Анатомія людини, П/з Тема «Судини та нерви вільної частини

нижньої кінцівки»

Тема «Судини та нерви вільної частини нижньої кінцівки.

Топографія судинно-нервових пучків нижньої кінцівки.»

1) Судини та нерви вільної частини нижньої

кінцівки:
А) Судини вільної частини нижньої кінцівки:

До артерій нижньої кінцівки (arteriae membri inferioris) належить

стегнова артерія, яка проходить вниз у передньому і присередньому
відділах стегна, кровопостачаючи його; підколінна артерія, яка
залягає в підколінній ямці і розгалужується на передню і задню
великогомілкові артерії, що живлять колінний суглоб, гомілку

Б) Нерви вільної частини нижньої кінцівки

Нерви нижньої кінцівки

Схема нервів нижньої кінцівки:

1 - клубово-подчревной нерв;
2 - запірательний нерв;
3 - клубово-паховий нерв;
4 - стегновий нерв;
5 - статево-стегновий нерв;
6 - латеральний шкірний нерв стегна;
7 - сідничний нерв;
8 - задній шкірний нерв стегна;
9 - загальний малогомілкової нерв;
10 - великогомілкової нерв;
11 - медіальний шкірний нерв ікри;
12 - глибокий малогомілкової нерв;

13 - підшкірний нерв;
14 - поверхневий малогомілкової нерв;
15 - латеральний шкірний нерв ікри;
16 - литкових нерв;
17 - медіальна і латеральна підошовні гілки
Короткі гілки включають:
- М'язові гілки (rr. Musculares), иннервирующие квадратну м'яз стегна,
верхню і нижню подвійне м'язи, грушоподібної і внутрішню запирательную
м'яз;

- Верхній сідничний нерв (n. Gluteus superior), який іннервує напрягатель

широкої фасції стегна, середню і малу сідничний м'язи;
- Нижній сідничні нерв (n. Gluteus inferior), що прямує до великого
сідничного м'язу;
- Статевий нерв (n. Genitalis) відноситься до змішаних. Чутливі волокна
іннервують шкіру промежини і зовнішніх статевих органів, а рухові - м'язи
промежини.
Довгі гілки включають:
- Задній шкірний нерв стегна (n. Cutaneus femoris posterior), що є чутливим і
прямує до шкіри задньої поверхні стегна;
- Сідничний нерв (n. Ischiadicus), який відноситься до змішаних і є
найбільшим нервом в тілі людини. Від нього відходить безліч гілок, що
прямують до м'язів задньої групи стегна. Сам нерв опускається до верхньої
частини підколінної ямки, де розділяється на великогомілкової і
малогомілкової нерви.
Великогомілкової нерв (n. Tibialis) проходить вздовж задньої
великогомілкової артерії між глибокими і поверхневими сгибателями
гомілки і позаду медіальної кісточки великогомілкової кістки виходить на
подошвенную поверхню стопи. В області підколінної ямки великогомілкової
нерв дає такі гілки:
- Медіальний шкірний нерв ікри (n. Cutaneus surae medialis) направляється до
шкіри заднемедиальной поверхні гомілки. У нижньому відділі гомілки
об'єднується з латеральним шкірним нервом ікри. Разом вони утворюють
литкових нерв (n. Suralis) (рис. 276), що проходить позаду латеральної
щиколотки і иннервирующий латеральні відділи тильній поверхні стопи;
- М'язові гілки (rr. Musculares) іннервують м'язи задньої поверхні гомілки.
На гомілки великогомілкової нерв дає такі гілки:
- Медіальні п'яточні гілки (rr. Calcanei medialis) направляються до шкіри
медіальних відділів п'яти;
- М'язові гілки (rr. Musculares) іннервують глибокий шар задньої групи м'язів
гомілки.
На поверхні стопи великогомілкової нерв розділяється на медіальну і
латеральну підошовні гілки (rr. Plantares medialis et lateralis), які є змішаними
і слідують в тому ж напрямку, що і підошовні артерії. Чутливі волокна
медіального підошовного нерва направляються до шкіри медіального відділу
підошви стопи і до шкіри I, II, III, IV пальців.
Рухові волокна направляються до коротким згиначів пальців, м'язі, що
відводить великий палець стопи і 1-2-й червоподібним м'язам. Рухові
волокна латерального підошовного нерва іннервують короткий згинач
мізинця стопи, м'яз, що відводить мізинець стопи, м'яз, що приводить
великий палець стопи, квадратну м'яз підошви, міжкісткової м'язи і 3-4-ю
червоподібні м'язи.
Загальний малогомілкової нерв (n. Fibularis communis) відноситься до
змішаних і в латеральному відділі підколінної ямки поділяється на
поверхневий і глибокий малогомілкові нерви. Основними гілками загального
малогомілкового нерва є:
- Латеральний шкірний нерв ікри (n. Cutaneus surae late-ralis), що прямує до
шкіри заднелатеральних відділів гомілки і об'єднується з медіальний
шкірним нер-вом ікри;
- Поверхневий малогомілкової нерв (n. Fibularis superficialis), що є змішаним.
Його чутливі волокна іннервують більшу частину шкіри тильної поверхні
стопи, а рухові - довгу і коротку малогомілкові м'язи;
- Глибокий малогомілкової нерв (n. Fibularis profundus), наступний уздовж
великогомілкової артерії. Його чутлива гілка дає безліч відгалужень в шкіру
тильної поверхні стопи в області першого межпальцевого проміжку. Рухові
волокна іннервують передню групу м'язів гомілки і м'язи тильній поверхні
стопи.

2) Топографія судинно-нервових пучків

нижньої кінцівки.

Важнейшим моментом в топографии конечностей является положение

сосудисто-нервных пучков. Их топография определяется отношением к мышцам,
межмышечным промежуткам и фасциям, образующим сосудистые влагалища.
Н.И. Пирогов сформулировал законы построения сосудистых влагалищ, которые
способствуют самопроизвольной остановке кровотечения при повреждении
сосудов и являются путями распространения гнойных затеков.

Первый закон заключается в том, что все сосудистые влагалища образованы

фасциями мышц, расположенных возле сосудов.

Второй закон указывает на форму сосудистых влагалищ, которая определяется,

как призматическая.
Третий закон касается отношения сосудистых влагалищ к глубоким тканям,
вершина которых прямо или опосредованно соединяется с близлежащей костью
или капсулой сустава.

Дальнейшее развитие учения Н.И. Пирогова о взаимоотношениях сосудов и

фасций явилось его положение о футлярном строении фасциально-мышечной
системы конечностей. Каждый отдел конечности представляет собой
совокупность фасциальных мешков, или футляров, расположенных в известном
порядке вокруг одной или двух костей.

Через канал проходит верхний ягодичный сосудисто-нервный пучок.

Особенностью канала является то, что оба его отверстия закрыты
фасциальнымн листками таза и ягодичной области, в связи с чем
замыкается выход через этот канал из полости таза в ягодичную область
Через подгрушевидное отверстие проходят седалищный нерв
(n.ischiadicus), нижний ягодичный сосудисто-нервный пучок
(a.v.n.glutеae inferiorеs), половой сосудисто-нервный пучок (a.v.pudendae
internae, n.pudendus), задний кожный нерв бедра (n.cutaneus femoris
posterior)
Ягодичная фасция разделяется на два листка — поверхностный и
глубокий, которые, соединяясь друг с другом и с костями таза,
образуют поверхностное и глубокое фасциальные ложа. Поверхностное
фасциальное ложе — это фактически футляр для большой ягодичной
мышцы, образованный поверхностным и глубоким листками ягодичной
фасции и замкнутый со всех сторон. К особенностям этого пространства
следует отнести наличие соединительнотканных отрогов, которые идут
от поверхностного до глубокого листка и делят всю массу мышечных
волокон на отдельные мышечные пучки. Глубокое ягодичное
клетчаточное пространство располагается между глубоким
фасциальным листком ягодичной фасции, покрывающей спереди
(снутри) большую ягодичную мышцу, фасцией средней ягодичной
мышцы и фасциальнымн футлярами тазовертельных мышц
(грушевидная, близнецовые, квадратная мышца бедра), т.е. между
мышцами поверхностного и среднего слоев. В клетчатке этого
пространства проходят ветви нижних ягодичных сосудов и нерва.