Відповіді:

1. Нервова та гуморальна регуляція функцій організму

Нервова та гуморальна регуляція є основними механізмами, за допомогою

яких організм регулює різні функції та процеси.

Нервова регуляція відноситься до нервової системи, що включає в себе

центральну нервову систему (головний мозок і спинний мозок) та
периферичну нервову систему (нерви, що розташовані за межами ЦНС).
Вона швидка і точна і відповідає за миттєву реакцію на зовнішні подразники
та внутрішні зміни. Наприклад, якщо доторкнутися до гарячого предмета,
нервова система відправить імпульс до м'язів, щоб ви зняли руку, щоб
уникнути опіків. Нервова система працює за допомогою нейронів, які
генерують електричні імпульси та передають їх шляхом синапсів (зв'язків
між нейронами) для передачі сигналів. Ця система включає в себе сенсорні
нейрони, моторні нейрони і асоціаційні нейрони, які координують взаємодію
між ними.
Гуморальна регуляція відноситься до ендокринної системи. Вона здійснює
координацію фізіологічних функцій організму людини за допомогою рідкого
середовища організму: крові, лімфи, а також дифузією міжклітинної рідини.
Регуляція за допомогою гормонів здійснюється повільніше, ніж нервовий
імпульс і не має точного адресата. Гуморальна регуляція відповідає за
довгострокову регуляцію різних функцій та процесів в організмі. Це включає
в себе регуляцію обміну речовин, росту, розмноження, кров'яного тиску та
інших фізіологічних параметрів. Гуморальна регуляція полягає в тому, що
різні ендокринні залози виробляють гормони, які потрапляють в кров і
передають сигнали до органів та тканин, де вони впливають на функцію.
Прикладами таких гормонів є інсулін, що регулює рівень цукру в крові, і
тироксин, що контролює обмін речовин.

2. Функції нервової системи

Беззаперечно, нервова система є однією з основних систем організму та

виконує різноманітні функції. Основними функціями можна назвати:
сенсорні (сприйняття інформації) – використовуючи органи сприйняття
відбувається передача інформації про зовнішнє середовище, сприймання
подразників, таких як світло, звук, температура, біль; інтегративні (аналіз
інформації) – обробка та аналіз сприйнятої інформації для прийняття рішень,
координації реакцій організму, виникнення мислення, пам’яті, свідомості та
інших когнітивних функцій; моторні (рухові) – контроль рухів м’язів,
координації рухів, таких як ходьба, біг, робота рук; формування відповіді –
можливість взаємодії з іншими людьми та навколишнім середовищем через
мову, жести, міміку та інші способи спілкування, контроль внутрішніх
органів – регуляція функцій серця, легень, шлунку, кишечника, печінки та ін,
підтримка гомеостазу.

Отже, якщо сказати коротко, то нервова система відповідає за регуляцію

головних функцій організму та сприймання, аналіз та відтворення
інформації.

3. Основні структури нервової системи

Структура нервової системи складається з двох головних частин: центральна

нервова система (ЦНС) та периферійна нервова система (ПНС). ЦНС
складається з головного мозку, що знаходиться всередині мозкового черепа
та відповідає за такі когнітивні функції, фізіологічні процеси, контролює
рухи, визначає емоційний стан та багато чого іншого, та спинного мозку, що
розташований у хребті і є продовженням головного мозку. Він відповідає за
передачу сигналів між головним мозком і рештою тіла. Спинний мозок
включає в себе різні сегменти, які відповідають за різні функції. ПНС
складається з соматичної та вегетативної частин. Соматична частина включає
в себе 12 пар черепно-мозкових нервів та 31 пар спинномозкових нервів. Ці
нерви поєднують головний та спинний мозок відповідно з рецепторами та
ефекторами шиї та голови. Вегетативна частина включає в себе симпатичну
гілку, яка активується під час стресу, та парасимпатичну, яка активується під
час відпочинку та забезпечує відновлення. До структури нервової системи
також відносяться нерви – волокна, які транспортують сигнали між різними
частинами тіла і НС, та ганглії – збірні точки нейронів, які розташовуються
за межами ЦНС.

4. Функціональні блоки нервової системи

Перший блок - "Енергетичний блок" або блок регуляції тонусу кори і стану
неспання: Цей блок складається з ретикулярної формації, що розташована в
стовбурі мозку.

Ретикулярна формація забезпечує активацію нервової системи і є джерелом

тонусу кори мозку. Ця активація може бути викликана різними джерелами,
такими як обмінні процеси, інстинкти та вхідна інформація з зовнішнього
середовища. Вона грає важливу роль у підтримці стану бадьорості та
свідомості.

Другий блок - "Блок прийому, переробки та зберігання інформації": Цей блок

включає в себе поділ на трійку основних функціональних підблоків, які
розташовані в різних частинах кори мозку:

 Підблок для обробки зорової інформації (зір): Тут обробляється

візуальна інформація, і вона дрібниться на окремі ознаки та риси.
 Підблок для обробки слухової і вестибулярної інформації (слух і
рівновага): В цьому підблоку оброблюється аудіальна інформація, а
також інформація про рівновагу.
 Підблок для загальної чутливості: Ця частина кори відповідає за
обробку інформації зі смаку, нюху та інших відчуттів.

Третій блок - "Блок програмування, регуляції і контролю": Цей блок

переважно зосереджений у лобових долях мозку і включає рухову кору, що
відповідає за планування, програмування і контроль рухів. Він регулює
виконання рухових програм та передачу їх до пірамідних клітин для
виконання рухів.
Усі ці блоки працюють спільно, забезпечуючи функціонування нервової
системи і взаємодію між нервовою системою і іншими системами організму.

5. Анатомічна організація нервової системи

Нервова система

Центральна нервова система Периферична нервова система

Головний Спинний Соматична Автономна

мозок мозок НС НС

Парасимпатична НС Симпатична НС

Передній мозок Середній мозок Задній мозок

6. Сіра й біла речовина центральної нервової системи

Центральна нервова система (ЦНС) складається з двох основних видів

тканин - сірої речовини і білої речовини. Ці дві види речовини виконують
різні функції і мають важливе значення для функціонування нервової
системи.

Сіра речовина:

 Сіра речовина складається в основному з нейронів та їхніх відростків –

дендритів.
 Вона зазвичай знаходиться у вигляді скопищ клітин у вигляді ядер або
коркових шарів головного мозку і спинного мозку.
 Сіра речовина відповідає за обробку інформації, приймання сенсорних
сигналів, прийняття рішень і виконання різних функцій, пов'язаних зі
свідомістю і реакціями на навколишнє середовище.

Біла речовина

 Біла речовина складається переважно з мієлінових волокон, які оточені

ізоляційним матеріалом, відомим як мієлін.
  Вона оточує сіру речовину і створює з'єднання між різними частинами
центральної нервової системи.
 Біла речовина відповідає за передачу інформації від одного регіону
мозку до іншого та від мозку до решти тіла. Мієлінова оболонка
навколо аксонів допомагає прискорити передачу нервових імпульсів.
7. Осі та площини тіла людини

Сагіттальна площина (поперечна площина): Ця площина проходить

вертикально через тіло, розділяючи його на праву і ліву частини. Якщо вона
розділяє тіло на дві однакові половини, її називають серединною площиною.

Фронтальна площина (корональна площина): Ця площина проходить з боку

на бік, розділяючи тіло на передню і задню частини.

Горизонтальна площина (поперечна площина): Ця площина паралельна до

опорної поверхні, розділяє тіло на верхню і нижню частини.

Орієнтація і рухи тіла визначаються відносно цих площин та трьох осей:

Сагіттальна ось: Проходить вздовж поперечної площини і дозволяє

виконувати обертальні рухи, такі як приведення, відведення та бокові
нахили.

Фронтальна ось: Проходить вздовж фронтальної площини і дозволяє

виконувати рухи згинання та розгинання.

Вертикальна (краніо-каудальна) ось: Проходить вздовж тіла відгори вниз і

дозволяє виконувати рухи зовнішньої і внутрішньої ротації, супінації, та
пронації.

Також для визначення положення та рухів різних частин тіла

використовують такі терміни:

Латеральний (бічний): Розташований ближче до бокових поверхонь тіла

відносно серединної площини (в бік від середини).

Медіальний: Розташований ближче до серединної площини.

Краніальний: Розташований ближче до голови (верхній).

Каудальний: Розташований ближче донизу, в напрямку хвоста.

Вентральний: Розташований на передній, черевній стороні.

Дорзальний: Розташований ближче до задньої частини тіла, до спини.

В анатомії кінцівок також використовують терміни:

Проксимальний: Розташований ближче до тулуба.

Дистальний: Розташований далі від тулуба.

Ці поняття ізоляції допомагають описувати положення різних частин тіла та

напрямки їхніх рухів.