Урок Подразливість у 

 тварин.
3 Нервова система та ї ї значення

1. Попрацюй за методикою перевірки домашнього завдання (с. 39).

2. Прочитай вислів підприємця, інвестора та письменника Роберта Тору Кійосакі
(1947).

Ваш мозок може все. Абсолютно все. Головне  —

переконати себе в  цьому.
Руки не знають, що вони не вміють віджиматися,
ноги не знають, що вони слабкі…
Це знає ваш мозок. Переконавши себе в  тому,
що ви можете все, ви зможете дійсно все.
� Поясни це твердження.


3. Подразливість у  тварин проявляється в  здатності відповідати на впливи середо­
вища своєю активною діяльністю. Це біологічна реакція організму на дію по­
дразника. У  багатоклітинних тварин подразливість забезпечують тканини, яким
властива збудливість  — здатність відповідати на дію подразника збудженням.
До таких тканин належать  нервова, м’язові й  окремі види епітеліальних тканин
(залозистий епітелій). Збудження тканини проявляється у  виникненні діяльності,
характерної для відповідної тканини (для м’язових  — скорочення, для залозис­
того епітелію  — виді­лення секрету, для нервової  — утворення та проведення
нервового імпульсу).
� Розглянь схему подразливості багатоклітинних тварин.
Подразник → рецептори → центральна нервова система →
→ м’язи, залози
� Дай відповіді на запитання.
• Якою тканиною утворені органи нервової системи? 
• Як називають клітини, з  яких складається ця тканина? 
� Познач зображення цієї клітини.

� Поміркуй…
у чому полягають особливості будови цієї клітини, — 

якій основній функції відповідає така будова клітини, — 

6
 Подразливість у  тварин. Урок
Нервова система та ї ї значення 3

� Послуговуючись схемою подразливості багатоклітинних тварин (с. 6), доповни

визначення поняття «нервовий імпульс».
Нервовий імпульс  — це хвиля збудження, що є засобом переда-
вання інформації від ______________ до нервових центрів, а  від них
до  виконавчих структур, таких як залози та _________________.
4. Попрацюй над текстом, послуговуючись методикою SQ3R (с. 38).
4.1. Побіжно оглянь текст.
Нервова система тварин
Нервова система  — це сукупність утворених нервовою тканиною
структур, що координує функціонування всіх органів і  систем органів,
а  також забезпечує зв’язок організму з  навколишнім середовищем.
Нервова система є лише в  багатоклітинних організмів. У  розвитку
нервової системи виділяють такі етапи:
1 етап — дифузна нервова система;
2 етап — вузлова (стовбурова, ланцюжкова та розкидано-вузлова)
нервова система;
3 етап — трубчаста нервова система.
Дифузна нервова система має досить просту будову:
нейрони, з’єднуючись між собою, утворюють сітку, більш
або   менш рівномірно розташовану по всьому тілу; тому
її  ще називають сітчастою. Така нервова система притаман-
на медузам, гідрам тощо.
Безхребетні тварини з  двобічною симетрією тіла здатні до більш
складної рухової активності й  мають досконаліші органи чуття. Це чер-
ви, комахи, павуки, раки тощо. Їхні нервові клітини зосереджені у  вуз-
лах (гангліях). Найкраще розвинені нервові вузли, що розташовані
на   передньому кінці тіла й відіграють роль головного мозку. Таку
нервову систему називають вузловою, або гангліонарною. Розрізняють
кілька видів вузлової нервової системи:
• стовбурова (від парних головних гангліїв відхо-
дять нервові стовбури, або тяжі, з  перемичками);
• ланцюжкова (від парних надглоткових та підглот-
кових вузлів тягнеться ланцюжок, що утворився
внаслідок злиття нервових вузлів, розташованих
у  всіх сегментах тіла);

7
Урок Подразливість у  тварин.
3 Нервова система та ї ї значення

• розкидано-вузлова (декілька парних нервових вузлів розташовані

в  різних частинах тіла та поєднані нервовими тяжами).

Нервові Навкологлоткові
стовбури ганглії

У хребетних тварин трубчаста нервова система, тобто нерво-

ві клітини зібрані у  вигляді нервової трубки. Її передній кінець
у  найпримітивніших представників розширений. В інших видів
це розширення перетворюється на голов­ний мозок, а  сама не-
рвова трубка  — на спинний мозок. Головний та  спинний мозок
становлять центральну нервову систему, а  нерви, що від них
відходять, і нервові вузли  — периферичну.
4.2. Сформулюй запитання до тексту.



4.3. Прочитай текст.
� У першому абзаці підкресли функції нервової системи.
� У  другому абзаці підкресли ключові слова.
� Поміркуй, чому нервову систему, описану в   третьому абзаці, назвали
дифузною. 


� Склади схему до четвертого абзацу.

� Напиши, які  тварини мають розкидано-вузлову нервову систему.




8
 Подразливість у  тварин. Урок
Нервова система та ї ї значення 3

� Прочитай п’ятий абзац. Увідповідни відділ нервової системи з органами,

що  входять до його складу.
Нерви

Центральна нервова система Головний мозок

Периферична нервова система Спинний мозок

Нервові вузли

4.4. Переглянь сформульовані запитання. Перекажи текст, відповідаючи на за­

питання.
4.5. Перевір повноту відтворення тексту, переглядаючи його з  олівцем у  руках.
Підкресли навчальні одиниці, які потрібно довчити, і запам’ятай їх.

5. Доповни речення. Вивчи інформацію за методикою «Запам’ятовую ефективно»

(с. 38).

1. Визначальна роль у  формуванні

реагування тварини на впливи середовища
належить __________________ системі.
2. Нервова система — це сукупність
утворених ______________ тканиною структур,
що координує функціонування
всіх органів і  систем органів,
а також забезпечує _____________ організму
з  навколишнім середовищем.
3. Розрізняють етапи розвитку нервової системи:
___________________ (сітчаста),
вузлова (гангліонарна) та ___________________.

6. Підбий підсумки уроку.

9
Урок
Домашнє завдання Оцінка: ____
3

1. Відтвори за наведеною схемою матеріал про подразливість тварин (5 б.).

Подразливість тварин

Сприйняття Обробка Відповідь

інформації інформації на подразнення

Рецептори, Нервова М’язи,

органи чуття система залози

2. Розглянь зображення нейрона. Познач відповідними цифрами складники нерво­

вої клітини (1 б.).

• Тіло клітини (1);

• довгий відросток (2);
• короткий відросток (3).

3. Прочитай твердження. Визнач, яке / які з  них є правильним / правильними (1 б.).

• Рецептори можуть бути розташовані поодиноко в  певних тканинах
тіла тварин або входити до складу спеціалізованих органів чуття.
• Дифузна нервова система не має поділу на центральний та пери-
феричний відділи.
А Обидва; Б лише перше;
В лише друге; Г обидва неправильні.
4. Розглянь рисунки. Познач зайве, на твій погляд, зображення.

� Обґрунтуй свій вибір (2 б.).





10
 Урок
Домашнє завдання
3

5. Розгадай кросворд (3 б.).

1

3 4

5 6

10

По горизонталі:
2. Тип нервової системи, що складається з  нейронів, які, з’єднуючись
між  собою, утворюють сітку.
3. Органи дихання риб.
7. Нервова клітина.
9. Органи дихання наземних тварин.
10. Відділ трубчастої нервової системи, що включає головний та спинний
мозок.
По вертикалі:
1. Чинник навколишнього середовища або внутрішній чинник організму,
здатний викликати подразнення.
4. Легеневі пухирці.
5. Здатність переходити зі стану спокою в   діяльний стан у   відповідь
на  дію подразника.
6. Сукупність клітин, подібних за походженням і  будовою та пристосова-
них до виконання однієї або кількох функцій.
8. Нервовий вузол.
11
Урок Розвиток нервової системи хребетних тварин.
4 Розумова діяльність тварин

1. Попрацюй за методикою перевірки домашнього завдання (с. 39).

2. У хребетних тварин нервова трубка диференційована на головний та спин­
ний мозок. У  головному мозку розрізняють п’ять відділів: передній, проміжний,
середній, довгастий мозок і мозочок.
� Ознайомся з  функціями різних відділів головного мозку за матеріалом, поданим
у  таблиці.
Будова та функції головного мозку хребетних тварин
Відділ головного
Функції
мозку
Керування діяльністю інших відділів головного мозку,
Передній спинним мозком та діяльністю всього організму;
мозок формування умовних рефлексів; забезпечення розумової
діяльності
Проміжний Регуляція обміну речовин та роботи ендокринної системи,
мозок участь в  емоційних і  поведінкових реакціях тварин
Підтримання тонусу м’язів, збереження положення тіла
Середній
в  просторі, реакція на зорові та слухові подразнення
мозок
(повертання голови в  бік подразника)
Координація рухів, підтримання рівноваги
Мозочок
та орієнтація в  просторі
Здійснення зв’язку між головним і  спинним мозком,
Довгастий
регуляція процесів життєдіяльності: дихання, серцебиття,
мозок
кровообігу, травлення тощо

� Ознайомся з  будовою головного мозку риб (А), земноводних (Б), плазунів (В),
птахів (Г), ссавців (Д).

1 1 1 1
2 1 2
2
4 2 2
3 4
4 4 5
5 5
5 5 6
6 6
6 7 6 7
7 7 7
А Б В Г Д
Будова головного мозку:
1  — нюхові частки; 2  — передній мозок; 3  — проміжний мозок;
4  — зорові частки середнього мозку; 5  — мозочок; 6  — довгастий мозок;
7  — спинний мозок

12
 Розвиток нервової системи хребетних тварин. Урок
Розумова діяльність тварин 4

� Заповни таблицю.
Порівняльна характеристика
відділів головного мозку в хребетних тварин
Відносні розміри переднього
Хребетні Відносні розміри мозочка,
мозку, наявність кори
тварини наявність звивин
та звивин на ній
 
Риби  
 

 
Земноводні  
 

 
Плазуни  
 

 
Птахи  
 

 
Ссавці  
 

� Поясни різницю в розмірах…

мозочка риб та земноводних 

нюхових часток риб та птахів 

• Як рухливий спосіб життя й різноманітність рухів вплинули на роз-
виток мозочка плазунів? 


• Чим можна пояснити добре розвинені мозочок та середній відділ
мозку в птахів? 


13
Урок Розвиток нервової системи хребетних тварин.
3
4 Розумова діяльність тварин

• Назви відмінні ознаки будови головного мозку ссавців. Чим вони

зумовлені? 


• Які тенденції еволюційного розвитку головного мозку хребетних?


• Будова головного мозку яких тварин найскладніша? 


3. Тваринам з  добре розвиненим головним мозком притаманна розумова діяль­
ність. Прямий зв’язок між рівнями розвитку елементарної розумової діяльності
та  кори півкуль мозку не доведено, проте найрозумнішими серед тварин уважа­
ють ссавців (приматів, дельфінів, слонів, собак) і  птахів (ворон та папуг). Пере­
глянь відеофрагмент про розумову діяльність деяких тварин.

• Які особливості поведінки цих тварин свідчать про їхню здатність

до  розумової діяльності?









4. Підбий підсумки уроку.

14
 Урок
Домашнє завдання Оцінка: ____
4

1. Склади схему «Нервова система хребетних тварин» (3 б.).

2. Увідповідни групу тварин (1–5) з особливостями будови головного мозку

(А–Д).  (2 б.)
1 риби А передній мозок становить половину від за-
2 земноводні гальної маси мозку, можна розрізнити дві
3 плазуни півкулі, мозочок розвинений слабо
4 птахи Б передній мозок найбільший, кора утворює
5 ссавці численні звивини, мозочок відносно вели-
кий, зі  звивинами
1 2 3 4 5 В передній мозок значно більший від середньо-
го, чітко розмежовані обидві півкулі, на  їхній
поверхні з’являється тонка кора головного
мозку, що складається із сірої речовини;
добре розвинений мозочок
Г добре розвинені середній мозок, мозочок
і  довгастий мозок; передній мозок невели-
кий, півкулі розвинені слабо
Д передній мозок великий, однак кора голов-
ного мозку розвинена слабо; великий, добре
розвинений мозочок має складчасту будову;
сильно розвинені зорові частки середнього
мозку, нюхові частки розвинені слабо
3. Прочитай твердження. Визнач, яке / які з  них є правильним / правильними (1 б.).
• У процесі еволюції хребетних тварин ускладнюється будова головно-
го мозку та зменшується площа поверхні кори великих півкуль.
• Нюхові частки собак більші за розмірами порівняно з  людськими.
А Обидва; Б лише перше;
В лише друге; Г обидва неправильні.
15
Урок
Домашнє завдання
4

4. Розглянь рисунок. Який тип нервової системи

притаманний зображеній тварині? Познач відді­
ли, з  яких складається її нервова система (2 б.).


5. Упиши букви відповідей у зірочки. Склади із цих букв слово (4 б.).

5.1. Скільки відділів головного мозку в  риб?
А Три; Е п’ять;
Є чотири; И шість.
5.2. Спосіб руху, характерний для риб:
П плазування;
Р занурення;
С пірнання;
Т хвилеподібне вигинання тіла.
5.3. Відділ головного мозку, у якому розміщені центри координації рухів:
Е передній мозок; И довгастий мозок;
І проміжний мозок; О мозочок.
5.4. Найбільш розвинений тип нервової системи:
З вузлова; Й дифузна;
К стовбурова; Л трубчаста.
5.5. У хребетних тварин органами виділення слугують…
А зелені залози; Е метанефридії;
О нирки; У протонефридії.
5.6. Орган / органи дихання комах:
Б зябра; В легені;
Г трахеї; Д шкіра.
5.7. Відділ головного мозку ссавців, який складається з двох півкуль, укритих
сірою речовиною, що утворює звивини:
А мозочок; Е довгастий мозок;
И проміжний мозок; І передній мозок.
5.8. Тваринні тканини, що утворюють верхній шар шкіри:
Є м’язові; И сполучні;
Ю покривні; Я епітеліальні.
16
 Матеріали до уроків

Методика SQRRR
SQRRR (SQ3R) — алгоритм роботи з текстом, названий як акронім
своїх п’яти кроків: survey (оглянути), question (запитати), read (прочита-
ти), recite (переказати), review (переглянути).
1. Survey (оглянути).
Побіжно оглянь текст, щоб дістати загальне уявлення про його
структуру. «Проскануй» поглядом заголовки, підзаголовки, рисунки.
Які слова виділено курсивом або жирним шрифтом? Чому, на твою дум-
ку, вони виділені? Яке слово (термін) найчастіше вжито в цьому тексті?
2. Question (запитати).
Сформулюй запитання за змістом тексту. Для цього перетвори за-
головки та підзаголовки на запитання. Також можна сформулювати інші
запитання. У цьому разі оглянь текст ще раз.
3. Read (прочитати).
Прочитай текст. Зверни особливу увагу на ті частини, які здаються
корисними й такими, що відповідають на сформульовані тобою запи-
тання. Під час читання роби помітки, виділяй ключові слова, створюй
інтелект-карти, щоб зафіксувати інформацію.
4. Recite (переказати).
Перекажи текст, відповідаючи на сформульовані запитання.
5. Review (переглянути).
Перевір повноту відтворення тексту, переглядаючи його з олівцем
у  руках. Підкресли навчальні одиниці, які потрібно довчити, і  запам’я­
тай  їх.

Методика «Запам’ятовую ефективно»

1. Закрий аркушем усі рядки, крім першого.
2. На рахунок «один» — «сфотографуй» рядок; на рахунок «два»,
дивлячись на  вчителя, пошепки перекажи «сфотографоване».
3. Прочитавши перше речення, пошепки перекажи його собі.
4. Прочитавши друге речення, пошепки перекажи собі обидва ре-
чення; прочитавши третє речення, перекажи три речення тощо.
5. Виконай вправи для покращення зору (по 10 с):
1) щосили стисни повіки, потім розплющ очі й подивися далеко
вперед;
2) прикрий долонями очі, не натискаючи на них.
38
 Матеріали до уроків

Методика перевірки домашнього завдання

Попрацюй у парі. Обміняйтеся зошитами й здійсніть взаємоперевірку
виконаних зав­дань. У разі потреби зверніться до вчителя.

Метод «Кубик запитань»

Можливі два варіанти використання «Кубика запитань».
1.  Запитання формулює вчитель. Цей спосіб використовують на  по-
чатковому етапі, щоб ознайомити учнів з принципом роботи з «Кубиком».
Очевидно, що вчитель має запропонувати щонайменше 5–6  варіантів
запитання одного рівня.
2.  Запитання формулюють учні. Це вимагає певної підготовки від  ді-
тей, оскільки ставити запитання репродуктивного характеру легко,
а  запитання-завдання потребують певного досвіду.
Запитання на гранях кубика можна варіювати за бажанням. Важли-
во тільки, щоб вони відтворювали таксономію Б. Блума і забезпечували
перехід від рівня до рівня в дослідженні теми чи її аспекту.
1 — Назви (форму, розміри, колір тощо).
2 — Поясни (розкажи своїми словами, дай власне визначення, уточ-
ни, про що  йдеться і як це пов’язано з тим, що ти вже знаєш).
3 — Застосуй (наведи приклади використання або покажи застосу-
вання).
4 — Проаналізуй (розкажи, із чого це складається, як зроблено
та  ін., порівняй предмет або явище з подібними, укажи спільне та від-
мінне).
5 — Запропонуй (як можна поєднати це з іншим, поміняти щось
і  отримати нове, наприклад назву, якість, предмет, що буде, якщо…).
6 — Оціни (укажи переваги й недоліки, вислови своє ставлення
тощо).

39
 Матеріали до уроків

Алгоритм розв’язування дослідницьких задач (ПРИЗ)

1. Підготовка до роботи
Прочитай задачу, сформулюй її своїми словами, без спеціальних термінів.
Запиши умову задачі в традиційній формі.
Дано:
Знайти / пояснити:
Якщо тобі здається, що ти можеш дати відповідь одразу, то запиши її
як  одну з гіпотез та продовж розв’язувати задачу за ПРИЗом — найімовір-
ніше, ти зможеш запропонувати й інші гіпотези.
2. Системний підхід
Проаналізуй умову задачі та дай відповіді на такі запитання.
• Який об’єкт у задачі є головним? З яких частин або елементів він
складається?
• Які об’єкти розташовані навколо головного об’єкта? З якими об’єктами
та як він взаємодіє?
• Які процеси відбуваються в самому об’єкті, за його участю й навколо
нього?
Якщо на цьому етапі виникли якісь гіпотези, запиши їх. Але не поспішай
розв’язувати задачу, оскільки головна мета цього етапу — якомога краще
усвідомити умову задачі.
3. Висунення гіпотез
Поміркуй, як перераховані нижче явища могли б сприяти отриманню
необхідного результату відповідно до умови задачі:
99 механічні; 99 магнітні; 99 хімічні;
99 акустичні; 99 електромагнітні; 99 біологічні;
99 теплові; 99 оптичні; 99 психологічні.
99 електричні; 99 ядерні;
Сформулюй гіпотези. Намагайся записати якомога більше гіпотез.
4. Добір гіпотез
Добери найімовірніші гіпотези та розташуй їх за спаданням правдо­
подібності.
Якщо тобі не вдалося сформулювати правдоподібні гіпотези, пошукай
додаткову інформацію в довідкових матеріалах, інтернет-джерелах тощо.
5. Перевірка гіпотези
Запропонуй експерименти (зокрема, й уявні) для перевірки кожної
гіпотези.
6. Висновок

40