи молочно-білого кольору, оптичний
зріз не вдається отримати.
19. Ознаки Перезріла катаракта ще називається -
перезрілої молочна або морганієва катаракта (описав G.B.
кортикальної Morgagni).
катаракти. Гострота зору знижена до світловідчуття.
Характеризується повним розпадом і
розрідженням кориткальної речовини, ядро втрачає
опору і осідає на дно сумки кришталика. Пізніше
молочні кориткальні шари можуть розсмоктатися,
потім може розсмоктатися і ядро і залишиться тільки
капсула.
При боковому освітленні і біомікроскопії:
видно в капсулі кришталика молочно-біла рідина в
якій плаває жовтувате ядро, ірідодонез (дрижання
радужки при русі очного яблука).
В прохідному світлі рефлекс з очного дна
відсутній.
Ускладнення: може бути набухання
кришталика, може виникати факолітична глаукома і
факолітичний іридоцикліт.
20. Ядерна В початковій стадії скарги на поступове
вікова катаракта. зниження гостроти зору.
При біомікроскопії ущільнення ядра і
з’являються помутніння в середині ембріонального
ядра, а потім мутніє все ядро. Ядро набуває
інтенсивного жовтого кольору.
В незрілій стадії скарги на поступове
зниження зору.
При обстежені виявляється міопія високого
ступеню. При читанні пацієнти перестають
користуватися окулярами. При біомікроскопії: велике,
щільне, темного кольору мутне ядро.
В цій стадії катаракта може перебувати роки.
При зрілій стадії мутніють і кориткальні
шари.
21. Що таке Це помутніння кришталика, яке виникло
ускладнена внаслідок неблагоприємного впливу внутрішніх і
катаракта. зовнішніх факторів.
22. Що таке Помутніння задньої капсули кришталика
86
вторинна катаракта? після екстракапсулярної екстракції катаракти.
23. Що таке Катаракта, яка формується в результаті
плівчаста катаракта? саморозсмоктування кришталика після травми і
залишаються тільки передня і задня капсули
кришталика у вигляді товстої і мутної плівки.
24. Принцип Полягає в затримані прогресування
консервативного помутніння кришталика.
лікування.
25. Сутність Видалення мутного кришталика з ока і
хірургічного лікування корекція афакії.
катаракти.
26. Що таке Хірургічне видалення мутного кришталика.
екстракція катаракти.
27. Показання І. Медичні показання до екстракції катаракти:
до екстракції 1. Перезріла катаракта при симптомах
катаракти. факолітичної глаукоми.
2. Набухання кришталика з порушення циркуляції
вологи і підвищенням внутрішньо очного тиску.
3. Звих і підвивих кришталика.
4. Аномальні форми кришталика.
5. Циклолентикулярний блок, який не піддається
лікуванню медикаментозно.
6. При виникненні факолітичної глаукоми і увеїту.
7. При необхідності обстеження очного дна і
проведення лазер коагуляції або іншого лікування.
ІІ. Професійно-побутові показання: залежать
від гостроти зору, яке може привести до обмеження
працездатності і дискомфорту у звичайному житті і
ступінь зрілості катаракти при цьому не має значення.
28. Необхідні 1. Загальний аналіз крові і сечі, ЕКГ, рентгенографія
методи обстеження легень.
при підготовці 2. Консультація суміжних спеціалістів для виявлення
хворого до екстракції можливих запальних вогнищ: особливо ЛОР і
катаракти. стоматолога.
3. Консультація терапевта.
4. Визначення прохідності сльозних шляхів.
5. Посів з кон’юнктиви на флору і чутливість до
антибіотиків.
6. Визначення гостроти зору і внутрішньо очного тиску.
7. (Аналіз крові на внутрішні інфекції: сифіліс,
гепатити В,С, вірус імунодифицита).
29. Анестезія В дитячому віці загальний наркоз.
при екстракції У дорослих, в основному місцева анестезія,
катаракти. а при показаннях може бути і загальний наркоз.
30. Види Інтракапсулярне видалення кришталика.
хірургічного Екстракапсулярне видалення кришталика.
лікування.
31. Суть Видалення мутного кришталика з ока разом
інтракапсулярної з його капсулою
екстракції катаракти.
32. Суть Видалення мутного кришталика з ока після
екстракапсулярної висікання і видалення його пердньої капсули і
екстракції катаракти. залишення в оці задньої капсули.
87
33. Техніка при Кріоекстракція, видалення петлею (особливо
інтракапсулярній при підзвивихнутому кришталику).
екстракції катаракти.
34. Види 1. Мануальна техніка.
екстракапсулярних 2. Енергетичні методи (менше ускладнень,
екстракцій катаракти. малі розрізи 3-4 мм, непотрібно накладати шви, не
виникає астигматизму):
- факоемульсифікація (використовується енергія
ультразвука).
- лазерна екстракція катаракти (може
використовуватися при твердих катарактах).
35. Що таке Відсутність в оці кришталика.
афакія?
36. Що таке Наявність в оці штучного кришталика. Око в
артифакія? якому є штучний кришталик називається
артифакічним.
37. Види Корекція окулярами.
корекції афакій. Корекція контрактними лінзами.
Корекція інтраокулярними лінзами (штучним
кришталиком).
38. Причини В з’язку з високою анізометропією при повній
неможливості корекції корекції одностроронньої афакії створюється висока
окулярами однобічної анійзейконія, що робить неможливим бінокулярний
афакії. зір.
39. Види В залежності від розташування
інтраокулярних лінз. інтраокулярної лінзи в оці:
- передньокамерні;
- зіничні або іріс-кліпс лінзи;
- задньокамерні.
В залежності від матеріалу з якого

виготовлена лінза
- жорсткі (поліметилметакрілат, лейкосапфір та
інш);
- м’які (силікон, гідрогель, поліуретанметакрілат,
сополімер колагену та інш.).
В залежності від заломлення світла:

- монофокальні;
- біфокальні;
- мультифокальні.
40. Переваги - займають місце природнього кришталика в
задньокамерних лінз. загальній складній оптичній системі, тому
забезпечують найкращу якість зору.
- укріплюють розділюючий бар”єр між переднім і
заднім відділами ока, що попереджає розвиток важких
ускладнень, таких як вторинна глаукома і
відшарування сітківки та інш.
- задньо-камерні лінзи контактують тільки з
капсулою кришталика, яка не містить судин і нервів і
тому не здатна до запальних реакцій.
41. З якими 1. З відкрито кутовою глаукомою (спільні ознаки:
88
захворюваннями поступове прогресуюче зниження зору, похилий вік)
необхідно провести 2. З оклюзією і секлюзією зіниці.(зіниця сіро-білого
дифдіагностику кольору, відсутній рефлекс з очного дна).
катаракти і чому
(загальні ознаки)?
42. Диференціа Катаракта В/к глаукома
льна діагностика Зіниця сірого Зіниця чорна
вікової катаракти і і кольору Рефлекс з очного
відкрито кутової Рефлекс з дна чіткий.
глаукоми. очного дна відсутній
Деталі очного Диск зорового
дна не видно або в нерва блідий, глаукомна
нормі. екскавація.
Внутрішньо Внутрішньо очний
очний тиск в нормі. тиск підвищений.
44. Диференціа Катаракта Оклюзія і секлюзія
льна діагностика зіниці
вікової катаракти і Око спокійне Ознаки
оклюзії і секлюзії без ознак запалення іридоцикліту.
зіниці. При
закапуванні мідріатика При закапуванні
зіниця рівномірно мідріатика зіниця не
розшириться. розшириться або
розшириться нерівномірно.
7. Задачі:
№ Умова задачі. Відповідь.
1 Хворий 70 років скаржиться Діагноз:

. поступове, протягом п”яти років зниження зору. Післяопераційна афакія
На правому оці 6 років тому назад зроблена правого ока. Первинна
операція, після якої зір в цьому оці в окулярах набута прогресуюча вікова
значно покращився. Окуляри носить постійно. кортикальна незріла
Гострота зору правого ока = 0.02 з катаракта лівого ока.
кор.. sph convex (+) 11.0D = 0.8. гострота зору Рекомендовано:
лівого ока = 0.1 не коригується. екстракапсулярна екстракція
При біомікроскопії: на правому оці катаракти на лівому оці і
рогівка прозора, на периферії стареча дуга. провести корекцію афакії
Передня камера глибока, ірідодонез, зіниця окулярами.
кругла, на 12 год. базальна колобома
райдужки. Кришталик відсутній. Рефлекс з
очного дна чіткий. На очному дні відмічається
склероз артерій..
На лівому оці рогівка прозора, на
периферії стареча дуга. Камера середньої
глибини, зіниця кругла, кришталик
перламутрового кольору, можна отримати
оптичний зріз, в прохідному світлі можна
89
отимати тьмяний рефлекс з очного дна, деталі
видно в тумані.
Поставте діагноз. Призначте
лікування.
2 Хворий 80 років скаржиться на значне Діагноз: Первинна
. зниження зору в правому оці і відсутність його набута прогресуюча вікова
в лівому оці. незріла кориткальна
Гострота зору правого ока = 0.05 не катаракта правого ока.
корегується. Первинна набута
Гострота зору лівого ока = 0 (нуль). прогресуюча вікова
При обстеженні: на правому оці, перезріла катаракта лівого
рогівка прозора, передня камера середньої ока, амавроз лівого ока.
глибини, видно тінь від зіничного краю Рекомендовано:
радужки, кришталик має перламутровий Екстракапсулярна
вигляд, можна отримати оптичний зріз, в екстракція катаракти з
прохідному світлі рефлекс з очного дна є, але імплантацією штучного
дуже тьмяний. кришталика на правому оці.
В лівому оці : передня камера На лівому оці
мілкувата, зіниця помірно розширена, не проведення екстракції
реагує на світло. Кришталик дифузно мутний, катаракти з метою
кортикальні шари молочно білого кольору, в покращення функцій недо-
кришталиковій сумці видно край ядра, яке цільно (абсолютна наукова
опустилося вниз, рефлекс з очного дна сліпотав).
відсутній.
лікування.
90
IX. 1. ТЕМА РОЗДІЛУ:
“ГЛАУКОМА, КЛІНІКА, МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ, ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ”.
2.Навчальні цілі. Сформувати у студентів уяву про клініку первинної відкрито і
закритокутової глаукоми, а також динамічну класифікацію глаукоми. Навчити
студентів методам тонометрії і еластотонометріїю.
- шляхи відтоку внутріочної рідини і основні причини порушення її відтоку;
- що таке тонометричний, істинний і толерантний внутрішньо очний тиск;
- класифікацію глаукоми;
- клініку відкрито кутової і закрито кутової глаукоми;
- причини незворотної сліпоти при глаукомі;
- принципи лікування хворого з відкрито кутовою глаукомою;
- невідкладна допомога при гострому нападі глаукоми;
- особливості клінічної картини і лікування при вродженній глаукомі;
- принципи диспансеризації хворих з глаукомою.
4.В результаті вивчення розділу студент повинен вміти:
- визначити внутрішньоочний тиск пальпаторним методом;
- провести тонометрію за Маклаковим;
- провести еластотонометрію;
- провести гоніоскопію за Вургафтом.
5.План практичного заняття з теми: “Глаукома та методи тонометрії”.
3. Розбираючи ситуаційні задачі або на прикладі історій хвороби хворих з глау-
комою студенти розбирають принципи класифікації первинної глаукоми, методи об-
стеження, принципи контролю ефективності лікування, показання до оперативного лі-
кування.
4. Викладач демонструє гоніоскопію за Вургафтом і гоніолінзи. Викладач разом
із студенттами проводить гоніоскопію за допомогою гоніолінзи і щілинної лампи,
викладач пояснює отримані результати.
5. Викладач демонструє методику тонометрії за Маклаковим. Студенти прово-
дять тонометрію і еластотонометрію 2-3 хворим очного відділення і інтерпретують
отримані результати.
6. Студенти розподіляються на невеликі групи по 2-3 чоловік, кожна група огля-
дає хворого з глаукомою, якого розподіляє викладач. Кожна група повинна зібрати
анамнез, визначити гостроту зору і поле зору, оглянути хворого методом бічного
освітлення, провести гоніоскопію за Вургафтом, пальпаторно визначити внутрішньо-
очний тиск, офтальмоскопічно оглянути диск зорового нерва, провести диференці-
альну діагностику, поставити попередній діагноз, обґрунтувати план обстеження і лі-
кування. Викладач дає оцінку проведеному обстеженню в кожній групі, підводить під-
сумок, виправляє помилки, пояснює незрозумілі питання.
7. Викладач наголошує на принципах раннього виявлення глаукоми і диспан-
серізації хворих з глаукомою.
91
1. Що таке Під внутрішньоочним тиском розуміють
внутрішньо очний тиск тиск, який здійснює вміст очного яблука на стінки ока.
(ВОТ)?
2. Які фактори Пружність (еластичність, ригідність) корнео-
визначають величину склеральної оболонки, кровонаповнення судин
офтальмотонусу? увеального тракту, об’єм склистого тіла і кришталика,
продукція і відтік водянистої вологи.
3. Що Стабільність ВОТ в оці забезпечує секреція
забезпечує стабіль- внутрішньоочної рідини і її відтік із ока.
ність ВОТ?
4. Де Внутріочна рідина продукується циліарним
продукується тілом і знаходиться під контролем гіпоталамуса.
внутрішньоочна
рідина?
5. Шляхи 1. По дренажній системі ока.
відтоку внут- 2. Увеосклеральним шляхом.
рішньоочної рідини.
6. Шлях відтоку Із задньої камери в передню через зіницю;
по дренажній системі через отвори в трабекулярній тканині в склеральний
ока (передній шлях синус (або шлемів канал), а через 25-30 колекторних
відтоку). канальців відпливає в інтра- та епісклеральні венозні
системи.
7. Шлях відтоку Через передній відділ війкового тіла в
водяної вологи супрахоріоїдальний простір, через емісірії крізь
увеосклеральним склеру або всмоктується у венозні відділи капілярів
шляхом (задній шлях судинної оболонки.
відтоку).
8. Що таке Толерантний внутрішньоочний тиск – це
толерантний вну- тиск, який є оптимальним по рівню до даного
трішньоочний тиск ? конкретного ока, тобто добре індивідуально
переноситься і не викликає патологічних (глаукомних)
змін.
9. Що таке Поняття ”глаукоми” до сьогоднішнього дня
глаукома? чітко не визначено і змінюється з часом. Якщо раніше
глаукома визначалася, як захворювання очей, яке
супроводжувалося підвищенням внутрішньоочного
тиску, то зараз більшість авторів визначають
глаукому, як оптичну нейропатію на фоні розладу
регуляції офтальмотонусу. А.П.Нестеров під тер-
міном ”глаукома” об’єднав групу захворювань ока, які
мають наступні особливості: ВОТ постійно або
періодично перевищує толерантний (індиві-
дуально переносимий) рівень; розвивається харак-
терне ураження диску зорового нерва (ДЗН) і
гангліозних клітин сітківки (глаукомна оптична нейро-
патія); виникають характерні для глаукоми порушення
зорових функцій, зокрема периферичного зору.
10. Основні типи 1. Вроджена глаукома (генетично детермінована).
глауком. 2. Первинна глаукома ( має мультифакторний генез і
92
пов’язана з інволюційними, віковими змінами в оці).
3. Вторинна глаукома (є наслідком очних або
загальних захворювань, які супроводжуються
ураженням структур, які беруть участь в циркуляції
внутрішньоочної вологи в оці або у її відтоці).
11. Глаукома За останнє десятиріччя частота сліпоти від
серед причин глаукоми в розвинутих країнах стійко тримається на
інвалідності по зору. рівні 14-15% від загальної кількості всіх сліпих.
В Україні глаукома займає 1 місце серед
причин інвалідності по зору.
12. Загальний Загальний симптомокоплекс при глаукомі
симптомокомплекс (за Несторовим А.П.(1995)):
при глаукомі. 1. Порушення гідродинаміки ока, які призводять до
зменшення або погіршення відпливу водянистої
вологи з ока. Стан відпливу визначається за
допомогою тонографії.
2. Нестійкість внутрішньоочного тиску, яка
виявляється за допомогою добової тонометрії,
навантажувальних або розвантажувальних проб.
3. Підвищення внутрішньоочного тиску, як наслідок
погіршення відтоку водянистої вологи з ока. Симптом
підвищення ВОТ може бути не постійним, особливо
на початкових стадіях захворювання, або відсутній у
хворих глаукомою з псевдонормальним тиском (але
вище толерантного).
4. Внаслідок підвищеного ВОТ поступово розвива-
ється атрофія внутрішньоочної частини зорового
нерва (диску зорового нерва). Для глаукомної
екскавації диску характерними являються не тільки
втрата нервових волокон, але також деформація
опорних структур, їх зміщення до заду, відсутність
проліферації з боку нейроглії та сполучної тканини.
Внаслідок цього, глаукомна атрофія клінічно
проявляється не тільки побліднінням ДЗН, але й його
екскавацією. Зміни ДЗН виявляються методами
офтальмоскопії.
5. Підвищення ВОТ і атрофія ДЗН призводять до по-
рушень зорових функцій. Найбільш характерною озна-
кою глаукоми є виникнення дефектів поля зору, перш
за все в його парацентральній і назальній частинах.
Крім того, погіршується темнова адаптація, знижується
контрастна та кольорова чутливість, гострота зору.
13. Спеціальні 1. Визначення внутрішньоочного тиску та гідродина-
методи дослідження міки ока;
при глаукомі. 2. Дослідження диску зорового нерва;
3. Гоніоскопія;
4. Дослідження поля зору;
5. Діагностичні проби.
14. Методи 1. Пальпаторний метод визначення ВОТ.
дослідження ВОТ і 2. Інструментальні методи визначення ВОТ:
гідродинамічних а) контактні – апланаційні (за принципом
показників. апланації або сплющування рогівки - за допомогою
93
тонометра Маклакова і методика за Гольдманом).
- за принципом імпресії, або вдавлення
рогівки чи склери (тонометр Шіотца);
б) безконтактний (заснований на
деформації рогівки від струменя повітря, при цьому
використовуються спеціальні тонометри).
3. Добова тонометрія.
4. Еластотонометрія.
5. Тонографія.
15. Методика Хворого просять подивитися вниз. Вказівні
пальпаторного пальці обох рук розташовують на очному яблуці
визначення ВОТ. хворого і через верхню повіку кожним пальцем по
черзі натискають на нього, не віднімаючи пальці від
повіки. Про стан внутрішньоочного тиску судять по
щільності і піддатливості склери і в залежності від
цього ВОТ позначають як: ТN – нормальний тиск; Т+1
– око помірно щільне; Т+2 – око тверде; Т+3 – око
тверде, як камінь; Т-1 – око м’якіше від норми; Т-2 –
око м’яке, Т –3 око дуже м’яке, немає тонусу.
16. Показники Середня нормальна величина справжнього
ВОТ в нормі. ВОТ рівна 14-16 мм.рт.ст., мінімальна 8-9 мм.рт.ст.,
максимальна 21-22 мм.рт.ст. По старим каліброваним
таблицям для тонометра Маклакова масою 5 г
нормальний ВОТ коливається в межах 11-21
мм.рт.ст., для тонометра масою 10 г – від 16-26
мм.рт.ст.
17. Методика Тонометр Маклакова - це пустотілий металевий
вимірювання ВОТ за циліндр із свинцевим шариком всередині. Вага тоно-
допомогою тонометра метру 10г. Основою його служать пластинки з матово-
Маклакова. го скла. Перед використанням ці пластинки змащують
тонким шаром фарби (її виготовляють таким чином:
2г бісмаркбраун або коларголу ретельно розтирають
з 30 краплями води та 30 краплями гліцерину). В до-
сліджуване око дворазово з проміжком 1-2 хв. Зака-
пують по 1-2 краплі анестетика (0,5% розчину дікаїну
або 2% лідокаїну).
Хворий лежить на канапі або ліжку. Його просять під-
няти руку і фіксувати оком палець своєї руки, щоби
надати погляду вертикальне положення, а другою ру-
кою відтягнути нижню повіку. Лікар підтримує тоно-
метр за допомогою спеціальної ручки і опускає його
на центр рогівки. Як тільки тонометр розходиться з
ручкою, його знімають. В момент, коли тонометр не
підтримується ручкою, він давить всією вагою на ро-
гівку, яка від цього сплющується тим більше, чим мен-
ше внутрішньоочний тиск. В місті контакту зафарбо-
ваної пластинки з рогівкою фарба залишається на
останній. По величині незафарбованого кружка і су-
дять про стан внутрішньоочного тиску. Пластинку то-
нометра прикладають до зволоженого спиртом папе-
ру, на якому дістають відбиток кружка сплющування.
Діаметр цього кружка вимірюють за допомогою спе-
94
ціальної лінійки в міліметрах ртутного стовпця тиску.
Нормальним рахують внутрішньоочний тиск в межах
від 16 до 27 мм. рт .ст.
18. Методика Добову тонометрію проводять для отримання даних
добової тонометрії. про коливання внутрішньоочного тиску: вимірюють
ВОТ 2 рази на добу (в 7 годин ранку в ліжку і в 19
годин) протягом декількох днів. Фізіологічним
вважають коливання ВОТ в межах 2-4 мм рт. ст., при
цьому більший тиск спостерігається вранці. Доцільно
вимірювання ВОТ через 2 або 3 години (восьми- або
шестикратна добова тонометрія).
19. Що таке Тонографія це - метод дослідження гідродинамічних
тонографія? показників, який проводиться електронними
тонографами, або еластотонометром Філатова-
Кальфа із спеціальними розрахунками. Цим методом
визначаються такі важливі показники:
Ро – справжній внутрішньоочний тиск (не більше 22
мм. рт.ст. в нормі);
С – коефіцієнт легкості відтоку внутрішньоочної
рідини (0,15-0,31 в нормі);
F – хвилинний об’єм виробки внутрішньоочної рідини;
Ро/С – коефіцієнт Бекера (в нормі не перевищує 100).
При прогресуванні глаукоми зміни
показників гідродинаміки дозволяють лікарю
визначити ефективність проведеного лікування.
20. Методи Дослідження кута передньої камери
дослідження кута проводиться орієнтовною методикою за Вургафтом
передньої камери. та за допомогою спеціальних гоніолінз.
21. Гоніоскопія Методика М.Б. Вургафта з співавт. (1973).
за М.Б.Вутгафтом. Вона основана на феномені повного внутрішнього
відбиття світла рогівкою. Джерело світла (настільна
лампа, фонарик, офтальмоскоп) розміщують з
зовнішнього боку від досліджуваного ока: спочатку на
рівні рогівки, а потім повільно зміщують до заду. В
момент, коли промені світла попадають на внутрішню
поверхню рогівки під критичним кутом, з носового
боку ока в зоні лімбу з’явиться яскрава світлова
пляма. Широка пляма (діаметром 1,5-2,0 мм)
відповідає широкому, а діаметром 0,5-1,0 мм –
вузькому КПК. Для щілевидного КПК характерна
поява ледь помітної світлової плями тільки при
повороті ока до середини. При закритому
ірідокорнеальному куті світлової плями викликати не
вдається.
22. Головні 1. Граничне кільце Швальбе – виглядає, як трохи
структури кута промінуюча сірувата непрозора лінія на межі між
передньої камери, які рогівкою і склерою, місце прикріплення вершини
видно при гоніоскопії корнеосклеральної трабекули.
за допомогою 2. Вирізка (incisura) - це ділянка крайової периферії
гоніолінз. рогівки, де закінчується задня погранична пластинка
(десцеметова оболонка) і відкладаються в нормі
пігмент, шлаки тощо.
95
3. Трабекулярна мембрана натягнута між кільцем
Швальбе спереду і склеральною шпорою ззаду. При го-
ніоскопії вона виявляється, як смуга сіруватого кольору.
4. Склеральна шпора – розташована до заду від
трабекули склеральна шпора має вигляд вузької
білуватої смуги.
5. Склеральний синус відділений від передньої
камери задньою половиною трабекулярної смуги.
При гоніоскопії синус видно тільки в тих випадках,
коли він заповняється кров’ю.
6. На вершині кута передньої камери у вигляді смуги
різної ширини розміщене циліарне тіло, точніше його
передня частина. Ширина смуги війчастого тіла
визначається місцем прикріплення райдужної
оболонки: чим далі до заду райдужна оболонка
сполучається з циліарним тілом, тим ширша смуга.
23. Визначення КПК (кут пе- Досяжність зон КПК для огляду при
ширини кута редньої каме- гоніоскопії
передньої камери за ри)
допомогою гоніолінзи. Широкий Видно всі зони КПК
Середньої Смугу війчастого тіла видно тільки
ширини частково
Вузький Циліарне тіло і шпора не видно.
Щілевидний Зону шлемового каналу видно частково
28. Найперші Більш достовірними у виявленні глаукоми є зміни
достовірні зміни при диску зорового нерва. Ця концепція про першість змін
виявлені глаукоми. в ДЗН і вторинність порушень в полі зору стала
пануючою на сьогоднішній день.
29. Методи Пряма і обернена офтальмоскопія,
дослідження диску біомікроскопія з високодіоптрійними (60,0Д, 90,0Д)
зорового нерва. асферичними лінзами, кольорова фотографія,
особливо стереографія, монохроматична фотографія,
оптична когерентна томографія і т.д.
30. Як Визначають, яку долю від діаметру ДЗН,
оцінюється стан диску прийнятого за одиницю, складає діаметр екскавації.
зорового нерва при Це відношення cup/disk, або Е/Д, визначають
глаукомі? десятковим дробом. При офтальмобіомікроскопії у
здорових людей співвідношення Е/Д рідко перевищує
0,4, а при 0,6 і більше зміни можна віднести до
глаукомних, особливо при наявності значно меншої
екскавації на другому оці.
31. Головні 1. Втрата нейроретинального (або неврального)
офтальмоскопічні пояска;
прояви глаукомної 2. Поглиблення і розширення екскавації ДЗН;
нейропатії. 3. Смугасті крововиливи в шарі нервових волокон
сітківки біля краю ДЗН;
4. Дифузне і локальне звуження артеріол сітківки;
5. Перипапілярна хоріоретинальна атрофія.
6. Найбільшу діагностичну значимість мають перші
дві ознаки.
32. Послідовніст 1. Збільшення розмірів сліпої плями;
ь змін поля зору і 2. Поява відносних і абсолютних парацентральних
96
функцій органа зору скотом і звуження меж поля зору з носового боку.
при глаукомі. 3. Концентричне звуження поля зору;
4. Світловідчуття з неправильною проекцією світла і
залишковий острівець поля зору на периферії;
5. Повна сліпота.
33. Діагностичні 1. Навантажувальні (водно-питтєву пробу: хворому
проби, які на голодний шлунок дають випити 0,5 – 1,0 л води.
проводяться при підо- Тонометрію здійснюють перед прийомом рідини та
зрі на глаукому і через 15, 30 і 45 хв. після нього. Пробу вважають
глаукомі. позитивною, якщо внутрішньоочний тиск
підвищується більше, як на 5 мм.рт.ст.).
2. Розвантажувальні (пілокарпінові проба - ВОТ
вимірюють до і через 1-1,5 години після інстиляції 1%
розчину пілокарпіну або через 4 години після
закапування 2% розчину епінефріну. Зниження ВОТ
на 5 мм.рт.ст. і більше рідко буває на здорових очах і
більш характерно для глаукоми.
3. Проби, що проводяться з метою визначення рівня
толерантного ВОТ.
34. Що таке Офтальмогіпертензією називають
офтальмогіпертензія? неглаукомне підвищення ВОТ, яке діагностується при
наступних умовах:
- рівень офтальмотонусу виходить за межі
статистичних нормативів;
- кут передньої камери відкритий;
- задовільний стан відпливу внутрішньоочної
рідини;
- ДЗН і поле зору не мають характерних змін, а такі
зміни спостерігаються при тривалому (багаторічному)
нагляді.
- стабільне або регресуюче протікання;
Неглаукомне підвищення ВОТ можна
поділити на три групи: 1) псевдогіпертензія; 2)
есенціальна офтальмогіпертензія; 3) симптоматична
очна гіпертензія.
Первинна відкрито кутова глаукома, принципи лікування.
35. Головний Виникнення відкритокутової глаукоми
ланцюг патогенезу пов’язано з ураженням дренажної системи ока з
відкрито кутової порушення відтоку внутрішньоочної рідини і внаслідок
глаукоми? цього підвищення ВОТ вище толерантного.
36. Анатомічні 1. Слабкий розвиток склеральної шпори, циліарного
фактори виникнення м’яза.
первинної відкрито 2. Заднє прикріплення волокон циліарного м’яз до
кутової глаукоми. склери.
3. Переднє положеня шлемового каналу, малий кут
нахилу до передньої камери.
37. Дистрофічні 1. Потовщення юкстаканалікулярного шару,
фактори виникнення відкладення екстра целюлярного матеріалу.
первинної відкрито 2. Звуження міжтрабекулярних щілин, шлемового
кутової глаукоми. каналу.
3. Відкладення пігменту, продуктів тканинного
розпаду, ексфоліативних частинок у трабекулярній
97
сітці.
4. Зниження гнучкості, поява в’ялості трабекулярної
діафрагми.
5. Фокальна або дифузна атрофія строми та
пігментного епітелію райдужки та циліарного тіла,
атрофічні зміни циліарного м’язу.
38. Фактори 1. Спадковість.
ризику виникнення 2. Атеросклероз, гіпертонічна хвороба, цукровий
первинної відкрито діабет, синдом Кушинга.
кутової глаукоми. 3. Міопія.
4. Негроїдна раса.
39. Можливі Можливі скарги хворого на “туман” перед
скарги при оком, “райдужні кола” навколо джерела світла,
відкритокутовій головний біль, звуження поля зору, але на ранніх
глаукомі. стадіях глаукоми характерна їх відсутність.
40. Клініка При офтальмоскопії розширена екскавація
первинної відкрито диску зорового нерва, співвідношення Е/Д 0.4 і більше.
кутової глаукоми. Характерні зміни поля зору (розширення
сліпої плями, звуження меж з носового боку і т.д.) і
поступове погіршення зорових функцій.
При гоніоскопії кут передньої камери
відкритий, відмічаються зміни в дренажній системі
(ущільнення трабекул, відкладення пігменту,
ексфоліації та інш.).
Порушення гідродинаміки ока, нестійкість
або підвищення внутрішньоочного тиску внаслідок
погіршення відтоку водянистої вологи з ока. Симптом
підвищення ВОТ може бути не постійним, особливо на
початкових стадіях захворювання, або відсутній у
хворих глаукомою з псевдонормальним тиском (але
вище толерантного).
41. Диференціа Спільні ознаки: поступове зниження гостроти
льна діагностика зору без яких не будь відчуттів і видимих причин,
відкритокутової похилий вік пацієнтів
глаукоми і катаракти. Відкритокутова Вікова катаракта
глаукома
Підвищений В межах норми
Чіткий рефлекс з Відсутній або
очного дна. тьмяний
Відсутні Діагностуються
помутніння в кришталику. помутніння в кришталику.
ДЗН блідий, ДЗН без змін
глаукомна екскавація. або його не видно.
Виявляються Границі поля
характерні дефекти та зору в межах норми
звуження границь поля
зору
48. Принципи Враховуючи патогенетичні етапи глаукомного
лікування глаукоми. процесу, для збереження зорових функцій необхідно
діяти двома шляхами:
1. Перший шлях направлений на зниження ВОТ
до рівня толерантного;
98
2. Другий шлях направлений на ліквідацію
передумов до загибелі гангліозних клітин сітківки
(покращення мікро циркуляції та обмінних процесів в
оболонках ока та зорового нерва).
49. Етапи При відкритокутовій глаукомі пропонується 3-
гіпотензивної терапії етапна допомога.
при відкритокутовій На першому етапі (базова монотерапія)
глаукомі. обмежуються щоденними ( від 1-2 до 3-4 раз в день)
інстиляціями в хворе око одного з медикаментозних
засобів, які в основному покращують відплив вологи із
ока (латанопрост, ксалатан 0.005%, траватан,
пілокарпін 1-4%, ізоптокарпін1%, тімолол 0.25%- 0.5%,
бетаксолол (бетоптик) 0.25%-0.5%,та інш.).
При недостатній ефективності препаратів
першого етапу переходять до другого етапу лікування
– комбінації препаратів різної дії (комбінація
препаратів які прокращують відтік через дренажну
систему, через увеосклеральний шлях і зменшують
продукцію внутрішньоочної рідини: комбінація ß-
адрено-блокаторів і холіноміметиків – фотіл, фотіл–
форте (тімолол 0.5%+пілокарпін 2-4%), інгібітори кар-
боангідрази місцевої дії - дорзоламід, трусопт 2%,
азопт (бринзоламід 1%)- зменшують продукцію вологи
можна комбінувати з препаратами які покращують
відтік – Cosopt (дорзоламід2% +тімолол 0,5% і т.д.)
Третій етап лікування – хірургічне або лазерне
лікування.
50. Показання 1. Високий рівень ВОТ з вираженим порушенням
до хірургічного або гідродинаміки;
лазерного лікування. 2. Втрата зорових функцій, незалежно від рівня ВОТ
3. Неефективність медикаментозного лікування.
4. Привикання і недостатність гіпотензивної дії;
5. Побічні ефекти від лікування;
6. Висока вартість, особливо нових препаратів;
7. Неможливість регулярного закапування крапель;
8. Стомленість пацієнта від постійного лікування.
51. Види 1. Операції, які проводяться з метою посилити відтік
оперативного внутрішньоочної рідини з ока.
втручання з приводу 2. Операції, які проводяться з метою знизити
глаукоми. продукцію внутрішньоочної рідини.
3. Комбіновані операції.
52. Види 1. Фістулізуючі операції з повною перфорацією склери
операцій, які на обмеженій ділянці склерально-лімбальної області
покращують відплив під епісклеральним лоскутом (глибока склеректомія з
камерної вологи базальною ірідектомією та інш);
(фільтруючі, 2. Операції з неповною перфорацією, тобто із
фістулізуючі) збереженням самих глибоких шарів рогівки або склери
(практично не дає ускладнень, але не завжди
ефективні);
3. Лазерні фістулізуючі операції.
4. Операції останньої надії – імплантація волого
відвідних протезів.
99
53. Операції, 1. Циклокріоаплікацію для деструкції війкових
які знижують виробку відростків.
внутрішньоочної 2. Циклолазеркоагуляція за допомогою енергії
вологи. інфрачервоних лазерів.
54. Коли При болючій термінальній глаукомі, коли
показана енуклеація повністю втрачено функції, вичерпано всі можливі
з приводу глаукоми. варіанти медикаментозного і хірургічного лікування.
Первинна закрито кутова глаукома, гострий напад глаукоми.

55. Що є Головним ланцюгом в патогенезі
головним ланцюгом в закритокутової глаукоми є закриття кута передньої
патогенезі первинної камери коренем радужки.
закритокутової
глаукоми.
56. Конституцій 1. Малі розміри ока, рогівки.
ні анатомічні 2. Великий розмір кришталика.
фактори виникнення 3. Переднє положення кришталика.
первинної 4. Переднє прикріплення райдужки до циліарного тіла.
заритокутової 5. Заднє положення шлемового каналу.
глаукоми. 6. Масивне циліарне тіло.
57. Набуті 1. Незупинний ріст кришталика.
анатомічні фактори 2. Потовщення периферичних відділів кришталика.
виникнення перинної 3. Вікове потовщення рогівки.
закрито кутової 4. Атрофія райдужки в ділянці кореня.
глаукоми. 5. Скопичення рідини в задньому відділі
склоподібного тіла.
58. Клініко- 1. Із зіничним блоком (80%) – райдужка щільно
патогенетичні форми прилягає до кришталика, внутрішньоочнона рідина
первинної накопичується в задній камері, що приводить до
закритокутової вип’ячування корення радужки і блокаді кута.
глаукоми. 2. З плоскою райдужкою (10%) – прикоренева складка
райдужки, яка утворюється при розширені зіниці
закриває кут передньої камери.
3. З вітреокришталиковим блоком (1%) – склисте тіло
зміщується до переду і рідина накопичується в
задньому відрізку ока, а це приводить до блоку кута
передньої камери.
4. З укороченим кутом передньої камери. (7%) –
внаслідок гоніосінехій і зрощення кореня райдужки з
передньою стінкою кута передньої камери.
59. Етіопатоген 1. Пускова фаза. (розширення зіниці, блокада входу в
ез гострого нападу КПК коренем райдужки).
глаукоми. 2. Фаза компресії прикореневої зони райдужки
(придавлення кореня райдужки до корнеосклеральної
області зіниці, блокада входу в КПК коренем райдужки
і лімбальною зоною склери).
3. Реактивна фаза (сильне больове подразнення
рецепторів трійчастого нерва, виділення БАР,
розширення судин, збільшення проникнення, хв.
об’єму вологи.
4. Странгуляційна запальна фаза (странгуляція судин
100
райдужки, гостре порущення кровообігу, некроз,
асептичне запалення, механічне пошкодження тканин
райдужки, трабекули).
5. Фаза зниження ВОТ (збільшення ВОТ, запальні ,
дистрофічні зміни циліарного тіла, парез його
секреторної функції, параліч секреції вологи).
60. Клініка Скарги на болі в оці, надбрівній дузі,
гострого нападу затуманювання зору і появу райдужних кілець навколо
глаукоми. джерела світла.
Об’єктивно: розширення епісклеральних
судин (застійна ін’єкція), набряк рогівки, мілка передня
камера, вип’ячування райдужки до переду (“бомбаж
райдужки”), розширена зіниця, закритий кут передньої
камери при гоніоскопії. Різко підвищений внутрішньо
очний тиск (ВОТ) – до 40 – 60 мм рт ст.
61. Протікання Глаукома починається з гострого нападу. На
первинної закрито ранній стадії захворювання ВОТ підвищується тільки
кутової глаукоми із під час нападів, а в між приступному періоді в межах
зіничним блоком. норми. Після повторних нападів, в зв’яку з
атрофічними змінами в куті передньої камери
розвивається хронічна глаукома, протікання якої
подібно до відкрито кутової глаукоми.
62. Протікання З плоскою райдужкою – напади виникають
інших форм закрито без зіничного блоку, передня камера середньої
кутової глаукоми. глибини. Кут передньої камери вузький. Напади
виникають тільки при розширенні зіниці.
З вітреокришталиковим блоком –
ірідокришталикова діафрагма зміщується до переду і
блокує кут передньої камери. Клініка подібна до
гострого нападу глаукоми. Характерно дуже щільне
прилягання радужки до кришталика і щілевидна
передня камера. Протікання злоякісне.
“Повзуча” глаукома – поступове зрощення
кута передньої камери, яке починається з вершини і
поширюється до переду. Протікає по типу підгострих
нападів глаукоми. Протікання злоякісне.
63. Диференціа Спільні ознаки: раптовий початок, сильні болі, червоне
льна діагностика око.
гострого нападу Гострий напад закритокутової Гострий передній
глаукоми і гострого глаукоми увеїт
іридоцикліту. Скарги на райдужні кола при
погляді на джерело світла
Характерні Відсутні
Болі ірадіюючі Циліарні
Продромальні напади харак- Відсутні
терні
Ін’єкція застійна Перикорнеальна або
змішана
Чутливість рогівки
Знижена Нормальна
Передня камера мілка Середньої глибини
Зіниця ширша, ніж на іншому оці Звужена
101
Внутрішньоочний тиск Нормальний або
підвищений понижений
73. Невідкладн Головна мета невідкладної допомоги при
а допомога при гострому нападі глаукоми – понизити втрутрішньочний
гострому нападі тиск і таким чином нормалізувати порушене кровопос-
глаукоми. тачання в оці, відновити метаболізм в оці і зоровому
нерві.
Лікування розпочинають з інстиляції 1% або
2-4% пілокарпіну через кожні 15 хвилин протягом
години, потім кожні 30 хвилин протягом 2 годин і в
подальшому переходять на закапування кожну годину.
Одночасно з міотиками призначають 0.5г (2 таблетки)
діакарбу, етакринову кислоту 0.05г або гліцерил (50%)
з розрахунку 1-1,5г гліцерину на 1 кг маси тіла. Замість
гліцерину можна призначати гліцероаскорбат. Також
закрапують ß-блокатор ( наприклад 0.5% тімолол,
0.5% тімоптик на інш.)
Показано застосування медичних п’явиць (3-
4 шт.) за вухо або на область скроні на стороні хворого
ока, а також призначення гарячих ніжних ван, сольове
послаблююче. Для зняття болів показані знеболюючі,
перивазальна новокаїнова блокада. Описане вище
лікування можна проводити в амбулаторних умовах.
Після проведення невідкладних міроприємств
хворого слід направити на стаціонарне лікування. В
стаціонарі при недостатній ефективності проведеного
лікування через 2-3 години показане
внутрішньом’язеве введення аміназину (понижує
артеріальний і внутрішньоочний тиск, що пов’язано із
зниженням продукції внутрішньоочної рідини). При
артеріальній гіпотонії введення аміназину не показане.
Аміназин можна ввести в склад літичної суміші, яка
містить 2,5% розчин аміназину 1,0 мл, 1% розчин
димедролу 2.0мл і 2% розчин промедолу 1.0 мл. Після
введення літичної суміші хворі повинні знаходитися в
горизонтальному положенні 3-4 години в зв’язку з мож-
ливим виникненням ортостатичного колапсу.
Якщо медикаментозне лікування не знімає
гострий напад глаукоми протягом 12 годин, проводять
операцію – ірідектомію.
74. Принципи При медикаментозній терапії закритокутової
лікування при глаукоми найбільше значення мають холіноміметики
закритокутовій (пілокарпін, карбохолін, ациклідін). Ці препарати,
глаукомі. звужуючи зіницю, сприяють поглибленню передньої
камери і покращенню відтоку водянистої вологи через
трабекулярну зону. Додатково до міотиків призначають
також ß-блокатори.
При частих гострих нападах проводять
ірідектомію.
Вроджена глаукома
75. Головний Патогенез ранньої ПУГ заключається в
патогенетичний затримці розвитку і диференціюванні кута п/к.
102
ланцюг вродженої Гоніодезгенез заключається в передньому
глаукоми. прикріпленні кореня радужки, частковому збереженні
мезодермальної тканини в бухті кута і ендотеліальної
мембрани на внутрішній поверхні трабекулярного
апарату.
76. Види В залежності від віку дитини розрізняють:
первинної вродженої 1. Ранню вроджену глаукому, яка виникає в перші 3
глаукоми (ПВГ). роки життя.
2. Інфантильну вроджену глаукому, яка проявляється
в 3-10 річному віці.
3. Ювенільна глаукома, яка виникає у віці 11-34 роки, і
часто поєднується із міопічною рефракцією.
77. Клініка Клініка – постійне підвищення ВОТ приводить
ранньої ПВГ. до розтягування ока, особливо рогівки, яке супрово-
джується набряком строми і епітелія, розривом десце-
метової мембрани, а це спричиняє появу у дитини
рогівкового синдрому. Екскавація ДЗН розвивається
швидко, функції врачаються теж швидко. В пізніх
стадіях хвороби око і рогівка значно збільшені в
розмірах, рогівка мутна, в ній новоутворені судини –
такий стан називається “биче око” – buphtalm.
78. Клініка Виникає внаслідок гоніодизгенезу. Клініка –
інфантильної ПВГ. рогівка і очне яблуко нормальних розмірів, відсутній
рогівковий синдром. Відмічаються характерні для
глаукоми зміни з боку ДЗН. При гоніоскопії виявляють
симптоми дизгенезу кута передньої камери.
79. Клініка Підвищення ВОТ обумовлено недорозвитком
ювенільної або ушкодженням трабекулярної тканини. Симптоми
вродженої глаукоми. подібні до первинної відкритокутової глаукоми.
80. Принципи Медикаментозне лікування вродженої
лікування вродженої глаукоми малоефективне. Перевагу віддають
глаукоми. хірургічному лікуванню. На ранніх стадіях хвороби при
відкритому куті п/к частіше проводять гоніо- або
трабекулотомію. В пізніх стадіях більш ефективні
фістулізуючі операції і деструктивні втручання на
циліарному тілі.
81. Прогноз при Прогноз задовільний, але тільки при
первинній вродженій своєчасному проведені хірургічного лікування. Зір
глаукомі. зберігається все життя у 75% хворих, яким було
проведено операцію на початкових стадіях
захворювання і тільки у 15-20% у хворих, яких було
прооперовано пізніше.
Диспасерізація хворих з глаукомою і профілактика.
82. Профілакти Профілактичний огляд складається з двох етапів:
чні огляди для Перший – це відбір осіб з підозрою на глаукому
виявлення хворих з (внутрішньоочний тиск 27 мм.рт.ст. і більше,
глаукомою. розширення фізіологічної екскавації диска зорового
нерва, особливо при асиметрії на двох очах; є скарги,
типові для глаукоми; значна різниця в стані очей;
відзначаються ознаки захворювання під час
об’єктивного дослідження; мілка передня камера;
бомбаж райдужної оболонки; пацієнти з групи ризику
103
(родичі глаукомних хворих, хворі з міопією);
Другий - детальне обстеження осіб з
підозрою на глаукому в поліклініці, потім – у
глаукомному кабінеті, а в разі необхідності – у
стаціонарі.
83. Диспансери Диспансеризація включає системний контроль за
зація хворих з станом хворих, раціональне лікування глаукоми й
глаукомою. супутніх захворювань, працевлаштування хворих та
оздоровлення побутових умов, санітарно-
просвітницьку роботу з населенням.
Диспансерне обслуговування включає 3 ланки: очний
кабінет, глаукомний кабінет, стаціонар. В очному
кабінеті поліклініки на кожного хворого та особу з
підозрою на глаукому заводять диспансерну карту.
При відвідуванні глаукомного кабінету перевіряють
гостроту зору, вимірюють внутрішньоочний тиск,
визначають поле зору, здійснюють біомікроскопію
переднього відрізку, офтальмоскопію, гоніоскопію. Такі
кабінети звичайно ведуть активне виявлення хворих та
контроль за системою диспансерного обслуговування,
надають консультації, проводять санітарно-
просвітницьку роботу, підготовку кадрів, займаються
питаннями обліку і звітності. Лікар глаукомного
кабінету направляє хворого на стаціонарне
обстеження та лікування.
Роль стаціонару в системі диспансерного
обслуговування полягає в наданні спеціалізованої
діагностичної та лікарської допомоги хворим на
глаукому.
7. Класифікація первинної глаукоми.

В Україні в клінічній практиці користуються двома класифікаціями: міжнародною
класифікацією глауком та класифікацією первинної глаукоми А.П. Нестерова та А.Я.
Буніна [14], таблиця №2.
Міжнародна класифікація глаукоми.
Н 40.1 Первинна відкритокутова глаукома.
Н 40.2 Первинна закритокутова глаукома
Н 40.3 Глаукома вторинна внаслідок травми ока..
Н 40.4 Глаукома вторинна внаслідок запального захворювання ока.
Н 40.5 Глаукома вторинна внаслідок інших хвороб ока.
Н 40.6 Глаукома вторинна медикаментозна.
Н 40.8 Інша глаукома.
Н 40.9 Глаукома не уточнена.
Н 42.0 Глаукома при ендокринних хворобах, розладах харчування та пору-
шеннях обміну речовин.
Класифікація первинної глаукоми

Нестерова А.П. і Буніна А.Я.
104
Форма Стадія Стан Динаміка
глаукоми внутрішньоочного зорових функцій
тиску
Закрит Початкова (І) Нормал Стабіліз

окутова ьний (а) ована
Розвинута (ІІ)
Відкри Помірно Нестабіл
Глибока (ІІІ)
токутова підвищений (в) ізована
Термінальна
Змішан (ІV) Високий
а (с)
Гострий напад закритокутової глаукоми
Підозра на глаукому
Критерії форми, стадії, сану внутрішньоочного тиску та динаміки

зорових функцій по класифікації первинної глаукоми Нестерова А.П. і Буніна
А.Я.
Форма Стадія Ста Динамік

глаукоми глаукоми н ВОТ а зорових
функцій
Форму Стадія глаукоми Оці Динаміка
глаукоми визначає визначається по змінам нка стану зорових функцій
ширина кута ДЗН при ВОТ визначає
передньої камери офтальмоскопії і за проводиться ться за
( за даними станом поля зору. відносно результатами
гоніоскопічного нормального, диспансерних
дослідження). верхня межа наглядів за
Початкова (І) якого не станом поля зору
1.Закриток 1) може бути вище 27 та диску зорового
утова розширена екскавація мм.рт.ст. для нерва.
Блокада диску зорового нерва, тонометра
КПК співвідношення діаметра Маклакова
внутрішньоочними екскавації до діаметра вагою 10 гр. Стабіліз
структурами диска (Е/Д) Нор ована:
(коренем 0,4-0,5. Асиметрія мальний (а) 1) не
райдужки, екскавацій на обох очах. ВОТ відмічається змін
кришталиком, 2) межі поля не вище 27 ДЗН,
скловидним тілом зору можуть бути мм.рт.ст. співвідношення
або нормальними або Пом Е/Д стабільне.
гоніосінехі звужені не більше ніж на ірно 2) поле
ями). Виявляються 10 гр. Незначно підвищений зору не
105
зміни в передньому виражені зміни в (в) змінюється на
відрізку: передня парацентральній області ВОТ протязі 6 місяців і
камера мілка, поля зору, розширення в межах 28- більше.
зіниця сліпої плями до 10 гр. 32 мм.рт.ст. Нестабіл
розширена, бомбаж Вис ізована:
райдужки, її Розвинута (ІІ) окий (с) 1)
секторальна ДЗН блідий, ВОТ збліднення диску,
атрофія. співвідношення Е/Д 0,6- вище 32 розширення і
Гоніоскопічно: кут 0,7. мм.рт.ст. поглиблення
п/к закритий або Стійке звуження екскавації,
вузький – зони меж поля зору більше ніж збільшення
його не на 10 гр. з носової цифри
видно. сторони або злиття співвідношення
2.Відкрито парацентральних скотом Е/Д, поява краєвої
кутова в дугоподібну скотому, екскавації.
Обумовле розширення сліпої плями 2)
на погіршенням до 11-20 гр. звуження меж
відпливу поля зору за
внутрішньоочної Глибока (ІІІ). період
рідини внаслідок 1) ДЗН білий, спостерігання 6
ураження співвідношення Е/Д- 0.8- місяців (більше
дренажної системи 0.9. ніж на 10 гр. при
ока. Гоніоскопічно 2) стійке початковій стадії
КПК концентричне звуження глаукоми, на 5-10
відкритий (широкий меж поля зору до 15 гр. і гр. при інших
або середньої менше від крапки фіксації стадіях і
ширини), видно всі з носового боку або на 2-3
його концентричне звуження гр. при
зони на поля зору менше 15 гр. трубчатому полі
всьому протязі. від крапки фіксації по зору,
3. всьому радіусу або розширення
Змішана збережена ділянка на скотом в
Поєднанн периферії при відсутності парацентральній
я дистрофічних центральної частини області поля зору.
змін поля зору.
в
дренажній системі Термінальна
ока і блокади КПК: (IV)
а) до 1) ДЗН білий,
відкритокутової співвідношення Е/Д 1.0
глаукоми (краєва глаукомна
приєднується екскавація).
блокада КПК 2) відсутність
коренем райдужки предметного зору
або гоніосінехіями; (наявність
б) КПК світловідчуття) або повна
закритий тільки в втрата зорових функцій -
одному сегменті і сліпота. Поле зору не
відкритий визначається.
в інших.
в) КПК
відкритий, але дуже
106
вузький,
щілевидний.
Гострий напад закритокутової глаукоми
При постановці цього діагнозу не вказується стадія захворювання, стан
ВОТ і динаміка зорових функцій. Всі ці показники оцінюються тільки після усунення
гострого нападу.
Підозра на глаукому
Наявність однієї нечітко вираженої ознаки патології:
1. характерні зміни ДЗН при офтальмоскопії, асиметричне на обох очах
розширення екскавації;
2. зміни в полі зору: звуження меж з носового боку, зміни в парацентральній
частині поля зору, розширення ”сліпої плями”;
3. рідкі підйоми ВОТ, асиметрія ВОТ на обох очах більше ніж 3 мм.рт. ст.,
навіть при нормальних його показниках;
4. відхилення від норми тонографічних показників: підвищення Ро, зниження
С;
5. поява характерних скарг, які не вдається підтвердити при об’єктивному
обстежені;
6. мілка передня камера.
”Підозра на глаукому” – це запис, який допускається тимчасово, до
повного обстеження хворого в поліклініці і стаціонарі. Пацієнти з підозрою на
глаукому повинні знаходитися на диспансерному огляді протягом двох років. Після
цього строку цей діагноз або знімається, або підтверджується діагноз глаукоми.
8. Задачі з теми: “Глаукома та методи тонометрії”.

№ Задача. Відповідь.
1. До Вас звернувся хворий 68 років з Діагноз: Відкрито
проханням виписати окуляри для роботи. Після кутова початкова (І)
виписки окулярів ви провели профілактичний огляд глаукома з помірно
пацієнта і виявили: підвищенним внут-
Гострота зору: на обох очах = 0.8 convex sph ріочним тиском (в).
(+) 1.0D=1,0 Необхідно провести
При офтальмоскопії: на правому оці обстеження в ста-
розширена ексавація ДЗН порівнюючи з лівим оком і ціонарі і призначити
співвідношення Е/Д=0.5. на лівому оці в межах норми. гіпотензивний
При тонометрії за Маклаковим ВОТ на препарат тімолол
правому оці = 0.5% 2 рази на добу
29 мм рт ст, на лівому = 19 мм рт ст. При і провести добову
гоніоскопії кут передньої камери відкритий на обох тонометрію на фоні
очах. препарату.
При периметрії на правому оці: розширена
сліпа пляма і звуження поля зору з носової сторони на
10 гр; на лівому - в межах норми.
Діагноз. Призначте лікування.
2 В поліклініку звернувся хворий, який вже 6 Діагноз: відкрито
років страждає глаукомою на обох очах. При кутова термінальна
обстеженні на правому оці гострота зору дорівнює 0 (ІV) глаукома з
(нуль), на лівому = 0.5 не кор. високим внутрішньо
При гоніоскопії кут передньої камери очним тиском (с) на
відкритий на обох очах. правому оці. Відкри-
При офтальмоскопії: на правому оці: ДЗН то кутова глибока
107
білий, межі чіткі, краєва екскавація, Е/Д=1.0. На лівому(ІІІ) глаукома з висо-
оці: ДЗН блідий, розширена екскавація, співвідношення ким внутрішньооч-
Е/Д= 0.8. ним тиском (с) на лі-
Поле зору на лівому оці: концентричне вому оці.
звуження, з носового боку до 5 гр від крапки фіксації; на
Рекомендовано хі-
правому оці не визначається. ВОТ – на правому оці = рургічне лікування
34 мм рт ст., на лівому оці = 36 мм рт ст. для збереження зо-
Хворий закрапує пілокарпін 1% 4 рази, рових функцій вра-
тімолол 0.5% - 2 рази, ксалатан 1 раз. ховуючи максима-
Діагноз. Лікування. льний режим закра-
пування і високий
ВОТ на цьому фоні.
3 До вас звернувся хворий із скаргами на сильні Діагноз: гострий
болі в правому оці, і райдужні кола навколо джерела напад глаукоми на
світла, туман перед правим оком. правому оці.
При обстеженні: гострота зору на правому Необхідно провести
оці= 0.3 не кор., на лівому = 1.0. диференційну
При огляді на правому оці застійна ін’єкція, діагностику з
набряк рогівки, мілка передня камера, вип”ячування гострим
райдужки вперед (“бомбаж райдужки”), розширена іридоциклітом.
зіниця, закритий кут передньої камери при гоніоскопії.
ВОТ на правому оці = 40 мм ср ст., на лівому оці = 18
мм рт ст.
Поставте діагноз. З чим необхідно провести
диференційну діагностику.
9. Домашнє завдання.
Задача №1.
Хвора 52 роки вже на протязі 2 років помічає поступове погіршення зору. Очі не
болять і не червоніють. При обстеженні: гострота зору правого ока = 0.4 (не кор..),
лівого ока = 0.3 не кор.
При огляді: на обох очах передні відрізки без особливостей, середовища
прозорі, на правому оці диск зорового нерва блідий, розширена екскавація, Е/Д = 0.7,
на лівому оці ДЗН блідо-рожевий, розширена екскавація, Е/Д = 0.4.
Поле зору: на правому оці- звуження меж на 25 гр з носового боку, пара
центральні абсолютні скотоми, на лівому оці звуження меж на 10 гр.
При гоніоскопії кут передньої камери відкритий на обох очах.
ВОТ при тонометрії за Маклаковим на правому оці = 30 мм рт ст., на лівому =
28 мм рт ст.
Поставте діагноз.
Задача №2.
Хворий 35 років давно страждає захворюванням суглобів і серця. 3 дні тому
раптово розболілося і почервоніло ліве око. гострота зору на лівому оці = 0.3 не
кор... При огляді: виявлено змішану ін’єкцію, райдужка змінена в кольорі, малюнок не
чіткий, зіниця вузька, погано реагує на світло, преципітати на задній поверхні рогівки.
При розширені зіниці виявлено задні сінехії. При пальпації циліарні болі.
ВОТ на лівому оці пальпаторно Т-1, тонометрично 15 мм рт ст..
Проби на ревмокомплекс позитивні.
Задача №3.
Вночі Вас викликали до хворої, яка ввечері сильно нервувала із-за поганої
поведінки сина. Вона скаржилась на сильні болі в правому оці, в відповідній половині
голови, нудоту. Гострота зору на правому оці = 0.04 не кор.. При огляді виявлено
108
застійну ін’єкцію, набряк рогівки, передня камера мілка, зіниця розширена, не реагує
на світло, рефлекс з очного дна тьмяний, деталі не видно.
ВОТ: пальпаторно Т+3, тонометричний 40 мм рт ст..
Задача №4.
Хворий 57 років, на протязі 3 років спостерігає поступове зниження зору, а 6
місяці зовсім не бачить на ліве око. Очі не боліли і не червоніли.
При огляді: гострота зору на праве око = 0.1 не кор.., на ліве око = правильна
світлопроекція.
Прибіомікроскопії: передні відрізки на обох очах без змін, зіниці сірі, на правому
видно півмісяцеву тінь від зіничного краю райдужки, рефлекс з очного дна тьмяний, на
лівому оці рефлекс з очного дна відсутній, кришталик дифузно мутний, сірого кольору.
ВОТ на обох очах: пальпаторно Т норм, тонометрично = 20 ммртст.
Задача №5.
Хвора 60 років давно знаходиться на диспансерному обліку в зв’язку з періо-
дичним захворюванням обох очей. При кожному нападі виникають райдужні кола
навколо джерела світла, почервоніння очей, погіршення зору.
При обстеженні гострота зору на правому оці = 0.1 convex sph (+) 5.0D =0.6.. на
лівому = 0.1 convex sph (+) 4.5 D = 0.7.
При огляді: передня камера на обох очах мілка, секторальна атрофія райдужки,
на обох очах, середовища прозорі, на очному дні: обох очей ДЗН блідий, розширена
екскавація, співвідношення Е/Д на ОД = 0.7, на ОС = 0.8.
Поле зору: на обох очах звуження меж з носового боку до 25 гр від крапки фіксації.
ВОТ на правому оці = 30 мм рт ст., на лівому оці = 28 мм рт ст..
При гоніоскопії вузький кут передньої камери на обох очах.
Відповіді.
1. Первинна набута вікова кортикальна катаракта не зріла на правому оці і
зріла на лівому оці.
2. Гострий напад глаукоми на правому оці.
3. Закритокутова розвинута (ІІ) глаукома з помірно високим ВОТ (в) на обох
очах. Гіперметропія середнього ступеню на обох очах.
4. Гострий ревматичний іридоцикліт на лівому оці.
5. Відкритокутова розвинута (ІІ) глаукома з помірним внутрішьоочним
тиском (в) на правому оці. Відкритокутова початкова початкова (І) глаукома з
помірним ВОТ (в) на лівому оці.
109
X. 1. ТЕМА: ”ТРАВМИ ОРГАНА ЗОРУ”.
2.Навчальні цілі. Сформувати у студентів уяву про специфіку очного
травматизму, сучасну діагностику та спеціальну офтальмологічну допомогу при
травмах очного яблука і його допоміжного апарату. Навчити студентів прийомам
обстеження хворого з травмами і опіками органу зору. Навчити студентів провести
рентгендіагностику і рентген-локалізацію внутріочних сторонніх тіл, видаляти
поверхневі сторонні тіла рогівки і кон’юнктиви, провести промивання при хімічних
опіках, накласти моно і бінокулярно пов’язку.
- симптоми контузій м’яких тканин очниці;
- класифікацію травм очного яблука;
- симптоми переломів очниці;
- клініку металозів;
- діагностику проникаючого поранення і сторонніх тіл ока;
- що таке симпатичне запалення і його профілактика;
- методи лікування при хімічних і термічних опіках ока;
- профілактику очного травматизму.
- накласти моно- і бінокулярну пращевидну і бінтову пов’язки;
- видалини поверхневі сторонні тіла рогівки і кон’юнктиви;
- промити кон’юнктивальну порожнину при хімічних опіках;
- виявити і локалізувати стороннє тіло очниці і очного яблука за допомогою
рентгендіагностики;
5. План практичного заняття з теми: “Травми органа зору”.
3. Студенти вирішуючи ситуаційні задачі знайомляться із специфікою діагнос-
тики травм очного яблука і його допоміжного апарату, послідовністю надання першої
долікарської і лікарської допомоги на етапах евакуації.
4. Один на одному студенти вчаться накладати бінокулярну і монокулярну
пращевидну і бінтову пов’язки.
5. На прикладі 1-2 амбулаторних хворих викладач демонструє видалення по-
верхневих сторонніх тіл кон’юнктиви і рогівки.
6. Викладач демонструє рентгенівські знімки пацієнтів з сторонніми тілами оч-
ниці і очного яблука, пояснює принципи рентгенлокалізації сторонніх тіл (за Комбер-
гом – Балтіним), демонструє знімки при комп”ютерній томографії, які виявляють і
локалізують внутрішньоочні сторонні тіла. Викладач підкреслює діагностичну цінність
ультразвукової діагностики при очному травматизмі.
7. Викладач пояснює головні принципи мікрохірургічної обробки ран допоміж-
ного апарату і очного яблука, принципи видалення внутрішньоочних сторонніх тіл,
демонструє мікро інструментарій, який при цьому використовується і магніти для
видалення металевих сторонніх тіл.
оглядає хворого з травмою очного яблука. Кожна група повинна зібрати анамнез,
оглянути хворого методом бічного освітлення, в прохідному світлі, на щілинній лампі,
провести диференціальну діагностику, поставити попередній діагноз, обґрунтувати
план обстеження і лікування. Викладач дає оцінку проведеному обстеженню в кожній
групі, підводить підсумок, виправляє помилки, пояснює незрозумілі питання.
110
1 Класифікаці В залежності від умов за яких було відбулося
. я очного ушкодження:
травматизму. 1. Промислові травми.
2. Сільськогосподарські травми.
3. Побутові травми.
4. Дитячі травми.
5. Бойові ураження.
За локалізацією:
1. Травми очної ямки.
2. Травми придатків ока.
3. Травми очного яблука.
За характером травм:
1. Механічні: контузії, поранення (непроникаючі,
наскрізні, проникні).
2. Термічні.
3. Хімічні.
4. Променистою енергією.
5. Вібраційні.
6. Токсичні.
7. Комбіновані.
За важкістю ушкодження:
1. Легкі.
2. Середньої важкості.
3. Важкі.
4. Особливо важкі (розтрощення або руйнування
очного яблука).
2 Визначення І – легкі ушкодження, що не загрожують
. ступеня важкості втратою функцій ока;
механічних ІІ – ушкодження середньої важкості, що
ушкоджень. загрожують зниженням функцій ока.
ІІІ – важкі ушкодження, що загрожують
втратою функцій ока.
ІV – особливо важкі ушкодження, що
загрожують втратою ока.
Травми додаткового апарату ока.
3 Які - Енофтальм або екзофтальм;
. симптоми вказують - диплопія, яка виникає одразу після травми і
на ушкодження зберігається на довго;
кісткових стінок - обмеження рухомості очного яблука;
очниці і що необхідно - підшкірна емфізема;
провести для - болі і затуманення зору внаслідок шоку,
підтвердження їх - набряк, гематома повік і звуження очної щілини.
ушкодження. Для підтвердження необхідно провести рент-
генологічне обстеження (фазні і профільні
рентгенограми, томограми, знімки зорових отворів та
інш).
4 Ознаки Наявність в рані внутрішньочерепної рідини
. пошкодження та неврологічні ознаки пошкодження головного мозку.
верхньої орбітальної
стінки з прониканням
111
в передню черепну
ямку.
5 Що До контузій відносяться тупі травми м’яких
. відноситься до тканин очниці, при яких не відмічається видимих
контузій м’яких порушень їх анатомічної цілісності.
тканин очниці.
6 Симптоми, Нудота і блювота, брадикардія.
. які можуть виникнути Виражена гематома повік, субкон’юнктивальні
при контузіях очниці. крововиливи.
Обмеження рухомості очного яблука або
офтальмоплегія.
Зниження зору або повна його втрата
(пошкодження зорового нерва).
7 Тактика 1. Ліжковий режим.
. лікування при 2. Препарати для зменшення набряку – діуретики та
контузіях очниці. осмотичні препарати (3,0 мл 10% розчину натрію хлори-
ду в/в, гліцерин всередину, діакарб, фуросемід та інш.)
3. Препарати для зменшення проникливості судин, ангі-
опротектори та гемостатичні препарати (рутин, діцинон,
аскорбінова кислота, 10% розчин кальція хлорида по 20
мл, амінокапронова кислота, фібриноген в/в кап. та інш.).
4. Хірургічне лікування у випадках значних крововиливів.
8 Тактика при При любих ранах тканин очниці проводять
. пораненнях м’яких рентгенографію очниці в двох проекціях для вирішення
тканин очниці. питання чи не розповсюджується раневий канал в
порожнину черепа.
Про глибоке проникнення рани свідчать: птоз,
офтальмоплегія, екзофтальм, пошкодження зорового
нерва.
При рваних ранах – ревізія рани, економне
висічення країв рани в межах 0.1 –1 мм, промивання
дезинфікуючими розчинами і зашивання рани. Якщо
необхідно, то проводять пластику.
При колотих ранах – краї рани розсікають
протягом 2-2.5 см, проводять ретельну ревізію. При
відсутності проникання рани в порожнину черепу і
приносові пазухи накладають шви.
При різаних ранах – ревізія рани, промивання
дезинфікуючим розчином, накладання швів.
9 Особливост По перше – необхідно створити правильний
. і обробки ран повік. контур краю повіки (не приблизно, а з максимальної
точністю) ідеальне співставлення краю вій ,
переднього і заднього ребра.
По-друге – відновлення цілісності хрящової
пластинки.
По третє – первинна адаптація країв рани в
вузлових точках (в місцях заломів по ходу рани) і на
кінець - кінцева адаптація країв рани безперервним
або окремим швами (товщиною 6-0 або 8-0, без
висічення країв рани). Інтервал між швами при
горизонтальній рані – 5 мм, а при вертикальній рані 2
мм, вкол голки роблять в 1 мм від краю рани).
112
При пошкодженні слізного канальця
необхідно відновити його цілісність і поновити його
прохідність за допомогою зонду, після чого накладають
шви на краї розриву. Зонд залишають на кілька днів
або заміняють на силіконову трубку. Трубку вилучають
через 3- 4 тижні.
1 Особливост Рани повік загоюються дуже швидко, навіть у
0. і загоювання ран випадку цілковитого відриву повік рани загоюються
повік. добре, що обумовлено хорошим кровопостачанням.
1 Терміни Шви в області повік, в зв’язку з швидким
1. зняття швів в області загоюванням ран, знімають на 5-й день.
повік.
Травми очного яблука.
1 Види Тупі травми (контузії).
2. механічного Непроникаючі ушкодження.
ушкодження очного Проникаючі ушкодження.
яблука.
1 Види Пряма контузія при безпосередньому ударі
3. контузій очного предмету.
яблука. Непряма контузія, внаслідок струсу тіла і
лицьового скелету від ударної хвилі.
Поєднання обох видів контузій.
1 Можливі 1. Ушкодження рогівки – ерозія рогівки, рідко
4. ушкодження при ушкодження ендотелію (дископодібний набряк),
контузіях очного гематокорнеа (при імбібіції рогівки кров’яним
яблука. пігментом)
2. Ушкодження склери – розрив склери (найслабкіша
ділянка-у верхньому або внутрішньому квадранті за 3-4
мм від лімбу та концентрично йому).
3. Ушкодження райдужки – міоз, мідріаз, ірідодіаліз
(частковий відрив райдужної оболонки від кореня),
іридермія (цілковитий відрив райдужки).
4. При контузіях війкового тіла – розлад акомодації,
порушення секреції водянистої вологи
(супроводжуються підвищенням або зниженням
офтальмотонусу)
5. Ушкодження кришталика – травматична катаракта,
підвивих кришталика, вивих кришталика (в передню
камеру або склисте тіло).
6. Ушкодження власне судинної оболонки – її розрив
(частіше розриваються внутрішні шари -
хоріокапілярний шар, мембрана Бруха та шар
пігментного епітелію), хоріоідити зумовлені
вазомоторними реакціями на травму.
7. Ушкодження сітківки – струс сітківки або
травматична ретинопатія (берлінівське помутніння –
збліднення в області жовтої плями - внаслідок
анемізації артеріол сітківки й подальшого розширення
капілярів, виникає набряк та ущільнення проміжної
речовини сітківки); крововиливи (субретинальні і
ретинальні), дистрофічні зміни сітківки (кістоподібна
дегенерація) і травматичне відшарування сітківки.
113
8. Ушкодження зорового нерва – стиснення зорового
нерва, розрив зорового нерва, відрив зорового нерва.
9. Крововиливи – гіфема, гемофтальм, крововилив під
хоріоідею, преретинальні і ретинальні крововиливи.
1 Що таке Відбиток на передній капсулі кришталика
5. кільце Фоссіуса? пігментного епітелію краю зіниці, який притискається в
момент травми до передньої поверхні кришталика.
1 Лікування Відразу після травми суворий ліжковий режим,
6. при крововиливах. бінокулярна пов’язка, гемостатичні препарати: вікасол,
діцинон, аскорутин, амінокапронова кислота, етамзилат,
доксіум.
Через 3-5 днів, якщо не було рецидиву
крововиливу рекомендована розсмоктувальна терапія:
внутрішньовенно вводять гіпертонічний розчин натрію
хлориду та йодиду, тканинна і вітамінотерапія,
гемодез, ультразвукова та лазеротерапія, ферменти –
фібрінолізін, трипсін, лідаза.
Якщо консервативна терапія не ефективна
застосовують хірургічне лікування:
при гемофтальмах – закриту вітректомію
через плоску частину війкового тіла (через місяць після
травми).
При гіфемах – парацентез з промиванням
передньої камери.
1 Які Розрив склери, відшарування сітківки,
7. ушкодження при ірідодіаліз, гемофтальм, вивих і підвивих кришталика.
контузіях потребують
хірургічного
лікування.
1 Поранення Проникні, непроникні, наскрізні.
8. очного яблука.
1 Дайте Це ушкодження рогівки або склери, яке
9. визначення захоплює частину їх товщі.
непроникаючим
пораненням.
2 Дайте Це таке поранення, коли предмет, яким його
0. визначення здійснено, розтинає всю товщу зовнішніх оболонок ока
проникаючим (склери чи рогівки)
пораненням.
2 Методика В кон’юнктивальний мішок закапати 0.25%
1. видалення розчин дикаїну чи алкаїну 2-3 рази з невеликими
поверхневих інтервалами.
сторонніх тіл рогівки. Стерильною списовою голкою або
одноразовою голкою (зрізом до себе), тримаючи їх
паралельно рогівці, видалити стороннє тіло. З метою
профілактики інфікування ерозії після видалення
стророннього тіла в кон’юнктивальний мішок закапати
антибактеріальні краплі або закласти за нижню повіку
антибактеріальну мазь і виписати на них рецепт для
продовження лікування в домашніх умовах протягом 5-
7 днів.
2 Перелічіть 1. Наявність наскрізної рани зовнішньої оболонки
114
2. достовірні ознаки ока.
проникаючого 2. Наявність в рані випавши і ущемлених
поранення ока. внутрішніх оболонок ока.
3. Наявність в райдужці отвору і помутніння
кришталика навпроти рани рогівки.
4. Наявність стороннього тіла всередині ока.
2 Назвіть 1. Гіпотонія.
3. недостовірні ознаки 2. Мілка або глибока передня камера.
проникаючого 3. Зміна форми зіниці.
поранення ока.
2 Вірогідні Наявність стороннього тіла за оком, вхідний
4. ознаки наскрізного та вихідний отвори, інколи екзофтальм внаслідок
поранення. крововиливу в ретробульбарну клітковину.
2 Перерахуйт Рогівкові, рогівково-склеральні і склеральні.

5. е види проникаючих
поранень, в
залежності від їх
локалізації.
2 Яке Обов’язково (!) ургентно здійснюють оглядову
6. дослідження слід рентгенографію орбіти в двох проекціях.
провести усім хворим
з підозрою на прони-
каюче поранення?
2 Що Необхідно уточнити локалізацію стороннього
7. необхідно уточнити у тіла.
разі виявлення тіні
стороннього тіла в
орбіті.
2 Методи 1. Рентгенлокалізація за Комбергом - Балтіним (з
8. локалізації сторонніх алюмінієвим протезом - індикатором із свинцевими
тіл очниці. позначками).
2. Безскелетну рентгенографію за Фогтом
проводиться у випадку дрібних сторонніх тіл у
передньому відділі ока, у тому числі і неметалевих
(скло, камінь).
3. Комп”ютерна томографія дає найбільш точну ін-
формацію про розташування сторонніх тіл та про їх ло-
калізацію у пограничній зоні (відносно оболонок ока).
Мінімальний розмір осколка металу, що його
виявляють на КТ, становить 0,2 – 0.3 мм, а скла – 0.5
мм.
4. Додаткові методи локалізації (які можна проводити і
під час операцій): ультразвукова, електронна
локалізація, трансілюмінація та ретробульбарна
діафаноскопія.
2 Перша 1. Закапати в кон’юнктивальний мішок дезінфікуючі
9. лікарська допомога у краплі.
разі проникаючого 2. Накласти бінокулярну пов’язку.
поранення. 3. Ввести антибіотики широкого спектру дії.
4. Ввести правцевий анатоксин (0.5 мл) внутрішньо-
м’язево, при необхідності – противоправцеву
115
сироватку за Безредком.
5. Негайно відправити до спеціалізованого очного
стаціонару, транспортуючи хворого в горизонтальному
положенні.
3 Чи можна Не можна в зв’язку з тим, що розплавлена
0. закладати в мазьова основа – вазелін може проникнути через
кон’юнктивальний наскрізну рану зовнішньої оболонки ока в його
мішок мазь при середину і буде являтися стороннім тілом, яке довго
проникаючих пора- розсмоктується і важко видаляється.
неннях ока, надаючи
першу допомогу?
3 В яких Під мікроскопом із застосуванням
1. умовах проводять мікрохірургічного інструментарію.
хірургічну обробку
ран при проникаючих
пораненнях очного
яблука.
3 Головна Досягти максимально можливого відновлення
2. мета при хірургічній анатомо-фізіологічних взаємовідносин структур ока і
обробці ран очного надійно герметизувати рану.
яблука.
3 Методи 1. Магнітні сторонні тіла за допомогою магніту
3. видалення сторонніх діасклерально.
тіл очного яблука. 2. Амагнітні сторонні тіла видаляють
застосовуючи спеціальні цангові пінцети із зумерною
сигналізацією або використовуючи ендоскопи та
вітреоскопи з волоконною оптикою.
3 Ускладненн 1. Травматична катаракта.
4. я при проникаючих 2. Серозний іридоцикліт.
пораненнях очного 3. Гнійний іридоцикліт.
яблука. 4. Ендофтальміт.
5. Панофтальміт.
6. Фібрінозно-пластичний іридоцикліт.
7. Симпатичне запалення.
3 Що таке Симпатична офтальмія - це запалення
5. симпатичне здорового ока, як відповідь на травму першого.
запалення?
3 Етіопатоген У випадку проникаючих поранень ока
6. ез виникнення порушується гематоофтальмічний бар”єр, а внаслідок
симпатичного автосенсибілізації відбувається продукування
запалення. тканинних і гуморальних антитіл до увеоретинальних
антигенів, які діють на клітини як ушкодженого ока так і
здорового, що і призводить до симпатичного
запалення.
3 Чим При симпатичному запаленні виявляються
7. відрізняється епітеліоїдно- і гігантоклітинні гранульоми з пігментом,
симпатичне які локалізуються в увеальному тракті (але це
запалення від інших виявляється при патолого-анатомічному дослідженні).
увеїтів?
3 Форми 1. Серозно-фібрінозний іридоцикліт.
8. симпатичного 2. Нейроретинит.
запалення.
116
3 Профілакти Видалення травмованого сліпого ока на
9. ка виникнення протязі 14 днів після поранення.
симпатичного
запалення.
4 Що не слід У разі виникнення симпатичної офтальмії в
0. робити при здоровому оці, травмоване око не слід видаляти, якщо
виникненні симпа- є якісь функції. Це око може стати кращим
тичного запалення? функціонально.
4 Лікування Місцево призначають стероїдні препарати:
1. симпатичного дексаметазон в краплях, під кон’юнктиву і
поранення. парабульбарно. Обов’язково призначають мідріатики.
В середину кортикостероїди: початкова доза
преднізолону у дорослих 40-80 мг (8-12табл) в день, у
дітей 25-40 мг з поступовим зниженням дози кожні 5
днів по 5 мг до 1табл.. . (при іридоциклітах слід давати
первагу преднізолону, при увеанейроретинитах –
полькортолон, кенакорт, при панувеїтах – метіпред). У
важких випадках слід проводити лікування
цитостатиками (циклофосфамід по 50 мг 2 рази в деь
1-2 місяці).
З метою профілактики рецидивів
використовують не стероїдні запальні препарати –
індометацин, ібупрофен і інш. по 50 – 75 мг на фоні
лікування стероїдами, а також після закінчення курсу
лікування стероїдами.
Термін лікування (преднізолон, метипред та
інш.) в середньому 75 – 80 днів – таким чином термін
місцевого лікування не менше 12 місяців, а загального
6 місяців.
4 Що таке Відкладення в тканинах ока продуктів
2. сидероз? окислення не видаленого з нього залізного осколка і
забарвлення їх в іржавий колір з дистрофічними
змінами.
4 Що таке Відкладення в тканинах ока продуктів
3. халькоз ? окислення не видаленого з нього мідного осколка і
забарвлення їх в жовто-зелений колір з дистрофічними
змінами.
4 Основні Іржаво-коричневе забарвлення оболонок ока
4. ознаки сидерозу. з дистрофічними і запальними змінами в них і
прогресуюче зниження зорових функцій.
4 Основні Жовто-зелене забарвлення оболонок з
5. ознаки халькозу. дистрофічними і запальними змінами в них і
прогресуюче зниження зору.
4 Профілакти Раннє виявлення металевих осколків в
6. ка метало зів. середині ока і термінове їх видалення.
Опіки.
4 Види опіків. Хімічні, термічні, променеві і комбіновані.
7.
4 Визначення І – легкі (гіперемія, ерозія, легкий набряк
8. ступеня рогівки);
опіків. ІІ - середньої тяжкості (хемоз, ішемія,
поверхневий набряк, плівка кон’юнктиви, інтенсивне
117
помутніння поверхневих шарів рогівки (неінтенсивне
“матове скло”);
ІІІ – тяжкі (некроз шкіри, кон’юнктиви та
склери не більш ніж на ½ поверхні, різка ішемія лімба
до ½ кола, глибоке помутніння всіх шарів рогівки, має
вигляд “матового скла” або її дефект (не наскрізний)
займає не більше 1/3 рогівки);
ІV – особливо тяжкі (некроз шкіри,
кон’юнктиви та склери більш ніж на ½ поверхні,
“порцелянова рогівка” або дефект її тканини
(витончення) на площі більш ніж 1/3 рогівки,
перфорація).
4 Особливост Кислота, потрапляючи на тканину, спричинює
9. і опіків кислотами. коагуляцій ний некроз, тому її дія обмежується тільки
тією ділянкою, на яку вона потрапила.
5 Особливост Луг розріджує білки, зумовлюючи вологий
0. і опіків лугами. (колікваційний) некроз, і проникає всередину,
справляючи далі руйнівну дію, тому ураження
поширюється навіть через кілька днів після опіку.
5 Стадії І стадія – стадія опікового шоку,
1. опікової хвороби. продовжується до 2 діб.
ІІ стадія – гостра опікова токсемія,
продовжується до 18 – 20 діб,
ІІІ стадія – стадія септикопіемія або стадія
деструктивних змін, продовжується до 2-3 місяців.
ІV стадія – стадія рубцювання або
реконвалесценції, продовжується від кількох місяців до
декількох років після опіку.
5 Перша В перші хвилини ураження ока при опіках слід
2. долікарська промивати ока водою з крану, водоймища і т.д. на
допомога при протязі 10-30 хвилин, закапування нейтрального,
хімічних опіках. хімічно не активного масляного розчину (вазелінове,
оливкове масло) і екстрено направити потерпілого у
спеціалізований заклад.
5 Лікування в Незалежно від виду опіку видаляють
3. І стадії опікової частинки хімічної речовини, вивертають повіки і
хвороби. очищують кон’юнктивальні склепіння.
Орошають око ізотонічним розчином натрію
хлориду або водою протягом 30 хвилин.
Використовують нейтралізатори хімічних
речовин у вигляді крапель кожні 2 години ( при опіках
вапном – ЕДТА (3%) і тартратамонія, при опіках
негашеним вапном – 10% розчин амонія + розчин
винокам’яної кислоти, при опіках тіоловими ядами –
5% розчин унітіола, при опіках сірчаної кислоти – 0.4%
розчин глюконату кальцію при опіках спиртовими
розчинами – гіпосульфат натрію).
Анестетики.
Антибіотики для профілактики інфекції.
Протиправцеве щеплення.
Протизапальні препарати – не стероїдні
(наклоф, диклофенак).
118
Хірургічне лікування – тільки при важких
опіках, секторальна кон’юнктивотомія при її некрозі.
Пошарова лікувальна кератопластика,
некректомія кон’юнктиви і рогівки.
5 Лікування ІІ Інгібітори протеолітичних ферментів для
4. стадії опікової попередження виразкування і перфорації рогівки
хвороби. (гордокс або контрікал 10 мл в/в, під кон’юнктиву,
закапування в око).
Антиоксиданти (емоксипін, альфа-
токоферол).
Стимулятори репаративної регенерації
(адгелон, тауфон, вітасик, глекомен, тіамінова очна
мазь, солкосерилове або актовегінове желе).
По екстреним показам проводять тектонічну
пошарову або наскрізну кератопластику.
5 Лікування ІІІ Симптоматичне лікування: нормалізація
5. стадії опікової внутрішньо очного тиску, при ерозіях – стимулятори
хвороби. репаративної регенерації.
5 Лікування Проводиться розсмоктуючи терапія
6. ІV стадії опікової (протеолітичні ферменти, лідаза, препарати меду), а
хвороби. також використовують стероїдні препарати.
Хірургічне лікування наслідків починають не
раніше ніж через один рік після опіку – проводиться
пластика повік, розсічення сімблефарона з пластикою
кон’юнктивальних склепінь, лікувальна
кератопластика. З оптичною метою – кератопластика
або кератопротезування.
5 Коли При пошкодженні ультрафіолетовим
7. виникає електроф- випромінюванням.
тальмія?
5 Які Набряк сітківки, дистрофічні зміни в
8. ускладнення можуть макулярній області, ускладнена катаракта.
виникнути при
надмірній дії ультра-
фіолетових проме-
нів?
5 Які Ускладнена катаракта, набряк сітківки,
9. ускладнення можуть крововиливи в склисте тіло і сітківку.
виникнути при над-
мірній дії інфрачер-
воних променів?
6 Які Ускладнена катаракта.
0. ускладнення можуть
виникнути при дії
рентгенівських про-
менів.
6 Профілакти Відповідні захисні окуляри.
1. ка променевих
ушкоджень .
7. Задачі.
119
1 До лікаря звернувся молодий Діагноз: проникаюче
чоловік, який скаржився на зниження зору на поранення рогівки,
правому оці. Зі слів пацієнта вчора бив ускладнена травматична
молотком по металу і йому здалося ніби, щось катаракта підозра на
попало в ока, після чого сам оглянув око в внутріошньоочне стороннє
дзеркалі і нічого незвичайного не помітив тіло.
сильних болів не відчув і тому до лікаря Необхідно провести
відразу не звернувся. При обстежені:Гострота рентгенографію очниць в двох
зору на праве око = 0.1 не корегується.. На проекціях для виявлення
лівому оці = 1.0. При огляді: на правому оці стороннього тіла.
помірна змішана ін’єкція, на рогівці на 8
годинах в 4 мм від лімбу наскрізна рана
довжиною 2 мм, напроти рани рогівки отвір в
райдужці і помутніння кришталика, передня
камера мілка. При пальпації визначається
гіпотонія Т-1.
Ваш попередній діагноз і який метод
обстеження необхідно провести.
2 Хворий 30 років травму лівого ока Діагноз: контузія
отримав тупим предметом . до лікаря лівого ока важкого ступеня,
звернувся через 1 тиждень. Гострота зору вивих кришталика в склисте
правого ока +1.0, лівого ока = 0.02 з кор.sph тіло.
convex (+)10.0D = 0.1. при огляді: в лівому оці Лікування.
несвіжі синці в області повік і помірний їх Видалення вивихнутого
набряк. На очному яблуці змішана ін’єкція, кришталика із скло видного
несвіжі субкон’юнктивальні крововиливи. тіла.
передня камера глибока, в ній видно волокна Лікування в після-
склистого тіла. Ірідодонез. В склистому тілі операційному періоді,
плаваючі помутніння у вигляді пластівців, в корекція афакії.
нижній половині видно двояко опуклу лінзу,
яка має сіруватий колір і зміщується при зміні
положення голови.
лікування.
3 На будівельному майданчику під час Діагноз: хімічний опік
роботи по необережності перекинулося відро з рогівки і кон’юнктиви другого
розчином вапна і бризки його попали ступеня лівого ока (гашеним
робочому в праве око. потерпілий терміново вапном).
був доставлений в очний травматологічний Перша допомога.
центр. Гострота зору правого ока = рахунок Вивернути повіки і
пальців біля обличчя, лівого ока = 1.0. якщо необхідно механічно
Об’єктивно: в правому оці виражений видалити кусочки хімікату.
рогівковий синдром, кон’юнктива повік і Промивати
перехідних складок різко гіперемована, кон’юнктивальну порожнину
набрякла, шершава, місцями сірого кольору. ізотонічним розчином хлориду
На очному яблуці змішана ін’єкція, хемоз і сірі натрі або дистильованою
ділянки кон’юнктиви. В поверхневих шарах водою на протязі 30 хвилин.
рогівка мутна і має вигляд неінтенсивного Закапування
“матового скла”, поверхня її шершава. нейтралізаторів кожні 2
Радужку і зіницю через мутну рогівку чітко не години ( 2% розчин борної
видно. кислоти, 4% розчин тар трату
120
Діагноз. Перша допомога. амонію та інш.)
Закапування
антибактеріальний крапель,
або закладання мазей Мідріа-
тики.
Ввести правцевий
анатоксин або правцевий
анатоксин і протиправцеву
сироватку).
При вираженому
хемозі між прямими м’язами
зробити меридіальні розрізи
кон’юнктиви до склери в 2-3
мм від лімбу довжиною 5-7 мм
і промити нейтралізатором
кон’юнктивальну порожнину.
4 Хлопчик 13 років спостерігав сонячне Діагноз: опік жовтої
затемнення без захисних окулярів, після чого плями обох очей.
помітив зниження зору в обох очах. Звернувся Лікування:в перші
до лікаря. дні призначають
При обстеженні гострота зору кортикостероїди ретро-
правого ока = 0.6 не корегується, лівого ока = бульбарно, хлорид кальцію
0.5 не корегується. Об’єктивно: передній 10% по 10 мл внутрішньо-
відділ очей не змінений. Оптичні середовища венно, індометацин по 1т 3
в обох очах прозорі. На очному дні в рази на день.
макулярній області жовтувато-білі вогнища з Рекомендується
нечіткими контурами, прилеглі дільники носіння темних окулярів і
сітківки набряклі, мають сіруватий вигляд, на обмеження зорового
поверхні множинні патологічні рефлекси. Диск навантаження.
зорового нерва і судини сітківки в нормі.
Поставте діагноз. Лікування.
5 Хворий 73 років в лісі збираючи Діагноз: проникаюче
гриби наткнувся на сучок правим оком. Око поранення рогівки з
боліло, і відразу стало погано бачити, але випадінням радужки та
хворий звернувся до лікаря тільки через день внутрішньоочним стороннім
у зв’язку з різким болем в правому оці. тілом, ускладнена
Гострота зору правого ока = правильна світло травматична катаракта,
проекція, лівого ока = 0.8 з кор..sph convex гнійний іридоцикліт на
(+)3.0D=0.8 правому оці.
Об’єктивно: виражений рогівковий Провести оглядову
синдром, набряк повік, змішана ін’єкція, хемоз рентгенографію орбіт в двох
кон’юнктиви, на 19 годинах в 2 мм від лімбу проекціях.
рана рогівки 4 мм в якій ущемлена радужка, Необхідна
навколо рани рогівка інфільтрована з жовтува- мікрохірургічна обробка рани з
тим відтінком. В передня камера мілкувата, в видаленням внутріошньочного
ній проглядається чорного кольору лінійне сто- стороннього тіла.
роннє тіло 3-4 мм, яке встромилося в кри- Призначити
шталик, який частково помутнів. Гіпопіон 4 мм. антибіотики широкого спектру
Рефлекс з очного дна тьмяний деталі не видно. дії місцево і загально.
При пальпації очного яблука гіпотонія Т-1, цилі- Можливі
арні болі. ускладнення: ендофтальміт і
Поставте діагноз. Тактика лікування. панофтальміт.
121
Можливі ускладнення.
XI. 1. ТЕМА :
“ЗМІНА ОРГАНА ЗОРУ ПРИ ЗАГАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ОРГАНІЗМУ”.
2. Навчальні цілі. Сформувати у студентів уяву про зв’язок ураження органа
зору із загальними захворюваннями організму, про діагностичне і прогностичне
значення обстеження органа зору при деяких загальних захворюваннях. Навчити
студентів методиці визначення зіничних реакцій на світло, акомодацію і
конвергенцію.
- офтальмологічні зміни при гіпертонічній хворобі;
- зміни органа зору при захворюваннях серцево-судинної системи;
- очні симптоми при захворюваннях ЦНС;
- картину очного дна при цукровому діабеті і методи лікування і профілактики
при діабетичній ретинопатії;
- види і методи лікування ендокринної офтальмопатії при захворюваннях
щитовидної залози;
- зміни органа зору при захворюваннях крові;
- можливі ускладнення з боку органа зору при патології ЛОР органів;
- абсолютні очні показання для переривання вагітності при токсикозі
вагітності.
4.В результаті вивчення розділу студент повинен вміти:
- визначати зіничні реакції на світло, акомодацію і конвергенцію;
- визначити межі поля зору контрольним методом.
5. План практичного заняття з теми: “Зміни органа зору при загальних
захворюваннях організму”.
3. Викладач демонструє методику визначення зіничних реакцій на світло,
акомодацію і конвергенцію та методику визначення поля зору контрольним методом.
Один на одному студенти вивчають ці методики.
4. Викладач демонструє очне дно у хворих із патологією зорового нерва,
діабетичною ретинопатією, гіпертонічною ретинопатією, анемією та з іншими змінами
сітківки і зорового нерва при загальних захворюваннях за допомогою ретинофоту.
оглядає хворого із зміною органа зору при загальних захворюваннях (діабетичною
ретинопатією, гіпертонічною ретинопатією, невритом зорового нарву, ендокринною
офтальмопатією та інш.) Кожна група повинна зібрати анамнез, провести пряму або
зворотню офтальмоскопію, на щілинній лампі, провести диференціальну діагностику,
поставити попередній діагноз, обґрунтувати план обстеження і лікування. Викладач
дає оцінку проведеному обстеженню в кожній групі, підводить підсумок, виправляє
помилки, пояснює незрозумілі питання.
6. Студенти під контролем викладача перевіряють і закріплюють свої знання у
вигляді ділової гри. Ділова гра може проходити по такому сценарію: студенти
діляться на 2-3 групи, в кожній групі розподіляють ролі: один студент буде окулістом,
другий терапевтом, третій невропатологом і так дальше. Кожній групі викладач
розподіляє одного хворого (із цукровим діабетом, гіпертонічною хворобою,
захворюваннями центральної нервової системи, ендокринною офтальмопатією,
захворюванням крові та інш), якого студенти повинні обстежити і у вигляді консіліума
виставити діагноз, спираючись на данні історії хвороби, призначити необхідні
обстеження, консультації і призначити лікування. Викладач робить підсумок після
доповіді кожного хворого.
122
6.Питання і відповіді:
Зміни органа зору при серцево-судинних захворюваннях
1. Співвідно У дорослих 2:3,
шення калібру У дітей до 10 років 1:2
артерій і вен на
очному дні в нормі.
2. Особливо Судини кінцевого типу, не утворюють
сті будови судин анастомозів.
сітківки.
3. Методи 1. Пряма і зворотня офтальмоскопія.
дослідження очного 2. Бінокулярна офтальмоскопія.
дна і сітківки. 3. Отальмохромоскопія.
4. Флуоресцентна ангіографія .
5. Оптична когерентна томографія сітківки.
4. Частота Очне дно при гіпертонічній хворобі уражається
ураження очного у 50-95% хворих.
дна у хворих
гіпертонічною
хворобою.
5. Три стадії - Гіпертонічна ангіопатія сітківки (функціональні зміни
змін очного дна при судин сітківки);
гіпертонічній - гіпертонічний ангіосклероз сітківки і зорового нерва
хворобі (за (стадія органічних змін судин сітківки);
Красновим (1948)). - гіпертонічна ретинопатія і гіпертонічна нейроретино-
патія.
6. Ознаки На очному дні артерії сітківки помірно звужені і
гіпертонічної нерівномірного калібру, вени розширені і звивисті,
ангіопатії. співвідношення калібру артерій до вен 1:4, симптом
Гвіста, поодинокі крапкові геморагії.
7. Що таке Симптом Гвиста – штопороподібна звивистість
симптом Гвиста? дрібних венозних судин навколо макулярної області.
8. Що таке Симптоми Салюса-Гунна – симптоми
симптоми Салюса- перехрестя артерії з веною, при яких вена вдавлюється
Гунна? артерією.
Салюс Гунна І – легке вдавлення вени
артерією, внаслідок чого вена трохи вигинається перед
артерією.
Салюса-Гунна ІІ – вена в зоні перехрестя
вигинається в дугу і стоншується під перехрещуючою
артерією;
Салюса-Гунна ІІІ – вена під артеріїю стає не
видимою, немовби перерваною на деякому протязі.
9. Ознаки Артерії сітківки звужені, нерівномірного
гіпертонічного калібру, звивисті, внаслідок гіалінозу стінок артерій
ангіосклерозу центральна світлова смужка (рефлекс по ходу судини)
сітківки. стає вужчою і набуває жовтуватого відтінку, що надає
судині виду “мідного дроту”. Пізніше судина ще більше
звужується і набуває вигляду “срібного дроту”. Вени
123
помірно розширені і звиті. Симптом Салюса-Гунна І-ІІ-ІІІ.
10. Ознаки Поряд з ангіосклерозом сітківки на очному дні
гіпертонічної є крововиливи різної величини, вогнища ішемії
ретинопатії (ватоподіпні) і ексудації (дрібні білого або жовтого
кольору).
11. Ознаки Поряд з ангіосклерозом сітківки і ретинопатією
гіпертонічної внаслідок порушення нейроретинальної гемодинаміки
нейроретинопатії. змінюється стан диску зорового нерва. Він стає
набряклим, а межі його розмиті, сітківка навколо нього
також набрякла і має сіруватий вигляд.
Знижується зір і звужується поле зору.
При прогресуванні злоякісної гіпертонічної
хвороби
на очному дні ознаки нейроретиніту можуть
теж прогресувати і виявляється застійний диск
зорового нерва і множинні вогнища жовтого кольору
навколо жовтої плями, які утворюють фігури “зірки”.
Така картина має поганий прогноз відносно не тільки
зору, а і життя пацієнта.
12. Для якої Ангіопатиія сітківки спостерігається в першій
стадії гіпертонічної стадії гіпертонічної хвороби і має зворотній характер.
хвороби властиві
ознаки ангіопатії
сітківки?
13. В якій В другій стадії (ІІ А і ІІ Б) гіпертонічної
стадії гіпертонічної хвороби.
хвороби спосте-
рігається ангіо-
склероз сітківки?
14. В якій В третій стадії гіпертонічної хвороби.
стадії гіпертонічної
хвороби спосте-
рігається ретино-
патія і нейроретино-
патія?
15. Основні При атеросклерозі на очному дні можуть бути
ознаки зміни, властиві гіпертонічній хворобі ІІ і ІІІ стадій. Поряд
атеросклеротичного з цим можливі дистрофічні зміни в макулярній області і
ураження очного на периферії очного дна. Внаслідок атеросклеротичних
дна . змін в судинах зорового нерва наступає хронічне
порушення кровопостачання. Це приводить до його
атрофії. Атеросклеротичне ураження судин сітківки і
зорового нерва може привести також і до гострого
порущення кровообігу в них, що викликає раптове
значне зниження зору.
16. Системні Гіпертонічна хвороба 25%, скроневий артеріїт
захворювання при 3%, захворювання серця ревматоїдної природи 7%,
яких виникає атеросклеротичні зміни ССС 35%, в 28% - виявити
оклюзія ЦАС. причину не вдається (за даними Кацнельсона Л.А.,
Фарафоновонової Т.І., 1990).
17. Механізми 1. Тромбоз (біля 80% випадків оклюзій ЦАС обумовлені
порушення тромбозом артерії на рівні решітчастої пластинки і
124
прохідності в пов’язані з атеросклеротичним процесом (за данними
центральній артерії Кански Д.Дж., 2008).
сітківки 2. Емболія (емболи можуть бути холестеринові, фібрі-
(етіопатогенез). ново-тромбоцитарні, кальцифіковані, які виникають при
ендокардиті, тромбофлебіті, травмі (жирова емболія)).
3. Спазм (інтоксикації, захворювання вегетативної
системи);
4. Гігантоклітинний артеріїт.
18. Клініка Скарги на раптове і стійке зниження гостроти
оклюзії центральної зору – або секторальне випадіння в полі зору. Може
артерії сітківки бути короткочасна перехідна сліпота до розвитку
(ЦАС). картини оклюзії ЦАС.
На очному дні визначається сіро- біле
дифузне помутніння шару нервових волокон в
задньому полюсі (ішемічний набряк). В макулярній зоні
сітківка залишається прозорою, що обумовлено
хоріоїдальним кровопостачанням в цій ділянці - така
картина очного дна називається симптомом “вишневої
кісточки”.
19. Невідклад 1. Масаж очного яблука на протязі 10-15
не лікування при хвилин декілька разів в день (3-4 дні) – сприяє
оклюзії ЦАС. проходженню ємбола в дистальні відділи судинного
русла.
2. Негайне використання судинорозширюючих
препаратів (2% папаверин гідрохлорід ретробульбарно,
вдихання карбогену (10% - вуглекислого газу і 90% -
кисню) або амілнітріта, нітрогліцерин під язик та інш.)
3. Для зниження ВОТ - бета – блокатори (тімолол),
діакарб, гліцерил.
4. Антикоагулянтна терапія (парабульбарно
фібринолізин, гепарин або фраксипатин, дексаметазон).
20. Прогноз Прогноз несприятливий - розвивається
при оклюзії ЦАС. атрофія зорового нерва із стійкою втратою зору.
21. Загальні Гіпертонічна хвороба, атеросклероз,

захворювання, які захворювання крові (поліцитемія), зміни реологічних
можуть стати властивостей крові і порушення гемостазу, цукровий
причиною тромбоза діабет, ангіїт сітківки, травми ока.
центральної вени
сітківки (ЦВС).
22. Патогенез Патогенез до кінця не вивчений. Рахується, що
тромбозу ЦВС. важливим фактором розвитку венозного тромбозу є
застій циркуляції, – причиною якого являється ішемія
внаслідок недостатності капілярного кровообігу.
Важливу роль в патогенезі ретинальної венозної оклюзії
відводять атеросклерозу (Кански Д.Дж., 2008).
Потовщені склерозовані артерії стискають
вену, що приводить до втрати в ній ендотеліальних
клітин і утворення тромбу. Наслідком тромбозу вени є
підвищення капілярного тиску, що супроводжується
стагнацією крові в судинах. Застій циркуляції приводить
до гіпоксії тканини сітківки і подальшого пошкодження
125
ендотеліальних клітин з виходом компонентів плазми в
тканини сітківки. Тканевий тиск підсилює порушення
кровотоку і гіпоксію.
23. Класифіка По локалізації:
ція тромбозу І. Тромбоз центральної вени сітківки.
ретинальних вен. ІІ. Тромбоз судинних аркад (в/ср., н/скр.,
в/носов, н/носов) з набряком макули, без набряку
макули.
Тип:
1. Неішемічний - ділянка неперфузії менше 10
діаметрів ДЗН (кращий прогноз, 75% тромбозів).
2. Ішемічний тип – ділянка не перфузії більше 10 діа-
метрів ДЗН (важкий прогноз, розвивається неоваскуляри-
зація).
3. Тромбоз ЦВС у молодих дорослих (називається
васкулітом ДЗН або папілофлебітом, пов’язаний з
особливостями будови ЦВС на рівні решітчастої
пластинки, прогноз сприятливий).
Стадії:
1. Претромбоз,
2. Тромбоз.
3. Постромботична ретинопатія.
4. Повторний тромбоз.
24. Клініка при Захворювання супроводжується раптовим
тромбозі ЦВС. зниженням гостроти зору. Вени сітківки розширені,
напружені і звиті. Рано з’являється набряк сітківки
внаслідок виходу рідини із капілярів. Найбільш яскраву
картину тромбозу ЦВС утворюють множинні великі
геморагії, переважно локалізовані в центральній зоні.
Вони неправильної форми, різного розміру, локалізуються
в основному в шарі нервових волокон. Картина на очному
дні називається – симптом “роздавленого томату”.
Описані зміни обумовлені розвитком гіпоксії і ішемії
сітківки внаслідок артеріального спазму і порушення
проникливості судинної стінки.
25. Лікування Лікування повинно бути негайне. Центральною
при тромбозі ЦВС. ланкою тромбоутворення є перехід фібріногена у
фібрін. Тому основним в лікуванні необхідно вважати
використання фібріонолітичних і антикоагулянтиних
препаратів. Необхідно створити максимальну
концентрацію препаратів в зоні тромбозу, що
досягається при парабульбарному або
ретробульборному введені.
Вводять місцево гепарин - антикоагулянт
прямої дії та інші тромболітичні препарати –
стрептокінзу, стрептодеказу, урокіназу. Також місцево
вводять дексаметозон.
В/в крапельно вводять реополіглюкін, трентал,
дексазон, призначають дегідратаційну терапію.
Лазеркоагуляція сітківки використовується при:
- набряці макули (бар’єрна лазер коагуляція);
- при постромботичної ретинопатії (закриття
ішемічних зон і розрушення неоваскулярних
126
комплексів).
Зміни органу зору при захворюваннях нирок.
2 Зміни на 1. Ниркова ангіопатія (звуження артерій
7. очному дні при сітківки.
хронічному 2. Ниркова ретинопатія (судини звужені,
гломерулонефриті. помірно склерозовані, набряк сітківки навколо диску
зорового нерва і в центральній частині, велика кількість
поверхневих валоподібних вогнищ. В макулі мілкі
вогнища ексудації, які утворюють фігуру зірки, геморагії.
2. Ниркова нейроретинопатія (диск зорового
нерва набряклий, межі розмиті, набряк сітківки, в макулі
фігура зірки).
Може виникати трансудативне відшарування
сітківки.
Зміни органа зору при токсикозах вагітних.
2 Зміни На очному дні з’являються ознаки агіопатії,
8. очного дна при ретинопатії і нейроретинопатії, в залежності від важкості
токсикозах вагітних. токсикозу. Можливе також відшарування сітківки.
Після припинення вагітності в більшості
випадків функції очей відновлюються.
2 Зміни на 1. Трансудативне відшарування сітківки при токсикозі;
9. очному дні, які є 2. Гіпертонічна нейроретинопатія;
абсолютним 3. Тромбоз ЦВС;
показанням для 4. Ретинопатія з багато численними ватоподібними
переривання вогнищами і крововиливами.
вагітності.
Зміни органу зору при захворюваннях крові.
3 Зміни Загальний фон очного дна блідий, на очному
0. органа зору при дні плазморагії і геморагії та незначний набряк сітківки
анемії. навколо диска зорового нерва і в макулярній області.
3 Зміни Край диска зорового нерва має не чіткі краї.
1. очного дна при Артерії і вени з важкістю відрізняються. Навколо судин
хронічній мієлоїдній лейкоцитарна інфільтрація. Загальний фон очного дна
лейкемії. блідий. переважно на периферії жовтувато-білі утво-
рення – мієломи (конгломерати з незрілих клітин білої
крові – міелобластів і мієлоцитів), які оточені кільцем
крові, трохи вистапають над поверхнею очного дна.
3 Зміни Диск зорового нерва має розмиті межі,
2. очного дна при загальний фон очного дна блідо-жовтий. На очному дні
лімфоїдній лейкемії. поодинокі крововиливи, які переважно на периферії.
3 Зміни Диск зорового нерва набряклий, червоного
3. очного дна при кольору, вени звиті і розширені, навколо них велика
еритремії. кількість крововиливів. Артерії без змін (утворення
тромбів в дрібних і крупних судинах, в зв’язку із змінами
реологічних властивостей крові).
Зміни органа зору при захворюваннях центральної нервової
системи (ЦНС).
3 Найбільш 1. Пухлини головного мозку.
4. часті захворювання 2. Менінгіти, арахноїдити, енцефаліти.
головного мозку при 3. Судинні порушення.
яких зустрічаються 4. Розсіяний склероз.
127
зміни з боку органа 5. Спинна сухотка.
зору.
3 Перерахуй 1. Зміни окорухового апарату ока та парез і параліч
5. те зміни органа м’язів повік;
зору при 2. Зміни форми, розмірів зіниць та їхньої реакції;
захворюваннях 3. Зміни на очному дні: застійний сосок, неврит,
нервової системи атрофія зорового нерва;
(НС). 4. Патологія периферичного зору.
3 Зміни 1. Найбільш характерним є симптом розвитку застійного
6. органа зору при диску зорового нерва (ДЗН) з наступною його атрофією.
абсцесах і пухлинах 2. Геміанопсії.
головного мозку. 3. Косоокість.
3 Які Геміанопсії, які виявляються при периметрії.
7. симптоми важливі
для топічної діаг-
ностики ураження
головного мозку?
3 Диференці Спільна ознака: набряк диску зорового нерва і
8. йна діагностика нечіткі межі.
застійного соска і Застійний диск Неврит
невриту зорового Значна Проміненція не
нерва. проміненція виражена
Функції не Відразу
страждають, тільки при страждають функції
переході в атрофію. (гострота зору і поле
Відсутній зору)
запальний ексудат в Виявляється
склистому тілі запальний ексудат на
дискові та в склистому
тілі.
3 Зміни Гомонімна геміанопсія, параліч окорухового
9. органа зору при нерва, застійний диск і неврит зорового нерва.
сифілісі мозку.
4 Зміни Симптом Аргайла – Робертсона – зникнення
0. органа зору при реакцій зіниць на світло і збереження на конвергенцію
спинній сухотці. та акомодацію. Концентричне звуження поля зору,
зниження центрального зору. Анізокорія. Параліч
окорухового і рідше відвідного нерва. Атрофія зорового
нерва.
4 Зміни Порушення зіничних реакцій: паралітична
1. органа зору при нерухомість на одному або на обох очах, неврити,
цереброспінальних паралічі n. abducens.
менінгітах. Для базального менінгіту типовим являється
ураження окорухового і блоковидного нервів.
42. Зміни Виникають парези і паралічі окорухових і
органа зору при відвідних нервів, порушення зіничних реакцій, що
енцефалітах. являється поганою прогностичною ознакою.
43. Зміни Скроневе збліднення ДЗН, ретробульбарний
органа зору при неврит, ремітуючий характер зниження зору,
розсіяному горизонтальний ністагм. Поступово розвивається
склерозі. атрофія зорового нерва.
44. Симптом Птоз, міоз, енофтальм.
128
Горнера (параліч
симпатичного
нерва).
45. Зміни Екзофтальм, офтальмоплегія, можливі також
органа зору при застійний диск зорового нерва і неврит зорового нерва,
тромбозі кавер- тромбоз центральної вени сітківки і тромбоз орбітальних
нозного синуса. вен.
46. Зміни На початку нападу спостерігається звуження
зіничних реакцій зіниць, а на висоті клонічних судом їх розширення.
при епілепсії.
Зміни органа зору при ендокринних захворюваннях.
47. Зміни 1. Діабетична ретинопатія;
органа зору при 2. Діабетична катаракта;
цукровому діабеті, 3. Вторинна глаукома;
які найчастіше 4. Увеїт.
48. Етіопатоге В основі розвитку діабетичної ретинопатії
нез виникнення змін лежить процес оклюзії мікросудин. Оклюзія є наслідком
на очному дні при потовщення ендотелію капілярів і звуження їх просвіту
цукровому діабеті. внаслідок внутрішньоклітинного набряку (недостатність
інсуліну, що викликає накопичення інтрацелюлярного
сорбітолу і фруктози сприяє підвищенню осмотичного
тиску) з одного боку, а з іншого боку підвищення рівню
протеїнів в плазмі, що збільшує агрегацію формених
елементів крові і гальмує фібриноліз, а це обумовлює
мікро тромбоутворення. Загибель перицитів і
ендотеліальних клітин в ретинальних капілярах порушує
проникливість судинної стінки і приводить до
міжклітинного набряку тканини сітківки. Порушення
перфузії в парафовеальних судинах створює умови для
розвитку ексудативної макулопатії. Прогресуюча
облітерація ретинальних капілярів стає причиною ішемії
сітківки, що супроводжується виробкою
вазоформативного фактору, що сприяє розвитку
неоваскуляризації, як початку проліферативних змін на
очному дні.
49. Класифіка Класифікація діабетичної ретинопатії, яка
ція діабетичної запропонована ETDRS (Early Treatment Diabetic
ретинопатії. Retinopathy Study Research Group), а також Л.А.
Кацнельсоном:
І. Препроліферативна (або
непроліферативна, або проста) форма діабетичної
ретинопатії:
А) васкуляна фаза;
Б) ексудативна фаза (з набряком макули, без
набряку макули);
В)геморрагічна або ексудативно-геморрагічна
фаза.
ІІ. Проліферативна форма:
А) з неоваскуляризацією;
Б) з гліозом І, ІІ, ІІІ, ІV ступення;
С) з тракційним відшаруванням сітківки.
129
В класифікації враховується, що кожна
наступна фаза вміщує елементи попередньої.
50. Зміни на Відмічається по порівнянню з нормою
очному дні при розширення вен, мікроаневрізми (мікроаневрізми – це
васкулярній фазі мішкоподібні вип’ячування стінки капіляру, які
препроліферативно з’являються внаслідок загибелі періцитів). Розширення
ї діабетичної площі аваскулярної зони. Останнє свідчить про початок
ретинопатії. процесу облітерації перифовеолярних капілярів.
51. Зміни на На очному дні виявляються тверді і м’які
очному дні при (ватоподібні) ексудати. Вогнища твердих ексудатів
ексудативній фазі мають жовтуватий колір (часто відкладаються навколо
препроліферативно макули) і містять ліпідний матеріал, можуть
ї діабетичної резорбуватися. М’які ексудати, бавовноподібні,
ретинопатії супроводжують процес ішемії сітківки, тому виникають в
зонах мікроваскулярної оклюзії. Для ексудативної фази
характерний набряк макулярної зони. Довгочасне
існування набряку приводить до утворення мікро і
макрокістозної дистрофії, які супроводжуються стійким
зниженням гостроти зору.
52. Зміни на В клінічній картині на перший план виступають
очному дні при множинні крововиливи у вигляді круглих плям, смуг,
геморагічній фазі язиків полум’я. Ці крововиливи розташовані в
препроліфера- основному в середніх шарах сітківки і являються
тивної діабетичної локальними геморагічними інфарктами. Вени стають
ретинопатії широкими і звитими, з’являються судинні петлі, венозні
судини набувають вигляду “зв’язки сосисок”. Артерії
значно звужуються, може виявлятися ознаки “срібного
дроту” і облітерації.
53. Зміни на Характеризується в основному
очному дні при неоваскуляризацією (патологічні новоутворені судини),
проліферативній яка рахується першою ознакою проліферації і
діабетичній утворенням гліальної тканини, яка може стати причиною
ретинопатії. відшарування сітківки.
54. Лікування 1. Діета, лікування і компенсація цукрового діабету І і ІІ
діабетичної типів ендокринологом.
ретинопатії. 2. Медикаментозна терапія (існуючі препарати не
дають оптимістичних результатів). Використовують
препарати, які зменшують ломкість капілярів - рутин Віт.
Е, аскорбінова кислота, доксіум, діцинон. Призначають
саліцилати. При крововиливах використовують
антигеморагічні препарати: перітол; діцинон, діваскан .
3. Найефективнішій метод лікування – лазеркоагуляція
сітківки.
4. При проліферативній діабетичній ретинопатії
показана ендовітреальна хірургія з використанням
ендолазерів.
130
55. Механізми - Редукція або деструкція зон ретинальної гіпоксії, в
дії лазеркоагуляції яких виробляється вазоформативний фактор.
сітківки при - зближення сітківки з хоріокапілярним шаром, що при-
діабетичній водить до збільшення перфузії кисню із хоріоідеї в
ретинопатії. сітківку;
- деструкція судин з підвищеною проникливістю стінок
і патологічних судинних комплексів для часткової
нормалізації геодинамічної ситуації в діабетичній
сітківці, а також покращення кровопостачання
макулярної зони.
56. Що є В основі патологічного процесу при
основою ендокринній офтальмопатії лежить зміни в зовнішніх
ендокринної м’язах і орбітальній клітковині, які виникають на фоні
офтальмопатії. порушення функції щитовидної залози. При цьому
характер і ступінь ураження щитовидної залози може
бути різним.
57. Форми 1. Тіреотоксичний екзофтальм;
ендокринної 2. Набряковий екзофтальм;
офтальмопатії. 3. Ендокринна міопатія.
58. Клінічна Тіреотоксичний екзофтальм (завжди
картина при розвивається на фоні тіреотоксикоза, частіше у жінок) –
тіреотоксичному незвичайний блиск очей, розширення за рахунок
екзофтальмі. ретракції верхньої повіки очної щілини (с-м Дальрімпля
– м’яз Мюллера, середній пучок піднімача верхньої
повіки, - знаходиться в стані спазму.), рідке мигання (с-м
Штельвага), тремор закритих повік, відставання
верхньої повіки при погляді до низу (с-м Грефе),
послаблення конвергенції (с-м Мебіуса), екзофтальм
при цій формі незначний і не перевищує 2-3 мм.
Симптоми стабільні, не викликають скарг, окрім
косметичного дискомфорту, доброякісне протікання.
При КТ та магніто-резонансній томографії не виявляєть-
ся змін з боку м’яких такнин очниці. Симптоми зникають
при компенсації дисфункції щитовидної залози.
59. Клінічна Набряковий екзофтальм (частіше виникає на
картина при фоні гіпертиреозу) – злоякісне протікання. На перший
набряковому план виходить набряк періорбітальних тканин.
екзофтальмі. Ретракція верхньої повіки за рахунок спазму, а пізніше
контрактури м’язу Мюллера. По мірі прогресування
процесу наростає набряк орбітальних тканин, різко
збільшується об’єм екстраокулярних м’язів. Все це
приводить до підвищення внутрішньоорбітального
тиску, розвивається венозний стаз в очниці, різко
збільшується екзофтальм, хемоз кон’юнктиви, верхня і
нижня повіки потовщені, напружені, різко збільшується
екзофтальм до 27 –30 мм. Очна щілина може взагалі не
змикатися. Око перестає рухатися, розвивається
оптична нейропатія, яка досить скоро може перейти в
атрофію зорового нрва. Набряк може привести до
здавлювання циліарних нервів, а це в свою чергу до
порушення чутливості рогівки і порушення трофіки. При
компенсації дистиреоїдного стану не виникає
131
зменшення очних проявів. Через 12-14 місяців процес
закінчується фіброзом тканин, повною нерухомістю
очного яблука, ураженням рогівки і атрофією ЗН.
60. Клінічна Ендокринна міопатія (частіше виникає на фоні
картина при гіпотиреоза або еутіреоїдного стану, частіше у
ендокринній чоловіків). При цій формі на перше місце виступають
міопатії. симптоми ретракцї верхньої повіки і диплопія,
розвивається косоокість, око зміщено, як правило,
донизу і досередини, рухомість його при цьому доверху
і назовні різко обмежена. Як правило, першим
уражається нижній прямий м’яз (у 85% хворих з
ендокринною міопатією). Візуальне обмеження
рухомості доверху обумовлене спайками і вторинною
контрактурою м’язу антагоністу. На комп’ютерній і
магніторезонансній томографії виявляють збільшення
однієї або двох екстра окулярних м’язів. Стадія
клітинної інфільтрації закінчується через 4-5 місяців і
починається фіброз.
61. Лікування Кортикостероїди місцево і всередину,
ендокринної дегідратація, рентгенотерапія очниць, інколи
офтальмопатії. декомпресійна трепанація.
6 Зміни Звуження очної щілини в зв’язку з набряком
2. органа зору при повік. На очному дні набряк сітківки. зниження зору.
гіпотіреозі і
мікседемі.
Зміни органа зору при захворюваннях ЛОР-органів.
6 Які зміни Увеїти, неврит зорового нерва,
3. органа зору можуть субпериостальний абсцес, флегмона орбіти.
виникати при за-
пальних захворю-
ваннях ЛОР органів.
6 Які зміни Екзофтальм незапального характеру із
4. органа зору можуть зміщенням очного яблука у відповідний бік, застійний
виникати при пухли- диск та атрофія зорового нерва.
нах придаткових
пазух носа?
Зміни органа зору при захворюваннях зубо-щелепної системи.
6 Які зміни Периостіт, абсцес очної ямки, кератит, увеїт,
5 огана зору можуть ретиніт, неврит зорового нерва.
виникати при
захворюванням
зубо-щелепної
системи?
Ураження органа зору при ревматизмі.
6 Ураження Керато-кон’юнктивіти, епісклерит, склерит,
6. органа зору при іридоцикліт, хоріоретиніт, ретиноваскуліт, папіліт.
ревматизмі.
Задачі з теми: “Зміни органа зору при загальних захворюваннях

132
організму.
1 Хворий 63 років звернувся із скаргами Офтальмологічни
на головний біль і зниження зору. При обстежені: й діагноз.: застійний диск
гострота зору ОD = 0.3 convex sph +3.0 D= 0.8, зорового нерва обох очей.
ОS= 0.4 convex sph +2.5 D= 0.8, передні відрізки Додаткові
обох очей без змін, оптичні середовища прозорі. обстеження:
На очному дні: виявлено набряк диску зорового рентгенографія черепа,
нерва на обох очах, межі розмиті, судини комп”ютерна томографія,
розширенні, звивисті, між судинами виявляються ядерно-магнітний резонанс.
смугоподібні геморагії. При периметрії Необхідна
виявляється правостороння геміанопсія, межі консультація нейрохірурга
звуження проходять через крапку фіксації. (у хворого підозра на
Ваш офтальмологічний діагноз. Які об’ємний процес головного
додаткові методи обстеження необхідно мозку в області лівого
провести для діагнозу захворювання головного зорового тракту).
мозку? Консультація якого спеціаліста
необхідна?
2 На прийом до окуліста звернулася Офтальмологічни
молода жінка 32 років, яка скаржилася на й діагноз:
зниження зору на обох очах. Із анамнезу відомо, Ретробульбарний
що один раз вона уже мала подібні скарги і зір неврит обох очей.
поступово відновився. При обстежені гострота Симптоми
зору: ОD = 0.0.5 не корегується, ОS= 0.04 не характерні для розсіяного
корегується, виявляється ністагм при склероза.
відведеннях очей. Передні відрізки і оптичні Необхідна
середовища без патології. на обох очах на консультація
очному дні виявляється скроневе збліднення невропатолога.
диску зорового нерва. При периметрії
виявляються центральні скотоми.
Поставте офтальмологічний діагноз.
Для якого захворювання характерні описані
вище симптоми.
Консультація якого спеціаліста
необхідна.
3 На профогляді у пацієнта скарги з боку Офтальмологічни
органа зору були відсутні. Він скаржився тільки й діагноз: гіпертензивний
на періодичний головний біль. В картці ангіосклероз.
зазначено, що артеріальний тиск у нього 190/100 Діагноз
ммртст. При обстежені: гострота зору на обох загального захворювання.:
очах =1.0, передні відрізки без змін. На очному Гіпертонічна хвороба,
дні: диски зорових нервів блідо-рожеві, межі склеротична фаза.
чіткі, вени розширені звиті, артерії різко Хворому
звуженні, в місцях перехресту вена під артерією необхідно провести
не проглядається, в макулярній зон звивисті всебічне обстеження у
венули, артерії звужені і мають вигляд кардіолога.
жовтувато-сіруватих тяжиків, окремі смугасті
геморагії.
Офтальмологічний діагноз. Діагноз
загального захворювання. Консультація якого
спеціаліста необхідна?
133
4 Для виписки окулярів до Вас звернувся Офтальмологічни
хворий 57 років, який скаржився на зниження й діагноз: ускладнена
зору обох очей. Поступове зниження зору діабетична катаракта обох
відмічає на протязі останніх 4 років. При очей, проліферативна
опитуванні вияснилося, що вже давно відмічає діабетична ретинопатія з
спрагу і свербіж. При обстеженні гострота зору: неоваскуляризацією.
ОD = 0.1 convex sph +2.0 D= 0.4, ОS= 1/~ pr.l.c.. Лікування:
При огляді на щілинній лампі на правому оці 1. Необхідно
рогівка прозора, передня камера середньої провести екстракцію
глибини, зіниця кругла, часткове помутніння катаракти на обох очах з
кришталика в коритакльних шарах, але рефлекс імплантацією
з очного дна є, при розширені зіниці видно очне інтраокулярної лінзи.
дно. На очному дні ДЗН блідо-рожевий, межі 2. Провести
чіткі, судини не рівномірного калібру. На всіх лазеркоагуляцію сітківки і
ділянках очного дна множинні мікро аневризми, медикаментозне лікування.
видно смугасті і крапкові крововиливи, вогнища 3. Необхідно
ватоподібних інфільтратів у всіх секторах очного ретельно обстежити
дна, в області верхньо-скроневої судинної хворого у ендокринолога.
аркади видно пучки новоутворених судин. В Хворий повинен
макулярній зоні множинні вогнища твердих знаходитися на
ексудатів жовтого кольору, макулярний рефлекс диспансерному огляді у
не диференціюється. На лівому оці кришталик окуліста і ендокринолога.
дифузно мутний, рефлекс з очного дна відсутній.
Офтальмологічний діагноз. Лікування.
Консультація якого спеціаліста необхідна.
5 Хворий 58 років, на вулиці раптово Офтальмологічни
. помітив, що перестав бачити лівим оком. й діагноз: Емболія
Негайно звернувся до окуліста. При обстежені: центральної артерії сітківки
ОD = 0.8 convex sph +1.5 D= 1.0, на лівому оці.
ОS= 1/~ pr.l.inc.Внутрішньоочний тиск Лікування: Масаж
на обох очах 20 мм рт ст. При додатковому очного яблука на протязі 10-
опитуванні вияснилося, що хворий страждає 15 хвилин декілька разів в
вадою серця. Пердні відрізки на обох очах без день.
відхилень від норми, середовища прозорі. На 2. В ліве око 2%
лівому оці мідріаз, зіниця не реагує на світло. папаверин гідрохлорід
При офтальмоскопії виявляється біле очне дно, ретробульбарно 0,5 мл,
судини різко звужені, у вигляді ниток, в артеріях вдихання карбогену або
видно переривистий кровотік, макула червоного амілнітріта, в/в 10 мл 2.4%
кольору (симптом “вишневої кісточки”). розчину еуфіліну 20мл 40%
Офтальмологічний діагноз. розчину глюкози. Під язик
Невідкладна допомога. нітрогліцерин.
Консультація якого спеціаліста 3. Для зниження
необхідна. ВОТ – 0.5% тімолол 2 рази
в ліве око.
Необхідна
консультація кардіолога і
кардіохірурга.
134
XII. 1. ТЕМА РОЗДІЛУ: “ПУХЛИНИ ОРГАНА ЗОРУ”.
2. Навчальні цілі. Сформувати у студентів уяву про специфіку клінічної
картини пухлин очного яблука і його допоміжного апарату, звернути увагу на ранні
ознаки злоякісних пухлин органа зору. Сформувати уяву про сучасні можливості
діагностики пухлин органа зору і принципи органозберігаючих методик лікування на
ранніх стадіях захворювання.
- частоту пухлин органа зору;
- клініку і діагностику доброякісних і злоякісних пухлин повік;
- ознаки малігнізації невусів повік, кон’юнктиви і судинної оболонки очного
яблука;
- клініку і діагностику внутріошньоочних пухлин;
- клініку, діагностику і принципи лікування меланом судинної оболонки очного
яблука;
- ранні симптоми ретинобластоми;
- загальні ознаки доброякісних пухлин очниці;
- ознаки злоякісних пухлин очниці;
- методи дослідження хворих з пухлинами очниці;
- принципи лікування хворих з пухлинами очниці;
- диспасерізація хворих з пухлинами органа зору.
- провести езофтальмометрію;
- провести діафаноскопію.
5. План проведення практичного заняття на тему: “ пухлини органа зору”.
3. Студенти, вирішуючи ситуаційні задачі. знайомляться із особливостями клі-
ніки і діагностики пухлин очного яблука і його дадаткового апарату, призначають
схему обстеження і лікування.
4. Викладач демонструє, а студенти один на одному засвоюють, методику екзо-
фтальмометрії.
5. Викладач демонструє методику ультразвукової діагностики та діафаноскопії
на 1-2 хворих.
6. Викладач демонструє рентгенівські знімки, комп”ютерні томограми, ультра-
звукові ехо-грами по В- методу пацієнтів з пухлинами очного яблука та додаткового
апарату.
7. Студенти розподіляються на невеликі групи по 2-3 чоловік, кожна група огля-
дає хворих з пухлинами очного яблука і його додаткового апарату. Кожна група по-
винна зібрати анамнез, оглянути хворого методом бічного освітлення, в прохідному
світлі, на щілинній лампі, при необхідності зробити екзофтальмометрію і діафаноско-
пію, провести диференціальну діагностику, поставити попередній діагноз, обґрун-
тувати план обстеження і лікування. Викладач дає оцінку проведеному обстеженню в
кожній групі, підводить підсумок, виправляє помилки, пояснює незрозумілі питання.
8. Викладач за допомогою слайдів, атласів та комп”ютеру демонструє пухлини
очного яблука і додаткового апарату, які зустрічаються найчастіше.
135
1. Частота По зверненню частота пухлин органа зору
пухлин органа зору. складає 100-120 на 1 млн. населення.
2. Розподіл З врахуванням локалізації виділяють
пухлини органа зору по пухлини додаткового апарату (повіки і кон’юнктива);
локалізації. очниці і очного яблука.
Пухлини повік.
3. Пухлини повік. І. Доброякісні пухлини повік:
1. Папілома.
2. Сенільна бородавка.
3. Сенільний кератоз.
4. Шкірний ріг.
5. Епітеліома Боуена.
6. Пігментна ксеродерма.
7. Капілярна гемангіома.
8. Невуси.
ІІ. Злоякісні пухлини повік:
1. Базально-клітинний рак.
2. Чешуйчато-клітинний рак.
3. Аденокарцинома мейбомієвої залози.
4. Меланома.
4. Папілома. Локалізація: нижня повіка.
Вигляд: росте поволі, у вигляді сосочкових
розростань шаровидної або циліндричної форми,
сіро-жовтого кольору з грязнуватим нальотом.
Лікування: хірургічне видалення,
електроекцизія або кріодеструкція.
5. Сенільна Локалізація: в області скроні, по війковому
бородавка. краю або в інтермаргінальному просторі.
Вигляд: плоске утворення з чіткими і
рівними краями. Колір сіро– коричневий, поверхня
суха.
Лікування: лазерне випаровування,
кріодеструкція.
6. Пігментна Вік: проявляється у дітей до 20 років.
ксеродерма. Клініка: гіперчутливість до УФ променів.
З’являється еритема, потім ділянка пігментації, шкіра
стає сухою і витонченою, множинні телеангіектазії.
Після 20 років можуть виникати вогнища пухлинного
росту (частіше базально-клітинного раку).
Лікування – виключити УФ – опромінення.
7. Гемангіома. Частіше вроджена.
Локалізація: частіше верхня повіка.
Вигляд: яскраво-червоні або синюшні
вузли.
Мікроскопічно: капілярні щілини і стволи
заповненні кров’ю.
Лікування: при плоских – кріодеструкція.
При вузловій формі – діатермокоагуляція голковим
електродом, при розповсюджених формах
використовують променеву терапію.
136
8. Невуси. Пограничний (юкциональний) – у дітей
частіше на інтермаргінальному просторі, темна
пляма. Лікування – повна електроексцизія.
Ювенільний невус (веретеноклітинний) –
рожево-оранжеві вузлики, на поверхні яких не буває
волосяного покрову.
Лікування хірургічне.
Гігантський невус.- (системний
меланоцитарний) – на симетричних ділянках повік.
Інтенсивно пігментована, захватує всю товщу повік,
межі чіткі, світло коричневого кольору. Пухлина може
мати волоски і сосочкові розростання на поверхні.
Ризик малігнізації – 5%.
Лікування – поетапне лазерне
випаровування.
Невус Ота, або окулодермальний
меланоцитоз. Пухлина вроджена, однобічна,
проявляється плоскими плямами червонуватого або
пурпурного кольору, частіше по ходу гілок
трійчастого нерва. Невус Ота може
супроводжуватися меланозом кон’юнктиви, склери і
хоріоідеї. Описані випадки малігнізації при поєднанні
невуса Ота і увеального меланозу.
9. Ознаки - змінюється характер пігментації;
прогресування невуса. - навколо невуса утворюється ореол ніжного
пігменту;
- поверхня невуса стає нерівною (папіломатозною);
- по периферії невуса з’являються застійно-
повнокровні судини,
- збільшується розмір невуса.
10. Клініка і Вік: виникає частіше у віці 40-80 років.
лікування базально- Улюблена локалізація нижня повіка і внутрішня
клітинного раку повік. спайка. Виділяють три форми: вузлову, виразкову і
склеродермоподібну.
Ріст: росте повільно 1-2 роки.
Лікування: проводиться тільки після
отримання результатів гістологічного обстеження
матеріалу пухлини. Хірургічне лікування можливе
якщо пухлина не більше ніж 10 мм.
Контактна променева терапія (брахітерапія)
або кріодеструкція.
При локалізації пухлини біля
інтермаргінального краю проводять зовнішнє
опромінення або фотодинамічну терапію.
У випадках проростання пухлини на
кон’юнктиву або очницю показана екзентерація
очниці.
11. Клініка і Вік: частіше на п’ятому десятиріччі життя.
лікування Улюблена локалізація верхня повіка. Розташована
аденокарциноми під шкірою у вигляді вузлика з жовтуватим відтінком,
мейбомієвої залози. нагадує холязіон.
Діагностика: гістологічне обстеження і
137
радіофосфорне обстеження.
Ріст дуже агресивний, надзвичайно злоякісна
пухлина.
Лікування: хірургічне лікування не показано
(дуже агресивний ріст). Проводиться зовнішнє
опромінення пухлини і регіональних лімфовузлів.
При розповсюдженні на кон’юнктиву – екзентерація
очниці.
12. Правило при Після видалення холязіона обов’язково
видаленні холязіона! виконують гістологічне обстеження капсули!
13. Фактори - невуси.
ризику виникнення - меланоз.
меланоми повік. - індивідуальна підвищена чутливість до
інтенсивного сонячного опромінення.
- білий колір шкіри і неблагоприємний сімейний
анамнез.
14. Клініка Вигляд:
меланоми повік. Може мати плоску форми з нерівними
контурами світло-коричневого кольору і по поверхні
з вогнищами більш інтенсивної пігментації. При
вузловій формі – самітньо виступає над поверхнею
шкіри, відсутній малюнок шкіри в цій ділянці.
Пухлина швидко росте, поверхня її виразковується,
спостерігаються спонтанні кровотечі.
Метастазує в регіональні лімфовузли, шкіру
печінку і легені.
15. Лікування При меланомах з максимальним діаметром
меланоми повік. не більше 10 мм і при відсутності метастазів можна
виконати хірургічне висічення з використанням
лазерного скальпеля, радіо-скальпеля або
електроножа з обов’язковою кріофіксацією пухлини,
відступ в бік здорових тканин на 3 мм під
мікроскопом.
При вузловій формі з діаметром 15 мм і
більше пухлина не підлягає локальному висіченню.
Використовують променеву терапію з використанням
вузького медичного протонового пучка і
екзентерацію отбіти.
Прогноз для життя важкий.
16. Яке лікування Кріодеструкція при меланомах
не можна проводити протипоказана !
при меланомі повік?
Пухлини кон’юнктиви і рогівки.
17. Пухлини І. Доброякісні пухлини:
кон’юнктиви і рогівки. 1. Дермоїд (хорістома, дефект розвитку);
2. Папілома,
3. Епітеліома Боуена;
4. Капілярна гемангіома;
5. Лімфангіома;
6. Невуси.
ІІ. Злоякісні пухлини:
1. Лусково - клітинний рак,
138
2. Меланома.
Внутрішньоочні пухлини.
18. Внутрішньооч І. Пухлини судинної оболонки:
ні пухлини. 1. Доброякісні:
а) пухлини райдужки - лейоміома
(беспігментна і пігментна);
б) пухлини циліарного тіла – доброякісні
(зустрічаються дуже рідко) аденома, епітеліома,
медулоепітеліома;
в) пухлини хоріоідеї – гемангіома, невуси.
2. Злоякісні пухлини судинної оболонки:
меланома.
ІІ. Пухлини сітківки:
1. Доброякісні – гемангіома, астроцитарна
гамартома – зустрічаються надзвичайно рідко.
2. Злоякісні - ретинобластома.
19. Клініка, Вік від 9 до 84 років, в середньому на
діагностика і лікування п’ятому десятку.
меланоми райдужки. Клітинний тип: На райдужці частіше
виникає веретоноклітинний тип меланоми, тому
прогноз для життя більш благоприємний.
Методи обстеження: біомікро-, гоніо-,
діафаноскопія і флуоресцентна ірідоангіографія.
По характеру росту виділяють вузлову,
дифузну (рідко) і змішану форми.
Лікування хірургічне: якщо меланома
займає менше ніж 1/3 радужки – локальне
видалення, при більших розмірах – енуклеація.
Локальна фотодинамічна терапія.
20. Клініка, Вік: п’ятий - шостий десяток життя.
діагностика і лікування Частіше зустрічаються – епітеліоїдні і
меланоми циліарного змішані форми (що погіршує прогноз для життя).
тіла Ріст: Росте пухлина поволі.
Методи дослідження: біомікроскопія,
мікроциклоскопія при широкій зіниці, гоніо- і
діафаноскопія.
Лікування: при розмірах до 1/3 окружності
ЦТ можна виконати часткову ламелярну склеро-
увеоектомію), при більших розмірах енуклеація. При
проростанні пухлини через склеру з формуванням
вузлів під кон’юнктивою і при відсутності виявлених
метастазів – проводять енуклеацію.
Прогноз залежить від клітинного складу
пухлини.
21. Клініка, Можливі три механізми виникнення
діагностика і лікування меланоми: de novo (частіше), на фоні хоріоїдального
меланоми хоріоідеї. невуса і на фоні окулодермального меланозу.
Зустрічаються два клітинні типи меланом
хоріоідеї: веретеноклітинні А (метастазує в 15%
випадків) і епітеліоїдні (метастазують в 46,7%
випадків).
Вигляд: росте у вигляді солітарного вузла,
139
колір від жовтувато-рожевого при без пігментних
формах до темно-коричневого. Спостерігаються
поля оранжевого пігменту, які обумовлені
відкладенням зерен ліпофусцину. Може викликати
субретинальну ексудацію. При ушкодженні
мембрани Бруха пухлина проростає під сітківку і
набуває грибоподібної форми. Можуть виникати
крововиливи, відшарування сітківки.
Методи обстеження: офтальмоскопія,
діафаноскопія, ультразвукове сканування,
комп’ютерна томографія, радіонуклідна методика
(радіоактивний фосфор 32Р), тонкоголкова
аспіраційна біопсія (проводиться в крайніх випадках
і ніколи не можна починати діагностику з аспіраційної
біопсії !).
Лікування:
1. Органозбережуюче лікування при умові не
великих розмірів пухлини і можливого її розрушення:
лазеркоагуляція, гіпертермія, променева терапія
(брахітерапія і опромінення пухлини вузьким
медичним протонним пучком) .
2. Енуклеація (при великих розмірах пухлини).
Метастази гематогенним шляхом на
першому місті в печінку (85%), на другому в легені.
Використання хіміо- і імунної терапії при метастазах
увеальної меланоми обмежено у зв’язку з
відсутністю позитивних результатів.
Диспансерний нагляд – по життєвий.
22. Клініка і Частота: 1 випадок на 10 000 - 13 000
діагностика живих новонароджених.
ретинобластоми. Дві форми: спадкова і спорадична (10%
хворих ретинобластому супроводжується
хромосомною патологією (делегація ділянки
хромосоми 13q14.1) у інших – структурні і
функціональні порушення в гені RB1.
Вік: розвивається у дітей раннього віку
Локалізація: розвивається в любому відділі
оптично діяльної сітківки.
Вигляд: спочатку виглядає як сірувате,
мутне вогнище з нечіткими контурами. В
подальшому виділяють ендофітний, екзофітний і
змішаний характер росту пухлини. Пухлина росте
швидко, характерний мультіфокальний ріст.
Відносні ознаки, які можуть вказувати на
ретинобластому – “світіння” зіниці білим світлом
(лейкокорія), косоокість, гетерохромія, буфтальм,
гіфема, гемофтальм, псіевдогіпопіон (клітини пух-
лини).
Діагностика: 1. Офтальмоскопія, яку
необхідно проводити при максимально розширеній
зіниці, у маленьких дітей – під час медикаментозного
сну. При огляді на крайній периферії використовують
140
склерокопресію. Проводять офтальмоскопію по всім
меридіаном.
2. Тонкоголкова аспіраційна біопсія.
3. Ультразвукове сканування – визначення
розмірів пухлини, наявність кальцифікатів.
23. Лікування Лікування комплексне і направлене на
ретинобластоми. збереження життя дитини.
При невеликих пухлинах – локальне
знищення пухлини в комбінації з полі хіміотерапією.
При великих пухлинах – енуклеація і
комбінації з полі хіміотерапією. Ретинобластома
дисемінується вздовж зорового нерва в
міжоболонковому просторі, в головний мозок,
лімфогенним шляхом в регіональні лімфатичні
вузли.
Диспансерний нагляд: при монокулярній
ретинобластомі огляд проводять кожні 3 місяці на
протязі 2 років, при бінокулярній – на протязі 3 років.
У дітей старше 12 місяців після лікування 2 раз в рік
проводять КТ голови і очниці, що дає змогу
проконтролювати стан м’яких тканин очниці і
виключити метастази пухлини в головний мозок.
Вилікувані діти під диспансерним наглядом
знаходяться до кінця життя.
Пухлини очниці.
24. Пухлини І. Доброякісні:
очниці. 1. Судинні - кавернозна гемангіома.
2. Нейрогенні – менингіома, гліома,
неврінома.
3. Вроджені новоутворення: дермоїдна
кіста.
4. Холестеатома.
5. Плеоморфна аденома.
ІІ. Злоякісні пухлини:
1. Рак: рак слізної залози і первинний рак
очниці.
2. Саркоми: рабдоміосаркома.
3. Злоякісна лімфома.
25. Методи 1. Рентгенографія очниць.
обстеження хворих з 2. Екзофтальмометрія.
пухлинами очниці. 3. Визначення рухомості очних яблук і функції повік.
4. Ультразвукове сканування очниць.
5. Комп’ютерна томографія.
6. ЯМР.
7. Радіосцинтіграмма.
8. Дистанційна термографія.
26. Клінічні 1. Набряк повік;
симптоми при 2. Стаціонарний екзофтальм;
доброякісних пухлинах 3. Неможливість репозиції;
очниці. 4. Обмеження рухомості очного яблука;
5. Болі в ураженій очниці і відповідній половині
141
голови.
6. Повільне наростання симптомів.
27. Клініка, Вік: 20-60 років.
діагностика, лікування Розвивається із арахноїдальних ворсинок
менінгіоми. паутинної оболонки зорового нерва.
Клінічна картина характеризується
екзофтальмом і раннім зниженням зору. Небезпечна
тим, що проростає оболонки зорового нерва і
розповсюджується на м’які тканини очниці, а також
по зоровому нерва проростає в порожнину черепу і
поражає хіазму.
Діагностка: комп’ютера томографія виявляє
збільшення розмірів ЗН ( часто на початкових
стадіях зоровий нерв не на стільки збільшений щоби
запідозрити пухлину!).
Лікування: операція або променева терапія.
Прогноз для життя неблагоприємний при
розповсюджені пухлини в порожнину черепу.
28. Клініка Вік: перший десяток життя.
діагностика лікування Клініка: ранні симптоми - косоокість,
гліоми. ністагм. Пізніше з’являються екзофтальм вісьовий,
рідко із зміщенням, болі відсутні !, на очному дні
застійний диск або атрофія зорового нерва. Ніколи
не проростає тверду мозкову оболонку, але
розповсюджується по стволу зорового нерва в
порожнину черепу, поражає хіазму і контр
латеральний зоровий нерв !
Діагностика: комп’ютерна томографія.
Ріст пухлини дуже повільний.
Лікування: залежить від розповсюдженості
пухлини.
Оперативне і променева терапія.
Прогноз для життя не благоприємний при
розповсюджені пухлини в порожнину черепу.
29. Клініка, Вік від 15 до 70 років.
діагностика і лікування Джерелом пухлини частіше є циліарні,
невріном очниці. надблоковий або надорбітальний нерви.
Ранні симптоми незапальні набряки повік
особливо верхньої, локальні болі, частковий птоз,
диплопія.
Діагностика: УЗД – виявляють тінь пухлини
обмежену капсулою. На КТ – тінь пухлини і її
взаємовідношення із зоровим нервом.
Лікування: тільки хірургічне.
Прогноз для життя і зору благо приємний.
30. Загальні 1. Екзофтальм виникає рано і наростає швидко (на
клінічні симптоми протязі декількох тижнів або місяців);
злоякісних пухлин 2. Рано виникає диплопія;
очниці. 3. Набряк повік – виникає на ранніх стадіях
захворювання, спочатку має транзиторний характер,
набряк з’являється тільки вранці, а потім переходить
в стаціонарний.
142
4. Постійний больовий синдром.
5. У зв’язку із стисненням судинно-нервового пучка
пухлиною швидко наростають дистрофічні зміни в
рогівці, які закінчуються її розплавленням.
31. Клініка Вік: будь-який.
діагностика лікування Ранні симптоми: болі, дискомфорт,
раку слізної залози. сльозотеча в ураженій очниці. Пізніше з’являються
птоз, екзофтальм із зміщенням очного яблука до
низу і до середини. При пальпації пухлина бугриста,
не зміщується по відношенню до прилеглих тканин.
Рух ока в бік пухлини різко обмежений, репозиція не
можлива.
Діагностика: тонкоголкова аспіраційна
біопсія, комп’ютерна томографія, рентгенографія
очниць, радіосцинтіграмма, дистанційна
термографія.
Лікування залежить від розмірів пухлини.
При великих розмірах - екзентерація очниці, а при
незначних розмірах можливе і органозберігаюче
лікування (локальне висічення пухлини з блоком
здорових прилягаючих тканин) і післяопераційне
опромінення очниці. При порушення кісток очниці
лікування тільки консервативне.
Прогноз для життя важкий.
32. Клініка, Зустрічається рідко. Виникає, як результат
діагностика і лікування пухлинної трансформації епітеліальних клітин,
первинного раку очниці. ектопованих в м’які тканини очниці.
Локалізація: може виникнути в любій
ділянці очниці.
Клініка: залежить від розташування
пухлини. При передньому розташуванні:
невиражений екзофтальм, зміщення очного яблука,
різко обмежена рухомість.
При розташування біля вершини очниці –
виникають болі, диплопія, офтальмоплегія, первинна
атрофія зорового нерва. Екзофтальм помічають
пізно і ін не досягає великих ступенів.
Діагностика: КТ, УЗД, радіонуклеідна
сцинтіграфія, біопсія.
Лікування: єкзентерація показана при
передньому розташуванні пухлини. Лікування при
задніх пухлинах важке, в зв’язку із швидкими
проростанням в порожнину черепа.
Променева терапія малоефективна.
Прогноз поганий. Метастазує в регіональні
лімфовузли, гематогенне метастазування не відоме.
При проростанні в кістки і порожнину черепа процес
стає некерованим.
33. Клініка, Вік – від 3-4 тижнів до 75 років.
діагностика Розрізняють три типи пухлини:
рабдоміосарком. ембріональний, альвеолярний і плеоморфний або
диференційований.
143
Улюблена локалізація – верхньовнутрішній
квадрант очниці.
Перші ознаки – птоз, обмеження рухомості
ока, зміщення його донизу і досередини. Екзофтальм
виникає за декілька тижнів.
Діагностика: ультразвукова діагностика,
комп’ютерна томографія і тонкоголкова аспіраційна
біопсія.
Лікування: комбінована поліхіміотерапія на
протязі 2 тижнів, після чого проводять зовнішнє
опромінення очниці. Хірургічне лікування:
екзентерація при ІІ- ІV стадії захворювання і
локальна ексцизія пухлини в комбінації з
хіміотерапією і зовнішнім опроміненням очниці при І
стадії захворювання.
Прогноз: після комбінованого лікування
більше 3 років живуть 71% хворих.
34. Клініка, Частота: за останні роки вийшла на перше
діагностика злоякісної місце серед первинних злоякісних пухлин очниці.
лімфоми. Частіше розвивається на фоні автоімунних
або імунодефицитних станів.
Вік: середній вік хворих 55 років.
На сьогоднішній день злоякісну лімфому
розглядають, як новоутворення імунної системи. В
процесі беруть участь переважно лімфоїдні
елементи Т- і В – клітинної належності, а також
елементи нульових популяцій. При морфологічному
обстеженні частіше виявляють В-клітинну лімфому
низького ступеня злоякісності, в якій є достатньо
зрілі пухлинні і плазматичні клітини.
Клініка: уражається одна очниця.
Характерна раптова поява безболісного
екзофтальму, частіше із зміщенням ока в бік і набряк
периорбітальних тканин. Може бути птоз. Процес
поступово прогресує, розвивається червоний хемоз,
репозиція стає неможливою, на очному дні
виявляється застійний диск.
Діагностика: ультразвукове сканування,
комп’ютерна томографія і тонкоголкова аспіраційна
біопсія з цитологічним обстеженням. Обстеження у
гематолога для виключення системного ураження.
35. Лікування і Лікування: Найефективним методом
прогноз при злоякісний лікування є зовнішнє опромінення очниці.
лімфомі очниці. Поліхіміотерапію підключають при
системному уражені.
Прогноз: для життя і зору благоприємний
(83% хворих переживають 5 - річний період). Прогноз
різко погіршується при дисемінованих формах.
7. Задачі до теми: “ Пухлини органа зору”.

144
1 У дільничну лікарню звернувся Враховуючи
хворий із скаргами на зниження зору на лівому наявність темного утворення
оці. Із анамнезу вияснилося, що спочатку за відшарованою сітківкою,
з’явилася завіса перед оком, яка поступово слід думати за пухлину
закривала все більші ділянки поля зору. хоріоідеї. Це в першу чергу
При обстеженні: гострота зору може бути меланома. Необ-
правого ока = 1.0, лівого ока = ексцентрично хідно провести діафаноско-
0,02 (не корегується). Поле зору на лівому оці пію, ультразвукове скануван-
визначається тільки в зовнішньоверхньому ня, комп’ютерну томографію.
квадранті. При офтальмоскопії на правому оці
патологічних змін не виявлено, на лівому оці Попередній діагноз:
виявлено відшарування сітківки на всіх пухлина хоріоідеї,
ділянках крім нижньо\внутрішнього квадранту, ексудативне відшарування
при ретельному огляді розриву не знайдено, сітківки на лівому оці.
але у верхньо /зовнішньому квадранті, за
сітківкою проглядається утворення темного
коричневого кольору, округлої форми,
розміром 5 діаметрів диску зорового нерва, на
сітківці крововиливи, диск зорового нерва
блідуватий, межі розмиті.
Про яке захворювання слід думати в
першу чергу? Які обстеження необхідно
провести. Попередній діагноз.
2 До лікаря звернулася мама 8 - Враховуючи вік
місячного хлопчика, із скаргами, що у дитини дитини в першу чергу слід
з’явилась косоокість лівого ока, і зіниця на думати про ретинобластому.
цьому ж оці стала ширшою і мов би Для уточнення
“світиться”. В іншому дитина здорова, у діагнозу необхідно провести: .
фізичному розвитку не відстає. При огляді око тонкоголкову аспіраційну
спокійне, рогівка і кришталик прозорі, рефлекс біопсію;
з очного дна не вдається отримати, при ультразвукове
офтальмоскопії виявляється великий сканування – визначення
бугристий біло-жовтий вузол, який промінує в розмірів пухлини та наявність
склисте тіло. При ретельному кальцифікатів; комп’ютерну
офтальмоскопічному огляді виявлено, ще два томографію про уточнення
вузли, але меншого розміру. розповсюдженості пухлини.
Про яке захворювання в першу чергу Попередній діагноз:
необхідно думати. Призначте методи пухлина лівого очного яблука.
дослідження. Попередній діагноз.
3 Батьки привели дівчинку 5 років, у Враховуючи
якої вже на протязі півроку відмічають екзофтальм без зміщення
екзофтальм, який не супроводжується очного яблука і застійний диск
запальними явищами і болями, не турбує зорового нерва на очному дні,
дитину. в першу чергу слід думати про
При огляді: гострота зору на правому пухлини зорового нерва –
оці = 0.3 не кор., на лівому =1.0. При огляді на менінгіому і гліому зорового
правому оці виявляється екзофтальм без нерва. Вік і збереженість
зміщення очного яблука, репозиція обмежена, функцій екстраокулярних
рух очного яблука не обмежений, функція м’язів більше вказують на
повік не порушена. Передній відрізок очного гліому зорового нерва. Для
яблука і прозорі середовища ока без змін, на уточнення діагнозу слід
очному дні: застійний диск зорового нерва, провести: комп’ютерну
145
вени розширені, звиті. томографія очниць, уточнити
Про які захворювання слід думати в розміри пухлини і її
першу чергу, між якими захворюваннями розповсюдженість.
необхідно проводити диференціальну Провести біопсію.
діагностику. Які методи обстеження слід Попередній діагноз:
провести для уточнення діагнозу. Поставте Пухлина правої
попередній діагноз. очниці.
8. Домашнє завдання.
Задача №1.
До Вас звернувся чоловік 63 років із скаргами на зниження зору, морфопсіїі
фотопсії і темну пляму перед оком. Болі і почервоніння ока відсутні.
Гострота правого ока = 0.05 не корегується, лівого ока = 1.0
При периметрії: на правому оці виявляється парацентральна скотома до 30 гр.
в нижньо-носовому квадранті, границі в межах норми. На лівому оці – границі в
межах норми.
При офтальмоскопії: на правому оці: ДЗН блідо-рожевий, межі чіткі. В області
верхньо-скроневої судинної аркади виявляється утворення темно-аспідного кольору,
розміром 8-10 діаметрів ДЗН, яке промінує в склисте тіло і досягає макулярну
область зверху. Виявляються окремі крововиливи в сітківку в цій області, макулярний
рефлекс відсутній, інших змін не виявлено. ВОТ ОД=24 мм рт ст., ОС= 18 мм рт ст.
Поставте попередній діагноз. З якими захворюваннями слід провести дифе-
ренціальну діагностику. Які методи обстеження необхідно провести для постановки
остаточного діагнозу. Поставте кінцевий діагноз. Вкажіть принципи лікування.
Задача № 2.
Хвора звернулася до районної поліклініки із скаргами на дискомфорт і сльо-
зотечу на правому оці. Враховуючи скарги, ретельного обстеження не проводилось.
Хворій виставили діагноз: кон’юнктивіт правого ока і призначили лікування анти-
біотиками в краплях. Хвора повернулася до лікаря через 3 тижні із новими скаргами
– з’явилися болі в правій очниці, частковий птоз і екзофтальм із зміщенням очного
яблука до низу і до середини.
При обстеженні: гострота зору правого ока=1.0, лівого =1.0. Поле зору в межах
норми. ВОТ ОД= 22 мм рт ст., ОС = 20 мм рт ст..
При зовнішньому огляді: праве очне яблуко зміщене донизу і досередини,
відмічається частковий птоз і набряклість верхньої повіки, особливо в зовнішній
половині. При пальпації відчувається в області слізної залози бугриста пухлина, яка
не зміщується по відношенню до прилеглих тканин. Рух ока в бік пухлини різко
обмежений, репозиція не можлива.
Поставте попередній діагноз. З якими захворюваннями слід провести диферен-
ціальну діагностику. Які методи обстеження необхідно провести для постановки оста-
точного діагнозу. Поставте кінцевий діагноз. Вкажіть принципи лікування.
Задача №3.
До лікаря дільничної лікарні звернулася хвора 42 років із скаргами на появу три мі-
сяці тому екзофтальму, спочатку на правому, а через 2 місяці на лівому оці. З’явилися
болі, і погіршився зір на обох очах. Із анамнезу відомо, що вже давно знаходиться на
диспансерному нагляді у ендокринолога із захворюванням щитовидної залози.
При обстеженні виявлено: гострота зору правого ока = 0.4 не корегується, лівого
ока = 0.7 не корегується.
При зовнішньому огляді звертає увагу виражений екзофтальм обох очних яблук,
146
при пальпації по краю очниці додаткової тканини не виявлено, ретракція верхньої по-
віки на обох очах, очна щілина змикається, але з важкістю. Помірний хемоз кон’юн-
ктиви. Рухомість очних яблук обмежена у всіх напрямах. На очному дні обох очей
виявляється помірно виражені застійні диски зорового нерва, вени розширені, звиті.
Репозиція очних яблук обмежена.
Задача №4.
До дільничного лікаря звернулася мама 6 місячної дівчинки, яка помітила що у
дитини з’явилася косоокість лівого ока і дивне біле світіння зіниці на цьому ж оці.
При огляді: ліве очне яблуко відхилене до носа, рухомість його не обмежена,
рогівка прозора, в передній камері на дні білий осад з горизонтальним рівнем. Зіниця
широка слабо реагує на світло. Кришталик прозорий. Рефлекс з очного дна вдається
отримати тільки частково. При офтальмоскопії: на правому оці патологічних змін не
виявлено, на лівому виявлено на середній периферії великий біло-сірий вузол з
бугристою поверхнею, розміром біля 8 діаметрів ДЗН, який промінує в склисте тіло, в
центральній області нижче від макули інше вогнище, але менше за розміром – 3
діаметри ДЗН.
Задача №5.
В дільничну лікарню звернулася хвора 52 роки із скаргами на вузлик на верхній по-
віці, який їй заважав косметично. Лікар поставив діагноз: холязіон верхньої повіки пра-
вого ока і провів хірургічне видалення утворення. Через 3 тижні хвора звернулася із
скаргами на рецидив, через певний час утворення знов почало збільшуватися. Лікар
знов видалив утворення, але на цей раз відіслав його на гістологічне дослідження.
Задача №6
В поліклініку звернувся пацієнт 33 років, який скаржився на появу диплопії,
екзофтальма правого ока, болі в правій очниці, а також носові кровотечі. Перші
ознаки помітив місяць тому, зі слів хворого вранці з’являвся набряк повік, який на
протязі дня розсмоктувався. Пізніше з’явилися диплопія і екзофтальм, а набряк повік
вже не зникав і на протязі дня.
При обстеженні: гострота зору на правому оці= 0.5 не кор.., на лівому оці = 1.0.
При зовнішньому огляді: праве око зміщене на зовні і донизу, птоз, екзофтальм,
червоний хемоз кон’юнктиви, рухомість очного яблука обмежена доверху і середини.
Варіанти відповідей
1 Попередній - Пухлина хоріоідеї.
. діагноз. - Новоутворення слізної залози.
- Новоутворення очниці.
147
- Ендокринна офтальмопатія.
- Пухлина сітківки.
2 З якою групою - Псевдотумор очниці.
. захворювань слід - Гострі запальні захворювання очниці.
провести диферен- - Постравматичні зміни очниці.
ціальну діагностику 1 - Туберкульоз очниці.
враховуючи попередній - Набряковий екзофтальм.
діагноз? - Рабдоміосакрома очниці.
- Вроджена катаракта.
- Колобома хоріоідеї.
- Ендофтальміт.
2 - Ретинопатія недоношених.
- Регматогенне відшарування сітківки.
- Токсоплазмоз.
- Ретінобластома.
- Невус хоріоідеї.
- Гемангіома хоріоідеї.
3 - Субретинальні і субхоріоідальні
- крововиливи.
- Метастаз в хоріоідею.
- Меланома хоріоїдеї.
- Холязіон.
4 - Ячмінь.
- Аденокарциноми мейбомієвої залози.
- Дакріоденіт.
5 - Дермоїдна кіста.
- Плеоморфна аденома слізної залози.
- Рак слізної залози.
3 Методи 1. Рентгенографія очниць.
. обстеження, які 2. Екзофтальмометрія.
необхідно провести. 3. Визначення рухомості очних яблук і функції повік.
4. Ультразвукове сканування очниць.
5. Комп’ютерна томографія.
6. ЯМР.
7. Радіосцинтіграмма.
8. Дистанційна термографія.
10. Рентгенографія легень.
11. Ультразвукове дослідження печінки.
12. Гістологічне обстеження і радіо фосфорне
обстеження.
13. Офтальмоскопія,
14. Діафаноскопія.
15. Ультразвукове сканування очного яблука.
16. Радіонуклідна методика (радіоактитвнирий фос-
фор 32Р).
17. Флюоресцентна ангіографія.
4 Поставте 1. Меланома хоріоїдеї.
. кінцевий клінічний 2. Набряковий екзофтальм.
діагноз. якщо правильна 3. Ретинобластома.
відповідь знаходиться 4. Рабдоміосакрома очниці.
серед перерахованих. 5. Рак слізної залози.
148
6. Аденокарцинома мейбомієвої залози.
5 Виберіть 1. Поліхіміотерапія.
. можливі методи 2. Зовнішнє опромінення очниці.
лікування враховуючи 3. Лікування кортикостероїдами.
кінцевий діагноз. 4. Брахітерапія і опромінення пухлини вузьким
медичним протонним пучком.
5. Лазер коагуляція.
6. Кріодеструкція.
7. Енуклеація.
8. Локальна ексцизія пухлини очниці в комбінації з
хіміотерапією і зовнішнім опроміненням.
9. Екзентерація .
10. Зовнішнє опромінення пухлини і регіональних
лімфовузлів.
149
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Бездітко П.А., Зубарєва С.Ф., Панченко М.В., Яворський та інш.

Офтальмологія у схемах. Харків: Золоті сторінки, 2008. – 80 с.
2. Венгер Г.Ю., Солдатова А.М. Очні хвороби. Курс лекцій. – Одеса: Одеський
медуніверситет, 2003. – 173 с.
3. Жабоєдов Г.Д., Сергієнко М.М. Очні хвороби. – Київ: Здоров’я, 1999. – 310 c.
4. Лучик В.І. Курс офтальмології в тестах і еталонах, клінічних задачах та
основних принципах лікування очних захворювань. – Чернівці: Медінститут,
1995. – 469 с.
5. Аветисов Э.С. Близорукость. – М.: Медицина, 1999. – 286 с.
6. Бровкина А.Ф. Болезни орбиты. – М.: Медицинское информационное агенство,
2008. – 251с.
7. Бровкина А.Ф. Офтальмоонкология. – М.: Медицина, 2002. – 421 с.
8. Волков В.В. Глаукома при псевдонормальном давлении. – М.: Медицина, 2001.
– 350 с.
9. Егоров Е.А. Рациональная Фармакотерапия в офтальморлогии. – М.: Изда-
тельство «Литтерра», 2004. – 954 с.
10. Жабоедов Г.Д., Курилина Е.И., Чурюмов Д.С. Глаукома. – Киев, 2004. – 56 с.
11. Кански Д. Дж., Милевски Б.Э.Д., Тэннер В. Заболевания глазного дна. – М.:
МЕДпресс-информ, 2008. – 424 с.
12. Кацнельсон Л.А., Фарафонова Т.И., Бунин А.Я. Сосудистые заболевания
глаза. –М.: Медицина. – 340 с.
13. Копаева В.Г. Глазные болезни. – М.: Медицина, 2002. – 560 с.
14. Котелянский Е.О., Фальбуш О.О. Методические указания к лекциям и
практическим занятиям курса глазных болезней. Ужгород.- УПИК «Патент».
1989.-236 с.
15. Краснов М.М. О внутриглазном кровообращении при глаукоме // Вестн.
офтальм. – 1998. – №5. – С. 5-7.
16. Морозов В.И., Яковлев А.А. Фармакотерапия глазных болезней. – М.:
Медицина, 2001. – 271 с.
17. Нестеров А.П. Глаукома. – М.: Медицина, 1995. – 255 с.
18. Нестеров А.П. Глаукомная оптическая нейропатия // Вестн. офтальмол. –
1999. –№4. – С. 3-6.
19. Пасечникова Н.В. Лазерное лечение при патологии глазного дна. – Киев:
Наукова думка, 2007. – 206 с.
20. Розенблюм Ю.З. Оптометрия. – Санкт-Петербург: Гиппократ, 1996. – 247 с.
21. Сидоренко Е.И. Офтальмология. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. – 404 с.
22. Ферфильфайн И.Л., Рыков С.А. Глазные болезни, лечение и профилактика. –
Харьков: Торнадо, 2005. – 278 с.
23. Kanski J.J. Clinical ophthalmology. Third edition. Great Britain Butler and Tanner.
–1994. – 514 р.
150
ДОДАТКИ
Малюнок 1. Сагітальний зріз ока. 1- циліарний мяз; 2- задня камера;

3- райдужка; 4 – кришталик; 5-рогівка; 6- склера; 7- верхній прямий мяз;
8 – хоріоідея; 9- сітківка; 10- склисте тіло; 11- зоровий нерв.
Малюнок 2. Будова переднього відрізку очного яблука та шляхи відтоку

внутрішньоочної рідини.
151
Малюнок 3. Будова орбіти.
Малюнок 4. Гістологічна будова рогівки.
152
Малюнок 5. Сагітальний зріз через повіки , конюнктивальний мішок і
передній відділ очного яблука. 1- піднімач верхньої повіки; 2- сухожилок верхнього
прямого м’язу;
3- склера; 4- верхнє кон юнктивальне склепіння; 5-7 – відділи кон юнктиви;
8 – райдужка; 9- рогівка; 10 - кришталик; 11- сухожилок нижнього прямого
м’язу;
12 – нижній косий м’яз; 13 – жирова клітковина; 14 – нижнє кон
юнктивальне склепіння; 15 -16 – тарзоорбітальна фасція; 17 – сухожильні пучки
піднімача верхньої повіки; 18-23 – коловий м’яз повік;19 – хрящ верхньої повіки; 20 –
залоза хряща повіки (мейбмієва залоза); 21 – вивідна протока мейбомієвої залози;
153
22 – хрящ нижньої повіки; 24 – внутрішній лімб; 25 – зовнішній лімб;
26 – кістка верхньої щелепи; 27 – лобна кіска; 28- шкіра повіки.
154
Малюнок 7. Положення головного фокуса відносно сітківки при еметропії
(а), гіперметропії (б), міопії (в).
Малюнок 8. Схема дії окорухових м’язів
Малюнок 9. Визначення кута косоокості за методом Гіршберга.
155
Малюнок 10. Схема кровопостачання очного яблука.
156
Малюнок 11. Види корекції афакії інтраокулярними лінзами.
а – передньокамерна лінза; б- зінична лінза; в- задньокамерна лінза.
Малюнок 12. Схема очного дна.
157
Навчально-методичне видання
Бора К. В.
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
З ОФТАЛЬМОЛОГІЇ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
Установа-розробник:
Вищий державний навчальний заклад
«Ужгородський національний університет»
Міністерства освіти і науки України
Автор методичної розробки:

к.м.н., доц. Бора К. В.
Підписано до друку 01. 10. 2009.

Формат 60х84/16. Гарнітура Times New Roman
Папір офсетний. Друк офсетний. Облік.-вид. арк. 6,3.
Замовлення № 41. Наклад 200 прим.
МПП «Ґражда»
Свідоцтво про державну реєстрацію видавців, виготівників
158
і розповсюджувачів видавничої продукції.
Серія 3т № 22 від 1 вересня 2005 р.
88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 18, т./факс (0322) 61-52-76
159

офтальмологія

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

офтальмологія

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

Автор методичної розробки:

Рекомендовано до друку Редакційно-видавничою радою

© Бора К. В., методична розробка, 2009

І. Анатомо-топографічні особливості додаткового апарату ока

ІІ. Функції органа зору та методи дослідження 17

ІІІ. Рефракція і акомодація 24

V. Запальні захворювання додаткового і допоміжного апарату

VI. Захворювання та методи обстеження рогівки 54

VII. Захворювання судинного тракту очного яблука 65

VIII. Патологія кришталика.

IX. Глаукома та методи тонометрії 81

X. Травми органа зору 99

XI. Патологія органа зору при загальних захворюваннях

XII. Пухлини органа зору 122

3 м’язи, які - зовнішній прямий м’яз;

Умова задачі Правильна відповідь

6. Питання і відповіді з теми ”Функції органа зору”

10. Якими Здійснюється центральною частиною

33. Що таке Периметрія – визначення меж поля зору

№ Умова задачі Відповідь

Практичне заняття №2. Тема: “Рефракція і акомодація. Об’єктивні методи

17. Що Астигматизм складається з рогівкового і

8. Задачі для самостійної перевірки знань

№ Умова задачі Відповідь

Таблиця корекції пресбіопії в залежності від віку при еметропії.

8. Додаткове домашнє завдання

1. Виписати окуляри 44 літньому пацієнту для далі та роботи, якщо у нього на

5. План практичного заняття з теми: “Косоокість”.

1. Що таке Складний сенсорний механізм, фізіологічне

26. Яка Розбіжна.

7. Задачі для перевірки знань

3. Фактори, 1. Аномалії рефракції (неадекватна корекція при

29. Причини Гострі і хронічні запалення параназальних

40. Ознаки 1. Гіперемія кон’юнктиви (змішана або кон’юнктивальна

41. Скарги Скарги на почервоніння очей, сльозотечу або

7. Задачі для контролю знань.

4 Хворий 32 років скаржиться на відчуття Діагноз:

5. План проведення практичного заняття з теми: “Захворювання рогівки”.

1 Молодий чоловік скаржиться на Діагноз: рубцеве

8. Задачі для самостійного розв’язання.

Задача №1. У дитини 10 років з’явилися світлобоязнь сльозотеча і блефаро-

1. Виберіть правильний діагноз:

2.Виберіть необхідні діагностичні обстеження:

Необхідні діагностичні обстеження

1. Гістологічна - передній стромальний шар (мезодермальний),

1 Хворий 17 років скаржиться на болі, Діагноз:

В залежності від матеріалу з якого

В залежності від заломлення світла:

№ Умова задачі. Відповідь.

1 Хворий 70 років скаржиться Діагноз:

Первинна закрито кутова глаукома, гострий напад глаукоми.

7. Класифікація первинної глаукоми.

Класифікація первинної глаукоми

Закрит Початкова (І) Нормал Стабіліз

Гострий напад закритокутової глаукоми

Критерії форми, стадії, сану внутрішньоочного тиску та динаміки

Форма Стадія Ста Динамік

8. Задачі з теми: “Глаукома та методи тонометрії”.

2 Перерахуйт Рогівкові, рогівково-склеральні і склеральні.

21. Загальні Гіпертонічна хвороба, атеросклероз,

Задачі з теми: “Зміни органа зору при загальних захворюваннях

7. Задачі до теми: “ Пухлини органа зору”.