Волокна

Мозочка
 В основі функціонування кори мозочка
лежить принцип рефлекторної дуги, яка
має аферентну, вставну та еферентну
ланки.
 Існує два основні типи аферентних входів до кори мозочка:

через ліаноподібні волокна до нейронів Пуркіньє надходить

пропріоцептивна і вестибулярна інформація від нижнього оливного
ядра
через мохоподібні волокна до зернистих клітин надходить
інформація:
1. вестибулярна по присінко-мозочковому шляху
2. пропріоцептивна по спинномозко-мозочковим шляхам
3. пропріоцептивна по клино-мозочковому шляху
4. слухова і зорова від покриву середнього мозку
5. керівна (моторна) від кори великих півкуль через мостові ядра

Аксони цих шляхів проходять переважно у середній і нижній

мозочкових ніжках.
 Ліаноподібні волокна - передають
сигнал на клітини Пуркіньє
безпосередньо. Вони проходять через
білу речовину і зернистий шар, у
молекулярний шар, де
розгалуджуються і передають сигнал на
дендрити клітин Пуркіньє і їх
перикаріони.

Ліаноподібні волокна мозочка йдуть в складі спинно-мозочкових шляхів і

проникають до гангліонарного шару, утворюючи синаптичні контакти з дендритами
і тілами клітин Пуркіньє.
 Мохоподібні волокна мозочка проходять
в складі спинно- і мосто-мозочкових
шляхів і, розгалужуючись, закінчуються в
клубочках мозочка, утворюючи
синаптичні контакти з дендритами клітин-
зерен. Клітини-зерна формують аксони,
які в молекулярному шарі розділяються і
інформація надходить на клітини
Пуркіньє.
Клубочок мозочка утворений мохоподібним
волокном (3), дендритами клітин зерен (2),
аксони клітин гольджі (1). Розташовані між
перикаріонами клітин зерен у зернистому
шарі
Вставна ланка кори мозочка представлена
різноманітніше:
це збуджуючі вставні зернисті нейрони,
які передають імпульс від мохоподібних
волокон на клітини Пуркіньє, а також
гальмуючі вставні нейрони: зірчасті і
кошикоподібні клітини, клітини Гольджі;
 Еферентні волокна кори мозочка представлені аксонами клітин Пуркіньє, які
направляются в білу речовину і досягають глибоких ядер мозочка і вестибулярного
ядра, на нейронах яких утворюють гальмівні синапси (клітини Пуркіньє є
гальмівними нейронами). Вищевказані ядра здійснюють контроль активності
низхідних рухових шляхів. В якості основних медіаторів в збудливих синапсах
використовується глутамат і аспартат, в гальмівних – ГАМК (Гамма-аміномасляна
кислота)

Еферентні виходи з кори здійснюються виключно через

аксони нейронів Пуркіньє.
Ці аксони мають проекції переважно на клітини
підкіркових ядер мозочка.
Синаптичні закінчення клітин Пуркіньє є виключно
гальмівними.
Аксони нейронів мозочкових ядер проходять переважно
через верхню мозочкову ніжку.
 Основними функціями мозочка є
регуляція рухової активності. Для цього
мозочок збирає інформацію про стан
м'язів (пропріорецептори), положення
тіла у просторі (вестибулярний апарат)
та планування рухів (моторна і
премоторна кора великих півкуль).
Нейрональна організація кори мозочка
забезпечує обчислення різниці між
спрогнозованим (моторною корою) та
реальними (пропріо- та вестибулярні
рецептори) результатами виконання
Слід зауважити, що ушкодження, руйнування або видалення
рухів, а також внесення за потреби змін мозочка не впливає на здатність здійснювати рухи як таку.
у ці програми. Відтак, мозочок є Проте, за умов дисфункції мозочка істотно порушуються
важливим для моторного навчання. просторова точність та часова узгодженість рухів.
Симптоми порушення роботи мозочка
•Атонія (дистонія) – ослаблення тонусу
м’язів,
•Астенія – слабкість і швидка
втомлюваність м’язів,
•Астазія – ослаблення здатності до
підтримання пози тіла
•Атаксія – порушення координації рухів
•Абазія – порушення ходьби (“п’яна
ходьба”)
•Асинергія - порушення співдружніх рухів
•Дисметрія – порушення амплітуди рухів
•Дизартрія – порушення плавності мови
•Тремор – пізній та інтенційний
Дякую за увагу