Мозок: дивовижний орган управління

Мозок - це найскладніший і найзагадковіший орган у тілі людини. Він відповідає за

все, від простих рефлексів, таких як дихання та серцебиття, до складних когнітивних
функцій, таких як думки, почуття, пам'ять та творчість.

Структура і функція мозку

Людський мозок складається з трьох основних відділів:

 Мозковий стовбур: найстаріша частина мозку, що відповідає за такі життєво

важливі функції, як дихання, серцебиття, сон і пробудження.
 Підкоркові структури: область мозку, розташована між мозковим стовбуром і корою
головного мозку, яка відповідає за інстинктивну поведінку, емоції, мотивацію і
пам'ять.
 Кора головного мозку: зовнішня частина мозку, що відповідає за такі вищі когнітивні
функції, як мислення, мова, свідомість і сенсорне сприйняття.

Мозок складається з двох типів клітин:

 Нейрони: клітини, які передають електричні та хімічні сигнали по нервовій системі.

 Гліальні клітини: клітини, які підтримують і захищають нейрони.

Нейрони з'єднуються один з одним через довгі волокна, звані аксонами, які
передають сигнали від одного нейрона до іншого. Ці з'єднання утворюють нейронні
мережі, які відповідають за всі функції мозку.

Мозковий стовбур - це найнижчий відділ головного мозку, який з'єднує його зі

спинним мозком. Він відповідає за такі життєво важливі функції, як дихання,
серцебиття, сон і пробудження.

Мозковий стовбур складається з трьох частин:

 Довгастий мозок - це найнижча частина мозкового стовбура, яка розташована

безпосередньо над спинним мозком. Він відповідає за такі функції, як дихання,
серцебиття, травлення, блювоту, кашель і ковтання.
 Міст - це частина мозкового стовбура, яка розташована над довгастим мозком. Він
відповідає за такі функції, як зір, слух, рівновагу, координацію рухів і пробудження.
 Середній мозок - це частина мозкового стовбура, яка розташована над мостом. Він
відповідає за такі функції, як зір, слух, координацію рухів і емоції.
 Мозковий стовбур є дуже важливим відділом мозку, оскільки він відповідає за
життєво важливі функції, які необхідні для існування людини. У разі пошкодження
мозкового стовбура можуть виникнути серйозні проблеми зі здоров'ям, аж до смерті.

Ось деякі конкретні функції мозкового стовбура:

 Дихання: Мозковий стовбур контролює дихання, включаючи частоту дихання,

глибину дихання і ритм дихання.
 Серцебиття: Мозковий стовбур контролює серцебиття, включаючи частоту серцевих
скорочень і силу серцевих скорочень.
 Сон: Мозковий стовбур контролює сон і пробудження.
 Відчуття: Мозковий стовбур отримує інформацію від органів чуття, включаючи зір,
слух, рівновагу і дотик.
 Рух: Мозковий стовбур контролює рухи тіла.
 Емоції: Мозковий стовбур бере участь у регуляції емоцій, включаючи страх, гнів і
радість.

Підкоркові структури - це група структур, розташованих під корою головного мозку.

Вони відповідають за такі функції, як інстинктивне поведінка, емоції, мотивація і
пам'ять.

Підкоркові структури включають наступні:

 Таламус: це структура, яка отримує інформацію від органів чуття і передає її до кори
головного мозку.
 Гіпоталамус: це структура, яка контролює такі функції, як апетит, спрага,
температура тіла, сон, стрес і емоції.
 Гіпофіз: це невелика залоза, яка виробляє гормони, які регулюють такі функції, як
ріст, метаболізм і статеву функцію.
 Базальні ганглії: це група ядер, які розташовані в глибині мозку. Вони відповідають
за контроль рухів, мотивацію і навчання.
 Лімбічна система: це група структур, розташованих в мозку. Вона відповідає за
регуляцію емоцій, пам'яті та поведінки.

Підкоркові структури працюють разом, щоб контролювати багато важливих функцій

організму. Вони також відіграють важливу роль у таких процесах, як навчання,
пам'ять і прийняття рішень.
 Ось деякі конкретні функції підкоркових структур:

 Таламус:
o Отримує інформацію від органів чуття і передає її до кори головного мозку.

o Регулює стан свідомості.

o Регулює увагу.

 Гіпоталамус:
o Контролює апетит, спраготу, температуру тіла, сон, стрес і емоції.

o Виробляє гормони, які регулюють такі функції, як ріст, метаболізм і статеву функцію.

 Гіпофіз:
o Виробляє гормони, які регулюють такі функції, як ріст, метаболізм і статеву функцію.

 Базальні ганглії:
o Контролюють рухи.

o Відповідають за мотивацію і навчання.

 Лімбічна система:
o Регулює емоції.

o Відповідає за пам'ять і поведінку.

Підкоркові структури є дуже важливими для нормального функціонування організму.

Вони відіграють важливу роль у багатьох процесах, які необхідні для життя і
здоров'я.

Кора головного мозку - це зовнішній шар головного мозку, який складається з

мільйонів нейронів. Вона відповідає за такі вищі когнітивні функції, як мислення,
мова, свідомість і сенсорне сприйняття.

Кора головного мозку складається з двох півкуль, які з'єднані між собою мозолем
великого мозку. Кожна півкуля відповідає за певні функції. Наприклад, права півкуля
відповідає за творчість, уяву і просторове сприйняття, а ліва півкуля відповідає за
мову, логіку та аналіз.

Кора головного мозку також поділяється на чотири основні області:

 Скронева частка відповідає за слух, мову і пам'ять.

 Тім'яна частка відповідає за координацію рухів, увагу і сприйняття.
 Лобна частка відповідає за прийняття рішень, планування, мислення і контроль
імпульсів.
 Потилична частка відповідає за зір і сприйняття кольору.

Кора головного мозку є дуже складною структурою, яка виконує безліч важливих
функцій. Вона є основою для людської свідомості і інтелекту.

Ось деякі конкретні функції кори головного мозку:

 Мислення: Кора головного мозку відповідає за такі процеси мислення, як прийняття

рішень, планування, вирішення проблем і творчість.
 Мова: Кора головного мозку відповідає за розуміння і використання мови.
 Свідомість: Кора головного мозку відповідає за свідомість, тобто за здатність
відчувати і сприймати світ.
 Сенсорне сприйняття: Кора головного мозку відповідає за обробку інформації з
органів чуття, включаючи зір, слух, дотик, смак і запах.

Кора головного мозку є дуже пластичною структурою, яка може змінюватися і

пристосовуватися до нових ситуацій і інформації. Це означає, що ми можемо вчитися
і розвивати свої когнітивні здібності протягом усього життя.

Мозочок - це частина головного мозку, що відповідає за координацію рухів,

баланс, рівновагу, мовлення, навчання і пам'ять. Він розташований у задній частині
черепа, під великим мозком.

Мозочок складається із двох півкуль, які з'єднані між собою черв'яком. Сіра речовина
мозочка утворює кору, яка містить нейрони, що відповідають за координацію рухів.
Біла речовина мозочка складається з нервових волокон, які з'єднують кору з іншими
частинами мозку.

Мозочок отримує інформацію від спинного мозку, яка містить інформацію про
положення тіла в просторі, про рухи різних частин тіла і про стан м'язів. Мозочок
також отримує інформацію від кори великого мозку, яка містить інформацію про
задум руху.

Мозочок обробляє цю інформацію і посилає сигнали до спинного мозку, які

регулюють рухи тіла. Мозочок також відповідає за баланс і рівновагу.

Мозочок має важливе значення для нормального функціонування організму.

Пошкодження мозочка може призвести до різних проблем, таких як порушення
координації рухів, балансу, рівноваги, мовлення, навчання і пам'яті.
 Ось деякі з основних функцій мозочка:

 Координація рухів. Мозочок відповідає за координацію всіх рухів тіла, включаючи

тонкі рухи пальців рук, а також складні рухи, такі як ходьба, біг і плавання.
 Баланс і рівновага. Мозочок відповідає за баланс і рівновагу тіла. Він допомагає нам
утримувати рівновагу під час ходьби, бігу і стрибків, а також коли ми стоїмо на одній
нозі.
 Мовленнє. Мозочок відповідає за координацію м'язів, які беруть участь у мовленні.
Він також допомагає нам правильно вимовляти слова.
 Навчання і пам'ять. Мозочок бере участь у навчанні і пам'яті. Він допомагає нам
запам'ятовувати нові рухи, а також допомагає нам навчатися з досвіду.

Таламічні шляхи - це група нервових шляхів, які проводять сенсорну інформацію від
таламуса до кори головного мозку. Таламус - це структура, яка розташована в мозку і
є важливою для обробки сенсорної інформації.

Таламічні шляхи поділяються на два основних типи:

 Специфічні таламічні шляхи: ці шляхи проводять інформацію про конкретні типи

сенсорної інформації, такі як зір, слух, дотик, смак і запах.
 Неспецифічні таламічні шляхи: ці шляхи проводять загальну сенсорну інформацію,
яка не є специфічною для конкретного типу сенсорної інформації.

Специфічні таламічні шляхи починаються від ядер у таламусу, які отримують

інформацію від певних сенсорних органів. Ці ядра потім посилають сигнали до кори
головного мозку, де інформація обробляється і сприймається.

Неспецифічні таламічні шляхи починаються від ядер у таламусу, які отримують

інформацію від різних сенсорних органів. Ці ядра потім посилають сигнали до кори
головного мозку, де інформація допомагає регулювати увагу, свідомість і емоції.

Порушення таламічних шляхів може призвести до таких проблем, як:

 Порушення зору: людина може втратити зір або бачити спотворене зображення.
 Порушення слуху: людина може втратити слух або чути спотворені звуки.
 Порушення дотику: людина може відчувати поколювання, оніміння або втрату
відчуття в певних частинах тіла.
 Порушення смаку: людина може втратити смак або відчувати спотворений смак.
 Порушення запаху: людина може втратити нюх або відчувати спотворений запах.

Таламічні шляхи є важливими для нормального функціонування сенсорної системи.

Вони забезпечують нам здатність бачити, чути, відчувати дотик, смак і запах.
 Ось деякі конкретні функції таламічних шляхів:

 Зір: Таламічні шляхи передають інформацію від очей до кори головного мозку, де
вона обробляється і сприймається.
 Слух: Таламічні шляхи передають інформацію від вух до кори головного мозку, де
вона обробляється і сприймається.
 Дотик: Таламічні шляхи передають інформацію від шкіри до кори головного мозку, де
вона обробляється і сприймається.
 Смак: Таламічні шляхи передають інформацію від язика до кори головного мозку, де
вона обробляється і сприймається.
 Запах: Таламічні шляхи передають інформацію від носа до кори головного мозку, де
вона обробляється і сприймається.

Таламічні шляхи також відіграють важливу роль у таких процесах, як:

 Увага: Таламічні шляхи допомагають нам фокусувати увагу на певних стимулах.

 Свідомість: Таламічні шляхи допомагають нам усвідомлювати навколишній світ.
 Емоції: Таламічні шляхи допомагають нам відчувати емоції.

Спиноталамічні шляхи - це група нервових шляхів, які проводять сенсорну

інформацію від спинного мозку до таламусу. Таламус - це структура, яка
розташована в мозку і є важливою для обробки сенсорної інформації.

Спиноталамічні шляхи поділяються на два основних типи:

 Дорсальний спиноталамічний шлях: цей шлях проводить інформацію про

тактильну чутливість, зокрема про глибоке відчуття тиску, положення суглобів і
розтягнення м'язів.
 Латеральний спиноталамічний шлях: цей шлях проводить інформацію про
больову чутливість, а також про температурну чутливість.

Спиноталамічні шляхи починаються від рецепторів у шкірі, м'язах і суглобах. Ці

рецептори посилають сигнали до нейронів у спинному мозку. Нейрони спинного
мозку потім посилають сигнали до нейронів у таламусу. Таламічні нейрони, у свою
чергу, посилають сигнали до кори головного мозку, де інформація обробляється і
сприймається.

Порушення спиноталамічних шляхів може призвести до таких проблем, як:

 Порушення тактильної чутливості: людина може відчувати поколювання, оніміння

або втрату відчуття в певних частинах тіла.
 Порушення больової чутливості: людина може не відчувати біль, що може призвести
до травм.
 Порушення температурної чутливості: людина може не відчувати холод або тепло.

Спиноталамічні шляхи є важливими для нормального функціонування сенсорної

системи. Вони забезпечують нам здатність відчувати дотик, біль і температуру.

Кірково-спинномозковий шлях (tractus corticospinalis) - це один з моторних

шляхів, який пролягає в білій речовині мозку і з'єднує моторну кору головного мозку
з нижніми руховими (моторними) нейронами й інтернейронами спинного мозку,
керуючи рухами кінцівок і тулуба.
Кірково-спинномозковий шлях починається в кількох частинах мозку, включаючи
не тільки моторні ділянки, але також первинну соматосенсорну кору й премоторні
ділянки. Більшість нейронів починаються в первинній моторній корі (прецентральна
звивина, поле Бродмана 4) або в премоторних лобових ділянках.

Нейрони кірково-спинномозкового шляху є аксонами пірамідних клітин. Вони йдуть

від кори головного мозку через внутрішню капсулу, мосто-мозочковий кут і довгастий
мозок. У довгастому мозку вони перехрещуються, утворюючи піраміди. Після
перехрещення вони йдуть у спинний мозок через задній канатик. У спинному мозку
вони закінчуються синапсами на рухових нейронах власних ядер передніх рогів.

Кірково-спинномозковий шлях є основним шляхом пірамідної системи. Він відповідає

за точний контроль над рухами кінцівок і тулуба. Вона відповідає за такі рухи, як:

 Довільні рухи, такі як ходьба, біг, жестикуляція та мова.

 Детальні рухи, такі як написання, малювання та гра на музичному інструменті.

 Точний контроль над м'язовим тонусом.

Ураження кірково-спинномозкового шляху може призвести до таких симптомів,

як:

 Парез або параліч

 Гіпотонія (зниження м'язового тонусу)

 Гіперрефлексія (підвищення сухожилкових рефлексів)

 Атаксия (порушення координації рухів)

 Ураження кірково-спинномозкового шляху може бути викликано такими
захворюваннями, як:

 Інсульт

 Травма головного мозку

 Спинальна пухлина

 Дегенеративні захворювання, такі як хвороба Паркінсона

Кірково-ядерний шлях (tractus corticonuclearis) - це двонейронний моторний

шлях, який пролягає в білій речовині мозку і з'єднує моторну кору головного мозку з
ядрами черепно-мозкових нервів.

Кірково-ядерний шлях бере початок у первинній руховій корі лобової частки,

одразу згори від бічної щілини та рострально від центральної борозни. Аксони цих
нейронів утворюють пучки, які йдуть через внутрішню капсулу, мосто-мозочковий кут
і довгастий мозок. У довгастому мозку вони закінчуються синапсами на рухових
нейронах ядер черепно-мозкових нервів.

Кірково-ядерний шлях відповідає за управління рухами, які контролюються

черепно-мозковими нервами. До таких рухів відносяться:

 Міміка обличчя

 Жування

 Ковтання

 Зір

 Слух

 Рівновага

Ураження кірково-ядерного шляху може призвести до таких симптомів, як:

 Парез або параліч

 Дистонія (порушення тонусу м'язів)

 Окорухові розлади

 Захриплість

 Порушення рівноваги
 Ураження кірково-ядерного шляху може бути викликано такими
захворюваннями, як:

 Інсульт

 Травма головного мозку

 Спинальна пухлина

 Дегенеративні захворювання, такі як хвороба Паркінсона

Пірамідна система та екстрапірамідна система - це дві основні системи, які

відповідають за управління рухами. Пірамідна система відповідає за довільне
скорочення м'язів, а екстрапірамідна система - за несвідомі рухи, такі як тонус м'язів,
рівновага та координація.

Пірамідна система

Пірамідна система складається з довгих аксонів нейронів, які йдуть від кори
головного мозку до спинного мозку. Ці нейрони розташовані в передній центральній
звивині кори головного мозку. Кірково-спинномозковий шлях (tractus corticospinalis) є
основним шляхом пірамідної системи. Він починається в передній центральній
звивині і закінчується в передніх рогах спинного мозку. Кірково-ядерний шлях (tractus
corticonuclearis) є іншим шляхом пірамідної системи. Він починається в передній
центральній звивині і закінчується в ядрах черепно-мозкових нервів.

Пірамідна система забезпечує точний контроль над рухами. Вона відповідає за

такі рухи, як:

 Довільні рухи, такі як ходьба, біг, жестикуляція та мова.

 Детальні рухи, такі як написання, малювання та гра на музичному інструменті.

 Точний контроль над м'язовим тонусом.

Екстрапірамідна система

Екстрапірамідна система складається з різних структур головного мозку,

включаючи:

 Базальні ядра (nucleus caudatus, putamen, globus pallidus)

 Сітчастий утвір (substantia reticularis)

 Червоні ядра (nuclei ruber)

 Вестибулярна система
 Екстрапірамідна система забезпечує несвідомий контроль над рухами. Вона
відповідає за такі рухи, як:

 Рівновага

 Координація

 Тонус м'язів

 Автоматизовані рухи, такі як ходьба, жування та дихання.

Екстрапірамідна система працює разом з пірамідною системою, щоб забезпечити

плавні та точні рухи.

Ураження пірамідної системи

Ураження пірамідної системи може призвести до таких симптомів, як:

 Парез або параліч

 Гіпотонія (зниження м'язового тонусу)

 Гіперрефлексія (підвищення сухожилкових рефлексів)

 Атаксия (порушення координації рухів)

Ураження пірамідної системи може бути викликане такими захворюваннями,

як:

 Інсульт

 Травма головного мозку

 Спинальна пухлина

 Дегенеративні захворювання, такі як хвороба Паркінсона

Ураження екстрапірамідної системи

Ураження екстрапірамідної системи може призвести до таких симптомів, як:

 Тремор (неконтрольовані коливання кінцівок)

 Рідкісні рухи (акінезія)

 Ригідність (підвищення м'язового тонусу)

 Дистонія (порушення тонусу м'язів)

 Ураження екстрапірамідної системи може бути викликане такими
захворюваннями, як:

 Хвороба Паркінсона

 Болезнь Гентингтона

 Атетоз

 Хорея

Пірамідна система та екстрапірамідна система тісно взаємопов'язані. Вони

працюють разом, щоб забезпечити плавні, точні та координовані рухи.

Ретикулярна формація (РФ) - це мережа нейронів, що розташована у стовбурі

головного мозку. Вона складається з численних ядер, які мають різні функції.

РФ виконує такі основні функції:

 Регуляція рівня свідомості та збудження. РФ є частиною ретикулярної активаційної

системи (РАС), яка підтримує інші ділянки головного мозку у стані збудження. При
пошкодженні РФ людина може впасти в кому або втратити свідомість.
 Регуляція вегетативних функцій. РФ регулює такі вегетативні функції, як дихання,
серцебиття, кров'яний тиск, травлення та сечовипускання.
 Регуляція сну та пробудження. РФ бере участь у регуляції сну та пробудження.
 Регуляція поведінки. РФ бере участь у регуляції таких видів поведінки, як увагу,
навчання, пам'ять та емоції.

РФ отримує інформацію з різних сенсорних систем, а також з інших ділянок

головного мозку. Вона обробляє цю інформацію та надсилає сигнали до різних
структур мозку, які відповідають за різні функції.

Пошкодження РФ може призвести до таких порушень, як:

 Порушення свідомості та збудження. При пошкодженні РФ людина може впасти в

кому або втратити свідомість.
 Порушення вегетативних функцій. При пошкодженні РФ можуть виникнути проблеми
з диханням, серцебиттям, кров'яним тиском, травленням та сечовипусканням.
 Порушення сну та пробудження. При пошкодженні РФ можуть виникнути проблеми із
засинанням або збереженням сну.
 Порушення поведінки. При пошкодженні РФ можуть виникнути проблеми з увагою,
навчанням, пам'яттю та емоціями.
 Лімбічна система — це сукупність структур головного мозку, які розташовані в
основі півкуль та пов'язані з емоціями, пам'яттю, навчанням, мотивацією та
інстинктивною поведінкою.

Лімбічна система складається з наступних структур:

 Гіпоталамус — це невелика структура, яка регулює багато важливих функцій

організму, включаючи температуру тіла, голод, спрагу, статеву поведінку, емоції та
сон.
 Гіпокамп — це структура, яка відіграє важливу роль у формуванні пам'яті, особливо
довгострокової.
 Мигдалеподібне тіло — це структура, яка відповідає за обробку емоцій, таких як
страх, гнів та радість.
 Поясна звивина — це структура, яка пов'язана з мотивацією та винагородою.
 Сосочкове тіло — це структура, яка пов'язана з нюхом.

Лімбічна система тісно взаємодіє з корою головного мозку, яка відповідає за більш
складні когнітивні функції, такі як мислення, мова та свідомість.

Основні функції лімбічної системи:

 Регуляція емоцій. Лімбічна система відповідає за формування та вираження емоцій,

таких як страх, гнів, радість, смуток, любов та ненависть.
 Формування пам'яті. Гіпокамп відіграє важливу роль у формуванні довгострокової
пам'яті, особливо пам'яті про події та факти.
 Навчання. Лімбічна система пов'язана з навчанням, особливо з навчанням на основі
досвіду.
 Мотивація. Лімбічна система пов'язана з мотивацією, особливо з мотивацією до
досягнення цілей та отримання винагороди.
 Інстинктивна поведінка. Лімбічна система бере участь у регуляції інстинктивної
поведінки, такої як харчова поведінка, статева поведінка та поведінка
самозбереження.

Порушення функції лімбічної системи можуть призвести до різних

неврологічних розладів, включаючи:

 Емоційні розлади, такі як депресія, тривога та посттравматичний стресовий розлад.

 Запам'ятовуючі розлади, такі як амнезія та деменція.
 Розлади мотивації, такі як наркотична залежність та компульсивна поведінка.
 Лімбічна система є важливою частиною головного мозку, яка відповідає за багато
важливих функцій, включаючи емоції, пам'ять, навчання, мотивацію та інстинктивну
поведінку.

Органи імунної системи

Поділяють на центральні та периферичні.

Центральні органи є місцем утворення і дозрівання імунних клітин. До них

відносяться:
 Кістковий мозок - найбільший орган імунної системи, де виробляються всі типи
лейкоцитів, включаючи лімфоцити.
 Тимус - невеликий орган, розташований у верхній частині грудей. У ньому
відбувається дозрівання Т-лімфоцитів, які відповідають за клітинний імунітет.
Периферичні органи є місцем перехресту лімфи та крові. Вони забезпечують контакт
імунних клітин з антигенами, а також накопичення імунних клітин. До них відносяться:
 Лімфатичні вузли - невеликі округлі або овальні утворення, розташовані по ходу
лімфатичних судин. У них відбувається розмноження і диференціювання імунних
клітин, а також вироблення антитіл.
 Селезінка - найбільший периферичний орган імунної системи. Вона розташована в
лівому підребер'ї. Селезінка виконує декілька функцій: вона є депо еритроцитів, бере
участь у виробленні антитіл, а також руйнує старі та пошкоджені клітини крові.
 Мигдалики - парні органи, розташовані в ротоглотці. Вони є першою лінією захисту
організму від інфекцій, які потрапляють в організм через рот і ніс.
 Апендикс - невеликий придаток сліпої кишки. Він є місцем накопичення лімфоїдної
тканини, яка бере участь у виробленні антитіл.

Крім цих органів, імунна система має також розсіяні по всьому тілу лімфоїдні
тканини, які розташовані в слизових оболонках дихальних шляхів, шлунково-
кишкового тракту та сечостатевої системи. Ці тканини також беруть участь у захисті
організму від інфекцій.

Імунна система є складною системою, яка складається з багатьох органів, тканин і

клітин. Ця система забезпечує захист організму від інфекцій, а також від інших
шкідливих агентів.

Кістковий мозок - це м'яка тканина, яка міститься всередині кісток. Він є основним
органом кровотворення, де виробляються всі типи клітин крові: еритроцити,
лейкоцити та тромбоцити.
 Кістковий мозок міститься в багатьох кістках тіла, але найбільша його кількість
знаходиться в тазових кістках, грудині, ребрах та епіфізах довгих кісток. У дорослої
людини кістковий мозок становить близько 4% маси тіла.

Кістковий мозок складається з двох основних типів тканини: червоного і жовтого.

Червоний кістковий мозок є кровотворною тканиною, де відбувається утворення
клітин крові. Жовтий кістковий мозок є неактивною жировою тканиною, яка замінює
червоний кістковий мозок у дорослому віці.

Утворення клітин крові в кістковому мозку відбувається в кілька етапів:

1. Стовбурові клітини - це недиференційовані клітини, які можуть перетворитися на

будь-який тип клітин крові.
2. Проліферативні клітини - це клітини, які розмножуються, щоб збільшити кількість
стовбурових клітин.
3. Дифференційовані клітини - це клітини, які спеціалізуються на певному типі клітин
крові.
Еритроцити - це клітини крові, які переносять кисень до тканин організму. Вони
виробляються з стовбурових клітин у процесі, який називається еритроїдним
диференціюванням.
Лейкоцити - це клітини крові, які відповідають за імунний захист організму. Вони
виробляються з стовбурових клітин у процесі, який називається лейкоцитарним
диференціюванням.
Тромбоцити - це клітини крові, які відповідають за згортання крові. Вони
виробляються з стовбурових клітин у процесі, який називається мегакаріоцитарним
диференціюванням.

Кістковий мозок відіграє важливу роль у захисті організму від інфекцій. Він виробляє
лейкоцити, які борються з інфекційними агентами. Кістковий мозок також бере участь
у загоєнні ран і травм.

Порушення функції кісткового мозку може призвести до серйозних захворювань,

таких як анемія, лейкемія та імунодефіцитні стани.

Трансплантація кісткового мозку - це процедура, при якій здорові клітини крові

пересаджуються пацієнту з порушенням функції кісткового мозку. Трансплантація
кісткового мозку може бути показана при таких захворюваннях, як лейкемія,
імунодефіцитні стани та деякі види раку.