ОДНОШАРОВИЙ ПРИЗМАТИЧНИЙ ЗАЛОЗИСТИЙ ЕПІТЕЛІЙ.

ЕПІТЕЛІАЛЬНА ПЛАСТИНКА СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ШЛУНКА(х4 000)

1-епітеліоцит: а-ядро, б-цитоплазма, в-секреторні гранули.

ГОЛОВНІ ЕКЗОКРИНОЦИТИ.
ВЛАСНА ЗАЛОЗА СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ШЛУНКА х15000
1-ядро
2-цитоплазма
3-секреторні гранули
4-просвіт залози
ПАРІЄТАЛЬНИЙ ЕКЗОКРИНОЦИТ.
ВЛАСНА ЗАЛОЗА СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ШЛУНКАх29100
1- ядро,
2- цитоплазма,
3- внутрішньоклітинний каналець: а-мікроворсинки,
4- мітохондрія

ДОДАТКОВІ МУКОЦИТИ,
ВЛАСНА ЗАЛОЗА СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ШЛУНКА х12000
1- ядро,
2- цитоплазма,
3- секреторні гранули
ШИЙКОВІ МУКОЦИТИ.
ВЛАСНА ЗАЛОЗА СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ШЛУНКА х 12 000
1- ядро,
2- цитоплазма,
3- секреторні гранули,
4- просвіт залоз

6. ЕНДОКРИНОЦИТ.
ВЛАСНА ЗАЛОЗА СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ШЛУНКА
1- ядро,
2- цитоплазма,
3- гормональні гранули.
7. ЕПІТЕЛІАЛЬНА ПЛАСТИНКА.
ВОРСИНКА СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ТОНКОЇ КИШКИ
1- стовпчастий епітеліоцит: а-ядро, б-цитоплазма, в-мікроворсинки,
2- келихоподібна клітина: а-ядро, б-цитоплазма, в-секреторні гранули.

8. МІКРОВОРСИНКА.
АПІКАЛЬНА ДІЛЯНКА СТОВПЧАСТИХ ЕПІТЕЛІОЦИТІВ
А 1 -цитоплазма епітеліоцита,
2- мікроворсинки,
3- плазмолеми і міжклітинні контакти.
Б 1-цитоплазма ендотеліоцита,
2- мікроворсинки,
3- глікокалікс,
4- термінальний шар,
5- плазмолеми і міжклітинні контакти.

9. ЕПІТЕЛІАЛЬНА ПЛАСТИНКА.
КРИПТА ТОНКОЇ КИШКИ (ПОПЕРЕЧНИЙ ПЕРЕРІЗ)
1- стовпчастий епітеліоцит без облямівки,
2- молоді стовпчасті клітини на стадії диференціації (з
облямівкою),
3- келихоподібна клітина,
4- базальна мембрана,
5- гемокапіляр,
6- просвіт крипти.

10. КЛІТИНА ПАНЕТА. ДНО КРИПТИ ТОНКОЇ КИШКИ

1- ядро,
2- цитоплазма,
3- секреторні гранули.

ЕНДОКРИНОЦИТ.
ЕПІТЕЛІАЛЬНА ПЛАСТИНКА ВОРСИНКИ ТОНКОЇ КИШКИ х 12 000
1- ендокриноцит: а-ядро, б-цитоплазма, в-гранули гормону,
2- стовпчастий епітеліоцит (базальна частина): а-ядро,
б-цитоплазма.
ВЛАСНА ПЛАСТИНКА СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ТОНКОЇ КИШКИ х4 000
1- плазмоцит,
2- лімфоцит,
3- лімфатичний капіляр,
4- міжклітинна речовина.

М’ЯЗОВА ПЛАСТИНКА СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ТОНКОЇ КИШКИ х 7 000

1-гладкий міоцит: а-ядро, б-саркоплазма, в-сарколема.
ЕПІТЕЛІАЛЬНА ПЛАСТИНКА КРИПТИ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ
ТОВСТОЇ КИШКИ х 7 000
1- келихоподібна клітина: а-секреторні гранули,
2- стовпчастий епітеліоцит: а-цитоплазма, б-мікроворсинки.

ГЕПАТОЦИТИ В СКЛАДІ ЧАСТОЧКИ ПЕЧІНКИ х 12 000

1- ядро,
2- цитоплазма,
3- плазмолеми сусідніх гепатоцитів,
4- десмосоми,
5- жовчний капіляр,

16. Біліарні полюси гепатоцитів

1. гепатоцит
2. жовчний капіляр а) просвіт; б) мікроворсинки;
3. десмосоми

17. Двоядерний гепатоцит

1. ядро
а) ядерце б) каріоплазма в) каріолема
2. цитоплазма а) мітохондріяя
б) гранулярна ендоплазматична сітка в) гранули глікогену

18. Фрагмент гемокапіляра і васкулярного полюса гепатоцита

1. просвіт капіляра 2. ендотеліоцит
3. гепатоцит 4. простір Діссе 5. мікроворснки

19. Міжчасточкова жовчна протока

1. епітеліоцит
2. базальна мембрана
3. просвіт протоки

20. Панкреатоцити (апікальна частина)

1. ядро
2. мітохондрія
3. гранули зимогену
4. мікроворсинки в просвіті вивідної протоки
5. центроацинозна клітина

21. Панкреатоцити (базальна частина)

1-ядро
2-гранулярна ЕПС
 3-мітохондрія

1. 22. Інсулоцити. Пакреатичний острівець

В-інсулоцит: а-ядро, б-цитоплазма, в-гранули гормону
2. А-інсулоцит: а-ядро, б-цитоплазма, в-гранули гормону
3. Гемокапіляр: а-ендотелій, б-базальна мембрана

23. Апікальні частини війчастих епітеліоцитів. Епітеліальна пластинка слизової

оболонки дихальної ділянки носової порожнини
1-ядро
2-цитоплазма
3-війки

24 Альвеоли в складі альвеолярного мішечка. Респіраторний відділ легень

1-просвіт альвеоли
2-стінка альвеоли
3-респіраторниий епітеліоцит
4-секреторний епітеліоцит
5-гемокапіляр

Респіраторний епітеліоцит – альвеолоцит І типу

1-альвеолоцит:а-ядро, б-цитоплазматичний відросток
2-базальна мембрана
3-цитоплазма ендотеліоцита
4-просвіт гемокапіляра
 24.

ВЕЛИКИЙ СЕКРЕТОРНИЙ ЕПІТЕЛІОЦИТ –

АЛЬВЕОЦИТ 2 ТИПУ
1-секреторний епітеліоцит
А-ядро, б-цитоплазма, в-секреторні гранули
2-базальні мембрана
3-просвіт гемокапіляра

АЕРОГЕМАТИЧНИЙ БАР’ЄР – СТІНКА АЛЬВЕОЛИ

1-просвіт альвеоли
2-просвіт гемокапіляра
3-цитоплазма респіраторного альвеоцита
4-базальна мембрана
5-цитоплазма ендотеліоцита

ФРАГМЕНТ НИРКОВОГО ТІЛЬЦЯ.КІРКОВА РЕЧОВИНА НИРКИ

1-зовнішній епітелій капсули
2-базальна мембрана
3-внутрішній епітелій капсули (подоцит)
А-ядро, б-цитоплазма
4-порожнина капсули

5-гемокапіляр

КОНТАКТ ПОДОЦИТІВ З ГЕМОКАПІЛЯРАМИ. НИРКОВЕ

ТІЛЬЦЕ
1-подоцит
А-ядро, б-тіло, в-цитотрабекули, г-цитоподіх
2-гемокапіляр
А-ендотеліоцит, б-базальна мембрана, в-фенестри, г-еритроцит
в просвіті

ФІЛЬТРАЦІЙНИЙ БАР’ЄР У СКЛАДІ НИРКОВОГО ТІЛЬЦЯ

1-тришарова базальна мембрана: А-світлі шари, б-темний ар
2-ендотелій: А-фенестри
3-просвіт гемокапіляра
4-цитотрабекула
5-цитоподія

ЕПІТЕЛІОЦИТ ПРОКСИМАЛЬНОГО ВІДДІЛУ НЕФРОНА.

КІРКОВА РЕЧОВИНА НИРКИ

1- епітеліоцит: а-ядро, б-цитоплазма, в-мікроворсинки, г-інвагінації плазмолеми,

2- просвіт гемокапіляра,
3-базальна мембрана. х 15 000

Стінку звивистого проксимального відділу утворює шар циліндричних епітеліоцитів, який

розташований на базальній мембрані. Апікальна частина цих клітин має багаточисленні,
щільно розташовані мікроворсинки (щіточкова облямівка), а базальна частина плазмолеми
створює складки, перпендикулярні до базальної мембрани гемокапіляра.
У цитоплазмі базального полюса впорядковано між складками клітинної оболонки розміщені
мітохондрії. Кругле світле, еухроматинове ядро має добре виражене ядерце, гранули
рибосомального типу, скупчення гетерохроматину біля каріолеми. Цитоплазма містить
рибосоми, окремі цистерни гранулярної ендоплазматичної сітки, невеликі диктіосоми
комплексу Гольджі, лізосоми і піноцитозні пухирці.

Така субмікроскопічна організація клітин проксимального відділу забезпечує реабсорбцію —

зворотне всмоктування з первинної сечі у кров глюкози, білків, електролітів, води.

ФРАГМЕНТ БАЗАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ЕПІТЕЛІОЦИТА ДИСТАЛЬНОГО ВІДДІЛУ

НЕФРОНА

1- базальна мембрана,

2- складка плазмолеми,

3- мітохондрії. х 37 000

Стінку дистального звивистого канальця утворюють низькопризматичні епітеліоцити, які

розташовані на добре вираженій базальній мембрані. На апікальній поверхні цих клітин є
окремі мікроворсинки, а базальні частини мають глибокі складки плазмолеми. Подовгастої
форми мітохондрії орієнтовані перпендикулярно до базальної мембрани між інвагінаціями
клітинної оболонки. Ядро розміщене ближче до апікальної частини, а у світлій цитоплазмі
цієї ділянки мало рибосом, полісом.

Епітеліоцити дистального відділу нефрона реабсорбують із первинної сечі електроліти.

ФРАГМЕНТ СТІНКИ ЗВИВИСТОГО СІМ’ЯНОГО КАНАЛЬЦЯ

1-стінка канальця: а- базальна мембрана, 2-сперматогонія, 3-сперматоцит першого порядку,

4-сперматоцит другого порядку, 5-сперматида, 6-сперматозоїд, 7-сустентоцит.

х 3000

На поперечному перерізі звивистого сім’яного канальця спостерігаються сперматогенні

клітини на різних етапах розвитку та підтримуючі клітини сустентоцити.
Між сперматогенними клітинами розташовані великі підтримуючі клітини Сертолі, які
мають конічну форму, широкою основою лежать на базальній мембрані стінки звивистого
канальця, а вузька апікальна ділянка йде до просвіту. В цитоплазмі сустентоцитів багато
органел і включень, що пов’язано з функціональним призначенням цих клітин: забезпечують
трофіку, утворюють мікросередовище для дозріваючих статевих клітин, ізолюють їх від
шкідливих речовин (токсинів, антигенів), продукують деякі біологічно активні речовини, які
регулюють процеси сперматогенезу, фагоцитують неповноцінні статеві клітини тощо.
СПЕРМАТОЗОЇД А-ЕЛЕКТРОННА МІКРОФОТОГРАФІЯ

1- ядро,

2- акросома,

3- проксимальна центріоль,

4- осьова нитка,

5- мітохондрії,

6- плазмолема. х 25 000

Б-СХЕМАТИЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ

1- головка: а-ядро, б-акросома,

2- шийка: а-проксимальна центріоль,

3- проміжна частина: а-система мікротрубочок (осьова нитка), б-мітохондрії,

4- головна частина: а-система мікротрубочок, б-мікрофібрили,

5- кінцева частина.

Сперматозоїд - чоловіча статева клітина - має головку і хвостовий відділ, який складається з
шийки, проміжної, основної та кінцевої частин. В овальній формі головки розташоване ядро
з гаплоїдним набором хромосом, над’ядерно у вигляді чохлика розміщена акросома
(видозмінений комплекс Гольджі).

Шийка, або зв’язуюча частина сперматозоїда - це невелика ділянка цитоплазми позаду ядра,
яка містить проксимальну центріоль.

Проміжна частина сперматозоїда має центрально розташовану систему мікротрубочок

(центральна пара і дев’ять пар мікротрубочок по периферії), оточених спірально
розташованими мітохондріями (мітохондріальна піхва). Мітохондрїї забезпечують енергією
рухову активність сперматозоїда.

Головна частина хвоста має упорядковану систему мікротрубочок (продовження їх з

проміжної частини), оточених тонким шаром цитоплазми і плазмолемою. У цитоплазмі є
циркулярно орієнтовані мікрофібрили.

Кінцева частина хвоста подібна на головну частину, але в цитоплазмі відсутні

мікротрубочки.
ЯЙЦЕКЛІТИНА. ФРАГМЕНТ ФОЛІКУЛА ЯЄЧНИКА

1- ововцит: а-ядро, б-ядерце, в-цитоплазма, г-жовткові включення, д-оолема,

2- прозора зона,

3- фолікулярні клітини,

4- променистий вінець,

5- базальна мембрана. х 3 000

Яйцеклітина людини - це велика (діаметр - до 130 мкм) круглої форми клітина, яка, крім
плазмолеми, оточена прозорою зоною і фолікулярними клітинами променистого вінця. Ядро
також круглої форми містить велике ядерце та гаплоїдний набір хромосом (22 аутосоми та
одну статеву Х-хромосому). Характерною ознакою цитоплазми є наявність жовткових
включень, які синтезовані гранулярною ендоплазматичною сіткою і комплексом Гольджі,
нагромаджені в його мішечках. Запасний поживний матеріал жовток - це
мікрофосфопротеїнові комплекси високої енергетичної цінності.

Яйцеклітина оточена блискучою оболонкою (прозорою зоною), а також шаром

фолікулярного епітелію, розташованого на базальній мембрані. Невеликі фолікулярні
клітини мають цитоплазматичні відростки, які спрямовані до блискучої оболонки і
створюють променистий вінець.
ФРАГМЕНТ АЛЬВЕОЛИ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

1- лактоцит: а-ядро, б-цитоплазма, в-секреторні включення, г-мікроворсинки,

2- просвіт ацинуса: а-секрет,

3- базальна мембрана,

4- відросток міоепітеліальної клітини. х 4 000

Кінцеві секреторні відділи лактуючої молочної залози - альвеоли - утворені лактоцитами. Ці

залозисті клітини розміщені в один ряд на базальній мембрані, мають кубічну або
низькопризматичну форму, на апікальній поверхні мікроворсинки. У цитоплазмі добре
розвинені гранулярна та агранулярна ендоплазматична сітка, комплекс Еольджі, мітохондрії.
Характерна ознака лактоцитів - це наявність секрету (краплинок ліпідів і білкових гранул).
Лактація відбувається за апокриновим типом, тому секрет добре видно в просвіті альвеол та
вивідних протоках залози.

Альвеолу оточують міоепітеліальні клітини, які мають відростки, що охоплюють лактоцити і

допомагають виведенню секрету.

ЕПІТЕЛІАЛЬНА ПЛАСТИНКА СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ МАТКИ

1-епітеліоцит: а-ядро, б-цитоплазма, в-мікроворсинки. х 5 ООО

Ендометрій - слизова оболонка матки - складається з епітеліальної та власної пластинок.

Епітеліальна пластинка заглиблена у вигляді трубок у пухку волокнисту сполучну тканину
власної пластинки і формує крипти - маткові залози. Одношаровий призматичний епітелій
утворюють війчасті та секреторні клітини.

Війчасті епітеліоцити мають базально розташоване ядро, а на апікальній поверхні - війки.

Секреторних клітин значно більше, але їх ультраструктурна організація залежить від
оваріальних гормонів (фаз менструального циклу). У фазі проліферації і відносного спокою
клітини стають поступово високими, в цитоплазмі наявні цистерни гранулярної
ендоплазматичної сітки, комплекс Гольджі, рибосоми, мітохондрїї, окремі лізосоми. Ядра
епітеліоцитів мають овальну подовгасту форму, в каріоплазмі переважає еухроматин. На
апікальній поверхні розташовуються невеликі мікроворсинки.