Білет 2

1) М’язи спини за топографією поділяють:

- поверхневі – за розвитком гетерохтонні (мігрують з тулуба або голови на кінцівки).
*Трапецієподібний м’яз – зяброве та міотомне походження;

 Трункопетальні: найширший м’яз спини + трапецієподібний (частково) – це 1 прошарок

м’язів.

 Трункофугальні: м’яз-підіймач лопатки, великий та малий ромбоподібні м’язи – 2

прошарок м’язів.
М’язи вентрального походження: задні верхній та нижній зубчасті м’язи – 3 прошарок.
- глибокі – за походж автохтонні (не мігрують):

 Автохтонні дорсальні: m. splenius capitis et cervicis, m. erector spinae ( m. ilioocostalis+m.

longissimus+ m.spinalis) – довгі глибокі м’язи спини; m. transversospinalis (
mm.semispanalies+mm. multifidi+ mm. rotatores); mm. interspinales, mm. intertransversarii,
грудної клітки, задні шиї, при середні попереку, mm. suboccipitales – короткі глибокі м’язи
спини.

 Аутохтонні вентральні: mm. intertransversarii anteriores cervicis, mm.

intertransversariilaterals lumborum, mm. levatores costarum
Поверхневі м’язи (mm. dorsi superficiales):

1 шар

 Трапецієподібний м'яз (m. trapezius), плоский, утворює з протилежним однойменним

м'язом фігуру трапеції. початок - від зовнішнього потиличного виступу, верхньої каркової
лінії, каркової зв'язки, остистих відростків VII-го шийного та усіх грудних хребців,
прикріплюється до акроміального кінця ключиці, лопаткової ості, акроміона.
Кровопостачання: поперечна артерія шиї, а також потилична, надлопаткова, задні
міжреброві артерії. Іннервація: додатковий нерв, гілки шийного сплетення (С3 –С4).

 Найширший м'яз спини (m. latissimus dorsi) починається від клубового та серединного
крижового гребенів, від остистих відростків усіх поперекових та шести нижніх грудних
хребців, від нижніх трьох-чотирьох ребер, прикріплюється до гребеня малого горбка
плечової кістки. Кровопостачання: грудо-спинна артерія і задня огинальна артерія плеча
від плечової артерії, а також задні міжреброві артерії. Іннервація: грудо-спинний нерв
плечового сплетення (С4 –С7 ) 2 шар

 М'яз-підіймач лопатки (m. levator scapulae) починається від задніх горбків поперечних
відростків чотирьох верхніх шийних хребців прикріплюється до верхнього кута лопатки,
підіймає лопатку. Кровопостачання: поперечна артерія шиї і висхідна шийна артерія.
Іннервація: дорсальний нерв лопатки плечового сплетення (С4 –С5 )

.  Малий ромбоподібний м'яз (m. rhomboideus minor) починається від остистих відростків
двох нижніх шийних хребців і прикріплюється до присереднього краю лопатки, підіймає
таприводить до хребта лопатку. Іннервація: дорсальний нерв лопатки плечового
сплетення (С4 –С5).

 Великий ромбоподібний м'яз (m. rhomboideus major) починається від остистих відростків
чотирьох верхніх грудніх хребців і прикріплюється до при середнього краю лопатки нижче
рівня лопаткової ості,приводить лопатку до хребта і підіймає її. Кровопостачання:
поперечна артерія шиї, надлопаткова та задні міжреброві артерії. Іннервація: дорсальний
нерв лопатки плечового сплетення (С4-С5) 3 шар

 Верхній задній зубчастий м'яз (m. serratus posterior superior) починається від остистих
відростків двох шийних та двох верхніх грудних хребців і прикріплюється до ІІ-ІVребер,
підіймає ребра. Кровопостачання: задні міжреброві артерії, глибока шийна артерія.
Іннервація: міжреброві нерви (Th1 –Th4 ).

 Нижній задній зубчастий м'яз (m. serratus posterior inferior) починається від остистих
відростків двох нижніх грудних хребців та двох верхніх поперекових хребців і
прикріплюється до нижніх чотирьох ребер, опускає ребра 9-12, + є допоміжним
дихальним м'язом(акт видиху). Кровопостачання: задні міжреброві артерії. Іннервація:
міжреброві нерви (Th –Th ).

Глибокі м’язи спини розташовані трьома шарами:  у першому (поверхневому) шарі

залягають остьово-поперечні м’язи, ремінний м’яз голови і ремінний м’яз шиї, а також
м’яз-випрямляч хребта. Це потужні м’язи, що виконують переважно статичну роботу.  у
другому (середньому) шарі розташовані потужні поперечно-остьові м’язи, пучки яких
орієнтовані косо від нижчерозташованих поперечних відростків до остистих відростків
вищерозташованих хребців.  у третьому (глибокому) шарі містяться міжостьові,
міжпоперечні і 6 підпотиличні м’язи (задні великий і малий прямі м’язи голови; верхній і
нижній косі м’язи голови).
1 (поверхневий) шар:

 Ремінний м'яз голови (m. splenius capitis) починається від остистих відростків чотирьох
нижніх шийних та трьох-чотирьох верхніх грудних хребців, прикріплюється до
соскоподібного відростка та верхньої каркової лінії, повертає голову у бік скорочення,
двостороннє скорочення її розгинає

.  Ремінний м'яз шиї (m. splenius cervicis) починається від остистих відростків IV - VII
грудних хребців, прикріплюється до задніх горбків поперечних відростків двох верхніх
шийних хребців,повертає голову у бік скорочення, а при двосторонньому скороченні
розгинає шийний відділ хребта. Кровопостачання: потилична і глибока шийна артерія.
Іннервація: задні гілки шийних спинномозкових нервів (С3 –С8 ).

 М’яз-випрямляч хребта (m. erector spinae) – найпотужніший з аутохтонних м’язів спини,

що розташований вздовж хребта від основи черепа до крижової кістки: - Клубово-
ребровий м’яз (m. iliocostalis) –починається– задня частина клубового гребеня клубової
кістки, внутрішня поверхня поверхневої пластинки грудо-поперекової фасції;
прикріплення – зовн поверхня всіх ребер присередньо від їхніх кутів, поперечні відростки
шиї VII-IV шийних хребців. - Найдовший м’яз (m. longissimus) – починається – спинна
поверхня крижової кістки, поперечні відростки поперекових, грудних і ІІІ-VII – шийних
хребців; прикріпленнязадня поверхня IV-XII ребер, між їхніми горбками і кутами, верхівки
поперечних відростків усіх грудних хребців, задні горбки поперечних відростків II-VI
шийних хребців, задня поверхня соскоподібного відростка скроневої кістки. - Остьовий
м’яз (m. spinalis) – починається остисті відростки І-ІІ поперекових, нижніх і верхніх грудних
та нижніх шийних хребців, каркова зв’язка; прикріплення – остисті відростки I-VIII грудних і
II-IV шийних хребців, ділянка зовнішнього потиличного виступу між нижньою і середньою
карковими лініями. Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві і
поперекові артерії. Іннервація: задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових
нервів (C3 –L4 ).
2 (середній) шар

 Поперечно-остьовий м'яз (m. transversospinalis) початок- поперечні відростки всіх

хребців; прикріплення- остисті відростки вище розташованих хребців. Складається з трьох
груп м'язів: 1. Півостьові (mm. semispinales) – починаються –поперечні відростки всіх
грудних хребців, суглобові відростки IV-VII шийних хребців; прикріплення – до остистих
відростків I-IV грудних і II-VII шийних хребців та потиличної кістки. 2. Багаторозподільні
м’язи (mm. multifudi) – починаються – поперечні відростки грудних хребців, суглобові
відростки IV-VII шийних; прикріплення – остисті відростки вищерозташ хребців (аж до ІІ
шийного хребця). 3. М’язи-обертачі (mm. rotatores) – починаються – поперечні відростки;
прикріплення – остисті відростки вищерозташ хребців. 3 (глибокий) шар  Міжостьові
м’язи (mm. interspinales) – починаються – остисті відростки нижчерозташхребців,
прикріплення – остисті відростки вищерозташ хребців.

 Міжпоперечні м’язи (mm. intertransversarii) – починаються – поперечні відростки

нижчерозташ хребців; прикріплення – поперечні відростки вищерозташ хребців.
Підпотиличні м’язи:

 Великий задній прямий м'яз голови (m. rectus capitis posterior major) – початок- остистий
відросток ІІ- шийного хребця; прикріплення – середня третина нижньої каркової лінії,
повертає голову у свій бік і нахиляє її назад
 Малий задній прямий м'яз голови (m. rectus capitis posterior minor) – початок – задній
горбок атланта; прикріплення – присередня частина нижньої каркової лінії, нахиляє голову
у свій бік, а при двосторонньому скороченні - назад.

 Верхній косий м'яз голови (m. obliquus capitis superior) – початок – поперечний відросток
атланта; прикріплення - бічна третина нижньої каркової лінії, нахиляє голову у свій бік, а
при двосторонньому скороченні – назад

.  Нижній косий м'яз голови (m. obliquus capitis inferior) – початок- остистий відросток
ІІшийного хребця; прикріплення – поперечний відросток атланта, повертає голову у свій
бік, здійснюючи обертання навколо зуба осьового хребця. Кровопостачання: глибока
шийна артерія. Іннервація: потиличний нерв (C1)

 Передній прямий м’яз голови (m. rectus capitis anterior) – початок – від бічної маси
атланта; прикріплення – основна частина потиличної кістки, при однобічному скороченні –
нахиляє голову у свій бік, при двобічному – нахиляє голову вперед.

 Бічний прямий м’яз голови (m. rectus capitis lateralis) – початок – поперечний відросток
атланта, прикріплення – бічна частина потиличної кістки, при однобічному скороченні –
нахиляє голову у свій бік, при двобічному – нахиляє голову вперед. Кровопостачання:
хребтова і потилична артерії; іннервація: гілки шийного сплетення (С1
2) Стегнова артерія, a. femoralis, є безпосереднім продовженням зовнішньої клубової
артерії (мал. 225). Вона проходить на стегно з порожнини таза крізь судинну лакуну, де
лежить збоку від стегнової вени. Під самою пахвинною зв’язкою стегнову артерію можна
притиснути до лобкової кістки та відчути її пульсацію, а притиснувши міцніше - зупинити
кровотечу із її гілок.
Стегнова артерія розміщена у верхній третині стегна в межах стегнового трикутника, у
середній третині стегна вона прикрита зверху кравецьким м’язом, у нижній третині -
проходить у привідному каналі. По виходу з привідного каналу стегнова артерія потрапляє
до підколінної ямки і отримує назву підколінної артерії. На своєму протязі стегнова
артерія дає кілька невеликих м’язових гілочок, чотири великих гілки, що відходять від
чотирьох поверхонь стінки артерії на її початку, та ще одну гілку до коліна.
1. Поверхнева надчеревна артерія, a. epigastrica superficial, відходить від передньої
поверхні стегнової артерії одразу під пахвинною зв’язкою, пронизує решітчасту фасцію і
піднімається по зовнішній поверхні м’язів живота до пупка, де анастомозує з верхньою
надчеревною артерією. Кровопостачає зовнішній косий м’яз та шкіру живота.
2. Поверхнева огинальна клубова артерія, a. circumflexa ilidca superficialis, відходить від
бічної поверхні стегнової артерії, прямупідшкірно д о передньої верхньої клубової ОСТІ. 22
Постачає кров’ю навколишні м’язи, шкіру та пахвинні 21 лімфатичні вузли.
 3. Поверхнева та глибока зовнішні соромітні артерії, а. pudenda externa superficialis/
profunda, - 2 q тонкі судини, що відходять від присередньої поверхні стегнової артерії,
йдуть присередньо, огинаючи спереду (поверхнева) та ззаду (глибока) стегнову вену. Вони
віддають пахвинні гілки (rr. inguinales), а також у чоловіків - передні калиткові гілки (rr.
scrotäles anteriores), а у жінок - передні губні гілки (rr. labiales anteriores), які
кровопостачають шкіру пахвинної ділянки, лобкової ділянки та зовнішніх статевих органів.

4. Глибока артерія стегна, а. profunda femoris, - найбільша гілка стегнової артерії. Відходить
від задньої поверхні стегнової артерії на 4 см дистальніше пахвинної зв’язки і йде донизу,
розміщуючись позаду та дещо збоку від стегнової артерії; закінчується третьою
пронизною артерією між великим та довгим привідними м’язами. Гілками глибокої
артерії стегна є такі артерії.
> Присередня огинальна артерія стегна, а. circumflexa femoris mediälis, проходить
присередньо та дозаду між клубово-поперековим та гребінним м’язами і віддає
поверхневу гілку (r. superficialis), глибоку гілку (r. profundus), висхідну гілку (r. ascendens),
низхідну гілку (r. descendens) та кульшову гілку (г. acetabuläris), які кровопостачають
присередню групу м’язів стегна, сусідні м’язи таза та кульшовий суглоб.
> Бічна огинальна артерія стегна, а. circumflexa femoris lateralis, йде вбік під прямим
м’язом стегна і віддає висхідну гілку (r. ascendens), низхідну гілку (г. descendens) та
поперечну гілку (r. transversum), які кровопостачають передню групу м ’язів стегна,
великий сідничний м’яз та м’яз-натягувач широкої фасції стегна.

> Пронизні артерії, аа. perforantes, - зазвичай три кінцеві гілки глибокої артерії стегна, що
крізь щілини між привідними м’язами досягають задньої групи м’язів стегна і
кровопостачають їх. Перша та третя пронизні артерії віддають невеликі живильні артерії ст
егнової кістки (аа. nutriciae fémoris).
5. Низхідна артерія коліна (колінна артерія), a. descéndens génus, відходить від стегнової
артерії у привідному каналі. Проходить крізь широко-привідну перегородку разом із
захованим нервом і поділяється на дві гілки: заховану гілку (r. saphénus), яка супроводжує
однойменний нерв, та суглобову гілку (r. articulàris), яка приєднується до артеріальної
суглобової сітки коліна. Підколінна артерія
Підколінна артерія, а. рорліте, - коротка артерія, що є безпосереднім продовженням
стегнової артерії по виходу її із сухожилкового розтвору привідного каналу. Підколінна
артерія лежить на дні підколінної ямки, до якого її можна притиснути при напівзігнутому
положенні гомілки. Біля нижнього краю підколінного м’яза поділяється на передню та
задню великогомілкові артерії . Крім невеликих м’язових гілок до дистальних частин
задніх м’язів стегна, підколінна артерія віддає такі гілки.
1. Бічна верхня артерія коліна, a. superior lateralis génus, проходить вбік під сухожилком
двоголового м’яза стегна, далі прямує вперед над бічним виростком стегнової кістки і
своїми кінцевими гілками приймає участь в утворенні суглобової сітки коліна.
2. Пр исередня верхня артерія коліна, a. supérior mediâlis génus, проходить присередньо
під сухожилками напівперетинчастого та великого привідного м ’язів, далі прямує вперед
над присереднім виростком стегнової кістки і приймає участь в утворенні суглобової сітки
коліна.
3. Середня артерія коліна, a. média génus, прямує вперед, пронизує задню стінку капсули
колінного суглоба і кровопостачає внутрішньокапсульні зв’язки, меніски, синовіальну
оболонку та синовіальні складки суглоба.

4. Бічна нижня артерія коліна, a. inférior lateralis génus, огинає бічний виросток
великогомілкової кістки, проходячи під бічною головкою литкового м’яза та під
малогомілковою побічною зв’язкою, і живить їх та підошвовий м’яз. Своїми кінцевими
гілками приймає участь в утворенні суглобової сітки коліна.
5. Присередня нижня артерія коліна, a. inférior mediâlis génus, огинає присередній
виросток великогомілкової кістки, проходячи під присередньою головкою литкового м’яза
та великогомілковою побічною зв’язкою, і живить їх. Своїми кінцевими гілками приймає
участь в утворенні суглобової сітки коліна.
6. Литкові артерії, аа. surùles, - зазвичай дві артерії, що кровопостачають проксимальну
частину триголового м’яза литки, кінцевий сухожилок двоголового м’яза та шкіру литкової
ділянки. Задня великогомілкова артерія
Задня великогомілкова артерія, a. tibiàlis postérior, є безпосереднім продовженням
підколінної аріерії. Проходить під сухожилковою дугою камбалоподібного м’яза і прямує
вниз між поверхневим та глибоким шарами м язів гомілки у гомілков-підколінному
каналі. У нижній третині гомілки артерія лягає присередньо від п’яткового сухожилка і
огинає ззаду присередню кісточку. В цьому місці артерію можна промацати, притиснувши
її до присередньої кісточки. Далі задня великогомілкова артерія проходить разом з
сухожилками м ’язів-згиначів під утримувачем м’язів-згиначів і біля його нижнього краю
поділяється на бічну та присередню гіідошвові артерії. Задня великогомілкова артерія
віддає такі іілки:
1. Малогомілкова огинальна гілка, г. circumflexus fibuläris, відходить вбік від початкового
відрізку задньої великогомілкової артерії, огинає головку малогомілкової кістки і
приєднується до суглобової сітки коліна.
2. Малогомілкова артерія, а. fibuläris (регдпеа), йде вбік та донизу під довгим згиначем
великого пальця стопи, лягає на задню поверхню малогомілкової кістки, віддаючи по ходу
живильну артерію малогомілкової кістки (а. nutricia [nutriens] fibulae), досягає бічної
кісточки і розгалужується на такі гілки: а) пронизну гілку (r. perförans), яка пронизує
міжкісткову перетинку і приєднується до бічної кісточкової сітки; б) сполучну гілку (r.
communicans), яка сполучає малогомілкову артерію із задньою великогомілковою
артерією; в) бічні кісточкові гілки (rr. malleoläres laterales), які приймають участь в
утворенні бічної кісточкової сітки; г) п’яткові гілки (rr. саісапеі), які приймають участь в
утворенні п’яткової сітки.

3. Великогомілкова живильна артерія, а. nutricia tibiälis, прямує до живильного отвору,

розміщеного на задній поверхні великогомілкової кістки.
4. Присередні кісточкові гілки, rr. malleoläris mediales, приймають участь в утворенні
присередньої кісточкової сітки артеріальних судин.
5. П’яткові гілки, rr. calcänei, утворюють п’яткову сітку. Бічна підошвова артерія, а. plantaris
lateralis, є продовженням задньої великогомілкової артерії. Прямує до основи V плеснової
кістки між коротким згиначем пальців та квадратним м’язом підошви, далі повертає
присередньо і утворює глибоку підошвову дугу (àrcus plantâris profùndus), яка лежить між
косою головкою привідного м’яза великого пальця стопи та підошвовими міжкістковими
м’язами. Від глибокої підошвової дуги дистально відходять підошвові плеснові артерії, аа.
metatarsäles plantares, які продовжуються у спільні підошвові пальцеві артерії {аа. digitales
plantàres commîmes). Кожна з спільних підошвових пальцевих артерій роздвоюється на
власні підошвові пальцеві артерії {аа. digitàlesplantàresprôpriaé), які йдуть вздовж бічних
країв пальців та кровопостачають їх. Підошвові плеснові артерії сполучаються з тильними
плесновими артеріями за допомогою пронизних гілок {rr. perforântes).

Присередня підошвова артерія, a. plantâris mediâlis, менша за товщиною та довжиною за

бічну підошвову артерію. Іде у присередній підошвовій борозні між відвідним м’язом
великого пальця та коротким згиначем пальців і живить ці м’язи. Роздвоюється на глибоку
гілку {r. profùndus), яка впадає у глибоку підошвову дугу, та поверхневу гілку {r.
superjiciàlis), яка проходить крізь товщу відвідного м’яза великого пальця, досягає кінця
великого пальця по його присередній поверхні і живить його. Анастомоз між
присередньою та бічною підошвовими артеріями у вигляді поверхне-вої підошвової дуги
{àrcusplantâris superfîciâlis) зустрічається непостійно. Передня великогомілкова артерія
Передня великогомілкова артерія, a. tibiàlis antérior, від місця роздвоєння підколінної
артерії йде вперед, проходить крізь отвір у верхній частині міжкісткової перетинки гомілки
і прямує вниз, розміщуючись вгорі між переднім великогомілковим м’язом та довгим
м’язом-розгиначем пальців, а внизу - між переднім великогомілковим м’язом та довгим
м’язомрозгиначем великого пальця стопи. Далі артерія проходить під утримувачами
м’язів-розгиначів, перехрещує ззаду сухожилок довгого м’яза-розгинача великого пальця
стопи і виходить на тил стопи, де отримує назву тильної артерії стопи. Окрім маленьких
гілочок до м’язів та шкіри передньої ділянки гомілки, передня великогомілкова артерія
віддає такі гілки:
 1. Передня поворотна великогомілкова артерія, a. recùrrens tibiàlis antérior, іде крізь
товщу переднього великогомілкового м’яза, піднімається вгору по передній поверхні
бічного виростка великогомілкової кістки і приймає участь в утворенні суглобової сітки
коліна.
2. Задня поворотна великогомілкова артерія, a. recùrrens tibiàlis postérior, - непостійна
артерія, йде під підколінним м ’язом і анастомозує з присередньою нижньою артерією
коліна.
3. Бічна передня кісточкова артерія, a. malleolâris antérior laterâlis, відходить вбік дещо
проксимальніше рівня гомілковостопного суглоба, іде під сухожилком довгого розгинача
пальців до бічної кісточки і приєднується до бічної кісточкової сітки.

4. Присередня передня кісточкова артерія, a. malleolâris anterior mediâlis, починається на

рівні попередньої артерії, проходить під сухожилком переднього великогомілкового м’яза
і приєднується до присередньої кісточкової сітки.

3) Ротова порожнина: розвиток, частини, їх будова, іннервація і кровопостачання слизової

оболонки. Вади розвитку ротової порожнини.

Складається з 2 частин:
-присінок рота (vestibulum oris)
-власне ротова порожнина
Розвиток: верхньощелепні і нижньощелепні відростки зростаються у бічних відділах
утворюючи бічні частини губ, а верхньощелепні не доходять до середини – серединна
частина верхньої губи утв. з первинного піднебіння.
- злиття медіального відростка з верхньощелепними і латеральними носовими
відростками утворює первинне піднебіння(з нього утв серединна частина верхньої губи,
серединна частина верх. щелепи, міжщелепна і різцева кістки )
-нижньощелепні відростки форм. нижню щелепу, нижню губу
. -язик утворюється з перших трьох зябрових дуг.

Присінок рота обмежований: ззовні - губами, щоками зсередини - зубами верхньощелеп.

і нижньощелеп. зубними дугами, яснами.

Власне ротова порожнина щілина яка утв.: сперду, збоків – яснами(gingiva),верхньо- і

нижньощелепною зубними дугами і зубами. зверху – твердим, мяким
піднебінням(palatum durum,molle), знизу –діафрагмою рота(diaphragma oris), яка утв.
парним щелепно-під`язиковим, підборідно-під`язиковим м`язами і язиком(lingua). Ззаду
через зів(fauces) переходить у ротову частину глотки.
Кровопостачання: верхня і нижня артерії губ (від лицевої артерії) ,велика і малі
піднебінні(гілки низхідної піднебінної,висхідна глоткова артерії.
Іннервація: великий піднебінний, носопіднебінний нерви(від верхньощ. н.), глоткове
сплетення. Вади розвитку
-«заяча губа»(розщеплення верхньої губи)
-«вовча паща»(по серединній лінії не заростаються дві частини твердого/м`якого
піднебіння і може доходити до язичка)
-макро-/мікросомія(незрощення або надмірне зрощення верхньо- і нижньощ. відростків)

4) Півкулі великого мозку: частини. Підкіркові ядра (базальні ганглії). Нюховий мозок.
1ша пара черепних нервів. Провідні шляхи нюхового аналізатора.

- Головний мозок людини складається з двох півкуль, лівої і правої , які розділені між
собою поздовжньою щілиною. Кожна з цих півкуль має зовнішній шар сірої
речовини в корі, нижче якого знаходиться внутрішній шар білої
речовини. Півкулі пов'язані між собою corpus callosum), дуже великим пучком нервових
волокон. Окрім мозолистого тіла існують і менші з'єднання півкуль — передня спайка,
задня спайка і склепіння.

Крупні борозни й щілини розділяють кожну півкулю на частки: lobus frontalis),lobus

parietalis), lobus occipitalis), lobus temporalis) , cortex insularis) і limbus

На латеральній поверхні півкулі - sulcus centralis cerebri) і sulcus lateralis cerebri).

Спереду від sulcus centralis) розташована лобова частка, з-заду — тім'яна. Знизу лобова
частка відокремлена «боковою борозною» від скроневої частки. Тім'яно-потиличною
борозною потилична частка відокремлена від тім'яної. В глибині бокової борозни
знаходиться cortex insularis). Ця частка прикрита частинами тім'яної, скроневої та лобової
часток. На медіальній поверхні півкулі поруч із мозолистим тілом розташована його
лімбічна частка, що відокремлена від інших часток sulcus cinguli)

До базальних ядер відносяться:

Хвостате ядро (вигнуте ядро)Сочевицеподібне ядро (має вигляд випуклої лінзи). Воно
складається із:Лушпини іБлідої кулі.

Бліда куля- палеостріатум. Хвостате ядро і лушпнина філогенетично -неостріатум.

В широкому значенні (функціонально) до базальних ядер додатково відносять:

Чорну субстанцію (розташована в середньому мозку)та Субталамічне ядро

Нюховий мозок (rhinencephalon) є філогенетично найдавнішою та морфологічно
найменшою і найглибшою структурою кінцевого мозку людини.

У нюховому мозку виділяють:(lobus olfactorius anterior); (грушоподібну частку), lobus

olfactorius posterior (lobus piriformis); (hippocampus), який розглядають як окрему
додаткову частину нюхового мозку.

До складу передньої нюхової частки входять:bulbus olfactorius;tractus olfactorius, gyrus

olfactorius medialis et gyrus olfactorius lateralis; (trigonum olfactorium), до складу

якого належать: (substantia perforata anterior), (stria diagonalis), (tuberculum

olfactorium);(аrea septalis).

До складу задньої нюхової частки входять:gyrus parahippocampalis; та (corpus

amygdaloideum), яке також відносять до базальних ядер.

До складу hippocampus входять: subiculum;cornu Ammonis;gyrus

dentatus;та рудиментарні утворення морського коника

(indusium griseum et stria diagonalis).

Будова кори півкуль великого мозку

. Вона складається з 6 шарів:

1) молекулярна пластинка (lamina molecularis) — тіла інтернейронів асоціативних шляхів

кори півкуль;

2) зовнішня зерниста пластинка (lamina granularis externa)-тіла інтернейронів аферентних

шляхів різних відділів кори півкуль головного мозку (в цей шар поступає інформація з
різних відділів кори);

3)зовнішня пірамідальна пластинка (lamina pyramidalis externa) — тіла інтернейронів, які є

початком еферентних шляхів до різних відділів кори півкуль головного мозку (з цього
шару йдуть імпульси в різні відділи кори);

4) внутрішня зерниста пластинка (lamina granularis interna) — тіла інтернейронів

аферентних шляхів різних відділів центральної нервової системи (в цей шар поступає
інформація з різних відділів центральної нервової системи, тут закінчуються всі висхідні
шляхи кіркового напрямку);

5)внутрішня пірамідальна пластинка (lamina pyramidalis interna) — шар великих

пірамідних клітин Беца — тіла інтернейронів, які є початком еферентних шляхів до різних
відділів центральної нервової системи (з цього шару йдуть імпульси в різні відділи
центральної нервової системи, тут починаються низхідні шляхи);

6)пластинка поліморфних клітин (lamina multiformis) — тіла інтернейронів, аксони яких

утворюють мозолисте тіло і передню спайку мозку, зв'язують дві півкулі головного мозку
між-собою. Частки кори: Лобова частка (мозок), (лат. lobus frontalis) Скронева частка, (лат.
lobus temporalis) Тім'яна частка, (лат. lobus parietalis) Потилична частка, (лат. lobus
occipitalis)