Professional Documents
Culture Documents
29 ЦД
29 ЦД
Наочні матеріали
для практичного заняття
к.мед.н., ас. Рибка О.С.
К.мед.н. ас. Рибка О.С.
Харків - 2020
Мета заняття:
- загальна: навчитися проводити диференційну діагностику та
профілактику гострих та хронічних ускладнень цукрового діабету.
Проводити невідкладну допомогу при коматозних станах.
- конкретна:
•Проводити диференційну діагностику та профілактику гострих та
хронічних ускладнень цукрового діабету
•Визначати етіологічні та патогенетичні фактори цукрового діабету у дітей.
•Класифікувати та аналізувати типову клінічну картину ускладнень
цукрового діабету у дітей.
•Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та
інструментальних досліджень при ускладненому перебігу цукрового
діабету у дітей.
•Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і
профілактики цукрового діабету у дітей.
•Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при гіперглікемічній,
кетоацидотичній та гіпоглікемічній комах.
•Проводити диференційну діагностику цукрового діабету у дітей, різних
видів ком.
•Здійснювати прогноз життя при цукровому діабеті.
2
ХРОНІЧНІ ГОСТРІ УСКЛАДНЕННЯ
УСКЛАДНЕННЯ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ
ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ
3
Кома - глибоке пригнічення функції ЦНС
з втратою свідомості, відсутністю всіх
рефлексів, порушенням життєво
важливих функцій організму.
Ясна Задовільне 15
5
Діабетичний кетоацидоз (ДКА) – це декомпенсація діабету,
що призводить до гіперглікемії, кетонемії і ацидозу.
Виникає – у 25% вперше виявлених хворих з діабетом, а в
дітей до 4 років – у 40%.
У 1% хворих ДКА ускладнюється набряком мозку.
Рівень глюкози, як правило високий, тільки у 8% випадках <
15 ммоль/л
Етіологія ДКА
ДКА виникає на фоні дефіциту інсуліну,
розвивається за декілька годин або днів.
А) У хворих з перше виявленим цукровим діабетом
дефіцит викликаний деструкцією β – клітин.
Б) У хворих, які отримують інсулін причинами ДКА можуть
бути:
неправильне лікування (призначення недостатніх доз
інсуліну)
порушення режиму інсулінотерапії (пропуск ін’єкцій,
неякісний інсулін)
збільшення потреби в інсуліні при інтеркурентних
інфекційних і неінфекційних захворюваннях, травмах,
операціях, застосування деяких медикаментозних
середників (естрогени, глюкокортикоїди)
ДІАБЕТИЧНИЙ КЕТОАЦИДОЗ (ДКА)
КЛІНІЧНІ СИМПТОМИ
гіперглікемія кетонурія
Нудота,
блювота,
діарея
Лікування і попередження
! 0,1 ОД/кг/год
(молодшим дітям – 0,05 ОД/кг/год) 0,03-0,06 ОД/кг/год
п/ш
Регідратація
При дегідратації > 5 %
Відновлення КЛС
(бікарбонати > 20
ммоль/л)
Корекція електролітів
(калій 3-4 ммоль/л/доб.)
13
Регідратація
Кількість необхідної рідини:
дефіціт рідини (мл) + підтимуюча кількість рідини на добу (мл).
Ступінь дегідратації:
•3 % - клінічно практично не виявляється;
•5 % - сухість слизових, зниження тургору тканин;
•10 % - западіння очей, пагане наповнення капілярів, холодні кінцівки;
•20 % - слабкий або відсутній пульс на периферії.
14
Ускладнення Клініка Лікування і профілактика
Гіпоглікемія При лікуванні ДКА може При зниженні рівня глюкози нижче
розвинутись навіть при рівні 11-13 ммоль/л в інфузійний розчин
глюкози ≤ 7 ммоль/л додають 5% розчин глюкози,
знижують швидкість введення
інсуліну.
Контролюють глікемії кожні 1-2
години.
Набряк мозку Розвивається через 4-6 годин
від початку лікування.
Причини: 1) швидке зниження
осмолярності плазми крові
при швидкому зниженні рівня
глікемії;
2) введення натрія
гідрокарбонату
Виникає у хворих на ЦД внаслідок недостатності
інсуліну та значної втрати рідини.
ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:
Стани, які збільшують дефіцит інсуліну:
• інтеркурентні захворювання • виразний ексикоз
• хірургічні втручання • глюкоза крові > 33 ммоль/л
• прийом препаратів, які знижують секрецію
інсуліну або підвищують глікемію: • осмолярність > 320 мОсм/л
циметидин, глюкокортикоїди,
• кетонурія відсутня або низька
катехоламіни, некардіоселективні бета-
блокатори, манітол, тіазиди і ін. • відсутність ацидозу (рН > 7,3;
аніонна різниця менш за 12мэкв/л)
Стани, що провокують розвиток дегідратації:
• блювота, діарея, прийом діуретиків, • ранні неврологічні прояви (афазія,
опіки, відсутність питної води,
судоми, парези, ністагм,
кровотечі...
галюцинації, делірій, сопор, кома)
МЕДИЧНА ДОПОМОГА :
18
ГІПОГЛІКЕМІЯ
розвивається при різкому зниженні рівня глюкози крові до 2,8 ммоль / л і нижче.
енергетичне голодування
нейронів, особливо
Glut 3-R
негативно позначається на
стані кори головного мозку
дітей у віці до 5 років.
!
Glut 1-R
Не залежать від
наявності інсуліну
Фактори, що провокують:
· пропуск запланованого прийому їжі або недостатня кількість в ній вуглеводів;
· передозування інсуліну або препаратів сульфанілсечовини;
· вживання алкоголю;
· незаплановані інтенсивні фізичні навантаження;
· порушення функції печінки та нирок
19
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗА СТУПЕНЕМ ВАЖКОСТІ:
20
Клінічні прояви гіпоглікемії
МІКРОАНГІОПАТІЇ
• нефропатія
• ретинопатія
• мікроангіопатія нижніх кінцівок
• генералізована мікроангіопатія, в тому числі
мікроангіопатія шкіри, м'язів та внутрішніх органів
МАКРОАНГІОПАТІЇ
25
ДІАБЕТИЧНА РЕТИНОПАТІЯ
Стадії Критерії діагностики
I– Скарг немає;
непроліферативна Гострота зору нормальна;
ретинопатія На сітківці мікроаневризми, набряк (переважно в макулярній зоні),
крововиливи, тверді та мякі ексудативні вогнища
II – Гострота зору знижена;
передпроліфера- Поряд зі змінами, характерними для І ст. є аномалії венозних судин
тивна ретинопатія (вервичеподібність, звивистість, петлі, подвоєння та значні коливання
калібру судин), велика кількість ексудатів, інтраретинальні
мікросудинні аномалії, велика кількість ретинальних геморагій, різної
інтенсивності скотоми
III – Різке зниження гостроти зору до повної сліпоти;
проліферативна Неоваскуляризація диску зорового нерву та інших відділів сітківки;
ретинопатія Крововиливи в скловидне тіло;
Утворення фіброзної тканини в ділянці преретинальних
крововиливів,
Ускладнення ДР ІІІ:
1. Фракційне відшарування сітківки
2. Рубеоз райдужки
3. Вторинна глаукома
26
Непроліферативна ретинопатія
Препроліферативна ретинопатія
Проліферативна ретинопатія
ДІАБЕТИЧНА РЕТИНОПАТІЯ
ЛІКУВАННЯ
28
специфічне захворювання нирок на тлі ЦД,
яке характеризується розвитком
вузликового або дифузного
гломерулосклерозу, що призводить до
розвитку хронічної ниркової недостатності.
Здорові Склерозовані
капіляри вузлові
гломерулярні
капіляри
КЛАСИФІКАЦІЯ СТАДІЙ РОЗВИТКУ ДІАБЕТИЧНОЇ НЕФРОПАТІЇ
Клініко-лабораторна Терміни
Стадії ДН
характеристика розвитку
Збільшення ШКФ*
Розвивається в
I – Стадія гіперфункції Збільшення НК**
дебюті
нирок Гіпертрофія нирок
захворювання
Нормоальбумінурія (< 30 мг/добу)
Потовщення базальних мембран капілярів
II – стадія початкових клубочків
2-5 років від
структурних змін у Розширення мезангіума
початку діабету
нирках Зберігається висока ШКФ
Нормоальбумінурія (< 30 мг/добу)
Мікроальбумінурія (від 30 до 300 мг/добу)
ІІІ - ДН, що 5-15 років від
ШКФ висока або нормальна
починається початку діабету
Нестійке підвищення АТ
Склероз 50-75% клубочків
IV – стадія вираженої Протеїнурія (більш 500 мг/добу) 10-25 років від
ДН ШКФ нормальна або помірно знижена початку діабету
Стабільна артеріальна гіпертензія
Тотальний дифузійний або вузликовий Більше 15-20 років
гломерулосклероз. від початку діабету
Зниження ШКФ < 10 мл/хв. або 5-7 років від
V - стадія уремії Артеріальна гіпертензія появи протеїнурії
Порушення азотвиділяючої функції нирок
(збільшення креатиніну, сечовини)
31
Симптоми інтоксикації
1. Найбільш раннім методом діагностики ДН є мікроальбумінурія (МАУ)
Скринінг на наявність МАУ необхідно проводити:
- при дебюті ЦД типу 1 після пубертату - 1 раз у рік через 5 років від моменту діагностики
хвороби
- при дебюті ЦД типу 1 в період пубертату - 1 раз у рік з моменту діагностики хвороби
- при дебюті ЦД у ранньому дитячому віці – щорічно з віка 10-12 років
- у хворих на ЦД типу 2: 1 раз у рік з моменту його діагностики.
Наявність МАУ свідчить про наявність у хворого ІІІ стадії ДН, яка є єдиною зворотною стадією
розвитку ДН, за умови вчасно призначеної терапії.
Діагностичне значення має тільки постійна альбумінурія, тобто визначена тричі протягом 2-3
міс. МАУ може визначатися при фізичних навантаженнях, інфекції сечовивідних шляхів, при
декомпенсації ЦД, фебрільній температурі, при пороках серця, у підлітків у період
інтенсивного зростання.
2. Раннім маркером ушкодження нирок є внутрішньоклубочкова гіпертензія, що вважається
основною причиною розвитку і прогресування ДН. Вона діагностується на основі
підвищення швидкості клубочкової фільтрації більше 140 мл/хв. (проба Реберга*). Проба
Реберга може бути неінформативною в дебюті діабету, при його декомпенсації, уживанню
високобілкової дієти.
32
АЛГОРИТМ ЛІКУВАННЯ
обміну
33
Класифікація ДН
1. Периферична:
1.1. Соматична
- Дифузна симетрична дистальна сенсорно-моторна
невропатія (яка зветься поліневропатією)
- Діабетична аміотрофія (гостра проксимальна
рухова невропатія)
- Дифузна моторна невропатія (важка форма
діабетичної аміотрофії)
- Гостра больова невропатія
- Інсуліновий неврит
- Мононевропатії (периферичних, черепно-мозкових
нервів)
34
ДІАБЕТИЧНА НЕВРОПАТІЯ (ДН)
Класифікація ДН
35
ДІАБЕТИЧНА НЕВРОПАТІЯ (ДН)
Класифікація ДН
36
ДІАГНОСТИКА
Дослідження для діагностики ДН у хворих на ЦД типу 1 проводять через 1 рік
після дебюту ЦД, у хворих на ЦД типу 2 – з моменту діагностики ЦД.
Перелік обов‘язкових досліджень для діагностики ДН:
•Огляд ніг для виявлення сухості шкіри, гіперкератозу, мозолів, інфікованих
уражень шкіри, порушеного росту нігтів.
•Оцінка сухожильних рефлексів (колінного, ахіллового).
•Оцінка тактильної чутливості (монофіламентом).
•Оцінка больової чутливості (тупим кінцем голки)
•Оцінка температурної чутливості.
•Оцінка пропріоцептивної чутливості (сенситивна атаксія – нестійкість у позі
Ромберга)
•Визначення вібраційної чутливості (градуйованим камертоном).
•Електроміографія (ЕМГ) - стимуляція сенсорного ікроножного нерва (n. Suralis
dextr.) та рухового (n. peroneus dextr.)
•амплітуда потенціалу дії
•амплітуда М-відповіді швидкості поширення збудження
•Виявлення ортостатичної гіпотензії (зниження АТ > 30 мм рт.ст. при переміні
положення з лежачого на стояче)
•Проба Вальсальви (прискорення ЧСС при напруженні, натужуванні)
•Зміна ЧСС на вдиху та на видиху.
37
ДІАБЕТИЧНА ДИСТАЛЬНА ПОЛІНЕВРОПАТІЯ
(P.DYCK, P.THOMAS, 1999)
38
ЛІКУВАННЯ.
•Компенсація цукрового діабету (НвА1с < 7,0-7,5%).
•Медикаментозне лікування:
•-ліпоєва (тіоктова) кислота
•Комплекс вітамінів групи В
Зниження болю та судом: НПЗС, трициклічні антидепресанти, карбамазепін,
міорелаксанти, проти судомні, мільгамма (в/м щодня або через день № 5-10)
Судинорозширювальні (пентоксіфіллін, препарати нікотинової кислоти тощо)
метаболічна терапія (актовегін, солкосеріл, цитохром С, інстенон, γ-ліноленова к-та,
тощо)
При вегетативних розладах використовуються препарати симптоматичного ряду, дія
яких спрямована на відшкодування утраченої функції органа.
Фізіотерапевтичне лікування:
39
ІНШІ УТОЧНЕНІ УСКЛАДНЕННЯ
ДІАБЕТИЧНА ХАЙРОПАТІЯ
синдром обмеження рухомості суглобів, синдром діабетичної руки.
Є варіантом остеоартропатії
Характеризується безболісними контрактурами, що розвиваються
переважно в кистях рук.
Зустрічається у 15-30% підлітків з цукровим діабетом 1 типу (ЦД І)
Перший передвісник ускладнень ЦД І, обумовлених хронічною
гіперглікемією (ретинопатія, нефропатія, невропатія, атеросклероз,
артеріальна гіпертензія)
Класифікація Брінка-Штаркмана
Стадія 0 – порушень немає
Стадія І - потовщення шкіри, рухомість у суглобах не погіршена
Стадія ІІ – порушення розгинання мізинців
Стадія ІІІ – двобічне ураження інших пальців
Стадія ІV – ураження пальців і кистей
Стадія V - ураження пальців, кистей і інших суглобів
40
ІНШІ УТОЧНЕНІ УСКЛАДНЕННЯ
ЛІПОЇДНИЙ НЕКРОБІОЗ
Класифікація.
•Класична форма, характеризується одиничними
великими вогнищами, частіше зустрічається на
шкірі гомілок, нерідко з виразками.
•Атипова форма містить у собі 2 варіанти:
•склеродермоподібний;
•поверхнево-бляшечний.
41
ІНШІ УТОЧНЕНІ УСКЛАДНЕННЯ
ЛІПОЇДНИЙ НЕКРОБІОЗ
Клініка.
•Зазвичай уражається шкіра передньої поверхні гомілок, нерідко
симетрично. Можлива поразка інших ділянок тіла (груди, живіт,
тильна поверхня стопи).
•Захворювання починається з появи одного чи декількох плям
слабко інфільтрованих вузликів червоно-сиюшного кольору, з яких
поступово формуються різко обкреслені овальні чи поліциклічні
бляшки діаметром від 1 до 10 см і більше. Їх центральна частина
жовтувато-коричневого кольору, злегка западає, а крайова частина
синюшно-червоного кольору, трохи піднімається. Бляшки мають
гладку поверхню, що іноді лупиться по периферії. Поступово
центральна частина бляшок атрофується, на ній з'являються
телеангіектазії, легка гіперпігментація, іноді виразки.
•Суб'єктивні відчуття відсутні.
•Перебіг захворювання хронічний.
42
ІНШІ УТОЧНЕНІ УСКЛАДНЕННЯ
ЛІПОЇДНИЙ НЕКРОБІОЗ
Лікування.
•Компенсація цукрового діабету.
•Поліпшення мікроциркуляції (пентоксифіллін, препарати нікотинової
кислоти).
•Покращення метаболізму (актовегін, солкосеріл, тощо)
•Антиагреганти (аспірин, курантіл, тощо)
•Ділянки з виразками лікують як звичайні виразки, іноді виникає
необхідність хірургічного втручання, в т.ч. кріодеструкції ураженої
ділянки.
•Фізіотерапевтичне лікування:
•Лазеротерапія, в т.ч. акупунктурна;
•Ультразвукова терапія самостійно або на переміну з лазеротерапією;
•Місцеві аплікації кортикостероїдів на запалену прикордонну частину
шкіри.
•електрофорез з нікотинової кислотою, еуфіліном на уражені кінцівки.
•ультратон на гомілки.
•гіпербарична оксигенація
43
ІНШІ УТОЧНЕНІ УСКЛАДНЕННЯ
ЛІПОДИСТРОФІЇ
Зміни шкіри і підшкірної жирової клітковини
у вигляді ділянок атрофії або гіпертрофії в
місцях введення інсуліну.
Лікування:
•Зміна місць ін‘єкцій інсуліну
•Фізіотерапевтичне лікування:
•Лазеротерапія на місця ліподисторфій;
•Ультразвукова терапія на місця ліподисторфій -
самостійно або на переміну з лазеротерапією;
•Гіпербарична оксигенація.
44
ІНШІ УТОЧНЕНІ УСКЛАДНЕННЯ
ДІАБЕТИЧНИЙ ГЕПАТОЗ
це жировий гепатоз (жирова інфільтрація печінки), який
розвивається при тривалій декомпенсації цукрового діабету,
внаслідок вичерпання запасів глікогену і надмірного
поступлення вільних жирових кислот, нейтрального жиру у
гепатоцити.
Клініка:
•Печінка збільшена, щільна, м.б. болючою через розтягнення
капсули і порушення відтоку жовчі
•Характерні зміни при УЗД
•У крові підвищені рівні холестерину, ліпідів, вільних жирних
кислот
Лікування:
•Компенсація цукрового діабету
•Гепатопротектори
45
ІНШІ УТОЧНЕНІ УСКЛАДНЕННЯ
СИНДРОМ СОМОДЖІ
хронічне передозування інсуліну, післягіпоглікемічна гіперглікемія. Розвивається у
хворих з поганим контролем ЦД
Клініка:
•Підвищений апетит
•Прискорення росту
•Ожиріння (часто за кушингоїдним типом)
•Гепатомегалія
•Схильність до кетоацидозу, явних чи прихованих гіпоглікемії (переважно вночі і рано
вранці)
1.СИНДРОМ МОРІАКА
Наслідок хронічної тривалої декомпенсації цукрового діабету.
Клініка:
•Значне відставання у рості.
•Ожиріння з надмірним відкладенням жиру у ділянці грудей, живота, стегон.
•Місяцеподібне обличчя з надмірно червоними щоками.
•Значне збільшення печінки (жирова дистрофія).
•В пубертатному періоді – значна затримка статевого розвитку.
1.СИНДРОМ НОБЕКУРА
Наслідок хронічної тривалої декомпенсації цукрового діабету.
Клініка:
•Відставання в рості
•Затримка статевого розвитку.
Жирова дистрофія печінки
46
Перелік обов‘язкових досліджень для діагностики ДН:
1. Огляд ніг для виявлення сухості шкіри, гіперкератозу, мозолів,
інфікованих уражень шкіри, порушеного росту нігтів.
2. Оцінка сухожильних рефлексів (колінного, ахіллового).
3. Оцінка тактильної чутливості (монофіламентом).
4. Оцінка больової чутливості (тупим кінцем голки)
5. Оцінка температурної чутливості.
6. Оцінка пропріоцептивної чутливості (сенситивна атаксія –
нестійкість у позі Ромберга)
7. Визначення вібраційної чутливості (градуйованим камертоном).
8. Електроміографія (ЕМГ) - стимуляція сенсорного ікроножного нерва
(n. Suralis dextr.) та рухового (n. peroneus dextr.)
- амплітуда потенціалу дії
- амплітуда М-відповіді швидкості поширення збудження
9. Виявлення ортостатичної гіпотензії (зниження АТ > 30 мм рт.ст. при
переміні положення з лежачого на стояче)
10. Проба Вальсальви (прискорення ЧСС при напруженні, натужуванні)
11. Зміна ЧСС на вдиху та на видиху.
47
Перелік питань, що підтягаються вивченню
•Провідні клінічні симптоми та синдроми при гострих ускладненнях цукрового
діабету у дітей (гіпоглікемічна, гіперглікемічна, гіперосмолярна, лактацидотична
коми).
•Диференційний діагноз коматозних станів у дітей, хворих на цукровий діабет
•Дані лабораторних досліджень при гострих ускладненнях цукрового діабету у
дітей (гіпоглікемічна, гіперглікемічна, гіперосмолярна, лактацидотична коми)
•Методи обстеження дитини для скринінгу на хронічні ускладнення цукрового
діабету
•Диференційна діагностика синдрому гіпоглікемії при різних захворюваннях у
дітей різного віку.
•Тактика ведення хворого при гострих ускладненнях цукрового діабету у дітей
(гіпоглікемічна, гіперглікемічна, гіперосмолярна, лактацидотична коми).
•Профілактика ускладнень цукрового діабету у дітей різного віку.
•Диспансерне спостереження за дітьми, хворими на цукровий діабет, що мають
ускладнення перебігу захворювання .
•Дані інструментальних досліджень при гострих ускладненнях цукрового
діабету у дітей (гіпоглікемічна, гіперглікемічна, гіперосмолярна, лактацидотична
коми).
•Основні причини навчання самоконтролю хворих на цукровий діабет.
Основні джерела інформації:
•Педіатрія. За ред. Тяжкої О.В. - Вінниця. - 3 вид. - „Нова Книга", 2009. - 1136 с.
•Педіатрія в практиці сімейного лікаря : навч. посібник для студ.вищ.мед.навч. закладів ІІІ-ІV рівнів
акредитації / ред. Н. В. Банадига. - Т. : ТДМУ; Т. : Укрмедкнига, 2008. - 340 с.
•Протоколи надання медичної допомоги дітям, хворим на ендокринні захворювання. Наказ Міністерства
охорони здоров’я № 254 від 27.04.2006 р., Київ.
•American Diabetes Association (2018) 15. Diabetes Advocacy: Standards of Medical Care in Diabetes-2018. Diabetes Care.
Jan., 41(Suppl. 1): S152–S153
•Волосовець О.П., Нагорна Н.В., Кривопустов С.П., Острополець С.С., Бордюгова О.В. Діагностика та
лікування невідкладних станів у дітей. Навчальний посібник для студентів ВМНЗ IV рівня акредитації,
лікарів-інтернів, лікарів-курсантів післядипломної освіти. - Донецьк: Донецький державний медичний
університет ім. М.Горького., 2007. -112 с.
•Майданник В.Г., Бутиліна О.В. Клінічна діагностика в педіатрії. К.: «Дорадо-друк», 2012.- 286 с.
•Невідкладні стани в педіатрії: Навч. посіб. / За редакцією проф. О.П.Волосовця та Ю.В.Марушка - X.:
Прапор. - 2008. - 200 с.
9. Клінічні лекції кафедри.
Додаткова література:
Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Криворук І.М., Черній О.Ф. Навчальний посібник з дитячої
ендокринології - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.-495с
Балаболкин М.И. Эндокринология. М.:Медицина, 1989.-416 с.
Жуковский М.Н. Детскаяэндокринология. М".Медицина", 1982.-448 с.
Майданник В.Г. Педиатрия. Учебник (2-е издание, испр. и доп.). - Харьков: Фолио, 2002.-1125 с.
Медицина дитинства. За редакцією П.С.Мощича.- К.:Здоров'я, 1994. - Т. 1 - 4. -2350 с.