Питання
Опишіть різницю між
“первинними” та “вторинними”
детермінантами
Перерахуйте та коротко
опишіть детеримінати
господаря, які впливають на
виникнення та розвиток хвороб
Перерахуйте та коротко
Відповідь
Первинні детермінанти - це фактори,
варіації яких мають основний вплив на
розвиток хвороби.
Вторинні детермінанти відповідають
сприятливим і посилюючим факторам.
  1)Генотип
Деякі захворювання мають майже повністю генетичну
етіологію, тобто вважається, що зміни в структурі
генів мають вплив на патогенез, і вони можуть
успадковуватися наступними поколіннями;
  2)Хромосомні аберації (аномалії): це генетичні
захворювання, які виникають через структурні
зміни або чисельні аномалії в хромосомах.
   3)Менделівські (просто успадковані) хвороби: це
генетичні захворювання, спричинені мутацією
в одному гені, і вони мають закономірності
успадкування, які можна передбачити на основі
принципів менделівської генетики.
    4)Багатофакторні захворювання: це генетичні
захворювання, які є результатом взаємодії між
кількома генетичними факторами та факторами
навколишнього середовища.
    5)Види і породи тварин відрізняються за своєю
сприйнятливістю і до різних інфекційних агентів, а
отже, і до ролі, яку вони відіграють у передачі хвороб.
     6)Вік: багато бактеріальних і вірусних
захворювань частіше виникають і призводять до
летального результату у молодих, ніж у старих
тварин.
    7)Стать : 
      Гормональні детермінанти. Вплив статевих
гормонів може зумовлювати схильність тварин до
захворювань.
      Професійні детермінанти. Так, підвищений ризик
зараження серцевими гельмінтами у псів порівняно з
суками може бути наслідком підвищеного
"професійного" контакту псів з комарами під час
полювання, які передають інфекцію.
     Генетичні детермінанти. Генетичні відмінності в
захворюваності можуть успадковуватися як зчеплені
зі
статтю, обмежені статтю або під впливом статі.
      8)Поведінка може впливати на ймовірність
передачі інфекції від одного виду до іншого.
     9)Розмір і конформація
Дисплазія тазостегнового суглоба та остеосаркома
частіше зустрічаються у великих, ніж у малих порід
собак.
    10)Колір шерсті.
Схильність до деяких захворювань пов'язана з
кольором шерсті, який передається у спадок і є
індикатором ризику.
1)Вірулентність - це здатність інфекційного агента
опишіть детеримінати збудника,
які впливають на виникнення та
розвиток хвороб
Опишіть різницю між
“ендогенними” та “екзогенними”
патогенами (збудниками)
Опишіть різницю між
“невираженою інфекцією” та
“клінічною інфекцією”
викликати захворювання у конкретного хазяїна з
точки
зору тяжкості.
2)Патогенність відноситься до якості індукції
хвороби. Патогенність також може бути кількісно
визначена як відношення кількості людей, у яких
розвивається клінічна хвороба, до кількості людей, що
зазнали впливу інфекції.
Екзогенні патогени - це інфекційні агенти, які
надходять ззовні господаря. Вони можуть
передаватися від
інших тварин, із навколишнього середовища
або через заражену їжу чи воду. Приклади
екзогенних збудників включають бактерії,
віруси, паразити та грибки, які можуть
передаватися контактним шляхом, повітряно-
крапельним шляхом, фекаліями чи іншими
шляхами. Екзогенні збудники можуть
спричинити різноманітні інфекції у тварин, від
легких до важких
Ендогенні патогени - це інфекційні агенти, які
зазвичай присутні в організмі хазяїна, але можуть
викликати захворювання, якщо вони здатні
проліферувати та подолати імунний захист хазяїна. Ці
збудники
можуть бути присутніми в шлунково-кишковому тракті,
дихальних шляхах або інших частинах тіла господаря
і можуть викликати захворювання, якщо імунна
система господаря скомпрометована. Ендогенні
патогени часто називають «опортуністичними»
патогенами, оскільки вони
використовують переваги ослабленої імунної
системи.
Приклади ендогенних патогенів включають такі
бактерії, як Escherichia coli та Clostridium difficile, які
можуть спричинити інфекції, коли вони
розмножуються в кишечнику, а також віруси, такі як
вірус простого герпесу, який може викликати герпес
або генітальний герпес у людей з ослабленою
імунною системою
Невиражена інфекція відбувається, коли тварина
піддається впливу інфекційного агента, але не
виявляє жодних клінічних ознак захворювання.
Тварина може знищити патоген, не проявляючи
жодних симптомів, або збудник може залишитися в
організмі тварини, не завдаючи жодної шкоди. Однак,
навіть якщо тварина не виявляє жодних симптомів,
вона все одно може передати збудника іншим
тваринам.
Клінічна інфекція відбувається, коли тварина
піддається впливу інфекційного агента та має ознаки
захворювання.
Тяжкість клінічних ознак може бути різною залежно

Опишіть різницю між “станом
носійства інфекції” та “станом
прихованої інфекції”
Коротко опишіть
характеристики екологічних
детермінант (детермінант
навколишнього середовища) та
як вони впливають на
виникнення хвороб у тварин
від збудника, виду тварини та стану імунітету
тварини.
Клінічні ознаки можуть варіюватися від легких, таких
як невелика лихоманка або кашель, до важких, таких
як пневмонія, діарея або неврологічні симптоми. У
деяких випадках клінічна інфекція може призвести до
смерті
Стан носійства виникає, коли тварина інфікована
патогеном і здатна передавати патоген іншим
тваринам, але не виявляє жодних клінічних ознак
захворювання. Носії можуть бути важливими
резервуарами інфекційних агентів і можуть
поширювати хвороби іншим тваринам або людям.
Носійство може виникати як при гострих, так і при
хронічних інфекціях і може протікати як
симптоматично, так і безсимптомно.
Прихована інфекція виникає, коли тварина
інфікована
збудником і патоген присутній в організмі тварини,
але тварина не виявляє жодних клінічних ознак
захворювання. Проте, на відміну від носіїв, тварини з
латентною інфекцією не здатні передавати збудника
іншим тваринам. Збудник може залишатися в стані
спокою в організмі тварини протягом тривалого
періоду часу, а пізніше може реактивуватися та
викликати клінічне захворювання, особливо якщо
імунна система тварини скомпрометована
Розташування: Місцезнаходження тварини може
відігравати значну роль у її здоров’ї. Такі фактори, як
висота над рівнем моря, близькість до джерел води
та рослинність, можуть впливати на поширеність
певних захворювань.
Клімат: як макроклімат, так і мікроклімат можуть
впливати на здоров’я тварин. Макроклімат
відноситься до
загальних погодних умов певної території, тоді як
мікроклімат стосується місцевих погодних умов у
певному місці. Температура, вологість і опади можуть
впливати на ризик передачі хвороби.
Економіка: економіка певної території може впливати
на здоров’я тварин через такі фактори, як утримання,
дієта,
управління та стрес. Погане харчування та
невідповідне утримання можуть послабити імунну
систему тварини, що зробить її більш сприйнятливою
до хвороб. Крім того, використання тварин у певних
галузях промисловості, таких як сільське
господарство чи транспорт, може підвищити ризик
контакту з інфекційними агентами.
Захворювання, спричинені змішаними
збудниками: багато захворювань у тварин
викликаються комбінацією

Дайте визначення “статистична
взаємодія” та її значення для
ветеринарної епідеміології
Дайте визначення “біологічна
взаємодія”
На вашу думку, для чого
потрібно знати та вивчати
детермінанти господаря,
збудника та навколишнього
середовища?
інфекційних агентів, таких як бактерії, віруси та
паразити. Ці змішані інфекції можуть ускладнити
діагностику та
лікування, оскільки може знадобитися лікування
кількох збудників.
Має місце, коли вплив одного фактора ризику на
частоту захворювання чи результат здоров’я
залежить
від рівня або наявності іншого фактора ризику.
Наприклад, у дослідженні зв’язку між віком і
частотою певного захворювання у кішок може
існувати статистична взаємодія між віком і статтю,
причому вплив віку на частоту захворювань у самців і
самок буде різним. Статистичну взаємодію можна
оцінити за допомогою статистичних моделей, таких
як регресійні моделі, які дозволяють оцінити спільний
вплив багатьох факторів ризику.
Відбувається, коли вплив одного фактора ризику на
захворюваність залежить від наявності або
відсутності
іншого фактора ризику через біологічні механізми.
Наприклад, у дослідженні зв’язку між впливом
певного токсину на навколишнє середовище та
частотою захворювань у собак може існувати
біологічна взаємодія між токсином і генетичними
факторами, причому вплив токсину на частоту
захворювань у собак буде різним. з різними
генетичними профілями. Біологічну взаємодію може
бути важче оцінити, ніж статистичну взаємодію,
оскільки вона вимагає більш детального розуміння
основних біологічних механізмів
Знання детермінант полегшує ідентифікацію
категорій тварин, які піддаються особливому
ризику розвитку ня захворювання. Таким чином, це є
необхідною умовою для профілактики
захворювань і є допоміжним засобом для
диференціальної діагностики.