Це дуже стислий матеріал.

Вчить по Головацькому

М’язи спини (musculi dorsi)

М’язи спини поділяються на:
- поверхневі мязи (musculi superficiales);
- власні м’язи спини (musculi proprii dorsi) або глибокі м’язи (musculi profundi).
До поверхневих м’язів спини (musculi superficiales dorsi) належать:

1. Трапецієподібний м’яз (musculus trapezius), має

- низхідну частину (pars descendens);
- поперечну частину (pars transversa);
- висхідну частину (pars ascendens).

2. Найширший м’яз спини (musculus latissimus dorsi).

3. Великий ромбоподібний м’яз (musculus rhomboideus major) і малий
ромбоподібний м’яз (musculus rhomboideus minor).
4. М’яз – підіймач лопатки (musculus levator scapulae).

5. Верхній задній зубчастий м’яз (musculus serratus posterior superior).

6. Нижній задній зубчастий м’яз (musculus serratus posterior inferior):

До власних м’язів спини (musculi proprii dorsi) - глибоких м’язів (musculi

profundi) відносяться м’язи, які знаходяться у заглибленні між остистими і поперечними
відростками хребців (присередній тракт, tractus medialis), а також між поперечними
відростками хребців та кутами ребер (бічний тракт, tractus lateralis).

1. Остьово–поперечні м’язи (musculi spinotransversales), до них належить

ремінний м’яз (m. splenius) голови та шиї:
2. М’я-випрямляч хребта (musculus erector spinae).
Отже, в м’язі–випрямлячі хребта (musculus erector spinae) розрізняють три
частини:
- клубово–ребровий м’яз (musculus iliocostalis);
- найдовший м’яз (musculus longissimus);
- остьовий м’яз (musculus spinalis).

А. Клубово–ребровий м’яз (musculus iliocostalis) належить до бічного тракту

спини і є бічною частиною м’яза–випрямляча хребта (musculus erector spinae).

Б. Найдовший м’яз (musculus longissimus). Він розташований присередньо від

клубово–ребрового м’яза (m. iliocostalis), між ним і остьовим м’язом (m. spinalis), і
поділяється на:

1. Найдовший м’яз грудної клітки (musculus longissimus thoracis).

2. Найдовший м’яз шиї (musculus longissimus cervicis);

3. Найдовший м’яз голови (musculus longissimus capitis).

В. Остьовий м’яз (musculus spinalis). Він є найприсереднішою частиною

м’яза–випрямляча хребта (musculus erector spinae) і належить до присереднього тракту
спини; розміщений в кістковому жолобі, який утворений остистими відростками та
тілами грудних і шийних хребців.

Остьовий м’яз (musculus spinalis) поділяється на………………….

3. Поперечно–остьові м’язи (musculi transversospinales) розташовані

найглибше у присередньому тракті попереду м’яза–випрямляча хребта (musculus erector
spinae).

А. Півостьовий м’яз (musculus semispinalis) представлений довгими косо

орієнтованими м’язовими пучками, які перекидаються через 4–6 хребців. Він складається
з трьох м’язів (півостьових м’язів грудної клітки, шиї та голови).
Б. Багатороздільні м’язи (musculi multifidi) розміщені в кісткових жолобах з
боків від остистих відростків хребців (processus spinosi vertebrarum) уздовж хребтового
стовпа (columna vertebralis) від крижової кістки (os sacrum) до другого шийного хребця
(axis) м’язові волокна багатороздільних м’язів (musculi multifidi) перекидаються через 2–4
сусідні хребці.

В. М’язи–обертачі (musculi rotatores) є найглибшим шаром поперечно–

остьового м’яза (m. transversospinalis).

4. Міжостьові м’язи (musculi interspinales cervicis; mm. іnterspinales colli)

належать до третього шару глибоких м’язів спини. Ці м’язи прилягають до міжостьових
зв’язок і з’єднують остисті відростки суміжних хребців.

5. Міжпоперечні м’язи (musculi intertransversarii) є короткими і з’єднують

поперечні відростки сусідніх хребців.

Розрізняють такі міжпоперечні м’язи (musculi intertransversarii):

6. Підпотилична група м’язів, згідно з Міжнародною анатомічною

номенклатурою, належить до м’язів шиї і є короткими потиличними м’язами (описана в
розділі “М’язи шиї”).
 Фасції спини (fasciae dorsi)
Виділяють наступні фасції спини(fasciae dorsi):

- каркова фасція
- грудо–поперекова фасція (

Задня пластинка грудо–поперекової фасції (lamina posterior fasciae thoracolumbalis)

прикріплюється:
- знизу до клубових гребенів клубових кісток (cristae iliacae ossium ilii);
- з боків доходить до кутів ребер (anguli costarum);
- присередньо прикріплюється до остистих відростків (processus spinosi) всіх
хребців (vertebrae), окрім шийних хребців (vertebrae cervicales).

Збоку від м’яза–випрямляча хребта (musculus erector spinae) задня пластинка грудо–
поперекової фасції (lamina posterior fasciae thoracolumbalis) зростається з передньою
пластинкою грудо–поперекової фасції (lamina anterior fasciae thoracolumbalis).

Від задньої пластинки грудо–поперекової фасції (lamina posterior fasciae

thoracolumbalis) починається частина пучків найширшого м’яза спини (m. latissimus dorsi)
та нижнього заднього зубчастого м’яза (m. serratus posterior inferior).

Передня пластинка грудо–поперекової фасції (lamina anterior fasciae

thoracolumbalis) натянута:
- між поперечними відростками поперекових хребців (processus transversi
vertebrarum lumbalium);
- між поперечними зв’язками попереку (ligamenta intertransversaria lumbalia) і
клубовим гребенем клубової кістки (crista iliaca ossis ilii);
- нижнім краєм XII ребра (margo inferior costae duodecimae [XII]) і попереково–
ребровими зв’язками (ligamenta lumbocostalia);
- збоку (латерально) зростається із задньою пластинкою грудо–поперекової фасції
(lamina posterior fasciae thoracolumbalis).
Передня пластинка грудо–поперекової фасції (lamina anterior fasciae thoracolumbalis)
вкриває спереду квадратний м’яз попереку (musculus quadratus lumborum) і тому ще
називається фасцією квадратного м’яза попереку (fascia musculi quadrati lumborum), тобто
є синонімом передньої пластинки грудо–поперекової фасції (lamina anterior fasciae
thoracolumbalis).
Від передньої пластинки грудо–поперекової фасції (lamina anterior fasciae
thoracolumbalis), а також від місця зрощення її із задньою пластинкою (lamina posterior)
починається поперечний м’яз живота (musculus transversus abdominis).

Середня пластинка грудо–поперекової фасції (lamina media fasciae thoracolumbalis)

є тонкою пластинкою грудо–поперекової фасції (lamina gracilis fasciae thoracolumbalis), яка
відмежовує квадратний м’яз попереку (musculus quadratus lumborum)) від м’яза–
випрямляча хребта (musculus erector spinae).

М’ЯЗИ ГРУДНОЇ КЛІТКИ (musculi thoracis)

Вони поділяються на поверхневі та власні (глибокі) м’язи.

До поверхневих м’язів (musculi superficiales) належать:

1. Великий грудний м’яз (musculus pectoralis major) є плоским, товстим,

неправильної трикутної форми, займає значну частину грудної клітки,
розташовується поверхнево.

2. Малий грудний м’яз (musculus pectoralis minor) є плоским, трикутної

форми, міститься під великим грудним м’язом (musculus pectoralis major).

3. Підключичний м’яз (musculus subclavius) є тонким, видовженим,

розташований між першим ребром і ключицею (costa prima et clavicula).

4. Передній зубчастий м’яз (musculus serratus anterior) є широким,

неправильної чотирикутної форми, лежить на боковій поверхні грудної клітки (facies
lateralis thoracis).

До власних м’язів грудної клітки (musculi thoracis proprii) – глибоких м’язів

грудей (musculi profundi thoracis) – належать:

1. Зовнішні міжреброві м’язи (musculi intercostales externi). Вони є

товстішими ніж внутрішні міжреброві м’язи (mm. intercostales interni), розташовані у
задніх та середніх відділах міжребрових просторів (spatia intercostalia) від хребтового
стовпа (columna vertebralis) до реброво–хрящових суглобів (articulationes costochondrales).
Ці м’язи розміщені в міжребрових просторах (spatia intercostalia) від горбків ребер
(tubercula costarum) ззаду до переднього кінця кісткового ребра спереду. Далі на рівні
ребрових хрящів (cartilagines costales) продовжуються в зовнішню міжреброву перетинку
(membrana intercostalis externa), волокна якої паралельні до пучків однойменного м’яза.

2. Внутрішні міжреброві м’язи (musculi intercostales interni). Вони

розташовані в міжребрових просторах (spatia intercostalia) від груднини (sternum) до кутів
ребер (anguli costarum) і залягають глибше від зовнішніх міжребрових м’язів (musculi
intercostales externi), волокна їх ідуть під кутом 90 о до волокон зовнішніх міжребрових
м’язів (протилежним) до них напрямком волокон. Від кутів ребер (anguli costarum) до
хребтового стовпа (columna vertebralis) ці м’язи продовжуються у внутрішню міжреброву
перетинку (membrana intercostalis interna).

3. Найглибші міжреброві м’язи (musculi intercostales intimi) є частиною

внутрішніх міжребрових м’язів (musculi intercostales interni) – внутрішні їх пучки, що
розташовуються глибше від борозни ребра (sulcus costae).
 Міжреброві м’язи (mm. intercostales) розміщені таким чином, що борозна ребра
(sulcus costae) на нижньому краї ребер (margo inferior costarum) виявляється між
внутрішніми та найглибшими міжребровими м’язами (mm. intercostales interni et intimi).
4. Підреброві м’язи (musculi subcostales). Вони непостійні, плоскі і
розташовуються на внутрішній поверхні нижніх ребер, ближче до головок ребер (capita
costarum).
Початок: поблизу кутів X–XII ребер (anguli costarum decimae–duodecimae [X–
XII]) і направляються догори і вбік, перекидаючись через одне–два ребра.
Прикріплення: до внутрішньої поверхні вищерозташованих ребер (facies
interna costae).
Отже, пучки підребрових м’язів (musculi subcostales) проходять майже паралельно до
пучка внутрішніх міжребрових м’язів (musculi intercostales interni), перекидаючись через
одне – два ребра.
Функція: опускають ребра (costae), сприяють видиху (exspiratio).

5. Поперечний м’яз грудної клітки (musculus transversus thoracis). Він

слабо розвинений і є м’язово–сухожильною пластинкою, яка розміщена на внутрішній
поверхні передньої стінки порожняви грудної клітки (facies interna paietis anterioris caveae
thoracis).
Початок: від задньої поверхні мечоподібного відростка (facies posterior
processus xiphoidei) і нижньої частини тіла груднини (pars inferior corporis sterni), йдучи
вбік і угору.
Прикріплення: до внутрішньої поверхні ребрових хрящів (cartilagines
costales) II–VII ребер.
Функція: опускає V–VII ребра (costae), сприяє видиху (exspiratio), є
синергістом внутрішніх міжребрових м’язів (musculi intercostales interni).

6. М’язи–підіймачі ребер (musculi levatores costarum). Вони є плоскими, у

вигляді видовжених пластинок і розташовані в задніх частинах міжребрових просторів
(partes posteriores spatiorum intercostalium) присередньо від зовнішніх міжребрових м’язів
(mm. intercostales externi) під м’язом–випрямлячем хребта (m. erector spinae). Ці м’язи
поділяються на:
- довгі м’язи–підіймачі ребер (musculi levatores costarum longi);
Початок: від поперечних відростків VII–XI грудних хребців,
йдуть донизу, перекидаючись через нижчерозташоване ребро.
Прикріплення: до наступного ребра (costa) присередніше від
його кута (angulus costae).
- короткі м’язи–підіймачі ребер (musculi levatores costarum breves);
Початок: від поперечних відростків VII шийного і I–II грудних
хребців.
Прикріплення: до нижчерозміщених ребер.
Функція: піднімають ребра (costae), сприяють вдиху (inspiratio).
ФАСЦІЇ ГРУДНОЇ КЛІТКИ (fasciae thoracicae)
Виділяють такі фасції грудної клітки (fasciae thoracicae):
- поверхневу фасцію грудної клітки (fascia superficialis thoracica) – дуже тонка,
виражена слабо. Вона охоплює грудну залозу (glandula mammaria), переходячи у глибині
грудної залози у волокнисті (фіброзні) перегородки (septa fibrosa), які розділяють грудну
залозу (glandula mammaria) на частки (lobi).
 Від передньої поверхні поверхневої фасції грудної клітки (facies anterior fasciae
superficialis thoracicae) відходять сполучнотканинні пучки до шкіри (cutis) та грудного
соска (papilla mammaria), утворюючи підвішувальні зв’язки груді; тримач шкіри груді
(ligamenta suspensoria mammaria; retinaculum cutis mammae);

- грудну фасцію (fascia pectoralis), яка має:

- поверхневу пластинку (lamina superficialis);
- глибоку пластинку (lamina profunda), які охоплюють великий грудний м’яз
(musculus pectoralis major) спереду та ззаду;

- ключично–грудну фасцію (fascia clavipectoralis), що вкриває:

- малий грудний м’яз (musculus pectoralis minor);
- підключичний м’яз (musculus subclavius).

- фасцію грудної клітки (fascia thoracica), або власну грудну фасцію (fascia
thoracica propria), або грудну фасцію (fascia thoracica) – покриває ззовні зовнішні
міжреброві м’язи (musculi intercostales externi), а також ребра (costae). Тобто, ця фасція
вкриває зовнішню поверхню стінки грудної клітки;

- внутрішньогрудну фасцію; пристінкову фасцію грудної клітки (fascia

endothoracica; fascia parietalis thoracis), що вистеляє стінки порожняви грудної клітки
(cavеа thoracis) зсередини, тобто прилягає зсередини до найглибших міжребрових м’язів
(musculi intercostales intimi), поперечного м’яза грудної клітки (musculus transversus
thoracis), внутрішніх поверхонь ребер (facies internae costarum) та ззовні покриває
пристінкову плевру (pleura parietalis).

Частина внутрішньогрудної фасції (fascia endothoracica), що вкриває купол плеври

(cupula pleurae), називається надплевральною перетинкою (membrana suprapleuralis), або
перетинкою Сибсона (membrana Sibsoni).

Частина внутрішньогрудної фасції (fascia endothoracica), яка переходить на верхню

поверхню діафрагми (facies superior diaphragmatis), називається діафрагмово–плевральною
фасцією (fascia phrenicopleuralis).

На грудній клітці розрізняють :

1. Підключичну ямку (fossa infraclavicularis), що розташовується між

зовнішньою третиною ключиці (clavicula) та верхнім краєм малого грудного м’яза (margo
superior musculi pectoralis minoris).

2. Ключично–грудний трикутник; дельтоподібно–грудний трикутник

(trigonum clavipectorale; trigonum deltopectorale) обмежований верхнім краєм малого
грудного м’яза (margo superior musculi pectoralis minoris), ключицею (clavicula) та
дельтоподібним м’язом (musculus deltoideus).
3 Грудну ділянку (regio pectoralis), що відповідає контурам великого грудного
м’яза (musculus pectoralis major).
4. Пахвову ділянка (regio axillaris),

5. Пахвову ямку (fossa axillaris) заглибину на поверхні тіла між бічною

поверхнею грудей (facies lateralis pectoris) та присередньою поверхнею проксимального
відділу плеча (facies medialis partis proximalis brachii). Вона добре помітна у пахвовій
ділянці грудної клітки (regio axillaris thoracis) при відведеному плечі (brachium) і
відповідає межам цієї ділянки.

На грудній клітці розрізняють такі лінії грудної клітки, що проводяться

вертикально:
1. Передню серединну лінію (linea mediana anterior). Ця лінія проводиться від
яремної вирізки (incisura jugularis), по середині груднини (sternum), через пупок
(umbilicus) до симфіза (symphysis).

2. Груднинну лінію (linea sternalis), яка є парною, проходить уздовж бічного краю
груднини (margo lateralis sterni).

3. Пригруднинну лінію (linea parasternalis), що проходить посередині між

груднинною лінією (linea sternalis) та середньоключичною лінією (linea medioclavicularis).

4. Соскову лінію (linea mammillaris), що проходить через грудний сосок (papilla

mammaria), зазвичай співпадає з середньоключичною лінією (linea medioclavicularis).

5. Середньоключичну лінію (linea medioclavicularis), яка проходить через середину

ключиці (clavicula).

6. Передню пахвову лінію (linea axillaris anterior), яка проходить по передньому

краю пахвової ямки (margo anterior fossae axillaris) прямовисно донизу.

7. Задню пахвову лінію (linea axillaris posterior), яка проходить по задньому краю
пахвової ямки (margo posterior fossae axillaris) прямовисно донизу.
8. Середню пахвову лінію (linea axillaris media), що проходить посередині між
передньою пахвовою лінією (linea axillaris anterior) та задньою пахвовою лінією (linea
axillaris posterior).

9. Лопаткову лінію (linea scapularis), яка проходить через нижній кут лопатки
(angulus inferior scapulae) при опущеній руці.

10. Прихребтову лінію (linea paravertebralis), яка є парною, проходить збоку від
хребтового стовпа (columna vertebralis) вздовж верхівок поперечних відростків хребців
(apices processuum transversorum vertebrarum). Визначається лише при рентгенографії.

11. Задню серединну лінію (linea mediana posterior), або хребтову лінюя (linea
vertebralis), що проходить по задній поверхні тулуба (facies posterior trunci) вздовж
остистих відростків хребців (processus spinosi vertebrarum).
При огляді та промацуванні передньої ділянки грудної клітки (regio thoracica) можна
визначити на:
- верхній межі ділянки – ключицю (clavicula);
- нижній межі – праву та ліву реброві дуги (arcus costales dexter et sinister) і
підгруднинний кут (angulus infrasternalis).
Добре промацується також груднинний кут (angulus sterni), який відповідає місцю
прикріплення другого ребрового хряща (cartilago costalis secunda) до груднини (sternum).
Грудний сосок (papilla mammaria) у чоловіків частіше співпадає з розташуванням
четвертого ребра (costa quarta).
 ДІАФРАГМА (diaphragma)
Це м’язово–сухожилковий орган, який відмежовує порожнину грудної клітки (cavitas
thoracis) від порожнини живота (cavitas abdominis).
У ній розрізняють:
- м’язову тканину (textus muscularis) – діафрагмовий м’яз (musculus phrenicus);
- волокнисту (фіброзну) тканину (textus fibrosus) – сухожилковий центр (centrum
tendineum).