Анатомія людини (ПЗ)

Тема «М`язи врехньої кінцівки. Фасції і топографія верхньої кінцівки (пахвова та ліктьова ямки, канали , борозни)»

1. М`язи врехньої кінцівки.

М'язи верхніх кінцівок забезпечують свободу і велике різноманіття рухів руки. М'язи верхньої кінцівки прийнято ділити на такі групи: 1) м'язи
плечового поясу; 2) м'язи вільної верхньої кінцівки — плеча, передпліччя та кисті.

М'язи плечового поясу[ред. | ред. код]

М'язи плечового поясу[en] рухає і фіксує вільну верхню кінцівку в плечовому суглобі.

Ілюстрація М'яз Початок Кінець Функція

Від акроміального кінця

Дельтоподібний Передні пучки м'яза, скорочуючись, беруть участь у
ключиці, потім від Дельтоподібна
м'яз згинанні руки в плечовому суглобі; задні — в її
акроміона і до ости горбистість
(лат. musculus розгинанні; середні і весь м'яз загалом відводять
лопатки на всій плечової кістки
deltoideus) руку до горизонтального положення.
протяжності
Надостний м'яз[en] Верхівка великого
(лат. musculus Надостна ямка лопатки горбика плечової Синергіст дельтоподібного м'яза
supraspinatus) кістки

Підостний м'яз[en]
Великий горбик
(лат. musculus Підостна ямка лопатки Обертає плече назовні
плечової кістки
infraspinatus)
Малий круглий
м'яз[en] Великий горбик
Латеральний край лопатки Обертає плече назовні
(лат. musculus плечової кістки
teres minor)

Великий круглий
Гребінь малого
м'яз[en]
Нижній кут лопатки горбика плечової Обертає плече всередину
(лат. musculus
кістки
teres major)
 Підлопатковий
м'яз Реберна поверхня Малий горбик
Обертає плече всередину
(лат. musculus лопатки плечової кістки
subscapularis)

М'язи плеча[ред. | ред. код]

В області плеча містяться дві групи м'язів: передня (складається зі згиначів) і задня (складається з розгиначів руки у плечовому і ліктьовому
суглобах).

Передня група[ред. | ред. код]

Ілютрація М'яз Початок Кінець Функція

Дзьобоподібно-
Середина плечової кістки,
плечовий м'яз[en] Згинач плечової кістки та її
Дзьобоподібний відросток лопатки гребінь малого горбика
(лат. musculus пронатор
плечової кістки
coracobrachialis)
 Двоголовий м'яз
Довга голівка — надсуглобна поверхня Згинач передпліччя та
плеча Промениста горбистість,
лопатки; коротка голівка плечової кістки, напружує
(лат. musculus фасції Пирогова
— дзьобоподібний відросток фасцію Пирогова
biceps brachii)

Плечовий м'яз[en] Плечова кістка (2/3 нижче Вінцевий відносток

Згинання передпліччя в
(лат. musculus дельтоподібної горбистості), середня і ліктьової кістки, капсула
ліктьовому суглобі
brachialis) серединна перегородки плеча ліктьового суглоба

Задня група[ред. | ред. код]

Ілютрація М'яз Початок Кінець Функція
 Триголовий м'яз Довга голівка — від підсуглобного горбика
Розгинає руку в ліктьовому
плеча лопатки; латеральна і медіальна голівки — від Ліктьовий відросток
суглобі (довга голівка —
(лат. musculus задньої сторони плечової кістки та міжм'язових ліктьової кістки
також і в плечовому)
triceps brachii) перегородок

Ліктьовий м'яз[en] Задній край ліктьової

Зовнішній надвиросток плечової кістки, обхідна Розгинає руку в ліктьовому
(лат. musculus кістки, фасція
променева зв'язка суглобі
anconeus) передпліччя

М'язи передпліччя[ред. | ред. код]

В області передпліччя розрізняються дві групи м'язів: передню і задню. В передній містяться згиначі та пронатори, в задній — розгиначі
та супінатори[en]. М'язи передньої та задньої груп утворюють поверхневий і глибокий шар.

Передня група м'яз, поверхневий шар[ред. | ред. код]

Ілютрація М'яз Початок Кінець Функція
Круглий пронатор[en] Медіальний надвиросток плечової
Латеральна провехня
(лат. musculus кістки, вінцевий відросток ліктьової Пронує передпліччя
променевої кістки
pronator teres) кістки

Променевий згинач Медіальний надвиросток плечової

Долонева поверхня
зап'ястя[en] кістки, медіальна міжм'язова Згинає кістку і пронує передпліччя,
основи II—III
(лат. musculus flexor перегородка плеча, фасція згинає ліктьовий суглоб
п'ясткових кісток
carpi radialis) передпліччя
Довгий долоневий Напружує шкіру долоні і бере участь
Медіальний надвиросток плечової
м'яз[en] у згинанні кисті, згинає ліктьовий
кістки, медіальна міжвиросткова Долоневий апоневроз
(лат. musculus суглоб. М'яз рудиментарний і може
перегородка плеча
palmaris longus) бути відсутній

Поверхневий згинач Медіальний надвиросток плечової

Долонева поверхня Згинає середні фаланги і бере
пальців[en] кістки, вінцевий відросток ліктьової
середніх фаланг II—V участь у згинанні кисті, згинає
(лат. musculus flexor кістки, передній край променевої
пальців ліктьовий суглоб
digitorum superficialis) кістки, фасція передпліччя
 Медіальний надвиросток плечової
Ліктьовий згинач Горохоподібна і
кістки, медіальна міжвиросткова
зап'ястя[en] гачкоподібна кістки, Згинає кисть, згинає ліктьовий
перегородка плеча, ліктьовий
(лат. musculus flexor основа V п'ясткової суглоб
відросток ліктьової кістки, фасція
carpi ulnaris) кістки
передпліччя

Плечопроменевий Супінує передпліччя, що перебуває

Латеральний надвиростковий Променева кістка над
м'яз[en] в пронованому стані; пронує
гребінь плечової кістки, латеральна шилоподібним
(лат. musculus супіноване передпліччя; згинає руку
міжм'язова перегородка плеча відростком
brachioradialis) в ліктьовому суглобі

Передня група м'язів, глибокий шар[ред. | ред. код]

Ілютрація М'яз Початок Кінець Функція
Довгий згинач великого
пальця кисті[en] Передня поверхня променевої кістки, Долонева поверхня Згинає нігтеву фалангу, а також
(лат. musculus flexor міжкісткова перегородка передпліччя диста́льної фаланги пальця весь великий палець руки
pollicis longus)

Глибокий згинач
пальців[en] Передня поверхня ліктевої кістки, Диста́льні фаланги II—V Згинає нігтеві фаланги та
(лат. musculus flexor міжкісткова перетинка передпліччя пальців частково кисть
digitorum profundus)
 Квадратний пронатор[en] Передня поверхня
Передній край і передня медіальна
(лат. musculus pronator променевої кістки (нижня Синергіст круглого пронатора
поверхня ліктьової кістки
quadratus) чверть)

Задня група м'язів, поверхневий шар[ред. | ред. код]

Ілютрація М'яз Початок Кінець Функція

Довгий променевий
Латеральний надвиросток плечової
розгинач зап'ястя[en] Задня поверхня основи II
кістки, латеральна міжм'язова Розгинає кисть
(лат. musculus extensor п'ясткової кістки
перегородка плеча
carpi radialis longus)
Короткий променевий
розгинач зап'ястя[en] Латеральний надвиросток плечової Задня поверхня основи III
Розгинає кисть
(лат. musculus extensor кістки, фасція передпліччя п'ясткової кістки
carpi radialis brevis)

Розгинач пальців[en] Задня поверхня середніх і Розгинає пальці та кисть;

Латеральний надвиросток плечової
(лат. musculus extensor дистальних фаланг II—V розгинає руку в ліктьовому
кістки, фасція передпліччя
digitorum) пальців суглобі
 Ліктьовий розгинач
зап'ястя[en] Латеральний надвиросток плечової Задня поверхня основи V Розгинає кисть; розгинає руку
(лат. musculus extensor кістки, фасція передпліччя п'ясткової кістки в ліктьовому суглобі
carpi ulnaris)

Розгинач мізинця[en]
Латеральний надвиросток плечової Задня поверхня середньої та
(лат. musculus extensor Розгинає мізинець
кістки, фасція передпліччя дистальної фаланг мізинця
digiti minimi)

Задня група м'язів, глибокий шар[ред. | ред. код]

Ілютрація М'яз Функція
Супінатор[en]
Супінує передпліччя та кисть
(лат. musculus supinator)

Довгий м'яз-відвідник великого пальця кисті[en]

Відводить великий палець і кисть
(лат. musculus abductor pollicis longus)
Короткий розгинач великого пальця кисті[en]
Розгинає і відводить великий палець
(лат. musculus extensor pollicis brevis)

Довгий розгинач великого пальця кисті[en]

Розгинає великий палець
(лат. musculus extensor pollicis longus)
 Розгинач вказівного пальця[en]
Розгинає вказівний палець
(лат. musculus extensor indicis)

М'язи кисті[ред. | ред. код]

М'язи підвищення великого пальця руки[ред. | ред. код]
Ілютрація М'яз Початок Кінець Функція

Короткий м'яз-відвідник
Латеральний край основи
великого пальця кисті[en] Човноподібна кістка, кістка- Відводить великий
проксимальної фаланги
(лат. musculus abductor трапеція, утримувач згиначів палець
великого пальця
pollicis brevis)
Короткий згинач
Кістка-трапеція, трапецієподібна Передня поверхня основи
великого пальця кисті[en]
кістка, утримувач згиначів, II проксимальної фаланги Згинає великий палець
(лат. musculus flexor
п'ясткова кістка великого пальця
pollicis brevis)

Протиставний м'яз
великого пальця кисті[en] Кістка-трапеція, утримувач Латеральний край і передня Протиставляє великий
(лат. musculus opponens згиначів поверхня I п'ясткової кістки палець мізинцю
pollicis)
 Відвідний м'яз великого
Головкоподібна кістка, основа і Приводить і частково
пальця кисті[en] Основа проксимальної
передня поверхня II та III протиставляє великий
(лат. musculus adductor фаланги великого пальця
п'ясткової кісток палець
pollicis)

М'язи підвищення мізинця[ред. | ред. код]

Ілютрація М'яз Початок Кінець Функція

М'яз-відвідник
мізинця[en] Проксимальна фаланга
Горохоподібна кістка Відводить мізинець
(лат. musculus мізинця
abductor digiti minimi)
Протиставний м'яз
До медіального краю і Протиставляє великий палець
мізинця[en] Гачок гачкоподібної кістки
передньої поверхні V мізинцю, притягуючи до долоеі його
(лат. musculus і утримувача згиначів
п'ясткової кістки п'ясткову кістку
opponens digiti minimi)

Короткий згинач
мізинця[en] Гачок гачкоподібної кістки До проксимальної фаланги Згинає проксимальну фалангу
(лат. musculus flexor і утримувача згиначів мізинця мізинця
digiti minimi brevis)
 Короткий долоневий
м'яз[en] До шкіри медіального краю
Утримувач згиначів Натягує долоневий апоневроз
(лат. musculus кисті
palmaris brevis)

Середня група м'язів кисті[ред. | ред. код]

Ілютрація М'яз Початок Кінець Функція

Червоподібні
Задня поверхня Згинають пальці в п'ястково-фалангових
м'язи [en] Сухожилля глибокого
проксимальних фаланг II—V суглобах і розгинають їх у
(лат. musculi згинача пальців
пальців міжфалангових
lumbricales)
 Задні міжкісткові
Обернені одна до одної Задня поверхня Згинання проксимальних фаланг і
м'язи кисті[en]
сторони I—V п'ясткових проксимальних фаланг II—IV випрямлення середніх і дистальних II—
(лат. musculi
кісток пальців V пальців
interossei dorsales)

2. Фасції верхньої кінцівки:

Розрізняють поверхневу і власну фасції верхньої кінцівки. Поверхнева фасція є безпосереднім продовженням однойменної фасції суміжних ділянок і розвинута
дуже мало.
 
Власна фасція верхньої кінцівки має вигляд щільного сполучнотканинного ли-стка, який обгортає вільну кінцівку в цілому, відділяє одну від одної групи м'язів
або окремі м'язи, утворює апоневрози, фіброзні канали тощо. Розрізняють такі фасціальні утвори.
 
Над- і підостьова фасції (fascia supraet fascia infraspinata) вкривають однойменні м'язи у вигляді щільних сполучнотканинних листків, які разом з лопаткою
утворюють кістково-фіброзні простори.
 
Дельтоподібна фасція (fascia deltoidea) — щільна сполучнотканинна пластинка, яка тісно прилягає до однойменного м'яза; віддає в глибину численні відростки
між м'язовими пучками.
 
Пахвова фасція (fascia axillaris) — пухка пластинка, пронизана великою кількістю отворів для судин; вистеляє однойменну ямку.
 
Фасція плеча (fascia brachii) вкриває ділянку плеча як щільний футляр. Збоку і зсередини від футляра до плечової кістки відходять такі самі пластинки щільної
во-локнистої сполучної тканини (бічна й присередня міжм'язові перегородки), які цілком обмежують (разом з плечовою кісткою) передню та задню групи м'язів
плеча. Фасція плеча формує сполучнотканинні піхви для групи м'язів, кожного м'яза окремо і для судинно-нервового пучка плеча (мал. 112).
 
Знизу фасція плеча зростається з окістям ліктьового відростка і надвиростками плечової кістки, далі переходить у фасцію передпліччя.
 
Фасція передпліччя (fascia antebrachii) утворює загальний щільний футляр для всіх м'язів передпліччя і віддає поздовжні листки до кісток передпліччя, які
відділяють передню групу м'язів від задньої і утворюють перегородки між окремими м'язами. Менше розвинуті фасціальні прошарки між м'язами глибокого
шару (мал. 113).
 
Фасція передпліччя в ділянці зап'ястка утворює щільне, фіксоване до кісток колове стовщення, яке називається на тильній поверхні тримачем м'язів-розгиначів
(геtinaculum extensorum) (див. мал. 108), на долонній — тримачем м'язів-згиначів (геtinaculum flexorum) (див. мал. 110). Від тримача м'язів-розгиначів до кісток
відходять відростки волокнистої сполучної тканини, що утворюють такі волокнисті піхви сухожилків (vaginae tendinum): піхву сухожилків довгого відвідного
м'яза та короткого м'яза — розгинача великого пальця (vag. tendinum тт. abductoris longi et extensoris pollicis brevis); піхву сухожилків променевих м'язів —
розгиначів зап'ястка (vag. tendinum тт. extensorum carpi radialium); піхву сухожилка довгого м'яза — розгинача великого пальця (vag. tendinis т. extensoris pollicis
longi); піхву сухожилків м'яза — розгинача пальців і м'яза — розгинача вказівного пальця (vag. tendinum тт. extensoris digitorum et extensoris indicis); піхву
сухожилка м'яза — розгинача мізинця (vag. tendinis т. extensoris digiti тіпіті); піхву сухожилка ліктьового м'яза — розгинача зап'ястка (vag. tendinis т. extensoris
carpi ulnaris) (мал. 114).
 
Тримач згиначів, фіксуючись до кісток зап'ястка, обмежує канал зап'ястка (canalis carpi). У ньому залягає сухожилок променевого м'яза — згинача зап'ястка,
обгорнуте загальною синовіальною піхвою м'язів-згиначів (vag. synovialis communis тт. flexorum), сухожилки поверхневого і глибокого згиначів пальців кисті та
в ізольованій синовіальній піхві (vag. tendinis т. flexoris pollicis longi) сухожилок довгого м'яза — згинача великого пальця кисті (ця піхва оточує сухожилок,
досягає дистальної фаланги великого пальця кисті) (мал. 115), а також серединний нерв. Присередньо від каналу зап'ястка у товщі тримача згиначів залягає
волокнистий канал, через який проходять ліктьові нерв і артерія.
 
На тильній поверхні кисті міститься тильна фасція кисті (fascia dorsalis manas), яка складається з двох фасціальних листків: поверхневого, спаяного сухожилками
розгиначів він формує тильний апоневроз пальців, і глибокого, який вкриває тильні міжкісткові м'язи.
 
У ділянці долоні тонка долонна фасція встеляє групи м'язів підвищень великого пальця і мізинця. У середньому її відділі є фасціальне вмістилище для
сухожилків згиначів і червоподібних м'язів. Вмістилище має два листки: поверхневий, який формує щільний долонний апоневроз (aponeurosis palmaris), міцно
зрощений великою кількістю відростків з шкірою, і глибокий (тонший), який вкриває долонні міжкісткові м'язи.
 
На долонній поверхні кисті фасція утворює волокнисті піхви пальців кисті (vagg. fibrosae digitorum manus) для сухожилків, обгортаючи їх поперечними та
перехресними пучками. Всередині волокнистих піхов крім описаної синовіальної піхви сухожилка довгого згинача великого пальця кисті є синовіальні піхви
пальців кисті (vagg. synoviales digitorum manus), де залягають сухожилки згиначів II—V пальців (див. мал. 115). Синовіальні піхви II, III, IV пальців ізольовані, а
синовіальна піхва V пальця сполучається із загальною синовіальною піхвою м'язів-згиначів. Топографія синовіальних піхов має важливе значення для з'ясування
шляхів поширення запальних процесів.
 
 3. Пахвова та ліктьова ямки:
А) Пахвова ямка:

Подкрыльцовая ямка
Подкрыльцовая ямка (пахвова ямка) - область, обмежена спереду великого грудного м'яза, ззаду - широким м'язом спини, всередині -
передній зубчастим м'язом, а зовні - внутрішньою поверхнею плеча (рис.). Шкіра подкрыльцовой ямки тонка, рухлива, покрита
волоссям, містить велику кількість потових і сальних залоз. За підшкірним жировим шаром і поверхневою фасцією слід власна фасція, а
потім жирова клітковина, в якій залягають пахвова артерія з віднем, нерви, лімфатичні вузли.
Із запальних захворювань подкрыльцовой ямки найбільш часті гідраденіти (див.), зустрічаються фурункули. При поширенні запального
процесу у глибину, під великий грудний м'яз, розвивається субпекторальная флегмона (див.).
При пораненні подкрыльцовой ямки можуть бути пошкоджено великі судини, що призводить до небезпечного для життя артеріального
кровотечі і загрожує повітряною емболією (див.), якщо поранена відень. Єдиний надійний спосіб тимчасової зупинки кровотечі з судин
подкрыльцовой ямки - завести руку до відмови за спину і щільно прибинтувати до тулуба. З доброякісних пухлин у подкрыльцовой ямці
спостерігаються ліпоми, фіброми, злоякісних - рак і саркома. При раку молочної залози метастази зазвичай раніше всього утворюються в
лімфатичних вузлах подкрыльцовой ямки.

Пахвова ямка (fossa axillaris; синонім подкрыльцовая ямка) обмежена спереду великим грудним м'язом (m. pectoralis major), ззаду -
широким м'язом спини (m. latissimus dorsi), зсередини - передній зубчастим м'язом (m. serratus anterior), зовні - короткою голівкою
двоголового м'яза плеча (m. biceps brachii) і плечі-клювовидной м'язом (m. coracobrachialis) (рис.).
 Топографія пахвової ямки:
1 - m. pectoralis major (велика грудна м'яз);
2 - m. serratus ant. (передня зубчаста м'яз);
3 - m. latissimus dorsi (широка м'яз спини);
4 - m. teres major (велика кругла м'яз);
5 - m. triceps brachii (caput longum) (довга голівка триголовий м'язи плеча);
6 - m. coracobrachialis (дзьобо-плечовий м'яз);
7 - m. triceps brachii (caput mediale) (внутрішня головка триголовий м'язи плеча);
8 - m. biceps brachii. (двоголовий м'яз плеча).

Шкіра пахвової ямки покрита волоссям і містить велику кількість потових і сальних залоз. У підшкірній жировій клітковині розташоване
5-8 поверхневих лімфатичних вузлів. Поверхнева фасція розвинена слабко; власна фасція більш щільна по краях пахвової ямки і тонка
в центрі. В глибині П. я. розташовується подкрыльцовая порожнина, виконана жировою клітковиною, у якій проходить основний
судинно-нервовий пучок і розташовуються глибокі лімфатичні вузли.
В жировій клітковині П. я. розрізняють п'ять основних груп глибоких подкрыльцовых лімфатичних вузлів: зовнішні (Inn. ахillares
laterales) - на зовнішній стінці пахвової ямки; грудні (Inn. axillares pectorales) - на внутрішній стінці; підлопаткові (Inn. axillares
subscapulares) - на задній стінці; центральні (Inn. axillares centrales) і верхівкові (Inn. axillares apicales) - у верхньому відділі
подкрыльцовой порожнини. Глибокі лімфатичні вузли пов'язані з поверхневими і між собою в єдине подкрыльцовое лімфатичне
сплетення, лімфовідтікання з якого здійснюється зліва по підключичного стовбура в грудну протоку, праворуч у підключичну вену (v.
subclavia).
Судинно-нервовий пучок пахвової ямки складається з пахвової артерії (a. axillaris), однойменної вени (v. axillaris) і вторинних пучків і
нервів плечового сплетення.
Пахвова артерія - продовження підключичної артерії (див.) - в області П. я. віддає ряд гілок: верхню грудну артерію, грудно-
акромиальную, латеральну грудну, підлопаткову, передню і задню огинають плечову кістку артерії (a. thoracica suprema, a.
thoracoacromialis, a. thoracica lat., a. subscapularis, a. circumflexa humeri ant., a. circumflexa humeri post.), продовжуючи далі в плечову
артерію (а. brachialis). По відношенню до артерії елементи судинно-нервового пучка П. я. розташовуються наступним чином: назовні від
артерії - серединний нерв (n. medianus) з латеральної ніжкою і м'язово-шкірний нерв (n. rnusculocutaneus), досередини від артерії -
ліктьовий нерв (n. ulnaris) і внутрішня ніжка серединного нерва, пахвова вена (v. axillaris), шкірні внутрішні нерви плеча і передпліччя
(n. cutaneus brachii med. et n. cutaneus antibrachii med.), позаду артерії променевий нерв (n. radialis) і подкрыльцовый (n. axillaris).
Пошкодження пахвової ямки нерідко супроводжуються порушенням цілості судинно-нервового пучка. Закриті пошкодження судин і
нервів спостерігаються при вивихах плечового суглоба (див.) і при закритих переломах хірургічної або анатомічної шийки плеча.
Вогнепальні поранення судин і нервів пахвової ямки у воєнний час спостерігаються порівняно часто.
При порушенні цілості судинно-нервового пучка показано оперативне лікування: шов судин і нервів. Перев'язка пахвової артерії дає
високий відсоток омертвіння кінцівки (до 15%).

Б) Ліктьова ямка:
Ліктьова ямка (fossa cubitalis) визначається в передній ліктьовій ділянці. Вона обмежена зверху плечовим м'язом, збоку — плечово-променевим м'язом
і присередньо — круглим м'язом-привертачем (пронатором) (див. мал. 106). В глибині ліктьової ямки розташований сухожилок двоголового м'яза, а всередину
від нього — плечові артерії, вена та серединний нерв. Безпосередньо під шкірою ямки залягає серединна вена ліктя. Біля бічного і присереднього країв ліктьової
ямки проходять передні бічна й присередня ліктьові борозни.
 

Передня бічна ліктьова борозна, у якій залягають променевий нерв і судини, що його супроводжують, обмежена присередньо двоголовим (разом з плечовим) і
збоку плечово-променевим м'язами. Передня присередня ліктьова борозна, де містяться бічні гілки плечової та ліктьової артерій і супровідні вени, утворена
ззовні двоголовим (разом з плечовим) м'язом, присередньо — круглим м'язом-привертачем.
 
Аналогічні борозни виділяють також у задній ліктьовій ділянці з обох боків ліктьового відростка ліктьової кістки. Задня присередня ліктьова борозна, обмежена,
ліктем і присереднім надвиростком плечової кістки, глибша; у ній безпо-середньо під шкірою проходить ліктьовий нерв.
 
Канал ліктьового нерва починається в задній присередній ліктьовій борозні, звідки спускається між капсулою ліктьового суглоба і головками ліктьового згинача
зап'ястка і далі переходить у ліктьову борозну на передпліччі.
 
У нижній чверті передньої ділянки передпліччя між сухожилками згиначів добре помітні три борозни: променева, в глибині якої звичайно промацується
пульсація променевої артерії і яка обмежена ззовні сухожилком плечово-променевого м'яза, а зсередини сухожилком променевого згинача зап'ястка; серединна,
де міститься серединний нерв, утворена присередньо сухожилком поверхневого згинача пальців і ззовні сухожилком променевого згинача зап'ястка; ліктьова, у
якій проходять ліктьові артерія, вена та нерв, розташована між ліктьовим згиначем зап'ястка (зсередини) та поверхневим згиначем пальців (збоку).
 В) Канали і борозни верхньої кінцівки:

Присередиій міжфасціальний простір обмеж- ований збоку присередньою фасціальною перегородкою, яка прикріплюється до долонної поверхні V п'ясткової кістки, і
поверхневою пластинкою долонної фасції. У цьому просторі розміщені м'язи підвищення мізинця. Глибока пластинка долонної фасції у цій ділянці тонка, вона відмежовує
міжкісткові м'язи від сухожилків м'язів-згиначів пальців. Проксимально глибока пластинка долонної фасції покриває долонну поверхню зап'ясткових кісток, а також
зростається з окістям п'ясткових кісток і глибокою поперечною п'ястковою зв'язкою. У ділянках підвищень великого пальця і мізинця глибока пластинка долонної фасції
утворює піхви для кожного м'яза.

Тримач м'язів-розгиначів (retinaculum musculorum extensorum) розташований у задній зап'ястковій ділянці (див. рис. 151), утворений стовщеною дистальною частиною
фасції передпліччя. Тримач м'язів-розгиначів збоку прикріплюється до дистального кінця променевої кістки, а присередньо - до шилоподібного відростка ліктьової кістки
і ліктьової обхідної зв'язки зап'ястка. Від тримача м'язів- розгиначів відходять сполучнотканинні перегородки до тильної поверхні кісток передпліччя, утворюючи під
тримачем шість каналів. У цих каналах проходять сухожилки м'язів-розгиначів зап'ястка і пальців, які оточені синовіальними піхвами (рис. 156):

 - у першому каналі (променевий край) - піхва сухожшків довгого відвідного м'яза та короткого м'яза-розгинача великого пальця (vagina tendinum
musculorum abductoris longi et extensoris pollicis brevis);
 - у другому каналі - піхва сухожилків променевих м'язів-розгиначів зап'ястка (vagina tendinum musculorum extensorum carpi radialium);
 - у третьому каналі - піхва сухожилків довгого м'яза-розгинача великого пальця (vagina tendinis musculi extensoris pollicis longi);
 - у четвертому каналі, найширшому - піхва сухожилків м'язів-розгиначів пальців та розгинача вказівного пальця (vagina tendinum musculorum extensoris
digitorum et extensoris indicis);
 - у п'ятому каналі - піхва сухожилка м'яза- розгинача мізинця (vagina tendinis musculi extensoris digiti minimi brevis);
 - у шостому каналі (ліктьовий край) - піхва сухожилка ліктьового м'яза-розгинача зап'ястка (vagina tendinis musculi extensoris carpi ulnaris).

Синовіальні піхви сухожилків м'язів-розгиначів виступають з-під тримача м'язів-розгиначів проксимально на 2-3 см вище рівня шилоподібного відростка променевої
кістки, а дистально досягають середини п'ясткових кісток.