Skeleton

Skeleton axiale Skeleton appendiculare

Скелет тулуба: Оssa membri superiоris - кістки верхньої кінцівки

Columna vertebralis-хребтовий стовп Ossa membri inferiоris - кістки нижньої кінцівки

Thorax-грудна клітка

Скелет голови:

Cranium-череп

Columna vertebralis(rhachis)
Хребтовий стовп є основою скелету тулуба, складається із—хребців, з'єднаних між собою в єдине ціле.Розрізняють 7
шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 3-5 куприкових хребців, які утворюють відповідні відділи хребтового
стовпа. Всього хребців 32-34.
Функції:
-опорна(фіксується голова,кінцівки);
-захисна(в canalis vertebralis лежить спинний мозок)
-рухова (рух хребців відносно один одного за рахунок мязів і зв'язок,які кріпляться на відростки )
1 Будова хребця
Кожний хребець, vértebra(spondylus), має тіло хребця (corpus vertebrae) та дугу хребця (arcus vertebrae)Тіло
спрямоване уперед і має вигляд низенької колони. Дуга хребця приєднується до тіла за допомогою двох ніжок
дуги хребця (pedunculi arcus vertebrae), що переходять у пластинку дуги хребця (lámina árcus vértebrae). Тіло та
дуга хребця оточують хребцевий отвір (foramen vertebrale). Сукупність хребцевих отворів усіх хребців складає
хребтовий канал (canalis vertebralis), в якому міститься спинний мозок.

Дуга хребця має відростки(7), до яких прикріплюються м’язи та зв’язки. У сагітальному напрямі від задньої
частини дуги відходить остистий відросток, procéssus spinósus. З обох боків у фронтальній площині від дуги
відходять поперечні відростки (processus transversus). Вгору та вниз від дуги прямують парні верхні і нижні
суглобові відростки (processus articulares superiores et inferiores).

Суглобові відростки містять парні верхні та нижні суглобові поверхні (facies articulares) і обмежують ззаду
верхні та нижні хребцеві вирізки (incisurae vertebrales superiores et inferiores). У цілому хребтовому стовпі верхня
та нижні хребцеві вирізки нижче- та вищерозташованих хребців формують міжхребцевий отвір (foramen
intervertebrale), крізь який проходять спинномозковий нерв та судини.
2 Шийні хребці (vertebrae cervicales) – 7
Особливості типових ш.х.:

 Тіло – овальної,сідлоподібної форми;

 Отвір - трикутної форми;
 Остистий відросток - роздвоєний(в сагітальній площині)
 Поперечні відростки - знаходяться в фронтальній площині ,мають поперечний отвір(foramen
transversum),передній та задній горбики(tuberculum anterior et posterior),має борозну спинномозкового
нерва(sulcus nervi spinalis)
 Верхні та нижні суглобові відростки – мають суглобові поверхні,які розташовуються в горизонтальній або
нахиленій фронтальній площині;
 Будова атипових ш.х.
І ШИЙНИЙ – Атлант(atlas,atlant)
Тіло Не має
Передня дуга (arcus anterior atlantis) передній горбик (tuberculum anterior)
ямка зуба (fovea dentis)-для зчленування із зубом II шийного хребця
Задня дуга(arcus posterior atlantis) задній горбик (tuberculum posterior)(недорозвинений відросток)
борозна хребтової артерії (sulcus a.vertebralis)
Бічні маси (massa lateralis dexter et Верхні суглобові поверхні, facies articulares superiores, які служать для з'єднання з черепом
sinister) Нижні суглобові поверхні facies articulares inferiores для з'єднання з другим шийним хребцем

Верхні суглобові поверхні атланта увігнуті і зчленовуються з виростками потиличної кістки, а

нижні суглобові поверхні плоскі і зчленовуються з верхніми суглобовими поверхнями осьового
хребця
 ІІ ШИЙНИЙ – Осьовий хребець,аксіс (axis,epistropheus)
Відіграє роль осі, навколо якої обертається атлант разом з черепом
Тіло (corpus vertebrae) Зуб, dens, має верхівку (apex),
передню суглобову поверхню (fácies articularis antérior) – для
зчленування з ямкою зуба атланта,
задню суглобову поверхню (fácies articuláris postérior) – для зчленування
з поперечною зв’язкою атланта
*Зуб являє собою тіло атланта, яке в процесі розвитку приростає до тіла
осьового хребця
Дуга (acrus vertebrae) Поперечні відростки(processus transversus)- мають поперечні отвори
Остистий відросток - роздвоєний,товстий
Верхні та тижні суглобові поверхні
Шийні хребцi від ІІІ по V мають типову для даного відділа будову

VI ШИЙНИЙ
Має більш помітний передній горбок поперечного відростка. Попереду горбка проходить загальна сонна
артерія, яку можна до нього притиснути для зупинки кровотечі, тому його називають сонним горбком,
tuberculum caroticum.

VII ШИЙНИЙ
Сьомий шийний хребець має довгий нероздвоєний остистий відросток, який виступає далі від
інших і добре промацується. Тому його називають виступним хребцем, vertebra prominens.
Він відіграє роль орієнтира для відрахування хребців.
 3 Грудні хребці (vertebrae thoracicae)
Тіло Округлої форми,на бічних поверхнях є реброві ямки (fovea
costalis),для з’єднання з ребрами

Верхня реброва ямка нижчерозташованого хребця та нижня

реброва ямка вищерозташованого хребця разом формують одну
повну суглобову поверхню для зчленування з головкою ребра.
Отвір Овальної форми
Остистий відросток Видовженний,тригранної форми,направлений вниз
Поперечний відросток На передній поверхні є реброва ямка поперечного відростка
Верхні та нижні суглобові поверхні знаходяться у фронтальній площині
(окрім нижніх поверхонь ТXII - сагітальна)
 на верхніх грудних хребцях помітний гачок тіла, úncus córporis, або гачкуватий відросток, procéssus
uncinátus(відростки Люшка)
 Відмінності серед грудних хребців мають I, X, XI та XII хребці. На тілі I хребця є повні верхні реброві ямки – для
обох перших ребер – та неповні нижні пів-ямки, які разом з верхніми пів-ямками II хребця утворюють цілі ямки
для других ребер. X хребець має лише верхні пів-ямки, які разом з нижніми пів-ямками IX хребця формують цілі
ямки для головок десятих ребер. XI та XII хребці містять та своєму тілі повні ямки для головок відповідних ребер
і не мають ребрових ямок на поперечних відростках.
 Розташування ямок ребра на тілах грудних хребців

І -

ІІ-ІХ -

Х -

ХІ-ХІІ -
4Поперекові хребці(vertebrae lumbales)
 Тіло – масивне,бобоподібної форми
 Отвір – трикутної форми
 Остистий відросток – широкий,плоский,розташований у сагітальній площині
 Поперечні відростки - тонкi та плоскі (вони є рудиментами ребер), без отворiв i
суглобових ямок, але бiля основи кожного з них є додатковий вiдросток
(processus accessorius), можливо, власне поперечний відросток.
 Суглобові відростки - масивнi, розташованi в стріловій площинi, суглобовi
поверхнi верхнiх вiдросткiв спрямовані всередину і ввігнутi, а нижнiх вiдросткiв
- спрямованi назовнi й опуклi. Кожен верхнiй суглобовий вiдросток має
сосочкоподiбний відросток (processus mamillaris)
 5 Крижові хребці – Kрижова кістка (vertebrae sacrales,os sacrellis)
Крижова кiстка (os sacrum) формується з п’яти крижових хребцiв (vertebrae sacrales SI -SV), якi у дорослих зростаються в одну кiстку.

Частини
Основа крижової кістки basis ossis sacri
- Основа крижової кiстки (basis ossis sacri) спрямована вгору i з’єднується з V поперековим хребцем,
утворюючи мис (promontorium)
- Через крижову кiстку проходить крижовий канал ( canalis sacralis), що проходить через усю кiстку. Вгорi вiд
задньої частини основи вiдходять два верхнiх суглобових вiдростка ( processus articulares superiores), вони
розташованi збоку вiд крижового отвору, утворюють суглоби з нижніми суглобовими відростками V
поперекового хребця

Верхівка крижової кістки аpex ossis sacri

- Знизу крижовий канал закiнчується крижовим розтвором (hiatus sacralis), який обмежований крижовими
рогами (cornua sacraliа)

Бічні частини (права і ліва) рaries lateralis dexter et sinister

- Масивнi бічні частини крижової кiстки (partes laterales) ззаду мають горбистiсть крижової
кістки (tuberositas ossis sacri), i на них є вушкоподiбнi поверхнi (facies auriculares), що
з’єднуються з клубовими кiстками(однойм пов на таз кісткі)
 Поверхні:

- facies pelvica, тазова поверхня, ввігнута і спрямована вперед

- facies dorsalis, дорсальна (спинна) поверхня, опукла, шорстка і спрямована назад
- Тазова поверхня має такі утворення:
• lineae transversae, поперечні лінії, розташовані в ділянках зрощення тіл хребців;
• foramina sacralia anteriora, передні крижові отвори (4 пари), через які виходять передні гілки крижових
спинномозкових нервів.
- Спинна поверхня має такі гребені і отвори:
• crista sacralis mediana, серединний крижовий гребінь, непарний, утворився внаслідок зрощення остистих
відростків;
• crista sacralis medialis, при середній крижовий гребінь, парний, розташований латерально від попереднього
і утворився внаслідок зрощення суглобових відростків;
• crista sacralis lateralis, латераль - ний (бічний) крижовий гребінь, парний, розташований латерально від
задніх крижових отворів, утворився внаслідок зрощення поперечних відростків;

*
Крізь усю крижову кістку проходить крижовий канал, canális sacrális, який є продовженням хребтового каналу вищерозташованих
відділів хребтового стовпа. Донизу канал відкривається через крижовий роз твір (hiátus sacrális), по обидва боки якого
розміщуються крижові роги (córnua sacrália) – рудименти нижніх суглобових відростків останнього крижового хребця. Крижовий
розтвір є місцем виходу кінцевої нитки хребтового стовпа і є місцем проведення нижньої епідуральної анестезії.
6 Куприкова кістка (або куприк), os coccýgis (cóccyx),
є рудиментом хвостових кісток тварин (мал. 21). Невелике тіло кістки містить спрямований вгору парний куприковий
ріг (córnu coccýgeum), який з’єднується з крижовими рогами.
7 Хребтовий стовп вцілому
У пренатальному періоді розвитку людини існує лише первинна кривина, curvatúra primária, хребтового стовпа,
яка обумовлена черевним згинанням ембріона та плода і зберігається у дорослого у вигляді грудного та крижового
кіфозів (kyphósis thorácica/ sacrális) .

Після народження формуються вторинні кривини, curvatúrae secundáriae, хребтового стовпа. Коли дитина починає
тримати головку (2–3 місяці), формується шийний вигин хребтового стовпа вперед – шийний лордоз (lordósis cervicis
[colli]). Вигин грудного відділу хребтового стовпа назад – грудний кіфоз – посилюються при сидінні дитини. Коли
дитина починає стояти та ходити (1– 1,5 роки), утворюється поперековий лордоз lordósis lumbális. Ці вигини
хребтового стовпа людини є нормальними та фізіологічними.

Також фізіологічним вважається незначний вигин убік – сколіоз (scoliósis), який з’являється внаслідок фізіологічного
нерівномірного розвитку м’язів правої або лівої половин тіла людини. Патологічними є значні вигини хребтового
стовпа вперед, назад або вбік.
 Кістки грудної клітки
Ossa Thoracis

Costae 12 Sternum
(ребра) (грудина)

1 Грудина (sternum)
Будова груднини відрізняється від інших кісток значним вмістом червоного кісткового мозку.Стернальна пункція (пункція грудини) виконується для отримання
певної частини кісткового мозку. Ця маніпуляція призначається пацієнтам із захворюваннями крові, а також для пересадки кісткового мозку при лікуванні
променевої хвороби.

Sternum

Manumbrium Processus
Corpus sterni
sterni xiphoideus
Ручка грудини (manumbrium sterni)
Ручка груднини містить на верхньому краю посередині яремну вирізку
(incisúra juguláris), по обидва боки від якої знаходиться парна ключична
вирізка (incisúra claviculáris) – місце зчленування з ключицею.
Нижче ключичних вирізок по боках ручки та тіла груднини розміщені реброві
вирізки, incisúrae costáles, – місця прикріплення перших ребрових хрящів.

Тіло грудини (corpus sterni)

Тіло груднини зрощене з ручкою під кутом, відкритим назад. Кут
груднини (Людовіка), ángulus stérni (Ludovici), розміщується на рівні
з’єднання II ребер з грудниною. Реброва вирізка для VII ребра розташована
на межі тіла груднини з мечоподібним відростком.

Мечоподібний відросток (processus xiphoideus)

Мечоподібний відросток закінчується тупим кінцем; інколи він буває
роздвоєним або має отвір. Яремну вирізку, кут груднини та мечоподібний
відросток легко пальпуються через шкіру, що використовується для
топографічної орієнтації на грудній клітці.

2 Ребра(costae)
 Costae

Costae verae Costae spuriae

Справжні ребра Несправжні ребра
Прикріплюються до
прикріплюються до грудини
вищерозташованого ребар
(1-7)
(8-10)

Costae fluctuantes
Коливні ребра
закінчуються в мязах черевної стінки
11-12

Costa

cartilago costalis os costale

хрящова частина кісткова частина

Кісткова частина ребра Анатомічні утворення

 Суглобова поверхня головки ребра
Facies articularis capitis costae
Головка caput costae
Гребінь головки ребра
Crista capitis costae
Горбок tuberculum costae
Шийка collum costae Суглобова поверхня горбка ребра
Facies articularis tuberculi costae
Кут
аngulus costae
Зовнішня поверхня
facies externa
Тіло corpus costae
Внутрішня поверхня
facies interna
Верхній край
мargo superior
Нижній край
мargo inferior
Борозна ребра
sulcus costae
+Кравчук ст 30
Особливості будови ребер
І РЕБРО
Перше ребро, cósta príma, на
відміну від інших ребер, має
верхню та нижню поверхні,
зовнішній та внутрішній краї.
На верхній поверхні цього
ребра розміщений горбок
переднього драбинчастого
м’яза, tubérculum músculi
scáleni anterióris, – для
прикріплення однойменного
м’яза. Попереду від горбка
розташовується борозна підключичної вени, (súlcus vénae subcláviae), а позаду – борозна підключичної артерії
(súlcus artériae subcláviae).

На першому ребрі відсутні гребінь головки та борозна ребра

ІІ РЕБРО
Друге ребро, cósta secúnda, на зовнішній поверхні містить горбистість
переднього зубчастого м’яза (tuberósitas músculi serráti anterióris) – місце
початку другого зубця однойменного м’яза

XI та XII ребра не мають гребеня головки ребра. На XI ребрі кут, шийка, горбок та борозна слабко виражені, а на XII
ребрі вони відсутні. Як аномалія розвитку людини, інколи над першим ребром зустрічається коротке шийне ребро,
cósta cervicális, яке може подразнювати шийне нервове сплетення і яке, у зв’язку з цим, необхідно оперативно
видаляти.