ЛЕКЦІЯ № 4.

ТЕМА: Загальна характеристика Вітамінів. ЛР, що містять вітаміни

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:
1. Загальна характеристика вітамінів.
2. Відомості з ЛР: шипшина корична, шипшина собача, кропива
дводомна, грицики звичайні.

Вітаміни - це низькомолекулярні органічні сполуки різноманітної

хімічної структури, які необхідні в малих дозах для нормальної
життєдіяльності живих організмів.

Наука, яка вивчає вітаміни, їх структуру та механізм дії –

вітамінологія.

Термін «вітаміни» запропонував у 1912 році польський біохімік Казимир

Функ, який вперше вивів із рисових висівок наявну певну речовину,
нестача якої викликає поліневрит та показав її ефективність у лікуванні
бері-бері. Це був тіамін (вітамін В1) який містить в своїй структурі
аміногрупу, тому Функ назвав його «аміном життя» латинською vitae —
життя і амін — речовина, що містить аміногрупу (-NH2). До другої
половини 19 століття було з’ясовано, що харчова цінність продуктів
визначається вмістом в них основних речовин: білків, жирів, вуглеводів,
мінеральних солей та води. Але життєвий досвід, особливо учасників
тривалих подорожей, вказував на те, що існують ще деякі речовини
відсутність яких в продуктах харчування призводить до хвороб.
Наприклад, справжнім страхіттям для мореплавців була цинга, від неї
гинуло моряків більше ніж в боях. З практичного досвіду морехідців
з’ясовано, що цингу можна відвернути або вилікуватись від неї, якщо в
їжу вживати лимонний сік, або відвар хвої. Наприкінці 19 століття
російський вчений Микола Іванович Лунін довів, експериментально, що
в їжі окрім білків, жирів, вуглеводів є ще невідомі речовини, які
необхідні живим організмам для нормальної життєдіяльності. Так
почалась ера вітамінів.
Зараз відомо близько 30 вітамінів, з них приблизно 20 надходять
до організму людини з рослинною та тваринною їжею.
Організму людини необхідні принаймні 13 різних вітамінів.

СТАНИ, ЯКІ ПОВ'ЯЗАНІ З ПОРУШЕННЯМ БАЛАНСУ ВІТАМНІВ В

ОРГАНІЗМІ
Стани, які пов’язані з нестачею будь-якого вітаміну в організмі –
гіповітамінози.
Полігіповітамінози – стани одночасної нестачі кількох вітамінів.
Найчастіше відмічаються полігіповітамінози жиророзчинних вітамінів
(при захворюваннях печінки і жовчовивідних шляхів), вітамінів групи В,
так як більшість з них мають спільні харчові джерела.
Стани, які пов’язані з відсутністю будь якого вітаміну в організмі –
авітамінози.
Гіпервітамінози – це стани пов’язані з надходженням в організм
надмірно великих кількостей вітамінів. Такі стани більше небезпечні
ніж гіпо- та авітамінози. Наприклад, при гіпервітамінозі вітаміну D3
порушується жировий обмін, відбувається втрата маси тіла, різко
підвищується вміст Са і Р в крові та надлишкове відкладення їх у кістах,
нирках, кровоносних судинах, серці.
ПОНЯТТЯ ПРО ПРОВІТАМІНИ ВІТАМІНОПОДІБНІ СПОЛУКИ ТА
АНТИВІТАМІНИ
Провітаміни – це попередники вітамінів в організмі. До них
відносяться, наприклад, каротиноїди – провітаміни вітаміну А,
триптофан - попередник нікотинаміду (вітаміну РР).
Вітаміноподібні речовини – це низькомолекулярні органічні
сполуки, що необхідні для нормальної життєдіяльності організму в
відносно більших кількостях ніж вітаміни. Більшість з них синтезуються
в організмі. Вони можуть використовуватися виключно в природній
формі, тобто у вигляді рослинних екстрактів. В даний час до
вітаміноподібних речовин відносять близько 10 сполук: пангамову
кислоту (вітамін В15), параамінобензойну кислоту (вітамін В10), холін
(вітамін В4), інозитол (вітамін В8), S-метилметионін (вітамін U), оротову
кислоту (вітамін В13), карнітин (вітамін Т), коензим Q (убіхінон) (іноді до
них відносять поліненасичені омега - 3 і омега - 6 жирні кислоти).
Антивітаміни — це речовини, що викликають зниження чи
повну втрату біологічної активності вітамінів. Наприклад,
сульфаніламідні препарати (бісептол) є антагоністами Вітаміну В10
(параамінобензойної кислоти - ПАБК), включаються замість ПАБК у
склад фолієвої кислоти, що синтезується у бактерійних клітинах.
Окрім того, антивітаміни містяться в овочах та фруктах разом з
вітамінами, але їх активність проявляється тільки тоді, коли
порушується цілісність, наприклад, при подрібненні, термічні обробці,
зберіганні, транспортуванні. В цих випадках антивітаміни призводять
до руйнування самих вітамінів в цих продуктах. Ось чому овочеві та
фруктові страви треба вживати одразу ж після подрібнення, свіжовижаті
соки пити негайно, а овочі й фрукти з’їдати цілими.
Роль антивітамінів в рослинних продуктах часто виконують
клітинні ферменти, такі як аскорбатоксидаза, тіаміназа, але це можуть
бути різні за своєю будовою речовини. Наприклад, розповсюджений
антивітамін, про який більшість з нас навіть не здогадується - кофеїн.
Він міститься у каві, чаї. Кофеїн запобігає засвоєнню вітаміну С та
вітамінів групи В. Так що, чай та каву ми рекомендуємо пити тільки
через 1 – 1,5 годин після прийому їжі.
А найголовнішими ворогами вітамінів є алкоголь і тютюн, в тому
числі, й пасивне куріння, коли доводиться дихати димом, який випускає
у повітря якийсь сторонній курець. Алкоголь зводить нанівець дію
вітамінів В, С, К, а одна цигарка виводить з організму добову норму
вітаміну С.
Джерело біотину – жовток курячих яєць. Але парадокс полягає в
тому, що в цих же курячих яйцях міститься і відповідний антивітамін –
авідин, але вже у білку. На щастя, авідин швидко руйнується при
нагріванні, на відміну від самого біотину. Тому, вживаючи варені яйця
або яєчню, ми отримуємо біотин цілим і непошкодженим авідином. А от
вживати в їжу сирі яйця не рекомендується, бо це пряма дорога до
дефіциту біотину в організмі. Це стосується й перепелиних яєць, хоч
вони і вважаються дуже корисними. До речі, сирі яйця несуть з собою і
загрозу сальмонельозу й токсоплазмозу.
Таблиця сумісності вітамінів наведена в додатку.

НОМЕНКЛАТУРА ВІТАМІНІВ
Тривіальна або літерна номенклатура враховує історичні назви
вітамінів.
З відкриттям окремих вітамінів їх позначали великими літерами
латинського алфавіту (А, В, С, D тощо). З часом для вітамінів однієї групи,
які близькі за хімічною структурою (вітамери), почали додавати
цифрові індекси, наприклад, вітамін В1, В2, В6, В12.
Хімічна (структурна). В даній номенклатурі відображається хімічна
будова вітамінів. Наприклад, нікотинамід, кобаламін та ін.
Медична. Назва вітамінів відповідає або їх біологічній чи фізіологічній
ролі в організмі, або складається з приставки “анти” та відповідного
захворювання, яке попереджається даним вітаміном: вітамін Е
(токоферол, антистерильний) підтримує репродуктивну здатність
організму (від грецьк. «токос» — народження дітей, «феро» — той, що
несе); вітамін А (аксерофтол) — якщо міститься в недостатній кількості,
викликає ксерофтальмію (захворювання очей), вітамін D (кальциферол,
антирахітичний) регулює співвідношення кальцію і фосфору в кістках.

КЛАСИФІКАЦІЯ ВІТАМІНІВ
Класифікують вітаміни за розчинністю:
Назвіть легендарне вітамінне ім’я.
Жиророзчинні: F фактор (комплекс ненасичених жирних кислот:
лінолевої, ліноленової та ін.), Е, D, К, А.
Водорозчинні: вітаміни групи В (В1 - тіамін, В2 — рибофлавін, В5 —
пантотенова кислота, В6 — піридоксин, В9 (Вс) — фолієва кислота, В12 –
ціанокобаламін), В3 — ніацин, С — аскорбінова кислота, Р- рутин;
Н — біотин; U — метилметіонінсульфонію хлорид.
Найбільш раціональною є класифікація вітамінів за їх хімічною
будовою:
1. Аліфатичні:
- Кислота аскорбінова (вітамін С, антискорбутний);
- Кислота пангамовая (вітамін В15);
- Кислота пантотенова (вітамін В5, антидерматитний);
- Метілметіонінсульфонія хлорид (вітамін U, противиразковий).
2. Аліциклічні:
- Ретинол (вітамін А, антиксерофтальмічний);
- Кальциферол (вітамін D, антирахітичний).
3. Ароматичні:
- Філохінон (вітамін К1, антигеморрагічний);
- Менахінон (вітамін К2);
- Менадіон (вітамін К3).
4. Гетероциклічні:
- Токофероли (вітамін Е, антистерильний);
- Рутин (вітамін Р, капілярозміцнюючі);
- Ніацин (вітамін В3 або вітамін РР- нікотинова кислота,
нікотинамід, антипелагричний);
- Піридоксин (вітамін В6, антидерматитний);
- Тіамін (вітамін В1, антиневрітний);
- Рибофлавін (вітамін В2, вітамін росту);
- Біотин (вітамін Н, В8 антисеборейний);
- Кислота фолієва (вітамін Вс або В9, фолацин, антианемічний);
- Ціанокобаламін (вітамін В12, антианемічний).
 ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ВІТАМІНІВ

ВОДОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ

Аскорбінова кислота (вітамін С, антискорбутний, скорбут

синонім слова цинга)
Не накопичується та не синтезується в організмі.
Добова потреба — 70-100 мг.
Біологічна дія. Капілярозміцнююча, бере участь в процесі згортання
крові, антиоксидантна, імуностимулююча (стимулює утворення
інтерферону та стероїдних гормонів), полегшує всмоктування заліза в
ШКТ, прискорює регенерацію тканин.
При гіповітамінозі спостерігаються швидка втомлюваність,
порушення серцевої діяльності, схильність до кровотеч, зменшується
протидія інфекціям.
При гіпервітамінозі - проявляються алергічні реакції у вигляді
висипів на шкірі, безсоння, кровотечі через підвищення ламкості
капілярів, великі дози сприяють утворенню адреналіну, що підвищує
дратівливість, також спостерігається дискомфортне, хворобливе
сечовипускання.
Показання до застосування: гіповітаміноз, як антиоксидант,
профілактика та лікування цинги, геморагічного діатезу, кровотеч,
атеросклерозу. В комплексній терапії гострих та хронічних інфекційних
захворюваннях, вагітності, після перенесених травм та операцій на
опірно-руховій системі.
Джерела вітаміну С. плоди шипшини, горобини, смородини, стиглі
волоські горіхи, соковиті фрукти, ягоди, картопля, капуста, хвоя,
продукти тваринного походження (печінка, м'язи, мозок). Під час
приготування їжі, сушіння, консервування плодів та овочів вітамін С
може руйнуватися внаслідок окислення слідами заліза та міді, особливо
окислювальними ферментами, тому овочі краще варити, опускаючи їх у
киплячу воду, або на пару.

Вітамін Р (рутин, капілярозміцнюючий).

Не накопичується, не синтезується в організмі.
Добова потреба — 15-20 мг.
Входить в групу біофлавоноїдів.
Є супутником аскорбінової кислоти, може частково перекривати
потреби в ній, найактивніше діють у поєднанні з вітаміном С, потенціює,
пролонгує її дію.
Біологічна дія. Капілярозміцнююча, антигіпоксична,
антиоксидантна, жовчогінна.
 При гіповітамінозі спостерігаються спонтанні, точкові
крововиливи, кровоточивість ясен, акне, алопеція, підвищена
втомлюваність.
Гіпервітаміноз не спостерігається, тому що надлишки вітаміну
швидко виводяться з організму з сечею.
Показання до застосування. Геморагічний діатез, комплексна
терапія анемій, ішемічної хвороби серця, холестазу, в комплексній
терапії запальних процесів.
Джерела вітаміну Р. плоди аронії, плоди та пуп’янки софора
японська, листя зеленого чаю, трава гірчаку перцевого, плоди шипшини,
плоди чорної смородини, шкірка цитрусових, листя салату, плоди суниці,
полуниці тощо.

ЖИРОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ
Ретинол (вітамін А, антиксерофтальмічний).
Накопичується в організмі, не синтезується в організмі.
Добова потреба — 1-2,7 мг.
Біологічна дія. Регуляція росту та розвитку організму, нормалізує
зір, репаративна дія, підвищує резистентність та імунітет організму.
При гіповітамінозі спостерігається сухість та блідість шкірних
покривів, ламкість нігтів, волосся, дегенеративні зміни слизових
оболонок, підвищена втомлюваність, ураження органів зору («куряча
сліпота»).
При гіпервітамінозі відмічається деструкція хрящової та кісткової
тканин, остеопорозом.
Показання до застосування: гіповітаміноз, комплексна терапія
росту та розвитку дітей, гіпотрофії, захворювання очей (ксерофтальмія –
сухість рогової оболонки ока), ураження та захворювання шкіри (опіки,
відмороження, деякі форми екземи), ГРВІ.
Побічні ефекти та протипоказання. Тератогенність, не можна в
перший триместр вагітності.
Джерела вітаміну А. Головним джерелом його добування є
риб'ячий жир, печінка тріски та морського окуня, вершкове масло,
яєчний жовток. У рослинах ретинол зустрічається у формі провітаміну –
каротину (плоди обліпихи, горобини, шипшини, чорної смородини,
квітки нагідок, морква, петрушка, зелена цибуля, щавель, червоний
перець, томати, абрикоси та ін.) Каротин у рослинах може бути у формі
трьох ізомерів: α-, β- і γ-каротину.
β-ізомер або β-каротин є найбільш поширеним каротином. В організмі з
однієї молекули β-каротину під впливом монооксигенази утворюється дві
молекули ретинолу.
 Кальциферол (вітамін D1, D2, D3, антирахітичний).
Накопичується в організмі, синтезується в організмі.
Добова потреба — 400 МО (1 Міжнародна одиниця відповідає 0,025
мкг ерго- або холекальциферолу).
Найбільш активними є вітамін D2 (ергокальциферол) та вітамін
D3 (холекальциферол).
Біологічна дія. Бере участь в регуляції фосфорно-кальцієвого
обміну.
При гіповітамінозі у дітей розвивається рахіт, у дорослих
склеродермія.
При гіпервітамінозі спостерігається кальцифікація м’яких тканин,
стінок судин, клапанів серця, кальциноз кісткової тканини.
Показання до застосування. Рахіт, остеопороз, гіпокальциемія.
Джерела вітаміну D. Холекальциферол (D3) утворюється в шкірі
людини під впливом УФ-променів, ергокальциферол (D2) синтезується в
рослинах надходить до організму з їжею: молоко, яйця, риб’ячий жир,
печінка тріски, жирні сорти риби.
Застереження. В присутності повітря вітамін окислюється з
утворенням токсичної речовини – токсисторина, яка може призвести
до загибелі.
Разом з вітаміном А підсилюють один одного. При нестачі одного
настає гіперфункція іншого

МО (міжнародна одиниця) — у фармакології це одиниця

вимірювання кількості речовини, заснована на біологічній активності.
Токоферол (вітамін Е, антистерильний).
Накопичується в організмі, не синтезується в організмі.
Добова потреба — 15 МО (1 МО відповідає 1 мг D, L-α-токоферолу).
Найбільш активний ізомер – α-токоферол.
Біологічна дія. Регулює функцію репродуктивних органів,
антиоксидантну, мембранопротекторну, підвищує щільність та
пружність тканин особливо м’язів завдяки тому, що приймає участь у
формуванні колагенових волокон, покращує циркуляцію крові,
попереджає тромбоутворення тощо.
При гіповітамінозі спостерігаються прояви м’язової дистрофії,
особливо скелетних м’язів, жирова дистрофія печінки, зменшення
кількості глікогену, ураження серцевого м’язу, порушення
репродуктивної функції.
При гіпервітамінозі спостерігається нудота, діарея, може
підвищуватись артеріальний тиск, але загалом вітамін Е не токсичний.
Ці стани спостерігаються дуже рідко.
Показання до застосування: гіповітаміноз, при порушенні
менструального циклу, безплідді, при загрозі переривання вагітності,
порушенні функцій статевих залоз як у жінок так і у чоловіків,
комплексне лікування анемії, при серцево-судинних захворюваннях,
м’язовій дистрофії, тромбофлебіті тощо.
Джерела вітаміну Е. Токофероли містяться у рослинних оліях —
кукурудзяній, соєвій, соняшниковій, бавовняній, арахісовій, обліпиховій,
шипшиновій тощо, а також у зелених частинах рослин, насамперед у
молодих паростках злаків. Це практично виключає можливість гіпо- та
авітамінозів, завдяки надходженню з їжею вітаміну Е у достатній
кількості.

Вітаміни групи К (К1 філохінон, К2 менахінон, К3 менадіон,

антигеморагічний).
Незначні накопичення в організмі, не синтезується в організмі.
Добова потреба дорослої людини - 0,2-0,3 мг.
Біологічна дія. Підвищує згортання крові – антигеморагічна
активність, також бере участь у відновленні кісткової тканини, синтезі
білку, профілактиці остеопорозу, проявляє репаративну активність.
При гіповітамінозі спостерігається порушення згортання крові,
геморагічний синдром.
При гіпервітамінозі спостерігається підвищене потовиділення,
порушення травлення, ураження печінки та головного мозку.
Показання до застосування. Геморагічні діатези, гепатит,
кровотечі, гемолітична хвороба немовлят.
Протипоказання. Тромбоз, емболія, підвищене згортання крові.
Джерела вітаміну К1. Листя кропиви, трава грициків, листя
зеленого чаю, листя шпинату, всі види капусти, томати, курячі яйця,
свиняча печінка.
Синтетичним аналогом вітаміну К є вітамін К 3 (менадіон) фактично
він є провітаміном. На його основі були синтезовані десятки
водорозчинних сполук, одна з яких широко використовується в
медицині – це натрієва сіль вітаміну К 3 – вікасол.

Вітамін Н , В8 біотин
Гіповітаміноз. Проявами гіповітамінозу є дерматити себорейного типу,
може спостерігатись випадіння волосся, ураження нігтів, м’язова
слабкість, анемія.
Харчові джерела: продукти тваринного походження (м’ясо, молоко,
яєчний жовток ) і рослинного (томати, шпінат, картопля), також
синтезується мікрофлорою кішечника.
Добова потреба: 150 – 300 мкг.
 РЕЖИМ ПРИЙОМУ ВІТАМІНІВ
Необхідно пам’ятати, що вітаміни, прийняті з їжею, правильно
перетравлюються і використовуються. Правильне здорове харчування,
багате необхідними поживними речовинами в потрібних пропорціях
завжди розглядається як кращий спосіб приймання та постачання
вітамінів. Тому час прийому не такий важливий, та залежить від того
коли у людини найповноцінніший прийом їжі.

СПОСОБИ ДОБУВАННЯ ВІТАМІНІВ

За 1959 — 1965 роки в промисловому масштабі освоєно синтез всіх
відомих вітамінів і вітамінних препаратів

ОСОБЛИВОСТІ ЗАГОТІВЛІ, СУШІННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ. Заготівлю

проводять в суху, сонячну погоду, в першій половині дня.
Транспортують до місця сушіння протягом 3-4 годин, сушать в день
заготівлі. Для кожного виду сировини вибирають вид сушки (повітряно-
сонячна, повітряно-тіньова, штучна сушка). Температурний режим
сушіння вибирають в залежності від виду сировини, але вітаміни –
відносно стійки сполуки і витримують сушіння при температурі 70-900С.
Зберігають ЛРС в сухому приміщенні, захищаючи від дії зовнішніх
факторів та амбарних шкідників згідно з Наказом МОЗ України № 44 від
16.03.93 "ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ЗБЕРІГАННЯ В АПТЕЧНИХ ЗАКЛАДАХ
РІЗНИХ ГРУП ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА ВИРОБІВ МЕДИЧНОГО
ПРИЗНАЧЕННЯ"
При зберіганні лікарської рослинної сировини, що вміщує поживні
речовини, для запобігання псуванню її амбарними шкідниками,
рекомендується розташовувати в місцях зберігання флакон з
хлороформом, в корок якого вставлено трубочку для звітрювання парів
хлороформу. Хлороформ додають у міру його звітрювання.

БІОЛОГІЧНА ДІЯ.
1. Застосовують для профілактики та лікування гіпо- та
авітамінозів.
2. В комплексному лікуванні інфекційних захворювань, гострих та
хронічних захворювань різних органів та систем
3. В період росту та розвитку організму.

ВИСНОВКИ
1. - Вітаміни в малих дозах необхідні для нормальної
життєдіяльності організму;
2. - нам відомо близько 30 вітамінів, 20 з них надходять до
організму людини з рослинною та тваринною їжею;
 3. - студенти першого курсу дізналися, а третього курсу, згадали, що
є стани, які пов’язані з нестачею та надлишком вітамінів і до яких
наслідків це може призвести;
4. - вияснили для себе що таке: провітаміни, вітаміноподібні
сполуки, антивітаміни;
5. - розглянули різноманітні типи класифікацій, а також дали
характеристику найбільш поширеним вітамінам.

ЗАКЛЮЧНІ КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Чи можемо ми вживати вітамінів у будь-якому вигляді скільки
завгодно?
2. Можемо ми в житті обходитись без вітамінів?
3. Стани, які пов’язані з нестачею будь якого вітаміну в організмі?
4. Стани, які пов’язані з відсутністю будь якого вітаміну в
організмі?
5. При надходженні в організм надмірно великих кількостей
вітамінів розвивається?
6. Назвіть жиророзчинні вітаміни.
7. При гіповітамінозі цього вітаміну спостерігається порушення
органів зору, назвіть його.
8. При гіпервітамінозі цього вітаміну спостерігаються кальцинози,
назвіть його.
9. ЛРС цієї рослини проявляє протицинготну дію за рахунок вмісту
вітаміну С в ній до 14%, назвіть цю рослину.
10. Лікарські рослини, що містять в хімічному складі вітамін К та
проявляють кровоспинну дію?

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК
На завершення нашої лекції хочу привести вислів відомого російського
вченого Енгельгарда, який так сказав про роль вітамінів: “Вітаміни
проявляють себе не своєю присутністю, а своєю відсутністю.”
Отже, для профілактики захворювань, пов'язаних з дефіцитом вітамінів,
потрібна правильна організація харчування і способу життя загалом.
Слід пам'ятати, що надлишок вітамінів, їхніх препаратів також
негативно позначається на здоров'ї.

Література:
1. Ковальов В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами
біохімії рослин. Підручник. – Х.: Прапор, вид. НФАУ, 2000. – 703 с.
2. Ковалев В.Н., Зупанец И.А., Кисличенко В.С., и др. Основы
практической фитотерапии. Учебное пособие.-Х.; УкрФА, 1999- 304с.
 3. Зупанец И.А., Коваленко В.Н., Бездетко Н.В., Попов С.Б., Жмуро А.В.,
Прописнова В.В. Основы внутренних болезней. Справочник. – Х.; Прапор.
1999-83с.
4.Машковский М.Д. Лекарственные средства. Пособие для врачей. В 2т. –
13-е изд.- К.: Торсинг,1997- т.-1-560с.; т.-2-592с.
5. Солодовниченко Н.М., Журавльов М.С., Ковальов В.М. Лікарська
рослинна сировина та фітопрепарати. Посібник з фармакогнозії з
основами біохімії лікарських рослин. – Х.; Вид. НФаУ «Золоті сторінки»,
2001- 412с.

ДОДАТОК

ТАБЛИЦЯ СУМІСНОСТІ ВІТАМІНІВ

 буква «н» означає, що вітаміни при прийомі в один час не впливають

один на одного і будуть повною мірою впливати на організм у
відповідності зі своїм призначенням;
 знак «+» означає, що при одночасному прийомі вітаміни підсилюють
позитивну дію один одного, тому їх рекомендується приймати разом;
 знак «-» означає, що приймати зазначені вітаміни разом не
рекомендується, оскільки один з них має руйнівний вплив на інший.
ИСТОЧНИКИ ВИТАМИНОВ