Мутаціі та мутагенез

Підготував Качур Р.І.,групи АГР 1902-2

 План:
1. Мутації та їх класифікація
2. Поняття про мутагенез
3. Мутагенні фактори та їх класифікація
4. Штучний мутагенез
 1. Мутації та їх класифікація

Мутація – разова стрибкоподібна зміна спадкової ознаки у результаті

зміни спадкового фактора, який її визначає.

Поняття “мутація” в генетику ввів Г. до Фріз у роботах 1901-1903 років.

До робіт Г. де Фріза вже були відомі випадки зміни спадковості у рослин і

тварин. Це відмічав ще Ч. Дарвін. Проте саме Г. де Фріз сформулював
теорію мутацій, яка до теперішнього часу зазнала змін, але у головних
питаннях залишалась незмінною і відіграла позитивну роль у розвитку
генетичної теорії.
 Класифікація мутацій

Класифікація мутацій за локалізацією у геномі

• Генні
• Хромосомні
• Геномні
Генні мутації − спонтанні або індуковані зміни молекулярної структури гена з
утворенням нових алелей.

Різновиди генних мутацій:

• транзиція – заміщення одного пурину або одного піримідину
іншим (АГ, ТЦ);
• трансверсія – заміщення пурину піримідином і, навпаки
(АТ, ЦГ);
• делеція – втрата одного нуклеотиду (нуклеотидної пари);
• інсерція – вставка одного нуклеотиду (нуклеотидної пари).
 Наслідки генних мутацій
Транзиції і трансверсії викликають, на перший погляд, незначні зміни генів, проте наслідки їх
можуть бути тяжкими.
Прикладом трансверсії є утворення мутантного гемоглобіну S, замість нормального, А, у людини.
Мутація призвела до відмінності між двома типами гемоглобіну лише за однією амінокислотою:

Гемоглобін А – … пролін-глютамін-глютамін-лізин …
Гемоглобін S – … пролін-валін-глютамін-лізин …

Але, не дивлячись на таку незначну різницю, гемоглобін S набув інших властивостей, які
відбиваються на життєдіяльності організму. Гомозиготні особини за геном гемоглобіну S мають
еритроцити серпоподібної форми (форми півмісяця) і гинуть внаслідок особливого типу анемії
(серпоподібноклітинної).
 Наслідки генних мутацій

Делеція та інсерція призводить до менших або більших

наслідків, залежно від місця їх виникнення. Якщо це
відбувається, наприклад, в останньому триплеті гена, то він
незначно змінить свою структуру, а якщо у першому, то
структура його зміниться повністю внаслідок зміщення рамки
зчитування. Безумовно, що відповідно зміниться структура і
функція тих білків, які кодуються мутантними генами.
Поширеність генних мутацій у природі: дуже
поширені порівняно з іншими типами мутацій.

Значення генних мутацій: можуть бути

корисними, байдужими і шкідливими для
організму.
Хромосомні мутації (аберації) − зміна не одного гена, а двох або
декількох, що призводить до зміни форми хромосом.

Різновиди хромосомних мутацій (аберацій):

• нестача – втрата кінцевого фрагмента;
• делеція – втрата середнього фрагмента;
• дуплікація – подвоєння будь-якого фрагмента
хромосоми;
• інверсія – поворот фрагмента хромосоми на 180°;
• інсерція (транслокація інтрахромосомна) – пер­міщення
фрагменту тієї самої хромосоми в інше положення;
• транслокація інтерхромосомна – вклинення фрагментів
однієї хромосоми в іншу.
 Поширеність аберацій у природі

На теперішній час вивчені деякі хромосомні мутації у

людини та різних видів сільськогосподарських тварин.
Наприклад, у великої рогатої худоби відома
інтерхромосомна транслокація 1/29, у свиней 4/14 та ін.
 Значення аберацій:

За генетичними наслідками аберації неоднозначні. Так, виникнення нестач,

делецій і дуплікацій пов'язане з порушенням генного балансу, що може
призвести до різних змін за фенотипом і навіть до летальних наслідків.
Водночас інверсії й інтрахромосомні транслокації на сильні фенотипові
зміни майже не впливають, але, як правило, зміна положення гена не
проходить безслідно для організму. Наприклад, дія структурних генів, які
розміщені поряд і беруть участь в одній і тій самій ланці синтезу, при
переміщенні порушується. Оскільки високочутливих біохімічних методів
вияву порушень синтезу окремих речовин немає, то можна тільки
здогадуватись про наявність ще не відомих або відомих, але не пізнаних
(у причинному відношенні) молекулярних хвороб.
Геномні (плоїдні) мутації − збільшення або зменшенням кількості

хромосом у каріотипі організму.

Різновиди геномних мутацій:
• Диплоїдні − збільшення кількості хромосом з одинарного до подвійного (наприклад,
збільшення кількості хромосом з одинарного (1n) до подвійного (2n) у природних
гаплоїдів (гаметофіт вищих рослин, трутні медоносної бджоли).

• Еуплоїдні (гаплоїдні) – зменшення хромосомного набору з подвійного до

одинарного (гаплоїдні спорофіти рослин виживають, але мають менші розміри та
знижену життєздатність; гаплоїдних мутацій тварин у тварин не зафіксовано, тому що їх
розвиток дуже швидко припиняється на перших стадіях дробіння з утворення виродків).

• Поліплоїдні (триплоїдні, тетраплоїдні, пентаплоїдні, гексаплоїдні і т. д.) – кратне

збільшення кількості хромосом на гаплоїдний хромосомний набір.

• Анеуплоїдні (гетероплоїдні) – збільшення або зменшення кількості хромосом на

одну або дві хромосоми у кожній парі хромосом.
 Різновиди поліплоїдії:

• парна – ортоплоїдія (4n);

• непарна ­– анортоплоїдія (3n).
 Причини поліплоїдії
• порушення мейотичного поділу з утворенням
диплоїдних гамет;
• поліандрія (поліспермія) – запліднення яйцеклітини
двома і більше сперматозоїдами;
• полігінія – злиття при заплідненні кількох пронуклеусів
(ядер яйцеклітин) і сперматозоїда;
• анеугамія − гібридизація (схрещування) особин з
різною плоїдністю;
• затримка першого поділу зиготи – дробіння, за якого
відбувається подвоєння хромосом, а поділу ядра і
цитоплазми не відбувається.
 Поширеність поліплоїдії у природі:
На Крайній Півночі і високо в горах поліплоїдні форми рослин
становлять 80 %.

Дуже часто поліплоїдія зустрічається у безхребетних тварин

(мокриці, черви та інші гермафродитні й партеногенетичні види).

Поліплоїдні форми вищих тварин у більшості випадків

нежиттєздатні (їх виявлено лише серед абортованих плодів
домашніх тварин і людини). О. О. Іванова (1974) відмічає випадок
народження триплоїдного хлопчика, який, мав значні аномалії і
прожив короткий період.
 Значення поліплоїдії у природі:

Поліплоїдія зумовлює стійкість рослин до несприятливих умов

середовища.
 Значення поліплоїдії для людини:

Поліплоїдні форми дуже широко використовують у селекції

рослин, які характеризуються дуже високою
продуктивність, порівняно зі звичайними.
Більшість сільськогосподарських рослин – поліплоїдні
(картопля, цукрові буряки, суниця та ін.).
Розрізняють автополіплоїдію – поліплоїдію у межах одного
виду рослин та аллополіплоїдію (амфіполіплоїдію) –
міжвидові поліплоїди (гібрид капусти і редьки
(рафанобрасіка), пирію і жита (тритикале).
Анеуплоїдні (гетероплоїдні) – збільшення або зменшення кількості хромосом на

одну або дві хромосоми у кожній парі хромосом.

Причина анеуплодії:
• порушення мейозу, при якому гомологічні
хромосоми у профазі І редукційного поділу або
зовсім не кон’югують, або кон’югують частково,
що призводить надалі до нерозходження
хромосом, тобто вони розподіляються між
полюсами випадково. Так, обидві хромосоми
можуть відійти до одного полюса, тоді одна з
клітин матиме одну зайву хрмосому, а в іншій
однієї хромосоми не вистачатиме.
Різновиди анеуплодії (залежно від кількості хромосом у нормі, зайвих або відсутніх у соматичних

клітинах):
диплоїдія (дисомія) 2n
моносомія 2n – 1
нулісомія 2n – 2
подвійна моносомія 2n – 1 – 1
трисомія 2n + 1
тетрасомія 2n + 2
подвійна трисомія 2n + 2 + 1
подвійна тетрасомія 2n + 2 + 2
Різновиди анеуплодії (залежно від типу хромосом, яких вони

торкаються):

• аутосомна – порушення нормального співвідношення

аутосом;

• гоносомна − порушення нормального співвідношення

статевих хромосом.
 Поширеність анеуплодії у природі:

У людини відомі випадки аутосомних анеуплодій, які обумовлюють синдром

Дауна (трисомія-21), Патау (трисомія-13 (14 чи 15), Едвардса (трисомія-16
(17 чи 18). Інші анеуплоїдні форми аутосомного походження у людей не
зустрічаються, тому що гинуть в період ембріонального розвитку внаслідок
сильного зниження життєздатності. Доказом цього є виявлені анеуплоїди у
довільно абортованих плодах. Відомостей про аутосомних анеуплоїдів у
тварин зовсім мало. Мабуть це теж пояснюється довільно абортованими
нежиттєздатними плодами.

У людини відомі випадки гоносомних анеуплодій, які обумовлюють синдром

Клайнфельтера (ХХУ), Шерешевського-Тернера (Х0), трисомію за Х-
хромосомою (XXX), полісомію за У-хромосомою (ХУУ).

У великої рогатої худоби, свиней, собак, котів відомий синдром Клайнфельтера

(ХХУ).
 Значення анеуплодій:
Анеуплоїдні організми мають знижену життєздатність, оскільки кожна
хромосома має свої конкретні гени, то їх втрата або надлишок
призводить до різних аномалій.
 Класифікація мутацій в еволюційному аспекті

Назва Визначення Приклад Значення

ретрогресивні Призводять до паразитичні черви, у Ці мутації не можна розглядати, як процес
втрати ознаки. яких втрачені або виродження. Вони можуть відігравати
недорозвинені деякі істотну пристосувальну роль. Не дивлячись
органи; на втрату деяких органів види успішно
сліпаки, у яких процвітають.
відсутній зір;
коні, у яких однопала
кінцівка.
дегресивні Перехід гена у альбінізм і забарвлене Відіграють пристосувальну роль.
процесі волосся у тварин;
послідовних рогатість і комолість.
актів мутування
з одного стану в
інший.
прогресивні Призводять до набуття хлорофілу Можуть дати початок новим видам.
утворення нової рослинами, хребта
ознаки. хордовими
Класифікація мутацій за характером дії гена (функціональною дією гена)
була запропонована Г. Менделем у 1927 році
аморфні Призводять до утворення альбінізм, беззубість, відсутність Часто така мутація летальна у гомозиготному стані гена, з чим
(неактивні функціонально неактивного кінцівок, безхвостість пов’язана ембріональна смертність тварин. Однак іноді такі мутації
або генного продукту, у результаті є корисними, як, наприклад, біле хутро у полярного ведмедя.
нейтральні) чого ознака, яка ним Втрата інстинкту насиджування у домашніх курей є корисною для
контролюється, не людини.
розвивається.
гіпоморфні Послаблюють дію нормального різні прояви карликовості, Частота таких мутацій найбільша, порівняно з іншими, тому що
гена і призводять до недорозвинення органів, будь-яка мутація у більшості випадків здатна погіршити ознаку, ніж
послаблення вираження ознаки послаблення забарвлення волосся змінити її у кращу сторону.
у порівнянні з вихідним типом. тощо У гомозиготному стані такі мутації бувають летальні.
Часто такі зумовлюють різноманітність ознаки у популяції. Цей тип
мутацій має важливе значення у селекції хутрових звірів для
створення форм з різноманітними відтінками одного кольору.
гіперморфні Посилюють дію нормального гігантизм Такі мутації призводять до негативних наслідків, як, наприклад,
гена і ступінь вираження підвищена активність ферментів у м’язах призводить до їх
ознаки. дистрофії. Гіперморфними мутаціями обумовлена продуктивність
сільськогосподарських тварин, які здатні давати більше 20 тисяч
кілограмів молока за лактацію, зносити майже кожен день одне
яйце, давати високий настриг вовни тощо.
Поява гігантизму у предків ссавців привела до утворення слонів та
інших великих представників цього класу.
антиморфні Діють протилежно до дії перетворення потових залоз Призводить до утворення нових видів.
нормального гена, істотно ссавців на молочні
змінюючи характер ознаки.
неоморфні Призводять до утворення нової поява хлорофілу у рослин, Призводять до утворення нових видів.
ознаки, яка домінує над гемоглобіну – у тварин, хорди – у
вихідною формою. хордових
 Класифікація мутацій за напрямком мутування

Назва Визначення Приклад Значення

пряма Призводить до альбінізм Імовірність зворотних мутацій дуже
зміни дії гена низька, однак відмічаються вони дуже
часто. У більшості випадків при цьому
відбувається не виправлення мутагенного
локуса, а новий акт мутування іншого
неалельного гена, який пригнічує його
зворотна Відновлює поява забарвлення дію.
початкову дію
гена.
 Класифікація мутацій за джерелом виникнення

Назва Визначення Приклад Значення

спонтанні Виникають під впливом на землі є райони з підвищеним У природі існує спонтанний
(природні) мутагенів навколишнього рівнем радіації, де відмічається мутагенез, який викликається тими
середовища висока частота хромосомних ж фізичними і хімічними
мутацій і знижена плодючість мутагенами зовнішнього
середовища, що і індукований.
індуковані Виникають під впливом під безості сорти пшениці, поліплоїдні
Різниця лише у тому, що при
(штучні) впливом дозованих сорти цукрових буряків, однонасінні
спонтанному мутагенезі фактори
людиною мутагенів. сорти цукрових буряків, штами
діють випадково, спонтанно, доза та
мікроорганізмів, які продукують
експозиція їх впливу не носять
антибіотики.
суворо визначеного характеру, як це
має місце у експерименті.
У зв’язку із забрудненням
оточуючого середовища межа між
цими типами мутацій стирається,
оскільки людина виступає у ролі
фактора, який організовує
мутагенний вплив на організми
біосфери поза його свідомими
експериментами. Не дивлячись на
це індуковані мутації дуже широко
застосовуються у селекції рослин,
мікроорганізмів, тварин (набагато
рідше).
 Класифікація мутацій за типом генотипу, при якому вони проявляється

Назва Визначення Приклад Значення

домінантні Виявляють дію у гомозиготному полідактилія у Можуть бути корисними і
домінантному (АА) і в великої рогатої шкідливими для організму.
гетерозиготному (Аа) станах. худоби

рецесивні Виявляють дію у гомозиготному гемофілія, Можуть бути корисними і

рецесивному стані (аа). сріблясто-чорне шкідливими для організму.
забарвлення лисиць

напівдомінантні Виявляють дію у гомозиготному платинове Можуть бути корисними і

статі (АА, аа). забарвлення у шкідливими для організму.
лисиць Деякі мають практичне
значення у тваринництві,
обумовлюючи в
гетерозиготному статі
господарсько-корисну
ознаку.
 Класифікація мутацій за ступенем прояву

Назва Визначення Приклад Значення

летальні Викликають порфирія Призводять до смертності тварин у природних

смертність у 90-100 % та штучних популяціях і до зниження
носіїв генів продуктивності сільськогосподарських тварин.

напівлетальні Викликають альбінізм

(сублетальні) смертність у 50-90 %
носіїв генів.

субвітальні Зумовлюють зниження синдактилія

життєздатності на 10-
50 % у 1-50 % носіїв.
 Класифікація мутацій за характером прояву

Назва Визначення Приклад Значення

біохімічні Торкаються Альбінізм, Чіткої границі між цими мутаціями

біохімічних фенілкетонурія у немає, тому що зміна біохімічної функції
процесів організму людини гена часто призводить до змін у
протіканні фізіологічних функцій або
навіть у морфологічній організації.
фізіологічні Торкаються Гемофілія
фізіологічних
процесів організму

морфологічні Торкаються полідактилія,

анатомічної будови синдактилія
організму
 Класифікація мутацій за життєздатністю організму-носія

Назва Визначення Приклад Значення

корисні Корисні для організму. комолість Серед комолої худоби травматизм менший.
великої
рогатої
худоби
нейтральні Не позначаються на При зміні умов середовища можуть
життєдіяльності організму. виявитись корисними чи шкідливими.

летальні Призводять до смерті порфирія Приносять збитки тваринництву через

організму. смертність тварин.
Класифікація мутацій за стадією життєвого циклу організму, на якому

вони виникають

Назва Визначення Приклад Значення

гаметичні Виникають на етапі − Ведуть до загибелі гамет.

утворення гамет

ембріональні Виникають у період бульдогоподібність Викликають загибель зародків на

ембріогенезу телят різних стадіях ембріогенезу.

післяродові Виникають при народженні природжена Викликають смерть відразу після

чи відразу після безшерстість у народження.
народження телят

ювенільні Виникають у дитячому віці порфирія Призводять до смерті або патології у

молодому (дитячому) віці.
Класифікація мутацій за взаємодією мутантних генів з факторами навколишнього

середовища

Назва Визначення Приклад Значення

безумовні Діють за будь-яких умов гемофілія Незалежно від інших спадкових

навколишнього середовища і факторів призводять до різних
генотипу. патоло­гічних проявів.

умовні (залежні) Виявляють свою патологічну порфирія Призводять до різних патоло­гічних

дію тільки у специфічних проявів у специфічних умовах
умовах середови­ща або в середови­ща або в поєднанні з
поєднанні з іншими іншими генетичними факторами.
генетичними факторами.
Класифікація мутацій за місцем виникнення у клітині та організмі

Назва Визначення Приклад Значення

ядерні Відбувається у ядерній гемофілія, Можуть мати позитивне і негативне
ДНК комолість значення.

цитоплазматичні Відбувається в ДНК строкате Має практичне значення для створення

(позахромосомні) мітохондрій та пластид листя у строкатолистих сортів рослин.
рослин
Класифікація мутацій за типом клітин, у яких вони виникають

Назва Визначення Приклад Значення

соматичні Виникають у мозаїчність райдужної Передаються лише дочірнім клітинам,
соматичній оболонки ока, бородавки, а не всьому організму (якщо пігмент
клітині. пігментні плями, виробляється у одній клітині, то він
строкатолистість кімнатних буде вироблятися лише у прямих
рослин нащадків даної клітини). Не
передаються у спадок, крім випадків
вегетативного розмноження., тому
використовують у квітникарстві.
генеративні Виникають у Успадковується за звичайними
статевій законами успадкування ознак при
клітині. статевому розмноженні.
Мутація може бути одночасно генною, генеративною,
корисною, фізіологічною, гіперморфною тощо.
 2. Поняття про мутагенез

Мутагенез − процес виникнення, розвитку і прояву

нової спадкової ознаки або властивості.

На живі організми постійно діє цілий комплекс

факторів навколишнього середовища, значна частина
з яких зумовлює мутації. Про виникнення мутації
можна говорити лише з того моменту, коли зміна, яка
з’явилась у послідовності ДНК, може реплікуватися і
реалізуватися у фенотипі.
Частота спонтанних мутацій становить 10-5–10-6, або одна мутація гена на

мільйон за клітинне покоління.

Це означає, що в організмі до кінця життя повинна

накопичитись більша кількість мутантних клітин.
Відповідні розрахунки показують, що навіть у
дрозофіли, яка живе протягом місяця, у гаметах
накопичується до 5 % мутацій. Однак значна частина
змін не переходить у мутації завдяки системам
репарації. Це системи виправлення генетичних змін.
Мутації не проявляються через нейтральність, через
придушення їх дії неалельними генами.
Мутація виникає і реалізується не у кожній клітині. Це залежить від її мутабільності
− здатності клітини до мутантних змін. Вона залежить від:
• чутливості гена (гени мітохондрій більш чутливі, ніж гени хромосом);

• генотипу (для свині летальна доза становить – 400 Р, ослів – 650, курей – 700, кролів –
800, риб – 1800, людини – 600; нижчі тварини менш чутливі до дії опромінення)

• фізіологічного стану клітини (наймутабільніша клітина у період синтезу ДНК, який

характеризується інтенсифікацією процесів обміну);

• від властивості мутагенного фактора (одна з класифікацій мутагені заснована на силі

їх впливу на організм − слабкі, помірні, сильні і дуже сильні);

• від комплексу постмутагенних умов розвитку особини (стреси, як додаткове

навантаження на організм, що зазнав мутагенного впливу, призводить до швидкої
реалізації мутацій, а наприклад, екстремальні умови вирощування культури дріжджів
знижують рівень реалізації мутацій).
 3. Мутагенні фактори та їх класифікація

Мутагени − фактори, які викликають мутацію.

Види мутагенів:
 Фізичні
 Хімічні
 Біологічні
 Аутомутагени
 Фізичні фактори
Фізичні фактори − екстремальні температури, тиск, вібрація та
різні види випромінювань (іонізуючі − альфа-промені, протони,
швидкі електрони, промені Рентгена, гамма-промені, та
неіонізуючі − нейтрони і ультрафіолетові промені.
Можуть зумовити генні й хромосомні мутації.

Механізм дії: При опроміненні в клітині з’являються вільні

радикали, які зумовлює підвищення швидкостей хімічних
реакцій, що призводить до змін у структурі ДНК і її реплікації.
Екстремальні температури, тиск та вібрація викликають мутації
лише у нижчих живих організмів.
 Хімічні фактори
Хімічні фактори − різного роду хімічні речовини, кожні з яких мають свій механізм індукування мутацій. Зумовлюють переважно
генні мутації і дуже рідко хромосом
Серед хімічних мутагенних факторів виділяють:
Радіоміметичні речовини − діють за схемою випромінювань, викликаючи іонізацію речовин у клітині.
Сильні хімічні мутагени:
• аналоги нуклеотидів ДНК (бромурацил, амінопурин та ін.) − вбудовуються на їх місце в ланцюг ДНК і змінюють характер його
реплікації.
• аналоги азотистих основ (акридинові барвники) − вклинюються між ними у ланцюг ДНК і викликають зсув рамки зчитування.
• інгібітори синтезу нуклеїнових кислот (перекиси, алкалоїди (колхіцин), солі важких металів, гідроксиламін − гальмують синтез
нуклеїнових кислот;
• органічні речовини ароматичного ряду (пестидици);
• азотиста кислота − дезамінує основи, у результаті чого цитозин стає схожим на урацил, що призводить до заміни пари основ Г–
Ц на пару А–Т;
• алкілуючі сполуки, або супермутагени (нітрозоалкілсечовина, алкілсульфати, епоксидин та ін.), які можуть індукувати в 100-
100 000 разів більше мутацій у порівнянні з іншими мутагенами.
 Біологічні фактори
Біологічні фактори − різного роду хвороботворні організми
(віруси грипу, герпесу тощо).

Механізм дії: Часто після перенесення вірусних хвороб у

людини спостерігається ускладнення, як правило
безповоротні. Про мутагенну активність збудників деяких
хвороб свідчать досліди з культурою клітин хребетних, де
такі віруси викликають аберації і поліплоїдію.
 Аутомутагени
Аутомутагени − деякі продукти власного обміну речовин
(найрізноманітніші метаболіти клітини).

Механізм дії: Метаболіти стають мутагенами, коли у клітині

порушується обмін речовин (в умовах стресу, антимутагенну
активність проявляють гормони наднирників, викликаючи
аберації; імунна напруга, що спостерігається при пересадці
органів, вагітності, алергії та ін. призводить до мутацій;
аутомутагенна активність збільшується у старості).
 4. Штучний мутагенез
Штучний мутагенез − вплив на організм дозованих людиною мутагенів з метою створення високопродуктивних
сортів рослин, порід тварин (дуже рідко) та штамів мікроорганізмів.

Історія відкриття: вперше можливість штучного мутагенезу (дія променів Рентгена) була доведена Г.А. Надсоном і
Г.Є. Філіповим на бактеріях у 1925 р., Г.Меллером на дрозофілах у 1927 р.. З того часу почався пошук інших
мутагенів.

Мутагени, які використовують у штучному мутагенезі: супермутагени, які виявились значно ефективнішими за
інші мутагени.

Приклади вдалого штучного мутагенезу на тваринах і мікрооргазмах:

 завдяки їх впливу на сперму кролів вдалося змінити забарвлення хутра і кольору очей у цих тварин;
 одержані коропи без спинного плавця, що зменшило рухливість риби, у результаті чого збільшилась його жива
маса;
 виведені штами мікроорганізмів, які становлять основу біологічного мулу, що очищає стічні води від отруйних
речовин.
Специфічний мутагенез − метод вибіркового впливу мутагена на окремі чітко
визначені гени (автор Р.І. Салганік та ін.).

Суть методу: мутагени хімічно зв’язують з іРНК певного гена і вводять у клітину.
РНК з’єднується комплементарно з відповідною ділянкою ДНК і мутаген діє
лише на цей ген.

Недоліки: не можна передбачити, яка саме мутація виникне.

Перспективи специфічного мутагенезу: у зв’язку з розвитком генної інженерії

з’являється можливість спрямованої зміни генної структури за рахунок
внесення у геном тих чи інших генів, у тому числі штучно сконструйованих.
Однак застосування цього методу у клітинах вищих організмів найближчим
часом мало імовірне. Тому штучний мутагенез не лише збереже протягом
тривалого часу своє значення, але і отримає подальший розвиток.